Прийняття воєнно-політичних рішень США як складова національної безпеки
Проаналізовано процес прийняття воєнно-політичних рішень суб’єктами державного управління в Сполучених Штатах Америки, особливу увагу приділено розкриттю його специфіки. Запропонована класифікація воєнно-політичних рішень залежно від важливості й терміновості проблем. Проанализирован процесс приняти...
Saved in:
| Published in: | Держава і право |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63771 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Прийняття воєнно-політичних рішень США як складова національної безпеки / В.Н. Дереко // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 728-733. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-63771 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Дереко, В.Н. 2014-06-06T13:59:45Z 2014-06-06T13:59:45Z 2011 Прийняття воєнно-політичних рішень США як складова національної безпеки / В.Н. Дереко // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 728-733. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63771 Проаналізовано процес прийняття воєнно-політичних рішень суб’єктами державного управління в Сполучених Штатах Америки, особливу увагу приділено розкриттю його специфіки. Запропонована класифікація воєнно-політичних рішень залежно від важливості й терміновості проблем. Проанализирован процесс принятия военно-политических решений субъектами государственного управления в Соединенных Штатах Америки, особенное внимание уделено раскрытию его специфики. Предложена классификация военно-политических решений в зависимости от важности и срочности проблем. The process of military-political decisions making by subjects of state administration is analyzed in the United States of America, the special attention is spared to opening of his specific. Classification of military-political decisions is offered depending on importance and urgency of problems. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Політичні науки Прийняття воєнно-політичних рішень США як складова національної безпеки Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Прийняття воєнно-політичних рішень США як складова національної безпеки |
| spellingShingle |
Прийняття воєнно-політичних рішень США як складова національної безпеки Дереко, В.Н. Політичні науки |
| title_short |
Прийняття воєнно-політичних рішень США як складова національної безпеки |
| title_full |
Прийняття воєнно-політичних рішень США як складова національної безпеки |
| title_fullStr |
Прийняття воєнно-політичних рішень США як складова національної безпеки |
| title_full_unstemmed |
Прийняття воєнно-політичних рішень США як складова національної безпеки |
| title_sort |
прийняття воєнно-політичних рішень сша як складова національної безпеки |
| author |
Дереко, В.Н. |
| author_facet |
Дереко, В.Н. |
| topic |
Політичні науки |
| topic_facet |
Політичні науки |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Держава і право |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| format |
Article |
| description |
Проаналізовано процес прийняття воєнно-політичних рішень суб’єктами державного управління в Сполучених Штатах Америки, особливу увагу приділено розкриттю його специфіки. Запропонована класифікація воєнно-політичних рішень залежно від важливості й терміновості проблем.
Проанализирован процесс принятия военно-политических решений субъектами государственного управления в Соединенных Штатах Америки, особенное внимание уделено раскрытию его специфики. Предложена классификация военно-политических решений в зависимости от важности и срочности проблем.
The process of military-political decisions making by subjects of state administration is analyzed in the United States of America, the special attention is spared to opening of his specific. Classification of military-political decisions is offered depending on importance and urgency of problems.
|
| issn |
1563-3349 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63771 |
| citation_txt |
Прийняття воєнно-політичних рішень США як складова національної безпеки / В.Н. Дереко // Держава і право. — 2011. — Вип. 53. — С. 728-733. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT derekovn priinâttâvoênnopolítičnihríšenʹsšaâkskladovanacíonalʹnoíbezpeki |
| first_indexed |
2025-11-25T20:21:56Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:21:56Z |
| _version_ |
1850522937216466944 |
| fulltext |
728 Держава і право • Випуск 53
В. Н. ДЕРЕКО. ПРИЙНЯТТЯ ВОЄННО-ПОЛІТИЧНИХ РІШЕНЬ США ЯК
СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
Про аналізо ва но про цес прий нят тя воєнно-політич них рішень суб’єкта ми дер жав-
но го уп равління в Спо лу че них Шта тах Аме ри ки, особ ли ву ува гу приділе но роз крит тю
йо го спе цифіки. За про по но ва на кла сифікація воєнно-політич них рішень за леж но від
важ ли вості й терміно вості про блем.
Ключові слова: воєнно-політич не рішен ня (ВПР), прий нят тя воєнно-політич них
рішень, національ на без пе ка.
Про ана ли зи ро ван про цесс при ня тия во ен но-по ли ти че с ких ре ше ний субъ ек та ми
го су дар ст вен но го уп рав ле ния в Со еди нен ных Шта тах Аме ри ки, осо бен ное вни ма ние
уде ле но рас кры тию его спе ци фи ки. Пред ло же на клас си фи ка ция во ен но-по ли ти че с ких
ре ше ний в за ви си мо с ти от важ но с ти и сроч но с ти про блем.
Ключевыеслова:во ен но-по ли ти че с кое ре ше ние (ВПР), при ня тие во ен но-по ли ти че-
с ких ре ше ний, на ци о наль ная бе зо пас ность.
The process of military-political decisions making by subjects of state administration is
analyzed in the United States of America, the special attention is spared to opening of his
specific. Classification of military-political decisions is offered depending on importance and
urgency of problems.
Key words: military-political decision (MPD), military-political decisions making,
national security.
Дослідженнюпроцесуприйняттявоєнно-політичнихрішень (ВПР)у сучас-
них умовах приділяється особлива увага. Це зумовлено низкою об’єктивних і
суб’єктивнихчинників,основнимизякихєтакі:наявністьурядідержавспеци-
фічноїзброї(ракетно-ядерної,хімічноїтабактеріологічної);збройніконфліктиі
війни,щовиникаютьурізнихрегіонахпланети;активнадіяльністьміжнародних,
регіональних,національних,релігійнихтерористичнихорганізаційігруптощо.
Безпека на національному, регіональному та глобальному рівнях залежить
багатовчомувідякісноїпідготовкийефективноїреалізаціїсвоєчаснихтаадек-
ватнихВПР.
Процесприйняттярішеньувоєнно-політичнійсфері,щосклавсявпровідних
країнахсвіту,незважаючинавідмінностіїхніхполітичнихустроїв,національну
специфіку та деякі організаційні особливості, становить суттєвий інтерес як з
теоретичного погляду, так і щодо можливості використання їх позитивного
досвідуувітчизнянійпрактиці.
Різноманітніаспектицієїпроблемизнайшливідображеннявпрацяхвітчизня-
нихіросійськихнауковців(А.І.Шевцов,Г.І.Мерніков,О.С.Бодрук,Г.Г.Почеп-
цов,Ю.Г.Сумбатян,В.Н.Цигічко),атакожувиданняхвідомихамериканських
дослідників–З.Бжезинського,С.Хантінгтона,А.Даллеса,П.Фівера,Р.Хілсме-
натаін.
Виходячизактуальностіпроблеми,авторставитьнаметіпроаналізуватипро-
цес прийняття ВПР суб’єктами державного управління в СполученихШтатах
Америкитарозкритийогоспецифіку.
СпецифікапроцесуприйняттяВПРуСполученихШтатахАмерики (прези-
дентськійреспубліці)полягаєосьучому:
–Президент,яквищапосадоваособа,згіднозКонституцієюСШАмаєодно-
часноповноваженняглавидержавиіглавиуряду;
–вибориПрезидентаіформуванняосновногоскладуурядуздійснюютьсябез
©ДЕ РЕ КО Вла ди слав Наільо вич – здобувач кафедриВоєнно-дипломатичної ака-
демії
729Юридичні і політичні науки
участіпарламенту(главиміністерствпризначаютьсяособистоПрезидентом);
–Президентнемаєправарозпускатинайвищийзаконодавчийорганкраїни–
конгрес;
–конгреснемаєправаоголошувативотумнедовіриуряду.
Американськіполітологистверджують,щоісторичновкраїнісклаласянад-
звичайно складна процедура формування політики та прийняття державних
рішень,зокремаувоєнно-політичнійсфері.Так,длятогощобздійснитизаходи
політичногохарактеру,вСШАпотрібнодістатисхвалення:
1)вищихчиновниківдержавноговідомства,якірозробляютьтучиіншупро-
блему;
2)профільногокомітетупалатипредставниківконгресуСША,якийвідповідає
завідповіднусферуполітики;
3)палатипредставників;
4)відповідногокомітетувсенаті;
5)Президентаабобільшостічленівобохпалат(2/3голосів);
6)верховногосуду1.
Такаскладнапроцедураприйняттярішень,зодногобоку,маєнаметігальму-
ваннянововведеньіконсерваціютихсталихпорядків,щоіснуваливсуспільстві,
аздругого,–служитьпроявоммонополізаціїдержавнимапаратомправанафор-
муванняполітикиізабезпеченнягарантійприйняттянайбільшдоцільнихіадек-
ватнихВПРвідповіднодоситуації,щосклалася.
Принципрозділеннявладивполітичнійорганізаціїамериканськогосуспіль-
ства припускає в процесі прийняття найважливіших державних рішень певну
взаємодіюміжорганамивиконавчоїізаконодавчоївлади.Так,конгресмаєправо
відхилятизаконопроекти(рішення),якіпідготовленіорганамивиконавчоївлади;
всвоючергупрезидентмаєправонакладативетонаприйнятіконгресомрішення.
УразіспірноїситуаціїостаточнийвердиктвиноситьВерховнийСудкраїни2.
Аналізмеханізміввзаємодіїміжамериканськимконгресом і адміністрацією
Президента США, особливо в процесі розв’язання проблем, що стосуються
вироблення зовнішньополітичного курсу держави і питань забезпечення
національної безпеки, показує ефективність їх функціонування. Вони постійно
удосконалюються і зазнають змін залежновід завдань,щовирішуєдержавана
томучи іншомуетапісвогорозвитку,атакожвід індивідуальнихособливостей
особиПрезидента,членівйогокоманди,співвідношенняполітичнихсилукон-
гресі і домінуючої вкраїні громадськоїдумки.Але головним і узагальнюючим
векторомєте,щосамеПрезидентстворюєвеличезнеполедляплідноїспівпраці
двох гілоквлади, їх тісноївзаємодії і взаємодоповненнявпроцесіпідготовки і
здійснення зовнішньополітичної стратегії. Звичайно, в кожному конкретному
випадкурамки такої взаємодіїможуть звужуватисячирозширюватися залежно
від політичної кон’юнктури, але головним орієнтиром при цьому залишається
створення на міжнародній арені найбільш сприятливих економічних і воєнно-
політичних умов для узгодженого досягнення національних інтересів держави.
Впродовж останнього сторіччя американської історії можна згадати лише
декількавипадків,колисенатсвоїмголосуваннямвідмовивсяпідтриматиприй-
няті адміністрацієюПрезидента міжнародні договори. Серед них – відхилення
сенатомВерсальського договору, внаслідок чогоСШАнеприєдналися доЛіги
Націй,атакожвідмовавідратифікації(зачасівіснуванняСРСР)Договорущодо
обмеженнястратегічногонаступальногоозброєння(ОСО-2)підприводомвступу
радянськихвійськдоАфганістану3.
Такимчином,принципподілувладивСШАзовсімнеозначає,щокожнагілка
прагнепроводитисвоювласнуполітику.Основоюцьогопроцесузавждиєширо-
кавзаємодіянаетапіпідготовкинайважливішихдержавнихрішень,оптимальне
730 Держава і право • Випуск 53
врахування та своєчасне узгодження різних точок зору з актуальних воєнно-
політичнихпроблем.
ПрезидентСШАвсферіприйняттястратегічнихрішень,щостосуютьсявоєн-
но-політичнихінтересівдержави,володієширокимиправамиіповноваженнями.
Вінпредставляєкраїнунаміжнароднійаренітанаділенийнадзвичайнимиповно-
важеннями(оголошеннявкраїнічастковоїмобілізації)уразівиникненнязовніш-
ніх(війна,збройнийконфлікт)івнутрішніх(великістрайки,народнізаворушен-
ня,актинепокоривладі,широкомасштабністихійнілиха)кризовихситуаційдля
прийняття найважливіших державних рішень. Основні з них формулюються
Президентом ущорічних посланнях конгресу. Рішення глави виконавчої влади
проходятьбагатоступінчатупопереднюекспертизупровіднихфахівців іоформ-
ляютьсяувиглядіпрезидентськихдиректив,якіфактичномаютьсилузакону.
Конгрес,якнайвищийзаконодавчийорганкраїни,іПрезидент,якийвтілюєв
собі найвищі органи виконавчої влади, в процесі підготовки та прийняття
політичних і особливоВПРактивно використовують системуцентрів і органів
інформаційно-аналітичного забезпечення. Водночас з цим конгрес країни має
важливіважелі,щодозволяютьйомуефективновпливатинавиконавчувладу і
вноситисуттєвікоректививрішення,якіприймаєадміністрація.Однієюзформ
такихдійконгресуєпроцедурарегулярнихслухань,підчасякихчлениконгресу
входіобговореньмаютьправовимагатидетальногообґрунтуваннятихрішень,
що приймаються. Для відпрацювання варіантів рішень апарат президентської
владизалучаєпредставниківрізнихміністерствівідомств,головнихекспертіві
фахівців для підготовки відповідних аналітичних записок, звітів, доповідей за
профілемдосліджуваноїпроблеми,атакождопоміжнихматеріалівзавсімспект-
ромпроблемзовнішньоїівнутрішньоїполітикикраїни.
Основнимдержавниморганом,якийкоординуєзусиллярізнихвідомствіфак-
тичноприймаєосновоположніВПРувищихешелонахвлади,єапаратвиконавчої
влади.Дойогоскладувходитьтриструктурніелементи:
– виконавче управління Президента (Білий дім, ради при Президентові та
ЦРУ);
– кабінет міністрів (секретарі) з підпорядкованими йому міністерствами і
відомствами(департаментами);
–незалежніконсультаційніфірмиіустанови.
ВиконавчеуправлінняПрезидентаскладаєтьсязтакихструктур:
Білийдім–цештатспівробітників,яківиконуютьконкретнідорученняПре-
зидента,пов’язаніпершзавсезорганізацієювідносинзконгресом,міністерства-
ми,ЗМІігромадськістю.Ціспівробітникиєспеціальнимирадникамиіпомічни-
камиПрезидентазпитаньнаціональноїбезпеки,збройнихсил,економікитощо.
Крім виконання консультаційних функцій вони наділені реальною політичною
владою,що дає їм можливість брати активну участь у підготовці та реалізації
найважливішихдержавнихрішень,зокремавоєнно-політичних;
Національнарадазаеронавтикиікосмічнихпрограм;
Рада національної безпеки США (утворена на підставі закону «Про націо-
нальнубезпеку,1947р.»)єнайвищимдорадчиморганомприПрезидентові,вона
виконуєтакіфункції:готуєдоприйняттястратегічнідержавнірішення;визначає
основніоперативнійстратегічніцілізовнішньоїівнутрішньоїполітики;коорди-
нуєдіяльністьусіхурядовихорганів,якізабезпечуютьреалізаціюнаціональних
інтересівдержави;розробляєконцепціювнутрішньоїізовнішньоїполітики4.
Іншими словами, головне її призначення полягає в підготовці узгодженого
варіантупланурозв’язаннявнутрішніх,зовнішньополітичнихівоєнно-політичних
проблем,щопов’язанізінтересаминаціональноїбезпекидержави,шляхомство-
731Юридичні і політичні науки
реннянеобхіднихумовдляпосиленняплідногоспівробітництваміжвійськовим
відомствомта іншимиміністерствами.До її складунапостійнійосновівходять
Президент, віце-президент, державний секретар, міністр оборони, начальник
управліннямобілізаціїдляоборони,керівникиіншихвідомствтаїхнізаступники.
БезпосереднєкерівництвороботоюРадинаціональноїбезпекиСШАздійснює
помічникПрезидентазнаціональноїбезпеки.Радникаминапостійнійосновівис-
тупають голова комітету начальників штабів (з військових питань) і директор
ЦРУ (з питань розвідки). Залежно від специфіки проблем на засідання Ради
національної безпеки можуть запрошуватися керівники окремих міністерств і
відомств.Юридичноцейорганнеуповноваженийприйматибудь-якірішення,це
робитьособистоПрезидент.
Центральнерозвідувальнеуправління (ЦРУ)–цеоргануряду,щовідкрито
визнаєтьсяСША.Йогообов’язки,місцевструктуріурядуізасобиконтролюнад
нимвизначенічастковозаконамиічастководирективамиРадинаціональноїбез-
пеки.Цейорганнерозробляєтаневтручаєтьсявполітику,алевсійогодіїмають
відповідати політиці уряду, крім того, мають бути санкціоновані особами, що
несутьвідповідальністьзацюполітику.
Однією з основних причин створенняЦРУ була потреба в механізмі, який
координував би роботу, для того щоб Президент США, державний секретар і
міністроборонимоглиотримуватиєдинийіобґрунтованийаналізфактів,щосто-
суються національної безпеки держави. Президент США К.Трумен, який у
1947роцісхваливзаконопроектпростворенняЦРУ,всвоїхмемуарахписав«...
війнадовеланамнеобхідністьтакогозборупотрібноїінформації,щобмималиїї
там,децепотрібно, івпотрібнийчас іщобвонамалаясну ізрозумілуформу.
Якщовонанеяснаінезрозуміла–вонанедастькористі»5.
У ході обговорення складних проблем, у разі виникнення суперечних
моментівабовпроцесіпідготовкиважливихрішеньзкризовихпитаньстворю-
ютьсяспеціальнігрупи.Так,уперіодКарибськоїкризи1962року,заособистою
вказівкоюПрезидентаСШАДжонаКеннедібулосформованогрупуз14чоловік,
доскладуякоївходилирадникиічлениРади,атакожфахівцізкризовихситуацій.
Згодом Рональд Рейган прийняв рішення про створення при Раді національної
безпекиСШАпостійноїгрупизкризовихситуаційначолізвіце-президентом6.
УрезультатіаналізупрактикиприйняттядержавнихрішеньПрезидентом,що
склаласявСША,можебутизапропонованатакакласифікаціяВПРзалежновід
важливостіітерміновостіпроблем.
1.ВПР, які прий ма ють ся в над зви чай них умо вах і по тре бу ють не гай них дій у
відповідь.Передусімцерішенняназастосуваннястратегічнихракетно-ядерних
сил у разі раптового ядерного удару по території США (на його підготовку
дається2–3хвилини).
ПідчасперебуваннянапостуПрезидентаСШАДжонаКеннедіамериканське
вищевоєннекомандуванняспробувалозаволодітиправомсамостійноприймати
рішення про застосування ядерної зброї. АлеКеннеді цього не допустив, хоча
дилемаіснувалаітодітазалишаєтьсяактуальноюнині:хтоможесвоєчасноіпра-
вильноприйматитакірішення:цивільніполітикичивійськовіфахівці,якіпро-
фесійно розробляють питання підготовки до війни? Пітер Фівер, сучасний
дослідникцієїпроблеми,вважає,щоцивільнавладаубудь-якомуразімаєпере-
вагунадвоєнною.
У контексті військово-цивільних взаємовідносин це означає, що військові
здатні визначити загрозу і заходи, які необхідно вжити для стримування цієї
загрозивмежахдопустимогоризику.Алеякісамемежіцьогоризикудлясуспіль-
ства,можевирішититількицивільнавлада.Військовівиміряютьризик,ацивільні
оцінюютьйого.Незалежновідтого,наскількипрофесіональноюєдумкавійсько-
732 Держава і право • Випуск 53
вихщодотієїчиіншоїситуації,думкацивільнихпредставниківмаєзавждипере-
важати7.
Сьогодні Президент США уповноважений самостійно виробляти рішення
щодозастосуваннязбройнихсилуразі збройногонападунакраїнуабоамери-
канськівійськовіоб’єкти,іншідержависвіту.Згіднозамериканськимизаконами
Президенткраїнимаєправосамостійноприйматирішенняпроведеннябойових
дійзбройнимисиламиСША(тривалістюдодвохмісяців).Позакінченніцього
терміну він зобов’язаний звернутися до конгресу за дозволом на продовження
воєннихоперацій.
Доцієїгрупиможназарахуватиірішення,щоприймаютьсязнагодикрупних
стихійних лих і цивільного безладдя, які можуть дестабілізувати внутрішньо-
політичнуобстановкуізаподіятизбитокамериканськомусуспільству8.
2.Рішен ня, що сто су ють ся ос нов зовнішньої політи ки країни, (прий ма ють ся
для ко ре гу ван ня ос нов но го політич но го кур су в зв’яз ку із зміна ми гло баль ної
воєнно-політич ної об ста нов ки або в політиці ок ре мих дер жав по відно шен ню до
США). Їх зміст відображається в щорічному посланні Президента «Стратегія
національноїбезпекиСША»,адресованомуконгресу.Уцьомудокументівикла-
деноголовніцілі,національніінтересиіосновнізавданнядержавивзовнішньо-
політичнійсфері,атакожузагальномувиглядівизначеноперспективнітенденції
діяльностіурядущодоїхреалізації.
3.Воєнно-політичні рішен ня еко номічно го ха рак те ру, які сто су ють ся вну трі-
шньо дер жав них про блем (будівництво зброй них сил, роз ви ток і ви роб ницт во
військо вої техніки та оз б роєння, на дан ня воєнно-еко номічної до по мо ги іншим
країнам).Доцієїжгрупиналежатьрішення,щозачіпаютьновіпрограмизрозроб-
ки перспективних і дорогих систем озброєння, які можуть викликати широкий
політичнийрезонанс, вплинутинетількинабюджетта економікукраїни, айна
соціально-політичну обстановку в країні протягом відносно великого проміжку
часу.
4. Опе ра тивні рішен ня з ак ту аль них внутрішньо політич них про блем, які
спрямовані на забезпечення нормальної життєдіяльності держави і включають
політичні, економічні, соціальні, демографічні, екологічні та інші питання та
приймаютьсязурахуваннямконкретноїситуації,щосклаласявкраїні9.
Такимчином, процеспідготовкитаприйняттяВПР,щоіснуєвСША,нанай-
вищомудержавномурівнієдостатньогнучкимйодночасностабільним.Вінздат-
ний зазнаватипевні структурні зміни залежно від характеру воєнно-політичної
обстановки,щосклаласявсвіті.ПроцеспідготовкиіприйняттяВПРдіалектично
поєднуютьвсобіелементизаконодавчоїівиконавчоївладизанаявностіпостійно-
го й ефективного інформаційно-аналітичного забезпечення,що створює в дер-
жавіумовистабільнофункціонуючоїсистеминаціональноїбезпекиіводночасне
допускаєпоспішнихінеобдуманихкроківувоєнно-політичнійсфері.Цезовсім
неозначає,щоСШАвданомупитаннідосяглиідеалу.Алеважливийсамприн-
цип, тобто націленість на пошук оптимальної взаємодіїміж різними владними
структурамипривирішеннідержавнихстратегічнихпроблемувоєнно-політич-
ноїсфері,ісамецейдосвідмаєбутивраховановнашійкраїні.
1. Сум ба тян Ю.Г.ОсобенностипрезидентскойсистемывСША///ВестникРоссий-
скогоуниверситетадружбынародов.–Сер.:Политология.–2000.–№2.–С.105–112.
2. Brzezinski Z., Huntington S.PoliticalPower:USA-USSR//N.-Y.–1964.–Р.34.3.Вер-
саль скиймирныйдоговор(1919)[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.
cultinfo.ru/fulltext/1/001/008/004/263.htm;До го вормеждуСССРиСШАобограничении
стратегических вооружений (ОСВ-2) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://
733Юридичні і політичні науки
www.iss.niiit.ru/docs/doc-08.htm.4. До сье – подборкаматериаловСовет национальной
безопасностиСША[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.nationalsecurity.
ru/library/00031/index.htm. 5. Дал лес А.Искусстворазведки.–М.:Междунар.отношения
–МП«Улисс»,1992.–С.89.6. Де я тель ностьСНБвпериодадминистрацииРейгана,
1981-1989 гг. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nationalsecurity.ru/
library/00031 /00031snb5.htm. 7. Peter D. Feaver, The Civil-Military Problematique:
Huntington,JanowitzandtheQuestionofCivilianControl.InArmedForcesandSociety23,
no.2,Winter1996.–P.490.8. За кон «Провійськовіповноваження (WarPowersAct)»
[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.yale.edu/lawweb/avalon/warpower.
htm. 9. Шев цов А., Мерніков Г.СпівробітництвоУкраїни–СШАуконтекстізовнішньо-
політичнихстратегій//Стратегічнапанорама–2007.–№2.–С.68–73.
Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ
В. Н. Дереко. ПРИЙНЯТТЯ ВОЄННО-ПОЛІТИЧНИХ РІШЕНЬ США ЯК СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
|