Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля
Здійснено спробу аналітичного огляду арістотелівських ідей, сформульованих ним на противагу платонівським поглядам, щодо структури соціальної складової держави та впливу приватної власності на процес розбудови даного територіального утворення. Предпринимается попытка аналитического рассмотрения арис...
Saved in:
| Published in: | Держава і право |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64580 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля / С.Г. Меленко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 35-40. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859810608387457024 |
|---|---|
| author | Меленко, С.Г. |
| author_facet | Меленко, С.Г. |
| citation_txt | Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля / С.Г. Меленко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 35-40. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Здійснено спробу аналітичного огляду арістотелівських ідей, сформульованих ним на противагу платонівським поглядам, щодо структури соціальної складової держави та впливу приватної власності на процес розбудови даного територіального утворення.
Предпринимается попытка аналитического рассмотрения аристотелевских идей, сформулированных им в противовес платоновским взглядам, относительно структуры социальной составляющей государства и влияния частной собственности на процесс формирования данного территориального образования.
The article presents an attempt to make an analytical review of Aristotle’ ideas concerning the structure of the state’ social constituents and the influence of private property on the process of their territorial extension. These views of Aristotle are completely controversial to those of Plato.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:19:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
С. Г. МЕ ЛЕН КО
КРИТИКАПРИВАТНО-ВЛАСНИЦЬКИХТАСОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИХ
ПОГЛЯДІВПЛАТОНАУТВОРЧІЙСПАДЩИНІАРІСТОТЕЛЯ
Здійсне но спро бу аналітич но го ог ля ду арісто телівських ідей, сфор му ль о ва них ним
на про ти ва гу пла тонівським по гля дам, що до струк ту ри соціаль ної скла до вої дер жа ви
та впли ву при ват ної влас ності на про цес роз бу до ви да но го те ри торіаль но го ут во рен-
ня.
Ключові слова: Пла тон, Арісто тель, при ват на власність, суспільна власність,
дер жа ва.
Пред при ни ма ет ся по пыт ка ана ли ти че с ко го рас смо т ре ния ари с то те лев ских идей,
сфор му ли ро ван ных им в про ти во вес пла то нов ским взгля дам, от но си тель но струк ту ры
со ци аль ной со став ля ю щей го су дар ст ва и вли я ния ча ст ной соб ст вен но с ти на про цесс
фор ми ро ва ния дан но го тер ри то ри аль но го об ра зо ва ния.
Ключевые слова: Пла тон, Ари с то тель, ча ст ная соб ст вен ность, об ще ст вен ная
соб ст вен ность, го су дар ст во.
The article presents an attempt to make an analytical review of Aristotle’ ideas concern-
ing the structure of the state’ social constituents and the influence of private property on the
process of their territorial extension. These views of Aristotle are completely controversial to
those of Plato.
Keywords:Plato, Aristotle, social property, state.
Арістотель Стагірит – давньогрецький філософ та вчений-енциклопедист,
ученьПлатона,засновникПерипатетичноїшколи1.Філософсько-правовіпогляди
мислителяпомітновідрізнялисявіднауковихпозиціййогопопередників.Цебув
апологетпорядку,тверезомислячийфілософ-раціоналіст,якийобґрунтовувавсвої
ідеїзадопомогоютеоретичнихаргументів,анеміфів.Реаліст,анеутопіст,він
цікавився насамперед природними і соціальними основами моралі та права2.
ВідмінністьконцепційПлатонатаАрістотелякриєтьсяурізномупідходідовиз-
наченняпоняттяідеалу,втомучислійупроцесіформуванняособистихнаукових
позиційщодопроблемприватноївласностізокрематасоціальноїсутностідержа-
ви загалом. У платонівській системі ідеал являв собою результат зовнішнього
втручання, тоді як у Арістотеля – криється у самих речах і його пошук та
дослідження можливі в процесі безпосереднього порівняльного зіставлення
понятьтаречей.НадумкуАрістотеля,закон«відкривається»впроцесіспостере-
женнязаприродою,вчомуйвиявляєтьсяприродничо-правовасутьсформульо-
ванихнимконцептуальнихідей.Прицьомунеможемоконстатуватирозрив,як
може здатися на перший погляд, між платонівським ідеалізмом та арісто-
телівськимреалізмом,алишезафіксуватирадикальнезміщенняметодологічного
«центру» філософського пізнання з ідеалістичних (Платон) на природничі
(Арістотель)основи3.
ПротягомзначногоперіодучасутворчістьАрістотелявикликалаживийінте-
рес у цілого ряду дослідників.Найогопрацях виховувалося не однепокоління
філософів, правників, соціологів, політологів та ін. Представники переважної
більшостігалузейнаукиякгуманітарного,такіприродничогонапрямузнаходили
у працях філософа раціоналістичне зерно, яке досить часто перетворювалося у
35Юридичні і політичні науки
функціональненачалорозробкиновихфундаментальнихнауковихнапрямів.Дер-
жавно-правові погляди мислителя у різний час досліджували такі вчені, як
Т.Аквінський,Ж.-П.Вернан,А.Доватур,С.Ф.Кечек’ян,Ф.Коплстон,М.А.Крав-
цов,В.С.Нерсесянц,С.М.Трубецкой,А.М.Чанишевтабагато інших.Однак,
завдяки багатогранності та майже всеосяжності, творчість Арістотеля і нині є
доситьцікавоюдлявивченнятаактуальноюдляпроцесунауковогопізнання.
Порівняльнийаналіздержавно-правовихідейПлатонатаАрістотеля,нанаш
погляд,слідрозпочатизтого,щоПлатоносновоюрозвиткутапроцвітаннядер-
жави вважав монолітно сформований соціум, у якому було зведено нанівець
індивідуальніособливостілюдини.Арістотель,усвоючергу,вважавтакіпогляди
свогоучителянетількипомилковими,алейукрайшкідливимидлядержави,адже
вказані обставинимоглипризвестидо її цілковитої загибелі (Політика, 1261b,
7)4.Томуневикликаєподивутойфакт,щоАрістотельробивосновнийнаголосна
індивідуальнихособливостяхлюдини–носіягромадянськогостатусу,якелемен-
тарноїчастинисоціальноїструктурисім’ї,яка,всвоючергу,була,зауявленнями
філософа,первинноюконсолідуючоюланкоюсуспільства,авідтакнайпростішою
структурноюодиницеюдержавиякцілісно-соціальногоутворення.Усформуль-
ованихфілософомконцепційно-дискусійнихпитанняхтісноперепліталисяпра-
воватаетичнапроблематики.Такийфеномензумовлювавсярозуміннямтого,що
благо держави і стан правопорядку знаходяться у прямій залежності від рівня
розвиткуморальнихякостейїїгромадян5.
Критикуючи твердження Платона про «шкідливість» приватної власності,
Арістотель зазначав,що людина найбільше піклується про те,що належить їй
особисто іменшоюміроюпіклуєтьсяпроте,щоєспільним(Політика,1261b,
34–36)6. Екстраполюючи зазначену константу на сферу суспільних відносин,
мислительрозпочинаєкритикуположеньПлатона, у якихнівелюються сімейні
цінності,шляхомдоведенняперевагспільностідружинтанащадків.Відповідно
добінарноїособливостіцихвідносинАрістотельпроаналізувавнегативнусторо-
нуданогоявища,вказуючи,зокрема,нате,щовразі існуванняубатькатисячі
синів,міжнимивтратитьсясакральнийзв’язок,щонеодміннопризведедовиник-
неннясумнівів,якіобов’язковотрансформуютьсяузневагунетількиміжстар-
шимтамолодшимпоколіннями,алейвикличутьпоявуантагоністичнихнастроїв
у межах однієї вікової групи. З огляду на особливості психологічної сутності
людей,Арістотельзазначав,щокожнаособаобов’язковошукатимеабосамесво-
го нащадка, або власних батьків на підставі ознак схожості, яка має місце не
тільки у соціальному середовищі, але й у тваринному світі. Це, у свою чергу,
призведедоіндивідуалізаціїособистості,наслідкомчогобудестворенняокремих
замкнутих суспільних груп, об’єднанихна основі кровної спорідненості, тобто
фактичнодовідновленняінститутусім’ї.Зіншогобоку,Арістотельпрогнозував
ескалаціюутакомусуспільствісоціально-небезпечнихконфліктів,аджеіззник-
ненням таких стримуючих факторів, як сімейні відносини,що ґрунтуються на
морально-етичнихпостулатах,зникаютьмеханізминівелюванняміжособистісної
психологічноїнапруги,яківироблялисяпротягомперіодуеволюційногостанов-
леннялюдинияксоціально-утворюючогофеномена.
Використовуючивласнуантитезущодоспільностідітейтажінок,сформульо-
ванудляобґрунтуванняхибностіпоглядівПлатонапросоціальнуструктурудер-
жави, Арістотель повертається до аналізу платонівського вчення щодо сфери
соціально-матеріального буття, зокрема форм власності. Загальновідомо, що
Платонусвоїхтворахпроголошувавприматзагальноївласностінадприватною.
36 Держава і право • Випуск 57
Арістотель же, екстраполюючи аксіологічні принципи сімейних відносин на
матеріальнусферубуттяставивслушнезапитання:«Якщонавітьдітитажінки
повинніналежатиокремимособам,точибудекращим,якщовласністьікористу-
ваннянеюбудутьзагальними?»(Політика,1263а,3)7.Взявшизаприкладземель-
нувласність,якєдинийосновний,атомуінайбільшпродуктивнийзасібтогочас-
ного матеріального виробництва, Арістотель пропонував проаналізувати три
можливіваріантирозвиткуінститутівприватноїтасуспільноївласностіназазна-
ченийоб’єкттанарезультатийоговикористання:
1.Земельніділянкизнаходятьсяуприватнійвласності,аврожай–узагально-
державній;
2.Землязнаходитьсяузагальнійвласностітаобробляєтьсяспільнимизусил-
лями,алерезультатипрацівикористовуютьсяуприватномупорядку;
3.Землятаврожайзнаходятьсяузагальнійвласності(Політика,1263а,4-8)8.
Якбачимоздвохпершихарістотелівськихтез,упроцесіїхньогоформування
філософнамагавсяшляхомлогічноїфіксаціїумовиводіввідобразитивсіможливі
варіантисимбіозуприватноїтазагальноївласностівцариніволодінняікористу-
ванняземлеютарозпорядженнярезультатамитакоїпраці.Зізмістутретьогофор-
мулюваннямислительвзагалівиключаєприватнуформувласностіяктаку.Ціка-
вимєте,щовсітриарістотелівські«формули»створювалисянимнапротивагу
єдиній,якавженатойчасстабільновикористовуваласяпротягомперіодужиття
неодногопоколіннялюдейтабуланайбільшпоширеноютасприйнятоювсоціу-
мі–приватнавласністьякназемлю,такінаврожай.
Шляхом експериментального соціально-правового, психологічного, мораль-
но-етичного моделювання різноманітних життєвих ситуацій мислитель прихо-
дитьдологічно-обґрунтованихвисновків,якіполягаютьутому,щодосягнення
загальносоціальної рівності як у процесі трудового використання земельних
ресурсів,такіпідчасподілуотриманихрезультатівцієїпрацібуденеможливим,
авідтаквідносиниуційсферіприреченінанерівність.Зокрема,надумкуфіло-
софа,справедливінаріканнявикличеповедінкатихосіб,якібагатоспоживають,
хоча мало працюють, з боку осіб, які багато трудяться та мало одержують
(Політика, 1263 а, 15)9. При цьому Арістотель виходив із феномену не одно-
манітності,різноплановостілюдськоїнатури,аджепереважнабільшістьнаселен-
няволілабдокластименшевласнихзусильдопроцесуспільноїпраці,алеводно-
часотриматибільшучасткувідрезультатівтакоїдіяльності.Такаобставина,на
думкуфілософа,булабсоціально-дестабілізуючимфакторомуразідомінування
суспільноїформивласностінадприватною.Івзагалі,сфералюдськихвзаємовідно-
син приватного характеру важко вписується у коло проблематики загально-
соціальногопорядку.Атому,напереконанняАрістотеля,неслідзмінюватитой
порядок використання власності, який не тільки складався протягом багатьох
столітьіснуваннялюдськогосоціуму,алейформувавсязавдякизвичаямтапідда-
вався упорядкуванню на нормативній основі правильних, на думку філософа,
законів, а саме–приматприватної власностіпри збереженні відносності влас-
ностісуспільної.Завдякицьомуможнауникнутинетількисоціальнихпотрясінь
тасуперечок,алейдосягтибільшоївигодиякдляприватноговиробника,так і
державивцілому.
Коріннупомилку сократівськогопроекту, від імені якого вів діалогПлатон,
Арістотельвбачавунеправильностійогоосновноїпередумови.Проблемаполя-
галаутому,щопотрібнопрагнутидосягненнявідносної,анеабсолютноїєдності
37Юридичні і політичні науки
яксім’ї,так ідержави.Якщоцяєдністьзайдезанадтодалеко,тосамадержава
будезнищена.Навітьякщоцьогоінестанеться,державнеутвореннянашляхудо
своєї загибелі стане гіршим, тобто фактично обере регресивний напрям свого
подальшогоіснування(Політика,1263b,30-35)10.Аджезадлядосягненняабсо-
лютноїсоціальноїєдностівдержаві,нищівноїдеградаціїзазнаютьтакісоціаль-
но-утворюючітарегулятивніінститути,яксім’я,морально-етичніцінності,при-
ватна власність тощо. А із втратою ними свого впливу на суспільну складову
державного утворення загрозливих масштабів набудуть соціальні конфлікти,
зниженняпродуктивностіпраці–те,щовкінцевомупідсумкуневідворотновідо-
бразиться на загальному становищі держави в цілому. Тому втрата системи
суспільно-цінніснихорієнтацій,факторівстримуваннятавихованнясоціальних
мас у синтезі з процесом зниження продуктивності праці та, як наслідок, еко-
номічним занепадом невідворотно призведуть до нежиттєздатності такого дер-
жавногоорганізму.
Допускаючиможливістьзапровадженнявсеохоплюючоїмайновоїрівностіна
основілогічноневиваженихабо,яквказувавАрістотель,нерозсудливих,норма-
тивнихактів,філософзауважував,щоуразііснуваннявдержавівеликихобсягів
матеріальних цінностей кількість майна, зосереджена в руках кожного члена
суспільства,можебутинадмірновеликою,щоспричинитьпоявувсеохоплюючої
розкоші, а у разі обмеженої кількості матеріальних ресурсів, зосереджених на
теренах держави,може статися так,що кількістьмайна, яке опиниться у влас-
ності окремого індивіда, буде занадтомалою, внаслідокчогойогожиття стане
жалюгідним. Відштовхуючись від вказаної ідеологеми мислитель зазначав, що
лишезрівняннягромадянупланіволодіннянимиприватноювласністюназако-
нодавчому рівні буде недостатнім, а тому потрібно прагнути впровадження
чогось«серединного»задлявирішенняданоїпроблеми.Ідійсно,якщоупершому
випадкучасткаприватноївласностізосередженаврукаходноговолодільцябуде
великою,ітакеявищерозповсюдитьсянавсіхчленівсуспільства,увиробників
відпаде потреба виготовлення будь-якої продукції, внаслідок чого в структурі
соціумузникнепрошарокіндивідів,зайнятихусекторіреальноговиробництва,
тих, які своєюпрацеюстворюютьматеріальнийбазисжиттєздатностідержави.
Фактично буде припинено виробництво нових матеріальних цінностей, що, у
своючергу, призведе донепомірного використання вженаявних ресурсів, а це
протягомпевногоперіодучасупризведедоїхповноїліквідації.Зазначеніпроце-
сипризведутьдоповногознищенняматеріальногобазисудержави,урезультаті
чогоневдастьсяуникнутиїїзанепадутазагибелі.
У процесі аналізу другого прикладу, наведеногоАрістотелем, такожможна
простежитиневтішнітенденціїрозвиткуподальшихподійдлянаселеннятайдля
державивцілому.Адженевеликакількістьматеріальнихресурсів,зосередженав
рукаходнієїособи,надзвичайноускладнюєпроцесїхефективноговикористання
зметоюотриманнядодатковогопродукту.Внаслідокчогоособи,зайнятіусфері
виробництва матеріальних благ, не зможуть надалі виконувати власні функції
черезбракматеріальнихресурсів,що,всвоючергу,призведедоїхзанепадута
повногозубожіння.Слідтакожзауважити,щоврезультатіповногопереділувлас-
ностіматеріальніресурсинеодмінноопинятьсяурукахосіб,якінезнайдутьїм
ефективногозастосуванняусилурізнихпричин,яктовідсутністьпевноїкваліфі-
кації,навичок,інавітьзавдякиприроднійнездатностівиконуватипевнідії,пов’я-
зані з виробництвом соціально-необхідної продукції. Внаслідок чого отримані
38 Держава і право • Випуск 57
цими представниками соціуму матеріальні ресурси будуть бездарно витрачені
такими особами та безповоротно втрачені для суспільства. Синтез зазначених
явищпризведедовиявленнятенденційдощебільшогозубожіннясередгрома-
дян,яке,усвоючергу,єджереломсмутитазлочинності(Політика,1265b,10–
15)11.Процесзбідніннянаселеннязновужтакипризведедопідривуекономічних
основдержави,результатомчогобудеїїекономічнийзанепадтаповнезникнення.
Щодоземельноївласностіфілософзазначав,щовсютериторіюдержавислід
поділитинадвічастини:одназнихповиннаперебуватиузагальномукористу-
ванні,а інша–уприватномуволодінні.Кожназцихдвохчастинзновужтаки
повинна бути поділена на дві: дохід з однієї частини землі, що знаходилася у
загальномукористуванні,слідспрямуватинавідправленнярелігійнихкультів,аз
іншої–має покривати витрати на влаштування сиссистій (спільних трапез для
громадян).Одначастинаприватновласницькихземельповиннарозташовуватись
накордонахдержави,а інша–поблизуміста,щобувсіхгромадянбулоподва
наділи–поодномуукожнійчастиніприватновласницькихземель.Крімтого,на
думку мислителя, так буде дотримано принципів рівності та справедливості, а
такожсформуєтьсязагальносоціальнаідеологія,якавідобразитьсяназагальних
настрояхгромадян,аджеутічасидоситьпоширенимибуливипадки,колиособи,
чиїземельніділянкирозташовувалисяпоблизукордонівдержави,керуючисьосо-
бистимиприватновласницькимиінтересами,частодіялиусуперечінтересамдер-
жави(Політика,1330а,10–20)12.
Розглядаючи наведену Арістотелем аргументацію власних поглядів, можна
зазначити,щовідповіднодопринципуналежностіприватноївласностіназемлю
тільки громадянам, він пропонував четверту частину доходів, які можна було
отримати на теренах держави від використання основного на той час засобу
виробництва, зокрема землі, передаватина духовно-релігійні потреби.Щечет-
вертину– використовувати для селекції серед громадян товариських стосунків
завдякирегулярномупроведеннюсисситій,аполовинузазначенихдоходівзали-
шатиувласностіусіхгромадян,попередньоподілившиземельнувласністьміж
нимипорівну.Цікавимєтакожте,щоАрістотельжоднимчиномнеторкається
проблемоподаткуваннязазначенихдоходів,хочавосновномуперелікужиттєво
необхіднихдлядержавипотребвіннаводивволодіннянеобхідноюкількістюгро-
шовихкоштівдлявласнихтавійськовихпотреб(Політика,1328b,5–15)13.
Щодобажаногопорядкувдержаві,тофілософвважавперетворенняземле-
робівнарабівнеобхідноюдляцьогоумовою,причомувониповиннібутирізної
національноїналежностітанемати«гарячого»темпераменту,що,усвоючергу,
зробитьцейсоціальнийпрошарокнетількинадзвичайнокорисним,алейзведе
домінімумуможливістьзародженнясередсуспільноїмасирабівдухубунтарства.
Землероби,якіпроживатимутьнаприватнихземлях,повинніналежативласни-
камцихнаділів,анасуспільних–належатидозагальноївласності.
Зоглядуназазначене,доходимовисновку,щоАрістотель,критикуючивчення
Платона,приходитьдоцілкомновихякіснихрезультатів,якісталиосновоюроз-
робкийогофілософсько-правовоговченнявцілому.Напротивагуприпущенням,
сформульованимйоговчителем,мислительпроголошуєінститутсім’їосновною
системоутворюючою ланкою державно-правового організму. Дотримуючись
принципудоведеннявідпротилежного,критикуєплатонівськіположеннящодо
приматуколективноїформивласностінадприватноютаобґрунтованодоводить
приватновласницькусутністьекономічногобазисудержави.ТомувченняАрісто-
39Юридичні і політичні науки
теля,ґрунтуючисьнакритичномупідходідопостулатів,сформульованихПлато-
ном,єякісноновиметапомрозвиткуфілософськоїнаукивціломутаїїдержавно-
правовогонапрямузокрема.
1. Ан тич ная философия: Энциклопедический словарь. –М.: Прогресс-Традиция,
2008.–С.164.2.Філо софіяправа:Підруч.длястуд.юрид.вищ.навч.закл./Заред.д-ра
філос.наукО.Г.Данильяна.–Х.:Право,2009.–С.46.3.Фе до ро ва М.М.Классическая
политическаяфилософия. –М.:ВесьМир, 2009. –С.23.4.Ари с то тель. Сочинения:
В4-хтомах.–Т.4.–М.:Мысль,1983.–С.405.5.Філо софія права:підруч.длястуд.
юрид.вищ.навч.закл./Заред.д-рафілос.наукО.Г.Данильяна.–Х.:Право,2009.–
С.46.6.Ари с то тель.Сочинения:В4-хтомах.–Т.4.–М.:Мысль,1983.–С.405.7.Ари-
с то тель.Сочинения:В4-хтомах.–Т.4.–М.:Мысль,1983.–С.409.8.Тамсамо.–
С.409.9.Тамсамо.–С.410.10.Тамсамо.–С.412.11.Тамсамо.–С.416-417.12.Там
само.–С.608.13.Тамсамо.–С.603.
40 Держава і право • Випуск 57
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64580 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:19:16Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Меленко, С.Г. 2014-06-16T16:42:05Z 2014-06-16T16:42:05Z 2012 Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля / С.Г. Меленко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 35-40. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64580 Здійснено спробу аналітичного огляду арістотелівських ідей, сформульованих ним на противагу платонівським поглядам, щодо структури соціальної складової держави та впливу приватної власності на процес розбудови даного територіального утворення. Предпринимается попытка аналитического рассмотрения аристотелевских идей, сформулированных им в противовес платоновским взглядам, относительно структуры социальной составляющей государства и влияния частной собственности на процесс формирования данного территориального образования. The article presents an attempt to make an analytical review of Aristotle’ ideas concerning the structure of the state’ social constituents and the influence of private property on the process of their territorial extension. These views of Aristotle are completely controversial to those of Plato. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Теорія держави і права Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля Article published earlier |
| spellingShingle | Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля Меленко, С.Г. Теорія держави і права |
| title | Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля |
| title_full | Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля |
| title_fullStr | Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля |
| title_full_unstemmed | Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля |
| title_short | Критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів Платона у творчій спадщині Арістотеля |
| title_sort | критика приватно-власницьких та соціально-правових поглядів платона у творчій спадщині арістотеля |
| topic | Теорія держави і права |
| topic_facet | Теорія держави і права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64580 |
| work_keys_str_mv | AT melenkosg kritikaprivatnovlasnicʹkihtasocíalʹnopravovihpoglâdívplatonautvorčíispadŝiníarístotelâ |