Опозиційна діяльність як показник дотримання демократичних принципів
Розкривається питання визначення функцій та місця політичної опозиції у сучасному політичному світі. Аналізується питання стабільності та ефективності політичної опозиції. Висвітлені основні моделі опозиції на прикладах зарубіжних країн. Раскрываются вопросы определения функций и места политической...
Saved in:
| Published in: | Держава і право |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64396 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Опозиційна діяльність як показник дотримання демократичних принципів / Л.В. Котова // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 688-693. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859661509799444480 |
|---|---|
| author | Котова, Л.В. |
| author_facet | Котова, Л.В. |
| citation_txt | Опозиційна діяльність як показник дотримання демократичних принципів / Л.В. Котова // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 688-693. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Розкривається питання визначення функцій та місця політичної опозиції у сучасному політичному світі. Аналізується питання стабільності та ефективності політичної опозиції. Висвітлені основні моделі опозиції на прикладах зарубіжних країн.
Раскрываются вопросы определения функций и места политической оппозиции в современном политическом мире. Раскрыты вопросы стабильности и эффективности политической оппозиции. Освещены основные модели оппозиции на примерах зарубежных стран.
The article deals with definition of functions and place of political opposition in modern political world. It discovers issues on stability and efficiency of political opposition. It also describes basic models of opposition by the example of foreign countries.
|
| first_indexed | 2025-11-30T09:57:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
Л. В. КО ТО ВА
ОПОЗИЦІЙНАДІЯЛЬНІСТЬЯКПОКАЗНИКДОТРИМАННЯ
ДЕМОКРАТИЧНИХПРИНЦИПІВ
Роз кри вається пи тан ня виз на чен ня функцій та місця політич ної опо зиції у су час
но му політич но му світі. Аналізується пи тан ня стабільності та ефек тив ності
політич ної опо зиції. Висвітлені ос новні мо делі опо зиції на при кла дах за рубіжних країн.
Ключовіслова: політич на опо зиція, політич на вла да, функції опо зиції.
Рас кры ва ют ся во про сы оп ре де ле ния функ ций и ме с та по ли ти че с кой оп по зи ции в
со вре мен ном по ли ти че с ком ми ре. Рас кры ты во про сы ста биль но с ти и эф фек тив но с ти
по ли ти че с кой оп по зи ции. Ос ве ще ны ос нов ные мо де ли оп по зи ции на при ме рах за ру беж
ных стран.
Ключевыеслова: по ли ти че с кая оп по зи ция, по ли ти че с кая власть, функ ции оп по зи
ции.
The article deals with definition of functions and place of political opposition in modern
political world. It discovers issues on stability and efficiency of political opposition. It also
describes basic models of opposition by the example of foreign countries.
Keywords: political opposition, political power, opposition’s functions.
Длясучасноїзарубіжноїтавітчизняноїполітичноїнаукихарактерневизнання
опозиції як невід’ємного елемента політичної системи демократичного
суспільства.Водночасдослідженняцьогофеноменаздійсненопереважновмежах
інших політичних теорій, що пояснюється сутністю самої опозиції, яка є
похідноювідпоняттявлади.
Політична опозиція виступає формою протистояння й протидії офіційному
політичному курсові, що передбачає можливість і здатність здійснювати кон-
троль,висловлюватипозиціїтавпроваджуватиальтернативніпропозиціїзметою
заволодіннявладнимресурсом.
Упрацяхбільшостівченихувагазосереджуваласянамоделяхопозиціїтаїх
особливостяхабопринципахорганізаціїйдіяльностіполітичноїопозиціївокре-
мих країнах. Відтак зросли можливості для її класифікації та порівняння. Як
наслідокоднимзнайпоширенішихспособівдослідженняопозиціїєстворенняїї
типології.Донайважливішихзнихможнавіднестипротиставленнясистемноїта
позасистемноїопозиції1.Головнарізницяміжнимиполягаєвтому,щодлясис-
темноїопозиціїхарактернесприйняттявладиіпровладноїбільшостіякконкурен-
та, а відтак стан конструктивного опанування владі.Тоді як дляпозасистемної
опозиції–якворогаістанпротистояння.
Влітературііснуютьдванайбільшпоширенихпідходиовизначеннясутності
політичної опозиції: функціональний та структурно- организаційний. Перший
базуєтьсянатому,щоосновнафункціяопозиції–цепротест,протидія.Політична
опозиція являє собою реалізацію права меншостей щодо контролю більшості,
якийполягаєвкритиціпозиціїіснуючогорежиму,ізадопомогоюцьогоуздобутті
підтримкивиборцівдлязахистуальтернативнихпозицій.
Другийпідхід–структурно-організаційний–визначаєполітичнуопозиціюза
допомогоювизначення її суб’єктів (політичнихпартій)уполітичнійсистемі.В
такому випадку політична опозиція розглядається як політичне угруповання,
688 Держава і право • Випуск 54
партіяабовільнаасоціаціягромадян,якапрагнезмінитиурядтайогополітику2.
Політичнаопозиціяфункціонуєвдвохосновнихформах–парламентськійі
позапарламентській.Парламентськаопозиція–цефракції(коаліціїфракцій),що
непідтримуютьполітичноїпозиціїпарламентськоїбільшості,пропонують аль-
тернативнірішенняіубудь-якиймоментготовізамінитичиннийурядвласним.
Позапарламентськаопозиція–організованийпублічнийпроявнезгодиполітич-
нихсилздіямиірішеннямивлади,спрямованийназмінуофіційногополітичного
курсу,політикидержавнихорганівтаїхпосадовихосіб.
НайпоширенішимтипомполітичноїопозиціїукраїнахЗаходуєпарламентсь-
кийтип,колисуб’єктамиопозиціївиступаютьполітичніпартії,громадськіорга-
нізації,громадяни.Повноваженнятаправомочностіцьогоінститутурегулюються
політичнимитрадиціямитапрактикою.Найбільшезначення,проте,маютьсаме
політичніпартіїтаїхоб’єднання,якізгодомобираютьсядопарламенту(уряду).
Політичнаопозиціянайбільшдійоваускладіпарламенту(уряду),аджевона
можевиконуватипевнізавданняузаконодавчійсфері,контролюючітанаглядові
функції.Однак залежно від політичних традицій обсяг завдань, покладенихна
представниківопозиції,можебутизвужений.
У більшості країн Заходу нормативно-правове закріплення діяльності опо-
зиціївідсутнє.Зазвичайтакарегламентаціяздійснюєтьсячерезрегламентзаконо-
давчогооргануабозакониохоронитазахиступравгромадян3.
Тенденціїусучасномуполітичномусвітівизначаютьмісцетарольполітичної
опозиції,яказміцнюєсвоїпозиції.Убагатьохкраїнах,щорозпочалирухдодемо-
кратизації,з'являютьсярізнімоделіполітичноїопозиції.
Німецькамодельполітичноїопозиціїявляєсобоюінститутполітичноїсисте-
ми,суб’єктиякого,,політичніпартії,виконуютьпевніфункції.Особливістюцієї
моделієте,щопарламентськаопозиціяпідтримуєтьсянавсіхрівняхполітичної
системи та має суттєві правомочності при управлінні державою. Таким чином
поєднуютьсяфедеративнаформа устрою та парламентсько-партійне правління,
що стає запорукою прийняття рішень, які задовольняють інтереси більшості й
меншості,значнорозширюютьвиконанняопозицієюїїконтролюючоїтазаконо-
давчоїфункцій.Повноваженняопозиціївключаютьтакізасобивпливу,якучасть
політичнихпартійменшостіупарламентськомупроцесі,чіткийтапропорційний
розподілпосад,сильневетоопозиційнихполітичнихпартійщодорішеньпарла-
менту4.
УВеликобританіїполітичнаопозиціяєофіційнимінститутомполітичноїсис-
теми,однакїїреальнийвпливнавладудостатньослабкий.Незважаючинанизку
повноважень, якими наділена офіційна партія опозиції, переважна більшість із
нихєконтрольними,поданняальтернативних ініціативусферізаконотворчості
обмежуєтьсявнесеннямпоправок.Опозиційніпартіїмаютьобмеженіможливості
увстановленніпорядкуденного,розробці законопроектів таприйнятті законів,
призначеннічленівпарламентськихкомітетів.Основніповноваженняполітичної
меншостіналежатьдосфериконтролюіздійснюютьсявроботікомітетів,підчас
години запитань та проведенні парламентських дебатів5. Для депутатів опо-
зиційнихфракцій існуєпартійнадисципліна,якамаєнеухильнодотримуватися
того,длячогобувзапровадженийінститут„батогів”тадеякііншізаходизбоку
партійного керівництва. Ця модель опозиції є недостатньо сильною. Одна з
основнихпричинїїіснування–історичнітрадиціїталояльнаполітичнакультура.
Французька модель інституту політичної опозиції має декілька суттєвих
689Юридичні і політичні науки
відмінностей,щоможнапов’язатизтієюформоюправління,якаіснуєвкраїні.
Так,уФранціїнемаєчітковизначеногоносіяопозиції.Рольсамоїполітичноїопо-
зиціїзалежитьвідтого,якрозподілятьсяповноваженняміжполітичнимисилами.
Уразі,якщополітичнісилиоберутьрозділенеправління,тосуб’єктамопозиції
будутьпрезиденттапарламентськаменшість6.Уряднамагаєтьсякеруватиубудь-
якомуразі:чинаявнапарламентськабільшість,чині.Цедаєзмогузробитивис-
новок,щорольопозиціїуполітичнійсистеміФранціїєдужеслабкою.
ВУкраїнітаРеспубліціПольщарізкепротистояннявладиіпозапарламентсь-
кої опозиції та парламентської більшості й парламентської опозиції полягає
здебільшоговборотьбізавладніповноваження.Основноюметоюполітичнихсил
євладазарадисамоївлади.З’ясовано,щотакаситуаціянесприяєпідвищенню
ефективності діяльності органів державної влади, а часто, навпаки, негативно
впливає на розвиток держави. Критикуючи владу, позапарламентська опозиція
вдосконалюєсвоїораторськіздібності,аленерозробляєобґрунтованогоальтер-
нативного плану дій і, отримавши владні повноваження, не знає, як діяти,що
призводить до криз у багатьох суспільних сферах. Парламентська опозиція
замістьґрунтовноїроботинадзаконопроектамивитрачаєсвійчаснакритикуосо-
бистихякостейчленівпарламентськоїбільшості,анезмістуїхпропозицій7.
Опозиційнаполітичнадіяльністьєдинамічнимявищем,предметомякоїєпро-
блеми життєдіяльності людей, володіння політичною владою та участь у її
здійсненні, визначення перспектив та напрямів суспільного руху, управління
суспільно-політичними,соціально-економічнимипроцесамивсуспільстві.Зміст
опозиційноїполітичноїдіяльностівизначаєтьсяцілямита завданнямирозвитку
суспільстванакожномуновомуетапійогоперебудовитарозвитку.
Вполітичнійсистеміопозиціяєоднимізключовихінститутів,томущовона
істотновпливаєнахарактерпроцесудержавотворення.Протеполітичнаопозиція
ладнавиконуватинетількипозитивніфункціїусуспільстві,запевнихумоввона
можедестабілізуватиполітичнуситуаціювдержаві.
Виходячи з функціонального підходу, одним з головних завдань політичної
опозиції є критика дій влади певними політичними або громадськими силами.
Протеобмежуватиопозиційнудіяльністьтількикритикоювладибезпідставно.
Суб’єктами політичної опозиції у демократичному суспільстві є політичні
сили(політичніпартії,громадсько-політичніорганізації,політичнірухи).Основ-
неїхзавданнявиходитьзїхпротилежноївладнійпозиціїтаполягаєвпрагненні
змінитиправлячусилу,усунутиїївідвлади.Будь-хтомаєправоіможливістьбути
в лавахполітичної опозиції, але як членпевної політичної сили.Якщоокрема
людинакритикуєдії владивбудь-якийдозволенийКонституцієюспосіб, тоце
свідомийгромадяниндержави,якийнебайдужийдополітичнихподій,алевінне
єсуб’єктомполітичноїопозиції.
Отже, політична опозиція – це інститут політичної системи, що включає
організованіполітичнісили,якінесхвалюютьпрограмуідіяльністьвлади,про-
понують альтернативні рішення і для їх реалізації прагнуть замінити владну
команду8. Громадська опозиція розглядається як діяльність організованих гро-
мадських рухів, об’єднань, груп громадян, які не задоволені діяльністю влади.
Громадськаопозиціянепереобтяженапрагненнямдовлади,вонаформуєтьсядля
вирішенняпевногоконкретногопитання,томуповиннаслідкуватизадіяльністю
івлади,іполітичноїопозиції.
Сутність політичної опозиції полягає в тому, що вона виступає важливим
690 Держава і право • Випуск 54
механізмом контролю за владою, забезпечення альтернативності у прийнятті
владнихрішень,аотже,єджереломефективноїполітики.Зоглядунаценаголо-
шується на необхідності визначення політичної опозиції, виходячи з інсти-
туціонально-функціональногопідходу,яклегальноїформипротистоянняйпро-
тидії офіційному політичному курсові, що передбачає можливість і здатність
здійснювати контроль, висловлювати позиції та впроваджувати альтернативні
пропозиції зметою заволодіння владнимресурсом.Як інститут опозиціяможе
матирізнівидитаформи,однаксприятиефективнійполітиціможелишеконст-
руктивна,поміркованатасистемнаопозиція.
Визначенняопозиціїметодологічноможливелишекрізьпризмукатегоріївла-
ди. Влада для опозиції є: об’єктом, на який спрямований її спільний інтерес;
активним,наділенимширокимиповноваженнямизвизначенняправилполітичної
гри суб’єктом політики, що постає в результаті інституціонального втілення у
форміорганівдержавноївлади.Якнаслідокмивідокремлюємопоняттяполітич-
ноїопозиціїяквідопозиціїсуспільної,таківідпарламентськоїменшості,вважа-
ючи,щополітична опозиція як суб’єкт у системі владних відносин характери-
зуєтьсяспецифічнимиякостями:організованості,претензіїнавладутаін.
Сучаснаполітичнанаукатадосвідрозвиненихдемократичнихкраїнпоказав,
що конструктивна опозиція є ефективним засобом цивілізованого узгодження
інтересіврізнихсоціальнихгруп,невід’ємноюскладовоюмеханізмустримувань
іпротивагуструктурівладнихвідносин.Водночасвідсутністьдієздатноїопозиції
аболегітимнихканалівдляреалізації їїпоглядівможеспричинитипідвищення
рівнясоціальноїнестабільності, спровокуватиполітичнуапатіюнаселенняабо,
навпаки,розвитокподійзаконфліктнимсценарієм.
Функціонування ефективної опозиції можливе в тому разі, якщо створена
правовадержава,демократичнийполітичнийрежимтагромадянськесуспільство.
Реалізаціяжсвогопризначенняусуспільствітаполітичнійсистеміможливаза
умови,якщополітичнаопозиціяєконструктивноютапоміркованою.Увипадку
ж,колиціліполітичноїопозиціїзвуженілишедопротидіїкерівництву,претензій
наотриманнявлади,опозиціянеможевиконуватисвоєпризначенняусуспільстві.
Основоюдлявиникненнятарозвиткуідеїполітичноїопозиціїякпевноїаль-
тернативиполітичнійвладісталитіконцепції,щобазувалисянаплюралістично-
мупринципірозумінняполітичногожиття.Длясучасноїзарубіжноїтавітчизня-
ної політичної науки характерне визнання опозиції як невід’ємного елемента
політичної системи демократичного суспільства9. Водночас дослідження цього
феномена здійснені переважно в межах інших політичних теорій, що пояс-
нюєтьсясутністюсамоїопозиції,якаєпохідноювідпоняттявлади.
Дослідженнямоделейполітичноїопозиціїузарубіжнихкраїнахвизначає,що
кожнакраїнапроходитьвласнийшляхдодемократії..Томунеможнаперенести
вжеіснуючумодельнаукраїнськіреалії.Протедослідженнятакихмоделей,виз-
наченняїхніхсильнихсторінможестатиорієнтиромупобудовімоделіполітичної
опозиціївУкраїні.Наприклад,якзразокможнавзятинімецькийваріант,вякому
опозиціянаділенаширокимспектромповноваженьузаконодавчійтаконтрольній
сферах,атакожздатнавпливатинадіївиконавчоївлади10.Ворієнтованійнапар-
ламентнімецькіймоделі відсутній єдинийцентропозиції,щохарактерно ідля
України,івирішеннянагальнихпитаньпотребуєконсенсусногошляхуприйняття
політичнихрішень.
Спосіборганізаціїтаособливостідіяльностіопозиціївдержавізалежатьвід
691Юридичні і політичні науки
цілоїсукупностічинників.Удемократичнихкраїнахопозиціявідіграєважливу
роль–беребезпосереднюучастьупроцесіуправліннядержавою.Протеступінь
їїзалученнядодержавноїдіяльностірізний, іцярізницяфактичнопрямозале-
житьвідтрьохосновнихчинників.Першимчинникомєтипвиборчоїсистеми.
Другийосновнийчинник,щовпливаєнаспецифікуполітичноїопозиціївкраїні,
це тип партійної системи. Третій – форма правління11. Від неї залежить якою
міроювідбуваєтьсябезпосереднєзалученняопозиціїдокерівництвадержавою,і,
зокрема,чивідіграєвонарольвпризначенні і звільненнізпосадокремихуря-
довців,абоурядувцілому.Основнепризначенняполітичноїопозиції–сприяти
пошукунайкращихрішеньдлясуспільства.
Основною формою політичної опозиції у цих системах є парламентська.
Обсяг її повноважень та прав визначаються на основі політичних традицій та
практики. Головними чинниками впливу наформування політичної опозиції є:
форма державного правління, партійна система, виборча система, структура
вищого законодавчого органу, політична культура суспільства.Опозиція у дер-
жаві з парламентарноюформоюправліннядіє вмежах законодавчого органу, і
основнимиїїсуб’єктамивиступаютьполітичніпартії12.Носіямифункційполітич-
ноїопозиціїв західнихкраїнахвиступаютьполітичніпартії, групи інтересівта
групитиску,громадськіорганізації,окремігромадяни.Протеосновнимиактора-
мивиступаютьполітичніпартіїтаїхніфракціїувищомузаконодавчомуоргані.
Проблемаформуванняполітичноїопозиціїхочієоднієюзбазовихвпроцесі
демократизації політичної системи України, проте в політичній практиці та
суспільнійсвідомостігромадянщенеіснуєчіткогорозуміннясуспільно-політич-
нихфункцій, соціального сутності, призначення опозиції, її ролі уформуванні
ладу,побудованогоназасадахподілутазбалансованостівлади.
Виходячизаналізуіснуючихусвітімоделейполітичноїопозиціїможнавиз-
начити перспективи та напрямки становлення інституту політичної опозиції в
Україні,щообумовленоякнауково-теоретичною,такіпрактичноюнеобхідністю
в розробці комплексної концепції формування інституту політичної опозиції в
Українідляпідвищенняякостіїїдіяльностіврозв’язаннізавдань,пов’язанихіз
розбудовоюукраїнськоїдержавності.
Досвід розвинутих демократичних країн засвідчує, що надання опозиції
повноправнихможливостейдляпредставленнятаобстоюваннясвоєї,альтерна-
тивноїщодо офіційної, точки зору, для конкуренції з правлячими політичними
силами,стабілізуєполітичнуструктурусуспільства, запобігаєвиникненнюгос-
трих політичних конфліктів і кризових ситуацій, слугує засобом пом’якшення
надмірноїсоціальноїнапруги,обмежуєзловживаннявладоютапорушенняправ
ісвобод,тобто–сприяєпідтриманнюстабільностівсуспільстві.
Реалізація необхідних для ефективної діяльності опозиції прав може бути
забезпеченакількомаспособами:черезвключеннявідповіднихнормдоконсти-
туції і до парламентського регламенту; лише до регламенту; через прийняття
закону про парламентську опозицію або без правового унормування – силою
політичноїтрадиції.
Отже, на сьогодні нагальним питанням має стати вироблення механізмів
взаємодії політичної опозиції і громадянського суспільства. Наприклад, партія
(блок), яка знаходиться в парламентській опозиції, через своїмісцеві осередки
повиннапроводитисоціологічніопитуваннянаселеннящодоактуальнихпроблем
в державі, проводити конференції, круглі столи із суб’єктами громадянського
692 Держава і право • Випуск 54
суспільства.Всвоючергу,суб’єктигромадянськогосуспільстваповинніпроводи-
типостійниймоніторингщододійідіяльностівладиірезультатирозповсюджу-
ватичереззасобимасовоїінформації.
1.Бон дар С.С. Опозиція та влада в Україні // Політологічний вісник: Зб-к наук.
праць. – К.: ТОВ “ІНТАС”, 2007. – Вип. 29. – С. 118 . 2. Вінни чук Н.Ю. Інсти-
туціоналізаціяполітичноїопозиції: світовийдосвідтаУкраїна //Новапарадигма:Зб.
наук.праць.–2007.–Вип.63.–С.83. 3. Вінни чук Н.Ю.Типологіяполітичноїопозиції//
Політичнийменеджмент.–2007.–№3(24).–С.53.4. PoliticalOppositionsinWestern
Democracies. /editedbyRobertA.Dahl–YaleUniversity,1966.–Р.247.5. Тамсамо.–
Р.7-9.6. Тамсамо.–Р.285-286. 7.Ку ку руз О.ДіяльністьполітичноїопозиціївПольщі
таУкраїнівумовахпереходувідтоталітаризмудодемократії//Новапарадигма:журнал
науковихпраць/Гол.ред.В.П.Бех.–К.:Вид-воНПУіменіМ.П.Драгоманова,2005.
–Вип.42.–С.126.8. Ку ку руз О. В.Опозиція//Великийенциклопедичнийюридичний
словник / За ред.Ю.С.Шемшученка. –К.: ТОВ«Видавництво «Юридична думка»,
2007. – С. 564. 9. Тка чен ко Т.В. Ґенеза ідеї політичної опозиції: з історії зарубіжної
політичної думки // Нова парадигма:Журнал наукових праць / Гол. ред. В.П. Бех. –
Вип.64.–К.:Вид-воНПУіменіМ.П.Драгоманова,2007.–С.99.10. Вінни чук Н.Ю.
Інституціоналізаціяполітичноїопозиції:світовийдосвідтаУкраїна.–С.91-92.11. Бон
дар С.С.Цит.праця.–С.126.12. Вінни чук Н.Ю. Інституціоналізаціяполітичноїопо-
зиції:світовийдосвідтаУкраїна.–С.84.
693Юридичні і політичні науки
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64396 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T09:57:33Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Котова, Л.В. 2014-06-15T14:58:38Z 2014-06-15T14:58:38Z 2011 Опозиційна діяльність як показник дотримання демократичних принципів / Л.В. Котова // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 688-693. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64396 Розкривається питання визначення функцій та місця політичної опозиції у сучасному політичному світі. Аналізується питання стабільності та ефективності політичної опозиції. Висвітлені основні моделі опозиції на прикладах зарубіжних країн. Раскрываются вопросы определения функций и места политической оппозиции в современном политическом мире. Раскрыты вопросы стабильности и эффективности политической оппозиции. Освещены основные модели оппозиции на примерах зарубежных стран. The article deals with definition of functions and place of political opposition in modern political world. It discovers issues on stability and efficiency of political opposition. It also describes basic models of opposition by the example of foreign countries. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Політичні науки Опозиційна діяльність як показник дотримання демократичних принципів Article published earlier |
| spellingShingle | Опозиційна діяльність як показник дотримання демократичних принципів Котова, Л.В. Політичні науки |
| title | Опозиційна діяльність як показник дотримання демократичних принципів |
| title_full | Опозиційна діяльність як показник дотримання демократичних принципів |
| title_fullStr | Опозиційна діяльність як показник дотримання демократичних принципів |
| title_full_unstemmed | Опозиційна діяльність як показник дотримання демократичних принципів |
| title_short | Опозиційна діяльність як показник дотримання демократичних принципів |
| title_sort | опозиційна діяльність як показник дотримання демократичних принципів |
| topic | Політичні науки |
| topic_facet | Політичні науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64396 |
| work_keys_str_mv | AT kotovalv opozicíinadíâlʹnístʹâkpokaznikdotrimannâdemokratičnihprincipív |