Властивості покриттів з сплавів на основі кубічного L1₂ інтерметаліду потрійної системи Al—Ti—Cr
Досліджено структуру та властивості детонаційних покриттів з сплавів на основі L1₂ інтерметаліду потрійної системи Al—Ti—Cr. Показана принципова можливість використання цих покриттів для роботи в умовах високих температур та оксидних середовищ....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Электрические контакты и электроды |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автори: | , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України
2012
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63597 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Властивості покриттів з сплавів на основі кубічного L1₂ інтерметаліду потрійної системи Al—Ti—Cr / Н.П. Коржова, Т.М. Легка, В.Ю. Олікер, Н.М. Мордовець, Ю.М. Подрезов, Я.І. Євич // Электрические контакты и электроды. — К.: ИПМ НАН України, 2012. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859784898059960320 |
|---|---|
| author | Коржова, Н.П. Легка, Т.М. Олікер, В.Ю. Мордовець, Н.М. Подрезов, Ю.М. Євич, Я.І. |
| author_facet | Коржова, Н.П. Легка, Т.М. Олікер, В.Ю. Мордовець, Н.М. Подрезов, Ю.М. Євич, Я.І. |
| citation_txt | Властивості покриттів з сплавів на основі кубічного L1₂ інтерметаліду потрійної системи Al—Ti—Cr / Н.П. Коржова, Т.М. Легка, В.Ю. Олікер, Н.М. Мордовець, Ю.М. Подрезов, Я.І. Євич // Электрические контакты и электроды. — К.: ИПМ НАН України, 2012. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Электрические контакты и электроды |
| description | Досліджено структуру та властивості детонаційних покриттів з сплавів на основі L1₂ інтерметаліду потрійної системи Al—Ti—Cr. Показана принципова можливість використання цих покриттів для роботи в умовах високих температур та оксидних середовищ.
|
| first_indexed | 2025-12-02T09:38:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 669.2/8:Δ62-761:539.434
Властивості покриттів з сплавів на основі кубічного L12 інтерметаліду
потрійної системи Al—Ti—Cr
Н. П. Коржова, Т. М. Легка*, Н. М. Мордовець, Ю. М. Подрезов, Я. І. Євич В. Ю. Олікер,
Інститут проблем матеріалознавства НАН України, Київ, korzhova@ipms.kiev.ua
*Інститут металофізики НАН України, Київ, barabash@imp.kiev.ua
Досліджено структуру та властивості детонаційних покриттів з сплавів на основі L12 інтерметаліду
потрійної системи Al—Ti—Cr. Показана принципова можливість використання цих покриттів для роботи
в умовах високих температур та оксидних середовищ.
Ключові слова: детонаційні покриття, L12 інтерметалід, жаростійкість.
У світовій практиці існують два основні підходи для забезпечення високого опору окисненню
— конструювання нових сплавів або підвищення притаманних існуючим сплавам властивостей
завдяки застосуванню захисних покриттів, які є хімічно сумісними з матеріалом підкладки, мають
високі стійкість до окиснення та жароміцність.
Потенційно привабливими для застосування в аеродвигунах та в автомобільній промисловості
є сплави на основі алюмініду титану γ-TiAl [1—6]. Хоча нові γ-TiAl сплави мають кращий опір
окисненню, ніж звичайні сплави титану. Для роботи при температурах >900 °С необхідним для
них є використання захисних покриттів, оскільки в окиснювальній атмосфері на їх поверхні
формується рутил (TiO2), що не забезпечує довгостроковий захист.
В даний час увагу дослідників привертає інтерметалід Al3Ti, який має високі температуру
плавлення та модуль пружності, підвищену високотемпературну міцність при малій густині (3,3 г/см3)
та низький коефіцієнт термічного розширення, а високий вміст алюмінію сприяє його стійкості до
окиснення. Основним недоліком цього інтерметаліду є низькі пластичні властивості. Легування цього
інтерметаліду хромом покращує характеристики пластичності та сприяє збільшенню опору окисненню
при високих температурах [7]. Останнім часом проводяться інтенсивні дослідження властивостей
одно- та двофазних сплавів на основі легованого інтерметаліду Al3Ti (L12 інтерметалід). З літератури
[8—10] відомо, що довготривалий високотемпературний опір окисненню цих сплавів значно
перевищує жаростійкість інтерметаліду TiAl, завдяки чому ці сплави є перспективними для
використання в якості покриттів на сплави титану та TiAl.
Метою даного дослідження є вивчення структури, механічних властивостей та жаростійкості
детонаційних покриттів, виготовлених з одно- та двофазного евтектичного сплавів на основі
кубічного L12 інтерметаліду потрійної системи Al—Ti—Cr.
Експериментальна частина
Зливки отримували методом аргоно-дугової плавки з вольфрамовим невитратним електродом
на мідному поді в атмосфері аргону. Перед плавкою для очищення аргону розплавлявся Ti—Zr
гетер впродовж 10 хв; після кожної переплавки гетер додатково розплавляли впродовж 15 с. Маса
зливка складала 30 г, що дозволяло повністю заповнювати лунки в кристалізаторі. Для отримання
гомогенних зливків сплави переплавляли не менше 10 разів зі зміною геометрії зливка. Для
вирівнювання хімічного складу литі сплави гомогенізували при температурі 1100 °С протягом
2 год. Щоб запобігти вибірковому травленню компонентів сплаву при підвищених температурах
гомогенізації у вакуумі, термічну обробку сплавів проводили в атмосфері аргону, гетерованого
стружкою титану.
Дослідження мікроструктури сплавів проводили на світловому мікроскопі NEOPHOT-32,
рентгенофазовий аналіз — в монохроматичному CuKα-випромінюванні на дифрактометрі ДРОН-
УM1. Монохроматором слугував монокристал графіту, який був встановлений на дифрагованому
пучку. Зйомку дифрактограм здійснювали покроковим скануванням в діапазоні кутів 2θ = 10—
130°. Крок сканування складав 0,05°, час експозиції в точці — 5—20 с. Під час зйомки зразок
обертався навколо нормалі до поверхні зразка. Для розшифровки фазового складу
використовували комплекс програм CSD [11].
Механічні властивості визначали вимірюванням твердості та при випробуваннях на стиск.
Твердість зливків оцінювали за методом Віккерса при навантаженні 98 Н, твердість покриттів —
на ПМТ-3 при навантаженні 9,8 Н.
mailto:barabash@imp.kiev.ua
Для дослідження жаростійкості використовували метод термогравіметрії. Переривчасте
окиснення з вимірюванням зміни маси зразків через певні інтервали часу виконували в печі опору
(точність зважування на аналітичних вагах складала ±0,0001 г). При цьому тиглі із зразками
вкладали в піч при заданій температурі випробування.
Покриття наносили на детонаційно-газовій установці “Дніпро-3” розробки ІПМ НАН України.
При цьому нагрів та розгін частинок матеріалу, що напилюється, здійснювали циклічно за рахунок
енергії продуктів детонації газової суміші (оптимальне співвідношення ацетилену до кисню в пальній
газовій суміші складало С2Н2 : О2 = 1 : 1,15). Швидкість розповсюдження детонаційної хвилі — 2000—
4000 м/с. Покриття товщиною 150—400 мкм наносили на пластини з сплаву ВТ-6 в повітряному
середовищі, аргоні та азоті. Матеріал для напилювання був у вигляді порошків.
Перевагою детонаційного процесу в порівнянні з іншими газотермічними методами
(плазмовим, газополум’яним) є можливість здійснювати високошвидкісне напилювання з
мінімальними фазовими перетвореннями та мінімальним нагрівом підкладки. Це забезпечує
високу адгезійну міцність з’єднання покриттів з підкладкою, високу когезійну міцність з
мінімальною поруватістю, що є необхідною умовою успішної роботи покриттів в корозійному
середовищі.
Міцність зчеплення покриття з підкладкою визначали методом штифта, тріщиностійкість
покриттів — при випробуваннях на згин зразків з малою наведеною електророзрядною тріщиною.
Результати та їх обговорення
Розробка матеріалів, призначених для покриттів, базується на виборі хімічного складу сплавів,
дослідженні їх структури та фізико-механічних властивостей.
В роботах авторів [12—17] було детально досліджено характер взаємодії компонентів
потрійної системи Al—Ti—Cr і показано, що ці сплави за жаростійкістю значно перевершують
інтерметалід TiAl. З урахуванням цих даних для подальшого дослідження було обрано
однофазний L12 інтерметалід 66Al25Ti9Cr (в подальшому L12) та евтектичні (L12 + β) сплави на
основі L12 інтерметаліду (в подальшому Е1 та Е2). Склад та властивості цих сплавів у литому стані
представлені в табл. 1.
Попередніми дослідженнями [12] було визначено, що одна з фаз евтектичного сплаву, а саме
β-твердий розчин на основі Cr, зазнає фазових перетворень в твердому стані з утворенням
інтерметалідів AlCr2 або TiAlCr в інтервалі 700—850 °С. З метою підвищення стабільності β-твер-
дого розчину сплав був легований V та Re.
Порівняння механічних властивостей L12 інтерметаліду та евтектичних сплавів Е1 і Е2 (рис. 1)
показує суттєву перевагу евтектичних сплавів, зокрема комплексно легованого сплаву Е2. Ці
сплави мають високий рівень механічних характеристик при випробуваннях на стиск в
температурному інтервалі 20—750 °C.
Т а б л и ц я 1. Хімічний та фазовий склад литих сплавів за участю L12 інтерметаліду
Результати рентгенофазового аналізу
Сплав Хімічний склад, % (ат.)
Фазовий склад Співвідношення фаз, %
Твердість,
ГПа
Al 66,0
Ti 25,0 L12
Cr 9,0
L12 : Al3Ti 95 : 5 2,3
Al 55,0
Ti 22,0 Е1
Cr 23,0
L12 : β 70 : 30 2,66
Al 55
Ti 21,2
Cr 16,0
V 4,0
Mn 2,0
Е2
Re 1,0
L12 : β 89 : 11 2,74
Наступним кроком дослідження було нанесення покриттів з L12 інтерметаліду та
евтектичних сплавів Е1 і Е2 (табл. 1) детонаційно- газовим методом (ДГМ). Процес одержання
покриттів супроводжується високими швидкостями кристалізації, що приводить до
формування диспергованої структури в метастабільному стані, яка значною мірою впливає на
рівень фізичних та механічних властивостей нових матеріалів.
0 150 300 450 600 750 900
0
100
200
300
400
500
600
700
800
L12
E2
Температура випробувань, oC
σ 0.
2, M
П
a E1
Рис. 1. Температурна залежність межі
плинності сплавів при випробуваннях на
стиск.
Порівняння мікроструктур сплавів в литому стані та структури покриттів з них (рис. 2) вказує
на значну трансформацію зерен та евтектичних колоній з утворенням при детонаційному напиленні
пошарової структури. На відміну від компактного матеріалу, що має міжфазні границі, покриття має
ще три типи границь, наявність яких суттєвовпливає на характеристики напиленого шару:
границі між деформованими частинками; границі між шарами, отриманими при окремих
пострілах; границя, що розділяє покриття й основу (підкладку).
Результати дослідження фазового складу покриттів, нанесених з порошків зазначених сплавів,
представлені в табл. 2. Як випливає з таблиці, на формування фазового складу покриттів впливає
взаємодія з атмосферою: при застосуванні азоту в сплавах з’являються оксинітриди титану (≈30—
36% в сплаві L12 та ≈29—39% в сплаві Е2). При цьому змінюється вихідний склад обох сплавів,
що може бути наслідком як часткового випаровування компонентів сплавів, так і впливу
швидкості охолодження при нанесенні покриттів.
Формування дисперсної пошарової структури та наявність оксинітридів титану, які
утворюються в процесі розмелу порошку та нанесення покриття, супроводжуються значним (в
2—3 рази) підвищенням твердості (табл. 2) порівняно з вихідним станом.
10 μm
а б (ВЕІ)
50 μm
в г (ВЕІ)
Рис. 2. Мікроструктура литих сплавів (а, в) та покриттів (б, г), нанесених детонаційним методом з
використанням повітря: а, б — L12 інтерметалід; в, г — сплав Е2.
Т а б л и ц я 2. Характеристики детонаційних покриттів
Твердість, МПа
Фазовий склад
(співвідношення фаз,
% (мас.)) Сплав
(середовище)
Товщина
покриття,
мкм литий
сплав (Р =
=100 Н)
покриття
(Р = 10 Н)
литий
сплав покриття
L12
(азот) 250 2320 7620
L12 :
Al3Ti
(95 : 5)
L12 : Ti(N,О) : β
(50 : 32 : 18)
Е2
(азот) ∼300 2740 6020 L12 : β
(70 : 30)
L12 : Ti(N,О) : β
(17 : 29 : 54)
Було проведено оцінку жаростійкості покриттів з порошків евтектичного сплаву Е2 та
однофазного L12 інтерметаліду. Покриття були напилені на циліндричні зразки з титанового
сплаву ВТ-6. Результати дослідження жаростійкості литих сплавів та покриттів з них після
окиснення протягом 50 год при 900 °С на повітрі наведені на рис. 3. Як видно, величини питомої
зміни маси покриттів після окиснення виявились вищими, ніж у литих сплавів. Так, наприклад,
для однофазного L12 інтерметаліду в литому стані питомий приріст маси після 20 год витримки
складає 0,25 мг/см2, а в покритті з цього сплаву — 0,7 мг/см2
. Це явище може бути обумовлене
комплексом причин: наявністю дифузії компонентів покриття в підкладку, появою напруг в
покриттях, недосконалим складом сплавів та інше, і потребує подальшого детального дослідження
(зокрема, нанесення багатошарових покриттів). Тим не менш, жаростійкість покриттів з сплавів на
основі L12 інтерметаліду у зазначених умовах суттєво перевищує жаростійкість сплаву на основі
інтерметаліду γ-TiAl (Al48Ti2Nb2Cr).
Зазначимо, що оксидна плівка при окисненні інтерметаліду Al48Ti2Nb2Cr2 при 900 °С
протягом 50 год на повітрі складається з TiO2 та Al2O3 у співвідношенні 70 : 30, в той же час
оксидна плівка сплаву Е2 містить лише сліди рутилу (TiO2).
Для оцінки механічних властивостей покриттів досліджували міцність їх зчеплення з підкладкою
та тріщиностійкість. Одним з основних способів визначення міцності з’єднання детонаційних
покриттів з основним металом є штифтовий метод. Зразком служить шайба, в отвір якої
встановлюється конусний штифт таким чином, щоб його торцева поверхня знаходилась врівень з
площиною основи шайби. Після складання і попередньої обробки зразків для додання їм
шорсткості на загальну поверхню торця штифта і шайби наноситься покриття. Випробування
проводять шляхом витягування штифта з шайби із записом зусилля. Після відриву штифта від
покриття визначають відношення максимального навантаження, при якому відбувається відрив
штифта від покриття, до площі напиленого торця штифта. Це відношення (σзч) є кількісною
характеристикою міцності з’єднання покриття з основою. Покриття були напилені на штифти з
сплаву ВТ-6 та нержавіючої сталі Х18Н9Т. Результати вимірювання міцності зчеплення покриття
з порошку L12 інтерметаліду з зазначеними підкладками за штифтовою методикою наведені в
табл. 3. Отримані дані свідчать про задовільну адгезію між покриттям та підкладкою. Відзначимо,
що міцність зчеплення такого покриття з титановим сплавом є вищою, ніж з нержавіючою сталлю.
0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55
0.0
0.5
1.0
1.5
2.0
2.5
L12
E2
П
ит
ом
а
зм
ін
а
м
ас
и,
м
г/
см
2
Час окислення, год
Al48Ti2Nb2Cr
10 20 30 40 50
0,0
0,2
0,4
0,6
0,8
1,0
1,2
1,4
1,6
1,8
2,0
E2
П
ит
ом
а
зм
ін
а
м
ас
и,
м
г/
см
2
Час окислення, год
L12
Рис. 3. Питома зміна маси литих сплавів (а) та покриттів з них (б) при окисненні при температурі
900 °С протягом 50 год на повітрі.
а б
Час окиснення, год Час окиснення, год
При випробуваннях на згин зразків з малою наведеною електророзрядною тріщиною визначали
тріщиностійкість покриття з однофазного L12 інтерметаліду і сплаву Е1 [18—20]. При цьому було
виміряно тріщиностійкість інтерметалідного покриття при розповсюдженні тріщини в площині,
перпендикулярній межі розділу ”покриття—матриця” (МРПМ), та в площині, що співпадає з МРПМ.
Очевидно, що в першому випадку будуть вивчатись когезійні властивості, а в другому — адгезійні.
При проведенні експерименту було суміщено машину для випробувань на згин та світловий
мікроскоп. Веб-камера, яка була встановлена на мікроскопі, дозволила в реальному часі in situ
досліджувати процес розповсюдження тріщини в покритті та фіксувати цю інформацію на
комп’ютері.
Покриття були нанесені на титановий сплав ВТ-6. Товщина покриття складала 300 мкм. Для
кожного сплаву досліджували по 3 зразки. При цьому в зразках варіювали глибину введеної
тріщини: досліджували зразки з глибиною тріщини ~1/3 та 2/3 від товщини покриття, а також
зразки без тріщини.
Встановлено, що механізм розповсюдження тріщини в покритті залежить від його складу.
Так, в покритті з однофазного L12 інтерметаліду тріщина зароджується від вільної поверхні
покриття, незважаючи на надріз, а в покритті з сплаву Е1 тріщина розповсюджується від
надрізу і тріщиностійкість залежить від її довжини. При довжині тріщини 200 мкм
тріщиностійкість складає K1c = 24 МПа⋅м1/2, а при довжині 150 мкм — K1c = 18 МПа⋅м1/2.
Виявлений ефект обумовлений наявністю внутрішніх напружень на межі МРПМ, величина яких в
області МРПМ складає σвн = 700 МПа.
Визначено, що тріщиностійкість покриттів на межі розділу титанової матриці з детонаційним
покриттям також залежить від складу сплаву. Так, для покриття з однофазного L12 інтерметаліду
вона складає 1,7 МПа⋅м1/2, а для сплаву Е1 — 2,1 МПа⋅м1/2. При цьому на межі розділу з титановою
матрицею відшарування у покриття з евтектичного сплаву, на відміну від покриття з L12
інтерметаліду, було відсутнім, що свідчить про його високу адгезійну міцність.
Т а б л и ц я 3. Міцність зчеплення детонаційних покриттів з порошку L12
інтерметаліду з підкладками за штифтовою методикою
Транспортуючий
газ
Навантаження,
кг
Площа штифта,
мм2
σзч,
МПа
Матеріал
підкладки
4,175 1,1 0,38 Титановий
сплав Азот
2,245 1,1 0,204 Нержавіюча сталь
Звертає на себе увагу парадоксальний факт: навантаження руйнування в зразках з тріщиною
(200—250 Н) більше, ніж в зразках без тріщини (150—170 Н). Причому його величина зростала
при збільшенні глибини надрізу. Цей ефект можна пояснити існуванням напруг стиску в області
контакту покриття—підкладка.
Існування відшарування по границі покриття—підкладка в однофазному L12 інтерметаліді при
введенні довгої тріщини може бути обумовлене дотиком пластичної зони у вершині тріщини до
границі розділу покриття—підкладка.
Оцінюючи розмір пластичної зони як )c1(
2
p 2
1
T
Kr
σπ
= та підставляючи реальні значення величин,
отримуємо реальний розмір пластичної зони ∼70 мкм. Ця величина відповідає відстані від
вершини надрізу до границі покриття—підкладка. Відсутність відшарування в зразку з
евтектичного сплаву свідчить про більшу міцність цієї границі.
Проведене дослідження продемонструвало принципову можливість використання однофазних
і евтектичних сплавів на основі кубічного L12 інтерметаліду потрійної системи Al—Ti—Cr в якості
матеріалу покриття на сплави титану для роботи при підвищених температурах. Проте ці сплави
не є оптимальними і потребують подальшого вдосконалення, оскільки сплави, які призначені для
застосування в якості покриттів, повинні мати комплекс взаємоузгоджених властивостей:
стабільний фазовий склад в широкому інтервалі температур, високі механічні властивості
та високий опір окисненню.
Висновки
Показана принципова можливість використання сплавів на основі кубічного L12 інтерметаліду
потрійної системи Al—Ti—Cr в якості детонаційних покриттів на сплав титану ВТ-6.
Встановлено, що жаростійкість при 900 °С/50 год детонаційного покриття з сплаву на основі
L12 інтерметаліду суттєво перевищує жаростійкість сплаву на основі інтерметаліду γ-TiAl
(Al48Ti2Nb2Cr). Високий опір окисненню L12 сплавів забезпечується формуванням щільної
оксидної плівки, до складу якої входить переважно Al2O3, тоді як оксидна плівка зразка з
інтерметаліду γ-TiAl переважно складається з суміші рутилу (TiO2) та оксиду алюмінію (Al2O3) у
співвідношенні TiO2 : Al2O3 = = 70 : 30.
Дослідження тріщиностійкості при випробуваннях на згин зразків з малою наведеною
електророзрядною тріщиною показало відсутність відшарування на межі покриття—підкладка в
зразку з евтектичного (L12 + β) сплаву 55Al22Ti23Cr, на відміну від зразка з покриттям з
однофазного L12 інтерметаліду, що є свідченням більшої адгезійної міцності цієї границі для
евтектичного сплаву.
1. Yamaguchi M., Inui H., Ito K. High-temperature structural intermetallics // Acta Mater. — 2000. — 48. — P.
307—322.
2. Поварова К. Б., Антонова А. В., Банных И. О. Высокотемпературное окисление сплавов на основе TiAl //
Металлы. — 2003. — № 5. — С. 61—72.
3. Woo J. C., Varna S. K. et al. Comparison of in situ oxidation between Ti—44Al and Ti—44Al—11Nb alloys
below 400 °C // J. Mater. Sci. Lett. — 2002. — 21, Nо. 7. — P. 539—541.
4. Dong-Bonk Lee. Effect of Cr, Nb, Mn, V, W and Si on high temperature oxidation of TiAl alloys // Metals and
Mater. Int. — 2005. — 11, Nо. 2. — P. 141—147.
5. Wu Y., Hagihara K., Umakoshi Y. Influence of Y-addition on the oxidation behavior of Al-rich γ-TiAl alloys
// Intermetallics. — 2004. — 12, Nо. 5. — P. 519—532.
6. Wu Y., Hwang S. K., Nam S. W., Kim N. J. The effect of the oxidation resistance of EPM TiAl-based
intermetallics // Scripta Materialia. — 2003. — 48. — P. 1655—1660.
7. Fox-Rabinovich G. S., Weathrly G. C. et al. The role of chromium in protective alumina scale formation during
oxidation of ternary TiAlCr alloys in air // Intermetallics. — 2004. — 12. — P. 165—180.
8. Lee K., Lee H. N. et al. Effects of Al—25 Ti—23 Cr coatings on oxidation and mechanical properties of TiAl
alloy // Surf. and Coat. Techn. — 2002. — 155. — P. 59—66.
9. Lee J. K., Oh M. H., Wee D. M. Long-term oxidation properties of Al—Ti—Cr two-phase alloys and coating
materials for TiAl alloy // Intermetallics. — 2002. — 10. — P. 347—352.
10. Fox-Rabinovich G. S., Wilkinson D. S., Veldhuis S. C. et al. Oxidation resistant Ti—Al—Cr Alloy for
protective coating applications // Ibid. — 2005. — 13. — P. 1—9.
11. Akselrud L. G., Gryn Yu. N. et al. CDS — universal program package for single crystal and / or powder
structure data treatment // XII European Crystal. Meeting, 1989.
12. Barabash O. M., Milman Y. V., Miracle D. B. et al. Formation of a periodic structure with participation of the
phase L12 in eutectic alloys of the ternary Al—Ti—Cr system // Intermetallics. — 2003. — 11. — P. 953—962.
13. Korzhova N. P., Milman Yu. V. et al. High-temperature mechanical properties of eutectic alloys of the ternary
Al—Ti—Cr system // Наукові нотатки. — Луцьк, 2007. — С. 596—598.
14. Мордовец Н. М., Порядченко Н. Е., Легкая Т. Н. и др. Влияние легирования на кинетику окисления
двухфазного (L12 + β) эвтектического сплава тройной системы Al—Ti—Cr // Сучасні проблеми фізики
твердого тіла. — К.: Київський національний університет, 2007. — C. 205—207.
15. Барабаш О. М., Мильман Ю. В., Воскобойник И. В. и др. Влияние легирования на микроструктуру и
фазовый состав эвтектических (L12 + β) сплавов тройной системы Al—Ti—Cr // Металлофизика и
новейшие технологии. — 2006. — 28, № 5. — С. 697—706.
16. Мильман Ю. В., Коржова Н. П., Мордовец Н. М. и др. Эвтектические сплавы тройной системы Al—Ti—
Cr высокотемпературного назначения // Там же. — 2009. — 31, № 4. — C. 537—543.
17. Milman Yu. V., Barabash O. M., Korzhova N. P. et al. New light-weight eutectic alloys based on L12 cubic
aluminum intermetallics with enhanced heat resistance // High Temperature Mater. and Processes. — 2006. —
25, Nо. 1—2. — P. 11—17.
18. Ярматов И. Т., Оликер В. Е., Коржова Н. П. и др. Адгезионные и когезионные свойства детонационных
интерметаллидных покрытий из сплавов тройной системы Al—Ti—Cr // 49 Междунар. конф.
“Актуальные проблемы прочности”, Киев, 2010. — C. 116.
19. Подрезов Ю. Н., Коржова Н. П., Ярматов И. Т. и др. Новая методика оценки механических свойств
интерметаллидных покрытий // Наукові нотатки. — Луцьк, 2009. — Вип. 26. — С. 26—37.
20. Подрезов Ю. Н., Евич Я. И., Коряк О. С. и др. Трещиностойкость покрытий из эвтектического сплава на
основе L12 интерметаллида тройной системы Al—Ti—Cr // Электронная микроскопия и прочность
материалов. — К.: Ин-т пробл. материаловедения НАН Украины. — 2007. — Вып. 14. — С. 92—98.
Т а б л и ц я 2. Характеристики детонаційних покриттів
Висновки
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-63597 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0085 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T09:38:10Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коржова, Н.П. Легка, Т.М. Олікер, В.Ю. Мордовець, Н.М. Подрезов, Ю.М. Євич, Я.І. 2014-06-04T13:31:07Z 2014-06-04T13:31:07Z 2012 Властивості покриттів з сплавів на основі кубічного L1₂ інтерметаліду потрійної системи Al—Ti—Cr / Н.П. Коржова, Т.М. Легка, В.Ю. Олікер, Н.М. Мордовець, Ю.М. Подрезов, Я.І. Євич // Электрические контакты и электроды. — К.: ИПМ НАН України, 2012. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. XXXX-0085 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63597 669.2/8:Δ62-761:539.434 Досліджено структуру та властивості детонаційних покриттів з сплавів на основі L1₂ інтерметаліду потрійної системи Al—Ti—Cr. Показана принципова можливість використання цих покриттів для роботи в умовах високих температур та оксидних середовищ. uk Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України Электрические контакты и электроды Властивості покриттів з сплавів на основі кубічного L1₂ інтерметаліду потрійної системи Al—Ti—Cr Article published earlier |
| spellingShingle | Властивості покриттів з сплавів на основі кубічного L1₂ інтерметаліду потрійної системи Al—Ti—Cr Коржова, Н.П. Легка, Т.М. Олікер, В.Ю. Мордовець, Н.М. Подрезов, Ю.М. Євич, Я.І. |
| title | Властивості покриттів з сплавів на основі кубічного L1₂ інтерметаліду потрійної системи Al—Ti—Cr |
| title_full | Властивості покриттів з сплавів на основі кубічного L1₂ інтерметаліду потрійної системи Al—Ti—Cr |
| title_fullStr | Властивості покриттів з сплавів на основі кубічного L1₂ інтерметаліду потрійної системи Al—Ti—Cr |
| title_full_unstemmed | Властивості покриттів з сплавів на основі кубічного L1₂ інтерметаліду потрійної системи Al—Ti—Cr |
| title_short | Властивості покриттів з сплавів на основі кубічного L1₂ інтерметаліду потрійної системи Al—Ti—Cr |
| title_sort | властивості покриттів з сплавів на основі кубічного l1₂ інтерметаліду потрійної системи al—ti—cr |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63597 |
| work_keys_str_mv | AT koržovanp vlastivostípokrittívzsplavívnaosnovíkubíčnogol12íntermetalídupotríinoísistemialticr AT legkatm vlastivostípokrittívzsplavívnaosnovíkubíčnogol12íntermetalídupotríinoísistemialticr AT olíkervû vlastivostípokrittívzsplavívnaosnovíkubíčnogol12íntermetalídupotríinoísistemialticr AT mordovecʹnm vlastivostípokrittívzsplavívnaosnovíkubíčnogol12íntermetalídupotríinoísistemialticr AT podrezovûm vlastivostípokrittívzsplavívnaosnovíkubíčnogol12íntermetalídupotríinoísistemialticr AT êvičâí vlastivostípokrittívzsplavívnaosnovíkubíčnogol12íntermetalídupotríinoísistemialticr |