Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії

Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії

Аналізуються перспективи суперництва та взаємодії в Центральній Азії основних геополітичних гравців сучасності, а також країн регіону. Анализируются перспективы соперничества и взаимодействия в Центральной Азии основных геополитических игроков современности, а также стран региона. Prospects for comp...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Держава і право
Дата:2011
Автор: Кривоглава, М.З.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64434
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії / М.З. Кривоглава // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 739-743. — Бібліогр.: 5 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64434
record_format dspace
spelling Кривоглава, М.З.
2014-06-15T16:49:21Z
2014-06-15T16:49:21Z
2011
Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії / М.З. Кривоглава // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 739-743. — Бібліогр.: 5 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64434
Аналізуються перспективи суперництва та взаємодії в Центральній Азії основних геополітичних гравців сучасності, а також країн регіону.
Анализируются перспективы соперничества и взаимодействия в Центральной Азии основных геополитических игроков современности, а также стран региона.
Prospects for competition and cooperation in Central Asia of the major geopolitical players and region states are analyzed.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії
spellingShingle Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії
Кривоглава, М.З.
Політичні науки
title_short Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії
title_full Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії
title_fullStr Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії
title_full_unstemmed Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії
title_sort центральна азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії
author Кривоглава, М.З.
author_facet Кривоглава, М.З.
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
publishDate 2011
language Ukrainian
container_title Держава і право
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
format Article
description Аналізуються перспективи суперництва та взаємодії в Центральній Азії основних геополітичних гравців сучасності, а також країн регіону. Анализируются перспективы соперничества и взаимодействия в Центральной Азии основных геополитических игроков современности, а также стран региона. Prospects for competition and cooperation in Central Asia of the major geopolitical players and region states are analyzed.
issn 1563-3349
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64434
citation_txt Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав: перспективи суперництва та взаємодії / М.З. Кривоглава // Держава і право. — 2011. — Вип. 54. — С. 739-743. — Бібліогр.: 5 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT krivoglavamz centralʹnaazíââkzonaperetinuínteresívkonkuruûčihderžavperspektivisupernictvatavzaêmodíí
first_indexed 2025-11-25T23:26:38Z
last_indexed 2025-11-25T23:26:38Z
_version_ 1850580131600400384
fulltext 739Юридичні і політичні науки М. З. КРИВОГЛАВА ЦЕНТРАЛЬНА­АЗІЯ­ЯК­ЗОНА­ПЕРЕТИНУ­ІНТЕРЕСІВ­ КОНКУРУЮЧИХ­ДЕРЖАВ:­ПЕРСПЕКТИВИ­СУПЕРНИЦТВА­ТА­ ВЗАЄМОДІЇ Аналізуються перспективи суперництва та взаємодії в Центральній Азії основних геополітичних гравців сучасності, а також країн регіону. Ключові­слова: міжнародна політика, геополітичні інтереси. Анализируются перспективы соперничества и взаимодействия в Центральной Азии основных геополитических игроков современности, а также стран региона. Ключевые­слова: международная политика, геополитические интересы. Prospects for competition and cooperation in Central Asia of the major geopolitical play­ ers and region states are analyzed. Key­words:­international politics, geopolitical interests. Останнім­часом­зростає­ інтерес­світової­науки­до­регіону­Центральної­Азії,­ який­перебуває­на­перетині­геополітичних­інтересів­провідних­світових­акторів­ –­Ки­таю,­Росії,­США,­що­прагнуть­забезпечити­собі­доступ­до­ресурсів­та­інфра- структури­регіону.­ Слід­відзначити,­що­в­сучасній­світовій­науковій­думці­ існують­два­основні­ підходи­до­визначення­меж­регіону­Центральної­Азії.­Російські­дослідники­пере- важно­ називають­Центральною­Азією­ колишні­ радянські­ середньоазійські­ рес- пуб­ліки­ (Киргизію,­Таджикистан,­Туркменію­ і­Узбекистан),­ а­ також­Казахстан.­ Західні­ж­дослідники­переважно­спираються­на­ширше­визначенням,­за­яким­до­ Центральної­Азії,­окрім­названих­п’яти­колишніх­радянських­республік,­входять:­ Афганістан,­Монголія,­Західний­Китай,­Пенджаб,­північ­Індії,­північ­Пакистану,­ північний­ схід­ Ірану,­ райони­ азійської­ Росії­ південніше­ Тайги1.­ Значна­ увагу­ ре­гіо­ну­Центральної­Азії­останніми­роками­приділяється­у­працях­ряду­російських­ дослідників:­Є.­Бажанов,­К.­Гаджиєв,­В.­Грунін,­В.­Гусейнов,­А.­Гушер,­ І.­Звя- гельська,­Л.­вашов,­Є.­Кузьмін,­К.­Кулматов,­А.­Куртов,­М.­Наринський,­A.­Лібман,­ А.­Мальгін,­Д.­Малишев,­М.­Панарін,­О.­Резникова,­К.­Сироєжкін,­В.­Умов,­А.­ Уткін,­А.­Шутов.­ Аналізують­ проблематику­ власного­ регіону­ дослідники­ з­ пострадянських­ держав­Центральної­Азії:­А.­Джекшенкулов,­М.­Єсенов,­У.­Касенов,­С.­Кушкум- баєв,­Д.­Кидирбекулі,­М.­Лаумулін,­М.­Омаров,­В.­Парамонов,­С.­Шарапова.­Різні­ аспекти­проблематики­Центральної­Азії­розглядають­такі­західні­дослідники,­як­ Л.­Беддоес,­З.­Бжезінський,­С.­Бланк,­П.­Гоббл,­А.­Джаффе,­А.­Коен,­Р.­Легволд,­ М.­Манденблаум,­Р.­Менон,­О.­Олікер,­М.­Олкотт,­Б.­Румер,­П.­Рутланд,­Ф.­Стар,­ Г.­ Фуллер,­ М.­Шплехер.­ Серед­ українських­ дослідників­ проблематику­ регіону­ вивчають:­Б.­Гончар,­А.­Гончарук,­О.­Гончаренко,­Д.­Дорофеєв,­Є.­Камінський,­ Б.­Канцелярук,­С.­Кравченко,­П.­Ленський,­О.­Маначинський,­Б.­Парахонський,­ О.­Сенченко,­А.­Соболєв,­І.­Ткаченко,­С.­Толстов,­С.­Федуняк,­С.­Юрченко­та­ін.­ Водночас,­проблематика­Центральної­Азії­потребує­подальшого­дослідження,­ адже­ посилену­ увагу­ науковців­ регіон­ привернув­ переважно­ після­ розпаду­ Радянського­ Союзу­ і­ посилення­ геополітичної­ боротьби­ провідних­ світових­ акторів­за­встановлення­тут­свого­впливу.­ Актуальні­ такі­дослідження­ і­для­України,­ яка­ зацікавлена­посилювати­ зов- 740 Держава і право • Випуск 54 нішні­відносини­із­цим­енергетично­багатим­регіоном­і­потенційно­привабливим­ ринком­для­українських­ товарів.­Останнім­часом­офіційний­Київ­дещо­втратив­ ініціативу­ у­ взаємовідносинах­ із­ країнами­ регіону,­ зокрема­щодо­ енергетичних­ проектів,­ГУУАМ­(до­складу­якого­входив­Узбекистан).­Посилення­центрально- азійського­ зовнішньополітичного­ вектора­України­ вимагає­ глибокого­ наукового­ знання­як­про­сам­регіон,­так­і­про­геополітичне­суперництво­навколо­нього.­ Багата­на­ресурси­Центральна­Азія­є­важливою­складовою­енергетичної­без- пеки­ Китаю,­ каспійської­ енергетичної­ гри,­ політики­ конкуренції­ і­ поширення­ свого­ впливу­ на­ регіон­ з­ боку­ Росії­ і­ США.­Проте­Центральна­Азія­ є­ не­ лише­ економічно­ привабливим­ регіоном,­ а­ й­ транзитною­ територією­ для­ тероризму,­ релігійного­екстремізму­і­міжнародного­наркотрафіку.­Багатство­ресурсів­заохо­чує­ суперництво­ключових­світових­гравців­за­доступ­до­них,­у­той­же­час­такі­ризики,­ як­тероризм­і­наркотрафік­змушують­Китай,­Росію­і­США­співпра­цювати.­ Сучасна­стратегія­Китаю­щодо­Центральної­Азії­виникла­на­початку­1990-х­ років­ і­базується­на­його­ інтересі­в­диверсифікації­ і­розширенні­каналів­поста- чання­ енергоносіїв.­ Динамічний­ розвиток­ китайської­ економіки­ потребує­ все­ більше­і­більше­нафти­і­газу,­а­жорстка­цінова­політика­Росії­підштовхує­Пекін­ шукати­можливості­купувати­енергоносії­ за­нижчими­цінами.­Крім­того,­Китай­ поширює­на­Центральноазійські­країни­свою­традиційну­політику­мирної­еконо- мічної­експансії,­вже­продемонстрованої­в­країнах­Африки­та­Азії.­Пекін­нарощує­ свою­регіональну­присутність,­купуючи­енергетичні­й­інфраструктурні­активи­і­ надаючи­позики­без­політичних­зобов’язань.­Наприклад,­нещодавно­Китай­пого- дився­надати­Казахстану­позику­в­розмірі­10­мільярдів­доларів­США­для­розвит- ку­нафтогазової­галузі­країни.­Також­Пекін­уклав­ряд­двосторонніх­угод­з­Душан- бе,­ Ташкентом,­ Алмати­ і­ Бішкеком.­ Наприклад,­ у­ Таджикистані­ Китай­ бере­ участь­ в­ розвитку­ алюмінієвої­ промисловості,­ в­ Казахстані­ уклав­ угоду­ з­ «КазМунайГазом»­ і­ «КазАтомПромом»2.­ Китай­ також­ зацікавлений­ у­ забезпе- ченні­ стабільності­ в­ регіоні,­ який­ прилягає­ до­ його­ кордонів,­ проте­ суттєвих­ регіональних­ініціатив­у­безпековій­і­військовій­сфері­поки­що­не­реалізував. Із­ найсильніших­ світових­ акторів­ Росія­ має­ найбільше­ інтересів­ у­ регіоні­ Цент­ральної­Азії­–­політичних,­економічних,­безпекових.­Одразу­ж­після­розпаду­ СРСР­Москва­вжила­ряд­заходів­з­метою­не­втратити­вплив­на­регіон.­Для­цього­ колишнім­суредньоазійським­республікам­було­запропоновано­інтеграційні­про- цеси­в­рамках­Співдружності­незалежних­держав,­Договору­про­колективну­без- пе­ку,­а­нещодавно­–­ ініціатива­Євразійського­Союзу.­Окрім­прагнення­зберегти­ вплив,­ наміри­Москви­ залишити­ свою­військову­присутність­ в­ регіонів­мали­й­ об’єктивні­ причини,­ зокрема,­ вірогідність­ поширення­ релігійного­ та­ етнічного­ екстре­мізму,­ а­ також­ організованої­ міжнародної­ злочинності­ (особливо­ нарко- трафік­ і­ торгівля­ зброєю).­ У­ 1992-1994­ рр.­ Росія­ підписала­ із­ Киргизстаном­ і­ Таджикистаном­угоди,­які­не­лише­давали­їй­можливість­тримати­значні­військові­ контингенти­ у­ цих­ країнах,­ а­ й­ забезпечували­ проходження­ військової­ служби­ громадянами­ Киргизстану­ в­ прикордонних­ військах­ Росії.­ Не­ маючи­ власних­ потужних­збройних­сил,­пострадянські­країни­регіону­об’єктивно­зацікавлені­у­ російській­ військовій­ присутності,­ яка­ убезпечує­ їх­ від­ ймовірних­ вторгнень­ зброй­них­угруповань­ісламістів­з­Афганістану.­В­питаннях­економічної­співпраці­ Росія­ ставила­перед­ середньоазійськими­країнами­досить­жорсткі­ умови,­ кори- сту­ючись­ монополією­ на­ транзит­ їх­ енергоносіїв­ в­ європейському­ напрямку3.­ Одночасно,­таким­чином­Росія­позбавляє­й­Україну­можливості­диверсифікувати­ джерела­отримання­нафти­й­газу­за­рахунок­прямих­угод­із­Туркменистаном. Росія,­як­і­Китай,­також­стимулює­проникнення­свого­бізнесу­в­ключові­галузі­ економіки­молодих­середньоазійських­країн,­особливо­в­банківську,­енергетичну­ 741Юридичні і політичні науки і­видобувну­галузі.­Не­маючи­можливостей­самостійно­скупити­всі­сфери­еконо- міки­колишніх­республік,­Росія­також­намагається­виступати­посередником­для­ співпраці­цих­країн­ із­ зарубіжними­партнерами,­пропонуючи­роль­ гаранта­ста- біль­ності­ та­ безпеки­ в­ регіоні4.­ Посилення­ курсу­ Росії­ на­ інтеграцію­ із­ середньоазійськими­країнами­особливо­активізувалося­в­2010-2011­рр.­у­зв’язку­ з­ ініціативами­ створення­ Євразійського­ Союзу.­ Цю­ ідею­ нинішній­ прем’єр- міністр­Росії­В.­Путін­визначив­як­одне­з­головних­своїх­завдань­в­разі­імовірного­ обрання­на­посаду­президента­Росії­в­2012­р.­ Особливості­ зовнішньої­ політики­ США­ щодо­ Центральної­ Азії­ зумовлені­ тим,­ що,­ на­ відміну­ від­ Росії­ і­ Китаю,­ США­ мають­ тут­ менше­ безпосередніх­ еконо­мічних­ інтересів,­ насамперед­ зосередившись­ на­ питаннях­ безпеки.­ Після­ терактів­11­вересня­2001­р.­Росія,­Киргизія­і­Таджикистан­стали­важливими­парт- нерами­США­в­їх­операції­в­Афганістані.­Ці­країни­дали­дозвіл­на­використання­ свого­повітряного­простору,­а­в­Киргизії­і­Таджикистані­було­розміщено­амери- канські­військові­контингенти.­ США­ також­ намагаються­ використовувати­ економічні­ важелі­ для­ реалізації­ своїх­політичних­інтересів,­зокрема,­ослаблення­впливу­Росії­на­країни­регіону.­ Так,­США­не­лише­є­одним­із­найбільших­інвесторів­в­економіку­Казахстану,­але­ й­виявили­надзвичайну­політичну­активність­у­підтримці­каспійських­енерге­тич- них­проектів,­будівництва­нафтопроводу­Баку-Джейхан­в­обхід­території­Росії. Слід­відзначити,­що­пострадянські­середньоазійські­країни­–­Казахстан­Кир- гизія,­Таджикистан,­Туркменістан­ і­Узбекистан­також­просували­низку­власних­ ініціатив­щодо­посилення­інтеграції.­Так,­у­грудні­1991­р.­Туркменістан­висунув­ ідею­створення­Конфедерації­ центральноазіатських­держав,­ яка,­ проте,­ не­ була­ реалі­зована.­У­ січні­ 1993­ р.­ у­Ташкенті­ на­ зустрічі­ глав­ держав­ та­ урядів­ було­ заявлено­ про­ намір­ регіональної­ інтеграції­ країн­ Центральної­ Азії­ з­ огляду­ на­ спільність­ряду­ інтересів:­питання­безпеки,­проблеми­Аралу,­ криза­в­Таджи­ки- стані­тощо. У­січні­1994­р.­між­Узбекистаном­та­Казахстаном­було­підписано­договір­про­ утворення­єдиного­економічного­простору,­де­передбачалося­вільне­переміщення­ товарів­та­послуг,­капіталів,­робочої­сили,­проведення­узгодженої­кредитно-роз- рахункової,­бюджетної,­податкової,­цінової,­митної­та­валютної­політики.­У­квітні­ того­ж­року­було­досягнуто­домовленості­щодо­створення­спільного­ринку­Казах- стану,­Узбекистану­та­Киргизстану­та­формування­координаційних­органів.­А­вже­ в­липні­на­нараді­керівників­трьох­країн­в­Алмати­було­ухвалено­рішення­щодо­ утворення­ Міждержавної­ Ради­ як­ вищого­ органу­ цього­ Економічного­ союзу;­ відповідну­угоду­було­підписано­ в­ лютому­1995­р.­У­жовтні­ 1994­р.­ керівники­ Казах­стану,­ Узбекистану­ та­ Киргизстану­ ухвалили­ Програму­ інтеграції­ різних­ галузей­промисловості,­а­у­квітні­1995­р.­було­затверджено­програму­економічної­ інтеграції­ на­ період­ до­ 2000­ р.­ У­ 1997­ р.­ до­ Економічного­ союзу­ приєднався­ Таджикистан5.­ Важливим­ чинником­ розвитку­ регіонального­ співробітництва­ стали­ пошуки­ шляхів­створення­системи­трансазіатської­транспортної­мережі,­яка­дала­б­краї­нам­ регіону­ можливість­ стати­ з’єднувальною­ ланкою­ між­ Європою­ та­ Азією.­ Крім­ того,­ середньоазійські­ країни­ активно­ шукали­ можливості­ транспортувати­ свої­ енергоносії­без­нав’язливого­і­не­надто­економічно­вигідного­посередництва­Росії.­ Одним­із­найважливіших­чинників­співробітництва­в­Центральній­Азії­стала­ діяльність­Шанхайської­ організації­ співробітництва.­ Ця­ міжурядова­ організація­ була­створена­в­червні­2001­р.­у­Шанхаї.­До­її­складу­входять­шість­країн-членів:­ Китай,­Росія,­Казахстан,­Киргизія,­Таджикистан,­Узбекистан.­Штаб-квартира­орга- 742 Держава і право • Випуск 54 ні­зації­знаходиться­в­Пекіні.­Ще­чотири­країни­мають­в­ШОС­статус­спосте­рігачів­ (Індія,­Іран,­Монголія,­Пакистан),­на­самміти­ШОС­також­отримували­запрошення­ лідери­ Афганістану,­ Білорусі,­ США,­ Шрі-Ланки.­ Створенню­ШОС­ передувало­ неформальне­ об’єднання­ «Шанхайська­ п’ятірка»,­ що­ утворилося­ внаслідок­ підписання­Китаєм,­Росією,­Казахстаном,­Киргизією­і­Таджикистаном­в­1996­р.­в­ Шанхаї­ «Угоди­ про­ зміцнення­ довіри­ у­ військовій­ області­ в­ районі­ кор­дону».­ Зближення­ країн­ диктувалося­ загрозою­ безпеки­ їх­ прикордонним­ тери­торіям­ з­ боку­Афганістану,­де­йшла­громадянська­війна.­Сфери­співпраці­було­розширено­ на­подальших­саммітах­в­Алмати­(1998­р.),­Бішкеку­(1999­р.),­Душан­бе­(2000­р.).­ У­ червні­ 2001­ р.­ у­Шанхаї­ відбулася­шоста­ зустріч­ «Шанхайської­ п’ятірки»­ на­ вищому­ рівні,­ на­ якій­ до­ організації­ в­ якості­ рівноправного­ члена­ при­єднався­ Узбекистан.­У­прийнятій­Декларації­основними­цілями­ШОС­про­го­ло­шувалися:­ підтримка­і­забезпечення­миру,­безпеки­і­стабільності­в­регіоні;­роз­виток­спів­ро- бітництва­в­політичній,­торгово-економічній,­науково-технічній,­куль­тур­ній,­освіт- ній,­ енергетичній,­ транспортній,­ екологічній­й­ іншій­ сферах.­Також­було­підпи- сано­Конвенцію­про­боротьбу­з­тероризмом,­сепаратизмом­й­екстремізмом.­ У­ червні­ 2002­ р.­ у­ Санкт-Петербурзі­ на­ зустрічі­ лідерів­ країн­ ШОС­ була­ підписана­Хартія,­яка­визначила­мету,­принципи,­структуру­організації,­а­також­ напрямки­ співробітництва.­ У­ травні­ 2003­ р.­ в­ Москві­ відбулася­ третя­ зустріч­ країн-учасниць­ШОС­у­верхах,­за­підсумками­рішень­якої­в­січні­2004­р.­у­Пекіні­ було­ відкрито­ Секретаріат­ ШОС.­ У­ червні­ 2004­ р.­ під­ час­ самміту­ ШОС­ в­ Ташкенті­ розпочала­ роботу­ Регіональна­ антитерористична­ структура­ ШОС­ (РАТС).­ На­ подальших­ щорічних­ саммітах­ ШОС­ (останній­ на­ даний­ момент­ пройшов­ у­ червні­ 2011­ р.­ в­ Астані)­ приймалися­ рішення­ про­ поглиблення­ співпраці­в­різних­сферах. Вищим­органом­ШОС­є­Рада­глав­держав,­яка­визначає­пріоритети­і­виробляє­ основні­ напрямки­ діяльності­Організації.­ Рада­ збирається­ на­ чергові­ засідання­ один­ раз­ на­ рік,­ головування­ здійснює­ глава­ держави­ –­ організатора­ чергового­ засідання.­ Рада­ глав­ урядів­ ШОС­ приймає­ бюджет­ Організації,­ розглядає­ і­ вирішує­основні­питання,­що­відносяться­до­конкретних,­особливо­економічних­ сфер­ взаємодії.­ Рада­ міністрів­ закордонних­ справ­ ШОС­ розглядає­ питання­ поточної­ діяльності­ Організації,­ підготовки­ засідання­ Ради­ глав­ держав­ і­ проведення­ консультацій­ у­ рамках­ Організації­ по­ міжнародних­ проблемах.­ Постійно­діючим­адміністративним­органом­ШОС­є­Секретаріат.­ Отже,­ регіон­Центральної­Азії­ став­ зоною­перетину­ інтересів­ конкуруючих­ великих­ світових­ держав­ завдяки­ своїм­ геополітичним­ особливостям,­ перш­ за­ все,­багатим­запасам­сировини­(особливо­енергоносіїв),­а­також­своєму­військо- во-стратегічному­ значенню­ (це­ переконливо­ продемонструвала­ афганська­ кам- панія­США). Інтереси­Китаю,­ Росії­ та­США­в­ регіоні­ мають­ як­ різноспрямований,­ так­ і­ об’єднуючий­потенціал,­що­призводить­до­одночасного­ існування­протилежних­ тенденцій­ суперництва­ і­ співпраці.­ Суперництво­ переважно­ стосується­ еконо- мічної­ сфери­ і­ військово-політичної­ присутності­ (у­ т.ч.­ розміщення­ військових­ баз).­Співпраця­ж­переважно­будується­навколо­безпекових­питань,­що­зачіпають­ інтереси­ всього­ світу:­ боротьба­ з­ тероризмом­ та­ релігійно-етнічним­ екстре- мізмом,­а­також­із­поширенням­наркотиків. 1.­Rywkin M.­What­Is­Central­Asia­to­Us?­//­American­Foreign­Policy­Interests.­–­Volume­ 33,­Number­5,­2011.­–­P.222-229.­2.­Макаренко Т.­Центральна­Азія:­де­зіткнулися­сила,­ політика­ і­ економіка­ //­НАТО­ревю.­–­2009.­–­Вип.­7­ [Електронний­ресурс].­ –­Режим­ 743Юридичні і політичні науки доступу:­ http://www.nato.int/docu/review/2009/Asia/central_asian_geopolitics/UK/­ index. htm­3.­Ткаченко І.­Центральна­Азія­як­зона­перетину­інтересів­конкуруючих­держав­//­ Політичний­менеджмент.­ –­ 2004.­ –­№5(8).­ –­C.114-121.­4.­Шарапова С.­ Треугольник­ США­–­Западная­Европа­–­Россия­и­Центральна­Азия­//­Центральная­Азия­и­Кавказ.­–­ 2003.­–­№1­(25).­–­С.93-99.­5.­Центральна Азія:­геостратегічний­аналіз­та­перспективні­ можливості­для­України­/­Б.­О.­Парахонський­та­ін.;­Адміністрація­Президента­України,­ Національний­ін-т­стратегічних­досліджень.­–­К.­:­НІСД,­2001.­–­148­с.

Схожі ресурси