Проблеми концептуалізації поняття «соціальна держава»
Аналізуються розбіжності у поглядах дослідників на поняття «соціальна держава». Розглядаються його аналоги, альтернативні терміни й оцінюється їх наукова коректність. Анализируются различия во взглядах исследователей на понятие «социальное государство». Рассматриваются его аналоги, альтернативные ср...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Держава і право |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64375 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблеми концептуалізації поняття «соціальна держава» / Н.М. Хома // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 657-662. — Бібліогр.: 26 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860025325353697280 |
|---|---|
| author | Хома, Н.М. |
| author_facet | Хома, Н.М. |
| citation_txt | Проблеми концептуалізації поняття «соціальна держава» / Н.М. Хома // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 657-662. — Бібліогр.: 26 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Аналізуються розбіжності у поглядах дослідників на поняття «соціальна держава». Розглядаються його аналоги, альтернативні терміни й оцінюється їх наукова коректність.
Анализируются различия во взглядах исследователей на понятие «социальное государство». Рассматриваются его аналоги, альтернативные сроки и оценивается их научная корректность.
Analyzed differences in the views of researchers on the term «welfare state». Consider its analogs, alternative terms and evaluated their scientific correctness.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:49:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
Н. М. ХО МА
ПРОБЛЕМИКОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇПОНЯТТЯ«СОЦІАЛЬНАДЕРЖАВА»
Аналізу ють ся розбіжності у по гля дах дослідників на по нят тя «соціаль на дер жа
ва». Роз гля да ють ся йо го ана ло ги, аль тер на тивні терміни й оцінюється їх на уко ва
ко ректність.
Ключовіслова:соціаль на дер жа ва, дер жа ва за галь но го до б ро бу ту, дер жа ва до по
мо ги, дер жа ва соціаль но го об слу го ву ван ня, кон тракт на дер жа ва, тру до ва дер жа ва,
дер жа ва соціаль них інве с тицій.
Ана ли зи ру ют ся раз ли чия во взгля дах ис сле до ва те лей на по ня тие «со ци аль ное го су
дар ст во». Рас сма т ри ва ют ся его ана ло ги, аль тер на тив ные сро ки и оце ни ва ет ся их
на уч ная кор рект ность.
Ключевыеслова: со ци аль ное го су дар ст во, го су дар ст во все об ще го бла го со сто я ния,
го су дар ст во по мощь, го су дар ст во со ци аль но го об слу жи ва ния, кон тракт ная го су дар
ст во, тру до вая го су дар ст во, го су дар ст во со ци аль ных ин ве с ти ций.
Analyzed differences in the views of researchers on the term «welfare state». Consider its
analogs, alternative terms and evaluated their scientific correctness.
Keywords: welfare state, the state assistance, state social services, state contract, labor
state, the state of social investment.
Узв’язку збагатоаспектністюявища, якеохоплюєтьсяпоняттямсоціальної
держави,проблемніпитання,пов’язанізним,перебуваютьуполізорупредстав-
ників різних суспільних наук: політологів, юристів, економістів, соціологів та
філософів. Поняття «соціальна держава» можна аналізувати на таких рівнях:
на уко во му–як ідеюта їїрозвитокуцілійнизціконцепцій,нор ма тив но му–як
конституційний принцип, закріплений в основних законах дедалі зростаючої
кількостікраїн,емпірич но му–якреальнупрактикудіяльностідержавнихінсти-
тутівщодовирішеннясоціальнихпроблемсуспільстваісоціальнихгруп.
При ґрунтовному дослідженні феномена соціальної держави з’ясовуємо
відсутністьєдностіпоглядівщодойогопозначення.Чіткомурозуміннюпоняття
«соціальнадержава»перешкоджаєнизкаобставин,середякихскладністьцього
явища,неоднозначністьсамоготерміна«соціаль на»,невизначеністьзавданьдер-
жави, яка, згідно із сучасними теоріями, повинна не просто бути уособленням
влади,аінститутом,щоіснуєсамедлялюдей. Дослідженняпроблемипроводили
Д.Єрмоленко,Я.Пасько,О.Скрипнюк,В.Сокуренко,В.Співак,В.Шаповалта
ін. Проте загальновизнаного визначення соціальної держави не склалося, що
актуалізуєнашедослідження.
У якості синонімів «соціальної держави» вживаються терміни social state –
соціальна держава, social service state – держава соціального обслуговування
(Г.Ласки,У.Беверідж),servicestate–державаобслуговування(Р.Паунд,К.Ман-
гейм,Е.Шультьц,Н.Гертлітц),plannedState(М.ФрідманЛ.Брісон)–планова,
благодійницькадержава(П.Серінг,Г.Ейзерман),тред-юніоністськадержавадоб-
робуту.
ВІталіїсоціальнудержавуіменують«державоюдопомоги»,ванглосаксонсь-
кихкраїнахтавФРН–«державоюзагальногодобробуту»,уФранції–«держа-
вою-провидінням», «державою-заступницею», в Україні – «соціальною держа-
657Юридичні і політичні науки
вою».Відсутністьтермінологічноїєдностіспостерігаєтьсянетількивпровідних
європейських країнах, але й у наших сусідів, напр., у Польщі – англомовний
термінперекладаютьіякpanstwodobrobutu–державадобробуту,panstwopomocy
spolecznej–державасоціальноїдопомоги,panstwodazacedodobrobutu–держава,
щоспрямовананадосягненнядобробуту.
Я. Пасько зауважує, що не може повністю поділити позицію соціолога
Еспінга-Андерсона, який вживає поняття welfare State як синонім різновидів
демократичноїдержави(«LiberalwelfareState,ChriStiandemocraticwelfarestates,
socialdemocraticwelfarestate»1);притакомупідходірозмиваєтьсясамепоняття
welfarestate,яквтіленнядержавноїсправедливостіідобробуту2.
Нинідедалічастішепропонуєтьсярозглядатиновудефініцію–кон тракт на
дер жав3.Цепоняттянеєпринциповоновим,боконтрактнадержаваужерозгля-
даласявтеорії.Впершеосмисленняцінностісуспільногодоговорупов’язується
зіменамиГ.Гроція,Дж.Локка,І.Кантатаін.,ав70-хрокахХХcт.булорозви-
нуте американським економістом Дж.М. Б’юкенененом4. Нині соціальна кон-
трактаціярозглядаєтьсявпрацяхперуанськогоекономістаЕ.деСото5,російсько-
гоекономістаА.Аузана6таінших,якістверджують,щоприкметник«контрактна»
передбачає рівність і відповідальність усіх акторів взаємодії, як громадян, що
виражаютьінтересирізнихгрупіспільнот,такідержавивцілому.
Протенайчастішемистикаємосязтермінами«державазагальногодобробу-
ту»чи«державадобробуту»та«соціальнадержава».Тожвиникаєзапитання,чи
ці терміниєсинонімами іякий ізнихнайточнішепередає змістцієїконцепції.
Щодоцьогоіснуютьрізніпогляди.НадумкуА.Сіленко,соціальнадержаванеє
синонімомпоняття«державазагальногодобробуту»,аєйогоновоюякістю,що
дозволяєздійснюватисоціальніфункціївсучаснихумовахбільшраціональнота
ефективно.Досліджуючисучаснунауковулітературу,можназробитивисновки,
щобільшістьвченихневбачаєчіткоївідмінностіміжтермінами«соціальнадер-
жава»та«державазагальногодобробуту».
ВостаннірокистаєпанівноюідеяWorkfareState(цесловосполученняєумов-
ним,своєрідноюгроюслів,щовиниклавдискусіїякпротиставленняанглійсько-
му терміну, який позначає державу благоденства). Це – трудова держава, що
сприяєпраці.Згіднозсучаснимпідходом,соціальнадержаванакшталтWorkfare
State зобов’язана забезпечити тільки основні потреби людини (прожитковий
мінімум, освіта, інфраструктура, охорона здоров’я) у обсягах, які дозволяють
реальніможливості суспільства.Понадце і увсьому іншомулюдина,будуючи
свій добробут, повинна спиратися на власну працю, вкладаючи її у розвиток
суспільства,ітодівоназможеотриматинеобхіднучастину«суспільногопирога»
(мова,зрозуміло,нейдепроосіб,неспроможнихдопраці)»7.
С.Перегудоввказуєнатенденціюпереходуузахіднихкраїнахвід«держави
добробуту»до«держависоціальнихінвестицій»,вякійзамістьпринципувсеза-
гальності державних послуг добробуту діє принцип вкладень у людський, або
соціальний,капітал,основноюскладовоюякогоєздоров’ялюдейівисокийпро-
фесіоналізмекономічноактивногонаселення»8.
Поняття «соціаль на дер жа ва», на думку деяких авторів, не тільки означає
турботудержавипросоціальнезабезпеченнясвоїхгромадян,айвключаєвсебе
структурне реформування суспільства, у тому числі економіки, забезпечення
участіпрацюючихвуправліннівиробництвоміт.д.Поняття«дер жа ва за галь но го
бла го ден ст ва (до б ро бу ту)»пов’язуютьіздержавнимнаданнямпільгісоціально-
гозабезпечення,призначенихдляполіпшеннядобробутугромадян9.
658 Держава і право • Випуск 54
Неіснуєнелишеєдиногозагальноприйнятоговизначеннязмістусоціальної
держави,алейнемаєєдностідумокуставленнідонеї,зокремадеякіавторинега-
тивноставлятьсядонеї.Прихильникинеобмеженоїекономічноїсвободибачатьу
соціальнійдіяльностідержавизамахнацюсвободу,бовонаведедопорушення
«справедливості» вільного ринку, обмежує права індивіда, породжує прошарок
пасивнихлюдей, які розраховуютьнадопомогудержави і небажають активно
включатисявзмаганняіконкуренціювільногоринку10.
«Чиможливокоректнооцінюватиреаліїдержавидобробуту,якщонекоректне
саме поняття?» – cтавить запитання Дж. Вейт-Уілсон у докладному терміно-
логічному дослідженні про соціальну державу11. Можна поставити питання і
по-іншому: чому кількість держав, що забезпечують громадянам соціальний
захистіпідтримкувмірувласнихможливостейіуявленьпро«соціальнусправед-
ливості»,напорядокменшатих,якіпублічноназвалисебе«соціальними»?
Ф. фон Хайєк вважав, що визначення «соціальний» стало непотрібним як
засіб комунікації. Хайєк наводить у своїй книзі понад 160 словосполучень зі
словом«соціальний»івважає,щоцеслово«розмиває»,«краде»значеннявизна-
ченого12.
Неоднозначнимєставленнядоідеїсоціальноїдержавийуюридичнійнауці.
Дляприкладу,С.Алексєєввважає,щосоціальнадержаваєсором’язливиманало-
гом терміну «соціалістична держава». Заміна терміна відбулася внаслідок його
теоретичної дискредитації сталінськім соціалізмом та гітлерівським націонал-
соціалізмом.Цеспричинилосядовиникненняаморфногойневизначеноговиразу
«соціальнадержава»13.С.Алексєєвнаголошує,щоідеясоціальноїдержавивик-
ликаєтривогу,обумовленутим,щокредосоціальноїдержавиполягаєвпосилен-
ня держави в розв’язанні соціальних питань, її діяльності в економіці, у сфері
розподілу,ацепризведедорозширеннявладно-імперативнихначал,домінування
публічно-владного, «чиновницького» управління у суто економічних справах.
Відповідно–зростечиновницькийапарат,укорінюватиметьсябюрократія,прояв-
лятиметься чиновницька всемогутність, зловживання владою.Таким чином, на
переконанняС.Алексєєва,ідеясоціальноїдержавивходитьупротиріччязвимо-
гами вільної конкурентної ринкової економіки, демократичної державності й
особливо–основоположнимипринципамиправовоїдержави.Віннаголошує,що
удержавах,якізорієнтувалисянапобудовусоціальноїдержави,почалисянега-
тивніпроцеси–сповільненнямодернізаціївиробництва,ослабленнястимулівдо
вільного підприємництва, розростання бюрократичного апарату та його некон-
трольованої могутності, невиправдане зростання державних витрат тощо. Як
альтернатива–пропонуєтьсякатегорія«гро мадсь ко го служіння»(термінП.Нов-
городцева),ідея соліда риз му у дер жаві(Й.Покровський)14тощо.
М.Конашеввважаєтермін«соціальнадержава»безглуздимабо,щонаймен-
ше, двозначним, так як несоціальної держави в принципі бути не може: всяка
державаєполітичнийапарат,машинатієїабоіншоїсоціальноїгрупита/абовтій
чиіншіймірівсьогосуспільстваіяктакавонасоціальназасвоєюсуттю.Держа-
ваможеібуваєнесоціальноюабо,точніше,асоціальноютоді,колидіїабонавіть
саме існування такої соціальноїмашини спрямовані на руйнування або приду-
шеннятихчиіншихсоціальнихструктурівідносин,якіякправило,відносяться
доіншихсоціальнихгруп.Томутермін«соціальнадержава»єлишеевфемізмом,
ерзац-виразом, що відображає частково людське, до деякої міри гуманістичне,
спрямоване на обслуговування інтересів людини, тобто всіх людей, держави.
Термінтому-тойерзац-вираз,ерзац-поняття,щосамеявище,якеіцепоняттяі
659Юридичні і політичні науки
цейтермін,відображає,тежєерзац,підміна,своєріднеерзац-явище:лишечаст-
ковоабонавітьпсевдолюдське,гуманістичнудержаву,і,першвсе,тому,щодля
однихвонабільшлюдяна,адляінших–менш.Такимчином,«соціальнадержа-
ва»єтакачастковолюдськоюдержавою,вякіймаємісценерівністьлюдяності.
Формижіснуванняіпроявуцієїнерівностілюдейможутьбути,були,єібудуть
найрізноманітнішими: від мовної, культурної чи етнічної до економічної та
інформаційноїнерівності15.
Незважаючинапротидіюідеямсоціальноїдержавизбокуприхильниківкон-
сервативних,монетаристськихконцепцій,вониотримуютьдедалібільшевизнан-
ня,втілюютьсявпрактицітазакріплюютьсявконституціяхсучаснихдержав.
Сам термін «соціальна держава» уперше було запропоновано в середині
ХІХст.відомимнімецькимдержавознавцеміекономістомЛ.фонШтейном,який
вважав,щоідеядержавиполягаєувідновленнірівностіісвободи,упідняттіниж-
чих,знедоленихкласівдорівнябагатихісильних.Державаповинна«забезпечу-
ватиекономічнеісуспільнепіднесеннявсіхйогочленів,томущорозвитокодно-
го є умовою й наслідком розвитку іншого, у цьому змісті ми говоримо про
суспільнуабосоціальнудержаву»16.
У1930р.Г.Геллерзапропонувавпоняття«соціаль на пра во ва дер жа ва»ідав
йоготрактування.ОдинзавторівправовоїтеоріїсоціальноїдержавиФ.Нейман
ще в 1932 р. запропонував під соціаль ною пра во вою дер жа вою розуміти
суспільнийлад, якийпобудованийна«правовій інституційнійоснові свободи і
власності, метою якого є співучасть робітників і профспілок в управлінні еко-
номікоютасамовизначеннісвоєїробітничоїдолі»17.
З.ГафуровтаІ.Ніколаєнкостверджують,щоусучасномусвітідавнонемаєні
правовоїдержавивчистомувигляді,нісоціальної,ає соціаль на пра во ва дер жа ва
(соціаль нопра во ва дер жа ва), якаєрезультатомпереростанняправовоїдержави
непростовсоціальну,асамевсоціаль нопра во ву дер жа ву.Утворенаврезультаті
подібноїтрансформаціїновадержава,ставшисоціальною,неперестаєбутипра-
вовою.Сьогоднікожнаправовадержаваєсоціальною,асоціальна–правовою.
Вонинеіснуютьоднебезодної.Разомвонистановлятьсоціально-правовудержа-
ву.Розділитиїхможнатількивабстракції18.
Проте питання співвідношення понять «соціальна» та «правова держава»
вирішуєтьсянауковцямидоситьнеоднозначно.Деякізнихпропонуютьрозгляда-
тиїхуконтекстірозвиткудержави,якавизнаєпріоритетправлюдиниізгідноз
цимвизначаєформитаметодисвоєїдіяльності19.Надумкуінших,незважаючи
натіснийдіалектичнийвзаємозв’язокміжцимипоняттями,соціальнатаправова
державиповиннірозглядатисяокремо,бовонимаютьрізнийдержавно-правовий
зміст.Відповідно,правовадержаварозглядаєтьсясутоякформаздійсненнядер-
жавноївлади,щофункціонуєнаосновіправа,апоняття«соціальнадержава»як
таке,щовідображаєсутністьдержави,тобтозагальнуспрямованістьдіяльності,
пов’язануіззабезпеченнямзагальносоціальнихінтересів20.
На думку В. Постнікова, перш ніж давати визначення соціальної держави,
необхідно зіставити його з такими категоріями, як сутність, зміст, форма та
функції держави. Питання, на його думку, має ставитися так: чи має поняття
соціальної держави відносну самостійність абож воно виражає конституційно
закріпленуфункціональнузалежністьміжсутністю,змістоміформоюдержави21.
Характерно,щобільшістьдослідниківобмежуютьсявказівкаминате,щоцекон-
ституційнахарактеристикадержави,щоволодієрядомознак,щоспіввідносяться
660 Держава і право • Випуск 54
зйогосоціальнимиобов’язками.
Виходячизцьогоможнапідсоціальноюдержавоюрозуміти історичнокон-
кретнуізаконодавчооформленуфункціюдержави,щомаєзаметутакерегулю-
ваннявідносинміжрізнимисоціальнимигрупами,якебзабезпечувалоісторично
певний рівень добробуту населення, необхідний для стійкого та незалежного
розвиткувиробництватасуспільства.
Соціальнудержавучасто визначаютьй як інститут, направленийнаоргані-
заціюнормальногожиття та розвитку всього суспільства загалом, захист прав,
свободізаконнихінтересіввсіхгромадянінародів,щойогонаселяють,знаряддя
вирішеннясуперечокіконфліктівяквсерединідержави,такізаїїмежами22.
Длябільшостісучаснихкраїнхарактернимєте,щонарівніконституційної
моделінерозмежовуютьсяоз на ки де мо кра тич ної, соціаль ної пра во вої дер жа ви.
Такатриєдинамодельуособлюєоптимальнеспіввідношенняміжними.
Більшістьукраїнськихученихпоняттясоціальноїдержавипоєднуютьзфор-
моюполітичногорежиму.Так,Н.Мельниковавважає,що«соціальнадержаває
певною конституційно-правовою формою і водночас визначальним чинником
державногорозвитку,щоутверджуєособливийтипполітичногорежиму23.
В.Шаповалпов’язуєвизначеннясоціальноїдержавиізсоціальноюсправед-
ливістютасоціальнимзахистом.Вінвважає,щосоціальнадержава–«цехарак-
теристикасучасноїдержави,засмисломякоїдержавнадіяльністьмаєбутиспря-
мовананастворенняреальнихстандартівматеріальногодобробуту,освіти,охоро-
низдоров’ятощоізабезпеченнятакихстандартівдляусіхгромадян(індивідів),а
такожнамінімізаціюфактичноїсоціальноїнерівностізїїекономічниминаслідка-
ми та створення системи соціальної підтримки (захисту) тих, хто цього потре-
бує»24.
В.Співакуточнюєвласнеполітологічневизначеннясоціальноїдержави«як
такої,щозабезпечуєвнутрішнійпорядоктастабільність,зовнішнюбезпеку,гідне
існування громадян; бере на себе і реально виконує обов’язки підтримки
стабільногосоціально-економічногостановищасоціумутагромадськоїзлагоди;
активносприяєефективномуфункціонуваннюосновнихінститутівгромадянсь-
когосуспільства»25.
Сучаснийзмістпоняттясоціальноїдержави,надумкуЯ.Паська,–цеінститут
соціальноїінтеграції,здатнийвідповідатикритеріямсоціально-культурноговиз-
нання різних суспільних груп, соціальної справедливості, ефективності та
спільногоблага26.
Соціальнудержавуможемовизначитиякособливийтипдержави,щовиникв
результаті широкого історичного компромісу різноспрямованих політичних і
соціальнихсилвінтересахусіхверствсуспільства,якполітичнийсоюзринкової
економікиісоціальноїсправедливостівінтересахвсьогосуспільства.Можнакон-
статувати,щосоціальнадержаваявляєсобоюособливийтипвисокорозвиненої
держави,вякійзабезпечуєтьсявисокийрівеньсоціальноїзахищеностівсіхгро-
мадянзадопомогоюактивноїдіяльностідержавизрегулюваннясоціальної,еко-
номічноїтаіншихсфержиттєдіяльностісуспільства,встановленнювнійсоціаль-
ноїсправедливостітасолідарності.Соціальнадержавазнаменуєвисокийрівень
зближенняцілейігармонізаціївідносиндержавнихінститутівісуспільства.
Термін«cоціальнадержава»іцейінститутмодернізується,реагуючинавик-
ликисьогодення.Мивизначаємосоціальнудержавуяктипправової,демократич-
ноїдержавності, який гармонізуєсоціальні інтересишляхомзабезпеченняусім
661Юридичні і політичні науки
громадянам, соціальним групам гідногожиттєвого рівня, створення приблизно
однаковихумовдляреалізаціїжиттєвихцілейкожного.
1. EspingAnderson. Welfare state in transition: national adaptations in global eco-
nomies.–London.2. Пась ко Я.Концептуальнісуперечностісоціальноїдержави:виміри
розподільчої справедливості проти комплексної теорії прав // Філософські обрії. –
2007.–№18.–С.62.3. Мо сей ко В.Социальноегосударство:заипротив[Електронний
ресурс].–Режимдоступу:http://www.inliberty.ru/information/summer10/contest/essays10/
Moseiko.4. Бью ке нен Дж. М.Сочинения.Конституцияэкономическойполитики.Расчёт
согласия.Границысвободы/Нобелевскиелауреатыпоэкономике.Т.1/Фондэкономи-
ческойинициативы.–М.:ТаурусАльфа,1997.5.Со то Э. де.Инойпуть:Невидимая
революциявтретьеммире/Исслед.нелегал.экономикивПеру:/Пер.сангл.Б.Пин-
скер;Авт.введ.М.В.Льоса.–М.:Catallaxy,1995,320с.;Со то Э. де.Инойпуть:Эко-
номическийответтерроризму;Пер.сангл.Б.Пинскера.–Челябинск:Социум,2008.–
408с.6.Ау зан А.А.Общественныйдоговоригражданскоеобщество//Новаягазета.–
2005.–№7-9.7.Об ще ло ве че с киеценностиисовременноегосударство/В.Е.Чиркин//
Государствоиправо.–2002.–№2.–С.11-12.8. Пе ре гу дов С. П.Западнаясоциал-де-
мократиянарубежевеков //Мировая экономикаимеждународныеотношения. –М.,
2000.–№7.–С.57.9.По ст ни ков В. Г.Становлениесоциальногогосударства,егокон-
ституционно-правовыеи политические характеристики //Журнал российского права.
–2005.–№1.–С.98-105.10.Ко же нев ский В.Б.Социальныйхарактерсовременного
правовогогосударства// ВестникОмскогоуниверситета.Серия«Право».–2006.–№3
(8).–С.6.11.VeitWilson J.StatesofWelfare:AConceptualChallenge//SocialPolicy&
Administration.2000.–Vol.34.–N1.12. Хай ек Ф.А.Пагубнаясамонадеянность.Ошиб-
ки социализма. –М., 1992. –С.199-200.13.Алек се ев С. С.Право: азбука – теория –
философия.Опыт комплексного исследования. –М.:Издательская группаНОРМА–
ИНФРА,1998.–С.793.14. Там же.–С.774-776.15. Ко на шев М.Б.«Социальноегосу-
дарство»,гуманизмитеорияэволюции[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://
www.rusrand.ru/Dokladi/Konashev1.pdf. 16. Stein L. von. Gegenwart und Zukunft der
Rechts-undStaatswissenschaftenDeutschlands.–Stuttgart,1876.–С.215. 17.Neumann F.
SozialerRechtsstaat.,1932.18.Га фу ров З.Ш., Ни ко ла ен ко И.Н.// Россия:путьксоциаль-
номугосударству/МатериалыВсероссийскойнаучнойконференции(Москва,6июня
2008г.).–М.:Научныйэксперт,2008.–1008с.[Електроннийресурс].–Режимдоступу:
www.rusrand.ru/Dokladi/Gafurov1.pdf 19. Скрип нюк О. В.Правовадержаваістановлення
системи соціально орієнтованого державного управління // Вісн. Акад. прав. наук
України. – 2004. –№ 2 (37). – С. 3-12;Со ку рен ко В. Гуманістичний зміст концепції
соціальноїдержави //ПравоУкраїни.–2000.–№11.–С.23.20.Єрмо лен ко Д.Спів-
відношеннясоціальноїтаправовоїдержави //Підприємництво,господарство іправо.
–2001.–№8.–С.96.21.По ст ни ков В. Г.Становлениесоциальногогосударства,его
конституционно-правовыеиполитическиехарактеристики//Журналроссийскогопра-
ва.–2005.–№1.–С.98-99.22.Об щая теорияправа:Учебник/Подобщ.ред.А.С.
Пиголкина.–М.:НОРМА-ИНФРА-М,1996.–С.64.23.Мель ни ко ва Н.Політичнадемо-
кратіявсистемісоціальноїдержави//ВісникЛьвівськогоНаціональногоуніверситету
ім.І.Франка.–2002.–Вип.4.–С.138.24.Ша по вал В.Конституційнакатегоріясоціаль-
ної//ПравоУкраїни.–2004.–№5.–С.14.25.Співак В.М.Соціальна,правовадержава
якфакторрозвиткудемократичногосуспільствавУкраїні:Автореф.дис....канд.політ.
наук:23.00.02;НАНУкраїни,Інститутдержавиіправаім.В.М.Корецького.–К.,2001.
– С.4. 26.Пась ко Я.І. Соціальна держава: теоретичні імплікації та історичні версії:
Автореф. дис. ... д-ра філос. наук: 09.00.03; Київський національний ун-т ім. Тараса
Шевченка.–К.,2008.–30с.
662 Держава і право • Випуск 54
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64375 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:49:35Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Хома, Н.М. 2014-06-15T14:41:14Z 2014-06-15T14:41:14Z 2011 Проблеми концептуалізації поняття «соціальна держава» / Н.М. Хома // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 657-662. — Бібліогр.: 26 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64375 Аналізуються розбіжності у поглядах дослідників на поняття «соціальна держава». Розглядаються його аналоги, альтернативні терміни й оцінюється їх наукова коректність. Анализируются различия во взглядах исследователей на понятие «социальное государство». Рассматриваются его аналоги, альтернативные сроки и оценивается их научная корректность. Analyzed differences in the views of researchers on the term «welfare state». Consider its analogs, alternative terms and evaluated their scientific correctness. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Політичні науки Проблеми концептуалізації поняття «соціальна держава» Article published earlier |
| spellingShingle | Проблеми концептуалізації поняття «соціальна держава» Хома, Н.М. Політичні науки |
| title | Проблеми концептуалізації поняття «соціальна держава» |
| title_full | Проблеми концептуалізації поняття «соціальна держава» |
| title_fullStr | Проблеми концептуалізації поняття «соціальна держава» |
| title_full_unstemmed | Проблеми концептуалізації поняття «соціальна держава» |
| title_short | Проблеми концептуалізації поняття «соціальна держава» |
| title_sort | проблеми концептуалізації поняття «соціальна держава» |
| topic | Політичні науки |
| topic_facet | Політичні науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64375 |
| work_keys_str_mv | AT homanm problemikonceptualízacííponâttâsocíalʹnaderžava |