Ціннісна поведінкова модель шляхтича за Литовським статутом 1529 р.
Розглядається сукупність ціннісно-правових уявлень шляхти у Великому князівстві Литовському, їх філософсько-правове підгрунття та закріплення у Литовському статуті 1529 року. Расматривается совокупность ценностно-правових представлений шляхты Великого княжества Литовского, их философско-правовое осн...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Альманах права |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63781 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Ціннісна поведінкова модель шляхтича за Литовським статутом 1529 р. / Т.І. Бондарук // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 118-121. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-63781 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бондарук, Т.І. 2014-06-08T16:17:37Z 2014-06-08T16:17:37Z 2012 Ціннісна поведінкова модель шляхтича за Литовським статутом 1529 р. / Т.І. Бондарук // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 118-121. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0113 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63781 340.153; 34 (091) Розглядається сукупність ціннісно-правових уявлень шляхти у Великому князівстві Литовському, їх філософсько-правове підгрунття та закріплення у Литовському статуті 1529 року. Расматривается совокупность ценностно-правових представлений шляхты Великого княжества Литовского, их философско-правовое основание и закрепление в Литовском статуте 1529 года. The article is dedicated to the process of compiling values and behavior imaginations of gentry in the Lithuanian Statute as a result of synthesis of the corresponding polish noble — gentry social practices, putting in an order them by making sufficiently precise legal structures. The structure is needed for characteristics as an element of legal culture which forms legal life of medieval man. As a result it is determined one of the essential components of the legal traditions of Ukraine. The article gives the philosophical and religious background to the approach for finding out the relevant social behavioral strategies. In the opposite is the existence of Byzantine Christian philosophy which may be determined by the following criteria: native culture, dividing of individual, personal and collective goods, right and morality, the law and the right etc. The article underline that in medieval epoch did not exist contemporary liberal distinction between law and morality. The moral laws were understood as postulated law: the individual was mostly determined and formed by the certain roles that tied him to the community. The article gives the analyzes of the «honor» and «fame» concept as the highest value of noble status. It gives the philosophical orientation in finding the truth and showing these factors as ones which fix the unconditional and conditional valuable models in Lithuanian Statute 1529. It is emphasis the variability ratings of «good» and evil (sin)» depending on the subject. Due to the necessity to create similar standards, the position of the lawmakers regarding the liability for undue behavior is considered. It was presumed that the main aim of punishment was to provide unavoidability of punishment, execution, intimidation. The biggest threat was recognized as deprivation of honor. There was a sample of special case on avoiding the punishment (art.29, Ch. 7). It is recognized that if the laws quite contains in valuable model, it certainly strengthened its authority. It was announced that gentry keeps strict commitment of «law» as a guarantee of entry and status while there were several cases where gentry try to neglect it. The valuable behavior model of gentry was formed through an idea of honor as a form of identity by belonging to the noble gentry status of «Christianization» and attempted to fix those legislation imperatives. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Альманах права Загальна теорія принципів права Ціннісна поведінкова модель шляхтича за Литовським статутом 1529 р. Ценностная поведенческая модель шляхтича по Литовскому статуту 1529 года. Value-Behavior Model of Gentry A ccording by the Lithuanian Statute D ated on 1529. Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Ціннісна поведінкова модель шляхтича за Литовським статутом 1529 р. |
| spellingShingle |
Ціннісна поведінкова модель шляхтича за Литовським статутом 1529 р. Бондарук, Т.І. Загальна теорія принципів права |
| title_short |
Ціннісна поведінкова модель шляхтича за Литовським статутом 1529 р. |
| title_full |
Ціннісна поведінкова модель шляхтича за Литовським статутом 1529 р. |
| title_fullStr |
Ціннісна поведінкова модель шляхтича за Литовським статутом 1529 р. |
| title_full_unstemmed |
Ціннісна поведінкова модель шляхтича за Литовським статутом 1529 р. |
| title_sort |
ціннісна поведінкова модель шляхтича за литовським статутом 1529 р. |
| author |
Бондарук, Т.І. |
| author_facet |
Бондарук, Т.І. |
| topic |
Загальна теорія принципів права |
| topic_facet |
Загальна теорія принципів права |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Альманах права |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Ценностная поведенческая модель шляхтича по Литовскому статуту 1529 года. Value-Behavior Model of Gentry A ccording by the Lithuanian Statute D ated on 1529. |
| description |
Розглядається сукупність ціннісно-правових уявлень шляхти у Великому князівстві Литовському, їх філософсько-правове підгрунття та закріплення у Литовському статуті 1529 року.
Расматривается совокупность ценностно-правових представлений шляхты Великого княжества Литовского, их философско-правовое основание и закрепление в Литовском статуте 1529 года.
The article is dedicated to the process of compiling values and behavior imaginations of gentry in the Lithuanian Statute as a result of synthesis of the corresponding polish noble — gentry social practices, putting in an order them by making sufficiently precise legal structures. The structure is needed for characteristics as an element of legal culture which forms legal life of medieval man. As a result it is determined one of the essential components of the legal traditions of Ukraine. The article gives the philosophical and religious background to the approach for finding out the relevant social behavioral strategies. In the opposite is the existence of Byzantine Christian philosophy which may be determined by the following criteria: native culture, dividing of individual, personal and collective goods, right and morality, the law and the right etc. The article underline that in medieval epoch did not exist contemporary liberal distinction between law and morality. The moral laws were understood as postulated law: the individual was mostly determined and formed by the certain roles that tied him to the community. The article gives the analyzes of the «honor» and «fame» concept as the highest value of noble status. It gives the philosophical orientation in finding the truth and showing these factors as ones which fix the unconditional and conditional valuable models in Lithuanian Statute 1529. It is emphasis the variability ratings of «good» and evil (sin)» depending on the subject. Due to the necessity to create similar standards, the position of the lawmakers regarding the liability for undue behavior is considered. It was presumed that the main aim of punishment was to provide unavoidability of punishment, execution, intimidation. The biggest threat was recognized as deprivation of honor. There was a sample of special case on avoiding the punishment (art.29, Ch. 7). It is recognized that if the laws quite contains in valuable model, it certainly strengthened its authority. It was announced that gentry keeps strict commitment of «law» as a guarantee of entry and status while there were several cases where gentry try to neglect it. The valuable behavior model of gentry was formed through an idea of honor as a form of identity by belonging to the noble gentry status of «Christianization» and attempted to fix those legislation imperatives.
|
| issn |
XXXX-0113 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63781 |
| citation_txt |
Ціннісна поведінкова модель шляхтича за Литовським статутом 1529 р. / Т.І. Бондарук // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 118-121. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bondaruktí cínnísnapovedínkovamodelʹšlâhtičazalitovsʹkimstatutom1529r AT bondaruktí cennostnaâpovedenčeskaâmodelʹšlâhtičapolitovskomustatutu1529goda AT bondaruktí valuebehaviormodelofgentryaccordingbythelithuanianstatutedatedon1529 |
| first_indexed |
2025-11-27T08:16:43Z |
| last_indexed |
2025-11-27T08:16:43Z |
| _version_ |
1850807884433063936 |
| fulltext |
118
УДК 340.153; 34 (091)
Тетяна Іванівна Бондарук,
старший науковий співробітник
Інституту держави і права
ім. В. М. Корецького НАН України,
кандидат юридичних наук,
старший науковий співробітник
ЦІННІСНА ПОВЕДІНКОВА МОДЕЛЬ ШЛЯХТИЧА
ЗА ЛИТОВСЬКИМ СТАТУТОМ 1529 р.
Цінності є найважливішим елементом права. Саме ними обумовлюються права і обов’язки
суб’єктів права, і, відповідно крізь призму цінностей найнаочніше розкривається сутність права
того чи іншого історичного періоду.
Відтворення середньовічної історико-правової реальності передбачає, зокрема, і антропо-
центричну світоглядно-філософску спрямованість історико-правового дослідження. А відповід-
на рефлексія навряд чи можлива без визначення ціннісної шкали середньовічного суспільства.
Його багатошаровість передбачає реконструкцію кількох ціннісних систем координат: селян-
ської, міської, духовної, шляхетської тощо. Особливий інтерес, насамперед з огляду на обмеже-
не коло відповідних досліджень, становить своєрідна «експертиза», унаочненого в праві синтезу
культури, релігії і моралі, що являв собою комплекс поведінкових норм шляхтича.
Очевидно, така реконструкція передбачає аналіз багатьох джерел (комплексу нормативно-
правових актів, судової практики, родинних хронік, літературних творів тощо). Водночас, зосе-
редження уваги на Литовському статуті 1529 р., який певним чином став результатом синтезу від-
повідних шляхетських суспільних практик, унормувавши їх шляхом виведення достатньо чітких
юридичних конструкцій, дає змогу виділити основний напрям, за С. Алексєєвим «формування
на основі і в зв’язку з юридичними конструкціями специфічних принципів права, які напряму
входять в матерію права…, правових ідей, які виражають його «розумну суть» [1, с. 205].
Незважаючи на суттєвий поступ в «нормалізації», за висловом найавторитетнішої української
дослідниці шляхти, авторки книги «Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Во-
линь і Центральна Україна» Н. Яковенко, сприйняття історичною наукою соціальної структури,
зокрема, середньовічного українського суспільства як системи ієрархії елементів і груп, які його
складають, вітчизняні історико-правові дослідження литовсько-руської шляхти обмежуються
практично декількома працями. Спеціально присвячені цій проблемі праці Ф. Леонтовича «Боя-
ре и служиле люди в Литовско-русском государстве» (1907), «Правоспособность литовско-руской
шляхти» (1908), монографія О. Малиновського «Рада Великого княжества Литовского в связи с
Боярской думой Древней России» (1903-1912), низка праць В. Липинського та ряд інших. Побіж-
но питання правового статусу шляхти розглядаються в літуаністичних історико-правових студіях
сучасних українських дослідників П. Музиченка, С. Ковальової, О. Сокальської. Загалом можна
говорити про створення цими працями формально-структурного каркасу аристократичного еле-
менту Великого князівства Литовського. Водночас залишаються суттєві прогалини в наповненні
цього каркасу ціннісно-смисловими характеристиками. Адже тільки таке поєднання дає можли-
вість відтворити історико-правову реальність буття шляхти, закцентувати увагу на праві як еле-
менті культури. Така постановка питання, крім значного самостійного дослідницького інтересу,
підводить нас до визначення сукупності ціннісно-правових уявлень шляхти як суттєвої (аксіоло-
гічної) складової правової традиції України.
Необхідним компонентом такого підходу, як уявляється, є з’ясування філософсько-релігій-
ного підґрунтя відповідних суспільних поведінкових стратегій. Важливими при цьому видаються
ряд моментів, які можна визначити як різного роду опозиції.
Уявляється, основною серед них є опозиція візантійської християнської філософії з вітчиз-
няною культурою, яка зберегла суттєве відображення міфологічних уявлень східних слов’ян.
Основним способом її подолання, дослідники називають процес не механічного запозичення,
119
а «накладення» зокрема християнського світогляду на світогляд язичницько-міфологічний. Це
передбачало подолання певних опозицій. Крім опозиції духу і тіла, не менш складною була опо-
зиція індивідуально-особистісних і колективних, «соборних» засад, притаманних людині. З одно-
го боку, пише В. Горський, — стосовно Бога людина мислилась як індивід, що особисто відповідає
за вчинене протягом земного життя [2, с. 817]. Однак такий принцип персоналізму суперечливо
поєднується з принципом ієрархізму та корпоративності, з огляду на який осмислюється місце
і роль людини в суспільному середньовічному житті. З одного боку неформальна, не обмежена
нормативними настановами поведінка не є характерною для середньовічного суспільства. Вона
не становить для цього суспільства позитивної цінності і якщо й не засуджується, то принаймні
ігнорується ним. Кожна людина повинна була діяти згідно з канонізованим сценарієм. Водночас
чітко усвідомлювався принцип особистої відповідальності за все вчинене людиною і, відповідно,
своєї особистої гідності, неповторної індивідуальної суті.
У контексті викладеного та у досліджуваному контексті особливого значення набуває поняття
«честі» і «слави» як найвищої ціннісної характеристики представника шляхетського стану. І яке,
очевидно, стає в опозицію до здавалося б вже визначених суспільних стандартів. Пояснити це мож-
на спробувати наявністю в середньовічній суспільній свідомості, за висновком О. Киричика, двох
земних ідеалів, розгорнутих у царині сущого, які за їх походженням можна охарактеризувати як
опозицію церковного та язичницько-мирського, заснованого на категоріях честі, слави, військо-
вої доблесті, віри в долю, правом помсти, ідеалом лицарської вірності, правом переможця на здо-
бич, «буйство», як якостей, що характеризують істинного воїна-мужа. Як уявляється, йдеться про
самоствердження особистості, яка підноситься над недосконалістю оточуючого її світу [5, с. 90].
При чому таке піднесення в решті-решт над соціумом визнається соціомум, на відміну від церкви,
цілком моральним, адже моральною передусім вважається поведінка, що відповідає вимогам, які
висуваються перед хоробрим витязем як зразком мужності і звитяги. Для характеристики описаної
моральної позиції суттєвим є піднесення до вищого статусу тих типів діяльності, які створювали
найбільші можливості для вияву позитивних якостей героя і в кінцевому рахунку втілювалися в
оспівувану модель «мужъского дЂла», яким вважалися насамперед війна й полювання.
Наявність таких суспільних опозицій значною мірою впливала на право. Адже з середньовіч-
ного погляду не існувало місця для сучасного ліберального розрізнення між правом і мораллю.
Моральні закони часто постулювали право: особистість здебільшого визначали і формували ті
певні ролі, які прив’язували її до спільноти. Адже «моральність тут — не стільки ознака індивіда,
обумовлена його особистими якостями, що виявляється в його вчинках, скільки якість, яка при-
таманна його роду, соціальному стану» [3, с. 173, 174].
Ще одним важливим, хоча і не прямим, чинником для правового оформлення суспільних від-
носин є те, що за висновком В. Горського, зокрема в києво-руській культурі, переважає «алексан-
дрійсько-біблійна» лінія філософії, яка орієнтується не стільки на здобуття безсторонньої істини,
як правди, що будується як драма людського життя [2, с. 823]. А це, уявляється, певною мірою
стає підґрунтям можливості особистих її пошуків поза, а інколи всупереч суспільним унорму-
ванням, що в свою чергу створює чи не основну опозицію: закон (легітимність ) і право (правда).
Очевидно, що «обдарування християнськими законами» — саме так позиціонувалося надання
прав писаних Великому князівству Литовському — ставило на меті установлення легітимного по-
рядку з наголосом на християнських уявленнях про добро і зло (гріх). Водночас, як пише Б. Тір-
ні, «у середні віки вважалося, що людина чинить вірно, слухаючись власного сумління, але вона
може і постраждати від рук влади, якщо голос сумління підштовхне її до протиправних вчинків»
[8, c. 64]. Уявляється, саме такий стан речей зафіксовано в Литовському статуті 1529 р. [7]. Адже,
певною мірою «той, хто програв справу, зневажаючи судові рішення, скривдив свого сусіда…»
(арт. 12 розд. 1), діяв власне згідно зі своїм сумлінням, яке не співпало з господарським, шукав
правду (право).
З огляду на вищевикладене можна говорити про так звані безумовні і умовні ціннісні моделі.
Так, до першої згідно з статутом можна віднести притаманну «гідність» (Арт. 2, 20, розд. 1),
бути «достойним свідком» (арт.17, розд. 1), «гідним свідком» (Арт.18, розд. 1), мати «добру славу»
(арт. 20, розд. 1), мати «честь і добре ім’я» (Арт. 29, розд. 7), бути шляхтичем «достойним, поза під-
120
озрою, сусідом і суміжником» (Арт. 4, розд. 8), «християнином латинського або грецького вірос-
повідання», «бути на сповіді і приймати причастя і мати добру славу у своїй окрузі, не бути замі-
шаним у крадіжках, ані у підробці чого-небудь» (Арт. 5, розд. 8) тощо — те, що загалом вкладалося
в поняття «людини доброї», і, як правило, людини «своєї», відомої, а не «чужої».
Водночас, зовсім не корелюються з цим стандартом передбачені статутом вірогідні поведінкові
стратегії: побиття (арт.14, розд. 3), земські насильства (розділ 7), полювання у чужих володіннях
(Арт. 1, розд. 9), порушення межі (Арт. 8, розд. 8) тощо. Картину значно підсилюють статистичні
дані щодо таких дій, першість серед яких впевнено тримає «наїзд і пограбування».
Як видно, законодавець на цій стадії уніфікації існуючої, за висновком Н. Яковенко, «вельми
гнучкої системи оцінок, яка толерує обізнаних з «правилами гри» і засуджує не допущенних до
неї» [9, с. 120], стає на жорстку позицію: якщо якого шляхтича буде засуджено до смертної кари
за якийсь злочин, але він уникне цієї кари, йому немає місця між добрими людьми — він позбав-
ляється честі і не може знаходитися серед добропорядних людей. Цікаво, що це уникнення може
бути цілком законним: відкуп грішми, звільнення за клопотанням друзів. До таких само наслідків
призводить побування в руках ката (арт.29, розд. 7). Загрозі позбавлення честі піддаються і ті, «хто
викупив». Тут взагалі не йдеться про звільнення від покарання: адже смертна кара замінюється
квазі-смертю, коли суспільне існування суб’єкта права стає фікцією, та ще й «без учтивости».
Уявляється, коментований артикул містить декілька пластів правових смислів. Так, по-перше,
можна говорити про намагання держави зреалізувати залякування як основну мету покарання.
По-друге, в умовах неефективності виконання судових вироків держава в такий спосіб намагала-
ся втілити принцип невідворотності покарання. Водночас, у цьому артикулі проявляється вплив
«ще малодосліджених ментальних підвалин, які зумовлювали ставлення шляхтича до офіційної
судової процедури як такої, що може зашкодити його «добрій славі» [9, с. 197]. Так само несуміс-
ним з «доброю славою» був хоч якийсь стосунок до катівства. Табуювання професії ката було на-
стільки безумовним, що будь-яка аналогія (а як бачимо і з ним сприймалася за найзухваліше без-
честя) [9, с. 138]. Таке прочитання норми говорить про її синтетичний характер: правовий припис
цілком вкладався в ціннісну модель, що безумовно підсилювало його авторитет.
Хоча Литовський статут 1529 р., як і будь-який законодавчий акт, може дати лише достат-
ньо схематичне уявлення про реальні суспільні ціннісні параметри (значно інформативнішим є,
наприклад, записи про судові справи), його відповідний аналіз разом з окремими релігійно-фі-
лософськими моментами дає змогу говорити про достатньо суперечливу ціннісну поведінкову
модель шляхтича, яка поєднувала як позитивні, так і негативні цінності. На її самоусвідомлення
значний вплив мав як складний синкретичний релігійно-філософсько-етичний комплекс, під-
валини якого були закладені ще в Давній Русі, так і багатоманітність, попри позірну структуро-
ваність середньовічного суспільного життя. Неухильне прагнення шляхти отримати «закон» як
гарантію набуття і отримання статусу, одночасно наражалося на не менш неухильний її потяг до
можливості його ігнорування. Власне, услід за Е. Макінтайром, можна говорити про нелегкий
процес моралізації середньовічного суспільства через фіксацію і вимогу дотримання загальних
категорій правильного і неправильного і загальних способів розуміння правильного і неправиль-
ного [6, с. 247]. Адже, як зазначає Д. Келлі, «щоб не пропонувала релігія чи філософія, самоусві-
домлення потребує від людини, людства — створення власної системи вимірів у межах власних
горизонтів у власних умовах — попри власну недосконалість» [4, с. 12]. Ціннісна модель поведін-
ки шляхтича утверджувалася через уявлення про честь як форму самосвідомості згідно з належ-
ністю до шляхетського стану, її «християнізацію» та намагання законодавця закріпити відповідні
імперативи.
Використана література:
1. Алексеев С. С. Избранное / С. С. Алексеев. — М.: Статут, 2003. — 480 с.
2. Горський В. Філософська думка // Історія української культури. У 5-ти т. / В. Горський. — Т. 1.
Історія культури давнього населення України. — К.: Наукова думка, 2001. — 1134 с.
3. Гуревич А. Я. Категории средневековой культури / А. Я. Гуревич. — М.: Искусство, 1984. — 350 с.
121
4. Келлі Д. Р. Людський вимір буття: суспільна думка в західній правовій традиції / Д. Р. Келлі /
[Пер. з англ. Г. Є.Краснокутського]. — Одеса: АО БАХВА, 2002. — 327 с.
5. Киричок О. Б. Засади дружинної етики в культурі Київської Русі: дис. … канд. філос. наук:
09.00.05 / Киричок О. Б. — К., 2003. — 184 с.
6. Макінтайр Е. Після чесноти. Дослідження з теорії моралі / Е. Макінтайр / [Пер. з англ.]. — К.:
Дух і літера, 2002. — 436 с.
7. Статути Великого князівства Литовського. У 3-х т. / [за ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Пань-
кова]. — Т. 1. Статут Великого князівства Литовського 1529 року. — Одеса: «Юридична література»,
2002. — 461 с.
8. Тірні Б. Релігійні права: історичний огляд / Б. Тірні / Релігійна свобода і права людини: Бого-
словські аспекти. У 2 т. — Т. 1. — Львів: Свічадо, 2000. — 428 с.
9. Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI-XVII ст. / Н.
Яковенко. — К.: Критика, 2002. — 416 с.
Бондарук Т. І. Ціннісна поведінкова модель шляхтича за Литовським статутом 1529 року.
Розглядається сукупність ціннісно-правових уявлень шляхти у Великому князівстві Литовському, їх
філософсько-правове підгрунття та закріплення у Литовському статуті 1529 року.
Ключові слова: цінності права, Велике князівство Литовське, шляхта, Литовський статут.
Бондарук Т. И. Ценностная поведенческая модель шляхтича по Литовскому статуту 1529 года.
Расматривается совокупность ценностно-правових представлений шляхты Великого княжества Ли-
товского, их философско-правовое основание и закрепление в Литовском статуте 1529 года.
Ключевые слова: ценности права, Великое княжество Литовское, шляхта, Литовский статут.
Bondaruk T. Value-Behavior Model of Gentry According by the Lithuanian Statute Dated on 1529.
The article is dedicated to the process of compiling values and behavior imaginations of gentry in the Lithuanian
Statute as a result of synthesis of the corresponding polish noble — gentry social practices, putting in an order them
by making sufficiently precise legal structures. The structure is needed for characteristics as an element of legal
culture which forms legal life of medieval man. As a result it is determined one of the essential components of the
legal traditions of Ukraine.
The article gives the philosophical and religious background to the approach for finding out the relevant social
behavioral strategies. In the opposite is the existence of Byzantine Christian philosophy which may be determined
by the following criteria: native culture, dividing of individual, personal and collective goods, right and morality,
the law and the right etc. The article underline that in medieval epoch did not exist contemporary liberal distinction
between law and morality. The moral laws were understood as postulated law: the individual was mostly determined
and formed by the certain roles that tied him to the community.
The article gives the analyzes of the «honor» and «fame» concept as the highest value of noble status. It gives
the philosophical orientation in finding the truth and showing these factors as ones which fix the unconditional
and conditional valuable models in Lithuanian Statute 1529. It is emphasis the variability ratings of «good» and
evil (sin)» depending on the subject. Due to the necessity to create similar standards, the position of the lawmakers
regarding the liability for undue behavior is considered. It was presumed that the main aim of punishment was to
provide unavoidability of punishment, execution, intimidation. The biggest threat was recognized as deprivation of
honor. There was a sample of special case on avoiding the punishment (art.29, Ch. 7). It is recognized that if the laws
quite contains in valuable model, it certainly strengthened its authority.
It was announced that gentry keeps strict commitment of «law» as a guarantee of entry and status while there
were several cases where gentry try to neglect it. The valuable behavior model of gentry was formed through an idea
of honor as a form of identity by belonging to the noble gentry status of «Christianization» and attempted to fix those
legislation imperatives.
Key words: the value of law, the Grand Duchy of Lithuania, the gentry, the Lithuanian Statute.
|