Структура релігійних відносин
Досліджується процес формування різних напрямів об’єктивного наукового аналізу проблем теорії держави і права, переосмислено та розкрито теоретичні аспекти релігійних відносин, як результат реалізації релігійних норм. Визначені структурні елементи релігійних відносин. Исследуется процесс формировани...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Держава і право |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63785 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Структура релігійних відносин / І.В. Міма // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 16-22. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859685955812720640 |
|---|---|
| author | Міма, І.В. |
| author_facet | Міма, І.В. |
| citation_txt | Структура релігійних відносин / І.В. Міма // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 16-22. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Досліджується процес формування різних напрямів об’єктивного наукового аналізу проблем теорії держави і права, переосмислено та розкрито теоретичні аспекти релігійних відносин, як результат реалізації релігійних норм. Визначені структурні елементи релігійних відносин.
Исследуется процесс формирования разнообразных направлений объективного научного анализа проблем теории государства и права, переосмислено и раскрыто теоретические аспекты религиозных отношений, как результат реализации религиозных норм. Определены структурные элементы религиозных отношений.
The process of forming of various directions of objective scientific analysis of problems of theory of the state and right is explored, the theoretical aspects of religious relations are exposed, as a result of realization of religious norms. The structural elements of religious relations are certain.
|
| first_indexed | 2025-11-30T22:29:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
І. В. МІМА
СТРУКТУРАРЕЛІГІЙНИХВІДНОСИН
Досліджується про цес фор му ван ня різних на прямів об’єктив но го на уко во го аналізу
про блем те орії дер жа ви і пра ва, пе ре ос мис ле но та роз кри то те о ре тичні ас пек ти
релігійних відно син, як ре зуль тат ре алізації релігійних норм. Виз на чені струк турні еле
мен ти релігійних відно син.
Ключовіслова: релігійні відно си ни, об’єкт релігійних відно син, суб’єкт релігійних
відно син, зміст та фор ма релігійних відно син.
Ис сле ду ет ся про цесс фор ми ро ва ния раз но об раз ных на прав ле ний объ ек тив но го
на уч но го ана ли за про блем те о рии го су дар ст ва и пра ва, пе ре ос мис ле но и рас кры то
те о ре ти че с кие ас пек ты ре ли ги оз ных от но ше ний, как ре зуль тат ре а ли за ции ре ли ги оз
ных норм. Оп ре де ле ны струк тур ные эле мен ты ре ли ги оз ных от но ше ний.
Ключевыеслова: ре ли ги оз ные от но ше ния, объ ект ре ли ги оз ных от но ше ний, субъ
ект ре ли ги оз ных от но ше ний, со дер жа ние и фор ма ре ли ги оз ных от но ше ний.
The process of forming of various directions of objective scientific analysis of problems of
theory of the state and right is explored, the theoretical aspects of religious relations are
exposed, as a result of realization of religious norms. The structural elements of religious
relations are certain.
Keywords: religious relations, object of religious relations, subject of religious relations,
maintenance and form of religious relations.
Суспільство–особливийвидсоціальноїсистеми,якийвиступаєякнайширша
інтегруюча система з чітко визначеними граничними умовами соціальності.
Політика,господарство,наука,релігія,вихованняєокреміфункціональнісисте-
мисуспільства,кожназякихвідображаєтьсяусуспільствітасуспільнихвідноси-
нахїїсуб’єктів.
Будь-якісуспільнівідносинискладаютьсяміжлюдьмиусуспільстві,івкож-
номуокремомувипадкузавждиусвідомлюютьсяїхучасникамитавиникаютьза
волею людей, через їх ціннісні уявлення,що знаходять свій вираз у словах та
вчинках,поведінцітадіяльності.Усітакідіїтавзаємозв’язкискладаютьіндивіду-
ально-вольовівідносиниміжлюдьми,якірегулюютьсяпевнимвидомсоціальних
норм,набуваючивідповідноїформисуспільнихвідносин.Індивідуально-вольові
економічні,політичні,соціальні,культурні,релігійні,сімейнітаіншівідносини,
зберігаючисвійспецифічнийдлякожноговидувідносинзміст,увиглядівзаємо-
пов’язанихдійлюдейіорганізацій,набуваютьзадопомогоюнормновухаракте-
ристикучерезвстановленіправатаобов’язкисторінконкретнихвидівсуспільних
відносин. Суспільні відносини різняться між собою залежно від того, за якою
підставоювонивиникли,якіціліпереслідують,обумовленівонинормативночи
ні.Суспільнівідносининеєнезмінними,вонирозвиваються,удосконалюютьсяі
зчасомприпиняються.
Значнуувагудослідженнямсуспільнихвідносинприділялияквітчизняні,так
ізарубіжнівчені:С.Алексєєв,С.Братусь,Н.Варламова,Ю.Гревцов,З.Іванова,
О.Курсова,М.Матузов,А.Поляков,Ю.Ткаченко,Р.Халфіна,Ц.Ямпольськата
інші1.Здебільшоговченимидосліджувалисьокреміпитанняструктуриправових
відносин (С. Зінченко, А. Власова)2, їх зміст, фактичний склад (Л. Воєводін,
16 Держава і право • Випуск 54
В.Ісаков,О.Красавчиков3),залишаючипозаувагоюсоціальнийтарелігійно-нор-
мативнийаспектипроблеми.Зокрема,позаувагоювченихзалишилосьдосліджен-
няструктурирелігійнихвідносинзтеоретико-правовоїточкизору.
Суспільні відносини за своїм змістом є результатом втілення знань про те
якою має бути поведінка їх учасників та реалізацією конкретних зразків
поведінки,щомістятьпевнівидисоціальнихнорм.Релігійнівідносини,врегуль-
ованірелігійниминормами,єсамеповедінкоюучасниківрелігійнихсуспільних
відносин. Релігійні відносини, як різновид суспільних, існують паралельно
іншимвидам(політичними,правовими,культурнимитощо):реальніудійсності,
походятьвідрелігійно-нормативнихтекстів,якіприписуютьнеобхідністьвиник-
нення таких відносин; визначають та узгоджують поведінку суб’єктів таких
відносин; пов’язані з релігійною поведінкою суб’єктів; учасники релігійних
відносиннаділеніповноваженнямивимагатидотриманнятавиконанняприписів
релігійнихнорм(віруючими,кліром,священнослужителями,державою,церквою
таіншимирелігійнимиорганізаціямичигромадами).
Необхіднозазначити,якщосуспільнівідносинипотрапляютьдосферинорма-
тивногорегулювання,і,відповідновиникаютьтазмінюютьсянапідставітексту-
альних релігійних норм, вони перетворюються в офіційні релігійні суспільні
відносини.Такірелігійнівідносиниможнавизначитияксоціальнувзаємодію,яка
здійснюєтьсяшляхомреалізаціївизнанихправтаобов’язківсуб’єктівсуспільних
відносин.
Релігійнівідносини,якскладнесоціальнеявище,входятьдоскладурелігійної
системи.Внійсукупністьвнутрішньоузгодженихтавзаємопов’язанихрелігійних
норм(приписів),здійснюєнормативнийвпливтарегулюванняспецифічнихвидів
суспільних відносин, об’єднаних в певну, внутрішньо узгоджену систему.
Релігійні відносини обумовлюються та характеризуються змістом релігійних
норм,визначаючизмісттасутьрелігійноїсистеми.Релігійнівідносини–цеісто-
рично утворена, об’єктивно існуюча сукупність внутрішньо узгоджених та
взаємопов’язаних соціальних відносин, що врегульовані релігійними нормами
(релігійна діяльність релігійних організацій, віруючих, релігійна свідомість
тощо). Релігійні норми (канони) у свою чергу, визначаються характером таких
суспільних відносин, засобів, за допомогою яких здійснюється нормативний
впливнасуспільнівідносинивіруючих:релігійнідіїтаповедінку.
Оскількирелігійнінормиєрізновидомсоціальних,маютьзовнішнійвиразу
форміджерелаправа,виступаютьрегуляторомсуспільнихвідносин,породжують
та закріплюють визначену поведінку суб’єкта релігійних суспільних відносин,
визначаютьумовизаякихозначенісуспільнівідносинивиникають,змінюються
чи припиняються, вони впливають на визначення структури, змісту та підстав
(релігійно-нормативнихфактів)релігійнихвідносин.Релігійнівідносинияксис-
тема, є складним явищем, що складається з різних елементів та структурних
зв’язків між ними. До структурних елементів релігійних суспільних відносин
необхідновіднести:об’єкт,суб’єкт,змісттаформа,безякоїнеможназ’ясувати
сутністьзмістурелігійнихсуспільнихвідносин.
Об’єктомрегулювання релігійнихнорм є специфічний різновид суспільних
відносин–релігійні:релігійнадіяльністьіповедінкавіруючихтакліру,релігійний
культ, або сукупність обрядових дій. При цьому культовими можуть бути не
тількидії,алейбездіяльність,щопрописуютьсярелігійниминормами:утриман-
нявідтрудовоїдіяльностівсуботнідні(іудаїзм),відприйомуїжівденнийчас
17Юридичні і політичні науки
протягоммісяцярамадан(іслам),відвживаннятихчиіншихпродуктівїжі(хар-
човізаборонирізноманітнихрелігій),відукладанняшлюбузіновірцямитаінше.
Об’єктом релігійних відносин є те, на що спрямована релігійна діяльність
суб’єктів,тобтоте,черезщореалізуютьсяїхрелігійніправатаобов’язки.Зіншо-
гобоку,об’єктрелігійнихвідносинможнарозглядатиздвохпозицій:моністичної
(теоріїодногооб’єкта)таплюралістичної(теоріїчисленнихоб’єктів).Відповідно
допершоїоб’єктомвизначаєтьсяте,нащовпливаютьрелігійнівідносини.Але
впливати релігійні норми можуть тільки на поведінку людей. При цьому
суб’єктивні релігійні права та обов’язки спрямовані на забезпечення певної
поведінки зобов’язаної особи в інтересах уповноваженого суб’єкта4. Саме
поведінка зобов’язаної особи є об’єктом релігійних відносин. На відміну від
моністичного, плюралістичне визначення релігійного об’єкта містить різні
релігійніінтереситаблага(релігійніцінності).Цеможутьбутиматеріальніблага
–релігійнікультовіречі,самаповедінкаучасниківрелігійнихвідносинтарезуль-
тати поведінки (хрещення, постриг у ченці, молитва, відправляння культу,
здійснення церковно-управлінських дій тощо). Загальним об’єктом релігійних
відносин є найрізноманітніші релігійні цінності, а спеціальним – конкретні
релігійніматеріальнічинематеріальніоб’єкти(носіїцінніснихякостей)5.
Суб’єктамирелігійнихсуспільнихвідносинєособи,щовиступаютьносіями
передбаченихрелігійниминормамисуб’єктивнихправтаобов’язківтаспіввідно-
сятьзнимисвоюповедінку.Колосуб’єктівофіційнихрелігійнихвідносинвизна-
чається та закріплюється церквою6. Останнім часом поступово коло таких
суб’єктів розширюється. До того ж, один і той самий суб’єкт може виступати
суб’єктом безпосередньо релігійних відносин, і суб’єктом інших суспільних
відносин (наприклад, священнослужитель як людина і громадянин є суб’єктом
конституційних,цивільно-правовихтаіншихправовихвідносин,аякчленправо-
славногоприходувступаєувнутрішньоприходськірелігійнівідносини,щоврегу-
льованірелігійниминормами).
Як тільки у конкретного суб’єкта з’являються умови (релігійно-нормативні
факти),якіпередбаченігіпотезоюрелігійнихнорм,абстрактнеправилорелігійних
нормтазагальнірелігійнівідносинидоповнюютьсямежеюконкретноїможливої
чи належної поведінки. Оскільки релігійні суспільні відносини виникають у
соціальномусередовищі,донихневід’ємновключаютьсярізнісоціальнісуб’єкти,
серед яких важливу роль відіграють носії соціально-релігійного авторитету, до
яких можна апелювати на випадок релігійних конфліктів, та які уповноважені
вимагативиконаннявідповіднихобов’язків(держава,церква,релігійніорганізації
тагромадитощо).
Суб’єктами релігійних правовідносин можуть бути: а) громадяни держави,
іноземні громадяни, особи без громадянства – віруючі; б) священики; в) клір7,
г)ченці8,ґ)приєднанідоцеркви;д)миряни.Крімтого,необхідновизнатистатус
суб’єктарелігійнихвідносинзацерквою,релігійнимиорганізаціямитагромада-
ми,праватаобов’язкиякихздійснюютьсячерезїхпредставників–фізичнихосіб.
Вважаємо,щобутисуб’єктомрелігійнихвідносинозначаєздатністьсуб’єкта
бутинетількиносіємсуб’єктивнихрелігійнихправтаобов’язків,алеіздатність
особистоціправатаобов’язкиреалізовувати9.Відповідновінєактивнимправо-
вим діячем – суб’єктом актів ідентифікації релігійних фактів як нормативних
черезвизнанняїхсоціальногозначеннятазагальності.Особа,якаспіввідносить
своюповедінкузналежнимийомурелігійнимиправамитаобов’язками,наділена
18 Держава і право • Випуск 54
релігійноюправоздатністютадієздатністю,маєпевнийправовийстатус.
Правовий статус суб’єктів визначається змістом прав та обов’язків, що
закріплені у релігійних нормах. Можна виділити загальний, спеціальний та
індивідуальнийстатуссуб’єктіврелігійнихвідносин.Загальнимрелігійнимпра-
вовимстатусомволодіютьусісуб’єкти,щоналежатьдообраноїнимирелігії.Але
він може змінюватись відповідно до змін особою релігійних вірувань, що він
сповідує.Спеціальним–наділенісуб’єктивідповіднотихцілейтазадач,заради
якихвониіснуютьчистворюються.Релігійніорганізаціїможутьбутиякдержав-
ними,такіприватними.Суб’єктирелігійнихвідносинмаютьувласностічигос-
подарськомувіданні (оперативномууправлінні)відокремленемайно,відповіда-
ютьзасвоїмизобов’язаннямициммайном,можутьвідсвого іменінабуватита
здійснюватимайновітаособистінемайновіправа,нестиобов’язки,бутипозива-
чамитавідповідачамиусуді10,єучасникамирізнихпублічно-правовихвідносин,
їхправовітарелігійніможливостівизначаютьсякомпетенцією,тобтосукупністю
правтаобов’язків,передбаченихрелігійниминормами,щозакріплюютьсяунор-
мативнихактах.
Індивідуальний – залежить від загального статусу та від індивідуальних
суб’єктивнихправтаобов’язків,щоналежатьконкретномусуб’єктурелігійних
відносин.Наприклад, особи,що займають однаковий ступінь в ієрархії свяще-
нодії, мають істотно різний обсяг церковно-урядової влади, це зокрема, папа,
митрополит, єпископ; капітулярний вікарій, апостольний вікарій, генеральний
вікарійпідпорядковуютьсяусвоїйдіяльностіюрисдикціїєпископа,владоюякого
призначенінапосаду.Їхповноваженняприпиняютьсяодночаснозприпиненням
владисамогоєпископа:смерті,переміщення,позбавленнясану11.Крімподілуна
нижчетавищедухівництвоправославнацерквавизначаєсвященнослужителівта
церковнослужителів. До останніх належать читець (причетник, псаломщик,
дячок,пономарей),іншівідносятьсядосвященнослужителів.Єпископмаєокре-
мий правовий статус у православній церкві. Також духівництво поділяють на
біле,абомирське,тачорне,абоченці.Деякієпископи,маючиєпископськийсан,
не мають юрисдикції (вікарні архієреї), і, навпаки, особи, що мають ступінь
пресвітера,можутьздійснюватиурядовувладу,якуупевнійміріможнапорівняти
звладоюєпископа(завідуючицерквамитадухівництвомприлеглоговідомства,
протопресвітервійськовоготаморськогодухівництва),абозайматиіншийстану
посадовійієрархії(протоієрей,благочинний,намісникмонастиря)12.
Під релігійною правоздатністю необхідно розуміти визнання церквою чи
релігійноюорганізацією,громадоюзагальноїможливостісуб’єктаматипередба-
ченірелігійниминормамиправатаобов’язки13.Тобтоцесамаможливістьособи
матирелігійніправатаобов’язки.Структурарелігійноїправоздатностівключає
триелементи:можливістьдіятичинедіятипевнимчином;можливістьвимагати
від іншої сторони у релігійних відносинах відповідної поведінки; можливість
вимагатирелігійного-нормативногозахистунавипадокневиконанняіншоюсто-
роноюсвоїхрелігійнихобов’язків.
Слідпідкреслити,щозагальновизнанатеоретичнакласифікаціявидівправо-
здатностієприйнятноюйдлярозмежуваннярелігійноїправоздатностіназагаль-
ну, галузеву та спеціальну. Загальна – є принципова можливість особи мати
релігійні права та обов’язки, передбачені релігійними нормативними актами,
хоча фактичне володіння правами може наступити лише за певних умов
(релігійно-нормативних фактів). Загальна релігійна правоздатність у людини
19Юридичні і політичні науки
виникаєзмоментухрещеннячиобертаннядобудь-якоїрелігії.Галузева–надає
можливість суб’єктові набувати релігійних прав у певних галузях релігійного
права:шлюбно-сімейна(обранняшлюбу,розлучення),хрещення,чернецтво,тру-
доватощо.Галузеварелігійнаправоздатністьвиникаєодночаснознабуттямвіру-
ючимстатусучленарелігійноїорганізації,общиничиприхожанинапевноїцерк-
ви тощо.Спеціальна –може виникати за наявності визначених умов (особливі
знанняугалузірелігії,стажцерковнослужіннясвященика:архієрей,протоієрей,
єпарх,тощо),щовизначаютьсяцілямитазадачамидіяльностісуб’єкта,зафіксо-
ваних у релігійних нормах, статутах релігійних організацій, громад чи церкви.
Втратаправоздатностіпередбачаєтьсяуразі:а)смертісуб’єкта;б)черезанафе-
му14.
Суб’єктивнірелігійніправанеобхідновідрізнятивідрелігійнихінтересівтому,
щосуб’єктивнірелігійніправазавждипоходятьвідзмістурелігійнихнормівиз-
начаютьможливістьвчинятичиутриматисьвідвчиненняпевноїдії;пов’язані з
релігійнимиобов’язкамиіншихсуб’єктів.Релігійніобов’язкиєрелігійноюмірою
поведінкиучасниківрелігійнихвідносин,іможутьбутиякактивними,такіпасив-
ними. Структура релігійних обов’язків відповідає структурі суб’єктивних релі-
гійнихправ.Вонавключаєусебе:обов’язоквчинитипевнурелігійнудіювінте-
ресахуповноважених;обов’язокневчинятипевнихрелігійнихдій,якіпорушують
релігійніправа інших;обов’язок запевнихобставиннестиособистічимайнові
позбавленняякщоневиконанорелігійніобов’язки.Релігійніінтереси–цепевна
зацікавленістьсуб’єктасуспільнихвідносинудосягненніпозитивнихрезультатів
відсвоєїдіяльностіщодозадоволеннярелігійнихпотреб.Релігійніінтересиспо-
нукаютьдодій,довстановленнявизначенихрелігійниминормамивзаємозв’язків
міжучасникамирелігійнихвідносинзприводупевноїрелігійноїпотреби.
Релігійна дієздатність є здатністю особи самостійно здійснювати свої
суб’єктивніправатаобов’язки.Воназалежитьвідінтелектуально-вольовоїхарак-
теристики особи, її віку та психічного стану. Чіткого визначення вікової межі
релігійнінорминемістять.Наприклад,дляосіб,щоприймаютьчернецькийпост-
ригпередбаченодекількавіковихцензів:а)10років(40-веправилоТрулльського
Собору);б)усинодальнуепоху–30роківдлячоловіківта40роківдляжінок;
в)дляосіб,щонавчаютьсяудуховнихсемінаріяхтаакадеміях–25років.Особи,
щомаливимовитичернецькіобіцянки,набувалирелігійнуспеціальнудієздатність
з17років15.НаказомСвятогоСинодувід23травня1836р.встановлювавсявік
церковного повноліття з 14 років (ст. 209, 84 «Номоканону» при Великому
Требніку). У зв’язку з цим, така категорія як релігійна деліктоздатність має
похіднийзв’язоквідзмістурелігійноїдієздатності,тобтоздатностісуб’єктанести
релігійну відповідальність за здійснення релігійного правопорушення. Бути
носієм релігійної відповідальності означає зазнавати релігійних санкцій, що
передбачені релігійними нормами, які порушив суб’єкт релігійних право-
відносин.
Необхідно зазначити,що змістомрелігійнихвідносинєрелігійнаповедінка
учасниківсуспільнихвідносин,щореалізуютьсвоїрелігійніправатавиконують
релігійніобов’язки.Релігійнівідносинине існуютьпозаповедінкоюйогоучас-
ників.Тількичерезрелігійнуповедінкуреалізуютьсяцілірелігійнихвідносин.У
змістірелігійнихвідносиннеобхідновиділятидвааспекти:нормативнийтафак-
тичний.Першийвключаєусебесуб’єктивнірелігійніправатаобов’язки;другий
–дії,вякихреалізуютьсярелігійніправатаобов’язки.Л.Рогачовазазначає,що
20 Держава і право • Випуск 54
учасники релігійних відносин вчиняють як релігійно значимі, так і дії, що не
маютьрелігійногозначення.Першівходятьдозмістурелігійнихвідносин.Врегу-
льованірелігійниминормамисуспільнівідносинистворюютьфактичнірелігійні
відносининормативноїформи16.
Будь-якарелігійнаповедінкабудеправомірною,якщоєусвідомленоюзбоку
суб’єктавідносинтаотримаєпевнунормативнуформу.Релігійнівідносини,що
немаютьформи,неможутьбутизмістовноюповедінкою.Змістовна,усвідомлена
релігійна поведінка є поведінкою зваженою, яка відповідає певній мірі. Такою
міроюєрелігійнінорми.Томуактиповедінкисуб’єктіврелігійнихвідносин,що
вчиняютьсяувідповідностідорелігійнихнорм,отримуютьсвоюрелігійно-нор-
мативну форму: форму суб’єктивних релігійних прав та обов’язків. Релігійні
відносининеобхіднорозглядативїхреальномубутті,анетількиякмоделіпове-
дінки,щомістятьсяурелігійнихнормах.Суб’єктивнірелігійніправа–права,що
належатьсуб’єктурелігійнихвідносиніпредставляютьсобоюправомірнумож-
ливість суб’єктадіятипевнимчином,що забезпеченорелігійнимиобов’язками
іншихучасниківрелігійнихвідносин.Церелігійно-нормативнамірайогоможли-
воїповедінкиі,відповідно,міраправомірноїповедінки,мірарелігійноїсвободи
суб’єкта.Такаміравизначаєтьсярелігійниминормами, іцяобставинабезпосе-
реднімчиномвідображаєтьсянаструктурісуб’єктивногорелігійногоправа.
Дотогож,зазначимо,щорелігійнінормимістятьсяурелігійно-нормативних
актах, якими визначається коло регульованих релігійних відносин. На думку
В.Ципіна,конкретнірелігійнівідносинивиникаютьнапідставірішеньВселенсь-
ких чиПоміснихСоборів,Синоду, індивідуальних релігійних актів (церковних
наказів,розпорядженьтощо)17.Загальнірелігійнінорминеадресованібезпосе-
редньодоконкретноїособи,вонивстановлюютьтиповіумови,напідставіяких
виникаютьконкретнірелігійнівідносини.Длявиникненняконкретнихрелігійних
відносиннеобхіднаіндивідуалізаціяприписівзагальнихрелігійнихнорм–видан-
ня релігійно-нормативних актів. Наприклад, до повноважень Архієрейського
Соборувіднесенотлумаченнясвятихканонівтаіншихцерковних«законоположе-
ний»,шляхомприйняттявідповіднихрішень;канонамиХалкідонськогоСобору
ченцямзабороняєтьсязайматисьторгівельноюдіяльністю,прийматичужіречіна
схов,втручатисьуцивільнітасуспільнісправи,бутиопікунами,піклувальниками
чиповіренимиусправах,щонестосуютьсямонастирів18.
Отже,зарезультатамипроведеногодослідженняданоїпроблеми,можназро-
битивисновок,щорелігійнівідносинияксистема,єскладнимявищем,щоутво-
рюється з різних елементів та структурних зв’язківміжними.До структурних
елементіврелігійнихвідносиннеобхідновіднести:об’єкт,суб’єкт,змісттаформу.
1.Алек се ев С. С. Теория государства и права:Учебник дляюрид. вузов и фак. /
АлексеевС.С.,АрхиповС.И.,КорельскийВ.М.–М.:Инфра•М-Норма,1997.–570с.;
Бра тусь С. Н.Субъектыгражданскогоправа.–М.:Юрид.лит.,1950.–120с.;Вар ла мо
ва Н. В.Аксиологическийаспектправоотношений//Проблемыценностногоподходав
праве:традициииобновления:Сб.статей/ред.КосаревА.И.идр.–М.:Ин-тгосудар-
стваиправаРАН,1996.–С.10–16;Грев цов Ю. И.Правовыеотношенияиосуществле-
ниеправа.–Ленинград:Знание,1987.–201с.;Ива но ва З. Д.Юридическиефактыи
возникновениесубъективныхправграждан///Советскоегосударствоиправо.–1980.–
№2.–С.13–17;Кур со ва О. А.Фикциивправе:Автореф.дис.…канд.юрид.наук:спец.
12.00.01.–НижнийНовгород,2001.–21с.;Ме то до ло ги че с киевопросытеорииправо-
отношений:Сб.науч.трудов/Науч.ред.МатузовН.И.–М.:Юрид.лит.,1980.–324с.;
21Юридичні і політичні науки
По ля ков А. В.Общаятеорияправа:проблемыинтерпретациивконтекстекоммуника-
тивногоподхода:Курслекций.–СПб.:Изд.домС.-Петербургскогоин-та,2004.–864с.;
Тка чен ко Ю. Г.Методологическиевопросытеорииправоотношений.–М.:Юрид.лит.,
I960.–236с.;Хал фи на Р. О.Общееучениеоправоотношении.–М.:Юрид.лит.,1974.–
291с.;Ям поль ская Ц. А.Оправовойнормеиправовомотношении//Советскоегосудар-
ствоиправо.–1951.–№9.–С.34–39.2. Зин чен ко С. О.Правоотношенияидинамика
егоэлементов//Северо-Кавказскийюридическийвестник.–1998.–№1.–С.21–27;
Вла со ва А. В.Структураобъективногогражданскогоправа.–Ярославль:Титул,1998.
–314с.3. Во е во дин Л. Д.ЮридическийстатусличностивРоссии:Учеб.пособие.–М.:
Юристъ,1997.–157с.;Иса ков В. Б.Фактическиесоставыкакоснованиявозникновения
правоотношений//Правоведение.–1972.–№4.–С.11–15;Кра сав чи ков О. А.Соци-
альное содержание правоспособности граждан // Правоведение. – 1960. – № 1. –
С. 27–31. 4. Спи ри до нов Л. И. Теория государства и права. –М.: Фирма Гардарика,
1996.–С.195.5. Да вы дов Ю. Н.МаксВеберисовременнаятеоретическаясоциология:
Актуальныепроблемывеберовского социологическогоучения. –М.:Мартис, 1998. –
С.52.6. Су во ров Н. С, Том си нов В. А.Учебникцерковногоправа.–М.:Изд-во«Зерца-
ло», 2004. –С. 435.7. Там само. –С. 184.8. Пав лов А. С.Курсцерковного права. –
Св.Троице-СергиеваЛавра,1902.–С.92.9. Вен ге ров А. Б.Теориягосударстваиправа:
Учебникдляюрид.вузов.–М.:НовыйЮрист,1998.–С.436.10. Те о рия праваигосу-
дарствавсвязистеориейнравственностиЛ.И.Петражицкого/Редкол.:АбдулаевМ.И.
(председ.) и др. – СПб.: Лань, 2000. – С. 321. 11. Су во ров Н. С., Том си нов В. А.
Цит.праця.–С.204.12. Тамсамо.–С.206.13. Рабіно вич П. М.Основизагальноїтеорії
права та держави: Навч. посіб. – [5-е вид., зі змінами].– К.: Атіка, 2001. – С. 139.
14. Цыпин В. А.Церковноеправо:Учеб.пособие.–М.:Изд-воМФТИ,1994.–С.137.
15. Тамсамо.–С.175.16. За галь натеоріядержавиіправа:Підручникдлястуд.юрид.
спец.вищ.навч.закладівосвіти/ТкаченкоВ.Д.,РогачоваЛ.Л.,ПетришинаО.В.таін.;
Ред.М.В.Цвік.–Х.:Право,2002.–С.312.17. Цы пин В. А.Церковноеправо:Учеб.
пособ.–М.:Изд-воМФТИ,1994.–С.55.18. Ко дексКанонівСхіднихЦерков,проголо-
шенийІваномПавломІІ/Пер.златин.,упоряд.Й.Кобів.–Львів:Вид-воОО.Василіян,
1995.–С.22.
22 Держава і право • Випуск 54
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-63785 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T22:29:26Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Міма, І.В. 2014-06-08T16:51:37Z 2014-06-08T16:51:37Z 2011 Структура релігійних відносин / І.В. Міма // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 16-22. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63785 Досліджується процес формування різних напрямів об’єктивного наукового аналізу проблем теорії держави і права, переосмислено та розкрито теоретичні аспекти релігійних відносин, як результат реалізації релігійних норм. Визначені структурні елементи релігійних відносин. Исследуется процесс формирования разнообразных направлений объективного научного анализа проблем теории государства и права, переосмислено и раскрыто теоретические аспекты религиозных отношений, как результат реализации религиозных норм. Определены структурные элементы религиозных отношений. The process of forming of various directions of objective scientific analysis of problems of theory of the state and right is explored, the theoretical aspects of religious relations are exposed, as a result of realization of religious norms. The structural elements of religious relations are certain. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Теорія держави і права Структура релігійних відносин Article published earlier |
| spellingShingle | Структура релігійних відносин Міма, І.В. Теорія держави і права |
| title | Структура релігійних відносин |
| title_full | Структура релігійних відносин |
| title_fullStr | Структура релігійних відносин |
| title_full_unstemmed | Структура релігійних відносин |
| title_short | Структура релігійних відносин |
| title_sort | структура релігійних відносин |
| topic | Теорія держави і права |
| topic_facet | Теорія держави і права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63785 |
| work_keys_str_mv | AT mímaív strukturarelígíinihvídnosin |