Діяльність підпілля Організації Українських Націоналістів на території Мелітопольського району Запорізької області
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український визвольний рух |
|---|---|
| Дата: | 2006 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64345 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Діяльність підпілля Організації Українських Націоналістів на території Мелітопольського району Запорізької області / Ю. Щур // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2006. — Збірник 8. — С. 153-163. — Бібліогр.: 64 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64345 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Щур, Ю. 2014-06-15T14:17:03Z 2014-06-15T14:17:03Z 2006 Діяльність підпілля Організації Українських Націоналістів на території Мелітопольського району Запорізької області / Ю. Щур // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2006. — Збірник 8. — С. 153-163. — Бібліогр.: 64 назв. — укр. XXXX-0120 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64345 uk Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України Український визвольний рух Період збройної боротьби ОУН і УПА Діяльність підпілля Організації Українських Націоналістів на території Мелітопольського району Запорізької області Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Діяльність підпілля Організації Українських Націоналістів на території Мелітопольського району Запорізької області |
| spellingShingle |
Діяльність підпілля Організації Українських Націоналістів на території Мелітопольського району Запорізької області Щур, Ю. Період збройної боротьби ОУН і УПА |
| title_short |
Діяльність підпілля Організації Українських Націоналістів на території Мелітопольського району Запорізької області |
| title_full |
Діяльність підпілля Організації Українських Націоналістів на території Мелітопольського району Запорізької області |
| title_fullStr |
Діяльність підпілля Організації Українських Націоналістів на території Мелітопольського району Запорізької області |
| title_full_unstemmed |
Діяльність підпілля Організації Українських Націоналістів на території Мелітопольського району Запорізької області |
| title_sort |
діяльність підпілля організації українських націоналістів на території мелітопольського району запорізької області |
| author |
Щур, Ю. |
| author_facet |
Щур, Ю. |
| topic |
Період збройної боротьби ОУН і УПА |
| topic_facet |
Період збройної боротьби ОУН і УПА |
| publishDate |
2006 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український визвольний рух |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0120 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64345 |
| citation_txt |
Діяльність підпілля Організації Українських Націоналістів на території Мелітопольського району Запорізької області / Ю. Щур // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2006. — Збірник 8. — С. 153-163. — Бібліогр.: 64 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ŝurû díâlʹnístʹpídpíllâorganízacííukraínsʹkihnacíonalístívnateritoríímelítopolʹsʹkogoraionuzaporízʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2025-11-26T02:45:01Z |
| last_indexed |
2025-11-26T02:45:01Z |
| _version_ |
1850609018884587520 |
| fulltext |
152
ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ
153
№ 8
У народних піснях Є. Коновалець зображений у різних іпоста-
сях. Це — організатор і Провідник ОУН, вождь української нації,
державний будівник, визначний військовий діяч, мученик за право
народу на власне бут тя. У народному сприйнятті він також батько,
брат, син.
І нарешті, Є. Коновалець — це символ-дороговказ; у його діян-
нях міститься велика філософсько-світоглядна цінність для сучас-
них і майбутніх поколінь.
Через активний і плідний творчий акт поетизації й героїзації
Провідника ОУН Є. Коновальця народ сягнув високого рівня ху-
дожньої самореалізації, а з іншого боку — виразної ідейно-полі-
тичної ідентифікації. Кожний окремий індивід, активний учасник
фольклорного процесу, усвідомив себе незамінною частинкою цілої
нації, яка бореться за власне національно-державницьке буття.
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН І УПА
ЮРІЙ ЩУ Р
ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПІЛЛЯ
ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
НА ТЕРИТОРІЇ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ
ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Вивчення історії Запорізької області в період німецької окупа-
ції триває вже близько 60 років. Від 1991 р. можемо говорити про
більш ґрунтовне і багатогранне її вивчення. Це пояснюється тим,
що після проголошення незалежності України зникла компартійна
монополія на історичну істину, а крім того, було відкрито раніше за-
секречені архівні документи. Щоправда, це майже не вплинуло на
дослідження діяльності некомуністичного руху опору на Запоріж-
жі, зокрема — Організації Українських Націоналістів.
Ситуація частково змінилася після 1997 р., коли була надру-
кована стаття Валерія Мороко «ОУН на Запоріжжі в роки радян-
сько-німецької війни»1, де автор, на основі доступних на той час
матеріалів, подав історію діяльності націоналістичного підпілля на
території нашого краю, зокрема і на Мелітопольщині.
Наступні дослідження з’явилися протягом 2000—2001 рр. Це,
зокрема, малоінформативна публікація Олексія Алексєєва у ча-
сописі «Шлях перемоги»2 та цикл публікацій Василя Марковича
у газеті «Суббота плюс», матеріал яких 2001 р. було видано окре-
мою брошурою3. Останній у своїй роботі, хоч і спирався на матері-
али Державного архіву Запорізької області (ДАЗО) та Державного
архіву Служби безпеки України в Запорізькій області, припустив-
ся численних помилок і вніс велику плутанину у факти, пов’язані
з діяльністю Організації Українських Націоналістів на території
1 Мороко В. ОУН на Запоріжжі в роки радянсько-німецької війни // Наукові праці істо-
ричного факультету. – Дніпропетровськ, 1997. – Вип. 2: 25-річчю історичного фа-
культету присвячується. 1971-1996. – С. 152–164.
2 Алексєєв О. ОУН на Запоріжжі // Шлях перемоги. – 2000. – 05 трав.
3 Маркович В. Підпілля ОУН у Запорізькій області. – Запоріжжя, 2001.
154
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН І УПА
155
№ 8ЮРІЙ ЩУР ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПІЛЛЯ ОУН НА ТЕРИТОРІЇ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ
області. З огляду на це, вважаємо, що до відомостей, викладених у
брошурі, треба ставитися дуже обережно.
Знову тема була піднята в науковій літературі вже 2005 р. тоді
вийшли друком збірки документів, де міститься інформація про ОУН
на Запоріжжі. Так, деякі матеріали з історії мелітопольського націо-
налістичного підпілля було опубліковано у збірках «Запорізький ар-
хів. Народна війна. 1941-1944. Антифашистський рух Опору на тери-
торії Запорізької області»4 та «Український здвиг: Наддніпрянщина.
1941-1955» Володимира Сергійчука5. Того ж року була опублікована
наша стаття «Організаційна структура націоналістичного підпілля
(ОУН) на території Запорізької області під час німецької окупації
(1941—1943 рр.)», де проаналізовано процес створення підпільних осе-
редків і частково висвітлено діяльність ОУН(р) у Запорізькій області6.
Частково питання діяльності запорізького націоналістичного
підпілля було висвітлено в українській діаспорній історіографії.
Тут варто відзначити праці Євгена Стахова7, Зиновія Матли8 та
Лева Шанковського9. Проте маємо зауважити, що лише Є. Стахів та
Л. Шанковський подали інформацію про мелітопольське підпілля.
Окремо згадаємо спогади Івана Молодія, члена ОУН, який про-
тягом 1941—1943 рр. активно діяв у Мелітопольській окрузі. Не-
зважаючи на деякі хронологічні неточності, матеріал містить цін-
ну інформацію про створення і функціонування націоналістичного
підпілля не лише у Запоріжжі та Мелітополі, а й в інших регіонах
Південної України10.
Отож, на сьогодні існує певний пласт опублікованих матеріалів
та архівних документів про запорізьке націоналістичне підпілля,
але немає комплексних досліджень і про обласне підпілля в цілому,
4 Запорізький архів. Народна війна. 1941-1944. Антифашистський рух Опору на
території Запорізької області: Збірник документів і матеріалів / Авт.-упоряд.:
В. О. Бондар, О. Г. Величко, І. В. Козлова. – Запоріжжя, 2005.
5 Сергійчук В. Український здвиг: Наддніпрянщина. 1941–1955. – Київ, 2005.
6 Щур Ю. Організаційна структура націоналістичного підпілля (ОУН) на території
Запорізької області під час німецької окупації (1941-1943 рр.) // Музейний вісник.
– Запоріжжя, 2005. – Вип. 5.
7 Стахів Є. ОУН у боротьбі з німецькими нацистами на Наддніпрянщині (програмові
зміни в ОУН) // Матеріяли до позицій визвольної боротьби. – Мюнхен, 1993.
8 Матла З. Південна похідна група. – Мюнхен, 1952.
9 Шанковський Л. Похідні групи ОУН. Причинки до історії похідних груп ОУН на цен-
тральних і східних землях України в 1941–1943 рр. – Мюнхен, 1958.
10 Молодій І. Пискоровичі, Пискоровичі … моя любов, моє горе // Закерзоння. Спомини
вояків УПА / Підготував Б. Гук. – Варшава, 1997. – Т. 3. – С. 7–247.
і про низові організації, зокрема про окружні проводи ОУН. Тому
вважаємо, що висвітлення діяльності українських націоналістів на
Мелітопольщині є актуальним завданням, що заповнює одну з «бі-
лих плям» в історії Запорізького краю періоду німецької окупації.
Говорячи про націоналістичне підпілля на Мелітопольщині, ма-
ємо на увазі передовсім мережу ОУН(р), — її популярна назва —
«бандерівці», від прізвища Голови Проводу ОУН(р) Степана Банде-
ри. Основу для цієї мережі заклали учасники похідних груп ОУН,
які після початку німецько-радянської війни обійшли всю терито-
рію України, в тому числі й Крим та українські етнічні землі, які
входили до складу Білорусії та Росії11.
На території Запорізької області перші члени ОУН з’явились у
ве ресні 1941 р.12. Це була частина Південної похідної групи, яку очо-
лював З. Матла — «Святослав Вовк». Група з 15 осіб на чолі з Іваном
Климом — «Митарем» мала завдання організувати обласний та ра-
йонні адміністративні органи, а також народну міліцію. Крім того вона
повинна була створити обласний провід ОУН. Це завдання не вдалося
виконати, але спроби закласти певні підпільні клітини все ж були13.
Мелітополь як адміністративний центр Генерального комісарі-
ату Криму і Таврії мав особливе, стратегічне значення14. Тому не
дивно, що група І. Клима, окрім Запоріжжя, водночас намагалася
закріпитися на Мелітопольщині. Так, відомо, що відразу ж після оку-
пації Мелітополя німецькими військами 6 жовтня 1941 р.15 на стінах
будинків, перехрестях вулиць й інших видних місцях, поруч з офі-
ційними німецькими відозвами, з’явилися листівки та звернення до
українського народу з інформацією про відновлення у Львові Укра-
їнської Держави і створення Державного Правління (уряду) на чолі
з Ярославом Стецьком (документ, у якому згадано про цей факт,
стверджує, що в листівках головою уряду було названо С. Бандеру;
очевидно, йшлося про те, що ініціатором проголошення державно-
сті була бандерівська ОУН) та закликом розбудовувати незалежну
та самостійну Українську Державу16.
11 Шанковський Л. Похідні групи ОУН… – С. 30.
12 Мороко В. ОУН на Запоріжжі в роки радянсько-німецької війни. – С. 153.
13 Шанковський Л. Похідні групи ОУН… – С. 160.
14 Мороко В. ОУН на Запоріжжі в роки радянсько-німецької війни. – С. 155–156.
15 История городов и сел Украинской ССР. Запорожская область. – Київ, 1981. – С. 425.
16 Архів Мелітопольського краєзнавчого музею (далі – Архів МКМ). – Спр. 527. –
«Іларіон Курило-Кримчак». – Арк. 22.
156
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН І УПА
157
№ 8ЮРІЙ ЩУР ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПІЛЛЯ ОУН НА ТЕРИТОРІЇ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ
Фактично, цим обмежується інформація про діяльність групи
І. Клима на Мелітопольщині. За даними Л. Шанковського, у жовтні
ж 1941 р., після прибуття німецької цивільної адміністрації, членів
групи було заарештовано й відправлено до Львова17.
Завдання зі створення сітки ОУН та її керівних органів на те-
риторії Запоріжжя й області було виконано вже після приходу на-
ступної групи оунівців рою «Л» підгрупи «Г» Південної похідної
групи наприкінці жовтня — на початку листопада 1941 р. Провід-
ником підгрупи був Василь Пастушенко, рою — М. Федисів18.
Одразу по прибутті згаданих членів ОУН до Запоріжжя було
створено обласний провід, до якого ввійшли:
1. В. Пастушенко — «Василь Ясенко» («Дмитро»), уродженець
Західно-Українських Земель (ЗУЗ), 1910 р. н. Голова проводу.
2. Іван Клим — «Митар», уродженець ЗУЗ, 1902 р. н., інженер
за фахом. Перший заступник В. Пастушенка.
3. «Степан», 1911 р. н.
4. Богдан Мовчан — «Степан Лисавка», уродженець Львівської
або Тернопільської області, 1918 р. н., студент педагогічного інсти-
туту. Куратор Мелітопольського окружного та міського проводів.
5. Борис Крицан — «Борис», уродженець ЗУЗ, 1914 р. н. Допо-
магав у роботі Б. Мовчану, разом із ним їздив по області.
6. «Ілля» («Гіля»), родом із ЗУЗ, 1912 р. н., вчитель за фахом.
Відповідав за роботу серед шкільних учителів19.
Варто відразу з’ясувати питання участі І. Клима в обласному
проводі. Як ми зазначили вище, його групу було вислано до Львова.
Але вже у січні 1942 р. він повернувся до Запоріжжя та продовжив
організаційну роботу. Саме звідси його відрядили на Донбас на до-
помогу місцевому підпіллю20.
Після створення обласного проводу було вирішено сформува-
ти два окружні — в Мелітополі та Бердянську. Згідно з організа-
ційними вимогами, до кожної такої структури повинні були ввійти
щонайменше три районові організації, до районової — дві підрайо-
нові, які, своєю чергою, мали охопити шість сіл (2—3 сільські лан-
ки). Проте, як зауважував один із активних підпільників І. Молодій,
17 Шанковський Л. Похідні групи ОУН… – С. 160.
18 Молодій І. Пискоровичі, Пискоровичі … моя любов, моє горе. – С. 42.
19 ДАЗО. – Ф. Р-5747. – Оп. 3. – Спр. 107. – Арк.157–158.
20 Шанковський Л. Похідні групи ОУН… – С. 160–161.
Запорізька обласна ОУН цього принципу не дотримувалася через
брак кадрів21.
Наприкінці жовтня — на початку листопада 1941 р. на Мелітополь-
щину прибула група оунівців на чолі з М. Вінтоновим — «Михасем». До
групи входили Микола Сливка — «Буревій», І. Молодій — «Сошенко» та
Володимир Шалько — «Володимир». Маючи рекомендації від голови
Михайлівської районової ОУН Івана Гребенюка, М. Вінтонів та І. Мо-
лодій виїхали з Мелітополя до с. Вознесенки на зустріч із Іларіоном
Курило-Кримчаком22. Унаслідок цієї зустрічі підпільники легалізува-
лися, влаштувавшись на роботу до різних адміністративних установ23.
По прибутті до Мелітополя обов’язки серед підпільників було
розподілено так: М. Вінтонів — провідник, М. Сливка — робота се-
ред інтелігенції та робітництва, В. Шалько — охорона, І. Молодій
— харчове забезпечення. Зауважмо, що В. Шалько виконувати свої
обов’язки не зміг з огляду на вимогу німецького командування про-
тягом 24 го дин покинути Мелітополь24.
Протягом осені 1941 — літа 1942 рр. було створено мережу ОУН.
Зокрема, в квітні 1942 р. на нараді, на якій був присутній Голова об-
ласного проводу «Ясенко», було створено Мелітопольський місь-
кий провід на чолі з М. Вінтоновим, що до того часу керував усім
підпільним націоналістичним рухом краю. До Проводу ввійшли:
М. Сливка, І. Курило-Кримчак та Афанасій Ніколаєнко25.
Мелітопольський окружний провід очолював М. Сливка, замі-
нений за рекомендацією «Степана Лисавки»26 інженером Леонідом
Фоменком — «Кривоносом», що працював на Мелітопольському
горілчаному заводі. До проводу ввійшли і члени керівництва місь-
кого підпілля М. Вінтонів, І. Курило-Кримчак та М. Сливка27. Така
ситуація підтверджує тезу І. Молодія про брак кадрів, принаймні
керівних. Тут також варто зазначити, що керівництво місцевого ко-
муністичного підпілля вважало головою окружного проводу І. Ку-
рило-Кримчака28.
21 ДАЗО. – Ф. Р-5747. – Оп. 3. – Спр. 107. – Арк. 158.
22 Там само. – Арк. 153.
23 Архів МКМ. – Спр. 527. – «Іларіон Курило-Кримчак». – Арк. 24.
24 Молодій І. Пискоровичі, Пискоровичі … моя любов, моє горе. – С. 51–52.
25 ДАЗО. – Ф. Р-5747. – Оп. 3. – Спр. 107. – Арк. 165–166.
26 Молодій І. Пискоровичі, Пискоровичі … моя любов, моє горе. – С. 79.
27 ДАЗО. – Ф. Р-5747. – Оп. 3. – Спр. 107. – Арк. 159.
28 Там само. – Ф. П-3. – Оп. 1. – Спр. 103. – Арк. 20.
158
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН І УПА
159
№ 8ЮРІЙ ЩУР ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПІЛЛЯ ОУН НА ТЕРИТОРІЇ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ
Можемо стверджувати, що оунівцям вдалося створити підрайо-
новий провід у с. Новомиколаївка на чолі з І. Молодієм — «Сошен-
ком». До складу цього підрайону входило два сільські осередки:
у с. Констянтинівка (на чолі з агрономом Олександром Шевченком)
та у с. Новомиколаївка (на чолі з І. Ротанчуком)29. Оунівські осеред-
ки існували також у с. Семенівка (вчитель Сергій Гармаш) та с. Ве-
лика Іванівка (агроном Романенко)30.
Проаналізувавши діяльність мелітопольського оунівського під-
пілля, можемо виокремити такі основні напрями його роботи: куль-
турницько-пропагандивний, політично-організаційний, мобіліза-
ційний та терористично-бойовий.
1. КУЛЬТУРНИЦЬКО-ПРОПАГАНДИВНИЙ НАПРЯМ
Від перших днів перебування на Мелітопольщині члени ОУН
розгорнули активну просвітницьку діяльність. Зокрема, у листопа-
ді 1941 р. І. Курило-Кримчак організував зустріч учнів 10 класу се-
редньої школи в с. Вознесенка з М. Вінтоновим, під час якої обгово-
рювали питання організованої боротьби за незалежність України31.
У кінці грудня того ж року з ініціативи І. Курило-Кримчака у
Вознесенківській школі було проведено семінар для вчителів Ме-
літопольщини. Основним питанням на таких заходах (а загалом їх
проведено три) була реорганізація роботи шкіл, переведення їх
на національну базу32. Також семінари намагалися використати
для залучення нових кадрів до організації33.
Зазначмо, що робота з учителями давала свої плоди. Так, дирек-
тор школи з передмістя Мелітополя — Кизияру — Семикін активно
допомагав створювати сітку ОУН, зокрема, забезпечив знайомство
з жителями с. Юр’ївка, Кизияру та Мелітополя34.
Паралельно з проведенням семінарів у с. Вознесенка було ство-
рено хоровий гурток, до чийого репертуару входили українські на-
родні та патріотичні пісні, а також національний гімн «Ще не вмерла
Україна». У 1942 р. відбулися два виступи цього гуртка у с. Возне-
29 ДАЗО. – Ф. Р-5747. – Оп. 3. – Спр. 107. – Арк. 160.
30 Молодій І. Пискоровичі, Пискоровичі … моя любов, моє горе. – С. 53, 68.
31 Архів МКМ. – Спр. 527. – «Іларіон Курило-Кримчак». – Арк. 26.
32 ДАЗО. – Ф. Р-5747. – Оп. 3. – Спр. 107. – Арк. 66–67.
33 Архів МКМ. – Спр. 527. – «Іларіон Курило-Кримчак». – Арк. 29.
34 Молодій І. Пискоровичі, Пискоровичі … моя любов, моє горе. – С. 54.
сенка в приміщенні школи (100—150 глядачів). Наприкінці того ж
року хоровий гурток було реформовано, після чого він увійшов до
церковного хору35.
Після одного з семінарів для вчителів було засновано драма-
тичний гурток під керівництвом С. Гармаша у с. Семенівка. Гур-
ток ставив п’єси за творами українських класиків, зокрема Тараса
Шевченка, Марка Кропивницького, Бориса Грінченка та Григорія
Квітки-Основ’яненка36.
Однією з форм діяльності культурницько-пропагандивного на-
пряму було поширення літератури. Зокрема, відомо, що на Мелі-
топольщині оунівці поширювали такі книжки: «Наші традиції»
Дмитра Донцова37, «Славні побратими», «Хто ворог українського
народу», «Малий Робінзон»38, «Христос Воскрес» та «Пролом»39.
2. ПОЛІТИЧНО-ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ НАПРЯМ
Оскільки мелітопольське підпілля ОУН не розгорнуло своєї діяль-
ності до бажаних меж, цей напрям не був реалізований повністю.
Одна з перших оунівських акцій у Мелітополі висвітлена вище.
Відомостей про масові заходи під егідою організації на сьогодні не
виявлено.
Є дані про нелегальне поширення 1942 р. листівок двох видів,
імовірно, надрукованих проводом ОУН Центрально-Українських
Земель (ЦУЗ), з інформацією про загибель у Києві провідника
ЦУЗ Дмитра Мирона — «Орлика» та закликом до боротьби на два
фронти: з німецьким націонал-соціалізмом та російським більшо-
визмом40.
Більш предметною була акція проти примусового вивезення мо-
лоді до Німеччини. В її рамках поширювали заклик до українсько-
го народу всіма можливими засобами не допустити до вивозу. Інше
звернення було адресовано працівникам поліції, яких закликали
допомагати молоді залишитися в Україні41.
35 ДАЗО. – Ф. Р-5747. – Оп. 3. – Спр. 107. – Арк. 200–201.
36 Там само. – Арк. 71, 81.
37 Архів МКМ. – Спр. 527. – «Іларіон Курило-Кримчак». – Арк. 25.
38 Там само. – Арк. 176.
39 Там само. – Арк. 31.
40 ДАЗО. – Ф. Р-5747. – Оп. 3. – Спр. 107. – Арк. 78.
41 Там само. – Спр. 8729. – Арк. 31–32.
160
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН І УПА
161
№ 8ЮРІЙ ЩУР ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПІЛЛЯ ОУН НА ТЕРИТОРІЇ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ
Найбільшого успіху у виконанні постанов ОУН щодо створен-
ня органів самоуправління мелітопольські підпільники досягли
в с. Вознесенка та м. Мелітополі. Так, старостою Вознесенки від
6 жовтня 1941 р. до 15 березня 1943 р. був член окружного і міського
проводу І. Курило-Кримчак, який згодом, від 15 березня до 13 серп-
ня 1943 р., був бургомістром (міським головою) Мелітополя42.
У поліції Мелітополя перекладачем працював Володимир Ха-
барик — «Володимир», член ОУН(м), який приєднався до підпілля
ОУН(р) у Мелітополі. Інші учасники похідної групи влаштували-
ся на роботу в такі установи: М. Сливка був директором міського
театру43, І. Молодій — начальником поліції с. Новомиколаївка44,
М. Вінтонів — перекладачем мелітопольського лісництва «Бердян-
ська лісодача»45. Керівник окружного проводу Л. Фоменко працю-
вав директором горілчаного заводу м. Мелітополя46.
Бачимо, що деякі члени мелітопольської ОУН займали значні
посади в адміністративних та господарських установах краю, і це
сприяло їм у залученні людей до організації.
Варто також простежити, як відбувався зв’язок мелітополь-
ського підпілля з іншими структурами ОУН. Вище ми вже згадува-
ли, що куратором Мелітопольського окружного проводу від Запо-
різького обласного проводу був Б. Мовчан. Маємо інформацію, що
він відвідував Мелітополь, де проводив інспекційну перевірку ро-
боти підпілля47. У січні 1942 р. з подібним завданням у с. Вознесенка
приїжджав помічник Б. Мовчана Б. Крицан48.
З боку мелітопольського підпілля зв’язок з обласним проводом
забезпечував І. Молодій. Він же, за дорученням В. Пастушенка,
здійснював зв’язок з підпільними ланками в Криму49.
Загалом же, у Запорізькій області діяло дві підпільні зв’язкові лінії, які
створив І. Клим: «Запоріжжя—Донецьк» та «Запоріжжя—Маріуполь»50.
42 Архів МКМ. – Спр. 527. – «Іларіон Курило-Кримчак». – Арк. 17–18.
43 ДАЗО. – Ф. Р-5747. – Оп. 3. – Спр. 8729. – Арк. 61.
44 Там само. – Спр. 107. – Арк. 160.
45 Архів МКМ. – Спр. 527. – «Іларіон Курило-Кримчак». – Арк. 25.
46 ДАЗО. – Ф. Р-5747. – Оп. 3. – Спр. 107. – Арк. 159.
47 Там само. – Спр. 8729. – Арк. 62.
48 Архів МКМ. – Спр. 527. – «Іларіон Курило-Кримчак». – Арк. 37.
49 Молодій І. Пискоровичі, Пискоровичі … моя любов, моє горе. – С. 62; Гук Б. Молода
старість ОУН Івана Молодія // Вісник Закерзоння. – 2002. – № 7–8–9. – С. 174.
50 Шанковський Л. Похідні групи ОУН… – С. 161.
Вважаємо, що зв’язок із мелітопольським підпіллям здійснювався че-
рез другу. Що стосується зв’язку з іншими обласними організаціями, то
відомо про прибуття до Мелітополя кур’єрів із Полтави та Рівного51.
3. МОБІЛІЗАЦІЙНИЙ НАПРЯМ
Залучення (мобілізація) кадрів до ОУН на теренах Наддніпрян-
щини — тема загалом цікава й актуальна. Попередні наші дослі-
дження52 вказують, що у кожному регіоні цей процес відбувався
по-різному, з огляду на регіональну специфіку. Наразі спробуємо
окреслити ситуацію на Мелітопольщині.
Аналіз наявного матеріалу вказує, що ключовою фігурою в пи-
танні мобілізації став І. Курило-Кримчак. Староста сільуправи у Воз-
несенці, він був одним з організаторів семінарів для вчителів, які [се-
мінари] серед іншого мали на меті залучити інтелігенцію до ОУН53.
За розбудову підпілля на захід і південь від Мелітополя відпові-
дав І. Молодій. Під його юрисдикцію підпадали такі населені пункти:
Веселе, Іванівка, Якимівка, Новотроїцьке (сучасна Запорізька обл.),
Сирогози, Генічеськ, Сиваши (сучасна Херсонська обл.). Виконуючи
поставлене перед ним завдання, «Сошенко» влітку 1942 р. здійснив ін-
спекційну поїздку за маршрутом: Мелітополь—Якимівка—Новотро-
їцьке—Чаплинка—Перекоп—Новоіванівка—Веселе—Мелітополь,
охопивши таким чином Запорізьку, Херсонську області й Крим54.
Вище ми згадували, що члени ОУН займали відповідальні по-
сади в адміністративних і господарських установах. Цю обставину
вони активно використовували для залучення нових членів. При
цьому застосовувався поширений в ОУН принцип «трійок», коли
із трьох оунівців лише один знав свого безпосереднього керівника
вищого рівня55. Як вказує аналіз карних справ на членів меліто-
польської ОУН, завдяки цьому принципу націоналістичне підпілля
не було повністю викрито органами НКВД після закінчення війни.
Окремо стояло питання залучення до організації молоді. В Ме-
літополі задля цього було створено молодіжний культурницько-
51 Мороко В. ОУН на Запоріжжі в роки радянсько-німецької війни. – С. 156.
52 Щур Ю. Діяльність ОУН на Східноукраїнських землях / Дипломна робота спеціаліста
/ Історичний факультет ЗДУ// Машинопис. Копія. Архів автора. – С. 55–58.
53 ДАЗО. – Ф. Р-5747. – Оп. 3. – Спр. 107. – Арк. 157.
54 Молодій І. Пискоровичі, Пискоровичі … моя любов, моє горе. – С. 66, 71.
55 ДАЗО. – Ф. Р-5747. – Оп. 3. – Спр. 8729. – Арк. 62.
162
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН І УПА
163
№ 8ЮРІЙ ЩУР ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПІЛЛЯ ОУН НА ТЕРИТОРІЇ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ
просвітницький гурток «Козаки», який видавав рукописний журнал
«Український колос», за редакцією Григорія Передерія — «Ф. Лю-
того» («Кобзи»)56.
Загалом, спираючись на наявний матеріал, можемо говорити, що
мо білізаційна робота мелітопольських підпільників не була цілком
успішною. Незважаючи на доволі розгалужене середовище ОУН
(хоро вий та драматичний гуртки, гурток «Козаки» тощо), створити
потужну підпільну організацію зі значною кількістю членів їм не
вдалося.
4. ТЕРОРИСТИЧНО-БОЙОВИЙ НАПРЯМ
Одним із пріоритетних напрямів діяльності ОУН була збройна бо-
ротьба з окупантами. У Західній та Центральній Україні наприкінці
1942 р. відбувся перехід від індивідуального терору до створення регу-
лярної Української Повстанської Армії. На Мелітопольщині, краї сте-
повому, діяльність великими озброєними відділами була неможлива.
При Проводі ОУН Південно-Українських Земель функціонував
терористично-бойовий загін Івана Білика — «Костя». До функцій заго-
ну входив індивідуальний терор проти представників окупаційної ад-
міністрації, каральних органів та провокаторів. Діяльність цього загону
поширилась і на Мелітопольщину. Так, відомо, що 1943 р. бойовики І. Бі-
лика звільнили в’язнів з концтабору в Мелітополі57, серед яких були
місцеві підпільники та ті, хто ухилявся від виїзду до Німеччини58.
І. Курило-Кримчак на нараді Березнеговатського проводу на Ми-
колаївщині у грудні 1943 р. зазначив, що протягом 1941—1943 рр.
у Мелітополі функціонувала власна терористично-бойова група на
чолі з Володимиром Хабаликом59. Підтвердження чи спростування
цієї інформації дотепер не знайдено.
Зазначмо, що «Степан» висував ідею створити партизанський
загін чисельністю до 50 осіб. Однак його ідея, з огляду на швидкий
наступ Червоної армії та відсутність бази, не знайшла підтримки
серед членів місцевого проводу60.
56 Архів МКМ. – Спр. 527. – «Іларіон Курило-Кримчак». – Арк. 37.
57 Слободянюк М., Шахрайчук І. Рух Опору на Дніпропетровщині в роки Великої
Вітчизняної війни (1941-1945): Навчальний посібник. – Дніпропетровськ, 1998. – С. 6.
58 Архів МКМ. – Спр. 527. – «Іларіон Курило-Кримчак». – Арк. 32.
59 Там само. – Арк. 35–36.
60 Молодій І. Пискоровичі, Пискоровичі … моя любов, моє горе. – С. 84–85.
Діяльність мелітопольського націоналістичного підпілля не за-
лишилась непомітною для німецької окупаційної влади. У травні
1942 р. під Мелітополем було розстріляно близько десяти україн-
ських самостійників61. На початку квітня 1943 р. в перестрілці з ме-
літопольським СД загинули підпільники, які були присутні на на-
раді у с. Констянтинівка: «Степан», «Борис», О. Шевченко, його син
та донька. Л. Фоменко й М. Сливка були заарештовані по дорозі на
нараду62. Під постійним наглядом німецьких каральних органів пе-
ребував І. Курило-Кримчак63.
Проте на повну силу ліквідацією мелітопольської ОУН зайня-
лися вже органи НКВД після «звільнення» краю 1943 р. Початковий
матеріал про діяльність націоналістичного підпілля радянським
каральним органам надали керівники більшовицького підпілля64.
Внаслідок оперативної роботи протягом 1943—1948 рр. було зааре-
штовано майже всіх керівників місцевої ОУН, зокрема Л. Фоменка,
І. Молодія, А. Ніколаєнка та І. Курило-Кримчака. Також було роз-
крито усі гуртки, які діяли під патронатом ОУН, зокрема і «Коза-
ків». Точно вирахувати кількість заарештованих підпільників на
сьогодні неможливо, оскільки ще не всі кримінальні справи розсе-
кречені.
Отож, резюмуючи, можемо зробити висновок, що під час ні-
мецької окупації на території Мелітопольщини діяло підпілля Ор-
ганізації Українських Націоналістів, яке не набуло бажаного роз-
маху, але стало доволі помітним суб’єктом антинацистського руху
опору. Варто зауважити, що помилки в організаційній діяльності,
зокрема щодо створення підпільної мережі, які спостерігаємо на
Мелітопольщині, були характерні загалом для південно-східних
ланок ОУН.
61 Шанковський Л. Похідні групи ОУН. – С. 160.
62 Молодій І. Пискоровичі, Пискоровичі … моя любов, моє горе. – С. 91–92.
63 Архів МКМ. – Спр. 527. – «Іларіон Курило-Кримчак». – Арк. 26.
64 ДАЗО. – П. 3. – Оп. 1. – Спр. 103. – Арк. 21.
|