Гло­баль­не уп­равління: про­бле­ми та пер­спек­ти­ви фор­му­ван­ня

Гло­баль­не уп­равління: про­бле­ми та пер­спек­ти­ви фор­му­ван­ня

Аналізуються концепції глобального управління. Розглянуті проблеми глобального управління в умовах посилення різнорідності та взаємозалежності міжнародної системи, загострення глобальних викликів і загроз. Обгрунтовано необхідність реформування інститутів глобального управління та їх легітимності. А...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Держава і право
Дата:2011
Автор: Співак, В.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64390
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Гло­баль­не уп­равління: про­бле­ми та пер­спек­ти­ви фор­му­ван­ня / В.М. Співак // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 596-602. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64390
record_format dspace
spelling Співак, В.М.
2014-06-15T14:53:37Z
2014-06-15T14:53:37Z
2011
Гло­баль­не уп­равління: про­бле­ми та пер­спек­ти­ви фор­му­ван­ня / В.М. Співак // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 596-602. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64390
Аналізуються концепції глобального управління. Розглянуті проблеми глобального управління в умовах посилення різнорідності та взаємозалежності міжнародної системи, загострення глобальних викликів і загроз. Обгрунтовано необхідність реформування інститутів глобального управління та їх легітимності.
Анализируются концепции глобального управления. Рассмотрены проблемы глобального управления в условиях роста разнородности и взаимозависимости международной системы, обострения глобальных вызовов и угроз. Обоснована необходимость реформирования институтов глобального управления и их легитимности.
Concepts of global management are analyzed. Problems of global management in the conditions of growth of heterogeneity and interdependence of the international system, an aggravation of global calls and threats are considered. Necessity of reforming of institutes of global management and their legitimacy is proved.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Гло­баль­не уп­равління: про­бле­ми та пер­спек­ти­ви фор­му­ван­ня
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Гло­баль­не уп­равління: про­бле­ми та пер­спек­ти­ви фор­му­ван­ня
spellingShingle Гло­баль­не уп­равління: про­бле­ми та пер­спек­ти­ви фор­му­ван­ня
Співак, В.М.
Політичні науки
title_short Гло­баль­не уп­равління: про­бле­ми та пер­спек­ти­ви фор­му­ван­ня
title_full Гло­баль­не уп­равління: про­бле­ми та пер­спек­ти­ви фор­му­ван­ня
title_fullStr Гло­баль­не уп­равління: про­бле­ми та пер­спек­ти­ви фор­му­ван­ня
title_full_unstemmed Гло­баль­не уп­равління: про­бле­ми та пер­спек­ти­ви фор­му­ван­ня
title_sort гло­баль­не уп­равління: про­бле­ми та пер­спек­ти­ви фор­му­ван­ня
author Співак, В.М.
author_facet Співак, В.М.
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
publishDate 2011
language Ukrainian
container_title Держава і право
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
format Article
description Аналізуються концепції глобального управління. Розглянуті проблеми глобального управління в умовах посилення різнорідності та взаємозалежності міжнародної системи, загострення глобальних викликів і загроз. Обгрунтовано необхідність реформування інститутів глобального управління та їх легітимності. Анализируются концепции глобального управления. Рассмотрены проблемы глобального управления в условиях роста разнородности и взаимозависимости международной системы, обострения глобальных вызовов и угроз. Обоснована необходимость реформирования институтов глобального управления и их легитимности. Concepts of global management are analyzed. Problems of global management in the conditions of growth of heterogeneity and interdependence of the international system, an aggravation of global calls and threats are considered. Necessity of reforming of institutes of global management and their legitimacy is proved.
issn 1563-3349
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64390
citation_txt Гло­баль­не уп­равління: про­бле­ми та пер­спек­ти­ви фор­му­ван­ня / В.М. Співак // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 596-602. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT spívakvm globalʹneupravlínnâproblemitaperspektiviformuvannâ
first_indexed 2025-11-26T15:05:15Z
last_indexed 2025-11-26T15:05:15Z
_version_ 1850625652706770944
fulltext В. М. СПІВАК ГЛО­БАЛЬ­НЕ­УП­РАВЛІННЯ:­­ ПРО­БЛЕ­МИ­ТА­ПЕР­СПЕК­ТИ­ВИ­ФОР­МУ­ВАН­НЯ Аналізу ють ся кон цепції гло баль но го уп равління. Роз г ля нуті про бле ми гло баль но го уп равління в умо вах по си лен ня різнорідності та взаємо за леж ності міжна род ної си с­ те ми, за го ст рен ня гло баль них вик ликів і за гроз. Об грун то ва но не обхідність ре фор му­ ван ня інсти тутів гло баль но го уп равління та їх легітим ності. Клю­чові­сло­ва:­гло балізація,­гло баль не уп равління, кон цепції гло баль но го уп равління, сце нарії гло балізаційно го роз вит ку. Ана ли зи ру ют ся кон цеп ции гло баль но го уп рав ле ния. Рас смо т ре ны про бле мы гло­ баль но го уп рав ле ния в ус ло ви ях рос та раз но род но с ти и вза и мо за ви си мо с ти меж ду на­ род ной си с те мы, обо ст ре ния гло баль ных вы зо вов и уг роз. Обос но ва на не об хо ди мость ре фор ми ро ва ния ин сти ту тов гло баль но го уп рав ле ния и их ле ги тим но с ти. Клю­че­вые­ сло­ва: гло ба ли за ция, гло баль ное уп рав ле ние, кон цеп ции гло баль но го уп рав ле ния, сце на рии гло ба ли за ци он но го раз ви тия. Concepts of global management are analyzed. Problems of global management in the conditions of growth of heterogeneity and interdependence of the international system, an aggravation of global calls and threats are considered. Necessity of reforming of institutes of global management and their legitimacy is proved. Key­words: Globalization, global management, concepts of global management, scenar­ ios of globalization development. Не­обхідність­уп­равління­гло­балізаційни­ми­про­це­са­ми­обу­мов­ле­на­об’єктив- ни­ми­по­тре­ба­ми­жи­телів­Пла­не­ти,­перш­за­все­інстинк­том­са­моз­бе­ре­жен­ня­люд- ст­ва.­По­тре­бу­ють­на­галь­но­го­вирішен­ня­еко­логічні­та­за­галь­носвітові­соціальні­ про­бле­ми­без­пре­це­дент­но­го­мас­шта­бу.­В­умо­вах­гло­баль­них­транс­фор­маційних­ змін­да­на­про­бле­ма­на­бу­ває­пер­спек­тив­но­го­і­си­с­тем­но­го­ха­рак­те­ру,­за­ли­ша­ю­чись­ не­до­стат­ньо­дослідже­ною­суспільни­ми­на­ука­ми.­Її­об­го­во­рен­ня­ли­ше­за­по­чат­ко- ва­не­на­уков­ця­ми,­політи­ка­ми,­ек­с­пер­та­ми. На­ межі­ ти­ся­чоліть­ про­бле­ма­ти­ка­ гло­баль­но­го­ уп­равління­ знач­но­ ак­ту- алізується­ та­ ус­клад­нюється­ ще­ й­ з­ інших­ при­чин.­ По-пер­ше,­ ба­га­то­вимірний­ про­цес­гло­баль­них­змін­у­взаємо­за­леж­но­му­світі­по­тре­бує­мас­штаб­них­спільних­ дій­урядів,­а­не­ли­ше­ок­ре­мих­із­них.­По-дру­ге,­три­ва­ла­бездіяльність­у­вирішенні­ спільних­про­блем­на­міжна­род­но­му­рівні­та­відсутність­єди­них­легітим­них,­ефек- тив­них­ інсти­туцій­ їх­ вирішен­ня,­ підви­щує­ ри­зик­ цілко­ви­то­го­ кра­ху.­ По-третє,­ міжна­род­на­си­с­те­ма­ста­ла­не­ли­ше­більш­взаємо­за­леж­ною,­а­й­більш­різнорідною,­ що­є­наслідком­по­яви­на­політичній­карті­світу­но­вих­гло­баль­них­і­регіональ­них­ дер­жав,­ди­намічно­го­роз­вит­ку­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства­та­гро­ма­дянсь­кої­дум- ки­у­фор­му­ванні­політич­но­го­по­ряд­ку­ден­но­го. Уп­равління­мас­штаб­ним­про­це­сом­гло­балізації,­відзна­ча­ють­су­часні­дослідни- ки,­не­одмінно­по­тре­бує­вра­ху­ван­ня­низ­ки­соціаль­но-пси­хо­логічних­фак­торів,­які­ су­про­во­д­жу­ють­зміни­у­су­час­но­му­світо­по­ряд­ку.­Це­на­сам­пе­ред­зміни­гли­бин­них­ струк­тур­ свідо­мості­ під­ впли­вом­ гло­баль­них­ пе­ре­тво­рень.­ Од­нак­ за­вдя­ки­ дії­ за­хис­них­ ме­ханізмів­ транс­фор­маційні­ про­це­си­ в­ індивіду­альній­ і­ суспільній­ свідо­мості­ відбу­ва­ють­ся­ знач­но­ повільніше,­ ніж­ змінюється­ се­ре­до­ви­ще.­ О.­ Чу­ма­ков­подібний­про­цес­ ха­рак­те­ри­зує­ як­ «ефект­пізньо­го­ сприй­нят­тя»1.­Са­ме­ 596 Держава і право • Випуск 54 то­му­ор­ганізація­си­с­те­ми­гло­баль­но­го­уп­равління­і­фор­му­ван­ня­гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства­ на­ра­жа­ють­ся­ на­ прак­тич­но­ не­пе­ре­борні­ пе­ре­шко­ди.­ Вра­ху­ван­ня­ особ­ли­во­с­тей­ пси­хо­логічних­ про­цесів,­ які­ су­про­во­д­жу­ють­ гло­балізацію,­ дасть­ мож­ливість­уник­ну­ти­низ­ки­про­блем­при­кон­ст­ру­ю­ванні­но­вих­форм­ор­ганізації­ міжна­род­ної­вла­ди­і­уп­равління. Нині­виділяється­декілька­підходів­(кон­цепцій)­до­ро­зуміння­то­го,­що­яв­ляє­ со­бою­гло­баль­не­уп­равління­і­яким­во­но­має­бу­ти.­Зо­к­ре­ма­німець­кий­дослідник­ Д.­Месс­нер­відзна­чає­чо­ти­ри­та­ких­підхо­ди2.­Пер­ший­підхід­ви­ник­ще­за­дов­го­до­ закінчен­ня­ хо­лод­ної­ війни­ і­ пов’яза­ний­ з­ ідеєю­ фор­му­ван­ня­ єди­но­го­ світо­во­го­ уря­ду.­Йо­го­при­хиль­ни­ки­вва­жа­ють,­що­світо­вий­уряд­має­ство­рю­ва­ти­ся­у­спосіб­ і­за­зраз­ком­дер­жа­ви,­пра­цю­ва­ти­і­ви­ко­ну­ва­ти­ті­ж­функції,­які­ви­ко­ну­ють­«у­се­бе­ вдо­ма»­уря­ди­ок­ре­мих­дер­жав.­Відо­мо,­що­для­втілен­ня­цієї­ідеї­в­жит­тя­ство­рю- ва­ли­ся­ чис­ленні­ ор­ганізації­ (Всесвітня­ асоціація­ фе­де­ралістів,­ Світо­вий­ мондіалістський­рух,­Всесвітня­кон­сти­туційна­і­пар­ла­ментсь­ка­асоціація­та­ін.),­ роз­роб­ле­но­ близь­ко­ 150­ варіантів­ про­ек­ту­ всесвітньої­ кон­сти­туції.­ Найбільш­ по­пу­ляр­ною­ се­ред­ них­ є­ Кон­сти­туція­ Фе­де­рації­ Землі,­ яка­ пе­ре­кла­де­на­ на­ 22­ мо­ви.­ Го­ло­вна­ про­бле­ма­ –­ по­вно­ва­жен­ня­ та­ко­го­ уря­ду,­ виз­на­чен­ня­ сфе­ри­ йо­го­ впли­ву.­ Роз­маїття­ політич­них­ си­с­тем,­ куль­тур,­ тра­дицій,­ різни­ця­ рівнів­ еко- номічно­го­роз­вит­ку­країн­ста­вить­під­сумнів­ре­алізацію­та­ко­го­про­ек­ту.­То­му­ідея­ ство­рен­ня­єди­но­го­світо­во­го­уря­ду­на­подібних­за­са­дах­не­зна­хо­дить­нині­особ- ли­вої­підтрим­ки­се­ред­на­уковців­і­політиків.­ Сутність­ дру­го­го­ підхо­ду­ роз­кри­вається­ в­ ідеї­ про­ве­ден­ня­ ре­фор­му­ван­ня­ міжна­род­них­ор­ганізацій,­і­на­сам­пе­ред­ООН.­Во­на­має­ста­ти­го­ло­вним­суб’єктом­ уп­равління,­ а­ її­ інсти­ту­ти­ мог­ли­ б­ ви­ко­ну­ва­ти­ роль­ своєрідних­ міністерств­ і­ відомств.­ Та­кий­ про­ект­ та­кож­ вик­ли­кає­ до­стат­ньо­ ар­гу­мен­то­ва­них­ за­пе­ре­чень.­ Се­ред­ них:­ пе­ред­ба­чу­вані­ до­сить­ сильні­ мож­ли­вості­ цен­т­ралізації­ в­ струк­турі­ міжна­род­ної­ор­ганізації;­сумніви­що­до­здат­ності­ООН­до­ре­фор­му­ван­ня­і­онов­ле- ної­ струк­ту­ри­зації;­ зве­ден­ня­ нанівець­ зу­силь­ в­ ор­ганізації­ де­мо­кра­тич­но­го­ уп­равління­світом­за­участі­мо­гутніх­дер­жав­та­ін. Третій­ підхід­ пов'яза­ний­ з­ іде­я­ми­ од­но­по­люс­ності­ світу­ й­ уп­равління­ ним­ США­як­провідним­ак­то­ром­в­еко­номічній,­військо­во-політичній,­тех­но­логічній­ сфе­рах­та­в­га­лузі­ма­со­вої­куль­ту­ри.­Йо­го­до­три­му­ють­ся­ав­то­ри,­орієнто­вані­на­ кон­цепцію­ «політич­но­го­ ре­алізму»­ (Зб.­ Бже­зинсь­кий).­ Ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи­ те­о­ре- тичні­ кон­ст­рукції­ навіть­ своїх­ опо­нентів­ –­ не­олібе­ралів,­ во­ни­ по­си­ла­ють­ся­ на­ те­орію­ге­ге­монійної­стабільності­(взаємозв’яз­ку­стабільності­еко­номічно­го­ре­жи- му­ за­ на­яв­ності­ пев­ної­ дер­жа­ви-ліде­ра),­ ствер­д­жу­ю­чи,­ що­ за­ умо­ви­ існу­ван­ня­ та­ко­го­ге­ге­мо­на­вста­нов­люється­стабільний­еко­номічний­ре­жим,­оскільки­лідер­ роз­роб­ляє­пра­ви­ла­і­нор­ми­по­ведінки,­які­сприй­ма­ють­ся­інши­ми,­а­та­кож­слідкує­ за­ їх­ ви­ко­нан­ням.­При­цьо­му­не­ вра­хо­вується,­що­ за­зна­че­на­ те­орія­ де­мон­ст­рує­ мож­ли­вості­лідер­ст­ва­ли­ше­в­еко­номічній­сфері.­Нав’язу­ван­ня­пра­вил­по­ведінки­ в­політич­но­му,­еко­номічно­му­і­куль­тур­но­му­житті­вик­ли­кає,­як­пра­ви­ло,­не­сприй- нят­тя­їх­інши­ми­учас­ни­ка­ми­міжна­род­них­відно­син.­Як­і­по­пе­редні­підхо­ди,­ідея­ ге­ге­монії­США­вик­ли­кає­ве­ли­ку­кількість­кри­тич­них­відгуків.­Го­ло­вний­ар­гу­мент­ по­ля­гає­в­ то­му,­що­у­ су­час­но­му­світі­не­мож­на­не­вра­хо­ву­ва­ти­цілі,­ інте­ре­си­й­ ак­тивність­ інших­ ак­торів,­ та­ких­ мо­гутніх,­ на­при­клад,­ як­ Євро­пейсь­кий­ Со­юз,­ Японія­чи­Ки­тай. Чет­вер­тий­підхід­фор­мується­на­уяв­лен­нях­про­поліцен­т­рич­ний­світ­і­пе­ред- ба­чає­участь­у­гло­баль­но­му­уп­равлінні­не­ли­ше­дер­жав­і­міждер­жав­них­ут­во­рень,­ 597Юридичні і політичні науки а­й­інших­ак­торів.­За­лу­чен­ня­до­гло­баль­но­го­уп­равління­ос­танніх­виз­на­чає­го­ло- вну­відмінність­да­но­го­підхо­ду­від­по­пе­редніх. Співробітництво­мо­же­при­зве­с­ти­до­політич­них­ змін­ і­ врешті­до­ство­рен­ня­ всесвітньо­го­со­ю­зу.­Люд­ст­во­ство­рює­не­ли­ше­ма­теріальні,­а­й­соціальні­струк­ту- ри,­ які­ є­ ва­го­мим­ фак­то­ром­ по­даль­шо­го­ роз­вит­ку.­ Зв’яз­ки­ і­ відно­си­ни­ різно­го­ рівня­є­важ­ли­вою­про­бле­мою­в­дослідженні­міжна­род­них­відно­син.­Відтак­вар­то­ зга­да­ти­ і­ про­ порівня­но­ но­ве­ по­нят­тя­ –­ «но­ва­ ба­га­то­с­то­ронність».­ Во­но­ відрізняється­ від­ кла­сич­но­го­ ро­зуміння­ ба­га­то­с­то­рон­ності­ як­ співробітництва­ декількох­дер­жав.­На­дум­ку­німець­ко­го­вче­но­го­Фр.­Ну­ше­ле­ра,­це­по­нят­тя­шир­ше­ і­вклю­чає:­по­си­лен­ня­пра­во­вої­ба­зи­і­цивілізаційних­за­сад­у­міжна­род­них­відно- си­нах;­за­галь­не­вирішен­ня­гло­баль­них­про­блем­шля­хом­ви­ко­ри­с­тан­ня­ре­гу­лю­ю- чих­ме­ханізмів­регіональ­но­го­чи­гло­баль­но­го­мас­шта­бу;­зміцнен­ня­си­с­те­ми­ООН­ як­ до­рад­чо­го­ світо­во­го­ фо­ру­му,­ інсти­туції­ вирішен­ня­ пи­тань­ війни­ і­ ми­ру,­ ініціато­ра­ і­ ор­ганіза­то­ра­ вирішен­ня­ гло­баль­них­ про­блем;­ по­си­лен­ня­ взаємодії­ дер­жав­них­і­не­дер­жав­них­гло­баль­них­ме­реж. От­же,­Фр.­Ну­ше­лер­фак­тич­но­об’єднує­два­підхо­ди­до­гло­баль­но­го­уп­равління,­ які­ обу­мов­лені,­ з­ од­но­го­ бо­ку,­ ре­фор­му­ван­ням­ ООН,­ з­ іншо­го­ –­ за­лу­чен­ням­ не­дер­жав­них­ ак­торів­ до­ спільної­ діяль­ності­ з­ дер­жа­ва­ми­ і­ міжу­ря­до­ви­ми­ ор­ганізаціями­з­ме­тою­вирішен­ня­ак­ту­аль­них­про­блем3. У­ трак­ту­ванні­ змісту­ про­блем­ гло­баль­но­го­ уп­равління­шля­хом­ роз­ши­рен­ня­ учас­ників­ політич­но­го­ про­це­су­ се­ред­ західних­ дослідників­ гло­балізації­ мож­на­ виділи­ти­ три­ на­пря­ми:­ лібе­раль­но­го­ інтер­націоналізму,­ ра­ди­каль­но­го­ ре­с- публіканізму­ і­ ко­с­мо­політич­ної­ де­мо­кратії.­ Во­ни­ ут­во­рю­ють­ ок­ре­мий,­ п’ятий­ кон­цеп­ту­аль­ний­підхід­у­те­орії­гло­баль­но­го­уп­равління.­Він­об’єднується­ідеєю­ де­мо­кра­тич­них­пе­ре­тво­рень,­але­різно­го­змісту4. Лібе­ральні­інтер­націоналісти­про­по­ну­ють­про­ве­с­ти­ре­фор­му­ван­ня­існу­ю­чих­ струк­тур,­удо­с­ко­на­ли­ти­їх­діяльність,­про­дов­жи­ти­політи­ку­роз­поділу­су­ве­реніте- ту,­зміцни­ти­міжна­род­не­співробітництво­в­уп­равлінні­світо­ви­ми­спра­ва­ми.­Та­ка­ кон­цепція­ви­хо­дить­з­по­ло­жень­тра­диційно­го­лібе­раль­но­го­фун­да­мен­талізму­і­є­ на­ма­ган­ням­пе­ре­не­с­ти­їх­з­внутрішньо­дер­жав­них­відно­син­на­гло­бальні. Ра­ди­кальні­ре­с­публіканці­про­по­ну­ють­ство­рен­ня­струк­тур­пря­мо­го­гло­баль- но­го­ уп­равління­ за­ функціональ­ною­ оз­на­кою,­ без­ національ­но-те­ри­торіаль­но­го­ су­ве­реніте­ту,­шля­хом­фор­му­ван­ня­ са­мо­управлінських­ спільнот.­ В­ ос­но­ву­ ра­ди- каль­них­ про­ектів­ ут­во­рю­ють­ ре­зуль­та­ти,­ яких­ мо­жуть­ до­сяг­ти­ нові­ соціальні­ ру­хи:­за­хи­с­ту­ото­чу­ю­чо­го­се­ре­до­ви­ща,­жіночі­ру­хи,­за­хи­с­ту­ми­ру,­прав­лю­ди­ни­та­ ін. Ко­с­мо­політич­на­ де­мо­кратія­ пе­ред­ба­чає­ ре­кон­ст­рукцію­ гло­баль­но­го­ уп­равління,­ство­рен­ня­но­вих­інсти­туційних­струк­тур,­які­ви­с­ту­па­ють­по­се­ред­ни- ка­ми­між­тра­диційни­ми­і­но­ви­ми­фор­ма­ми­життєдіяль­ності­лю­дей.­Подібне­по­се- ред­ництво­має­при­зве­с­ти­до­то­го,­що­гро­ма­дя­ни,­яким­при­та­манні­національні­та­ ло­кальні­тра­диції­і­зви­чаї,­змо­жуть­ста­ти­чле­на­ми­за­галь­носвіто­вих­де­мо­кра­тич- них­ співто­ва­риств,­ от­ри­ма­ють­ гро­ма­дян­ст­во­ ба­га­ть­ох­ країн,­ ста­нуть­ носіями­ за­галь­носвіто­во­го,­ ко­с­мо­політич­но­го­ світо­гля­ду.­ За­ та­ко­го­ підхо­ду­ де­мо­кратія­ роз­гля­дається­ як­ двох­сто­ронній­ про­цес,­ ко­ли­ де­мо­кра­ти­зація­ охоп­лює­ не­ ли­ше­ внутрішньо­національні,­а­й­міжна­родні­відно­си­ни.­Як­відзна­чає­У.­Бек,­«ко­с­мо- політизм»­ оз­на­чає,­що­ розрізнен­ня­ «ми­ та­ інші»­ за­вдя­ки­ кон­ст­рукції­ подвійної­ ло­калізації­ для­ всіх­ вод­но­час­ знімається­ й­ онов­люється.­ Ко­с­мо­політич­на­ іден- тичність­ не­ зра­д­жує,­ а­ на­впа­ки,­ сприяє­ до­сяг­нен­ню­ національ­ної­ та­ ло­каль­ної­ іден­тич­ності5. 598 Держава і право • Випуск 54 Більшість­дослідників­схо­дять­ся­у­то­му,­що­у­до­ступ­но­му­для­ог­ля­ду­май­бут- нь­о­му­на­Землі­по­сту­по­во­бу­де­фор­му­ва­ти­ся­Світо­ва­дер­жа­ва.­Так,­на­дум­ку­О.­ Гьо­фе,­ світо­ву­ ре­с­публіку­ мо­жуть­ ут­во­рю­ва­ти­ без­по­се­ред­ньо­ дер­жа­ви­ чи­ їхні­ со­ю­зи.­Світо­ва­ре­с­публіка­пе­ре­би­рає­на­ се­бе­ ту­ вто­рин­ну,­ в­ бук­валь­но­му­ сенсі­ суб­сидіар­ну,­до­поміжну­відповідальність,­яка­по­слаб­люється­за­вдя­ки­де­мо­кра­ти- зації­всіх­дер­жав.­Пер­вин­ну­відповідальність­за­інші­за­вдан­ня,­на­сам­пе­ред,­мир­ між­ дер­жа­ва­ми,­ світо­вий­ рин­ко­вий­ по­ря­док,­ соціальні­ стан­дар­ти­ та­ стан­дар­ти­ довкілля,­бо­роть­бу­з­ гло­баль­но­ор­ганізо­ва­ною­зло­чинністю,­–­не­се­світо­ва­ре­с- публіка.­А­в­ інших­сфе­рах,­на­при­клад,­ світовій­ еко­номічній­політиці,­ во­на­має­ до­дат­кові­по­вно­ва­жен­ня6. От­же,­се­ред­най­важ­ливіших­про­блем­гло­баль­но­го­уп­равління­слід­відзна­чи­ти­ про­бле­му­ роз­поділу­ уп­равлінських­ по­вно­ва­жень­ між­ ак­то­ра­ми­ в­ за­гальній­ політичній­ струк­турі­ світу,­ кон­тро­лю­ за­ ви­ко­нан­ням­ прий­ня­тих­ рішень,­ ви­роб- лен­ня­форм­і­ме­тодів­взаємодії­різно­манітних­ак­торів­з­ура­ху­ван­ням­їх­ста­ту­су­і­ особ­ли­во­с­тей,­ уз­го­д­же­ності­ дій­ та­ ін.­Не­зва­жа­ю­чи­на­ труд­нощі,­ де­далі­ чіткіше­ про­яв­ля­ють­ся­такі­па­ра­ме­т­ри­гло­баль­но­го­уп­равління,­як­участь­у­ньо­му­різних­ ак­торів­(дер­жа­ви,­між-­та­над­національні­уря­дові­ор­ганізації,­не­уря­дові­ут­во­рен- ня­національ­но­го­та­гло­баль­но­го­рівнів,­при­ватні­осо­би),­відсутність­ієрархії­між­ учас­ни­ка­ми­відно­син­уп­равлінської­сфе­ри,­мно­жинність­форм­і­ме­тодів­взаємодії­ між­ни­ми,­до­сяг­нен­ня­зго­ди­між­учас­ни­ка­ми­шля­хом­ви­ко­ри­с­тан­ня­де­мо­кра­тич- них­про­це­дур. Цілісність­ і­ взаємо­за­лежність­ міжна­род­ної­ си­с­те­ми,­ спільність­ інте­ресів­ світо­во­го­ то­ва­ри­ст­ва­ вже­ стає­ ре­альністю,­ вод­но­час­ про­бле­ма­ гло­баль­но­го­ уп­равління­ за­ли­шається­ да­ле­кою­ від­ її­ вирішен­ня.­Після­Дру­гої­ світо­вої­ війни­ інсти­туції­гло­баль­но­го­уп­равління­до­сяг­ли­знач­них­успіхів,­але­сьо­годні­міжна- родні­ор­ганізації­та­уря­ди­країн­уже­не­в­силі­розв’яза­ти­чис­ленні­складні­міжна- родні­ про­бле­ми.­ Три­ває­ склад­на­ «бо­роть­ба»­ ідей­ і­ підходів­ до­ ор­ганізації­ вирішен­ня­спільних­про­блем­міжна­род­но­го­рівня,­про­що­крас­но­мов­но­свідчить,­ на­при­клад,­по­зиція­Зб.­Бжезінсько­го,­ко­ли­він­відзна­чає,­що­гло­баль­не­то­ва­ри­ст­во­ зі­спільни­ми­інте­ре­са­ми­не­слід­плу­та­ти­зі­світо­вим­уря­дом.­Світо­вий­уряд­не­є­ прак­тич­ною­ ме­тою­ на­ да­но­му­ істо­рич­но­му­ етапі.­ По­за­ сумнівом,­ Аме­ри­ка­ не­ по­сту­пить­ся­–­і­не­має­по­сту­па­ти­ся­–­своїм­су­ве­реніте­том­якійсь­над­національній­ владі­у­світі,­в­яко­му­не­має­навіть­мінімаль­ної­зго­ди,­потрібної­для­єди­но­го­уря­ду.­ Сьо­годні­ єди­ним­ мож­ли­вим­ (хо­ча­ й­ ду­же­ ма­лой­мовірним)­ «світо­вим­ уря­дом»­ мо­же­ бу­ти­ тільки­ аме­ри­кансь­ка­ гло­баль­на­ дик­та­ту­ра­ –­ але­ во­на­ бу­ла­ б­ ду­же­ не­стабільним­і,­зре­ш­тою,­са­мо­губ­ним­по­чи­нан­ням.­Світо­вий­уряд­мо­же­бу­ти­або­ фан­та­с­тич­ною­мрією,­ або­ кош­ма­ром,­ але­ він­ про­тя­гом­жит­тя­ кількох­ по­колінь­ мо­же­бу­ти­серй­оз­ним­про­ек­том7. Во­се­ни­ 2010­ р.­ Національ­на­ розвіду­валь­на­ ра­да­ США­ та­ Інсти­тут­ ЄС­ із­ досліджень­ без­пе­ки­ підго­ту­ва­ли­ аналітич­ну­ до­повідь­ «Гло­баль­не­ уп­равління­ –­ 2025»,­ у­ якій­ зо­се­ре­д­же­на­ про­бле­ма­ти­ка­ кри­тич­но­го­ мо­мен­ту­ в­ ко­лек­тив­но­му­ уп­равлінні­ склад­ни­ми­ гло­баль­ни­ми­ про­бле­ма­ми.­ Нині­ во­на­ ак­тив­но­ об­го­во- рюється­на­уков­ця­ми­і­політи­ка­ми.­Ек­с­пер­ти­до­повіді­роб­лять­вис­но­вок,­що­гло- баль­не­уп­равління­мо­же­бу­ти­ефек­тив­ним­з­ог­ля­ду­на­три­чин­ни­ки­швид­кої­гло- балізації:­ еко­номічну­ взаємо­за­лежність,­ взаємо­пов’яза­ний­ ха­рак­тер­ су­час­них­ світо­вих­вик­ликів­та­пе­ре­пле­тен­ня­внутрішніх­та­зовнішньо­політич­них­про­блем.­ Вод­но­час­пе­рехід­до­ба­га­то­по­ляр­но­го­світу­погіршує­пер­спек­ти­ви­дійо­во­го­гло- баль­но­го­ уп­равління­ у­ най­б­лижчі­ 10­ років.­ Зро­с­тає­ еко­номічний­ вплив­ но­вих­ 599Юридичні і політичні науки світо­вих­дер­жав,­а­от­же,­і­ їхня­політич­на­роль­да­ле­ко­по­за­ме­жа­ми­їх­кор­донів.­ Вла­да­пе­ре­хо­дить­не­тільки­від­виз­на­них­дер­жав-лідерів­до­пер­спек­тив­них­країн­ і­(ча­ст­ко­во)­до­країн,­які­роз­ви­ва­ють­ся,­а­й­до­не­дер­жав­них­ак­торів. Прак­тич­ний­ ас­пект­ про­бле­ми­ гло­баль­но­го­ уп­равління­ у­ кінце­во­му­ ра­хун­ку­ за­ле­жить­від­по­зиції­тієї­чи­іншої­країни.­Ок­ремі­з­них­за­слу­го­ву­ють­на­особ­ли­ву­ ува­гу. Бра зилія.­ У­ міжна­родній­ політиці­ Бра­зилія­ звер­тає­ ува­гу­ на­ сто­сун­ки­ між­ Північчю­й­Півднем­і­на­важ­ливість­пе­ре­роз­поділу­вла­ди­між­роз­ви­не­ни­ми­дер- жа­ва­ми­та­країна­ми,­які­роз­ви­ва­ють­ся.­Ек­с­пер­ти­вва­жа­ють,­що­країна­підтри­мує­ дер­жа­во­цен­т­ристсь­кий­ муль­ти­ла­те­ралізм,­ не­ за­ли­ша­ю­чи­ місця­ не­дер­жав­ним­ ак­то­рам.­Од­нак­гло­баль­не­уп­равління­по­волі­стає­ак­ту­аль­ною­те­мою­в­Бра­зилії­ під­впли­вом­публічних­де­батів­про­зміну­кліма­ту. Ки тай.­Більшість­ки­тайсь­ких­дослідників­виз­нає­на­гро­ма­д­жен­ня­гло­баль­них­ вик­ликів­ та­ суттєвих­ хиб­ у­ міжна­родній­ си­с­темі,­ про­те­ вва­жає,­що­ Ки­тай­ має­ розв’язу­ва­ти­внутрішні­про­бле­ми.­Ки­тайці­при­пу­с­ка­ють­«більшу­струк­ту­ру»,­яка­ об’єднає­різні­но­во­с­тво­рені­ор­ганізації­ та­ гру­пи.­Во­ни­пе­ре­ко­нані,­що­«Ве­ли­ка­ двад­цят­ка»­ вже­ зро­би­ла­ крок­ до­ цьо­го,­ але­ сумніва­ють­ся,­ чи­ відмінності­ між­ Північчю­ і­ Півднем­ не­ пе­ре­шко­дять­ співпраці­ з­ пи­тань,­ не­ пов’яза­них­ з­ еко- номікою. Індія.­ Індійці­ пе­ре­ко­нані,­ що­ міжна­родні­ ор­ганізації­ «яв­но­ не­до­ско­налі»,­ і­ стур­бо­вані­тим,­що­в­Азії­не­має­внутрішньої­рівно­ва­ги,­яка­б­мог­ла­га­ран­ту­ва­ти­ стабільність.­Во­ни­вва­жа­ють,­що­ Індія­має­не­вда­ле­роз­та­шу­ван­ня,­ аби­до­лу­чи- тись­ до­ роз­вит­ку­ азійських­ регіональ­них­ інсти­туцій,­ оскільки­ ліде­ром­ у­ цьо­му­ регіоні­ є­Ки­тай.­Дех­то­ по­боюється,­що­мо­гутність­Схо­ду,­ за­вдасть­ уда­ру­ ство- реній­За­хо­дом­си­с­темі,­за­сно­ваній­на­де­мо­кратії­та­вер­хо­венстві­пра­ва. Японія.­Ба­га­то­японсь­ких­дослідників­пе­ре­ко­нані,­що­про­бле­ми­в­уп­равлінні­ сто­су­ють­ся­ рад­ше­ політич­но­го­ лідер­ст­ва,­ а­ не­ «фор­ми­ чи­ струк­ту­ри».­ Дех­то­ сумнівається­в­ефек­тив­ності­офіційних­ус­та­нов,­де­па­нує­бю­ро­кратія.­Вод­но­час­ японці­відчу­ва­ють­по­тре­бу­політич­ної­єдності­у­«Ве­ликій­двад­цятці».­Більшість­ ра­ди­ла­розв’яза­ти­національні­й­регіональні­пи­тан­ня­пе­ред­тим,­як­ре­фор­му­ва­ти­ міжна­родні­ ор­ганізації.­ Дех­то­ з­ учас­ників­ стур­бо­ва­ний­ тим,­що­ у­Східній­Азії­ не­ма­ регіональ­них­ струк­тур­ з­ пи­тань­ «жор­ст­кої­ без­пе­ки»,­ але­ за­пе­ре­чує,­ що­ Японія­по­вин­на­бра­ти­ак­тивнішу­участь­у­на­ла­го­д­женні­регіональ­ної­співпраці. Росія.­На­дум­ку­російських­фахівців,­у­2025­році­світові­дер­жа­ви­за­ли­ша­ти- муть­ся­по­туж­ним­дже­ре­лом­впли­ву,­ але­міжна­родні­ком­панії­ відкри­ють­більше­ мож­ли­во­с­тей­ для­ міждер­жав­ної­ співпраці.­ Росіяни­ стур­бо­вані­ не­до­статнім­ рівнем­ «ти­хо­оке­ансь­кої­ без­пе­ки».­ Спо­лу­чені­ Шта­ти,­ Євро­па­ та­ Росія­ мо­жуть­ на­ла­го­ди­ти­тісніші­відно­си­ни,­а­Ки­тай,­який­має­«найбільшу­еко­номіку»,­ста­не­ го­ло­вним­чин­ни­ком­світо­вих­змін. Півден на Аф ри ка.­ Півден­но­а­ф­ри­канські­ дослідни­ки­ дійшли­ вис­нов­ку,­ що­ гло­­балізація­ підси­лює­ регіоналізацію,­ а­ не­ ство­рює­ єди­не­ гло­баль­не­ над­націо- наль­не­міждер­жав­не­об’єднан­ня.­Во­ни­по­бо­ю­ють­ся,­що­кількість­тих,­хто­про- грає­че­рез­гло­балізацію,­пе­ре­ви­щить­кількість­тих,­хто­від­неї­ви­г­рає.­У­«Ве­ликій­ двад­цят­ці»­Аф­ри­ка­пред­став­ле­на­сла­бо.­Аф­ри­канці­вва­жа­ють­ООН­єди­ною­гло- баль­ною­ ор­ганізацією­ з­ «легітим­ним»­ ста­ту­сом.­ Де­які­ фахівці­ з­ пе­ре­сто­ро­гою­ став­лять­­ся­ до­Ки­таю,­ який,­ на­ їхню­дум­ку,­ зацікав­ле­ний­ли­ше­ в­ аф­ри­кансь­ких­ ре­сур­сах. ОАЕ.­ Дослідни­ки­ з­ регіону­ Персь­кої­ за­то­ки­ за­мис­лю­ють­ся,­ які­ гло­бальні­ 600 Держава і право • Випуск 54 інсти­туції­мо­жуть­за­без­пе­чи­ти­взаємо­вигідний­роз­поділ­по­вно­ва­жень.­Во­ни­скар- жать­ся,­що­не­має­по­туж­них­регіональ­них­ор­ганізацій.­Ок­ре­ма­струк­ту­ра­чи­ус­та- но­ва­має­зба­лан­су­ва­ти­«пра­ва»­енер­ге­тич­них­кам­паній­і­спо­жи­вачів.­Дех­то­роз­ча- ру­вав­ся­че­рез­брак­підтрим­ки­де­мо­кра­тич­них­про­цесів­з­бо­ку­За­хо­ду8. З­ог­ля­ду­на­роз­маїття­підходів­до­ко­лек­тив­но­го­розв’язан­ня­спільних­про­блем­ на­ міжна­род­но­му­ рівні­ та­ обґрун­то­ву­ю­чи­ не­обхідність­ ре­фор­му­ван­ня­ си­с­те­ми­ уп­равління,­ек­с­пер­ти­до­пов­ню­ють­текст­до­повіді­чо­тир­ма­бе­ле­т­ри­зо­ва­ни­ми­сце- наріями,­які­на­їх­дум­ку,­ілю­с­т­ру­ють­різно­манітні­зміни­і­мо­жуть­відбу­ти­ся­впро- довж­на­ступ­них­15­років,­як­що­роз­га­лу­жені­си­с­те­ми­уп­равління­на­ма­га­ти­муть­ся­ стри­ма­ти­ на­тиск­ за­гроз­ли­вої­ кількості­ май­бутніх­ міждер­жав­них­ і­ гло­баль­них­ про­блем.­Жо­ден­із­них­зви­чай­но­ж­не­га­ран­тує­«іде­аль­но­го»­світу­і­є­ли­ше­те­о­ре- тич­но­мож­ли­вою­кон­ст­рукцією­май­бут­нь­о­го. Пер­ший­ сце­нарій­ має­ на­зву:­ «Ледь­ три­ма­ю­чись­ на­ пла­ву».­ Він­ вва­жається­ найбільш­прав­до­подібним­у­на­ступні­кілька­років.­Згідно­з­ним,­жод­на­кри­за­не­ ма­ти­ме­та­ко­го­мас­шта­бу,­щоб­за­гро­жу­ва­ти­міжна­родній­си­с­темі,­не­зва­жа­ю­чи­на­ повільний­ роз­ви­ток­ ко­лек­тив­но­го­ уп­равління.­ При­нагідні­ або­ тим­ча­сові­ схе­ми­ бо­рють­ся­з­кри­за­ми,­або­ж­но­во­с­тво­рені­інсти­ту­ти­на­ма­га­ють­ся­обійти­їх­за­гроз- ливі­ас­пек­ти.­Діяльність­офіційних­ор­ганізацій­здебільшо­го­за­ли­шається­незмін- ною,­ а­ країни­ За­хо­ду­ зму­шені­ взя­ти­ на­ се­бе­ неспівмірний­ тя­гар­ «гло­баль­но­го­ управ­ління»,­оскільки­країни,­які­роз­ви­ва­ють­ся,­за­побіга­ють­внутрішнім­за­во­ру- шен­ням.­ Ця­ кар­ти­на­ май­бут­нь­о­го­ нестійка,­ ад­же­ роз­ра­хо­ва­на­ на­ те,­ що­жод­на­ кри­за­не­мо­же­зруй­ну­ва­ти­міжна­род­ну­си­с­те­му. Дру­гий­сце­нарій:­«Фраг­мен­тація».­Мо­гутні­дер­жа­ви­та­регіони­на­ма­га­ють­ся­ відго­ро­ди­ти­ся­ від­ зовнішніх­ за­гроз.­ Азія­ бу­дує­ еко­номічно­ са­мо­до­статній­ регіональ­ний­устрій.­Світові­ко­мунікації­га­ран­ту­ють,­що­гло­балізація­не­зник­не,­ про­те­її­темп­знач­но­сповільнить­ся.­Євро­па­звер­не­по­гляд­на­внутрішні­про­бле­ми­ –­зо­к­ре­ма­сьо­годні­там­побільша­ло­тих,­хто­не­за­до­во­ле­ний­рівнем­сво­го­жит­тя.­ Збільшен­ня­пра­цез­дат­но­го­на­се­лен­ня­по­ста­вить­США­у­кращі­умо­ви,­але­країна­ бо­ро­ти­меть­ся­з­ти­ми­са­ми­ми­про­бле­ма­ми,­як­що­не­по­до­лає­фінан­сові­труд­нощі. Третій­сце­нарій­но­сить­на­зву:­«Євро­пейсь­кий­кон­церт­по­вер­тається».­За­цим­ сце­нарієм,­серй­озні­за­гро­зи­для­міжна­род­ної­си­с­те­ми­–­мож­ли­во,­не­без­пе­ка­еко- номічної­ ка­та­ст­ро­фи­ або­ мас­штаб­ний­ конфлікт­ –­ спо­ну­ка­ють­ до­ тіснішої­ співпраці­з­гло­баль­них­пи­тань.­Мож­ли­ва­істот­на­ре­фор­ма­міжна­род­ної­си­с­те­ми.­ Цей­ сце­нарій­ не­ та­кий­ імовірний­ у­ най­б­лиж­чо­му­ май­бут­нь­о­му,­ як­ по­пе­редні­ варіан­ти,­але­він­га­ран­тує­най­кращі­ре­зуль­та­ти­в­пер­спек­тиві,­оскільки­ви­бу­до­вує­ стійку­міжна­род­ну­си­с­те­му,­яка­роз­ши­рить­співпра­цю­з­чис­лен­них­пи­тань.­США­ більше­ ділять­ся­ вла­дою,­Ки­тай­ та­ Індія­ де­далі­ частіше­ бе­руть­ на­ се­бе­ спільну­ відповідальність,­а­світо­ва­роль­ЄС­зро­с­тає.­Стійкі­до­мо­вле­ності­по­сту­по­во­ви­ни- ка­ють­ уп­ро­довж­ три­ва­ло­го­ періоду­ зву­жен­ня­ еко­номічних­ про­га­лин­ і­ вирівню- ван­ня­до­хо­ду­на­ду­шу­на­се­лен­ня. Чет­вер­тий­ сце­нарій:­ «Ігро­ва­ ре­альність:­ конфлікт­ став­ ко­зи­рем,­ який­по­бив­ співпра­цю».­Він­ най­менш­прав­до­подібний,­ але­ йо­го­ не­ слід­ відки­да­ти.­Міжна- родній­си­с­темі­за­гро­жу­ють­часті­внутрішні­за­во­ру­шен­ня,­особ­ли­во­у­но­вих­світо- вих­дер­жа­вах­(як-от­Ки­тай).­На­тиск­націоналізму­під­при­во­дом­праг­нен­ня­се­ред- нь­о­го­кла­су­до­«хо­ро­шо­го­жит­тя»­ро­бить­ста­но­ви­ще­без­по­рад­ним.­По­си­люється­ бо­роть­ба­за­ре­сур­си­та­спо­жи­вачів,­а­вод­но­час­зро­с­тає­на­пру­га­між­Спо­лу­че­ни­ми­ Шта­та­ми­ і­ Ки­таєм­ та­ між­ де­я­ки­ми­ чле­на­ми­ БРІК.­ Ядер­на­ гон­ка­ оз­б­роєнь­ на­ Близь­ко­му­Сході­мо­же­за­вда­ти­нищівно­го­уда­ру­по­даль­шо­му­гло­баль­но­му­роз­вит- кові.­ Гло­бальні­ інсти­туції­ не­мож­ли­во­ ре­фор­му­ва­ти­ че­рез­ підо­зри­ та­ на­пру­гу;­ 601Юридичні і політичні науки пер­спек­тивні­регіональні­про­ек­ти,­особ­ли­во­в­Азії,­теж­зво­дять­ся­нанівець9. От­же,­про­цес­зро­с­тан­ня­взаємо­за­леж­ності­і­різнорідності­світу­знач­но­ак­ту- алізує­пи­тан­ня­участі­у­гло­баль­но­му­уп­равлінні­дер­жав­них,­регіональ­них,­міжна- род­них­та­не­дер­жав­них­ак­торів.­Існу­ю­ча­іде­о­логія­гло­балізму­ба­га­то­в­чо­му­виз- на­чає­ ха­рак­тер­ їх­ діяль­ності,­ у­ пер­шу­ чер­гу­ політичні­ дії­ країн-лідерів­ гло- балізації,­ од­нак­не­ вирішує­про­бле­ми­ефек­тив­но­го­ гло­баль­но­го­уп­равління,­що­ обу­мов­лює­ не­обхідність­ йо­го­ ре­фор­му­ван­ня.­ Не­одмінним­ еле­мен­том­ та­ко­го­ ре­фор­му­ван­ня­ має­ ста­ти­ ство­рен­ня­ єди­них­ ефек­тив­них,­ легітим­них­ інсти­тутів­ гло­баль­но­го­уп­равління,­які­б­діяли­на­ос­нові­загаль­но­сприй­нят­ли­вих­цивіліза- ційних­прин­ципів­світо­во­го­роз­вит­ку. 1.­Чу ма ков А. Н.­Гло­ба­ли­за­ция.­Кон­ту­ры­це­ло­ст­но­го­ми­ра:­Мо­но­графія.­–­М.:­Про- спект,­2009.­–­С.­27.­2. Гло ба ли с ти ка:­Эн­цик­ло­пе­дия­/­Гл.­ред.­И.­И.­Ма­зур,­А.­Н.­Чу­ма- ков;­Центр­на­уч­ных­и­при­клад­них­про­грамм­«ДИ­А­ЛОГ».­–­М.:­ОАО­Изд-во­«Ра­ду­га»,­ 2003.­ –­ С.­ 404.­ 3. Там­ же.­ –­ С.­ 405-406.­ 4. Гло ба ли за ция:­ Учеб­ник­ /­ Под­ общ.­ ред.­ В.­А.­Ми­хай­ло­ва­и­В.­С.­Бу­я­но­ва.­–­М.:­Изд-во­РАГС,­2008.­–­С.­349-353.­5. Бек У.­Вла­да­ і­контр­вла­да­у­до­бу­гло­балізації.­Но­ва­світо­ва­політич­на­еко­номія­/­Пер.­з­нім.­О.­Юдіна.­ –­К.:­Ніка-Центр,­2011.­–­С.­77.­6. Гьо фе О.­Де­мо­кратія­в­епо­ху­гло­балізації.­–­К.:­ППС­ –­2002,­2007.­–­С.­391-393.­7. Бжезінський Зб.­Вибір:­світо­ве­па­ну­ван­ня­чи­світо­ве­лідер- ст­во­/­Пер.­з­англ.­А.­Іщен­ка.­–­К.:­Вид.­дім­«Києко-Мо­ги­лянсь­ка­ака­демія»,­2006.­–­С.­ 186.­8. Гло баль не уп­равління­–­2025:­вирішаль­ний­мо­мент.­Пе­ре­клад­з­англ.­Г.­Лелів.­–­ Львів:­Літо­пис,­2011.­–­С.­12,­35-37. 9. Цит.­пра­ця.­–­С.­17-18. 602 Держава і право • Випуск 54

Схожі ресурси