Перші кроки реформування моделі етнонаціональної політики України
Аналізуються задекларовані наміри, проекти та перші кроки держави в сфері реформування чинної моделі державної етнонаціональної політики України. Особлива уваги приділяється визначенню базових завдань етнонаціональної політики сучасної України. Анализируются задекларированные намерения, проекты и пе...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Держава і право |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64391 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перші кроки реформування моделі етнонаціональної політики України / К.М. Вітман // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 603-609. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859660707985883136 |
|---|---|
| author | Вітман, К.М. |
| author_facet | Вітман, К.М. |
| citation_txt | Перші кроки реформування моделі етнонаціональної політики України / К.М. Вітман // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 603-609. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Аналізуються задекларовані наміри, проекти та перші кроки держави в сфері реформування чинної моделі державної етнонаціональної політики України. Особлива уваги приділяється визначенню базових завдань етнонаціональної політики сучасної України.
Анализируются задекларированные намерения, проекты и первые шаги государства в сфере реформирования действующей модели государственной этнонациональной политики Украины. Особое внимание уделяется определению базовых задач этнонациональной политики современной Украины.
The declared intentions, projects and first steps of the state in now-a-day model of ethnonational politics reforming are analyzed. Special attention is paid to determination of basic missions of modern Ukraine ethnonational politics.
|
| first_indexed | 2025-11-30T09:57:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
К. М. ВІТМАН
ПЕРШІКРОКИРЕФОРМУВАННЯМОДЕЛІЕТНОНАЦІОНАЛЬНОЇ
ПОЛІТИКИУКРАЇНИ
Аналізу ють ся за дек ла ро вані наміри, про ек ти та перші кро ки дер жа ви в сфері
ре фор му ван ня чин ної мо делі дер жав ної ет но національ ної політи ки Ук раїни. Особ ли ва
ува ги приділяється виз на чен ню ба зо вих за вдань ет но національ ної політи ки су час ної
Ук раїни.
Ключоваслова: дер жа ва, ет но національ на політи ка, національні мен ши ни, ет но
політичні вик ли ки.
Ана ли зи ру ют ся за дек ла ри ро ван ные на ме ре ния, про ек ты и пер вые ша ги го су дар ст
ва в сфе ре ре фор ми ро ва ния дей ст ву ю щей мо де ли го су дар ст вен ной эт но на ци о наль ной
по ли ти ки Ук ра и ны. Осо бое вни ма ние уде ля ет ся оп ре де ле нию ба зо вых за дач эт но на ци
о наль ной по ли ти ки со вре мен ной Ук ра и ны.
Ключевые слова: го су дар ст во, эт но на ци о наль ная по ли ти ка, на ци о наль ные мень
шин ст ва, эт но по ли ти че с кие вы зо вы.
The declared intentions, projects and first steps of the state in nowaday model of ethnon
ational politics reforming are analyzed. Special attention is paid to determination of basic
missions of modern Ukraine ethnonational politics.
Keywords: state, ethnonational politics, national minorities, ethnopolitical challenges.
Протягомостанньогорокунамітилисяпевніполітичнізрушення,якісвідчать
пропоступове визнання важливості етнонаціональної проблематики тапріори-
тетності вирішення етнополітичних проблем, які накопичилися протягом часів
незалежності.Українськіетнополітологивпродовжостанніхдесятироківодно-
стайностверджують,щоетнонаціональнаполітикаУкраїнипотребуєвдоскона-
лення у вигляді якісного оновлення політико-правової основифункціонування.
Нарештів2010р.влададержавиоголосилакурснавсесторонню ікомплексну
модернізаціювсіхсферижиття.Оскількисфераетнонаціональнихвідносинтра-
диційно не належить до головних, її реформування поки що обмежувалося
політичнимизаявамитадеклараціямипронаміри.
ЗокремаузверненнізнагодичерговихроковиндепортаціїзКримукримських
татартаосібіншихнаціональностейглавадержавинаголосив,щовсферіетно-
національних відносин України перед державою постає дуже багато роботи.
«Слідудосконалюватизасадидержавноїетнонаціональноїполітики,утверджува-
ти міжкультурний діалог та толерантність у суспільному житті...»1. Головним
принципом реформування моделі етнонаціональної політики залишатиметься
підтримання міжнаціонального миру та злагоди, які Президент вважає
найціннішим здобутком і запорукою успішного розвитку поліетнічноїУкраїни.
Однакнаданиймоментнайбільшеінформаціїпронапрямкиреформуванняетно-
національноїсферивідносин,векторрозвиткуетнонаціональноїполітикимістить
ПосланняПрезидентадоВерховноїРадиУкраїни.Необхідноюумовоюпоступу
держави її главаназиває застосування ефективнихмеханізмів консолідації усіх
етнічних складових українського суспільства2. Інтеграція нації, суспільно-
політичнаєдністьмаютьстатизапорукоюетнополітичноїстабільностіУкраїни.
603Юридичні і політичні науки
Ці заяви дають можливість відстежити еволюцію моделі етнонаціональної
політикиУкраїни.Якщоранішеголовнимїїзавданнямбулонедопущенняпору-
шення міжетнічного миру, виникнення етнополітичних конфліктів на ґрунті
міжетнічної ворожнечі, етнолінгвістичних суперечностей, то зараз акценти
зміщаютьсявбікформуванняполітичноїнації.Владанеодноразовопідкреслюва-
ла, що пишається відсутністю міжнаціональних конфліктів в Україні. Це дає
підстави стверджувати, що модель етнонаціональної політики попередніх 20
роківбільш-меншефективновпораласязісвоїмголовнимзавданням–убезпечи-
тидержавувідміжетнічногопротистояннятаконфліктів.Незважаючинавсібага-
торазово згадувані недоліки (недосконалість законодавчої бази, невизначеність
пріоритетів розвитку), вона підтримує баланс відносин між етноспільнотами.
Алетакийбаланссформувавсяскорішеситуативно,анезавдякицілеспрямова-
нимзаходамдержавиусферіетнонаціональнихвідносин.
Виходячизцихміркувань,частинаполітиківінадалісхиляєтьсядостратегії
уникненнявирішенняетнополітичнихпроблем.Навіщозмінюватимодельетно-
національної політики, вдаватися до радикальних заходів з непередбачуваними
наслідками, якщо вона стабільно виконує свою головну функцію – підтримує
етнополітичнустабільністьтаміжнаціональнузлагодувдержаві?Однакподаль-
шаконсерваціяетнополітичноїситуаціїнесевсобінабагатобільшеризиків,ніж
переваг.По-перше,чиннамодельетнонаціональноїполітики,поприсвоюефек-
тивність,даєсерйознийзбійвкризових,непрогнозованихситуаціях.Вонавияв-
ляєтьсянеспроможноюпротидіятирозпалюваннюміжетнічноїворожнечі, їйне
вистачаєправового інструментаріюдля запобігання та врегулюванняміжетніч-
нихконфліктів.НаразіУкраїназіткнуласязвпливомлишеполітичнихфакторів,
якіпосилилидеструктивнудіюетнолінгвістичних,етнорегіональнихрозбіжнос-
тей.ПідтвердженняцьомуєрегіональнийрозколУкраїнивходіпрезидентських
виборів2004та2010років,конфліктинавколоісторичноїпам’яті,спробимовної
суверенізаціїрегіонів.Чиннамодельетнонаціональноїполітикипродемонструва-
ла,щонеготоваматисправузнеправовимипроявамидіїетнічногофактора.Тим
часомкаталізуватидіюміжетнічнихсуперечностейможутьнелишерозбіжності
політичногозабарвлення,айсоціально-економічнітруднощі,міграційніпроцеси.
По-друге,чиннамодельетнонаціональноїполітикинепередбачаємеханізмів
швидкого, ефективного реагування на етнополітичні виклики. Більшість навіть
широко обговорюваних етнополітичних проблем залишаються невирішеними
багатороків,накопичуючиетноконфліктогеннийпотенціал.Середних–регулю-
ванняміграційнихпроцесів,інтеграціямігрантів,зростанняксенофобіїтазапро-
вадженнявідповідальностізапроявиетнічноїнетолерантності,подвійнегрома-
дянство, набуття статусу національної меншини. Внесення необхідних змін до
законодавства,якібзапочаткувалирозв’язанняцихпроблем,гальмуєтьсясклад-
ноюпроцедурою,відсутністюполітичноїволітабракомконсенсусусередполя-
ризованихполітичнихсил,представленихупарламенті.
Президентслушнонаголосив,щоУкраїнавконтекстієвропейськоїінтеграції
повинна «вибудувати концепцію етнополітики, орієнтовану на демократичні
європейськіцінності, здатнуадекватнойефективнореагуватина зміниветно-
політичній ситуації, пов’язані з процесами глобалізації»3. Гнучкість, опера-
тивністьтаефективність–цеголовнівимогидомоделіетнонаціональноїполіти-
ки будь-якої сучасної держави, інтегрованої в світову спільноту. Українська
модельетнонаціональноїполітики,підвалиниякоїзакладалисящев90-хрокахі
604 Держава і право • Випуск 54
зтогочасупрактичнонеоновлювалися,цихякостейнедемонструє.Їїможнаоха-
рактеризувати як непослідовну, аморфну, негнучку, консервативну – таку, що
обходитьсямінімальнимнаборомправовихнорм,заходівдляпідтриманняетно-
політичноїсистемиустабільномустані,однакнезабезпечуєїїрозвитку.Безвиз-
наченнячіткихпринципівіконцептуальнихположеньетнонаціональноїполітики
модернізація країни буде суттєво ускладнена або й неможлива, – справедливо
вважаєглавадержави.
По-третє, чиннамодель етнонаціональної політики не сприяла консолідації
українськоїполітичноїнації.Впершучергу тому,щотаке завданняпереднею
навітьнестояловпопередніроки4.Томузаразвладавважаєформуванняполітич-
ноїнаціїнаосновірізнихетноспільнотпріоритетоммодернізованоїмоделіетно-
національної політики. Його реалізація потребує напрацювання такої моделі
державної етнонаціональної політики, яка нейтралізуватиме негативний вплив
суперечностей етнолінгвістичного характеру. Це свідчить про те, що чинна
модельетнонаціональноїполітикипотребуєякісногооновленняякуполітично-
му, так і правовому розумінні. Вона не відповідає сучасним етнополітичним
реаліямідедалібільшегальмуєрозвитокукраїнськогополіетнічногосуспільства.
Президентв2011роцізапропонуваврозробититаприступитидореалізаціїсучас-
ної державної етнополітики, яка передбачатиме наступні першочергові заходи:
приведенняувідповідністьізсучаснимиєвропейськимистандартамивітчизняної
нормативно-правовоїбазирегулюванняправнаціональнихменшин,визначення
базовихпонятьетнонаціональноїполітики;усуненнядекларативностіположень
законодавстващодозабезпеченняправнаціональнихменшиншляхомформуван-
ня правових механізмів взаємодії між представницькими органами етнічних
спільнот,органамидержавноївладитамісцевогосамоврядування;удосконалення
вітчизняного законодавства у сфері запобігання проявам дискримінації за
етнічнимичирасовимиознакамитавирішенняпроблемінтеграціїмігрантів;вне-
сеннязміндозаконодавствапроЗМІвчастинівизначенняпоняття«мовиворож-
нечі»,передбачившипокараннязаїївикористання5.
Цей офіційно озвучений перелік необхідних заходів для вдосконалення
моделі державної етнонаціональної політики далеко не повний. Її оновлення
потребуєчіткоговизначенняоснов,головнихзавдань,окресленнянаявнихоснов-
них проблем та послідовного їх втілення або вирішення у законодавстві етно-
національноїсфери.
Ініціативу глави держави щодо реформування етнонаціональної політики
підхопилинароднідепутати,запропонувавшипровестипарламентськіслухання
натему:«ЕтнонаціональнаполітикаУкраїни:здобуткитаперспективи».Відпо-
відно до рішення парламенту, слухання щодо чинної моделі етнонаціональної
політики,їїнедоліківтаможливихваріантівудосконаленнявідбудутьсязаучасті
керівниківіпредставниківорганівдержавноївлади,всеукраїнськихгромадських
організаційнаціональнихменшин,провіднихнауковихустанов11січня2012р.6
Значення цієї події применшувати не варто. Адже держава є головним
суб’єктом державної етнонаціональної політики, яка реалізовується шляхом
прийняттязаконів,нормативнихактів,спрямованихназабезпеченняправ,закон-
них інтересів та етнокультурних потреб громадян – представників української
нації,атакожшляхомцілеспрямованоїдіяльностізреалізаціїцихзаконіворгана-
мидержавної влади та органамимісцевого самоврядуваннящодо утвердження
атмосфериміжетнічноїтолерантності,зміцненнязагальнонаціональноїєдностів
605Юридичні і політичні науки
країні7.Державазадаємодельдержавноїполітики,формуючиполітико-правове
полеїїреалізації.
Етнополітичнесередовище,вякомуреалізовуєтьсяетнонаціональнаполіти-
ка–етнонаціональнівідносини,етноспільноти,їхорганізації,етнополітичнівик-
ликитапроблеми–впливаєнаїїформуваннячерезканализворотньогозв’язку.З
одногобоку,державнаетнонаціональнаполітикаформуєетнополітичнесередо-
вище,зіншогобоку,етнополітичнесередовищеситуативноабоцілеспрямовано
коригує модель етнонаціональної політики. Цілеспрямований вплив спосте-
рігається у випадку тривалого невирішення етнополітичних проблем, відмови
держави у задоволенні потреб національних меншин. Наприклад, реабілітації
представників депортованих національних меншин. Не знаходячи задоволення
своїхінтересівзбокудержави,кримськітатаривдаютьсядотискунаорганидер-
жавної влади шляхом протестів та самозахоплень. Ситуативний вплив етно-
політичного середовищапомітнийнаприкладі політичних рішень органів дер-
жавної влади.Наприклад,недотриманнямовного законодавства, якеутверджує
пріоритетвофіційнійсферідержавноїмови,втихрегіонах,вякихдомінуємова
національних меншин як основна мова спілкування. Така регіональна мовна
політика покликана запобігти виникненню конфліктів на мовному ґрунті, які
неминуче набувають міжетнічного забарвлення. Місцева влада таким чином
ситуативнореагуєнамовніпотребибільшостінаселення.
Незважаючи на можливість впливу, національні меншини України та їх
організаціїфактичнопозбавленнілегітимних,рівноправнихмеханізмівучастів
формуванніетнонаціональноїполітики.Підрівноправнимимеханізмамиматиме-
мо на увазі прозору процедуру участі всіх національних меншин в прийнятті
рішеньусферіетнонаціональноїполітики.Досіприйняттябільшостізаконопро-
ектіветнонаціональногозмістугальмувалосявстановленнямнимипривілеївдля
окремих національних меншин, які лобіювали їх прийняття. Це стосується
більшості проектів Концепції державної етнонаціональної політики, нових
редакційзаконупронаціональніменшини,якібуливідхиленісамезцієїпричини.
Вонипорушували ст. 1 ЗаконуУкраїни «Пронаціональніменшини вУкраїні»,
якоюдержава гарантує громадянамреспублікинезалежно від їхнаціонального
походженнярівніполітичні,соціальні,економічнітакультурніправаісвободита
захищаєусіхгромадяннарівнихпідставах8.
Менш потужні національні меншини, які не політизують питання своєї
етнічної належності та не користуються підтримкою інших держав, не брали
участівнапрацюванніосновнихпроектівзаконівсфериетнонаціональнихвідно-
синабоїхдумканебраласядоуваги.Побоюючись,щонаданняпривілеївпред-
ставникамоднієїнаціональноїменшинидискримінуватиме інших,щостворить
підстави для виникнення етнічного невдоволення та міжетнічних конфліктів,
законодавці відхиляли усі такі законопроекти. В законодавстві окремої участі
представників національних меншин або їх організацій в процесі ініціювання
законіввзагалінепередбачено,що,надумкувітчизнянихетнополітологів,єзнач-
нимупущенням.Свогочасувонипропонуваливнестизмінидост.93Конституції
вчастинірозширенняколасуб’єктівзаконодавчоїініціативизарахунокорганізацій
національнихменшин.Національні меншини намагаються ініціювати зміни до
законіветнонаціональноїсфери:реалізовуватисвоїпропозиціїтаініціативичерез
народнихдепутатів,ПрезидентаабоКабінетміністрів.
Каналивпливупредставниківнаціональнихменшинтаїхорганізаційнаетно-
606 Держава і право • Випуск 54
національнуполітикусуттєвозвузилисяпісляліквідаціїв2010р.Радизпитань
етнонаціональноїполітики,дорадчогооргануприПрезидентові,таДержавного
комітетуусправахнаціональностейтарелігій,виконавчогооргануприКабінеті
міністрівУкраїни.Обидваоргани,незважаючинарізніповноваженнятапідпо-
рядкування, сприяли комунікації національних меншин та влади і слугували
каналомреалізаціїініціативетноспільнотвпрактичнійетнонаціональнійполітиці.
Зокрема,РадазпитаньетнонаціональноїполітикирозроблялатавносилаПрези-
дентові пропозиціїщодоформування та реалізації державної етнонаціональної
політики,сприянняконсолідаціїтарозвиткуукраїнськоїнації,атакожрозвитку
етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин
України; розглядалапроекти законів та іншихнормативно-правових актів, дер-
жавнихпрограмзпитаньетнонаціональнихвідносин,атакожвносилапропозиції
щодо вдосконалення законодавства з цих питань; вивчала та аналізувала стан
виконаннянормативно-правових актів та державнихпрограм зпитань забезпе-
ченняправнаціональнихменшин.Державнийкомітетусправахнаціональностей
тарелігійбравучастьуформуваннітазабезпеченніреалізаціїдержавноїполіти-
киусферіміжнаціональнихвідносин,забезпеченнязахиступравнаціональних
меншинУкраїни.ТомуорганізаціїнаціональнихменшихтаРадацерковвислови-
лизанепокоєнняліквідацієюДержкомнацрелігійізакликаливладудовідновлен-
нядіалогушляхомствореннявідповіднихорганів.
Лакуна,щоутвориласяпісляліквідаціїДержкомнацрелігійтаРадизпитань
етнонаціональноїполітики,небулазаповнена,інаціональніменшинитаїхорга-
нізаціївтратилинавітьтінезначніінституційніможливостіінформуватидержаву
про свої проблеми і потреби. Наразі вони діють переважно двома шляхами –
нелегітимногоабонапівлегітимноготискунадержавутачерезетнічнубатьків-
щину. Тиск на державу відбувається за допомогою акумулювання етнічного
невдоволення,етнополітичноїмобілізаціїпредставниківменшини,виголошення
ультиматумівдержаві, організаціїпротестівпід етнотериторіальнимивимогами
та гаслами.Доцієї стратегіївУкраїнінайчастішевдаютьсякримськітатарита
русини.
Через етнічну батьківщину діють національні меншини, частини націй
сусідніхдержав–Угорщини,Румунії,Росії.Наприклад,минулогорокуширокого
розголосу набули заяви представника угорського Дослідницького інституту
TARKIпронастроїукраїнськихугорців.Згіднозопитуваннямиугорціввмежах
дослідницькоїпрограмиENRI-East,якавивчаєпроблемиформуваннятавзаємодії
соціально-етнічнихідентичностейвкраїнахСхідноїЄвропи,25%закарпатських
угорців в Україні заявили, що зазнають дискримінації та мають відчуття
невигідності своєї етнічної належності. 21% угорців Закарпаття виявили
готовністьемігруватизапершоїжнагоди9.Зцієї інформаціїугорськімас-медіа
зробиливисновокпроте,щоукраїнськаетнонаціональнаполітиканесприяєроз-
виткові національних меншин та збереженню їх самобутності. Демократична
спілка угорців, зі свого боку, звинуватила державу в грубому порушенні прав
національних меншин на освіту рідною мовою, гарантовані Конституцією
України.Представникиугорськоїнаціональноїменшининаполягаютьназдобутті
повногоциклуосвіти,включаючивищу,рідноюмовою.Обов’язковіетапивив-
ченнядержавноїмови,наїхдумку,позбавляютьсенсуздобуттясередньоїосвіти
мовами національних меншин. Угорці звинувачують державу в проведенні
політики не «інтеграції представників національних меншин в український
607Юридичні і політичні науки
соціум,ацілковитоїасиміляції»10.
РосіячерезЗМІтагромадськіорганізаціїтакожчималоувагиприділяєпро-
блемамфункціонуванняросійськоїмовивУкраїні,методамподоланнякультур-
но-мовнихутисківросійськоготаросійськомовногонаселеннякритикуючивладу
Українизадискримінаціюмовинайбільшоїнаціональноїменшини.Своїмголо-
вним завданням російські громадські організації вважають «утвердження
російської ідентичності, закріплення позиції російської та російськомовної
спільнотиякрівноправноїчастинисуспільстваУкраїни»11.
Враховуючивищезгаданіаргументи,констатуємо,щовУкраїнідавноназріла
потребавоновленні,модернізаціїчинноїмоделіетнонаціональноїполітики,пра-
вовабазаякоїбуласформованапонад15роківтому.Пропонуючипарламентські
слухання на тему етнонаціональної політики, депутати сподіваються, що саме
вони дозволять актуалізувати етнонаціональну проблематику та започаткувати
новий етап у розвитку діалогу між державою та національними громадами
України, що сприятиме аналізу нинішнього стану реалізації етнополітики в
Україні,їїформуваннюнаподальшийперіодзурахуваннямнеобхідностізабезпе-
ченняправпредставниківнаціональнихменшинісуспільноїзлагодивдержаві.
Парламентарі стверджують, що за двадцять років своєї незалежності Україна
накопичилазначнийдосвідправовогорегулювання,спрямованогоназадоволен-
ня етнічної,мовної, культурної, релігійної самобутностінаціональнихменшин,
забезпечилаумовидляїхгармонійногорозвитку,щоєознакоюдемократичного
устроюкраїни12.Однакдосіактуальноюєгармонізаціявідносинміжукраїнською
етнічною нацією та національними меншинами в межах політичної нації, що
базуєтьсяназасадахгромадянськоїналежності.
Протягом2010–2011рр.державазадекларувалаготовністьдооновленнячин-
ноїмоделіетнонаціональноїполітики.Незважаючинате,щорадикальнихзаходів
в цій сфері покищо здійснено не було, самфакт актуалізації державної етно-
національноїполітикиусучасномуполітичномудискурсіувиглядіпарламентсь-
кихслухань,обговореннятапереглядунанайвищомуполітичномурівніїїбазо-
вихпринципівсвідчитьпропочатокмодернізаціїмоделіетнополітики.Відтого,
наскількиефективнимбудецейпроцес,чиозначатимевінудосконаленнязаконо-
давчої базишляхом наближення офіційної етнонаціональної політики до етно-
політичних реалій, залежить майбутній гармонійний розвиток поліетнічної
України в міжетнічному мирі та злагоді. Сучасній Україні потрібна сучасна
модель етнонаціональної політики, яка поєднуватиме успішний досвід євро-
пейськихдержавзтрадиційними,відпрацьованимимеханізмамивирішенняетно-
політичнихсуперечностей.
1.Звер нен ня ПрезидентаУкраїниузв'язкуз67-мироковинамидепортаціїзКриму
кримськихтатар таосіб іншихнаціональностей // [Електроннийресурс] /Президент
України.–Режимдоступу:http://www.president.gov.ua/news/20098.html.2. Мо дернізація
України–нашстратегічнийвибір:ЩорічнеПосланняПрезидентаУкраїнидоВерхов-
ноїРадиУкраїни.–К.,2011.–С.37.3. Тамже.–С.38.4. Май бо ро да О. М., Пан чук М.
І.Мовнетаполітико–ідеологічнепротистояннявУкраїні:причини,чинники,прояви//
МовнаситуаціявУкраїні:міжконфліктоміконсенсусом.–К.:ІПіЕНДім.І.Ф.Кураса
НАНУкраїни,2008.–С.207.5. Мо дернізація України–нашстратегічнийвибір:Щоріч-
неПосланняПрезидентаУкраїни доВерховної РадиУкраїни. –К., 2011. –С. 38. 6.
Про ект Постановипропроведенняпарламентськихслуханьнатему:«Етнонаціональна
політика:здобуткитаперспективи»//[Електроннийресурс]/ВерховнаРадаУкраїни.
608 Держава і право • Випуск 54
– Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=40447.
7. Кресіна І., Лой ко Л., Явір В.КонцепціядержавноїетнонаціональноїполітикиУкраїни
(Проект) // Політичний менеджмент. –№2. – 2010. – С. 65. 8. За кон України «Про
національніменшини вУкраїні» // [Електронний ресурс] /ВерховнаРадаУкраїни. –
Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=2494–12. 9. 21%
угорцівЗакарпаттязаявилипросвоюготовністьемігруватизапершоїжможливості//
[Електроннийресурс] /Закарпаттяонлайн .–Режимдоступу:http://zakarpattya.net.ua/
ukr-news-75389-21-uhortsiv-Zakarpattia-zaiavyly-pro-svoiu-hotovnist-emihruvaty-za-per-
shoi-zh-mozhlyvosti.10.СпілкаугорцівУкраїни:МОНгрубопорушуєправанацменшин
//Дзеркалотижня.–№36.–2009.–С.5.11. Та тар чен ко Д.Дискриминациярусского
языка–фактневчерашнего,асегодняшнегодня//[Електроннийресурс].ОднаРоди-
на.– Режим доступу: http://odnarodyna.com.ua/articles/6/1440.html. 12. По яс ню валь на
запискадопроектуПостановипропроведенняпарламентськихслуханьнатему:«Етно-
національна політика: здобутки та перспективи» // [Електронний ресурс] / Верховна
Рада України. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_
1?id=&pf3511=40447.
609Юридичні і політичні науки
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64391 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T09:57:28Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вітман, К.М. 2014-06-15T14:54:23Z 2014-06-15T14:54:23Z 2011 Перші кроки реформування моделі етнонаціональної політики України / К.М. Вітман // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 603-609. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64391 Аналізуються задекларовані наміри, проекти та перші кроки держави в сфері реформування чинної моделі державної етнонаціональної політики України. Особлива уваги приділяється визначенню базових завдань етнонаціональної політики сучасної України. Анализируются задекларированные намерения, проекты и первые шаги государства в сфере реформирования действующей модели государственной этнонациональной политики Украины. Особое внимание уделяется определению базовых задач этнонациональной политики современной Украины. The declared intentions, projects and first steps of the state in now-a-day model of ethnonational politics reforming are analyzed. Special attention is paid to determination of basic missions of modern Ukraine ethnonational politics. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Політичні науки Перші кроки реформування моделі етнонаціональної політики України Article published earlier |
| spellingShingle | Перші кроки реформування моделі етнонаціональної політики України Вітман, К.М. Політичні науки |
| title | Перші кроки реформування моделі етнонаціональної політики України |
| title_full | Перші кроки реформування моделі етнонаціональної політики України |
| title_fullStr | Перші кроки реформування моделі етнонаціональної політики України |
| title_full_unstemmed | Перші кроки реформування моделі етнонаціональної політики України |
| title_short | Перші кроки реформування моделі етнонаціональної політики України |
| title_sort | перші кроки реформування моделі етнонаціональної політики україни |
| topic | Політичні науки |
| topic_facet | Політичні науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64391 |
| work_keys_str_mv | AT vítmankm peršíkrokireformuvannâmodelíetnonacíonalʹnoípolítikiukraíni |