Глобальне управління: проблеми та перспективи формування
Аналізуються концепції глобального управління. Розглянуті проблеми глобального управління в умовах посилення різнорідності та взаємозалежності міжнародної системи, загострення глобальних викликів і загроз. Обгрунтовано необхідність реформування інститутів глобального управління та їх легітимності. А...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Держава і право |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64390 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Глобальне управління: проблеми та перспективи формування / В.М. Співак // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 596-602. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64390 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Співак, В.М. 2014-06-15T14:53:37Z 2014-06-15T14:53:37Z 2011 Глобальне управління: проблеми та перспективи формування / В.М. Співак // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 596-602. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64390 Аналізуються концепції глобального управління. Розглянуті проблеми глобального управління в умовах посилення різнорідності та взаємозалежності міжнародної системи, загострення глобальних викликів і загроз. Обгрунтовано необхідність реформування інститутів глобального управління та їх легітимності. Анализируются концепции глобального управления. Рассмотрены проблемы глобального управления в условиях роста разнородности и взаимозависимости международной системы, обострения глобальных вызовов и угроз. Обоснована необходимость реформирования институтов глобального управления и их легитимности. Concepts of global management are analyzed. Problems of global management in the conditions of growth of heterogeneity and interdependence of the international system, an aggravation of global calls and threats are considered. Necessity of reforming of institutes of global management and their legitimacy is proved. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Політичні науки Глобальне управління: проблеми та перспективи формування Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Глобальне управління: проблеми та перспективи формування |
| spellingShingle |
Глобальне управління: проблеми та перспективи формування Співак, В.М. Політичні науки |
| title_short |
Глобальне управління: проблеми та перспективи формування |
| title_full |
Глобальне управління: проблеми та перспективи формування |
| title_fullStr |
Глобальне управління: проблеми та перспективи формування |
| title_full_unstemmed |
Глобальне управління: проблеми та перспективи формування |
| title_sort |
глобальне управління: проблеми та перспективи формування |
| author |
Співак, В.М. |
| author_facet |
Співак, В.М. |
| topic |
Політичні науки |
| topic_facet |
Політичні науки |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Держава і право |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| format |
Article |
| description |
Аналізуються концепції глобального управління. Розглянуті проблеми глобального управління в умовах посилення різнорідності та взаємозалежності міжнародної системи, загострення глобальних викликів і загроз. Обгрунтовано необхідність реформування інститутів глобального управління та їх легітимності.
Анализируются концепции глобального управления. Рассмотрены проблемы глобального управления в условиях роста разнородности и взаимозависимости международной системы, обострения глобальных вызовов и угроз. Обоснована необходимость реформирования институтов глобального управления и их легитимности.
Concepts of global management are analyzed. Problems of global management in the conditions of growth of heterogeneity and interdependence of the international system, an aggravation of global calls and threats are considered. Necessity of reforming of institutes of global management and their legitimacy is proved.
|
| issn |
1563-3349 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64390 |
| citation_txt |
Глобальне управління: проблеми та перспективи формування / В.М. Співак // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 596-602. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT spívakvm globalʹneupravlínnâproblemitaperspektiviformuvannâ |
| first_indexed |
2025-11-26T15:05:15Z |
| last_indexed |
2025-11-26T15:05:15Z |
| _version_ |
1850625652706770944 |
| fulltext |
В. М. СПІВАК
ГЛОБАЛЬНЕУПРАВЛІННЯ:
ПРОБЛЕМИТАПЕРСПЕКТИВИФОРМУВАННЯ
Аналізу ють ся кон цепції гло баль но го уп равління. Роз г ля нуті про бле ми гло баль но го
уп равління в умо вах по си лен ня різнорідності та взаємо за леж ності міжна род ної си с
те ми, за го ст рен ня гло баль них вик ликів і за гроз. Об грун то ва но не обхідність ре фор му
ван ня інсти тутів гло баль но го уп равління та їх легітим ності.
Ключовіслова:гло балізація,гло баль не уп равління, кон цепції гло баль но го уп равління,
сце нарії гло балізаційно го роз вит ку.
Ана ли зи ру ют ся кон цеп ции гло баль но го уп рав ле ния. Рас смо т ре ны про бле мы гло
баль но го уп рав ле ния в ус ло ви ях рос та раз но род но с ти и вза и мо за ви си мо с ти меж ду на
род ной си с те мы, обо ст ре ния гло баль ных вы зо вов и уг роз. Обос но ва на не об хо ди мость
ре фор ми ро ва ния ин сти ту тов гло баль но го уп рав ле ния и их ле ги тим но с ти.
Ключевые слова: гло ба ли за ция, гло баль ное уп рав ле ние, кон цеп ции гло баль но го
уп рав ле ния, сце на рии гло ба ли за ци он но го раз ви тия.
Concepts of global management are analyzed. Problems of global management in the
conditions of growth of heterogeneity and interdependence of the international system, an
aggravation of global calls and threats are considered. Necessity of reforming of institutes of
global management and their legitimacy is proved.
Keywords: Globalization, global management, concepts of global management, scenar
ios of globalization development.
Необхідністьуправлінняглобалізаційнимипроцесамиобумовленаоб’єктив-
нимипотребамижителівПланети,першзавсеінстинктомсамозбереженнялюд-
ства.Потребуютьнагальноговирішенняекологічнітазагальносвітовісоціальні
проблемибезпрецедентногомасштабу.Вумовахглобальнихтрансформаційних
змінданапроблеманабуваєперспективногоісистемногохарактеру,залишаючись
недостатньодослідженоюсуспільниминауками.Їїобговореннялишезапочатко-
ваненауковцями,політиками,експертами.
На межі тисячоліть проблематика глобального управління значно акту-
алізується та ускладнюється ще й з інших причин. По-перше, багатовимірний
процесглобальнихзмінувзаємозалежномусвітіпотребуємасштабнихспільних
дійурядів,анелишеокремихізних.По-друге,тривалабездіяльністьувирішенні
спільнихпроблемнаміжнародномурівнітавідсутністьєдинихлегітимних,ефек-
тивних інституцій їх вирішення, підвищує ризик цілковитого краху. По-третє,
міжнароднасистемасталанелишебільшвзаємозалежною,айбільшрізнорідною,
щоєнаслідкомпоявинаполітичнійкартісвітуновихглобальнихірегіональних
держав,динамічногорозвиткугромадянськогосуспільстватагромадянськоїдум-
киуформуванніполітичногопорядкуденного.
Управліннямасштабнимпроцесомглобалізації,відзначаютьсучаснідослідни-
ки,неодміннопотребуєврахуваннянизкисоціально-психологічнихфакторів,які
супроводжуютьзміниусучасномусвітопорядку.Ценасампередзміниглибинних
структур свідомості під впливом глобальних перетворень. Однак завдяки дії
захисних механізмів трансформаційні процеси в індивідуальній і суспільній
свідомості відбуваються значно повільніше, ніж змінюється середовище. О.
Чумаковподібнийпроцес характеризує як «ефектпізнього сприйняття»1.Саме
596 Держава і право • Випуск 54
томуорганізаціясистемиглобальногоуправлінняіформуваннягромадянського
суспільства наражаються на практично непереборні перешкоди. Врахування
особливостей психологічних процесів, які супроводжують глобалізацію, дасть
можливістьуникнутинизкипроблемприконструюванніновихформорганізації
міжнародноївладиіуправління.
Нинівиділяєтьсядекількапідходів(концепцій)дорозуміннятого,щоявляє
собоюглобальнеуправлінняіякимвономаєбути.Зокреманімецькийдослідник
Д.Месснервідзначаєчотиритакихпідходи2.Першийпідхідвиникщезадовгодо
закінчення холодної війни і пов’язаний з ідеєю формування єдиного світового
уряду.Йогоприхильникивважають,щосвітовийурядмаєстворюватисяуспосіб
ізазразкомдержави,працюватиівиконуватитіжфункції,яківиконують«усебе
вдома»урядиокремихдержав.Відомо,щодлявтіленняцієїідеївжиттястворю-
валися численні організації (Всесвітня асоціація федералістів, Світовий
мондіалістськийрух,Всесвітняконституційнаіпарламентськаасоціаціятаін.),
розроблено близько 150 варіантів проекту всесвітньої конституції. Найбільш
популярною серед них є Конституція Федерації Землі, яка перекладена на 22
мови. Головна проблема – повноваження такого уряду, визначення сфери його
впливу. Розмаїття політичних систем, культур, традицій, різниця рівнів еко-
номічногорозвиткукраїнставитьпідсумнівреалізаціютакогопроекту.Томуідея
створенняєдиногосвітовогоурядунаподібнихзасадахнезнаходитьниніособ-
ливоїпідтримкисереднауковцівіполітиків.
Сутність другого підходу розкривається в ідеї проведення реформування
міжнароднихорганізацій,інасампередООН.Вонамаєстатиголовнимсуб’єктом
управління, а її інститути могли б виконувати роль своєрідних міністерств і
відомств. Такий проект також викликає достатньо аргументованих заперечень.
Серед них: передбачувані досить сильні можливості централізації в структурі
міжнародноїорганізації;сумнівищодоздатностіООНдореформуванняіоновле-
ної структуризації; зведення нанівець зусиль в організації демократичного
управліннясвітомзаучастімогутніхдержавтаін.
Третій підхід пов'язаний з ідеями однополюсності світу й управління ним
СШАякпровіднимакторомвекономічній,військово-політичній,технологічній
сферахтавгалузімасовоїкультури.Йогодотримуютьсяавтори,орієнтованіна
концепцію «політичного реалізму» (Зб. Бжезинський). Використовуючи теоре-
тичні конструкції навіть своїх опонентів – неолібералів, вони посилаються на
теоріюгегемонійноїстабільності(взаємозв’язкустабільностіекономічногорежи-
му за наявності певної держави-лідера), стверджуючи, що за умови існування
такогогегемонавстановлюєтьсястабільнийекономічнийрежим,оскількилідер
розробляєправилаінормиповедінки,якісприймаютьсяіншими,атакожслідкує
за їх виконанням.Прицьомуне враховується,що зазначена теорія демонструє
можливостілідерствалишевекономічнійсфері.Нав’язуванняправилповедінки
вполітичному,економічномуікультурномужиттівикликає,якправило,несприй-
няттяїхіншимиучасникамиміжнароднихвідносин.Якіпопередніпідходи,ідея
гегемоніїСШАвикликаєвеликукількістькритичнихвідгуків.Головнийаргумент
полягаєв тому,щоу сучасномусвітінеможнаневраховуватицілі, інтересий
активність інших акторів, таких могутніх, наприклад, як Європейський Союз,
ЯпоніячиКитай.
Четвертийпідхідформуєтьсянауявленняхпрополіцентричнийсвітіперед-
бачаєучастьуглобальномууправліннінелишедержавіміждержавнихутворень,
597Юридичні і політичні науки
айіншихакторів.Залученнядоглобальногоуправлінняостанніхвизначаєголо-
внувідмінністьданогопідходувідпопередніх.
Співробітництвоможепризвестидополітичних змін і врештідостворення
всесвітньогосоюзу.Людствостворюєнелишематеріальні,айсоціальніструкту-
ри, які є вагомим фактором подальшого розвитку. Зв’язки і відносини різного
рівняєважливоюпроблемоювдослідженніміжнароднихвідносин.Відтакварто
згадати і про порівняно нове поняття – «нова багатосторонність». Воно
відрізняється від класичного розуміння багатосторонності як співробітництва
декількохдержав.НадумкунімецькоговченогоФр.Нушелера,цепоняттяширше
івключає:посиленняправовоїбазиіцивілізаційнихзасадуміжнароднихвідно-
синах;загальневирішенняглобальнихпроблемшляхомвикористаннярегулюю-
чихмеханізміврегіональногочиглобальногомасштабу;зміцненнясистемиООН
як дорадчого світового форуму, інституції вирішення питань війни і миру,
ініціатора і організатора вирішення глобальних проблем; посилення взаємодії
державнихінедержавнихглобальнихмереж.
Отже,Фр.Нушелерфактичнооб’єднуєдвапідходидоглобальногоуправління,
які обумовлені, з одного боку, реформуванням ООН, з іншого – залученням
недержавних акторів до спільної діяльності з державами і міжурядовими
організаціямизметоювирішенняактуальнихпроблем3.
У трактуванні змісту проблем глобального управлінняшляхом розширення
учасників політичного процесу серед західних дослідників глобалізації можна
виділити три напрями: ліберального інтернаціоналізму, радикального рес-
публіканізму і космополітичної демократії. Вони утворюють окремий, п’ятий
концептуальнийпідхідутеоріїглобальногоуправління.Віноб’єднуєтьсяідеєю
демократичнихперетворень,алерізногозмісту4.
Ліберальніінтернаціоналістипропонуютьпровестиреформуванняіснуючих
структур,удосконалитиїхдіяльність,продовжитиполітикурозподілусувереніте-
ту,зміцнитиміжнароднеспівробітництвовуправліннісвітовимисправами.Така
концепціявиходитьзположеньтрадиційноголіберальногофундаменталізмуіє
намаганнямперенестиїхзвнутрішньодержавнихвідносиннаглобальні.
Радикальніреспубліканціпропонуютьстворенняструктурпрямогоглобаль-
ного управління за функціональною ознакою, без національно-територіального
суверенітету,шляхомформування самоуправлінських спільнот. В основу ради-
кальних проектів утворюють результати, яких можуть досягти нові соціальні
рухи:захистуоточуючогосередовища,жіночірухи,захистумиру,правлюдинита
ін.
Космополітична демократія передбачає реконструкцію глобального
управління,створенняновихінституційнихструктур,яківиступаютьпосередни-
камиміжтрадиційнимиіновимиформамижиттєдіяльностілюдей.Подібнепосе-
редництвомаєпризвестидотого,щогромадяни,якимпритаманнінаціональніта
локальнітрадиціїізвичаї,зможутьстатичленамизагальносвітовихдемократич-
них співтовариств, отримають громадянство багатьох країн, стануть носіями
загальносвітового, космополітичного світогляду. За такого підходу демократія
розглядається як двохсторонній процес, коли демократизація охоплює не лише
внутрішньонаціональні,айміжнароднівідносини.ЯквідзначаєУ.Бек,«космо-
політизм» означає,що розрізнення «ми та інші» завдяки конструкції подвійної
локалізації для всіх водночас знімається й оновлюється. Космополітична іден-
тичність не зраджує, а навпаки, сприяє досягненню національної та локальної
ідентичності5.
598 Держава і право • Випуск 54
Більшістьдослідниківсходятьсяутому,щоудоступномудляоглядумайбут-
ньомунаЗемліпоступовобудеформуватисяСвітовадержава.Так,надумкуО.
Гьофе, світову республіку можуть утворювати безпосередньо держави чи їхні
союзи.Світовареспублікаперебираєна себе ту вторинну, в буквальному сенсі
субсидіарну,допоміжнувідповідальність,якапослаблюєтьсязавдякидемократи-
заціївсіхдержав.Первиннувідповідальністьзаіншізавдання,насамперед,мир
між державами, світовий ринковий порядок, соціальні стандарти та стандарти
довкілля,боротьбуз глобальноорганізованоюзлочинністю,–несесвітоварес-
публіка.Ав іншихсферах,наприклад, світовій економічнійполітиці, вонамає
додатковіповноваження6.
Отже,середнайважливішихпроблемглобальногоуправлінняслідвідзначити
проблему розподілу управлінських повноважень між акторами в загальній
політичній структурі світу, контролю за виконанням прийнятих рішень, вироб-
ленняформіметодіввзаємодіїрізноманітнихакторівзурахуваннямїхстатусуі
особливостей, узгодженості дій та ін.Незважаючина труднощі, дедалі чіткіше
проявляютьсятакіпараметриглобальногоуправління,якучастьуньомурізних
акторів(держави,між-танаднаціональніурядовіорганізації,неурядовіутворен-
нянаціональноготаглобальногорівнів,приватніособи),відсутністьієрархіїміж
учасникамивідносинуправлінськоїсфери,множинністьформіметодіввзаємодії
міжними,досягненнязгодиміжучасникамишляхомвикористаннядемократич-
нихпроцедур.
Цілісність і взаємозалежність міжнародної системи, спільність інтересів
світового товариства вже стає реальністю, водночас проблема глобального
управління залишається далекою від її вирішення.ПісляДругої світової війни
інституціїглобальногоуправліннядосяглизначнихуспіхів,алесьогодніміжна-
родніорганізаціїтаурядикраїнуженевсилірозв’язатичисленніскладніміжна-
родні проблеми. Триває складна «боротьба» ідей і підходів до організації
вирішенняспільнихпроблемміжнародногорівня,прощокрасномовносвідчить,
наприклад,позиціяЗб.Бжезінського,коливінвідзначає,щоглобальнетовариство
зіспільнимиінтересаминеслідплутатизісвітовимурядом.Світовийуряднеє
практичною метою на даному історичному етапі. Поза сумнівом, Америка не
поступиться–інемаєпоступатися–своїмсуверенітетомякійсьнаднаціональній
владіусвіті,вякомунемаєнавітьмінімальноїзгоди,потрібноїдляєдиногоуряду.
Сьогодні єдиним можливим (хоча й дуже малоймовірним) «світовим урядом»
може бути тільки американська глобальна диктатура – але вона була б дуже
нестабільнимі,зрештою,самогубнимпочинанням.Світовийурядможебутиабо
фантастичноюмрією, або кошмаром, але він протягомжиття кількох поколінь
можебутисерйознимпроектом7.
Восени 2010 р. Національна розвідувальна рада США та Інститут ЄС із
досліджень безпеки підготували аналітичну доповідь «Глобальне управління –
2025», у якій зосереджена проблематика критичного моменту в колективному
управлінні складними глобальними проблемами. Нині вона активно обгово-
рюєтьсянауковцямиіполітиками.Експертидоповідіроблятьвисновок,щогло-
бальнеуправлінняможебутиефективнимзоглядунатричинникишвидкоїгло-
балізації: економічну взаємозалежність, взаємопов’язаний характер сучасних
світовихвикликівтапереплетеннявнутрішніхтазовнішньополітичнихпроблем.
Водночасперехіддобагатополярногосвітупогіршуєперспективидійовогогло-
бального управління у найближчі 10 років. Зростає економічний вплив нових
599Юридичні і політичні науки
світовихдержав,аотже,і їхняполітичнарольдалекопозамежамиїхкордонів.
Владапереходитьнетількивідвизнанихдержав-лідерівдоперспективнихкраїн
і(частково)докраїн,якірозвиваються,айдонедержавнихакторів.
Практичний аспект проблеми глобального управління у кінцевому рахунку
залежитьвідпозиціїтієїчиіншоїкраїни.Окремізнихзаслуговуютьнаособливу
увагу.
Бра зилія. У міжнародній політиці Бразилія звертає увагу на стосунки між
ПівніччюйПівднемінаважливістьперерозподілувладиміжрозвиненимидер-
жавамитакраїнами,якірозвиваються.Експертивважають,щокраїнапідтримує
державоцентристський мультилатералізм, не залишаючи місця недержавним
акторам.ОднакглобальнеуправлінняповолістаєактуальноютемоювБразилії
підвпливомпублічнихдебатівпрозмінуклімату.
Ки тай.Більшістькитайськихдослідниківвизнаєнагромадженняглобальних
викликів та суттєвих хиб у міжнародній системі, проте вважає,що Китай має
розв’язувативнутрішніпроблеми.Китайціприпускають«більшуструктуру»,яка
об’єднаєрізніновоствореніорганізації та групи.Вонипереконані,що«Велика
двадцятка» вже зробила крок до цього, але сумніваються, чи відмінності між
Північчю і Півднем не перешкодять співпраці з питань, не пов’язаних з еко-
номікою.
Індія. Індійці переконані, що міжнародні організації «явно недосконалі», і
стурбованітим,щовАзіїнемаєвнутрішньоїрівноваги,якабмоглагарантувати
стабільність.Вонивважають,що Індіямаєневдалерозташування, абидолучи-
тись до розвитку азійських регіональних інституцій, оскільки лідером у цьому
регіоні єКитай.Дехто побоюється,щомогутністьСходу, завдасть удару ство-
ренійЗаходомсистемі,заснованійнадемократіїтаверховенствіправа.
Японія.Багатояпонськихдослідниківпереконані,щопроблемивуправлінні
стосуються радше політичного лідерства, а не «форми чи структури». Дехто
сумніваєтьсявефективностіофіційнихустанов,депануєбюрократія.Водночас
японцівідчуваютьпотребуполітичноїєдностіу«Великійдвадцятці».Більшість
радиларозв’язатинаціональнійрегіональніпитанняпередтим,якреформувати
міжнародні організації. Дехто з учасників стурбований тим,що уСхіднійАзії
нема регіональних структур з питань «жорсткої безпеки», але заперечує, що
Японіяповиннабратиактивнішуучастьуналагодженнірегіональноїспівпраці.
Росія.Надумкуросійськихфахівців,у2025роцісвітовідержавизалишати-
мутьсяпотужнимджереломвпливу, алеміжнароднікомпанії відкриютьбільше
можливостей для міждержавної співпраці. Росіяни стурбовані недостатнім
рівнем «тихоокеанської безпеки». Сполучені Штати, Європа та Росія можуть
налагодититіснішівідносини,аКитай,якиймає«найбільшуекономіку»,стане
головнимчинникомсвітовихзмін.
Півден на Аф ри ка. Південноафриканські дослідники дійшли висновку, що
глобалізація підсилює регіоналізацію, а не створює єдине глобальне наднаціо-
нальнеміждержавнеоб’єднання.Вонипобоюються,щокількістьтих,хтопро-
граєчерезглобалізацію,перевищитькількістьтих,хтовіднеївиграє.У«Великій
двадцятці»Африкапредставленаслабо.АфриканцівважаютьООНєдиноюгло-
бальною організацією з «легітимним» статусом. Деякі фахівці з пересторогою
ставляться доКитаю, який, на їхнюдумку, зацікавленийлише в африканських
ресурсах.
ОАЕ. Дослідники з регіону Перської затоки замислюються, які глобальні
600 Держава і право • Випуск 54
інституціїможутьзабезпечитивзаємовигіднийрозподілповноважень.Вонискар-
жаться,щонемаєпотужнихрегіональнихорганізацій.Окремаструктурачиуста-
новамаєзбалансувати«права»енергетичнихкампанійіспоживачів.Дехторозча-
рувавсячерезбракпідтримкидемократичнихпроцесівзбокуЗаходу8.
Зоглядунарозмаїттяпідходівдоколективногорозв’язанняспільнихпроблем
на міжнародному рівні та обґрунтовуючи необхідність реформування системи
управління,експертидоповнюютьтекстдоповідічотирмабелетризованимисце-
наріями,якінаїхдумку,ілюструютьрізноманітнізміниіможутьвідбутисявпро-
довжнаступних15років,якщорозгалуженісистемиуправліннянамагатимуться
стримати натиск загрозливої кількості майбутніх міждержавних і глобальних
проблем.Жоденізнихзвичайножнегарантує«ідеального»світуієлишетеоре-
тичноможливоюконструкцієюмайбутнього.
Перший сценарій має назву: «Ледь тримаючись на плаву». Він вважається
найбільшправдоподібнимунаступнікількароків.Згіднозним,жоднакризане
матиметакогомасштабу,щобзагрожуватиміжнароднійсистемі,незважаючина
повільний розвиток колективного управління. Принагідні або тимчасові схеми
борютьсязкризами,абожновоствореніінститутинамагаютьсяобійтиїхзагроз-
ливіаспекти.Діяльністьофіційнихорганізаційздебільшогозалишаєтьсянезмін-
ною, а країни Заходу змушені взяти на себе неспівмірний тягар «глобального
управління»,оскількикраїни,якірозвиваються,запобігаютьвнутрішнімзавору-
шенням. Ця картина майбутнього нестійка, адже розрахована на те, щожодна
кризанеможезруйнуватиміжнароднусистему.
Другийсценарій:«Фрагментація».Могутнідержавитарегіонинамагаються
відгородитися від зовнішніх загроз. Азія будує економічно самодостатній
регіональнийустрій.Світовікомунікаціїгарантують,щоглобалізаціянезникне,
протеїїтемпзначносповільниться.Європазвернепогляднавнутрішніпроблеми
–зокремасьогоднітампобільшалотих,хтонезадоволенийрівнемсвогожиття.
ЗбільшенняпрацездатногонаселенняпоставитьСШАукращіумови,алекраїна
боротиметьсязтимисамимипроблемами,якщонеподолаєфінансовітруднощі.
Третійсценарійноситьназву:«Європейськийконцертповертається».Зацим
сценарієм,серйознізагрозидляміжнародноїсистеми–можливо,небезпекаеко-
номічної катастрофи або масштабний конфлікт – спонукають до тіснішої
співпрацізглобальнихпитань.Можливаістотнареформаміжнародноїсистеми.
Цей сценарій не такий імовірний у найближчому майбутньому, як попередні
варіанти,алевінгарантуєнайкращірезультативперспективі,оскількивибудовує
стійкуміжнароднусистему,якарозширитьспівпрацюзчисленнихпитань.США
більше діляться владою,Китай та Індія дедалі частіше беруть на себе спільну
відповідальність,асвітоварольЄСзростає.Стійкідомовленостіпоступововини-
кають упродовж тривалого періоду звуження економічних прогалин і вирівню-
ваннядоходунадушунаселення.
Четвертий сценарій: «Ігрова реальність: конфлікт став козирем, якийпобив
співпрацю».Він найменшправдоподібний, але його не слід відкидати.Міжна-
роднійсистемізагрожуютьчастівнутрішнізаворушення,особливоуновихсвіто-
вихдержавах(як-отКитай).Натискнаціоналізмупідприводомпрагненнясеред-
ньогокласудо«хорошогожиття»робитьстановищебезпорадним.Посилюється
боротьбазаресурситаспоживачів,аводночасзростаєнапругаміжСполученими
Штатами і Китаєм та між деякими членами БРІК. Ядерна гонка озброєнь на
БлизькомуСходіможезавдатинищівногоударуподальшомуглобальномурозвит-
кові. Глобальні інституції неможливо реформувати через підозри та напругу;
601Юридичні і політичні науки
перспективнірегіональніпроекти,особливовАзії,тежзводятьсянанівець9.
Отже,процесзростаннявзаємозалежностіірізнорідностісвітузначноакту-
алізуєпитанняучастіуглобальномууправліннідержавних,регіональних,міжна-
роднихтанедержавнихакторів.Існуючаідеологіяглобалізмубагатовчомувиз-
начає характер їх діяльності, у першу чергу політичні дії країн-лідерів гло-
балізації, однакне вирішуєпроблемиефективного глобальногоуправління,що
обумовлює необхідність його реформування. Неодмінним елементом такого
реформування має стати створення єдиних ефективних, легітимних інститутів
глобальногоуправління,якібдіялинаосновізагальносприйнятливихцивіліза-
ційнихпринципівсвітовогорозвитку.
1.Чу ма ков А. Н.Глобализация.Контурыцелостногомира:Монографія.–М.:Про-
спект,2009.–С.27.2. Гло ба ли с ти ка:Энциклопедия/Гл.ред.И.И.Мазур,А.Н.Чума-
ков;Центрнаучныхиприкладнихпрограмм«ДИАЛОГ».–М.:ОАОИзд-во«Радуга»,
2003. – С. 404. 3. Там же. – С. 405-406. 4. Гло ба ли за ция: Учебник / Под общ. ред.
В.А.МихайловаиВ.С.Буянова.–М.:Изд-воРАГС,2008.–С.349-353.5. Бек У.Влада
іконтрвладаудобуглобалізації.Новасвітоваполітичнаекономія/Пер.знім.О.Юдіна.
–К.:Ніка-Центр,2011.–С.77.6. Гьо фе О.Демократіявепохуглобалізації.–К.:ППС
–2002,2007.–С.391-393.7. Бжезінський Зб.Вибір:світовепануваннячисвітовелідер-
ство/Пер.зангл.А.Іщенка.–К.:Вид.дім«Києко-Могилянськаакадемія»,2006.–С.
186.8. Гло баль не управління–2025:вирішальниймомент.Перекладзангл.Г.Лелів.–
Львів:Літопис,2011.–С.12,35-37. 9. Цит.праця.–С.17-18.
602 Держава і право • Випуск 54
|