Аналіз систем ортогональних сигналів для побудови мобільних мереж передачі інформації з кодовим розділенням каналів

Аналізуються вихідні сигнали приймача ШПС, основою якого є обчислювач взаємомодульної функції. Обгрунтовується вибір величини бази ШПС і величин порогів для прийняття рішення про прийом відповідних двійкових послідовностей за різних рівнів шумів в радіоканалі. Аналізується вибір систем ортогональних...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2004
Main Authors: Шевчук, Б.М., Куляс, А.І., Фраєр, С.В., Пепеляєва, О.П., Броварська, Н.Й.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України 2004
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6411
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Аналіз систем ортогональних сигналів для побудови мобільних мереж передачі інформації з кодовим розділенням каналів / Б.М. Шевчук, А.І. Куляс, С.В. Фраєр, О.П. Пепеляєва, Н.Й. Броварська // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2004. — № 3. — С. 95-101. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859583129518342144
author Шевчук, Б.М.
Куляс, А.І.
Фраєр, С.В.
Пепеляєва, О.П.
Броварська, Н.Й.
author_facet Шевчук, Б.М.
Куляс, А.І.
Фраєр, С.В.
Пепеляєва, О.П.
Броварська, Н.Й.
citation_txt Аналіз систем ортогональних сигналів для побудови мобільних мереж передачі інформації з кодовим розділенням каналів / Б.М. Шевчук, А.І. Куляс, С.В. Фраєр, О.П. Пепеляєва, Н.Й. Броварська // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2004. — № 3. — С. 95-101. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
collection DSpace DC
description Аналізуються вихідні сигнали приймача ШПС, основою якого є обчислювач взаємомодульної функції. Обгрунтовується вибір величини бази ШПС і величин порогів для прийняття рішення про прийом відповідних двійкових послідовностей за різних рівнів шумів в радіоканалі. Аналізується вибір систем ортогональних сигналів для організації мереж з кодовим розділенням каналів та для надійного маскування інформації в шумах радіоканалу.
first_indexed 2025-11-27T08:16:52Z
format Article
fulltext Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2004, № 3 95 Аналізуються вихідні сигнали при- ймача ШПС, основою якого є об- числювач взаємомодульної функ- ції. Обгрунтовується вибір вели- чини бази ШПС і величин порогів для прийняття рішення про при- йом відповідних двійкових послідо- вностей за різних рівнів шумів в радіоканалі. Аналізується вибір систем ортогональних сигналів для організації мереж з кодовим розділенням каналів та для надій- ного маскування інформації в шу- мах радіоканалу.  Б.М. Шевчук, А.І. Куляс, С.В. Фраєр, О.П. Пепеляєва, Н.Й. Броварська, 2004 ÓÄÊ 681.391.082 Á.Ì. ØÅÂ×ÓÊ, À.². ÊÓËßÑ, Ñ.Â. ÔÐÀªÐ, Î.Ï. ÏÅÏÅËߪÂÀ, Í.É. ÁÐÎÂÀÐÑÜÊÀ ÀÍÀË²Ç ÑÈÑÒÅÌ ÎÐÒÎÃÎÍÀËÜÍÈÕ ÑÈÃÍÀ˲ ÄËß ÏÎÁÓÄÎÂÈ ÌÎÁ²ËÜÍÈÕ ÌÅÐÅÆ ÏÅÐÅÄÀײ ²ÍÔÎÐÌÀÖ²¯ Ç ÊÎÄÎÂÈÌ ÐÎÇIJËÅÍÍßÌ ÊÀÍÀ˲ Характерна риса систем передачі інформації з кодовим розділенням каналів (КРК) − всі абоненти працюють в спільному спектрі час- тот. Основою кодового розділення каналів у процесі передачі /прийому інформації є вико- ристання шумоподібних сигналів (ШПС), смуга яких значно перевищує смугу частот, необхідну для передачі повідомлень. Метод широкосмугової передачі інформації винай- дений К. Шенноном, який встановив зв’язок між можливістю безпомилкової передачі ін- формації по каналу зв’язку, що характе- ризується заданим співвідношенням сиг- нал/шум Pc /Pш і смугою частот F, відведеної для передачі інформації. За малими співвідношеннями сигнал/шум Pc /Pш << 1, що характерно для завадостійких систем, відома формула Шеннона C = F ⋅ log2 (1 + + Pc /Pш) буде мати вигляд C ≈ 1,44 ⋅ F ⋅ log2 (Pc /Pш) [1], де C – пропускна здатність каналу зв’яз-ку, яка відповідає швидкості передачі ін- формації R. Відповідно, за наперед зада- ним співвідношенням сигнал/шум швидкість пе-редачі інформації може бути збільшеною ті-льки розширенням смуги частот F, а якщо величина F є незмінною, то покращення од- ного з показників (R і Pc / Pш) досягається шляхом погіршення іншого. За рахунок використання ШПС з хорошими авто- та взаємокореляційними характеристиками Б.М. ШЕВЧУК, А.І. КУЛЯС, С.В. ФРАЄР, О.П. ПЕПЕЛЯЄВА, Н.Й. БРОВАРСЬКА Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2004, № 3 96 забезпечується кодове розділення каналів передачі інформації та оперативне управління радіоресурсами системи зв’язку. Розширення спектра сигналу, який підлягає передачі, призводить до зменшення спектральної густини його потуж- ності, що дозволяє маскувати інформацію в шумах радіоефіру. Саме таким чи- ном досягається висока скритність роботи системи зв’язку, підвищується її за- вадостійкість і криптостійкість, а також нейтралізуються спотворення, викликані багатопроменевим розповсюдженням радіосигналів та зменшуються завади для функціонування інших систем зв’язку. Прикладами сучасних систем передачі інформації з КРК є мережі мобіль- ного зв’язку другого та третього покоління, побудовані за технологією CDMA (Code Division Multiple Access) і WCDMA (Wideband CDMA), деякі елементи технології CDMA використовуються в стандартах безпровідникових локальних мереж IEEE 802.11B та в засобах ближнього радіозв’язку стандарту Blueytooth [2, 3]. Слід також зазначити, що комбінація кодового розділення каналів разом з часовим розділенням каналів є базою радіоінтерфейсів нових систем зв’язку третього покоління IMT-2000 (IMT-International Mobile Telephone) та UMTS (Universal Mobile Telecommunication Services). Проаналізуємо роботу приймачів-передавачів ортогональних сигналів або- нентських систем зв’язку з КРК для створення таких засобів на основі дешевих мікроконтролерів і сигнальних процесорів та організації передачі інформації, максимально замаскованої в шумах радіоефіру. Найбільш простий і ефективний спосіб передачі двійкової інформації у ви- гляді шумоподібних сигналів чи пакетів інформації полягає в розширенні спек- тра сигналу методом прямої послідовності (direct sequence spread spectrum – DSSS), при цьому вузькосмуговий сигнал (початкова двійкова послідовність) перемножується на псевдовипадкову послідовність з періодом повторення T, яка в свою чергу включає B послідовних біт тривалістю τ. Тому після обробки двій- кової інформації кодом розширення кожному інформаційному біту відповідає B біт шумоподібного сигналу, що підлягає передачі по каналах зв’язку, де B = T/τ – база ШПС. База ШПС характеризує розширення спектра сигналу щодо спектра повідомлення і може визначатися як добуток ширини спектра F на його тривалості T [2, 4] B = F ⋅ T = F/R . Результативний виграш у відношенні сигнал/шум на виході приймача є функцією відношення смуг шумоподібного й інформаційного сигналів. У ча- совій області – це відношення швидкості передачі цифрового потоку в ра- діоканалі до швидкості передачі інформаційного двійкового сигналу. Наприк- лад, для стандарту IS-95 (CDMA) це відношення складає 128 разів, або 21 дБ. Проаналізуємо роботу кореляційного приймача шумоподібних сигналів різного типу для виявлення допустимих границь спотворення сигналів у каналі зв’язку, за яких ще можливий прийом інформації. При цьому послідовності сиг- налів, що підлягають передачі, формуються за схемой DSSS на основі викори- стання операції «вилученого АБО», тобто біт даних, який дорівнює одиниці, АНАЛІЗ СИСТЕМИ ОРТОГОНАЛЬНИХ СИГНАЛІВ ДЛЯ ПОБУДОВИ МОБІЛЬНИХ МЕРЕЖ ПЕРЕДАЧІ … Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2004, № 3 97 інвертує біти коду розширення спектра (біти ШПС), а нульовий біт даних не змінює біти ШПС. За основу кореляційного обчислювача, який може бути ре- алізований на базі сигнального процесора чи мікроконтролера, доцільно викори- стати обчислювач взаємомодульної функції, яка описується виразом ( ) ∑ = +−= B i jii XSjG 1 , де G ( j ) – відлік модульної функції при j-му зсуві відліків вхідного сигналу Xi; j = 0, 1, …, B, …, 2B, … – значення часового зсуву; Si – i-й елемент опорного сигналу ШПС, Bi ,1= ; B – база ШПС. На рис. 1, 2 відображено вихідні сигнали корелятора при передачі двійкової інформації, наприклад, 1110001010010 та при використанні ШПС у вигляді по- слідовностей Баркера, М-послідовностей і утворюючих М-послідовностей [4, 5] з базами В = 13, 15, 31. Для характеристики роботи корелятора за різними спів- відношеннями сигнал/шум у каналі зв’язку використовується умовний показник рівня шумів у радіоканалі М < В / 2, який відповідає кількості М трансформова- них (вражених завадами) елементів ШПС. Слід зазначити, що при М ≥ В / 2 при- йом інформації неможливий. Для рис. 1, а, б, 2, а, б М = 0 (радіоканал «чистий», для рис. 1, в, г М = 4 і рис. 2, в, г М = 9 (радіоканал «частково зашумлений»), а для рис. 1, д, є М = 6 і рис. 2, д, є М = 13 (радіоканал «суттєво зашумлений»). Аналіз вихідних сигналів корелятора показує, що внаслідок дії завад на інтервалі T тривалості ШПС розмір основного піку функції G ( j ), зменшується на величину M, а в залежності від характеру розподілу трансформованих еле- ментів ШПС на інтервалі T збільшується амплітуда тих чи інших бокових ви- кидів функції G ( j ). Величина бази ШПС розподіляється на складові B = Пш + + M + H, де Пш ≈ 0,5 B – поріг розпізнавання сигналу від шуму, H > 1 – величи- на, яка характеризує якість прийому інформаційного символу. При M < (B + 1) / 4 амплітуда основного піку завжди більша за максимальну амплі-туду бокових викидів функції G ( j ). З метою маскування інформації в шумах радіоефіру доцільна псевдовипад- кова зміна типу ШПС та величини його бази. При цьому прийом інформаційних символів можливий при порогах прийняття рішення про прийом одиничного чи нульового символів, які наближені до величини B / 2, а за величиною наближен- ня функції G ( j ) → B / 2 у відповідних часових інтервалах на фізичному рівні визначається якість прийому інформаційного символу або визначається місце- знаходження того елемента пакету інформації, який, можливо, підлягає виправ- ленню. Підвищення вірогідності прийому шумоподібних пакетів інформації до- сягається за рахунок збільшення величини бази ШПС та використання зава- достійкого кодування, а також за рахунок додаткових методів кодування пер- винної інформації, які дозволяють у процесі прийому ШПС використовувати додаткову апріорну інформацію, відому абоненту-адресату. Вибір мінімально необхідної бази ШПС можливо вибрати адаптивно [6] у процесі встановлення зв’язку між абонентами з урахуванням орієнтовно визначеного поточного рівня Б.М. ШЕВЧУК, А.І. КУЛЯС, С.В. ФРАЄР, О.П. ПЕПЕЛЯЄВА, Н.Й. БРОВАРСЬКА Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2004, № 3 98 шумів у радіоканалі за величиною основного піку функції G ( j ), причому для надійної синхронізації процесу передачі інформації B > 4M, а для завдань мас- кування інформації в шумах ефіру B > Mдоп + Hдоп,, де Mдоп < B / 2 – допустиме поточне значення рівня шумів в радіоканалі, Hдоп >1 – допустиме значення якості прийому інформаційного символу. Для розширення обсягу ансамблю ортогональних сигналів, окрім М-послі- довностей і характерних фрагментів М-послідовностей з великими базами доці- льно використовувати послідовності Голда, Касамі [3, 4], а також комбіновані псевдовипадкові послідовності, утворені на основі М-послідовностей і функцій Уолша [2, 3]. Слід зазначити, що функції Уолша володіють всіма властивостями гармонічних функцій, проте є цифровими. Тому їх можливо використовувати як негармонічні несучі сигнали. Якщо порівняти M-послідовності з функціями Уолша, то за однакових періодів і баз число серій символів у функціях Уолша в середньому в два рази більше, чим у M-послідовностях, що призводить до збільшення енергії сигналів Уолша [1]. Кількість активних абонентів, які одночасно можуть передавати інфор- мацію, визначається пропускною здатністю системи з КРК, яка в свою чергу за- лежить від взаємокореляційних властивостей ортогональних сигналів та від якості процедур прийому і передачі ШПС. За заданого степеня розширення спектра сигналу, який чисельно дорівнює базі ШПС, кількість активних або- нентів К визначається виразом [2] 1 / 1 / / 0000 +≈+≈ NE B NE RFK , де R – швидкість передачі інформації; 00 / NE – відношення енергії інформа- ційного символу ( Е0 ) до спектральної густини шуму ( N0 ). При цьому важливо підтримувати синхронізацію генераторів ШПС абонен- та-відправника інформації і абонента-адресата з точністю до малої долі трива- лості елементарного символу ШПС та забезпечити рівність середніх потужно- стей передавачів різновіддалених абонентів, які здійснюють передачу інфор- мації спільному абоненту. Таким чином, на основі результатів детального аналізу роботи приймача ШПС, пропозицій щодо вибору ортогональних сигналів, з урахуванням реко- мендацій по зменшенню взаємокореляційних завад в каналі зв’язку можна побу- дувати абонентські системи і термінали радіомереж з КРК, які характеризуються простою та високою крипостійкістю і надійністю передачі інформації. АНАЛІЗ СИСТЕМИ ОРТОГОНАЛЬНИХ СИГНАЛІВ ДЛЯ ПОБУДОВИ МОБІЛЬНИХ МЕРЕЖ ПЕРЕДАЧІ … Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2004, № 3 99 РИС. 1 Б.М. ШЕВЧУК, А.І. КУЛЯС, С.В. ФРАЄР, О.П. ПЕПЕЛЯЄВА, Н.Й. БРОВАРСЬКА Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2004, № 3 100 РИС. 2 АНАЛІЗ СИСТЕМИ ОРТОГОНАЛЬНИХ СИГНАЛІВ ДЛЯ ПОБУДОВИ МОБІЛЬНИХ МЕРЕЖ ПЕРЕДАЧІ … Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2004, № 3 101 1. Помехозащищенность радиосистем со сложными сигналами / Г.И. Тузов, В.А. Сивов, В.И. Прытков и др. – М.: Радио и связь, 1985. – 256 с. 2. Громаков Ю.А. Стандарты и системы подвижной радиосвязи. – М.: Мобильные ТелеСи- стемы-Эко-Трендз, 1997. – 240 с. 3. Столлингс В. Беспроводные линии связи и сети. – М.: Издательский дом «Вільямс», 2003. – 640 с. 4. Варакин Л.Е. Системы связи с шумоподобными сигналами. – М.: Радио и связь, 1985. – 384 с. 5. Шумоподобные сигналы в системах передачи информации / В.Б. Пестряков, В.П. Афа- насьєв, В.Л. Гурвиц и др. – М.: Сов. Радио, 1973. – 424 с. 6. Шевчук Б.М. Шляхи підвищення ефективності функціонування комп’ютерних радіоме- реж збору, оброблення та передачі інформації // Оброблення сигналів і зобра-жень та розпізнавання образів: Третя Всеукр. міжнар. конф. – К.: Укр. асоціація з об-роблення інформації та розпізнавання образів, 1996. – С. 262 – 264. Отримано 21.07.2003
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6411
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1817-9908
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-27T08:16:52Z
publishDate 2004
publisher Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
record_format dspace
spelling Шевчук, Б.М.
Куляс, А.І.
Фраєр, С.В.
Пепеляєва, О.П.
Броварська, Н.Й.
2010-03-02T11:57:48Z
2010-03-02T11:57:48Z
2004
Аналіз систем ортогональних сигналів для побудови мобільних мереж передачі інформації з кодовим розділенням каналів / Б.М. Шевчук, А.І. Куляс, С.В. Фраєр, О.П. Пепеляєва, Н.Й. Броварська // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2004. — № 3. — С. 95-101. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
1817-9908
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6411
681.391.082
Аналізуються вихідні сигнали приймача ШПС, основою якого є обчислювач взаємомодульної функції. Обгрунтовується вибір величини бази ШПС і величин порогів для прийняття рішення про прийом відповідних двійкових послідовностей за різних рівнів шумів в радіоканалі. Аналізується вибір систем ортогональних сигналів для організації мереж з кодовим розділенням каналів та для надійного маскування інформації в шумах радіоканалу.
uk
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
Аналіз систем ортогональних сигналів для побудови мобільних мереж передачі інформації з кодовим розділенням каналів
Article
published earlier
spellingShingle Аналіз систем ортогональних сигналів для побудови мобільних мереж передачі інформації з кодовим розділенням каналів
Шевчук, Б.М.
Куляс, А.І.
Фраєр, С.В.
Пепеляєва, О.П.
Броварська, Н.Й.
title Аналіз систем ортогональних сигналів для побудови мобільних мереж передачі інформації з кодовим розділенням каналів
title_full Аналіз систем ортогональних сигналів для побудови мобільних мереж передачі інформації з кодовим розділенням каналів
title_fullStr Аналіз систем ортогональних сигналів для побудови мобільних мереж передачі інформації з кодовим розділенням каналів
title_full_unstemmed Аналіз систем ортогональних сигналів для побудови мобільних мереж передачі інформації з кодовим розділенням каналів
title_short Аналіз систем ортогональних сигналів для побудови мобільних мереж передачі інформації з кодовим розділенням каналів
title_sort аналіз систем ортогональних сигналів для побудови мобільних мереж передачі інформації з кодовим розділенням каналів
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6411
work_keys_str_mv AT ševčukbm analízsistemortogonalʹnihsignalívdlâpobudovimobílʹnihmerežperedačíínformacíízkodovimrozdílennâmkanalív
AT kulâsaí analízsistemortogonalʹnihsignalívdlâpobudovimobílʹnihmerežperedačíínformacíízkodovimrozdílennâmkanalív
AT fraêrsv analízsistemortogonalʹnihsignalívdlâpobudovimobílʹnihmerežperedačíínformacíízkodovimrozdílennâmkanalív
AT pepelâêvaop analízsistemortogonalʹnihsignalívdlâpobudovimobílʹnihmerežperedačíínformacíízkodovimrozdílennâmkanalív
AT brovarsʹkani analízsistemortogonalʹnihsignalívdlâpobudovimobílʹnihmerežperedačíínformacíízkodovimrozdílennâmkanalív