Cover Image

Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля

Здійснено спробу аналітичного огляду арістотелівських ідей, сформульованих ним на противагу платонівським поглядам, щодо структури соціальної складової держави та впливу приватної власності на процес розбудови даного територіального утворення. Предпринимается попытка аналитического рассмотрения арис...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Держава і право
Date:2012
Main Author: Меленко, С.Г.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Subjects:
Теорія держави і права
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64580
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля / С.Г. Меленко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 35-40. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859810608387457024
author Меленко, С.Г.
author_facet Меленко, С.Г.
citation_txt Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля / С.Г. Меленко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 35-40. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Здійснено спробу аналітичного огляду арістотелівських ідей, сформульованих ним на противагу платонівським поглядам, щодо структури соціальної складової держави та впливу приватної власності на процес розбудови даного територіального утворення. Предпринимается попытка аналитического рассмотрения аристотелевских идей, сформулированных им в противовес платоновским взглядам, относительно структуры социальной составляющей государства и влияния частной собственности на процесс формирования данного территориального образования. The article presents an attempt to make an analytical review of Aristotle’ ideas concerning the structure of the state’ social constituents and the influence of private property on the process of their territorial extension. These views of Aristotle are completely controversial to those of Plato.
first_indexed 2025-12-07T15:19:16Z
format Article
fulltext С. Г. МЕ ЛЕН КО КРИ­ТИ­КА­ПРИ­ВАТ­НО-ВЛАС­НИЦЬ­КИХ­ТА­СОЦІАЛЬ­НО-ПРА­ВО­ВИХ­­ ПО­ГЛЯДІВ­ПЛА­ТО­НА­У­ТВОРЧІЙ­СПАД­ЩИНІ­АРІСТО­ТЕ­ЛЯ Здійсне но спро бу аналітич но го ог ля ду арісто телівських ідей, сфор му ль о ва них ним на про ти ва гу пла тонівським по гля дам, що до струк ту ри соціаль ної скла до вої дер жа ви та впли ву при ват ної влас ності на про цес роз бу до ви да но го те ри торіаль но го ут во рен- ня. Клю­чові­ сло­ва: Пла тон, Арісто тель, при ват на власність, суспільна власність, дер жа ва. Пред при ни ма ет ся по пыт ка ана ли ти че с ко го рас смо т ре ния ари с то те лев ских идей, сфор му ли ро ван ных им в про ти во вес пла то нов ским взгля дам, от но си тель но струк ту ры со ци аль ной со став ля ю щей го су дар ст ва и вли я ния ча ст ной соб ст вен но с ти на про цесс фор ми ро ва ния дан но го тер ри то ри аль но го об ра зо ва ния. Клю­че­вые­ сло­ва: Пла тон, Ари с то тель, ча ст ная соб ст вен ность, об ще ст вен ная соб ст вен ность, го су дар ст во. The article presents an attempt to make an analytical review of Aristotle’ ideas concern- ing the structure of the state’ social constituents and the influence of private property on the process of their territorial extension. These views of Aristotle are completely controversial to those of Plato. Key­words:­Plato, Aristotle, social property, state. Арісто­тель­ Стагірит­ –­ дав­нь­о­г­рець­кий­ філо­соф­ та­ вче­ний-ен­цик­ло­пе­дист,­ учень­Пла­то­на,­за­снов­ник­Пе­ри­па­те­тич­ної­шко­ли1.­Філо­софсь­ко-пра­вові­по­гля­ди­ мис­ли­те­ля­помітно­відрізня­ли­ся­від­на­уко­вих­по­зицій­йо­го­по­пе­ред­ників.­Це­був­ апо­ло­гет­по­ряд­ку,­тве­ре­зо­мис­ля­чий­філо­соф-раціоналіст,­який­обґрун­то­ву­вав­свої­ ідеї­за­до­по­мо­гою­те­о­ре­тич­них­ар­гу­ментів,­а­не­міфів.­Ре­аліст,­а­не­утопіст,­він­ ціка­вив­ся­ на­сам­пе­ред­ при­род­ни­ми­ і­ соціаль­ни­ми­ ос­но­ва­ми­ мо­ралі­ та­ пра­ва2.­ Відмінність­кон­цепцій­Пла­то­на­та­Арісто­те­ля­криється­у­різно­му­підході­до­виз- на­чен­ня­по­нят­тя­іде­а­лу,­в­то­му­числі­й­у­про­цесі­фор­му­ван­ня­осо­би­с­тих­на­уко­вих­ по­зицій­що­до­про­блем­при­ват­ної­влас­ності­зо­к­ре­ма­та­соціаль­ної­сут­ності­дер­жа- ви­ за­га­лом.­ У­ пла­тонівській­ си­с­темі­ іде­ал­ яв­ляв­ со­бою­ ре­зуль­тат­ зовнішньо­го­ втру­чан­ня,­ тоді­ як­ у­ Арісто­те­ля­ –­ криється­ у­ са­мих­ ре­чах­ і­ йо­го­ по­шук­ та­ досліджен­ня­ мож­ливі­ в­ про­цесі­ без­по­се­ред­нь­о­го­ порівняль­но­го­ зістав­лен­ня­ по­нять­та­ре­чей.­На­дум­ку­Арісто­те­ля,­за­кон­«відкри­вається»­в­про­цесі­спо­с­те­ре- жен­ня­за­при­ро­дою,­в­чо­му­й­ви­яв­ляється­при­род­ни­чо-пра­во­ва­суть­сфор­му­ль­о- ва­них­ним­кон­цеп­ту­аль­них­ідей.­При­цьо­му­не­мо­же­мо­кон­ста­ту­ва­ти­роз­рив,­як­ мо­же­ зда­ти­ся­ на­ пер­ший­ по­гляд,­ між­ пла­тонівським­ іде­алізмом­ та­ арісто- телівським­ре­алізмом,­а­ли­ше­зафіксу­ва­ти­ра­ди­каль­не­зміщен­ня­ме­то­до­логічно­го­ «цен­т­ру»­ філо­софсь­ко­го­ пізнан­ня­ з­ іде­алістич­них­ (Пла­тон)­ на­ при­род­ничі­ (Арісто­тель)­ос­но­ви3. Про­тя­гом­знач­но­го­періоду­ча­су­творчість­Арісто­те­ля­вик­ли­ка­ла­жи­вий­інте- рес­ у­ ціло­го­ ря­ду­ дослідників.­На­йо­го­пра­цях­ ви­хо­ву­ва­ло­ся­ не­ од­не­по­коління­ філо­софів,­ прав­ників,­ соціологів,­ політо­логів­ та­ ін.­ Пред­став­ни­ки­ пе­ре­важ­ної­ більшості­га­лу­зей­на­уки­як­гу­манітар­но­го,­так­і­при­род­ни­чо­го­на­пря­му­зна­хо­ди­ли­ у­ пра­цях­ філо­со­фа­ раціоналістич­не­ зер­но,­ яке­ до­сить­ ча­с­то­ пе­ре­тво­рю­ва­ло­ся­ у­ 35Юридичні і політичні науки функціональ­не­на­ча­ло­роз­роб­ки­но­вих­фун­да­мен­таль­них­на­уко­вих­на­прямів.­Дер- жав­но-пра­вові­ по­гля­ди­ мис­ли­те­ля­ у­ різний­ час­ досліджу­ва­ли­ такі­ вчені,­ як­ Т.­Ак­вінський,­Ж.-П.­Вер­нан,­А.­До­ва­тур,­С.­Ф.­Ке­чек’ян,­Ф.­Коплстон,­М.­А.­Крав- цов,­В.­С.­Нер­се­сянц,­С.­М.­Тру­бец­кой,­А.­М.­Ча­ни­шев­та­ба­га­то­ ін­ших.­Од­нак,­ за­вдя­ки­ ба­га­то­г­ран­ності­ та­ май­же­ все­осяж­ності,­ творчість­ Арісто­те­ля­ і­ нині­ є­ до­сить­ціка­вою­для­вив­чен­ня­та­ак­ту­аль­ною­для­про­це­су­на­уко­во­го­пізнан­ня. Порівняль­ний­аналіз­дер­жав­но-пра­во­вих­ідей­Пла­то­на­та­Арісто­те­ля,­на­наш­ по­гляд,­слід­роз­по­ча­ти­з­то­го,­що­Пла­тон­ос­но­вою­роз­вит­ку­та­процвітан­ня­дер- жа­ви­ вва­жав­ мо­нолітно­ сфор­мо­ва­ний­ соціум,­ у­ яко­му­ бу­ло­ зве­де­но­ нанівець­ індивіду­альні­особ­ли­вості­лю­ди­ни.­Арісто­тель,­у­свою­чер­гу,­вва­жав­такі­по­гля­ди­ сво­го­учи­те­ля­не­тільки­по­мил­ко­ви­ми,­але­й­украй­шкідли­ви­ми­для­дер­жа­ви,­ад­же­ вка­зані­ об­ста­ви­ни­мог­ли­при­зве­с­ти­до­ її­ цілко­ви­тої­ за­ги­белі­ (Політи­ка,­ 1261­b,­ 7)4.­То­му­не­вик­ли­кає­по­ди­ву­той­факт,­що­Арісто­тель­ро­бив­ос­нов­ний­на­го­лос­на­ індивіду­аль­них­особ­ли­во­с­тях­лю­ди­ни­–­носія­гро­ма­дянсь­ко­го­ста­ту­су,­як­еле­мен- тар­ної­ча­с­ти­ни­соціаль­ної­струк­ту­ри­сім’ї,­яка,­в­свою­чер­гу,­бу­ла,­за­уяв­лен­ня­ми­ філо­со­фа,­пер­вин­ною­кон­соліду­ю­чою­лан­кою­суспільства,­а­відтак­най­простішою­ струк­тур­ною­оди­ни­цею­дер­жа­ви­як­цілісно-соціаль­но­го­ут­во­рен­ня.­У­сфор­му­ль- о­ва­них­філо­со­фом­кон­цепційно-дис­кусійних­пи­тан­нях­тісно­пе­репліта­ли­ся­пра- во­ва­та­етич­на­про­бле­ма­ти­ки.­Та­кий­фе­но­мен­зу­мов­лю­вав­ся­ро­зумінням­то­го,­що­ бла­го­ дер­жа­ви­ і­ стан­ пра­во­по­ряд­ку­ зна­хо­дять­ся­ у­ прямій­ за­леж­ності­ від­ рівня­ роз­вит­ку­мо­раль­них­яко­с­тей­її­гро­ма­дян5. Кри­ти­ку­ю­чи­ твер­д­жен­ня­ Пла­то­на­ про­ «шкідливість»­ при­ват­ної­ влас­ності,­ Арісто­тель­ за­зна­чав,­що­ лю­ди­на­ найбільше­ піклується­ про­ те,­що­ на­ле­жить­ їй­ осо­би­с­то­ і­мен­шою­мірою­піклується­про­те,­що­є­спільним­(Політи­ка,­1261­b,­ 34­–­36)6.­ Ек­с­т­ра­по­лю­ю­чи­ за­зна­че­ну­ кон­стан­ту­ на­ сфе­ру­ суспільних­ відно­син,­ мис­ли­тель­роз­по­чи­нає­кри­ти­ку­по­ло­жень­Пла­то­на,­ у­ яких­ніве­лю­ють­ся­ сімейні­ цінності,­шля­хом­до­ве­ден­ня­пе­ре­ваг­спільності­дру­жин­та­на­щадків.­Відповідно­ до­бінар­ної­особ­ли­вості­цих­відно­син­Арісто­тель­про­аналізу­вав­не­га­тив­ну­сто­ро- ну­да­но­го­яви­ща,­вка­зу­ю­чи,­зо­к­ре­ма,­на­те,­що­в­разі­ існу­ван­ня­у­бать­ка­ти­сячі­ синів,­між­ни­ми­втра­тить­ся­са­к­раль­ний­зв’язок,­що­не­одмінно­при­зве­де­до­ви­ник- нен­ня­сумнівів,­які­обов’яз­ко­во­транс­фор­му­ють­ся­у­зне­ва­гу­не­тільки­між­стар- шим­та­мо­лод­шим­по­коління­ми,­але­й­вик­ли­чуть­по­яву­ан­та­гоністич­них­на­ст­роїв­ у­ ме­жах­ однієї­ віко­вої­ гру­пи.­ З­ ог­ля­ду­ на­ особ­ли­вості­ пси­хо­логічної­ сут­ності­ лю­дей,­Арісто­тель­за­зна­чав,­що­кож­на­осо­ба­обов’яз­ко­во­шу­ка­ти­ме­або­са­ме­сво- го­ на­щад­ка,­ або­ влас­них­ батьків­ на­ підставі­ оз­нак­ схо­жості,­ яка­ має­ місце­ не­ тільки­ у­ соціаль­но­му­ се­ре­до­вищі,­ але­ й­ у­ тва­рин­но­му­ світі.­ Це,­ у­ свою­ чер­гу,­ при­зве­де­до­індивіду­алізації­осо­би­с­тості,­наслідком­чо­го­бу­де­ство­рен­ня­ок­ре­мих­ за­мк­ну­тих­ суспільних­ груп,­ об’єдна­них­на­ ос­нові­ кров­ної­ спорідне­ності,­ тоб­то­ фак­тич­но­до­віднов­лен­ня­інсти­ту­ту­сім’ї.­З­іншо­го­бо­ку,­Арісто­тель­про­гно­зу­вав­ ес­ка­лацію­у­та­ко­му­суспільстві­соціаль­но-не­без­печ­них­конфліктів,­ад­же­із­зник- нен­ням­ та­ких­ стри­му­ю­чих­ фак­торів,­ як­ сімейні­ відно­си­ни,­що­ ґрун­ту­ють­ся­ на­ мо­раль­но-етич­них­по­сту­ла­тах,­зни­ка­ють­ме­ханізми­ніве­лю­ван­ня­міжо­со­бистісної­ пси­хо­логічної­на­пру­ги,­які­ви­роб­ля­ли­ся­про­тя­гом­періоду­ево­люційно­го­ста­нов- лен­ня­лю­ди­ни­як­соціаль­но-ут­во­рю­ю­чо­го­фе­но­ме­на. Ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи­влас­ну­ан­ти­те­зу­що­до­спільності­дітей­та­жінок,­сфор­му­льо- ­ва­ну­для­обґрун­ту­ван­ня­хиб­ності­по­глядів­Пла­то­на­про­соціаль­ну­струк­ту­ру­дер- жа­ви,­ Арісто­тель­ по­вер­тається­ до­ аналізу­ пла­тонівсько­го­ вчен­ня­ що­до­ сфе­ри­ соціаль­но-ма­теріаль­но­го­ бут­тя,­ зо­к­ре­ма­ форм­ влас­ності.­ За­галь­новідо­мо,­ що­ Пла­тон­у­своїх­тво­рах­про­го­ло­шу­вав­при­мат­за­галь­ної­влас­ності­над­при­ват­ною.­ 36 Держава і право • Випуск 57 Арісто­тель­ же,­ ек­с­т­ра­по­лю­ю­чи­ аксіологічні­ прин­ци­пи­ сімей­них­ відно­син­ на­ ма­теріаль­ну­сфе­ру­бут­тя­ста­вив­слуш­не­за­пи­тан­ня:­«Як­що­навіть­діти­та­жінки­ по­винні­на­ле­жа­ти­ок­ре­мим­осо­бам,­то­чи­бу­де­кра­щим,­як­що­власність­і­ко­ри­с­ту- ван­ня­нею­бу­дуть­за­галь­ни­ми?»­(Політи­ка,­1263­а,­3)7.­Взяв­ши­за­при­клад­зе­мель- ну­власність,­як­єди­ний­ос­нов­ний,­а­то­му­і­найбільш­про­дук­тив­ний­засіб­то­го­час- но­го­ ма­теріаль­но­го­ ви­роб­ництва,­ Арісто­тель­ про­по­ну­вав­ про­аналізу­ва­ти­ три­ мож­ливі­варіан­ти­роз­вит­ку­інсти­тутів­при­ват­ної­та­суспільної­влас­ності­на­за­зна- че­ний­об’єкт­та­на­ре­зуль­та­ти­йо­го­ви­ко­ри­с­тан­ня: 1.­Зе­мельні­ділян­ки­зна­хо­дять­ся­у­при­ватній­влас­ності,­а­вро­жай­–­у­за­галь­но- дер­жавній; 2.­Зем­ля­зна­хо­дить­ся­у­за­гальній­влас­ності­та­об­роб­ляється­спільни­ми­зу­сил- ля­ми,­але­ре­зуль­та­ти­праці­ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся­у­при­ват­но­му­по­ряд­ку; 3.­Зем­ля­та­вро­жай­зна­хо­дять­ся­у­за­гальній­влас­ності­(Політи­ка,­1263­а,­4-8)8. Як­ба­чи­мо­з­двох­пер­ших­арісто­телівських­тез,­у­про­цесі­їхньо­го­фор­му­ван­ня­ філо­соф­на­ма­гав­ся­шля­хом­логічної­фіксації­умо­ви­водів­відо­б­ра­зи­ти­всі­мож­ливі­ варіан­ти­симбіозу­при­ват­ної­та­за­галь­ної­влас­ності­в­ца­рині­во­лодіння­і­ко­ри­с­ту- ван­ня­зем­лею­та­роз­по­ря­д­жен­ня­ре­зуль­та­та­ми­та­кої­праці.­Зі­змісту­тре­ть­о­го­фор- му­лю­ван­ня­мис­ли­тель­вза­галі­ви­клю­чає­при­ват­ну­фор­му­влас­ності­як­та­ку.­Ціка- вим­є­те,­що­всі­три­арісто­телівські­«фор­му­ли»­ство­рю­ва­ли­ся­ним­на­про­ти­ва­гу­ єдиній,­яка­вже­на­той­час­стабільно­ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ла­ся­про­тя­гом­періоду­жит­тя­ не­од­но­го­по­коління­лю­дей­та­бу­ла­найбільш­по­ши­ре­ною­та­сприй­ня­тою­в­соціу- мі­–­при­ват­на­власність­як­на­зем­лю,­так­і­на­вро­жай. Шля­хом­ ек­с­пе­ри­мен­таль­но­го­ соціаль­но-пра­во­во­го,­ пси­хо­логічно­го,­ мо­раль- но-етич­но­го­ мо­де­лю­ван­ня­ різно­манітних­ життєвих­ си­ту­ацій­ мис­ли­тель­ при­хо- дить­до­логічно-обґрун­то­ва­них­вис­новків,­які­по­ля­га­ють­у­то­му,­що­до­сяг­нен­ня­ за­галь­но­соціаль­ної­ рівності­ як­ у­ про­цесі­ тру­до­во­го­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ зе­мель­них­ ре­сурсів,­так­і­під­час­поділу­от­ри­ма­них­ре­зуль­татів­цієї­праці­бу­де­не­мож­ли­вим,­ а­відтак­відно­си­ни­у­цій­сфері­при­ре­чені­на­нерівність.­Зо­к­ре­ма,­на­дум­ку­філо- со­фа,­спра­вед­ливі­нарікан­ня­вик­ли­че­по­ведінка­тих­осіб,­які­ба­га­то­спо­жи­ва­ють,­ хо­ча­ ма­ло­ пра­цю­ють,­ з­ бо­ку­ осіб,­ які­ ба­га­то­ тру­дять­ся­ та­ ма­ло­ одер­жу­ють­ (Політи­ка,­ 1263­ а,­ 15)9.­ При­ цьо­му­ Арісто­тель­ ви­хо­див­ із­ фе­но­ме­ну­ не­ од­но- манітності,­різно­пла­но­вості­людсь­кої­на­ту­ри,­ад­же­пе­ре­важ­на­більшість­на­се­лен- ня­воліла­б­до­кла­с­ти­мен­ше­влас­них­зу­силь­до­про­це­су­спільної­праці,­але­вод­но- час­от­ри­ма­ти­більшу­ча­ст­ку­від­ре­зуль­татів­та­кої­діяль­ності.­Та­ка­об­ста­ви­на,­на­ дум­ку­філо­со­фа,­бу­ла­б­соціаль­но-де­с­табілізу­ю­чим­фак­то­ром­у­разі­доміну­ван­ня­ суспільної­фор­ми­влас­ності­над­при­ват­ною.­І­вза­галі,­сфе­ра­людсь­ких­взаємовідно- син­ при­ват­но­го­ ха­рак­те­ру­ важ­ко­ впи­сується­ у­ ко­ло­ про­бле­ма­ти­ки­ за­галь­но- соціаль­но­го­по­ряд­ку.­А­то­му,­на­пе­ре­ко­нан­ня­Арісто­те­ля,­не­слід­зміню­ва­ти­той­ по­ря­док­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ влас­ності,­ який­ не­ тільки­ скла­дав­ся­ про­тя­гом­ ба­га­ть­ох­ століть­існу­ван­ня­людсь­ко­го­соціуму,­але­й­фор­му­вав­ся­за­вдя­ки­зви­ча­ям­та­підда- вав­ся­ упо­ряд­ку­ван­ню­ на­ нор­ма­тивній­ ос­нові­ пра­виль­них,­ на­ дум­ку­ філо­со­фа,­ за­конів,­ а­ са­ме­–­при­мат­при­ват­ної­ влас­ності­при­ збе­ре­женні­ віднос­ності­ влас- ності­суспільної.­Зав­дя­ки­цьо­му­мож­на­уник­ну­ти­не­тільки­соціаль­них­по­трясінь­ та­су­пе­ре­чок,­але­й­до­сяг­ти­більшої­ви­го­ди­як­для­при­ват­но­го­ви­роб­ни­ка,­так­ і­ дер­жа­ви­в­ціло­му. Корінну­по­мил­ку­ со­кратівсько­го­про­ек­ту,­ від­ імені­ яко­го­ вів­ діалог­Пла­тон,­ Арісто­тель­вба­чав­у­не­пра­виль­ності­йо­го­ос­нов­ної­пе­ре­ду­мо­ви.­Про­бле­ма­по­ля- га­ла­у­то­му,­що­потрібно­праг­ну­ти­до­сяг­нен­ня­віднос­ної,­а­не­аб­со­лют­ної­єдності­ 37Юридичні і політичні науки як­сім’ї,­так­ і­дер­жа­ви.­Як­що­ця­єдність­зай­де­за­над­то­да­ле­ко,­то­са­ма­дер­жа­ва­ бу­де­зни­ще­на.­Навіть­як­що­цьо­го­і­не­ста­неть­ся,­дер­жав­не­ут­во­рен­ня­на­шля­ху­до­ своєї­ за­ги­белі­ ста­не­ гіршим,­ тоб­то­ фак­тич­но­ обе­ре­ ре­г­ре­сив­ний­ на­прям­ сво­го­ по­даль­шо­го­існу­ван­ня­(Політи­ка,­1263­b,­30-35)10.­Ад­же­за­для­до­сяг­нен­ня­аб­со- лют­ної­соціаль­ної­єдності­в­дер­жаві,­нищівної­де­гра­дації­за­зна­ють­такі­соціаль- но-ут­во­рю­ючі­та­ре­гу­ля­тивні­інсти­ту­ти,­як­сім’я,­мо­раль­но-етичні­цінності,­при- ват­на­ власність­ то­що.­ А­ із­ втра­тою­ ни­ми­ сво­го­ впли­ву­ на­ суспільну­ скла­до­ву­ дер­жав­но­го­ ут­во­рен­ня­ за­гроз­ли­вих­ мас­штабів­ на­бу­дуть­ соціальні­ конфлікти,­ зни­жен­ня­про­дук­тив­ності­праці­–­те,­що­в­кінце­во­му­підсум­ку­невідво­рот­но­відо- б­ра­зить­ся­ на­ за­галь­но­му­ ста­но­вищі­ дер­жа­ви­ в­ ціло­му.­ То­му­ втра­та­ си­с­те­ми­ суспільно-ціннісних­орієнтацій,­фак­торів­стри­му­ван­ня­та­ви­хо­ван­ня­соціаль­них­ мас­ у­ син­тезі­ з­ про­це­сом­ зни­жен­ня­ про­дук­тив­ності­ праці­ та,­ як­ наслідок,­ еко- номічним­ зане­па­дом­ невідво­рот­но­ при­зве­дуть­ до­ не­життєздат­ності­ та­ко­го­ дер- жав­но­го­організму. До­пу­с­ка­ю­чи­мож­ливість­за­про­ва­д­жен­ня­все­охоп­лю­ю­чої­май­но­вої­рівності­на­ ос­нові­логічно­не­ви­ва­же­них­або,­як­вка­зу­вав­Арісто­тель,­не­роз­суд­ли­вих,­нор­ма- тив­них­актів,­філо­соф­за­ува­жу­вав,­що­у­разі­існу­ван­ня­в­дер­жаві­ве­ли­ких­об­сягів­ ма­теріаль­них­ цінно­с­тей­ кількість­ май­на,­ зо­се­ре­д­же­на­ в­ ру­ках­ кож­но­го­ чле­на­ суспільства,­мо­же­бу­ти­надмірно­ве­ли­кою,­що­спри­чи­нить­по­яву­все­охоп­лю­ю­чої­ роз­коші,­ а­ у­ разі­ об­ме­же­ної­ кількості­ ма­теріаль­них­ ре­сурсів,­ зо­се­ре­д­же­них­ на­ те­ре­нах­ дер­жа­ви,­мо­же­ ста­ти­ся­ так,­що­ кількість­май­на,­ яке­ опи­нить­ся­ у­ влас- ності­ ок­ре­мо­го­ індивіда,­ бу­де­ за­над­то­ма­лою,­ внаслідок­чо­го­йо­го­жит­тя­ ста­не­ жа­люгідним.­ Відштов­ху­ю­чись­ від­ вка­за­ної­ іде­о­ло­ге­ми­ мис­ли­тель­ за­зна­чав,­ що­ ли­ше­зрівнян­ня­гро­ма­дян­у­плані­во­лодіння­ни­ми­при­ват­ною­власністю­на­за­ко- но­дав­чо­му­ рівні­ бу­де­ не­до­статнім,­ а­ то­му­ потрібно­ праг­ну­ти­ впро­ва­д­жен­ня­ чо­гось­«се­ре­дин­но­го»­за­для­вирішен­ня­да­ної­про­бле­ми.­І­дійсно,­як­що­у­пер­шо­му­ ви­пад­ку­ча­ст­ка­при­ват­ної­влас­ності­зо­се­ре­д­же­на­в­ру­ках­од­но­го­во­лодільця­бу­де­ ве­ли­кою,­і­та­ке­яви­ще­роз­пов­сю­дить­ся­на­всіх­членів­суспільства,­у­ви­роб­ників­ відпа­де­ по­тре­ба­ ви­го­тов­лен­ня­ будь-якої­ про­дукції,­ внаслідок­ чо­го­ в­ струк­турі­ соціуму­зник­не­про­ша­рок­індивідів,­зай­ня­тих­у­сек­торі­ре­аль­но­го­ви­роб­ництва,­ тих,­ які­ своєю­пра­цею­ство­рю­ють­ма­теріаль­ний­ба­зис­життєздат­ності­дер­жа­ви.­ Фак­тич­но­ бу­де­ при­пи­не­но­ ви­роб­ництво­ но­вих­ ма­теріаль­них­ цінно­с­тей,­ що,­ у­ свою­чер­гу,­ при­зве­де­ до­не­помірно­го­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ вже­на­яв­них­ ре­сурсів,­ а­ це­ про­тя­гом­пев­но­го­періоду­ча­су­при­зве­де­до­їх­по­вної­ліквідації.­За­зна­чені­про­це- си­при­зве­дуть­до­по­вно­го­зни­щен­ня­ма­теріаль­но­го­ба­зи­су­дер­жа­ви,­у­ре­зуль­таті­ чо­го­не­вдасть­ся­уник­ну­ти­її­за­не­па­ду­та­за­ги­белі. У­ про­цесі­ аналізу­ дру­го­го­ при­кла­ду,­ на­ве­де­но­го­Арісто­те­лем,­ та­кож­мож­на­ про­сте­жи­ти­невтішні­тен­денції­роз­вит­ку­по­даль­ших­подій­для­на­се­лен­ня­та­й­для­ дер­жа­ви­в­ціло­му.­Ад­же­не­ве­ли­ка­кількість­ма­теріаль­них­ре­сурсів,­зо­се­ре­д­же­на­в­ ру­ках­однієї­осо­би,­над­зви­чай­но­ус­клад­нює­про­цес­їх­ефек­тив­но­го­ви­ко­ри­с­тан­ня­ з­ме­тою­от­ри­ман­ня­до­дат­ко­во­го­про­дук­ту.­Внаслідок­чо­го­осо­би,­зай­няті­у­сфері­ ви­роб­ництва­ ма­теріаль­них­ благ,­ не­ змо­жуть­ на­далі­ ви­ко­ну­ва­ти­ власні­ функції­ через­брак­ма­теріаль­них­ре­сурсів,­що,­в­свою­чер­гу,­при­зве­де­до­їх­за­не­па­ду­та­ по­в­но­го­зу­божіння.­Слід­та­кож­за­ува­жи­ти,­що­в­ре­зуль­таті­по­вно­го­пе­реділу­влас- ності­ма­теріальні­ре­сур­си­не­одмінно­опи­нять­ся­у­ру­ках­осіб,­які­не­знай­дуть­їм­ ефек­тив­но­го­за­сто­су­ван­ня­у­си­лу­різних­при­чин,­як­то­відсутність­пев­ної­квалі­фі- кації,­на­ви­чок,­і­навіть­за­вдя­ки­при­родній­не­здат­ності­ви­ко­ну­ва­ти­певні­дії,­пов’я- зані­ з­ ви­роб­ництвом­ соціаль­но-не­обхідної­ про­дукції.­ Внаслідок­ чо­го­ от­ри­мані­ 38 Держава і право • Випуск 57 ци­ми­ пред­став­ни­ка­ми­ соціуму­ ма­теріальні­ ре­сур­си­ бу­дуть­ без­дар­но­ ви­т­ра­чені­ та­ки­ми­ осо­ба­ми­ та­ без­по­во­рот­но­ втра­чені­ для­ суспільства.­ Син­тез­ за­зна­че­них­ явищ­при­зве­де­до­ви­яв­лен­ня­тен­денцій­до­ще­більшо­го­зу­божіння­се­ред­гро­ма- дян,­яке,­у­свою­чер­гу,­є­дже­ре­лом­сму­ти­та­зло­чин­ності­(Політи­ка,­1265­b,­10­–­ 15)11.­Про­цес­збідніння­на­се­лен­ня­зно­ву­ж­та­ки­при­зве­де­до­підри­ву­еко­номічних­ ос­нов­дер­жа­ви,­ре­зуль­та­том­чо­го­бу­де­її­еко­номічний­за­не­пад­та­по­вне­зник­нен­ня. Що­до­зе­мель­ної­влас­ності­філо­соф­за­зна­чав,­що­всю­те­ри­торію­дер­жа­ви­слід­ поділи­ти­на­дві­ча­с­ти­ни:­од­на­з­них­по­вин­на­пе­ре­бу­ва­ти­у­за­галь­но­му­ко­ри­с­ту- ванні,­а­ інша­–­у­при­ват­но­му­во­лодінні.­Кож­на­з­цих­двох­ча­с­тин­зно­ву­ж­та­ки­ по­вин­на­ бу­ти­ поділе­на­ на­ дві:­ дохід­ з­ однієї­ ча­с­ти­ни­ землі,­ що­ зна­хо­ди­ла­ся­ у­ за­галь­но­му­ко­ри­с­ту­ванні,­слід­спря­му­ва­ти­на­відправ­лен­ня­релігійних­культів,­а­з­ іншої­–­має­ по­кри­ва­ти­ ви­т­ра­ти­ на­ вла­ш­ту­ван­ня­ сис­систій­ (спільних­ тра­пез­ для­ гро­ма­дян).­Од­на­ча­с­ти­на­при­ват­но­влас­ниць­ких­зе­мель­по­вин­на­роз­та­шо­ву­ва­тись­ на­кор­до­нах­дер­жа­ви,­а­ інша­–­по­бли­зу­міста,­щоб­у­всіх­гро­ма­дян­бу­ло­по­два­ наділи­–­по­од­но­му­у­кожній­ча­с­тині­при­ват­но­влас­ниць­ких­зе­мель.­Крім­то­го,­на­ дум­ку­ мис­ли­те­ля,­ так­ бу­де­ до­три­ма­но­ прин­ципів­ рівності­ та­ спра­вед­ли­вості,­ а­ та­кож­сфор­мується­за­галь­но­соціаль­на­іде­о­логія,­яка­відо­б­ра­зить­ся­на­за­галь­них­ на­ст­ро­ях­гро­ма­дян,­ад­же­у­ті­ча­си­до­сить­по­ши­ре­ни­ми­бу­ли­ви­пад­ки,­ко­ли­осо­би,­ чиї­зе­мельні­ділян­ки­роз­та­шо­ву­ва­ли­ся­по­бли­зу­кор­донів­дер­жа­ви,­ке­ру­ю­чись­осо- би­с­ти­ми­при­ват­но­влас­ниць­ки­ми­інте­ре­са­ми,­ча­с­то­діяли­усу­пе­реч­інте­ре­сам­дер- жа­ви­(Політи­ка,­1330­а,­10­–­20)12. Роз­гля­да­ю­чи­ на­ве­де­ну­ Арісто­те­лем­ ар­гу­мен­тацію­ влас­них­ по­глядів,­ мож­на­ за­зна­чи­ти,­що­відповідно­до­прин­ци­пу­на­леж­ності­при­ват­ної­влас­ності­на­зем­лю­ тільки­ гро­ма­дя­нам,­ він­ про­по­ну­вав­ чет­вер­ту­ ча­с­ти­ну­ до­ходів,­ які­ мож­на­ бу­ло­ от­ри­ма­ти­ на­ те­ре­нах­ дер­жа­ви­ від­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ ос­нов­но­го­ на­ той­ час­ за­со­бу­ ви­роб­ництва,­ зо­к­ре­ма­ землі,­ пе­ре­да­ва­ти­на­ ду­хов­но-релігійні­ по­тре­би.­Ще­чет- вер­ти­ну­–­ ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­ для­ се­лекції­ се­ред­ гро­ма­дян­ то­ва­рись­ких­ сто­сунків­ за­вдя­ки­ре­гу­ляр­но­му­про­ве­ден­ню­сис­ситій,­а­по­ло­ви­ну­за­зна­че­них­до­ходів­за­ли- ша­ти­у­влас­ності­усіх­гро­ма­дян,­по­пе­ред­ньо­поділив­ши­зе­мель­ну­власність­між­ ни­ми­порівну.­Ціка­вим­є­та­кож­те,­що­Арісто­тель­жод­ним­чи­ном­не­тор­кається­ про­блем­опо­дат­ку­ван­ня­за­зна­че­них­до­ходів,­хо­ча­в­ос­нов­но­му­пе­реліку­життєво­ не­обхідних­для­дер­жа­ви­по­треб­він­на­во­див­во­лодіння­не­обхідною­кількістю­гро- шо­вих­коштів­для­влас­них­та­військо­вих­по­треб­(Політи­ка,­1328­b,­5­–­15)13.­ Що­до­ба­жа­но­го­по­ряд­ку­в­дер­жаві,­то­філо­соф­вва­жав­пе­ре­тво­рен­ня­зем­ле- робів­на­рабів­не­обхідною­для­цьо­го­умо­вою,­при­чо­му­во­ни­по­винні­бу­ти­різної­ національ­ної­на­леж­ності­та­не­ма­ти­«га­ря­чо­го»­тем­пе­ра­мен­ту,­що,­у­свою­чер­гу,­ зро­бить­цей­соціаль­ний­про­ша­рок­не­тільки­над­зви­чай­но­ко­ри­сним,­але­й­зве­де­ до­мініму­му­мож­ливість­за­ро­д­жен­ня­се­ред­суспільної­ма­си­рабів­ду­ху­бун­тар­ст­ва.­ Зем­ле­ро­би,­які­про­жи­ва­ти­муть­на­при­ват­них­зем­лях,­по­винні­на­ле­жа­ти­влас­ни- кам­цих­наділів,­а­на­суспільних­–­на­ле­жа­ти­до­за­галь­ної­влас­ності. З­ог­ля­ду­на­за­зна­че­не,­до­хо­ди­мо­вис­нов­ку,­що­Арісто­тель,­кри­ти­ку­ю­чи­вчен­ня­ Пла­то­на,­при­хо­дить­до­цілком­но­вих­якісних­ре­зуль­татів,­які­ста­ли­ос­но­вою­роз- роб­ки­йо­го­філо­софсь­ко-пра­во­во­го­вчен­ня­в­ціло­му.­На­про­ти­ва­гу­при­пу­щен­ням,­ сфор­му­ль­о­ва­ним­йо­го­вчи­те­лем,­мис­ли­тель­про­го­ло­шує­інсти­тут­сім’ї­ос­нов­ною­ си­с­те­мо­у­тво­рю­ю­чою­ лан­кою­ дер­жав­но-пра­во­во­го­ ор­ганізму.­ До­три­му­ю­чись­ прин­ци­пу­до­ве­ден­ня­від­про­ти­леж­но­го,­кри­ти­кує­пла­тонівські­по­ло­жен­ня­що­до­ при­ма­ту­ко­лек­тив­ної­фор­ми­влас­ності­над­при­ват­ною­та­обґрун­то­ва­но­до­во­дить­ при­ват­но­влас­ниць­ку­сутність­еко­номічно­го­ба­зи­су­дер­жа­ви.­То­му­вчен­ня­Арісто- 39Юридичні і політичні науки те­ля,­ґрун­ту­ю­чись­на­кри­тич­но­му­підході­до­по­сту­латів,­сфор­му­ль­о­ва­них­Пла­то- ном,­є­якісно­но­вим­ета­пом­роз­вит­ку­філо­софсь­кої­на­уки­в­ціло­му­та­її­дер­жав­но- пра­во­во­го­на­пря­му­зо­к­ре­ма. 1. Ан тич ная­ фи­ло­со­фия:­ Эн­цик­ло­пе­ди­че­с­кий­ сло­варь.­ –­М.:­ Про­гресс-Тра­ди­ция,­ 2008.­–­С.164.­2.­Філо софія­пра­ва:­Підруч.­для­студ.­юрид.­вищ.­навч.­закл.­/­За­ред.­д-ра­ філос.­на­ук­О.Г.Да­ни­ль­я­на.­–­Х.:­Пра­во,­2009.­–­С.46.­3.­Фе до ро ва М.М.­Клас­си­че­с­кая­ по­ли­ти­че­с­кая­фи­ло­со­фия.­ –­М.:­Весь­Мир,­ 2009.­ –­С.23.­4.­Ари с то тель.­ Со­чи­не­ния:­ В­4-х­то­мах.­–­Т.­4.­–­М.:­Мысль,­1983.­–­С.405.­5.­Філо софія пра­ва:­підруч.­для­студ.­ юрид.­вищ.­навч.­закл.­/­За­ред.­д-ра­філос.­на­ук­О.­Г.­Да­ни­ль­я­на.­–­Х.:­Пра­во,­2009.­–­ С.­46.­6.­Ари с то тель.­Со­чи­не­ния:­В­4-х­то­мах.­–­Т.4.­–­М.:­Мысль,­1983.­–­С.405.­7.­Ари- с то тель.­Со­чи­не­ния:­В­4-х­то­мах.­–­Т.­4.­–­М.:­Мысль,­1983.­–­С.409.­8.­Там­само.­–­ С.­409.­9.­Там­само.­–­С.­410.­10.­Там­само.­–­С.­412.­11.­Там­само.­–­С.­416-417.­12.­Там­ само.­–­С.­608.­13.­Там­само.­–­С.­603. 40 Держава і право • Випуск 57
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64580
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:19:16Z
publishDate 2012
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Меленко, С.Г.
2014-06-16T16:42:05Z
2014-06-16T16:42:05Z
2012
Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля / С.Г. Меленко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 35-40. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64580
Здійснено спробу аналітичного огляду арістотелівських ідей, сформульованих ним на противагу платонівським поглядам, щодо структури соціальної складової держави та впливу приватної власності на процес розбудови даного територіального утворення.
Предпринимается попытка аналитического рассмотрения аристотелевских идей, сформулированных им в противовес платоновским взглядам, относительно структуры социальной составляющей государства и влияния частной собственности на процесс формирования данного территориального образования.
The article presents an attempt to make an analytical review of Aristotle’ ideas concerning the structure of the state’ social constituents and the influence of private property on the process of their territorial extension. These views of Aristotle are completely controversial to those of Plato.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Теорія держави і права
Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля
Article
published earlier
spellingShingle Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля
Меленко, С.Г.
Теорія держави і права
title Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля
title_full Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля
title_fullStr Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля
title_full_unstemmed Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля
title_short Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля
title_sort критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів платона у творчій спадщині арістотеля
topic Теорія держави і права
topic_facet Теорія держави і права
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64580
work_keys_str_mv AT melenkosg kritikaprivatnovlasnicʹkihtasocíalʹnopravovihpoglâdívplatonautvorčíispadŝiníarístotelâ

Similar Items