Психологія судової діяльності
Розглянуті психологічні фактори, що впливають на процес судового пізнання. Рассмотрены психологические факторы, влияющие на процесс судебного познания. Article considers psychologic factors which work on the process of legal perception....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Держава і право |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64544 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Психологія судової діяльності / Н.М. Ахтирська // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 415-419. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64544 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ахтирська, Н.М. 2014-06-16T09:28:46Z 2014-06-16T09:28:46Z 2012 Психологія судової діяльності / Н.М. Ахтирська // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 415-419. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64544 Розглянуті психологічні фактори, що впливають на процес судового пізнання. Рассмотрены психологические факторы, влияющие на процесс судебного познания. Article considers psychologic factors which work on the process of legal perception. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Психологія судової діяльності Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Психологія судової діяльності |
| spellingShingle |
Психологія судової діяльності Ахтирська, Н.М. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
| title_short |
Психологія судової діяльності |
| title_full |
Психологія судової діяльності |
| title_fullStr |
Психологія судової діяльності |
| title_full_unstemmed |
Психологія судової діяльності |
| title_sort |
психологія судової діяльності |
| author |
Ахтирська, Н.М. |
| author_facet |
Ахтирська, Н.М. |
| topic |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
| topic_facet |
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Держава і право |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| format |
Article |
| description |
Розглянуті психологічні фактори, що впливають на процес судового пізнання.
Рассмотрены психологические факторы, влияющие на процесс судебного познания.
Article considers psychologic factors which work on the process of legal perception.
|
| issn |
1563-3349 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64544 |
| citation_txt |
Психологія судової діяльності / Н.М. Ахтирська // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 415-419. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT ahtirsʹkanm psihologíâsudovoídíâlʹností |
| first_indexed |
2025-11-25T21:12:18Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:12:18Z |
| _version_ |
1850552794582351872 |
| fulltext |
Н. М. АХ ТИРСЬ КА
ПСИХОЛОГІЯСУДОВОЇДІЯЛЬНОСТІ
Роз г ля нуті пси хо логічні фак то ри, що впли ва ють на про цес су до во го пізнан ня.
Ключові слова: су до ва ре фор ма, пси хо логія су до вої діяль ності, конфліктність,
ре зо нансність спра ви.
Рас смо т ре ны пси хо ло ги че с кие фак то ры, вли я ю щие на про цесс су деб но го по зна ния.
Ключевые слова: су деб ная ре фор ма, пси хо ло гия су деб ной де я тель но с ти, кон
фликт ность, ре зо нанс ность де ла.
Article considers psychologic factors which work on the process of legal perception.
Keywords: judicial reform, psychologic of judicial activity, proneness to conflict, reso
nant case.
Умежахреформуваннясудовоїсистемиздійснюєтьсядинамічназміназако-
нодавчогозабезпеченняправосуддя,вдосконалюєтьсясистемасуддівськогосамо-
врядування, втілюється в життя ідея підготовки кандидатів на посаду судді.
Однак комплексний підхід до підвищення якості судових рішень потребує не
лишезаконодавчогозабезпечення,алейзмістовногонаповненняпроцесурозгля-
дусправивсудізточкизоруформуваннятактичнихприйомівсудовогослідства.
Чиннезаконодавствпередбачаєстроки,врамкахякихздійснюєтьсятачи інша
процесуальнадіяльність,обставини,якіпідлягаютьвстановленню,процесуальні
правайобов’язкиучасниківпроцесу.Лишечіткедотриманняматрицідоведення
за їїформоюнезавждисприяєметіправосуддя,такерішенняє«загальним»,а
йогоаналізнесвідчитьпро«розоб’єктування»підсудного,тобтопродослідження
самецієїособияклюдини,нелишезточкизоруможливостіпритягненняїїдо
кримінальноївідповідальності(вік,осудністьтощо),азточкизорупризначення
їйпокарання,якевимірюєтьсянелишедопустимимирамкамисанкціїстатті,ай
міроюіндивідуальноїдостатності.
Нормамизаконіввизначаєтьсянеметодологія,а загальнийнапрямсудового
пізнання.Так,ЗаконУкраїни«Просудоустрій істатуссуддів»визначаєправові
засадиорганізаціїсудовоївладитаздійсненняправосуддявУкраїнізметоюзахи-
ступрав ісвободтазаконних інтересівлюдини ігромадянина,прав і законних
інтересівюридичнихосіб,інтересівдержавиназасадахверховенстваправа,виз-
начаєсистемусудівзагальноїюрисдикції,статуспрофесійногосудді,народного
засідателя,присяжного,системутапорядокздійсненнясуддівськогосамовряду-
ванняівстановлюєсистемутазагальнийпорядокзабезпеченнядіяльностісудів,
ірегулюєіншіпитаннясудоустроюістатусусуддів.Судовувладуреалізовують
професійні судді й, у визначених законом випадках, народні засідателі та при-
сяжнішляхомздійсненняправосуддяумежахвідповіднихсудовихпроцедур1.
Ст.1Кримінально-процесуальногокодексуУкраїнивказуєнате,щопризна-
ченнямйогоєвизначенняпорядку провадженняукримінальнихсправах».Ст.286
КримінальногокодексуУкраїнипередбачає,щосудвстановлюєособупідсудного,
з’ясовуючийогопрізвище,ім’я,побатькові,місце,рік,місяцьіденьнародження,
місцепроживання,заняття,сімейнийстантаіншіпотрібнідані,щостосуються
його особи. Наведене свідчить про те,що такі загальні поняття як «система»,
«порядок»,«засади»,«рамки»зумовлюютьпотребуподальшогодослідженнята
розробкирекомендацій,тактичнихприйомівщодовстановленняобставинспра-
415Юридичні і політичні науки
ви,якісприялибивсебічності,повнотійоб’єктивності.
А.Ф.Конівизначав,що«завданнякримінальногосудочинстваполягаютьв
дослідженнізлочинногодіяннятавсправедливомузастосуваннідолюдини,виз-
наноївинною,караючогозакону»2.Прицьомувінзастерігаввідсліпогослідуван-
ня правилам, оскільки «якими б хорошими не були правила діяльності, вони
можутьвтратитисвоюсилутазначеннявнедосвідчених,грубихабонесумлінних
руках.Чимбільшевідтінків у своємупрактичному застосуванні дозволяютьці
правила, чим глибше стосуються вони особи, тим більш важливим інтересам
суспільногожиття вони служать»3.Отже, вдосконалення судочинства потребує
розробкитактикисудовогопізнання,восновіякоїбазовимивизнаютьсяпсихо-
логічнізнання.
Питаннясудовоїпсихологіїрозроблювалисятакимивченими,якА.В.Дулов,
Ю.В.Чуфаровський,В.Л.Васильєв,Б.З.Зельдович,однак,яксвідчитьпрактика,
правосуддя не завжди зважувало на рекомендації вчених.На думкуА.Ф.Коні,
суддя, постановлюючи вирок, може помилятися, однак, якщо він прагне бути
дійсно суддею, а не представником свавілля в ту чи іншу сторону, він мусить
обґрунтовуватисвоєрішеннянатому,щовданомувипадкувважаєлогічнонеми-
нучим і морально обов’язковим. Іншу позицію судді, наприклад, обов’язкове
призначенняпокаранняувиглядіпозбавленняволіпопривсідокази,вінпояснює
психологічнимналаштуваннямсудді,йогоусталенимвласнимпереконанням,що
інколиєознакоюпрофесійноїдеформації».Оскільки«гріхполягаєвдиявольській
впертості, з якоюлюдинаодинразрозчарувавшисьубудь-чому,небажаєбути
переконаною в іншому. Видатний юрист ілюструє проблему незастосування
напрацюваньнаукипрактикоюсловамиЛютера:«Ядізнавсяпроцейгріх(впер-
тостіпрактики)лишеколиставвченимдоктором»4.
Зприводунеобхідностіформуванняокремоїтактикисудовогослідства,роз-
робкиособливостейсудовоїпсихологіїточатьсянауковісуперечки,оскількиодні
вченівважаютьзадостатнєвикористаннятактичнихрекомендацій,створенихдля
досудовогослідства,інші,зурахуваннямсучаснихновихпарадигмверховенства
праватасудовогоконтролюзаобмеженнямконституційнихправгромадян,напо-
лягаютьнавідмінностісудовоїтактики.Так,А.В.Дуловстверджував,що«пси-
хологічнаструктурасудовоїдіяльностіскладається…зтихжекомпонентів,що
йподібнаструктурапопередньогорозслідування,алепоєднанняцихкомпонентів
маєіншийвзаємозв’язок.Якщонапопередньомуслідствіосновноюєпізнавальна
діяльність, то в суді основою, визначальним компонентом є конструктивна
діяльність.Самесудмаєвирішитисправу,посуті–цейогоосновнатавиключна
функція»5.
Особливістюпізнавальноїдіяльностівсуді,першзавсе,виступаєтаобстави-
на,щосудузарезультатамисудовогослідствапропонуєтьсяпевнаверсіязлочин-
ноїподії, якамотивуєтьсяйобґрунтовуєтьсядоказами,щомістятьсявобвину-
вальномувисновку.Яксвідчитьпрактика,впливзапропонованоїмоделі(версії)
злочинноїподіїінколипревалюєвпозиціїсуду,трапляютьсявипадки,коливирок
не містить критичної оцінки зібраних доказів, що демонструє відсутність
всебічногоїхдослідження.Вирокучастинімотивуваннянавітьбуваєідентичним
обвинувальномувисновку(точніше,йогокопією).ТаківипадкиА.Ф.Конівизна-
чавяк«ліньрозуму».«Цяліньрозуму,щовідмовляєтьсяпроникатив глибину
речейіпробиватисобідорогусередпротиріч,особливонебажанаузв’язкузтим,
що у справі суду достовірність напрацьовується з правдоподібності та домя-
416 Держава і право • Випуск 55
гаєтьсяпослідовнимусуненнямсумнівів,щовиникають»6.
Вартовідмітитищеоднинфактор,якийускладнюєпроцеспізнаннясудом–
час,щозначновіддаляєопосередкованедослідженняподійчерезпоказанняучас-
никівпроцесу.НадумкучеськихпроцесуалістівА.БєлоглавекатаР.Хотової,це
пояснюєтьсятим,що«свідокдаєпоказанняпроте,щовінбачив,аленезовсім
зрозумів.Експертсвідчитьпроте,щойомузрозуміло(абовкрайньомувипадку,
маєбутизрозумілим),однакчоговіннавласніочінебачив.Суддає(зфактичної
точки зору) оцінку тому, чого ніколи не бачив особисто і в чому, як правило,
зовсімнерозбирається)»7.Нанашудумку,опосередкованістьодержанняінфор-
маціїунеможливлюєемоційнийвпливнасуд,щодозволяєаналізуватилишефак-
тибезчуттєвогозабарвлення.
Враховується у психологічній характеристиці процесу судового пізнання
коефіцієнт інтенсивності надходження інформації, так звана «щільність інфор-
маційногозабезпеченняпроцесу».Суддявпорівняннізслідчимодержуєвдосить
короткийпроміжокчасусуперечливу інформаціющодоподії злочину.Високий
рівеньінформаційноговпливунасвідомістьмаєбутипрофесійнопроаналізова-
нийсуддею,якийзобов’язанийувизначенийстрокпоставитиправовийдіагноз
ситуаціїтапостановитирішенняусправі.
Фактори,яківпливаютьнапізнавальніпроцесивсудіпо-різномувизначають-
сяпрактикамитанауковцями.Наприклад,А.В.Дуловвиділяєнаступні:
1.Повнота тадетальність зборунеобхідної інформації дляпобудовимоделі
події,щовідбуласянастадіїдосудовогослідства.
Судмаєотриматилишепотрібнуінформацію,ацезначноюміроюзалежить
відрезультативностідосудовогослідства.Ретельністьзборуінформації,повнота
перевіркивсіхнаявнихверсійповинназдійснюватисянадосудовомуслідствідля
того, щоб максимально полегшити виключно складну пізнавальну діяльність
суду. Для повного здійснення пізнавальної діяльності, для відкриття всіх
взаємозв’язківсудуважливознатинетількифакти,встановленінапопередньому
слідстві,алейумови,заякихціфактибуливиявлені,атакождії,якіприцьому
виконувалися.
2.Повнота вивчення матеріалів попереднього слідства та наявність плану
перевірки цихматеріалів у суді.Для суду важливо не лише вивчити в деталях
матеріалидосудового слідства, алей висунути іншіможливі версії, пояснення,
взаємозв’язокфактів,якінебуливрахованідосудовимслідствомабобуливизнані
такими, що не заслуговують на увагу. Тільки шляхом виявлення сумнівів, їх
перевіркитаусуненнясудможевстановитиістину.
3.Достатня психічна активність при здійсненні пізнавальної діяльності.Це
виражається у стані готовності до діяльності, установці суддів на сприйняття,
аналіз, синтез всієї інформації, яка буде надходити в судовому засіданні. Стан
готовностізумовлюємаксимальнуконцентраціюпроцесівмисленнянаобстави-
нах,фактахданоїсправи.
4.Зовнішні умови здійснення судом пізнавальної діяльності. Вони здатні
суттєво впливати на пізнавальну діяльність: можуть полегшити або навпаки –
ускладнитиїї.
5.Повнота та правильність дослідження джерел повідомлень про факти.
Пізнавальнадіяльністьсудускеровананавивченнянелишефактів,алейджерел
цихфактів.
6.Повнота і правильність використання судом пізнавальної діяльності всіх
417Юридичні і політичні науки
іншихучасниківсудовогорозглядусправи.Пізнаннявсудіздійснюєтьсязмакси-
мальнимрозкриттямвсіхсуперечностейпроцесу,якіреалізуютьсянетількишля-
хомпоступовогорухусамогоскладусудувіднезнаннядознання,відсумнівівдо
переконань,алейврізномувідношеннідоцьогопроцесузбокуучасниківсудо-
вогорозглядусправи.
7.Повнота використання колегіальності при здійсненні пізнавальної діяль-
ності. Обмін суддів думками сприяє уточненню плана дослідження доказів,
взаємно доповнює сприйняття, допомагає побудові у кожного з них точної та
повноїуявної(ідеальної)моделіподії.Результатпізнавальноїдіяльностізалежить
відступенюактивностікожногочленаколегіїсуддів,відповнотивикористання
колегіальності.
8.Стадійність(послідовність)здійсненняпізнавальноїдіяльності8.
Як свідчить судова практика здійснення пізнавальних процесів судом
здійснюєтьсяускладнихумовахзовнішньоговпливу.Так,РадасуддівУкраїниз
приводу загрози втручання у здійснення правосуддя на своєму засіданні від 6
липня2011р.,проаналізувавшиситуацію,пов’язанузрозглядомуПечерському
районномусудім.Києвакримінальнихсправзаобвинуваченнямколишніхвищих
посадовихосібдержавиузловживанняхпосадовимстановищемтаіншихзлочи-
нах,відповіднодоп.5тап.6ст.122ЗаконуУкраїни«Просудоустрійтастатус
суддів», затвердила звернення до громадян України, органів державної влади,
юридичнихіфізичнихосіб,засобівмасовоїінформаціїпрозагрозувтручанняу
здійсненняправосуддязбокуокремихполітичнихсил.
Узверненнійдетьсяпроте,щоукраїнськесуспільствозбуренеподіяминавко-
лорозглядукримінальнихсправзаобвинуваченнямколишніхвищихпосадових
осіб держави у скоєнні низки посадових злочинів. Судові засідання у справі
відбуваютьсявумовахнеприхованоготискунасуд,нагнітанняістеріїтапрямих
особистих образ суддів і працівників суду. Атмосферу неповаги та принижень
суду виразно передають трансляції по телебаченню із зали судових засідань,
нескінченніінтерв’юполітиків,якіпрагнутьпопулярностінашкодусправедли-
вості,наживаючинацьомуполітичнийкапітал.Окреміучасникипроцесучасто
ведутьсебенепрофесійно,перетворюючисудовізасіданнявпіар-акцію,компен-
суючивідсутністьправовоїпозиціїобвинуваченнямивупередженості.
Доносячи до громадян занепокоєність суддівського корпусу, Рада суддів
Україниконстатувала,щосуспільстводезорієнтованещододійснихобставинроз-
глядусправитавимогпроцесуальногозакону.Прицьомубулозробленезастере-
женнящодовикористанняправавсуперечйогопризначеннювідподвійнихстан-
дартів. Це аргументувалося тим, що суддів на справу, за законом, визначає
комп’ютернапрограма,івсіпретензіїпотрібноадресуватизакону,якийприймали
політики,абокомп’ютеру,якийдієзазакладенимивньогоалгоритмами.
РадасуддівУкраїнизвернулаувагунате,щонезалежністьсудівпотрібнане
суддям, а суспільству. «Процес очищення буває болісним, але пройти його
необхідно.Часиподвійнихстандартіввідходятьуминуле,яквідходятьуминуле
іносіїцієїморалі.Саметомуічинитьсянеприхованийтискнасуди,якіпереста-
либутиручними.Ітомумизакликаємовсіхнебутибайдужими,статиназахист
моралі,прававім’ямайбутнього»9.
Подібніспробивпливунасудмалимісцевісторіїправосуддя.Так,якзазначав
Л. Смирнов (екс-голова Верховного Суду СРСР), в одній справі про вбивство
журналістибулиобуренітим,щорозглядїївідбувавсяуспокійній,діловій,вдум-
ливій обстановці. «Де ваш гнів, товариші судді? Де Ваша громадянська тен-
418 Держава і право • Випуск 55
денціозність?», – обурено запитував репортер. Він пропонував для ліквідації
спокійної обстановки в суді такі міри, як ставити гроб з тілом вбитого перед
лавоюпідсудних,іпатетичнорезюмував:«Нехайдивлятьсявони,ті,хтопідняв
рукуналюдину,нехайдивлятьсянавчинененими.Нехайзапам’ятовують.Нехай
корчатьсявідкошмарувперервахміжзасіданнямисуду,втюремнійкамері.Ітоді
бсудовійколегіїнедовелосьтакнапруженорозбиратисязпоказаннямисвідківта
самихпідсудних»10.
Для того,щоб суд міг винести правильний вирок, він повинен повноцінно
здійснюватисвоюпізнавальнудіяльність,ацеможливолишевспокійнійобста-
новці, яка створює умови для аналізу та синтезу всіх обставин в їхній сукуп-
ності11. Досить обережно треба ставитися до формування суспільної думки.
Оскількицеможевпливатинаприйняттярішенняякпозитивно,такінегативно.
Однакнамаганняусунутизовнішнійвпливінодіпризводятьдопорушенняоснов-
нихправучасниківпроцесу.Так,водномузпроектівКПКУкраїнипередбачала-
сязаборонаадвокатудаватипублічніінтерв’юпроневинуватістьсвогопідзахис-
ногодопостановленнявироку.Такапозиціязаконодавцівбулапідданасправед-
ливійкритицітапризвеладозняттяцієїнормизобговорення.
Психологія судової діяльності – це елемент процесу судового слідства,
змістомякогоєумовиз’ясуванняобставинсправи.Суттєвезначеннядляформу-
вання умов мають світоглядні принципи судді, які відповідають у даний час
розуміннюправаісправедливостісуспільства.Психологіяобвинувальноїпозиції
прокурораполягаєвдоведеннівстановленихдосудовимслідствомобставинспра-
вибезухилу«вважатипідсудногогіршим,ніжвінє»,апсихологіяпромовиадво-
ката формується мистецтвом довести невинуватість, а не формуванням у суду
уявленняпроте,щопідзахиснийє«кращим»(вінмаєбутиневинуватимабойого
становищевизначаєтьсяменшимступенемпровини).НадумкуП.П.Пороховщи-
кова, «характеристика повинна бути неупередженою у промові прокурора, та
стриманою–уадвоката»12.
Нанашудумку,психологіясудовогопізнання–цеумовисудовогослідства,
що є комплексом взаємопоєднаних і взаємообумовлених дій, мотивів, вчинків,
створених учасниками кримінального судочинства та зацікавленими особами
поза процесом. Вони характеризуються наявністю сприятливих, конфліктних
(різновекторних)абогостроконфліктнихситуацій.Занаявностіознакирезонанс-
ності,щонегативновпливаєнабезстороннєдослідженняобставинсправи,вини-
каєнебезпеказбільшенняамплітудиколиваньуступеніправосудностірішення.
419Юридичні і політичні науки
|