Теоретично-правова характеристика відмови прокурора від обвинувачення та наслідки останньої для підсудного
Здійснена теоретично-правова характеристика відмови прокурора від обвинувачення та наслідки останньої для підсудного. Осуществлена теоретически-правовая характеристика отказа прокурора от обвинения и последствия последней для подсудимого. This article was made theoretically - the legal description o...
Saved in:
| Published in: | Держава і право |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64529 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Теоретично-правова характеристика відмови прокурора від обвинувачення та наслідки останньої для підсудного / Н.О. Турман // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 438-443. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859641027400302592 |
|---|---|
| author | Турман, Н.О. |
| author_facet | Турман, Н.О. |
| citation_txt | Теоретично-правова характеристика відмови прокурора від обвинувачення та наслідки останньої для підсудного / Н.О. Турман // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 438-443. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Здійснена теоретично-правова характеристика відмови прокурора від обвинувачення та наслідки останньої для підсудного.
Осуществлена теоретически-правовая характеристика отказа прокурора от обвинения и последствия последней для подсудимого.
This article was made theoretically - the legal description of the refusal of the prosecutor charges and the effects last for defendant.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:21:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
Н. О. ТУР МАН
ТЕОРЕТИЧНО-ПРАВОВАХАРАКТЕРИСТИКАВІДМОВИПРОКУРОРА
ВІДОБВИНУВАЧЕННЯТАНАСЛІДКИОСТАННЬОЇДЛЯПІДСУДНОГО
Здійсне на те о ре тич нопра во ва ха рак те ри с ти ка відмо ви про ку ро ра від об ви ну ва
чен ня та наслідки ос тан ньої для підсуд но го.
Ключовіслова: відмо ва про ку ро ра від об ви ну ва чен ня; наслідки відмо ви про ку ро ра
від об ви ну ва чен ня для підсуд но го.
Осу ще ств ле на те о ре ти че с кипра во вая ха рак те ри с ти ка от ка за про ку ро ра от
об ви не ния и по след ст вия по след ней для под су ди мо го.
Ключевыеслова: от каз про ку ро ра от об ви не ния; по след ст вия от ка за про ку ро ра
от об ви не ния для под су ди мо го.
This article was made theoretically the legal description of the refusal of the prosecutor
charges and the effects last for defendant.
Keywords: failure of the prosecutor against him; consequences of the рrosecutor for
prosecution of the defendant.
Інститутвідмовипрокуроравідобвинуваченняєважливимінститутомукри-
мінальномупроцесітасвоєріднимпоказникомдемократичногорозвиткудержави.
Значеннявідмовипрокуроравідобвинуваченняможназрозумітизетимології
самихтермінів,«відмова»або«відмовитись»означаєвираженнянезгодизчим-
небудь,перестатидіяти1.Тобтовданомувипадку–цевираженнянезгодизобви-
нуваченням, яке інкримінується певній особі, шляхом заперечення його закон-
ностійобґрунтованості.
Інститутвідмовипрокуроравідобвинувачення–цесукупністькримінально-
процесуальнихнорм,якірегулюютьвідмовудержавногообвинувачавідобвину-
вачення.Данимнормамвластивоте,щовонирегулюютьпевнусукупністьправо-
відносин, які виникають у зв’язку з відмовою прокурора від обвинувачення. У
даному випадку використовуються загальні принципи та поняття, властиві для
всьогокримінально-процесуальногоправа(обвинувачення,відмовавідобвинува-
чення, державний обвинувач, потерпілий). Вищезазначений інститут необхідно
розглядативсукупностізіншимиінститутамикримінально-процесуальногопра-
ва, що становлять єдине ціле, доповнюються і розвиваються у взаємодії між
собою.
Відповідальністьпрокуроразаприйняттярішенняпровідмовувіддержавно-
гообвинуваченняєдоситьвисокою,аджепомилкадержавногообвинувачапри
прийняттівідповідногорішенняможепотягтизасобоюуникненняособою,яка
дійсно вчинила злочин, кримінальної відповідальності, засудження не винної
особи,атакожпорушенняправпотерпілоїособийіншихучасниківпроцесу.
Поняттяісутністьвідмовипрокуроравіддержавногообвинуваченнянеєпро-
стимтаоднозначним.УзаконодавствіУкраїниданомуінститутуприділеномало
уваги, такі недоліки законодавства породжують низку проблем процедурного
характеру стосовно втілення інституту відмови від обвинувачення вжиття.На
низькому рівні досліджено значення правових і процесуальних наслідків, які
наступаютьдлясуб’єктівзавідмовидержавногообвинувачавідобвинувачення.
438 Держава і право • Випуск 55
Єдиного, чітко закріпленого у нормативних актах визначення відмови від
обвинуваченнянеіснує.Зокрема,ст.264КПКзакріплюєположеннябільшпроце-
дурногохарактерудепередбачено,щоколиврезультатісудовогорозглядупроку-
рорприйдедопереконання,щоданісудовогослідстванепідтверджуютьпред’яв-
леногопідсудномуобвинувачення,вінповиненвідмовитисявідобвинувачення.
Вусіхвипадкахдіяльності,щостосуєтьсявідмовипрокуроравідпідтримання
обвинуваченнявсудіпритаманніоб’єктивнітасуб’єктивніознаки.
Всіназванідіїпрокурорасприймаютьсяіоцінюютьсяприсутнімивзалісудо-
вогозасіданняособами,тобтоякнаслідоксукупністьцихдійможерозглядатись
якоб’єктив ний біквідмовипрокуроравіддержавногообвинувачення.
Єдність мети, мотивів і переконань прокурора, які в кінцевому результаті
характеризуютьвідношенняпрокурорадообвинувачення,інкримінованогокон-
кретнійособі,утворює суб’єктив нийбіквідмовипрокуроравіддержавногообви-
нувачення.
Іоб’єктивному,ісуб’єктивномубокамданоговидупрокурорськоїдіяльності
притаманнісвоїриси,характеристикаякихідопомагаєрозкритипоняттявідмови
прокуроравідобвинувачення,проникнутивсутністьданогопоняття.
Водночаспотрібновказуватинате,щопереконанняпрокуроразавідмовивід
обвинувачення не має бути суб’єктивною впевненістю, яка не заснована на
об’єктивнихданих.В.Ш.Харчикова зазначає,що така суб’єктивна впевненість
можебутинаслідкомнедостатньоїпрофесійноїпідготовкипрокурора2.
В цілому переконання прокурора при відмові від обвинувачення повинно
матиоб’єктивну,анесуб’єктивну«основу»,якускладають:
–фактичніобставиникримінальноїсправи,яківстановленнінаосновівільної
оцінкидоказів;
– кримінальний закон, який визначає склади злочинів, тільки за наявності
яких у діянні підсудного вінможепритягуватися до кримінальної відповідаль-
ності;
–уримінально-процесуальнийзакон,якийпередбачаєсампроцесздійснення
відмовивідобвинувачення.
Длятого,щоброзкритизмістпоняттяінсти ту ту відмо ви про ку ро ра від об ви
ну ва чен ня,необхідноправильнотадетальнішеохарактеризуватитійогооз на ки,
якієвагомими,задопомогоюякихможнавідмежуватиданийінститутвідінших.
Самене по го д жен ня про ку ро ра з об ви ну ва чен ням, його заперечення в суді є
пер шою суттєвою ознакою, яка характеризує поняття відмови прокурора від
обвинувачення3.Беззапереченняобвинуваченнянемаєінеможебутивідмовивід
ньогоякпевноїактивноїдіяльності.
Ак тив на діяльність про ку ро ра,восновіякоїлежитьнепогодженнязобвину-
ваченням(йогоусневисловлюваннястосовнообвинувачення),єдру гою суттєвою
ознакою, яка характеризує відмову прокурора від обвинувачення. При цьому
відмовавіддержавногообвинуваченняєпублічнимвиразомкінцевоговідношен-
няпрокурорадообвинувачення,якерозглядаєтьсявсуді.Це«заява»,«звернен-
ня»,«постанова».Фактично–цеофіційнепублічневиявленняпозиціїпрокурора,
адресатомякогоєсуд.Законвказуєнайогоформу–цепостановаівисуваєвимо-
гидонеї–вмотивованість.
Тре ть оюсуттєвоюознакоюєфак тич не при пи нен ня про ку ро ромздійснюваної
нимранішеобвинувальноїдіяльності.
Чет вер тою ознакоювідмовивідобвинуваченняєте,щовсівис нов ки проку-
439Юридичні і політичні науки
рорастосовновідмовиповинніґрунтуватисянави мо гах за ко ну.
П’ятоюознакоюєте,щорішен ня прокурорапровідмовувідобвинувачення
маєнелишемо раль ноетич ний ха рак тер,айпро фесійнопси хо логічне зна чен ня
тому,щопрокурор-обвинувачберенасебесміливістьівизнаєпевнучастинувини
занедолікиорганівдосудовогослідствасвоїхколегпороботі4.
Шо с тоюознакоювідмовивідобвинуваченняєте,щоприймаючитакерішен-
ня і виносячимотивовану постанову змінюється пра во вий ста тус підсудного,
якийфактичноперетворюєтьсянапретендентанареабілітацію.
Довказанихознакможнадодатищетакі:
1)суб’єктомвідмовиєпрокурор–державнийобвинувач,якийкористується
процесуальноюсамостійністю;
2)відмовамаєособливіправовінаслідки–закриттясправисудомзач.2ст.
282КПКнаосновіпідстав,передбаченихуст.6КПКзаумови,щопотерпілийне
вимагаєпродовженнярозглядусправиінебажаєпідтримуватиобвинувачення.
Отже, відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення озна-
чає, по-перше, заперечення обвинувачення в матеріально-правовому аспекті і,
по-друге, фактичне припинення обвинувачення в кримінально-процесуальному
аспекті.
Усі з даних ознак є основними, без якихнеможлива відмова прокурора від
державногообвинувачення,вонивзаємодіютьівзаємодоповнюютьоднаодну.
Направляючисправувсудпершої інстанції іпідтримуючиобвинуваченняв
суді, прокурор повинен бути переконаний у винності підсудного, його позиція
повинна в будь-якому випадкубутичітка, протене остаточна, адже вонаможе
змінюватисянаосновізібранихідослідженихдоказівпідчассудовогорозгляду.
Прокурор повинен бути готовим до того, що судовий розгляд справи може
по-іншомувисвітлитиобставинисправи,атомуневиключено,щопідвпливом
такихобставинвисновки,доякихвіндійшов,йогопереконаністьувинностіосо-
биможутьзмінюватися.
НадумкуВ.С.Зеленецького,відмовапрокуроравідобвинуваченнявсудімає
соціально-політичне,гносеологічне,правове,етичне,психологічне,виховнезна-
чення5.
У діяльності прокурора, який підтримує обвинувачення повинен лежати
принцип,щобжоденневиннийнебувпокаранийізасуджений,адійсновинний
понісвідповідальність.
Відмова прокурора від обвинувачення в суді першої інстанції становить
собоюпевні твердження, які базуютьсяна встановлених кримінально-процесу-
альнимзакономосновах,цепроцесуальнерішенняпрокурора,якеозначаєприпи-
нення нимповністючи в певній частині діяльності по кримінальній справі по
відношеннюдопідсудного.
Відмова від обвинувачення завжди направлена в позитивну сторону для
підсудноготаоб’єктивнопокращуєйогостановище.
Доситьчастосередтеоретиківіпрактиківпостаєпитання:«Відмовавідобви-
нувачення–правочиобов’язок?»Багатовченихсходятьсянадумці(ізнеюваж-
ко не погодитися), що відмова – це не тільки право прокурора, але і його
обов’язок.
Визначеннязаконодавцемвідмовивідобвинуваченняякправапрокуроравик-
ликалокритикузбокупроцесуалістів.ТакІ.Д.Перлов,обґрунтовуючи,щомова
вданомувипадкуповиннайтинепроправо,апрообов’язокпрокурора,зазначає:
440 Держава і право • Випуск 55
«Недопустимо, щоб прокурор підтримував обвинувачення всупереч даним
судового слідства. Така позиція прокурора суперечила б принципу об’єктивної
істини».
Занаявностівідповіднихпідставвідмовавідобвинуваченнянетількиможли-
ва, але й необхідна в кримінальному процесі як спосіб своєрідного вираження
негативноговідношенняпрокурорадопред’явленогодержавногообвинувачення
противідповідноїособи.
Отже,відмовапрокуроравідобвинувачення–цеактивнадіяльність (заява)
прокурора, яка в подальшому виражається у формі мотивованої постанови (де
зазначаютьсяпричинитамотивинеможливостіпідтриманнядержавногообвину-
вачення)адресованоїсуду,вякійпрокурорповністюабочасткововиражаєнезго-
дузобвинуваченням,інкримінованимконкретнійособі,фактичноприпиняючив
цілому чи в якісь частині продовження обвинувальної діяльності проти даної
особи.
Відмовапрокуроравідобвинуваченнятягненастанняправовихнаслідківдля
всіхучасниківпроцесу,втомучисліідляпідсудного,якієправовими,оскільки
виникають,змінюютьсяіприпиняютьсявходіздійсненнявідповідногоправозас-
тосовного процесу.Наслідки для всіх учасників процесу є істотними, оскільки
виникають у зв’язку з відмовоювід обвинувачення, а сама відмова є суттєвим
феноменомукримінальнихсправахівподальшомуосновнимпредметомсудово-
горозгляду.
ВартопогодитисяздумкоюВ.С.Зеленецькогопроте,що,якщопевнінаслідки
наступаютьдляпідсудногоузв’язкуізпідтриманнямпрокуроромобвинувачення
всуді, топривідмовіпрокуроравідобвинуваченнядляпідсудногонаступають
кардинальноіншіправовінаслідки.
Аналізуючисутністьвідмовипрокуроравідобвинувачення,можнавпевнено
стверджувати, що прийняття такого рішення та здійснення процесуальних дій
прокуроромзавждипозитивновпливаютьнаправовийстатуспідсудного.
Ніякихсумнівівневикликаєтойфакт,щопідтриманняобвинуваченняпроку-
рором тільки підсилює функцію обвинувачення при цьому діяльність сторони
захисту стосовно виправдання підсудного стає значно важчою. Відбувається
своєрідна боротьба функції обвинувачення із функцією захисту. Тому можна
впевненостверджувати,щовідмовапрокуроравіддержавногообвинуваченняє
певною процесуальною основою, на якій відбувається своєрідне об’єднання
зусиль прокурора і сторони захисту з метою спростування обвинувачення. У
даномувипадкувідносинисвоєрідноїборотьби,якііснувалиміжстороноюобви-
нуваченняістороноюзахисту,значнозмінюютьсяіданіособи,починаютьдіяти
«водномунапрямі».Змінюєтьсявідношенняпрокурорастосовнообвинувачення,
знегативногоставленнявоноперерословпозитивне,позиціяпрокурорапочинає
збігатисязпозицієюзахисту.Фактично,вданомувипадкузначнополегшується
діяльністьсторонизахисту,яказначнопростішеможереалізуватисвоїзусилля,
які направляються на заперечення достовірності обвинувачення і виправдання
обвинуваченого.Такий збігпозиціїпрокурора-обвинувача і сторони захистуне
може розглядатись як парадокс, томущо як прокурор, так і захисник повинні
прагнутидосягти істиниусправі ісприятиправильномуїївирішеню.Воснові
судочинстваповиненлежатипринцип справедливого судового розгляду, який є
ознакоюдемократичної,правовоїдержави.Справедливийсудовийрозглядвклю-
чає в себе застосування покарання дійсно до винної особи чи виправдування
441Юридичні і політичні науки
невинної іреабілітаціяостанньоївочахгромадськогосуспільства,такідії–це
правильнийшляхупобудовідієвогокримінально-процесуальногозаконодавства.
Такий принцип справедливості означає,що право виступає якміра справедли-
вості, якморально-правовадомірністьвкладеного таотриманоговусіх сферах
життєдіяльностілюдинитаїхньогоправовогозабезпечення.Принципсправедли-
вості є важливим при вирішенні конкретних юридичних справ. Він конкрети-
зується у принципі рівності, адже заКонституцієюУкраїни людина, її життя і
здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека є найвищою соціальною
цінністю,праваісвободилюдинитаїїгарантіївизначаютьзмістіспрямованість
діяльності держави, а її головний обов’язок – їх утвердження та забезпечення.
ТобтозгідноОсновногоЗаконугромадянимаютьрівніконституційніправаісво-
бодитаєрівнимипередзаконом,аучасникисудовогопроцесувільнівнаданні
судусвоїхдоказівівдоведенніпереднимїхньоїпереконливості.
Позиціяпрокуроратазахистузавідмовипершоговідобвинуваченняпокли-
каназабезпечитиправильневирішеннякримінальноїсправитапопередитизасу-
дженняневинноїособи.Судвданомувипадкупродовжуєзалишатисянейтраль-
ниморганоміумежахчинногозаконодавстваздійснюєподальшийпроцесперед-
баченийпривідмовівідобвинувачення.
Наслідкивідмовипрокуроравідобвинуваченнязавждипозитивнідляпідсуд-
ного. У даному випадку стосовно підсудного закривається справа і він випус-
каєтьсянаволю,вважаєтьсяособою,яканескоїлазлочинімаєправонавідшко-
дуванняїйзавданихзбитків.
Зареалізаціївідмовипрокуроравідобвинуваченнявиникаєпитаннястосовно
відшкодуванняморальноїтаматеріальноїшкоди,завданоїпідсудному.Длявизна-
чення за громадянином права на відшкодування збитків достатньо встановити
наявністьпричинногозв’язкуміждіямитанаслідками.ЧиннийКПКУкраїнист.
53-1передбачає,щовразізакриттякримінальноїсправизавідсутностіподіїзло-
чину,відсутностівдіянніскладузлочину,атакожуразіпостановленнявиправ-
довувальноговирокуоргандізнання,слідчий,прокурорісудзобов’язанніроз’яс-
нитиособіпорядокпоновленняїїпорушенихправівжитинеобхіднізаходидля
відшкодуванняшкоди,завданоїособівнаслідокнезаконногозасудження,притяг-
ненняякобвинуваченого,затримання,застосуваннязапобіжногозаходу.
Уданихвипадкахпостаєпитанняпрореабілітаціюособи,відносноякоїзнято
обвинувачення.Поняття«реабілітація»походитьвіднімецького«rehabilitation»і
означає повернення до свого попереднього стану; відновлення. Елементами
механізмуреабілітаціїповиннівиступати,зодногобоку,скасуваннянезаконного
танеобґрунтованогорішенняівизнанняправанареабілітацію,азіншого–усу-
нення завданихнеправомірнимрішеннямнаслідків.Компенсація повинна бути
всеосяжноюістосуватисямайнової,моральноїшкоди, іншихпорушенихправі
законнихінтересівособи.
Роз’ясненняправатапорядкувідшкодуванняшкоди,нанашудумку,зобов’яза-
ний здійснити суд. Здійснюючи таке роз’яснення необхідно вказати, до яких
органівівякітерміниособаможезвернутисьзтакоювимого.
Ст.1176ЦКУкраїнипередбачаєвідшкодуванняшкоди,завданоїнезаконним
рішеннями,діямичибездіяльністюорганамидізнання,досудовогослідства,про-
куратуриабосуду.Вданомувипадкушкода,завданафізичнійособівнаслідокїї
незаконного засудження, обрання запобіжного заходу триманняпід вартоюабо
підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення
442 Держава і право • Випуск 55
адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодо-
вуєтьсядержавоюуповномуобсязінезалежновідвинипосадовихіслужбових
осіборганудізнання,досудовогослідства,прокуратуриабосуду.Особамаєправо
на відшкодування впорядкуцивільного судочинствашкоди внаслідок закриття
кримінальноїсправизапідставамивстановленимист.6КПК.Порядоквідшкоду-
ваннявищезазначеноїшкодирегулюєтьсятакожЗакономУкраїни«Пропорядок
відшкодуванняшкоди,завданоїгромадяниновінезаконнимидіямиорганівдізнан-
ня,досудовогослідства,прокуратуриісуду».ВідповіднодоположеньцьогоЗако-
нупідлягаєвідшкодуваннюшкода,завданагромадяниновівнаслідок:незаконно-
гозасудження,незаконногопритягненняякобвинуваченого,незаконноговзяттяі
триманняпідвартою.Уданомузаконізакріплюютьсярозміритапорядоквідшко-
дуванняматеріальноїтаморальноїшкодиувипадкузакриттякримінальноїспра-
визавідсутностіподіїзлочину,відсутностівдіянняхскладузлочинуабонедове-
деностіучастіобвинуваченогоувчиненізлочину.Неменшважливимєвирішен-
ня питання про поновлення честі та гідності особи. Суть проблеми полягає в
тому,щопідсуднийнапсихологічномурівнівідчуваєпотребунелишевофіційно-
му визнанні судом його непричетності до злочину та відшкодуванні реальних
матеріальнихзбитків,айутому,щобматиможливістьдовестицейфактдовідо-
мавсіх,хтознавпропритягненняйогодовідповідальності.Нерідкоінформація
прореабілітаціюособи,яканезаконнопритягнутадовідповідальності,спросто-
вуєтьсяшляхомпублікаціїупресічиподвідомленняїїпотелебаченню.
Підставоюдля виникнення права на реабілітацію є припинення криміналь-
ного переслідування у зв’язку з відмовою державного обвинувача від обвину-
вачення.
Починаючизмоментувідмовипрокуроравідобвинувачення,подальшадоля
кримінальної справи і статуспідсудного знаходитьсяврукахпотерпілоїособи,
яка абопогодиться з відмовоювідобвинувачення, висунутоюпрокурором, або
продовжитьсамостійнопідтримуватиобвинувачення,врезультатічогосправане
будезакрита,абудепродовжуватирозглядатися.
1. Оже гов С.И. Словарь руского языка. – М.: Советская енциклопедия, 1973. –
С.430. 2. Хар чи ко ва В.Ш. Формирование обвинения в уголовном процессе: Дис.…
канд.юрид.наук. –Кемерово, 2004. –С. 160.3. Кон да ков Н.И.Логический словарь-
справочник. -М.:Наука, 1975. –С. 421.4. Про ку ра ту ра України: академічний курс:
Підручник / В.В. Сухонос, В.П. Лакизюк, Л.Р. Грицаєнко, В.М. Руденко; За заг. ред.
к.ю.н.,доцентаВ.В.Сухоноса.–Суми:Університетськакнига,2005.–С.1087-114.
443Юридичні і політичні науки
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64529 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:21:57Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Турман, Н.О. 2014-06-16T09:16:19Z 2014-06-16T09:16:19Z 2012 Теоретично-правова характеристика відмови прокурора від обвинувачення та наслідки останньої для підсудного / Н.О. Турман // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 438-443. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64529 Здійснена теоретично-правова характеристика відмови прокурора від обвинувачення та наслідки останньої для підсудного. Осуществлена теоретически-правовая характеристика отказа прокурора от обвинения и последствия последней для подсудимого. This article was made theoretically - the legal description of the refusal of the prosecutor charges and the effects last for defendant. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Теоретично-правова характеристика відмови прокурора від обвинувачення та наслідки останньої для підсудного Article published earlier |
| spellingShingle | Теоретично-правова характеристика відмови прокурора від обвинувачення та наслідки останньої для підсудного Турман, Н.О. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
| title | Теоретично-правова характеристика відмови прокурора від обвинувачення та наслідки останньої для підсудного |
| title_full | Теоретично-правова характеристика відмови прокурора від обвинувачення та наслідки останньої для підсудного |
| title_fullStr | Теоретично-правова характеристика відмови прокурора від обвинувачення та наслідки останньої для підсудного |
| title_full_unstemmed | Теоретично-правова характеристика відмови прокурора від обвинувачення та наслідки останньої для підсудного |
| title_short | Теоретично-правова характеристика відмови прокурора від обвинувачення та наслідки останньої для підсудного |
| title_sort | теоретично-правова характеристика відмови прокурора від обвинувачення та наслідки останньої для підсудного |
| topic | Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
| topic_facet | Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64529 |
| work_keys_str_mv | AT turmanno teoretičnopravovaharakteristikavídmoviprokuroravídobvinuvačennâtanaslídkiostannʹoídlâpídsudnogo |