Судова практика при вирішенні земельних спорів: шляхи розв’язання юрисдикційних проблем

Судова практика при вирішенні земельних спорів: шляхи розв’язання юрисдикційних проблем

Досліджується актуальна проблема сьогодення, а саме адміністративно-правові основи судового захисту права власності на землю. Аналіз чинного законодавства та судової практики адміністративних судів при вирішенні юрисдикційних проблем дав змогу внести авторські пропозиції щодо вдосконалення чинного...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Держава і право
Дата:2012
Автор: Юрченко, В.П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Теми:
Адміністративне право
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64422
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Судова практика при вирішенні земельних спорів: шляхи розв’язання юрисдикційних проблем / В.П. Юрченко // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 215-219. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64422
record_format dspace
spelling Юрченко, В.П.
2014-06-15T16:26:57Z
2014-06-15T16:26:57Z
2012
Судова практика при вирішенні земельних спорів: шляхи розв’язання юрисдикційних проблем / В.П. Юрченко // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 215-219. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64422
Досліджується актуальна проблема сьогодення, а саме адміністративно-правові основи судового захисту права власності на землю. Аналіз чинного законодавства та судової практики адміністративних судів при вирішенні юрисдикційних проблем дав змогу внести авторські пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.
Исследуется актуальная проблема современной правовой науки, а именно административно-правовые начала судебной защиты прав собственности на землю. Анализ действующего законодательства и судебной практики административных судов в процессе решения юрисдикционных проблем разрешил внести авторские предложения относительно изменения действующего законодательства.
The article examined the actual problem, namely, administrative and legal foundations of judicial protection of property rights to land. Analysis of current law and practice of administrative courts in dealing with jurisdictional issues allowed to make proposals to improve copyright legislation.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Адміністративне право
Судова практика при вирішенні земельних спорів: шляхи розв’язання юрисдикційних проблем
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Судова практика при вирішенні земельних спорів: шляхи розв’язання юрисдикційних проблем
spellingShingle Судова практика при вирішенні земельних спорів: шляхи розв’язання юрисдикційних проблем
Юрченко, В.П.
Адміністративне право
title_short Судова практика при вирішенні земельних спорів: шляхи розв’язання юрисдикційних проблем
title_full Судова практика при вирішенні земельних спорів: шляхи розв’язання юрисдикційних проблем
title_fullStr Судова практика при вирішенні земельних спорів: шляхи розв’язання юрисдикційних проблем
title_full_unstemmed Судова практика при вирішенні земельних спорів: шляхи розв’язання юрисдикційних проблем
title_sort судова практика при вирішенні земельних спорів: шляхи розв’язання юрисдикційних проблем
author Юрченко, В.П.
author_facet Юрченко, В.П.
topic Адміністративне право
topic_facet Адміністративне право
publishDate 2012
language Ukrainian
container_title Держава і право
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
format Article
description Досліджується актуальна проблема сьогодення, а саме адміністративно-правові основи судового захисту права власності на землю. Аналіз чинного законодавства та судової практики адміністративних судів при вирішенні юрисдикційних проблем дав змогу внести авторські пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства. Исследуется актуальная проблема современной правовой науки, а именно административно-правовые начала судебной защиты прав собственности на землю. Анализ действующего законодательства и судебной практики административных судов в процессе решения юрисдикционных проблем разрешил внести авторские предложения относительно изменения действующего законодательства. The article examined the actual problem, namely, administrative and legal foundations of judicial protection of property rights to land. Analysis of current law and practice of administrative courts in dealing with jurisdictional issues allowed to make proposals to improve copyright legislation.
issn 1563-3349
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64422
citation_txt Судова практика при вирішенні земельних спорів: шляхи розв’язання юрисдикційних проблем / В.П. Юрченко // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 215-219. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT ûrčenkovp sudovapraktikapriviríšennízemelʹnihsporívšlâhirozvâzannâûrisdikcíinihproblem
first_indexed 2025-11-25T21:12:18Z
last_indexed 2025-11-25T21:12:18Z
_version_ 1850552782457667584
fulltext 215Юридичні і політичні науки В.П. ЮРЧЕНКО СУДОВА ПРАКТИКА ПРИ ВИРІШЕННІ ЗЕМЕЛЬНИХ СПОРІВ: ШЛЯХИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЮРИСДИКЦІЙНИХ ПРОБЛЕМ Досліджується актуальна проблема сьогодення, а саме адміністративно-правові основи судового захисту права власності на землю. Аналіз чинного законодавства та судової практи- ки адміністративних судів при вирішенні юрисдикційних проблем дав змогу внести авторські пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства. Ключові слова: захист прав, земельні спори, судовий захист, адміністративне судочин- ство, юрисдикційні проблеми. Исследуется актуальная проблема современной правовой науки, а именно административно-правовые начала судебной защиты прав собственности на землю. Анализ действующего законодательства и судебной практики административных судов в процессе решения юрисдикционных проблем разрешил внести авторские предложения относительно изменения действующего законодательства. Ключевые слова: защита прав, земельные споры, судебная защита, административное судопроизводство, юрисдикционные проблемы. The article examined the actual problem, namely, administrative and legal foundations of judicial protection of property rights to land. Analysis of current law and practice of administrative courts in dealing with jurisdictional issues allowed to make proposals to improve copyright legislation. Key words: protection of rights, land disputes, judicial protection, administrative proceedings, jurisdictional issues. Чинна Конституція України гарантує державний захист прав і свобод людини. Це положення стосується осіб, права й свободи яких порушено, а також потерпілих внаслі- док неправомірних рішень органів державної виконавчої влади та органів місцевого само- врядування. Розвиток адміністративного законодавства дає змогу нам сформулювати положення про те, що одним із принципів діяльності державних органів і посадових осіб є принцип охорони прав і інтересів держави, суспільства і людини. Одним із головних принципів державного управління є принцип реальності прав людини та громадянина. Цей принцип визначається сучасними правознавцями та політо- логами як один із ключових у галузі державного управління та державотворення. Принцип реальності прав людини і громадянина виступає з’єднуючим компонентом між держав- ним управлінням та забезпеченням прав людини. Питанням безпеки захисту прав на природні ресурси, у тому числі й на землю, при- свячено велику кількість наукових праць відомих українських і зарубіжних Вчених- юристів, практиків, серед них: В. Авер’янов, О. Андрійко, М. Афанасьєв, Д. Бахрах, Ю.Битяк, І. Голосніченко, Є.Додін, О. Недбайло, В. Курило, А. Селіванов та ін. Водночас питання судової практики при вирішенні земельних спорів та шляхи розв’язання юрис- дикційних проблем досліджено недостатньо. Здійснення судочинства адміністративними судами з часу їх створення засвідчило ефективність адміністративного судочинства в період становлення правової демократич- ної держави та впровадження економічних реформ. Надію на захист від незаконних дій чиновників у цих судах мають мільйони громадян, і отримують цей захист, незважаючи на супротив посадових осіб органів державної влади. Проте вважаємо необхідним зазначити, що на практиці спостерігається зміна організації роботи суб’єктів владних повноважень, які все частіше намагаються забезпечити задекларовані конституційні принципи прав і свобод людини. Насамперед труднощі в роботі державних органів виникають через зако- 216 Держава і право • Випуск 56 нодавство, яке не адаптоване до сучасних реалій, оскільки прийняте ще задовго до ухва- лення Конституції України. Суперечки виникають також і на підставі законодавства, яке приймалося вже на виконання вимог Конституції України, але є далеко недосконалим. Так, у зв’язку з невизначеністю на законодавчому рівні конкретних і чітких критеріїв розмежування між певними видами юрисдикцій, разом зі становленням системи адміні- стративних судів зростають суперечки щодо розмежування певних категорій справ між господарською, кримінальною та адміністративною юрисдикціями, що негативно відо- бражається на іміджі судової влади. Нині ці суперечки не лише не вщухають, а й навпаки, проблема розмежування стала найгострішою проблемою судочинства України. Спробу врегулювати ситуацію здійснювали науковці, політики і практики, але, на нашу думку, відсутність єдиного підходу, наукових досліджень і відповідних висновків призвело до загострення ситуації. При вирішенні питання щодо віднесення того чи іншого спору до господарської чи адміністративної юрисдикції існує підхід, згідно з яким: судді господарських судів вважа- ють, що будь-який спір належить до вирішення в порядку господарської юрисдикції, якщо він випливає зі здійснення суб’єктом господарювання господарської діяльності. Представники адміністративної юстиції стверджують, що в разі надання будь-яких адмі- ністративних послуг або втручання в господарську діяльність будь-яких державних орга- нів або органів місцевого самоврядування, є спором публічно-правовим, який підлягає вирішенню виключно в порядку адміністративного судочинства. Доречно зазначити, що представники як господарських, так і адміністративних судів стверджують про необхідність при вирішені спору враховувати суб’єктний склад сторін і характер спірних правовідносин, але в результаті отримуємо, що в кожної сторони своя точка зору. Однією із категорій справ, щодо яких виникли проблеми стосовно їх належності до адміністративної чи господарської юрисдикції, є земельні спори. Основний Закон ст. 13 Конституції України встановив: «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, при- родні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права влас- ника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією»1. Ч. 2 цієї ж статті зазначає, що кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов’язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині та сус- пільству. Важливою гарантією є захист прав усіх суб’єктів права власності та господарювання і гарантує їм рівність перед законом. Держава створює відповідні законодавчі та організа- ційні умови для забезпечення захисту прав усіх суб’єктів права власності та господарюван- ня, соціальну спрямованість економіки. Порушення прав власників, чи-то держава, чи громадянин, чи юридична особа, зумовлює притягнення винних до юридичної відпові- дальності — адміністративної, кримінальної, матеріальної2. Згадане зазначення про права власника правниками трактується як рівноправність органів державної влади та органів місцевого самоврядування на землю, а тому, як зазна- чають господарники, вказані правовідносини є виключно господарськими або цивільними. Рішенням Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року у справі № 10-рп/2010 за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої ст. 143 Конституції України, п. «а», «б», «в», «г» ст. 12 Земельного кодексу України, п. 1 ч. першої ст. 17 Кодексу адміністративного судо- чинства України зазначено, що «органи місцевого самоврядування, здійснюючи розпо- рядження землями територіальних громад, передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користу- 217Юридичні і політичні науки вання із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комуналь- ної власності виступають як суб’єкти владних повноважень, які реалізують розпорядчі та інші функції, а публічно-правові спори, які виникають, розглядаються в порядку кримі- нального та адміністративного судочинства»3. Досить доречно зазначити, що Конституційний Суд України є єдиним органом кон- ституційної юрисдикції в Україні, який дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України (ст. 147 Конституції України). Без урахування правової позиції Конституційного Суду України Вищим Господарським Судом України приймається постанова пленуму за № 6 від 11.05.2011 р., яка, як відомо, має лише рекомендаційний характер. Зазначеною постановою роз’яснено підвідомчість справ у спорах, що виникають із земельних відносин таким чином: «органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам і юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті держав- ними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як орга- ни, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами в цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні грома- ди є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними осо- бами, у тому числі з суб’єктами підприємницької діяльності. Таким чином, справи у спо- рах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних від- носин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору ст. 1 ГПК під- відомчі господарським судам»4. Практика господарських судів після надання офіційного тлумачення Конституційним Судом України не лише не змінилась, а навпаки, є сталою. Наприклад, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.10.2011 р. у справі № 02-03/5028/2188/2011/703 у прийнятті позовної заяви відмовлено, а позовні матеріали повернуто заступнику прокурора м. Чернігова з роз’ясненням, що вказана справа є спра- вою адміністративної юрисдикції. Предметом судового розгляду в цій справі є вимоги прокурора про визнання недійсним п. 7 рішення Чернігівської міської ради від 31.05.2011 р. «Про передачу земельних ділянок у власність громадянам для будівництва і обслуговуван- ня жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення садів- ництва, індивідуального дачного будівництва та надання дозволу на розроблення техніч- ної документації із землеустрою»5. Зазначеним рішенням міської ради членам обслугову- ючого кооперативу «Дачне товариство «Лелека» передано у власність земельні ділянки в районі озера для індивідуального дачного будівництва. Постановою Київського апеляцій- ного господарського суду від 15.11.2011 р. ухвала суду першої інстанції скасована. Судом апеляційної інстанції зазначено, що: «реалізуючи право розпорядження земельною ділян- кою, яка перебувала у її власності, Рада відповідно до статті 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто при здійсненні повнова- жень власника землі відповідач є рівноправним суб’єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею… Рада владних управлінських функцій не здійснювала і суб’єктом владних повноважень у цих відносинах не виступала. Враховуючи викладене, за суб’єктним складом сторін та предметом спору дана справа під- 218 Держава і право • Випуск 56 лягає розгляду господарськими судами в порядку, визначеному Господарським процесу- альним кодексом України»6. Майже одночасно Київським апеляційним адміністративним судом здійснено роз- гляд справи за позовом міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області до Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області про визнання незаконним і скасування рішення Клавдієво-Тарасівської селищної ради № 1067 від 22.01.09 р. «Про надання дозволу на розробку проекту відведення у власність земельної ділянки». Предметом спору в цій справі є рішення про надання дозволу на роз- робку проекту відведення у власність земельної ділянки загальною площею 0,069 га для будівництва та обслуговування житлового будинку. Ухвалою суду від 27.10.2011 р. залише- но без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 р., якою відмовлено в задоволені позовних вимог7. Крім того, Вищим адміністративним судом України розглянуто справу та прийнято рішення по суті заявлених позовних вимог у справі за позовом до Кореїзької селищної ради АР Крим про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення № 57-я від 18.12.2009 р. Кореїзької селищної ради АР Крим «Про надання дозволу на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок на землях смт. Кореїз АР Крим»8. Тобто у всіх наведених справах предмет спору був єдиний: оскарження рішення орга- нів місцевого самоврядування у сфері земельних правовідносин, розгляд яких здійсню- ється одночасно в порядку адміністративного та господарського судочинства. На наш погляд, така ситуація довго тривати не може і потребує нагального втручання законодавчої гілки влади. Водночас, слід ґрунтовно розглянути та вивчити дане питання науковцям і виробити оптимальні шляхи врегулювання окреслених питань. Про наявність проблеми при розмежуванні спорів адміністративної та господарської юрисдикції не тільки в галузі земельних правовідносин свідчить постанова пленуму Вищого Господарського Суду України від 24 жовтня 2011 р. № 10 «Про деякі питання під- відомчості і підсудності справ господарським судам», в якій майже у кожній категорії спо- рів дається роз’яснення правильності визначення підвідомчості справ між адміністратив- ною та господарською юрисдикцією, в тому числі і в земельних правовідносинах9. Дискусія щодо проблеми розмежування між адміністративною та господарською юрисдикцією не вщухає не лише серед практиків, а й серед науковців. Як зазначає М. Кучерявенко, «Кодекс адміністративного судочинства України не вказує, що адміні- стративне судочинство захищає лише публічні права особи. Визначення права на володін- ня та користування земельною ділянкою вторинне стосовно повноважень. Саме до того, як з’ясувати майнові (орендні) відносини в межах дії цивільного судочинства, треба вирі- шити публічний за правовою природою спір щодо реалізації повноважень відповідного владного суб’єкта. У цьому сенсі навряд чи є підстави обґрунтовувати природу такого спору та процедуру його вирішення за правилами цивільного судочинства»10. Підсумовуючи зазначене, вважаємо, що єдиним виходом з цієї ситуації є законодавче врегулювання цього питання Верховною Радою України, при цьому необхідно не лише визначити загальні критерії належності земельного спору до категорії публічно-правово- го, а чітко розмежувати юрисдикційну підсудність. На нашу думку, необхідно ініціювати внесення змін до ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністра- тивного судочинства України, яка встановлює юрисдикцію адміністративних судів, допо- внивши її ч. 7 такого змісту: «спори фізичних чи юридичних осіб із органами державної влади та місцевого самоврядування щодо оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності при розпорядженні землями територіальних громад, передачу земельних ділянок кому- нальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, а також при укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-прода- 219Юридичні і політичні науки жу, ренти, оренди земельної ділянки, встановлення сервітуту, суперфіцію, емфітевзису та інших договорів щодо земельних ділянок». 1. Конституція України: за станом на 1 груд. 2005 р. // ВВР України. — 1996. — №30. — Ст. 141. 2. Коментар до Конституції України: Науково-популярне видання. — К., 1996. — С. 53. 3. Рішенням Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року по справі № 10-рп/2010 за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України [Електронний ресурс]. — Режим доступу http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-10. 4. Постанова пленуму Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» за № 6 від 17.05.2011 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу http://www.arbitr.gov.ua/files/pages/ppVGSU_17052011_6.pdf. 5. Рішення Чернігівської міської ради від 31.05.2011 «Про передачу земельних ділянок у власність громадянам для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою» [Електронний ресурс]. — Режим доступу http://www.chernigiv-rada.gov.ua/search. 6. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2011 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу http://reyestr.court.gov.ua. 7. Рішення Київського апеляційного адміністративного суду [Електронний ресурс]. — Режим доступу http://reyestr.court.gov.ua. 8. Рішення Вищого адміністративного суду України http://reyestr.court.gov.ua 9. Постанова пленуму Вищого Господарського Суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 «Про деякі питання підвідо- мчості і підсудності справ господарським судам» [Електронний ресурс]. — Режим доступу http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0010600-11. 10. Кучерявенко М. Влада є влада // Газета «Закон і бізнес». — 2011. — № 40. — С. 10.

Схожі ресурси