Основні теоретичні положення когнітивних комунікативно-маніпулятивних теорій політичної мотивації

Основні теоретичні положення когнітивних комунікативно-маніпулятивних теорій політичної мотивації

Аналізуються основні теоретичні положення когнітивних комунікативно- маніпулятивних теорій політичної мотивації, зокрема теорії мотивованого політичного мислення, політико-комунікативна модель, теорії раціонального і псевдораціонального вибору та центрально-периферійного засвоєння інформації та конц...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Держава і право
Date:2011
Main Author: Вільчинська, І.Ю.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Subjects:
Політичні науки
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63757
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Основні теоретичні положення когнітивних комунікативно-маніпулятивних теорій політичної мотивації / І.Ю. Вільчинська // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 632-638. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-63757
record_format dspace
spelling Вільчинська, І.Ю.
2014-06-06T13:18:42Z
2014-06-06T13:18:42Z
2011
Основні теоретичні положення когнітивних комунікативно-маніпулятивних теорій політичної мотивації / І.Ю. Вільчинська // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 632-638. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63757
Аналізуються основні теоретичні положення когнітивних комунікативно- маніпулятивних теорій політичної мотивації, зокрема теорії мотивованого політичного мислення, політико-комунікативна модель, теорії раціонального і псевдораціонального вибору та центрально-периферійного засвоєння інформації та концепція електоральної поведінки на індивідуальному рівні.
Анализируются основные теоретические положения когнитивных коммуникативно-манипулятивных теорий политической мотивации, в частности теории мотивированного политического мышления, политико-коммуникативная модель, теории рационального и псевдорационального выбора та центрально-периферийного осмысления информации та концепция электорального поведения на индивидуальном уровне.
The paper analyzes the main theoretical concepts of cognitive-communicative manipulation theories of political motivation, in particular the theory of reasoned political thought, political and communicative model, the theory of rational choice and pseudorational that centrally peripheral understanding of information is the concept of electoral behavior at the individual level.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Основні теоретичні положення когнітивних комунікативно-маніпулятивних теорій політичної мотивації
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Основні теоретичні положення когнітивних комунікативно-маніпулятивних теорій політичної мотивації
spellingShingle Основні теоретичні положення когнітивних комунікативно-маніпулятивних теорій політичної мотивації
Вільчинська, І.Ю.
Політичні науки
title_short Основні теоретичні положення когнітивних комунікативно-маніпулятивних теорій політичної мотивації
title_full Основні теоретичні положення когнітивних комунікативно-маніпулятивних теорій політичної мотивації
title_fullStr Основні теоретичні положення когнітивних комунікативно-маніпулятивних теорій політичної мотивації
title_full_unstemmed Основні теоретичні положення когнітивних комунікативно-маніпулятивних теорій політичної мотивації
title_sort основні теоретичні положення когнітивних комунікативно-маніпулятивних теорій політичної мотивації
author Вільчинська, І.Ю.
author_facet Вільчинська, І.Ю.
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
publishDate 2011
language Ukrainian
container_title Держава і право
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
format Article
description Аналізуються основні теоретичні положення когнітивних комунікативно- маніпулятивних теорій політичної мотивації, зокрема теорії мотивованого політичного мислення, політико-комунікативна модель, теорії раціонального і псевдораціонального вибору та центрально-периферійного засвоєння інформації та концепція електоральної поведінки на індивідуальному рівні. Анализируются основные теоретические положения когнитивных коммуникативно-манипулятивных теорий политической мотивации, в частности теории мотивированного политического мышления, политико-коммуникативная модель, теории рационального и псевдорационального выбора та центрально-периферийного осмысления информации та концепция электорального поведения на индивидуальном уровне. The paper analyzes the main theoretical concepts of cognitive-communicative manipulation theories of political motivation, in particular the theory of reasoned political thought, political and communicative model, the theory of rational choice and pseudorational that centrally peripheral understanding of information is the concept of electoral behavior at the individual level.
issn 1563-3349
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63757
citation_txt Основні теоретичні положення когнітивних комунікативно-маніпулятивних теорій політичної мотивації / І.Ю. Вільчинська // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 632-638. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT vílʹčinsʹkaíû osnovníteoretičnípoložennâkognítivnihkomuníkativnomanípulâtivnihteoríipolítičnoímotivacíí
first_indexed 2025-11-25T22:31:33Z
last_indexed 2025-11-25T22:31:33Z
_version_ 1850565634370306048
fulltext І. Ю. ВІЛЬЧИНСЬКА. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ КОГНІТИВНИХ КОМУНІКАТИВНО-МАНІПУЛЯТИВНИХ ТЕОРІЙ ПОЛІТИЧНОЇ МОТИВАЦІЇ Аналізу ють ся ос новні те о ре тичні по ло жен ня когнітив них ко муніка тив но- маніпу- ля тив них те орій політич ної мо ти вації, зо к ре ма те орії мо ти во ва но го політич но го мис- лен ня, політи ко-ко муніка тив на мо дель, те орії раціональ но го і псев до раціональ но го ви бо ру та цен т раль но-пе ри ферійно го за своєння інфор мації та кон цепція елек то раль- ної по ведінки на індивіду аль но му рівні. Клю­чові­сло­ва: політич на мо ти вація, когнітив ний підхід, ко муніка тив но-маніпу ля- тивні те орії, по ведінка, мис лен ня. Ана ли зи ру ют ся ос нов ные те о ре ти че с кие по ло же ния ког ни тив ных ком му ни ка тив- но-ма ни пу ля тив ных те о рий по ли ти че с кой мо ти ва ции, в ча ст но с ти те о рии мо ти ви ро- ван но го по ли ти че с ко го мы ш ле ния, по ли ти ко-ком му ни ка тив ная мо дель, те о рии ра ци о- наль но го и псев до ра ци о наль но го вы бо ра та цен т раль но-пе ри фе рий но го ос мыс ле ния ин фор ма ции та кон цеп ция элек то раль но го по ве де ния на ин ди ви ду аль ном уров не. Клю­че­вые­сло­ва: по ли ти че с кая мо ти ва ция, ког ни тив ный под ход, ком му ни ка тив но- ма ни пу ля тив ные те о рии, по ве де ние, мы ш ле ние. The paper analyzes the main theoretical concepts of cognitive-communicative manipula- tion theories of political motivation, in particular the theory of reasoned political thought, political and communicative model, the theory of rational choice and pseudorational that centrally peripheral understanding of information is the concept of electoral behavior at the individual level. Key­words: political motivation, cognitive approach, communicative and manipulative theory, behavior, thinking. За­галь­новідо­мо,­що­ос­таннім­ча­сом­ува­га­дослідників­елек­то­раль­ної­по­ведінки­ де­далі­ак­тивніше­пе­ре­кон­цеп­ту­алізо­вується­від­по­шу­ку­не­по­руш­них­де­термінант­ політич­но­го­ви­бо­ру­ (соціаль­них­груп,­партійної­ та­ іде­о­логічної­ іден­тифікації)­ і­ ме­ханізмів­прий­нят­тя­рішень­(еко­номічне,­егоїстич­не­го­ло­су­ван­ня­то­що)­до­вив- чен­ня­ прак­ти­ки­ політич­ної­ ко­мунікації.­ му­ Поділяємо­ дум­ки­ дослідників,­ що­ про­тя­гом­ ос­танніх­ де­ся­тиліть­ елек­то­раль­на­ ко­муніка­тивісти­ка на­бра­ла­ та­кої­ на­уко­вої­ ва­ги,­що­ вже­мо­же­пре­тен­ду­ва­ти­на­ роль­ «са­мостійної­ суб­дис­ципліни­ політич­ної­на­уки»­(М.­Гра­бер).­ Зро­зуміло,­що­весь­про­цес­по­ши­рен­ня­інфор­мації­кон­тро­лює­політич­на­еліта,­ яка­на­ма­гається­ре­алізу­ва­ти­свою­вла­ду­над­суспільством­не­тільки­че­рез­бю­ро- кра­тич­ний­апа­рат,­а­й­за­до­по­мо­гою­ЗМК,­ма­ю­чи­найбільш­спри­ят­ливі­умо­ви­для­ інфор­маційно-про­па­ган­дистсь­кої­діяль­ності.­ Утім,­на­на­шу­дум­ку,­оскільки­інфор­маційно-ко­муніка­тив­на­підси­с­те­ма­по­вин- на­ за­без­пе­чу­ва­ти­ зв’яз­ки­ між­ інсти­ту­та­ми­ політич­ної­ си­с­те­ми,­ політич­на­ ко­му- нікація­–­це­на­сам­пе­ред­про­цес­обміну­інфор­мацією­між­да­ною­си­с­те­мою­і­сус­піль- ством,­під­час­яко­го­політичні­еліти­завжди­на­ма­га­ти­муть­ся­сфор­му­ва­ти­спри­ят­ли- ву­ для­ се­бе­ гро­мадсь­ку­ дум­ку.­ Ви­роб­ництво­ іміджів­ і­ спро­би­ маніпу­ляції­ сус- пільною­ свідомістю­ ли­ше­ ви­ма­га­ють­ від­ них­ вра­ху­ван­ня­ рівня­ ком­пе­тент­ності­ гро­­ма­дян,­яка­має­до­сить­своєрідний­ха­рак­тер,­і­спе­цифіки­політич­но­го­се­ре­до­ви- ща.­ Да­ють­ змо­гу­ про­аналізу­ва­ти­ спе­цифіку­ політич­но­го­ інфор­маційно­го­ по­ля­ і­ рівень­ індивіду­аль­но­го­ сприй­нят­тя­ інфор­мації­ на­пра­цю­ван­ня­ Джо­на­ Зал­ле­ра,­ 632 Держава і право • Випуск 53 ©­ВІЛЬЧИНСЬ КА Іри на Юріївна­–­док­тор­політич­них­на­ук,­про­фе­сор­НАКККіМ який­свою­політи ко-ко муніка тив ну те орію,­зо­к­ре­ма­у­дослідженні­«По­хо­д­жен­ня­ і­при­ро­да­суспільної­дум­ки»,­ви­бу­до­вує­на­ос­нові­по­до­лан­ня­конфлікту­афек­тив- них­і­когнітив­них­ати­тюдів­з­ура­ху­ван­ням­на­уко­вих­роз­ро­бок­у­сфері­досліджен- ня­ ролі­ амбіва­лент­ності­ ус­та­но­вок­ осо­би­с­тості,­ зу­мов­ле­ну­ їх­ схильністю­ до­ зовнішніх­си­ту­а­тив­них­впливів,­які­і­відо­б­ра­жа­ють­той­чи­інший­ас­пект­в­по­зиції­ осо­би­с­тості,­а­та­кож­адап­тує­влас­ну­гіпо­те­зу­про­відсутність­у­лю­дей­ус­та­но­вок­з­ політич­них­ пи­тань.­ Відповідно­ до­ йо­го­ ро­зуміння,­ на­при­клад,­ партійні­ пре­фе- ренції,­які­ви­ра­жає­лю­ди­на­у­тій­або­іншій­си­ту­ації,­відо­б­ра­жа­ють­ли­ше­кон­ст­рук- ти,­ство­ренні­на­ос­нові­си­ту­а­тив­но­зу­мов­ле­них­чин­ників. От­же,­з­од­но­го­бо­ку,­зро­зуміло,­що­політич­на­еліта­має­мож­ливість­по­ши­рю- ва­ти­не­тільки­потрібну­їй­інфор­мацію­про­події,­а­й­вигідні­їй­оцінки­й­су­д­ження.­ ЗМІ­по­ши­рю­ють­се­ред­на­се­лен­ня­інфор­мацію­про­політичні­події­у­вигідно- му,­на­дум­ку­дослідни­ка,­для­еліти­висвітленні,­оскільки­гро­мадськість­схиль­на­ роз­гля­да­ти­події­са­ме­з­їх­точ­ки­зо­ру.­Інфор­маційно-маніпу­ля­тив­ний­вплив­еліти­ підси­люється­тим,­що­лю­ди­по­ча­с­ти­не­здатні­до­кри­тич­но­го­ос­мис­лен­ня­інфор- мації­ про­ політич­ну­ сфе­ру.­ «Ба­га­то­ лю­дей­ (…)­приділя­ють­ за­над­то­ма­ло­ ува­ги­ суспільним­спра­вам,­щоб­кри­тич­но­відно­си­ти­ся­до­то­го,­з­чим­во­ни­зустріча­ють- ся­ у­ про­цесі­ політич­ної­ ко­мунікації­ (…)­Втім,­ мен­шості­ гро­ма­дян,­ яка­ уваж­но­ сте­жить­ за­ суспільни­ми­ спра­ва­ми,­ на­вряд­ вла­с­ти­ва­ більша­ кри­тичність:­ во­ни­ відгу­ку­ють­ся­на­нові­про­бле­ми­пе­ре­важ­но­ке­ру­ю­чись­партійною­при­хильністю­й­ іде­о­логічною­ орієнтацією­ на­ дже­ре­ла­ повідо­млень,­ кон­тро­ль­о­вані­ елітою»1,­ –­ за­зна­чає­Дж.­Зал­лер. Су­го­ло­сни­ми­з­Дж.­Зал­ле­ром­є­по­гля­ди­Й.­Шум­пе­те­ра,­який­вва­жає,­що­для­ то­го,­ щоб­ во­ля­ ви­борців­ ста­ла­ суттєвим­ чин­ни­ком­ політич­но­го­ про­це­су,­ во­на­ по­вин­на­бу­ти­зна­чимішою­за­«ви­пад­ко­вий­вибір­не­ви­раз­них­ імпульсів,­які­ха­о- тич­но­спа­ла­ху­ють­(…).­Ко­жен­має­чітко­зна­ти,­що­він­об­стоює»2.­Крім­то­го,­гро- ма­дя­ни­по­винні­ма­ти­вільний­до­ступ­до­аль­тер­на­тив­ної­ інфор­мації,­що,­у­свою­ чер­гу,­ ви­ма­гає­ фор­му­ван­ня­ спря­мо­ва­ної­ волі­ ви­борців,­ здат­них­ пра­виль­но­ ро­зуміти­ фак­ти,­ кри­тич­но­ аналізу­ва­ти­ значні­ по­то­ки­ до­ступ­ної­ інфор­мації,­ що­ вод­но­час,­на­дум­ку,­Р.­Да­ля­не­га­ран­тує­то­го,­що­во­ни­роз­би­ра­ти­меть­ся­у­політич- них­пи­тан­нях­і­плат­фор­мах­кан­ди­датів­на­ви­бо­рах3.­ З­ іншо­го­бо­ку,­на­дум­ку­Дж.­Зал­ле­ра,­хо­ча­еліти,­без­сумніву,­про­дов­жу­ють­ доміну­ва­ти­в­про­цесі­фор­му­ван­ня­суспільної­дум­ки,­од­нак­до­ти,­до­по­ки­три­ва­ти- ме­кон­ку­ренція­еліт,­відтво­рю­ва­ти­меть­ся­і­кон­ку­ренція­різних­іміджів.­Ре­акція­ж­ публіки­на­інфор­мацію­за­ле­жить­від­сту­пе­ня­її­за­лу­чен­ня­й­зацікав­ле­ності­в­тій­ або­іншій­висвітленій­ЗМІ­про­блемі4.­ То­му­не­зовсім­пра­виль­но­го­во­ри­ти­про­інфор­маційно-ко­муніка­тив­ну­все­мо- гутність­політич­ної­еліти.­Вплив­еліт­на­фор­му­ван­ня­політич­ної­свідо­мості­лю­дей­ об­ме­жується­дією­низ­ки­чин­ників­-­політич­них­схиль­но­с­тей,­під­яки­ми­Дж.­Зал- лер­ро­зуміє­ус­та­лені­осо­бистісні­ри­си,­які­ре­гу­лю­ють­прий­нят­тя­або­не­прий­нят­тя­ лю­ди­ною­ політич­них­ відо­мо­стей­ -­ різні­ інте­ре­си,­ цінності,­ досвід,­ які­ мо­жуть­ впли­ва­ти­на­виз­на­чен­ня­ то­го,­чи­прий­ма­ти,­чи­відки­да­ти­ту­чи­ іншу­політич­ну­ інфор­мацію.­Політичні­схиль­ності­відо­б­ра­жа­ють­пси­хо­логічні­та­мен­тальні­про- це­си,­які­ма­ють­індивіду­аль­ний­ха­рак­тер.­То­му­їх­мож­на­виз­на­чи­ти­як­когнітивні­ ус­та­нов­ки,­ за­про­по­но­вані­Г.­Пуш­ка­рь­о­вою,­які­об­ме­жу­ють­за­своєння­маніпу­ля- тив­ної­ політич­ної­ інфор­мації,­ пов’язані­ з­ про­це­са­ми­ се­лекції­ та­ когнітив­ної­ відповідності-невідповідності:­ по-пер­ше,­ кож­на­ лю­ди­на­ має­ індивіду­аль­ний­ за­пас­ політич­них­ знань­ (political­ awareness),­ який­ впли­ває­ на­ сприй­нят­тя­ но­вої­ інфор­мації;­ по-дру­ге,­ індивідам­ вла­с­ти­во­ не­ бра­ти­ до­ ува­ги­ повідо­млен­ня,­ які­ су­пе­ре­чать­ їхнім­вла­сним­уяв­лен­ням,­ціннісним­орієнтаціям;­по-третє,­ у­оцінці­ 633Юридичні і політичні науки події­або­про­бле­ми­лю­ди­за­до­воль­ня­ють­ся­мінімаль­ним­на­бо­ром­лег­ко­ак­ту­алізо- ва­них­об­разів­і­по­нять,­які­зберіга­ють­ся­в­їхній­пам’яті5. Дійсно,­зустріча­ю­чись­зі­склад­ни­ми­політич­ни­ми­об’єкта­ми,­не­кож­на­лю­ди­на­ в­змозі­са­мостійно­ви­роб­ля­ти­су­д­жен­ня­про­мож­ливі­шля­хи­роз­вит­ку­си­ту­ації­й­ адек­ват­но­ оціни­ти­ наслідки­ своїх­ дій,­ навіть­ як­що­ во­на­ має­ до­сить­ силь­ну­ внутрішню­мо­ти­вацію.­Тут­ве­ли­ку­роль­відігра­ють­політичні­ знан­ня,­уміння­та­ на­вич­ки,­об­сяг­яких­ба­га­то­в­чо­му­і­виз­на­чає­суспільно-політич­ну­спря­мо­ваність­ осо­би­с­тості.­ За­ сло­ва­ми­ фран­цузь­ко­го­ соціоло­га­ Р.Аро­на,­ політи­ка­ пе­ред­ба­чає­ бо­дай­мінімаль­не­усвідо­млен­ня­цієї­га­лузі.­Лю­ди­по­винні­хо­ча­б­при­близ­но­уяв- ля­ти,­хто­віддає­на­ка­зи,­як­оби­ра­ли­ся­ці­діячі,­як­здійснюється­ця­вла­да.­Су­го­ло- сним­ є­ за­галь­новідо­ме­ твер­д­жен­ня­ Р.­ Да­ля,­ що­ у­ більшості­ лю­дей­ полі­тичні­ по­гля­ди­ до­сить­ примітивні,­ прості­ лю­ди­ за­зви­чай­ не­ком­пе­тентні­ уп­рав­ля­ти­ со­бою.­ Що­до­політич­ної­ком­пе­тент­ності,­то­тут­за­слу­го­вує­на­ува­гу­вра­ху­ван­ня­та­кої­ її­особ­ли­вості,­як­суб’єктивність.­По­ряд­з­тра­диційним­ро­зумінням­ком­пе­тенції­ як­ до­стат­ньо­ ви­со­ко­го­ рівня­ во­лодіння­ знан­ня­ми­ про­ пев­ну­ сфе­ру­ суспільно­го­ жит­тя,­ кон­крет­но­го­ яви­ща­ чи­ про­це­су,­ що­ ха­рак­тер­но­ для­ про­фесіоналів,­ на­уковців,­ потрібно­ вра­хо­ву­ва­ти­ влас­не­ оціню­ван­ня­ лю­ди­ною­ рівня­ її­ знань.­ Оскільки­са­ме­ос­тан­ня­особ­ливість­фор­мує­впев­неність­у­влас­них­мож­ли­во­с­тях­ впли­ва­ти­на­політи­ку.­Мож­ливість­впли­ву­на­політи­ку­у­поєднанні­з­за­до­во­лен- ням­ ут­во­рю­ють­ підгрун­тя­ суб’єктив­ної­ політич­ної­ ком­пе­тент­ності.­ Відсутність­ суб’єктив­ної­ політич­ної­ ком­пе­тент­ності­ мо­же­ при­зве­с­ти­ до­ не­га­тив­но­го­ зрізу­ політич­ної­ мо­ти­вації­ -­ відмо­ви­ бра­ти­ участь­ у­ політиці­ у­ ре­зуль­таті­ виз­нан­ня­ не­мож­ли­вості­ре­алізо­ву­ва­ти­свої­по­тре­би­та­інте­ре­си­або­роз­ча­ру­ван­ня. От­же,­ви­ко­ри­с­тан­ня­політи­ко-ко­муніка­тив­ної­те­орії,­зо­к­ре­ма­на­по­ст­ра­дянсь- ко­му­ про­сторі­ ак­ту­алізується­ не­обхідністю­ фор­му­ван­ня­ до­стат­нь­о­го­ рівня­ політич­ної­ ком­пе­тент­ності­ гро­ма­дян,­ за­без­пе­чен­ня­ дієвої­ си­с­те­ми­ до­сту­пу­ до­ суспільної­інфор­мації­у­зро­зумілій­для­них­формі,­що,­у­свою­чер­гу,­дасть­змо­гу­ ефек­тив­но­ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­політичні­знан­ня­на­прак­тиці,­за­хи­ща­ти­і­відсто­ю­ва- ти­власні­інте­ре­си­пе­ред­елітою. Се­ред­ ко­муніка­тив­но-маніпу­ля­тив­них­ те­орій­ ок­ре­ме­ місце­ зай­ма­ють­ те­орія­ мо­ти­во­ва­но­го­ політич­но­го­ мис­лен­ня­ та­ мо­дель­ цен­т­раль­но-пе­ри­ферійно­го­ за­своєння­інфор­мації,­яка­опи­сує­про­цес­ос­мис­лен­ня­політич­ної­інфор­мації.­ Когнітив­ний­стиль­мис­лен­ня­-­це­відкри­та­си­с­те­ма­індивіду­аль­них­стра­тегій,­ прий­омів,­на­ви­чок­та­опе­рацій,­до­якої­схиль­на­осо­бистість­в­си­лу­своїх­індивіду- аль­них­ вла­с­ти­во­с­тей­ (від­ си­с­те­ми­ цінно­с­тей­ і­ мо­ти­вації­ до­ ха­рак­те­ро­логічних­ яко­с­тей).­ Тоб­то­ са­ме­ від­ пси­хо­логічних­ і­ когнітив­но-мен­таль­них­ особ­ли­во­с­тей­ індивіда­ за­ле­жить,­ яка­ ча­с­ти­на­ інфор­мації,­ роз­пов­сю­д­жу­ва­ної­ політич­ною­ елітою,­бу­де­ним­сприй­ня­та,­а­яка­відки­ну­та­як­не­потрібні­сен­сорні­дані. І­зно­ву­ж­найбільше­інфор­мації­що­до­цих­досліджень­мож­на­знай­ти­в­на­пра- цю­ван­нях­ російських­ і­ західних­ дослідників,­ оскільки,­ на­ жаль,­ досліджен­ня­ особ­ли­во­с­тей­ви­ко­ри­с­тан­ня­когнітив­но­го­підхо­ду­до­сить­но­ва­те­ма­в­ук­раїнській­ політичній­на­уці.­Що­прав­да,­віднос­на­відсутність­ґрун­тов­них­те­о­ре­тич­них­на­пра- цю­вань­ не­ є­ аб­со­лют­ним­ по­каз­ни­ком­ не­ви­ко­ри­с­тан­ня­ когнітив­них­ прий­омів­ у­ політичній­прак­тиці,­що­прак­тич­но­не­мож­ли­во­у­суспільстві,­де­доміну­ють­знан- ня,­ інфор­маційні­ по­тре­би,­ а­ ЗМК­ виз­на­чені­ го­ло­вни­ми­ аген­та­ми­ впли­ву­ на­ політич­ну­мо­ти­вацію.­То­му­ос­нов­ним­за­вдан­ням­кла­сифікації­когнітив­них­те­орій­ ми­вба­чаємо­важ­ливість­ак­цен­ту­ації­ува­ги­ук­раїнських­дослідників­на­мож­ли­во- с­тях­когнітив­но­го­підхо­ду­в­по­яс­ненні­політич­ної­мо­ти­вації,­що­знач­но­роз­ши­ри- ло­ б­ прак­тичні­ мож­ли­вості­ впли­ву­ на­ політич­ну­ ак­тивність.­ Окрім­ то­го,­ ак­ту- альність­і­су­часність­когнітив­но­го­підхо­ду,­особ­ли­во­в­ас­пекті­лю­ди­но­орієнто­ва- 634 Держава і право • Випуск 53 но­го­ ро­зуміння­ політич­них­ явищ­ і­ фе­но­менів,­ ви­ма­гає­ по­даль­ших­ ґрун­тов­них­ досліджень­у­ме­жах­ок­ре­мих­мо­но­графічних­на­пра­цю­вань. Як­ зро­зуміло­ з­ ви­ще­ви­кла­де­но­го,­ про­цес­ політич­но­го­ мис­лен­ня­ –­ над­то­ індивіду­аль­ний,­оскільки­за­ле­жить­від­знань­і­уяв­лень,­які­зберіга­ють­ся­в­пам’яті­ лю­ди­ни.­Од­нак­не­тільки­осо­би­с­тий­досвід­та­когніції­виз­на­ча­ють­відмінності­у­ став­ленні­лю­ди­ни­до­політич­ної­інфор­мації.­Ще­у­80-ті­ро­ки­ХХ­століття­аме­ри- кансь­ким­пси­хо­ло­гам­ –­Ш.­Чей­ке­ну,­ ав­то­ру­ ев­ри­с­тич­ної­мо­делі­ пе­ре­ко­нан­ня,­ а­ та­кож­Р.­Петті­й­Д.­Ка­чоп­по,­ ав­то­рам­мо­делі­найбільшої­ймовірності­ -­ вда­ло­ся­ опи­са­ти­два­підхо­ди,­вла­с­тиві­лю­дям­у­сприй­нятті­соціаль­ної­інфор­мації:­па­сив- ний­(пе­ри­ферійний)­і­ак­тив­ний­(цен­т­раль­ний).­ Ве­ли­ку­ува­гу­цен­т­раль­но-пе­ри­ферійній­мо­делі­за­своєння­інфор­мації­приділяє­ російська­ дослідни­ця­ Г.­ Пуш­ка­рь­о­ва.­ Цен­т­раль­ний­ спосіб­ об­роб­ки­ зовнішньої­ інфор­мації,­ за­зна­чає­ вче­на,­ -­ це­ праг­нен­ня­ індивіда­ всебічно­ обмірко­ву­ва­ти­ повідо­млен­ня,­ ос­мис­лю­ва­ти­ логіку­ ар­гу­ментів.­ Як­що­ про­бле­ма­ оцінюється­ як­ зна­чи­ма,­різко­зро­с­тає­ймовірність­то­го,­що­він­ви­бе­ре­цен­т­раль­ний­спосіб­об­роб- ки­інфор­мації­–­до­кла­де­зу­силь­для­аналізу­от­ри­ма­ної­інфор­мації.­Пе­ри­ферійний­ спосіб­відрізняється­тим,­що­індивід­про­сто­сприй­має­повідо­млен­ня,­не­вни­ка­ю- чи­в­йо­го­зміст,­не­став­ля­чи­під­сумнів­істинність­повідо­млен­ня,­довіря­ю­чи­дже- ре­лу­інфор­мації.­Цей­спосіб­індивід­ви­би­рає­тоді,­ко­ли­він­не­має­на­ви­чок­ро­бо­ти­ з­ подібною­ інфор­мацією,­ а­ в­ пам’яті­ відсутні­ кон­цеп­ти,­ які­ да­ють­ мож­ливість­ всебічно­й­кри­тич­но­її­роз­г­ля­ну­ти6.­ Шля­хи­пе­ри­ферійно­го­і­цен­т­раль­но­го­за­своєння­інфор­мації­тісно­пов’язані­з­ пси­хо­логією­мас,­яка,­як­відо­мо,­ґрун­тується­на­то­му,­що­мож­на­на­зва­ти­«гіпо­те- зою­відповідності»­(correspondance­hypothesis),­згідно­з­якою­існує­відповідність­ між­когнітив­ною­струк­ту­рою­дис­кур­су­га­зет­них­повідо­млень,­ви­с­тупів­політич- них­ора­торів­то­що­і­мен­таль­ною­струк­ту­рою,­або­соціаль­ною­логікою­ау­ди­торії7,­ яка­сприй­має­ці­повідо­млен­ня.­Оскільки­індивіди,­об’єднані­в­ма­су­або­в­гру­пу,­ не­мо­жуть­мірку­ва­ти­так­са­мо­кри­тич­но­як­порізно­в­си­лу­ефек­ту­за­ра­жен­ня,­во­ни­ більше­ підда­ють­ся­ впли­ву­ по­мил­ко­вих,­ упе­ре­д­же­них­ або­ не­логічних­ повідо- млень.­ Відтак,­ цен­т­раль­ний­ шлях­ за­своєння­ інфор­мації­ пе­ре­ва­жає­ в­ ізо­ль­о­ва­но­го­ індивіда,­а­пе­ри­ферійний­–­в­індивіда,­вклю­че­но­го­в­гру­пу.­Ш.­Чей­кен­розрізняє­ си­с­те­ма­ти­зо­ва­ну­й­ев­ри­с­тич­ну­пе­ре­роб­ку­інфор­мації,­а­пси­хо­логія­мас­по­яс­нює­ роль­логічних­і­не­логічних­про­цесів­у­сприй­нятті­інфор­мації.­На­логічні­більше­ впли­ва­ють­струк­ту­ри­ар­гу­мен­тації,­на­не­логічні­–­ри­то­ричні­і­лінгвістичні­за­со- би,­зовнішні­ас­пек­ти­повідо­млен­ня.­От­же,­пе­ри­ферійний­спосіб­об­роб­ки­інфор- мації­ не­ми­ну­че­ при­зве­де,­ за­зна­чає­ Г.­ Пуш­ка­рь­о­ва,­ до­ то­го,­ що­ су­д­жен­ня­ про­ кан­ди­датів­ або­ партій­ ви­но­сять­ся­ на­ ос­нові­ домінант­них­ оз­нак,­ які­ лег­ко­ розпізна­ють­ся­ за­вдя­ки­ сфор­мо­ва­ним­ уяв­лен­ням­ та­ внутрішнім­ ус­та­нов­кам.­ А­ повідо­млен­ня,­ відповідно,­ ад­ре­со­вані­ ши­ро­ко­му­ за­га­лу­ тим­ ефек­тивніші,­ чим­ більше­во­ни­упе­ре­д­жені.­Ме­та­стра­тегій­пе­ре­ко­нан­ня­–­пе­ре­тво­ри­ти­усвідо­млені­ дум­ки­в­дум­ки­не­усвідо­млені,­су­д­жен­ня­–­у­віру­ван­ня,­тоб­то­закріпи­ти­їх­у­дум- ках. Досліджен­ня­ когнітив­них­ ви­к­рив­лень­ да­ли­ змо­гу­ кра­ще­ зро­зуміти­ про­це­си­ пе­ре­роб­ки­ інфор­мації,­а­та­кож­вста­но­ви­ти­зв’язок­між­соціаль­ни­ми­впли­ва­ми­з­ од­но­го­ бо­ку­ і­ пе­ре­кру­че­ни­ми­ про­це­ду­ра­ми­ логічно­го­ вис­нов­ку­ –­ з­ іншо­го.­ Дослідни­ки­ за­про­по­ну­ва­ли­про­стий­ре­цепт­про­па­ган­ди,­рек­ла­ми:­дис­кур­си­або­ повідо­млен­ня,­ ад­ре­со­вані­ши­ро­ко­му­ за­га­лу,­ тим­ ефек­тивніші,­ чим­більше­во­ни­ алогічні,­не­пра­вильні­або­ілю­зорні,­оскільки­впли­ва­ють­на­не­пря­мо­му,­несвідо- мо­му­рівні­більше,­ніж­на­рівні­без­по­се­ред­нь­о­му,­оче­вид­но­му,­оскільки­об­хо­дять­ 635Юридичні і політичні науки рівень­свідо­мо­го­й­кри­тич­но­го­мис­лен­ня.­ Про­ве­с­ти­між­раціональ­ним­і­псев­до­раціональ­ним­політич­ним­ви­бо­ром­прак- тич­но­ не­мож­ли­во.­ Оскільки­ всі­ уяв­лен­ня­ лю­дей­ фор­му­ють­ся­ під­ час­ інфор- маційно-ко­муніка­тив­но­го­взаємобміну,­за­лежність­лю­ди­ни­від­інфор­мації­за­зви- чай­не­усвідо­млюється­як­ціле­с­пря­мо­ва­ний­тиск.­То­му­російська­дослідни­ця­Г.­ Пуш­ка­рь­о­ва­про­по­нує­розрізня­ти­раціональ­ний­і­псев­до­раціональ­ний­політич­ний­ вибір­ не­ тільки­ для­ ство­рен­ня­ до­с­ко­на­лої­ мо­делі­ мо­ти­вації­ елек­то­раль­ної­ по­ведінки,­ а­ й­ для­ більш­ гли­бо­ко­го­ ро­зуміння­ мож­ли­во­с­тей­ і­ меж­ впли­ву­ на­ ви­борців.­Псев­до­раціональ­ний­вибір,­на­її­дум­ку,­більш­пе­ред­ба­чу­ва­ний,­оскільки­ йо­го­ спря­мо­ваність­ порівня­но­ лег­ко­ ви­я­ви­ти­шля­хом­ вив­чен­ня­ інфор­маційно­го­ се­ре­до­ви­ща,­ на­пов­не­но­го­ спе­цифічни­ми­ по­то­ка­ми,­ які­ фор­му­ють­ уяв­лен­ня­ індивіда­про­зна­чимі­про­бле­ми­й­відо­б­ра­жа­ють­ся­на­сприй­нятті­си­с­те­ми­політич- них­ відно­син.­ Відтак,­ од­ним­ з­ по­тенційних­ інди­ка­торів­ раціональ­ності­ здат­на­ ста­ти­оцінка­дже­рел­інфор­мації,­які­ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся­для­аналізу­си­ту­ації.­Як­що­ дже­ре­ла­ орієнто­вані­ на­ од­ну­ си­с­те­му­ іде­о­логічних­ кон­цептів,­ пред­став­ля­ють­ інте­ре­си­однієї­політич­ної­си­ли,­то­ймовірність­одер­жан­ня­од­нобічної­інфор­мації­ різко­зро­с­тає,­про­дов­жує­дослідни­ця,­що,­у­свою­чер­гу,­зни­жує­мож­ливість­кри- тич­но­го­відно­шен­ня­до­повідо­млень,­відтак­–­рівень­раціональ­ності­па­дає8. У­про­цесі­мис­лен­ня­ми­опе­руємо­кон­цеп­та­ми,­які­відо­б­ра­жа­ють­зміст­ре­зуль- татів­на­шої­діяль­ності­й­пізнан­ня­світу­у­ви­гляді­«квантів»­знан­ня.­Кон­цепт­–­це­ оди­ни­ця­мен­таль­них­ ре­сурсів­ на­шої­ свідо­мості;­ опе­ра­тив­на­ змісто­вна­ оди­ни­ця­ пам’яті,­мен­таль­но­го­лек­си­ко­ну,­кар­ти­ни­світу,­відо­б­ра­же­ної­у­людській­психіці,­ кон­цеп­ту­аль­ної­ си­с­те­ми­й­мо­ви­моз­ку­ (lingua­mentalis).­Кон­цеп­ти­ ви­ни­ка­ють­ у­ про­цесі­струк­ту­ру­ван­ня­ інфор­мації­як­про­об’єктив­ний­стан­справ­у­світі,­так­ і­ про­уяв­лю­вані­світи.­Кон­цеп­ти­зво­дять­різно­манітність­спо­с­те­ре­жу­ва­них­і­уяв­лю- ва­них­явищ­до­чо­гось­єди­но­го,­зберіга­ють­знан­ня­про­світ. Російський­дослідник­Д.­Гон­ча­ров­ви­о­крем­лює­два­когнітивні­ти­пи­осо­би­с- тості,­які­виз­на­ча­ють­сприй­нят­тя­та­кон­цеп­ту­алізацію­політич­ної­дійсності.­Пер- ший­тип­–­«відкри­тий­ро­зум»,­здат­ний­гнуч­ко­сприй­ма­ти­різні­по­лю­си­суспільно- політич­них­ відно­син,­ раціональ­но­ їх­ аналізу­ва­ти.­Дру­гий­ (про­ти­леж­ний)­ тип­ –­ «за­кри­тий­ро­зум».­Са­ме­когнітивні­ха­рак­те­ри­с­ти­ки­сприй­нят­тя­політич­ної­ре­аль- ності­ фор­му­ють­ когнітив­ну­ кар­ту­ лю­ди­ни,­ тоб­то­ суб’єктивні­ уяв­лен­ня­ про­ політич­ний­світ9.­ На­дум­ку­М.­Ло­д­жа­і­Ч.­Тей­бе­ра,­політич­не­мис­лен­ня­за­ле­жить­від­то­го,­якою­ мірою­ індивід­орієнто­ва­ний­на­до­сяг­нен­ня­кон­крет­ної­ме­ти­–­«спря­мо­ва­ний­на­ ме­ту».­Пе­ре­хрес­не­на­кла­дан­ня­осей,­які­виз­на­ча­ють­рівень­про­яву­на­зва­них­чин- ників,­дає­змо­гу­дослідни­кам­ви­о­кре­ми­ти­чо­ти­ри­ти­пи­«мо­ти­во­ва­но­го­мис­лен­ня».­ До­ пер­шо­го­ ти­пу­ («інтуїтивні­ вчені»)­ відно­сять­ лю­дей,­ чітко­ орієнто­ва­них­ на­ ме­ту,­які­послідо­вно­її­до­ма­га­ють­ся;­у­їхніх­мірку­ван­нях­при­сутнє­праг­нен­ня­до­ обґрун­то­ва­них­ вис­новків,­ оп­ти­маль­них­ рішень.­ До­ дру­го­го­ ти­пу­ («кла­сичні­ раціоналісти»)­мож­на­відне­с­ти­тих,­хто­про­яв­ляє­послідовність­у­до­сяг­ненні­ме­ти­ (оцінює­по­зи­тивні­й­не­га­тивні­наслідки­прий­ня­тих­рішень),­але­слаб­ко­орієнто- вані­ на­ са­му­ ме­ту­ (відмов­ля­ють­ся­ від­ її­ ре­алізації,­ як­що­ во­на­ ви­ма­гає­ за­над­то­ ве­ли­ких­ ви­т­рат).­ Третій­ тип­ («при­хиль­ни­ки,­ які­ мис­лять»)­ вклю­чає­ осіб,­ які­ ма­ють­силь­ну­орієнтацію­на­ме­ту­(або­на­політич­ний­об’єкт),­але­при­цьо­му­не­ го­тові­зва­жу­ва­ти­й­всерй­оз­роз­гля­да­ти­всі­мож­ливі­за­тра­ти­на­її­до­сяг­нен­ня.­Чет- вер­тий­тип­(лю­ди­з­«низь­кою­мо­ти­вацією»)­поз­бав­ле­ний­внутрішньо­го­сти­му­лу­ до­ ґрун­тов­них­ мірку­вань;­ во­ни­ по­кла­да­ють­ся­ на­ ев­ри­с­тичні­ (ви­ни­ка­ючі­ як­ ре­акція­на­ти­по­ву­си­ту­ацію)­су­д­жен­ня­або­вза­галі­апа­тичні.­Кож­но­му­з­цих­типів­ вла­с­ти­ва­влас­на­стра­тегія­ух­ва­лен­ня­рішен­ня:­від­ре­ак­тив­ної­до­гра­нич­но­про­ду- 636 Держава і право • Випуск 53 ма­ної­і­всебічно­зва­же­ної10.­ Ціка­вою­у­ме­жах­на­шо­го­досліджен­ня­уяв­ляється­кла­сифікація,­за­про­по­но­ва- на­ук­раїнською­дослідни­цею­М.­Білик,­яка­про­по­нує­розрізня­ти­5­стилів­політич- но­го­мис­лен­ня:­аналітич­ний­–­віддає­пе­ре­ва­гу­раціональ­ності,­відшу­кує­най­кращі­ шля­хи;­ре­алістич­ний­–­на­дає­пе­ре­ва­гу­емпірич­но­му­підхо­ду,­ціка­вить­ся­кон­кре- ти­кою,­швид­ко­ прий­має­ рішен­ня,­ бе­ре­ на­ се­бе­ відповідальність;­ праг­ма­тич­ний­ стиль­ –­ інтуїтив­но­ схоп­лює­ сутність­ про­бле­ми,­ гнуч­кий,­ адап­тив­ний,­ праг­не­ схва­лен­ня;­ іде­алістич­ний­ –­ ха­рак­те­ри­зується­ підви­ще­ним­ інте­ре­сом­ до­ по­треб­ лю­дей,­ви­со­ки­ми­нор­ма­ми­мо­ралі,­ком­промісний,­скон­цен­т­ро­ва­ний­на­взаємос­то- сун­ках;­ син­те­тич­ний­–­ схиль­ний­до­ інте­г­ра­тив­но­го­підхо­ду,­ твор­чої­ комбінації,­ кра­ще­діє­в­си­ту­ації­спо­ру11. До­те­орій,­які­вра­хо­ву­ють­і­рівень­поінфор­мо­ва­ності,­і­раціональні­пе­ре­ва­ги­ елек­то­ра­ту,­ підкріплені­мис­лен­ням,­мож­на­ відне­с­ти­ на­пра­цю­ван­ня­А.­Парізі­ та­ Дж.­Пасквіно,­транс­фор­мо­вані­у­кон­цепцію­елек­то­раль­ної­по­ведінки­на­індивіду- аль­но­му­рівні,­в­якій­во­ни­ви­о­кре­ми­ли­три­ти­пи­ви­бор­чих­го­лосів:­«го­лос­дум­ки»­ (Vote­of­opinion),­«го­лос­при­на­леж­ності»­(Vote­of­belonging)­та­«го­лос­змін»­(Vote­ of­ Exchange).­ Са­ме­ «Го­лос­ дум­ки»­ є­ ти­пом­ го­ло­су­ван­ня­ ви­бор­ця­ на­ підставі­ аналізу­про­по­зицій­на­політич­но­му­рин­ку,­ство­ре­ним­за­вдя­ки­ко­мунікаційним­та­ ор­ганізаційним­ ут­во­рен­ням,­ які­ інте­г­ру­ють­ елек­то­рат­ з­ «політич­ним­ то­ва­ром».­ Суттєву­роль­тут­відігра­ють:­а)­мас-медійний­ре­сурс­як­ка­нал­політич­ної­інфор- мації,­який­за­дає­межі­да­них,­не­обхідних­для­виз­на­чен­ня­політич­но­го­рішен­ня;­б)­ освітній­ре­сурс,­який­сти­му­лює­елек­то­рат­одер­жа­ти­яко­мо­га­більше­інфор­мації­та­ прий­ня­ти­са­мостійне,­усвідо­мле­не­рішен­ня12.­ От­же,­при­хиль­ни­ки­ко­муніка­тив­но-маніпу­ля­тив­них­те­орій­ро­зуміють­політич- ну­мо­ти­вацію­як­фе­но­мен,­що­пев­ною­мірою­кон­тро­люється­ор­га­на­ми­вла­ди,­які­ за­ до­по­мо­гою­ за­собів­ політич­но­го­ маніпу­лю­ван­ня­ здатні­ при­му­си­ти­ лю­ди­ну­ здійсни­ти­вибір­під­ти­с­ком­до­стат­ньо­ефек­тив­них­зовнішніх­впливів,­які­в­умо­вах­ де­мо­кратії­ мож­на­ виз­на­чи­ти­ як­ інфор­маційні.­ Са­ме­ вступ­ люд­ст­ва­ у­ інфор- маційну­епо­ху,­ви­сокі­ви­мо­ги,­які­ви­су­ва­ють­ся­до­швид­кості­й­пе­ре­роб­ки­інфор- мації,­ство­рен­ня­комп’ютер­ної­техніки,­вірту­алізація­соціаль­но­го­про­сто­ру­ак­ту- алізу­ва­ли­досліджен­ня­інфор­мації­в­ас­пекті­маніпу­ля­тив­но­го­впли­ву­на­політич­ну­ ак­тивність. ­Вод­но­час,­на­на­шу­дум­ку,­маніпу­ля­тивні­мо­делі­є­штуч­но­скон­ст­руй­о­ва­ни­ми,­ та­ки­ми,­що­грун­ту­ють­ся­на­виз­нанні­мож­ли­вості­ко­муніка­тив­но-маніпу­ля­тив­но­го­ впли­ву­ на­ політич­ну­ мо­ти­вацію.­ Оскільки­ для­ них­ прак­тич­но­ не­ існує­ єди­них­ прин­ципів,­на­які­спи­ра­ли­ся­б­і­дослідни­ки-те­о­ре­ти­ки,­і­політичні­тех­но­ло­ги,­їх­ мож­на­роз­гля­да­ти­як­су­купність­до­сить­різнорідних­дослідниць­ких­і­прак­тич­них­ стра­тегій,­за­по­зи­че­них­з­різних­те­орій,­сфор­мо­ва­них­у­ме­жах­відповідних­те­о­ре- ти­ко-ме­то­до­логічних­підходів.­ Ос­таннім­ ча­сом­ у­ політи­ку­мах­ на­ по­ст­ра­дянсь­ко­му­ про­сторі,­ зо­к­ре­ма­ в­ Ук­раїні,­зна­хо­дять­де­далі­більше­при­хиль­ників­тех­но­логічні­(мар­ке­тин­гові)­те­орії­ елек­то­раль­ної­мо­ти­вації.­За­сто­со­вується­тра­диція­ви­о­крем­лен­ня­так­зва­них­пси- хо­графічних­уг­ру­по­вань­ви­борців­-­виділен­ня­елек­то­ра­ту­за­низ­кою­ха­рак­те­ри­с- тик,­які­но­сять­транс­соціаль­ний­ха­рак­тер,­тоб­то­у­гру­пи­поєдну­ють­ся­лю­ди­різної­ статі,­ віку,­ ро­ду­ за­нять,­ які­ ма­ють­ спільні­ інте­ре­си­ і­ ус­та­нов­ки.­ Такі­ гру­пи­ не­ тільки­відда­ють­пе­ре­ва­гу­різним­соціаль­ним,­еко­номічним,­політич­ним­й­іншим­ цінно­с­тям,­а­й­навіть­по-різно­му­ре­а­гу­ють­на­різні­фор­ми­пе­ре­дви­бор­ної­про­па- ган­ди­і­рек­ла­ми,­що­ви­ма­гає­ак­тив­но­го­про­ду­ку­ван­ня­на­політич­но­му­рин­ку­спе- цифічних­інфор­маційних­про­дуктів.­ Оскільки­сьо­годні­тех­но­логічний­підхід­здо­бу­ває­де­далі­більше­при­хиль­ників,­ 637Юридичні і політичні науки дослідни­кам­потрібно­ звер­ну­ти­ ува­гу­на­ ство­рен­ня­ ок­ре­мих­ ґрун­тов­них­роз­ро- бок,­які­ав­тор­відно­сить­до­по­даль­ших­пер­спек­тив­них­досліджень­з­ура­ху­ван­ням­ влас­но­го­ро­зуміння­політич­ної­мо­ти­вації,­які­мо­жуть­ста­ти­про­дов­жен­ням­те­о­ре- ти­ко-ме­то­до­логічних­по­шуків­у­кон­цеп­ту­алізації­цьо­го­склад­но­го­і­не­од­но­знач­но- го­по­нят­тя. 1.­ Zaller J.­ The­ Nature­ and­ Origins­ of­Mass­ Opinion.­ –­ Cambridge,­ 1992.­ –­ Р.­ 311.­ 2. Шум пе тер Й. А.­Капіталізм,­соціалізм­ і­де­мо­кратія­ /­Пер.­з­нім.:­В.­Ру­жиць­кий,­П.­ Та­ра­щук.­–­К.:­Ос­но­ви,­1995.­–­С.­315.­3. Даль Р. А.­Про­бле­мы­граж­дан­ской­ком­пе­тент- но­с­ти­//­Век­ХХ­и­мир.­–­1994.­–­№­7/8.­–­С.­168.­4. Zaller J.­The­Nature­and­Origins­of­ Mass­Opinion.­–­Cambridge,­1992.­–­Р.­213.­5. Пуш ка ре ва Г. В.­Изу­че­ние­элек­то­раль­но­го­ по­ве­де­ния:­ кон­ту­ры­ ког­ни­тив­ной­ мо­де­ли­ [Еле­к­трон­ный­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www.politstudies.ru/N2004fulltext/2003/3/12.htm.­ 6. Там­ же.­ 7. Арон сон Э.,­ Уил- сон Т., Эй керт Р.­Со­ци­аль­ная­пси­хо­ло­гия.­Пси­хо­ло­ги­че­с­кие­за­ко­ны­по­ве­де­ния­че­ло­ве­ка­ в­со­ци­у­ме.­–­СПб.,­2002.­–­558­с.­8. Пуш ка ре ва Г. В.­По­ли­ти­че­с­кий­ме­недж­мент:­Учеб.­ по­со­бие.­–­М.:­Де­ло,­2002.­–­С.­228-241.­9. Гон ча ров Д. В.­Те­о­рия­по­ли­ти­че­с­ко­го­уча­с- тия.­–­М.:­Юрист,­1997.­–­С.161-163.­10. Пуш ка ре ва Г.В.­Изу­че­ние­элек­то­раль­но­го­по­ве- де­ния:­ кон­ту­ры­ ког­ни­тив­ной­ мо­де­ли­ [Еле­к­трон­ный­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http:// www.politstudies.ru/N2004fulltext/2003/3/12.htm.­ 11. Білик М.В.­ Пси­хо­логічні­ чин­ни­ки­ про­яву­політич­ної­куль­ту­ри­сту­дентсь­кої­мо­лоді:­Дис.­…­канд.­псих.­на­ук­–­K.,­2004.­–­ С.­85.­12. Поліщук І.О.­Елек­то­раль­ний­про­цес­пост­соціалістич­но­го­суспільства:­політи- ко-куль­тур­ний­вимір­(на­при­кладі­Ук­раїни,­Росії­та­Польщі):­Дис.­...­д-ра­політ.­на­ук.­–­ Чернівець­кий­національ­ний­ун-т­імені­Юрія­Федь­ко­ви­ча.­–­Чернівці,­2009.­–­С.­57-58 638 Держава і право • Випуск 53 Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ І. Ю. ВІльЧинська. ОсновнІ теоретиЧнІ положеннЯ когнІтивних комунІкативно-манІпулЯтивних теорІй полІтиЧнОЇ мотивацІЇ

Similar Items