Зображення обкладинки

Невизнані держави пострадянського та постсоціалістичного простору: шлях до міжнародного визнання

Аналізується динаміка статусу невизнаних держав постсоціалістичного та пострадянського простору, які утворилися внаслідок етнополітичних конфліктів, що супроводжували дезінтеграцію СРСР та СФРЮ. Вивчаються особливості сучасного етапу еволюції невизнаних держав, перспективи та труднощі, що виникають...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Держава і право
Дата:2011
Автор: Вітман, К.М.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63756
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Невизнані держави пострадянського та постсоціалістичного простору: шлях до міжнародного визнання / К.М. Вітман // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 625-631. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860261910180528128
author Вітман, К.М.
author_facet Вітман, К.М.
citation_txt Невизнані держави пострадянського та постсоціалістичного простору: шлях до міжнародного визнання / К.М. Вітман // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 625-631. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Аналізується динаміка статусу невизнаних держав постсоціалістичного та пострадянського простору, які утворилися внаслідок етнополітичних конфліктів, що супроводжували дезінтеграцію СРСР та СФРЮ. Вивчаються особливості сучасного етапу еволюції невизнаних держав, перспективи та труднощі, що виникають на шляху до міжнародного визнання. Анализируется динамика статуса непризнанных государств постсоциалистического и постсоветского пространства, образовавшихся вследствие этнополитических конфликтов, которыми сопровождалась дезинтеграция СССР и СФРЮ. Изучаются особенности современного этапа эволюции непризнанных государств, перспективы и препятствия, возникающие на пути к их международному признанию. The status dynamics of unrecognised (de facto) states of post-Soviet space appeared as a result of ethnopolitical conflicts after USSR and SFRY disintegration is analysed. The distinct features of now-a-day evolution of de facto states, the perspectives and obstacles on the way of their international recognition are studied.
first_indexed 2025-12-07T18:56:22Z
format Article
fulltext К. М. ВІТМАН. НЕВИЗНАНІ ДЕРЖАВИ ПОСТРАДЯНСЬКОГО ТА ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОГО ПРОСТОРУ: ШЛЯХ ДО МІЖНАРОДНОГО ВИЗНАННЯ Аналізується ди наміка ста ту су не виз на них дер жав пост соціалістич но го та по ст- ра дянсь ко го про сто ру, які ут во ри ли ся внаслідок ет но політич них конфліктів, що су про- во д жу ва ли дезінте г рацію СРСР та СФРЮ. Вив ча ють ся особ ли вості су час но го ета пу ево люції не виз на них дер жав, пер спек ти ви та труд нощі, що ви ни ка ють на шля ху до міжна род но го виз нан ня. Клю­чові­сло­ва: не виз нані дер жа ви, по ст ра дянсь кий простір, ет но політич ний кон- флікт. Ана ли зи ру ет ся ди на ми ка ста ту са не при знан ных го су дарств пост со ци а ли с ти че с- ко го и пост со вет ско го про ст ран ст ва, об ра зо вав ших ся вслед ст вие эт но по ли ти че с ких кон флик тов, ко то ры ми со про вож да лась дез ин те г ра ция СССР и СФРЮ. Изу ча ют ся осо бен но с ти со вре мен но го эта па эво лю ции не при знан ных го су дарств, пер спек ти вы и пре пят ст вия, воз ни ка ю щие на пу ти к их меж ду на род но му при зна нию. Клю­че­вые­сло­ва: не при знан ные го су дар ст ва, пост со вет ское про ст ран ст во, эт но- по ли ти че с кий кон фликт. The status dynamics of unrecognised (de facto) states of post-Soviet space appeared as a result of ethnopolitical conflicts after USSR and SFRY disintegration is analysed. The distinct features of now-a-day evolution of de facto states, the perspectives and obstacles on the way of their international recognition are studied. Key­words: unrecognised (de facto) states, post-Soviet space ethnopolitical conflict. На­по­ст­ра­дянсь­ко­му­та­пост­соціалістич­но­му­про­сторі­вже­ба­га­то­років­існує­ декілька­не­виз­на­них­дер­жав,­що­ут­во­ри­ли­ся­після­роз­па­ду­СРСР­та­СФРЮ.­Во­ни­ ви­ник­ли­внаслідок­ет­но­політич­них­конфліктів,­які­су­про­во­д­жу­ва­ли­ці­мас­штабні­ ет­но­політичні­дезінте­г­раційні­про­це­си.­До­них­на­ле­жить­Ре­с­публіка­Ко­со­во­(про- го­ло­си­ла­ не­за­лежність­ в­ 2008­ році),­ Придністровсь­ка­ Мол­давсь­ка­ Ре­с­публіка­ (1990),­Нагірно-Ка­ра­бась­ка­Ре­с­публіка­(1991),­Ре­с­публіка­Півден­на­Осетія­(1992)­ та­Ре­с­публіка­Аб­хазія­(1994).­Особ­ли­вості­роз­вит­ку­та­ди­наміка­ста­ту­су­не­виз­на- них­дер­жав­по­ст­ра­дянсь­ко­го­про­сто­ру­за­слу­го­ву­ють­на­те,­щоб­ста­ти­пред­ме­том­ ок­ре­мо­го­на­уко­во­го­досліджен­ня.­Ці­дер­жавні­ут­во­рен­ня­не­об­ме­жені­всіма­тра- диційни­ми­ міжна­род­ни­ми­ зо­бов’язан­ня­ми,­ оскільки­ офіційно­ не­ виз­на­ють­ся­ більшістю­ дер­жав­ рівно­прав­ни­ми­ учас­ни­ка­ми­ міжна­род­ної­ спільно­ти.­ Л.­ Тим- чен­ко­ вза­галі­ вва­жає­ па­ра­док­сом­ су­час­них­міждер­жав­них­ відно­син­функціону- ван­ня­ про­тя­гом­ три­ва­ло­го­ періоду­ (більше­ 10­ років)­ політич­них­ ут­во­рень,­ що­ відповіда­ють­кри­теріям­дер­жав­ності,­але­не­виз­на­ють­ся­дер­жа­ва­ми1. В­політо­логії­під­не­виз­на­ни­ми­дер­жа­ва­ми­ма­ють­на­увазі­те­ри­торії,­що­про­го- ло­си­ли­се­бе­су­ве­рен­ни­ми­дер­жа­ва­ми,­але­ха­рак­те­ри­зу­ють­ся­ок­ре­ми­ми­дер­жа­ва- ми­як­не­легітимні,­се­па­ра­тистські­ут­во­рен­ня­або­оку­по­вані­регіони.­Відмов­ля­ють­ у­ виз­нанні­ са­мо­про­го­ло­ше­ним­ ре­с­публікам­ в­ пер­шу­ чер­гу­ дер­жа­ви,­ до­ скла­ду­ яких­раніше­вхо­ди­ла­їх­те­ри­торія,­що­відко­ло­ла­ся­внаслідок­конфлікту.­А­та­кож­ дер­жа­ви,­що­сто­ять­на­по­зиціях­не­виз­нан­ня­в­си­лу­пев­них­політич­них­при­чин,­ Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ ©­ВІТМАН Ко с тян тин Ми ко лай о вич­–­док­тор­політич­них­на­ук,­про­фе­сор­Національ- ного­універ­си­те­ту­«Одесь­ка­юри­дич­на­ака­демія» се­ред­ яких­ –­ ло­яльність­ до­ дер­жав,­ до­ скла­ду­ яких­ раніше­ вхо­ди­ла­ те­ри­торія­ не­виз­на­ної­ дер­жа­ви,­ на­явність­ подібних­ внутрішніх­ про­блем,­ що­ при­зве­ли­ її­ відо­крем­лен­ня.­Не­виз­нані­ дер­жа­ви­ сприй­ма­ють­ся­не­ інак­ше­як­ те­ри­торії­ іншої­ виз­на­ної­дер­жа­ви.­Слід­за­ува­жи­ти,­що­до­сить­ча­с­то­не­виз­на­ю­чи­з­тих­чи­інших­ при­чин­політи­ко-пра­во­ве­ут­во­рен­ня,­дер­жа­ви­мо­жуть­при­хо­ва­но­з­ним­співпра- цю­ва­ти.­ Виз­нан­ня­ са­мо­про­го­ло­ше­ної­ Ре­с­публіки­ Ко­со­во­ більшістю­ дер­жав-членів­ ООН­відкри­ває­нові­пер­спек­ти­ви­для­не­виз­на­них­ре­с­публік­по­ст­ра­дянсь­ко­го­про- сто­ру.­Бе­ру­чи­до­відо­ма­політи­ко-юри­дич­ну­колізію­на­вко­ло­не­виз­на­них­дер­жав,­ російські­дослідни­ки­вва­жа­ють­ак­ту­аль­ним­за­про­ва­д­жен­ня­су­час­но­го­трак­ту­ван- ня­ пра­ва­ націй­ на­ са­мо­виз­на­чен­ня,­ зафіксо­ва­но­му­ в­ стат­тях­ 1.2­ та­ 55­ Ста­ту­ту­ ООН.­ Г.­ Ве­ль­ямінов­ ствер­д­жує,­ що­ пи­тан­ня­ са­мо­виз­на­чен­ня­ –­ це­ внутрішнє­ пи­тан­ня­дер­жа­ви,­яка­фор­мується.­Бе­нефіціаром­в­цій­си­ту­ації­є­не­но­во­сфор­мо- ва­на­дер­жа­ва,­а­її­на­род­–­ет­нос,­що­ре­алізує­пра­во­на­са­мо­виз­на­чен­ня.­Дослідник­ на­зи­ває­ най­ви­щим­ про­явом­ пра­ва­ на­ са­мо­виз­на­чен­ня­ –­ фор­му­ван­ня­ но­вої­ са­мостійної­дер­жа­ви,­тоб­то­політич­ної­нації,­що­функціонує­на­ок­ремій­те­ри­торії­ та­кон­тро­люється­не­за­леж­ною­вла­дою2.­Ця­те­за­повністю­підтвер­д­жує­відо­му­в­ ет­но­політо­логії­аксіому:­ко­жен­ет­нос­у­про­цесі­ет­но­ге­не­зу­праг­не­до­фор­му­ван­ня­ влас­ної­дер­жа­ви,­в­та­кий­спосіб­пе­ре­тво­рю­ю­чись­на­націю. Не­зва­жа­ю­чи­на­три­ва­лий­час­існу­ван­ня­не­виз­на­них­дер­жав­по­ст­ра­дянсь­ко­го­ про­сто­ру,­ дослідни­ки­ роб­лять­ ли­ше­ перші­ спро­би­ на­уко­во­го­ ос­мис­лен­ня­ цьо­го­ фе­но­ме­ну.­Од­ну­з­вда­лих­спроб­здійснив­російський­політо­лог­А.­Боль­ша­ков,­роз- гля­да­ю­чи­дер­жавні­ут­во­рен­ня­по­ст­ра­дянсь­ко­го­про­сто­ру­як­по­вноцінні­дер­жа­ви­ за­ ба­га­ть­ма­па­ра­ме­т­ра­ми3.­Дослідник­ ар­гу­мен­тує­ свій­підхід­ оз­на­ка­ми­дер­жав- ності,­ які­ при­та­манні­ не­виз­на­ним­ дер­жа­вам:­ на­ їх­ те­ри­торіях­ сфор­мо­вані­ еко- номіки,­політи­ко-пра­вові­си­с­те­ми­(діють­інсти­ту­ти­вла­ди,­ор­га­ни­пра­во­по­ряд­ку).­ Од­нак­ са­мо­про­го­ло­шені­ дер­жавні­ ут­во­рен­ня­ тра­диційно­ роз­гля­да­ють­ся­ в­ кон- тексті­ вре­гу­лю­ван­ня­ ет­но­політич­но­го­ конфлікту,­ що­ призвів­ до­ їх­ по­яви.­ Внутрішня­політи­ка­не­виз­на­них­дер­жав­пе­ре­важ­но­не­стає­об’єктом­серй­оз­них­ на­уко­вих­досліджень.­Відсте­жен­ня­ди­наміки­зміни­їх­ста­ту­су­вка­зує­на­три­мож- ливі­ шля­хи­ ево­люції.­ Не­виз­нані­ дер­жа­ви­ мо­жуть­ три­ва­лий­ час­ зберіга­ти­ свій­ пе­рехідний­політи­ко-пра­во­вий­ста­тус,­на­бу­тий­внаслідок­конфлікту,­мо­жуть­бу­ти­ по­гли­нені­сусідніми­дер­жа­ва­ми­або­ста­ти­по­вноцінни­ми­не­за­леж­ни­ми­дер­жа­ва- ми.­Втім,­ на­ нинішньо­му­ етапі­ мож­ли­вості­ ре­алізації­ ос­тан­нь­о­го­ варіан­ту­ ево- люції­ста­ту­су­не­виз­на­них­дер­жав­суттєво­об­ме­жені.­ На­при­клад,­ Ре­с­публіка­ Ко­со­во­ прак­тич­но­ вже­ ви­чер­па­ла­ ліміт­ виз­нан­ня­ –­ відмов­ля­ють­ся­ виз­на­ва­ти­ са­мо­про­го­ло­ше­ну­ дер­жа­ву­ країни,­ яким­ за­гро­жу­ють­ про­яви­се­па­ра­тиз­му.­Во­ни­воліють­не­ство­рю­ва­ти­пре­це­дентів,­не­підтри­му­ю­чи­ са­мостійність­те­ри­торій,­що­відко­ло­ли­ся­від­дер­жав.­Са­ме­че­рез­їх­опір­Ко­со­во­не­ мо­же­ста­ти­чле­ном­ООН.­На­бут­тя­член­ст­ва­в­ООН­і­є­про­це­ду­рою­виз­нан­ня­дер- жа­ви­ міжна­род­ної­ спільно­тою,­ підтвер­д­жен­ням­ го­тов­ності­ вста­но­ви­ти­ з­ нею­ по­вно­правні­дип­ло­ма­тичні­відно­си­ни.­Виз­нан­ня­та­ко­го­рівня­–­го­ло­вна­ме­та­усіх­ без­ви­нят­ку­не­виз­на­них­дер­жав­них­ут­во­рень.­На­разі­Ре­с­публіка­Ко­со­во­пе­ре­бу- ває­у­ста­тусі­ча­ст­ко­во­виз­на­ної­дер­жа­ви­–­її­не­виз­на­ла­Ор­ганізація­Об’єдна­них­ Націй,­але­виз­на­ла­більшість­дер­жав-членів­ООН.­Не­зва­жа­ю­чи­на­поділ­на­виз- нані,­не­виз­нані­та­ча­ст­ко­во­виз­нані­дер­жа­ви,­в­міжна­род­но­му­праві­не­має­чітко­ виз­на­че­ної­ про­це­ду­ри­ та­ кри­теріїв­ виз­нан­ня­ дер­жав,­ –­ ствер­д­жує­ Л.Тим­чен­ко.­ Кож­на­дер­жа­ва­са­мостійно­прий­має­рішен­ня­про­виз­нан­ня,­відповідно­до­влас­но- го­уяв­лен­ня­про­те,­яке­політи­ко-пра­во­ве­ут­во­рен­ня­мо­же­вва­жа­ти­ся­дер­жа­вою,­а­ яке­ні.­То­му­в­цій­си­ту­ації­домінує­прин­цип­політич­ної­доцільності,­а­не­пра­во­вої­ 626 Держава і право • Випуск 53 виз­на­че­ності4. Відповідно­до­ ст.­ 4­Ста­ту­ту­ООН,­«прий­нят­тя­ в­чле­ни­Ор­ганізації­ відкри­те­ для­ всіх­ інших­ ми­ро­люб­них­ дер­жав,­ які­ візьмуть­ на­ се­бе­ зо­бов’язан­ня,­ що­ містять­ся­в­цьо­му­Ста­туті­і­які,­на­дум­ку­ор­ганізації,­мо­жуть­та­ма­ють­ба­жан­ня­ці­ зо­бов’язан­ня­ви­ко­ну­ва­ти»5.­Про­це­ду­ра­на­бут­тя­член­ст­ва­здійснюється­рішен­ням­ Ге­не­раль­ної­Асам­б­леї­ООН­за­ре­ко­мен­дації­Ра­ди­Без­пе­ки­ООН.­Од­нак­пе­ре­шко­ди­ для­ дер­жав­них­ ут­во­рень,­що­ ви­ник­ли­ внаслідок­ роз­па­ду­ дер­жав­ або­ внаслідок­ ет­но­політич­них­конфліктів,­ви­ни­ка­ють­вже­на­етапі­роз­гля­ду­за­яв­ки­Ра­дою­Без- пе­ки­ООН.­Ре­ко­мен­дація­про­прий­нят­тя­бу­де­схва­ле­на­тільки­за­умо­ви­підтрим­ки­ її­дво­ма­тре­ти­на­ми­(9­з­15)­членів­Ра­ди­Без­пе­ки­ООН.­При­цьо­му­жод­на­з­5­дер- жав­–­постійних­членів­Ра­ди­Без­пе­ки­ООН­(Ки­тай,­Російська­Фе­де­рація,­США,­ Ве­ли­ко­бри­танія,­Франція)­не­по­вин­на­ско­ри­с­та­ти­ся­пра­вом­ве­то.­Як­що­Ра­да­Без- пе­ки­ООН­підтри­мує­ре­ко­мен­дацію­про­прий­нят­тя­дер­жа­ви­у­чле­ни­ООН,­во­на­ роз­гля­дається­на­сесії­Ге­не­раль­ної­Асам­б­леї­ООН.­Член­ст­во­на­бу­вається­за­умо­ви­ підтри­ман­ня­відповідної­ре­зо­люції­дво­ма­тре­ти­на­ми­го­лосів­членів­Ге­не­раль­ної­ Асам­б­леї­ООН.­ Що­ж­сто­сується­не­виз­на­них­та­са­мо­про­го­ло­ше­них­дер­жав­пост­соціалістич- но­го­та­по­ст­ра­дянсь­ко­го­про­сто­ру,­їх­міжна­род­не­виз­нан­ня­на­рівні­ООН­уне­мож- лив­люється­ дією­ етнічно­го­фак­то­ру,­ який­ став­ вирішаль­ним­ у­фор­му­ванні­ цих­ дер­жав.­Більшість­країн­по­боюється­лан­цю­го­вої­ре­акції­ет­но­політич­ної­дезінте­г- рації,­ яка­ мо­же­ по­ши­ри­ти­ся­ на­ сусідні­ дер­жа­ви.­ То­му­ прин­цип­ те­ри­торіаль­ної­ цілісності­дер­жав­в­міжна­род­но­му­праві­домінує­над­пра­вом­націй­на­са­мо­виз­на- чен­ня.­Тим­не­мен­ше,­міжна­род­не­пра­во­не­містить­норм,­які­б­об­ме­жу­ва­ли­су­ве- рен­не­ пра­во­ однієї­ дер­жа­ви­ виз­на­ва­ти­ іншу­ дер­жа­ву,­ не­за­леж­но­ від­ спо­со­бу­ її­ фор­му­ван­ня.­ На­ відміну­ від­ політиків,­ на­уковці­ більше­ підтри­му­ють­ ідею­міжна­род­но­го­ виз­нан­ня­не­виз­на­них­дер­жав.­Г.­Ве­ль­ямінов­ствер­д­жує,­що­дер­жа­ва,­яка­сфор­му- ва­ла­ся­або­фор­мується­в­ході­ре­алізації­пра­ва­на­са­мо­виз­на­чен­ня­має­трак­ту­ва­ти- ся­як­носій­дер­жав­но­го­су­ве­реніте­ту­з­йо­го­прин­ци­па­ми­не­до­тор­ка­ності­кор­донів,­ не­вт­ру­чан­ня­у­внутрішні­спра­ви.­Дослідник­вва­жає,­що­будь-яке­втру­чан­ня­однієї­ дер­жа­ви­в­про­цес­ са­мо­виз­на­чен­ня­ в­ іншій­дер­жаві­ –­на­при­клад­оку­пація­ те­ри- торії,­ що­ са­мо­виз­на­чається,­ під­ ви­гля­дом­ вирішен­ня­ конфлікту­ є­ по­ру­шен­ням­ норм­міжна­род­но­го­пра­ва6. Зва­жа­ю­чи­ на­ те,­ що­ нинішній­ ста­тус­ не­виз­на­них­ дер­жав­ на­кла­дає­ на­ них­ серй­озні­об­ме­жен­ня­у­співпраці­з­інши­ми­дер­жа­ва­ми,­всі­во­ни­без­ви­нят­ку­праг- нуть­як­найш­вид­шо­го­міжна­род­но­го­виз­нан­ня.­По­вноцінне­еко­номічне­процвітан- ня­не­мож­ли­ве­в­ста­тусі­не­виз­на­ної­дер­жа­ви,­ад­же­та­ка­дер­жа­ва­поз­бав­ле­на­інве- с­тицій,­об­ме­же­на­у­зовнішньо­е­ко­номічній­діяль­ності.­То­му­більшість­дер­жав­них­ ут­во­рень­по­ст­ра­дянсь­ко­го­про­сто­ру­ду­же­враз­ливі­в­еко­номічно­му­плані:­ма­ють­ ви­сокі­ по­каз­ни­ки­ без­робіття,­ соціаль­но-еко­номічно­го­ не­вдо­во­лен­ня,­ низь­кий­ приріст­ВВП.­У­більшості­з­них­еко­номічна­стабільність­за­без­пе­чується­за­ра­ху- нок­міжна­род­ної­гу­манітар­ної­до­по­мо­ги­або­цільо­вої­фінан­со­вої­до­по­мо­ги­ло­яль- них­ сусідніх­ дер­жав,­ зацікав­ле­них­ у­ зміцненні­ по­зицій­ не­виз­на­ної­ дер­жа­ви­ в­ ет­но­політич­но­му­конфлікті.­На­при­клад,­у­бю­д­жеті­Вірменії­щорічно­пе­ред­ба­чені­ статті­ фінан­су­ван­ня­ Нагірно­го­ Ка­ра­ба­ху,­ більшість­ про­ектів­ у­ не­виз­наній­ ре­с- публіці­ре­алізується­ко­ш­та­ми­вірменсь­кої­діас­по­ри7.­Під­ви­гля­дом­гу­манітар­ної­ до­по­мо­ги­ Російська­Фе­де­рація­ впро­довж­ кількох­ років­ підтри­мує­ стра­тегічних­ еко­номічних­агентів­Придністров’я,­крім­то­го­щок­вар­таль­но­пе­ре­ра­хо­вує­на­ра­ху- нок­ пар­ла­мен­ту­ транші,­ при­зна­чені­ для­ ви­плат­ пенсій­ пенсіоне­рам­ не­виз­на­ної­ ре­с­публіки.­ 627Юридичні і політичні науки Пра­во­знавці­сумніва­ють­ся­у­юри­дичній­ко­рект­ності­терміну­«не­виз­нані­дер- жа­ви»,­яким­ши­ро­ко­по­слу­го­ву­ють­ся­політи­ки­та­політо­ло­ги,­але­виз­на­ють­йо­го­ не­обхідність­для­по­зна­чен­ня­фе­но­ме­ну­дер­жав­них­ут­во­рень,­які­ма­ють­усі­оз­на­ки­ дер­жав­ності­і­при­цьо­му­поз­бав­лені­міжна­род­ної­пра­во­суб’єктності.­За­твер­д­жен- ням­А.­Боль­ша­ко­ва,­не­виз­на­че­ний­ста­тус­обу­мов­ле­ний­тим,­що­не­виз­нані­дер­жа- ви­ є­ пе­рехідною­ стадією­ дер­жав­ності,­ від­ політи­ко-пра­во­во­го­ виз­нан­ня­ якої­ на­пря­му­ за­ле­жить­ її­ існу­ван­ня­ та­ роз­ви­ток8.­ То­му­ са­мо­про­го­ло­шені­ дер­жа­ви­ до­кла­да­ють­мак­си­мум­ зу­силь,­щоб­ до­мог­ти­ся­ міжна­род­но-пра­во­во­го­ виз­нан­ня.­ Най­ак­тивнішу­ кам­панію,­ спря­мо­ва­ну­ на­ за­без­пе­чен­ня­ міжна­род­ної­ підтрим­ки,­ про­во­дить­ вла­да­ Ко­со­во.­ З­ її­ ініціати­ви­ пи­тан­ня­ про­го­ло­шен­ня­ не­за­леж­ності­ Ко­со­во­на­ви­мо­гу­Ге­не­раль­ної­Асам­б­леї­ООН­ста­ло­пред­ме­том­роз­гля­ду­Міжна- род­но­го­Су­ду­ООН­ в­ Га­азі­ в­ 2010­ р.­Судді­ма­ли­ відповісти­ на­ за­пи­тан­ня:­ «Чи­ відповідає­од­но­сто­роннє­про­го­ло­шен­ня­не­за­леж­ності­тим­ча­со­ви­ми­інсти­ту­та­ми­ вря­ду­ван­ня­Ко­со­во­нор­мам­міжна­род­но­го­пра­ва?»­Міжна­род­ний­суд­виніс­кон- суль­та­тив­ний­ вис­но­вок,­ згідно­ з­ яким­ Дек­ла­рація­ про­ не­за­лежність­ Ко­со­во­ не­ су­пе­ре­чить­нор­мам­міжна­род­но­го­пра­ва9.­Але,­на­відміну­від­рішень­Міжна­род- но­го­Су­ду,­йо­го­кон­суль­та­тивні­вис­нов­ки­не­ма­ють­обов’яз­ко­вої­си­ли.­При­цьо­му­ пи­тан­ня­політич­них­наслідків­про­го­ло­шен­ня­не­за­леж­ності­Ко­со­во­в­суді­не­роз- гля­да­ло­ся.­ За­ру­чив­шись­ по­зи­тив­ним­ кон­суль­та­тив­ним­ вис­нов­ком­ Міжна­род­но­го­ Су­ду­ ООН,­ пар­ла­мент­ Ко­со­во­ прий­няв­ дек­ла­рацію,­ в­ якій­ за­зна­че­но,­ що­ відповідне­ рішен­ня­відкри­ває­шлях­до­но­во­го­рівня­виз­нан­ня­не­за­леж­ності­дер­жа­ви,­її­інте- г­рації­в­регіональні­та­євро­ат­лан­тичні­струк­ту­ри.­Вла­да­Ко­со­во­має­намір­пе­ре­ко- на­ти­дер­жа­ви,­які­ва­га­ють­ся­що­до­виз­нан­ня­са­мо­про­го­ло­ше­ної­дер­жа­ви.­Од­нак­ по­зиція­найбільших­про­тив­ників­її­не­за­леж­ності­за­ли­шається­незмінною.­Сербія,­ до­скла­ду­якої­Ко­со­во­вхо­ди­ло­на­пра­вах­те­ри­торіаль­ної­ав­то­номії,­відмо­ви­ла­ся­ виз­на­ва­ти­ вис­но­вок­Міжна­род­но­го­Су­ду­ і­ по­обіця­ла­ про­дов­жу­ва­ти­ бо­роть­бу­ за­ свою­те­ри­торіаль­ну­цілісність.­На­дум­ку­вла­ди,­суд­підтвер­див,­що­Ко­со­во­за­ли- шається­суб’єктом­уп­равління­тим­ча­со­вої­адміністрації­ООН,­а­не­не­за­леж­ною,­ су­ве­рен­ною­ дер­жа­вою.­ Ана­логічно­ не­ зміни­ла­ся­ по­зиції­ Росії,­ яка­ підтри­мує­ Сербію.­Моск­ва­на­по­ля­гає­на­то­му,­що­вирішен­ня­ко­совсь­кої­про­бле­ми­мож­ли­ве­ ли­ше­шля­хом­пе­ре­го­ворів­на­ос­нові­ ре­зо­люції­№­1244­РБ­ООН.­Цей­до­ку­мент­ підтвер­д­жує­те­ри­торіаль­ну­цілісність­Юго­славії­(нині­Сербії)10.­Дер­жа­ви,­які­не­ виз­на­ли­Ко­со­во,­про­дов­жу­ють­вва­жа­ти­про­го­ло­ше­ну­в­од­но­сто­рон­нь­о­му­по­ряд­ку­ дер­жа­ву­ча­с­ти­ною­Сербії.­ Пре­зи­дент­Ко­со­во­після­по­зи­тив­но­го­для­са­мо­про­го­ло­ше­ної­дер­жа­ви­рішен­ня­ Міжна­род­но­го­Су­ду­спрог­но­зу­вав,­що­в­2011­р.­во­на­по­дасть­за­яв­ку­на­член­ст­во­ в­ ООН.­ Од­нак­ по­зиція­ постійних­ членів­ Ра­ди­ Без­пе­ки­ ООН­ за­ли­шається­ незмінною,­ що­ уне­мож­лив­лює­ прий­нят­тя­ ре­ко­мен­дації.­ Франція,­ Ве­ли­ка­ Бри- танія­та­США­підтри­му­ють­не­за­лежність­Ко­со­во,­Росія­та­Ки­тай­–­бло­ку­ють­про- цес­міжна­род­но­го­виз­нан­ня­дер­жа­ви.­Ки­тай­по­боюється,­що­підтрим­ка­не­за­леж- ності­ Ко­со­во­ ак­тивізує­ га­рячі­ ет­но­політичні­ точ­ки­ все­ре­дині­ са­мо­го­ Ки­таю­ і­ ство­рить­ пре­це­дент­ для­ Тай­ва­ню,­ Ти­бе­ту­ та­ Східно­го­ Тур­ке­с­та­ну.­ То­му­ вла­да­ Ко­со­во­виріши­ла­йти­іншим­шля­хом­–­шля­хом­зміни­міжна­род­но-пра­во­вих­пра- вил­вирішен­ня­цьо­го­пи­тан­ня,­а­са­ме­ре­зо­люції­№­1244­РБ­ООН,­яка­підтвер­д­жує­ те­ри­торіаль­ну­цілісність­Сербії.­Міністр­за­кор­дон­них­справ­Ко­со­во­за­про­по­ну­вав­ ООН­заміни­ти­ре­зо­люцію­но­вим­до­ку­мен­том,­який­відповідав­би­ре­аліям,­вра­хо- ву­вав­факт­про­го­ло­шен­ня­не­за­леж­ності­Ко­со­во­від­Сербії­та­умож­лив­лю­вав­член- ст­во­дер­жа­ви­в­ООН11.­ На­ма­га­ю­чись­ за­бло­ку­ва­ти­ цю­ ініціати­ву,­Сербія­ за­про­по­ну­ва­ла­ Ге­не­ральній­ 628 Держава і право • Випуск 53 Асам­б­леї­ ООН­ свій­ про­ект­ ре­зо­люції,­ що­ пе­ред­ба­чав­ віднов­лен­ня­ пе­ре­го­ворів­ про­ста­тус­Ко­со­во.­В­першій­ре­дакції­до­ку­мен­та­місти­ло­ся­по­ло­жен­ня­про­не­до- пу­с­тимість­ од­но­сто­рон­нь­о­го­ про­го­ло­шен­ня­ не­за­леж­ності­ Ко­со­во.­ Од­нак­ після­ три­ва­лих­пе­ре­го­ворів­з­пред­став­ни­ка­ми­ЄС­з­ком­промісної­ре­дакції­ре­зо­люції­цю­ ви­мо­гу­бу­ло­ви­лу­че­но.­Євро­со­юз­по­обіцяв­підтри­ма­ти­тільки­уз­го­д­же­ний­про­ект­ до­ку­мен­ту.­ Пе­ре­ко­на­ти­ сербсь­ке­ керівництво­ до­по­мог­ла­ пер­спек­ти­ва­ член­ст­ва­ Сербії­в­ЄС,­а­та­кож­обіцян­ка­на­да­ти­сербській­національній­мен­шині,­яка­ком- пакт­но­ про­жи­ває­ на­ півночі­ Ко­со­во,­ ши­ро­ку­ ав­то­номію.­ Ге­не­раль­на­ Асам­б­лея­ ООН­у­ве­ресні­2010­р.­схва­ли­ла­про­ект­ре­зо­люції­Сербії.­Цим­до­ку­мен­том­ООН­ за­кли­кає­Сербію­та­Ко­со­во­до­діало­гу.­В­ньо­му­не­містить­ся­жод­них­зга­док­про­ ста­тус­Ко­со­ва12.­Західні­аналіти­ки­вва­жа­ють,­що­це­рішен­ня­відкри­ває­шлях­до­ пе­ре­го­ворів­ між­ конфлікту­ю­чи­ми­ сто­ро­на­ми­ з­ рівно­прав­них­ по­зицій.­ Раніше­ Сербія­ не­ підтри­му­ва­ла­ жод­них­ до­мо­вле­но­с­тей,­ не­ підпи­су­ва­ла­ жод­них­ до­ку- ментів,­ в­ яких­ чітко­ не­ за­зна­ча­ло­ся,­що­Ко­со­во­ є­ скла­до­вою­ ча­с­ти­ною­Сербії.­ Та­ким­чи­ном­для­Ко­со­во­скла­ла­ся­спри­ят­ливі­зовнішньо­політичні­умо­ви­здо­бут- тя­міжна­род­но­го­виз­нан­ня.­Євро­со­юз­в­цьо­му­конфлікті­пе­ре­бу­ває­на­боці­са­мо- про­го­ло­ше­ної­ дер­жа­ви,­ то­му­ Сербія­ поз­бав­ле­на­ еко­номічної­ підтрим­ки,­ інве­с- тиційних­про­ектів­–­більшості­пе­ре­ваг,­які­дає­дер­жаві­співробітництво­з­об’єдна- ною­Євро­пою.­В­2010­р.­Сербія­навіть­очо­ли­ла­рей­тинг­євро­пейсь­ких­дер­жав­за­ рівнем­еміграції­на­се­лен­ня.­ ­ Од­нак­ міжна­род­но­му­ виз­нан­ню­ не­за­леж­ності­ Ко­со­во­ за­ва­жа­ють­ та­кож­ внутрішньо­політичні­ фак­то­ри.­ Факт­ не­за­леж­ності­ досі­ під­ сумнівом­ че­рез­ не­спро­можність­чин­ної­вла­ди­виріши­ти­ет­но­політичні­су­пе­реч­ності,­а­са­ме­кон- тро­лю­ва­ти­те­ри­торію­на­се­ле­ну­сербсь­кою­національ­ною­мен­ши­ною.­В­рай­о­нах­ ком­пакт­но­го­ про­жи­ван­ня­ її­ пред­став­ни­ки­ не­ виз­на­ють­ легітим­ності­ ко­совсь­кої­ вла­ди­і­не­ви­ко­ну­ють­її­рішень.­Підтри­му­ю­чи­про­тестні­на­ст­рої­се­ред­сербсь­кої­ мен­ши­ни­ Бел­град­ на­ма­гається­ де­с­табілізу­ва­ти­ си­ту­ацію­ в­ регіоні­ і­ цим­ са­мим­ до­ве­с­ти­безпідставність­ви­мог­Ко­со­во­на­виз­нан­ня­су­ве­рен­ною­дер­жа­вою. Тим­ча­сом­те­ри­торію­не­виз­на­ної­дер­жа­ви­про­дов­жу­ють­па­т­ру­лю­ва­ти­міжна- родні­ми­ро­творчі­си­ли­(KFOR)­Північно­ат­лан­тич­но­го­Аль­ян­су,­які­за­без­пе­чу­ють­ стабільність­ у­ регіоні.­ Підрозділи­ KFOR­ за­ли­ша­ти­муть­ся­ в­ Ко­со­во­ до­ти,­ до­ки­ пра­во­охо­ронні­ор­га­ни­ча­ст­ко­во­виз­на­ної­дер­жа­ви­не­змо­жуть­са­мостійно­за­без­пе- чу­ва­ти­без­пе­ку­всіх­етнічних­груп­та­за­побіга­ти­міжетнічним­конфліктам.­По­ки­ що­ал­банській­владі­Ко­со­во­до­сяг­ти­цієї­ме­ти­не­вдається.­Про­це­свідчить­не­що- давній­ інци­дент­на­півночі­дер­жа­ви.­Вла­да­Ко­со­во­спро­бу­ва­ла­вста­но­ви­ти­при- кор­дон­ний­кон­троль­на­кон­троль­но-про­пу­ск­них­пунк­тах­«Яріне»­та­«Брняк»,­що­ зна­хо­дять­ся­на­адміністра­тив­но­му­кор­доні­з­Сербією.­Дії­ко­совсь­кої­поліції­на­ра- зи­ли­ся­на­опір­місце­вих­сербів,­які­за­бло­ку­ва­ли­до­ро­ги­на­знак­про­те­с­ту.­В­ході­ су­ти­чок­кілька­де­сятків­осіб­бу­ло­по­ра­не­но.­В­ре­зуль­таті­до­мо­вле­но­с­тей­обид­ва­ КПП­пе­рей­ш­ли­під­кон­троль­ми­ро­твор­чих­сил­KFOR,­яким­навіть­до­ве­ло­ся­роз- ши­ри­ти­свою­при­сутність­у­регіоні­че­рез­за­го­ст­рен­ня­міжетнічної­на­пру­же­ності­ між­ сер­ба­ми­ та­ ал­бан­ця­ми13.­ Дер­жа­ва,­ яка­ бе­ре­ участь­ у­ ет­но­політич­но­му­ конфлікті,­ що­ су­про­во­д­жується­ внутрішніми­ міжетнічни­ми­ су­тич­ка­ми,­ яка­ не­спро­мож­на­ вла­сни­ми­ си­ла­ми­ за­без­пе­чи­ти­ кон­троль­ над­ своєю­ те­ри­торією­ і­ постійно­по­кла­дається­на­зовнішню­підтрим­ку­не­мо­же­без­за­с­те­реж­но­пре­тен­ду- ва­ти­на­ста­тус­не­за­леж­ної­су­ве­рен­ної­дер­жа­ви.­Ге­о­політич­на­за­лежність­у­вирі- шенні­ внутрішньо­політич­них­ су­пе­реч­но­с­тей,­ в­ то­му­числі­ етнічно­го­ха­рак­те­ру,­ від­інших­по­туж­них­дер­жав­–­про­бле­ма­усіх­не­виз­на­них­дер­жав­по­ст­ра­дянсь­ко­го­ про­сто­ру,­яка­є­однією­з­найбільших­пе­ре­шкод­для­їх­міжна­род­но­го­виз­нан­ня.­ По­ст­ра­дянські­ре­с­публіки,­на­відміну­від­Ко­со­во,­про­су­ва­ють­пи­тан­ня­сво­го­ 629Юридичні і політичні науки міжна­род­но­го­виз­нан­ня­не­так­ак­тив­но,­зва­жа­ю­чи­на­менш­по­туж­ну­міжна­род­ну­ підтрим­ку­ їх­ не­за­леж­ності.­ Грузія,­ Азер­бай­д­жан­ та­ Мол­до­ва­ на­по­ля­га­ють­ на­ не­по­руш­ності­ те­ри­торіаль­ної­ цілісності­ та­ по­вер­ненні­ втра­че­них­ те­ри­торій­ під­ свій­ кон­троль.­ То­му­ вла­да­ не­виз­на­но­го­ Нагірно­го­ Ка­ра­ба­ху­ навіть­ зви­ну­ва­чує­ Азер­бай­д­жан­у­міжна­родній­бло­каді­роз­вит­ку­своєї­дер­жа­ви­та­про­це­су­її­виз­нан- ня14.­Си­ту­ація­ус­клад­нюється­тим,­що­Нагірно-Ка­ра­бась­ка­Ре­с­публіка­про­тя­гом­ воєнно­го­ета­пу­ет­но­політич­но­го­конфлікту­вста­но­ви­ла­кон­троль­над­сімо­ма­рай- о­на­ми­Азер­бай­д­жа­ну­та­витісни­ла­з­них­азер­бай­д­жансь­ке­на­се­лен­ня.­Азер­бай­д- жан,­ не­ виз­на­ю­чи­ Нагірний­ Ка­ра­бах­ ок­ре­мою­ сто­ро­ною­ конфлікту,­ по­ста­вив­ пе­ред­ООН­пи­тан­ня­про­не­при­пу­с­тимість­за­хоп­лен­ня­своєї­те­ри­торії­зброй­ни­ми­ си­ла­ми­Вірменії,­які­бра­ли­участь­в­конфлікті­на­боці­Нагірно­го­Ка­ра­ба­ху.­В­1993­ р.­Ра­да­Без­пе­ки­ООН­прий­ня­ла­низ­ку­ре­зо­люцій­№822,­853,­874,­884­що­до­оку- пації­рай­онів­Азер­бай­д­жа­ну.­Ци­ми­до­ку­мен­та­ми­ООН­за­кли­ка­ла­по­ва­жи­ти­те­ри- торіаль­ну­цілісність­та­су­ве­ренітет­Азер­бай­д­жа­ну,­не­гай­но­ви­ве­с­ти­збройні­си­ли­ з­ за­хоп­ле­них­ те­ри­торій­ та­ ство­ри­ти­ умо­ви­ для­ по­вер­нен­ня­ біженців­ на­ місця­ про­жи­ван­ня.­Та­кож­на­підтрим­ку­ те­ри­торіаль­ної­цілісності­ та­ су­ве­рен­них­прав­ Азер­бай­д­жа­ну­з­низ­кою­за­яв­ви­с­ту­пив­Ген­сек­ООН.­Од­нак­Вірменія­проігно­ру­ва- ла­всі­до­ку­мен­ти­ООН,­що­сто­су­ють­ся­звільнен­ня­те­ри­торії­Азер­бай­д­жа­ну.­Реч- ни­ки­та­по­са­дові­осо­би­Азер­бай­д­жа­ну­ви­ма­га­ють­від­міжна­род­ної­спільно­ти­не­ до­пу­с­ти­ти­ «без­кар­ності­ зло­чинів­ Вірменії­ та­ спри­я­ти­ по­вер­нен­ню­ оку­по­ва­них­ те­ри­торій».­ Зва­жа­ю­чи­на­ак­тив­ну­по­зицію­Азер­бай­д­жа­ну­на­міжна­родній­арені,­пи­тан­ня­ виз­нан­ня­ Нагірно­го­ Ка­ра­ба­ху­ навіть­ не­ піднімається.­ Од­нак­ вла­да­ не­виз­на­ної­ дер­жа­ви­впев­не­на,­що­міжна­род­не­виз­нан­ня­Нагірно­го­Ка­ра­ба­ху­це­пи­тан­ня­ча­су.­ Ос­нов­ни­ми­ме­ханізма­ми­до­сяг­нен­ня­цієї­ме­ти­пре­зи­дент­не­виз­на­ної­дер­жа­ви,­Б.­ Са­а­кян­ на­звав­ послідо­вний­ роз­ви­ток­ дер­жав­ності­ та­ зміцнен­ня­ де­мо­кра­тич­них­ цінно­с­тей15.­ По­ки­ що­ в­ 2009­ р.­ бу­ло­ уз­го­д­же­но­ пи­тан­ня­ проміжно­го­ ста­ту­су­ Нагірно­го­Ка­ра­ба­ху.­Він­оз­на­чає­«status­quo­plus»,­тоб­то­нинішній­ста­тус­не­виз­на- ної­ре­с­публіки­плюс­міжна­род­не­виз­нан­ня­та­ко­го­проміжно­го­ста­ту­су. Придністровсь­ка­ Мол­давсь­ка­ Ре­с­публіка­ та­кож­ не­ мо­же­ пре­тен­ду­ва­ти­ на­ міжна­род­не­ виз­нан­ня­ до­ ос­та­точ­но­го­ вре­гу­лю­ван­ня­ конфлікту­ з­ Мол­до­вою,­ не­зва­жа­ю­чи­на­те,­що­в­ста­тусі­не­виз­на­ної­дер­жа­ва­існує­вже­20­років.­На­по­ст- ра­дянсь­ко­му­ про­сторі­ ПМР­ виз­на­ли­ тільки­ не­виз­нані­ ре­с­публіки­ –­ Аб­хазія,­ Нагірний­Ка­ра­бах­та­Півден­на­Осетія.­Вра­хо­ву­ю­чи­свій­пе­рехідний­міжна­род­но- пра­во­вий­ста­тус,­що­оз­на­чає­маргіна­ль­не­ста­но­ви­ще­на­міжна­родній­арені,­не­виз- нані­ре­с­публіки­по­ст­ра­дянсь­ко­го­про­сто­ру­підтри­му­ють­од­на­од­ну­і­співпра­цю- ють­ між­ со­бою.­ Во­ни­ навіть­ об’єдна­ли­ся­ у­ міжна­род­ну­ ор­ганізацію­ –­ Співдружність­не­виз­на­них­дер­жав­(СНД-2),­ство­ре­ну­в­2000­р.­у­Ти­ра­с­полі. Та­ким­чи­ном,­фе­но­мен­по­ст­ра­дянсь­ких­і­пост­соціалістич­них­не­виз­на­них­дер- жав,­що­ут­во­ри­ли­ся­внаслідок­ет­но­політич­них­конфліктів,­яки­ми­су­про­во­д­жу­вав- ся­роз­пад­СРСР­і­СФРЮ,­надійно­закріпив­ся­у­си­с­темі­міждер­жав­них­відно­син­ регіону.­Більшість­з­них­існує­у­пе­рехідно­му­ста­тусі­не­виз­на­ної­або­са­мо­про­го­ло- ше­ної­дер­жа­ви­по­над­10­років,­що­ста­вить­під­сумнів­оз­на­чен­ня­«пе­рехідний».­ Як­що­Ко­со­во­ак­тив­но­до­ма­гається­міжна­род­но­го­виз­нан­ня­у­ви­гляді­член­ст­ва­в­ ООН,­ то­ дер­жа­ви­ по­ст­ра­дянсь­ко­го­ про­сто­ру­ вже­ при­сто­су­ва­ли­ся­ до­ не­доліків­ сво­го­ста­ту­су.­Ек­с­пер­ти­ствер­д­жу­ють,­що­у­пе­ре­важній­більшості­во­ни­ма­ють­усі­ оз­на­ки­ дер­жав­ності­ –­ еко­номічну,­ політи­ко-пра­во­ву­ си­с­те­му,­ національ­ну­ сим- воліку­та­внутрішню­легітимність.­Од­нак­їх­роз­ви­ток­ус­клад­нюється­відмо­вою­у­ міжна­род­но­му­виз­нанні.­На­легітимність­не­виз­на­них­пра­цює­час:­оче­вид­но,­що­ придністровсь­кий,­нагірно-ка­ра­бась­кий,­ко­совсь­кий­конфлікти­вже­не­за­вер­шать- 630 Держава і право • Випуск 53 ся­по­вер­нен­ням­те­ри­торій­Придністров’я­–­Мол­дові,­Нагірно­го­Ка­ра­ба­ху­–­Азер- бай­д­жа­ну,­Ко­со­во­–­Сербії. ­ 1.­ Тим чен ко Л.­Ме­с­то­ не­при­знан­но­го­ го­су­дар­ст­ва­ в­ меж­ду­на­род­ных­ от­но­ше­ни­ях­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс]­ //­ Вес­ник­ Сло­вян­ско­го­ уни­вер­си­те­та.­ –­ Сер.­ Пра­во.­ –­ 2009.­ –­ №­14.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://surm.md/index.php?option=com_content&task=category­ &sectionid=9&id=91&Itemid=146.­ 2. Ве ль я ми нов Г.М.­ При­зна­ние­ «не­при­знан­ных»­ и­ меж­ду­на­род­ное­пра­во­//­Рос­сия­в­гло­баль­ной­по­ли­ти­ке.­–­2008.­–­№1.­–­С.­15.­3. Боль- ша ков А. Г.­ Не­при­знан­ные­ го­су­дар­ст­ва­ пост­со­вет­ско­го­ про­ст­ран­ст­ва­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс]­ //­ По­лит­экс.­ –­ 2008.­ –­ №­ 1.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ //www.politex.info/content/­ view/413/30/.­4. Тим чен ко Л.­Цит.­пра­ця.­5. Ус тав Ор­га­ни­за­ции­Объ­е­ди­нен­ных­На­ций­ [Еле­к­трон­ний­ре­сурс]­//­ООН.­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://www.un.org/ru/documents/charter/.­ 6. Ве ль я ми нов Г. М.­Цит.­пра­ця.­–­С.­17.­7. Ар ме ния уве­ли­чи­ва­ет­фи­нан­си­ро­ва­ние­На­гор- но­го­ Ка­ра­ба­ха­ и­ рас­хо­ды­ на­ обо­ро­ну­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс]­ //­ Ана­ли­ти­ка.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://analitika.at.ua/news/armenija_uvelichivaet_finansirovanie_nagornogo_­ karabakha_i_raskhody_na_oboronu/2009-11-18-17416.­ 8. Боль ша ков А. Г.­ Цит.­ пра­ця.­ 9. Меж ду на род ный суд­ ООН:­ про­воз­гла­ше­ние­ не­за­ви­си­мо­с­ти­ Ко­со­во­ пра­во­мер­но­ [Елек­т­рон­ний­ ре­сурс]­ //­ РИА­ Но­во­сти.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ ria.ru/world/20100722/­ 257402916.html­ .­ 10. Ре зо лю ция Со­ве­та­ Бе­зо­пас­но­с­ти­ ООН­ №­ 1244­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс]­ //­ ООН.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www.un.org/russian/documen/scresol/res1999/­ res1244.htm.­11. Ко со во про­сит­СБ­ООН­от­ме­нить­ре­зо­лю­цию­о­це­ло­ст­но­с­ти­Сер­бии­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс]­ //­ РИА­Но­во­сти.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://ria.ru/world/20100804/­ 261482214.html.­12. Ре зо лю ция ООН­при­зы­ва­ет­Сер­бию­и­Ко­со­во­к­ди­а­ло­гу­[Еле­к­трон- ний­ре­сурс]­ //­Рос­балт.­ –­Ре­жим­до­сту­пу:­www.rosbalt.ru/main/2010/09/10/770359.html.­ 13. KFOR­ кон­тро­ли­ру­ет­ се­вер­ Ко­со­во­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс]­ //­ Ин­тер­факс.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­http://www.interfax.ru/politics/txt.asp?id=201127.­14. На гор ный­Ка­ра­бах­ожи­да­ет­ меж­ду­на­род­но­го­ при­зна­ния­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс]­ //­ Ар­цах.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http:// www.arcah.ru/interviews/383-nagornyj-karabax-ozhidaet-mezhdunarodnogo-priznaniya.. html.­15. Ба ко Са а кян:­Без­ве­до­ма­Ка­ра­ба­ха­ни­че­го­не­мо­жет­со­сто­ять­ся­[Еле­к­трон­ний­ ре­сурс]­//­Ар­цах.­–­Ре­жим­до­сту­пу:­http://arcah.ru/interviews/500-bako-saakyan-bez-vedo- ma-karabaxa-nichego-ne-mozhet-sostoyatsya.html. 631Юридичні і політичні науки Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ К. М. ВІтман. НевизнанІ держави пострадЯнського та постсоцІалІстиЧного простору: шлЯх до мІжнародного визнаннЯ
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-63756
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:56:22Z
publishDate 2011
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Вітман, К.М.
2014-06-06T13:16:46Z
2014-06-06T13:16:46Z
2011
Невизнані держави пострадянського та постсоціалістичного простору: шлях до міжнародного визнання / К.М. Вітман // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 625-631. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63756
Аналізується динаміка статусу невизнаних держав постсоціалістичного та пострадянського простору, які утворилися внаслідок етнополітичних конфліктів, що супроводжували дезінтеграцію СРСР та СФРЮ. Вивчаються особливості сучасного етапу еволюції невизнаних держав, перспективи та труднощі, що виникають на шляху до міжнародного визнання.
Анализируется динамика статуса непризнанных государств постсоциалистического и постсоветского пространства, образовавшихся вследствие этнополитических конфликтов, которыми сопровождалась дезинтеграция СССР и СФРЮ. Изучаются особенности современного этапа эволюции непризнанных государств, перспективы и препятствия, возникающие на пути к их международному признанию.
The status dynamics of unrecognised (de facto) states of post-Soviet space appeared as a result of ethnopolitical conflicts after USSR and SFRY disintegration is analysed. The distinct features of now-a-day evolution of de facto states, the perspectives and obstacles on the way of their international recognition are studied.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Невизнані держави пострадянського та постсоціалістичного простору: шлях до міжнародного визнання
Article
published earlier
spellingShingle Невизнані держави пострадянського та постсоціалістичного простору: шлях до міжнародного визнання
Вітман, К.М.
Політичні науки
title Невизнані держави пострадянського та постсоціалістичного простору: шлях до міжнародного визнання
title_full Невизнані держави пострадянського та постсоціалістичного простору: шлях до міжнародного визнання
title_fullStr Невизнані держави пострадянського та постсоціалістичного простору: шлях до міжнародного визнання
title_full_unstemmed Невизнані держави пострадянського та постсоціалістичного простору: шлях до міжнародного визнання
title_short Невизнані держави пострадянського та постсоціалістичного простору: шлях до міжнародного визнання
title_sort невизнані держави пострадянського та постсоціалістичного простору: шлях до міжнародного визнання
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63756
work_keys_str_mv AT vítmankm neviznaníderžavipostradânsʹkogotapostsocíalístičnogoprostorušlâhdomížnarodnogoviznannâ

Схожі ресурси