Визначальна роль народного суверенітету для конституційного принципу народовладдя
У статті досліджуються актуальні проблеми народовладдя в Україні. Проаналізовано поняття народного суверенітету як принципу конституціоналізму, його політичні та правові характеристики. З’ясовано, що конституційний принцип народного суверенітету не зводиться тільки до теоретичної конструкції, яка ро...
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Альманах права |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63971 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Визначальна роль народного суверенітету для конституційного принципу народовладдя / О.В. Щербанюк // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 462-466. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-63971 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-639712025-06-03T16:25:26Z Визначальна роль народного суверенітету для конституційного принципу народовладдя Определяющая роль народного суверенитета для конституционного принципа народовластия The decisive part of popular sovereignty for the constitutional principle sovereignty of the people Щербанюк, О.В. Принципи права: питання реалізації У статті досліджуються актуальні проблеми народовладдя в Україні. Проаналізовано поняття народного суверенітету як принципу конституціоналізму, його політичні та правові характеристики. З’ясовано, що конституційний принцип народного суверенітету не зводиться тільки до теоретичної конструкції, яка розкриває природу влади, а має конкретні прояви в правозастосовній практиці, в тому числі в реалізації суверенних прав держави. Досліджено широке трактування народного суверенітету. Виявлено, що в науці конституційного права останніми роками з’явився підхід, відповідно до якого народний суверенітет та на родовладдя розглядаються як конституційні цінності та правові пріоритети сучасної України. В статье исследуются актуальные проблемы народовластия в Украине. Проанализированы понятия народного суверенитета как принципа конституционализма, его политические и правовые характеристики. Выяснено, что конституционный принцип народного суверенитета не сводится только к теоретической конструкции, которая раскрывает природу власти, а есть конкретные проявления в правоприменительной практике, в том числе в реализации суверенных прав государства. Исследованы широкая трактовка народного суверенитета. Выявлено, что в науке конституционного права в последние годы появился подход, согласно которого народный суверенитет и народовластие рассматриваются как конституционные ценности и правовые приоритеты современной Украины. It is analyzed the urgent problems of sovereignty of the people in Ukraine. In the article is investigated the definition of the term sovereignty of the people as principle of constitutionalism its political and legal characteristics. It is clarified that constitutional principle of popular sovereignty is not only theoretical structure which discovers the nature of power, but has particular display of law enforcement experience and sovereign rights of the state. The wide interpretation of the popular sovereignty is researched. Nowadays popular sovereignty and democracy are considered as constitutional values and legal priorities of modern Ukraine. Sovereignty is not the right at whole but special characteristics of the state, people or nation, which is provision, cause of some rights. The theories of «limited sovereignty» and «separated sovereignty» are analysed. It is proved the determinant role of the popular sovereignty for constitutional principle of democracy. Construction the system of state and law in our country on the basis of doctrine of natural (common) and inalienable human rights is through binding sovereignty of people in the Constitution. Principle of government by the people can be classified as following: people are the main source of supreme power of the state, public authority exists only in their interests, nation has the supreme right in solving problems of state and social life, formation of organs of public authority to fulfill the function of political government and control of their activity. 2012 Article Визначальна роль народного суверенітету для конституційного принципу народовладдя / О.В. Щербанюк // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 462-466. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. XXXX-0113 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63971 342.34(477) uk Альманах права application/pdf Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Принципи права: питання реалізації Принципи права: питання реалізації |
| spellingShingle |
Принципи права: питання реалізації Принципи права: питання реалізації Щербанюк, О.В. Визначальна роль народного суверенітету для конституційного принципу народовладдя Альманах права |
| description |
У статті досліджуються актуальні проблеми народовладдя в Україні. Проаналізовано поняття народного суверенітету як принципу конституціоналізму, його політичні та правові характеристики. З’ясовано, що конституційний принцип народного суверенітету не зводиться тільки до теоретичної конструкції, яка розкриває природу влади, а має конкретні прояви в правозастосовній практиці, в тому числі в реалізації суверенних прав держави. Досліджено широке трактування народного суверенітету. Виявлено, що в науці конституційного права останніми роками з’явився підхід, відповідно до якого народний суверенітет та на родовладдя розглядаються як конституційні цінності та правові пріоритети сучасної України. |
| format |
Article |
| author |
Щербанюк, О.В. |
| author_facet |
Щербанюк, О.В. |
| author_sort |
Щербанюк, О.В. |
| title |
Визначальна роль народного суверенітету для конституційного принципу народовладдя |
| title_short |
Визначальна роль народного суверенітету для конституційного принципу народовладдя |
| title_full |
Визначальна роль народного суверенітету для конституційного принципу народовладдя |
| title_fullStr |
Визначальна роль народного суверенітету для конституційного принципу народовладдя |
| title_full_unstemmed |
Визначальна роль народного суверенітету для конституційного принципу народовладдя |
| title_sort |
визначальна роль народного суверенітету для конституційного принципу народовладдя |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Принципи права: питання реалізації |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/63971 |
| citation_txt |
Визначальна роль народного суверенітету для конституційного принципу народовладдя / О.В. Щербанюк // Альманах права. — 2012. — Вип. 3. — С. 462-466. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| series |
Альманах права |
| work_keys_str_mv |
AT ŝerbanûkov viznačalʹnarolʹnarodnogosuverenítetudlâkonstitucíjnogoprincipunarodovladdâ AT ŝerbanûkov opredelâûŝaârolʹnarodnogosuverenitetadlâkonstitucionnogoprincipanarodovlastiâ AT ŝerbanûkov thedecisivepartofpopularsovereigntyfortheconstitutionalprinciplesovereigntyofthepeople |
| first_indexed |
2025-11-27T02:06:38Z |
| last_indexed |
2025-11-27T02:06:38Z |
| _version_ |
1849907430604931072 |
| fulltext |
462
УДК 342.34(477)
Оксана Володимирівна Щербанюк,
доцент кафедри конституційного,
адміністративного і фінансового права
юридичного факультету
Чернівецького національного університету
ім. Ю. Федьковича,
кандидат юридичних наук
ВИЗНАЧАЛЬНА РОЛЬ НАРОДНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ
ДЛЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРИНЦИПУ НАРОДОВЛАДДЯ
Забезпечення незалежного народовладдя як відображення ідеї народного суверенітету є не
тільки актуальною та дискусійною конституційно-правовою проблемою, але й одним із соціаль-
них та правових пріоритетів сучасної України. В умовах конституційної модернізації дослідження
конституційного принципу народного суверенітету, аспектів його реалізації є актуальною про-
блемою. Належне усвідомлення сутності та змісту реалізації суверенітету є однією з необхідних
умов розбудови народом України власної держави.
Проблема народного суверенітету була предметом дослідження філософів, політологів,
конституціоналістів, істориків та теоретиків права, зокрема: Ж. Бодена, Т. Гоббса, Г. Еллінека,
Г. Кельзена, Д. Локка, Н. Макіавеллі, Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, С. Алексєєва, М. Козюбри,
Ф. Кокошкіна, М. Коркунова, Й. Левіна, Я. Магазинера, В. Нерсесянца, Н. Палієнка, О. Прі-
єшкіної, П. Рабіновича, А. Селіванова, О. Скакун, Ю. Тихомирова, Ю. Тодики, В. Шаповала та
ін. В останні роки актуалізувались дослідження проблем конституційно-правового регулюван-
ня реалізації принципу народного суверенітету [12]. Теорія і практика суверенітету, в свою чергу,
суттєво впливає на інші політико-правові явища, призводить до їх трансформації, модифікації,
обмеження. Це потребує ґрунтовних досліджень поняття і сутності народного суверенітету, його
ознак та форм реалізації, місця і значення у системі політичних та юридичних категорій. У зв’язку
з цим актуальним є аналіз конституційного принципу народовладдя.
На думку Н. Богданової, «принципами в науці є ідеї, які мають фундаментальне або важливе
призначення для розкриття конституційно-правових знань, в основі яких лежить та чи інша сві-
тоглядна позиція, закономірність, виявлена практикою, або сформульоване положення, яке є ре-
зультатом наукової думки» [3, с. 166]. За твердженням І. Кравця, принципи конституціоналізму —
це наукові категорії, які складають предмет науки конституційного права, виступають базовими
нормативними засадами конституційної системи країни, до них застосовується дескриптивний
підхід для аналізу проблем їх реального втілення, реалізації на практиці [8, с. 211].
У конституційних принципах поєднуються правові та політичні характеристики. Маючи пра-
вову сутність, вони покликані спрямовувати регулювання політичних відносин, відображати
основні політичні закономірності життєдіяльності суспільства і держави. Можна стверджувати,
що «конституційний принцип є реальним, якщо конституція відображає та закріплює реально
існуючу закономірність» [5, с. 74]. Але він «фіктивний, якщо політична закономірність, яку він
виражав, перестала існувати і на її місці з’явилась та діє інша політична закономірність» [10, с. 5].
У більшості випадків стабілізація політичної сфери досягається шляхом забезпечення панування
права над політикою. Конституційні принципи виконують стабілізуючу функцію в політиці, є
основними гарантіями стійкого правового регулювання в політичній сфері і розвитку політичних
процесів в суспільстві і державі, при цьому принципи забезпечують розвиток різноманітних сус-
пільних відносин через їх політичну основу. Визначеність та жорсткість принципів Конституції
України, з однієї сторони, та їх властивість до перетворень, з іншої, забезпечують стабільне кон-
ституційно-правове регулювання, що є важливою рисою конституційно-правової політики [6, с.
6].
Конституційний принцип народного суверенітету не зводиться тільки до теоретичної кон-
струкції, яка розкриває природу влади, а має конкретні прояви в правозастосовній практиці, в
463
тому числі в реалізації суверенних прав держави. Він обмежує дії уповноважених органів держави,
які можуть спричинити втрату суверенітету держави. Межі державного суверенітету визначені в
ст. 2 Конституції України: суверенітет України поширюється на всю її територію, яка є цілісною
і недоторканною. А з положень ст. 17 Конституції України випливає діалектична єдність держав-
ного і народного суверенітету, зокрема, захист суверенітету і територіальної цілісності України, її
економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього
українського народу. До фундаментальних принципів конституційного ладу належить народо-
владдя, у тому числі правові принципи народного суверенітету і безпосереднього народовладдя,
гарантії народного представництва; основні форми волевиявлення громадян; право на опір тира-
нії та узурпації влади.
В наукових дослідженнях існує широке трактування народного суверенітету як наукової кате-
горії. О. Югов пропонує виділяти його три аспекти: 1) домінуючу ідею сучасного прогресивного
політичного і правового світогляду про організацію публічної влади; 2) конституційний принцип
демократичного суспільно-політичного розвитку; 3) найважливіший політико-правовий інститут
конституційного права [19, с. 44].
Останніми роками у науці конституційного права з’явився підхід, відповідно до якого народ-
ний суверенітет та народовладдя розглядаються як конституційні цінності та правові пріоритети
сучасної України [13]. Для науки важливо виявити форми і способи гарантування основних кон-
ституційних цінностей в чинному законодавстві. За словами М. Бондаря [2, с. 70], в сучасному
конституціоналізмі феномен цінностей проявляється в трьох основоположних вимірах: а) сама
Конституція як цінність; б) цінності, які отримали пряме закріплення в нормах та інститутах
Конституції; в) імпліцитно виражені конституційні цінності як результат практичної конститу-
ційно-судової аксіології. В умовах конституціоналізму конституційні цінності не можуть розгля-
датися та існувати поза зв’язком із суверенітетом держави. Саме суверенна воля народу, втілена в
державному суверенітеті, є основою для утвердження та реалізації демократичних цінностей як в
правовій системі держави, оскільки визнання за народом суверенітету волі та вищих прав склада-
ють сутність конституційної демократії, так і в системі міжнародного права, яке є продуктом між-
державного спілкування, тобто, в результаті, продуктом втілених в державну форму рівноправних
та суверенних народів. Разом з тим, демократія визначає якість та межі суверенітету націй, наро-
дів, держав. У зв’язку з цим ціннісною основою сучасного конституціоналізму може бути визнана
суверенна демократія як симбіотична цінність, що втілює в собі визнання за кожним народом сві-
ту права та можливості запровадити таку систему державного устрою, яка забезпечує управління
справами держави на підставі і відповідно до волі народу, його традиціями і культурою, з метою
найбільш повної та ефективної реалізації інтересів народу [2, с. 74].
Категорія «пріоритети» має практичну спрямованість, оскільки Конституцією України в ч. 2
ст. 3 проголошується, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість
діяльності держави. Сутність державно-правової стратегії полягає у вирішенні питань теорії і
практики розвитку держави, ефективній реалізації правового статусу особи, вдосконаленню ді-
яльності органів влади [15, с. 9]. Визнання народовладдя і народного суверенітету правовими
пріоритетами сучасної України вимагає звернення до основної складової цих понять — категорії
«суверенітет». Обґрунтованою є точка зору тих авторів, які вважають, що суверенітет — це не
саме право, а певна властивість держави, народу чи нації, яка є умовою, підставою відповідних
прав. Наприклад, Й. Левін переконаний, що «суверенітет не складається з прав; він є підставою
прав, відображаючи разом з тим і характер здійснення цих прав» [8, с. 80]. На думку Р. Мюллер-
сона, «суверенітет — не просто певний обсяг компетенції, який можна ділити з ким-небудь. Це
політико-правова якість держави» [14, с. 17]. Розуміння державного суверенітету як сукупності
прав призводить до того, що складається деформоване уявлення про його сутність. Це спонука-
ло появу теорії так званого «обмеженого суверенітету» та «розділеного суверенітету». Виходячи
з першої теорії, можна говорити про розширення або звуження державного суверенітету шля-
хом зміни обсягу прав, притаманних державі. Але суверенітет — це якісна властивість державної
влади, а не її права. «Розширення або звуження правомочності держави не спричиняє за собою
автоматично змін в характері суверенітету, зокрема його обмеження» [16, с. 92]. Друга теорія на-
464
магається примирити протиріччя, що виникають у федеративній державі. Прибічники цієї теорії
вважають, що розподіл прав та обов’язків (компетенції) між федеральним центром та суб’єктами
федерації означає розділення суверенітету між ними. З цим навряд чи можна погодитись. Як за-
значає В. Черепанов, «суверенітет — якісна характеристика державної влади, що не зводиться до
прав держави... суверенітет як якісна, а не кількісна характеристика, не може бути розділений: він
або є, або його нема» [17, с. 4].
Ст. 5 Конституції України проголошує народ носієм суверенітету і єдиним джерелом влади
в Україні, та визначає способи здійснення народовладдя: безпосередньо, а також через органи
державної влади та органи місцевого самоврядування. Таким чином, український народ є єди-
ним джерелом влади, але не єдиним носієм суверенітету [1]. Поряд з народом, суверенітет при-
таманний також державі та нації. Однак, народний суверенітет є первинним по відношенню до
державного суверенітету, він є джерелом державного суверенітету України. Конституція Украї-
ни пов’язує суверенітет держави з волевиявленням українського народу, який конституював су-
веренну державність України. Суверенні права народу не зводяться тільки до виборчого права,
права доручення певним особам виконувати ті чи інші функції та права законотворчості. Ч. 3
ст. 5 Конституції України розширила перелік суверенних прав народу України, зокрема: «право
визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути
узурповане державою, її органами або посадовими особами». Це конституційне положення ви-
світлює ще одне дуже важливе виключне (суверенне) право народу — право визначати і зміню-
вати конституційний лад. Це підтверджується п. 1 ст. 85 Конституції України, яка не передбачає
права Верховної Ради України на прийняття Конституції України, а також ст. 156 Конституції
України, згідно з якою законопроект про внесення змін до розділів, які встановлюють засади кон-
ституційного ладу в Україні, після його прийняття у Верховній Раді України має затверджуватись
всеукраїнським референдумом [6, с. 32].
Тому, для реального забезпечення реалізації суверенітету народу необхідно, щоб Конституція
та деякі інші конституційні закони (наприклад, закони про вибори народних депутатів та пре-
зидента) перед їх підписанням Президентом України виносились на всенародне обговорення,
оскільки народ самостійно повинен визначати базові підвалини свого політико-правового існу-
вання. Важливим правом в системі суверенних прав народу є право формування складу органів
державної влади та органів місцевого самоврядування, яке реалізується шляхом виборів. Участь
народу у виборах — це його традиційне право, що притаманне не лише республіканській формі
правління, але й посідає важливе місце у механізмі формування державного апарату монархіч-
них країн. Український дослідник проблем народовладдя О. Мурашин зазначає, що у регулю-
ванні суспільних відносин акт виборів виконує наступні функції: важливого інструменту здій-
снення народного суверенітету (він у сконцентрованому вигляді делегує зібрані в ньому «окремі
частинки» народного суверенiтету, носієм якого є кожний громадянин, конкретно визначеним
суб’єктам для здійснення ними своїх повноважень); забезпечення легітимності, стабільності, на-
ступності законодавчої влади і органів місцевого самоврядування; забезпечення принаймні фор-
мальної, відправної, початкової основи для ефективного функціонування державного механізму
та виборних органів місцевого самоврядування; формування, концентрації, вираження громад-
ської думки та формування суб’єктів вираження настроїв суспільства [12, с. 11-12].
Таким чином, принцип народовладдя можна звести до таких положень, що народ є єдиним
джерелом верховної влади в державі; публічна влада існує виключно в його інтересах; народу на-
лежить верховне право вирішення найважливіших питань державного та суспільного життя, фор-
мування органів публічної влади, що здійснюватимуть функцію політичного управління, а також
право контролю за їх діяльністю. Закріплення в Конституції суверенітету народу говорить про
побудову системи держави і права в нашій країні на основі доктрини природних та невідчужува-
них прав людини. Саме український народ делегував частину своєї природної свободи на користь
державної влади та наділив державу повноваженням вимагати від кожного індивіда виконання
дій та рішень органів державної влади в межах, встановлених українським народом в Конституції
України. Цим зумовлена визначальна роль народного суверенітету для конституційного принци-
пу народовладдя.
465
Використана література:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. —
№ 30. — Ст. 141.
2. Бондарь Н. Конституционные ценности как судебно-правовой фактор разрешения социальных
противоречий и конфликтов: из практики Конституционного Суда Российской Федерации / Н. Бон-
дарь // Конституционные ценности в теории и судебной практике: Сборник докладов. — М.: Институт
права и публичной политики, 2009. — С. 67-91.
3. Богданова Н. А. Сиситема науки конституционного права / Н. А. Богданова. — М.: Юристъ,
2001. — 256 с.
4. Ковачев Д. А. Конституционный принцип: его понятие, реальность и фиктивность / Д. А. Кова-
чев // Журнал российского права. — 1997. — № 9. — С. 74-75.
5. Кондратьева М. А. Конституционное право и политика в Российской Федерации: соотношение
в сфере регулирования и конституционного контроля: автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.02 «Кон-
ституционное право; муниципальное право» / М. А. Кондратьева. — М., 2010. — 24 с.
6. Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 1997-2001 / [відп. ред. канд. юрид. наук
П. Б. Євграфов]. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — Кн. 1. — 512 с.
7. Кравец И. А. Российский конституционализм: Проблемы становлення, развития и осуществле-
ния / И. А. Кравец. — СПб.: Издательство Р.Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. — 675 с.
8. Левин И. Д. Суверенитет / И. Д. Левин. — СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс»,
2003. — 373 с.
9. Мартышин О. В. Проблемы ценностей в теории государства и права / О. В. Мартышин // Госу-
дарство и право. — 2004. — № 10. — С. 5-14.
10. Чиркин В. Е. Общечеловеческие ценности и современность / В. Е. Чиркин // Государство и пра-
во. — 2002. — № 2. — С. 5-13.
11. Мірошніченко Ю. Проблеми конституційно-правового регулювання реалізації принципу на-
родного суверенітету як фундаменту народовладдя в Україні / Ю. Мірошніченко // Право України. —
2011. — № 8. — С. 262-273.
12. Мурашин О. Г. Акти прямого народовладдя у правовій системі: автореф. дис. ... доктора юрид.
наук / О. Г. Мурашин. — К., 2001. — 24 с.
13. Политико-правовые ценности: история и современность / [отв. ред. В. С. Нерсесянц]. — М.:
Эдиториал, 2001. — 64 с.
14. Суверенитет в государственном и международном праве. «Круглый стол» журнала «Советское
государство и право» // Советское государство и право. — 1991. — № 5.
15. Тихон Е. А. Приоритетные национальные проекты как форма государственной стратегии по
обеспечению прав человека в России / Е. А. Тихон // Социал. и пенсион. право. — 2007. — № 2.
16. Тэпс Д. Концептуальные основы федерализма / Д. Тэпс. — СПб.: Изд-во «Юридический центр
Пресс», 2002. — 204 с.
17. Черепанов В. А. О суверенности субъекта РФ / В. А. Черепанов // Закон и право. — 2003. —
№ 9. — С. 3-6.
18. Югов А. А. Правовые основы публичной власти в Российской Федерации / А. А. Югов. — Екате-
ринбург: Изд. дом «УрГЮА», 1999. — 172 с.
Щербанюк О. В. Визначальна роль народного суверенітету для конституційного принципу народовладдя.
У статті досліджуються актуальні проблеми народовладдя в Україні. Проаналізовано поняття народ-
ного суверенітету як принципу конституціоналізму, його політичні та правові характеристики. З’ясовано,
що конституційний принцип народного суверенітету не зводиться тільки до теоретичної конструкції, яка
розкриває природу влади, а має конкретні прояви в правозастосовній практиці, в тому числі в реалізації
суверенних прав держави. Досліджено широке трактування народного суверенітету. Виявлено, що в науці
конституційного права останніми роками з’явився підхід, відповідно до якого народний суверенітет та на-
родовладдя розглядаються як конституційні цінності та правові пріоритети сучасної України.
Ключові слова: суверенітет, народний суверенітет, народовладдя, конституційні цінності, правові прі-
оритети розвитку України, теорія «обмеженого суверенітету», теорія «розділеного суверенітету», система
суверенних прав народу.
Щербанюк О. В. Определяющая роль народного суверенитета для конституционного принципа народовлас-
тия.
466
В статье исследуются актуальные проблемы народовластия в Украине. Проанализированы понятия на-
родного суверенитета как принципа конституционализма, его политические и правовые характеристики.
Выяснено, что конституционный принцип народного суверенитета не сводится только к теоретической
конструкции, которая раскрывает природу власти, а есть конкретные проявления в правоприменительной
практике, в том числе в реализации суверенных прав государства. Исследованы широкая трактовка народ-
ного суверенитета. Выявлено, что в науке конституционного права в последние годы появился подход, со-
гласно которого народный суверенитет и народовластие рассматриваются как конституционные ценности
и правовые приоритеты современной Украины.
Ключевые слова: суверенитет, народный суверенитет, народовластие, конституционные ценности,
правовые приоритеты развития Украины, теория «ограниченого суверенитета», теория «разделенного су-
веренитета», система суверенных прав народа.
Shcherbanyuk O. The Decisive Part of Popular Sovereignty for the Constitutional Principle Sovereignty of the
People .
It is analyzed the urgent problems of sovereignty of the people in Ukraine. In the article is investigated the
definition of the term sovereignty of the people as principle of constitutionalism its political and legal characteristics.
It is clarified that constitutional principle of popular sovereignty is not only theoretical structure which discovers the
nature of power, but has particular display of law enforcement experience and sovereign rights of the state. The wide
interpretation of the popular sovereignty is researched.
Nowadays popular sovereignty and democracy are considered as constitutional values and legal priorities of
modern Ukraine.
Sovereignty is not the right at whole but special characteristics of the state, people or nation, which is provision,
cause of some rights. The theories of «limited sovereignty» and «separated sovereignty» are analysed.
It is proved the determinant role of the popular sovereignty for constitutional principle of democracy. Construction
the system of state and law in our country on the basis of doctrine of natural (common) and inalienable human rights
is through binding sovereignty of people in the Constitution. Principle of government by the people can be classified
as following: people are the main source of supreme power of the state, public authority exists only in their interests,
nation has the supreme right in solving problems of state and social life, formation of organs of public authority to
fulfill the function of political government and control of their activity.
Key words: sovereignty, popular sovereignty, government by the people, constitutional values, legal priorities of
development of Ukraine, theory of «limited sovereignty», theory of «separated sovereignty», system of sovereign
rights of people.
|