Системно-ієрархічний характер форм і джерел права
Досліджуються особливості розвитку категорії «джерело права» та «форма права» й обґрунтовується їх системно-історичний характер. Исследуются особенности развития категории «источник права» и «форма права» и обосновывается их системно-исторический характер. In the article the «source of right» and «f...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Держава і право |
|---|---|
| Datum: | 2011 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63801 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Системно-ієрархічний характер форм і джерел права / І.І. Балаклицький // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 78-84. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859734458285948928 |
|---|---|
| author | Балаклицький, І.І. |
| author_facet | Балаклицький, І.І. |
| citation_txt | Системно-ієрархічний характер форм і джерел права / І.І. Балаклицький // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 78-84. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Досліджуються особливості розвитку категорії «джерело права» та «форма права» й обґрунтовується їх системно-історичний характер.
Исследуются особенности развития категории «источник права» и «форма права» и обосновывается их системно-исторический характер.
In the article the «source of right» and «form of right» is probed the feature of development of category and grounded them system historical character.
|
| first_indexed | 2025-12-01T14:36:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
І. І. БА ЛАК ЛИЦЬ КИЙ
СИСТЕМНОІЄРАРХІЧНИЙХАРАКТЕРФОРМІДЖЕРЕЛПРАВА
Досліджу ють ся особ ли вості роз вит ку ка те горії «дже ре ло пра ва» та «фор ма пра
ва» й обґрун то вується їх си с тем ноісто рич ний ха рак тер.
Ключовіслова: дже ре ло пра ва, фор ма пра ва, нор мо твор чий акт.
Ис сле ду ют ся осо бен но с ти раз ви тия ка те го рии «ис точ ник пра ва» и «фор ма пра ва»
и обос но вы ва ет ся их си с тем ноис то ри че с кий ха рак тер.
Ключевыеслова: ис точ ник пра во, фор ма пра ва, нор мо твор че с кий акт.
In the article the «source of right» and «form of right» is probed the feature of develop
ment of category and grounded them system historical character.
Keywords: a source is a right, form of right, normotvorcheskiy act.
Насучасномуетапірозвиткусуспільствапосилюєтьсярегулятивнарольпра-
ва,формуєтьсярозумінняцінностізаконодавстваякнайважливішогоінструмента
перетвореньдержавиісуспільства.
Цивілізоване законодавство – найважливіша умова створення правового
порядкуіорганізованості,розвиткудемократії,охоронисвободи.Узв’язкузцим
необхідно підвищувати авторитет Конституції, закону, законодавства в цілому.
Проте це не можна зробитиштучно. Законодавство саме повинне відображати
ідеїдобра ісправедливості,рівності ісвободи,пошанидогідностіособи.Най-
важливішою умовою становлення правової держави є формування пошани до
права,неухильнедотриманняйогонормаміпринципам.
Проблемиформи(джерел)правадосліджувалитаківідомівчені,як:М.Гре-
дескул, С. Дністрянський, О. Жилін, Б. Кістяківський, М. Ковалевський,
К.Неволін,М.Палієнко,С.Пахман,М.Ренненкампф,Є.Спекторський,Ф.Тара-
новський,А.Фатєєв,М.Чижів,С.Бошно,І.Богдановська,М.Вопленко,Ф.Гад-
жинова,Н.Гранат,Т.Гурова,М.Марченко,Г.Муромцев,О.Мамонтов,П.Оль,
А.Поляков,В.Бабкін,В.Журавський,О.Зайчук,А.Заєць,Л.Луць,О.Мурашин,
П.Недбайло,Ю.Оборотов,Н.Оніщенко,М.Орзіх,Н.Пархоменко,П.Рабінович,
В.Селіванов,О.Скакун,Р.Тополевський,Ю.Шемшученкотаін.
ЩенапочаткуXXст. І.Михайловськийписав,щотермін«джерелоправа»
«досіщерозумієтьсярозрізнено,ізприводуньоговедутьсясуперечки».Міжтим
суперечкизаснованінанепорозумінні:немаєнічогопростішогоусунутицінепо-
розумінняіпогодитисянарахунокзагальногорозуміннятерміна,якимнастільки
частокористуєтьсянаука1.
Суперечкипропоняттяджерелаправаперіодичновиникалиівнаступніроки.
Констатуючицейфакт,С.Ф.Кечекьянписав,щоданепоняттяналежитьдочисла
найбільшнезрозумілихутеоріїправа.Нетількинемаєзагальноприйнятоговиз-
наченняцьогопоняття,аленавітьспірнимєсамсенс,уякомувизначаютьсясло-
ва«джерелоправа»2.
Цеактуальноідлясучасноїнауки.Адже«вюридичнійнауцівідсутнєзагаль-
ноприйнятепоняттяджерелаправа.Протереалізаціяконцепціїправовоїдержави
зметоюзабезпеченнясталогорозвиткуросійськогосуспільствавціломуприпус-
каєнаявністьнауковообґрунтованоїконцепціїджерелправа»3.
Аналогічнізасвоїмхарактеромтвердженнящодовідносноїнерозробленості
йсуперечливостіпоняття«джерелоправа»висловлюютьісучаснізахіднівчені.
78 Держава і право • Випуск 54
Аналізуючиформованіувітчизнянійізарубіжнійнауковійлітературіуявлен-
няпроджерелоправа(йогопоняття,сутність,змістіпризначення),неможнане
дійтивисновкупроте,щоджерелоправа,якісамеправо,неможливовизначати
лишезякогосьодногобоку.Цепризведедоспотвореногоуявлення.Джерелопра-
васлідрозглядатитрадиційно.По-перше,зетимологічногобоку–загальноприй-
нятого уявлення про його поняття і зміст. Звернувшись до вітчизняних і
зарубіжних тлумачних словників, можна констатувати, що джерело в етимо-
логічномусенсірозумієтьсяяк:а)«те,зчогощосьвиникає;те,щодаєпочаток
чомусь,єосновоюбудь-чого»;б)«письменнапам’ятка,документ,наосновіякого
будуєтьсянауковедослідження»4, в) «вихіднімісце абопозиція,що єосновою
длярозвиткубудь-чого»5.По-друге,підкутомзоруджерелаправаякприродного
явища,пов’язаногозгеографічними,кліматичними,біологічнимитаіншимифак-
торами,якібезпосередньовпливаютьнапроцесправотворення.
Унауковійлітературіузв’язкузцимакцентуєтьсяуваганатому,що«при-
родніфакторивідіграютьрольсили,щовпливаєнаправоверегулювання»іце-
«більш,ніжочевидно»6.ЩеуXVIIIст.Монтеск’є,досліджуючипроцесвпливу
кліматичних умов на право, писав у відомій праці «Про дух законів»: «Якщо
справедливо,щохарактеррозумуіпристрастісерцянадзвичайнорізноманітнів
різномукліматі,тозакониповиннівідповідатиівідмінностямцихпристрастей,і
відмінностямциххарактерів»7.Зрозуміло,щоцеположеннявідомогоправознав-
цязалишаєтьсяактуальнимісьогодні.
По-третє, з урахуванням того, що джерело права є чинником соціальним,
політичним,ідеологічним,культурологічним,якийвпливаєнапроцесправотвор-
чості,ачерезнього,опосередковано, інасамеправо.Цеджерелоправаможна
назвати соціальним джерелом права. Виходячи з факту обумовленості права
соціальним, культурним та іншими середовищами, деякі автори схильні навіть
визначатиджерелоправакрізьпризмуцихфакторів,асаме–як«процесселек-
тивної еволюції культури, що акумулює у своїх нормах поведінки соціальний
досвід людства (або досвід того суспільства, в якому вони діють)»8. Таке
однобічне визначення джерела права у науковій літературі піддавалося цілком
обґрунтованій,якнамвидається,критиці,оскількивньомугіперболізованароль
культуривправотворчомупроцесі,асаме:«джерело»представленеяк«селектив-
нийпроцес».Втімзазначеневизначенняджерелаправаіснуєівідображаєступінь
певноговпливукультуриякодного ізсоціальнихфакторівнапроцесправотво-
рення.
По-четверте,зматеріальногобоку,сприйняттяякджерелправаекономічних
факторів,щосправляютьпорядзіншимифакторамипевнийвпливнапроцеспра-
вотворення.Виходячизприродиіхарактеруданогоджерелаправа,йогозазвичай
називаютьматеріальнимджереломправа.Увітчизняній і зарубіжнійлітературі
економічним чинникам правового розвитку традиційно приділялася підвищена
увага.Їхрольівпливнарозвитокдержавиіправанетількивсебічноаналізува-
лисяйоцінювалися,айчастопереоцінювалисяінавітьабсолютизувалися.
Отже, ґрунтовність теоретичного дослідження джерел права залежить від
багатьохфакторів,середякихвизначальнимєз’ясуванняоб’єктивнихшляхівта
підходів дослідження: наукових засобів, принципів і методів. Незважаючи на
значнукількістьпублікацій,уякихдосліджуютьсяокреміелементиправовоїсис-
теми, системи джерел права, актуальною залишається проблема комплексного
дослідженняджерелправа як категоріїюридичної науки та одного з елементів
79Юридичні і політичні науки
правової системи й механізму правового регулювання. Важливість наукового
дослідженнясистемиджерелправазумовленатим,щоефективністьїїфункціону-
ваннявпливаємайженавсісферисуспільногожиття,єнеобхідноюумовоюефек-
тивностімеханізмуправовогорегулюванняякодназйогоскладових,щозумов-
люєзмістусіхіншихскладовихправовоїсистеми9.
Дослідження джерелправамає ґрунтуватися напевнихпринципах, прощо
згадується в працях Н. Пархоменко. Серед них можна виокремити: принцип
обґрунтованості,застосуванняякогодаєзмогуаргументуватибудь-якетверджен-
ня.Отже,дослідження і висновкищододжерелправаповинні ґрунтуватисяна
певномуфактичномуматеріалі,якийєоб’єктивним.
Із принципом об’єктивності нерозривно пов’язаний принцип історизму,що
маєважливезначеннядляпоясненняеволюційнихіреволюційнихзмінвісторич-
ному розвитку, в правових системах, зокрема у вітчизняній, що сформувалася
протягомтривалогоперіодупризбереженніпевноїспадковостізпопереднімпра-
вовимстаномсуспільства,якісправилибезпосереднійвпливнарозвитоксистеми
правайвідповідносистемиджерелправа.Водночаспринципісторизмунепови-
нентрактуватисьякобґрунтуванняможливості виводитимайбутнє зминулого.
Майбутнєбагатоваріантне, інодівоновиявляєсвоїознаки, інодієпередбачува-
ним,утомучисліудержавно-правовійсфері10.Томузмістджерелправаможна
зрозумітитількизаумовирозглядуїхугенезисітарозвитку,вконкретнихісто-
ричнихумовахтавзаємозв’язках.Лишевтакомуразіджерелаправаякісторичні
явища виступають у систематизованому вигляді, у всій своїй повноті. Таким
чином, у теоретичному дослідженні джерел права повинен бути реалізований
принцип історизму, якийорієнтуєнарозгляд їху становленні,розвитку, вкон-
кретно-історичнихобставинах.
Ґрунтуючись на принципі історизму, логічне дослідження права розкриває
історичну повторюваність його джерел, загальні принципи їх розвитку. Тому
будь-яке дослідження джерел права у своїй основі повинно ґрунтуватися на
єдностіісторичногойлогічного.Логічневизначаєпринципипідходудоісторич-
ного,оскількидозволяєвстановитичасвиникненняджерелправа,відмежувати
нормативно-правові акти від звичаїв, релігійних і моральних норм. Логічний
підхіддаєзмогузадопомогоюзаконівформальноїлогікиз’ясуватиособливості
структуритадіїокремихджерелправа,системиджерелправазагалом,виявити
зв’язки(неузгодженості)міжджереламийвідповіднопроблемиправовогорегу-
лювання, дослідити як внутрішню будову системи джерел права, так і їх
взаємодіюзіншимисистемамиуправовомуполі.
Принцип усебічності дослідження передбачає пізнання якомога більшої
кількостівластивостейджерелправа,їхзв’язків.Чимбільшакількістькритеріїв
аналізузастосовується,тимвірогіднішимибудутьвисновки.Томунеможназро-
бити загальний висновок про ефективність певного джерела права на підставі
лише однорідних показників (наприклад, частоти застосування або сфери дії
будь-якогоджерелаправа);абсолютизуватибудь-якеджерелоправа,ґрунтуючись
надосвідіоднієїізкраїн,іробитиузагальнення.Всебічністьдослідженняджерел
правадосягаєтьсяшляхомвиявленняїхсутностітазв’язківзіншимиправовими
явищами; вивченням поглядів на проблему, що розглядається; застосуванням
усієїсукупностіметодівзметоюотриманнярізноаспектниххарактеристикдже-
релправа,їхсистеми,використаннямзнань,отриманихвіншихгалузяхнауково-
гознання11.
80 Держава і право • Випуск 54
Придослідженніпроблемиджерелправавнауцідоситьшироковикористову-
ютьсистемнийметод.Цесприяєширшомутаглибшомупізнаннюсистемидже-
релправа,швидшомунагромадженнютеоретично іпрактичнозначущої інфор-
маціїпронеї.Задопомогоюцьогометодуувагаакцентуєтьсянетількинавияв-
ленніособливостейівизначенніпоняттяджерелправа,айнаїхвзаємозв’язкуз
іншими явищами, інститутами, процесами. Це дає змогу віднайти внутрішній
механізмнелишедіїокремихкомпонентів,алеіїхвзаємодіюнаокремихрівнях,
глибокойрізнобічнопізнатинетількизовнішні,айвнутрішнізв’язкитавзаємо-
залежностіміжджереламиправа,їхвнутрішнійзміст,мету,структуру,роль,при-
значення12.
Джерелаправаякоб’єктпізнанняправовоїнауки–цескладнеполіструктурне
явище взаємопов’язаних компонентів – різнихджерелправа.Системнийметод
має важливе значення для дослідження джерел права й обумовлений самою
постановкоюпроблеми– системаджерелправапередбачаєпевнимчиномупо-
рядковану, цілісну, логічно побудовану їх сукупність. Тому ефективність
дослідження зростатиме, якщо зазначеніметодипоєднати зметодомсистемно-
структурного аналізу, що зумовлює всебічний аналіз складної динамічної
цілісності,частиниякої(підсистемиціліснихсистем)перебуваютьміжсобоюв
органічнійєдностітавзаємодії.Системнийметоддастьзмогусформулюватиниз-
кувисновківтаположень,які,надумкуО.МамонтоватаФ.Гаджинової,внесуть
певну новизну в дискусії про розуміння джерел права, допоможе визначити їх
місце і значення в національних правових системах, прогнозувати можливості
реформуваннятавдосконаленнясистемиджерелправа13.
Вартозвернутиувагу інатакупроблемупридослідженніджерелправа,як
взаємоузгодженняпонять«джерелоправа»та«формаправа».Специфікаправо-
вогопоняття«джерелоправа»полягаєвтому,щовономаєувітчизнянійюрис-
пруденції категоріальний статус і становить доситьшироку систему знань,що
розвивається,певнутеоріюускладізагальноїтеоріїдержавитаправа14.Поняття
«джерелоправа»включаєлишетіознаки,якісуттєвівпевному,конкретновизна-
ченому розумінні.Поняттям «джерело права» охоплюється багато явищ, які за
різнимиознакамивідрізняються:джерелаправа–соціально-економічнівідноси-
ни,джерелаправа–нормативно-правовіактитощо.Процесформуванняпоняття
«джерело права» є підставою для класифікації джерел права на різновиди,що
охоплюютьсяокремимитермінами.Наприклад,термін«закон»охоплюєвелику
кількістьнормативно-правовихактів.
Обсяг поняття «джерело права» – це певна сукупність джерел права, що
маютьознаки,якіутворюютьзмістданогопоняття.Залежновідкількостіпред-
ставленихупоняттіявищчипредметівпоняття«джерелоправа»можебутивиз-
наченеякзагальне,частковеабоодиничне.«Джерелоправа»єзагальнимпонят-
тям,щовключаєвсюмножинуджерелправа.Якчастковіпоняттяможнарозгля-
датипоняття,доскладуякихвходитьчастинамножинивідображуванихджерел
права,об’єднанихознакою,невластивоювсімджереламправа.Наприклад,пра-
вовийпрецедентвиникаєвнаслідокдіяльностісудовихорганів,томуйогоможна
вважатичастковимпоняттямщодозагальногопоняття«джерелоправа»15.
Предметабоявище,яківивчаються,маютьрозглядатисячерезкатегоріїсут-
ності,змістутаформи.Філософськерозумінняформитавиділенняїївнутрішньо-
го й зовнішнього змісту було екстрапольоване на право. Відповідно право як
особливийфеноменсуспільногожиттявюриспруденціїаналізуєтьсязадопомо-
81Юридичні і політичні науки
гою виокремлення його сутності (свобода, ідея справедливості, державна воля
тощо),змісту(норми,правайобов’язки,юридичнадіяльністьтощо)таособливих
формвияву.
Правовакатегорія«джерелоправа»використовуєтьсядлятого,щобвідобра-
зитиоб’єктивнезнанняпроправовусферусуспільногожиття,акатегорія«форма
права» виступає як взірець, державниймасштаб поведінки людей та оцінки їх
вчинків.Оскількизнанняпроправовусферусуспільногожиттяпокладенівосно-
вуцьогомасштабу,тооднойменніправовікатегоріїікатегоріїправазбігаютьсяза
своїм змістом. Об’єктивуючись у категоріях права, знання фіксуються; тобто,
включаючись у правові акти, вони перестають розвиватись як знання. Таким
чином,уформахправавідбуваєтьсясвоєріднаоб’єктиваціяправовогознаннята
відмиранняйогоякзнаннянаукового,щослугуєотриманнюновихзнань.
Формаправа,якіформабудь-якогоявищачипроцесу,неіснуєсамапособі,
окремо від її соціальної сутності та змісту, виступає парною категорієющодо
змісту.Цеозначає,що:по-перше,формаправаізмістправаперебуваютьудіалек-
тичнійєдностітавзаємодії;по-друге,формаправаійогозміствиступаютьякдві
різніплощини,дварізні«зрізи»права;по-третє,формаправатайогозмістпере-
ходятьодневодне,тобтостосовнооднихявищправовоїдійсностікатегоріявис-
тупаєякформа,ащодоінших–якзміст,інавпаки;по-четверте,формаправає
динамічноюіперебуваєвпостійномурусітарозвитку.Стійказаприродою,фор-
ма права, під впливом змін змісту права та навколишнього середовища, також
змінюється16. На думкуВ. Тугарінова, зміст відповідає на запитання,що саме
міститьсявявищі,акатегоріяформи–назапитання,яквономіститься,тобтояк
поєднанічастиницьогозмісту17.
ЯкзазначаєН.Пархоменко,правоваформа–ценасампереднауковакомплекс-
накатегорія,щовідображаєрізнісуспільніявища,якіпотребуютьрегламентації,
атакожкаркасомусерединіправа,впорядковуєіпоєднуєвсіправовіявищаіпра-
вояктаке18.Колийдетьсяпроправовіформи,томаютьнаувазіправоякпевне
соціальнеявище,щовідрізняєтьсявідіншихявищ(політика,релігія,мораль),які
разом із правом визначаються матеріальними й економічними умовами життя
суспільства.Іншимисловами,поняття«правоваформа»єзагальнимвідображен-
ням об’єктивного зв’язку права і явищ, на які воно впливає, визначення його
місця серед інших форм. Поняття «форма права» розглядається як самостійне
явище, яке виражається зовні за допомогоюпевних конкретних засобів.Таким
чином,формаправаразомзйогоособливимзмістомробитьправотим,чимвоно
єнасправді,тобтосамеправом,анебудь-якиміншимявищем19.
Уширокомурозумінніформаправавідображаєхарактерправаякрівноїміри
абомасштабу,щозастосовуєтьсядолюдейякучасниківсуспільнихвідносин.У
такомурозумінніправоєісторичнозумовленоюформоюорганізаціїсуспільних
відносин.Увузькомузначенніформаправарозглядаєтьсяякзасібвираженняволі
суб’єктів правотворчості або як засіб закріплення і вираження правових норм.
Тобтоформаправамаєінструментальнийхарактертаасоціюєтьсяізджерелами
права. Тому розкритиформу права означає виявити структуру системи джерел
права, визначити їх співвідношення і взаємозв’язок. Унаслідок вивчення
взаємозв’язку, співвідношення джерел права визначаються роль та потенційні
можливостікожногоізджерелправавмеханізміправовогорегулювання.
У зв’язку із проблемоюформи права постає питання про таку організацію
системиджерелправа,приякійможливобулобнайповнішетавсебічноврахову-
82 Держава і право • Випуск 54
вати зміни, що відбуваються в суспільних відносинах, і відповідним чином їх
опосередкувати.Формаслугуєтому,щобдержаваупроцесіправотворчоїдіяль-
ності мала змогу побачити й підтримати нове та прогресивне, що виникає у
суспільнійпрактиці20.
Заслуговує на увагу думка професора Н. Оніщенко, яка підкреслює, що,
по-перше,поняття«джерелоправа»невіддільневідпоняття«юридичнанорма».
Якщо йдеться про джерела права, мається на увазі передусім той або інший
спосіб існуваннянормправа.Джерелаправа історичнорізноманітні, алеувсіх
випадкахвониєносіямиправовихнорм.Томузпоглядуетимології,привизна-
ченніджерелаправабулобточнішевживатипоняття«джерелоправовоїнорми».
По-друге, джерело права визнається формою зовнішнього вираження правової
норми, звернення до якої дає уявлення про чинні в даний момент державно
обов’язковіправила.Пронихдізнаються,ознайомлюючисьіззмістомрізнихнор-
мативнихактів,зкерівними,підсумковимидокументами,щовиходятьізсудових
інстанцій,зрізнимизвичаями,ізокремаусферідержавногожиття21.
Отже,поняття«джерелоправа»характеризуєтьсяпринаймнідвомааспекта-
ми:1)цезовнішняформавстановлення,формавираженняправа;2)аспекткон-
ститутивний–наданнянорміправовоїякості.
Відзначаючи системний, упорядкований характер джерел права в рамках
окремих правових систем і сімей, необхідно мати на увазі і їх субординацію,
ієрархічний характер. Останній проявляється не тільки у фактично існуючому
поділіджерелправанапервинні (матеріальні, соціальнітощо) івторинні (фор-
мально-юридичні)джерела,депершіобумовлюютьсамеіснуванняізміст.Алеця
констатаціявиступаєівіншихформахіпроявах.Зокрема,вієрархічному,субор-
динаційномухарактері відносинміжокремимиматеріальними, соціальними та
іншимипервиннимиджереламиправа,зодногобоку,іформально-юридичними,
вториннимиджереламиправа–зіншого.
Загальновідомийфакт,щовторинніджерела-формально-юридичніувигляді
законів, виданих вищими законодавчими органами, постанов уряду, наказів
міністрівтаіншихнормативно-правовихактів-ніколинеперебувалиінеможуть
перебувати на одному і тому ж формально-юридичному і фактичному рівні.
Залежновідвластивоїкожномузнихнеоднаковоїюридичноїсиливсіформаль-
но-юридичніджерелакласифікуютьсязавідношеннямодиндоодноговстрого
ієрархічному, субординаційному порядку, підпорядкованістю один одному і
відповіднодоповнюютьідеталізуютьодинодного.
1.Ми хай лов ский И.В. Очерки философии права. – Томск: Книжн. магазин В.М.
Сахина,1914.–С.237.2. Ке чекь ян С.Ф.Опонятии«источникаправа»//Ученыезапи-
скиМоск.гос.ун-та.–1946.–Вып.116.–Кн.2.–С.3.3. Гу ро ва Т.В.Источникирос-
сийскогоправа:Автореф.дис.…канд.юрид.наук.–Саратов,1998.–С.5.4. Ве ли кий
тлумачнийсловниксучасноїукраїнськоїмови(здод.ідоп.)/Уклад.іголов.ред.В.Т.
Бусел.–К.:Ірпінь;ВТФ«Перун»,2005.–С.291;Даль В.Толковыйсловарьрусского
языка.–М.:Прогресс,1994.–С.140;Ло па тин В.В., Ло па ти на Л.Е.Малыйтолковый
словарьрусскогоязыка.–М.:Рус.яз.,1993.–С.189;Оже гов С.И,. Шве до ва Н Ю.Тол-
ковый словарь русского языка. – М.: «Азъ» ЛТД, 1992. – С. 261. 5. Webster`s New
UniversalUnabridgedDictionary.–N.Y.,1993.–P.1734.6. На шиц А.Правотворчество.
Теорияизаконодательнаятехника.–М.:Прогресс,1974.–С.39.7. Мон тескье Ш.О
духезаконов/Сост.,пер.икоммент.примеч.авт.А.В.Матешук.–М.:Мысль,1999.–С.
272.8. Спи ри до нов Л.И.Теориягосударстваиправа.–М.:БЕК,1995.–С.138.9. Пар
83Юридичні і політичні науки
хо мен ко Н.М.Джерелаправа:проблемиметодології:Монографія.–К.:Юридичнадум-
ка, 2008. – С. 7. 10. Ке ри мов Д.А.Методология права (предмет, функции, проблемы
философииправа):Монография.–М.:Аванта+,2001.–С.110.11. Пар хо мен ко Н.М.
Цит.праця.–С.16-19.12. Гра нат Н.Л.Источникиправа//Юрист.–1998.–№9.–С.
6.13.Ма мон тов А.Г., Га д жи но ва Ф.М. Принципысистемногоподходависследованиях
источниковправа//Вестн.Моск.ун-таМВДРоссии.–2005.–№1.–С.9.14. Про бле мы
теориигосударстваиправа:Учеб./Подред.С.С.Алексеева.–М.:Юрид.лит,1979.–
С.19.15. Пар хо мен ко Н.М.Цит.праця.–С.27.16. Тамсамо.17. Ту га ри нов В.П.Избран-
ныефилософскиетруды:Монография.–Л.:Изд-воЛГУ,1988.–С.131.18. Пар хо мен
ко Н.М.Цит.праця.–С.47-48.19. Иоф фе О.С.Оформеисодержаниисоциалистичес-
кого права // Вестник Ленинградского государственного ун-та. – 1959. –№ 11. – С.
80-85.20. Бе лов Г.А.Содержаниеиформасоциалистическогоправа:Автореф.дис. ...
канд.юрид.наук.–М.,1965.–С.5-6,10.21 Они щен ко Н.Н. Становлениеиразвитие
источников советского права на Украине:Монография / Н.Н. Онищенко; АН УССР,
Ин-тгосударстваиправа.–К.:Наук,думка,1988.–С.17.
84 Держава і право • Випуск 54
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-63801 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T14:36:13Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Балаклицький, І.І. 2014-06-08T17:39:40Z 2014-06-08T17:39:40Z 2011 Системно-ієрархічний характер форм і джерел права / І.І. Балаклицький // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 78-84. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63801 Досліджуються особливості розвитку категорії «джерело права» та «форма права» й обґрунтовується їх системно-історичний характер. Исследуются особенности развития категории «источник права» и «форма права» и обосновывается их системно-исторический характер. In the article the «source of right» and «form of right» is probed the feature of development of category and grounded them system historical character. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Теорія держави і права Системно-ієрархічний характер форм і джерел права Article published earlier |
| spellingShingle | Системно-ієрархічний характер форм і джерел права Балаклицький, І.І. Теорія держави і права |
| title | Системно-ієрархічний характер форм і джерел права |
| title_full | Системно-ієрархічний характер форм і джерел права |
| title_fullStr | Системно-ієрархічний характер форм і джерел права |
| title_full_unstemmed | Системно-ієрархічний характер форм і джерел права |
| title_short | Системно-ієрархічний характер форм і джерел права |
| title_sort | системно-ієрархічний характер форм і джерел права |
| topic | Теорія держави і права |
| topic_facet | Теорія держави і права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63801 |
| work_keys_str_mv | AT balaklicʹkiiíí sistemnoíêrarhíčniiharakterformídžerelprava |