Принципи створення інформаційно-аналітичних підсистем підтримки прийняття міжрівневих рішень
Наведено результати аналізу і дослідження принципів створення підсистем підтримки прийняття рішень для ієрархічних систем керування підприємствами з урахуванням деякої "суперечливості" інтересів різних рівнів керування по вертикалі. Описано вимоги і алгоритми реалізації....
Gespeichert in:
| Datum: | 2005 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
2005
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6437 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Принципи створення інформаційно-аналітичних підсистем підтримки прийняття міжрівневих рішень / М.Є. Ромець // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2005. — № 4. — С. 109-116. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859793058944516096 |
|---|---|
| author | Ромець, М.Є. |
| author_facet | Ромець, М.Є. |
| citation_txt | Принципи створення інформаційно-аналітичних підсистем підтримки прийняття міжрівневих рішень / М.Є. Ромець // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2005. — № 4. — С. 109-116. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Наведено результати аналізу і дослідження принципів створення підсистем підтримки прийняття рішень для ієрархічних систем керування підприємствами з урахуванням деякої "суперечливості" інтересів різних рівнів керування по вертикалі. Описано вимоги і алгоритми реалізації.
|
| first_indexed | 2025-12-02T12:12:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2005, № 4 109
Наведено результати аналізу і
дослідження принципів створення
підсистем підтримки прийняття
рішень для ієрархічних систем
керування підприємствами з ура-
хуванням деякої "суперечливості"
інтересів різних рівнів керування
по вертикалі. Описано вимоги і
алгоритми реалізації.
М.Є. Ромець, 2005
УДК 004.3
М.Є. РОМЕЦЬ
ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ
ПІДСИСТЕМ ПІДТРИМКИ
ПРИЙНЯТТЯ МІЖРІВНЕВИХ РІШЕНЬ
Останнім часом активно розробляються сис-
теми підтримки прийняття рішень (СППР),
починаючи з простих інформаційних і кін-
чаючи складними багатокритеріальними, що
використовують технології нейроних мереж і
математичний апарат нечітких множин [15].
На жаль, не всі ідеї практично реалізуються
при керуванні підприємствами, особливо з
обліком "суперечливості" інтересів різних
рівнів керування по вертикалі. У роботі опи-
сані поки що мало розроблені моделі й алго-
ритми, які необхідно реалізувати в інформа-
ційно-аналітичних системах для рішення за-
дач керування підприємством з урахуванням
приватних цілей різних рівнів, зокрема, виз-
начення вигідних обсягів і термінів рівчаків
фінансів «нагору» (відрахування, податки,
платежі по поверненню позикових засобів) і
«униз» (надходження позикових засобів,
оборотних коштів та інших надходжень при
внутрішньому інвестуванні).
Підсистема розрахована на підготовку ро-
зподілених інформаційно-організаційних
ком-п'ютерних технологій формування лока-
льних рішень та їхнього узгодження і коор-
динації між собою, а також вироблення інте-
грованих оцінок ситуацій на основі принци-
пів і меха-нізмів багатокритеріальної оптимі-
зації, ра-ціонального групового вибору і са-
мооргані-зації. Її відмінною рисою є орієн-
тація на слабко структуровані і слабко фо-
рмалізова-ні задачі, яким властива помилко-
вість, не-однозначність, неповнота, супе-
речливість початкових даних і знань про
процеси й
М.Є. РОМЕЦЬ
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2005, № 4 110
об'єкти, що моделюються. Висока динаміка розвитку подій, зміна ситуацій ви-
значає підсистему як інтелектуальну, що базується на прямому використанні
знань, експертних підходах і методах рішення задач за визначальної ролі СППР
для остаточного вибору рішень.
З обліком деякої "суперечливості" інтересів різних рівнів керування по вер-
тикалі (наприклад, при розподілі фінансових коштів по рівнях та ін.) підсистема
за допомогою імітаційних моделей, діалогових засобів і методів оптимізації ( з
обліком "суперечливих" інтересів) повинна надавати особам, що приймають рі-
шення, інформацію яка дозволяє відповісти на поширені в інформаційних тех-
нологіях питання "Що буде, якщо..." і " Що потрібно, щоб...".
Необхідність обліку впливу безлічі динамічно змінюваних у часі факто-
рів обмежує застосування статичних методів, що можуть бути рекомендовані
тільки для проведення грубих, попередніх розрахунків, для орієнтованої оцінки
ефективності. Більш ефективними, що дозволяють промоделювати процес з ура-
хуванням великої кількісті зазначених факторів, є динамічні методи, засновані
на імітаційному моделюванні. Імітаційна фінансова модель забезпечує відобра-
ження реалізованих у часі бізнес-операцій. Під бізнес-операціями розуміються
конкретні дії, здійснювані у процесі економічної діяльності, наслідком яких є
зміни в обсягах і напрямках руху потоків коштів. Ці моделі відбивають реальну
діяльність через опис грошових потоків (надходжень і виплат) як подій, що від-
буваються в різні періоди часу.
Враховуючи, що у процесі моделювання використовуються такі важко про-
гнозовані фактори як показники інфляції, плановані обсяги збуту і багато інших,
для розробки стратегічного плану й аналізу ефективності має застосовуватися
сценарний підхід, що має на увазі проведення альтернативних розрахунків з да-
ними, які відповідають різним варіантам розвитку. Тобто використання іміта-
ційних фінансових моделей у процесі планування й аналізу ефективності діяль-
ності або реалізованого інвестиційного процесу дозволяє "програти" різні варіа-
нти стратегій і прийняти обґрунтоване управлінське рішення, спрямоване на до-
сягнення поставлених цілей.
Побудова такої моделі і сценарне моделювання дає можливість
- розробити детальний фінансовий план і визначити потреба в коштах на
перспективу;
- визначити схему фінансування, оцінити можливість і ефективність залу-
чення коштів з різних джерел;
- розробити план розвитку або реалізації інвестиційного процесу, визначив-
ши найбільш ефективну стратегію маркетингу, а також стратегію виробництва,
що забезпечує раціональне використання матеріальних, людських і фінансових
ресурсів;
- “програти” різні сценарії розвитку, варіюючи значення факторів, здатних
уплинути на результати;
- розрахувати найбільш розповсюджені фінансові показники, провести ана-
ліз ефективності поточної і перспективної діяльності.
ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ ПІДСИСТЕМ …
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2005, № 4 111
Найчастіше буває важко розділити грошові потоки, які належать до компе-
тенції того або іншого рівня. Кожен рівень має у своєму розпорядженні власні
фінанси і діє в межах закріплених за ним обмежень.
Підсистема надає можливість змоделювати ці явища. Для цього описуються
всі істотні особливості того сценарію, що передбачається реалізувати на практи-
ці. Ті умови, від яких залежить хід сценарію, визначаються як параметри моде-
лей. Регулюючи параметри очевидно до яких наслідків приводять рішення або
незалежні зміни зовнішніх факторів. При цьому можна робити стільки дублів,
скільки потрібно, щоб переконатися у правильному виборі й отрримати очікува-
ний результат за заданого набору параметрів.
З формальної точки зору, господарську діяльність можна розглядати як без-
перервний ланцюг перетворень активів з однієї форми в іншу. Ці перетворення
завжди проходять через гроші. За гроші здобуваються матеріали. Зроблена про-
дукція після продажу перетворюється в гроші. Таким чином, рух грошей відби-
ває усе, що відбувається в економіці. Спостерігаючи грошові потоки, можна су-
дити про предмети, що них породжують.
Метою будь-якої господарської акції також є гроші: витрата деякої суми
припускає одержання доходу переважаючої витрати. Таким чином, для фінансо-
вого аналізу об'єкт моделювання можна розглядати як генератор грошових по-
токів.
Задачі, які необхідно вирішити при побудові фінансової моделі:
розробити детальний фінансовий план і визначити потреби в коштах на
перспективу;
визначити схему фінансування, оцінити можливість і ефективність залучен-
ня коштів з різних джерел;
розробити план розвитку або реалізації проекту і визначити найбільш ефек-
тивну стратегію маркетингу, а також стратегію виробництва, що забезпечує ра-
ціональне використання матеріальних, людських і фінансових ресурсів;
провести імітаційне моделювання різних сценаріїв розвитку з варіюванням
значень факторів, здатних уплинути на фінансові результати;
розрахувати найбільш фінансові показники і по них провести аналіз ефек-
тивності поточної та перспективної діяльності.
Процес побудови моделі найбільш трудомісткий і вимагає значної підготов-
чої роботи зі збору й аналізу вихідних даних. Незалежно від того розробляється
детальний фінансовий план або виконується попередній експрес-аналіз, необ-
хідно мати наступні вихідні дані:
- дата початку і тривалість;
- перелік продуктів і/або послуг, виробництво і збут яких буде здійсню-
ватися;
- дві валюти розрахунку для платіжних операцій на внутрішньому і зовніш-
ньому ринках, а також їх обмінний курс і прогноз його зміни;
- перелік, ставки й умови виплат основних податків;
- також варто описати стан балансу, включаючи структуру і склад, які є в
наявності активів, зобов'язань і капіталу на початок проекту.
М.Є. РОМЕЦЬ
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2005, № 4 112
Наступний етап процесу побудови моделі опис плану розвитку. Для цьо-
го необхідні такі дані:
- інвестиційний план, включаючи календарний план робіт із указівкою ви-
трат і використовуваних ресурсів;
- операційний план, включаючи стратегію збуту продукції або послуг, план
виробництва, план персоналу, а також виробничі витрати і накладні витрати.
Після одержання результатів моделювання роботи підприємства потреби
у фінансуванні необхідно здійснювати додатковим моделювання фінансування:
- за допомогою залучення акціонерного капіталу;
- за допомогою залучення позикових коштів.
- висновок лізингових угод.
У процесі розробки стратегії фінансування необхідно моделювати обсяг і
періодичність виплачуваних дивідендів, а також стратегію використання вільних
коштів (наприклад, розміщення коштів на депозит у комерційному банку або
придбання акцій сторонніх підприємств).
Після розробки кількох варіантів відповідно до різних сценаріїв реалізації
необхідно визначити найбільш ймовірний сценарій і прийняти його за базовий.
На основі базового варіанта виконується аналіз чутливості і визначаються кри-
тичні значення найбільш важливих факторів, що впливають на фінансовий ре-
зультат.
У підсистемі необхідно передбачити засоб для введення фактичної інфор-
мації про хід реалізації проекту. На основі введеної актуальної інформації і роз-
робленого плану моделюється неузгодженість планової та фактичної інформації,
що може бути використана у процесі керування.
Результат реалізації моделі в умовах ринку багато в чому залежить від впли-
ву різних факторів, значення яких важко, а часом неможливо пророчити на ста-
дії моделювання. Для ефективного керування процесом реалізації проекту необ-
хідно щоб забезпечувався ''зворотний зв'язок''. Для прийняття рішень СППР по-
винне мати можливість регулярно і вчасно одержувати актуальну інформацію
про стан процесу. У СППР передбачаються спеціальні процедури, що дозволя-
ють здійснювати актуалізацію даних у процесі реалізації проекту.
Внаслідок порівняння вихідних результатів моделювання і реальних даних
формується інформація про неузгодженість плану з фактичним станом процесу.
У числі контрольованих параметрів мають враховуватися наступні:
У передвиробничий (інвестиційний) період проекту:
- відповідність планованого і фактичного виконання календарного плану
робіт (дотримання термінів виконня);
- відповідність планованого і фактично виконаного обсягу робіт;
- відповідність планованих і фактичних витрат на виконання робіт.
У період з моменту початку виробництва і збуту продукції або послуг:
- відповідність планованого і фактичного обсягу продажу;
- відповідність планованих і фактичних витрат на прямі виробничі витрати;
- відповідність планованих і фактичних витрат на постійні витрати;
- відповідність планованої і фактично отриманої суми прибутку;
ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ ПІДСИСТЕМ …
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2005, № 4 113
- відповідності графіка залучення акціонерного капіталу запланованому ра-
ніше;
- відповідність графіка одержання і погашення позик раніше запланованому;
- відповідність планованих і фактично виплачених дивідендів;
- відповідність суми планованих податкових надходжень фактичній.
Результати моделювання по суті, прогноз, який показує, що за визначених
значень вихідних даних можуть бути отримані розрахункові показники ефекти-
вності господарської діяльності. Однак будувати свої плани на такому, жорстко
заданому прогнозі, трохи ризиковано, оскільки навіть незначна зміна вихідних
даних може призвести до несподіваних результатів. Адже успіх реалізації зале-
жить від безлічі змінних величин, що вводяться в опис як вихідні дані, але в
дійсності, не є цілком контрольованими параметрами. До таких параметрів на-
лежать: обсяг збуту, ціна продукції, суми витрат, розмір податків, рівень інфля-
ції та ін. Усі ці величини можна розглядати як випадкові фактори, що вплива-
ють на результат проекту. Ціль статистичного аналізу визначення ступеня
впливу випадкових факторів на показники ефективності проекту.
ЛПР визначає, які саме дані варто визнати невизначеними, а також установ-
лює діапазон значень, у межах якого вони можуть змінюватися випадково. Су-
купність вихідних даних, від яких істотно залежить результат, відображається
точкою, що лежить усередині виділеної області. Таких точок безліч, тому вико-
нати розрахунок проекту для кожної з них неможливо. Проте необхідно визна-
чити, як впливає невизначеність вихідних даних на поводження моделі. Цю за-
дачу можна вирішити ймовірнісними методами, наприклад за допомогою мето-
ду Монте Карло. Вибираються точки у виділеній області даних випадково, для
кожної з яких проводиться розрахунок показників ефективності з використан-
ням досить великої кількості випробувань. Для кількісної оцінки результатів ви-
користовуються критерії: середнє значення і невизначеність (або коефіцієнт ва-
ріації). Невизначеність можна розглядати також як оцінку ризику, пов'язаного з
тим, що значення відхилиться від очікуваної величини.
Аналіз статистичних даних - це процес, що в основному складно регламен-
тувати. Тому можна скористатися рекомендаціями [ 3 ], які будуть корисними на
початковому етапі. Важливо провести розрахунок стійкості процесу і проаналі-
зувати його результат. Якщо він близький до 90100%, значить велика ймовір-
ність того, що проект може бути доведений до завершення. У протилежному
випадку, зростає ризик виникнення дефіциту засобів.
Однак гарний показник стійкості ще не гарантує якість інвестиційних кри-
теріїв, тому варто розглянути середні значення показників ефективності. Задо-
вільні середні значення дозволять сподіватися на те, що більшість розрахунків
дає прийнятні результати. Однак це вірно тільки з деякими застереженнями. Для
остаточних висновків слід враховувати також "розкид" результатів розрахунку,
тобто параметр невизначеності. Якщо хороше середнє отримано в широкому
діапазоні значень, то кожен окремий показник може бути дуже далекий від оп-
тимального значення. Іншими словами, чим більше невизначеність, тим більше
М.Є. РОМЕЦЬ
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2005, № 4 114
ризик. Практично прийнятним відхиленням можна вважати величини в межах
20% від середнього значення.
Чимало корисної інформації можна почерпнути з гістограми розподілу по-
казників. Найбільш сприятлива ситуація, за якої гістограма має один пік. У цьо-
му випадку всі значення показника групуються навколо середньої величини, що
приблизно збігається з піком. Величина невизначеності характеризує ширину
піка.
За більш складних обставин, розподіл може не мати вираженого піка або
мати їх декілька. Зокрема, можливі випадки, коли хороші значення середнього
значення і невизначеності не дають впевненості у сприятливому результаті,
оскільки розподіл має два "горби". За такої ситуації ризик одержання незадові-
льного результату досить великий.
Однією з задач аналізу моделювання є визначення чутливості показників
ефективності до змін різних параметрів. Чим ширше діапазон параметрів, у яко-
му показники ефективності залишаються в межах прийнятних значень, тим ви-
ще "запас міцності" проекту, тим краще він захищений від коливань різних фак-
торів, що впливают на результати реалізації проекту. У такий спосіб СППР ха-
рактеризується трьома головними компонентами: інтерфейс користувача; керу-
вання базою даних СУБД; керування базою моделей.
Слід зазначити, що ці системи забезпечують у СППР реалізацію важливих
концепцій побудови інформаційних систем:
інтерактивність система відгукується на різного роду дії, якими користу-
вач має намір впливати на процес, зокрема при діалоговому режимі. Користувач
і система обмінюються інформацією в темпі, що порівняється з темпом перероб-
ки інформації користувачем;
інтегрованість забезпечує сумісність компонентів системи по керуванню да-
ними і засобами спілкування з користувачем у процесі підтримки прийняття рі-
шень;
потужність здатність відповідати на складні істотні питання;
приступність здатність забезпечити відповіді на питання користувача в
необхідній формі і потрібний час;
гнучкість можливість системи адаптуватися до змін вимог і ситуацій ;
надійність здатність системи виконувати необхідні функції протягом за-
даного періоду;
робастність ступінь здатності системи обновлятися у випадку виникнення
помилкових ситуацій як зовнішнього, так і внутрішнього походження;
керованість здатність користувача контролювати дії системи і втручатися
в хід виконання завдання.
Сучасні СППР мають принципово нові ознаки:
керування даними необхідна і достатня кількість інформації про факти ві-
дповідно до сприйняття СППР, що охоплює сховані допущення, інтереси та які-
сні оцінки;
ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ ПІДСИСТЕМ …
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2005, № 4 115
керування обчисленнями і моделюванням гнучкі моделі, що відтворюють
спосіб мислення СППР у процесі прийняття рішень;
користувальницький інтерфейс програмні засоби, "дружні" для користу-
вача, звичайна мова, безпосередня робота кінцевого споживача.
Мету і призначення створюваної інформаційно-аналітичної підсистеми мо-
жна визначити як
допомогу в рішенні проблеми: її структурування, генераціі постановки за-
вдання, виявлення переваг, формулювання критеріїв.
Допомога в рішенні задачі: генерування і вибір моделей і методів; збір і під-
готовка даних; використання обчислень; оформлення і видача результатів.
Основні функції системи керування базами моделей: створення нових моде-
лей; каталогізація й оцінка діапазону моделей; інтеграція компонентів і складо-
вих частин моделей; виконання набору основних функцій керування СУБМ.
Допомога в аналізі рішень: проведення аналізу типу "Що..., коли...?" і т.п.;
пояснення ходу рішення; пошук і видача аналогічних рішень у минулому та їх-
ніх наслідках.
"Дружні" для користувача підсистемою методології повинні давати можли-
вість вести рівноправний діалог із системою, використовуючи звичну мову спіл-
кування. Повинні вміти "персоніфікувати" користувача, "набудовуватися" під
його стиль мислення, рівень знань і професійну підготовку, способи роботи.
Основні механізми для організації взаємодії користувача зі СППР:
формальний діалог, заснований на "кмітливості" комп'ютера з урахуванням
його структури як віртуальної машини;
природна мова відображає особливості мислення конкретної людини, вна-
слідок чого реалізується лінгвістична основа знань, комунікацій (зв'язків) і логі-
чного висновку;
графічний діалог, який відтворює задану предметну сферу, зокрема з вико-
ристанням піктограм (графічних відображень об'єктів і дій).
При проектуванні і розробці інтерфейсу необхідно враховувати наступні ас-
пекти:
Мова дій що може робити користувач під час спілкування зі СППР. Мова
дій охоплює операції від звичайного користування клавіатурою або функціона-
льними клавішами і сенсорними панелями до джойстика й усних команд.
Мова відображень що бачить і чує користувач внаслідок роботи системи.
Повинні використовуватися у тому числі й сучасні засоби мультимедіа.
База знань що необхідно знати користувачеві, щоб вести діалог із систе-
мою. Базу знань користувач може знати або вона може мати вигляд підручника
й бути доступною як сукупність діалогових команд підказки або комбінація цих
компонентів.
Таким чином, основу інформаційно-аналітичних підсистем підтримки
прийняття міжрівневих рішень в корпоративних системах управління підприєм-
ствами складає інтегроване сполучення технології накопичення та зберігання
М.Є. РОМЕЦЬ
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2005, № 4 116
даних на основі інформаційних сховищ з технологією інтелектуального аналізу
даних. Основні компоненти концептуальної моделі СППР:
інформаційне сховище даних;
засоби погруження даних;
вітрини даних;
генератори запитів, інформаційно-пошукові системи в галузі деталізованих
даних, націлених на пошук інформації в реляційних СУБД;
системи аналітичної обробки агрегованих показників, призначених для ба-
гатовимірного представлення з наступним аналізом даних;
системи інтелектуального аналізу даних та системи здобуття знань зі схо-
вищ даних.
1. Борисов А.Н., Вилюмс Э.Р., Сукур Л.Я. Диалоговые системи принятия решений на базе
мини-ЭВМ. – Рига: Зинатне, 2002. – 252 с.
2. Ларичев О.И. Теория и методи принятия решений. М.: Логос, 2000. – 288 с.
3. Трахтенгерц Э.А. Компьютерная поддержка принятия решений. М.: СИНТЕГ, 1998. –
342 с.
4. Вкини Р.Л., Райфа X. Принятие решений при многих критериях. М.: Радио и связь,
1981. – 402 с.
5. Саати Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий. М.: Радио и связь, 1993.– 214 с.
6. Семесенко М.П., Пепеляева О.П., Ромец Н.Е. Выбор критериев управления подсистемами в
ИУС иерархическими объектами // Засоби комп'ютерної техніки з віртуальними функці-
ями і нові інформаційні технології. – К.: Ін-т кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН Укра-
їни, 2002. – 2. – С. 78–83.
Отримано 01.02.2004
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6437 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-9908 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T12:12:37Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ромець, М.Є. 2010-03-02T14:56:09Z 2010-03-02T14:56:09Z 2005 Принципи створення інформаційно-аналітичних підсистем підтримки прийняття міжрівневих рішень / М.Є. Ромець // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2005. — № 4. — С. 109-116. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1817-9908 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6437 004.3 Наведено результати аналізу і дослідження принципів створення підсистем підтримки прийняття рішень для ієрархічних систем керування підприємствами з урахуванням деякої "суперечливості" інтересів різних рівнів керування по вертикалі. Описано вимоги і алгоритми реалізації. uk Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України Принципи створення інформаційно-аналітичних підсистем підтримки прийняття міжрівневих рішень Article published earlier |
| spellingShingle | Принципи створення інформаційно-аналітичних підсистем підтримки прийняття міжрівневих рішень Ромець, М.Є. |
| title | Принципи створення інформаційно-аналітичних підсистем підтримки прийняття міжрівневих рішень |
| title_full | Принципи створення інформаційно-аналітичних підсистем підтримки прийняття міжрівневих рішень |
| title_fullStr | Принципи створення інформаційно-аналітичних підсистем підтримки прийняття міжрівневих рішень |
| title_full_unstemmed | Принципи створення інформаційно-аналітичних підсистем підтримки прийняття міжрівневих рішень |
| title_short | Принципи створення інформаційно-аналітичних підсистем підтримки прийняття міжрівневих рішень |
| title_sort | принципи створення інформаційно-аналітичних підсистем підтримки прийняття міжрівневих рішень |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6437 |
| work_keys_str_mv | AT romecʹmê principistvorennâínformacíinoanalítičnihpídsistempídtrimkipriinâttâmížrívnevihríšenʹ |