Лицарі Срібного хреста заслуги
Saved in:
| Published in: | Український визвольний рух |
|---|---|
| Date: | 2006 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64352 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Лицарі Срібного хреста заслуги / В. Манзуренко // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2006. — Збірник 8. — С. 277-301. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859725655671832576 |
|---|---|
| author | Манзуренко, В. |
| author_facet | Манзуренко, В. |
| citation_txt | Лицарі Срібного хреста заслуги / В. Манзуренко // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2006. — Збірник 8. — С. 277-301. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український визвольний рух |
| first_indexed | 2025-12-01T11:18:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
277
№ 8
СИМВОЛІКА
ВІТАЛІЙ МА НЗУ Р Е НКО
ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА ЗАСЛУГИ
Наведений матеріал про нагородження Срібним хрестом заслуги
бійців і командирів УПА та цивільних осіб, що брали активну участь
у національно-визвольній боротьбі, продовжує статтю «Лицарі най-
вищих бойових нагород УПА в наказах ГВШ», яка була надрукова-
на в сьомому збірнику «Українського визвольного руху»1.
Як було вказано в попередній статті, відзначення повстанців
Срібним хрестом заслуги здійснювалося згідно з наказами четверто-
го організаційно-персонального відділу Головного військового штабу
(ГВШ) УПА, які складали на основі постанов Української Головної
Визвольної Ради (УГВР). Це стосується і тих наказів, котрі включа-
ють номінацію та нагородження повстанців, і тих, котрі включають
лише нагородження, за винятком наказу ч. 1/45 від 25.04.1945 р.*.
Систему надання бойових нагород УПА, а зокрема Срібного
хреста заслуги, допомагає зрозуміти наказ ч. 3/44 від 27.01.1944 р.,
де чітко вказано: «[…] це відзначення надає Головна Визвольна Рада
на внесок Гол[овного] К[оманди]ра УПА»2. Отже, процедура нагоро-
дження Срібним хрестом заслуги в повстанській армії виглядала
так: Головний Командир (ГК) УПА отримував від підлеглих старшин
проекти до відзначення нагородами вояків УПА і, зробивши свої зау-
важення, подавав пропозиції до УГВР. Своєю чергою керівництво
УГВР їх розглядало та подавало в постанові, здебільшого, псевда
повстанців, відзначених Срібним хрестом заслуги. А вже пізніше на
осно ві постанови УГВР готували черговий наказ ГВШ УПА, який до-
водили до відома не тільки нагороджених, а й усіх бійців та старшин.
1 Манзуренко В. Лицарі найвищих бойових нагород УПА в наказах ГВШ // Український
визвольний рух / Відп. ред. В. В’ятрович. – Львів, 2006. – Зб. 7. – С. 267–287.
* «[…] в наказі 1/45 постанова УГВР не є вказана, хоч така мала бути. Беручи до уваги,
що у наказі 2/45 подається постанова УГВР від 22 квітня 1945 року, треба припуска-
ти, що це також повинно відноситися до наказу 1/45. «Перебийніс» просто забув це
вписати» (приватний лист П. Содоля до автора. Нью-Йорк. 16.12.2005 р.).
2 Літопис Української Повстанської Армії. – Торонто, 1989. – Т. 1: Волинь і Полісся:
німецька окупація. – Кн. 1: Початки УПА: Документи і матеріали. – С. 165.
278
СИМВОЛІКА
279
№ 8ВІТАЛІЙ МАНЗУРЕНКО ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА ЗАСЛУГИ
Командування УПА, коли це було можливим, намагалось оголошу-
вати накази про відзначення повстанців на урочистих зібраннях.
Найпершу згадку про відзначення нагородами УПА знаходимо в
«Посмертній листі кандидатів на визначення Хрестом Заслуги за пра-
цю» від 04.11.1944 р., за підписом командира групи «Буг» Василя Левко-
вича — «Ченця»3. У ньому пропонується нагородити хорунжого Зено-
вія Мазуркевича — «Нечипора», начальника ІV-го відділу Військового
штабу Воєнної округи (ВО) «Буг» Хрестом заслуги за працю. Таке не-
чітке формулювання назви нагороди на початках функціонування на-
городної системи викликає подив, але все стає зрозумілим, якщо уваж-
ніше переглянути наказ ч. 3/44 від 27.01.1944 р., в п’ятій частині якого
вказано: «Всіх вояків УПА та цивільних осіб, що за життя положили
для разбудови Українських Збройних Сил особливі заслуги, предста-
вити до відзначення Хрестом Заслуги»4. Отже, нечітке формулювання,
подане в наказі ГВШ УПА, спонукало командира групи «Буг» В. Лев-
ковича вжити в «Посмертній листі кандидатів на визначення Хрестом
Заслуги за працю» саме таку назву нагороди. В наказах четвертого
організаційно-персонального відділу ГВШ УПА, які вдалося знайти
у Державному архіві Служби безпеки України (ДА СБУ), повстан-
ця із псевдом «Нечипір» серед нагороджених Золотими, Срібними та
Бронзовими хрестами заслуги виявити не вдалося. Це вказує на те, що
«Посмертна листа» або не надійшла до командування УПА, або його
заслуги не були визнані достатніми для такої високої нагороди.
У ДА СБУ вдалося розшукати шість документів, пов’язаних з
представленнями до відзначення нагородами УПА, які склали старши-
ни середньої ланки. Перший з цих документів — це «Листа до відзна-
чень», датована 20.09.1947 р. за підписом невстановленого командира
з псевдом «Рось», що діяв на Львівщині. Із запропонованих чотирнад-
цяти кандидатів до відзначення тільки двох повстанців — «Козачен-
ка» та «Оксану» — було представлено до Срібного хреста за працю.
В цьому випадку назва нагороди Срібний хрест за працю вказана по-
милково. На нашу думку, тут мало стояти — Срібний хрест заслуги.
Ось як подано в «Листі до відзначень» заслуги невстановленого по-
встанця з псевдом «Козаченко»: «Один з наймолодших віком районо-
вих членів надрайонового проводу. Надзвичайно ідейний, працьовитий
3 Центральний державний архів вищих органів влади та управління (далі – ЦДАВО)
України. – Ф. 3838. – Оп. 1. – Спр. 14. – Арк. 36–38.
4 Літопис УПА. – Т. 1. – С. 167.
і ініціативний і найбільш люблений як революціонерами так і населен-
ням. Один з перших піонерів у вихованні юнацтва в Мостищині. Буду-
чи районовим [на] два райони, своєю пляновою і відданою працею довів
до цього, що (головно Крукинеччина) найбільш національну і політично
відсталу підніс до ряду найсвідоміших і політично активних районів
цього терену. Свідоцтвом цього були вибори в 1946 і 1947 рр., де понад
90% населення цілковито не голосувало. У висліді його праці населен-
ня Крукинеччини ставиться до ОУН як до своєї революційної влади, з
любов’ю і підпорядкованістю. В усіх акціях на його терені (на стрибки,
горальні, вибори і т.д.) брав він все особисту участь. Будучи тяжко ра-
неним в легені керував дальше районом. По підлікуванні заскочений
більшовиками дня 14.6.1947р. застрілився. Пам’ять про нього живе і те-
пер серед населення. Часто можна стрінути серед населення такий ви-
слів під його адресою: “Нема нашого молодого доброго провідника”. На
два місяці перед смертю обняв функцію слідчого СБ при надрайоні»5.
Невідомо, чи потрапила ця «Листа до відзначень» до Головно-
го Командування УПА, чи була перехоплена працівниками радян-
ських органів безпеки. Серед 150 нагороджених Срібним хрестом
заслуги повстанців нікого з псевдами «Козаченко» та «Оксана» в на-
казах ГВШ УПА знайти не вдалося.
Треба зауважити, що повстанські командири дуже прискіпливо
ставились до відзначення своїх підлеглих нагородами УПА. Канди-
датуру кожного повстанця дуже уважно вивчали. В ДА СБУ зберіга-
ється документ під назвою «Мої зауваги до поданої М. Дубовим листи
по номінації й відзначення»6, який підписав у квітні 1948 р. (день не
вказаний) командир Микола Козак — «555»*. Звертає увагу на себе
четвертий пункт цього документа, де вказано: «Інформативно також
подаю, що друзі: Стемид і Юрко, які подані в проекті до відзначення
5 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 47. – Арк. 15.
6 Там само. – Т. 62. – Арк. 71.
* Козак Микола – «Смок» («Вівчар», «555», «Чупринка», «Богдан», «Петро»;
1914–08.02.1949). Народився в с. Рахиня Долинського р-ну Івано-Франківської обл.
Член ОУН від 1934 р., політичний в’язень польських тюрем (1937–1939), повітовий
провідник ОУН на Лемківщині (1940–1941), член похідних груп ОУН (літо 1941),
окружний провідник ОУН у Хмельницькій обл. (1941–1942), організаційний рефе-
рент і обласний провідник ОУН Вінницької обл. (1942–1943), крайовий референт
СБ Осередньо-Східних Українських земель (ОСУЗ; 1944), крайовий референт СБ
Південно-Західних Українських Земель (ПЗУЗ; 1945), крайовий провідник ОУН ПЗУЗ
(1948–1949). Майор СБ, Лицар Золотого хреста заслуги. Загинув біля с. Пітушків
Млинівського р-ну Рівненської обл. в бою зі спецгрупою МҐБ.
280
СИМВОЛІКА
281
№ 8ВІТАЛІЙ МАНЗУРЕНКО ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА ЗАСЛУГИ
СРІБНИМ ХРЕСТОМ ЗАСЛУГИ були нагороджені Наказом ГВШ
N 4/45 з 11 жовтня 1945 р. БРОНЗОВИМ ХРЕСТОМ ЗАСЛУГИ. Про-
ект М. Дубового* признати для др[уга] Стемида додатково СРІБНИЙ
ХРЕСТ ЗАСЛУГИ піддержую, а відносно сл[авної] п[ам’яті] д[ру]г[а]
Юрка вважаю таке друге посмертне нагородження зайве. Інших за-
уваг до поданого проекту до номінації й відзначення не маю»7.
Керівництво УГВР та командування УПА врахувало зауважен-
ня крайового провідника ОУН ПЗУЗ М. Козака, і згідно з постано-
вою УГВР від 16.10.1948 р.8 та наказом ГВШ ч. 3/48 від 23.10.1948 р.9
«Стемид» був нагороджений Срібним хрестом заслуги. Вдалося вста-
новити, що «Стемид» — це Михайло Бондарчук, поручник-політви-
ховник, окружний провідник ОУН Володимир-Волинського прово-
ду, пізніше — провідник ОУН Луцької округи10. Що ж до повстанця
з псевдом «Юрко»**, то його нагородження Срібним хрестом заслуги
не відбулося. Як вказував М. Козак, він був посмертно відзначений
Бронзовим хрестом заслуги (наказ ч. 4/45 від 11.10.1945 р.11).
Дослідивши виявлені документи за підписом М. Козака, можна
ствердити, що сам він досить ретельно ставився до відзначення повстан-
ців нагородами УПА. На це вказує третій документ з архіву СБУ — «Ли-
ста старшин, підстаршин і стрільців УПА та організаційних працівників
на ПЗУЗ до домінації*** і відзначення»12, підписаний псевдом «Вівчар» у
лютому 1947 р. (день не вказаний). У кінці цього друкованого документа
* Литвинчук Іван – «М. Дубовий» («Давид», «Корній»; 1917–19.01.1951). Народився
в с. Дермань (зараз Устенське) Здолбунівського р-ну Рівненської обл. З родини право-
славного священика. Студент православної духовної семінарії в Кремінці, член ОУН,
політв’язень польських тюрем (1937–1939), член організаційної референтури ОУН у
Кракові (1940–1941). Провідник Сарненської округи ОУН, організатор військових ви-
школів та перших відділів УПА на ПЗУЗ (1942–1943), командир ВО «Заграва» УПА-
«Північ» (1943–1944), командир ВО «Завихост» (1944–1946), провідник Західного
краю «Дніпро» на ПЗУЗ (1944–1952), заступник провідника ОУН на ПЗУЗ (1949–
1952). Полковник УПА від 19.01.1951. Загинув у криївці, заскочений спецгрупою МҐБ.
7 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 62. – Арк. 71.
8 Там само. – Т. 60. – Арк. 267.
9 Там само.
10 Літопис УПА. Нова серія. – Київ–Торонто, 2006. – Т. 8: Волинь, Полісся, Поділля:
УПА та запілля 1944-1946. Документи і матеріали. – С. 1323.
** «“Юрко” – родом з Луцького р[айо]ну, років біля 25, реф[ерент] СБ Луцького надра-
йону, добрий організатор і слідчий. Згинув в бою з більшовиками 28 лютого 1945р. під
Садівским лісом, р[айо]н Торчин» (ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 248).
11 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 243–245.
*** Так у документі. Має бути – «номінації».
12 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 61. – Арк. 80.
невстановлений командир УПА* рукою дописав: «Я згідний, щоб запро-
поновані д[ругом] Вівчаром номінації і відзначень УГВР признала бага-
тьох з поданих людей знаю особисто і вони вповні на це заслужили. У
мене є докладніші дані відносно усіх запропонованих осіб, але долучити
їх не можу, бо є заховані досить далеко від мого місця перебування і за-
раз діста ти їх не можу»13. Це доповнення свідчить про те, як добре знали
повстанські командири своїх підлеглих, їхні бойові будні та з якою від-
повідальністю ставилися до кожного нагородження вояка чи старшини.
Усі повстанці, яких називає М. Козак у «Листі», були включені
до наказу ч. 1/48 від 12.06.1948 р.14 та відзначені різними нагорода-
ми УПА. Згідно з цим наказом Срібний хрест заслуги отримало ві-
сім повстанців, серед них було двоє, вказаних у «Листі», а саме: не-
встановлений повстанець із псевдом «Семен» (районовий провідник
ОУН на ПЗУЗ) та Ніл Хасевич — «Бей»**, відомий повстанський
митець, виконавець проектів бойових нагород УПА.
Наступний, четвертий документ з ДА СБУ — це «Проект листи
до номінації і відзначень»15, який склав І. Литвинчук — «М. Дубо-
вий» того ж року (15.11.1947 р.). Цікаво, що цей документ аналогічний
до «Листи старшин, підстаршин і стрільців УПА та організаційних
* На нашу думку, невстановленим командиром УПА може бути І. Литвинчук, на той
час провідник Західного краю «Дніпро» на ПЗУЗ.
13 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 61. – Арк. 80.
14 Там само. – Т. 60. – Арк. 259–261.
** Хасевич Ніл – «Бей», («Зот», «Старий», «333»; 1905–04.03.1952). Народився в с. Дюк-
син Костопільського р-ну Рівненської обл., на пограниччі Волині й Полісся, в сім’ї сіль-
ського дяка. На 8-му році життя став інвалідом, потрапивши під поїзд, втратив
ногу. Вступив до Академії мистецтв у Варшаві (1926), де вчився на відділах маляр-
ства й графіки (дереворит). Мистецька творчість Н. Хасевича поділяється на два
періоди, перший – варшавський (1927–1939), другий – волинський (1939–1952).
У пер ший період працює як маляр і графік, у другий – лише як графік. На початку
війни (1939) покидає Варшаву і повертається на Волинь до рідного села. Німецька ка-
ральна експедиція спалює на Волині ряд сіл, між ними і с. Дюксин (1943). Рятуючись
від ворога, переходить у підпілля, вступає до лав УПА. В підпіллі під псевдами «Бей»
та «Зот». Член політико-пропагандивної ланки УПА-«Північ», член крайового прово-
ду ОУН на Волині. Ілюстрував майже всі виданя УПА-«Північ», які розповсюджували
на території сучасних Волинської, Рівненської та Житомирської областей, а також
на Львівщині, Хмельниччині, Тернопільщині. Це були листівки, часописи, окремі гра-
фічні аркуші (найвідоміша серія – «Волинь у боротьбі»). Створив свою творчу школу.
Серед його учнів – «Артем», «Свирид» і «Мирон». У під піллі працював винятково в
деревориті, а коли бракувало відповідного дерева, то й на целулоїді. Остання відома
праця – це проекти нагород УПА, що їх виконав зі своїм учнем «Свиридом» і з супро-
відним листом подав до керівництва УГВР (квітень 1952). Загинув зі зброєю в руках
у бою з оперативною групою МҐБ СРСР у криївці на Рівненщині.
15 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 62. – Арк. 65–68.
282
СИМВОЛІКА
283
№ 8ВІТАЛІЙ МАНЗУРЕНКО ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА ЗАСЛУГИ
працівників на ПЗУЗ до домінації і відзначення». Споріднює їх те, що
в обох спочатку названо повстанців, відзначених Хрестами бойової
заслуги, від золотого до бронзового, а після них — відзначених Хре-
стами заслуги в такому ж порядку. Так само, як і в випадку з поперед-
нім документом, усіх згаданих повстанців було нагороджено Срібним
хрестом заслуги, згідно з тією ж постановою УГВР від 16.10.1948 р.16 та
тим же наказом ч. 3/48 від 23.10.1948 р.17. Винятком став тільки повста-
нець «Юрко», якого нагородили Срібним хрестом заслуги на півтора
місяці раніше, згідно з наказом ч. 2/48 від 02.09.1948 р.18.
Отже, протягом 1947 р. до ГК УПА Романа Шухевича — «Тараса
Чупринки» двоє старшин — М. Козак (у лютому) та І. Литвинчук (у ли-
стопаді) подали проекти до відзначення: «Листа старшин, підстаршин
і стрільців УПА та організаційних працівників на ПЗУЗ до домінації і
відзначення» та «Проект листи до номінації і відзначень». Ці докумен-
ти аналогічні та не різняться нічим, крім назви. Тому маємо підстави
стверджувати, що в «Листі» за підписом М. Козака рукописний текст
належить І. Литвинчукові, який згодом скористався відомим йому
зразком, складаючи в листопаді 1947 р. своє подання до відзначення.
П’ятий документ з ДА СБУ — це «Листа участників УПА та членів
революційного підпілля, яких пропонується нагородити»19, яку склав
у липні 1950 р. (день не вказаний) невідомий повстанський командир
із псевдом «Харчук», що діяв у Рогатинському окрузі на Івано-Фран-
ківщині. Ця «Листа участників» дуже схожа до згадуваної «Листи
до відзначень». Порівнявши ці документи, можемо стверджувати, що
хоча складені вони в різний час (з інтервалом у три роки) та в різних,
правда сусідніх регіонах, проте мають спільну структуру. В них по-
дано назву нагороди, до якої представлено повстанця, його звання та
псевдо і опис заслуг. Серед двадцяти запропонованих до відзначення
тільки чотирьох повстанців — старшого вістуна Василя Хомутника
— «Іскру», старшого вістуна «Довбуша», «Реню» і «Тамару» — ко-
мандир із псевдом «Харчук» представив до Срібного хреста заслуги.
Ось як це подано в клопотанні щодо невстановленого повстанця
«Довбуша»: «Ст[арший] віст[ун] Довбуш, член ОУН за німецької оку-
пації. 1943 р[оку] пішов до перших відділів УПА в Карпатах, де був
16 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 267–269.
17 Там само.
18 Там само. – Арк. 264–265.
19 Там само. – Т. 61. – Арк. 73–77.
у функції роєвого. Перед переходом фронту призначений для охорони
одного з вищих осередків ОУН. На тій роботі працює до сьогодні. За час
свойого перебування в підпіллі був три рази ранений. Відзначається
незвичайною солідністю і працьовитістю в орг[анізаційній] роботі»20.
Це та інші подання про відзначення членів підпілля Рогатинської
округи керівництво взяло до уваги, і згідно з постановою УГВР від
25.07.1950 р.21 та з наказом ч. 2/50 від 30.07.1950 р.22 їх нагороджено
Срібним хрестом заслуги.
Розгляньмо процедуру нагородження Срібним хрестом заслу-
ги на прикладі старшого вістуна В. Хомутника — «Іскри». В пері-
од 1—25 липня 1950 р. невстановлений повстанський командир
із псевдом «Харчук» у «Листі учасників УПА та членів революцій-
ного підпілля, яких пропонується нагородити» (тобто в поданні про
нагородження) серед інших подав старшого вістуна «Іскру», члена
підпілля Рогатинської округи, до відзначення Срібним хрестом за-
слуги: «Ст[арший] віст[ун] Іскра за німецької окупації член юнац-
тва, а від так учасник УПА. За більшовицької окупації учасник
УПА у функції рядового. Від 1945 р[оку] працює при обл[асному]
ос[ередку] пропаганди як рисівник та маляр. Від 1946 р[оку] пра-
цює при окр[ужному] ос[ередку] пропаганди як машиніст, рисівник
та різьбар, а в 1948 р[оці] являється керівником техзвена при тому
ж осередку. За час своєї праці при техзвені відзначався солідністю
та незвичайною працьовитістю. Скомпонував та вирізьбив кілька-
надцять кліш та БФ, пропогандивних плякатів, а також кілька за-
головків до підпільних видань. Він же ілюстрував “Імперіялістична
війна в образах” та “Неписана драма в 5-ох актах” за текстом сл[ав-
ної] п[ам’яті] Пров[ідника] Юга*»23.
20 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 61. – Арк. 73–77.
21 Там само. – Т. 60. – Арк. 274–275.
22 Там само.
* Левицький Микола – «Юг» («Жабко», «Жубер», «Мстислав Гарма», «Радіон»;
14.11.1914–07.10.1945 ). Народився в с. Молодинче Жидачівського р-ну Львівської
обл. Член ОУН та її організатор на Ходорівщині. Заарештований польською по-
ліцією (09.1933), засуджений до 3 років ув’язнення (19.03.1934). Працівник філії
«Сільський господар» у Ходорові. Повітовий провідник ОУН. Директор друкарні в
Ходорові (1941–1944), працівник обласної референтури пропаганди ОУН Львівщини
(весна–літо 1944). Обласний, пізніше крайовий референт пропаганди Львівської об-
ласті/краю (літо 1944 – 10.1945). Загинув біля с. Виспа Рогатинського р-ну Івано-
Франківської обл. Похований у с. Підбір’я Жидачівського р-ну Львівської обл.
23 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 61. – Арк. 73–77.
284
СИМВОЛІКА
285
№ 8ВІТАЛІЙ МАНЗУРЕНКО ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА ЗАСЛУГИ
Це подання було надіслано до командування УПА. Останній ГК
УПА Василь Кук — «Василь Коваль» своєю чергою подав клопотання до
УГВР, яке могло мати і усну, і письмову форму. На жаль, до нашого часу
воно не збереглося. 25.07.1950 р. було ухвалено постанову УГВР, а вже
в наказі ч. 2/50 від 30.07.1950 р. оголошено про нагородження старшо го
вістуна «Іскри» Срібним хрестом заслуги. Отже, незважаючи на тяжкі
умови підпілля в 1950 р. та зміну ГК УПА, від представлення до оголо-
шення в наказі про відзначення минуло не більше 25 днів. Це свідчить
про те, з якою відповідальністю ставилося командування УПА, а зокре-
ма ГК УПА В. Кук, до своєчасного відзначення повстанців нагородами.
Звертає на себе увагу ще один документ, знайдений у ДА СБУ.
Це подання до ГВШ УПА, яке склав 02.07.1948 р. невідомий повстан-
ський командир невстановленої структури «0046»*. Тут запропоно-
вано нагородити Срібним хрестом заслуги 9 повстанців, які діяли
на теренах Коломийської округи24. Всі вказані вояки, за постановою
УГВР від 23.08.1948 р.25 та наказом ч. 2/48 від 02.09.1948 р.26, були
відзначені Срібним хрестом заслуги.
В цьому поданні перші чотири повстанці були представлені до на-
городження посмертно (в документі вказано дати смерті), — це Яро-
слав Василик — «Грім», член осередку пропаганди ОУН Коломийської
округи, загинув 09.08.1946 р.; Василь Горюк — «Едвард», провідник
ОУН Городенківського надрайону, загинув 06.01.1948 р.; Лепкалюк Іри-
на — «Леся», член осередку пропаганди ОУН Коломийської округи, ре-
ферент Українського Червоного Хреста (УЧХ), загинула 03.08.1947 р.27
та «Уляна» — невстановлений повстанець, зв’язкова Коломийського
окружного проводу ОУН, загинула 1946 р. Водночас, отримали відзна-
чення Срібним хрестом заслуги за життя не всі з решти п’яти повстан-
ців (сотник Степан Слободян — «Клим», референт пропаганди Кар-
патського краю; «Діоген» — невстановлений повстанець, член проводу
ОУН Коломийського надрайону; Палинюк Василь — «Ненаситець»,
районовий провід ник ОУН у Коломийському надрайоні; «Юрко» — не-
встановлений повста нець, заступник провідника ОУН Коломийського
* На нашу думку, «0046» – це криптонім Карпатського краю.
24 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 61. – Арк. 71 – 71 зв.
25 Там само. – Т. 60. – Арк. 263–265.
26 Там само.
27 Дату загибелі 03.08.1947 р. Ірини Лепкалюк – «Лесі» підтверджує звіт секретаря
Станиславівського обкому КП(б)У від 16.08.1947 р. (Літопис нескореної України. – Львів,
1997. – Т. 2. – С. 315).
надрайонового проводу*; «Зеня» — невстановлений повстанець, пра-
цівник техзвена окружного осередку пропаганди ОУН Коломийсько-
го надрайону). Відомо, що «Юрко» разом з трьома повстанцями заги-
нув у с. Верхній Вербіж Печеніжинського району Івано-Франківської
області в травні 1948 р. Тобто на день складення згаданого подання до
ГВШ УПА (02.07.1948 р.) його вже не було серед живих.
Опрацювавши документи, віднайдені в архівах СБУ, можна
стверджувати, що практично всі проекти до відзначення нагоро-
дами вояків УПА хоч мали різні назви, проте виконували ту саму
функцію. А саме: надавали в стислому вигляді (псевдо, зашифро-
вана посада чи місце перебування) або більш розгорнуто (додавався
короткий життєпис та перелік бойових заслуг) інформацію про пред-
ставленого до нагороди повстанця. Всі перелічені проекти, крім пер-
шого — «Листи до відзначень», поданої 20.09.1947 р. невстановленим
командиром із псевдом «Рось», — керівництво УГВР та УПА взяло
до уваги. Всі без винятку перераховані в них повстанці були відзна-
чені згідно з постановами УГВР та наказами ГВШ УПА як Срібними
хрестами заслуги, так і іншими бойовими нагородами УПА.
Аналізуючи списки нагороджених Срібним хрестом заслуги (зве-
дено в Таблиці № 1), нам вдалося встановити, що згідно з наказами
четвертого організаційно-персонального відділу ГВШ УПА цією на-
городою було відзначено 150 повстанців. Нагородження перших п’яти
повстанців було проведено 25.04.1945 р. (перший наказ — ч. 1/4528).
Першим Лицарем у списку відзначених Срібним хрестом заслуги,
згідно з цим наказом, який підписав ГК УПА Р. Шухевич, стоїть Яро-
слав Скаськів — «Моряк»**, провідник ОУН Львівського обласного
про воду. Наступні нагороджені — Катерина Зарицька — «Ка лина»,
крайовий референт УЧХ ЗУЗ***; Петро Вірлик — «Береговий»,
* Інформація отримана від дослідника національно-визвольного руху В. Гуменюка,
Львів, Україна.
28 ЦДАВО України – Ф. 3838. – Оп. 1. – Спр. 14. – Арк. 28–29.
** Скаськів Ярослав – «Моряк» (1919–19.07.1944). Народився в Тернопільській обл. Сту-
дент Львівської Політехніки, крайовий провідник юнацтва ОУН Західно-Українських
Земель (ЗУЗ; 1942–1944), обласний провідник ОУН Львівщини (1944). Загинув біля
с. Гринів Пустомитівського р-ну Львівської обл. в бою з німецьким підрозділом.
*** Зарицька Катерина – «Калина» («Монета»; 03.11.1914–29.08.1986). Народилася
в м. Коломиї Івано-Франківської обл. Донька професора математики, одружена
з Михайлом Сорокою. Курінна провідниця 2-го куреня пластунок-юначок у Льво-
ві, член юнацтва ОУН (від 1930). Заарештована та суджена на Варшавському
(1935), Львівському (1936) процесах у зв’язку з атентатом на міністра Броніслава
286
СИМВОЛІКА
287
№ 8ВІТАЛІЙ МАНЗУРЕНКО ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА ЗАСЛУГИ
провідник ОУН Золочівської округи*; Михайло Хома — «Юрко»,
провідник ОУН Бережанської округи та Юрко Юрів — «Іскра», про-
відник ОУН Долинського проводу. Останнім у когорті Лицарів Сріб-
ного хреста заслуг, згідно з наказом ч. 3/52 від 12.10.1952 р.29 за під-
писом ГК УПА В. Кука, опинився Олекса Присяжнюк — «Мітла»**,
начальник контррозвідки КВШ УПА-«Північ», референт СБ ПЗУЗ,
член крайового проводу ОУН ПЗУЗ, підполковник СБ.
Серед 150 Лицарів вдалось ідентифікувати 78 повстанців. Це ста-
новить 52%, тобто трохи більше половини від загальної кількості. Не
ідентифікованими на сьогодні залишилися 72 повстанці. Така порівня-
но мала частка встановлених повстанців пов’язана з тим, що переваж-
но вони мали підстаршинські і рядові військові ступені, а також це були
цивільні особи, чиї справжні імена знало обмежене коло повстанців.
Детальний аналіз військових ступенів показав, що серед 78 іденти-
фікованих повстанців 25 були старшинами. Військові ранги 53 іденти-
фікованих осіб не вказано, — серед них могли бути цивільні. Підстар-
шинський ступінь — старший вістун — мають лише троє повстанців:
«Дам’ян», «Довбуш» та «Іскра»30. Саме такий ступінь у «Довбуша» та
«Іскри» підтверджує також «Листа участників УПА та членів рево-
люційного підпілля, яких пропонується нагородити»31. Із трьох вояків,
які мали ступінь старшого вістуна, вдалось ідентифікувати тільки
Пєрацького, засуджена на 8 і 5 років відповідно. Політичний в’язень польських тю-
рем (1935–1939). Політв’язень тюрми НКВД (1940–1941). В Бригідках (Львівська
тюрма) народила сина (02.09.1940). З початком війни втекла з тюрми. Крайова
провідниця жіночої сітки ОУН ЗУЗ (1941–1943), організатор і керівник УЧХ на ЗУЗ
(1943–1947), зв’язкова ГК УПА Р. Шухевича (від 1945). У Ходорові в збройній сутич-
ці потрапила пораненою в руки МҐБ (вересень 1947). Після п’ятирічного ув’язнення
в камері-одиночці в тюрмі на вул. Лонцького була засуджена на 25 років позбавлен-
ня волі. Звільнена з забороною повертатися в західні області України (22.09.1972).
Померла у Львові. Перепохована у спільній могилі з чоловіком Михайлом Сорокою, чий
прах привезли з Мордовії (28.09.1991).
* Вірлик Петро – «Береговий» («Їж»; ? – осінь 1944). Народився в с. Гологори
Золочівського р-ну Львівської обл. Закінчив Золочівську гімназію «Рідної школи».
В часи німецької окупації навчався у Львівському медичному інституті. Провідник
Золочівської округи ОУН. Загинув під час облави (інформація отримана від дослідника
національно-визвольного руху В. Мороза, Львів, Україна).
29 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 281–282.
** Присяжнюк Олекса – «Мітла» (?–24.03.1945). Народився на Волині. Керівник СБ на
різних рівнях у Волинській обл. (1941–1943), член крайового проводу ОУН ПЗУЗ, нач.
контррозвідки крайового військового штабу (КВШ) УПА-«Північ», референт СБ ПЗУЗ
(1944–1945). Загинув на Суховерському хуторі Рівненського р-ну Рівненської обл.
30 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 274–275.
31 Там само. – Т. 61. – Арк. 73–77.
повстан ця Василя Хомутика, що мав псевдо «Іскра». Доречно припу-
стити, що серед 72 неідентифікованих повстанців та цивільних осіб були
по встанці, що мали старшинські та підстаршинські військові ранги.
Відомо, що всі військовики мали псевда, однак на цивільних
це правило не поширювалося. Наприклад, у наказі ч. 1/52 від
20.06.1952 р.32, Оля Корецька (мешкала в с. Бискупичі Волинської
обл.) вказана як «Оля». Отже, при відзначенні в цьому наказі її було
названо на ім’я — без прізвища (цього вимагали правила суворої
конспірації). Така сама ситуація, імовірно, склалася і щодо «Анни»
(мешкала в с. Горянка біля Луцька). В наказі її ім’я стало псевдом,
натомість прізвища встановити не вдалося.
Зауважмо, що серед Лицарів Срібного хреста заслуги є дві ци-
вільні особи, які на час відзначення проживали у США і теж не мали
псевд. Це — Лев Добрянський, голова Українського конгресового
комітету Америки, професор університету та Микола Чубатий, го-
лова Наукового товариства ім. Шевченка в США, професор універ-
ситету. Для цих діячів української громади в США було зроблено
виняток, адже відзначати бойовими нагородами УПА намагалися
винятково тих, хто перебував у той час на землях України і боровся
за її незалежність.
Серед неідентифікованих повстанців звертає на себе увагу по-
встанець із псевдом «Кум». Про нього відомо, що це був хорунжий —
лікар старшинської школи «Олені», за національністю єврей. Керів-
ництво УПА неодноразово пропонувало йому злегалізуватися. На
це він відповів: «Я належу до категорії тих людей, що добре довго
пам’ятають. Під час німецької окупації Організація виратувала мене
від смерті, то чому я маю бути їй не вдячний і не помагати повстанцям
будувати Україну. Я вірю, що себе не посоромлю, а вам можу не раз
стати в пригоді»33. Повстанський лікар дотримав слова. Він загинув
23.01.1946 р. в бою при нападі на шпиталь. Керівництво українського
визвольного руху належним чином оцінило заслуги лікаря «Кума».
Згідно з наказом ч. 1/47 від 05.06.1947 р.34 йому було присуджено
Срібний хрест заслуги. Він став єдиним повстанцем єврейської на-
ціональності, котрий був відзначений бойовою нагородою УПА.
32 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 279–280.
33 В’ятрович В. Ставлення ОУН до євреїв. – Львів, 2006. – С. 81.
34 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 254 – 254 зв.
288
СИМВОЛІКА
289
№ 8ВІТАЛІЙ МАНЗУРЕНКО ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА ЗАСЛУГИ
При порівнянні двох наказів, а саме наказу ГВШ УПА ч. 1/52
від 20.06.1952 р.35 та наказу УПА-«Північ» ч. 2/52 від 15.07.1952 р.36
вдалося з’ясувати деякі неточності. В першому документі зазначе-
но: «[…] нагороджено […] родину Шашки, Олександрівський р[айо]н,
обл[асть] Рівно», а в наказі УПА-«Північ» ч. 2/52, який з’явився на
двадцять днів пізніше, вказано: «[…] нагороджено […] родину Шпа-
ки, Олександрівський р[айо]н, обл[асть] Рівно». Тож, можемо ствер-
джувати, що в першому наказі зроблено друкарську помилку. Та-
кож тут допущено помилку і щодо «Щирого». Має бути — «родина
Щирого» (як подано в наказі УПА-«Північ» ч. 2/52).
Серед Лицарів Срібного хреста заслуги є три повстанці, що отри-
мали цю нагороду двічі. Це — Ярослав Дудар — «Верес» («Архип»)*,
крайовий провідник ОСУЗ, сотник-політвиховник та невстановле-
ний повстанець «Медуна», референт УЧХ. Вперше вони були від-
значені згідно з наказом ч. 4/45 від 11.10.1945 р.37 за підписом ГК УПА
Р. Шухе вича. Вдруге — згідно з наказом ч. 3/52 від 12.10.1952 р.38, що
був приуро чений до святкування десятиріччя УПА, за підписом
останнього ГК УПА В. Кука. Можливо, при складенні наказу ч. 3/52
ГК УПА В. Кукові не було відомо про наказ ч. 4/45, і це привело до
повторного нагородження в святочному наказі. Подібна ситуація,
можливо з тих самих причин, виникла також стосовно повстанців
Василя Процюка — «Кропиви» та Миколи Свистуна — «Ясена»,
нагороджених Золотим хрестом бойової заслуги 1-го класу39. Вони
були двічі нагороджені згідно з тими самими наказами.
Випадок з третім двічі нагородженим повстанцем, Зеновієм Сам-
чуком, інший. Його перше нагородження Срібним хрестом заслуги під
псевдом «Шварц» відбулося згідно з наказом ч. 4/45 від 11.10.1945 р.40.
35 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 279-280.
36 Наказ ч. 2/52 від 15.07.1952 р. // Особистий архів П. Содоля (Нью-Йорк, США).
* Дудар Ярослав – «Верес» («Архип»; 20.03.1915–13.12.1945). Народився в с. Карашинці
Гусятинського р-ну Тернопільської обл. З родини селян. Член юнацтва ОУН (від 1931).
Під час студентського з’їзду заарештований поляками (20.03.1939), звільнений
(09.1939). Обласний провідник ОУН Холмщини (1940–1941). Брав участь у похідних
групах ОУН під Києвом (від літа 1941). Провідник ОУН Кам’янець-Подільської обла-
сті (1942). Організаційний референт проводу ОСУЗ (1943–1944), крайовий провід-
ник ОСУЗ (від літа 1944). Загинув біля с. Романів Луцького р-ну Волинської обл.
37 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 243–245.
38 Там само. – Арк. 281–282.
39 Манзуренко В. Лицарі найвищих бойових нагород УПА в наказах ГВШ. – С. 267–287.
40 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 243–245.
Це був той самий наказ, за яким отримали нагороду Я. Дудар —
«Верес» та «Медуна». Друге нагородження З. Самчука відбулося
згідно з наказом ч. 3/48 від 23.10.1948 р.41. Тут він згаданий уже під
псевдом «Александер». При нагородженні З. Самчука була поруше-
на одна з директив, що містилася в листі, розісланому як доповне-
ння до наказу «Про проєкти підвищень і відзначень членів ОУН». У
ньо му зазначено, що «у внесках конечно подавати […] псевдо, офі-
ційно-стале, при другому заподанні внеску подавати старе псевдо,
незалежно від евентуальної зміни»42.
Під час аналізу відомостей щодо нагородження Срібним хре-
стом заслуги (Таблиця № 1) було встановлено, що відзначення цією
нагородою відбувалося значно частіше, ніж відзначення Золотим
хрестом заслуги та Золотими хрестами бойової заслуги 1-го та 2-го
класів. За сім років (від 25.04.1945 р. до 12.10.1952 р.) Срібним хрестом
заслуги було нагороджено 150 повстанців. До порівняння, Золотим
хрестом заслуги нагородили 31 повстанця, а Золотими хрестами бо-
йової заслуги 1-го та 2-го класів — 40 та 32 повстанців відповідно.
За роками кількість нагороджених була такою: 1945 р. — 36 на-
город, 1946 — 2, 1947 — 19, 1948 — 33, 1949 — 3, 1950 — 10, 1951 —
13, 1952 — 37. ГК УПА Р. Шухевич надав цю нагороду 93 повстан-
цям, а його наступник ГК В. Кук — 60.
Останнє та наймасовіше нагородження Срібним хрестом заслу-
ги відбулося 1952 р. (нагороджено 37 повстанців). Після цього від-
значення бойовими нагородами УПА ні в Україні, ні за кордоном не
проводили.
Щоб мати вичерпну інформацію про формування та діяльність
нагородної системи УПА, необхідно провести дослідження також
щодо нагороджених Срібними хрестами бойової заслуги 1-го та 2-го
класів і всіма Бронзовими хрестами. Більшість повстанців, відзна-
чених цими нагородами, мали підстаршинські і рядові військові
ступені, а також були цивільними особами, що робить їхню іденти-
фікацію доволі проблематичною.
P. S. Автор буде вдячний за будь-які уточнення та доповнення
до наведеної таблиці, які можна надіслати на адресу редакції.
41 ДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 60. – Арк. 267–269.
42 Там само. – Т. 47. – Арк. 14 – 14 зв.
290
СИМВОЛІКА
291
№ 8ВІТАЛІЙ МАНЗУРЕНКО ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА ЗАСЛУГИ
ТАБЛИЦЯ. ВІДЗНАЧЕНІ СРІБНИМ ХРЕСТОМ ЗАСЛУГИ
№ Прізвище та ім’я Псевдо Посада
1 «Анна»
мешкала в с. Горянка біля Луцька,
напевно, цивільна особа
2 Батринчук Марія «Казка» референт УЧХ на терені Чортківської округи*
3 Безпалко Осип «Остап»
командир ВО «Лисоня», крайовий провідник
ОУН Подільського краю
4 Бей Василь «Улас» крайовий провідник ОУН Подільського краю
5
«Богдан»,
«Семен»
керівник зв’язку проводу ПЗУЗ на схід*
6
Боднарчук Ми-
хайло
«Стемид»
окружний провідник ОУН Володимир-Во-
линського проводу, пізніше провідник ОУН
Луцької округи
7 «Боровик» член підпілля Подільського краю*
8 «Будько»
провідник ОУН Житомирської округи, пізні-
ше Київської округи* (Східні Українські Землі)
9 «Буйний» провідник ОУН Клеванського надрайону* ПЗУЗ
10
«Вадим»,
«Золотаренко»
член проводу ПЗУЗ, референт пропаганди*
11
Василик Яро-
слав
«Грім»
член осередку пропаганди ОУН Коломий-
ської округи
12 «Ватра» слідчий* СБ УПА-«Південь»
13
«Вік», «Апос-
тол»
працівник політичного відділу УПА-«Північ»,
політичної референтури ОУН ПЗУЗ, політич-
ний референт ОУН Північно-східного краю
14 Вірлик Петро**
«Береговий»,
«Їж»
провідник ОУН Золочівської округи
15
Волосовець
Володимир
«Лаврін»
працівник політвиховного відділу УПА-
«Південь»
16 «Волох»
член осередку пропаганди ОУН Бережан-
ської округи*
17
«Волошин»,
«Роман»
член підпілля ОУН Самбірського надрайону*
18 «Галайда» УПА-«Північ»
19 Галаса Василь «Зенон»
заступник крайового провідника Закерзон-
ського краю, пізніше крайовий провідник
ОУН ПЗУЗ, член УГВР
20 Гнатюк Люба «Біла»
керівник УЧХ ВО «Турів», провідниця
жіноц тва ПЗК «Москва» (УПА-«Північ»)
21 «Гонта»
провідник ОУН Маневицького районового
проводу (Волинська обл.)*
22 Горюк Василь «Едвард» провідник ОУН Городенківського надрайону*
23 Грабець Омелян «Батько»
командир ВО в УПА-«Південь», провідник Він-
ницької області, Подільської округи «Схід»
24 Гросберг Ольга «Степанівна» референт УЧХ Долинського надрайону
25 «Гупало»
професор, член підпілля на теренах Жито-
мирської та Київської областей*
Звання УГВР ГВШ/ГК Джерело №
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952
ДА СБ України. — Ф. 13.
— Спр. 376. — Т. 60.
— Арк. 279—280.
1
06.06.1948 р. ч. 1/48 від 12.06.1948 Там само. — Арк. 259—261. 2
майор 11.10.1952 р. ч. 3/52 від 12.10.1952 Там само. — Арк. 281—282. 3
06.06.1948 р. ч. 1/48 від 12.06.1948 Там само. — Арк. 259—261. 4
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 5
поручник-по-
літвиховник 16.10.1948 р. ч. 3/48 від 23.10.1948 Там само. — Арк. 267—269. 6
05.07.1951 р. ч. 1/51 від 25.07.1951 Там само. — Арк. 276. 7
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 8
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 9
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 10
23.08.1948 р. ч. 2/48 від 02.09.1948 Там само. — Арк. 264—265. 11
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 12
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 13
ч. 1/45 від 25.04.1945
ЦДАВО України. — Ф. 3838.
— Оп. 1. — Спр. 14.
— Арк. 26—32.
14
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945
ДА СБ України. — Ф. 13.
— Спр. 376. — Т. 60.
— Арк. 243—245.
15
25.08.1947 р. ч. 2/47 від 02.09.1947 Там само. — Арк. 255. 16
25.07.1950 р. ч. 2/50 від 30.07.1950 Там само. — Арк. 274—275. 17
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 18
полковник-по-
літвиховник
07.10.1946 р. ч. 2/46 від 10.10.1946 Там само. — Арк. 253. 19
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 20
16.10.1948 р. ч. 3/48 від 23.10.1948 Там само. — Арк. 267—269. 21
23.08.1948 р. ч. 2/48 від 02.09.1948 Там само. — Арк. 264—265. 22
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 23
30.05.1947 р. ч. 1/47 від 05.06.1947 Там само. — Арк. 254 — 254 зв. 24
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 25
292
СИМВОЛІКА
293
№ 8ВІТАЛІЙ МАНЗУРЕНКО ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА ЗАСЛУГИ
№ Прізвище та ім’я Псевдо Посада
26 Ґоляш Григорій* «Модест» член проводу Подільського краю*
27 «Дам’ян» член підпілля Львівського краю
28
Демишин Васи-
лина*
«Циганка»,
«Уляна»
комендант УЧХ Луцької округи*
29 Дидик Галина «Анна»
референт УЧХ Подільського краю, пізніше
зв’язкова Р. Шухевича
30 «Діоген» член проводу ОУН Коломийського надрайону*
31 «Дністровий» провідний член підпілля Закерзонського краю*
32
Добрянський
Лев *
голова УККА, професор університету, діяч
української громади в США*
33 «Довбуш» член підпілля ОУН Рогатинської округи*
34 Дудар Ярослав
«Верес», «Ар-
хип»
член Проводу ОУН ПЗУЗ
35 Дякон Ярослав
«Дмитро»,
«Мирон»
головний референт СБ при Проводі ОУН
36
Дяченко Ми-
хайло
«Боєслав»,
«Гомін»
референт пропаганди Станиславівського,
пізніше Карпатського крайового проводу
37 «Жест» член Головного осередку пропаганди ОУН*
38 «Жмурко» член підпілля Львівського краю*
39
Заборовець
Федір
«Жен»
провідник Луцької (Волинської) округи,
провідник ОУН Холмської округи (1944 р.)
40
Зарицька Кате-
рина
«Калина» крайовий референт УЧХ ЗУЗ
41
Захарський
Михайло****
«Граб»
референт СБ Дубненського надрайону*,
політичний референт ОУН Корецького над-
району****
42 Зварич Петро «Славко», «Яр» шеф зв’язку ВО «Богун» УПА-«Північ»
43 «Зеня»
працівник техзвена окружного осередку
пропаганди ОУН Коломийського надрайону
44
родина «Зо-
лотої тітки»
мешкала в с. Сухівці Клеванського р-ну
Рівненської області, цивільні особи
45 «Іван Га»
співробітник політичного осередку УПА-
«Південь»
46
Іванило Ми-
хайло
«Вишня»,
«Мирон»
провідник ОУН Рогатинської округи
47
«Кальба»,
«Пастушенко»
обласний провідник ОУН Полтавщини і
Київщини
48 «Карась» член осередку пропаганди Карпатського краю
49 «Кармелюк»
член господарчої референтури ОУН Ка-
луської округи*
50
«Карпo», «Ми-
рон»
член підпілля на теренах Житомирської та
Києвської областей*
51 «Катруся» УЧХ (ПЗУЗ)
52 «Кирило» політвиховник відділу зв’язку ГК УПА*
53 Кітляр Марія «Устя» провідниця УЧХ на Крем’янеччині
54
Ковальчук
Панас
«Залісний»,
«Петро»
крайовий референт СБ Західного краю
«Дніпро» (ПЗУЗ)
Звання УГВР ГВШ/ГК Джерело №
25.07.1950 р. ч. 2/50 від 30.07.1950 Там само. — Арк. 274—275. 26
старший вістун 25.07.1950 р. ч. 2/50 від 30.07.1950 Там само. — Арк. 274—275. 27
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 28
22.11.1947 р. ч. 3/47 від 05.12.1947 Там само. — Арк. 256. 29
23.08.1948 р. ч. 2/48 від 02.09.1948 Там само. — Арк. 264—265. 30
04.05.1949 р. ч. 1/49 від 07.05.1949 Там само. — Арк. 270. 31
20.10.1951 р. ч. 2/51 від 20.10.1951 Там само. — Арк. 277—278. 32
старший вістун 25.07.1950 р. ч. 2/50 від 30.07.1950 Там само. — Арк. 274—275. 33
сотник-політ-
виховник
08.10.1945 р.
11.10.1952 р.
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 3/52 від 12.10.1952
Там само. — Арк. 243—245.
Там само. — Арк. 281—282.
34
майор СБ 22.11.1947 р. ч. 3/47 від 05.12.1947 Там само. — Арк. 256. 35
23.08.1948 р. ч. 2/48 від 02.09.1948 Там само. — Арк. 264—265. 36
22.11.1947 р. ч. 3/47 від 05.12.1947 Там само. — Арк. 256. 37
05.07.1951 р. ч. 1/51 від 25.07.1951 Там само. — Арк. 276. 38
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 39
ч. 1/45 від 25.04.1945
ЦДАВО України. —
Ф. 3838. — Оп. 1. — Спр. 14.
— Арк. 26—32.
40
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945
ДА СБ України. — Ф. 13.
— Спр. 376. — Т. 60.
— Арк. 243—245.
41
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 42
23.08.1948 р. ч. 2/48 від 02.09.1948 Там само. — Арк. 264—265. 43
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 44
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 45
05.07.1951 р. ч. 1/51 від 25.07.1951 Там само. — Арк. 276. 46
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 47
23.08.1948 р. ч. 2/48 від 02.09.1948 Там само. — Арк. 264—265. 48
30.05.1947 р. ч. 1/47 від 05.06.1947
Там само. — Арк. 254
— 254 зв.
49
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 50
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 51
поручник-по-
літвиховник
11.10.1952 р. ч. 3/52 від 12.10.1952 Там само. — Арк. 281—282. 52
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 53
сотник СБ 08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 54
294
СИМВОЛІКА
295
№ 8ВІТАЛІЙ МАНЗУРЕНКО ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА ЗАСЛУГИ
№ Прізвище та ім’я Псевдо Посада
55 Комар Іван* «Олесь» провідник ОУН Тернопільської округи*
56 Коренюк Василь «Модест» референт СБ та член проводу ОУН ПЗУЗ
57 Корецька Оля* «Оля»
мешкала в с. Бискупичі Волинської області
цивільна особа*
58 «Косач» референт пропаганди ОУН Чортківської округи*
59 «Крига» шеф СБ Берестейської округи ПЗУЗ*
60 Кроль Іван «Зінько» провідник ОУН Костопільського надрайону
61
Кудра Володи-
мир
«Роман»
заступник провідника ОУН Житомирської
округи* (ПЗУЗ)
62 «Кузьменко»
член осередку пропаганди ОУН Городоцької
округи
63 «Кум» лікар старшинської школи «Олені»
64 Легкий Григорій «Борис»
провідник ОУН Коломийської округи, суб-
референт пропаганди Карпатського краю
65 Лепкалюк Ірина «Леся»
член осередку пропаганди ОУН Коломий-
ської округи
66
Лопатинський
Юрій
«Калина» заступник керівника місії УПА за кордоном
67
Лук’янчук Ан-
дрон****
«Палій», «Під-
кова»****
референт СБ Крем’янецького надрайону*
68
Маєвський Ана-
толій
«Уліян», «Йов-
та»
референт СБ Рівненського надрайону, про-
відник ОУН Рівненської округи
69 Мандрика Роман «Кремінь» провідник ОУН Радехівського надрайону
70 «Марта ІІ» член референтури УЧХ Станіславівської округи*
71 «Медуна» референт УЧХ (ПЗУЗ)
72 «Мефодій» провідник ОУН Житомирської округи*
73 «Михайло» керівник надрайону ОУН на Поліссі* ПЗУЗ
74
Михалевич
Андрій
«Кос»
провідник ОУН Старовижівського району
ПЗУЗ
75 «Мороз»
зв’язковий Житомирського окружного про-
воду ОУН*
76 Мостович Олена «Верба»
організатор і керівник УЧХ на ПЗУЗ, член
крайового проводу ОУН на ПЗУЗ
77 Мошанчук Василь «Бор»
командир підвідділу ВО «Буг», провідник
ОУН Городоцької округи
78 «Мручко» член підпілля на ПЗУЗ*
79 «Н.Н.» районовий провідник ОУН Горохівщини
80 «Надя»
друкарка і зв’язкова Головного осередку
пропаганди ОУН*
81 «Оля» санітарка УЧХ (ПЗУЗ)
82
Омельчук Дми-
тро
«Стародуб»
референт СБ ПСУЗ, пізніше слідчий, заступ-
ник референта СБ Північно-східного краю
83 «Орест» референт СБ Чортківської округи*
84 «Орко»
член референтури СБ Станиславівської
округи*
Звання УГВР ГВШ/ГК Джерело №
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 55
сотник СБ 08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 56
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 57
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 58
16.10.1948 р. ч. 3/48 від 23.10.1948 Там само. — Арк. 267—269. 59
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 60
поручник 15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 61
25.08.1947 р. ч. 2/47 від 02.09.1947 Там само. — Арк. 255. 62
хорунжий-лі-
кар*
30.05.1947 р. ч. 1/47 від 05.06.1947 Там само. — Арк. 254 — 254 зв. 63
23.08.1948 р. ч. 2/48 від 02.09.1948 Там само. — Арк. 264—265. 64
23.08.1948 р. ч. 2/48 від 02.09.1948 Там само. — Арк. 264—265. 65
підполковник 20.10.1951 р. ч. 2/51 від 20.10.1951 Там само. — Арк. 277—278. 66
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 67
сотник СБ 08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 68
05.07.1951 р. ч. 1/51 від 25.07.1951 Там само. — Арк. 276. 69
06.06.1948 р. ч. 1/48 від 12.06.1948 Там само. — Арк. 259—261. 70
08.10.1945 р.
11.10.1952 р.
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 3/52 від 12.10.1952
Там само. — Арк. 243—245.
Там само. — Арк. 281—282.
71
поручник-по-
літвиховник
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 72
поручник-по-
літвиховник
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 73
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 74
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 75
11.10.1952 р. ч. 3/52 від 12.10.1952 Там само. — Арк. 281—282. 76
поручник 05.07.1951 р. ч. 1/51 від 25.07.1951 Там само. — Арк. 276. 77
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 78
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 79
23.08.1948 р. ч. 2/48 від 02.09.1948 Там само. — Арк. 264—265. 80
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 81
сотник СБ 08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 82
поручник СБ 05.07.1951 р. ч. 1/51 від 25.07.1951 Там само. — Арк. 276. 83
06.06.1948 р. ч. 1/48 від 12.06.1948 Там само. — Арк. 259—261. 84
296
СИМВОЛІКА
297
№ 8ВІТАЛІЙ МАНЗУРЕНКО ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА ЗАСЛУГИ
№ Прізвище та ім’я Псевдо Посада
85 «Остап», «Стеля» член підпілля на ПЗУЗ*
86 Палинюк Василь «Ненаситець»
районовий провідник ОУН в Коломийському
надрайоні
87 «Панас»
господарчий референт Східного краю «Оде-
са» ПЗУЗ*
88
Паньковець
Микола
«Варнак»
референт пропаганди ОУН Ковельської
округи*
89 Пасіка Богдан* «Шах» провідник ОУН Тернопільської округи
90 «Петро» зв’язковий проводу Львівського краю*
91 «Петро» робітник (?) цивільна особа*
92
Поздик (чи По-
здник)*
«Євген»
референт пропаганди ОУН Подільського
краю*
93
Позичанюк
Йосип
«Євшан»,
«Шугай»
член УГВР, член Головної ради ОУН
94 Польовий Федір «Поль» командир Старшинської школи «Олені»
95
Присяжнюк
Олекса
«Мітла»
начальник контррозвідки КВШ УПА-«Пів-
ніч», референт СБ, член крайового проводу
ОУН ПЗУЗ
96
П’ятигорик
Микола
«Віктор»,
«Гай»
референт СБ, провідник ОУН Берестейської
округи ПЗУЗ
97 «Реня» член підпілля ОУН Рогатинської округи*
98
«Ростислав»,
«Свіжий»
член підпілля на ПЗУЗ*
99 Рудий Іван «Орлич»
організаційний референт ОУН Калуської
округи
100 Савицька Галина «Марта І» член референтури УЧХ Станиславівської округи*
101 Савчак Василь
«Сталь», «Со-
кіл»
провідник ОУН Буковинської округи, за-
ступник провідника Карпатського краю
102
Сементух Ва-
силь
«Панас» провідник ОУН Ковельської округи
103 Самчук Зеновій
«Шварц»,
«Александер»***
начальник організаційно-персонального від-
ділу ШВО «Завихост» УПА-«Північ»
104 «Семен» районовий провідник ОУН (ПЗУЗ)
105 Середа Михайло «Шворний» референт СБ Ковельської округи (ВО «Славута»)
106 «Сидор» провідник ОУН Чортківського надрайону*
107 «Сірий» провідник ОУН Сокальської округи**
108 Скаб Ярослава «Ївга», «Варка»
референт УЧХ ВО «Заграва», пізніше референт
УЧХ «Тютюнник», пізніше з’єднаних груп «44».
109
Сказінський
Іларій
«Крига»
провідник ОУН Чортківської округи
110
Скаськів Яро-
слав
«Моряк»
провідник ОУН Львівського обласного про-
воду, крайовий провідник Юнацтва ЗУЗ
111 «Скит»
працівник осередку пропаганди ОУН Дрого-
бицької округи
112 Скуба Павло* «Мирон» командир куреня ВО «Турів» УПА-«Північ»*
113 Скульський Іван* «Артем» провідник ОУН Косівського надрайону*
114
Слободян Сте-
пан
«Клим», «Єф-
рем»
референт пропаганди Карпатського краю
Звання УГВР ГВШ/ГК Джерело №
25.07.1950 р. ч. 2/50 від 30.07.1950 Там само. — Арк. 274—275. 85
23.08.1948 р. ч. 2/48 від 02.09.1948 Там само. — Арк. 264—265. 86
16.10.1948 р. ч. 3/48 від 23.10.1948 Там само. — Арк. 267—269. 87
16.10.1948 р. ч. 3/48 від 23.10.1948 Там само. — Арк. 267—269. 88
25.08.1947 р. ч. 2/47 від 02.09.1947 Там само. — Арк. 255. 89
05.07.1951 р. ч. 1/51 від 25.07.1951 Там само. — Арк. 276. 90
05.07.1951 р. ч. 1/51 від 25.07.1951 Там само. — Арк. 276. 91
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 92
підполковник-
політвиховник
11.10.1952 р. ч. 3/52 від 12.10.1952 Там само. — Арк. 281—282. 93
майор 11.10.1952 р. ч. 3/52 від 12.10.1952 Там само. — Арк. 281—282. 94
підполковник
СБ
11.10.1952 р. ч. 3/52 від 12.10.1952 Там само. — Арк. 281—282. 95
поручник СБ
16.10.1948 р. ч. 3/48 від 23.10.1948 Там само. — Арк. 267—269. 96
25.07.1950 р. ч. 2/50 від 30.07.1950 Там само. — Арк. 274—275. 97
25.07.1950 р. ч. 2/50 від 30.07.1950 Там само. — Арк. 274—275. 98
30.05.1947 р. ч. 1/47 від 05.06.1947 Там само. — Арк. 254 — 254 зв. 99
06.06.1948 р. ч. 1/48 від 12.06.1948 Там само. — Арк. 259—261. 100
23.08.1948 р. ч. 2/48 від 02.09.1948 Там само. — Арк. 264—265. 101
поручник-по-
літвиховник
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 102
поручник-по-
літвиховник
08.10.1945 р.
16.10.1948 р.
ч. 4/45 від 11.10.1945
ч. 3/48 від 23.10.1948
Там само. — Арк. 243—245.
Там само. — Арк. 267—269.
103
06.06.1948 р. ч. 1/48 від 12.06.1948 Там само. — Арк. 259—261. 104
поручник СБ 08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 105
25.08.1947 р. ч. 2/47 від 02.09.1947 Там само. — Арк. 255. 106
25.07.1950 р. ч. 2/50 від 30.07.1950 Там само. — Арк. 274—275. 107
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 108
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 109
ч. 1/45 від 25.04.1945
ЦДАВО України. — Ф. 3838. —
Оп. 1. — Спр. 14. — Арк. 26—32.
110
26.08.1949 р. ч. 3/49 від 15.10.1949
ДА СБ України. — Ф. 13. —
Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 272.
111
16.10.1948 р. ч. 3/48 від 23.10.1948 Там само. — Арк. 267—269. 112
30.05.1947 р. ч. 1/47 від 05.06.1947 Там само. — Арк. 254 — 254 зв. 113
сотник-політ-
виховник
23.08.1948 р. ч. 2/48 від 02.09.1948 Там само. — Арк. 264—265. 114
298
СИМВОЛІКА
299
№ 8ВІТАЛІЙ МАНЗУРЕНКО ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА ЗАСЛУГИ
№ Прізвище та ім’я Псевдо Посада
115 «Слюсар» провідник Костопільської округи
116 Сорока Мирослав «Боєвір», «Птах»
особистий охоронець та зв’язковий крайово-
го провідника ОУН ПЗУЗ Василя Галаси
— «Орлана»
117 Сулик Ілько «Рух»
зв’язковий Бережанського проводу ОУН до
Подільського крайового проводу ОУН*
118
Сулятицький
Мирослав
«Петро»
член референтури СБ південного надрайону
на Буковині*
119 «Супрун»
працівник референтури пропаганди про-
воду ПЗУЗ*
120 Сушко Ігор** «Ігор»
заступник політвиховника ВО «Буг» УПА-
«Захід»**
121 «Сушко»
провідник ОУН Берестейської округи Захід-
ного краю ПЗУЗ*
122 «Тамара»
член підпілля ОУН Рогатинської округи
Львівського краю
123
Тимощук Ми-
кола
«Коля», «Бо-
рис»
референт СБ Ковельської округи, слідчий
СБ ПЗУЗ
124 «Титар» шеф СБ Подільського краю*
125
«Тополя», «Об-
руч»
комендант УЧХ Дубненського надрайону,*
провідник ОУН на Дубенщині
126 «Торчин» член проводу ОУН Жовківського надрайону*
127 «Тур» УПА-«Північ»
128 «Уляна»
зв’язкова Коломийського окружного про-
воду ОУН*
129 Федик Михайло «Ворон»
командир Бережанського ТВ УПА, член осе-
редку пропаганди ОУН Бережанської округи
130 Федорук Юрій «Лемко» провідник Генеральної округи ОУН на ОСУЗ**
131 Федун Петро
«Север», «Пе-
тро Полтава»
начальник політвиховного відділу ГВШ УПА,
керівник Головного осередку пропаганди ОУН
132 Фоя Людмила
«Марія Пере-
лесник»
член референтури пропаганди КП ПЗУЗ
133 Хасевич Ніл «Бей»,«Зот» член референтури пропаганди КП ПЗУЗ
134 «Хвиля» провідник ОУН Берестейської округи*
135 Хома Михайло
«Юрко», «Дов-
буш»
провідник ОУН Бережанської округи
136
Хомутник Ва-
силь**
«Іскра»
член підпілля ОУН Рогатинської округи*
137 «Христя» референт УЧХ Калуського надрайону*
138 «Циган» керівник зв’язкових ліній на Закерзонні*
139 «Чмелик»
бойовик та зв’язковий в Костопільському
надрайоні Сарненської округи ОУН*
140 «Чмола» провідник ОУН Жидачівського надрайону*
141 «Чумак» зв’язковий проводу ПЗУЗ*
142
Чубатий Ми-
кола*
голова НТШ в США, професор університе-
ту, діяч української громади в США*
Звання УГВР ГВШ/ГК Джерело №
поручник-по-
літвиховник
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 115
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 116
25.08.1947 р. ч. 2/47 від 02.09.1947 Там само. — Арк. 255. 117
06.06.1948 р. ч. 1/48 від 12.06.1948 Там само. — Арк. 259—261. 118
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 119
поручник-по-
літвиховник
08.02.1946 р. ч. 1/46 від 15.02.1946 Там само. — Арк. 251—252. 120
16.10.1948 р. ч. 3/48 від 23.10.1948 Там само. — Арк. 267—269. 121
25.07.1950 р. ч. 2/50 від 30.07.1950 Там само. — Арк. 274—275. 122
поручник СБ 08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 123
сотник СБ 05.07.1951 р. ч. 1/51 від 25.07.1951 Там само. — Арк. 276. 124
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 125
05.07.1951 р. ч. 1/51 від 25.07.1951 Там само. — Арк. 276. 126
16.10.1948 р. ч. 3/48 від 23.10.1948 Там само. — Арк. 267—269. 127
23.08.1948 р. ч. 2/48 від 02.09.1948 Там само. — Арк. 264—265. 128
25.08.1947 р. ч. 2/47 від 02.09.1947 Там само. — Арк. 255. 129
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 130
полковник-по-
літвиховник
22.11.1947 р. ч. 3/47 від 05.12.1947 Там само. — Арк. 256. 131
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 132
06.06.1948 р. ч. 1/48 від 12.06.1948 Там само. — Арк. 259—261. 133
16.10.1948 р. ч. 3/48 від 23.10.1948 Там само. — Арк. 267—269. 134
ч. 1/45 від 25.04.1945
ЦДАВО України. — Ф. 3838.
— Оп. 1. — Спр. 14.
— Арк. 26—32.
135
старший ві-
стун
25.07.1950 р. ч. 2/50 від 30.07.1950
ДА СБ України. — Ф. 13.
— Спр. 376. — Т. 60.
— Арк. 274—275.
136
30.05.1947 р. ч. 1/47 від 05.06.1947 Там само. — Арк. 254 — 254 зв. 137
22.11.1947 р. ч. 3/47 від 05.12.1947 Там само. — Арк. 256. 138
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 139
30.05.1947 р. ч. 1/47 від 05.06.1947 Там само. — Арк. 254 — 254 зв. 140
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 141
20.10.1951 р. ч. 2/51 від 20.10.1951 Там само. — Арк. 277—278. 142
300
СИМВОЛІКА
301
№ 8ВІТАЛІЙ МАНЗУРЕНКО ЛИЦАРІ СРІБНОГО ХРЕСТА ЗАСЛУГИ
№ Прізвище та ім’я Псевдо Посада
143
родина «Шаш-
ки», можливо,
родина «Шпаки»
мешкала в Олександрівському р-ні, Рівнен-
ської області, цивільні особи
144
Шевчук Михай-
ло**
«Юрко»
член підпілля ОУН Городоцької округи
Львівського краю
145 «Шершень»
провідник району в надрайоні «Долина» ВО
Заграва*
146 Шматко Галина
«Іва», «Воли-
нянка»
референт УЧХ Ковельської округи УПА-
«Північ»
147
«Щирий»,
можливо, ро-
дина «Щирого»
Волинь, цивільна особа
148 Юрів Юрко «Іскра» провідник ОУН Долинського проводу
149 «Юрко»
заступник провідника ОУН Коломийського
надрайонового проводу
150
Якимчук Ми-
кола
«Данило»,
«Олег»
командир ВО «Турів», організаційний
референт проводу ПЗУЗ, керівник зв’язку
проводу ПЗУЗ
* Інформацію отримано від дослідника національно-визвольного руху П. Содоля (Нью-
Йорк, США).
** Інформацію отримано від дослідника національно-визвольного руху В. Мороза (Львів,
Україна).
Звання УГВР ГВШ/ГК Джерело №
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 143
04.05.1949 р. ч. 1/49 від 07.05.1949 Там само. — Арк. 270. 144
30.05.1947 р. ч. 1/47 від 05.06.1947 Там само. — Арк. 254 — 254 зв. 145
08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 146
15.06.1952 р. ч. 1/52 від 20.06.1952 Там само. — Арк. 279—280. 147
ч. 1/45 від 25.04.1945
ЦДАВО України. —
Ф. 3838. — Оп. 1. — Спр. 14.
— Арк. 26—32.
148
23.08.1948 р. ч. 2/48 від 02.09.1948
ДА СБ України. — Ф. 13.
— Спр. 376. — Т. 60.
— Арк. 264—265.
149
хорунжий 08.10.1945 р. ч. 4/45 від 11.10.1945 Там само. — Арк. 243—245. 150
*** Інформацію отримано від дослідника національно-визвольного руху О. Вовка (Київ,
Україна).
**** Інформацію отримано від дослідника національно-визвольного руху І. Марчука
(Рівне, Україна).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64352 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0120 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T11:18:49Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Манзуренко, В. 2014-06-15T14:21:08Z 2014-06-15T14:21:08Z 2006 Лицарі Срібного хреста заслуги / В. Манзуренко // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2006. — Збірник 8. — С. 277-301. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. XXXX-0120 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64352 uk Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України Український визвольний рух Символіка Лицарі Срібного хреста заслуги Article published earlier |
| spellingShingle | Лицарі Срібного хреста заслуги Манзуренко, В. Символіка |
| title | Лицарі Срібного хреста заслуги |
| title_full | Лицарі Срібного хреста заслуги |
| title_fullStr | Лицарі Срібного хреста заслуги |
| title_full_unstemmed | Лицарі Срібного хреста заслуги |
| title_short | Лицарі Срібного хреста заслуги |
| title_sort | лицарі срібного хреста заслуги |
| topic | Символіка |
| topic_facet | Символіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64352 |
| work_keys_str_mv | AT manzurenkov licarísríbnogohrestazaslugi |