Високочутливе вимірювання амплітуди антенного сигналу
Проведений аналіз існуючих способів вимірювання амплітуди антенних сигналів радіоприймальних пристроїв і визначена їх потенційна чутливість. Розглянутий новий високочутливий спосіб вимірювання амплітуди антенного сигналу, обмеженого одним періодом несучої частоти, в якому використовується електромаг...
Збережено в:
| Дата: | 2003 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
2003
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6382 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Високочутливе вимірювання амплітуди антенного сигналу / О.Д. Бех, В.В. Чернецький, В.В. Єлшанський // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2003. — № 2. — С. 63-71. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859665731986128896 |
|---|---|
| author | Бех, О.Д. Чернецький, В.В. Єлшанський, В.В. |
| author_facet | Бех, О.Д. Чернецький, В.В. Єлшанський, В.В. |
| citation_txt | Високочутливе вимірювання амплітуди антенного сигналу / О.Д. Бех, В.В. Чернецький, В.В. Єлшанський // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2003. — № 2. — С. 63-71. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Проведений аналіз існуючих способів вимірювання амплітуди антенних сигналів радіоприймальних пристроїв і визначена їх потенційна чутливість. Розглянутий новий високочутливий спосіб вимірювання амплітуди антенного сигналу, обмеженого одним періодом несучої частоти, в якому використовується електромагнітна система магнетик-провідник в режимі компенсації магнітного поля. Визначена потенційна чутливість вимірювання такого способу, розрахункове значення якої дорівнює 10-11В, що на 4 десяткових порядки перевищує аналогічну величину існуючих способів вимірювання.
|
| first_indexed | 2025-11-30T10:56:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2003, №2 63
Проведений аналіз існуючих спосо-
бів вимірювання амплітуди ан-
тенних сигналів радіоприймальних
пристроїв і визначена їх потен-
ційна чутливість. Розглянутий
новий високочутливий спосіб вимі-
рювання амплітуди антенного
сигналу, обмеженого одним пе-
ріодом несучої частоти, в якому
використовується електромаг-
нітна система магнетик-провід-
ник в режимі компенсації магніт-
ного поля. Визначена потенційна
чутливість вимірювання такого
способу, розрахункове значення
якої дорівнює 10-11В, що на 4
десяткових порядки перевищує
аналогічну величину існуючих
способів вимірювання.
О.Д. Бех, В.В. Чернецький,
В.В. Єлшанський, 2003
ÓÄÊ 621.396
Î.Ä. ÁÅÕ, Â.Â.×ÅÐÍÅÖÜÊÈÉ, Â.Â.ªËØÀÍÑÜÊÈÉ
ÂÈÑÎÊÎ×ÓÒËÈÂÅ ÂÈ̲ÐÞÂÀÍÍß
ÀÌÏ˲ÒÓÄÈ ÀÍÒÅÍÍÎÃÎ ÑÈÃÍÀËÓ
Електромагнітне поле гармонічної форми, як
встановлено експериментально, належить до
сигналів, які при розповсюдженні в середо-
вищах не змінюють часових параметрів, а
набувають модуляцію інтенсивності поля.
Амплітудна модуляція середовищем пропор-
ційна його електропровідності і періоду гар-
монічного поля і не залежить від кількості
періодів поля, що генеруються випроміню-
вачем, тобто міжперіодна взаємодія відсутня.
Отже, вибираючи період гармонічного ра-
діоімпульса, можна керувати затуханням ра-
діоімпульса у вибраному середовищі, обме-
женому його електропровідністю. Обме-
жуючи затухання і збільшуючи період, ви-
промінювач переводять в режим зонду-вання
середовища ближнім полем, тобто таким, за-
тримка якого у віддаленій точці менше пері-
ода зондуючого імпульса. Такий режим ро-
боти випромінювача стає пере-важаючим
при локації і зв'язку у воді та землі. Затухан-
ня амплітуди зондуючого імпульса при цьо-
му обумовлюється діаграмою спрямованості
антени, яка може бути розрахована за відо-
мими методиками для довгохвильового
зв'язку.
Якщо низькочастотне електромагнітне по-
ле діє на віддалений від випромінювача об'-
єкт, що відрізняється параметрами питомої
електропровідності або магнітної проникнос-
ті, а протяжність його значно менша довжи-
ни хвилі, то в такому об'єкті збуджується
електромагнітне поле у вигляді зондуючого
імпульса. Якщо об'єкт має біль-шу магнітну
проникність ніж середовище, то він генерує
імпульс тієї ж полярності, що
О.Д. БЕХ, В.В. ЧЕРНЕЦЬКИЙ, В.В. ЄЛШАНСЬКИЙ
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2003, №2 64
і зондуючий. Якщо об'єкт має більшу електричну провідність ніж середовище,
то він генерує імпульс протилежної полярності ніж зондуючий. Конкретний об'-
єкт в електромагнітному полі опромінення сам стає джерелом електро-
магнітного поля тієї ж форми.
Імпульси, що генеруються внаслідок взаємодії зондуючого імпульса з
об'єктом, сприймаються в області випромінювання зондуючого імпульса як мо-
дуляція амплітуди поля, що випромінюється. Затухання відбитого об'єктом
імпульса, незважаючи на те, що він взаємодіє з усім об'ємом речовини об'єкта, а
не тільки з його поверхневим шаром, може збільшуватись пропорційно більш
ніж четвертій ступені від відстані, як це приймається в наземній радіолокації.
Тому дальність радіозв'язку і дальність виявлення об'єктів при радіолокації в
провідних середовищах залежить від чутливості радіоприймальних пристроїв, а
точніше, від способу досягнення високої чутливості шляхом вимірювання амп-
літуди антенного сигналу, обмеженого одним періодом несучої частоти.
Тому параметри ефективності радіолокації і радіозв'язку будуть обумовлені
цифровою чутливістю вимірювання амплітуди антенного сигналу ∆UA, яка дорі-
внює мінімальній амплітуді сигналу на виході антени, що викликає появу одно-
го кванта на виході аналого-цифрового перетворювача амплітуди антенного си-
гналу, або спрацювання іншого порогового пристрою, що забезпечує приріст
інформації на 1 біт внаслідок дії ∆UA.
Вимірювання амплітуди антенного сигналу сучасних радіоприймальних
пристроїв основана на амплітудному підсиленні антенного сигналу, формуванні
опорного сигналу і аналого-цифровому перетворенні амплітуди підсиленого ан-
тенного сигналу [1]. Таке вимірювання не дозволяє досягти високої чутливості
через високий рівень шумів підсилення і обробки сигналів. Послідовність пере-
творень антенного сигналу забезпечує спрацювання порогового пристрою від
мінімальної амплітуди антенного сигналу
0UKU nA =⋅∆ , (1)
де Kn - коефіцієнт перетворення амплітуди ∆UA в сигнал на виході РПУ, який за-
безпечує надійне переключення вирішуючого пристрою, що характеризується
пороговою напругою U0. Щоб мінімізувати величину ∆UA, необхідно збільшити
Kn або зменшити U0. Можливості зменшення величини U0 практично відсутні,
тому що U0 є порогом переключення логічного елемента обчислювальної техні-
ки, де можливості зменшення U0 вичерпані. Величина U0 обумовлена властивос-
тями нелінійної залежності струму від керуючої напруги транзисторів. З перехо-
дом від германієвих транзисторів (U0=0,3B) до кремнієвих (U0=0,6B) величина
U0 не зменшилась, а збільшилась майже вдвічі. Не вирішує проблеми і застосу-
вання тунельних діодів. Зважаючи на це, зменшення ∆UA у відповідності до (1)
досягається вибором Kn>>1, тобто підсиленням ∆UA.
Всі відомі підсилювачі напруги потенціального поля поряд з підсиленням
створюють адитивний шум UшА. Тому рівняння (1) має вигляд
0)( UKUU nшАA =⋅+∆ . (2)
ВИСОКОЧУТЛИВЕ ВИМІРЮВАННЯ АМПЛІТУДИ АНТЕННОГО СИГНАЛУ
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2003, №2 65
Підсилювач повинен виконувати функцію зменшення амплітуди і дисперсії
амплітуди шуму як вірогідної величини. У цьому випадку приймають
шАA UU =∆ . (3)
Таким чином, потенційна чутливість виявляєтся величиною, обумовленою
існуючою напівпровідниковою технологією виготовлення функціональних еле-
ментів обробки сигналів: підсилювачів, компараторів, інтеграторів, перемножу-
вачів та інших, тому що тільки ці елементи використовуються для обробки сиг-
налу ∆UA.
Всі операції обробки амплітудно модульованого сигналу виконують як пе-
ретворення форми потенціального електричного поля, інтенсивність якого змі-
нюється в часі. Шуми підсилення додаються до амплітуди антенного сигналу і
запам'ятовуються. Операція перетворення амплітудного значення суміші сигна-
лу і шуму є лінійною, тому чутливість вимірювання обумовлюється рівнем шу-
му підсилення і обробки сигналів. Розгортуюче перетворення амплітудних зна-
чень антенного сигналу не збільшує чутливості. Практично досягнута чутливість
вимірювання амплітуди антенних сигналів дорівнює 10-7B.
Підвищення чутливості вимірювання може бути досягнуто внаслідок такої
послідовності операцій: перетворення амплітудно модульованого антенного си-
гналу в підсилений аналоговий сигнал; перетворення його в змінний струм гар-
монічної форми і дії його на контур антенного сигналу електромагнітної систе-
ми магнетик-провідник; формування опорного сигналу і дії його е.р.с. на контур
опорного сигналу електромагнітної системи; забезпечення взаємодії опорного
сигналу з антенним через дію магнітного потоку контура антенного сигналу на
магнітний потік контура опорного сигналу електромагнітної системи; компенса-
ції е.р.с. самоіндукції в контурі опорного сигналу шляхом віднімання магнітних
потоків в магнетику, створених струмом і потоком вихрового електричного по-
ля; перетворення струму антенного сигналу в е.р.с. індукції в контурі опорного
сигналу; формування інформаційного параметра у вигляді фазового зсуву стру-
му в контурі опорного сигналу щодо е.р.с. опорного сигналу; перетворення фа-
зового зсуву в часовий інтервал, початок і кінець якого задаються зміною поля-
рності відповідно е.р.с. опорного сигналу і струму в контурі опорного сигналу;
квантування часового інтервалу і перетворення його в цифрове значення, по
якому визначають амплітуду антенного сигналу.
Електромагнітна система магнетик-провідник на відміну від інших електро-
магнітних систем являє собою два суміщених кругових багатовиткових провід-
ники зі струмом, в якій всі магнітні силові лінії, створені струмом, замкнені маг-
нетиком, а кругові провідники мають мінімальний радіус, причому на один з
провідників електромагнітної системи діють струмом антенного сигналу і утво-
рюють контур антенного сигналу, а на другий − е.р.с. опорного сигналу і утво-
рюють контур опорного сигналу електромагнітної системи.
Використання властивості електромагнітної системи в режимі компенсації
магнітного поля опорного сигналу створювати фазовий зсув, пропорційний амп-
О.Д. БЕХ, В.В. ЧЕРНЕЦЬКИЙ, В.В. ЄЛШАНСЬКИЙ
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2003, №2 66
літуді магнітного потоку антенного сигналу, дозволяє значно підвищити чутли-
вість способу вимірювання [2].
Вимірювання інтервалу часу, початок якого задається зміною полярності
опорного сигналу, а кінець – зміною полярності струму, який затримується ан-
тенним сигналом, дає змогу скористатися відомими методами підвищення точ-
ності вимірювання часового інтервалу, початок і кінець якого задається оптима-
льним способом.
Явище компенсації магнітних потоків в електромагнітній системі магнетик-
провідник створюється взаємодією магнітного вихрового поля в магнетику, яке
генерується струмом провідності, і магнітного вихрового поля, яке генерується
потоком вихрового електричного поля провідника. Потік вихрового елек-
тричного поля у відповідності з першим рівнянням Максвелла називають "стру-
мом зміщення".
Компенсація е.р.с. самоіндукції викликає явище компенсації магнітного по-
току в електромагнітній системі магнетик-провідник, яке аналогічне явищу над-
провідності в провідниках. У цьому випадку компенсується електричне поле зо-
внішнього джерела або індукована е.р.с. вихровим електричним полем, яке інду-
кується зовнішнім магнітним полем провідника.
Розглянемо процес компенсації магнітного поля на інтервалі часу одного
періоду дії е.р.с. на провідник. Для цього форми електричного і магнітного по-
лів, які діють в провідниках і магнетиках, слід вважати статичними або квазис-
татичними, тобто такими, які проникають на всю глибину провідників і магне-
тиків.
Рівняння Максвелла оперують з трьома формами електричних полів: елек-
тричним потенціальним полем заряду Eϕ, вихровим електричним полем Er, що
індукується магнітним полем, і однорідним електричним полем E=, а також дво-
ма формами магнітного поля: вихровим магнітним полем Hr і однорідним магні-
тним полем H=. Потенціальне магнітне поле Hϕ, яке характеризується магнітни-
ми силовими лініями, що розходяться, добре відоме практично як поле постій-
них магнітів та соленоїдів. Отже, з теорії і практики відомо 6 форм електромаг-
нітного поля, коливання яких можливе в просторі.
Джерела потенціальних і вихрових полів утворюють силову взаємодію. Вза-
ємодія джерел потенціальних електричних і магнітних полів характеризуються
скалярним потенціалом. Силова взаємодія джерел вихрових електричних і маг-
нітних полів відбувається в напрямку векторного потенціалу. Просторові області
рівномірного поля не взаємодіють.
Встановлено, що провідники взаємодіють з магнетиками своїми вихровими
електричними полями, векторні потенціали яких спрямовані перпендикулярно
до поверхні магнетитка і провідника.
На контур антенного сигналу електромагнітної системи діє генератор стру-
му
Ais eKI = , (4)
де Ki – коефіцієнт перетворення в струм антенного сигналу,
ВИСОКОЧУТЛИВЕ ВИМІРЮВАННЯ АМПЛІТУДИ АНТЕННОГО СИГНАЛУ
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2003, №2 67
tUe mAA ωcos= .
Тому генератор струму створює сигнал
tUKI mAis ωcos= . (5)
На контур опорного сигналу діє генератор напруги у вигляді е.р.с. опорного
сигналу
tUe m ωcos00 = . (6)
Рівняння фазового перетворення сигналів eA і e0 електромагнітної системи в
режимі фазового резонансу, який полягає в тому, що магнітний потік, створений
опорним сигналом, Ф0=0, має вигляд
RI
dt
IdWe s
00
)(
=
Φ
− . (7)
Використовуючи метод комплексних амплітуд для зображення рівняння
(7), одержимо
)(00 sIWjRIe Φ+= ω . (8)
У відповідності із законом повного струму Ампера
W
R
I
I s
s
µ
=Φ )( , (9)
де Rµ – магнітний опір магнітопровода.
З урахуванням (9) маємо
sILjRIe ω+= 00 , (10)
де індуктивність магнітопроводу
µR
WL
2
= .
Фазовий зсув струму I0 відповідно (10)
RI
ILarctg
m
sm
0
ωϕ = . (11)
Приймаючи до уваги (5) і (6) за умови, що
0e
UKL mAiωϕ = , (12)
крутизна перетворення антенного сигналу
mAU
S
∆
∆
=
ϕ
, (13)
а
t∆=∆ ωϕ , (14)
при ω = ω0, одержимо чутливість перетворення антенного сигналу
О.Д. БЕХ, В.В. ЧЕРНЕЦЬКИЙ, В.В. ЄЛШАНСЬКИЙ
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2003, №2 68
ii
mA KL
te
U
∆
=∆ 0 . (15)
Дія опорного сигналу Is на електромагнітну систему описується рівнянням
Кірхгофа:
)(0 AmHrmR WjUe Φ+= ω , (16)
де UmR – амплітуда напруги на активному опорі контура опорного сигналу;
ФmHr(A) - вихровий потік, створений струмом Ампера. Вважаючи напругу на ін-
дуктивності UmL<<UmR, із (13) знайдемо магнітний потік
Wj
e
AmHr ω
0
)( =Φ . (17)
Е.р.с. опорного сигналу e0, напруга в контурі опорного сигналу Um0 і магніт-
ний потік зображені на рисунку (поз. а, б, в).
Відповідно до другого закону Максвелла поява магнітного потоку в магне-
тику викликає феномен появи вихрового електричного поля Emr, що охоплює
магнетик,
)( AmHr
L
mr j
deE Φ=∫
ω
, (18)
або враховуючи кількість витків і вводячи поняття електромагнітної сили ви-
хрового поля,
)( AmHrmEr j
W Φ=
ωε . (19)
Поле Emr, створене магнетиком, є наслідком кутової поляризації електронів
магнетика. Воно орієнтує електрони провідника в напрямку векторного потенці-
алу і створює потік електричного вихрового поля (рисунок, поз. г):
ε
ε
R
mEr
mEr =Φ , (20)
де Rs - опір провідника вихрового поля.
Er
E
S
IR
α
ε ε
= ,
εar - абсолютна електрична проникність провідника у вихровому електричному
полі.
Потік ФmEr у провіднику аналогічно струму створює магнітний потік у маг-
нетику. У феноменологічних рівняннях Максвелла потік вихрового елек-
тричного поля в провіднику інтерпретується як "струм зміщення".
Магнітна е.р.с. "струму зміщенння"
EmmHr IH=ε (21)
зв'язана з потоком вихрового електричного поля в провіднику ФmEr рівнянням
ВИСОКОЧУТЛИВЕ ВИМІРЮВАННЯ АМПЛІТУДИ АНТЕННОГО СИГНАЛУ
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2003, №2 69
mErmHr j
W
Φ=
ωε . (22)
РИСУНОК
а
t
t
t
t
t
t
б
в
г
д
е
T
4
T 2
T
4
3T
0e
0mU
)( AmHrФ
mErФ
)(MmHrФ
mRI
О.Д. БЕХ, В.В. ЧЕРНЕЦЬКИЙ, В.В. ЄЛШАНСЬКИЙ
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2003, №2 70
Під дією εHr в магнетику створюється потік індукованого магнітного поля:
mEr
m
MmHr jR
W
Φ=Φ
ω
)( . (23)
У рівнянні (23) індекс (М) означає: індукований потік вихрового електрич-
ного поля є потоком, на який вперше звернув увагу Максвелл. Підставимо зна-
чення ФmEr (20) в (23) і одержимо (рисунок, поз. д)
)(
22
)( AmHrMmHr RR
W
Φ−=Φ
µε
ω
. (24)
Із рівняння (24) видно, що магнітний вихровий потік Максвелла направ-
лений зустрічно до магнітного вихрового потоку Ампера і тому може компенсу-
вати його. Результуючий сумарний потік в магнетику
−Φ=Φ+Φ=Φ
µε
ε
ω
RR
W
AmHrMmHrAmHrm
22
)()()( 1 . (25)
Частоту, на якій Фmε=0, називають частотою резонансу
µεω RR
W
1
0 = . (26)
На частоті ω0 струм визначається тільки активним опором ланцюга.
Компенсація магнітного потоку струму Ампера ФmHr(A) (див. рисунок)
"струмом" Максвелла ФmHr(M) (рисунок, поз. д) наступає на інтервалі часу від T/2
до Т. Це викликає появу струму в провіднику ImR, який збігається по фазі з на-
пругою Um0 (рисунок, поз. е). Отже, явище компенсації магнітних потоків у маг-
нітопроводі відбувається при тривалості антенного сигналу, що дорівнює одно-
му періоду Т. Як видно із рисунка, на інтервалі часу 0 - Т/4 відбувається пере-
творення енергії зовнішнього джерела е.р.с. e0 в енергію магнітного поля магне-
тика. На інтервалі часу Т/4 – Т/2 енергія магнітного поля магнетика перетворю-
ється в енергію вихрового електричного поля провідника. Починаючи з другого
півперіоду відбувається процес компенсації "струмом" Максвелла вихрового ма-
гнітного поля магнетика, а енергія вихрового електричного поля провідника пе-
ретворюється в енергію електричного потенціального поля провідника у вигляді
струму ImR. Цей процес закінчується в кінці періоду Т.
Чутливість такого вимірювання амплітуди антенного сигналу на кілька по-
рядків вище порівняно з існуючими приймачами антенних сигналів. Останнє
підтверджується розрахунками чутливості по формулі (15). Розрахункове зна-
чення індуктивності Li електромагнітної системи магнетик-провідник на бро-
ньовому феромагнітному магнітопроводі Б48 М2000НМ при коефіцієнті запов-
нення провідників 0,5 (W=5000 провід діаметром 0,1) по методиці [3] дорівнює
500 Гн. При амплітуді опорного сигналу e0=5B, коефіціенті пере-творення ан-
тенного сигналу в струм Ki=100 і частоті квантування 10 МГц
ВИСОКОЧУТЛИВЕ ВИМІРЮВАННЯ АМПЛІТУДИ АНТЕННОГО СИГНАЛУ
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2003, №2 71
( ∆t=10-7c ) розрахункова чутливість способу така:
В
KL
te
U
ii
mA
11
7
0 10
100500
105 −
−
=
⋅
⋅
=
∆
=∆ .
Ця величина на чотири порядки перевищує практично досягнуті цифри чут-
ливості відомих методів вимірювання.
Описаний спосіб вимірювання антенного сигналу може бути реалізований
для локації труб нафто- та газопроводів. Локація труб необхідна для вимірюван-
ня глибини і контролю напрямку їх прокладки. На пристрої над трубопроводами
розташовують передаючу і приймальні антени. Відбитий від трубопроводу зон-
дуючий гармонічний сигнал реєструється приймальною антеною, після чого він
підсилюється, перетворюється в струм і поступає в один провідник електромаг-
нітної системи магнетик-провідник, в другий провідник якої поступає опорний
сигнал. В цій електромагнітній системі такі сигнали перетворюються в фазоріз-
ницеві з подальшим перетворенням в цифрове значення амплітуди антенного
сигналу. За цифровими значеннями амплітуди антенного сигналу на ПЕОМ об-
числюють глибину і відхилення від траєкторії прокладки трубопроводу.
1. Проектирование радиолокационных приемных устройств: Учеб. пособие для вузов /
А.П. Голубков, А.А. Долматов, А.П. Лукашкин и др. – М.: Высш. шк., 1984. – 335 с.
2. Бех О.Д., Чернецький В.В. Високочутливий індуктивний спосіб вимірювання малих
переміщень // Нові комп’ютерні засоби, обчислювальні машини та мережі: Зб. наук.
праць в 2 т. – К.: Ін-т кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, 2001. – Т.1. –
С. 14 - 19.
3. Расчет индуктивностей: Справочная книга / П.Л. Калантаров, Л.А. Цейтлин. – Л.:
Энергоиздат, 1986. – 488 с.
Отримано 15. 06. 2003
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6382 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-9908 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T10:56:10Z |
| publishDate | 2003 |
| publisher | Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бех, О.Д. Чернецький, В.В. Єлшанський, В.В. 2010-03-02T10:06:55Z 2010-03-02T10:06:55Z 2003 Високочутливе вимірювання амплітуди антенного сигналу / О.Д. Бех, В.В. Чернецький, В.В. Єлшанський // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2003. — № 2. — С. 63-71. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1817-9908 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6382 621.396 Проведений аналіз існуючих способів вимірювання амплітуди антенних сигналів радіоприймальних пристроїв і визначена їх потенційна чутливість. Розглянутий новий високочутливий спосіб вимірювання амплітуди антенного сигналу, обмеженого одним періодом несучої частоти, в якому використовується електромагнітна система магнетик-провідник в режимі компенсації магнітного поля. Визначена потенційна чутливість вимірювання такого способу, розрахункове значення якої дорівнює 10-11В, що на 4 десяткових порядки перевищує аналогічну величину існуючих способів вимірювання. uk Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України Високочутливе вимірювання амплітуди антенного сигналу Article published earlier |
| spellingShingle | Високочутливе вимірювання амплітуди антенного сигналу Бех, О.Д. Чернецький, В.В. Єлшанський, В.В. |
| title | Високочутливе вимірювання амплітуди антенного сигналу |
| title_full | Високочутливе вимірювання амплітуди антенного сигналу |
| title_fullStr | Високочутливе вимірювання амплітуди антенного сигналу |
| title_full_unstemmed | Високочутливе вимірювання амплітуди антенного сигналу |
| title_short | Високочутливе вимірювання амплітуди антенного сигналу |
| title_sort | високочутливе вимірювання амплітуди антенного сигналу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6382 |
| work_keys_str_mv | AT behod visokočutlivevimírûvannâamplítudiantennogosignalu AT černecʹkiivv visokočutlivevimírûvannâamplítudiantennogosignalu AT êlšansʹkiivv visokočutlivevimírûvannâamplítudiantennogosignalu |