Емпіричні дослідження політичного дискурсу сучасних ЗМК: польський досвід
Аналізуються емпіричні дослідження сучасних засобів масової комунікації, проведені польськими та українськими вченими. Зокрема, окреслено основні напрями досліджень у цій галузі, наводяться результати практичних досліджень політичного дискурсу ЗМК і висловлюються прогнози для проведення подальшого...
Saved in:
| Published in: | Держава і право |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64503 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Емпіричні дослідження політичного дискурсу сучасних ЗМК: польський досвід / О.В. Романенко // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 655-660. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64503 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Романенко, О.В. 2014-06-15T18:49:31Z 2014-06-15T18:49:31Z 2012 Емпіричні дослідження політичного дискурсу сучасних ЗМК: польський досвід / О.В. Романенко // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 655-660. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64503 Аналізуються емпіричні дослідження сучасних засобів масової комунікації, проведені польськими та українськими вченими. Зокрема, окреслено основні напрями досліджень у цій галузі, наводяться результати практичних досліджень політичного дискурсу ЗМК і висловлюються прогнози для проведення подальшого аналізу цієї проблематики. Анализируются эмпирические исследования современных средств массовой коммуникации, проведенные польскими и украинскими учеными. В частности, обозначены основные направления исследований в этой области, приводятся результаты практических исследований политического дискурса СМК и высказываются прогнозы для проведения дальнейшего анализа этой проблематики. The article analyzes the empirical studies of modern mass communication conducted by Polish and Ukrainian scientists. In particular, the main directions of research in this field are determined, the results of practical research of mass-media political discourse are presented and forecasts for further analysis of this issue are expressed. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Політичні науки Емпіричні дослідження політичного дискурсу сучасних ЗМК: польський досвід Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Емпіричні дослідження політичного дискурсу сучасних ЗМК: польський досвід |
| spellingShingle |
Емпіричні дослідження політичного дискурсу сучасних ЗМК: польський досвід Романенко, О.В. Політичні науки |
| title_short |
Емпіричні дослідження політичного дискурсу сучасних ЗМК: польський досвід |
| title_full |
Емпіричні дослідження політичного дискурсу сучасних ЗМК: польський досвід |
| title_fullStr |
Емпіричні дослідження політичного дискурсу сучасних ЗМК: польський досвід |
| title_full_unstemmed |
Емпіричні дослідження політичного дискурсу сучасних ЗМК: польський досвід |
| title_sort |
емпіричні дослідження політичного дискурсу сучасних змк: польський досвід |
| author |
Романенко, О.В. |
| author_facet |
Романенко, О.В. |
| topic |
Політичні науки |
| topic_facet |
Політичні науки |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Держава і право |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| format |
Article |
| description |
Аналізуються емпіричні дослідження сучасних засобів масової комунікації, проведені польськими та українськими вченими. Зокрема, окреслено основні напрями досліджень у цій галузі,
наводяться результати практичних досліджень політичного дискурсу ЗМК і висловлюються
прогнози для проведення подальшого аналізу цієї проблематики.
Анализируются эмпирические исследования современных средств массовой коммуникации, проведенные польскими и украинскими учеными. В частности, обозначены основные
направления исследований в этой области, приводятся результаты практических исследований политического дискурса СМК и высказываются прогнозы для проведения дальнейшего
анализа этой проблематики.
The article analyzes the empirical studies of modern mass communication conducted by Polish and
Ukrainian scientists. In particular, the main directions of research in this field are determined, the
results of practical research of mass-media political discourse are presented and forecasts for further
analysis of this issue are expressed.
|
| issn |
1563-3349 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64503 |
| citation_txt |
Емпіричні дослідження політичного дискурсу сучасних ЗМК: польський досвід / О.В. Романенко // Держава і право. — 2012. — Вип. 56. — С. 655-660. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT romanenkoov empíričnídoslídžennâpolítičnogodiskursusučasnihzmkpolʹsʹkiidosvíd |
| first_indexed |
2025-11-26T00:09:43Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:09:43Z |
| _version_ |
1850594068877279232 |
| fulltext |
655Юридичні і політичні науки
О.В. РОМАНЕНКО
ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ
СУЧАСНИХ ЗМК: ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД
Аналізуються емпіричні дослідження сучасних засобів масової комунікації, проведені поль-
ськими та українськими вченими. Зокрема, окреслено основні напрями досліджень у цій галузі,
наводяться результати практичних досліджень політичного дискурсу ЗМК і висловлюються
прогнози для проведення подальшого аналізу цієї проблематики.
Ключові слова: засоби масової комунікації, Інтернет, політичний дискурс, політична
комунікація, вибори, емпіричні дослідження.
Анализируются эмпирические исследования современных средств массовой коммуника-
ции, проведенные польскими и украинскими учеными. В частности, обозначены основные
направления исследований в этой области, приводятся результаты практических исследова-
ний политического дискурса СМК и высказываются прогнозы для проведения дальнейшего
анализа этой проблематики.
Ключевые слова: средства массовой коммуникации, Интернет, политический дискурс,
политическая коммуникация, выборы, эмпирические исследования.
The article analyzes the empirical studies of modern mass communication conducted by Polish and
Ukrainian scientists. In particular, the main directions of research in this field are determined, the
results of practical research of mass-media political discourse are presented and forecasts for further
analysis of this issue are expressed.
Key words: mass communication media, the Internet, political discourse, political communication,
elections, empirical research.
Первинні дослідження дають змогу накопичувати інформацію, на основі якої вчений
може робити узагальнення і формувати тенденції, які випливають з аналізу предмета
дослідження. Проведення аналізу документів, їх порівняльний аналіз і контент-аналіз
повідомлень у пресі, аналіз телевізійних програм та Інтернет-ресурсів набуває все більшо-
го значення для виявлення тенденцій розвитку сучасного суспільства. Особливого зна-
чення подібні дослідження набувають під час проведення передвиборчих кампаній у різ-
них країнах. Не лише науковці, але й спеціалісти з політичного маркетингу, речники,
спеціалісти прес-служб партій та політичних лідерів на основі аналізу джерел у відкритому
доступі намагаються передбачити, як діятиме супротивник, які настрої панують у суспіль-
стві та якою буде реакція громадян на певні дії партії або політика.
Польські дослідники Томаш Гацовский і Мартін Лачинський протягом 2008 р. опра-
цювали методом контент-аналізу загальнонаціональну польську пресу. Вченими було
відібрано п’ять щоденних газет, що продавалися на всій території країни: Dziennik Polska
Europa Świat, Rzeczpospolita, Gazeta Wyborcza, Nasz Dziennik та Trybuna. Під час дослі-
дження оброблялися всі тексти, що були розміщенні на першій сторінці видання, окрім
аналітичних матеріалів та інтерв’ю. Всередині газети вивчалися всі тексти інформаційно-
го характеру1. У кожному з видань було визначено загальну кількість згадувань термінів і
понять, які потім розділили на групи «Топ-10» з різних частин мови. З тих слів, що най-
більше зустрічалися в текстах газет виділялися слова з найбільшим смисловим наванта-
женням. Наприклад, серед іменників найчастіше зустрічалися «справа», «рік», «прези-
дент», «уряд», «комісія» тощо. Якщо іменник «рік» вказує лише на час, то слова «прези-
дент», «уряд», «право» залежно від контексту, в якому вони вживаються, можуть впливати
656 Держава і право • Випуск 56
на законодавчі, демократичні та суспільні процеси в країні. Серед дієслів найчастіше
зустрічалися «бути», «могти», «мати», «говорити», «стверджувати»; серед прикметників:
«польський», «новий» (зустрічалися в усіх виданнях), «суспільний», «інший», «публіч-
ний»; серед прислівників: «дуже», «однозначно», «добре», «згідно з». Також визначалися
«Топ-10» займенників, прийменників, сполучників, визначалися ідіоми в текстах та діє-
прислівникові та дієприкметникові звороти. В залежності від результатів, отриманих у
кожній з газет, дослідники робили висновки про характер висвітлення новин журналіста-
ми даного видання.
Цікавим є аналіз особи («предмета» статті), про яку було написано матеріал.
Найпопулярнішими постатями для повідомлень протягом 2008 р. у досліджуваних газетах
були такі політичні діячі Республіки Польща: Лех Качинський, Дональд Туск, Ярослав
Качинський, Анджей Леппер, Радослав Сікорський. Саме ці постаті найчастіше згадува-
лися на перших сторінках газет.
Підбиваючи підсумки власного дослідження, Т. Гацовский і М. Лачинський визна-
чили, що суспільство у текстах польських медіа наявне лише у «вигляді результатів поточ-
них соціологічних досліджень у підтримку того чи іншого політика»2. Внаслідок цього
фахівці прийшли до неочікуваного висновку: політичні сили та партії привертають всю
увагу газетних повідомлень, що свідчить про недостатній розвиток громадянського сус-
пільства. Прості люди згадуються лише у новинах про нещасні випадки, катастрофи
тощо. Окрім політиків, до новин «потрапляють» бізнесмени (якщо самі того прагнуть),
іноді — науковці, спеціалісти з певної галузі. Ще одним неочікуваним висновком вияви-
лася різниця в загальній кількості слів, які використовували журналісти різних видань.
Найменше (8 804) мала газета Trybuna, тоді як Dziennik Polska Europa Świat використову-
вав 20 275, Rzeczpospolita — 29 181, Gazeta Wyborcza — 16 397, Nasz Dziennik — 22 821
термін. Дослідники знайшли наступне пояснення, чому видання Trybuna використовує
«простішу» мову: власники газети визначають свою цільову аудиторію як людей, що
хочуть прочитати короткий опис і просту інтерпретацію події, тому не вводять в обіг
складних конструкцій та зворотів, обмежуючись найвідомішими та найпростішими
висловами.
Предметом дослідження Сильвії Піларської є дві найвпливовіші відомі газети
Польської Республіки — Rzeczpospolita i Gazeta Wyborcza. Вчена опрацювала інформацій-
ні статті, інтерв’ю, коментарі, опитування громадської думки, репортажі та інші форми
журналістської діяльності у цих виданнях і визначила джерела, з яких отримувалася
інформація. Проаналізувавши матеріал, дослідниця визначила симпатії та антипатії
редакцій та журналістів, що виражалися в окремих заголовках, та проаналізувала негатив,
який міститься на шпальтах газет3. Під час дослідження було розглянуто 1278 статей за
період з 16 жовтня до 21 листопада 2007 р., 658 матеріалів було взято з газети Gazeta
Wyborcza, а 620 матеріалів — з Rzeczpospolita. Так само було досліджено 125 зображень з
Gazeta Wyborcza і 118 зображень з Rzeczpospolita, 44 результати опитувань громадської
думки з Rzeczpospolita та 34 з Gazeta Wyborcza4.
Особливого значення аналіз повідомлень у пресі набуває у суспільстві напередодні
виборів. Відома польська дослідниця Богуслава Добек-Островська розглядає наявність у
польській пресі та на польському ТВ інформації стосовно виборів до Парламенту
Європейського Союзу5. Головною метою аналізу було визначити, чи польські видання
висвітлюють тематику виборів до інститутів ЄС, і якщо так, то в якому аспекті, чи достат-
ньо цієї інформації для польських читачів, чи об’єктивно і в достатньому обсязі висвітле-
ні події, що відбуваються напередодні виборів. Оскільки аналізувалася ділова преса і
таблоїди, однією із цілей було визначити, в чому полягає різниця у подачі інформації в
цих виданнях. Час проведення дослідження Б. Добек-Островська обрала наступний: три
тижні напередодні виборів 2009 р. (не включаючи дня напередодні виборів, так званої
«передвиборчої тиші»).
657Юридичні і політичні науки
В результаті опрацювання вищезгаданої інформації дослідниця визначила, що заці-
кавлення журналістів у тематиці виборів до Парламенту ЄС було досить низьким.
У таблоїдах майже не містилося подібної інформації. А в газетах, що формують громад-
ську думку (Gazeta Wyborcza i Rzeczpospolita) — наявна дуже низька кількість відомостей,
які б допомогли громадянам проаналізувати, в чому саме полягає принципова відмінність
між політичними силами, які беруть участь у виборах, і на основі цього існує брак інфор-
мації, на основі якої варто вирішити, кому віддати свій голос. У дослідженому матеріалі не
було глибокого аналізу, максимальний розмір матеріалу становив половину газетної
шпальти, що є недостатнім для формування цілісної політичної картини у польських гро-
мадян.
Та сама дослідниця вже у іншій роботі говорить, що передвиборчі кампанії є «ідеаль-
ним матеріалом для дослідження політичної комунікації, оскільки дозволяють визначити
інтенсивність комунікативної стратегії певної політичної сили, ступінь заангажованості
того чи іншого ЗМК, вплив мас-медіа на поведінку виборців»6. Якщо політичну комуні-
кацію розуміти як процес спілкування та переказу відомостей про політику, то централь-
ним у дослідженнях виступають повідомлення, які передаються через ЗМК. Ці повідо-
млення можуть створюватися та контролюватися як політиками (їхніми прес-службами),
так і редакціями ЗМК. Тому аналіз використання ЗМК під час передвиборчої кампанії дає
змогу дослідити в кількісному відношенні наступні параметри: комунікаційну стратегію
та зміст повідомлень, переказаних певною політичною силою; первинні та вторинні пові-
домлення, які створюються і передаються мас-медіа; комунікативну активність виборців,
наприклад, їхню реакція у вигляді коментарів на форумах, безпосередньо під журналіст-
ськими матеріалами, статтями тощо.
Для підтвердження цієї тези Б. Добек-Островська провела аналіз передвиборчих
гасел, слоганів польських кампаній з 1990 по 2005 роки. За цей період політичні слогани
зазнали значних змін: більшість з них (55%) були направлені на покращення ставлення до
кандидата, пропонували «світле майбутнє», апелювали до знайомих і близьких польським
виборцям понять («я», «ти», «мій», «наше», «польське» тощо).
У польській науковій думці є низка досліджень, присвячених порівняльному аналізу
вітчизняних і зарубіжних мас-медіа, розгляду актуальних проблем функціонування ЗМК.
Наприклад, Aгнешка Хесс та Aгнешка Шиманьська порівнюють польські та німецькі
ЗМК, вивчають їхній дискурс. У статті «Роль мас-медіа в міжнародній політичній комуні-
кації на прикладі польсько-німецьких відносин»7 визначають, що на шпальтах найвідо-
міших газет цих двох країн міститься інформація про двосторонні відносини (макрорі-
вень), відомості про події кожної країни (мезорівень), індивідуальні погляди журналістів
на певну проблему в країні (мікрорівень)8. Під час цього дослідження були знайдені спіль-
ні риси польських і німецьких публікацій про міжнародні відносини. Насамперед поді-
бність полягала в авторстві матеріалів. Про співпрацю були опубліковані редакційні стат-
ті журналістів цих видань9.
З появою та розвитком, а також всеохоплюючим проникненням мережі Інтернет у
сучасне політичне життя, все більше наукових досліджень направлено на аналіз новинних
повідомлень, розміщених у ній. «Нагальність використання у політичній практиці сучас-
них інформаційних технологій підтверджують процеси швидкого поширення Internet та
збільшення впливу цього інструментарію на громадську думку. Сутність залучення
Internet до процесів у світовій політиці полягає у застосуванні методів, технологій та
інструментів впливу на громадськість шляхом ефективного використання інформаційно-
го-комунікаційних технологій для реалізації політичних завдань10. Методи дослідження у
мережі Інтернет дуже схожі на традиційні методи дослідження ЗМК: є кількісні та якісні
методи аналізу. Однак у випадку досліджень у мережі Інтернет в порівнянні з досліджен-
нями традиційних ЗМК частка кількісних і якісних досліджень значно різниться: перше
співвідношення становить 20:01, а друге — 4:111.
658 Держава і право • Випуск 56
Польські науковці насамперед вивчають і аналізують політичну комунікацію осно-
вних акторів, що діють у медіапросторі країни. Наприклад, Мартін Руджінський у статті
«Політичний порядок денний на Інтернет-сторінках польських політичних партій» наво-
дить результати дослідження сайтів політиків Польської Республіки12. Автор проаналізу-
вав контент офіційних порталів двох політичних сил: партій «Громадська платформа» та
«Право і Справедливість», визначив авторство матеріалів, їхній розмір і дослідив, які
мультимедійні додатки були на них розміщені. Дослідження проводилося з 1 по 31 грудня
2008 р. Всього було проаналізовано 120 записів з сайту партії «Громадська платформа»
(ГП) і 233 записи з сайту партії «Право і Справедливість» (ПіС), разом опрацьовано
353 матеріали.
У результаті дослідник відзначає, що джерелом інформації на сайтах були: власне
автор, що працює над наповненням сайту (в ГП — 3%, в ПіС — 0%), газета (в ГП — 21,5%,
в ПіС — 50,9%), а також матеріали з радіо (по 17%), телебачення (приблизно по 1-1,5%),
інших Інтернет-ресурсів (не більше 2%). Приблизно по 20% усіх матеріалів обох розгля-
нутих джерел — це передрук інформації з головного інформаційного агентства країни,
Польської Агенції Преси (Polska Agencja Prasowa).
Для визначення розміру матеріалів, що розміщенні на сайті, автор поділив їх на групи
за кількістю слів: до 100 слів, 100-200 слів, 200-400 слів і більше 400 слів. За результатами
дослідження стало очевидним, що переважали публікації розміром 200-400 слів. Зміст
новинних повідомлень на обох сайтах опрацьовувався на основі відомостей з розділу
«Актуальності», оскільки за логікою побудови Інтернер-ресурсів саме там містяться най-
новіші, найважливіші новини та оголошення, які політичні сили хочуть донести своїм
виборцям.
Аналіз сайту «Громадянської Платформи» показав, що в розділі «Актуальності» були
записи наступного характеру: внутрішньопартійні новини — 0,8%, діяльність партії —
6,7%, питання, пов’язанні з урядом (критика уряду, діяльність уряду, підтримка дій уряду,
зміни в кадровій політиці уряду) — 22,5%, діяльність партії в регіонах — 1,7%, питання
співпраці з ЄС (діяльність ЄС, двосторонні відносини Польща-ЄС, діяльність європос-
лів) — 4,2%, інші події, не пов’язані з політикою – 3,3%, опитування громадської думки,
прогнози — 3,3%, інші політичні події — 5,8%, інтерв’ю — 25,8%, сатиричний коментар —
4,2%, інше — 21,7%.
У розділі «Актуальності» сайту партії «Право і Справедливість» були наявні наступні
записи: опитування громадської думки — 0,4%, діяльність партії — 14,6%, питання,
пов’язанні з урядом (критика уряду, діяльність уряду, підтримка дій уряду, зміни в кадровій
політиці уряду) — 7,3%, діяльність партії в регіонах — 15,4%, закордонна політика (питан-
ня, які не стосуються відносин з ЄС) — 2,6%, питання співпраці з ЄС (діяльність ЄС, дво-
сторонні відносини Польща-ЄС, діяльність європослів) — 8,1%, діяльність урядових
інституцій та організацій — 1,7%, інші події, не пов’язані з політикою — 2,1%, інші полі-
тичні події — 1,7%, інтерв’ю — 15%, сатиричний коментар — 17,9%, інше — 13,2%.
Автор зробив висновок, що партія «Право і Справедливість» в Інтернет-комунікації
більш орієнтована на повідомлення про поразки або негативні дії свого політичного
супротивника, у той час як партія «Громадська платформа» намагається всю увагу читачів
сконцентрувати на власних перевагах і здобутках, не висловлюючись негативно про полі-
тичних опонентів.
М. Руджінський також аналізував додаткові матеріали, що були прикріплені до статей.
Під час дослідження було виявлено, що найбільше використовувалися такі файли мульти-
медіа: відео, аудіозаписи (підкасти) або текстові документи. Ці матеріали допомагають
краще сприйняти текст з екрану і показують, що розробники сайтів вміють користуватися
та вміло поєднувати усі можливості політичної комунікації у мережі Інтернет. На жаль, у
досліджуваних статтях фактично не було цих додаткових мультимедійних файлів, на сайті
партії «Право і Справедливість» лише 2% матеріалів мали подібні додатки.
659Юридичні і політичні науки
Українські вчені також проводять емпіричні дослідження, пов’язані з політичною
діяльністю українських і світових лідерів. Наприклад, у книзі «Новини vs. Новини.
Виборча кампанія в новинних телепрограмах» здійснено моніторинг ТВ-програм на теле-
баченні в період української передвиборної кампанії 2004 р.13, причому авторами було
здійснено не лише ґрунтовне прикладне дослідження, а й зібрано теоретичні відомості,
що стали базовими для майбутніх досліджень українських медіа. Один з найостанніших
аналізів друкованих ЗМК провела українська дослідниця О. Зернецька, яка ставить
питання, як медіа англомовних країн висвітлювали кризу у різних країнах світу. Внаслідок
опрацювання матеріалів дослідження вчена отримує оригінальний і «неочікуваний»
висновок: при аналізі стало очевидно, що відбувся феномен «безпрецедентного затягу-
вання на рік оголошення фінансово-економічної кризи у США». Тобто висвітлення
фінансової кризи в друкованих виданнях світу «почалось одночасно — у вересні 2008 р., і
це мало такий вигляд, начебто раніше її не існувало. До вересня криза не визнавалася
медіа, навіть при тому, що фінансові труднощі були очевидними вже у серпні 2007 р.»14.
Але, на жаль, більшість досліджень українських вчених має швидше теоретичний, ніж
практичний характер. Хоча є і прикладний аналіз, наприклад, Валерій Пантелєєв аналізує
пошукову систему Google і ресурс Wikipedia15, Андрій Готун вивчає еволюцію процесу
виборчих кампаній у мережі Інтернет на прикладі Великої Британії та США, аналізуючи
ресурси мережі Інтернет, які політики використали у передвиборчій боротьбі16, Володимир
Кулик аналізує новинні тексти українських газет і телеканалів17. Аналіз сайтів польських
кандидатів на пост Президента республіки Польща наведено у статті «Президентські
вибори у Республіці Польща: особливості Інтернет — комунікації кандидатів»18.
Таким чином, польським вченими було проаналізовано контент статей у головних
виданнях країни, визначено новини, про які пишуть журналісти, розглянуто політичний
дискурс у статтях у пресі та Інтернет-виданнях напередодні виборів різних періодів у
Польській Республіці, проаналізовано сайти основних партій і політиків. Подібні дослі-
дження проводяться українськими науковцями, зокрема, трактуються новини на ТВ та у
пресі, розглядається зміст урядових порталів українських та англомовних країн. Внаслідок
аналізу емпіричних досліджень сучасних засобів масової комунікації, проведених поль-
ськими та українськими вченими, встановлено, що майбутні дослідження варто присвя-
тити тим темам, які ще недостатньо розкриті у вітчизняній політичній думці, а саме: роз-
гляду української політичної комунікації у мережі Інтернет, визначенню, як ЗМК вплива-
ють на політичний розвиток України. Прикладні дослідження варто присвятити аналізу
сайтів політиків і політичних партій на відповідність вимогам сучасного розвитку ІКТ,
визначенню, чи політичні блоґи є популярними серед українських користувачів, та чи
використовують вітчизняні політики мікроблоґи у передвиборчій боротьбі та для під-
тримки зв’язку з прихильниками у період між виборами. Майбутні наукові розвідки варто
проводити, використовуючи метод порівняльного аналізу, порівнюючи результати дослі-
джень українських ЗМК з подібним аналізом мас-медіа Польської Республіки, а також
здійснюючи розширений аналіз контенту цих ЗМК.
1. Gackowski T. Listy frekwencyjne dzienników ogólnopolskich w 2008 roku — raport
badawczy / Tomasz Gackowski, Marcin Łączyńsky // Studia Medioznawcze. — 2009. —
№3 (38). — S. 95-128. 2. Там само. — С.121. 3. Pilarska S. Stronniczość dzienników
“Rzeczpospolita” i “Gazeta Wyborcza” w kampanii parlamentarnej roku 2007 // Studia
empiryczne nad komunikowaniem politycznym w Polsce / pod redakcja Boguslawy Dobek-
Ostrowskiej I Kamili Majdeckiej. — Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego,
2011. — S. 155-169. 4. Там само. — S. 157. 5. Dobek-Ostrowska B. Nagłośnienie kampanii do
Parlamentu Europejskiego w 2009 r. przez dzienniki opiniotwórcze «Gazeta Wyborcza» i
«Rzeczpospolita» // Studia empiryczne nad komunikowaniem politycznym w Polsce / pod
redakcja Boguslawy Dobek-Ostrowskiej I Kamili Majdeckiej. — Wrocław: Wydawnictwo
660 Держава і право • Випуск 56
Uniwersytetu Wrocławskiego, 2011. — S. 191-197. 6. Dobek-Ostrowska B. Studia empiryczne nad
komunikowaniem politycznym // Studia empiryczne nad komunikowaniem politycznym w
Polsce / pod redakcja Boguslawy Dobek-Ostrowskiej I Kamili Majdeckiej. — Wrocław:
Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2011. — S. 15. 7. Hess A., Szymańska А. Pomost
medialny — Rola mediów w międzynarodowej komunikacji politycznej na przykładzie relacji
polsko-niemieckich. — Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagielońskiego, 2007. — 202 s.
8. Там само. — S. 179. 9. Там само. — S. 182. 10. Матвєєва О. Віртуальні спільноти та кібе-
ранархізм як чинники політичної комунікації // Дослідження світової політики. Збірник
наукових праць. — К: ІСЕМВ НАНУ, 2011. — № 4 (57). — С. 238. 11. Szpunar M. Internet
Research vs. Research in the Internet, or How to Research the New Medium — Basic
Methodological Issues // Studia Medioznawcze. — 2007. — №2 (29). — S. 85. 12. Rudziński M.
Agenda polityczna na stronach internytowych polskich partii politycznych // Studia empiryczne
nad komunikowaniem politycznym w Polsce / pod redakcja Boguslawy Dobek-Ostrowskiej I
Kamili Majdeckiej. — Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2011. — S. 63-83.
13. Зернецька О., Костенко Н., Іванов В. Новини vs. Новини. Виборча кампанія в новинних
телепрограмах. — К.: ЦВП, 2005. — 212 c. 14. Зернецька О.В. Провідні друковані медіа та
глобальна криза // Стратегічні пріоритети. — 2011. — №4. — С. 39-44. 15. Пантелєєв В.
Методи інформаційного впливу в мережі Інтернет // Сучасна українська політика: політи-
ки і політологи про неї. — К.: Український центр політичного менеджменту, 2008. —
Спецвипуск: Політичний менеджмент. — С. 313-321. 16. Готун А. Еволюція процесу вибор-
чих кампаній в мережі Інтернет. Досвід США і Великої Британії //Політичний менедж-
мент. — К., 2007. –№ 3. — С. 113-127. 17. Кулик В. Означувальні рамки в новинних текстах
українських мас-медій // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних дослі-
джень ім. І.Ф. Кураса НАН України. — К., 2010. — №3 (47). — С. 326-338. 18. Романенко О.
Президентські вибори у Республіці Польща: особливості Інтернет — комунікації кандида-
тів // Політологічний вісник. — К.: «ІНТАС», 2011. — Вип.51. — С. 394-404.
|