Законодавче забезпечення судового пізнання у справах, пов’язаних з торгівлею людьми
На підставі аналізу чинного законодавства внесені пропозиції до законодавчого забезпечення пізнавальних процесів у справах, пов’язаних з торгівлею людьми. В ходе анализа действующего законодательства внесены предложении законодательного обеспечения познавательных процессов по делам, связанным с тор...
Saved in:
| Published in: | Держава і право |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64414 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Законодавче забезпечення судового пізнання у справах, пов’язаних з торгівлею людьми / Н.М. Ахтирська, Т.М. Юденко // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 415-420. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859729934525661184 |
|---|---|
| author | Ахтирська, Н.М. Юденко, Т.М. |
| author_facet | Ахтирська, Н.М. Юденко, Т.М. |
| citation_txt | Законодавче забезпечення судового пізнання у справах, пов’язаних з торгівлею людьми / Н.М. Ахтирська, Т.М. Юденко // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 415-420. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | На підставі аналізу чинного законодавства внесені пропозиції до законодавчого забезпечення пізнавальних процесів у справах, пов’язаних з торгівлею людьми.
В ходе анализа действующего законодательства внесены предложении законодательного
обеспечения познавательных процессов по делам, связанным с торговлей людьми.
In virtue of analyzing of legislation in power some proposals are made according to legislative
support of cognitive processes in cases related to human trafficking.
|
| first_indexed | 2025-12-01T12:47:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
415Юридичні і політичні науки
Н.М. Ахтирська, Т.М. Юденко
ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДОВОГО ПІЗНАННЯ
У СПРАВАХ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ
На підставі аналізу чинного законодавства внесені пропозиції до законодавчого забезпе-
чення пізнавальних процесів у справах, пов’язаних з торгівлею людьми.
Ключові слова: торгівля людьми, законодавче забезпечення пізнавальних процесів, кримі-
нальне судочинство.
В ходе анализа действующего законодательства внесены предложении законодательного
обеспечения познавательных процессов по делам, связанным с торговлей людьми
Ключевые слова: торговля людьми, законодательное обеспечение познавательных процес-
сов, уголовное судопроизводство
In virtue of analyzing of legislation in power some proposals are made according to legislative
support of cognitive processes in cases related to human trafficking.
Key words: human trafficking, to legislative support of cognitive processes, criminal procedure.
Серед найбільш негативних явищ у сфері захисту прав і свобод людини в Україні
останнім часом привертає увагу вкрай неприпустимий злочин — торгівля людьми, вчи-
нення якого супроводжується посиленням жорстокості та цинізму. Збільшення кількості
потерпілих від торгівлі людьми зазвичай супроводжується завданням значної шкоди для
фізичного та психічного здоров’я, вимаганням тощо. Торгівля людьми має глибоке істо-
ричне коріння. Так, про злочини, пов’язані з викраденням людини, свідчать античні міфи
Давньої Греції — Посейдон викрав у Атласа прекрасну доньку Нерея, Зевс -–доньку
сидонського царя Європу. Навіть у Біблії серед законів Моісея передбачено: «Хто украде
людину і продасть її, або знайдеться вона в руках у нього, то слід віддати його на смерть»
(Вих. 12-22.2).
За даними Державної судової адміністрації України у 2010 р., за вироками, що набрали
законної сили, потерпілими від торгівлі людьми визнано 289 осіб (49 чоловіків і
240 жінок), серед яких 41 дитина1. Варто наголосити, що статистика далеко не завжди
відображає реальний рівень поширення цього злочину, оскільки це пов’язано зі значними
складнощами його виявлення та розслідування. Певною мірою це свідчить про високий
рівень професіоналізму злочинців та водночас про суттєві недоліки у діяльності правоохо-
ронних органів і судів.
У щорічній доповіді США щодо стану боротьби з торгівлею людьми України у 2011 р.
зазначено, що Україна є країною походження, транзиту та поступово стає країною при-
значення для чоловіків, жінок і дітей, які є жертвами примусової праці та примусової про-
ституції. Українців, потерпілих від торгівлі людьми, перевозять до Росії, Польщі,
Туреччини, Італії, Австрії, Іспанії, Німеччини, Португалії, Чеської Республіки, Об’єднаних
Арабських Еміратів, Індонезії, Казахстану, Азербайджану, Великобританії, Ізраїлю, Греції,
Фінляндії, Норвегії, Данії, Ірландії, Лівану, Беніну, Тунісу, Кіпру, Аруби, Екваторіальної
Гвінеї, Боснії та Герцоговини, Косова, Сербії, Угорщини, Болгарії, Молдови, Словаччини,
Сирії, Швейцарії, США, Канади та Білорусі. Жінок продовжують примушувати до праці
в секс-індустрії або у якості домогосподарок, у сфері обслуговування, на текстильних або
інших підприємствах легкої промисловості. Більшість українських чоловіків, потерпілих
від торгівлі людьми, експлуатувалися в Росії та інших країнах, переважно в якості буді-
вельників, робітників на заводах та в сільському господарстві або моряків. Дітей найчас-
416 Держава і право • Випуск 56
тіше примушували до проституції або жебрацтва. Кількість українців — жертв примусової
праці та примусової проституції у межах України — продовжувала зростати. Безпритульні
діти або діти з дитячих будинків були особливо вразливими до торгівлі людьми в Україні.
Чоловіки, жінки та діти з Демократичної Республіки Конго, Молдови, Узбекистану,
Чеської Республіки та Пакистану стали жертвами примусової праці та примусової про-
ституції в Україні2.
Вказане дало підстави для висновків, що влада України не повною мірою дотримуєть-
ся мінімальних стандартів викорінення торгівлі людьми, зокрема, не було вжито заходів
для розслідування, кримінального переслідування та засудження державних службовців,
що були співучасниками злочинів.
Якою ж є кара за вчинення торгівлі людьми в Україні, чи виконує вона функцію інди-
відуальної та загальної превенції? Чи є відповідним законодавче забезпечення судового
пізнання у справах, пов’язаних з торгівлею людьми? Що необхідно змінити в діяльності
правоохоронних органів та суду, щоб відповідати міжнародним стандартам щодо протидії
вказаному злочину?
Чезаре Ломброзо (1836-1909), італійський психіатр і криміналіст, зазначав, що торгів-
ля людьми існує як сором нашої цивілізації, однак кримінальні закони занадто є слабки-
ми, щоб боротися з подібним злом3.
Історія формування законодавчої бази, яка передбачає відповідальність за вчинення
злочинів, взаємодію правоохоронних органів і діяльність суду щодо названої категорії
справ, розпочинається з 2 грудня 1949 р., коли резолюцією 317(IV) Генеральної Асамблеї
ООН була затверджена Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією
проституції третіми особами. Союз Радянських Соціалістичних Республік приєднався до
цього міжнародного документа із застереженням про те, що «в Радянському Союзі усуне-
ні соціальні умови, що породжують злочини, передбачені Конвенцією. Але, враховуючи
міжнародну значущість боротьби з цими злочинами, Уряд Радянського Союзу вирішив
приєднатися до Конвенції»4. Конвенція вступила в силу для СРСР 9 листопада 1954 р.
7 листопада 1956 р. була прийнята Додаткова Конвенція про знищення рабства, рабо-
торгівлі та інститутів і звичаїв, подібних рабству. Для СРСР вона вступила в законну силу
30 квітня 1957 р.5
15 листопада 2000 р. була підписана Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти
транснаціональної організованої злочинності. Україною вона ратифікована 4 лютого
2004 р. Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і
дітьми, і покарання за неї, що доповнює названу Конвенцію, визначив, що для вживання
ефективних заходів з попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і бороть-
бі з нею необхідний всеосяжний міжнародний підхід у країнах походження, транзиту і
призначення, що включає заходи, спрямовані на попередження такої торгівлі, покарання
осіб, що займаються нею, і захист потерпілих від такої торгівлі, у тому числі шляхом
захисту їхніх міжнародно-визнаних прав людини6.
З метою захисту прав дитини 7 вересня 2000 р. підписаний Факультативний Протокол
до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порно-
графії. Україна ратифікувала цей документ 3 квітня 2003 р.7 Країни-учасниці прийняли
цей міжнародний документ, враховуючи значні й зростаючи масштаби міжнародного
контрабандного перевезення дітей з метою торгівлі, дитячу проституцію і дитячу порно-
графію.
Згідно з Законом України від 24.03.1998 р. №210/98-ВР Україна однією з перших серед
країн-СНД доповнила Кримінальний кодекс статтею 124-1 «Торгівля людьми».
Кримінальний кодекс України 2001 р. передбачив ст. 149 «Торгівля людьми», а також
криміналізував проституцію. Редакція цих статей була недосконалою, зокрема, кримі-
нальна відповідальність за проституцію жертву торгівлі людьми перетворювала в злочин-
ця, що створювало латентність цього виду злочину. Жертва злочину приховувала інфор-
417Юридичні і політичні науки
мацію щодо вчиненого відносно неї злочину, в результаті якого їй доводилося надавати
сексуальні послуги. Ця норма не відповідала міжнародним актам, за якими жертва зло-
чину не підлягає жодній відповідальності, а потребує захисту та має право на справедливу
сатисфакцію.
Тому Верховна Рада України Законом України «Про внесення змін до Кримінального
кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за торгівлю людьми та втягнення
в заняття проституцією» ст. 149 та 303 Кримінального кодексу України виклала у новій
редакції (закон набрав чинності 10.02.2006 р.).
Однак, незважаючи на вжиті законодавцем заходи, якість розгляду справ, пов’язаних
з торгівлею людьми не покращилася, що було викликано невідповідністю існуючої про-
цедури збору доказів на стадії досудового слідства та порядку судового слідства європей-
ським стандартам. Зокрема, незважаючи на рекомендації міжнародних документів пере-
глянути національне законодавство на предмет можливості розгляду кримінальних справ,
пов’язаних з торгівлею людьми у закритому судовому засіданні, переважна більшість
справ розглядалася відкрито, що перешкоджало всебічності, повноті та об’єктивності
судового пізнання.
З метою забезпечення належного виконання обов’язків і зобов’язань України, що
випливають з її членства в Раді Європи, досягнення відповідності політичній складовій
Копенгагенських критеріїв щодо набуття членства в Європейському Союзі та беручи до
уваги Резолюцію №1466 (2005) і рекомендацію №1722 (2005) Парламентської Асамблеї
Ради Європи від 5 жовтня 2005 р. Указом Президента України від 20 січня 2006 р.
№39/2006 затверджений План заходів із виконання обов’язків і зобов’язань України, що
випливають з її членства в Раді Європи. Підпункт 10 пункту 1 Програми зобов’язував
Кабінет Міністрів України, Міністерство закордонних справ України, Міністерство юсти-
ції України забезпечити вжиття додаткових заходів для викорінення торгівлі людьми,
зокрема, подати в установленому порядку Президентові України проект Закону про рати-
фікацію Європейської конвенції про заходи проти торгівлі людьми. Однак це завдання не
було виконане. Лише 21 вересня 2010 р. Верховною Радою України ратифікована
Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми.
Складність термінології, що використовується під час надання показань учасниками
кримінального процесу при проведення слідчих дій та у суді, наявність оціночних понять
у диспозиції ст. 149 Кримінального кодексу України, відсутність роз’яснень Пленуму
Верховного Суду України створили передумови для різноманітного тлумачення положень
статті, що призвело до різної практики його застосування. Така ситуація вимагала при-
йняття відповідного закону. Так, 20 вересня 2011 р. Верховною Радою України прийнятий
Закон «Про протидію торгівлі людьми», яким визначені організаційно-правові засади
протидії торгівлі людьми, гарантуючи гендерну рівність, основні напрями державної полі-
тики та засади міжнародного співробітництва. Цим законом внесені суттєві зміни до ст. 20
Кримінально-процесуального кодексу України, відповідно до яких справи про торгівлю
людьми розглядаються в закритому судовому засіданні.
Однак аналіз окремих положень Закону викликає низку дискусійних питань.
По-перше, назва закону мала б відповідати загально-логічним міркуванням, виходячи з
того, що злочину доцільніше запобігти, аніж йому протидіяти. Тому Закон мав би цілісне
спрямування, поєднавши у своїй назві ці два елементи. По-друге, законодавець першим
серед визначень тлумачить поняття «боротьба з торгівлею людьми», у той час як, відповід-
но до європейських стандартів, такий підхід вважається недоцільним, оскільки основни-
ми завданнями держави є запобігання та протидія злочинності. По-третє, викликає сум-
нів правильність використання поняття «попередження торгівлі людьми». Відповідно до
Сучасного тлумачного словника української мови, слово «попередити» означає: 1) напе-
ред зробити повідомлення про що-небудь, 2) запобігти вияву чого-небудь. Таким чином,
418 Держава і право • Випуск 56
жодне зі значень не відповідає поставленій меті законодавця. З огляду на це доцільно було
б дати тлумачення поняттю «запобігання торгівлі людьми».
Наразі суддям бракує при розгляді справ вказаної категорії роз’яснень Вищого спеці-
алізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Так, 6 листопада 2009 р. у
першому читанні Верховний Суд України прийняв постанову Пленуму «Про практику
розгляду судами кримінальних справ, пов’язаних з торгівлею людьми», однак у подальшо-
му остаточне рішення не було прийняте у зв’язку з тим, що повноваження Верховного
Суду України змінено Законом України «Про судоустрій і статус суддів України» від
7 липня 2010 р. Відтепер, згідно зі ст. 36 названого закону, Пленум вищого спеціалізовано-
го суду з метою забезпечення однакового застосування норм права при вирішенні справ
відповідної судової юрисдикції узагальнює судову практику та надає роз’яснення реко-
мендаційного характеру.
За результатами проведеного дослідження зроблені висновки щодо доцільності
ретельної підготовки до розгляду справ, пов’язаних з торгівлею людьми. За відсутності
спеціальних уніфікованих роз’яснень варто застосовувати наступні рекомендації.
По-перше, іноді трапляються кримінальні справи, пов’язані з торгівлею людьми, про-
цесуальні документи в яких складені з неприпустимою деталізацією. Відповідно до
Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 р. №5 (зі змінами, вне-
сеними постановами від 4 червня 1993 р. №3 та від 3 грудня 1997 р. №12)8, судам необхід-
но підвищити вимогливість до органів розслідування за складання обвинувальних висно-
вків у точній відповідності з вимогами ст. 223 КПК України. Рекомендувати судам, зокре-
ма, кримінальні справи, обвинувальні висновки у яких складено з недопустимою натура-
лізацією опису злочинних дій, що виключає можливість їх публічного оголошення, зі
стадії віддання до суду відповідно до вимог ст. 230 КПК України повертати прокурору для
складання нового обвинувального висновку (п.4).
По-друге, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про процесу-
альне законодавство, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ» від 27 грудня
1985 р. №11 представники (у тому числі законні) неповнолітнього підсудного, потерпіло-
го, цивільного позивача та цивільного відповідача відповідно до ст. 49-51, 441 КПК
України є учасниками судового розгляду. При цьому, якщо законний представник непо-
внолітнього підсудного може бути допитаний як свідок, то представник потерпілого,
цивільного позивача і цивільного відповідача допиту як свідки не підлягають. За необхід-
ності допиту такої особи як свідка вона на підставі ст. 63 КПК України має бути усунута
від виконання повноважень представника (п. 5)9.
По-третє, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня
1990 р. №5 (зі змінами, внесеними постановами від 4 червня 1993 р. №3 та від 3 грудня
1997 р. №12) «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму
Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення
вироку»10, вирок, постановлений іменем України, є найважливішим актом правосуддя і до
його постановлення належить підходити з винятковою відповідальністю, суворо додержу-
ючись вимог ст. 321-339 КПК України. Зважаючи на те, що наспіх, непослідовно, неохай-
но написаний вирок може викликати сумніви в його законності, обґрунтованості та спра-
ведливості, судді повинні постійно вдосконалювати стиль написання вироку, який пови-
нен бути викладений офіційно-діловою мовою, юридично грамотно, з коротким, точним
і ясним описом справи, результатів дослідження доказів і висновків суду (п.13). А тому
вживання таких висловів як «угода консумації», «угода конвів’яліте», за умовами яких
потерпіла не повинна була надавати сексуальні послуги», не є правовими поняттями та не
досить зрозумілі з правової точки зору. Тому у вироку доцільно вказувати зміст вербування
(умовляння, підкуп, введення в оману), розкриття змісту роботи, яку пропонують потер-
пілій (надання сексуальних послуг, хатня робота, догляд за дітьми, людьми похилого віку,
419Юридичні і політичні науки
сільськогосподарська робота тощо). Якщо за змістом доцільно використати слово, вжива-
не потерпілими, то варто розкрити його зміст.
По-четверте, на виконання Закону України «Про виконання рішень та застосування
практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р.11, для усунення при-
чин порушення прав людини необхідно вносити пропозиції щодо приведення судової
практики у відповідність до вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних
свобод (ст. 14). У зв’язку з цим доцільно під час розгляду кримінальних справ, пов’язаних
з торгівлею людьми, ретельно досліджувати міжнародні правові акти, які, зокрема, стосу-
ються прав потерпілої, а у вироку обґрунтовувати прийняте рішення положеннями, які є
стандартами дотримання прав людини (наприклад, право на справедливу сатисфакцію).
По-п’яте, неприпустима деталізація з’ясування попереднього способу життя потерпі-
лого, оскільки це є порушенням прав людини, прав потерпілого, нехтуванням моральних
принципів слідчої та судової тактики. Проаналізувавши промови адвокатів щодо обґрун-
тування виплати матеріальної або моральної шкоди, іноді допускаються такі вирази:
«Хоча потерпіла раніше займалася проституцією, це не дає права розцінювати її дії як
провокацію до торгівлі людьми». З метою обґрунтування позиції адвоката це положення є
абсолютно правильним, але в кримінальному процесі не припустимо щодо свідків чи
потерпілих вживати вислови, терміни, які ставлять під правовий сумнів поведінку особи.
Тобто не можна називати дії потерпілої такими, які є злочином або адміністративним про-
ступком. Проституція каралася в Україні як злочин, після відміни кримінальної відпові-
дальності за це передбачаються адміністративні санкції. Оскільки потерпіла від торгівлі
людьми не підлягає будь-якій відповідальності, то і процедуру захисту доцільно вести
грамотно з правової точки зору та етично з огляду моралі. Варто пам’ятати про те, що
«свобода судової промови не є право безкарної образи жінки»12.
1. Стан здійснення судочинства судами України [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: court.gov.ua 2. Доповідь США по Україні (торгівля людьми), 2011р. [Електронний
ресурс]. — Режим доступу:http://ukrainian.ukraine.usembassy.gov/ 3. Ломброзо Ч. Женщина
преступница и проститутка [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.murders.
ru/tov_Lombr.html 4. Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми та з експлуатацією про-
ституції третіми особами [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.
ua/laws/show/995_162/card6#Public 5. Додаткова Конвенція про знищення рабства, рабо-
торгівлі та інститутів і звичаїв, подібних рабству [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_160/card6#Public 6. Протокол про попередження і
припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми // Офіційний вісник України. —
2006. — № 14. — Ст. 1056. 7. Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої
проституції і дитячої порнографії [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.
rada.gov.ua/laws/show/995_b09/card2#Card 8. Постанова Пленуму Верховного Суду
України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму верховного
суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від
29 червня 1990 р. №5 (зі змінами, внесеними постановами від 4 червня 1993 р. №3 та від
3 грудня 1997 р. №12) // Постанови Пленуму Верховного суду України 1972-2002. — К.:
Вид-во А.С.К., 2003. — С. 499. 9. Постанова Пленуму верховного Суду України «Про
додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий роз-
гляд кримінальних справ» від 27 грудня 1985 р. №11 (зі змінами, внесеними постановами
від 4 червня 1993 р. №3, від 13 січня 1995 р. 3№ та від 3 грудня 1997 р. №12) // Постанови
Пленуму верховного суду України 1972-2002. — К.: Вид-во А.С.К., 2003. — С. 491.
10. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України зако-
нодавства і постанов Пленуму верховного суду України з питань судового розгляду кримі-
нальних справ і постановлення вироку» від 29 червня 1990 р. №5 (зі змінами, внесеними
постановами від 4 червня 1993 р. №3 та від 3 грудня 1997 р. №12) // Постанови Пленуму
420 Держава і право • Випуск 56
верховного суду України 1972-2002. — К.: Вид-во А.С.К., 2003. — С.500-501. 11. Закон
України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав
людини» від 23 лютого 2006 року // Урядовий кур’єр. — 2006. — № 60. 12. Сергеич П.
Искусство речи на суде. — М.: Госюриздат,1960. — С. 50.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64414 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T12:47:22Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ахтирська, Н.М. Юденко, Т.М. 2014-06-15T16:14:38Z 2014-06-15T16:14:38Z 2012 Законодавче забезпечення судового пізнання у справах, пов’язаних з торгівлею людьми / Н.М. Ахтирська, Т.М. Юденко // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 415-420. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64414 На підставі аналізу чинного законодавства внесені пропозиції до законодавчого забезпечення пізнавальних процесів у справах, пов’язаних з торгівлею людьми. В ходе анализа действующего законодательства внесены предложении законодательного обеспечения познавательных процессов по делам, связанным с торговлей людьми. In virtue of analyzing of legislation in power some proposals are made according to legislative support of cognitive processes in cases related to human trafficking. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Законодавче забезпечення судового пізнання у справах, пов’язаних з торгівлею людьми Article published earlier |
| spellingShingle | Законодавче забезпечення судового пізнання у справах, пов’язаних з торгівлею людьми Ахтирська, Н.М. Юденко, Т.М. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
| title | Законодавче забезпечення судового пізнання у справах, пов’язаних з торгівлею людьми |
| title_full | Законодавче забезпечення судового пізнання у справах, пов’язаних з торгівлею людьми |
| title_fullStr | Законодавче забезпечення судового пізнання у справах, пов’язаних з торгівлею людьми |
| title_full_unstemmed | Законодавче забезпечення судового пізнання у справах, пов’язаних з торгівлею людьми |
| title_short | Законодавче забезпечення судового пізнання у справах, пов’язаних з торгівлею людьми |
| title_sort | законодавче забезпечення судового пізнання у справах, пов’язаних з торгівлею людьми |
| topic | Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
| topic_facet | Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64414 |
| work_keys_str_mv | AT ahtirsʹkanm zakonodavčezabezpečennâsudovogopíznannâuspravahpovâzanihztorgívleûlûdʹmi AT ûdenkotm zakonodavčezabezpečennâsudovogopíznannâuspravahpovâzanihztorgívleûlûdʹmi |