Конституційні принципи служби в органах місцевого самоврядування в Україні: система та видова характеристика
Розглядаються концептуальні проблеми становлення та реалізації системи принципів служби в органах місцевого самоврядування. Сформульовані авторські пропозиції щодо вдосконалення організації служби в органах місцевого самоврядування та напрями її конституційно-правового забезпечення. Рассматриваются...
Saved in:
| Published in: | Держава і право |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64330 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Конституційні принципи служби в органах місцевого самоврядування в Україні: система та видова характеристика / Г.В. Падалко // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 170-176. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859794325654732800 |
|---|---|
| author | Падалко, Г.В. |
| author_facet | Падалко, Г.В. |
| citation_txt | Конституційні принципи служби в органах місцевого самоврядування в Україні: система та видова характеристика / Г.В. Падалко // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 170-176. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Розглядаються концептуальні проблеми становлення та реалізації системи принципів
служби в органах місцевого самоврядування. Сформульовані авторські пропозиції щодо вдосконалення організації служби в органах місцевого самоврядування та напрями її конституційно-правового забезпечення.
Рассматриваются концептуальные проблемы становления и реализации системы принципов службы в органах местного самоуправления. Сформулированы авторские предложения
по усовершенствованию организации службы в органах местного самоуправления и направлений её конституционно-правового обеспечения.
In article conceptual problems of foundation and realization of the system principles of service in
local self-governments are considered. The author proposes certain measures for improvement of
organization of service in local self-government bodies and means of appropriate provisions in
constitution law.
|
| first_indexed | 2025-12-02T12:42:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
170 Держава і право • Випуск 56
Г.В. Падалко
КОНСТИТУЦІЙНІ ПРИНЦИПИ СЛУЖБИ
В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ:
СИСТЕМА ТА ВИДОВА ХАРАКТЕРИСТИКА
Розглядаються концептуальні проблеми становлення та реалізації системи принципів
служби в органах місцевого самоврядування. Сформульовані авторські пропозиції щодо вдо-
сконалення організації служби в органах місцевого самоврядування та напрями її конститу-
ційно-правового забезпечення.
Ключові слова: публічна служба; служба в органах місцевого самоврядування; службовці
та посадові особи органів місцевого самоврядування.
Рассматриваются концептуальные проблемы становления и реализации системы прин-
ципов службы в органах местного самоуправления. Сформулированы авторские предложения
по усовершенствованию организации службы в органах местного самоуправления и направле-
ний её конституционно-правового обеспечения.
Ключевые слова: публичная служба; служба в органах местного самоуправления; служа-
щие и должностные лица органов местного самоуправления.
In article conceptual problems of foundation and realization of the system principles of service in
local self-governments are considered. The author proposes certain measures for improvement of
organization of service in local self-government bodies and means of appropriate provisions in
constitution law.
Key words: public service; service in local self-government bodies; organization of service in local
self-government bodies.
Соціально-політичні процеси в українському суспільстві, зміна пріоритетів у держа-
вотворенні та правотворенні, інституціоналізація та конституювання місцевого самовря-
дування як фундаментального інституту конституційного ладу та виду публічної влади
спонукали вітчизняну юридичну науку до пошуку моделей служби в органах місцевого
самоврядування, які базуються на врахуванні нових чинників.
Для вітчизняної юридичної науки розробка проблем організації служби в органах міс-
цевого самоврядування є значною мірою новим напрямом наукового пошуку, при розроб-
ці якого слід враховувати його складність в умовах побудови демократичної і правової
держави.
Окремі питання проблематики публічної служби тією чи іншою мірою досліджували
у своїх працях В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, Г.В. Атаманчук, Д.М. Бахрах,
К.С. Бєльський, Л.Р. Біла-Тіунова, Ю.П. Битяк, Б.М. Габрічідзе, Є.В. Додін, С.В. Ківалов,
А.В. Кірмач, В.Л. Коваленко, Л.В. Коваль, І.Б. Коліушко, В.К. Колпаков, Б.М. Лазарєв,
В.М. Манохін, Д.М. Овсянко, І.М. Пахомов, О.В. Петришин, Ю.М. Старілов,
Ю.С. Шемшученко та ін.
Починаючи з 1990 р., коли у вітчизняній науці зароджувалися сучасні погляди на міс-
цеве самоврядування, окремим аспектам проблеми служби в органах місцевого самовря-
дування приділяли увагу М.О. Баймуратов, О.В. Батанов, О.І. Бедний, Я.В. Береж-
ницький, В.І. Борденюк, І.П. Бутко, Ю.В. Делія, В.М. Кампо, М.І. Корнієнко,
В.В. Кравченко, А.Р. Крусян, П.М. Любченко, М.П. Орзіх, Б.А. Пережняк, В. Ф. Погорілко,
М.О. Пухтинський, О.Ф. Фрицький, Л.В. Шинкарь та ін.
Але системне комплексне дослідження конституційно-правових проблем служби в
органах місцевого самоврядування в національній науці поки що відсутнє. Зокрема, у
171Юридичні і політичні науки
числі малодосліджених і дискусійних питань — питання принципів служби в органах міс-
цевого самоврядування.
Так, автор однієї з перших дисертаційних праць в Україні з проблем служби в органах
місцевого самоврядування О.І. Бедний визначає принципи служби в органах місцевого
самоврядування як основоположні начала, найбільшу визначальну ідею та доводить, що
категорія принципів служби в органах місцевого самоврядування є продуктом синтезу
принципів державного управління і державної служби, але не суто механічного їх поєднан-
ня. Розглядаються класифікації принципів служби: конституційні та організаційні принци-
пи; принципи організації служби та принципи функціонування служби; загальні принципи
публічної служби та специфічні принципи служби в органах місцевого самоврядування1.
У цьому річищі розмірковує й Ю.П. Битяк, на думку якого, принципи державної
служби є ключовими, вихідними ідеями для інституту державної служби, основою його
побудови, визначальними для суспільних, державно-службових відносин, випливають із
них і відображають їхні закономірності. Принципи державної служби базуються на прин-
ципах адміністративного права, оскільки норми цієї галузі права суттєво впливають на
регулювання державно-службових відносин2.
Екстраполюючи запропоновану Ю.П. Битяком концептуальну позицію на систему
служби в органах місцевого самоврядування, можна зробити висновок, що принципи
служби в органах місцевого самоврядування тісно пов’язані з принципами місцевого
самоврядування (муніципального управління), а останні впливають на формування сис-
теми принципів муніципального права.
Принципи місцевого самоврядування є орієнтирами діяльності суб’єктів муніципаль-
ного права, служать критеріями поведінки учасників муніципально-правових відносин, а
принципи муніципального права впливають на зміст муніципальної управлінської діяль-
ності, функціонування всього механізму муніципально-правового регулювання, виража-
ють і охороняють систему загальнолюдських цінностей громадянського суспільства.
З цього приводу слід вказати на двосторонній вплив щодо формування принципів
муніципального права і служби в органах місцевого самоврядування, метою чого є впо-
рядкування правового регулювання муніципальних публічно-службових відносин, що
забезпечувало б досягнення конституційних ідей щодо пріоритету прав і свобод людини,
розвитку і функціонування місцевого самоврядування як виду публічної влади, сприяти-
муть його інституціоналізації та конституюванню у системі демократичного конституцій-
ного ладу.
Аналіз актуальних проблем теорії та практики інституціоналізації та конституювання
місцевого самоврядування в сучасній Україні дає змогу зробити висновок про динаміч-
ність процесу формування принципів муніципального права та служби в органах місцево-
го самоврядування, що стає їхньою сучасною особливістю.
Теоретичні розробки у цій галузі свідчать про важливу стабілізуючу роль принципів
організації та функціонування служби в органах місцевого самоврядування, оскільки
вони: відбивають найбільш істотні, головні, об’єктивно детерміновані закономірності,
відносини й взаємозв’язки в системі організації й функціонування службу в органах міс-
цевого самоврядування; забезпечують ефективність механізму реалізації й захисту прав і
свобод людини й громадянина; визначають законність і стабільність поведінки посадових
осіб місцевого самоврядування; обумовлюють соціальну цінність відносин, які мають
місце в системі служби в органах місцевого самоврядування; становлять ядро системи
норм про організацію й функціонування служби в органах місцевого самоврядування.
Усі принципи організації та функціонування служби в органах місцевого самовряду-
вання «працюють» у взаємодії, у рамках одного механізму, однієї системи. Побудова такої
системи має як емпіричне, так і прикладне значення. Системний аналіз принципів орга-
нізації й функціонування служби в органах місцевого самоврядування дає змогу всебічно
врахувати їхні зв’язки й відносини усередині системи принципів служби в органах місце-
172 Держава і право • Випуск 56
вого самоврядування, знайти умови їхніх динаміки й стабільності, зрозуміти механізм
їхнього впливу на суспільні відносини з метою ефективної реалізації в процесі модерніза-
ції системи служби в органах місцевого самоврядування.
У ст. 4 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»3 закріплені
наступні основні принципи служби в органах місцевого самоврядування: 1) служіння
територіальній громаді; 2) поєднання місцевих і державних інтересів; 3) верховенства
права, демократизму і законності; 4) гуманізму та соціальної справедливості; 5) гласності;
6) пріоритету прав і свобод людини та громадянина; 7) рівних можливостей доступу гро-
мадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їхніх ділових якостей
та професійної підготовки; 8) професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності,
відданості справі; 9) підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за
порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов’язків; 10) дотримання
прав місцевого самоврядування; 11) правової і соціальної захищеності посадових осіб міс-
цевого самоврядування; 12) захисту інтересів відповідної територіальної громади; фінан-
сового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого
бюджету; 13) самостійності кадрової політики в територіальній громаді.
У ст. 3 проекту нової редакції Закону України «Про службу в органах місцевого само-
врядування»4 до числа принципів служби в органах місцевого самоврядування віднесено:
1) верховенство права; 2) пріоритет прав і свобод людини та громадянина; 3) патріотизм,
служіння територіальній громаді та Українському народу; 4) законність; 5) дотримання
прав місцевого самоврядування; 6) самостійність кадрового забезпечення служби в орга-
нах місцевого самоврядування; 7) рівний доступ до служби в органах місцевого самовря-
дування; 8) професіоналізм; 9) доброчесність; 10) політична неупередженість; 11) прозо-
рість діяльності; 12) підзвітність, підконтрольність, персональна відповідальність служ-
бовця органу місцевого самоврядування
Отже, останні законопроектні роботи свідчать про дещо відмінний підхід до інститу-
ціоналізації принципів служби в органах місцевого самоврядування від положень чинного
законодавства.
Сучасні теоретичні розробки характеризуються широким діапазоном видів принципів
служби в органах місцевого самоврядування й підходів до їх класифікації. Так, аналізуючи
систему принципів служби, закріплених в Законі «Про службу в органах місцевого само-
врядування», О. І. Бедний зазначає, що передбачені ним принципи за змістом, якщо не
тотожні, то значною мірою перетинаються. Це, на його думку, стосується, наприклад,
принципу служіння територіальній громаді, принципу захисту інтересів територіальної
громади та принципу дотримання прав місцевого самоврядування. Існує, крім цього, вва-
жає автор, певне протиріччя між принципом поєднання місцевих і державних інтересів та
принципом захисту інтересів територіальної громади. Все це свідчить про необхідність
наукового переосмислення та вироблення системи принципів служби в органах місцевого
самоврядування5.
На думку автора, основу системи принципів служби в органах місцевого самовряду-
вання має складати їх класифікація за цільовим призначенням або спрямованістю змісту
на загальні, організаційні та функціональні. Дана класифікація відображає специфіку
інституту служби в органах місцевого самоврядування, його ключові елементи, виявляє
структурні та системні характеристики принципів організації та функціонування, а також
закономірності їх прояву в практичній реалізації.
Повноцінний механізм функціонування системи принципів служби в органах місце-
вого самоврядування залежить від визначеності всіх його елементів. Відсутність чітко
сформованих правових принципів служби в органах місцевого самоврядування спричи-
няє появу в ній рис бюрократизму та приводить до порушень законів. Аналітичний огляд
дає змогу виявити наявність принципів служби в органах місцевого самоврядування, які
173Юридичні і політичні науки
унормовані на рівні загальних і спеціальних законів, інших нормативно-правових актів, а
також запропонованих у проектах законів, у теоретико-правових дискусіях.
Узагальнюючи існуючі концептуальні підходи щодо кола принципів служби в органах
місцевого самоврядування, вважаємо за доцільне виокремити у вигляді системи ті з них,
що об’єктивно відповідають сучасним потребам суспільства, інтересам територіальних
громад і розвитку місцевого самоврядування. До числа таких принципів варто відносити
такі основні принципи служби в органах місцевого самоврядування: 1) служіння терито-
ріальній громаді та дотримання прав місцевого самоврядування; 2) пріоритет прав і сво-
бод людини та громадянина; 3) верховенство права; 4) законність; 5) поєднання місцевих
і державних інтересів; 6) гуманізму та соціальної справедливості; 7) прозорість діяльності;
8) рівність можливостей доступу громадян, які володіють державною мовою, до служби в
органах місцевого самоврядування з урахуванням їхніх ділових якостей та професійної
підготовки, та рівність умов її проходження незалежно від статі, раси, національності,
походження, майнового стану, службового положення, строку та місця проживання на
відповідній території, ставлення до релігії, переконань, належності до громадських
об’єднань, а також від інших обставин, які не пов’язані з професійними та діловими якос-
тями службовця; 9) стабільність; 10) професіоналізм, компетентність; 11) ініціативність,
доброчесність, відданість справі; 12) підконтрольність і підзвітність; 13) позапартійність,
політична нейтральність і лояльність; 14) персональна відповідальності за порушення
дисципліни та неналежне виконання посадових обов’язків; 15) самостійність кадрової
політики в територіальній громаді; 16) соціальна захищеність посадових осіб місцевого
самоврядування.
Спробуємо дати загальну характеристику деяким із зазначених принципів. Так, прин-
цип служіння територіальній громаді та дотримання прав місцевого самоврядування
полягає у тому, що саме територіальна громада є основним носієм права на місцеве само-
врядування, його функцій і повноважень. Така головна мета місцевого самоврядування
вимагає спрямованості безпосередньої діяльності місцевого самоврядування як найближ-
чого до жителів рівня влади насамперед на захист прав і свобод людини та громадянина як
члена територіальної громади, забезпечення її законних інтересів.
Принцип законності є неодмінним атрибутом і водночас своєрідним критерієм пра-
вового життя держави, суспільства, громадян, територіальних громад, об’єднань грома-
дян, їх функціонування, взаємодії між собою тощо. У правовій державі законність є одним
із визначальних принципів конституційного ладу, що вимагає правочинної діяльності
органів держави, посадових осіб, державних організацій та установ, підприємств та інших
суб’єктів права6. Це комплексне політико-правове явище, що відображає правовий харак-
тер організації суспільного життя, органічний зв’язок права і влади, права та держави7.
З огляду на це, принцип законності означає, що повноваження органів місцевого само-
врядування, їхніх посадових осіб, способи та межі здійснення їхніх функцій та повнова-
жень, способи захисту права територіальної громади на самоврядування та сфери повно-
важень суб’єктів місцевого самоврядування визначаються на підставі Конституції та
законів України.
Сутність принципу гуманізму і соціальної справедливості полягає у тому, що справед-
ливість є однією з фундаментальних цінностей суспільно-політичного життя. Як зазна-
чається у філософській літературі8, справедливість — це перша чеснота суспільних інсти-
тутів, так само, як істина — перша чеснота систем думки. У ній завжди можуть прихову-
ватися можливості подальшого дослідження, спрямовані на доповнення, заперечення або
ревізію. Також закони й інститути, якими би вони не були ефективними й успішно вла-
штованими, мають бути реформовані або ліквідовані, якщо вони несправедливі. Кожній
особистості притаманна заснована на справедливості недоторканність, що не може бути
порушена навіть розвиненим суспільством.
174 Держава і право • Випуск 56
У більшості випадків критеріями принципу справедливості постають соціальні нор-
ми-засоби управління, регуляції, контролю та орієнтування поведінки та діяльності інди-
віда або соціальної групи в державно-організованому суспільстві. Зокрема, принцип соці-
альної справедливості містить у собі вимоги відповідності між практичною роллю певних
соціальних суб’єктів у житті суспільства та їхнім статусом, між правами та обов’язками,
діяннями та відплатою за них, працею і винагородою, злочином і покаранням, заслугами
людей та суспільним визнанням. Йдеться про відносини розподілу та надання не тільки
різноманітних соціальних благ, пільг, а й різних соціальних тягарів, обов’язків, відпові-
дальності, ризику та нестатків, які виникають у процесі спілкування соціальних суб’єктів.
В узагальненому вигляді справедливість слід визначати як прийнятий суспільством і
визнаний державою морально виправданий та правильний еталон для порівняння дій чи
поведінки певного соціального суб’єкта та відповідної віддачі за них з боку інших
суб’єктів (у тому числі та в першу чергу — держави, державної влади, державних діячів,
політиків, політичних партій та чиновників) або суспільства в цілому. Існуючи в реально-
му суспільстві, вимоги принципу справедливості сприяють як стабільності, так і динаміці
відносин відповідного типу, які фактично оцінюються на кожному етапі суспільного роз-
витку з точки зору їхньої корисності. Тому одночасно існують різні уявлення про справед-
ливе та несправедливе, які змінюються під впливом соціальних перетворень9.
Зазначені концептуальні підходи дають змогу зробити висновок, що важлива роль у
становленні служби в органах місцевого самоврядування має належати соціальній спра-
ведливості, яка в сучасних умовах виступає не тільки визначальним чинником демокра-
тизації та стабілізації суспільно-політичного розвитку, а є вагомим фактором становлення
ефективної та дієздатної моделі місцевого самоврядування, сприятиме зародженню циві-
лізованих засад розбудови української демократичної державності.
Важливим є принцип рівності можливостей доступу громадян, які володіють держав-
ною мовою, до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їхніх ділових
якостей і професійної підготовки та рівність умов її проходження незалежно від статі,
раси, національності, походження, майнового стану, службового положення, строку та
місця проживання на відповідній території, ставлення до релігії, переконань, належності
до громадських об’єднань, а також від інших обставин, які не пов’язані з професійними та
діловими якостями службовця. Адже Конституція України гарантує повну й ефективну
реалізацію права громадян на участь в управлінні державою за допомогою надання рівної
можливості кожному бути допущеним до публічної служби (державної служби та служби
в органах місцевого самоврядування).
Значення цього принципу полягає у: 1) реалізації природних рівності прав між людь-
ми, соціальної справедливості й пріоритету прав і свобод людини та громадянина;
2) подоланні будь-якої дискримінації між людьми; 3) забезпеченні єдиної упорядкованої
демократичної системи формування кадрів публічної служби (державної служби та служ-
би в органах місцевого самоврядування) тощо.
Аналіз чинного законодавства в галузі муніципально-службових відносин, виявляє
необхідність впровадження принципу стабільності служби в органах місцевого самовря-
дування, що, на думку автора, обумовлене потребою подолання поверхневого нестійкого
правового регулювання цього інституту. Професійна стабільність і стійкість службового
положення є необхідними не тільки в інтересах державного апарату та державних служ-
бовців, а й інтересах територіальних громад і посадових осіб місцевого самоврядування.
Вони мають бути гарантовані навіть у разі повних або часткових змін у системі організації
публічної служби. Цей принцип дає змогу забезпечити не лише кількісні, а насамперед
якісні умови функціонування органів місцевого самоврядування. Він відображається при
підборі кадрів і призначенні на посаду, просуванні по службі, звільненні тощо.
Головною умовою ефективності та стабільності служби в органах місцевого самовря-
дування, а так саме її існування, є професіоналізм і компетентність її службовців. Дія
175Юридичні і політичні науки
цього принципу полягає у сумлінному ставленні посадової особи місцевого самовряду-
вання до своєї роботи, майбутньої кар’єри, відданості справі, прагненні досягти макси-
мально високих результатів, та, в рівною мірою, в розумній кадровій політиці у територі-
альній громаді, яка б забезпечувала професійний розвиток, раціональне використання
наявних людських ресурсів служби в органах місцевого самоврядування та незалежність
службової праці від змін суспільно-політичного спрямування державних інститутів і їхніх
структур.
Вагомою складовою професіоналізму посадових осіб місцевого самоврядування має
бути їхні етичність, дотримання морально-етичних норм управління, службового етикету.
В зв’язку з цим необхідно активізувати спеціальні навчальні програми, спрямовані на під-
вищення культури праці посадових осіб місцевого самоврядування, розширення й зміц-
нення їхнього морального світогляду.
Важливим є принцип позапартійності, політичної нейтральності та лояльності, який
має розглядатися як гарантія стабільності та високого професіоналізму органів місцевого
самоврядування та їхніх посадових осіб. Даний принцип є відносно новим та обумовле-
ним перебудовою існуючої політичної системи, реформуванням системи місцевого само-
врядування, труднощами формування партійної системи, а тому остаточно невизначеним
для системи служби в органах місцевого самоврядування в Україні. Суть його зводиться до
певних обмежень політичної активності службовців в органах місцевого самоврядування.
Вони мають на меті блокування можливості зловживання службовим становищем у пар-
тійних або особистих інтересах, максимально обмежити можливість впливати на голоси
виборців через різноманітні канали, використовувати наявний у них адміністративний
ресурс, узяти під контроль корупцію. Служба в органах місцевого самоврядування пови-
нна бути надійно захищена від сваволі політичних партій, урядів і міністрів, що нерідко
змінюються, а народ — від сваволі чиновників і всевладдя апарату.
Слід зазначити, що однією з проблем реалізації принципу політичної нейтральності
посадових осіб місцевого самоврядування є недосконалість його регламентації в чинному
законодавстві. Насамперед це стосується відсутності інтерпретації принципу в нормах
законів і неузгодженості правового тлумачення певних його аспектів, що надаються в різ-
них нормативно-правових актах тощо.
Оновлення та подальше впровадження принципу соціальної захищеності посадових
осіб місцевого самоврядування передбачає встановлення механізму надання конституцій-
но гарантованого захисту посадових осіб місцевого самоврядування, створенні рівних
умов вступу й перебування на службі в органах місцевого самоврядування всіх соціальних
категорій населення, укріпленні становища жінок у сфері муніципального управління,
наданні реальних можливостей самовизначення молоді з метою залучення до служби в
органах місцевого самоврядування талановитих фахівців, розробці системи прямого соці-
ального забезпечення службовців шляхом збільшення грошових виплат і скорочення
пільг і переваг.
На нашу думку, впровадження саме такої системи принципів служби в органах місце-
вого самоврядування найбільше гармонізує з сучасним переходом публічного врядування
від ідеології «панування над людиною» до нової ідеології «служіння інтересам людини».
1. Бедний О. І. Організаційно-правові основи служби в органах місцевого самовряду-
вання в Україні: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — О., 2002. — С. 8. 2. Битяк Ю. П.
Державна служба в Україні: проблеми становлення, розвитку та функціонування: Автореф.
... д-ра юрид. наук. — Харків, 2006. — С. 13. 3. Закон України «Про службу в органах міс-
цевого самоврядування» від 7 червня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. —
2001. — № 33. — ст. 175. 4. Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядуван-
ня». Проект, підготовлений Міністерством юстиції України [Електронний ресурс] //
Офіційний сайт Міністерства юстиції України. — Режим доступу: http://www.minjust.gov.
176 Держава і право • Випуск 56
ua/0/38414 5. Бедний О. І. Організаційно-правові основи служби в органах місцевого само-
врядування в Україні: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — О., 2002. — С. 8. 6.
Перевалова Л. В. Законність / Л. В. Перевалова, М. Г. Окладна // Політологічний енцикло-
педичний словник / упоряд. В. П. Горбатенко; за ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкіна,
В. П. Гор батенка. — 2-е вид., доп. і перероб. — К.: Генеза, 2004. — С. 208. 7. Шемшученко
Ю. С. Законність / Ю. С. Шемшученко, С. В. Бобровник // Юридична енциклопедія: в 6
т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (гол. редкол.) [та ін.]. — К.: Укр. енцикл., 1999. — Т. 2:
Д–Й. — С. 498-499. 8. Верецька Л. І. Феномен справедливості у контексті соціальної кому-
нікації: Автореф. дис. ... канд. філос. наук. — О., 2002. — С. 8. 9. Околіта С. В. Справед-
ливість та законність як принципи державно-правового регулювання: Автореф. дис. ...
канд. наук з держ. упр. — К., 2000. — 18 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64330 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T12:42:56Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Падалко, Г.В. 2014-06-14T18:28:49Z 2014-06-14T18:28:49Z 2012 Конституційні принципи служби в органах місцевого самоврядування в Україні: система та видова характеристика / Г.В. Падалко // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 170-176. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64330 Розглядаються концептуальні проблеми становлення та реалізації системи принципів служби в органах місцевого самоврядування. Сформульовані авторські пропозиції щодо вдосконалення організації служби в органах місцевого самоврядування та напрями її конституційно-правового забезпечення. Рассматриваются концептуальные проблемы становления и реализации системы принципов службы в органах местного самоуправления. Сформулированы авторские предложения по усовершенствованию организации службы в органах местного самоуправления и направлений её конституционно-правового обеспечения. In article conceptual problems of foundation and realization of the system principles of service in local self-governments are considered. The author proposes certain measures for improvement of organization of service in local self-government bodies and means of appropriate provisions in constitution law. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Конституційне право Конституційні принципи служби в органах місцевого самоврядування в Україні: система та видова характеристика Article published earlier |
| spellingShingle | Конституційні принципи служби в органах місцевого самоврядування в Україні: система та видова характеристика Падалко, Г.В. Конституційне право |
| title | Конституційні принципи служби в органах місцевого самоврядування в Україні: система та видова характеристика |
| title_full | Конституційні принципи служби в органах місцевого самоврядування в Україні: система та видова характеристика |
| title_fullStr | Конституційні принципи служби в органах місцевого самоврядування в Україні: система та видова характеристика |
| title_full_unstemmed | Конституційні принципи служби в органах місцевого самоврядування в Україні: система та видова характеристика |
| title_short | Конституційні принципи служби в органах місцевого самоврядування в Україні: система та видова характеристика |
| title_sort | конституційні принципи служби в органах місцевого самоврядування в україні: система та видова характеристика |
| topic | Конституційне право |
| topic_facet | Конституційне право |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64330 |
| work_keys_str_mv | AT padalkogv konstitucíiníprincipislužbivorganahmíscevogosamovrâduvannâvukraínísistematavidovaharakteristika |