Проблема диференціації та класифікації структури системи національної безпеки
Розглянуто концептуальні підходи до структурної класифікації системи національної
 безпеки. Зазначено, що для вирішення цієї проблеми потрібні насамперед фундаментальні теоретичні напрацювання, в першу чергу, пов’язані з розробкою концептуально-понятійного апарату. Зазначено, що структура си...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Держава і право |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64326 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблема диференціації та класифікації структури системи національної безпеки / В.О. Антонов // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 148-152. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860122480446799872 |
|---|---|
| author | Антонов, В.О. |
| author_facet | Антонов, В.О. |
| citation_txt | Проблема диференціації та класифікації структури системи національної безпеки / В.О. Антонов // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 148-152. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Розглянуто концептуальні підходи до структурної класифікації системи національної
безпеки. Зазначено, що для вирішення цієї проблеми потрібні насамперед фундаментальні теоретичні напрацювання, в першу чергу, пов’язані з розробкою концептуально-понятійного апарату. Зазначено, що структура системи національної безпеки є, в кінцевому підсумку, рухом
елементів цілого, результатом її організації.
Проанализированы концептуальные походы к структурной классификации системы
национальной безопасности. Определяется, что для решения этой проблемы необходимы, в
первую очередь, фундаментальные исследования, связанные с наработкой понятийно-категориального аппарата. Определено, что структура системы национальной безопасности в конченом итоге выступает как движение элементов целого, результатом ее организации.
The conceptual approaches to the structural classification of national security is analyzed.
Determined that for the solution of this problem requires, first of all, the fundamental research related
to the operation time concepts and categorical apparatus. It was determined that the structure of the
national security system in final result is the movement of elements of the whole, the result of its
organization.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:40:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
148 Держава і право • Випуск 56
В.О. АНТОНОВ
ПРОБЛЕМА ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ СТРУКТУРИ
СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
Розглянуто концептуальні підходи до структурної класифікації системи національної
безпеки. Зазначено, що для вирішення цієї проблеми потрібні насамперед фундаментальні тео-
ретичні напрацювання, в першу чергу, пов’язані з розробкою концептуально-понятійного апа-
рату. Зазначено, що структура системи національної безпеки є, в кінцевому підсумку, рухом
елементів цілого, результатом її організації.
Ключові слова: система національної безпеки, структура, елементи, закон, зв’язок.
Проанализированы концептуальные походы к структурной классификации системы
национальной безопасности. Определяется, что для решения этой проблемы необходимы, в
первую очередь, фундаментальные исследования, связанные с наработкой понятийно-катего-
риального аппарата. Определено, что структура системы национальной безопасности в кон-
ченом итоге выступает как движение элементов целого, результатом ее организации.
Ключевые слова: система национальной безопасности, структура, элемент, закон, связь.
The conceptual approaches to the structural classification of national security is analyzed.
Determined that for the solution of this problem requires, first of all, the fundamental research related
to the operation time concepts and categorical apparatus. It was determined that the structure of the
national security system in final result is the movement of elements of the whole, the result of its
organization.
Key words: national security, structure, element, law, communications.
Проблема визначеності структурної класифікації системи національної безпеки посі-
дає досить значне місце у сучасних наукових дослідженнях загальної теорії національної
безпеки. Розглядаючи цей аспект, слід зазначити, що для вирішення тієї чи іншої пробле-
ми, необхідні насамперед фундаментальні теоретичні напрацювання, в перші чергу
пов’язані з розробкою концептуально-понятійного апарату. Ця вимога стосується не тіль-
ки наукових напрацювань, вона ще потребує створення нормативно-правової бази, яка б
містила чіткі теоретично обґрунтовані визначення основних термінів і понять відповідної
тематики.
Враховуючи зазначений аспект і виходячи із предмета нашого дослідження, особливо
актуальною постає саме проблема, пов’язана зі структурною класифікацією системи наці-
ональної безпеки. Розв’язання цієї проблеми має велике значення в процесі організації та
забезпечення національної безпеки. Важливим також є і те, що будь-яка структурна кла-
сифікація є досить умовною і напрацьовується відповідно до мети і поставлених завдань.
Проведений нами аналіз наукових досліджень, присвячених цій проблематиці, засвід-
чує, що у більшості робіт, які представлені вітчизняними та зарубіжними вченими, зазна-
чена проблема розглядається поза межами єдиного уніфікованого методологічного під-
ходу до структурної класифікації системи національної безпеки.
Розглядаючи існуючу систему поглядів на проблему структурної класифікації системи
національної безпеки серед російських вчених, слід зазначити, що відомий дослідник цієї
проблематики А.В. Возженіков на підставі Закону Російської Федерації «Про безпеку»
(1992 р.) залежно від місця знаходження джерела небезпеки здійснює відповідну типоло-
гізацію. Зокрема, зазначений автор розглядає два типи системи національної безпеки:
внутрішню і зовнішню. В основу такого поділу, на думку А.В. Возженікова, слід покласти
149Юридичні і політичні науки
територіальні кордони між державами. Поряд із цим автор звертає увагу на те, що в умовах
глобалізації та інтернаціоналізації суспільного життя межі між внутрішньою і зовнішньою
безпекою досить розмиті, а багато загроз (міжнародний тероризм, наркобізнес, екологічні
та природні катастрофи) часом важко прив’язати до якогось конкретного джерела. Тим не
менш, такий поділ видається дуже слушним з практичної точки зору, оскільки насамперед
дає змогу чітко класифікувати ті чи інші концептуальні підходи до вирішення проблем
забезпечення національної безпеки1. Крім цього, російський вчений вважає, що крім
виокремлення в структурі системи національної безпеки двох типів (внутрішньої і
зовнішньої) безпеки, важливого значення набуває її класифікація за видами безпеки. Цей
підхід, на його думку, сприятиме напрацювання конкретнішої політики та стратегії забез-
печення національної безпеки.
Ряд інших російських вчених — В.Г. Гельбрас, Н.А. Сімонія, А.В. Макеев, С.В. Смуль-
ський — досліджуючи проблему класифікації системи національної безпеки, зазначають,
що наявні її декомпозиції (види, сфери, складові) можуть бути визнані з досить високою
долею умовності внаслідок недостатніх досліджень цієї проблематики2.
Серед українських вчених, що досліджують ці проблеми, також немає єдності у погля-
дах щодо диференціації системи національної безпеки і, зокрема, її класифікації. Ми
усвідомлюємо, що окремі точки зору носять і повинні мати дискусійний характер.
Водночас не слід нехтувати і тим фактом, що ця проблема зачіпає певний зріз і потребує
наукових напрацювань, які б мали методологічний вимір. Розглядаючи цей аспект у кон-
тексті досліджень українських вчених, слід відзначити, що більшість наукових робіт не
містить комплексного системного дослідження структурної класифікації системи націо-
нальної безпеки3.
Відомий український вчений В.А. Ліпкан, досліджуючи теоретичні основи та елемен-
ти національної безпеки, зокрема проблеми формування системи національної безпеки,
розглядає її як органічну сукупність структурно розчленованих, взаємопов’язаних і взає-
модіючих елементів, що виконують функції безпеки і створюють деяку цілісну єдність, що
володіє новими, інтегративними властивостями, які не зводяться до суми властивостей
окремих елементів4. В інших своїх дослідженнях вчений, спираючись на запропонований
ним же метод синергетики як фундаментальний при дослідженні тих чи інших проблем
національної безпеки, зокрема структури системи національної безпеки, пропонує роз-
глядати її у контексті певних підсистем, пластів і рівнів5.
Цікавими постають також дослідження інших вітчизняних вчених, зокрема Н.Р. Ниж-
ник, Г.П. Ситника, В.М. Олуйка, М.П. Вавринчука, які на підставі структурно-функціо-
нального аналізу та використовуючи системний підхід при дослідженні системи націо-
нальної безпеки відзначають, що взаємозалежність і зв’язок інтересів детермінують її
структуру6. Виходячи із внутрішніх властивостей системи національної безпеки, автори
розглядають її структуру як сукупність взаємопов’язаних елементів (складових).
Аналізуючи структуру системи національної безпеки, зазначені вчені акцентують увагу на
тому, що вона включає в себе і декілька підсистем, одночасно виступаючи підсистемою
вищого порядку — субрегіонального, регіонального та глобального рівнів. Проведений
українськими вченими науковий аналіз цієї проблематики надав їм змогу прийти до
висновку про те, що мова йде про діалектично взаємопов’язані підсистеми системи наці-
ональної безпеки, які визначають стратегічні напрями та принципи її забезпечення. До
таких підсистем вони відносять: безпеку людини, суспільства, держави; визначення раці-
онального, тобто необхідного та достатнього складу сил і засобів забезпечення національ-
ної безпеки, їх взаємодії, принципів, форм, методів, способів та основних напрямів вико-
ристання; механізму відпрацювання, прийняття та реалізації управлінських рішень на
загальнодержавному та регіональних рівнях відносно виявлення, попередження, адекват-
ної протидії та ліквідації наслідків загроз національній безпеці7.
150 Держава і право • Випуск 56
Ряд інших українських вчених — О. Дзьобань, О. Соснін — досліджуючи теоретичні
аспекти зазначеної проблематики, зазначають, що для методологічно правильного вибору
варіанта розуміння сутності структури системи національної безпеки необхідне викорис-
тання системних і комплексних методів дослідження проблем гарантування безпеки осо-
бистості, суспільства й держави, де доцільним, на їхню думку, є використання діалектич-
ного й синергетичного підходів у їх поєднанні і взаємодоповнюваності8. Автори на під-
ставі проведеного аналізу приходять до висновку, що оскільки гарантування національної
безпеки є системним феноменом, то доцільно вести мову про підсистему елементів скла-
дових системи національної безпеки9.
Цікавими у цьому аспекті є погляди іншого українського вченого О. Бодрука, який
вважає, що найбільш плідним є підхід, що дає змогу досліджувати безпеку як складну сис-
тему взаємопов’язаних складових — економічних, політичних, соціальних, екологічних,
інформаційних, демографічних, воєнних тощо10. Водночас автор, використовуючи сис-
темний підхід при дослідженні проблем національної безпеки як складного соціального
явища, виокремлює і низку інших складових системи національної безпеки. Зокрема,
враховуючи систему зв’язків, їхню специфіку та умови, що забезпечують їх нормальне
функціонування, вчений розглядає також зовнішню та внутрішню складові системи наці-
ональної безпеки11.
Аналізуючи репрезентовані вище наукові підходи, позиції та бачення як російських,
так і українських вчених стосовно структури системи національної безпеки слід насампе-
ред відзначити, що у методологічному аспекті вони є дещо схожими, з одного боку, а з
іншого — таке розмаїття думок свідчить і про те, що існує певна несформованість катего-
ріально-понятійного апарату у сфері досліджень національної безпеки.
Вочевидь, досліджуючи структуру системи національної безпеки, не можна обминути
й питань, пов’язаних з її теоретико-методологічним аспектом.
Поняття «структура» відображає форму розташування елементів і характер взаємодії її
сторін та властивостей. Саме поняття «структура» дає нам можливість з’ясувати, по-перше,
чому якість цілого відрізняється від суми якостей її складових елементів; і, по-друге,
якість системи залежить від розташування її елементів12.
Розглядаючи діалектику елементів і структуру системи національної безпеки, слід
зазначити, що вони органічно взаємопов’язані. Так, характер зв’язку між елементами, що
утворюють ціле, система їх відношень у межах цілого, з одного боку, залежить від природи
елементів, їхніх властивостей, їхніх якості та кількості, а з іншого, — якість елементів, їхні
властивості, місце, роль і значення в цілому залежать від системи зв’язків, у яких вони
знаходяться, від структури цілого. Зміна елементів, що складають те чи інше ціле, їхні
кількість і якість обумовлюють зміну самої структури. Поява нової структури зумовлює
відповідні зміни її елементів, їхніх властивостей, якісних і кількісних характеристик.
Взаємозв’язок елементів і структури системи національної безпеки становить діалек-
тичну єдність протилежностей, де її елементи мають тенденцію постійно змінюватися, а її
структура залишатися сталою, незмінною. На певній стадії розвитку цього протиріччя,
коли посилюється невідповідність структури її елементам, які змінилися, і що робить її
несумісною з ними, внаслідок чого відбувається злам старої структури та становлення
нової13. Формування нової структури знаменує собою перехід того чи іншого матеріаль-
ного утворення у новий якісний стан та вищу ступінь свого розвитку. Слід зазначити, що
і тут знаходять свій прояв саме ті самі закономірності, що притаманні в процесі взаємодії
змісту і формі. І це не випадково, оскільки елементи становлять зміст, складають найваж-
ливішу її сторону, структура виступає у якості форми (внутрішньої її сторони). Діалектика
взаємозв’язку елементів і структури системи національної безпеки становить, таким
чином, конкретизацію діалектики змісту та форми.
У процесі дослідження структурної класифікації системи національної безпеки слід
відзначити, що в основу будь-якої класифікації необхідно покласти найбільш суттєві та
151Юридичні і політичні науки
спільні ознаки. Серед таких ознак, як свідчать сучасні дослідження, необхідно виділити:
місце знаходження та характер загроз; об’єкти безпеки; сфери життєдіяльності людини,
суспільства та держави.
Виходячи із місця знаходження та характеру загроз систему національної безпеки
бажано умовно поділити на два типи: внутрішню і зовнішню безпеку. Хоча в умовах гло-
балізації та інтернаціоналізації усіх сторін суспільних відносин межа між внутрішньою і
зовнішньою безпекою досить розмита, а чималу кількість загроз (міжнародний тероризм,
наркобізнес, природні катаклізми) інколи дуже важко прив’язати до якогось одного кон-
кретного джерела. Тим не менш, такий поділ, на нашу думку, виглядає досить доречним з
практичної точки зору, оскільки він надає можливість, перш за все, здійснювати чітку
класифікацію тих чи інших підходів до вирішення проблем, пов’язаних із забезпеченням
національної безпеки. Крім цього, поділ на внутрішню і зовнішню безпеку необхідний і
для усвідомлення того, що при забезпеченні внутрішньої безпеки потрібні зовсім інші
методи, форми, засоби, аніж при забезпеченні зовнішньої безпеки.
В Законі України «Про основи національної безпеки України» від 19.06. 2003 р. відпо-
відно до п. 17 частини першої ст. 92 Конституції України визначені основні правові засади
державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в
Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сфе-
рах життєдіяльності. Аналізуючи зміст цього закону у якості правової основи національ-
ної безпеки Української держави, необхідно зазначити, що законодавець не дав визначен-
ня самого поняття «система національної безпеки», відсутнє чітке тлумачення її структури
та принципів класифікації з питань безпеки залежно від місця знаходження та характеру
загроз, об’єктів безпеки та сфер життєдіяльності людини, суспільства і держави.
Коментуючи цей аспект, слід звернути увагу на те, що саме відсутність досліджень з цієї
проблематики і спричинила, на нашу думку, те, що ці аспекти не знайшли свого відобра-
ження на законодавчому рівні. Більше того, практика сьогодення переконливо свідчить
про те, що за обставин, коли авторами здійснюється дроблення родового поняття за вида-
ми безпеки, тих чи інших наукових дослідженнях, а в засобах масової інформації існує
безліч тлумачень цієї класифікації, то це призводить, на жаль, до певної неузгодженості та
плутанини.
Зокрема, в ст. 7 Закону України «Про основи національної безпеки України» (2003 р.)
законодавець, не дотримуючись певних принципів структурної класифікації системи
національної безпеки, визначає загрози національним інтересам і національній безпеці
України, що існують у тих чи інших сферах. Аналізуючи положення, які знайшли своє
законодавче закріплення в зазначеній статті, необхідно визначити, що законодавець
визначає загрози у наступних сферах: зовнішньополітичній, державної безпеки, воєнній,
державного кордону, внутрішньополітичній, економічній, соціальній, гуманітарній, нау-
ково-технологічній, екологічній, інформаційній. Такий підхід, на нашу думку, є не досить
виправданим, оскілки, спираючись на таке бачення, неможливо визначити, а тим більше
передбачити й інші сфери на законодавчому рівні, де можуть виникнути як реальні, так і
потенційні загрози національній безпеці. Більше того, досить проблематичною є точка
зору законодавця, який виділив загрози національним інтересам і національній безпеці
України і у сфері державного кордону. На нашу думку, така констатація загроз у воєнній
сфері та сфері державного кордону не є виправданою, оскільки загрози у сфері державно-
го кордону належать до ширшої воєнної сфери.
Таким чином, структура будь-якої системи, у тому числі й системи національної без-
пеки, є в кінцевому підсумку рухом елементів цілого, результатом її організації. І в цьому
сенсі вона виступає законом зв’язку її елементів, іншими словами — завдяки своїй струк-
турі система національної безпеки репрезентує себе та існує у відносно незмінюваному
вигляді певний час.
152 Держава і право • Випуск 56
1. Общая теория национальной безопасности: Учебник / Под. общ. ред. А.А. Про хо-
жаева. — М.: Изд-во РАГС, 2005. — С. 38. 2. Макеев А.В. Политика и безопасность: взаи-
мосвязь и соотношение // Вестник МГУ. — 1998. — № 1. — (сор. 18). — С. 129-138; Место
и роль государства в догоняющем развитии: Монография / Авт. кол.: В.Г. Гельбрас,
Н.А. Симония, В.М. Сумской и др. — М.: ООД ИМЭМОРАН, 1999. — 94 с. 3. Ліпкан В.А.
Теоретичні основи та елементи національної безпеки України: Монографія. — К.: Текст,
2003. — 600 с.; Ситник Г.П., Олуйко В.М., Вавринчук М.П. Національна безпека України:
теорія і практика: Навч.посіб. / За заг. ред. Г.П. Ситника. — Хмельницький; Київ: Кондор,
2007. — 616 с.; Дзьобань О., Соснін О. Теоретичні основи національної безпеки України:
Навч. посіб. — К.: Освіта України. — 2009. — 384 с. 4. Ліпкан В.А. Цит. праця. — С. 358.
5. Ліпкан В.А. Національна безпека України: Навч. посіб. — К.: Кондор, 2008. — С. 18.
6. Ситник Г.П., Олуйко В.М., Вавринчук М.П. Цит. праця. — С. 198. 7. Там само. 8. Дзьо-
бань О., Соснін О. Цит. праця. — С. 193. 9. Там само. — С. 194. 10. Бодрук О.С. Структури
воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти: Монографія. — К.: НУПМБ,
2001. — С. 33. 11. Там само. — С. 41. 12. Материалистическая диалектика как научная сис-
тема / Под ред. проф. А.П. Шептуника. — М.: Изд-во Моск ун-та, 1983. — С. 202.
13. Егоров А.А. Возможность и структура // Современные проблемы материалистической
диалектики. — М., 1971. — С. 124.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64326 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:40:13Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Антонов, В.О. 2014-06-14T18:18:43Z 2014-06-14T18:18:43Z 2012 Проблема диференціації та класифікації структури системи національної безпеки / В.О. Антонов // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 148-152. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64326 Розглянуто концептуальні підходи до структурної класифікації системи національної
 безпеки. Зазначено, що для вирішення цієї проблеми потрібні насамперед фундаментальні теоретичні напрацювання, в першу чергу, пов’язані з розробкою концептуально-понятійного апарату. Зазначено, що структура системи національної безпеки є, в кінцевому підсумку, рухом
 елементів цілого, результатом її організації. Проанализированы концептуальные походы к структурной классификации системы
 национальной безопасности. Определяется, что для решения этой проблемы необходимы, в
 первую очередь, фундаментальные исследования, связанные с наработкой понятийно-категориального аппарата. Определено, что структура системы национальной безопасности в конченом итоге выступает как движение элементов целого, результатом ее организации. The conceptual approaches to the structural classification of national security is analyzed.
 Determined that for the solution of this problem requires, first of all, the fundamental research related
 to the operation time concepts and categorical apparatus. It was determined that the structure of the
 national security system in final result is the movement of elements of the whole, the result of its
 organization. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Конституційне право Проблема диференціації та класифікації структури системи національної безпеки Article published earlier |
| spellingShingle | Проблема диференціації та класифікації структури системи національної безпеки Антонов, В.О. Конституційне право |
| title | Проблема диференціації та класифікації структури системи національної безпеки |
| title_full | Проблема диференціації та класифікації структури системи національної безпеки |
| title_fullStr | Проблема диференціації та класифікації структури системи національної безпеки |
| title_full_unstemmed | Проблема диференціації та класифікації структури системи національної безпеки |
| title_short | Проблема диференціації та класифікації структури системи національної безпеки |
| title_sort | проблема диференціації та класифікації структури системи національної безпеки |
| topic | Конституційне право |
| topic_facet | Конституційне право |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64326 |
| work_keys_str_mv | AT antonovvo problemadiferencíacíítaklasifíkacíístrukturisisteminacíonalʹnoíbezpeki |