Чинники підвищення демократичності управлінських мереж

Чинники підвищення демократичності управлінських мереж

Концепція управлінських мереж проаналізована з точки зору їх відповідності демократичним принципам; визначено основні способи підвищення ступеня їх демократичної легітимності. Концепция управленческих сетей проанализирована с точки зрения их соответствия демократическим принципам; определены основны...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Держава і право
Datum:2011
1. Verfasser: Береза, А.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schlagworte:
Політичні науки
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63760
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Чинники підвищення демократичності управлінських мереж / А.В. Береза // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 654-659. — Бібліогр.: 21 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-63760
record_format dspace
spelling Береза, А.В.
2014-06-06T13:29:30Z
2014-06-06T13:29:30Z
2011
Чинники підвищення демократичності управлінських мереж / А.В. Береза // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 654-659. — Бібліогр.: 21 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63760
Концепція управлінських мереж проаналізована з точки зору їх відповідності демократичним принципам; визначено основні способи підвищення ступеня їх демократичної легітимності.
Концепция управленческих сетей проанализирована с точки зрения их соответствия демократическим принципам; определены основные способы повышения ступени их демократической легитимности.
The correspondence between concept of governance network and democratic principles is analyzed; the main methods of increasing their degree of democratic legitimacy are defined.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Чинники підвищення демократичності управлінських мереж
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Чинники підвищення демократичності управлінських мереж
spellingShingle Чинники підвищення демократичності управлінських мереж
Береза, А.В.
Політичні науки
title_short Чинники підвищення демократичності управлінських мереж
title_full Чинники підвищення демократичності управлінських мереж
title_fullStr Чинники підвищення демократичності управлінських мереж
title_full_unstemmed Чинники підвищення демократичності управлінських мереж
title_sort чинники підвищення демократичності управлінських мереж
author Береза, А.В.
author_facet Береза, А.В.
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
publishDate 2011
language Ukrainian
container_title Держава і право
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
format Article
description Концепція управлінських мереж проаналізована з точки зору їх відповідності демократичним принципам; визначено основні способи підвищення ступеня їх демократичної легітимності. Концепция управленческих сетей проанализирована с точки зрения их соответствия демократическим принципам; определены основные способы повышения ступени их демократической легитимности. The correspondence between concept of governance network and democratic principles is analyzed; the main methods of increasing their degree of democratic legitimacy are defined.
issn 1563-3349
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63760
citation_txt Чинники підвищення демократичності управлінських мереж / А.В. Береза // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 654-659. — Бібліогр.: 21 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT berezaav činnikipídviŝennâdemokratičnostíupravlínsʹkihmerež
first_indexed 2025-11-25T20:42:32Z
last_indexed 2025-11-25T20:42:32Z
_version_ 1850527991189209088
fulltext А. В. БЕРЕЗА. ЧИННИКИ ПІДВИЩЕННЯ ДЕМОКРАТИЧНОСТІ УПРАВЛІНСЬКИХ МЕРЕЖ Кон цепція уп равлінських ме реж про аналізо ва на з точ ки зо ру їх відповідності де мо- кра тич ним прин ци пам; виз на че но ос новні спо со би підви щен ня сту пе ня їх де мо кра тич- ної легітим ності. Клю­чові­сло­ва: уп равлінські ме режі, де мо кратія, участь, відповідальність. Кон цеп ция уп рав лен че с ких се тей про ана ли зи ро ва на с точ ки зре ния их со от вет ст- вия де мо кра ти че с ким прин ци пам; оп ре де ле ны ос нов ные спо со бы по вы ше ния сту пе ни их де мо кра ти че с кой ле ги тим но с ти. Клю­че­вые­сло­ва: уп рав лен че с кие се ти, де мо кра тия, уча с тие, от вет ст вен ность. The correspondence between concept of governance network and democratic principles is analyzed; the main methods of increasing their degree of democratic legitimacy are defined. Key­words: governance network, democracy, participation, accountability. На­ тлі­ зро­с­та­ю­чої­ кри­ти­ки­ на­ ад­ре­су­ уря­ду­ що­до­ не­мож­ли­вості­ на­леж­ним­ чи­ном­ви­ко­ну­ва­ти­свої­обов’яз­ки,­ор­га­ни­публічної­вла­ди­пе­ре­бу­ва­ють­у­по­шу­ку­ но­вих­ме­тодів­ке­ру­ван­ня­суспільством­шля­хом­за­лу­чен­ня­до­про­це­су­прий­нят­тя­ рішень­ різно­манітних­ гро­ма­дянсь­ких,­ про­фесійних,­ до­б­ровільних­ ор­ганізації.­ Мобілізація­ та­ роз­ши­рен­ня­ мож­ли­во­с­тей­ участі­ для­ відповідаль­них­ ак­торів­ у­ ме­жах­ са­мо­ор­ганізо­ва­них­ оди­ниць­ ство­рює­ дер­жаві­ мож­ливість­ «уп­рав­ля­ти­ на­ відстані»1.­ Да­на­ тен­денція­ є­ відо­б­ра­жен­ням­ то­го,­ що­ ми­ жи­ве­мо­ у­ все­ більш­ склад­но­му,­ фраг­мен­то­ва­но­му,­ ба­га­торівне­во­му­ суспільстві,­ в­ яко­му­ ефек­тив­не­ уп­равління­ви­ма­гає­постійно­го­діало­гу­між­різно­манітни­ми­ор­ганізаціями­та­гру- па­ми,­що­пред­став­ля­ють­дер­жа­ву,­ри­нок­і­гро­ма­дянсь­ке­суспільство.­Відповідно­ уп­равлінські­ме­режі­фор­му­ють­ся­ на­місце­во­му,­ національ­но­му­ і­міжна­род­но­му­ рівні­ і­ навіть­ про­хо­дять­ крізь­ них,­ ство­рю­ю­чи­ нові­ фор­ми­ ба­га­торівне­во­го­ уп­равління.­ Такі­ме­режі­роб­лять­уп­равління­склад­ним­і­функціональ­но­ди­фе­ренційо­ва­ним­ суспільством­ ефек­тивнішим,­ але­ вод­но­час­ став­лять­ пи­тан­ня­ що­до­ сту­пе­ня­ їх­ де­мо­кра­тич­ності.­Ця­про­бле­ма­до­сить­ча­с­то­ігно­рується­на­уков­ця­ми,­які­фо­ку­су- ють­ся­пе­ре­важ­но­або­ж­на­про­бле­мах­публічно­го­уп­равління,­чи­на­політич­них­ ас­пек­тах­діяль­ності­дер­жа­ви.­Од­нак­пи­тан­ня­про­де­мо­кра­тичність­уп­равлінських­ ме­реж­по­ча­ло­тур­бу­ва­ти­все­більше­дослідників,­яких­мож­на­відне­с­ти­до­дру­го­го­ по­коління­те­орії­уп­равлінських­ме­реж,­зо­к­ре­ма­К.­Воль­фа2,­Дж.­Пьєрре3,­К.­Скел- че­ра4,­Е.­Со­рен­сен5,­М.­Хай­е­ра6­та­О.­Хеф­фе­на7.­ Найбільш­гос­тро­про­бле­ма­впли­ву­уп­равлінських­ме­реж­на­функціону­ван­ня­ де­мо­кра­тич­них­ інсти­тутів­ по­ста­ла­ за­ ре­зуль­та­та­ми­ емпірич­но­го­ досліджен­ня8,­ яке­ засвідчи­ло,­що­ такі­ме­режі­ не­ ли­ше­ма­ють­ знач­ний­ вплив­на­ ефек­тивність­ ре­зуль­татів­ діяль­ності­ ор­ганів­ публічної­ вла­ди,­ але­ і­ на­ сам­ про­цес­ прий­нят­тя­ рішень.­ З­точ­ки­зо­ру­тра­диційних­лібе­раль­них­те­орій­де­мо­кратії­відповідь­на­пи­тан­ня­ що­до­де­мо­кра­тич­ності­уп­равлінських­ме­реж­є­не­га­тив­ною:­во­ни­підри­ва­ють­лібе- раль­ну­де­мо­кратію,­оскільки­ос­лаб­лю­ють­де­мо­кра­тичні­пред­став­ницькі­інсти­ту- ти.­Уза­галь­не­на­те­орія­лібе­раль­ної­де­мо­кратії­Дж.­Мар­ча­та­Дж.­Ол­се­на9­роз­гля- дає­уп­равлінські­ме­режі­як­ за­гро­зу­су­ве­ренній­по­зиції­пред­став­ниць­ко­го­уря­ду,­ 654 Держава і право • Випуск 53 ©­БЕ РЕ ЗА Ана толій Ва лен ти но вич­–­кан­ди­дат­політич­них­на­ук,­док­то­рант­Інсти­ту- ту­дер­жа­ви­і­пра­ва­ім.­В.М.­Ко­рець­ко­го­НАН­України що­ при­зво­дить­ до­ не­ба­жа­но­го­ роз­ми­ван­ня­ чітких­ кор­донів­ між­ дер­жа­вою­ та­ суспільством.­В­ре­зуль­таті­уп­равлінські­ме­режі­не­суть­у­собі­за­гро­зу­для­клю­чо- вих­цінно­с­тей­політич­ної­рівності­та­індивіду­аль­ної­сво­бо­ди.­Інте­г­ра­тивні­те­орії­ лібе­раль­ної­де­мо­кратії­так­са­мо­не­га­тив­но­оціню­ють­те,­що­уп­равлінські­ме­режі­ мо­жуть­ роз­ши­ри­ти­ мас­штаб­ за­лу­чен­ня­ гро­мадсь­кості­ без­ по­кра­щен­ня­ про­це­су­ прий­нят­тя­рішень.­ В­свою­чер­гу­те­о­ре­ти­ки­уп­равлінських­ме­реж­схильні­по­го­д­жу­ва­ти­ся­з­тим,­ що­уп­равлінські­ме­режі­ста­нов­лять­за­гро­зу­тра­диційним­інсти­ту­там­лібе­раль­ної­ де­мо­кратії,­ але­не­вба­ча­ють­у­них­за­гро­зи­для­де­мо­кратії­як­та­кої.­На­ їх­дум­ку­ не­доліки­уп­равлінських­ме­реж­зу­мов­лені­відсутністю­відкри­тої­кон­ку­ренції,­про- бле­ма­ми­легітим­ності­та­бра­ком­відкри­тості,­публічності­та­підзвітності.­Вод­но- час­при­хиль­ни­ки­да­но­го­ви­ду­ме­реж­на­по­ля­га­ють­на­то­му,­що­во­ни­мо­жуть­спри- я­ти­роз­вит­ку­но­вих­форм­де­мо­кратії.­Зо­к­ре­ма­Б.­Джес­соп10­та­А.­Ес­марк11­ствер- д­жу­ють,­що­уп­равлінські­ме­режі­відігра­ють­провідну­роль­у­роз­вит­ку­де­мо­кра- тич­них­ спо­собів­ об’єднан­ня­ різних­ скла­до­вих­ де­мо­кра­тич­но­го­ уп­равління.­ Р.­ Ро­дос­ відзна­чає,­ що­ уп­равлінські­ ме­режі­ пред­став­ля­ють­ функціональ­но­ ор­ганізо­ва­не­ до­пов­нен­ня­ до­ те­ри­торіаль­но­ ор­ганізо­ва­них­ інсти­тутів­ пред­став- ниць­кої­де­мо­кратії12,­а­Й.­Кой­ман­роз­гля­дає­уп­равлінські­ме­режі­як­за­тре­бу­ва­ний­ спосіб­підви­щен­ня­гнуч­кості­де­мо­кра­тич­них­інсти­тутів13.­ Но­ве­ по­коління­ постлібе­раль­них­ те­о­ре­тиків­ де­мо­кратії­ поділя­ють­ по­гля­ди­ дослідників­ уп­равлінських­ ме­реж­ про­ те,­ що­ інсти­ту­ти­ пред­став­ниць­кої­ де­мо- кратії­ не­ слід­ роз­гля­да­ти­ як­ єди­ний­ спосіб­ інсти­туціоналізації­ де­мо­кратії.­Слід­ роз­ви­ва­ти­нові­фор­ми­де­мо­кратії,­які­б­бу­ли­адек­ватні­су­ча­сни­ми­соціеталь­ни­ми­ транс­фор­маціям,­які­про­блемізу­ють­су­ве­рен­ну­вла­ду­дер­жа­ви-нації,­збільшу­ють­ взаємо­про­ник­нен­ня­ дер­жа­ви­ і­ суспільства,­ по­си­лю­ють­ роз­по­ро­шен­ня­ та­ фраг- мен­тацію­ політич­ної­ іден­тич­ності.­ Фак­тич­но,­ постлібе­ральні­ те­о­ре­ти­ки­ де­мо- кратії­ вка­зу­ють­ на­ кілька­ шляхів,­ яки­ми­ уп­равлінські­ ме­режі­ мо­жуть­ спри­я­ти­ де­мо­кра­ти­зації­ соціеталь­но­го­ уп­равління:­ уп­равлінські­ ме­режі­мо­жуть­ спри­я­ти­ ство­рен­ню­проміжно­го­рівня­су­беліт,­які­ста­нуть­вик­ли­ком­для­доміну­ю­чих­еліт­і­ по­си­лять­кон­ку­ренцію­все­ре­дині­них14.­Більше­то­го,­во­ни­до­по­мо­жуть­ство­ри­ти­ вер­ти­кальні­ ор­ганізаційні­ зв’яз­ки­ між­ пред­став­ниць­кою­ де­мо­кратією,­ що­ функціонує­зго­ри-до­ни­зу,­та­са­мо­вряд­ни­ми­фор­ма­ми­де­мо­кратії,­пред­став­ле­ни­ми­ у­ гро­ма­дянсь­ко­му­ суспільстві15.­ Крім­ то­го,­ во­ни­ по­си­лять­ де­мо­кра­тич­ну­ легітимність­че­рез­ак­тивізацію­політич­ної­участі­та­збільшен­ня­ва­желів­впли­ву­ на­ політич­ну­ си­с­те­му16.­На­решті,­ уп­равлінські­ме­режі­ збільшу­ють­простір­ для­ про­ве­ден­ня­пе­ре­го­ворів­у­суспільстві17.­ Слід­за­зна­чи­ти,­що­уп­равлінські­ме­режі­за­виз­на­чен­ням­не­є­«де­мо­кра­тич­ни- ми»­або­«не­де­мо­кра­тич­ни­ми».­Усе­за­ле­жить­від­їх­ре­аль­ної­фор­ми­та­функції,­які,­ зно­ву­ ж­ та­ки,­ за­ле­жать­ від­ істо­рич­но­го­ та­ політич­но­го­ кон­тек­с­ту­ їх­ по­яви­ та­ діяль­ності.­Відповідно­у­країнах­де­мірку­ван­ня­про­де­мо­кра­тичність­не­відігра- ють­ролі­в­ході­об­го­во­рен­ня­адміністра­тив­ної­ре­фор­ми­і­де­за­про­ва­д­жен­ня­но­вої­ уп­равлінської­ кон­цепції­ слу­гує­ли­ше­при­во­дом­для­ змен­шен­ня­ ви­т­рат­на­ут­ри- ман­ня­ бю­ро­кра­тич­но­го­ апа­ра­ту­ не­ слід­ очіку­ва­ти­ по­яви­ де­мо­кра­тич­ної­ уп­равлінської­ме­режі.­ На­ про­ти­ва­гу­ цим­ країнам­ у­ дер­жа­вах,­ де­ знач­на­ роль­ відво­дить­ся­ оцінці­ де­мо­кра­тич­ності­но­вих­мо­де­лей­ор­ганізації­публічної­вла­ди,­уп­равлінські­ме­режі­ за­про­ва­д­жу­ють­ся­ як­ спосіб­ підви­щен­ня­ ефек­тив­ності­ та­ роз­ши­рен­ня­ участі­ в­ управлінських­про­це­сах,­а­ймовірність­фор­му­ван­ня­де­мо­кра­тич­ної­уп­равлінської­ ме­режі­є­до­сить­ви­со­кою.­Од­нак­навіть­у­найбільш­спри­ят­ли­во­му­істо­рич­но­му­та­ політич­но­му­ се­ре­до­вищі­ по­каз­ни­ки­ де­мо­кра­тич­ності­ уп­равлінських­ ме­реж­ 655Юридичні і політичні науки мо­жуть­бу­ти­да­ле­ки­ми­від­ба­жа­них.­До­та­ких­по­каз­ників,­на­дум­ку­скан­ди­навсь- ких­дослідників­Е.­Со­рен­сен­та­Й.­Торфінга,­відно­сять­ся:­ 1)­кон­троль­з­бо­ку­де­мо­кра­тич­но­об­ра­них­політиків; 2)­пред­став­ництво­усіх­груп­та­ор­ганізацій,­за­лу­че­них­у­ме­ре­жу; 3)­підзвітність­пе­ред­гро­ма­дя­на­ми,­що­про­жи­ва­ють­на­кон­кретній­те­ри­торії; 4)­до­три­ман­ня­низ­ки­спільно­уз­го­д­же­них­де­мо­кра­тич­них­норм18.­ Важ­ливість­кон тро лю з бо ку де мо кра тич но об ра них політиків­зу­мов­ле­на­тим,­ що­та­кий­кон­троль­над­уп­равлінськи­ми­ме­ре­жа­ми­до­по­ма­гає­га­ран­ту­ва­ти­те,­що­ ре­зуль­та­ти­ їх­ діяль­ності­ відповіда­ють­ волі­ на­ро­ду,­ ви­ра­женій­ політич­ною­ більшістю­в­об­ра­них­пар­ла­мен­тах.­Од­нак­про­бле­ма­по­ля­гає­в­то­му,­що­са­ма­ідея­ здійснен­ня­ політич­но­го­ кон­тро­лю­ в­ такій­мо­делі­ уп­равління­ втра­чає­ свій­ сенс.­ Ха­рак­тер­ною­ особ­ливістю­ уп­равлінських­ ме­реж­ є­ їх­ са­мо­ре­гу­ль­о­ваність­ та­ не­мож­ливість­ здійснен­ня­кон­тро­лю­че­рез­ре­алізацію­су­ве­рен­ної­вла­ди­в­ме­жах­ ієрархічної­си­с­те­ми,­що­ба­зується­на­ви­данні­роз­по­ря­д­жень,­де­таль­них­інструкцій­ і­ су­пе­ре­чить­ дис­крет­но­му­ ха­рак­те­ру­ прий­нят­тя­ рішень­ в­ уп­рав­лінських­ ме­ре- жах19,­що­ ха­рак­тер­но­ для­ тра­диційної­ бю­ро­кра­тич­ної­ мо­делі.­ Відповідно,­ слід­ пе­ре­ос­мис­ли­ти­по­нят­тя­політич­но­го­кон­тро­лю­для­кра­що­го­усвідо­млен­ня­важ­ли- вості­взаємо­по­ва­ги­і­взаємності­у­відно­си­нах­між­уря­дом­і­уп­равлінськи­ми­ме­ре- жа­ми.­ Зна­чен­ня­та­ко­го­по­каз­ни­ка­як­пред став леність усіх груп та ор ганізацій, за лу- че них у ме ре жу,­зу­мов­ле­не­тим,­що­їх­чле­ни­яв­ля­ють­со­бою­на­род,­інте­ре­си­яко- го­без­по­се­ред­ньо­за­тор­ку­ють­ся,­ і­різні­ме­ре­живні­ак­то­ри­по­винні­пред­став­ля­ти­ йо­го­для­га­ран­ту­ван­ня­де­мо­кра­тич­ної­легітим­ності­уп­равлінської­ме­режі20.­Ад­же­ во­на­вклю­чає­в­се­бе­стабільні­го­ри­зон­тальні­взаємодії­між­ак­то­ра­ми,­які­відкри­то­ чи­ при­хо­ва­но­ пред­став­ля­ють­ мно­жи­ну­ не­фор­маль­них­ груп­ і/або­ фор­маль­них­ ор­ганізацій.­ Інте­рак­тив­ний­ про­цес­ ви­роб­лен­ня­ політи­ки­ в­ уп­равлінських­ме­ре- жах­ є­ де­мо­кра­тич­но­ легітим­ним­ оскільки­ він­ відо­б­ра­жає,­ або­ж­ бе­ре­ до­ ува­ги­ інте­ре­си,­упо­до­бан­ня­та­дум­ку­членів­різних­груп­та­ор­ганізацій.­Цей­по­каз­ник­ мож­на­роз­г­ля­ну­ти­у­трьох­різних­ас­пек­тах: а)­ спро­можність­ оби­ра­ти­ та­ інструк­ту­ва­ти­ своїх­ пред­став­ників.­ Ос­танні­ по­винні­ оби­ра­ти­ся­ в­ ході­ відкри­тих­ і­ про­зо­рих­ ви­борів,­ а­ чле­ни­ гру­пи­ чи­ ор­ганізації­по­винні­ма­ти­шанс­да­ва­ти­вказівки­своїм­пред­став­ни­кам­що­до­шляхів­ розв’язан­ня­пев­них­про­блем­них­пи­тань;­ б)­мож­ливість­фор­му­ва­ти­інфор­мо­ва­ну­дум­ку­що­до­діяль­ності­своїх­пред­став- ників­в­уп­равлінських­ме­ре­жах.­Це­ви­ма­гає­пря­мо­го­або/і­не­пря­мо­го­до­сту­пу­до­ інфор­мації­ про­ діяльність­ уп­равлінських­ме­реж,­ до­ ду­мок­про­ діяльність­ своїх­ пред­став­ників­що­до­ви­ко­нан­ня­ни­ми­своїх­обов’язків.­Пря­мий­до­ступ­до­інфор- мації­за­без­пе­чується­пись­мо­ви­ми­чи­ус­ни­ми­повідо­млен­ня­ми,­а­не­пря­мий­–­че­рез­ по­шук­чле­ном­інфор­мації­про­дії­сво­го­пред­став­ни­ка­у­ЗМІ,­Інтер­неті­та­інших­ медіа;­ в)­мож­ливість­для­вис­лов­лен­ня­різних­по­глядів­та­кри­ти­ки­діяль­ності­ своїх­ пред­став­ників,­ які,­ бе­ру­чи­ участь­ у­ різних­ уп­равлінських­ ме­ре­жах,­ мо­жуть­ не­ сти­ка­ти­ся­ з­ серй­оз­ною­ кри­ти­кою­ з­ бо­ку­ членів.­ Про­те,­ це­ мо­же­ відо­б­ра­жа­ти­ на­явність­за­галь­ної­іден­тифікації­з­тим,­що­во­ни­роб­лять,­або­ж­відсутність­фо­ру- му­і­мож­ли­вості­для­вис­лов­лен­ня­не­за­до­во­лен­ня­або­відкри­тої­кри­ти­ки.­В­ос­тан- нь­о­му­ви­пад­ку­відно­си­ни­пред­став­ництва­між­чле­ном­гру­пи­та­її­пред­став­ни­ком­ є­розірва­ни­ми­і­пред­став­ник­відріза­ний­від­лю­дей,­яких­пред­став­ляє.­Член­пев­ної­ гру­пи­чи­ор­ганізації­по­ви­нен­ма­ти­мож­ливість­оби­ра­ти­та­да­ва­ти­вказівки­своєму­ пред­став­ни­ку,­от­ри­му­ва­ти­потрібну­інфор­мацію­про­те,­як­пред­став­ля­ють­ся­йо­го­ інте­ре­си,­вис­лов­лю­ва­ти­підтрим­ку­чи­кри­ти­ку­діяль­ності­пред­став­ників.­Ос­нов- 656 Держава і право • Випуск 53 ною­про­бле­мою­в­ході­де­мо­кра­ти­зації­уп­равлінських­ме­реж­є­знач­не­об­ме­жен­ня­ мож­ли­во­с­тей­ діяль­ності­ пред­став­ників­ шля­хом­ ви­су­нен­ня­ до­ них­ надмірних­ ви­мог.­На­при­клад,­прак­тич­но­не­мож­ли­во­бра­ти­участь­у­політич­них­пе­ре­го­во­рах­ в­ме­жах­уп­равлінських­ме­реж­на­ос­нові­де­таль­но­про­пи­са­но­го­ман­да­ту,­ви­да­но­го­ ви­бор­ця­ми.­ Ме­ре­жив­не­ уп­равління­ не­ ли­ше­ ви­ма­гає­ мож­ли­вості­ ви­би­ра­ти­ і­ ре­алізо­ву­ва­ти­пев­ний­набір­упо­до­бань­чи­інте­ресів,­але­та­кож­і­вра­ху­ван­ня­но­вих­ політич­них­ініціатив,­го­тов­ності­до­змін.­Відповідно,­най­кра­щим­шля­хом­зміцнен- ня­інсти­ту­ту­пред­став­ництва­є­за­без­пе­чен­ня­мож­ли­вості­кри­ти­ки­дій­пред­став­ни- ка­за­ре­зуль­та­та­ми­йо­го­дій,­а­не­до­по­чат­ку­йо­го­діяль­ності.­ Роль­ по­каз­ни­ка­ підзвітності пе ред гро ма дя на ми, що про жи ва ють на кон- кретній те ри торії­зу­мов­ле­на­тим,­що­де­мо­кра­тич­на­легітимність­не­є­похідною­ ли­ше­від­підзвітності­пе­ред­на­ро­дом,­який­скла­дається­з­лю­дей,­на­яких­без­по­се- ред­ньо­ впли­ва­ють­ ре­зуль­та­ти­ ро­бо­ти­ кон­крет­них­ уп­равлінських­ ме­реж.­ Уп­равлінські­ме­режі­та­кож­по­винні­бу­ти­підзвітни­ми­пе­ред­шир­шим­за­га­лом,­що­ скла­дається­ з­ лю­дей,­ опо­се­ред­ко­ва­но­ за­леж­них­ від­ рішень,­ прий­ня­тих­ уп­равлінською­ме­ре­жею­(на­при­клад,­що­до­рішень­у­сфері­ото­чу­ю­чо­го­се­ре­до­ви- ща,­ роз­вит­ку­ інфра­с­т­рук­ту­ри­ то­що).­ Гро­ма­дя­ни,­ які­ жи­вуть­ в­ ме­жах­ місце­вої,­ регіональ­ної,­національ­ної­чи­транс­національ­ної­те­ри­торії­в­кор­до­нах­якої­пев­на­ уп­равлінська­ме­ре­жа­прий­має­політичні­рішен­ня,­по­винні­бу­ти­спро­можні­при- тяг­ну­ти­до­відповідаль­ності­ме­ре­жу­за­ре­зуль­та­ти­її­діяль­ності.­ Кла­сич­не­по­нят­тя­публічної­підзвітності­пе­ред­ба­чає,­що­лю­ди,­які­прий­ма­ють­ ос­новні­ політичні­ рішен­ня,­ мо­жуть­ бу­ти­ іден­тифіко­вані­ та­ при­тяг­нуті­ до­ відповідаль­ності­за­кон­кретні­ре­зуль­та­ти.­Про­те,­за­галь­на­про­бле­ма­у­цьо­му­при- пу­щен­ня­ по­ля­гає­ у­ то­му,­ що­ існує­ ком­плекс­ при­чин,­ що­ роб­лять­ не­мож­ли­вим­ виз­на­чен­ня­ при­чин,­ чо­му­ спро­ба­ виріши­ти­ про­бле­му­ чи­ ско­ри­с­та­ти­ся­ но­ви­ми­ мож­ли­во­с­тя­ми­за­знає­не­вдачі.­Завжди­існує­мож­ливість­то­го,­що­не­пе­ред­ба­чу­вані­ умо­ви,­що­не­підля­га­ють­кон­тро­лю­з­бо­ку­лю­ди­ни,­при­зве­дуть­до­не­вдачі­будь- яко­го­по­чи­нан­ня.­Крім­то­го,­спе­цифічною­про­бле­мою­уп­равлінських­ме­реж­є­те,­ що­відповідальність­за­клю­чові­рішен­ня­прак­тич­но­не­мож­ли­во­роз­поділи­ти­між­ її­ак­то­ра­ми21.­ По­зи­тив­на­іден­тифікація­відповідаль­ності­за­прий­няті­рішен­ня­в­рам­ках­кон- крет­ної­ уп­равлінської­ ме­режі­ не­ мо­же­ за­без­пе­чи­ти­ публічної­ відповідаль­ності,­ оскільки­ не­обхідно­ виз­на­чи­ти­ осо­бу,­ що­ відповідає­ за­ на­кла­ден­ня­ не­га­тив­них­ санкцій.­Відповідальні­ме­ре­живні­ак­то­ри­не­мо­жуть­бу­ти­відправ­лені­у­відстав­ку­ в­ ре­зуль­таті­ ви­борів,­ оскільки­ во­ни­ не­ оби­ра­ють­ся,­ а­ (са­мо-)при­зна­ча­ють­ся­ і,­ відповідно,­ніхто­не­мо­же­їх­звільни­ти.­Мож­ли­ви­ми­санкціями­у­такій­си­ту­ації­є­ публічний­ осуд­ і­ політич­на­ мар­ги­налізація­ більшої­ чи­ мен­шої­ ча­с­ти­ни­ уп­равлінської­ме­режі.­ Суть­до три ман ня низ ки спільно уз го д же них де мо кра тич них норм­по­ля­гає­в­ то­му,­ щоб­ га­ран­ту­ва­ти,­ що­ уп­равлінські­ ме­режі­ до­три­му­ють­ся­ де­мо­кра­тич­них­ стан­дартів­ не­ ли­ше­ у­ кон­так­тах­ із­ зовнішніми­ політич­ни­ми­ гру­па­ми,­ але­ і­ у­ внутрішніх­ про­це­сах.­ Оціни­ти­ де­мо­кра­тичність­ ха­рак­те­ру­ кон­крет­ної­ фор­ми­ уп­равління­мож­на­за­трьо­ма­кри­теріями.­ 1)­ Вклю­чен­ня­ всіх­ зацікав­ле­них­ ак­торів­ і­ ство­рен­ня­ умов­ для­ відкри­то­го­ діало­гу.­До­уп­равлінської­ме­режі­по­винні­бу­ти­вклю­чені­не­ли­ше­ак­то­ри,­без­по- се­ред­ньо­ задіяні­ у­ вирішенні­ пев­ної­ про­бле­ми,­ але­ й­ ті,­ які­мо­жуть­ при­вне­с­ти­ кон­ст­рук­тивні­ еле­мен­ти­ до­ дис­кусії.­ Це­ мо­жуть­ бу­ти­ ак­то­ри,­ які­ фор­маль­но­ ви­клю­чені­з­неї­че­рез­не­ба­жан­ня,­не­прий­нят­тя­по­ряд­ку­ден­но­го­ме­режі­за­га­лом­і­ відмо­ви­співпра­цю­ва­ти­з­уже­за­лу­че­ни­ми­ак­то­ра­ми.­Та­ким­«ви­клю­че­ним»­ак­то- рам­слід­на­да­ти­хо­ча­б­мож­ливість­бу­ти­по­чу­ти­ми­та­сфор­му­ва­ти­аль­тер­на­тив­ну­ 657Юридичні і політичні науки уп­равлінську­ ме­ре­жу.­ У­ про­ти­леж­но­му­ ви­пад­ку­ ви­ни­кає­ ри­зик­ внутрішньо­го­ ви­клю­чен­ня­ак­торів,­які­ста­нуть­політич­но­маргіналізо­ва­ни­ми­чи­то­в­ре­зуль­таті­ фор­му­ван­ня­ по­ряд­ку­ ден­но­го,­ чи­ у­ про­цесі­ по­шу­ку­ варіантів­ розв’язан­ня­ про- блем.­Уник­нен­ня­внутрішньо­го­ви­клю­чен­ня­ви­ма­гає,­щоб­політичні­пріори­те­ти­ уп­равлінської­ме­режі­з­са­мо­го­по­чат­ку­бу­ли­до­сить­ши­ро­ко­і­нечітко­сфор­му­ль­о- ва­ни­ми,­що­дає­мож­ливість­для­за­лу­чен­ня­усіх­ак­торів,­які­мо­жуть­за­ле­жа­ти­від­ її­рішень.­ 2)­Де­мо­кра­тич­на­дис­кусія:­усі­ак­то­ри­ме­режі­по­винні­ма­ти­мож­ливість­вис­ло- ви­ти­ свою­ точ­ку­ зо­ру­ без­ цен­зу­ри.­ У­ ви­пад­ку­ як­що­ не­ вдається­ за­лу­чи­ти­ся­ підтрим­кою­ інших­ учас­ників­ ко­жен­ ак­тор­ по­ви­нен­ ма­ти­ пра­во­ за­ли­ши­ти­ да­ну­ уп­равлінську­ме­ре­жу­і­пе­рей­ти­до­іншої­або­ж­сфор­му­ва­ти­влас­ну.­Більше­то­го,­ ме­ре­живні­ ак­то­ри­ з­ конфлікту­ю­чи­ми­ точ­ка­ми­ зо­ру­не­по­винні­ роз­гля­да­ти­ один­ од­но­го­як­во­рогів,­яких­потрібно­зни­щи­ти­за­будь-яку­ціну,­а­як­опо­нентів,­дум­ка­ і­ по­зиція­ яких­ по­ва­жається­ не­зва­жа­ю­чи­ на­ гли­би­ну­ розбіжно­с­тей­ між­ ни­ми.­ Ак­то­ри­мо­жуть­про­бу­ва­ти­впли­ва­ти­один­на­од­но­го­шля­хом­пе­ре­ко­нан­ня,­маніпу- ляцій,­але­у­кінце­во­му­ра­хун­ку­во­ни­по­винні­праг­ну­ти­до­до­сяг­нен­ня­ком­промісу,­ хо­ча­б­у­до­сить­ за­галь­них­рам­ках.­На­решті,­про­цес­прий­нят­тя­рішень­по­ви­нен­ бу­ти­віднос­но­відкри­тим,­щоб­ко­жен­учас­ник­ро­зумів­йо­го­суть,­ар­гу­мен­ти­при- хиль­ників­та­про­тив­ників,­наслідки­прий­ня­то­го­ос­та­точ­но­го­рішен­ня.­Відповідно,­ по­винні­до­три­му­ва­ти­ся­стан­дартні­про­це­ду­ри­за­без­пе­чен­ня­про­зо­рості­і­чес­ності­ го­ло­су­ван­ня.­ 3)­ Зміцнен­ня­ де­мо­кра­тич­них­ інсти­тутів­ че­рез:­ орієнтацію­ на­ соціаль­ну­ та­ політич­ну­спра­вед­ливість­при­прий­нятті­рішень;­са­мо­ре­флек­су­ю­чий­політич­ний­ про­цес,­що­сти­му­лює­ак­тив­ний­по­шук­но­вих­форм­де­мо­кратії,­що­мо­жуть­спри­я- ти­ по­дальшій­ де­мо­кра­ти­зації­ про­це­су­ прий­нят­тя­ рішень.­ Де­мо­кратія­ по­вин­на­ постійно­роз­ви­ва­ти­ся­че­рез­плю­ралістичні,­ча­ст­кові­та­ек­с­пе­ри­мен­тальні­ме­то­ди,­ а­уп­равлінські­ме­режі­слід­оціню­ва­ти­з­точ­ки­зо­ру­їх­спро­мож­ності­спри­я­ти­та­ко- му­роз­вит­ку.­ Од­нак,­бу­ло­б­по­мил­кою­ви­ма­га­ти­до­с­ко­на­ло­го­і­без­ком­промісно­го­сліду­ван­ня­ нор­мам­і­пра­ви­лам­за­будь-яких­умов,­оскільки­це­мо­же­за­гро­жу­ва­ти­пер­спек­ти- вам­ефек­тив­но­го­уп­равління­та­ви­роб­лен­ню­політи­ки,­яка­теж­є­важ­ли­вою­де­мо- кра­тич­ною­ нор­мою.­ Де­які­ із­ за­зна­че­них­ ви­ще­ де­мо­кра­тич­них­ пра­вил­ і­ норм­ мо­жуть­підви­щи­ти­ефек­тивність­уп­равління,­але­інші­–­ста­ти­галь­мом,­як­що­во­ни­ за­сто­со­ву­ють­ся­ без­ ог­ля­ду­ на­ си­ту­ацію.­ Відповідно,­ важ­ли­вим­ є­ до­сяг­нен­ня­ ба­лан­су­між­де­мо­кратією­ і­ ефек­тивністю­че­рез­при­сто­су­ван­ня­ і­ удо­с­ко­на­лен­ня­ пра­вил­гри­з­праг­ма­тич­ної­точ­ки­зо­ру.­ От­же,­функціону­ван­ня­уп­равлінських­ме­реж­дає­не­ли­ше­по­зи­тивні­ре­зуль­та- ти­ у­ ви­гляді­ підви­щен­ня­ ефек­тив­ності­ діяль­ності­ ор­ганів­ публічної­ вла­ди,­ зміцнен­ня­го­ри­зон­таль­них­зв’язків­між­дер­жа­вою­та­гро­ма­дянсь­ким­суспільством,­ а­й­здат­не­по­ро­д­жу­ва­ти­про­бле­ми­для­функціону­ван­ня­де­мо­кра­тич­них­інсти­тутів.­ Од­нак,­на­на­шу­дум­ку,­мож­на­го­во­ри­ти­ли­ше­про­ступінь­де­мо­кра­тич­ної­легітим- ності­ уп­равлінської­ ме­режі­ у­ кон­кретній­ країні,­ а­ не­ про­ її­ на­явність­ як­ та­ку.­ Підви­щи­ти­цей­ступінь­мож­на­шля­хом­кон­тро­лю­з­бо­ку­де­мо­кра­тич­но­об­ра­них­ політиків,­ мак­си­маль­но­го­ пред­став­ництва­ усіх­ ак­торів,­ по­си­лен­ня­ підзвітності­ пе­ред­гро­ма­дя­на­ми­та­до­три­ман­ня­спільно­уз­го­д­же­них­де­мо­кра­тич­них­норм.­ 1.­Rose N.­Foucault­and­political­reason:­Liberalism,­neo-liberalism­and­rationalities­of­ government.­ –­ Chicago:­ University­ of­ Chicago­ Press,­ 1996.­ –­ Р.­ 43.­ 2.­ Wolf K. D.­ Contextualizing­ normative­ standards­ for­ legitimate­ governance­ beyond­ the­ state­ /­ Іn­ Grote­J.R.,­Gbiki­ B.­ (eds.)­ Participatory­ governance:­ Societal­ and­ political­ implications.­ –­ 658 Держава і право • Випуск 53 Opladen:­ Leske-Budrich,­ 2002.­ 3.­Pierre J.­ Debating­ governance:­Authority,­ steering­ and­ democracy.­–­Oxford:­Oxford­University­Press,­2000.­4.­Skelcher C., Mathur N., Smith M.­ Effective­partnership­and­good­governance:­Lessons­for­policy­and­practice.­–­Birmingham:­ INLOGOV,­University­of­Birmingham,­2004.­5.­Sоrensen E., Torfing J.­Network­governance­ and­postliberal­democracy­//­Administrative­Theory­and­Praxis.­–­2005.­–­№­2.­–­Р.­197-237.­ 6.­Hajer M. A., Wagenaar H.­Deliberative­policy­analysis:­Understanding­governance­in­the­ network­society.­–­Cambridge:­Cambridge­University­Press,­2003.­7.­Heffen O. V., Kickert W. J. M., Thomassen J. A. Governance­in­modern­society:­Effects,­change­and­formation­of­gov- ernment­ institutions.­ –­ Dordrecht:­ Kluwer­Academic,­ 2000.­ 8.­Klijn E. H., Kopperjan J.­ Managing­ uncertainties­ in­ networks­ .­ –­ L.:­ Routledge,­ 2004.­ 9.­March J. G., Olsen J. P.­ Rediscovering­ institutions:­ The­ organizational­ basis­ of­ politics.­ –­ N.Y.:­ Free­ Press,­ 1989.­ 10.­Jessop B.­ The­ network­ society,­ new­ forms­ of­ governance­ and­ democratic­ renewal.­ Modinet­Working­ Papers­№­ 2.­ –­ Copenhagen,­ 2002.­ 11.­Esmark A.­ Network­ governance­ between­publics­and­elites.­–­Roskilde:­Centre­for­Democratic­Network­Governance,­2003.­ –­Р.­20.­12.­Rhodes R. A.­W.­Understanding­governance:­Policy­networks,­governance,­reflex- ivity­and­accountability.­–Buckingham:­Open­University­Press,­1997.­–­Р.­9.­13.­Kooiman J.­ Debating­governance:­Authority,­steering­and­democracy.­–­Oxford:­Oxford­University­Press,­ 2000.­–­Р.­143.­14.­Etzioni-Halevy E.­The­elite­connection:­Problems­and­potential­of­Western­ democracy.­–­Cambridge:­Polity­Press,­1993.­15.­Hirst P.­Associative­democracy:­New­forms­ of­economic­and­social­governance.­–­Cambridge:­Polity­Press,­1994.­16.­Fung A., Wright E.O.­ Deepening­ democracy:­ Institutional­ innovations­ in­ empowered­ participatory­ governance.­ –­ L.:­Verso,­2003.­17.­Dryzek J. S.­Deliberative­democracy­and­beyond:­Liberals,­critics,­con- testations.­–­Oxford:­Oxford­University­Press,­2000.­18.­Sorensen­E.,­Torfing­J.­The­demo- cratic­anchorage­of­governance­networks­//­Scandinavian­Political­Studies.­–­2005.­–­№.­3.­–­ Р.­201. 19.­Mayntz R.­Modernization­and­the­logic­of­interorganizational­networks.­–­Cologne:­ Max­ Planck­ Institut­ fьr­Gesellschaftsforschung,­ 1991.­ –­ Р.­ 10.­ 20.­ Sоren sen E., Torfing J.­ Network­ politics,­ political­ capital­ and­ democracy­ //­ International­ Journal­ of­ Public­ Administration.­–­2003.­–­Vol.­26.­–­Р.­617.­21.­March J. G., Olsen J. P. Democratic­gover- nance.­–­N.Y.:­Free­Press,­1995.­–­Р.­141. 659Юридичні і політичні науки Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ А. В. Береза. Чинники пІдвищеннЯ демократиЧностІ управлІнських мереж

Ähnliche Einträge