Онтологічний підхід до подання знань в мультиагентних системах дистанційної освіти
Запропоновано онтологічне подання знань у системах дистанційного навчання з метою забезпечення їх інтероперабельності та можливості автоматизованої обробки у мультиагентних системах. The ontological representation of knowledge in the remote education systems (domain knowledge of lecture courses and...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
2006
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6451 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Онтологічний підхід до подання знань в мультиагентних системах дистанційної освіти / В.Л. Плескач, Ю.В. Рогушина // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2006. — № 5. — С. 117-124. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860003085137477632 |
|---|---|
| author | Плескач, В.Л. Рогушина, Ю.В. |
| author_facet | Плескач, В.Л. Рогушина, Ю.В. |
| citation_txt | Онтологічний підхід до подання знань в мультиагентних системах дистанційної освіти / В.Л. Плескач, Ю.В. Рогушина // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2006. — № 5. — С. 117-124. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Запропоновано онтологічне подання знань у системах дистанційного навчання з метою забезпечення їх інтероперабельності та можливості автоматизованої обробки у мультиагентних системах.
The ontological representation of knowledge in the remote education systems (domain knowledge of lecture courses and knowledge about the organizational structure of the educational institution) for the providing of their interoperability and abilities of the automated processing (for example, in the multiagent systems) is proposed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:37:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2006, № 5 117
V.L. Pleskach, Y.V. Rogushina
ONTOLOGICAL APPROACH
FOR REPRESENTATION
OF KNOWLEDGE
IN MULTIAGENT SYSTEMS
OF REMOTE EDUCATION
The ontological representation of
knowledge in the remote education
systems (domain knowledge of
lecture courses and knowledge about
the organizational structure of the
educational institution) for the
providing of their interoperability
and abilities of the automated
processing (for example, in the
multiagent systems) is proposed.
Запропоновано онтологічне по-
дання знань у системах дистан-
ційного навчання з метою забез-
печення їх інтероперабельності
та можливості автоматизованої
обробки у мультиагентних си-
стемах.
В.Л. Плескач, Ю.В. Рогушина,
2006
УДК 681.3(031)
В.Л. ПЛЕСКАЧ, Ю.В. РОГУШИНА
ОНТОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО
ПОДАННЯ ЗНАНЬ В МУЛЬТИ-
АГЕНТНИХ СИСТЕМАХ
ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ
Розвиток інформаційного суспільства забез-
печує швидкий доступ до інформаційних ре-
сурсів (ІР), створених на сьогодні людством.
Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ)
суттєво змінюють зміст і практику сучасної
освіти.
Нині значна частина матеріалів, що вико-
ристовуються в навчальному процесі, пода-
ється в електронній формі. Використання те-
лекомунікацій, мультимедійних навчальних
ІР, Інтернет-технологій та систем, що базу-
ються на знаннях, – потенціал для удоскона-
лень процесу освіти.
Системи дистанційної освіти (СДН) забез-
печують адаптацію процесу навчання до
індивідуальних характеристик слухачів, зві-
льняють викладачів від трудомістких і по-
вторюваних операцій, потрібних для подання
навчальної інформації, сприяють розробці
об'єктивних автоматизованих методів кон-
тролю знань і полегшують накопичення нав-
чально-методичного досвіду.
Тенденції у дистанційній освіті. Концеп-
ція дистанційного навчання (ДН), при якому
слухачі фізично віддалені від навчального
закладу, застосовується навчальними закла-
дами давно. За останні кілька десятиліть у
результаті розвитку ІКТ ДН розвивається
швидкими темпами та поєднується з елект-
ронним навчанням. Засоби доступу до інфо-
рмації через телекомунікаційні мережі дода-
ють якісно нові можливості електронному
навчанню.
Дистанційне навчання – організований за
В.Л. ПЛЕСКАЧ, Ю.В. РОГУШИНА
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2006, № 5 118
певними темами та дисциплінами навчальний процес, який передбачає активний
обмін інформацією між слухачами і викладачем і застосовує сучасні засоби ІКТ.
Це індивідуалізований процес передання і засвоєння знань, умінь, навичок і спо-
собів пізнавальної діяльності людини, який відбувається опосередковано між
територіально віддаленими об’єктами у спеціалізованому середовищі. Персоні-
фікація в системах ДН забезпечує активну стратегію навчання, яка дозволяє
слухачам керувати темпом і межами навчання [1].
Е-learning (електронне навчання) базується на використанні обчислювальної
техніки та відповідного програмного забезпечення (ПЗ). В інтерактивному ре-
жимі слухачам надається навчальний матеріал, а потім здійснюється тестування
в режимі реального часу. Навчальний процес стає більш індивідуалізованим,
слухачі отримують інформацію з тією швидкістю, яка забезпечує ефективне за-
своєння матеріалу. Засоби електронного навчання – це електронні підручники та
енциклопедії, експертні системи, мультимедіа, програми тестування, тренажери,
електронні словники та тезауруси тощо. Електронне навчання базується на кон-
цепціях безперервності освіти і відкритості навчання. Воно дозволяє враховува-
ти індивідуальні пізнавальні здібності тих, кого навчають. Основна проблема
електронного навчання полягає у тому, що важко мотивувати людей до самоос-
віти без безпосередніх контактів з учителем. Технологія WWW надає нові мож-
ливості для здійснення концепції відкритої освіти [2].
Відкрите освіта – це система навчання, доступна усім бажаючим навчатися і
адаптована до їх інтересів. У її основі закладені такі принципи:
- доступність вступу в навчальний заклад для всіх бажаючих;
- вільне планування навчання шляхом вибору із системи курсів індивідуа-
льної програми навчання;
- відсутність фіксованих термінів навчання;
- вільний вибір місця навчання.
Реалізація функцій навчального процесу в системі відкритої освіти припус-
кає наявність таких функціональних складових:
- підготовка дистанційних навчальних курсів і посібників;
- керування навчальним контентом;
- забезпечення зв’язку електронної бібліотеки з навчальним процесом, дос-
туп до ІР Інтернету;
- адміністрування навчального процесу;
- планування процесу навчання, контроль і оцінка ступеня засвоєння індиві-
дуальних знань осіб, які навчаються;
- комунікації у процесі навчання і адміністрування.
Дистанційна освіта – це форма одержання освіти, що базується на застосу-
ванні ІКТ в навчальному процесі. Основна її перевага – гнучкість, тобто слухачі
можуть самостійно обирати час занять і визначати їх інтенсивність, знаходячись
при цьому в постійному контакті з інтерактивним викладачем (тьютором). Ета-
лонна модель освітньої технологічної системи може включати такі системні
компоненти, як об’єкт навчання, педагог, оцінювання, постачання навчальних
курсів, навчальні ресурси та успішність. Курс СДН розробляється на модульній
ОНТОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ПОДАННЯ ЗНАНЬ В МУЛЬТИАГЕНТНИХ СИСТЕМАХ ...
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2006, № 5 119
основі: кожен модуль містить навчально-методичний комплекс дисципліни
(НМКД), який містить чітко окреслений обсяг знань та вмінь і призначений для
вивчення протягом певної кількості годин за навчально-тематичним планом да-
ної дисципліни, а форма контролю здачі курсу передбачає проходження тесту-
вання екзаменаційних питань.
Основні вимоги до побудови модулів: логічність виділення структурної
одиниці, відповідність її змісту розділу, наявність для слухача можливості пря-
мої навігації з будь-якої структурної одиниці в будь-яку іншу, логічно з нею по-
в'язану, можливість переходу від одного розділу до іншого розділу курсу.
Методична допомога має будуватися так, щоб слухач міг перейти від на-
вчання під керівництвом викладача до навчальної діяльності, що організовується
самостійно, з заміною викладацького контролю самоконтролем. Мережна си-
стема ДН складається з двох взаємозалежних частин: клієнтської (з боку того,
кого навчають,) і серверної (з боку тьютора). Серверна частина розташовується
на Web-сайті тьютора, на якому відбувається такі процеси:
- реєстрація слухача;
- вибір набору курсів та сценарію їх вивчення;
- вивчення мультимедійних інтерактивних курсів;
- виконання практичних завдань та ділові ігри;
- тестування отриманих знань та оцінка результатів навчання;
- формування звіту про процес навчання;
- зворотній зв’язок з тьютором для оптимізації процесу навчання.
Основу клієнтської частини складає інтерфейс Web-броузера ("тонкий" клі-
єнт) або спеціалізоване програмне забезпечення робочої станції клієнта, примі-
ром, Java-застосунки ("товстий" клієнт).
Система дистанційного навчання на платформі MicroStrategy. Розгля-
немо приклад системи дистанційного навчання на основі "тонкого" клієнта,
створений на платформі MicroStrategy [3] – аналітичного засобу класу Business
Intelligence, призначеного для інтелектуального аналізу, формування звітів і
встановлення взаємозв'язків у різних функціональних областях діяльності підп-
риємства. MicroStrategy Web забезпечує створення нерегламентованих запитів,
аналіз даних, швидке розгортання і настроювання, спрощуючи процес прийнят-
тя рішень. Для всіх користувачів передбачений доступ, як до агрегованої, так і
до детальної інформації (на рівні транзакцій).
Тонкий клієнт, реалізований у форматі HTML, усуває проблеми сумісності з
броузерами, розгортається через усі засоби мережного захисту.
СДН містить такі базові блоки: інформаційний – для інформаційного напов-
нення ресурсу; комунікативний – для інтерактивного викладання; контролю
знань – механізм тестування і оцінки; управління, що об’єднує інші підсистеми.
СДН забезпечує доставку слухачам навчального матеріалу за допомогою
сучасних ІКТ; інтерактивну взаємодію слухачів і викладачів у процесі навчання;
надання слухачам можливостей самостійної роботи; оцінку знань і навичок слу-
хачів у процесі навчання. Основною проблемою СДН є забезпечення інтеропе-
рабельності у поданні знань, щоб знання, формалізовані для одних курсів, мож-
В.Л. ПЛЕСКАЧ, Ю.В. РОГУШИНА
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2006, № 5 120
на було використовувати в інших, посилатися на них, ефективно здійснювати
пошук на семантичному рівні. Здобуття знань є одним з найважливіших і сла-
боформалізуємих процесів у навчанні. Тому застосування нових інформаційно-
комунікаційних технологій (ІКТ) привело до змін у формах і способах одержан-
ня знань.
Постановка задачі. Для підвищення ефективності процесу навчання корис-
тувачів СДН, розробленої за допомогою MicroStrategy, пропонується розшири-
ти її функції, додавши до неї онтології, які містять знання про дистанційні курси
та моделі навчального процесу, та набір ПА, які дозволяють позбавити користу-
вачів від рутинних операцій та автоматизовано враховувати персональні вимоги
та переваги користувачів, налаштовуючи процес навчання з урахуванням свого
досвіду взаємодії з користувачами.
Онтологічне подання знань в СДН. Через те, що процес навчання безпо-
середньо пов’язаний з обміном знаннями між викладачем та студентом, потріб-
но використовувати формалізоване інтероперабельне подання знань. Сьогодні
найбільш поширені системи, що використовують для цього онтології. Викорис-
тання стандартів технологій дистанційного навчання (ДН) забезпечує доступ до
територіально розосереджених навчальних ІР, створених різними постачальни-
ками освітніх послуг та поданих в Інтернеті, і функціонування СДН в єдиному
інформаційно-освітному середовищі. Перш ніж вивчати певні курси, слухачі
мають можливість обрати саме ті предмети, які їх цікавлять. Проте це важко
зробити тільки за назвою курсу. Для цього доцільно використовувати онтології
курсів та порівнювати їх з онтологіями інтересів або спеціалізації конкретного
слухача. Вдалі набори курсів та послідовності їх вивчення можна побудувати,
індуктивно узагальнюючи досвід тих, хто вже закінчив процес освіти та ефекти-
вно реалізує його результати у практичній діяльності. Крім того, слухачі потре-
бують інформацію про структуру навчального закладу (приміром, функції ви-
кладачів, методистів, деканату) та особливості навчального процесу (наприклад,
про форми контролю навчання, час та місце проведення занять, форму та розмі-
ри оплати), яку теж доцільно подавати у вигляді онтології.
Неформально онтологія – це певний опис погляду на світ у конкретній сфері
інтересів, який складається з набору термінів і правил їх використання, що об-
межує їх значення в рамках конкретної предметної області (ПрО). Онтології до-
зволяють подати поняття так, що вони стають придатними для машинної оброб-
ки. Використання онтологій дозволяє перебороти проблему семантичної гетеро-
генності [4]. На формальному рівні онтологія складається з термінів, їх визна-
чень і атрибутів, відношень між цими термінами, а також пов'язаних з ними ак-
сіом і правил виведення [5]. Це БЗ спеціального виду із семантичною інформа-
цією певної ПрО. Компоненти онтології залежать від парадигми подання. Прак-
тично всі моделі онтологій містять певні концепти (поняття, класи), властивості
концептів (атрибути, ролі), відношення між концептами (залежності, функції) та
додаткові обмеження, що визначаються аксіомами. Концептом може бути опис
задачі, функції, дії, стратегії, процесу міркування тощо. Відношення представ-
ОНТОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ПОДАННЯ ЗНАНЬ В МУЛЬТИАГЕНТНИХ СИСТЕМАХ ...
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2006, № 5 121
ляють тип взаємодії між концептами ПрО. Приклад бінарного відношення – "є
частиною". Аксіоми моделюють твердження, що завжди є істинними.
Онтологічне подання знань про курси, що входять до складу системи диста-
нційної освіти, можна використовувати для об’єднання інформаційних ресурсів
(ІР) однієї області знань у єдиний інформаційний простір (рис. 1).
Онтологія курсуОнтологія курсуОнтологія курсуОнтологія курсу
Онтологія спеціальностіОнтологія спеціальності
Онтологія
навчального закладу
Онтологія
навчального закладу
Онтологія
навчального процесу
Онтологія
навчального процесу
Онтологія курсуОнтологія курсу
Класи понятьКласи понять Класи відношеньКласи відношень
Предметні знанняПредметні знання
Конкретні поняття та відношенняКонкретні поняття та відношення
Мовні ресурсиМовні ресурси
СловникСловник
РИС. 1. Онтологічне подання знань системи дистанційного навчання
Онтологія спеціальності містить класи понять із заданими на них семантич-
ними відношеннями. Вона умовно розділена на онтологію навчального закладу
та онтологію навчального процесу. Онтологія навчального закладу містить зага-
льні класи понять, щодо його організаційно-функціональної структури: складові
штатного розпису (викладачі, адміністрація, обслуговуючий персонал), слухачі
та відношення між ними. Онтологія навчального процесу містить поняття, що
задають структуру для опису методики навчання, такі як модулі, форми контро-
лю знань, шкала оцінювання знань, розклад занять. Термінами онтології є такі
об’єкти: модуль, лекція, лабораторна робота, тестове завдання, додаткова літе-
ратура.
Онтологія курсу відображає загальні знання ПрО курсу, такі як ієрархія кла-
сів понять, семантичні відношення між цими класами. Предметні знання – час-
тина знань, що містить тільки конкретні поняття і відношення. Онтологія мови
документів (словник) – це система мовних засобів, які використовуються для
подання онтології ПрО. Лінгвістична інформація подається словнику за допомо-
гою функціональних груп лексем, виділених класів понять і набору додаткових
атрибутів, що відображають специфіку виразів: синоніми, омоніми тощо. Ство-
рення онтологій (як ручне, так і автоматизоване) потребує розробки відповідних
мовних та програмних засобів, орієнтованих як на людей, так і на програмні
агенти. Розробка універсальних засобів семантичної обробки інформації шляхом
інтеграції усіх наявних підходів є метою проекту Semantic Web консорціуму
W3C (рис. 2).
В.Л. ПЛЕСКАЧ, Ю.В. РОГУШИНА
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2006, № 5 122
ВирішенняВирішення
ТестТест
ЛогікаЛогіка
Словник онтологійСловник онтологій
RDF+RDF ShemeRDF+RDF Sheme Ц
иф
ро
ви
й
пі
дп
ис
Ц
иф
ро
ви
й
пі
дп
ис
XMLXML
UnicodeUnicode URIURI
Інформа-
ційні
документи
Інформа-
ційні
документи
ДаніДані
ДаніДані
ПравилаПравила
РИС. 2. Рівні Semantic Web
На сьогодні найбільш поширена мова подання онтологій OWL (Web
Ontology Language). Онтологія OWL є послідовністю аксіом і фактів, а також
посилань на інші онтології. Це документи Web, на які посилаються через URI.
Protégé [6] – локальна, вільно розповсюджувана Java-програма, призначена
для побудови (створення, редагування і перегляду) онтологій ПрО. Protégé
включає редактор онтологій, що дозволяє проектувати онтології, розгортаючи
ієрархічну структуру абстрактних та конкретних класів і слотів. На основі сфор
мованої онтології Protégé дозволяє генерувати форми отримання знань для
введення екземплярів класів і підкласів. Інструмент має зручний графічний інте-
рфейс. Він підтримує використання мови OWL та дозволяє генерувати html-
документи, які відображають структуру онтологій.
Програмні агенти в системах дистанційного навчання. Знання, подані у
вигляді онтології, зручно обробляти не тільки людині. Їх можуть також застосо-
вувати програмні агенти (ПА). Вони є новою парадигмою програмування, яка
дозволяє перейти на новий, більш інтелектуальний рівень взаємодії користувача
з програмним і апаратним забезпеченням. ПА називають програмну сутність з
такими ознаками, як цілеспрямована поведінка, знання методів вирішення про-
блеми для певної ПрО, автономна і проактивна діяльність від імені клієнта і зда-
тність навчатися на досвіді спілкування з клієнтом або конкретною проблемою.
Це визначення висуває на перший план соціальні аспекти взаємодії між кори-
стувачем і агентом [1].
Еталонна модель освітньої технологічної системи містить такі системні
компоненти: об’єкт навчання, педагог, оцінювання, постачання навчальних кур-
сів, навчальні ресурси, успішність. Функціональні складові СДН: процеси (на-
вчання, оцінка знань, викладання, постачання); БД (навчальні ресурси, успіш-
ність, слухачі); потоки даних (інформація про переваги в навчанні, поведінку,
оцінки, переваги і результати виконання навчальних завдань, запити тощо).
ОНТОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ПОДАННЯ ЗНАНЬ В МУЛЬТИАГЕНТНИХ СИСТЕМАХ ...
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2006, № 5 123
ПА можуть використовуватися для реалізації функцій усіх цих складових,
але найбільш широко вони застосовуються для забезпечення комунікацій між
об’єктами системи дистанційного навчання та ресурсами, що використовуються
у цьому процесі.
Нині існує багато інструментів дистанційного навчання та e-learning, які рі-
зняться за функціями та цілями. Призначення ПА в цій сфері – забезпечити слу-
хачам доступ до потрібних курсів та зручні умови навчання. Так, студенти різ-
них спеціальностей вчаться за різними програмами і в багатьох випадках мають
різну теоретичну і практичну підготовку. Їх персональні ПА аналізують це і
пропонують їм не тільки універсальну програму курсу, але і додаткові факти і
довідники від інших курсів, яких вони не вивчали.
Через те, що процес навчання безпосередньо пов’язаний з обміном знання-
ми між викладачем та студентом, ПА мають використовувати формалізоване
інтероперабельне подання знань. Сьогодні найбільш поширені системи, що ви-
користовують для цього онтології. Приміром, пропонується мультиагентний он-
тологічний підхід до створення розподілених систем дистанційного навчання
(СДН), що базується на принципах проекту Semantic Web і агентних технологі-
ях. Використання стандартів технологій дистанційного навчання (ДН) забезпе-
чує доступ до територіально розосереджених навчальних ІР, створених різними
постачальниками освітніх послуг та поданих в Інтернеті, і функціонування СДН
в єдиному інформаційно-освітному середовищі.
Характерною рисою архітектури мультиагентних онтологічних СДН
(МОСДН) є реалізація розподіленості і персоналізації за допомогою мультиаге-
нтного онтологічного підходу. Розподіленість забезпечується за рахунок вико-
ристання ПА, територіально розосереджених на різних комп’ютерах: персона-
льні агенти створюються для кожного, кого навчають, на порталі ДН, агент-
координатор здійснює керування СДН на сервері ДН, агент навчальних ІР здійс-
нює доступ до навчальних матеріалів з комп’ютерів різних постачальників осві-
тніх послуг. Персоналізація навчання досягається за рахунок онтологічних мо-
делей, що забезпечують метазнання для здійснення індивідуального підбору на-
вчальних матеріалів з використанням МОСДН. Метазнання подані мовою OWL.
У процесі роботи МОСДН має можливість одержувати дані про переваги
користувача як явно (анкетування, обробка користувальницьких запитів), так і
неявно (наприклад, аналізуючи статистику відвідування різних розділів). На базі
цієї інформації можна будувати евристичні класифікації користувачів і припу-
щення про "наступні кроки" користувача, відповідним чином перебудовувати
засоби навігації, формувати освітні сценарії (наприклад, залежно від рівня під-
готовки користувача або часу).
У МОСДН можна виділити агенти слухача, тьютора та курсу, а також аген-
тів-посередників (брокерів, координаторів, адміністраторів, інформаторів тощо).
Застосування концепції інтелектуальних ПА для розробки системи дистанційної
освіти дозволяє спростити і якісно поліпшити процес одержання людиною знань
і інформації, дає можливість персональному агентові користувача виконувати
автономно задачі, поставлені перед ним, здобувати і систематизувати знання, що
В.Л. ПЛЕСКАЧ, Ю.В. РОГУШИНА
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2006, № 5 124
виводить подібні системи на якісно новий рівень. Інтелектуальні ПА здійсню-
ють обробку навчально-методичної та іншої інформації, що зберігається в БД
системи, її адаптацію до переваг користувачів і можливості транспортної підси-
стеми і доставку її користувачам. Використання агентів забезпечує особливо
високу гнучкість, ефективність, а також надійність обробки інформаційних по-
токів в інформаційному освітньому середовищі. Для зміни сценаріїв роботи сис-
теми достатньо змінити або доповнити базу правил функціонування інтелектуа-
льних ПА. Для розширення функціональних можливостей системи в неї можуть
додаватися нові ПА.
Взаємодіючи з користувачами системи, інтелектуальні ПА накопичують і
обробляють дані про їх переваги. Це дозволяє ПА змінювати сценарії своєї по-
ведінки, що зрештою приводить до самонастроювання системи під вимоги конк-
ретних користувачів – слухачів і тьюторів. Підбір даних може здійснюватися у
вигляді обробки запитів, аналізу траєкторії переміщення в навчальному просторі
і анкетування. Приміром, на протязі засвоєння слухачами певного курсу накопи-
чуються статистичні відомості про цей процес (порядок та тривалість вивчення
окремих модулів, результати проміжного тестування, форми виконання практи-
чних завдань. Види надання звітності тощо), які порівнюються з оцінками, які
отримують слухачі. На основі цих даних персональні агенти слухачів рекомен-
дують їм ті сценарії, які з урахуванням їх персональних особливостей мають
привести до найкращих результатів.
Висновки. Здобуття предметних знань – найскладніший та найтриваліший
етап у створенні систем дистанційного навчання (як і інших інформаційних сис-
тем, що базуються на експертних знаннях). Онтологічне подання знань забезпе-
чує їх інтероперабельність та дозволяє повторно використовувати їх при ство-
ренні нових курсів та модулів, а також дозволяє автоматизувати пошук інфор-
мації про ці курси (мету, завдання, предмет курсу, його основні терміни,
пов’язані з ним курси) на семантичному рівні. Цю інформацію можуть викори-
стовувати агенти для персоналізації процесу навчання.
1. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В. Агентні технології: Монографія. – К.: КНТЕУ, 2005. –
344 с.
2. Современные компьютерные технологии в дистанционном обучении. Науч.изд. Под ред.
А.И. Пушкаря – Харьков: ХНЭУ, 2004. – 396 с.
3. Microstrategy 7. – http://www.microstrategy.com
4. Овдій О.М., Проскудіна Г.Ю. Онтології у контексті інтеграції інформації: представлен-
ня, методи та інструменти побудови // Проблеми програмування. – 2004. – № 4. –
С. 353 – 366.
5. Гаврилова Т.А., Хорошевский В.Ф. Базы знаний интеллектуальных систем. – СПб.: Питер,
2001. – 382 с.
6. Musen M. Domain Ontologies in Software Engineering: Use of Protege with the EON
Architecture // Methods of Inform. in Medicine, 1998. – P. 540 550.
Получено 15.06.2005
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6451 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-9908 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:37:40Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Плескач, В.Л. Рогушина, Ю.В. 2010-03-04T10:50:20Z 2010-03-04T10:50:20Z 2006 Онтологічний підхід до подання знань в мультиагентних системах дистанційної освіти / В.Л. Плескач, Ю.В. Рогушина // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2006. — № 5. — С. 117-124. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1817-9908 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6451 Запропоновано онтологічне подання знань у системах дистанційного навчання з метою забезпечення їх інтероперабельності та можливості автоматизованої обробки у мультиагентних системах. The ontological representation of knowledge in the remote education systems (domain knowledge of lecture courses and knowledge about the organizational structure of the educational institution) for the providing of their interoperability and abilities of the automated processing (for example, in the multiagent systems) is proposed. uk Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України Онтологічний підхід до подання знань в мультиагентних системах дистанційної освіти Ontological approach for representation of knowledge in multiagent systems of remote education Article published earlier |
| spellingShingle | Онтологічний підхід до подання знань в мультиагентних системах дистанційної освіти Плескач, В.Л. Рогушина, Ю.В. |
| title | Онтологічний підхід до подання знань в мультиагентних системах дистанційної освіти |
| title_alt | Ontological approach for representation of knowledge in multiagent systems of remote education |
| title_full | Онтологічний підхід до подання знань в мультиагентних системах дистанційної освіти |
| title_fullStr | Онтологічний підхід до подання знань в мультиагентних системах дистанційної освіти |
| title_full_unstemmed | Онтологічний підхід до подання знань в мультиагентних системах дистанційної освіти |
| title_short | Онтологічний підхід до подання знань в мультиагентних системах дистанційної освіти |
| title_sort | онтологічний підхід до подання знань в мультиагентних системах дистанційної освіти |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6451 |
| work_keys_str_mv | AT pleskačvl ontologíčniipídhíddopodannâznanʹvmulʹtiagentnihsistemahdistancíinoíosvíti AT rogušinaûv ontologíčniipídhíddopodannâznanʹvmulʹtiagentnihsistemahdistancíinoíosvíti AT pleskačvl ontologicalapproachforrepresentationofknowledgeinmultiagentsystemsofremoteeducation AT rogušinaûv ontologicalapproachforrepresentationofknowledgeinmultiagentsystemsofremoteeducation |