Американський досвід функціонування соціальної держави
Аналізуються особливості моделі соціальної держави США, історія її формування; вказується на кризові явища, які їй притаманні сьогодні. Зроблено акцент на причинах та наслідках кризи, впливі демографічних, економічних та інших факторів. Анализируются особенности модели социального государства США, и...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Держава і право |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63761 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Американський досвід функціонування соціальної держави / Н.М. Хома // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 660-666. — Бібліогр.: 28 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-63761 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Хома, Н.М. 2014-06-06T13:30:41Z 2014-06-06T13:30:41Z 2011 Американський досвід функціонування соціальної держави / Н.М. Хома // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 660-666. — Бібліогр.: 28 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63761 Аналізуються особливості моделі соціальної держави США, історія її формування; вказується на кризові явища, які їй притаманні сьогодні. Зроблено акцент на причинах та наслідках кризи, впливі демографічних, економічних та інших факторів. Анализируются особенности модели социального государства США, история ее формирования; указывается на кризисные явления, которые ей присущи сегодня. Сделан акцент на причинах и последствиях кризиса, влиянии демографических, экономических и других факторов. Analyzed features of the model social state, the USA, the history of its formation, highlights the crisis that her typical day. Focuses on the causes and consequences of the crisis, the impact of demographic, economic and other factors. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Політичні науки Американський досвід функціонування соціальної держави Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Американський досвід функціонування соціальної держави |
| spellingShingle |
Американський досвід функціонування соціальної держави Хома, Н.М. Політичні науки |
| title_short |
Американський досвід функціонування соціальної держави |
| title_full |
Американський досвід функціонування соціальної держави |
| title_fullStr |
Американський досвід функціонування соціальної держави |
| title_full_unstemmed |
Американський досвід функціонування соціальної держави |
| title_sort |
американський досвід функціонування соціальної держави |
| author |
Хома, Н.М. |
| author_facet |
Хома, Н.М. |
| topic |
Політичні науки |
| topic_facet |
Політичні науки |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Держава і право |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| format |
Article |
| description |
Аналізуються особливості моделі соціальної держави США, історія її формування; вказується на кризові явища, які їй притаманні сьогодні. Зроблено акцент на причинах та наслідках кризи, впливі демографічних, економічних та інших факторів.
Анализируются особенности модели социального государства США, история ее формирования; указывается на кризисные явления, которые ей присущи сегодня. Сделан акцент на причинах и последствиях кризиса, влиянии демографических, экономических и других факторов.
Analyzed features of the model social state, the USA, the history of its formation, highlights the crisis that her typical day. Focuses on the causes and consequences of the crisis, the impact of demographic, economic and other factors.
|
| issn |
1563-3349 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63761 |
| citation_txt |
Американський досвід функціонування соціальної держави / Н.М. Хома // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 660-666. — Бібліогр.: 28 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT homanm amerikansʹkiidosvídfunkcíonuvannâsocíalʹnoíderžavi |
| first_indexed |
2025-11-24T05:43:48Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:43:48Z |
| _version_ |
1850841899700584448 |
| fulltext |
Н. М. ХОМА. АМЕРИКАНСЬКИЙ ДОСВІД ФУНКЦІОНУВАННЯ
СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ
Аналізу ють ся особ ли вості мо делі соціаль ної дер жа ви США, історія її фор му ван ня;
вка зується на кри зові яви ща, які їй при та манні сьо годні. Зроб ле но ак цент на при чи нах
та наслідках кри зи, впливі де мо графічних, еко номічних та інших фак торів.
Ключовіслова:соціаль на дер жа ва, ан г ло-аме ри кансь ка мо дель, соціаль на політи-
ка, соціаль на підтрим ка.
Ана ли зи ру ют ся осо бен но с ти мо де ли со ци аль но го го су дар ст ва США, ис то рия ее
фор ми ро ва ния; ука зы ва ет ся на кри зис ные яв ле ния, ко то рые ей при су щи се го дня. Сде-
лан ак цент на при чи нах и по след ст ви ях кри зи са, вли я нии де мо гра фи че с ких, эко но ми че-
с ких и дру гих фак то ров.
Ключевыеслова:со ци аль ное го су дар ст во, ан г ло-аме ри кан ская мо дель, со ци аль ная
по ли ти ка, со ци аль ная под держ ка.
Analyzed features of the model social state, the USA, the history of its formation, high-
lights the crisis that her typical day. Focuses on the causes and consequences of the crisis, the
impact of demographic, economic and other factors.
Keywords: welfare state, the Anglo-American model, social policy, social support.
Концепціясоціальноїдержави,дорозбудовиякоїпрагнеУкраїна,заневели-
кийпроміжокіснуванняпредставленабагатьмамоделями,однієюзякихєангло-
американська. Як й інші моделі в сучасних кризових умовах, демографічних
видозмінах, вона модернізується. Урахування досвіду держав, які створили,
втілювали, а сьогодні трансформують свої взірці соціальної державності
необхідне Україні для запобігання повторення помилок і використання найпе-
ревіренішихнаефективністьзаходів.
Досвід побудови соціальної держави у США аналізується в дослідженнях
Г.Войтенкової, А. Козловського, В. Кулакової, І. Ламбаєвої, О. Лєбєдєвої,
О.Палій,Т.Семигіної,В.Скуратівськоготаін.Дослідженняназванихавторівв
основномуприсвячувалися абоокремимнапрямкам соціальноїполітикиСША,
абовиокремленомухронологічномуперіоду,акомплекснийаналізтипусоціаль-
ноїдержавиуСШАнепроводився.
«СоціальнаполітикаСШАвідноситьсядонеоліберальної(англо-американсь-
кої, англо-саксонсонської) моделі (за класифікацією Г. Еспін-Андерсена), яка
засновананасоціальнійпідтримціуразливихверствсуспільства,реалізуєтьсяза
допомогою інституту соціальної допомоги; державні заходи зводяться до вста-
новлення невисоких єдиних тарифних ставок у галузі пенсійного страхування;
розподілматеріальнихблагблизькодотого,щозабезпечуєринок.Американській
моделісоціальноїполітикиприсутнійлібералізм.Системабазуєтьсянапринципі
відокремленнясоціальногозахистувідвільногоринкуйобмеженнязахистулише
тих,хтонемаєіншихдоходів,крімсоціальнихвиплат.Загаломпритакіймоделі
забезпечуєтьсядоситьвисокийрівеньіякістьжиттяосновноїчастининаселення.
Навідмінувідіншихрозвинутихкраїн,уСШАсоціальнаполітикабудується
на тому, що основна відповідальність за особисте благополуччя громадянина
лежитьнаньомусамому.Тількитой,хтоневзмозіпрогодуватисебеісвоюроди-
ну,можерозраховуватинапідтримкудержави,громадичиетнічноїгрупи.Дер-
660 Держава і право • Випуск 53
© ХО МА На талія Ми хайлівна – кандидат політичних наук, доцент, докторант
відділуправовихпроблемполітології Інститутудержави іправа ім.В.М.Корецького
НАНУкраїни
жава бере на себе допомогу лише окремим, найбільш уразливим, категоріям
населення, які опинилися в надзвичайній бідності. Такий підхід до соціальної
політикипевноюміроюобумовленийнаціональнимиособливостямикраїни,вїх
числі: величезні розміри і федеративний устрій; строкатий етнічний і расовий
склад;індивідуалізмякнаціональнарисахарактеру1.
Насоціальнійполітиціпозначаєтьсятойфакт,щоСШАєфедерацією.Іхоча
вдержавідіютьзагальнонаціональніорганивлади,значнакількістьполітичних
рішеньухвалюютьсятавиконуютьсянарівніштатів,якімаютьвласнезаконодав-
ствойсуттєвівідмінностівсоціальнихпрограмах,залежнівідполітичноїкульту-
ритафінансовоїспроможностіконкретногоштату2.
МодельсоціальноїполітикиСШАназиваютьліберальною3,«ультралібераль-
ною»4,бовонаспираєтьсянатакуцінність,якіндивідуалізм,або«залишковою»
(residual),бодержаванадаєлишемінімальнудопомогу5.Прицьомуставленнядо
отримувачівдопомоги(нужденних)єдоволістигматизуючим,тобтопринижую-
чим6. Британськийфахівець із соціальної політикиП. Спікер розцінює амери-
канськумодель як «плюралістичну»7, оскільки вонапоєднує різнопланові дер-
жавні,місцеві,комерційнітаблагодійнісоціальніпрограми.
НадумкуВ.Скуратівського,О.Палій,навідмінувідєвропейськихкраїнСША
мають репутацію відсталої щодо створення загального добробуту країни; вони
наголошуютьнапозиціїокремихдослідників,якінавітьставлятьпідсумнівпри-
належністьСШАдосвітудобробуту зоглядунате,щосоціальніпрограмитут
частомаютьпрогалинивохопленнінаселення,авсоціальнійполітиціперевага
віддаєтьсяособистимзусиллямкожноїособищодозабезпеченнясвогодобробу-
ту8.
Проте не можна ставити під сумнів існування у США держави загального
добробуту,якахарактеризуєтьсявеликимидержавнимивидаткамитаадміністра-
тивно-законодавчимзабезпеченнямсоціальногозахисту.Звичайно,типдержави
добробутуСШАвбагатьохрисахунікальнийіконтрастуєіззахідноєвропейськи-
ми державами.До 80-х років прибічники західноєвропейської колективістської
державипообидвабокиАтлантикирозглядалиСШАяккраїну,щонамагається
наздогнатиЗахіднуЄвропу.Насправдіжпочинаючизсередини30-хроківСША
розвиваливласнийтипсоціальногозахисту,неменшзначущий,ніжузахідних
державах9.
Т. Семигіна до засадничих рис американської моделі вона відносить:
відсутністьуніфікованоїсистемисоціальногозахисту,мінімалістськийпідхіддо
розв’язання соціальних проблем; реалізацію федеральних програм на рівні
штатівізподвійнимфінансуваннямізбюджетівобохрівнів;обов’язковесолідар-
несоціальнестрахування;використанняперевіркинужденностівусіхпрограмах
соціальноїдопомоги;розгалуженумережудобровільногомедичногострахуван-
ня;екстенсивнийтерапевтичнийухилсоціальнихпослуг,використання«медич-
ноїмоделі»;існуванняприватнихзакладівізнаданняплатнихсоціальнихімеди-
ко-соціальних послуг; активну діяльність благодійних організацій; суттєвий
впливнасоціальніпрограмикорпоративнихінтересів10.
Т.Семигінанаголошує,щовСШАспостерігаєтьсяпоглибленнялібералізації
соціального забезпечення, скорочення фінансування соціальних програм, деба-
туєтьсякомерціалізаціясоціальногострахування,передусім,пенсійного,обгово-
рюєтьсявідмовавідвпровадженняобов’язковогомедичногострахування,якеб
забезпечило універсальний доступ до медичних послуг, а також тенденцію до
зростаннябезробіття11.
Поворотниммоментомуформуваннісоціальноїполітикибув1935рік(прий-
661Юридичні і політичні науки
няттяосновоположногозаконупросоціальнестрахуванняврамках«Новогокур-
су» президентаФ. Рузвельта). «Велика депресія» 1929–1932 рр. розорила ціле
поколінняамериканців,ізїїбезпрецедентногобезробіттяізубожінняпочалосяі
поступово посилювалося втручання держави в регулювання соціальної сфери.
Адміністрація Рузвельта вперше офіційно визнала відповідальність держави за
соціальний захист громадян. Були введені державне соціальне страхування у
формі двох основних програм (пенсійне забезпечення та компенсація по без-
робіттю)ідужеобмеженапрограмадержавноїдопомогинайбіднішим,голодую-
чим.Однак, переконаність в тому,що соціальне страхуванняфактично знищує
необхідність у прямій допомозі незаможним, надовго залишилася домінуючим
факторомформуваннясоціальноїполітикивСША.Закон1935р.встановлював
принциповівідмінностіміжсоціальнимстрахуванням,колидержавніпрограми
фінансувалисязарахуноквнесківнайманихпрацівниківіпідприємців,іфінансо-
ваними з бюджету програмами допомоги, які розглядались як громадська бла-
годійність(навідмінувідіншихкраїн,девираженихвідмінностейміжсоціаль-
нимстрахуваннямтазабезпеченнямнепроводилося).Рузвельтставивсядодопо-
могиякдоявища,якепідриваєособистунезалежністьіпідприємливість,руйнує
трудовуетикуіт.д.,державнадопомогарозглядаласяяктимчасоваміра,виправ-
дананадзвичайнимиобставинами12.
Подальший розвиток державної соціальної політики в США відзначений
наступнимиетапами:1939р.–поширеннястрахуванняначленівсімейзастрахо-
ваних;1956р.–введеннястрахуваннязнепрацездатностітаінвалідності;середи-
на 60-х років – заснування системи медичного обслуговування: окремо – для
людейпохилоговіку(«Медікер»)іофіційновизнанихбіднимиосіб(«Медікайд»);
1975р.–введеннясистемиіндексаціїпенсійібагатьохвидівдопомог.Періодроз-
ширеннядержавногосоціальногострахуванняізабезпеченнятривавдосередини
70-хроків,його«золотийвік»–1965–1975рр.У50-ірокинадодатокдодержав-
ногобуловведенообов’язковеприватнестрахуванняприукладанніколективних
договорів – із поширенням до кінця 70-х років на половину всіх найманих
працівників.
Напочатку60-хроківуСШАврамкахпобудови«Великогосуспільства»пре-
зидентЛ.Джонсон офіційно оголосив про початок боротьби з бідністю. Закон
1962р.встановивзаконодавчіосновибюджетногофінансуванняпрограмдопомо-
гиякскладовоїчастиниполітичноїстратегіїдержави,спрямованоїнастворення
суспільствазагальногодобробуту.
У1969р.президентР.Ніксонпроголосивполітику«новогофедералізму»,яка
привеладооб’єднанняпрограмубільші,наяківиділялисяодноразовісубсидії.У
1975р.булаприйнятаXXстаттяЗаконупросоціальнезабезпечення,якапостави-
лапевнівимогипередштатами.Згіднозістаттеюфедеральніфондиповинніроз-
поділятисяміжштатамиувідповідністюзчисельністюнаселення.
Останнімидесятиріччямиамериканськамодельсоціальноїдержавизазнавала
«неоконсервативних і неоліберальних атак»13.Обидвіпровідніполітичніпартії
(Республіканська таДемократична) обстоюють ідеюполітики laissez-fair, тобто
державногоневтручаннявекономіку,ірізницяміжпередвиборчимипрограмами
партійздебільшогополягаєуставленнідофінансуваннясоціальнихпрограмза
рахунокподатків.Однак,незважаючинарозбіжностівідеології,іреспубліканці,
і демократи запровадили такі зміни в моделі соціальної політики, що в США
набулапопулярностіфраза«Кінецьсоціальногозабезпечення,якемизнаємо»14.
Підґрунтямдляпереглядутрадиційнихпідходівдосоціальногозабезпечення
сталарецесія, якупереживалиСШАнапочатку1980-х, колирівеньбезробіття
662 Держава і право • Випуск 53
сягнув10відсотків15,івідповіднозрісрівеньбідності.Адміністраціяпрезидента
Р.Рейганапроголосилаполітикуекономічноговідновлення,зменшеннябідності
тастворенняновихробочихмісць.Практичнимнаслідкомцьогостали:різкеско-
рочення витрат на соціальну сферу, зниження податків, надання спеціальних
податковихпільгубіднихекономічнихзонахдлянаймумісцевихпрацівників.В
останнійрікперебуванняРейганапривладі (1988р.)булооголошенореформу
соціального забезпечення16.Ухвалененовефедеральне законодавство вимагало
поширенняадресноїдопомогинародинизобомабатькамиівизначало,щободай
одинізбатьківмуситьпрацюватипринаймні16годиннатиждень,асамотнібать-
киздітьми,старшимитрьохроків,–братиучастьуспеціальнихнавчальнихпро-
грамах17.
Адміністрацією Рейгана була продовжена політика «нового федералізму»
Законом1981р.,врезультатіприйняттяякогобувскороченийапаратфедеральних
службовців, зменшена роль уряду в соціальній політиці. Це стало можливим
завдякипоявіблокуфінансованихурядомпроектівзамістьсубсидійзаіндивіду-
альнимипрограмами18.
В цілому, в розвитку державної соціальної політики в США американські
авторивиділилитриетапи:довоєннийіпіслявоєнний,досередини70-хроків,і
етап кризи, що почався з середини 70-х років, коли за умов загострення еко-
номічних проблем виявилася необхідність глибокої структурної перебудови не
лишеекономіки,айсоціальногорегулювання,такаперебудовапочаласязприхо-
дом до влади на початку 80-х років республіканської адміністрації Р. Рейгана.
Консервативніреформи(«революція»Рейгана)завершилисявжевсередині80-х
років,щедоприходудовладиреспубліканцяпрезидентаБушаітимбільшедемо-
крата Клінтона, коли (як зазначають окремі дослідники, зокрема Козловський
А.А.) розпочався четвертий етап: його вже можна віднести до продовження
«висхідного»періоду19.
УСШАвідхідвідконсервативноїконцепціїсоціально-економічногодержав-
ногорегулюванняпроявивсязпрезидентствомДж.Буша.Заявившивбюджетно-
мупосланніконгресунапочатку1991р.пробажанняурядувзятинасебебільшу
відповідальність за розвиток економіки та соціальної сфери, уряд акцентував
увагунапереорієнтаціюбюджетуназабезпеченнядовгостроковогоекономічного
зростання,висунувшиякпріоритпрограму«капіталовкладеньвмайбутнє»США
–відвійськовихдоцивільнихпрограм,аврамкахостанніх–відтрансфертних
виплат до інвестицій. Уряд відмовлявся від послідовного курсу на ослаблення
регулюваннябізнесу,якимслідувалапопередняадміністрація,накористь«розум-
ного»регламентування.
Вжена1991р.булизапланованірекорднібюджетніасигнуваннянапрограми
міністерства освіти, особливо орієнтовані на молодь (нові програми допомоги
молодізмалозабезпеченихсімейвотриманнісередньоїосвіти,дітям-інвалідам
– ??в отриманні початкової та середньої освіти, програма «необмеженіможли-
востідлямолоді»,надопомогу«важким»підліткамзбіднихсімей)звиділенням
великихкоштівнелишеназагальну,алейпрофесійнуосвітумолоді,наборотьбу
з вживанням наркотиків, на матеріальне заохочення кращих шкіл та вчителів,
фінансування«негритянських»коледжівтаінОдночасноДж.Бушзробивкроки
зподоланнятенденціїпадінняфедеральнихасигнуваньнацивільнінауковіпро-
грами.Президентрозпочавфінансуваннябагаторічноїпрограмидопомогимало-
забезпеченимсім’ямупридбаннівласногожитла.
Післякількохневдалихспробзапровадитизміниусоціальномузабезпеченні,
1996р.Конгресухвалив,апрезидентБ.Клінтонпідписавзаконодавствопроосо-
663Юридичні і політичні науки
бисту відповідальність та примирення з можливістю працювати. Згідно з цим
документомтрадиційнудопомогусім’яміздітьмизамінилитимчасовоюдопомо-
гоюнужденнимсім’ям(TANF)20.
Допомогародинам,по-перше,стала«тимчасовою»(максимумдвароки)йне
залежною від статусу «сім’я з дитиною», тобто орієнтованою на запобігання
«пасткибідності»;по-друге–надаваласятількитим,хтопрацює.Прицьомуані
федеральнийуряд,аніштатнезобов’язаніпідшуковуватироботузаявнику,–це
його(її)відповідальність.Допомогапересталабутитількигрошовою,з’явилися
йіншіїївиди–доглядзадітьми,професійненавчання,транспортування.Ново-
введення полягали й у запровадженні супроводу соціальним працівником
малолітніхматерів,якінародилипозашлюбнудитину.Такимчином,усоціальній
політиці відбулося зміщення акцентів від обов’язків держави щодо підтримки
найбіднішихгромадяндо«особистоївідповідальності»запошукроботи,заохо-
ченнястворенняповнихсімей21.
Затрирокипісляухваленняновогозаконодавствакількістьотримувачівдопо-
могискоротиласяна40відсотків:із13,6млн.сімейу1995р.до8,9млн.–у1998
р.22.Хочафедеральні витратине зменшилися – 2002р. обсяг допомоги сім’ям
становив16,4млн.дол.,тодіяку1995р.–14млн.23,боновірізновидидопомоги
потребуютьдодатковогофінансування.
Наслідкамиреформистали:
– позбавлення нужденних людей права на допомогу та перетворення їх на
працюючихбідних24абозалежнихвід
– підтримки інших членів родини, котрі мають незначні можливості для
наданнядопомоги;
–зниженнясередньогоприбуткубіднихродиніз380доларівнамісяцьдо301
долара25;
–дітисталиотримуватименшеувагивідсамотніхбатьків,змушенихпрацю-
вати26.
Таким чином, не тільки республіканська партія, традиційно орієнтована на
ліберальніцінностівсоціальнійполітиці,алейдемокративиступаютьзаскоро-
чення ролі держави в соціальному забезпеченні. Ці ідеї знайшли втілення в
«Новійдеклараціїпрогресу»,ухваленій1996р.,денаголошується,щооскільки
не можна більше покладатися на величезний державний апарат, призначений
піклуватисяпролюдей,наставчасрозробитиновуполітикуіновіінститути,які
даютьзмогулюдямпіклуватисяпросамихсебе.Такітезисвідчатьпроперегляд
суспільнихвідносиніролідержавногоуправліннявсоціальнійсфері27.
У цілому концепція «капіталовкладення в майбутнє», яка підтримувалась
адміністрацієюдемократаБ.Клінтона, визначалаякосновне завданнядержави
довгостроковікапіталовкладеннязатрьоманапрямками:безпосередньовпродук-
тивний(фізичний)капітал,утехнологічнийрозвитоктанауково-технічнірозроб-
киівлюдськийкапітал.Загальнаметаполягалавтому,щобзадопомогоюзаходів
податково-бюджетноїікредитно-грошовоїполітикистворитиумовидлядовгост-
роковогоекономічногозростанняякголовногочинникадля«усуненняневизна-
ченостівмайбутньому».Алеекономічногозростаннясамогопособінедостатньо
для боротьби з соціальною незабезпеченістю. Тому крім перерахованих вище
державнихсоціальнихпрограм,орієнтованихнамолодь,булорозпочатофінансу-
ванняпрограмипрофесійноїпідготовкитасприянняупрацевлаштуваннідлявсіх
одержувачів допомог із числа бідних сімей з неповнолітніми дітьми і для
інвалідів. В якості допомоги шести мільйонам глав сімей, т.зв. «працюючим
біднякам»,булопіднятодо4,25дол.загодинуфедеральниймінімумзарплати.У
664 Держава і право • Випуск 53
рамкахоб’єднаногофедеральногобюджетубувстворенийцільовийінтегрований
фонд соціального страхування з забороною використання коштів фонду для
фінансуваннябудь-якихдержавнихпрограм,крімстрахових.Булизвільненівід
сплатиподатківт.зв.індивідуальніпенсійнірахунки.
Б.Обамаперемігнавиборахізайнявпрезидентськийпостврозпалфінансо-
во-економічноїкризи.Стратегіяновоїадміністраціїполягаєводночасномупро-
веденніяккороткотерміновихзаходів,необхіднихдляякнайшвидшоговиходуз
поточногофінансово-економічноїкризи,такізаходівзпобудовиосновимайбут-
нього довгострокового процвітання країни. Податкові послаблення і пряма
матеріальнадопомогапокликаніпідтриматипостраждалихвідкризиамериканців
інадатишвидкийстимулюючийвпливнаекономіку.Реформаохорониздоров’яі
підтримкасистемиосвітитакожєяк«довгостроковимвнеском»,такіспособами
виходузкризи28.
УвиступіпередКонгресомулютому2009р.Б.Обаматакокресливпріорите-
ти політики нової адміністрації: «Зараз необхідно ... стимулювати створення
робочихмісць,відновитивидачукредитів,атакожвкладатикоштивтакісфери,
якенергетика,охороназдоров’ятаосвіта».
ПрезидентськапрограмаБ.Обамивключаєшерегзаходівусоціальнійсфері:
-збільшеннятермінувиплатидопомогипобезробіттю;цядопомогавиплачується
збюджетуштатів,такимчином,федеральнийурядвидаватимештатамсубсидії;
– зростання обсягів фінансування програм медичного страхування; будуть
виділенікоштиособамвтратилироботутаособамзнизькимдоходомдляоплати
медичногострахування;
–наданнядопомогитим,хтовиплачуєіпотечнікредити.
Підсумовуючи, зазначимо, що незважаючи на велику кількість програм
соціальноїдопомоги,дієвістьїхневелика.Вонинепоширюютьсянавсіхнужден-
них,залишаючизарамкамиповнісім’їнизькооплачуванихпрацівників.Програ-
мипоганоскоординованіі,крімтого,змушеніконкуруватиоднаізодноювумо-
вахобмеженогофінансування.Вонинетількинезабезпечуютьнеобхіднихумов
длянормальногожиттялюдини,алеіневирішуютьпроблемубідностівкраїні.
СШАстворилисвоюнаціональнумодель,типсоціальноїполітики, їхособ-
ливість–максимальневикористаннянасампередринковогомеханізмувпроцесі
вирішеннясоціальнихпроблем,авжепотімпочинаєдіятидержаваякскладова
частинаігарантвсієїнаціональноїсистемисоціальногострахуванняізабезпечен-
ня.Очевидно,уцієїсистемиєсвоїнедоліки,алеякоюміроюобґрунтованізакиди
ужорсткостіцієїсистеми,–цепитаннядискусійнеієперспективнимнапрямком
подальшихдосліджень.
1.Вой тен ко ва Г.Ф., Ле бе де ва Е.В.СоциальнаяподдержкасемейсдетьмивСША//
Народонаселение.–2007.–№4.–С.94.2.Rushefsky M. E. PublicPolicy in theUnited
States:Atthedawnofthetwenty-firstcentury.–Armonk,NewYork:M.E.Sharp,2002.–
P.180.3.Hudson R., Williams A. M. Re-ShapingEurope:Thechallengeofnewdivisionswith
homogenizedpolitical-economicalspace //RethinkingEuropeanwelfare: transformationof
Europeandsocialpolicy/Ed.byFinkJ.,LewisG.,ClarkeJ.–London,ThousandOaksand
California:Sage,2001.–P.42.4.Goldberg G. S. DiminishingWelfare:Convergencetoward
aLiberalModel?//DiminishingWelfare:ACross-NationalStudyofSocialProvision/Ed.by
Goldberg G. S., RosenthalM.Y. –Westport and London:Auburn House, 2002. – P. 345.
5. Epstein W. M. Americanpolicy-makingwelfareasritual.–Lanham,Boulder,NewYork
andOxford:RowmanandLittlefieldPublishers,2002.–P.2.6.Се мигіна Т.В.Порівняльна
соціальнаполітика:Навч.посіб.–К.:МАУП,2005.–С.121.7.Spicker P. Intoductionto
SocialPolicy:On-linetextbook[Електроннийресурс].–Режимдоступу:www2.rgu.ac.uk/
665Юридичні і політичні науки
publicpolicy/introduction/policy.htm.8.Ску ратівський В.А., Палій О.М.Основисоціаль-
ноїполітики:Навч.посіб.–К.:МАУП,2002.–С.173.9. Тамсамо. 10.Се мигіна Т.В.
Моделісоціальноїполітикиекономічнорозвинутихкраїн:історіятасучаснийрозвиток:
Автореф.дис....канд.політ.наук.–К.,2007.–С.11-12.11. Тамсамо. – С.12.12.Коз лов-
ский А.А.Типысоциальнойполитики–американскийвариант//Обществоиэкономика.
–1997.–№1-2.–С.92.13.Clarke J., Piven F. X. UnitedStates:AnAmericanWelfareState?
// International Social Policy / Ed. byAlcock P., Graig G. – Hampshire and NewYork:
Palgrave,2001.–P.37.14.Се мигіна Т.В.Цит.праця.–С.123.15.Rushefsky M. E.Public
PolicyintheUnitedStates:Atthedawnofthetwenty-firstcentury.–Armonk,NewYork:M.
E.Sharp,2002.–P.186.16.Се мигі на Т.В. Цит.праця.–С.123.17.Rushefsky M. E.Public
PolicyintheUnitedStates:Atthedawnofthetwenty-firstcentury.–Armonk,NewYork:M.
E.Sharp,2002.–P.186-187.18.Лам ба е ва И.А.Социальнаяработазарубежом:Учеб.
пособ.–Улан-Удэ:Изд-воВСГТУ,2000.–С.63-64.19.Коз лов ский А.А.Типысоциаль-
нойполитики–американскийвариант//Обществоиэкономика.–1997.–№1-2.–С.
92.20.Се мигіна Т.В.Цит.праця.–С.123.21.Там са мо. – С.124.22.Lens V. TANF:What
WentWrong andWhat to Do Next // SocialWork. – 2002. – Vol. 47. –№3. – P. 280.
23.DiNitto D. SocialWelfare:PoliticsandPublicPolicy.–Boston,etc.:PearsonEducation,
2003. – P. 200. 24.Cheng T. WelfareRecipients:HowDoTheyBecome Independent? //
SocialWorkResearch.–2002.–Vol.26.–№3.–P.169.25. StudyShowsWelfareReform
NoHelpforPoorestChildren//CLASPUpdate.–2002.–December.–P.5.–www.clasp.
org/DMS/Documents.26.Lens V. TANF:WhatWentWrongandWhattoDoNext//Social
Work.–2002.–Vol.47.–№3.–P.286-287.27.Се мигіна Т.В.Цит.праця.–С.124.28.
Ку ла ко ва В. Социальная политика администрации Б.Обамы // Мировая экономика и
международныеотношения.–2010.–№1.–С.73.
666 Держава і право • Випуск 53
Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ
Н. М. Хома. АМЕРИКАНСЬКИЙ ДОСВІД ФУНКЦІОНУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ
|