Розвиток поглядів на зловживання правом в цивільному процесуальному законодавстві України: історико-правовий аспект
Розглянуто еволюцію українського законодавства щодо врегулювання зловживань цивільними процесуальними правами від найперших відомих кодифікованих актів. Рассмотрена эволюция украинского законодательства относительно урегулирования злоупотреблений гражданскими процессуальными правами, начиная с первы...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Держава і право |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63796 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Розвиток поглядів на зловживання правом в цивільному процесуальному законодавстві України: історико-правовий аспект / В.Б. Руденко // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 140-145. — Бібліогр.: 46 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859795092356726784 |
|---|---|
| author | Руденко, В.Б. |
| author_facet | Руденко, В.Б. |
| citation_txt | Розвиток поглядів на зловживання правом в цивільному процесуальному законодавстві України: історико-правовий аспект / В.Б. Руденко // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 140-145. — Бібліогр.: 46 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Розглянуто еволюцію українського законодавства щодо врегулювання зловживань цивільними процесуальними правами від найперших відомих кодифікованих актів.
Рассмотрена эволюция украинского законодательства относительно урегулирования злоупотреблений гражданскими процессуальными правами, начиная с первых известных кодифицированных актов.
This article observes the evolution of ukrainian law in the part to predict abuse of civil procedure law.
|
| first_indexed | 2025-12-02T13:33:03Z |
| format | Article |
| fulltext |
В. Б. РУ ДЕН КО
РОЗВИТОКПОГЛЯДІВНАЗЛОВЖИВАННЯПРАВОМ
ВЦИВІЛЬНОМУПРОЦЕСУАЛЬНОМУЗАКОНОДАВСТВІУКРАЇНИ:
ІСТОРИКОПРАВОВИЙАСПЕКТ
Роз г ля ну то ево люцію ук раїнсько го за ко но дав ст ва що до вре гу лю ван ня зло вжи вань
цивільни ми про це су аль ни ми пра ва ми від най пер ших відо мих ко дифіко ва них актів.
Ключовіслова: зло вжи ван ня цивільни ми про це су аль ни ми пра ва ми, не до б ро совісна
по ведінка, пра во суд дя, цивільне су до чин ст во.
Рас смо т ре на эво лю ция ук ра ин ско го за ко но да тель ст ва от но си тель но уре гу ли ро ва
ния зло упо треб ле ний граж дан ски ми про цес су аль ны ми пра ва ми, на чи ная с пер вых из ве
ст ных ко ди фи ци ро ван ных ак тов.
Ключевыеслова: зло упо треб ле ния граж дан ски ми про цес су аль ны ми пра ва ми, не до
б ро со ве ст ное по ве де ние, пра во су дие, граж дан ское су до про из вод ст во.
This article observes the evolution of ukrainian law in the part to predict abuse of civil
procedure law.
Keywords: аbuse of civil procedural law, inequitable conduct, justice, offence.
Зловживанняпроцесуальнимиправамивцивільномусудочинствівикликають
останнім часом закономірну зацікавленість як науковців, так і практичних
спеціалістів.Зверненнядоісторіїукраїнськогоправазасвідчує,щопроявинедо-
бросовісноїповедінкинасудібуливідоміщедавньоруськомузаконодавству.
«РуськаПравда»–першийвідомийнамкодифікованийзбірникРуськоїдер-
жави, питанняпро часпояви якого восходять доVII ст. н.е.Судовийпроцес у
Руськійдержавімавзагальнийхарактерпідназвою«тяжба»,або«тяжа»,тане
знав поділу на цивільний і кримінальний.Нез’явлення сторони призводило до
заочноговироку.Занеобхідностіпідсудногодоставлялисилою1.Запровадження
заочного порядку вирішення справи унеможливлювало зловживання стороною
неявкоюнасудтавиключалозатягуваннясправи.
Цікавимєположеннястатті10:«Аще ли ри неть мо ужь мо у жа лю бо от се бе
лю бо к со бе 3 грив ны, а ви до ка два вы ве дет(ь); аще бо у дет(ь) ва рягъ лю бо кол
бягъ, то на ро тоу»2.(«Якщожчоловікштовхнечоловікадосебечивідсебе,(то
платить)3гривни,коли(потерпілий)виставитьдвохсвідків,алеякщопотерпілим
будеваряг,чиколбяг,тойомудостатньоприсягнути»)3.«РуськаПравда»незнала
поняттялжесвідоцтватанепередбачалавідповідальностізадаваннянеправдивих
свідчень. З розвитком судочинства показання свідків стали в обов’язковому
порядкупідтверджуватисяприсягоюабосудовимпоєдинком4.
Великарольприсягипов’язаназїїрелігійнимзначенням.Вподальшомупри-
сягаякправочиякобов’язокдоказуваннядобросовісностіповедінкивсудізнай-
шласвоєвідображеннявіншихукраїнськихджерелахправа.
У XIV–XVI ст.ст. українські землі входили до складу Великого князівства
Литовського, яке сучасники називали Литовсько-Руською державою. Судебник
Казимира1468р.,найдавнішапам’яткалитовськогоправа,доприйняттяпершого
СтатутуВеликогокнязівстваЛитовського1529рокудіявнавсіййоготериторії5.
У статті 22 Судебника Казимира 1468 р. встановлений порядок з’явлення до
140 Держава і право • Випуск 54
суду6.Зазначеноюнормоюописанінегативнінаслідкидлясторони,щонеприїха-
ланасуд,увиглядіпрограшусправи.Цезапобігалозатягуваннюрозглядусправи
через недобросовісну неявку сторони.Єдиними поважними причинами відсут-
ностівважалисьнеможливістьприбутичереззайнятістьнадержавнійчиземській
службі,атакожхвороба.
УСтатуті1529р.доситьбагатомісцявідводитьсясудово-процесуальномупра-
ву.Однимзголовнихмеханізмівзапобіганнюлжесвідченнямвиступаєприсяга7.
Віднедобросовісноговиконанняобов’язкуз’явитисьдосудуСтатут1529р.
містивзапобіжникиувиглядівичерпногоперелікуповажнихпричин.Дляуник-
неннятривалогосудовогорозглядузаборонялосьпідчаспровадженняапелювати
доіншихінстанційтавстановлювавсяобов’язокдовестисправудокінця8.
Караласяшляхоммайнового стягнення спроба уповільнити судовийпроцес
шляхомнеподаннядоказівнарозгляд9.ОкремийартикулСтатуту1529р.присвя-
ченийзловживаннюдовіроюпризамініоднієїособиіншоювсудовомупроцесі.
Прицьомувражаючимєпокараннязатакеправопорушення–смертнакара,іце
принеостаточнихнегативнихнаслідкахдляпотерпілоїсторони10.
Забезпідставневчиненняпозовустягувавсяштрафякнакористьсуду,такіна
користьвідповідача:«<…> як би хто, не ма ю чи ніяких підстав або не зва жа ю чи
на су до ве рішен ня, по ру шив про ти ко го іншо го спра ву про маєток, хо ча раніше
про грав спра ву, а потім че рез свою упертість зно ву із цьо го ж при во ду пред’явив
по зов, то му сить за пла ти ти три рублі судді і три рублі то му, ко го при тяг нув до
су ду»11.
Статут 1566 року в розділі IV «Про суди і про суддів» містив як доволі
детальні описи можливих зловживань сторонами при судовій процедурі, так і
запобіжнізаходипротитакихнедобросовіснихдій.
Якодинзпроявівнеповагидосудутаспробазатягнутипроцесрозглядалась
неявканасудбезповажнихпричин12,щокаралосьмайновимстягненнямтапро-
грашем справи. Дії недобросовісного позивача при його неявці призводили до
доволісерйознихмайновихсанкцій13.Проглибокеопрацюванняупорядниками
Статуту1566рокурізнихситуацій,якімоглибпризвестидопроцесуальнихпору-
шень, свідчить встановлений обов’язок сторони, яка має одночасно судитися
різних судах, визначитись з пріоритетною для нього справою («за для кра щої і
більшої спра ви»)тасповіститиіншісудиофіційнимчиномпросвоювідсутність14.
Статутом 1566 року були передбачені види процесуальних правопорушень,
направленихнавведеннясудувоману,атакожвказаніпокараннязатакізловжи-
вання,зокрема,за«псуванняпозвів».Відповідальністьбулапередбаченаякдля
позивача, так і для відповідача15. При зловживанні позивачем підсудністю
відповідач(позваний)«не по ви нен ні пе ред ким ста но ви ти ся і на та ким поз вам
слух ня ним бу ти». Крім цього, недобросовісного позивача очікувала майнова
відповідальність16.
Зловживаннядовірою,вчиненепрокураторами(адвокатами)каралосьжорсто-
ко,оскількиприрівнювалосьдозради:«<…> ко ли б який про ку ра тор, взяв шись
ко му спра ву йо го ве с ти і су ди тись, і вивідав ши у ньо го ту спра ву і ли с ти [доку-
менти] йо го ог ледівши, ви дав йо го у то му сто роні су про тивній, або до тієї сто
ро ни йо го су про тив ної при став, і від цьо го то му, ко му він пер шо му обіцяв йо го
спра ву ве с ти, вий ш ли збит ки<…>; тоді та кий, як що є шлях тич, честь втра чає,
а не шлях тич – жит тя втра чає»17.
Не дивним, з огляду на показову загальну опрацьованність максимальної
141Юридичні і політичні науки
кількості потенційних «слабких» процедурних місць, виглядає заборона відпо-
відачуперешкоджатисудовомурозгляду,зокрема,поданнямзустрічнихвимог18.
Занедобросовіснеповторневимаганняпредметуспорувинна(«упер та»)сто-
ронапідлягалапокараннюшляхомув’язненняначотиритижніівідшкодування19.
Настадіїоскарженнясудовогорішеннязловживання,направленіназатягування
розглядусправи,унеможливлювалисьнормоюпронедопущеннянедобросовісної
апеляції20.
ЗусіхтрьохстатутівВеликогокнязівстваЛитовськогосамеСтатут1588року
мав найдовший вік практичного застосування.Новий статут (неофіційна назва
Статуту1588року)залишавсячиннимнаукраїнськихземляхмайжедосередини
ХІХст.21
ПродовжуючитрадиціїпопередніхСтатутів,правилаНовогостатутузазали-
шення суду під час розгляду встановлювали для винної сторони автоматичний
програшсправи«за не стан ня»22.
Також,яківСтатуті1566р.,допускаласьнеявканасудовийрозгляд(«на ро ки
су дові перші») з причини хвороби, служби земської або «по шесті мо ро вої»
(епідемії).Більшдетальноунормовувавсяпорядоксповіщенняпропричининеяв-
ки на суд, а у випадку неповажності причин або неповідомлення про причини
неявкипротягомдвохроківсудовихпідряд–справапрогравалась23.
Порядоквзалісудутаправилаповедінкисторінііншихприсутніхрегулюва-
лисьтакимчином,«щоб на вря дах на ших в суді кож но му скар ги і де ба ти су дові
без свар і не потрібної за трим ки і зволікан ня йшли»24.
Зловживаннюзустрічнимипретензіями(«сло ва не потрібні відповіда ча»)про-
тиставлявся обов’язок суду відхиляти все зайве та здійснювати правосуддя за
первиннимпозовом25.
Аналогічно із Статутом 1566 р. регулювалось запобігання недобросовісній
апеляції26таіншіподібнівипадки.
ОскількитривалийчасрізнічастинитериторіїсучасноїУкраїнивходилидо
складурізнихдержавнихутворень,неможнаоминути історичнийперіодГеть-
манщини.Я.Падох,досліджуючитему ґрунтовогопроцесу,що існувавуГеть-
манщині,поділяєйогонадобуЛитовськогостатутудо1648р.,добукозацького
судовогоустроюдо1763р.ітретюдобувідновленихстатутнихсудівдо1781р.,
себто до провадження у життя закону «Об учрежденіи губерній» і скасування
козацькогосудовогоустрою27.
ПідставоюдляпраціЯ.Падохапослужиламонументальнакодифікаціядіючо-
гоуXVIIIст.вГетьманщиніправа(остаточносформованав1743р.)підназвою
«Права, по которым судится малороссийский народ. Кодифікатори «Прав…»
ґрунтувалисвоюпрацюпередовсімнаЛитовськімстатуті,німецькіммагдебурзь-
кимправітаправізвичаєвим28.
Так, було встановлено негативні наслідки неявки для обох сторін, які були
гіршідляпозовника.Якщопозовниквиправдовувавсвоюнеявку,тодінетільки
непадалинаньогоніякінегативнінаслідки,алейщемігпроситисудвідкласти
розправудочасу,колипроминутьперешкоди,щойомунедозволялинанеїпри-
бути29.
Неявка оскарженого траплялася частіше.Якщооскарженийне з’являвсяна
розправу, суд поновно визначав термін. У випадку неявки на другий термін
відповідач до початку процесу мусив сплатити позовникові відшкодування за
перенесеннярозправиурозміріоднієїгривнізакожендень,щоминуввідпершо-
гододругоготерміну.Оскількиневиправдананеприсутністьвважаласянепослу-
142 Держава і право • Випуск 54
хом судові, карали за те оскарженого ще й арештом на одну добу. Від цих
наслідків можна було звільнитися, коли неприсутність виправдовувалася
відповіднимиповажнимидоказами,аякщоїхнебуло–власноюприсягою.Якщо
оскарженийневиправдавсяабосуднеприйнявйоговиправдань,тодімусивзараз
жеплатитипозовниковізазволіканнятавідбутикаруарешту30.
Якодинзпроявівнедобросовісноїпроцесуальноїповедінкизгадуєтьсятакож
такзване«впа до ве»судочинство–колисудбувзмушенийперериватиосновний
процес,щобиполагодитиякусьпобічнусправу.Найчастішетраплялосьцепідчас
«опорочення»свідків31.
АналізуючиособливостіпроцесуальноїпрактикивГетьманщині,дослідники
вказуютьнатакеболючепитаннясудівництва,якзволіканнярозправ.С.Шамрай
на підставі судових актів обчислив, що нормальний процес тягнувся в одній
інстанціїпересічноп’ятьроків,априапелюваннісправи–10–15років32.
У розглядуваний історичний період паралельно в іншій частині сучасної
України,вКарпатахтаПрикарпатті,дослідникивідзначалипереважністьзасто-
суваннязвичаєвогоправа,щобазувалосьнанормах«РуськоїПравди»тавякому
такожнедобросовісністьсторони,зокрема,увиглядінеявкинасуд,присікалась
серйозними заходами. Так, на зборовий (генеральнийщорічний сільський суд)
зобов’язані були приходити всі сільські громади судової округи. Неявка або
передчаснезалишеннясудукаралось33.
Присяга на зборовому суді використовувалась дуже широко, зокрема, за
відсутностісвідків.Неявканасудбезповажнихпричинобвинуваченого,іякщо
він не прислав за себе уповноваженого для ведення справи, означала, що він
винен.Тодісудвиносиврішеннянакористьпотерпілоїсторони34.
УсвоїхроботахнаосновіаналізуположеньСтатутуцивільногосудочинства
1864р.(надалі–СЦС)сучаснідослідникивідмічають,щоСЦСпрямонеперед-
бачавбудь-якоївідповідальностізазловживанняпроцесуальнимиправами35.Так,
Є.В.Васьковськийписав,що«розробникисудовихуставівнепередбачилимож-
ливостізловживанняпроцесуальнимиправамитаніякихзаходівпротицьогоне
прийняли»36.Окремавказівкананедобросовісністьучасникацивільногопроцесу
зустрічаєтьсялишеустатті562СЦСстосовновідповідальностіособизанедоб-
росовіснийспірщодопідробкидоказів37,атакожвипадоквідмовиувідшкоду-
ванні видатків апеляційного провадження за надання доказів в апеляційній
інстанціїбезобґрунтуванняпричиниїхненаданняусудіпершоїінстанції(стат-
тя776.1СЦС)38.
Протидія процесуальним зловживанням в радянському українському
цивільному процесуальному праві мала свої особливості. Стаття 6ЦПКУСРР
1924р.,встановлювала,що«сто ро ни зо бов’язані сумлінно ко ри с ту ва ти ся зі всіх
при на леж них їм про це су аль них прав. Всіля ким зло вжи ван ням та за явам, що ни ми
мається на оці за тяг ти чи за плу та ти про цес, суд не гай но кла де кінець»39.
ДоцільнотакожзвернутиувагунарозділV«Штрафи»,вякомумістятьсясклади
правопорушень, що їх припускаються учасники процесу, та види санкції. Так,
окремо зазначено,що «за явно несумлінне провадження справи, позовників та
їхніхпредставниківможнапоштрафуватидо50крб.золотом».Прицьомутакож
міститься більш пізніше роз’яснення у вигляді примітки: «як що пред став ни ки
по зов ників є уря дові осо би й чле ни ко легії обо ронців [адвокатів], то такі за
не сумлінне про ва д жен ня спра ви відповіда ють у дис циплінар но му або криміна ль
но му по ряд кові»40.
143Юридичні і політичні науки
УЦПКУРСР1929р.стаття8малааналогічнувказівкунаобов’язоксумлінно
«ко ри с ту ва ти ся всіма на леж ни ми їх про це су аль ни ми пра ва ми. Всіля ким зло вжи
ван ням і за явам, які ма ють на меті за тяг ти або за плу та ти про цес, суд не гай но
кла де край»41.
Офіційневиданнявід1931р.містиловжепостатейніматеріали,вякихпитан-
нюзловживанняцивільнимипроцесуальнимиправамибулоприділеноналежну
увагу:«нар суд по ви нен ве с ти бо роть бу про ти су тяж ниць ких ме тодів ведіння
спра ви, ке ру ю чись ст. ст. 8 і 6164 ЦПК, і по ви нен рішу че усу ва ти все спря мо ва
не на те, щоб за тяг ти про цес, не за леж но від то го, чи су тяж ницькі ме то ди
бу дуть з бо ку при ват них осіб, чи з бо ку працівників дер жав них і гро мадсь ких
ор ганізацій, до во дя чи про їх дії до відо ма відповідних ор ганів, щоб по ру ши ти про
ти за зна че них працівників дис циплінар ну спра ву42.
ЗаслуговуєнаувагунаказНКЮСРСРвід14травня1937р.№51«Пропоря-
докприсудженняпроцентів,компенсаціївитратпонагородженнюпредставникаі
винагородизафактичнувтратуробочогочасу»,вякомузнайшловідображення
розуміннязаконодавцемтогочасутакогопоняття,якнедобросовіснепред’явлен-
няпозову43.
Підсумовуючианалізвітчизняногоцивільногопроцесуальногозаконодавства
упершірокирадянськогоперіодувісторіїУкраїни,належитьвідзначитивикори-
станнявнормативномуматеріалітакогопоняттяяк«процесуальнезловживання»
тайогоспрямованості–затягтичизаплутатипроцес,щоєфактичнимвизначен-
нямнедобросовісноїпроцесуальноїповедінки.Вказаніположенняхарактеризу-
ються як надзвичайно позитивні для застосування заходів впливу на недобро-
совіснихосіб.
К.С.Юдельсон, досліджуючипитання зловживанняпроцесуальнимиправа-
ми,відмічав,що«ЦПКУРСРдає,здавалосяб,широкуредакцію,говорячипро
явнонедобросовісневеденнясправистороноюабоїїпредставником(ч.2ст.64),
але,по-перше,вонаохоплюєлишеперіодведеннясправи,неторкаючисьсамого
фактунедобросовісногопред’явленняпозову,та,по-друге,неконкретизуєпонят-
тя недобросовісності в процесі, в той час як ЦПК РСФСР його пояснює,
розуміючипіднимпротидіюабошвидкомуабоправильномувирішеннюспра-
ви»44. Ми вважаємо таку критику українського процесуального законодавства
упередженоютанеобґрунтованою,оскількияквипливаєзізмістунаведеноївище
статті8ЦПКУРСРсамеяксукупністьдвохскладовихпроцесуальногоправопо-
рушення (затягти або заплутати процес) вітчизняний законодавець розумів та
закріпиввнормізаконусутністьзловживанняпроцесуальнимиправами.
УЦПК1963рокузаконодавецьвідмовивсявідвикористаннятермінів«явно
несумлінне провадження справи», «сутяжницькіметоди ведіння справи», «зло-
вживання», натомість статтею 99 було встановлено обов’язок осіб, які беруть
участьусправідобросовіснокористуватисяналежнимиїмпроцесуальнимипра-
вами45.ТакожзнайшлосвоємісцезапозиченнязЦПКРФ1929р.увиглядістатті
77, відповідно до якої на сторону, яка недобросовісно заявила безпідставний
позов, або розпочала безпідставний спір проти позову, або систематично про-
тидіяла правильному і швидкому розглядові та вирішенню справи, суд може
покластиоплатунакористьдругоїсторонивинагородизафактичнувтратуробо-
чогочасувідповіднодосередньогозаробітку,аленебільшеп’ятипроцентіввід
задоволеноїчастинипозовноївимоги46.
Як одиничний випадок застосування майнового стягнення за процесуальне
144 Держава і право • Випуск 54
правопорушенняможнаназватиположеннястатті259ЦПК1963року,щовста-
новлювалаправосудустягнутиіззаявникасудовівитратизанесумліннеподання
заявизметоюпозбавитидієздатностіабообмежитидієздатністьпсихічноздоро-
вогогромадянина.
Отже,можнаконстатувативідсутністьсистемногорегулюваннявідповідаль-
ностізазловживанняпроцесуальнимиправамиувітчизняномупроцесуальному
правісерединиХХст.
1.За хар чен ко П.П.ІсторіядержавиіправаУкраїни:Підручник.–К.:Атіка,2005.–
С. 25. 2.Прав да Русская. Тексты /Под ред. акад. Б.Д. Грекова.. –М.–Л:Изд-воАН
СССР,1940.–С.79.3.За хар чен ко П.П.Цит.праця.–С.100.4.Бо б ров ский О.В.Уголов-
ныйигражданскийпроцесспоРусскойПравде:Дис.…канд.юрид.наук:12.00.01.–
М.:РГБ, 2007. –С. 153.5. Су деб ник Казимира 1468 г.На литовском языке //Изд-во
«Мантис» Лит. ССР, 1967 г. – С. 33. 6. Там само. – С. 31. 7. Ста ту ти Великого
князівстваЛитовського:У3-хт.–Т. І:СтатутВеликогокнязівстваЛитовського1529
року.–Одеса:Юрид.літ.,2002.–С.241.8. Тамсамо.–Арт.1,5.9.Тамсамо.–Арт.
12,13.10. Тамсамо.–Арт.8. 11. Тамсамо.–Арт.15. 12.Ста ту ти Великогокнязівства
Литовського:У3-х т. –Том ІІ:СтатутВеликого князівстваЛитовського 1566року. –
Одеса:Юрид.літ.,2003.–С.300-301.13.Тамсамо.–С.301.14.Тамсамо.–С.303.15.
Тамсамо.–С.306-307.16. Тамсамо.–С.307.17.Тамсамо.–С.312-313.18.Тамсамо.–
С.316. 19. Там само. – С.318-319. 20. Там само. – С.323. 21. Ста ту ти Великого
князівства Литовського: У 3-х т. – Том ІІІ: Статут Великого князівства Литовського
1588року. –Одеса:Юрид. літ., 2004. – С. 3. 22. Там само. – С.116. 23. Там само. –
С.132-134.24. Там само. –С.161.25. Там само. –С.169-170.26. Там само. –С.182.
27.Па дох Я. Ґрунтове судочинствонаЛівобережнійУкраїніудругійполовиніXVII–
XVIIIстолітті//Науковевидання.–Львів,1994.–С.7.28.Тамсамо.–С.10.29.Там
само.–С.92-93.30.Тамсамо.–С.94. 31.Тамсамо.–С.108-109.32.Ша м рай С.Бороть-
бакозаківКиївськоїсотнізкиївськимимонастирямитамагістратомуXVII–XVIIIв.//
Україна.–1930.–Кн.38.–С.62.33.Гош ко Ю.Г.ЗвичаєвеправонаселенняУкраїнських
Карпат та Прикарпаття XIV-XIX ст. – Львів: Інститут народознавстваНАНУкраїни,
1999.–С.64.34.Тамсамо.–С.66.35.Юдин А.В.Институтзлоупотребленияпроцессу-
альными правами в российском гражданском процессе: историко-правовой аспект //
Российскийежегодникгражданскогоиарбитражногопроцесса.–2006.–№5.–С.167.
36. Вась ков ский Е.В. Учебник гражданского процесса / Под ред. и предисл.
В.А.Томсинова. –М., 2003. –С. 167.37.Там само. –С.125. 38.Ус тав гражданского
судопроизводства(СводЗак.т.XVIч.1,изд.1914года)–5-еизд.,исправ.изнач.доп.,со
включ.измененийзаконаиразъяснений.–Рига:Изданиекнигоиздательстваикнижно-
го магазинаДавида. – С. 154. 39.Цивільний процесуальний кодекс. –Х.:Юридичне
видавництвоНаркомюстуУСРР,1929.–С.4.40.Тамсамо.–С.19.41.Цивільний про-
цесуальнийкодексУРСР.Зізмінамина1грудня1936р.–К.:ВидавництвоЦВКУРСР
«Радянськебудівництвоіправо»,1937.–С.16.42.Тамсамо.–С.257.43.Цивільний
процесуальний кодекс УРСР. Офіц. текст із змінами та доповненнями на 1 липня
1949р.– К.: Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1950. – С. 85-86.
44.Юдель сон К.С. Проблема доказывания в советском гражданском процессе. –М.:
Госуд.изд-воюридическойлитературы, 1951. –С. 103.45.Цивільний процесуальний
кодексУкраїни1963р.ЦивільнийпроцесуальнийкодексУкраїни2004р.–К.:Істина,
2004.–С.31.46.Тамсамо.–С.25.
145Юридичні і політичні науки
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-63796 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T13:33:03Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Руденко, В.Б. 2014-06-08T17:25:55Z 2014-06-08T17:25:55Z 2011 Розвиток поглядів на зловживання правом в цивільному процесуальному законодавстві України: історико-правовий аспект / В.Б. Руденко // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 140-145. — Бібліогр.: 46 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63796 Розглянуто еволюцію українського законодавства щодо врегулювання зловживань цивільними процесуальними правами від найперших відомих кодифікованих актів. Рассмотрена эволюция украинского законодательства относительно урегулирования злоупотреблений гражданскими процессуальными правами, начиная с первых известных кодифицированных актов. This article observes the evolution of ukrainian law in the part to predict abuse of civil procedure law. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Історія держави і права Розвиток поглядів на зловживання правом в цивільному процесуальному законодавстві України: історико-правовий аспект Article published earlier |
| spellingShingle | Розвиток поглядів на зловживання правом в цивільному процесуальному законодавстві України: історико-правовий аспект Руденко, В.Б. Історія держави і права |
| title | Розвиток поглядів на зловживання правом в цивільному процесуальному законодавстві України: історико-правовий аспект |
| title_full | Розвиток поглядів на зловживання правом в цивільному процесуальному законодавстві України: історико-правовий аспект |
| title_fullStr | Розвиток поглядів на зловживання правом в цивільному процесуальному законодавстві України: історико-правовий аспект |
| title_full_unstemmed | Розвиток поглядів на зловживання правом в цивільному процесуальному законодавстві України: історико-правовий аспект |
| title_short | Розвиток поглядів на зловживання правом в цивільному процесуальному законодавстві України: історико-правовий аспект |
| title_sort | розвиток поглядів на зловживання правом в цивільному процесуальному законодавстві україни: історико-правовий аспект |
| topic | Історія держави і права |
| topic_facet | Історія держави і права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63796 |
| work_keys_str_mv | AT rudenkovb rozvitokpoglâdívnazlovživannâpravomvcivílʹnomuprocesualʹnomuzakonodavstvíukraíniístorikopravoviiaspekt |