Інституційні процеси у сфері етнополітики Австро-Угорської імперії: фактор етнічних політичних акторів Галичини і Буковини
Досліджено інституційні процеси у сфері етнополітики Австро-Угорщини, що стосувалися забезпечення прав та потреб етнічних політичних акторів, процесів інституціоналізації та діяльності етнічних політичних акторів Галичини і Буковини. Висвітлюються особливості реалізації владних інтересів, створення...
Saved in:
| Published in: | Держава і право |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63759 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інституційні процеси у сфері етнополітики Австро-Угорської імперії: фактор етнічних політичних акторів Галичини і Буковини / І.С. Монолатій // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 646-653. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860183568212295680 |
|---|---|
| author | Монолатій, І.С. |
| author_facet | Монолатій, І.С. |
| citation_txt | Інституційні процеси у сфері етнополітики Австро-Угорської імперії: фактор етнічних політичних акторів Галичини і Буковини / І.С. Монолатій // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 646-653. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Досліджено інституційні процеси у сфері етнополітики Австро-Угорщини, що стосувалися забезпечення прав та потреб етнічних політичних акторів, процесів інституціоналізації та діяльності етнічних політичних акторів Галичини і Буковини. Висвітлюються особливості реалізації владних інтересів, створення політичних інститутів, здійснення публічної політики етнічними політичними акторами. Розглядаються мобілізаційні фактори електоральної та протестної електоральної участі, каталізатори конкуренції між різностатусними етнонаціональними спільнотами, варіативність захисту групових інтересів, сутність компромісів та консенсусів формалізованих та неформалізованих етнічних політичних акторів.
Исследовано институциональные процессы в сфере этнополитики Австро-Венгрии, касающихся обеспечения прав и потребностей этнических политических актеров, процессов институционализации и деятельности этнических политических акторов Галиции и Буковины. Освещаются особенности реализации властных интересов, создание политических институтов, осуществления публичной политики этническими политическими акторами. Рассматриваются мобилизационные факторы электорального и протестного электорального участия, катализаторы конкуренции между разностатусными этнонациональными общностями, вариативность защиты групповых интересов, сущность компромиссов и консенсусов формализованных и неформализованных этнических политических акторов.
The article deals with the institutional processes in the field of ethnic politics of Austria-Hungary concerning the rights and needs of ethnic political actors, processes and the institutionalization of ethnic political actors in Galicia and Bukovina. Highlights features of the implementation of government interests, the creation of political institutions, the implementation of public policy of ethnic political actors. Considered factors electoral mobilization and protest electoral participation, the catalysts of competition between ethno-national communities with equal and and different status, variety protection of group interests, the nature of compromise and consensus formal and informal ethnic political actors.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:03:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
І. С. МОНОЛАТІЙ. ІНСТИТУЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У СФЕРІ ЕТНОПОЛІТИКИ
АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ: ФАКТОР ЕТНІЧНИХ ПОЛІТИЧНИХ
АКТОРІВ ГАЛИЧИНИ І БУКОВИНИ
Дослідже но інсти туційні про це си у сфері ет но політи ки Ав ст ро-Угор щи ни, що
сто су ва ли ся за без пе чен ня прав та по треб етнічних політич них ак торів, про цесів
інсти туціоналізації та діяль ності етнічних політич них ак торів Га ли чи ни і Бу ко ви ни.
Висвітлю ють ся особ ли вості ре алізації влад них інте ресів, ство рен ня політич них інсти-
тутів, здійснен ня публічної політи ки етнічни ми політич ни ми ак то ра ми. Роз гля да ють-
ся мобілізаційні фак то ри елек то раль ної та про те ст ної елек то раль ної участі,
ка таліза то ри кон ку ренції між різно ста ту сни ми ет но національ ни ми спільно та ми,
варіативність за хи с ту гру по вих інте ресів, сутність ком промісів та кон сен сусів фор-
малізо ва них та не фор малізо ва них етнічних політич них ак торів.
Ключові слова: інсти туціоналізація, етнічні політичні ак то ри, політи зація
етнічності, дер жав на ет но національ на політи ка, політич на участь, політич на
мобілізація, міжетнічна взаємодія.
Ис сле до ва но ин сти ту ци о наль ные про цес сы в сфе ре эт но по ли ти ки Ав ст ро-Вен г-
рии, ка са ю щих ся обес пе че ния прав и по треб но с тей эт ни че с ких по ли ти че с ких ак те ров,
про цес сов ин сти ту ци о на ли за ции и де я тель но с ти эт ни че с ких по ли ти че с ких ак то ров
Га ли ции и Бу ко ви ны. Ос ве ща ют ся осо бен но с ти ре а ли за ции вла ст ных ин те ре сов, со зда-
ние по ли ти че с ких ин сти ту тов, осу ще ств ле ния пуб лич ной по ли ти ки эт ни че с ки ми по ли-
ти че с ки ми ак то ра ми. Рас сма т ри ва ют ся мо би ли за ци он ные фак то ры элек то раль но го
и про те ст но го элек то раль но го уча с тия, ка та ли за то ры кон ку рен ции меж ду раз но ста-
тус ны ми эт но на ци о наль ны ми общ но с тя ми, ва ри а тив ность за щи ты груп по вых ин те-
ре сов, сущ ность ком про мис сов и кон сен су сов фор ма ли зо ван ных и не фор ма ли зо ван ных
эт ни че с ких по ли ти че с ких ак то ров.
Ключевыеслова:ин сти ту ци о на ли за ция, эт ни че с кие по ли ти че с кие ак то ры, по ли-
ти за ция эт нич но с ти, го су дар ст вен ная эт но на ци о наль ная по ли ти ка, по ли ти че с кое
уча с тие, по ли ти че с кая мо би ли за ция, ме жэт ни че с кое вза и мо дей ст вие.
The article deals with the institutional processes in the field of ethnic politics of Austria-
Hungary concerning the rights and needs of ethnic political actors, processes and the institu-
tionalization of ethnic political actors in Galicia and Bukovina. Highlights features of the
implementation of government interests, the creation of political institutions, the implementa-
tion of public policy of ethnic political actors. Considered factors electoral mobilization and
protest electoral participation, the catalysts of competition between ethno-national communi-
ties with equal and and differentstatus, variety protection of group interests, the nature of
compromise and consensus formal and informal ethnic political actors.
Keywords: іnstitutionalization, ethnic political actors, politization of ethnicity, state eth-
nic policy, political participation, political mobilization, interethnic interaction.
Сучасна етнонаціональна структура українського суспільства характери-
зується, з одного боку, безперечним кількісним переважанням корінного авто-
хтонногоукраїнськогоетносу,зіншого–існуваннямпалітринаціональнихмен-
шиніетнічнихгрупзвласнимиінтересами,потребамитаспецифікоюсоціокуль-
турногосприйняттясоціального,економічногойполітичного.
Якправило,уполіетнічнихсуспільствахетнонаціональнігрупираночипізно
усвідомлюютьнеобхідністьобираннястратегіївзаємодіїзтитульноюнацією,яка
можеорієнтуватигромадян,щоідентифікуютьсебезтієючиіншоюнаціональною
646 Держава і право • Випуск 53
©МО НО ЛАТІЙ Іван Сергійо вич–докторполітичнихнаук,доцент,професоркафе-
дриполітологіїПрикарпатськогонаціональногоуніверситетуіменіВасиляСтефаника
спільнотою, на вихід політизованої етнічної групи зі складу певної держави чи
отриманняполітичнихправавтономії;напротестунадіїпідвищитиколективний
статусурамкахдержавипроживаннячинаготовністьсприйняти ізмиритисязі
своїмстановищем,використовуватибудь-якіможливості,щоможутьвідкритися
длянихвконкретнійполітичнійсистемі.Фактичноокресленапроблемавиводить
нас на необхідність аналізу етнонаціональних моделей політичної участі, що
реалізуютьсячиможутьпотенційнобутиреалізованимивполітичномупроцесі1.
ДлясучасноїУкраїнипотребадослідженняособливостейполітичноїучастів
залежностівідетнонаціональнихчинниківвизначаєтьсяфрагментарнимхаракте-
ром політичної культури сучасної України, який передбачає функціонування
різних типів політичних субкультур,що ґрунтуються на специфічних системах
політичнихорієнтаційіцінностейтавідповіднихмоделяхполітичноїучасті2.
Період кінця ХХ – початку ХХІ ст. характеризується зміною парадиґми в
етнонаціональнійполітицікраїнЦентральної-СхідноїтаЗахідноїЄвропи.Зважа-
ючинате,щокожналюдинаволодієетнічнимпотенціалом,здатнимактивізува-
тисятаперетворюватисянавмотивовануполітичнусилу,долучатигромадянина
дозагальнихпроцесіветнополітичноїмобілізації,дослідженняетнонаціональних
параметрів політичної участі як вузловий момент інституціоналізації та діяль-
ностіетнічнихакторівуполіетнічнихрегіонахнабуваєособливоїактуальності.
Цеважливощейтому,щопроцесформуванняполітичнихтаетнонаціональ-
нихідентичностейвсучаснійУкраїні,зокреманауїїзахідномурегіоніслідмає
фундаментальнішийхарактер,ніжуявлення,щоформуютьсясучаснимиелекто-
ральнимициклами, конкуренцієюпартійних ідеологій талідерів.Уцьомукон-
текстіпрогностичнийпотенціалвизначаєхарактерзалежностіміжінтенсивністю
тарезультатамиінституціоналізаціїетнічнихполітичнихакторівзодногобокута
політичнимийетнонаціональнимиідентичностями–зіншого,якийсформувався
вполітичнихумовахАвстро-Угорщини, яка включала у себе етнічноукраїнські
земліГаличиниіБуковини3.Пропонуємосвоїміркуваннязозвученоїтеми.
Загальноприйнятимунауцієвизначенняполітичногоактора,як:1)індивіда,
суспільної групи, інституту чи інший суб’єкт, які здійснюють конкретні дії;
2)сторона,щобереучастьуконфлікті.Уполітичнійнауцітерміниакторісуб’єкт
вживаютьсяяксиноніми4.Натомістьсучаснаетносоціологія,визначаєетнічно го
ак то ра, як особу, яка: 1) сприяє етнічній мобілізації; 2) стимулює комуналізм
(згуртуваннянабазіспільностіетнічногопоходження);3)сприяєусвідомленню
представникамисвоєїспільнотинеобхідностірозвиткуетнонаціоналізму5.
Зоглядуназаявленутемудоповіді,пропонуємо,сказатиб,«збірну»дефініцію
етнічно го політич но го ак то раабоет но політич но го ак то ра(ЕПА).Це–індивід,
суспільнагрупаабоінститутсоціальноївзаємодії,формуванняякоговідбувається
ватмосферіпевної історичноїситуації,якавключаєвсебеполітичні,культурні,
соціальні,економічнітаціннісніумовибезпосередньоговпливуетносунаактора
соціальної взаємодії, зокрема під його час структуризації, коли індивід набуває
свою етнічну ідентичність. Відтак ЕПА стає аґентом, який формує свою іден-
тичність. Тому пропонуємо розрізняти фор малізо вані (увигляді інституту чи
іншогосуб’єктаетнополітичнихвзаємин–партійнихпредставництв,політичних
фігур, етнічних організацій та товариств – створення та діяльність яких фор-
малізованінормативно-правовоюбазою) іне фор малізо вані (увигляді суспільної
групи (інтеліґенції) чи індивідів, які формальні не належать дожодної із етно-
політичних структур, але дієво впливають на вироблення і ухвалення рішень
публічногохарактеру,атакожполітичноїкультуригромадськості)ЕПА.
Цими категоріями оперуватимемо під час викладення основних висновків
647Юридичні і політичні науки
нашогодослідження.
Особливостіформалізаціїдержавоюполітичноїучастігромадян,свідчать,що
Габсбурзькамонархіяякособливийполітичнийакторсвоїмидіямипрагнуламак-
симізуватиініціативиправлячоїдинастіїйводночасмінімізуватизусилляорганів
центральнихімісцевихорганіввлади,ресурси,необхіднідляпроведенняефек-
тивноїполітикивумовахетнічногопробудження.Разомзтимдержаванелише
спрямовувалазусиллянадосягненняконкретнихцілейуцариніетнонаціональної
політики, а йпостійно взаємодіяла з різностатусними етнічними спільнотами6.
Державарепрезентувалапевнусукупністьспрощеногонаборумеханізміветно-
національноїполітики,якімивизначаємо,якігри.Відповіднодовизначеноїмети,
задіянихресурсівта,власне,наявностіакторівдругогоплану,державаякголо-
внийакторполітикирозкривалаперевагиіндивідуальнихіколективнихстратегій
в етнонаціональній сфері. Власне процес взаємодії раціонально й еґоїстично
діючихміжсобоюетнічнихполітичних акторівпризводивуподальшомудо їх
програшуабовиграшу–залежновідобраноїстратегії.
Актуалізація громадської участі громадян у законах «Про право громадян
створюватигромадськіоб’єднання»і«Проправогромадяннагромадськізібран-
ня» була запланованими зусиллями держави по втягненню громадян у процес
ухвалення рішень і запобігання/розв’язання конфліктів через двосторонню
взаємодію громадських організацій та органів місцевого самоврядування.
Підґрунтямдляінструментальногорівняполітичноїучастігромадянстализакони
1849, 1873, 1907 рр., ініціативи щодо реформування виборчого законодавства
1873 і 1896 р., які розглядаємо як передумову інструментальної залученості –
мотиваціїполітичнихакторів,професійноїстабільності,ґарантійпевногосоціаль-
ногостатусу,приналежністьдополітичноївлади7.Внаслідокцьоговідбувалися
ціннісно-орієнтована залученість політичних акторів, вироблення цінностей
етнічнимитасоціальнимигрупамивпроцесіусвідомленнянимисвоїхінтересів
іпереваг.
З’ясуванняприродиідейнихплатформіміжгруповістратегіївінституціоналі-
зації етнічних політичних акторів, свідчать про таке. З моменту своєї ґенези
політичніпартіїтагромадськіінституціїетнічнихгрупдосліджуваногохроното-
пу становили частину ринку участі (партисіпації), в межах якого проявлялася
громадянськаактивність.ВідтакзапитинаселенняГаличиниіБуковиниінтеґру-
валисяупроцесвиробленняіухваленняполітичнихрішень–черездиференційо-
вану систему спілок, організацій, політичних партій. У такій формі діяльності
членівтасимпатиківрізноформатнихполітичнихфіґуретнічнихгрупвиокремив-
ся ринок громадської активності – через інституціоналізацію та діяльність
суспільно-політичних рухів, груп інтересів, громадські організації, а партії
етнічнихгрупсталиосновнимиакторамиполітики8.
Удосліджуваномухронотопібезпосереднімисуб’єктамиполітичногопроце-
субулиполітичніпартії,структурованізаетнічнимпринципом.Артикуляціякон-
кретними етнічними політичними акторами «ми»-інтересів назовні сприяла
політичнійсоціалізаціїетнофорів,якізапосередництвапартійздійснювализахо-
ди,спрямованінареалізаціюетногруповихінтересів.Ідеологіїпартій,якідіяли
назахідноукраїнськихземлях,іутворилисянаосновіетнічноїідентичності,відо-
бражали інтересичленівконкретної групи.Приматполітичноїкультури, в якій
визначальнимконцептомповсякчасвиступаливласніінтереси,–готовністьзадо-
вольнитиїхкоштом«чужих»,якічисленніоб’єктивніпричинидляміжетнічних
антагонізмівпризвелидотакоїетнополітичноїситуації,вякійполітичніактори
різних етнічних спільнот уособлювали здебільшого інституціоналізовані сили,
648 Держава і право • Випуск 53
які конкурували/конфліктували.Незважаючина розбіжності в ідеологіях, наяв-
ністьусередовищікожноїзспільнотусьогоспектрасил,політичніпартіївиявля-
лиодностайністьукатегоричностівимогстосовновідродженнявласнихдержав9.
Багатоаспектність їхніх вимог суттєво кориґувалася наявністю соціальної бази
етнічних політичних акторів, варіативністю сповідуваних ними суспільних
цінностей.
НайважливішурольвінституціоналізаціїетнічнихполітичнихакторівГали-
чини і Буковини відігравав ідеологічний фактор. Практично всі об’єднання
етнічних груп (товариства, політичні партії) створили певну ідеологію, яка
скріплювалаїхгруповусолідарність.Ідеологічнийчинниквиступавдоволісиль-
нимфактором,якийстимулювавдооб’єднаннятаподальшихдій.Однимізкри-
теріїветнополітичноїмобілізаціївиступавполітичнийінтерес.Особливурольза
умов політичної мобілізації меншин, як і загалом інших груп, відігравали такі
фактори,як«мотивнебезпеки»іт.зв.принципсправедливості.Самецічинники
буличиненайефективнішимизаумоветнополітичноїмобілізації,атомупартії,
створенізаетнічнимпринципом,частозастосовували їхякполітичнігасла.Не
менш важливу роль у процесі етнополітичної мобілізації спільнот відігравали
такікатегорії,якавторитетністьпартіїчинаціональноготовариства,якіпредстав-
лялитучиіншунаціональнуменшину,наявністьвпливовихетнічнихлідерів10.
Нанашудумку,цебулопов’язанозрівнемнаціональноїсамосвідомостігрупи,її
етнічною культурою, усвідомленням проблем етнічного розвитку і шляхів їх
розв’язання,ступенемвираженняетнічноїсамобутності,наявністютакоговажли-
вогофактораконсолідації,якетнічнелідерство.
Факторетнополітичноїмобілізації засвідчив,що ідеологічнійорганізаційні
впливи політичних партій та громадських організацій, які діяли у західноук-
раїнському регіоні в умовах австрійського конституціоналізму, виступали
механізмом конвертування влади різностатусних етнонаціональних спільнот у
мобілізаційнийвпливнапартійнумасу–членаетнічноїпартії,прибічникапартії,
авідтакіпотенційноговиборця.Отжепроходивпроцесетнополітичноїмобілізації,
черезякийполітикиабо/чиактивістиорганізовувалитазгуртовувалипотенційних
виборцівнапідтримкукандидатаабо/чипрограмиполітичноїпартії.
Еволюціяміжгруповихстратегійвідповідалатрьомрівняметномобілізаційних
процесів:латентному,організаційномутаполітичному11.Напершомузнихмен-
шинитількиформальнозаявилипросвоєіснування,томуцейрівеньхарактери-
зувавсяшвидкоюасиміляцієюірозпорошеністюетнічнихгруп.Активнимиучас-
никами внутрішньодержавних політичних процесів етнонаціональні спільноти
ставалинадругомурівні.Значнопізніщевонидійшлидотретього–політичного
рівня.Вінхарактернийствореннямвласнихполітичнихрухівіпартій,якібрали
участьувиборахрізнихрівнів(докрайовихсеймів)івполітичномужиттідержа-
ви(рейхсрату)12.
Відтак, на наш погляд, визначальними у функціонуванні громадських
організаційіполітичнихпартійв«підавстрійських»ГаличинійнаБуковинібуло,
щонайменшеп’ять взаємопов’язанихфакторів:
Пер ший – «ет но національ ний забіг на па ра лель них доріжках» – ситуація,
коли«приспішена»націоналізаціятаідеологізаціявиявилисянайвідповіднішими
великими ідеологічними та естетичними парадиґмами, притаманними усім без
вийняткуетнічнимполітичнимакторамГаличиниіБуковини.Наприклад,особ-
ливоцепроявилосяулеґітимаціїетнічнихтакультурнихпрагненьукраїнцівта
євреїв,додаючиїмвартостітапривабливості.
Дру гий – «ефект дзер каль них відо б ра жень» – ситуація, коли естетичні та
649Юридичні і політичні науки
організаційніноваціїуякомусьодномуетнонаціональномусередовищітут-таки
копіювали,перебиралиіпристосовувалидовласноїпрограмисуспільно-політич-
ної діяльності «чужі». Особливо яскраво це видно у динаміці «близьнюкових
націоналізмів»поляківіукраїнців.
Третій – ство рен ня пе ре ду мов для леґаль ної інсти туціоналізації, адже
досліджуваний період позначений не тільки парламентаризацією політичного
життя Австро-Угорщини та Галичини й Буковини зокрема, а й неймовірною
інтенсивністю заснування підставових освітніх, соціальних, політичних і куль-
турних інституцій етнонаціональних спільнот, які сприяли їх етнополітичному
ренесансу.
Чет вер тий –відкрит тя шля ху для по до лан ня кла сич ної партійної ди хо томії
«консерватори»/«ліберали»,запровадженняізакоріненняновочасних,дотинезна-
нихпартій:соціалістів,християнськихдемократів,націонал-демократів.
П’ятий –значні суспільні зміни:інтенсивнадеґрадаціятрадиційногостаново-
госуспільства,появановихсоціальнихверств–пауперизованогоселянства,про-
летаріату,світськоїінтеліґенціїтощо13.
Загаломвнутрішні ре сур сипотенціалуполітичноїмобілізації(засоби,методи,
форми організації, стилі лідерства, ідеології, що використовувалися етнічними
спільнотами) та зовнішні ре сур си (соціально-економічні та політичні умов)
етнічнихгрупвГаличинійнаБуковинівумовахАвстро-Угорськоїімперіїзабез-
печилиперетворенняїхнапотенційнихполітичнихакторів14.
Одночасно процес становлення та специфіка функціонування політичних
фіґуретнонаційвГаличинійнаБуковинібулизумовленімобілізаційнимифакто-
рамиелекторальноїтапротестноїелекторальноїучасті.По-пер ше,електоральна
участь реалізовувалася у формі змагальної мобілізації громадян, які, таким
чином,засвоювалитімоделіполітичноїучасті,щохарактеризувалиїхміжвибор-
чуактивність.По-дру ге,протестнаелекторальнаучастьдетермінуваласясприй-
няттямгромадянамивласнихполітичнихможливостей,оцінкоюрівняефектив-
ностівиконанняполітичнимиінститутамисвоїхфункцій,ставленнядополітич-
нихпартій,громадськихрухів.Загаломвонивідображалиособливостіполітично-
го процесу та дозволяли зрозуміти взаємозалежність процесів формування у
громадян потенціалу політичного протесту та інституціоналізації політичних
фіґур етнонаціональних спільнот15. До того ж і протестні форми політичної
участігромадян–відпідписанняпетиційдоактівгромадянськоїнепокори–опо-
середковановпливалинаінституціоналізаціютадіяльністьетнічнихполітичних
акторівудосліджуваномухронотопі.
Однією з найважливіших підстав для захисту ними групових прав були
політичнісуперечностііконфлікти16.Усталеннюїхньоїатмосферисприялопере-
плетенняпріоритетіветнонацій.Кожназнихкеруваласяцілями,яківідповідали
їхнімінтересамбезурахуванняпрагнень«чужих».Ащобудь-якийгруповийінте-
ресєзапереченняманалогічнихдомаганьіншихетно-національнихспільнот,то
природа етнічного конфлікту, найімовірніше, крилася в самому дискурсі етно-
націоналізму.Своїмвідправнимпунктомостанній визначав інтереси«своїх», а
тому, спираючись на парадигму нонконформістської ознаки націоналізму,
політичні суперечності на західноукраїнських землях трактуємо як «політичну
доктринувідмови»«чужих».Прицьомузаознакоюстатусусуб’єктів,якібралив
ньомуучасть,мийогокласифікуємоякзіткненняміжрізностатуснимигрупами.
Всі конфлікти за оволодіння владою як найдефіцитнішим ресурсом набирали
маніфестаційноїформивнаслідокзначущостізавдань,якінамагалисяреалізувати
їхнібезпосередніучасники–держава,зодногобоку,йетнічніполітичніактори,
650 Держава і право • Випуск 53
здругого17.
Якщожйдетьсяпропередумовивзаємодіїрізностатуснихетнонаціональних
спільнот,тонимибулиусвідомленняпричинкризовостістосунківз«чужими»,
спільністьідейетнічнихполітичнихакторів«чужих»,атакожступіньготовності
(допоступок«чужим» ідозахисту інтересів«чужих») івідмовавідпідтримки
третьоїсторони,ворожоїобраномупартнерові.Дляздобуттяпаритетнихзтитуль-
ниметносомправусібезвиняткуетнічніменшинидомагалисястворенняопти-
мальнихумовдлязбереженнявласнихкультурнихресурсів.Цевизначалоголо-
внийкритерійвїхньомубаченніміжетнічногокомпромісурізностатуснихетно-
національнихспільнот.Вінувиразнювавсяїхньоюінтеґрацієюв«свою»/«чужу»
державунаправахрівностатусних етнічних суб’єктівполітичної нації.Нанаш
погляд,убільшостівипадківконструктивнимкомпонентомдіяльностіетнічних
політичнихакторівуГаличинійнаБуковинізалишаласяетнічнатолерантність.
Незважаючинавідмінності, інколидужесуттєві, вціннісно-нормативнихуста-
новках груп, в етнополітичній поведінці та етнокультурній традиції, існували
більш-менш спільні уявлення про етнічні толерантність, терпимість і згоду18.
Томусаметолерантністьтаінтолерантністьповноюміроювідігравалитутвизна-
чальну роль у практиці насилля і ненасилля, у динаміці інтеґраційних і
дезінтеґраційнихпроцесів.Унизці випадків тогочасне поліетнічне суспільство
Дунайської монархії наштовхувалося на радикальні тенденції, підґрунтям яких
булинетількинетерпимість,алейнеприйняття«іншості».
Результатом цього були деструктивні міжетнічні взаємини і, як наслідок,
конфлікти.Вполітичнійплощиністатусніможливостіетнічностейзумовлювали
виникнення інституціоналізованих форм етнічної політики влади/держави, які
реалізовувалиполітичні актори і надавали ґарантії,що етнічні інтереси будуть
врахованіпідчасвинесенняухвал.Іншимпроявометнополітикивдосліджувано-
муреґіонібулойзростанняконтрмобілізаціїчленівтитульнихгруппротинеспра-
ведливого,наїхнюдумку,забезпеченняетнічнихменшинполітичнимиігрома-
дянськимисвободами.Томуприродаміжетнічнихкомпромісівпов’язаназпро-
блемоювзаємодії«своїх»і«чужих»,аотже,міжетнічнепорозуміння/замирення
передбачало особливий варіант позиціонування себе в діалозі етнічних груп,
специфічний«рецепт»ставленнядо«сусідів»чи«гостей».Проблемиміжетнічних
відносин, з якими зіткнулися«іншості» західноукраїнських земель, винеслина
порядокденнийпитанняпронеобхідністьпошукуненасильницькихшляхівіспо-
собіввзаємодіїетнонаціональнихспільнот19.ВосновіофіційногоконцептуГаб-
сбурґівлежала ідея інтеґраціїрізнихгруп ікультур,якабдозволялаодночасно
зберігатиособливостісуб’єктіветнополітичноїсфери,зодногобоку,ізабезпечу-
ватиїхвзаємодіюівзаємозбагаченнянапідставірівноправногодіалогу,здругого.
Атомуіяктеорію,іякетнополітичнупрактику,щоґрунтувалисянапринципах
міжетнічноїтолерантностігруп,влада/державареґулюваликонфліктнувзаємодію
в поліетнічному суспільстві, перетворюючи міжетнічні суперечності на ком-
промісиетнічнихменшин20.
Отже, висновуючи,констатуємотаке.Нанашпогляд,концептуалізаціяпро-
блемиінституціоналізаціїтавзаємодіїетнічнихполітичнихакторіввмежахбага-
тоетнічнихдержавкінцяХІХ–початкуХХст.,дозволяє:
– розуміти політичні процеси в Габсбурзькій монархії, пов’язані з кон-
солідацією держави та етноконфесійних спільнот як формування останніми
політичнихакторів,діяльністьякихґрунуваласянаобстоюванніправтаінтересів
етнічнихгруп,визначаласпецифікутатенденціїздійсненняпублічноїполітики;
– орієнтуватися у ґенезі таких категорій як-от: етнополітична взаємодія,
651Юридичні і політичні науки
націоналізм,ідентичність,мультикультуралізмтарегіоналізація;
–конструюватиуявленняпрорівнііфакториісторіїрозвиткуетнополітичних
процесіввЄвропітаУкраїнізокрема;
–орієнтуватисяупроблематиціімміґраційногофактораетнополітичнихпро-
цесів,сучаснихтрендахактивностіетнічнихменшинєвропейськогоконтиненту
вціломутазокремаУкраїни;
–оцінюватиперспективирозвиткуЄСізврахуваннямеволюціїетнополітич-
ноїдинамікивцентрально-тасхідноєвропейськомурегіоніізокремавУкраїні.
1. Бур дяк В.І., Ро тар Н.Ю. Політична культура країн Європи в контексті інтег-
раційнихпроцесів:Монографія.–Чернівці:Рута,2004.–С.36.2. Ро тар Н. Ю.Політич-
научастьгромадянУкраїниусистемнихтрансформаціяхперехідногоперіоду:Моно-
графія. – Чернівці: Рута, 2007. – С. 19. 3. Мо но латій І. С. Інституціоналізація та
діяльність етнічних політичних акторів в Австро-Угорщині (на прикладі Галичини і
Буковини):Автореф.дис.…д-раполіт.наук.–Чернівці:Чернівецькийнаціональний
університетім.Ю.Федьковича,2011.–С.2–3.4. Кух та Б.Політичнанаука.Словник:
категорії, поняття і терміни. – Львів: Кальварія, 2003. – С. 342, 343. 5. Євтух В.Б.
Біобібліографічневидання.–К.:Академвидав,2010.–С.155.6. Мо но латій І.Держава
й етнічніменшини: системапріоритетів етнополітикиАвстро-Угорщини //Держава і
право.–2008.–№41.–С.659,660.7. Єфре мо ва Н.В.Проблемиреформуваннязаконо-
давствапровиборивАвстро-Угорській імперіїна територіїГаличини таБуковини //
Державаіправо.–2010.–Вип.48.–С.82–83,87.8. Мо но латій І. С.Разом,алемайже
окремо.Взаємодіяетнополітичнихакторівназахідноукраїнськихземляху1867–1914
рр.:Монографія. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. – С. 183–208. 9. Urbanitsch P.
VereineundpolitischeMobilisierunginCiesleithanien//AnuarulInstitutuluideIstorieCluj.–
1994. – Bd. 33. – S. 117–120. 10. Wandruszka A. Цsterreichs politische Struktur. Die
EntwicklungderParteienundpolitischenBewegungen//GeschichtederRepublikÖsterreich,
hrg.vonHeinrichBenedikt.–Wien,1954.–S.293–305.11.Turner F. C.SocialMobilityand
Political Attitudes in Comparative Perspective // Social Mobility and Political Attitudes.
ComparativePerspectives/Ed.byFrederickC.TurnerwithaforewordbySeymourMartin
Lipset.–NewBrunswick&London:TranslationPublishers,1992.–P.4–20.12. Hye H.P.
Das politische System in der Habsburgermonarchie. Konstituonalismus, Parlamentarismus
undpolitischePartizipation.–Praha:KarolinumnakladatelstviUniverzityKarlovy,1998.–
S.138–146; Hanisch E. Demokratieverständnis, parlamentarische Haltung und nationale
Frage bei den österreichischen Christlichsozialen // Das Parteienwesen Österreichs und
Ungarns in der Zwishenkriegszeit, hrg. von Anna M. Drabek, Richard G. Plaschka und
HelmutRumpler.–Wien,1990.–S.73–75,85.13.Мо но латій І. С.Разом,алемайжеокре-
мо.Взаємодіяетнополітичнихакторівназахідноукраїнськихземляху1867–1914рр.–
С.244–275.14. Hanisch E.Demokratieverständnis,parlamentarischeHaltungundnationale
Frage bei den österreichischen Christlichsozialen // Das Parteienwesen Österreichs und
Ungarns in der Zwishenkriegszeit, hrg. von Anna M. Drabek, Richard G. Plaschka und
Helmut Rumpler. – Wien, 1990. – S. 82–84. 15. Sellin V. Politik // Geschischtliche
Grundbergiffe.HistorischesLexikonzurpolitisch-sozialenSpracheinDeutschland,hrg.von
OttoBrunner,WernerConzeundReinhardKoselleck,Band4.–Stuttgart,1978.–S.859–
874. 16. Kotzian O. Der Bukowina-Ausgleich 1910 : Beispiel einer Lösung ethnische-
religiöser Konflikte // Bukowina. Wspуlnota kultur i językуw (pod red. K. Feleszki i
J.Malasa). – Warszawa, 1992. – S. 11–18. 17. Stourzh G. Die Gleichberechtigung des
VoksstämmealsVerfassungsprinzip1848–1918//DieHabsburgermonarchie1848–1918.Im
Auftrag der Kommission für die Geschichte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie
(1848–1918). – Band III: Die Völker des Reiches. – 2.Teilband – Wien : Verlag der
Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1980. – S. 975–1206. 18. Leslie J. Der
Ausgleich in derBukowina von 1910: ZurösterreichischenNationalitätenpolitik vor dem
ErstenWeltkrieg // Geschichte zwischen Freiheit und Ordnung. Gerald Stourzh zum 60.
652 Держава і право • Випуск 53
Geburtsztag/EmilBrix,ThomasFröschl,JosefLeidenfrost(Hrsg.).–Graz–Köln–Wien,
1991. – S. 113–144. 19. Turczynski E. Sztuka konsensusu, czyli o kulturze politycznej
Bukowiny // Bukowina po stronie dialogu (pod red. Kazimierza Feleszki). – Sejny :
Pogranicze, 1999. – S.19–27. 20. Мо но латій І. С. Інституціоналізація та діяльність
етнічних політичних акторів вАвстро-Угорщині (на прикладі Галичини і Буковини):
Автореф.дис.…д-раполіт.наук.–Чернівці:Чернівецькийнаціональнийуніверситет
ім.Ю.Федьковича,2011.–С.32,33.
653Юридичні і політичні науки
Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ
І. С. МОНОЛАТІЙ. ІнституцІйнІ процеси у сферІ етнополІтики Австро-УгорськоЇ ІмперІЇ: фактор етнІЧних полІтиЧних акторІв ГАЛИЧИНИ І БУКОВИНИ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-63759 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:03:36Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Монолатій, І.С. 2014-06-06T13:25:57Z 2014-06-06T13:25:57Z 2011 Інституційні процеси у сфері етнополітики Австро-Угорської імперії: фактор етнічних політичних акторів Галичини і Буковини / І.С. Монолатій // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 646-653. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63759 Досліджено інституційні процеси у сфері етнополітики Австро-Угорщини, що стосувалися забезпечення прав та потреб етнічних політичних акторів, процесів інституціоналізації та діяльності етнічних політичних акторів Галичини і Буковини. Висвітлюються особливості реалізації владних інтересів, створення політичних інститутів, здійснення публічної політики етнічними політичними акторами. Розглядаються мобілізаційні фактори електоральної та протестної електоральної участі, каталізатори конкуренції між різностатусними етнонаціональними спільнотами, варіативність захисту групових інтересів, сутність компромісів та консенсусів формалізованих та неформалізованих етнічних політичних акторів. Исследовано институциональные процессы в сфере этнополитики Австро-Венгрии, касающихся обеспечения прав и потребностей этнических политических актеров, процессов институционализации и деятельности этнических политических акторов Галиции и Буковины. Освещаются особенности реализации властных интересов, создание политических институтов, осуществления публичной политики этническими политическими акторами. Рассматриваются мобилизационные факторы электорального и протестного электорального участия, катализаторы конкуренции между разностатусными этнонациональными общностями, вариативность защиты групповых интересов, сущность компромиссов и консенсусов формализованных и неформализованных этнических политических акторов. The article deals with the institutional processes in the field of ethnic politics of Austria-Hungary concerning the rights and needs of ethnic political actors, processes and the institutionalization of ethnic political actors in Galicia and Bukovina. Highlights features of the implementation of government interests, the creation of political institutions, the implementation of public policy of ethnic political actors. Considered factors electoral mobilization and protest electoral participation, the catalysts of competition between ethno-national communities with equal and and different status, variety protection of group interests, the nature of compromise and consensus formal and informal ethnic political actors. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Політичні науки Інституційні процеси у сфері етнополітики Австро-Угорської імперії: фактор етнічних політичних акторів Галичини і Буковини Article published earlier |
| spellingShingle | Інституційні процеси у сфері етнополітики Австро-Угорської імперії: фактор етнічних політичних акторів Галичини і Буковини Монолатій, І.С. Політичні науки |
| title | Інституційні процеси у сфері етнополітики Австро-Угорської імперії: фактор етнічних політичних акторів Галичини і Буковини |
| title_full | Інституційні процеси у сфері етнополітики Австро-Угорської імперії: фактор етнічних політичних акторів Галичини і Буковини |
| title_fullStr | Інституційні процеси у сфері етнополітики Австро-Угорської імперії: фактор етнічних політичних акторів Галичини і Буковини |
| title_full_unstemmed | Інституційні процеси у сфері етнополітики Австро-Угорської імперії: фактор етнічних політичних акторів Галичини і Буковини |
| title_short | Інституційні процеси у сфері етнополітики Австро-Угорської імперії: фактор етнічних політичних акторів Галичини і Буковини |
| title_sort | інституційні процеси у сфері етнополітики австро-угорської імперії: фактор етнічних політичних акторів галичини і буковини |
| topic | Політичні науки |
| topic_facet | Політичні науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63759 |
| work_keys_str_mv | AT monolatíiís ínstitucíiníprocesiusferíetnopolítikiavstrougorsʹkoíímperíífaktoretníčnihpolítičnihaktorívgaličiniíbukovini |