Принципи права: окремі онтологічні, гносеологічні та аксіологічні проблеми
У статті досліджується ґенеза принципів права, їх взаємозв’язок з атрибутивними властивостями права та їх цінність для суспільства. Пропонуються заходи з підвищення ефективності функціонування правових систем на базі вдосконалення механізмів дії правових принципів. В статье исследуется генезис принц...
Saved in:
| Published in: | Альманах права |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63893 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Принципи права: окремі онтологічні, гносеологічні та аксіологічні проблеми / О.Л. Богініч // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 114-117. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-63893 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Богініч, О.Л. 2014-06-09T06:46:24Z 2014-06-09T06:46:24Z 2012 Принципи права: окремі онтологічні, гносеологічні та аксіологічні проблеми / О.Л. Богініч // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 114-117. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. XXXX-0113 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63893 340.12 У статті досліджується ґенеза принципів права, їх взаємозв’язок з атрибутивними властивостями права та їх цінність для суспільства. Пропонуються заходи з підвищення ефективності функціонування правових систем на базі вдосконалення механізмів дії правових принципів. В статье исследуется генезис принципов права, их взаимосвязь с атрибутивними свойствами права и их ценность для общества. Предлагаются меры по повышению эффективности функционирования правових систем на базе усовершенствования механизмов действия правовых принципов. The article examines the genesis of the legal principles, their interaction with the attribute properties of the law and society values. As an example, the thesis that the legal principles are the category that has historical content proves by such principles like legal equality, freedom, justice etc. The principle of legal equality is seen to be a fundamental principle, which is associated with the existence of such legal principles as freedom and justice. It is shown that the implementation of legal equality principle in transitional societies leads to social stratification as more active individuals (mostly due to the use of unjust means to achieve their goals), take higher level of social hierarchy. State in this regard does not perform its functions guarantor of the public interest because she is the personification of the benefits of such individuals in the political sphere. The reason for this situation lies in the ontological manifestation that the law strength as it is. The latter is characterized as its transcendental property. There is no equality of parties (in fact, not legal) where always possible to manifest law strength like one contractor against the other. However, it is mentioned that the principle of legal equality has positive potential, which finds its expression in providing equal starting opportunities for all. In addition it is given the analysis of legal principles as freedom and justice. The attention pays to both negative and positive aspects of these principles. Based on this conclusion on the historically volatile content of these principles, implementation of which in public practice is determined by the actual order. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Альманах права Загальна теорія принципів права Принципи права: окремі онтологічні, гносеологічні та аксіологічні проблеми Приниципы права: отдельные онтологические, гносеологические и аксиологические проблемы Legal Principles: Ontological, Epistemological and Axiological Issues Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Принципи права: окремі онтологічні, гносеологічні та аксіологічні проблеми |
| spellingShingle |
Принципи права: окремі онтологічні, гносеологічні та аксіологічні проблеми Богініч, О.Л. Загальна теорія принципів права |
| title_short |
Принципи права: окремі онтологічні, гносеологічні та аксіологічні проблеми |
| title_full |
Принципи права: окремі онтологічні, гносеологічні та аксіологічні проблеми |
| title_fullStr |
Принципи права: окремі онтологічні, гносеологічні та аксіологічні проблеми |
| title_full_unstemmed |
Принципи права: окремі онтологічні, гносеологічні та аксіологічні проблеми |
| title_sort |
принципи права: окремі онтологічні, гносеологічні та аксіологічні проблеми |
| author |
Богініч, О.Л. |
| author_facet |
Богініч, О.Л. |
| topic |
Загальна теорія принципів права |
| topic_facet |
Загальна теорія принципів права |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Альманах права |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Приниципы права: отдельные онтологические, гносеологические и аксиологические проблемы Legal Principles: Ontological, Epistemological and Axiological Issues |
| description |
У статті досліджується ґенеза принципів права, їх взаємозв’язок з атрибутивними властивостями права та їх цінність для суспільства. Пропонуються заходи з підвищення ефективності функціонування правових систем на базі вдосконалення механізмів дії правових принципів.
В статье исследуется генезис принципов права, их взаимосвязь с атрибутивними свойствами права и их ценность для общества. Предлагаются меры по повышению эффективности функционирования правових систем на базе усовершенствования механизмов действия правовых принципов.
The article examines the genesis of the legal principles, their interaction with the attribute properties of the law and society values. As an example, the thesis that the legal principles are the category that has historical content proves by such principles like legal equality, freedom, justice etc. The principle of legal equality is seen to be a fundamental principle, which is associated with the existence of such legal principles as freedom and justice. It is shown that the implementation of legal equality principle in transitional societies leads to social stratification as more active individuals (mostly due to the use of unjust means to achieve their goals), take higher level of social hierarchy. State in this regard does not perform its functions guarantor of the public interest because she is the personification of the benefits of such individuals in the political sphere. The reason for this situation lies in the ontological manifestation that the law strength as it is. The latter is characterized as its transcendental property. There is no equality of parties (in fact, not legal) where always possible to manifest law strength like one contractor against the other. However, it is mentioned that the principle of legal equality has positive potential, which finds its expression in providing equal starting opportunities for all. In addition it is given the analysis of legal principles as freedom and justice. The attention pays to both negative and positive aspects of these principles. Based on this conclusion on the historically volatile content of these principles, implementation of which in public practice is determined by the actual order.
|
| issn |
XXXX-0113 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63893 |
| citation_txt |
Принципи права: окремі онтологічні, гносеологічні та аксіологічні проблеми / О.Л. Богініч // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 114-117. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bogíníčol principipravaokremíontologíčnígnoseologíčnítaaksíologíčníproblemi AT bogíníčol prinicipypravaotdelʹnyeontologičeskiegnoseologičeskieiaksiologičeskieproblemy AT bogíníčol legalprinciplesontologicalepistemologicalandaxiologicalissues |
| first_indexed |
2025-11-25T22:42:24Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:42:24Z |
| _version_ |
1850569220546363392 |
| fulltext |
114
УДК 340.12
Олег Леонідович Богініч,
старший науковий співробітник
Інституту держави і права
ім. В. М. Корецького НАН України,
кандидат юридичних наук,
старший науковий співробітник
ПРИНЦИПИ ПРАВА:
ОКРЕМІ ОНТОЛОГІЧНІ, ГНОСЕОЛОГІЧНІ
ТА АКСІОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ
Не дивлячись на достатньо розроблену у сучасній юридичній літературі проблематику прин-
ципів права, окремі питання продовжують становити інтерес для наукової спільноти. Насампе-
ред йдеться про практичне втілення у правову дійсність сучасних принципів права, які часто ще
залишаються лише деклараціями, не пов’язаними з їх реальним буттям у суспільний практиці.
Це, передусім, такі принципи як верховенство права, правової рівності учасників суспільних від-
носин, відповідальності держави перед суспільством за виконання своїх обов’язків, неприпусти-
мість зворотної дії законів.
Перед тим, як безпосередньо звернутись до розгляду зазначеної проблематики, необхідно зу-
пинитись на окремих аксіоматичних положеннях теорії права, оскільки останнім часом деякі з
питань, пов’язаних з аналізом принципів права та їх ціннісним наповненням, розглядаються у
літературі, зокрема, навчальній поза історичним контекстом, що з точки зору автора є некорек-
тним [3, c. 149-150].
В першу чергу слід наголосити, що лише така категорія, як сутність права має всі ознаки атри-
бутивної характеристики цього феномену, тобто властива йому незалежно від тієї історичної епо-
хи, в якій розглядаються окремі форми буття права. Принципи ж права натомість — тільки істо-
рична категорія, яка зазнає свого емпіричного наповнення залежно від просторо-часового етапу
розвитку людства.
Якщо під сутністю права у більшості випадків розуміють примусовий порядок (правопорядок),
то такі принципи права, як свобода, рівність та справедливість не можуть вважатися іманентними
його властивостями, як це інколи зустрічається в літературі [1, с. 128-132].
І дійсно, вищезазначені принципи права з’явилися лише за часів буржуазних революцій і на-
були своєї фіксації в тогочасних деклараціях — відповідно американської та французької (амери-
канської Декларації незалежності 1776 р. та французької Декларації прав людини і громадянина
1789 р.). А отже зазначені принципи права мають виразно історичний характер і віддзеркалюють,
передусім, закономірності капіталістичного способу виробництва та відповідної йому політичної
системи.
Розглянемо докладніше дію цих принципів у правовій системі України та їх соціальну цінність
для громадян. Генетично первинним з цих принципів можна визнати принцип правової рівності,
з появою якого імовірно слід пов’язувати формування таких принципів права як свобода та спра-
ведливість. Історична практика це підтверджує.
Так, праву давньогрецьких полісів та римської імперії відомі такі політико-правові категорії
як свобода та справедливість, при цьому складові змісту категорії свободи, як зрозуміло, були
елементами юридичного статусу тільки обмеженого кола осіб. І лише з виникненням на певному
етапі історичного розвитку людства правової рівності всіх громадян могли з’явитися у якості за-
гальної ознаки їх правового статусу такий принцип права як свобода та похідна від нього справед-
ливість. Отже, проголошення формальної рівності громадян призводить до появи їх рівної свобо-
ди і, таким чином, до утвердження справедливості як всезагального правового принципу.
Разом з тим, слід мати на увазі, що правова рівність та похідна від нього правова справедли-
вість не є завжди такими з точки зору моральної свідомості. Наприклад, хтось сильніший — хтось
слабший, хтось більш освічений — хтось менше, хтось більш досвідчений — хтось навпаки тощо.
115
Такі протилежні за своїми психофізичними характеристиками стани різних громадян свідчать,
що їх правова рівність — це юридична фікція, яка, тим не менш, є необхідною для функціонуван-
ня, насамперед, капіталістичного способу виробництва.
Україна, як відомо, у 90-х роках минулого століття змінила свій соціально-економічний устрій:
відмовилась від соціалізму та обрала шлях вільного ринку та плюралістичної демократії. Принцип
правової рівності громадян начебто не зазнав суттєвої юридичної модифікації порівняно з соці-
алізмом (рівності громадян перед законом, один перед одним у цивільно-правових відносинах
тощо), але його реалізація в економічній сфері призвела до великого соціального розшаруван-
ня українського суспільства, його атомізації та автономізації, підвищення агресивності у ділових
стосунках, у політичній сфері — у відчуженні влади від суспільства і, як наслідок, — зловживання
владою своїми повноваженнями.
Як можна побачити, реалізація вищезазначеного правового принципу у суспільній практиці
(не тільки України, але й інших пострадянських країн) містить серйозні негативні ефекти. При-
чина цього полягає саме у фактичній нерівності людей, які внаслідок різних своїх можливостей,
наявності або відсутності моральних якостей досягають неоднакових успіхів в економічній або
політичній сферах. Більш агресивні і менш порядні особи часто займають більш високі щаблі у
суспільній ієрархії, аніж їх співгромадяни, не наділені такими якостями. І моральні аргументи тут
зайві, оскільки ще К. Марксом було недвозначно доведено, що первинний капітал накопичується
саме у такий спосіб. Причому державу окремі політики та бізнесмени використовують як засіб
особистого збагачення. Таким чином, в сьогоднішніх умовах України (як, до речі, і в інших по-
страдянських країнах, які обрали капіталістичний шлях розвитку) теза про державу, як інструмент
вирішення загальних справ, зазнає своєї зміни в бік задоволення, передусім, особистих інтересів
політиків, які знаходяться при владі. Влада стає високорентабельним бізнесом і це нова реаль-
ність і нові виклики, з яким стикнулись суспільства цих країн.
Таким чином, принцип правової рівності, передусім, є вигідним (становить цінність) для
більш підприємливих і активних, які, на жаль, не завжди правомірно використовують його в своїх
егоїстичних цілях. Разом з тим, він залишає шанс для всіх інших здобути переваги у професійній
діяльності, надаючи рівні стартові можливості.
Правовий принцип свободи як міри можливої поведінки, як зазначалось вище, є похідним від
принципу правової рівності. Він означає, що будь-яка особа має можливість (свободу) діяти в тих
межах, які вона одночасно визнає за всіма іншими. Справа як раз в тому і полягає, що виявивши
неабиякі можливості в досягненні своїх цілей особа не заперечує, що будь-який інший громадя-
нин діяв аналогічним чином для задоволення своїх інтересів. Але оскільки не всі мають однакові
можливості як матеріальні, так і духовні в досягненні своїх цілей, то у виграші залишається той,
хто здійснив для цього більше необхідних дій.
Проблема лише в тому, що такі «активні» особи часто використовують неправові засоби для
вирішення своїх проблем. Наприклад, давання хабару посадовій особі для залагодження своїх
справ. Дивлячись на результати приватизації колишньої радянської народної власності, не можна
не дійти висновку, що зазначена приватизація проводилась не тільки у правовий спосіб.
Отже, такий принцип права як свобода може призводити до зловживання правом в руках гро-
мадян, позбавлених сумління. Він являє для них абсолютну цінність, оскільки дозволяє досягати
своїх цілей, прикриваючись його дією. Сьогоднішній стан споживчого ринку України, зокрема,
продуктів харчування — яскравий тому приклад, коли більшість продуктів, які споживаються, є
не якісними. Господарюючі ж суб’єкти на спроби держави поставити під контроль їх виробни-
цтво, заявляють у відповідь про порушення свободи їх підприємницької діяльності.
Із зазначеного вище може скластися враження, що правовий принцип свободи у своєму прак-
тичному втіленні має тільки негативні риси. Між тим, здійснення правомірних дій у межах при-
писів норм права слід визнати позитивною реалізацією цього принципу. І більш того — вчинення
дій поза межами правових приписів, тобто з їх порушенням, слід визнавати не здійсненням прин-
ципу свободи, а свавіллям, за яке для винних осіб повинна наступати невідворотна юридична
відповідальність.
116
Принципи правової рівності та свободи є одними із складових принципу справедливості. Од-
нак, слід розуміти, що найбільшого свого звучання вони набули в епоху зміни феодального ладу
капіталістичним, коли активного демонтажу зазнали механізми рабства та станової належності,
тобто сповна дістав свого наповнення їх гуманістичний зміст — всезагальна рівність та свобода.
В сучасних умовах принцип справедливості здебільшого розуміється як відповідність винагоро-
ди чи покарання діянню особи [2, c. 224; 4, с. 239]. І це правильно, оскільки саме такий вимір
справедливості є характерним для філософської методології: справедливість як пропорційність у
наділенні різними благами та здійсненні покарання за винні дії [5, с. 650].
Як випливає з вищезазначеного, такі правові принципи як рівність, свобода та справедливість
є історичними категоріями, зміст яких залежить від конкретної історичної епохи. Якщо рівність
та свобода між обраними у рабовласницькому та феодальному суспільстві визнавались справед-
ливим поділом громадян та захищались відповідним правовим примусом всіх інших, то вже у ка-
піталістичну добу рівність та свобода усіх були новими ознаками справедливості, що не завадило
ввести «нову» — соціальну справедливість внаслідок здійснення соціалістичної революції в Росії
у 1917 р.
Отже, логічним є висновок що зміст таких принципів права як свобода, рівність та справедли-
вість є історично мінливими категоріями, які залежать від існування фактичного правопорядку
у тій чи інший країні. Вказівка на фактичний правопорядок зроблена спеціально, оскільки, як
показала практика функціонування української держави на протязі 20 років, принципи, що про-
голошені основоположними у її Конституції, у реальному житті зазнають своєї деформації, під-
коряючись існуючому в реальному житті правопорядку.
Так, принцип верховенства права, який задекларований у ст. 3 Конституції України як базо-
вий, всіляко порушується державою відносно своїх громадян. Між тим, саме права громадян, їх
забезпечення з боку держави становить головний зміст цього принципу.
В свою чергу існуючий правопорядок, з точки зору автора, визначається трансцендентальним
у праві, а саме: здійсненням права сили. Весь попередній період історії розвитку людства до етапу
буржуазних революцій був прямим втілення права сили, яке здійснювали домінуючи індивіди.
І реальний правопорядок був дзеркальним відображенням практичного втілення цього принципу
у суспільних відносинах. Із становленням буржуазних держав зазначений принцип зазнав сво-
єї модифікації, перетворившись у право формальної рівності. Але як іманентна якість права він
завжди зазнає свого відтворення у правовідносинах, коли контрагент у таких правовідносинах
демонструє свою слабкість.
Так, наприклад, на сьогодні в Україні відсутнє громадянське суспільство. Причиною цього є
те, що останнє з’являється на певному етапі свого розвитку, коли сформований середній клас,
тобто існує економічно спроможний опонент державної влади. В умовах, коли громадянське сус-
пільство ще не сформувалося, держава, відповідно до принципу права сили, здійснює своє пану-
вання у відносинах із суспільством, а тому права громадян масово порушуються. З цієї ж причини
здійснюється волюнтаризм у правотворчій діяльності компетентних органів держави. Йдеться
про досить поширену практику надання зворотної сили законам, особливо у сфері податкових
правовідносин.
Як зазначалося вище, правовий принцип рівності сторін саме внаслідок здійснення права сили
одним їх контрагентів зазнає своєї деформації. Більш сильний диктує свою волю більш слабкому
і держава, яка повинна опікуватись «загальним благом», тобто захищати більш слабкого, не ви-
конує своєї функції, оскільки сама в особі її посадовців є уособленням переваг таких індивідів
(більш сильних) у політичній сфері. І це матиме продовження доти, доки та сторона, яка виявляє
свою слабкість у взаємовідносинах з більш потужною, буде залишатись неспроможною конкуру-
вати з нею на рівних. Аналогічне правило діятиме і відносно самого суспільства у його взаємовід-
носинах із державою.
Таким чином, очевидно, що принципи права не можуть діяти автоматично. Вони потребують
повсякчасного свого наповнення у конкретних правових зв’язках та відносинах, які виникають
у тому чи іншому суспільстві. В протилежному випадку вони будуть зазнавати своєї деформації
згідно здійснення права сили — його дійсної першооснови.
117
Використана література:
1. Общая теория права / [под ред. В. К. Бабаева]. — Нижний Новгород: Нижегородское ВШ МВД
РФ, 1993. — 544 с.
2. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: [підручник] / О. Ф. Скакун. — Х.: Консум, 2001. — 755 с.
3. Теория государства и права: курс лекций / [под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько]. — М.:
Юристъ, 2001. — 776 с.
4. Теория государства и права / [под ред. В. М. Корельского и В. Д. Перевалова]. — М.: НОРМА-
ИНФРА, 1988. — 557 с.
5. Философский энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия, 1983. — 836 с.
Богініч О. Л. Принципи права: окремі онтологічні, гносеологічні та аксіологічні проблеми.
У статті досліджується ґенеза принципів права, їх взаємозв’язок з атрибутивними властивостями права
та їх цінність для суспільства. Пропонуються заходи з підвищення ефективності функціонування правових
систем на базі вдосконалення механізмів дії правових принципів.
Ключові слова: принципи права, атрибутивні властивості права, право сили.
Богинич О. Л. Приниципы права: отдельные онтологические, гносеологические и аксиологические
проблемы.
В статье исследуется генезис принципов права, их взаимосвязь с атрибутивними свойствами права и их
ценность для общества. Предлагаются меры по повышению эффективности функционирования правових
систем на базе усовершенствования механизмов действия правовых принципов.
Ключевые слова: принципы права, атрибутивные свойства права, право силы.
Boginich O. Legal Principles: Ontological, Epistemological and Axiological Issues.
The article examines the genesis of the legal principles, their interaction with the attribute properties of the law
and society values. As an example, the thesis that the legal principles are the category that has historical content
proves by such principles like legal equality, freedom, justice etc.
The principle of legal equality is seen to be a fundamental principle, which is associated with the existence of such
legal principles as freedom and justice.
It is shown that the implementation of legal equality principle in transitional societies leads to social stratification
as more active individuals (mostly due to the use of unjust means to achieve their goals), take higher level of social
hierarchy. State in this regard does not perform its functions guarantor of the public interest because she is the
personification of the benefits of such individuals in the political sphere.
The reason for this situation lies in the ontological manifestation that the law strength as it is. The latter is
characterized as its transcendental property. There is no equality of parties (in fact, not legal) where always possible
to manifest law strength like one contractor against the other. However, it is mentioned that the principle of legal
equality has positive potential, which finds its expression in providing equal starting opportunities for all.
In addition it is given the analysis of legal principles as freedom and justice. The attention pays to both negative and
positive aspects of these principles. Based on this conclusion on the historically volatile content of these principles,
implementation of which in public practice is determined by the actual order.
Key words: legal principles, attribute properties of the law, the law of strength.
|