Зображення обкладинки

Мінералогічні особливості та зруденіння нижньовендських трапових комплексів південно-західної частини Східноєвропейської платформи

Нижньовендські трапові комплекси південно-західної частини Східноєвропейської платформи суттєво відрізняються за асоціаціями магматичних мінералів та їхнім хімічним складом, що свідчить про еволюцію трапового
 магматизму за участі процесів диференціації і контамінації магм. Асоціації вторинн...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Мінералогічний журнал
Дата:2011
Автори: Мельничук, В.Г., Поліщук, А.М., Мельничук, Г.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України 2011
Теми:
Рудоутворення
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64111
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Мінералогічні особливості та зруденіння нижньовендських трапових комплексів південно-західної частини Східноєвропейської платформи / В.Г. Мельничук, А.М. Поліщук, Г.В. Мельничук // Мінералогічний журнал. — 2011. — Т. 33, № 4. — С. 91-100. — Бібліогр.: 37 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860207803308703744
author Мельничук, В.Г.
Поліщук, А.М.
Мельничук, Г.В.
author_facet Мельничук, В.Г.
Поліщук, А.М.
Мельничук, Г.В.
citation_txt Мінералогічні особливості та зруденіння нижньовендських трапових комплексів південно-західної частини Східноєвропейської платформи / В.Г. Мельничук, А.М. Поліщук, Г.В. Мельничук // Мінералогічний журнал. — 2011. — Т. 33, № 4. — С. 91-100. — Бібліогр.: 37 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Мінералогічний журнал
description Нижньовендські трапові комплекси південно-західної частини Східноєвропейської платформи суттєво відрізняються за асоціаціями магматичних мінералів та їхнім хімічним складом, що свідчить про еволюцію трапового
 магматизму за участі процесів диференціації і контамінації магм. Асоціації вторинних мінералів мають зональний розподіл і утворились внаслідок метагенезу і гідротермального метаморфізму трапів в умовах цеолітової та
 преніт-пумпеліїтової фацій. Поширене у трапах Волині самородномідне і благороднометалеве (срібло, золото)
 зруденіння найхарактерніше для верхньоприп’ятського комплексу (толеїтові базальти, туфи, долерити). Узагальнено дані з мінералогії нижньовендських трапових комплексів південно-західної частини Східноєвропейської
 платформи. Розглянуто мінералогічні чинники мідного зруденіння трапів, морфотипи і мінеральний склад мідних руд, морфологію та компонентний склад виділень срібла та золота, їхній розподіл у породах і мінералах. Нижневендские трапповые комплексы юго-западной
 части Восточноевропейской платформы существенно
 отличаются по ассоциациям магматических минералов и их химическому составу, что свидетельствует об
 эволюции траппового магматизма при участии процессов дифференциации и контаминации магм. Ассоциации вторичных минералов имеют зональное распределение и образовались вследствие метагенеза и
 гидротермального метаморфизма траппов в условиях
 цеолитовой и пренит-пумпеллиитовой фаций. Распространенное в траппах Волыни самородномедное и благороднометаллическое (серебро, золото) оруденение
 наиболее характерно для верхнеприпятского комплекса (толеитовые базальты, туфы, долриты). Обобщены данные по минералогии нижневендских трапповых комплексов юго-западной части Восточно европейской платформы. Рассмотрены минералогические факторы медного оруденения траппов, морфотипы и минеральный состав медных руд, морфология
 и компонентный состав выделений серебра и золота,
 их содержание в породах и минералах. Lower-Vendian trappean complexes of the south-western
 part of East European platform (in age order: Zakhidnobuzkiy
 (West Bug), Verkhnyoprypyatskiy (West-Prypyat),
 Brestskiy (Brest) and Bilovezko-Podilskiy (Belovezh-Podil
 lya) have individual mineralogical features, which evidence
 for the trappean magmatism evolution with par ticipation
 of differentiation and contamination magma processes.
 The associations of secondary minerals have a
 zonal distribution and were formed as a result of metagenesis
 and hydrothermal metamorphism of trap-rocks in
 zeolitic and prehnite-pumpeilitic facies condition.
first_indexed 2025-12-07T18:12:58Z
format Article
fulltext 91ISSN 0204-3548. Мінерал. журн. 2011. 33, № 4 © В.Г. МЕЛЬНИЧУК, А.М. ПОЛІЩУК, Г.В. МЕЛЬНИЧУК, 2011 МІНЕРАЛОГІЧНИЙ ЖУРНАЛ MINERALOGICAL JOURNAL (UKRAINE) УДК 553.431 : 552.323.5 (447.8) В.Г. Мельничук 1, А.М. Поліщук 2, Г.В. Мельничук 2 1 Національний університет водного господарства та природокористування 33028, м. Рівне, Україна, вул. Соборна, 11 E-mail: ezelin@rambler.ru 2 Рівненська геологічна експедиція ПДРГП "Північгеологія" 33018, м. Рівне, Україна, вул. Курчатова, 11 МІНЕРАЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗРУДЕНІННЯ НИЖНЬОВЕНДСЬКИХ ТРАПОВИХ КОМПЛЕКСІВ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ Нижньовендські трапові комплекси південно-західної частини Східноєвропейської платформи суттєво відріз- няються за асоціаціями магматичних мінералів та їхнім хімічним складом, що свідчить про еволюцію трапового магматизму за участі процесів диференціації і контамінації магм. Асоціації вторинних мінералів мають зональ- ний розподіл і утворились внаслідок метагенезу і гідротермального метаморфізму трапів в умовах цеолітової та преніт-пумпеліїтової фацій. Поширене у трапах Волині самородномідне і благороднометалеве (срібло, золото) зруденіння найхарактерніше для верхньоприп’ятського комплексу (толеїтові базальти, туфи, долерити). Уза- галь нено дані з мінералогії нижньовендських трапових комплексів південно-західної частини Східноєвропейської платформи. Розглянуто мінералогічні чинники мідного зруденіння трапів, морфотипи і мінеральний склад мід- них руд, морфологію та компонентний склад виділень срібла та золота, їхній розподіл у породах і мінералах. РУДОУТВОРЕННЯ ORE FORMATION Вступ. Мінералогічні дослідження нижньовен- дських трапів, поширених в осадовому чохлі південно-західної частини Східноєвропейсь- кої платформи (СЄП), започатковані на Во- лині вченими Польського геологічного інсти- туту [32—37]. Ними вперше описані мінерали вивержених порід краю — базальтів, туфів, брекчій, і різноманітні прояви гідротермальної, зокрема мідної, мінералізації. До 1970-х рр. мінералогічні дослідження трапів були зосе- реджені переважно у пригоринських базальто- вих кар’єрах Рівненщини. У відомій фунда- ментальній праці [14] детально досліджені пе- трогенні та епігенетичні мінерали базальтів і туфів, проаналізовано їхній хімічний склад, виділені типоморфні мінеральні асоціації, роз- глянуті умови утворення і можливий генезис мінералів. Пізніше досліджено мінеральний склад окремих трапових розрізів Прип’ятсь- ко го валу, Волинського палеозойського під- няття, Брестської западини та Волино-По- діль ської мо нокліналі [2, 15, 23, 25, 31]. У сучасних мінералогічних дослідженнях тра пів Волині досягнуто певних успіхів: про- ведено ідентифікацію практично всіх первин- них та вторинних мінералів, визначено їхній хімічний склад, особливості габітусу, умови та послідовність утворення [3, 5, 10, 13, 16, 28— 30], вивчено кристаломорфологію самородної міді [9], запропоновано генетичні моделі мі- деутворення [4, 16, 24]. Дані щодо мінералогії трапів регіону на сьогодні розпорошені по ба- гатьох виробничих звітах, наукових працях і потребують узагальнення, що відповідало б останнім досягненням у вивченні їх геологіч- ної будови, речовинного складу і рудних ко- рисних копалин, якими є мідь та супутні їй благородні метали. Мінералогічні особливості трапових комплек- сів. За низкою особливостей речовинного складу, будови і просторово-часової позиції нижньовендські трапи південно-західної час- тини СЄП були розділені [18] на декілька маг- матичних (трапових) комплексів (рисунок; таблиця), які мають індивідуальні мінерало- гічні риси. 92 ISSN 0204-3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2011. 33, No 4 Трапові комплекси нижнього венду в південно-за хід- ній частині СЄП (докрейдовий і доверхньовен д сь- кий зрізи): 1 — трапові комплекси нижнього венду; 2—5 — контури поширення трапових комплексів (2 — західнобузького, 3 — верхньоприп’ятського, 4 — бре ст- ського, 5 — біловезько-подільського); 6 — східний контур поширення волинської серії; 7, 8 — рифейські теригенні відклади Волино-Оршанського авлакогену та його контур (7 — на донижньовендській, 8 — на домезозойській поверхнях); 9, 10 — архейсько-ниж- ньопротерозойський кристалічний фундамент (9 — Фенноскандійський, 10 — Сарматський мегаблоки) Lower-Vendian trappean complexes of the south-western part of East-European platform (Cretaceous and Pre-Upper- Vendian sections): 1 — trap complexes of the Lower-Vend; 2—5 — trap complexes spread contours (2 — Zakhidno- buzkiy, 3 — Verkhnyoprypyatskiy, 4 — Brestskiy, 5 — Bilo- vezko-Podilskiy); 6 — Volyn series eastern spread contour; 7, 8 — Riphean terrigenous sediments of the Volyn- Orshanskiy avlakogen and contour (7 — on the Pre-Lower- Vendian, 8 — on the Premesozoic surface), 9, 10 — Archean Lower-Proterozoic crystalline basement (9 — Fennoskandian, 10 — Sarmatian megablocks) В.Г. МЕЛЬНИЧУК, А.М. ПОЛІЩУК, Г.В. МЕЛЬНИЧУК Західнобузький траповий комплекс найдрев- ні ший, поширений в основному в басейні р. За- хідний Буг на площі близько 45 тис. км2. До нього віднесені численні покриви олівінових базальтів і пов’язані з ними вулканокластичні утворення загальною потужністю до 265 м, ві- домі в сучасних стратиграфічних схемах ниж- нього венду України як заболотівська світа во линської серії, у Східній Польщі — нижня частина славатицької серії. Складовими комп- лексу є локальні покриви пікритів і олівінових базальтів, подекуди розкриті свердловинами серед олігоміктових відкладів горбашівської світи, а також асоціації субвулканічних ба- зальтових порфіритів (пікропорфіритів) та вер- літових габро, що трапляються в нижній час- тині розрізу волинської серії. Мінералогічні особливості вивержених по- рід західнобузького комплексу дозволяють від- нести їх до родини пікробазальтів та пікродо- леритів. У мінеральному складі основної маси базальтів переважають плагіоклази (40 %) та моноклінний піроксен (35 %), апоолівінові утворення складають 5—10 %. Титаномагне- титу, палагоніту та зміненої речовини мезо- стазису значно менше, модальний олівін зус- трічається рідко і заміщений майже повсюди ідингситом, боулінгітом, серпентином та хло- ритом. Середній вміст нормативного олівіну сягає 19 % (найвище значення серед виверже- них порід волинської серії), тому ці базальти ми відносимо до групи олівінових. Із акце- сорних мінералів у базальтах наявні апатит, сфен, лейкоксен. За співвідношенням і ступе- нем ізо морфізму породоутворювальних міне- ралів встановлюється нас тупний порядок їх кристалізації: Ol → An 66—60 + Cpx → An 70—57 + + TiMt → Cpx + An 47—34 + TiMt [21]. Верлітові габро складені, %: псевдоморфо- зами серпентину по олівіну — 36,7 (29,9— 41,2), моноклінними піроксенами — 18,1 (13,5— 20,5), плагіоклазом — 39,7 (30,8—50,6), рудни- ми мінералами — 0,3 і серпентинізованими мезостатичними ділянками — 5,2. Основними асоціаціями гідротермальних мінералів у породах західнобузького комплек- су є: хлорит + смектити + Ca-Na цеоліти + + ломонтит + преніт ± вайракіт, хлорит + + смектити + ломонтит + преніт ± самородна (сульфідна) мідь, хлорит + смектит + преніт + + альбіт + анальцим ± кальцит. Вони нале- жать переважно до пренітової зони гідро тер- мально-метасоматичних змін [16] і мають ре- гіональне поширення. Сульфіди міді пред- ставлені здебільшого халькозином і поширені в нижній частині трапового розрізу. Верхньоприп’ятський траповий комплекс час- тково перекриває західнобузький і пошире- ний в басейні верхньої течії р. Прип’ять на площі понад 50 тис. км2. Складений пачками різнозернистих червоноколірних туфів і низь- котитанистих толеїтових базальтів та лаво- кластитів загальною потужністю до 327 м, що 93ISSN 0204-3548. Мінерал. журн. 2011. 33, № 4 МІНЕРАЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗРУДЕНІННЯ НИЖНЬОВЕНДСЬКИХ ТРАПОВИХ КОМПЛЕКСІВ належать до бабинської та лучичівської світ (Україна), середньої частини славатицької се- рії (Східна Польща) та першої товщі ратай- чицької світи (Південно-Західна Білорусь). Ймовірними складниками комплексу є також субвулканічні сили глиноземистих габродоле- ритів осовської асоціації, поширені серед від- кладів поліської серії середнього-верхнього рифею та на контакті з нижньовендською гор- башівською світою в основі розрізу волинсь- кої серії. Мінеральний склад вивержених порід верх- ньоприп’ятського комплексу відповідає толеї- товим базальтам. Інтерстиції базальтів містять 1—15 % вулканічного скла, заміщеного пала- гонітом. Вміст породоутворювальних мінера- лів зазвичай непостійний, %: плагіоклази — від 65—70 до 45—50, моноклінні піроксени — від 20—25 до 35—40, рудні мінерали — 5—10. Серед них чітко виділяються [28] два міне- ральних парагенезиси, що відповідають двом етапам кристалізації: перший складається з гли бинних, часто гломерофірових вкраплень плагіоклазу An 87—80 та авгіту En 44 Fs 18 Wo 38 (цен- тральна частина фенокристів) — En 40 Fs 22 Wo 38 (крайова частина), другий включає плагіоклаз складу An 69 Ab 29 Or 2 — An 58 Ab 39 Or 3 , авгіт En 42 × × Fs 18 Wo 40 до En 29 Fs 36 Wo 36 , піжоніт En 54 Fs 36 × × Wo 10 — En 45 Fs 44 Wo 11 та низькотитанистий магнетит. Фенокристали плагіоклазу і пірок- сену іноді утворюють доволі значні скупчення (кластери), що за петрографічним складом відповідають габро. В окремих випадках серед базальтів трапляються поодинокі зерна апо- олівіну. В облямівках доростання навколо лейст плагіоклазу іноді розвинутий лужний польовий шпат An 2 Ab 27 Or 71 . Рудні мінерали в знакових кількостях представлені магнетитом, пі ротином, хромітом, хромшпінелідами та само родною міддю. Із акцесорних мінералів у базальтах присутні апатит, сфен, лейкоксен, циркони. Вік останніх, визначений іон-іон- ним методом [26], коливається в межах близь- ко 1470—2000 млн рр. і, здогадно, є свідчен- ням їх захоплення базальтовою магмою із древніх порід літосфери. Вулканокластичні по- Нижньовендські трапові комплекси південно-західної частини СЄП та їх співвідношення зі стратонами нижнього венду Lower-Vendian trappean complexes of the south-western part of East-European platform and their correlation with Lower-Vendian strata Трапові комплекси Магматичні породи Структурно-фаціальні зони і підрозділи трапів Біловезька Брестсько-Волинська Волино- Подільська Подільська Біловезько- подільський Високотитанисті габродолерити Хотешівська асоціація Високотитанисті базальти і феробазальти Верхні вер- ст ви виш- ніць кої серії Якушівські верстви заб- родівської світи, третя товща ратайчицької світи Слуцька світа Віньковецькі вер- стви грушкінської світи Брестський Дацити та їх туфи Друга товща ратайчицької світи Верхньопри- п’ятський Глиноземисті габро до- лерити Осовська асоціація Толеїтові базальти, ба- заль тові туфи Лучичівська світа, бабин- ська світа, середня час- тина славатицької серії, перша товща ратайчи ць- кої світи Бабинські вер стви при- горин сь кої світи Західно бузь- кий Верлітові габро, пікро- порфірити Берестецька асоціація Апоолівінові базальти, базальтові туфи Заболотівська світа, нижня частина славатицької серії Пікрити, апоолівінові базальти У складі горбашівської світи П р и м і т к а. Трапові комплекси розміщені у віковій послідовності знизу вгору (від найдавніших). 94 ISSN 0204-3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2011. 33, No 4 В.Г. МЕЛЬНИЧУК, А.М. ПОЛІЩУК, Г.В. МЕЛЬНИЧУК роди (туфи, брекчії) складені уламками маг- матичних порід: зміненого вулканічного скла, базальтів, шлаків, туфів, а також мінералів: плагіоклазів, піроксенів, рудних. Вулканічне скло значною мірою заміщено мікрокриста- лічними хлоритами і смектитами ряду монт- морилоніт — сапоніт. У хлоритизованих зеле- ноколірних туфах місцями присутня тонко- розсіяна вкрапленість самородної міді [12, 17]. Глиноземисті габродолерити складені, %: плагіоклазом — 40—70, моноклінним пірок- сеном — 10—45, інтерстиційною речовиною та рудними мінералами. Гідротермальна міне- ралізація габродолеритів досліджена не дос тат- ньо. Відомо лише, що в них є прожилки каль- циту і ділянки хлоритизації та озалізнення. Гідротермальні мінерали у вивержених по- родах верхньоприп’ятського комплексу утво- рюють агрегати з анальциму, хлоритів, смек- титів, цеолітів, халцедону, кварцу, кальциту, гідрооксидів заліза. Зустрічаються також пре- ніт, пумпеліїт і ломонтит. Серед цеолітів най- поширеніші натроліт, морденіт, томсоніт, пти- лоліт, гейландит. Типоморфними асоціаціями гідротермальних мінералів є: кальцит + стиль- біт + анальцим (вайракіт), стильбіт + аналь- цим + натроліт (томсоніт, птилоліт, гейлан- дит), стильбіт + морденіт + халцедон ± само- родна мідь, ломонтит + сколецит + натроліт. Вони належать в основному до нижньої цео- літової зони гідротермально-метасоматичних змін [16] і мають регіональне поширення. Най- розповсюдженіший анальцим зазвичай це мен- тує уламки і місцями складає до 30—45 % об’є- му вулканокластитів [1]. Епігенетичні рудні мінерали представлені в знакових кількостях ге матитом, піритом, халькопіритом. У зональних базальтових покривах від їх країв до центру спостерігається зміна наступ- них парагенезисів мінеральних новоутворень: 1) стильбіт + анальцим; 2) стильбіт + хлорит; 3) морденіт + кварц (халцедон). Самородно- мідне зруденіння локалізоване у фронтальній морденіт-халцедоновій зоні колони гідротер- мально-метасоматичних змін [24]. Преніт-пумпеліїтовий мідевмісний параге- незис утворився за температури 300—400 ºC та тискові 1,7—4,5 кбар [5, 6]. Значення темпе- ратури гомогенізації газово-рідинних вклю- чень, досліджені [3] у кварці та інших мінера- лах нижньої цеолітової зони в Рафалівському вузлі, коливаються від 100 до 335 ºС. Ізотоп- ний склад кисню розчинів, що спричинили мінералізацію (δ18О від + 6,05 до + 8,25 ‰), відповідає такому для "магматичної " води [4]. Брестський комплекс кислих вивержених по- рід (друга товща ратайчицької світи нижнього венду [18]) локально розвинутий між трапами верхньоприп’ятського і біловезько-поділь сь- ко го комплексів у Підлясько-Брестській запа- дині на площі 2,4 тис. км2. Кислі ефузиви представлені андезитодацитами, піжонітови- ми дацитами, ріодацитами нормального ряду та трахіріодацитами сублужного ряду [11]. Мінералогічні особливості брестського ком- п лексу кислих вивержених порід різко відріз- няють їх від базальтоїдів інших трапових комплексів регіону. За [11], андезитодацити містять порфірові вкраплення (не більше 5 %) плагіоклазу (ан- дезин-лабрадор № 45—55) та псевдоморфози хлориту і серпентину, рідше хлориту і гідро- слюди по ортопіроксену. Основна маса міс- тить близько 10 % мікролітів плагіоклазу (олі- гоклаз-андезин) і до 3 — найдрібніших руд- них зерен. Характерна присутність незначної кількості листуватих агрегатів бурого каліш- пату, що тісно асоціюють з фенокристалами плагіоклазу. Піжонітові дацити містять 7—10 % порфі- рових вкраплень плагіоклазу (андезин-лаб ра- дор № 45—65) і гіперстену. Основна маса сфероліт-гіалопелітової структури — вулка- нічне скло кислого складу, що містить 10— 15 % голчастих мікролітів плагіоклазу (ан де- зин-лабрадор № 45—53) та 10 % зерен пірок- сену (піжоніт) та сфероліти бурого калішпату. Ріодацити в основній масі містять, %: бу- рий пелітизований калішпат — 40—50, алотріо- морфні зерна кварцу — 15—25, мікроліти кис- лого плагіоклазу — 10—15 і дрібні дендрито- подібні виділення рудного мінералу — 3—4 Серед порфірових вкраплень, що становлять 5—10 % породи, переважають альбітизований плагіоклаз та псевдоморфози ортопіроксену, заміщеного хлорит-серпентиновим агрегатом, інколи у поєднанні з гідробіотитом. Трахіріодацити містять 5—10 % порфірових вкраплень, які представлені зернами розкла- деного плагіоклазу і псевдоморфозами по ор- топіроксену (агрегатами хлориту і гідрослюди або хлориту і серпентину). Основна маса на 50—70 % складена сферолітами бурого каліш- пату, що їх проросли лейсти кислого плагіо- клазу (10—15 % об’єму породи), та містить 15—25 % алотріоморфних зерен кварцу. 95ISSN 0204-3548. Мінерал. журн. 2011. 33, № 4 МІНЕРАЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗРУДЕНІННЯ НИЖНЬОВЕНДСЬКИХ ТРАПОВИХ КОМПЛЕКСІВ Вторинні зміни найінтенсивніше проявлені в андезитодацитах. Це хлоритизація, гідрослю- дизація, монтморилонітизація вулканічного скла, піроксенів; альбітизація, карбонатиза- ція, серицитизація плагіоклазів. Окремі гнізда та прожилки в кислих породах утворюють кварц, сульфіди, барит, карбонати, хлорит. На кислих ефузивах брестського комплексу сформована кількаметрова кора вивітрюван- ня, представлена зоною початкових змін као- лінітового профілю за участі змішаношарува- тих мінералів. Біловезько-подільський траповий комплекс най молодший, поширений на площі близько 100 тис. км2 від Біловежжя в Польщі до Мол- дови (рисунок). Трапи комплексу з півночі на південь представлені: вишніцькою серією (до 94 м), третьою товщею ратайчицької світи (до 200 м), якушівськими верствами (до 135 м), слуцькою світою (до 70 м) та віньковецькими верствами (до 75 м). У центральній частині трапової провінції вони складені численними (до 7) зональними покривами титанистих ба- зальтів та феробазальтів, перешарованих бу- роколірними вулканокластичними брекчіями, агломератовими, лапілієвими та псефітовими туфами базальтів, а у периферійних части- нах — кількома покривами титанистих плато- базальтів, перешарованими вулканоміктови- ми осадовими відкладами (аргіліти, алевролі- ти, пісковики і гравеліти). Субвулканічними скла довими біловезько-подільського трапово- го комплексу є, на нашу думку, сили титанис- тих габро і габродолеритів хотешівської асоці- ації, поширені в основному серед рифейських відкладів поліської серії. У титанистих базальтах комплексу вміст по- родоутворювальних мінералів зазвичай непо- стійний, %: плагіоклаз — від 65—70 до 45—50, піроксени — від 20—25 до 35—40, титаномаг- нетит та інші рудні мінерали — 5—10. В інтер- стиціях міститься 1—15 % заміщеного палаго- нітом вулканічного скла (до 73 мас. % SiO 2 ), іноді наявний кварц. У базальтах немає оліві- ну та встановлені піроксени рядів авгіт — фе- роавгіт і піжоніт — залізистий піжоніт. Плагіоклази фенокристалів першої генера- ції мають лабрадор-бітовнітовий склад An 68—73 і зональну будову: вміст Са змінюється від центру (An 72 ) до периферії (An 52 ), а плагіокла- зи основної маси мають лабрадоровий склад — An 55 [28]. Клінопіроксени теж представлені різними генераціями. Найбільші індивіди (роз- міром близько 0,2 × 0,8 мм) складу En 39 Fs 21 Wo 40 містять понад 2 мас. % Al 2 O 3 , тобто це низь- коалюмінієві авгіти, часто з зональною струк- турою. Центральна частина цих зональних зе- рен збагачена на Ca та Mg і збіднена на Fe. Дрібні зерна (0,02—0,04 мм) мають склад пі- жоніту — En 43 Fs 46 Wo 11 . В інших випадках серед піроксенів основної маси визначені фероавгіт (до En 29 Fs 35 Wo 36 ) і залізистий піжоніт (до En 41 × × Fs 50 Wo 9 ). Титаномагнетит у базальтах містить велику кількість TiO 2 — від 14 до 31 % (від 0,40 до 0,88 ф. о. Ті). Акцесорні мінерали пред- ставлені апатитом, сфеном, лейкоксеном, цир- коном. Вік останніх з базальтів якушівських верств, визначений U-Pb методом (іон-іонний мікрозонд), становить 549 ± 29 млн рр. [26]. Титанисті габродолерити силових інтрузій складені, %: плагіоклазом — 50—70, моно- клінним піроксеном — 15—35, рудними міне- ралами (магнетитом, титаномагнетитом) — подекуди до 15. Вони утворюють безолівінові та олівінові (від 1—5 до 16—20 %) диференціа- ти, подеколи з троктолітовими шлірами. Іноді долерити містять невелику кількість бурого біотиту та окремі тонкі голочки апатиту. Згідно із даними [29], польові шпати доле- ритів мають витриманий склад — An 67 Ab 31 × × Or 2 —An 63 Or 35 Or 2 , а облямівка доростання може розкислюватись до An 44 Ab 51 Or 5 . Вміст FeO в плагіоклазах коливається від 0,46 до 0,95 %. Плагіоклаз у середньозернистих доле- ритах — це андезин (An 42—50 ), рідше — бітов- ніт (An 71—77 ); у дрібнозернистих — лабрадор (An 52—65 ). Клінопіроксени (авгіти) з долеритів мають доволі обмежені варіації складу — від En 41 Fs 16 Wo 43 до En 31 Fs 25 Wo 44 . Зональність сла- бо проявлена — порівняно з центральними зонами кристалів їхні крайові частини вияв- ляються на два–три номери більш залізисти- ми. Вміст Al 2 O 3 варіює від 2,70 у різновидах складу Fs 18 до 1,35 % у різновидах складу Fs 25 , концентрація TiO 2 в авгітах долеритів змен- шується від 1,67 у найбільш магнезіальних різновидах до 0,92 % у залізистих. Вміст Na 2 O не вищий від 0,40 %. Водночас у клінопірок- сені з високотитанових долеритів зафіксовано [20] наявність до 6,7 мол. % жадеїтового міна- лу. Олівіни з високотитанових долеритів міс- тять до 82—85 % форстеритового міналу [2]. Склад ільменіту досить далекий від стехіо- метричного — вміст Ti та Fe2+ в ільменіті до- леритів зазвичай становить 0,91—0,96 та 0,75— 0,91 ф. о. відповідно. Ільменіт, окрім 91 мол. % 96 ISSN 0204-3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2011. 33, No 4 В.Г. МЕЛЬНИЧУК, А.М. ПОЛІЩУК, Г.В. МЕЛЬНИЧУК ільменітового міналу, містить також 5,8 % гей- кілітового, 1,2 — пірофанітового та 2,0 — ге- матитового міналів [29]. Гідротермальні зміни габродолеритів хоте- шівської асоціації полягають у хлоритизації та серпентинізації, виповненні мигдалин і трі- щин карбонатами, розвиткові різного роду смектитів, оксидів та гідроксидів заліза. У центральній частині досліджуваної тра- пової провінції на Волині основними асоціа- ціями гідротермальних мінералів у базальтах і вулканокластитах біловезько-подільського ком- п лексу є хлорит + смектити + халцедон ± ± стильбіт ± морденіт ± гейландит, хлорит + + смектити + морденіт + халцедон ± само- родна (сульфідна) мідь. Вони належать пере- важно до верхньої цеолітової зони гідро тер- мально-метасоматичних змін [16] і мають ре- гіональне поширення в межах волинської серії нижнього венду. До складу зазначених міне- ральних асоціацій можуть також входити гізин- герит, палагоніти, хлорофеїт і яшмоїди — про- дукти більш ранньої, догідротермальної, стадії мінералоутворення, а також найбільш пізні карбонати, вермикуліт, селадоніт і сульфіди. У периферійній частині трапової провінції на Поділлі серед базальтів біловезько-по- дільського комплексу типоморфними гідро- термальними мінералами є карбонати, зокре- ма кальцит, які асоціюють переважно з квар- цом, халцедоном, хлоритом, інколи за участі сульфідів (пірит, халькопірит, халькозин) та гідрооксидів заліза. У осадово-пірокластич- них породах наявний цемент двох типів. Пер- ший — тонкозернистий (ймовірно, діагене- тичний), складений монтморилонітом, гідро- слюдами, хлоритом, гідрооксидами заліза. Дру гий перекристалізований, пойкілітовий (оче видно, гідротермальний), представлений кальцитом, сидеритом, баритом, анальцимом. Гідротермальний цемент реакційний, кородує теригенний і заміщує монтморилоніт-гідро- слю дистий матеріал. Гідротермальна мінера- лізація тут належить до карбонатної зони [16] і проявлена локально. Температура гомогенізації газово-рідинних включень, виміряна у прожилковому кальци- ті з Шепетівсько-Хмельницької площі стано- вить 78—227 °С, у бариті — 157—214 [27]. Для кальциту встановлені такі ізотопні значення вуглецю — δ13С від +1,0 до –20,4 ‰ та ізо- топний склад кисню δ18О від +3,6 до +16,9 ‰ з води розчину, що спричиняє мінераліза- цію, який відповідає такому у "формаційній" воді [27]. Рудна мінералізація трапових комплексів. Руд на мінералізація у нижньовендських тра- пах регіону найповніше досліджена на Воли- ні, де в межах Волинського міднорудного району оцінено прогнозні та перспективні ре- сурси міді в трапових комплексах і виконана оцінка їх перспективності на благородні мета- ли [22]. З’ясовано, що мідне зруденіння трапів має площадний характер і належить до стра- тиформного типу та самородномідної рудної формації. Найбільші перспективи щодо вияв- лення родовищ міді пов’язуються з трапами верхньоприп’ятського комплексу (бабинська та лучичівська світи). У них встановлено біль- ше, ніж у інших комплексах, інтервалів керна потужністю ≥1 м з самородномідною мінера- лізацією, отримано максимальну кількість проб з промисловим вмістом міді (≥0,1 %). На основі цих та інших даних [18] верх ньо при- п’ятський комплекс розцінюється як комп- лекс рудогенеруючий і рудолокалізуючий. Мідні руди в трапах регіону характеризують- ся виділеннями самородної міді кількох мор- фотипів [17]. Виділяються розсіяно-вкраплене, гніздове, прожилково-вкраплене, жовнове са- мородномідне зруденіння та їхні комбінації. Провідна роль належить розсіяно-вкрапленим бідним рудам у базальтах і туфах. Разом з тим значно поширені комбінації морфотипів са- мородномідного зруденіння (місцями із само- родками), які репрезентують багаті руди. Мінеральний склад мідних руд визначений домінуванням серед мідних мінералів виді- лень самородної міді, яка утворює багатогран- ники, їх зростки, дендрити та агрегати різних форм. Найбільш поширеними габітусними фор мами росту кристалів самородної міді є ромбододекаедр і тетрагексаедр, а куб і окта- едр частіше належать до другорядних [9]. Од- ним з найпоширеніших сульфідів міді, що асоціює з самородною міддю, є халькозин. Інші мінерали міді належать до таких мінера- логічних класів: сульфіди та близькі до них сполуки — халькозин, дигеніт, халькопірит, борніт, ковелін, ідаїт, нукунедаміт, талнахіт, тенантит; оксиди, гідрооксиди — куприт, те- норит, делафосит; силікати — хризокола; кар- бонати — малахіт, азурит; сульфати — халь- кантит; фосфати — бірюза; інтерметалічні сполуки — купроаурит, рожковіт [10]. Трапля- ється цинковистий різновид самородної міді, 97ISSN 0204-3548. Мінерал. журн. 2011. 33, № 4 МІНЕРАЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗРУДЕНІННЯ НИЖНЬОВЕНДСЬКИХ ТРАПОВИХ КОМПЛЕКСІВ подібний за складом до латуні. У мідних рудах іноді присутні самородні метали — залізо, хром, срібло, нікель. За хімічним складом самородна мідь Воли- ні є надзвичайно чистим мінералом. Основні домішки в ній — залізо і срібло, %: Fe — від 0,01 до 3,54; Ag — від 0,01 до 0,37. Окрім того, присутній Au (до 0,03 %) та інколи сліди пала- дію. Вищий вміст домішок Fe і Ag властивий міді бідних руд з розсіяно- та смугасто-вкрап- леним морфотипом мінералізації масивних базальтів та туфів, нижчий — міді порівняно багатих руд з прожилково-вкрапленим та са- мородковим типом мінералізації. Мінералогічні чинники мідного зруденіння у тра пах регіону базуються на існуванні стійких зв’язків між міддю, іншими мінералами та їх- німи асоціаціями, а також особливостями са- мих знахідок самородної міді (форми її виді- лень, хімічний склад, морфологічні типи мід- ної мінералізації тощо). Основні мінеральні індикатори самородномідного зруденіння — асоціації типоморфних гідротермальних міне- ралів за участі міді, зокрема — кварцові та морденіт-халцедонові агрегати гідротермаль- них новоутворень, з якими самородна мідь має парагенетичний зв’язок, а також виділен- ня споріднених з міддю інших самородних металів (заліза, срібла, золота, нікелю). Наяв- ність у породах самородної міді тих чи інших морфотипів виступає ознакою ймовірності бідних чи багатих руд. Для бідних руд харак- терна розсіяно-вкраплена самородномідна мінералізація, для багатих — прожилково- вкрап лена, жовново-самородкова і, особливо, суміщення зазначених морфотипів. Показни- ком багатих руд служить також наявність у породах ідіоморфних виділень самородної міді, особливо досконалих багатогранників та двійників кристалів простих форм ({111}, {100}, {110} і {hk0}), що свідчать про переси- чення розчинів міддю [9]. Благороднометалева мінералізація у трапах регіону. Найкраще вивчено срібло [7], виділен- ня якого зустрічаються в асоціації з самород- ною міддю та автономно. Вміст срібла стано- вить 97,55—99,64 %. Морфологія виділень са- мородного срібла різноманітна — ідіо- та ге ліоідіоморфні кристали, дендрити, ксено- морфні масивні агрегати, а також покриття мідних кристалів. Максимальний вміст срібла (15,8 г/т) визначено в туфах бабинської світи на мідепрояві Жиричі (св. 5848, горизонт 2А, гл. 475,9—476,2 м). Срібло також міститься в самородній міді, у монофракціях якої з рудо- вмісних порід рудопрояву Жиричі (n = 51) се- редній вміст срібла становить 706 г/т, а Рафа- лівської площі (n = 79) — 564 г/т. З підвищен- ням вмісту Cu у породах закономірно під ви- щується коефіцієнт кореляції в парі Cu—Ag. Якщо використовувати для розрахунків лише значення вмісту Ag (хімічний аналіз) понад 3 г/т, то цей коефіцієнт складе 0,71 за n = 32, тобто більше ніж удвічі перевищить критичне значення цього показника для 5 %-го рівня значимості. Мінералізація золота, ймовірно, супутня мід- но рудному зруденінню, властива всьому Во- линському міднорудному району. Серед трапів нижнього венду знакові знахідки (поодинокі кристали, кульки, пластинки) і хімічні анома- лії (≥1 г/т) золота встановлені у 21 пункті, най- більше — в бабинській і лучичівській світах верхньо при п’ятського комплексу. Зокрема, у нижньому базальтовому покриві лучичівської світи, за даними пробірного аналізу, вміст зо- лота понад 1 г/т встановлено в 12 пробах, за максимального значення 13,84 г/т у важкій фракції і 8,17 — у легкій, середнє на породу — 9,56 (св. 4400/74, гл. 98,4—99,0 м). Ці аномал ь- ні значення золота є унікальними для базаль- тів, тому потребують додаткового підтверджен- ня. За положенням у базальтовому покриві золотоносні проби тяжіють до межі змінене- них мигдалекам’яних і слабозмінених масив- них базальтів. Такі ділянки, як правило, зна- ходяться у фронтальній частині колони гід ро- тер мально-метасоматичних змін, поза межами мо рденіт-халцедонової зони, що контролює са- мородномідну мінералізацію в базальтах [18, 24]. Компонентний склад виділень золота змі- нюється в таких межах (22 визначення [8]), %: Au — 74,32—99,9, Ag — 0,00—9,29, Cu — 0,00— 22,68, Fe — 0,00—3,55. Підвищений вміст зо- лота визначений у монофракціях самородної міді. Для Рафалівської ділянки він в середньо- му становить 23,72 г/т (n = 60), а в окремих випадках сягає 110. Висновки. Нижньовендські трапові комп- лекси південно-західної частини СЄП суттєво відрізняються за складом асоціацій породоут- ворювальних магматичних мінералів та хіміч- ними характеристиками. Це є свідченням складної еволюції трапового магматизму, що відбувався, ймовірно, за участі процесів дифе- ренціації та контамінації магм. 98 ISSN 0204-3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2011. 33, No 4 В.Г. МЕЛЬНИЧУК, А.М. ПОЛІЩУК, Г.В. МЕЛЬНИЧУК Асоціації вторинних мінералів серед порід трапової формації свідчать про метагенез і гід- ротермальний [19] метаморфізм в умовах цео- літової та преніт-пумпеліїтової фацій. Вони підпорядковані регіональній зональності (пре- нітова, цеолітова, карбонатна зони) і законо- мірно поширюються від країв до середини базальтових покривів. Самородномідне і благороднометалеве зру- деніння приурочені переважно до трапів вер- хньоприп′ятського комплексу. Мінеральний склад мідних руд визначається домінуванням серед мідних мінералів виділень самородної міді, рідше — халькозину. Благороднометале- ве зруденіння супутнє самородномідному, то- му мідні руди Волині можна вважати комп- лексними. Вивчені мінералогічні особливості нижньо- вендських трапових комплексів і мідних руд південно-західної частини СЄП створюють можливість глибшого обґрунтування мінера- логічних критеріїв міденосності трапів, моде- лей мінералоутворення і оптимальних схем промислового вилучення міді та супутніх бла- городних металів з руд, а також поповнюють багатий науковий доробок з мінералогії регіону. 1. Богданов Г.О., Верджиховський О.М., Долецький С.П. та ін. Цеоліт-смектитові туфи Рівненщини : біоло- гічні аспекти використання / За ред. М.П. Соро- ки. — Рівне : Волин. обереги, 2005. — 184 с. 2. Воловник Б.Я. Петрология и минералогия траппо- вой формации Волыно-Подолии : Автореф. дис. … канд. геол.-минерал. наук. — Львов, 1971. — 16 с. 3. Деревська К.І. Палеогеотермальний режим літоге- незу та гіпогенного рудоутворення в межах Бал- тійсько-Дністровської перикратонної зони проги- нів в рифеї-фанерозої : Автореф. дис. ... д-ра геол. наук. — К., 2008. — 36 с. 4. Деревская К., Шумлянский В., Галецкий Л. и др. Геолого-генетическая модель рудообразующей сис- темы и поисковые признаки самородномедного оруденения в траппах Волыни // Геолог України. — 2003. — № 3, 4. — С. 75—81. 5. Ємець О.В. Геохімія та мінералогія мідного та зо ло- то-поліметалічного зруденіння в геологічних струк- турах Передсудеття та обрамлення Україн сь кого щита : Автореф. дис. ... д-ра геол. наук. — К., 2008. — 35 с. 6. Ємець О.В., Лугова І.П. Геохімічні особливості та ге- незис преніт-пумпеліїт-вайракіт-ломонтитової асо- ціації рудопрояву міді Жиричі (Волинь, Україна) // Мінерал. журн. — 2006. — 28, № 1. — С. 47—57. 7. Квасниця В.М., Квасниця І.В., Косовський Я.О. Само- родне срібло з вендських вулканітів Волині // Там же. — 2004. — 26, № 4. — С. 10—18. 8. Квасниця І.В., Косовський Я.О, Мельничук В.Г., Ма- теюк В.В. Самородне золото Західної Волині // Зап. Укр. мінерал. т-ва. — 2009. — 6. — С. 92—99. 9. Квасниця І.В., Павлишин В.І., Косовський Я.О. Са- мо родна мідь України : геологічна позиція, міне- ралогія і кристалогенезис. — К. : Логос, 2009. — 171 с. 10. Косовський Я.О., Косовська О.П. До мінералогії тра пів Волино-Поділля // Матеріали наук. конф. "Проблемні питання геологічної освіти і науки на порозі ХХІ століття". — Львів, 2005. — С. 53—54. 11. Кузьменкова О.Ф. Геохимия трапповой формации венда Беларуси : Автореф. дис. ... канд. геол.- минерал. наук. — Минск, 2009. — 24 с. 12. Кузьменкова О.Ф., Веретенников Н.В., Носова А.А., Котляров В.А. Медная минерализация в вулкано- генной толще венда Беларуси // Мiдь Волинi : Наук. пр. Iн-ту фундам. дослiджень / Під ред. Л.В. Шум- лянського. — К. : Знання, 2006. — С. 171—178. 13. Кузьменкова О.Ф., Носова А.А., Веретенников Н.В. Минералогия и петрогенезис вендских базальтов и долеритов Беларуси // Літасфера. — 2008. — № 1 (28). — С. 76—95. 14. Лазаренко Є.К., Матковський О.І., Винар О.М. та ін. Мінералогія вивержених комплексів Західної Во лині. — Львів, 1960. — 509 с. 15. Махнач А.С., Веретенников Н.В. Вулканогенная фор мация верхнего протерозоя (венда) Бело рус- сии. — Минск : Наука и техн., 1970. — 233 с. 16. Мельничук В.Г. Гідротермальна мінералогічна зо- нальність та метаморфізм в міденосних трапах ниж нього венду Волино-Подільської плити // Мі- не рал. зб. ЛНУ. — 2005. — № 55, вип. 2. — С. 131— 142. 17. Мельничук В.Г. Морфотипи самородномідного зру деніння в трапах Волині і оцінка їх перспек- тивності // Мінер. ресурси України. — 2009. — № 1. — С. 15—20. 18. Мельничук В.Г. Геологія та міденосність нижньо- вендських трапових комплексів південно-західної частини Східноєвропейської платформи : Авто- реф. дис. ... д-ра геол. наук. — К., 2010. — 36 с. 19. Набоко С.И. Гидротермальный метаморфизм по- род в вулканических областях. — М. : Изд-во АН СССР, 1963. — 172 с. 20. Носова А.А. Петрология позднедокембрийского и палеозойского внутриплитного базитового вулка- низма Восточно-Европейской платформы : Авто- реф. дис. ... д-ра геол.-минерал. наук. — М., 2007. — 58 с. 21. Носова А.А., Кузьменкова О.Ф., Веретенников Н.В. и др. Неопротерозойская Волыно-Брестская маг- матическая провинция на западе Восточно-Ев- ропейского кратона : особенности внутриплитно- го магматизма в области древней шовной зоны // Петрология. — 2008. — 16, № 2. — С. 115—147. 22. Приходько В.Л., Мельничук В.Г., Матеюк В.В. та ін. Перспективність нижньовендської трапової формації Волинського рудного району на промис- лові концентрації самородної міді // Мінер. ре- сурси України. — 2010. — № 1. — С. 4—11. 99ISSN 0204-3548. Мінерал. журн. 2011. 33, № 4 МІНЕРАЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗРУДЕНІННЯ НИЖНЬОВЕНДСЬКИХ ТРАПОВИХ КОМПЛЕКСІВ 23. Савченко Н.А. Трапповая формация рифея-ниж- него палеозоя (венда) Припятского вала и запад- ного склона Украинского щита // Базит-гипер ба- зитовый магматизм и минералогения юга Вос- точно-Европейской платформы. — М. : Недра, 1973. — С. 138—151. 24. Скакун Л., Ткачук А., Мельничук В. Типи цеолітових асоціацій в гідротермальних утвореннях волин- ської серії // Мінерал. зб. ЛНУ. — 2003. — № 53, вип. 1—2. — С. 4—13. 25. Ушакова З.Г. Нижнепалеозойская трапповая фор- мация западной части Русской платформы. — М., 1962. — 108 с. — (Тр. ВСЕГЕИ ; Т. 30). 26. Шумлянський Л.В., Андреассон П.Г., Мельничук В.Г., Деревська К.І. Вік формування базальтів волин- ської трапової формації за попередніми результа- тами дослідження цирконів іон-іонним мікрозон- довим методом // Геохімія та рудоутворення. — 2006. — № 24. — С. 21—29. 27. Шумлянский В.А., Деревская Е.И., Сынгаевский Е.Д., Черникова Н.С. Медно-цеолитовая минерализация в базальтовых туфах на западном склоне Укра- инского щита и природа минерализующих раст- воров // Докл. АН УССР. — 1991. — № 9. — С. 140— 143. 28. Шумлянський Л., Деревська К. Особливості хіміч- ного складу головних породотворних мінералів ба зальтів і долеритів вендських трапів Волині // Мінерал. зб. ЛНУ. — 2004. — № 54, вип. 1. — С. 48—63. 29. Bakun-Czubarow N., Bilowolska A., Fedoryshyn Yu. Neoproterozoic flood basalts of Zabolottya and Babino Beds of the volcanogenic Volhynian Series and Polesie Seris dolerites in the western margin of the East European Craton // Acta Geol. Polonica. — 2002. — 52, No 4. — Р. 481—496. 30. Bialowolska A., Bakun-Czubarow N., Fedoryshyn Yu. Neoproterozoic flood basalts of the beds of the Volhy- nian Series (East European Craton) // Geol. Quart. — 2002. — 46, No 1. — Р. 37—57. 31. Juskowiakowa M. Bazalty Wschodniej Polshi // Biul. Inct. Geol. : Zbadan petrograficno-mineralogicno i geo chiemichnyeh w Polsce. — 1971. — VII, No 245. — S. 175—253. 32. Kamienski M. Bazalty wolynskie // Kosmos. — 1929. — 54. — S. 675—701. 33. Malkowski St. O zlozu miedzi rodzimey w Wielkim Mydzku na Wolyniu // Spraw. P.I.G. — 1931. — VI, z. 4. — S. 757—774. 34. Malkowski St. O przejawach wulkanismu miedzy Masy- wem Wolynsko-Ukrainskim I Walem Kujawsko-Po- mor skim // Acta Geol. Polonica. — 1951. — 2, No 4. — S. 491—595. 35. Тhugutt St.J. O ptylolicie z Mydzka na Wolyniu // Ar- chi wum mineralogiczne Tow. Nauk. — 1933. — 9. 36. Tokarski J. O sanidynicie w Berestowcu na Wolyniu // Kosmos. — 1929. — 53. 37. Wojciechowski J. Sladzi miedzi w serii osadow typu tu- fitow bazaltowych w Hancewiczach na Polesiu // Biulletyn P.I.G. — 1939. — No 14. Надійшла 05.10.2011 В.Г. Мельничук, А.М. Полищук, Г.В. Мельничук МИНЕРАЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ И ОРУДЕНЕНИЕ НИЖНЕВЕНДСКИХ ТРАППОВЫХ КОМПЛЕКСОВ ЮГО-ЗАПАДНОЙ ЧАСТИ ВОСТОЧНОЕВРОПЕЙСКОЙ ПЛАТФОРМЫ Нижневендские трапповые комплексы юго-западной части Восточноевропейской платформы существенно отличаются по ассоциациям магматических минера- лов и их химическому составу, что свидетельствует об эволюции траппового магматизма при участии про- цессов дифференциации и контаминации магм. Ассо- циации вторичных минералов имеют зональное рас- пределение и образовались вследствие метагенеза и гидротермального метаморфизма траппов в условиях цеолитовой и пренит-пумпеллиитовой фаций. Рас про - страненное в траппах Волыни самородномедное и бла- городнометаллическое (серебро, золото) оруденение наиболее характерно для верхнеприпятского ком п- лекса (толеитовые базальты, туфы, доле риты). Обоб- щены данные по минералогии нижневендских трап- повых комплексов юго-западной части Восточно ев- ро пейской платформы. Рассмотрены минералогичес- кие факторы медного оруденения траппов, морфо- типы и минеральный состав медных руд, морфология и компонентный состав выделений серебра и золота, их содержание в породах и минералах. V.G. Melnichuk, A.M. Polishchuk, G.V. Melnichuk MINERALOGICAL FEATURES AND MINERALIZATION OF LOWER-VENDIAN TRAPPEAN COMPLEXES OF SOUTH-WESTERN PART OF EAST-EUROPEAN PLATFORM Lower-Vendian trappean complexes of the south-western part of East European platform (in age order: Zakhidno- buzkiy (West Bug), Verkhnyoprypyatskiy (West-Prypyat), Brestskiy (Brest) and Bilovezko-Podilskiy (Belovezh-Po- dil lya) have individual mineralogical features, which evi- dence for the trappean magmatism evolution with par ti- cipation of differentiation and contamination magma pro- cesses. The associations of secondary minerals have a zonal distribution and were formed as a result of meta- genesis and hydrothermal metamorphism of trap-rocks in zeolitic and prehnite-pumpeilitic facies condition. The rocks of Zakhidnobuzkiy complex belong to the picrobasalt and picrodolerite family. Plagioclases, mono- cline pyroxene and apo-olivine aggregates predominate in their composition. The associations of epigenetic minerals (chlorite + smectite + Ca-nazeolites + laumontite + + prehnite ± vairacite, chlorite + smectite + laumontite + + prehnite ± native (sulfide) copper, chlorite + smectite + + prehnite + albite + analcime ± calcite) mainly belong to the prehnite zone of hydrothermal-metasomatic changes. The rocks of Verkhnyoprypyatskiy complex belong to the tholeiitic basalts and dolerite family. There are two different mineral parageneses in basalts: the former one consists of deep, often glomerophyric, plagioclase impre- gnations An 87—80 and augite ones En 44 Fs 18 Wo 38 (central part of phenocrysts) — En 40 Fs 22 Wo 38 (border part), the 100 ISSN 0204-3548. Mineral. Journ. (Ukraine). 2011. 33, No 4 В.Г. МЕЛЬНИЧУК, А.М. ПОЛІЩУК, Г.В. МЕЛЬНИЧУК latter includes plagioclase with composition An 69 Ab 29 Or 2 — An 58 Ab 39 Or 3 , augite En 42 Fs 18 Wo 40 to En 29 Fs 36 Wo 36 , pigeonite En 54 Fs 36 Wo 10 — En 45 Fs 44 Wo 11 and low-titanous magnetite. Volcanic glass is replaced by palagonite. Ore minerals are represented by magnetite, pirrotine, chromite, chromspinnelide and native copper in significant quan- tities. The zircon age of the Luchichi layer basalts varies between 1470—2000 million years (U-Pb method, ion-io- nic microprobe) and, probably, proves their capture by basaltic magma from the ancient lithosphere rocks. Hydrothermal minerals form aggregates with participation of chlorites, smectites, zeolites, quartzes, carbonates, iron hydroxides. Typomorphic associations of minerals are calcite + stilbite + analcime(vairacite), stilbite + analcime + + natrolite (thomsonite, ptilolite, heulandite), stilbite + + mordenite + chalcedony ± native copper, laumontite + + scolecite + natrolite. Prehnite, pumpeilite occur, as well. Basically, they belong to the lower-zeolitic zone of regional hydrothermal mineralization. The epigenetic ore minerals are represented by hematite, pyrite, chalcopyrite in significant quantities. Eruptive rocks of the Brest complex are identified as andesite-dacites, pigeonitic dacites, rhyodacites of normal range and trachyrhyodacite of subalkaline range. Their secondary changes are expressed in chloritization, mont- mo rillonitization, albitization and carbonatization. Quartz, sulfides, barite occur as individual jacks and veinlets. Titanous basalt rock-forming minerals of Bilovezko- Podilskiy complex belong to two generations. Plagioclases of the first generation phenocrysts have labradorite- bytownite composition An 68—73 and zonal structure: Ca content changes from centre (An 72 ) to the periphery (An 52 ), while the majority of plagioclases have labradoritic composition — An 55 . The largest clinopyroxene individual composition of En 39 Fs 21 Wo 40 are low-aluminium augites. Small grains correspond to pigeonite — En 42 Fs 46 Wo 11 , ferroaugite (to En 29 Fs 35 Wo 36 ) and to ferriferous pigeonite (to En 42 Fs 50 O 9 ). The basalt titanomagnetites contain significant amounts of TiO 2 — from 14 to 31 %. The age of zircon from Yakushiv layer basalts is 549 ± 29 million years (U-Pb method, ion-ionic microprobe). There is 1— 15 % of volcanic glass substituted by palagonite (to 73 mass % of SiO 2 ) and sometimes quartz is found in the basalts’ interstitium. There is no olivine in these basalts. The main associations of hydrothermal minerals in basalts and volcanoclastites of the Bilovezko-Podilskiy complex in Volyn are chlorite + smectite + chalcedony ± stilbite ± ± mordenite ± heulandite, chlorite + smectite + mordeni- te + chalcedon ± native (sulfide) copper. They mainly belong to the upper zeolitic zone of hydrothermal-meta- somatic changes. These mineral association composites may include hisingerite, palagonites, chlorophaeite and jaspers — hydrothermal stage products and most late carbonates, vermiculite, seladonite and sulfides. Calcite, siderite, barite, quartz, chalcedony, chlorites, including so metimes analcime, sulfides (pyrite, chalcopyrite, chalco- cite) and iron hydroxides are typomorphic hydrothermal trap minerals of the complex in Podillya. Copper mineralization of the traps is of plane character and belongs to the stratiform type and native-copper ore formation. Mineral composition of ores is determined by dominance of relatively native copper allotments. Disper- sed-embedded native-copper mineralization is typical of the poor ores, vein let inclusions free from impurities, nodule-nugget and, especially, combination of these mor- photypes of the rich ores. Idiomorphic allotments of na- tive copper: perfect polyhedrons and crystals’ twins, are also indicators of the rich ores. Chalcocite is most wide- spread among sulfides. Native-copper mineralization is localized in the frontal mordenite-chalcedony zone of the column of hydrothermal changes in the basalt covers. Noble-metal mineralization in the trap-rocks of the re- gion is represented by silver and gold, these allotments are found in association with native copper and autonomously. The highest silver content in rocks is 18.5 g/t, gold — 9.56 g/t. Native copper also contains silver (706 g/t on the average). Gold content in copper is 110 g/t. Native-copper and noble-metal mineralization which is widespread in the trap-rocks is most typical of the Verk h- nyoprypyatskiy complex. << /ASCII85EncodePages false /AllowTransparency false /AutoPositionEPSFiles true /AutoRotatePages /None /Binding /Left /CalGrayProfile (Dot Gain 20%) /CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2) /sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CannotEmbedFontPolicy /Error /CompatibilityLevel 1.4 /CompressObjects /Tags /CompressPages true /ConvertImagesToIndexed true /PassThroughJPEGImages true /CreateJobTicket false /DefaultRenderingIntent /Default /DetectBlends true /DetectCurves 0.0000 /ColorConversionStrategy /CMYK /DoThumbnails false /EmbedAllFonts true /EmbedOpenType false /ParseICCProfilesInComments true /EmbedJobOptions true /DSCReportingLevel 0 /EmitDSCWarnings false /EndPage -1 /ImageMemory 1048576 /LockDistillerParams false /MaxSubsetPct 100 /Optimize true /OPM 1 /ParseDSCComments true /ParseDSCCommentsForDocInfo true /PreserveCopyPage true /PreserveDICMYKValues true /PreserveEPSInfo true /PreserveFlatness true /PreserveHalftoneInfo false /PreserveOPIComments false /PreserveOverprintSettings true /StartPage 1 /SubsetFonts true /TransferFunctionInfo /Apply /UCRandBGInfo /Preserve /UsePrologue false /ColorSettingsFile () /AlwaysEmbed [ true ] /NeverEmbed [ true ] /AntiAliasColorImages false /CropColorImages true /ColorImageMinResolution 300 /ColorImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleColorImages true /ColorImageDownsampleType /Bicubic /ColorImageResolution 1200 /ColorImageDepth -1 /ColorImageMinDownsampleDepth 1 /ColorImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeColorImages false /ColorImageFilter /DCTEncode /AutoFilterColorImages true /ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG /ColorACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /ColorImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000ColorACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000ColorImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasGrayImages false /CropGrayImages true /GrayImageMinResolution 300 /GrayImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleGrayImages true /GrayImageDownsampleType /Bicubic /GrayImageResolution 1200 /GrayImageDepth -1 /GrayImageMinDownsampleDepth 2 /GrayImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeGrayImages false /GrayImageFilter /DCTEncode /AutoFilterGrayImages true /GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG /GrayACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /GrayImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000GrayACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000GrayImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasMonoImages false /CropMonoImages true /MonoImageMinResolution 1200 /MonoImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleMonoImages true /MonoImageDownsampleType /Bicubic /MonoImageResolution 1200 /MonoImageDepth -1 /MonoImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeMonoImages false /MonoImageFilter /CCITTFaxEncode /MonoImageDict << /K -1 >> /AllowPSXObjects false /CheckCompliance [ /None ] /PDFX1aCheck false /PDFX3Check false /PDFXCompliantPDFOnly false /PDFXNoTrimBoxError true /PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXSetBleedBoxToMediaBox true /PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXOutputIntentProfile (None) /PDFXOutputConditionIdentifier () /PDFXOutputCondition () /PDFXRegistryName () /PDFXTrapped /False /CreateJDFFile false /Description << /ARA <FEFF06270633062A062E062F0645002006470630064700200627064406250639062F0627062F0627062A002006440625064606340627062100200648062B062706260642002000410064006F00620065002000500044004600200645062A064806270641064206290020064406440637062806270639062900200641064A00200627064406450637062706280639002006300627062A0020062F0631062C0627062A002006270644062C0648062F0629002006270644063906270644064A0629061B0020064A06450643064600200641062A062D00200648062B0627062606420020005000440046002006270644064506460634062306290020062806270633062A062E062F062706450020004100630072006F0062006100740020064800410064006F006200650020005200650061006400650072002006250635062F0627063100200035002E0030002006480627064406250635062F062706310627062A0020062706440623062D062F062B002E0635062F0627063100200035002E0030002006480627064406250635062F062706310627062A0020062706440623062D062F062B002E> /BGR <FEFF04180437043f043e043b043704320430043904420435002004420435043704380020043d0430044104420440043e0439043a0438002c00200437043000200434043000200441044a0437043404300432043004420435002000410064006f00620065002000500044004600200434043e043a0443043c0435043d04420438002c0020043c0430043a04410438043c0430043b043d043e0020043f044004380433043e04340435043d04380020043704300020043204380441043e043a043e043a0430044704350441044204320435043d0020043f04350447043004420020043704300020043f044004350434043f0435044704300442043d04300020043f043e04340433043e0442043e0432043a0430002e002000200421044a04370434043004340435043d043804420435002000500044004600200434043e043a0443043c0435043d044204380020043c043e0433043004420020043404300020044104350020043e0442043204300440044f0442002004410020004100630072006f00620061007400200438002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020043800200441043b0435043404320430044904380020043204350440044104380438002e> /CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002> /CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002> /CZE <FEFF005400610074006f0020006e006100730074006100760065006e00ed00200070006f0075017e0069006a007400650020006b0020007600790074007600e101590065006e00ed00200064006f006b0075006d0065006e0074016f002000410064006f006200650020005000440046002c0020006b00740065007200e90020007300650020006e0065006a006c00e90070006500200068006f006400ed002000700072006f0020006b00760061006c00690074006e00ed0020007400690073006b00200061002000700072006500700072006500730073002e002000200056007900740076006f01590065006e00e900200064006f006b0075006d0065006e007400790020005000440046002000620075006400650020006d006f017e006e00e90020006f007400650076015900ed007400200076002000700072006f006700720061006d0065006300680020004100630072006f00620061007400200061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000610020006e006f0076011b006a016100ed00630068002e> /DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e> /DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f006300680077006500720074006900670065002000500072006500700072006500730073002d0044007200750063006b0065002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e> /ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /ETI <FEFF004b00610073007500740061006700650020006e0065006900640020007300e4007400740065006900640020006b00760061006c006900740065006500740073006500200074007200fc006b006900650065006c007300650020007000720069006e00740069006d0069007300650020006a0061006f006b007300200073006f00620069006c0069006b0065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069006400650020006c006f006f006d006900730065006b0073002e00200020004c006f006f0064007500640020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065002000730061006100740065002000610076006100640061002000700072006f006700720061006d006d006900640065006700610020004100630072006f0062006100740020006e0069006e0067002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006a00610020007500750065006d006100740065002000760065007200730069006f006f006e00690064006500670061002e000d000a> /FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e> /GRE <FEFF03a703c103b703c303b903bc03bf03c003bf03b903ae03c303c403b5002003b103c503c403ad03c2002003c403b903c2002003c103c503b803bc03af03c303b503b903c2002003b303b903b1002003bd03b1002003b403b703bc03b903bf03c503c103b303ae03c303b503c403b5002003ad03b303b303c103b103c603b1002000410064006f006200650020005000440046002003c003bf03c5002003b503af03bd03b103b9002003ba03b103c42019002003b503be03bf03c703ae03bd002003ba03b103c403ac03bb03bb03b703bb03b1002003b303b903b1002003c003c103bf002d03b503ba03c403c503c003c903c403b903ba03ad03c2002003b503c103b303b103c303af03b503c2002003c503c803b703bb03ae03c2002003c003bf03b903cc03c403b703c403b103c2002e0020002003a403b10020005000440046002003ad03b303b303c103b103c603b1002003c003bf03c5002003ad03c703b503c403b5002003b403b703bc03b903bf03c503c103b303ae03c303b503b9002003bc03c003bf03c103bf03cd03bd002003bd03b1002003b103bd03bf03b903c703c403bf03cd03bd002003bc03b5002003c403bf0020004100630072006f006200610074002c002003c403bf002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002003ba03b103b9002003bc03b503c403b103b303b503bd03ad03c303c403b503c103b503c2002003b503ba03b403cc03c303b503b903c2002e> /HEB <FEFF05D405E905EA05DE05E905D5002005D105D405D205D305E805D505EA002005D005DC05D4002005DB05D305D9002005DC05D905E605D505E8002005DE05E105DE05DB05D9002000410064006F006200650020005000440046002005D405DE05D505EA05D005DE05D905DD002005DC05D405D305E405E105EA002005E705D305DD002D05D305E405D505E1002005D005D905DB05D505EA05D905EA002E002005DE05E105DE05DB05D90020005000440046002005E905E005D505E605E805D5002005E005D905EA05E005D905DD002005DC05E405EA05D905D705D4002005D105D005DE05E605E205D505EA0020004100630072006F006200610074002005D5002D00410064006F00620065002000520065006100640065007200200035002E0030002005D505D205E805E105D005D505EA002005DE05EA05E705D305DE05D505EA002005D905D505EA05E8002E05D005DE05D905DD002005DC002D005000440046002F0058002D0033002C002005E205D905D905E005D5002005D105DE05D305E805D905DA002005DC05DE05E905EA05DE05E9002005E905DC0020004100630072006F006200610074002E002005DE05E105DE05DB05D90020005000440046002005E905E005D505E605E805D5002005E005D905EA05E005D905DD002005DC05E405EA05D905D705D4002005D105D005DE05E605E205D505EA0020004100630072006F006200610074002005D5002D00410064006F00620065002000520065006100640065007200200035002E0030002005D505D205E805E105D005D505EA002005DE05EA05E705D305DE05D505EA002005D905D505EA05E8002E> /HRV (Za stvaranje Adobe PDF dokumenata najpogodnijih za visokokvalitetni ispis prije tiskanja koristite ove postavke. Stvoreni PDF dokumenti mogu se otvoriti Acrobat i Adobe Reader 5.0 i kasnijim verzijama.) /HUN <FEFF004b0069007600e1006c00f30020006d0069006e0151007300e9006701710020006e0079006f006d00640061006900200065006c0151006b00e90073007a00ed007401510020006e0079006f006d00740061007400e100730068006f007a0020006c006500670069006e006b00e1006200620020006d0065006700660065006c0065006c0151002000410064006f00620065002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e00740075006d006f006b0061007400200065007a0065006b006b0065006c0020006100200062006500e1006c006c00ed007400e10073006f006b006b0061006c0020006b00e90073007a00ed0074006800650074002e0020002000410020006c00e90074007200650068006f007a006f00740074002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e00740075006d006f006b00200061007a0020004100630072006f006200610074002000e9007300200061007a002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002c0020007600610067007900200061007a002000610074007400f3006c0020006b00e9007301510062006200690020007600650072007a006900f3006b006b0061006c0020006e00790069007400680061007400f3006b0020006d00650067002e> /ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e> /JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002> /KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e> /LTH <FEFF004e006100750064006f006b0069007400650020016100690075006f007300200070006100720061006d006500740072007500730020006e006f0072011700640061006d00690020006b0075007200740069002000410064006f00620065002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e007400750073002c0020006b00750072006900650020006c0061006200690061007500730069006100690020007000720069007400610069006b007900740069002000610075006b01610074006f00730020006b006f006b007900620117007300200070006100720065006e006700740069006e00690061006d00200073007000610075007300640069006e0069006d00750069002e0020002000530075006b0075007200740069002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e007400610069002000670061006c006900200062016b007400690020006100740069006400610072006f006d00690020004100630072006f006200610074002000690072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000610072002000760117006c00650073006e0117006d00690073002000760065007200730069006a006f006d00690073002e> /LVI <FEFF0049007a006d0061006e0074006f006a00690065007400200161006f00730020006900650073007400610074012b006a0075006d00750073002c0020006c0061006900200076006500690064006f00740075002000410064006f00620065002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e007400750073002c0020006b006100730020006900720020012b00700061016100690020007000690065006d01130072006f00740069002000610075006700730074006100730020006b00760061006c0069007401010074006500730020007000690072006d007300690065007300700069006501610061006e006100730020006400720075006b00610069002e00200049007a0076006500690064006f006a006900650074002000500044004600200064006f006b0075006d0065006e007400750073002c0020006b006f002000760061007200200061007400760113007200740020006100720020004100630072006f00620061007400200075006e002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002c0020006b0101002000610072012b00200074006f0020006a00610075006e0101006b0101006d002000760065007200730069006a0101006d002e> /NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.) /NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e> /POL <FEFF0055007300740061007700690065006e0069006100200064006f002000740077006f0072007a0065006e0069006100200064006f006b0075006d0065006e007400f300770020005000440046002000700072007a0065007a006e00610063007a006f006e00790063006800200064006f002000770079006400720075006b00f30077002000770020007700790073006f006b00690065006a0020006a0061006b006f015b00630069002e002000200044006f006b0075006d0065006e0074007900200050004400460020006d006f017c006e00610020006f007400770069006500720061010700200077002000700072006f006700720061006d006900650020004100630072006f00620061007400200069002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000690020006e006f00770073007a0079006d002e> /PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /RUM <FEFF005500740069006c0069007a00610163006900200061006300650073007400650020007300650074010300720069002000700065006e007400720075002000610020006300720065006100200064006f00630075006d0065006e00740065002000410064006f006200650020005000440046002000610064006500630076006100740065002000700065006e0074007200750020007400690070010300720069007200650061002000700072006500700072006500730073002000640065002000630061006c006900740061007400650020007300750070006500720069006f006100720103002e002000200044006f00630075006d0065006e00740065006c00650020005000440046002000630072006500610074006500200070006f00740020006600690020006400650073006300680069007300650020006300750020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020015f00690020007600650072007300690075006e0069006c006500200075006c0074006500720069006f006100720065002e> /RUS <FEFF04180441043f043e043b044c04370443043904420435002004340430043d043d044b04350020043d0430044104420440043e0439043a043800200434043b044f00200441043e043704340430043d0438044f00200434043e043a0443043c0435043d0442043e0432002000410064006f006200650020005000440046002c0020043c0430043a04410438043c0430043b044c043d043e0020043f043e04340445043e0434044f04490438044500200434043b044f00200432044b0441043e043a043e043a0430044704350441044204320435043d043d043e0433043e00200434043e043f0435044704300442043d043e0433043e00200432044b0432043e04340430002e002000200421043e043704340430043d043d044b04350020005000440046002d0434043e043a0443043c0435043d0442044b0020043c043e0436043d043e0020043e0442043a0440044b043204300442044c002004410020043f043e043c043e0449044c044e0020004100630072006f00620061007400200438002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020043800200431043e043b043504350020043f043e04370434043d043804450020043204350440044104380439002e> /SKY <FEFF0054006900650074006f0020006e006100730074006100760065006e0069006100200070006f0075017e0069007400650020006e00610020007600790074007600e100720061006e0069006500200064006f006b0075006d0065006e0074006f0076002000410064006f006200650020005000440046002c0020006b0074006f007200e90020007300610020006e0061006a006c0065007001610069006500200068006f0064006900610020006e00610020006b00760061006c00690074006e00fa00200074006c0061010d00200061002000700072006500700072006500730073002e00200056007900740076006f00720065006e00e900200064006f006b0075006d0065006e007400790020005000440046002000620075006400650020006d006f017e006e00e90020006f00740076006f00720069016500200076002000700072006f006700720061006d006f006300680020004100630072006f00620061007400200061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000610020006e006f0076016100ed00630068002e> /SLV <FEFF005400650020006e006100730074006100760069007400760065002000750070006f0072006100620069007400650020007a00610020007500730074007600610072006a0061006e006a006500200064006f006b0075006d0065006e0074006f0076002000410064006f006200650020005000440046002c0020006b006900200073006f0020006e0061006a007000720069006d00650072006e0065006a016100690020007a00610020006b0061006b006f0076006f00730074006e006f0020007400690073006b0061006e006a00650020007300200070007200690070007200610076006f0020006e00610020007400690073006b002e00200020005500730074007600610072006a0065006e006500200064006f006b0075006d0065006e0074006500200050004400460020006a00650020006d006f0067006f010d00650020006f0064007000720065007400690020007a0020004100630072006f00620061007400200069006e002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200069006e0020006e006f00760065006a01610069006d002e> /SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e> /SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e> /TUR <FEFF005900fc006b00730065006b0020006b0061006c006900740065006c0069002000f6006e002000790061007a006401310072006d00610020006200610073006b013100730131006e006100200065006e0020006900790069002000750079006100620069006c006500630065006b002000410064006f006200650020005000440046002000620065006c00670065006c0065007200690020006f006c0075015f007400750072006d0061006b0020006900e70069006e00200062007500200061007900610072006c0061007201310020006b0075006c006c0061006e0131006e002e00200020004f006c0075015f0074007500720075006c0061006e0020005000440046002000620065006c00670065006c0065007200690020004100630072006f006200610074002000760065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200076006500200073006f006e0072006100730131006e00640061006b00690020007300fc007200fc006d006c00650072006c00650020006100e70131006c006100620069006c00690072002e> /ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.) /UKR <FEFF04120438043a043e0440043804410442043e043204430439044204350020044604560020043f043004400430043c043504420440043800200434043b044f0020044104420432043e04400435043d043d044f00200434043e043a0443043c0435043d044204560432002000410064006f006200650020005000440046002c0020044f043a04560020043d04300439043a04400430044904350020043f045604340445043e0434044f0442044c00200434043b044f0020043204380441043e043a043e044f043a04560441043d043e0433043e0020043f0435044004350434043404400443043a043e0432043e0433043e0020043404400443043a0443002e00200020042104420432043e04400435043d045600200434043e043a0443043c0435043d0442043800200050004400460020043c043e0436043d04300020043204560434043a0440043804420438002004430020004100630072006f006200610074002004420430002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002004300431043e0020043f04560437043d04560448043e04570020043204350440044104560457002e> >> /Namespace [ (Adobe) (Common) (1.0) ] /OtherNamespaces [ << /AsReaderSpreads false /CropImagesToFrames true /ErrorControl /WarnAndContinue /FlattenerIgnoreSpreadOverrides false /IncludeGuidesGrids false /IncludeNonPrinting false /IncludeSlug false /Namespace [ (Adobe) (InDesign) (4.0) ] /OmitPlacedBitmaps false /OmitPlacedEPS false /OmitPlacedPDF false /SimulateOverprint /Legacy >> << /AddBleedMarks false /AddColorBars false /AddCropMarks false /AddPageInfo false /AddRegMarks false /ConvertColors /ConvertToCMYK /DestinationProfileName () /DestinationProfileSelector /DocumentCMYK /Downsample16BitImages true /FlattenerPreset << /PresetSelector /MediumResolution >> /FormElements false /GenerateStructure false /IncludeBookmarks false /IncludeHyperlinks false /IncludeInteractive false /IncludeLayers false /IncludeProfiles false /MultimediaHandling /UseObjectSettings /Namespace [ (Adobe) (CreativeSuite) (2.0) ] /PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK /PreserveEditing true /UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged /UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile /UseDocumentBleed false >> ] >> setdistillerparams << /HWResolution [2400 2400] /PageSize [612.000 792.000] >> setpagedevice
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64111
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0204-3548
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:12:58Z
publishDate 2011
publisher Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
record_format dspace
spelling Мельничук, В.Г.
Поліщук, А.М.
Мельничук, Г.В.
2014-06-11T12:59:51Z
2014-06-11T12:59:51Z
2011
Мінералогічні особливості та зруденіння нижньовендських трапових комплексів південно-західної частини Східноєвропейської платформи / В.Г. Мельничук, А.М. Поліщук, Г.В. Мельничук // Мінералогічний журнал. — 2011. — Т. 33, № 4. — С. 91-100. — Бібліогр.: 37 назв. — укр.
0204-3548
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64111
553.431 : 552.323.5 (447.8)
Нижньовендські трапові комплекси південно-західної частини Східноєвропейської платформи суттєво відрізняються за асоціаціями магматичних мінералів та їхнім хімічним складом, що свідчить про еволюцію трапового&#xd; магматизму за участі процесів диференціації і контамінації магм. Асоціації вторинних мінералів мають зональний розподіл і утворились внаслідок метагенезу і гідротермального метаморфізму трапів в умовах цеолітової та&#xd; преніт-пумпеліїтової фацій. Поширене у трапах Волині самородномідне і благороднометалеве (срібло, золото)&#xd; зруденіння найхарактерніше для верхньоприп’ятського комплексу (толеїтові базальти, туфи, долерити). Узагальнено дані з мінералогії нижньовендських трапових комплексів південно-західної частини Східноєвропейської&#xd; платформи. Розглянуто мінералогічні чинники мідного зруденіння трапів, морфотипи і мінеральний склад мідних руд, морфологію та компонентний склад виділень срібла та золота, їхній розподіл у породах і мінералах.
Нижневендские трапповые комплексы юго-западной&#xd; части Восточноевропейской платформы существенно&#xd; отличаются по ассоциациям магматических минералов и их химическому составу, что свидетельствует об&#xd; эволюции траппового магматизма при участии процессов дифференциации и контаминации магм. Ассоциации вторичных минералов имеют зональное распределение и образовались вследствие метагенеза и&#xd; гидротермального метаморфизма траппов в условиях&#xd; цеолитовой и пренит-пумпеллиитовой фаций. Распространенное в траппах Волыни самородномедное и благороднометаллическое (серебро, золото) оруденение&#xd; наиболее характерно для верхнеприпятского комплекса (толеитовые базальты, туфы, долриты). Обобщены данные по минералогии нижневендских трапповых комплексов юго-западной части Восточно европейской платформы. Рассмотрены минералогические факторы медного оруденения траппов, морфотипы и минеральный состав медных руд, морфология&#xd; и компонентный состав выделений серебра и золота,&#xd; их содержание в породах и минералах.
Lower-Vendian trappean complexes of the south-western&#xd; part of East European platform (in age order: Zakhidnobuzkiy&#xd; (West Bug), Verkhnyoprypyatskiy (West-Prypyat),&#xd; Brestskiy (Brest) and Bilovezko-Podilskiy (Belovezh-Podil&#xd; lya) have individual mineralogical features, which evidence&#xd; for the trappean magmatism evolution with par ticipation&#xd; of differentiation and contamination magma processes.&#xd; The associations of secondary minerals have a&#xd; zonal distribution and were formed as a result of metagenesis&#xd; and hydrothermal metamorphism of trap-rocks in&#xd; zeolitic and prehnite-pumpeilitic facies condition.
uk
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України
Мінералогічний журнал
Рудоутворення
Мінералогічні особливості та зруденіння нижньовендських трапових комплексів південно-західної частини Східноєвропейської платформи
Минералогические особенности и оруденение нижневендских трапповых комплексов юго-западной части Восточноевропейской платформы
Mineralogical Features and Mineralization of Lower-Vendian Trappean Complexes of South-Western Part of East-European Platform
Article
published earlier
spellingShingle Мінералогічні особливості та зруденіння нижньовендських трапових комплексів південно-західної частини Східноєвропейської платформи
Мельничук, В.Г.
Поліщук, А.М.
Мельничук, Г.В.
Рудоутворення
title Мінералогічні особливості та зруденіння нижньовендських трапових комплексів південно-західної частини Східноєвропейської платформи
title_alt Минералогические особенности и оруденение нижневендских трапповых комплексов юго-западной части Восточноевропейской платформы
Mineralogical Features and Mineralization of Lower-Vendian Trappean Complexes of South-Western Part of East-European Platform
title_full Мінералогічні особливості та зруденіння нижньовендських трапових комплексів південно-західної частини Східноєвропейської платформи
title_fullStr Мінералогічні особливості та зруденіння нижньовендських трапових комплексів південно-західної частини Східноєвропейської платформи
title_full_unstemmed Мінералогічні особливості та зруденіння нижньовендських трапових комплексів південно-західної частини Східноєвропейської платформи
title_short Мінералогічні особливості та зруденіння нижньовендських трапових комплексів південно-західної частини Східноєвропейської платформи
title_sort мінералогічні особливості та зруденіння нижньовендських трапових комплексів південно-західної частини східноєвропейської платформи
topic Рудоутворення
topic_facet Рудоутворення
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64111
work_keys_str_mv AT melʹničukvg míneralogíčníosoblivostítazrudenínnânižnʹovendsʹkihtrapovihkompleksívpívdennozahídnoíčastinishídnoêvropeisʹkoíplatformi
AT políŝukam míneralogíčníosoblivostítazrudenínnânižnʹovendsʹkihtrapovihkompleksívpívdennozahídnoíčastinishídnoêvropeisʹkoíplatformi
AT melʹničukgv míneralogíčníosoblivostítazrudenínnânižnʹovendsʹkihtrapovihkompleksívpívdennozahídnoíčastinishídnoêvropeisʹkoíplatformi
AT melʹničukvg mineralogičeskieosobennostiiorudenenienižnevendskihtrappovyhkompleksovûgozapadnoičastivostočnoevropeiskoiplatformy
AT políŝukam mineralogičeskieosobennostiiorudenenienižnevendskihtrappovyhkompleksovûgozapadnoičastivostočnoevropeiskoiplatformy
AT melʹničukgv mineralogičeskieosobennostiiorudenenienižnevendskihtrappovyhkompleksovûgozapadnoičastivostočnoevropeiskoiplatformy
AT melʹničukvg mineralogicalfeaturesandmineralizationoflowervendiantrappeancomplexesofsouthwesternpartofeasteuropeanplatform
AT políŝukam mineralogicalfeaturesandmineralizationoflowervendiantrappeancomplexesofsouthwesternpartofeasteuropeanplatform
AT melʹničukgv mineralogicalfeaturesandmineralizationoflowervendiantrappeancomplexesofsouthwesternpartofeasteuropeanplatform

Схожі ресурси