Значення дії соціальних норм у суспільному житті
У статті розглянуто соціальні норми, які можуть бути змінені у короткий проміжок часу, інші норми, можуть існувати століттями без будь-яких суттєвих змін. Продовження дії соціальної норми залежить по перше, від її соціальної значущості, її місця в ієрархії норм, по-друге, від сприйняття її членами с...
Saved in:
| Published in: | Альманах права |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63779 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Значення дії соціальних норм у суспільному житті / І.І. Лисюк // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 208-212. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-63779 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Лисюк, І.І. 2014-06-08T16:13:36Z 2014-06-08T16:13:36Z 2012 Значення дії соціальних норм у суспільному житті / І.І. Лисюк // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 208-212. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. XXXX-0113 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63779 340.1 У статті розглянуто соціальні норми, які можуть бути змінені у короткий проміжок часу, інші норми, можуть існувати століттями без будь-яких суттєвих змін. Продовження дії соціальної норми залежить по перше, від її соціальної значущості, її місця в ієрархії норм, по-друге, від сприйняття її членами суспільства (наприклад, у випадку, коли норма стає традиційною). В статье рассмотрены социальные нормы, которые могут быть изменены в короткое время, другиенормы, могут существовать веками без каких-либо существенных изменений. Продление действия социальной нормы зависит во-первых, от ее социальной значимости, ее места в иерархии норм, во-вторых, от восприятия ее членами общества (например, в случае, когда норма становится традиционной). The article deals with social norms that can be changed in the short term, other rules may exist for centuries without any significant changes. Extension of social norms depends firstly on its social significance, its place in the hierarchy of norms, and secondly, from the perception of the society (for example, if the rate is traditional). The current time is heterogeneous, its richness of actions and events are different in different stages of social development and life of the individual. Time laid in all stages, types of human activity is subdued rhythm of time. Noted that society has always set standards of public relations in this normalization should be included and the order and sequence pattern of certain acts, transactions, actions. This method of regulation changed with the development of society, and with it changed and Order: customs, archaic law, taboo, morality, law proto-state and civilized societies. Changed and the ratio of participation of each of these phenomena in the regulation of social relations. The right most reflects the character of society, because the concentration is not only moral and other legal materials, but always feels complex and multifaceted impact of economic, philosophical, political, social, and religious and gender factors of social development. It is alleged that the social norm, including legal, by their nature static, as opposed to public relations, the essence of which is constant movement, that is time. This reality is a stream of continuous change, where people do things, working in the field of science, art, philosophy and politics, creating new benchmarks of social development. It is emphasized that social relations are gradually overgrown outdated regulations that impede the achievement of real interests and objectives of activities. Old values and social norms that exist, clutter and complicate life. Public relations reject all obsolete and creating new norms for the period are benchmarks of human life. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Альманах права Загальна теорія принципів права Значення дії соціальних норм у суспільному житті Значимость действия социальных норм в общественной жизни The Importance of the Social Norms in Public Life Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Значення дії соціальних норм у суспільному житті |
| spellingShingle |
Значення дії соціальних норм у суспільному житті Лисюк, І.І. Загальна теорія принципів права |
| title_short |
Значення дії соціальних норм у суспільному житті |
| title_full |
Значення дії соціальних норм у суспільному житті |
| title_fullStr |
Значення дії соціальних норм у суспільному житті |
| title_full_unstemmed |
Значення дії соціальних норм у суспільному житті |
| title_sort |
значення дії соціальних норм у суспільному житті |
| author |
Лисюк, І.І. |
| author_facet |
Лисюк, І.І. |
| topic |
Загальна теорія принципів права |
| topic_facet |
Загальна теорія принципів права |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Альманах права |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Значимость действия социальных норм в общественной жизни The Importance of the Social Norms in Public Life |
| description |
У статті розглянуто соціальні норми, які можуть бути змінені у короткий проміжок часу, інші норми, можуть існувати століттями без будь-яких суттєвих змін. Продовження дії соціальної норми залежить по перше, від її соціальної значущості, її місця в ієрархії норм, по-друге, від сприйняття її членами суспільства (наприклад, у випадку, коли норма стає традиційною).
В статье рассмотрены социальные нормы, которые могут быть изменены в короткое время, другиенормы, могут существовать веками без каких-либо существенных изменений. Продление действия социальной нормы зависит во-первых, от ее социальной значимости, ее места в иерархии норм, во-вторых, от восприятия ее членами общества (например, в случае, когда норма становится традиционной).
The article deals with social norms that can be changed in the short term, other rules may exist for centuries without any significant changes. Extension of social norms depends firstly on its social significance, its place in the hierarchy of norms, and secondly, from the perception of the society (for example, if the rate is traditional). The current time is heterogeneous, its richness of actions and events are different in different stages of social development and life of the individual. Time laid in all stages, types of human activity is subdued rhythm of time. Noted that society has always set standards of public relations in this normalization should be included and the order and sequence pattern of certain acts, transactions, actions. This method of regulation changed with the development of society, and with it changed and Order: customs, archaic law, taboo, morality, law proto-state and civilized societies. Changed and the ratio of participation of each of these phenomena in the regulation of social relations. The right most reflects the character of society, because the concentration is not only moral and other legal materials, but always feels complex and multifaceted impact of economic, philosophical, political, social, and religious and gender factors of social development. It is alleged that the social norm, including legal, by their nature static, as opposed to public relations, the essence of which is constant movement, that is time. This reality is a stream of continuous change, where people do things, working in the field of science, art, philosophy and politics, creating new benchmarks of social development. It is emphasized that social relations are gradually overgrown outdated regulations that impede the achievement of real interests and objectives of activities. Old values and social norms that exist, clutter and complicate life. Public relations reject all obsolete and creating new norms for the period are benchmarks of human life.
|
| issn |
XXXX-0113 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63779 |
| citation_txt |
Значення дії соціальних норм у суспільному житті / І.І. Лисюк // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 208-212. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT lisûkíí značennâdíísocíalʹnihnormususpílʹnomužittí AT lisûkíí značimostʹdeistviâsocialʹnyhnormvobŝestvennoižizni AT lisûkíí theimportanceofthesocialnormsinpubliclife |
| first_indexed |
2025-11-27T06:36:37Z |
| last_indexed |
2025-11-27T06:36:37Z |
| _version_ |
1850805273040519168 |
| fulltext |
208
УДК 340.1
Ігорь Іванович Лисюк,
аспірант Інституту держави і права
ім. В. М. Корецького НАН України
ЗНАЧЕННЯ ДІЇ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ У СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ
Розвиток держави зумовлений, з одного боку, об’єктивним розвитком суспільних відносин у
світі, з іншого — політичними, правовими, економічними, соціальними перетвореннями, що від-
буваються в Україні. Важливим напрямом, який потребує розгляду з огляду на потреби сьогоден-
ня, є часовий вимір дії соціальних норм.
Сутність реальних суспільних відносин складає безперервний рух, зміни. Життя є мінливим,
рухливим, постійно змінює форми. Ми говоримо: «Життя весь час змінюється», розуміючи під
цим, що змінюються відносини між людьми, а також наші часові орієнтації. Те, що було дорогим
нам вчора, може не представляти жодної цінності завтра. Однак, у будь-якому випадку в основу
поведінки вміщується цінність, до якої прагне людина [1, с. 159].
М. Хайдеггер визначає час як «горизонт розуміння буття», тобто феномен, який робить мож-
ливим розімкнутість буття для людини [2 с. 17, 149].
Соціальні норми існують протягом деякого періоду часу. Час виступає сукупністю наступних
ознак: тривалість, послідовність, безперервність, переривчастість, стійкість, мінливість, скінчен-
ність, нескінченність, розмірність, безповоротність тощо [3, с. 46-52].
Отже, цілісне, сутнісне відтворення тимчасових відносин здійснюється за рахунок
взаємозв’язків цих ознак, що дозволяє зробити диференційованим, структурним розгляд часових
характеристик конкретних об’єктів і відповідно оперування з ними (темпи, ритми процесів, їх
послідовність, тривалість тощо).
Відповідно до усталеного визначення, час — це форма існування матерії, а також прояв руху
як способу існування всього сутнісного, матерії на всіх її рівнях, у тому числі й на соціальному.
Державно-правова реальність еволюціонує разом із процесом постійного руху, безперервного
становлення оточуючого соціального середовища. Отже, вона як певна матеріальна система со-
ціального рівня існування матерії не може існувати поза формою, як час [4, с. 123].
Течія часу неоднорідна, її насиченість діями і подіями різна на різних історичних етапах розви-
тку суспільства та життя окремого індивіда. Час закладений в усі етапи, види людської діяльності,
все підкорено ритму часу.
Поряд із загальним поняттям часу говорять про існування соціального часу. Соціальний час —
час існування, функціонування і розвитку суспільства як сукупності соціальних систем; час соці-
ального буття людей [5, с. 9]. Соціальний час характеризує реальність людської діяльності, це час
людини, що діє, ставить перед собою цілі, вступає у різноманітні відносини з іншими людьми, їх
об’єднаннями [6, с. 16; 7, с. 72].
У науковій літературі серед підстав вирізнення соціального часу називають такі: наявність
створеного суспільством штучного середовища, зміни в якому протікають у специфічній формі,
що пов’язано з особливостями соціальної активності — вмотивованістю та цілеспрямованістю ді-
яльності людей, а також їх нерівномірністю розвитку окремих складових соціальної системи; від-
носна невизначеність соціальних змін, яка потребує відповідного поняттєвого апарату [8, с. 6-7].
Звичайно, соціальний час є насамперед суспільним продуктом. Зокрема, у первісному сус-
пільстві переважає вільний час, він розподіляється більш-менш рівномірно серед усіх членів сус-
пільства. Нерівність тут має суто антропологічні (головним чином природні) виміри. Вільний час
розподіляється на користь дітей та осіб похилого віку. У буржуазному суспільстві, навпаки, необ-
хідний час (час виробництва, обміну, розподілу і споживання) переважає над вільним. Розподіл
вільного часу тут ведеться вже за соціально-економічними і політичними ознаками (багатство,
влада, престиж). Соціальні привілеї при капіталізмі набувають вигляду антропологічних, але не
є ними по-суті. Зокрема, продовження терміну навчання доступніше для заможних верств насе-
лення. У цьому випадку соціальні привілеї існують у формі вікових переваг [9, с. 16].
209
Отже, час — це тріада минулого, сучасного та майбутнього. Людські відносини завжди пов’язані
з реалізацією певних цінностей у майбутньому.
Поведінка суб’єктів зажди протікає у часі, він може бути у цьому сенсі одномоментним або
триваючим. Поведінка може охоплювати одну або декілька фактичних дій суб’єктів та фактичних
обставин, кожна з яких має власні часові межі, свій початок та кінець у часі.
Співвідношення минулого, сучасного і майбутнього, зазначає О. Матвієнко, завжди є цінним
для соціального та правового пізнання, оскільки саме тут можна прослідкувати і оцінити при-
чино-наслідкову зумовленість подій [10, с. 25-43]. Суспільство завжди встановлює норми сус-
пільних відносин; в цю нормативність слід включати і порядок, і послідовність, і закономірність
проведення тих чи інших актів, операцій, дій. Цей спосіб регулювання змінювався разом із роз-
витком суспільства, а з ним змінювався і порядок: звичаї, архаїчне право, табу, мораль, право
протодержав, а також цивілізованих суспільств. Змінювалося і співвідношення, участь кожно-
го з цих феноменів у регулюванні суспільних відносин. Право найбільше відображає характер
суспільства, оскільки є зосередженням не тільки моральних та інших нормативних матеріалів, а
й постійно відчуває складний і багатоплановий вплив економічних, філософських, політичних,
соціологічних, релігійних, гендерних чинників суспільного розвитку.
Життя стає все більш напруженим, насиченим та проблемним. Воно дає людині безліч мож-
ливостей, змушує її постійно приймати безліч рішень і тим самим підштовхує її не виконувати
або навіть порушувати принципи та норми суспільних відносин, що склалися. Проте, соціальна
норма, в тому числі й правова, за своєю сутністю статична, на відміну від суспільних відносин,
сутністю яких є постійних рух, тобто час. Справжня реальність — це потік безперервних змін, в
якому людина створює цінності, працює в сферах науки, мистецтва, філософії і політики, ство-
рюючи нові орієнтири суспільного розвитку.
Суспільні відносини поступово обростають застарілими нормами, які перешкоджають досяг-
ненню реальних інтересів та цілей діяльності. Такі застарілі цінності та соціальні норми захара-
щують та ускладнюють життя. Суспільні відносини відкидають все застаріле та створюють нові
норми, які для певного періоду стають орієнтирами людського життя.
Вважаємо, що соціальні норми, які регулюють суспільні відносини, на відміну від життя сус-
пільства в цілому, повинні бути часовими. Абсолютними можуть бути тільки логічні закони та
природні закони.
К. Поппер стверджував, що «… закон природи описує жорстоку незмінну регулярність… Закон
природи є незмінним та не допускає виключень… Оскільки закони природи є незмінними, вони
не можуть бути порушені або створені… Нормативний закон (або правовий акт) чи моральна за-
повідь, вводиться людиною. Він описує не факти, а орієнтири для нашої поведінки. Якщо цей
закон має сенс або значення, то він може бути порушений, але якщо його неможливо порушити,
то він є поверхневим та не має сенсу» [11, с. 91-92].
Таким чином, дія законів природи не змінюється у часі. Вони діють завжди незалежно від того,
відомі вони суб’єкту або ні, незалежно від волі та свідомості людей. Правові норми вводяться в
дію тільки за наявності волі.
Проте, часові характеристики природних законів мають об’єктивний, незмінний характер.
Вони не мають чітко визначеного часу дії (ні початку, ні кінця). Особливо це можна простежити
на прикладі природних прав людини, наприклад, право на життя, яке об’єктивно існує незалежно
від волі людини, яка отримує це життя. Тобто людина не в змозі змінити природний процес на-
родження та смерті, вона лише здатна його порушити своїм неправомірним втручанням.
В ході історичного процесу традиційні стереотипи та норми стають неадекватними реальним
умовам і змінюються новими. Сьогодні часові ціннісні орієнтації обумовлені напруженими рит-
мами, динамізмом подій, що швидко змінюються, ущіленням та скороченням часових інтервалів.
Темп сучасного життя «тисне» на людину, і цей тиск відображається в суспільних відносинах і в
соціальних нормах, що їх регулюють.
Отже, проблема сучасного світу полягає в тому, що людство володіє великим науковим по-
тенціалом. Людина, з одного боку, усвідомлює себе не схожою на інших, свою індивідуальність,
незалежність, відсутність необхідності об’єднуватися з іншими для підтримки життя. З іншого
210
боку, прогрес людського розвитку ставить питання про суворе підкорення незалежної людини
загальнообов’язковим правовим нормам. Правові норми, хоча і змінюються, однак, досить часто
не встигають за соціальним часом, за соціальними змінами. Проте, ігнорування або порушення
правових норм небезпечно, тому що може призвести до політичних, соціальних, екологічних ка-
тастроф.
Важливим питанням у даній статті є розгляд дії соціальних норм у часі, що полягає у визначен-
ні початку і закінчення їх поширення на будь-які відносини, а також напряму такого поширення.
Термін «дія» — це робота, діяльність, здійснення чого-небудь, вплив на когось чи що-небудь
[12, с. 228].
«Норма — це вербальний опис конкретного ходу дії, який розглядається як бажаний, у поєд-
нанні з приписом погоджувати майбутню дію з цим зразком» [13, с. 134-135]. Норма, як правило,
містить у собі як нормативні, так і ненормативні елементи. Ознаками нормативного елемента є:
а) наявність у діючої особи прагнення дотримуватися того чи іншого припису, б) визнання ді-
ючою особою необхідності досягнення поставленої мети незалежно від будь-яких інших можли-
востей, що відкриваються в процесі досягнення даної мети.
Є. Пеньков зазначає, що соціальні норми — «це ... не будь-яке правило для дій, а лише те, яке
регулює суспільну поведінку людей ...» [14, с. 10].
В роботах М. Вебера зверталася увага на відмінність понять «поведінка», «дія» і «соціальна
дія». Згідно з М. Вебером, «дія охоплює всю людську поведінку, оскільки діючий індивід вбачає
в ній суб’єктивний сенс». Наявність суб’єктивного сенсу розглядається як ознака, що вказує на
дію, яка виокремлює його з усієї маси поведінки в цілому. Дію і соціальну дію розрізняють за їх
спрямованістю. У соціальній дії завжди передбачається ставлення «індивід — індивід». «Соціаль-
ною є така дія, яка відповідно до суб’єктивного змісту включає в дії особи установлення на те, як
будуть діяти інші, і орієнтує себе в їх напряму». Тому не кожен тип дії є соціальним [15, с. 620].
На думку Н. Оніщенко, дія часу фіксується в тому числі і правовими параметрами. Однак, крім
простого і прямого часового сприйняття права, є і складне, опосередковане його сприйняття.
Право як продукт сьогоднішнього або вчорашнього дня активно впливає на майбутнє як «бук-
вою», так і «духом» закону; правові норми так чи інакше організують майбутнє, вони мають бути
більш чи менш гнучкими, створеними з урахуванням завдань майбутнього чи орієнтуватися тіль-
ки на традиції. За тисячоліття свого існування та розвитку правова наука довела, що неможливо
сприймати адекватно сучасне право, якщо не знаєш його історії, не розумієш витоків, механізмів
виникнення тих чи інших традицій, поглядів та доктрин [16, с. 21-26].
Період становлення права найбільш рельєфно демонструє значення часу для права, правова
нормативність, прямуючи від одиничного до загального, народжується з архаїчних норм, преце-
дентів, правових звичаїв, а потім викристалізовується в правову норму. Правова норма базується
на великій кількості прецедентів: звичаїв, ритуалів, обрядів, на тому часі, протягом якого всі ці
складові з одиничного і особливого стають загальним, тобто нормою [17, с. 177-230].
Правові звичаї грають важливу роль у регулюванні нових форм суспільних відносин. Зокрема,
для створення звичаю необхідний певний проміжок часу. Такий строк може суттєвим чином різ-
ниться від звичаю до звичаю та не обов’язково бути тривалим. Проте, тривале дотримання будь-
якого правила на практиці не констатує його як правове.
Отже, одні соціальні норми можуть бути змінені у короткий проміжок часу, інші — можуть іс-
нувати століттями без будь-яких суттєвих змін. Продовження дії соціальної норми залежить, по-
перше, від її соціальної значущості, її місця в ієрархії норм; по-друге, від сприйняття її членами
суспільства (наприклад, у випадку, коли норма стає традиційною).
Більш дослідженими у науковій літературі є аспекти дії норм права. Дія правової норми —
це такий її вплив на адресатів, який забезпечує їх поведінку у суворій відповідності з правила-
ми, сформульованими у ній. Дія правової норми — це не тільки її застосування та здійснення.
Правова норма може не застосовуватись з певних причин, зокрема, вона залишається чинною
до моменту офіційного припинення її дії. Такі правові норми можна назвати «недіючими» або
«формально діючими» внаслідок зовнішніх щодо них обставин. На практиці зустрічаються ви-
211
падки, коли правова норма діє, але тимчасово не використовується через відсутність механізму її
реалізації.
Правова норма є втіленням перспективних цілей, які ставить перед собою законодавець, за-
кріпленням моделі майбутньої поведінки суб’єктів права. Водночас, та сама правова норма по-
роджується потребами теперішнього часу, які визначаються досвідом минулого. Правова норма
виражається за допомогою правил законодавчої техніки з урахуванням певної системи знань, у
відповідній формі, які склалися на той чи інший момент і є підсумком усього попереднього роз-
витку правової системи суспільства. Проте, не останню роль тут відіграють традиції, які теж є іс-
нуючим в наш час минулим. Право, як «спроба стабілізації соціальних відносин, які перебувають
у безперервному становленні», постійно еволюціонує [18, с. 195].
Отже, межі дії соціальних норм передбачають дію у часі, що полягає у початку і закінченні їх
поширення на ті чи інші відносини, а також напрям такого поширення, просторове їх поширення
та як вплив соціальних норм на відповідне коло суб’єктів.
Зазначимо, що соціальні норми, що існують у часі, хоча і змінюються, але досить часто не
встигають за соціальним часом, за змінами, які виникли у суспільних відносинах. Темпоральна
дія соціальних норм — це достатньо широка теоретична та практична проблема, яка охоплює все
соціальне буття норми з моменту її створення і до її зникнення.
Використана література:
1. Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс / Х. Ортега-и-Гассет // Вопросы философии. — 1989. — № 4.
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:sceptic-ratio.narod.ru/ku/lt-62.htm.
2. Хайдеггер М. Бытие и время / М. Хайдеггер; [пер. с нем. В. В. Бибихина]. — М.: Ad Marginem,
1997. — 451 с.
3. Петров Г. И. Фактор времени в советском праве / Г. И. Петров // Правоведение. — 1982. —
№ 6. — С. 46-52.
4. Пушняк О. В. Філософські проблеми виміру права у часі / О. В. Пушняк // Держава і право. —
Випуск 29. — К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. — С. 123-129.
5. Артемов В. А. Социальное время: проблемы изучения и использования / В. А. Артемов. — Ново-
сибирск: Наука, 1987. — 240 с.
6. Зборовский Н. Е. Пространство и время как формы социального бытия / Н. Е. Зборовский. —
Свердловск: Свердловский юрид. ин-т, 1974. — 223 с.
7. Лой А. Н. Социально-историческое содержание категорий «время» и «пространство» /
А. Н. Лой. — К.: Наукова думка, 1978. — 136 c.
8. Орлов Г. П. Свободное время как социологическая категория / Г. П. Орлов. — Свердловск:
Свердловский юрид. ин-т, 1973. — 158 с.
9. Гавриленко І. М. Соціальний розвиток / І. М. Гавриленко, П. В. Мельник, М. П. Недюха. — Ір-
пінь: Академія ДПС України, 2001. — 484 с.
10. Матвієнко О. Права особи: гендерні характеристики у сучасному українському суспільстві /
О. Матвієнко // Гендерні паритети в умовах трансформації суспільства: [монографія] / [кол. авторів]; [за
заг. ред. Н. М. Оніщенко, Н. М. Пархоменко]. — К.: Юридична думка, 2007. — 372 с.
11. Поппер К. Р. Открытое общество и его враги / К. Р. Поппер / [пер с англ.] / [под общ. ред. В. Н. Садов-
ского]. — М.: Феникс, Международный фонд «Культурная инициатива», 1992. — Т.1: Чары Платона. — 448 с.
12. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [укл. і головн. ред. В. Т. Бусел]. — К.:
Ірпінь, ВТФ «Перун», 2004. — 462 с.
13. Парсонс Т. О структуре социального действия / Т. Парсонс. — М.: Академический Проект,
2000. — 880 с.
14. Пеньков Е. М. Социальные нормы — регуляторы поведения личности: некоторые вопросы мето-
дологии и теории / Е. М. Пеньков. — М.: Мысль, 1972. — 108 с.
15. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер / [пер. с нем.] / [сост., общ. ред. и послесл.
Ю. Н. Давыдова]. — М.: Прогресс, 1990. — 808 с.
16. Оніщенко Н. М. Правова доктрина: поняття, сутність та практичне значення / Н. М. Оніщенко //
Судова апеляція. — 2007. — № 3. — С. 21-26.
17. Зайчук О. В. Правові системи: поняття, сутність, природа, критерії класифікації та механізм
зближення / О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко // Порівняльне правознавство (теоретико-правове дослі-
дження): [монографія] / [за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко]. — К.: Фенікс, 2007. — С. 177-230.
18. Бержель Ж.-Л. Общая теория права / Ж.-Л. Бержель / [под общ. ред. В. И. Даниленко] / [пер. с
фр.]. — М.: Издательский дом NOTA BENE, 2000. — 576 с.
212
Лисюк І. І. Значення дії соціальних норм у суспільному житті.
У статті розглянуто соціальні норми, які можуть бути змінені у короткий проміжок часу, інші норми,
можуть існувати століттями без будь-яких суттєвих змін. Продовження дії соціальної норми залежить по-
перше, від її соціальної значущості, її місця в ієрархії норм, по-друге, від сприйняття її членами суспільства
(наприклад, у випадку, коли норма стає традиційною).
Ключові слова: соціальні норми, дія соціальних норм, дія у часі.
Лысюк И. И. Значимость действия социальных норм в общественной жизни.
В статье рассмотрены социальные нормы, которые могут быть изменены в короткое время, другие
нормы, могут существовать веками без каких-либо существенных изменений. Продление действия соци-
альной нормы зависит во-первых, от ее социальной значимости, ее места в иерархии норм, во-вторых, от
восприятия ее членами общества (например, в случае, когда норма становится традиционной).
Ключевые слова: социальные нормы, действие социальных норм, действие во времени.
Lysyuk I. The Importance of the Social Norms in Public Life.
The article deals with social norms that can be changed in the short term, other rules may exist for centuries
without any significant changes. Extension of social norms depends firstly on its social significance, its place in the
hierarchy of norms, and secondly, from the perception of the society (for example, if the rate is traditional).
The current time is heterogeneous, its richness of actions and events are different in different stages of social
development and life of the individual. Time laid in all stages, types of human activity is subdued rhythm of time.
Noted that society has always set standards of public relations in this normalization should be included and
the order and sequence pattern of certain acts, transactions, actions. This method of regulation changed with the
development of society, and with it changed and Order: customs, archaic law, taboo, morality, law proto-state and
civilized societies. Changed and the ratio of participation of each of these phenomena in the regulation of social
relations. The right most reflects the character of society, because the concentration is not only moral and other
legal materials, but always feels complex and multifaceted impact of economic, philosophical, political, social, and
religious and gender factors of social development.
It is alleged that the social norm, including legal, by their nature static, as opposed to public relations, the essence
of which is constant movement, that is time. This reality is a stream of continuous change, where people do things,
working in the field of science, art, philosophy and politics, creating new benchmarks of social development.
It is emphasized that social relations are gradually overgrown outdated regulations that impede the achievement
of real interests and objectives of activities. Old values and social norms that exist, clutter and complicate life. Public
relations reject all obsolete and creating new norms for the period are benchmarks of human life.
Key words: social norms, the effect of social norms, action in time.
|