До питання про особливості механізму припинення зобов’язань в силу правоприпиняючого юридичного факту — передання відступного
Стаття присвячена дослідженню особливостей відступного як правоприпиняючого юридичного факту в зобов’язальній сфері цивільного права, зокрема, момент припинення зобов’язання відступним, його форми і порядок оформлення. Статья посвящена исследованию особенностей отступного как правопрекращающего юрид...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Альманах права |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63840 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До питання про особливості механізму припинення зобов’язань в силу правоприпиняючого юридичного факту — передання відступного / А.В. Коструба // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 371-374. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-63840 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Коструба, А.В. 2014-06-08T18:42:34Z 2014-06-08T18:42:34Z 2012 До питання про особливості механізму припинення зобов’язань в силу правоприпиняючого юридичного факту — передання відступного / А.В. Коструба // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 371-374. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0113 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63840 347.13 Стаття присвячена дослідженню особливостей відступного як правоприпиняючого юридичного факту в зобов’язальній сфері цивільного права, зокрема, момент припинення зобов’язання відступним, його форми і порядок оформлення. Статья посвящена исследованию особенностей отступного как правопрекращающего юридического факта в обязательственной сфере гражданского права, в частности, момент прекращения обязательства отступным, его формы и порядок оформления. The article is devoted to termination mechanism on the basis of assignation of indemnity. The features of indemnity as a right-depriving legal fact in civil law obligation are explored, in particular the moment of discontinuance of obligation by indemnity, its forms and order of legalization. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Альманах права Принципи права: питання реалізації До питання про особливості механізму припинення зобов’язань в силу правоприпиняючого юридичного факту — передання відступного К вопросу об особенностях механизма прекращения обязательств в силу правопрекращающего юридического факта — передачи отступного On issue of termination mechanism as a result of rights-terminating fact as assignation of indemnity Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
До питання про особливості механізму припинення зобов’язань в силу правоприпиняючого юридичного факту — передання відступного |
| spellingShingle |
До питання про особливості механізму припинення зобов’язань в силу правоприпиняючого юридичного факту — передання відступного Коструба, А.В. Принципи права: питання реалізації |
| title_short |
До питання про особливості механізму припинення зобов’язань в силу правоприпиняючого юридичного факту — передання відступного |
| title_full |
До питання про особливості механізму припинення зобов’язань в силу правоприпиняючого юридичного факту — передання відступного |
| title_fullStr |
До питання про особливості механізму припинення зобов’язань в силу правоприпиняючого юридичного факту — передання відступного |
| title_full_unstemmed |
До питання про особливості механізму припинення зобов’язань в силу правоприпиняючого юридичного факту — передання відступного |
| title_sort |
до питання про особливості механізму припинення зобов’язань в силу правоприпиняючого юридичного факту — передання відступного |
| author |
Коструба, А.В. |
| author_facet |
Коструба, А.В. |
| topic |
Принципи права: питання реалізації |
| topic_facet |
Принципи права: питання реалізації |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Альманах права |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
К вопросу об особенностях механизма прекращения обязательств в силу правопрекращающего юридического факта — передачи отступного On issue of termination mechanism as a result of rights-terminating fact as assignation of indemnity |
| description |
Стаття присвячена дослідженню особливостей відступного як правоприпиняючого юридичного факту в зобов’язальній сфері цивільного права, зокрема, момент припинення зобов’язання відступним, його форми і порядок оформлення.
Статья посвящена исследованию особенностей отступного как правопрекращающего юридического факта в обязательственной сфере гражданского права, в частности, момент прекращения обязательства отступным, его формы и порядок оформления.
The article is devoted to termination mechanism on the basis of assignation of indemnity. The features of indemnity as a right-depriving legal fact in civil law obligation are explored, in particular the moment of discontinuance of obligation by indemnity, its forms and order of legalization.
|
| issn |
XXXX-0113 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63840 |
| citation_txt |
До питання про особливості механізму припинення зобов’язань в силу правоприпиняючого юридичного факту — передання відступного / А.В. Коструба // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 371-374. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kostrubaav dopitannâproosoblivostímehanízmupripinennâzobovâzanʹvsilupravopripinâûčogoûridičnogofaktuperedannâvídstupnogo AT kostrubaav kvoprosuobosobennostâhmehanizmaprekraŝeniâobâzatelʹstvvsilupravoprekraŝaûŝegoûridičeskogofaktaperedačiotstupnogo AT kostrubaav onissueofterminationmechanismasaresultofrightsterminatingfactasassignationofindemnity |
| first_indexed |
2025-11-26T02:45:01Z |
| last_indexed |
2025-11-26T02:45:01Z |
| _version_ |
1850609009146462208 |
| fulltext |
371
УДК 347.13
Анатолій Володимирович Коструба,
доцент кафедри цивільного та трудового права
Таврійського Національного університету імені В. І. Вернадського,
кандидат юридичних наук, доцент
ДО ПИТАННЯ ПРО ОСОБЛИВОСТІ МЕХАНІЗМУ ПРИПИНЕНННЯ
ЗОБОВ’ЯЗАНЬ В СИЛУ ПРАВОПРИПИНЯЮЧОГО
ЮРИДИЧНОГО ФАКТУ — ПЕРЕДАННЯ ВІДСТУПНОГО
Відступне як одна з підстав припинення зобов’язань у цивільному праві стало предметом до-
слідження багатьох науковців, які присвятили свої праці проблематиці зобов’язальних право-
відносин і зобов’язального права взагалі. Питання відступного в цивільному праві має яскраве
практичне забарвлення, у зв’язку з чим розглядається науковцями переважно крізь призму прак-
тичних ситуацій і проблем правозастосування. Разом із тим, інша, теоретична, сторона припи-
нення зобов’язання внаслідок відступного залишається малодослідженою. У зв’язку з цим, роз-
гляд зазначеного питання з точки зору механізму правового регулювання цивільних майнових
відносин, а саме такого його елементу, як юридичні факти, залишається актуальним.
Відступному як підставі припинення зобов’язання присвятили праці такі вітчизняні та зару-
біжні вчені як М. Агарков, М. Брагінський, В. Борисова, І. Жилінкова, Я. Зейкан, Н. Кузнєцова,
Є. Крашенінніков, О. Міхно, О. Первомайський, А. Рохлін, А. Сироткіна, Т. Фадєєва, Я. Шевчен-
ко, О. Шилохвост та ін.
Метою статті є дослідження особливостей застосування відступного як правоприпиняючого
юридичного факту в зобов’язальній сфері цивільного права й механізму припинення зобов’язань
внаслідок цієї обставини.
Відступне як спосіб припинення правовідносин має дуже довгу історію розвитку. Під «відступ-
ним» в буквальному, неюридичному, значенні прийнято розуміти визначену плату, частіше гроші,
які пропонуються однією особою іншій за згоду відмовитися, відступити від чого-небудь. В такому
значенні відступне може мати місце і між особами, що не зв’язані якими-небудь зобов’язальними
відносинами. Такого роду відступне могло мати місце, наприклад, при проведенні торгів, коли
більш дрібні покупці відкупалися від крупніших і заможніших конкурентів. Звісно, що такі угоди
не передбачались в жодному з діючих законів, а в дореволюційній юриспруденції розглядалися
як такі, що не допускаються — «плутовські», шахрайські, такі, що здійснені з метою обманути
[1, с. 7]. Багато авторів, які висловлювалися з приводу відступного відмічають, що відступне ви-
никло як альтернатива належного виконання. В ситуації, коли боржник у зобов’язанні в силу
яких-небудь причин не міг (чи не хотів) виконувати його відповідно до встановлених з самого
початку умов, він, бажаючи «відкупитися» від зобов’язання, пропонував кредитору що-небудь
інше. Якщо кредитора це інше не задовольняло, він приймав заново запропоновану цінність [2,
с. 49]. В такому сенсі відступне і належне виконання є правоприпиняючими юридичними фак-
тами, які тягнуть наслідок у вигляді припинення зобов’язальних правовідносин, але які, в той же
час, мають різні умови настання.
Стаття 600 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) встановлює, що зобов’язання
припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (гро-
шей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сто-
ронами [3].
Тобто юридичний факт припинення зобов’язання шляхом надання відступного може мати
місце, лише за згодою сторін, у зв’язку з чим відступне розглядається як один з видів припинення
зобов’язання за домовленістю сторін. Крім того, особливістю відступного за вітчизняним законо-
давством в порівняні з законодавством інших країн, зокрема Російської Федерації (далі — РФ) є
те, що воно визначається саме як гроші, майно тощо. А якщо навести приклад законодавства РФ,
зокрема ст. 409 ЦК Російської Федерації, то згідно з цією нормою відступне — це плата грошей,
передача майна тощо [4, с. 46]. Тобто за вітчизняним законодавством — це майно, а за законодав-
372
ством РФ — це процес. Як юридичний факт і як правочин відступне має місце одночасно з мо-
ментом припинення зобов’язання, тобто в момент визначений сторонами зобов’язання у зв’язку
з чим немає значення що є відступним: майно чи процес його передачі. Адже вчинення право-
чину з відступного автоматично припиняє зобов’язання у зв’язку з чим боржник втрачає право
власності на відступне, а кредитор, навпаки, набуває його. До того ж в цей момент відступне пе-
рестає бути таким, але зупинимося на моменті припинення зобов’язання трохи далі. З наведеного
вище можна зробити висновок, що передача відступного крім того, що припиняє зобов’язання й
право власності боржника з одночасним набуттям права власності кредитором, змінює правову
природу речей або взагалі майна, яке передається. До моменту передачі це лише майно, але в разі
згоди кредитора на його отримання як відступного воно стає відступним і в момент набуття права
власності на це майно, наприклад шляхом нотаріально посвідченої угоди чи її державної реєстра-
ції, це майно перестає бути відступним і стає приватною власністю кредитора. В іншому випадку
це майно називалося б відступним весь час його існування, що суперечить принципу розумності
в цивільному праві.
Під предметом відступного розуміють майнові цінності, які боржник може запропонувати
кредитору в обмін на виконання первинного зобов’язання. В силу того, що перелік майна, яке
може бути предметом відступного, визначений в ст. 600 ЦК України, не є вичерпним, керуючись
визначенням майна, наданим в ст. 190 ЦК України і маючи на увазі зміст зобов’язання, який по-
лягає в обов’язку однієї особи вчинити певні дії і праві іншої особи вимагати їх здійснення, пред-
ставляється можливим використовувати в якості предмета відступного не тільки майно (включа-
ючи речі і права вимоги), але і дії [1, с. 7].
З метою захисту прав учасників цивільних відносин юридичний факт припинення зобов’язання
переданням відступного має належним чином оформлюватися. В силу того, що відступне здій-
снюється за допомогою укладення двостороннього правочину, тобто договору між кредитором і
боржником, метою якого є припинення договірних стосунків [4, с. 46], останній має підтверджу-
вати досягнення згоди сторонами щодо:
– зобов’язання, яке припиняється відступним;
– якості та кількості об’єкта, який є відступним;
– строку передання відступного;
– порядку передання відступного [5, с. 34]. Останнє є нічим іншим як способом виконання дру-
гого (допоміжного) зобов’язання. В такому разі, належне виконання допоміжного зобов’язання
забезпечує припинення основного зобов’язання. Крім того, додаткове зобов’язання в цьому ви-
падку є юридичним фактом припинення основного. Вартість відступного, що передається, не
обов’язково повинна дорівнювати сумі боргу [6, с. 30]. Сторони вільні у встановленні будь-якого
розміру відступного [1, с. 9]. Правочин передання відступного повинен відповідати загальним ви-
могам до форми угод. Якщо ж як відступне передається нерухомість, то, звичайно, така угода має
бути нотаріально посвідчена і у встановленому порядку зареєстрована [6, с. 30]. Угода про відступ-
не, як правило, укладається вже в ході виконання зобов’язання, у тому числі й після закінчення
зазначеного в зобов’язанні терміну [7, с. 375], що встановлює час можливості існування право-
припиняючого юридичного факту з відступного починаючи з моменту укладення зобов’язання,
яке має припинитися відступним і до моменту закінчення позовної давності з приводу його не-
належного виконання.
Ми згодні з позицією О. Міхно, на думку якої на практиці може відбуватися частково вико-
нання основного договірного зобов’язання, а за невиконання іншої частини зобов’язання здій-
снюватися передача відступного [4, с. 47].
Крім додаткової угоди відступне може бути оформлене окремою угодою. В такому разі вона
не буде прив’язуватися до основної і має бути оформлена згідно з загальними вимогами щодо
правочинів. Сторони укладають договір про передання відступного з одночасним зазначенням
того, що первісний договір, внаслідок укладення договору про відступне, припиняється [5, с. 34].
Прикладом предмету відступу із практики реальних угод в Україні може бути наступне: «Сторони
погодилися на припинення зобов’язання по виплаті 20 тис. грн. за договором № 5 від 17 січня
373
2004 року переданням відступного — автомобіля «Опель Вектра» 1994 р. випуску, заводський но-
мер № 00000000» [6, с. 30].
Від звичайної заміни зобов’язань відступне відрізняється тим, що перше завжди відбувається
до, а друге — після того, як зобов’язання виявилося порушеним, а також тим, що при першій
обставині — на відміну від другої, зобов’язання припиняється без його перетворення на інше [4,
с. 45].
Цікавим з точки зору цивільного права є можливість віднесення неустойки і завдатку до від-
ступного. Адже як неустойку, так і завдаток прийнято відносити до забезпечувальних заходів,
які одночасно є заходами цивільно-правової відповідальності. Забезпечувальний механізм за-
вдатку зводиться до того, що сторона, яка відповідає за порушення зобов’язання, несе майнові
втрати в розмірі суми завдатку. Завдаток у даному випадку дуже походить на штраф, а точніше
— на залікову неустойку, оскільки, втративши завдаток, порушник повинен відшкодувати іншій
стороні збитки із зарахуванням суми завдатку. У разі застосування сторонами завдатку як від-
ступного зобов’язання припиняється і ні про яке додаткове майнове обтяження винної сторони
не йдеться. У такому випадку сторони обмежують відповідальність за порушення зобов’язання
втратою завдатку, визначивши його відступним, а значить відшкодування збитків не відбуваєть-
ся. Від домовленості сторін і залежить застосування завдатку як відступного, тобто припинення
зобов’язання переданням завдатку, а не забезпечення його виконання [8, с. 53].
Щодо моменту, в який має місце юридичний факт, який припиняє відступне, то його визна-
чення залежить від різних обставин. З цього приводу доктрина й практика виробили три підходи.
Згідно з першим, момент припинення зобов’язання пов’язується з моментом передання відступ-
ного кредитору. Тобто відступне є реальним правочином. Недолік даного підходу, на думку А. Си-
роткіної, полягає в тому, що таке відступне не буде сприйняте комерційним оборотом, в якому
випадки ототожнення моменту укладення угоди і моменту передання відступного для виконання
цієї угоди вкрай рідкі, але надзвичайно важливим є виникнення у контрагентів нових зобов’язань
з надання відступного з моменту укладення відповідної угоди. Коли ж відступне — реальна угода,
така зв’язаність сторін відступним з моменту досягнення домовленості про відступне до моменту
передання відступного буде відсутньою. Другий можливий підхід полягає у тому, що зобов’язання
припиняється з моменту укладення сторонами угоди про відступне, тобто відступне — консенсу-
альна угода. Вибір даної позиції породжує втрату відмінностей між відступним і новацією. Третій
варіант полягає в розумінні відступного як явища зі складним фактичним складом — угода про
відступне плюс його надання, що дозволяє підкреслити юридичний зв’язок сторін угоди про від-
ступне і одночасно відстрочити момент припинення зобов’язання до моменту фактичного надан-
ня відступного [9, с. 50].
Вважаємо, що момент настання правоприпиняючого юридичного факту має визначатися сто-
ронами зобов’язання. В такому разі сторони зобов’язання, керуючись принципом свободи до-
говору, вільні у виборі моменту у часі, коли основне зобов’язання припиняється. Вони можуть
визначити цей час як конкретний (день, година) або прив’язати її до певного явища (передача
речі, підписання угоди). Якщо ж сторони в зобов’язанні не передбачили момент припинення
основного зобов’язання відступним, то цей момент має визначатися в залежності від предмету
відступного. Якщо це матеріальна річ чи гроші, то основне зобов’язання припиняється в момент
їх передачі кредиторові. Якщо ж предметом відступного є права, то — в момент укладення догово-
ру про надання відступного. Якщо ж предметом відступного є дії певного характеру, то з моменту
їх вчинення, а якщо вона приводить до певного матеріального результату — в момент прийняття
цього результату кредитором.
Необхідно зазначити, що ЦК України відносить відступне до підстав припинення зобов’язань,
а такі правники як М. Брагінський, Т. Фадєєва та інші, — до способів припинення договору [4,
с. 47]. З точки зору ж правоприпиняючих юридичних фактів — це певна дія сторін, або сторони
зобов’язання з яким договір або закон пов’язують припинення права власності боржника на пев-
не майно і його виникнення у кредитора за зобов’язанням у зв’язку з чим останнє припиняється.
Таким чином, правоприпиняючий юридичний факт у формі відступного може мати місце
лише за домовленістю сторін зобов’язання, що є необхідною умовою для припинення останньо-
374
го. Порушення цієї вимоги призводить до того, що відступне взагалі не може мати місця як пра-
воприпиняючий юридичний факт і призводити до припинення зобов’язання. Момент настання
правоприпиняючого юридичного факту і, відповідно, припинення зобов’язання, визначається
сторонами зобов’язання, а якщо сторони не передбачили цей момент в умовах договору, тоді він
визначається предметом зобов’язання.
Використана література:
1. Шилохвост О. Отступное — способ прекращения обязательств / О. Шилохвост // Российская
юстиция. — 1998. — № 11. — С. 7-9.
2. Рохлин А. Юридические особенности отношений из отступного / А. Рохлин // Хазяйство и пра-
во. — 2002. — № 7. — С. 48-56.
3. Цивільний кодекс України : станом на 1 листопада 2011 року // Відомості Верховної Ради Украї-
ни. — 2003. — №№ 40-44. — Ст. 356.
4. Міхно О. Відступне як підстава припинення договору за новим Цивільним кодексом України / О.
Міхно // Підприємництво, господарство і право. — 2004. — № 6. — С. 45-47.
5. Первомайський О. Застосування інституту припинення зобов’язань у нотаріальній практиці /
О. Первомайський // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2006. — № 1 (25). — С. 32-34.
6. Зейкан Я. Припинення зобов’язань переданням відступного / Я. Зейкан // Адвокат. — 2005. —
№ 1. — С. 30.
7. Цивільне право України: [підручник] / Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. — К.: Істина, 2003. —
776 с.
8. Пучковська І. Й. Щодо питання припинення зобов’язання завдатком / І. Й. Пучковська // Про-
блеми законності : респ. міжвідом. наук. зб. / [відп. ред. В. Я. Тацій]. — Х.: Нац. юрид. акад. України,
2007. — Вип. 90. — С. 45-54.
9. Сироткина А. Прекращение обязательств / А. Сироткина // Хазяйство и право. — 2009. — № 4. —
С. 47-53.
Коструба А. В. До питання про особливості механізму припинення зобов’язань в силу правоприпиняючого
юридичного факту — передання відступного.
Стаття присвячена дослідженню особливостей відступного як правоприпиняючого юридичного фак-
ту в зобов’язальній сфері цивільного права, зокрема, момент припинення зобов’язання відступним, його
форми і порядок оформлення.
Ключові слова: зобов’язання, припинення зобов’язань, юридичний факт, правоприпиняючий юридич-
ний факт, припинення прав, відступне, передання відступного.
Коструба А. В. К вопросу об особенностях механизма прекращения обязательств в силу правопрекращаю-
щего юридического факта — передачи отступного.
Статья посвящена исследованию особенностей отступного как правопрекращающего юридического
факта в обязательственной сфере гражданского права, в частности, момент прекращения обязательства
отступным, его формы и порядок оформления.
Ключевые слова: обязательство, прекращение обязательств, юридический факт, правопрекращающий
юридический факт, прекращение права, отступное, передача отступного.
Kostruba A. On Issue of Termination Mechanism as a Result of Rights-Terminating Fact as Assignation of
Indemnity.
The article is devoted to termination mechanism on the basis of assignation of indemnity. The features of indemnity
as a right-depriving legal fact in civil law obligation are explored, in particular the moment of discontinuance of
obligation by indemnity, its forms and order of legalization.
Key words: obligation, discontinuance of obligations, legal fact, right-depriving right deprivation, indemnity,
assignation of indemnity.
|