Енергетична безпека України: політичні аспекти
Проаналізовано процес формування стратегії забезпечення енергетичної безпеки України. Визначено роль у цьому процесі українсько-російських відносин у газовій сфері та досліджено деякі аспекти їх надмірної політизації. Проанализирован процесс формирования стратегии обеспечения энергетической безопасн...
Saved in:
| Published in: | Держава і право |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64559 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Енергетична безпека України: політичні аспекти / В.П. Щербина // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 597-604. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64559 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Щербина, В.П. 2014-06-16T14:04:37Z 2014-06-16T14:04:37Z 2012 Енергетична безпека України: політичні аспекти / В.П. Щербина // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 597-604. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64559 Проаналізовано процес формування стратегії забезпечення енергетичної безпеки України. Визначено роль у цьому процесі українсько-російських відносин у газовій сфері та досліджено деякі аспекти їх надмірної політизації. Проанализирован процесс формирования стратегии обеспечения энергетической безопасности Украины. Определена роль в этом процессе украиско-российских отношений в газовой сфере и исследованы отдельные аспекты их чрезмерной политизации. The process of policy formation in safeguarding of Ukrainian energy security has been analyzed. The role of the Ukrainian- Russian gas relations has been defined and certain aspects of its over scaled politicization have been studied. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Політичні науки Енергетична безпека України: політичні аспекти Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Енергетична безпека України: політичні аспекти |
| spellingShingle |
Енергетична безпека України: політичні аспекти Щербина, В.П. Політичні науки |
| title_short |
Енергетична безпека України: політичні аспекти |
| title_full |
Енергетична безпека України: політичні аспекти |
| title_fullStr |
Енергетична безпека України: політичні аспекти |
| title_full_unstemmed |
Енергетична безпека України: політичні аспекти |
| title_sort |
енергетична безпека україни: політичні аспекти |
| author |
Щербина, В.П. |
| author_facet |
Щербина, В.П. |
| topic |
Політичні науки |
| topic_facet |
Політичні науки |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Держава і право |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| format |
Article |
| description |
Проаналізовано процес формування стратегії забезпечення енергетичної безпеки України. Визначено роль у цьому процесі українсько-російських відносин у газовій сфері та досліджено деякі аспекти їх надмірної політизації.
Проанализирован процесс формирования стратегии обеспечения энергетической безопасности Украины. Определена роль в этом процессе украиско-российских отношений в газовой сфере и исследованы отдельные аспекты их чрезмерной политизации.
The process of policy formation in safeguarding of Ukrainian energy security has been analyzed. The role of the Ukrainian- Russian gas relations has been defined and certain aspects of its over scaled politicization have been studied.
|
| issn |
1563-3349 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64559 |
| citation_txt |
Енергетична безпека України: політичні аспекти / В.П. Щербина // Держава і право. — 2012. — Вип. 55. — С. 597-604. — Бібліогр.: 22 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT ŝerbinavp energetičnabezpekaukraínipolítičníaspekti |
| first_indexed |
2025-11-25T03:43:19Z |
| last_indexed |
2025-11-25T03:43:19Z |
| _version_ |
1850502986932944896 |
| fulltext |
© ЩЕР БИ НА ВА ЛЕРІЙ ПЕ Т РО ВИЧ – ДО ЦЕНТ ІНСТИ ТУ ТУ СХО ДОЗ-
НАВ СТ ВА ТА МІЖНА РОД НИХ ВІДНО СИН «ХАРКІВСЬКИЙ
КО ЛЕГІУМ»
В.П.ЩЕРБИНА
ЕНЕР ГЕ ТИЧ НА БЕЗ ПЕ КА УК РАЇНИ: ПОЛІТИЧНІ АС ПЕК ТИ
Про аналізо ва но про цес фор му ван ня стра тегії за без пе чен ня енер ге тич ної без пе ки
Ук раїни. Виз на че но роль у цьо му про цесі ук раїнськоросійських відно син у га зовій сфері
та дослідже но де які ас пек ти їх надмірної політи зації.
Ключовіслова:політи зація еко номічних відно син, енер ге тич на без пе ка, енер ге тич
на стра тегія дер жа ви.
Про ана ли зи ро ван про цесс фор ми ро ва ния стра те гии обес пе че ния энер ге ти че с кой
бе зо пас но с ти Ук ра и ны. Оп ре де ле на роль в этом про цес се ук ра и с корос сий ских от но
ше ний в га зо вой сфе ре и ис сле до ва ны от дель ные ас пек ты их чрез мер ной по ли ти за ции.
Ключевыеслова:по ли ти за ция эко но ми че с ких от но ше ний, энер ге ти че с кая бе зо пас
ность, энер ге ти че с кая стра те гия го су дар ст ва.
The process of policy formation in safeguarding of Ukrainian energy security has been
analyzed. The role of the Ukrainian Russian gas relations has been defined and certain
aspects of its over scaled politicization have been studied.
Keywords: economic relations politicization, energy security, state energy policy
Виокремлення енергетичної безпеки в підсистему національної безпеки
України та дослідження її політико-правових засад сьогодні набуває дедалі
більшої актуальності. Зокрема, неврегульованість українсько-російських відно-
син у газовій сфері наразі є не лише проблемою енергетичної безпека нашої
країни, але й геополітичною проблемою, вирішення якої потребує участі як
РосійськоїФедерації,такіЄвропейськогоСоюзу(ЄС)таСША.
Енергетичнабезпека країни єпідсистемоюнаціональної безпеки і їїможна
розглядатинайважливішимаспектоменергетикикраїнизавідсутностізовнішньої
тавнутрішньоїзагрозиабоколиіснуютьефективнімеханізмипротитакихзагроз.
Сутністьуніверсальногонаукового терміна«енергетичнабезпека»у кожній
країні конкретизується до відповідних умов. У країнах-експортерах енергоре-
сурсів головний акцент у визначенні даного поняття робиться на підтримці
«стабільностіпопиту»щодоекспорту,щойзабезпечуєлевовучасткудержавних
прибутків.Країни,щорозвиваються,першочерговуувагуприділяютьвпливувар-
тостіенергоносіївнаплатіжнийбаланс.Наприклад,енергетичнабезпекаКитаю
таІндіїдовгийчасзначноюміроювизначаласяздатністюшвидкопристосовува-
тися до нової залежності від світових енергоринків. А в Японії забезпечення
енергетичноїбезпеки–це,першзавсе,компенсаціябракувнутрішніхресурсівза
рахунокдиверсифікації,торгівлітаінвестицій.УЄвропіголовнадискусіящодо
енергетичноїбезпекивідбуваєтьсянавколопроблемконтролюрівнязалежності
від імпортованого природного газу. Сполучені Штати Америки врешті решт
вимушенібуливизнатифакт,щоневзмозізабезпечитисвоюенергетичнунеза-
лежність1.
Такимчином,енергетичнабезпекаякпідсистеманаціональноїбезпекизале-
597Юридичні і політичні науки
житьвідпотенційнихможливостейенергетичнихресурсівкраїн.
Важливими чинниками досягнення енергетичної безпеки в умовах гло-
балізаціїєгармонізаціяпідходівдоцихпроблемпровіднимикраїнамитазабезпе-
чення недискримінаційного доступу до енергетичних ресурсів інших країн. З
огляду на це, енергетична безпека значноюмірою залежить від міждержавних
відносинякнадвосторонній,такінабагатостороннійоснові.Відповідноенерге-
тичнабезпекаУкраїнидедалібільшестаєпроблемоюїїзовнішньоїполітики.
Яскравимприкладомуцьомусенсієукраїнсько-російськівідносиниугазовій
сфері.Ця економічна проблема,що складається з питань про об’єми поставок
газу,йогоціни,вартостітранзитуросійськогогазутериторієюУкраїни,ринкової
ціни на газ у Європі тощо, дедалі більше політизується. Як наслідок ринкові
відносиниміждвоманезалежнимикраїнамизавсірокисуверенностітакінеста-
лиосновоюрозбудовиновихвзаємовигіднихвідносинугазовійгалузі.
Українаякнезалежнадержававибудовуваласвоюсистемуенергетичноїбез-
пеки в умовах домінування у структурі промисловості енергозатратних вироб-
ництв.Так,часткагазувструктуріспоживанняпервиннихенергоносіїввУкраїні
на початку 90-х р. сягала майже 45 відсотків, перевищуючи вдвічі аналогічні
європейськіпоказникитавтричі–світові.
У 2005 р.Україна спожила 76,64млрд. кубометрівприродного газу. За цей
самийперіодуєвропейськихкраїнах,близькихдоУкраїнизачисельністюнасе-
лення, але зі значновищимиобсягамипромисловоговиробництва,рівеньгазо-
споживаннянабагатонижчий:уФранції–48млрд.кубометрів,Іспанії–близько
30,уПольщі–майже13млрд.кубометрівгазу2.
Аналізсвідчить,щоенергоємністьукраїнськоїпромисловостіупродовждеся-
тиостанніхроківзалишаласявисокою.Наприклад,якщоу2000р.Українаспо-
живала 0,98 кг умовного палива на кожну гривню виробленого валового
внутрішньогопродукту,тоу2010-муцейпоказникзменшивсялишенатретину
(до0,62кгу.п.нагрнВВП).Дляпорівняння:українахЄвропейськогоСоюзуна
одиницюВВПвитрачаєтьсянебільше300,українахСНД–400г.у.п.3
Накінець2009р.Україназадовольнялапотребигазудо30%зарахуноквлас-
нихресурсів,решта(70%)–залежалавідзовнішніхпоставок4.Заміжнародними
критеріямитакийрівеньенергозалежностіневважаєтьсянадмірним.Проблема
полягає у тому,щоУкраїна головні об’єми енергоносіїв отримуєлише з однієї
країни–РосійськоїФедерації,оскількитаказалежністьенергетикийекономіки
Українивціломувідімпортнихенергоносіївстворюєпідґрунтядляїївикористан-
ня головним імпортером енергоносіїв у якості інструмента посилення свого
політичноговпливу.
Здругогобоку,українськадержаваєчастиноюгеополітичноїсистемироз-
поділунафтогазовихпотоків,щосформувалисязачасівіснуванняСРСРізабез-
печувалимаксимальнуприсутністьРадянськогоСоюзунаенергетичнихринках
ЗахідноїЄвропи.ЕнергетичназалежністьєвропейціввідСРСРдавалайомумож-
ливістьвикористовуватинафтогазовийчинникдляполітичноговпливунаЗахід.
ПолітичнекерівництвонезалежноїУкраїниувирішенніпроблемипостачання
енергоносіївмусиловизначатися:абозапроваджуватижорсткусистемуенергоз-
береження та зниження енергоємності економіки тапроводитидиверсифікацію
джерелпоставокгазу,абовбудь-якийспосібдосягтизниженняРосієюціннагаз.
Перший шлях потребував здійснення модернізації та суттєвої структурної
перебудовиукраїнськоїекономікиякосновидляконкурентоспроможностідержа-
598 Держава і право • Випуск 55
витависокихтемпівсоціально-економічногорозвитку.
Яксвідчитьаналізофіційнихдокументівтогочасущодонафтогазовогоком-
плексу,Україна обрала іншийшлях. Так, із 30-тиУказівПрезидентаУкраїни і
ПостановКабінетуМіністрівУкраїни,прийнятихуперіодз1991по1998роки,
щостосувалисяцихпроблем,немаєжодного,якиймістивбистратегіюенерге-
тичноїбезпекидержави5.ВиняткомставУказПрезидентаУкраїнивід22березня
1997р., яким Кабінету Міністрів України доручалося у двомісячний термін
затвердитиконцепціюенергетичноїбезпекиУкраїни6.Алевінтакізалишивсяне
виконаним.
Визначальнимив90-тірокиминулогостоліттясталоформуванняпередумов
для розвитку взаємовигідних і рівноправних коопераційних зв’язків України і
Росії у газовій сфері, оскільки саме газовий комплекс потенційноміг би стати
інтегруючимфакторомдляпострадянськихкраїн.
УРадянськомуСоюзіуправліннягазовоюгалуззюздійснювалоМіністерство
газовоїпромисловості.У1989р.найогоосновіствореноДержавнийгазовийкон-
церн (ДГК) «Газпром», покликаний об’єднати газову інфраструктуру Росії,
УкраїнитаБілорусі.Цебуласпробазберегтиконтрольнаднайважливішоючас-
тиноюгазовогогосподарстванатериторіїколишньогоРадянськогоСоюзу.Йшло-
сяпро газотранспортні системиприкордоннихреспублік.Однакоб’єднанняне
відбулосяі«Газпром»залишивсявинятковоросійськимпідприємством.
Заоцінкамиекспертівсамеуцейперіоденергетичнасфераперетворюєтьсяна
одну із найбільш закритих, непрозорих і корумпованих сфер економіки як
РосійськоїФедерації,такіУкраїни.Зазначимо,щовційсфері(івтехнологічно-
суміжних секторах економіки) формувалися статки багатьох відомих сьогодні
фінансово-промисловихгруп(ФПГ) іокремихосіб.Якнаслідок,такогосамого
непрозорого характеру набули й двосторонні українсько-російські відносини у
газовійсфері,прощосвідчать:повнавідсутністьефективноїсистемиоблікута
контролю з боку суспільства; залучення до контрактних поставок газу різного
роду посередників, закритий характер домовленостей, обмін преференціями
(наприклад,дешевийгазвобміннапреференціїдляросійськогокапіталувпри-
ватизаціїукраїнськихпідприємств)тощо.Інтересинаціональнихфінансовопро-
мисловихгруптаокремихосібзобохсторінзабезпечувалисяпідтримкоюупро-
цесі міждержавних переговорів і двосторонніх домовленостей та угод. Все це
зумовиловисокийступіньполітизованостігосподарсько-економічнихпитань.
УпідсумкуівУкраїні,івРосійськійФедераціїупродовж1990-хр.минулого
століття сформовано експортоорієнтовані економічні моделі, які базувалися на
низькотехнологічних укладах, конкурентоспроможність яких ґрунтувалася на
дешевійсировинітазаниженійвартостіпраці.Енергетичнаполітикаобохдержав
булафрагментарною,стратегічноневизначеною,формуваласяфактичнопідінте-
ресивпливовихФПГурізнихсекторахіслугуваламеханізмомїхньоїреалізації7.
У2001-2002рр. державнаполітикаУкраїнищодонафтогазового комплексу
помітноактивізувалася.Так,у2001роціприйнятоЗаконУкраїни«Пронафту і
газ», мета якого полягала у законодавчому забезпеченні стабільної діяльності
паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) країни, що, в свою чергу, покликано
сприятизміцненнюенергетичноїбезпекиУкраїни8.
ЦьогожрокуМіністерствомпаливатаенергетикиУкраїнирозробленопроект
«ЕнергетичноїстратегіїУкраїнинаперіоддо2030р. інаподальшуперспекти-
ву»9. Тоді ж експертами Українського Центру економічних і політичних
599Юридичні і політичні науки
дослідженьім.О.Разумковарозробленопроект«Концепціїдержавноїенергетич-
ноїполітикиУкраїнинаперіоддо2020року»10.
Не зупиняючись на аналізі поглядів конкретних експертів, відзначимо
слушністьїхньогозагальноговисновкупроте,щовукраїнськихвладнихструк-
турах поступово сформувалися два головних напрямищодо стратегії розвитку
українськогоПЕК,якіумовноможнавизначитияк«євразійський»та«європейсь-
кий»11.
Згідно першого, оскільки Україна не має власної енергетичної стратегії,
муситьзалежативідстратегіїРосійськоїФедерації.Уперспективі–приєднання
УкраїнидоєдиногоекономічногопросторузРосією,щопередбачаєспільневико-
ристанняєвразійськихтранспортнихкоридорів.Такимчином,поступовоУкраїна
втрачаєконтрольсвоєїгазотранспортноїсистемитапровідніпозиціївелектро-і
ядернійенергетиці.ЕнергетичнанезалежністьУкраїнивцьомувипадкуєумов-
ною. 2011 р. такий варіант реалізовано РосійськоюФедерацією відносноБіло-
русі.
Європейськаорієнтаціяпередбачаєінтеграціюукраїнськоїенергетикивенер-
гетичнийсекторЄвропейськогоСоюзу.Прицьомупровіднарольумодернізації
вітчизняноїенергетикивідводитьсяєвропейськимтаамериканськимінвесторам.
Крімтого,«європейськийвибір»потребуєглибокихструктурнихреформнелише
венергетиці,айвекономіці.
Головноюпричиноюорієнтаціїпаливно-енергетичногокомплексуУкраїнина
РосійськуФедераціюзавждибулавідноснонизькацінанагаз,що,враховуючи
високуенергоємність інизькуенергоефективністьукраїнськоїекономіки, єдля
неїпринципомвиживання.Томунамаганнявсіхукраїнськихурядівзапрезидент-
стваЛ.Кравчука,Л.Кучми,В.ЮщенкаіВ.Януковичазабезпечити«найкращу»
цінунаросійськийгазєнаслідкомобраноїУкраїноюенергетичноїстратегії.Саме
тому«багатовекторний»характерзовнішньоїполітики,проголошеноїПрезиден-
томЛ.Кучмою(зодногобоку–«європейськийвибір»,аздругого–«особливі»
відносини з Російською Федерацією) є логічним наслідком невизначеності
політичногокерівництваУкраїнищодоконцепціїенергетичноїбезпекикраїни.
Звертаємо увагу,що саме у 2000-і р. нереформованістьПЕК дедалі більше
гальмувала економічний розвиток України. Радикальних змін потребували й
українсько-російські відносини у газовій сфері.Напочатку 2000-х років у цих
відносинахзавершивсяпострадянськийетаппартнерства(політичналояльністьв
обміннаекономічніпреференції)ірозпочавсяскладнийперехіднийперіодкарди-
нальногопере-форматуваннядвосторонніхвідносин,доякогочерездеякіпричи-
ни,політичніелітиобохкраїннебулиготовими12.
Увирішенніпроблемугазовійсферіукраїнськавлада,якіраніше,головну
увагузосереджуваланацінінагаз.Неодноразовіспробизапровадження«нового
алгоритму»відносинзРосієюуційсферізакінчилисябезрезультатно,оскільки
здійснювалисяуручномурежимітавизначалисявнутрішньополітичноюкон’юнк-
турою.
Політичне керівництво Російської Федерації діяло по відношенню України
дедаліжорсткіше.Такаповедінказпозиціїсили,атакождомінуваннятактичних
інтересівудвосторонніхвідносинахсвідчилипродефіцитстратегічногобачення
їхніх перспектив13.Водночас російське вищеполітичне керівництво у період з
2002до2004рр.активновикористовуючи«факторціннагаз»,вирішило(хочі
тимчасового) два важливих завдання: забезпечило створення консорціуму по
600 Держава і право • Випуск 55
українськійгазотранспортнійсистемітапозбавилоУкраїнуможливостейпрямих
закупоктуркменськогогазу14. Крімтого,набуларозвиткутрадиціявикористання
посередників для поставок туркменського газу (і не лише туркменського) в
Україну:назмінуМГК«ІТЕРА»та«ЕuralТransGas»прийшовновийпосередник
–«RosUkrenergo»15. Такимчином,дляРосіїбулоствореносприятливіумовидля
економічної експансії в паливно-енергетичному секторі та домінування в
українсько-російськихвідносинахугазовійсфері.Особливовиразноцепросте-
жуєтьсяутакзваний«по ма ран че вий»період.Новаукраїнськавладаувідносинах
зРосієюугазовійсферімусилаабопродовжуватибудуватиїхяккорпоративніна
базі«РосУкренерго»,щозадовольнялопопереднєукраїнськетадіючеросійське
керівництво,аборозбудовувативідносиниперехідногоперіоду,якіприведутьдо
підвищенняцінинагаз,аледадутьможливістьпротягомодного-двохроківпідго-
туватисядоцього.Бувітретійваріант:стилькорпоративнихвідносинзмінитина
міждержавний, а схеми розрахунків зробити абсолютно прозорими. За таких
умовцінинагазрізкозростають,щоболісновдаритьпоекономіцікраїни,алена
виходізкризиз’являєтьсяможливістьдляУкраїнизабезпечитиенергетичнубез-
пеку16.
Переглядросійським«Газпромом»ціновоїполітикинагаздлямолодихнеза-
лежнихдержав–найвиразнішарисагазовогоринкунапострадянськомупросторі
початку2000-хроків.Такаціноваполітикавикликаназростаннямсвітовихцінна
газ.Водночас вона є свідченням дедалі більшого використання вартості газу у
якостіважелядляпосиленняполітичноговпливунаколишніреспублікиСРСР.
Особливоактивно«газовузброю»російськекерівництвопочаловикористовувати
у2005р.,післяперемоги«ко ль о ро вих»революційуГрузіїтаУкраїні,якіпроде-
монстрували,щоросійськийвпливнапострадянськомупросторізменшується,а
вплив Заходу зростає. Відповідно до нових умов політичним керівництвом
РосійськоїФедераціїствореноновуконцепціюрозвиткуСНДірозробленонову
стратегію відносин з молодими незалежними країнами у газовій сфері. Згідно
нової стратегії у Росії на пострадянському просторі немає союзників. Є лише
соратники по газовій трубі. Реалізуючи цю стратегію упродовж 2005-2006 рр.,
Росіяформувалановузонувпливу–нафтогазового–союздержав«на ни за них»на
газопроводи,яківизналипровіднурольРосіївенергетичнійторгівлізЄвропою.
Сусіднім державам відводилася роль або субпостачальників свого газу в газ-
промівськігазогони,аботранзитнихкраїн.Вобохвипадкахзаставоюенергетич-
ногосоюзумусивстатипродажгазовихігазотранспортнихактивів(абоїхобмін)
дружнімидержавами17.
Українсько-російськівідносиниугазовійсферіупродовж2005р. іконфлікт
напочатку2006р.–темаокремогодослідження.Томувмежахданоїстаттізаува-
жимонаступне.
По-перше, українсько-російський конфлікт у газовій сфері від початку мав
політичний характер. Російська сторона при цьому демонструвала послідовно
жорсткулініюповедінки:усігілкиполітичноївладидіялизлагодженона«при му
шен ня»своїхопонентівдоприйняттяпевнихумовприактивнійпідтримцізбоку
ЗМІ.Зукраїнськоїсторони–лишедекларативнізаявипронепохитністьпозицій,
вигіднихдляУкраїни.
По-друге.Надумкупереважноїбільшостіекспертів,підписання4січня2006
р. українсько-російської Угоди про газопостачання не вирішувало проблему,
оскількинедаваловідповідейнаголовніпитаннящодомеханізмівціноутворення
601Юридичні і політичні науки
та газовихбалансів.Авизначеннямонопольнимпосередникомпоставок газув
Україну приватної фірми «РосУкренерго» взагалі унеможливлювало створення
ринковихумовугазовійгалузітастановилореальнузагрозуенергетичнійбез-
пецікраїни18.
У період з 2006 по 2009 рр. з метою забезпечення енергетичної безпеки
України було прийнято низку важливих документів. Провідна роль належала
«ЕнергетичнійстратегіїУкраїнинаперіоддо2030року»,прийнятійу2006р.Але
цейдокументневиправдавсподіваньголовнимчиномтому,щобільшістьнаступ-
нихнормативнихактівнеузгоджувалисязїїположеннями.Загаломможнапого-
дитисязточкоюзоруекспертів,щоукраїнськезаконодавство,якемаєгарантувати
енергетичну безпекуУкраїни, поєднало демократичніформулювання законів із
застарілиммеханізмамиїхньоговтілення,щозалишилисявідрадянськихчасів19.
Неодноразоведекларуваннянадержавномурівніпотребидосягненняенерге-
тичноїнезалежностіУкраїничерездиверсифікаціюпоставокенергоносіїв,розви-
ток власного їх видобування, енергозбереження та створення альтернативних
енергетичнихджерелнебулопідкріпленопрактичнимидіями.Подальшаполіти-
зація газовогопитанняпризвеладонаступного газового конфлікту зРосієюна
початку2009р.врезультатіякогокерівникамиукраїнськоготаросійськогоурядів
Ю.Тимошенко та В.Путіним було підписано контракт на поставки газу для
України в 2009 – 2019 рр.20Серед основних переваг цієї угоди деякі експерти
називають наявність довгострокового контракту, який убезпечував Україну від
новихгазовихконфліктів.Щеоднимпозитивниммоментом,надумкуекспертів,
єринковаформулацінинагаз.Аголовне,підписаннямугодизісхемивиключа-
ласякомпанія-посередник.
Такимчином,здавалося,щоукраїно-російськегазовепротистояннязакінчи-
лося.Але,якцебуловженеодноразово,довгостроковіугодидоситьшвидкопере-
творилися на тимчасові. Головним чинником цих змін став знову політичний
фактор.Напочатку2010р.Ю.ТимошенкопрогралапрезидентськіперегониВ.
Януковичу,авжеуквітнівідбулисяукраїнсько-російськіпереговорищодопере-
глядуумовконтрактувбікзниженняцінинагаз.ТимчасовузнижкуціниУкраїна
отримала в обмін на подовження терміну оренди бази для російського Чорно-
морськогофлоту.
Проблемацінинагаз(доситьвисокоїзаугодою2009р.)продовжувалаграти
ключову роль в українсько-російських газових відносинах, особливо в умовах
фінансово-економічної кризи та залежності української економіки відпоставок
газу.Умовигазовоїугодибуливизнані«кабальними»,адіїурядуЮ.Тимошенко
–«диверсієюпротинашоїекономіки»21.
2011р.відбуласянизкаукраїно-російськихпереговорівнавищомурівніщодо
зниженняцінинагаз.ПозитивнихрезультатівдляУкраїнидосягтиневдалося.
Однієюізголовнихпричинцього,нанашпогляд,єнамаганняРосіїйнадалівико-
ристовуватиекономічніпитанняякважільполітичноговпливу.Уданомувипадку
РосіярозмовляєзЄвропоючерезУкраїну–інавпаки.Політизаціяекономічного
питаннявУкраїні–лишеінструментдлятого,щобзайнятикращугеоекономічну
позиціюупереговорахзЄвропоюякзосновнимспоживачемросійськогогазу22.
Українське політичне керівництво вже 21-й рік поспіль безуспішно нама-
гається«переграти»росіяннаполітичномуполіугазовійсфері,алеприцьому
поступововтрачаючисвоїголовніресурси.
Такимчином,надмірнаполітизаціяпроблемиенергетичноїбезпекистворює
602 Держава і право • Випуск 55
реальнузагрозудляукраїнськоїдержавності.Ниніполітичнихваріантіввирішен-
няпроблемимайженезалишилося.ПередУкраїноюпостаєдилема:абопрямува-
ти білоруськимшляхом до втрати політичної та економічної незалежності або
розпочатиактивнийрухдоенергетичноїнезалежності,якосновиенергетичноїта
національноїбезпеки.Загаломдляефективноговирішенняпроблемиенергетич-
ноїнезалежностікраїн,якімаютьдефіцитенергоносіїввласноговидобутку,авто-
ритетними світовими економічними та енергетичними інституціямирозроблені
доситьобґрунтованірекомендації,високаефективністьякихперевіренапрактич-
нимдосвідомбагатьохкраїн.Потрібналишеїхреалізація.
Україна,зважаючинавключеністьїїякдержавиудвостороннітабагатосто-
ронніпроцесивенергетичнійсфері,маєможливістьістотнопослабитинегатив-
нийвпливзовнішньополітичнихфакторівнасвоюенергетичнубезпеку,здійсню-
ючисистемну,послідовну,активнудержавнуполітикууційсфері.Середоснов-
нихскладовихактивноїполітикиУкраїниусферіенергетичноїбезпекиє:розроб-
катаприйняттянанайвищомудержавномурівніенергетичноїстратегіїУкраїни;
проведенняреформивнутрішньогоенергетичногоринкукраїни;захистоб’єктів
та інфраструктури української енергетики від можливого втручання ззовні;
активізація співпраці з пріоритетнимипартнерами-постачальниками енергетич-
нихресурсівдляУкраїни(Туркменістан,Іран,Азербайджан,Туреччина,Грузія);
перехідвукраїнськійполітицівідреакціїназагрозидовиробленняконструктив-
нихпроектівщодоїхзапобігання;створеннявласнихрегіональнихорганізаційв
енергетичній сфері; покращення рівня інформаційної політики в енергетичній
сфері; підвищення рівня „енергетичної дипломатії”. Україна має всі підстави
заявляти про свої певною мірою унікальні можливості щодо забезпечення
національної та глобальної енергетичної безпеки.Необхідність реалізації стра-
тегічнихзавданьсоціально-економічногорозвиткуобумовлюєпотребууформу-
ваннізовнішньо-економічноїполітикиУкраїнивиключнонаосновінаціональних
економічних(енергетичних)інтересів.
1. Ер гин Д. Гарантировать энергетическую безопасность // Россия в глобальной
политике.–2006.–№1.–С.23.2. Діяк І.В«Газовавійна»:ландшафтпіслябитви//Чор-
номорсько-Каспійськийрегіон.–2006.–№1.3.Надєїн І.ЧиготоваУкраїнасплачувати
400доларівзагаз?[Електроннийресрурс].–Режимдоступу:http://www.epravda.com.ua/
columns/2011/12/14/309600/.4. Ук раїнаіРосія:поточніпідсумкиіпроблемидвосторон-
ньогоспівробітництва//Національнабезпекаіоборона.–2010.–№6.–С.4.5.[Елек-
тронний ресрурс]. – Режим доступу: http//www.rainbow.gov.ua. 6. [Електронний рес-
рурс]. – Режим доступу: http//www.rainbow.gov.ua./documents/3.html. 7. Ук раїнсько
російські взаємовідносини в енергетичній сфері: стан, новітні тенденції розвитку та
перспективи //Національнабезпека і оборона. –2010.–№6.–С.3.8. За кон України
«Пронафтуігаз»//ВВРУкраїни.–2001.–№50.–Ст.262.9.Энер ге ти че с каястратегия
Украинынапериоддо2030годаидальнейшуюперспективу(основныеположения)–
проект // Подготовлено Министерством топлива и энергетики Украины совместно с
Национальной академией наук Украины на выполнение распоряжения Президента
Украиныот27февраля2001года№42/2001,постановленияВерховногоСоветаУкра-
иныот24мая2001года№2455-IIIипоручениеКабинетаМинистровУкраиныот11
июня2001года№7492/3.10. Кон цепція державноїенергетичноїполітикиУкраїнина
періоддо2020року//Національнабезпекаіоборона.–2001.–№2.11. День.–2003.
– 12 апреля. 12. Про бле мы и перспективы сотрудничества Украины и России //
Національнабезпекаіоборона.–2006.–№5.–С.2.13.Тамже.–С.3.14. Діяк І.В.Газо-
транспортнийконсорціум:новіможливостіновогогазопроводу//ВісникНГСУ.–2005.
603Юридичні і політичні науки
–№1.–С.11;Ком мер сантъ.–2004.–30июля.15. Ве до мо с ти.–2002.–11декабря;
2003.–21ноября;Бой ко Ю.Компаніядержавноїваги //ВісникНГСУ.–2004.–№3.
–С.3;Ко вал ко О.М.НАК«НафтогазУкраїни»–підсумки2004року//ВісникНГСУ.–
2005.–№1.–С.5.16. Дзер ка ло тижня.–2005.–17-23грудня.17. Ком мер сантъ Украи-
ни.–2006.–27декабря.18. Дзер ка лотижня.–2006.–14-20січня; Рікдіяльностінової
влади:погляднеурядовиханалітичнихцентрів//Національнабезпекаіоборона.–2005.
–№12.–С.22-25.19. Енер ге тич настратегіяУкраїнинаперіоддо2030року:Схвалено
розпорядженнямКабінетуМіністрівУкраїнивід15березня2006р.№145-р[Електрон-
нийресрурс].–Режимдоступу:energetyka.com.ua/енергетична-стратегія-україни-на-
пер. html;Про відповідність Енергетичної стратегії України на період до 2030 року
викликамізагрозамусферіенергетичноїбезпеки:Аналітичнадоповідь[Електронний
ресрурс].–Режимдоступу:http://www.niss.gov.ua/articles/470/;Вик ли ки дляенергетич-
ноїбезпекиУкраїни.Сучаснийстан–2010:АналітичназапискаМіжнародногоЦентру
ПолітичнихДосліджень.–C.17[Електроннийресрурс].–Режимдоступу:icps.com.ua/
keg.issues/energy.html20. [Електроннийресрурс].–Режимдоступу:http://www.pseudol-
ogy.org/gazprom/ GasContract2009.htm. 21. [Електронний ресрурс]. – Режим доступу:
http://www.segodnya.ua/news/1431172.html.22. [Електроннийресрурс].–Режимдосту-
пу:http://www.unian.net./news/-215609.html.
604 Держава і право • Випуск 55
|