Зображення обкладинки

Поняття політичних режимів як предмет юридичних досліджень

Досліджується поняття політичних режимів як предмет сучасних державно-правових досліджень. Автор розкриває роль політичного режиму в юридичному аналізі форми держави, а також обґрунтовує значущість дослідження специфіки інституціалізації політичних режимів для загального вивчення процесів розвитку д...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Держава і право
Дата:2012
Автор: Бондарева, К.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2012
Теми:
Теорія держави і права
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64589
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Поняття політичних режимів як предмет юридичних досліджень / К.В. Бондарева // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 76-83. — Бібліогр.: 25 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859789896781135872
author Бондарева, К.В.
author_facet Бондарева, К.В.
citation_txt Поняття політичних режимів як предмет юридичних досліджень / К.В. Бондарева // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 76-83. — Бібліогр.: 25 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Досліджується поняття політичних режимів як предмет сучасних державно-правових досліджень. Автор розкриває роль політичного режиму в юридичному аналізі форми держави, а також обґрунтовує значущість дослідження специфіки інституціалізації політичних режимів для загального вивчення процесів розвитку держави і права. Особливу увагу приділено експлікації основних правових характеристик політичних режимів. Исследуется понятие политических режимов как предмет современных государственно-правовых исследований. Автор раскрывает роль политического режима в юридическом анализе формы государства, а также обосновывает значимость исследования специфики институционализации политических режимов для общего изучения процессов развития государства и права. Особое внимание уделяется экспликации основных правовых характеристик политических режимов. The article examines the concept of political regimes as an object of modern state-andlegal research. The author reveals the role of the political regime in the legal analysis of the form of the state, substantiates the importance of the research of the specifics of political regimes institutionalization in the general study of the processes of state and law development. Particular attention is paid to the explication of the basic legal characteristics of political regimes.
first_indexed 2025-12-02T11:19:09Z
format Article
fulltext К. В. БОН ДА РЕ ВА ПОНЯТ­ТЯ­ПОЛІТИЧ­НИХ­РЕ­ЖИМІВ­­ ЯК­ПРЕД­МЕТ­ЮРИ­ДИЧ­НИХ­ДОСЛІДЖЕНЬ Досліджується по нят тя політич них ре жимів як пред мет су час них дер жав но-пра- во вих досліджень. Ав тор роз кри ває роль політич но го ре жи му в юри дич но му аналізі фор ми дер жа ви, а та кож обґрун то вує зна чущість досліджен ня спе цифіки інсти- туціалізації політич них ре жимів для за галь но го вив чен ня про цесів роз вит ку дер жа ви і пра ва. Особ ли ву ува гу приділе но експлікації ос нов них пра во вих ха рак те ри с тик політич- них ре жимів. Клю­чові­ сло­ва: пра во, дер жа ва, політич ний ре жим, пра во ва інсти туціалізація, дер жав на вла да, си с те ма за ко но дав ст ва, функції пра ва. Ис сле ду ет ся по ня тие по ли ти че с ких ре жи мов как пред мет со вре мен ных го су дар- ст вен но-пра во вых ис сле до ва ний. Ав тор рас кры ва ет роль по ли ти че с ко го ре жи ма в юри ди че с ком ана ли зе фор мы го су дар ст ва, а так же обос но вы ва ет зна чи мость ис сле- до ва ния спе ци фи ки ин сти ту ци о на ли за ции по ли ти че с ких ре жи мов для об ще го изу че ния про цес сов раз ви тия го су дар ст ва и пра ва. Осо бое вни ма ние уде ля ет ся экс пли ка ции ос нов ных пра во вых ха рак те ри с тик по ли ти че с ких ре жи мов. Клю­че­вые­сло­ва: пра во, го су дар ст во, по ли ти че с кий ре жим, пра во вая ин сти ту ци- о на ли за ция, го су дар ст вен ная власть, си с те ма за ко но да тель ст ва, функ ции пра ва. The article examines the concept of political regimes as an object of modern state-and- legal research. The author reveals the role of the political regime in the legal analysis of the form of the state, substantiates the importance of the research of the specifics of political regimes institutionalization in the general study of the processes of state and law development. Particular attention is paid to the explication of the basic legal characteristics of political regimes. Key­words: law, government, political regime, legal institutionalization, state power, legal system, functions of law. Однією­з­обов’яз­ко­вих­ча­с­тин­вив­чен­ня­фор­ми­дер­жа­ви,­по­ряд­з­ха­рак­те­ри­с- ти­кою­ та­ких­ еле­ментів,­ як­ фор­ма­ дер­жав­но­го­ правління­ та­ фор­ма­ дер­жав­но­го­ ус­т­рою­ (які­ є­ до­стат­нь­ою­мірою­ дослідже­ни­ми­ у­ пра­цях­ як­ вітчиз­ня­них,­ так­ і­ за­рубіжних­ прав­ників),­ є­ юри­дич­на­ експлікація­ змісту­ політич­но­го­ ре­жи­му1.­ Що­прав­да,­до­ос­тан­нь­о­го­ча­су­це­по­нят­тя­досліджу­ва­лось­пе­ре­важ­но­в­кон­тексті­ політо­логічних­ студій,­ по­за­ ува­гою­ до­ пра­во­вих­ ас­пектів­ інсти­туціалізації­ та­ функціону­ван­ня­ тих­ чи­ інших­ типів­ політич­них­ ре­жимів.­ Про­те,­ з­ ог­ля­ду­ на­ де­далі­більшу­ак­ту­алізацію­юри­дич­но­го­вив­чен­ня­політич­них­си­с­тем­(ко­ли­роз- ви­ток­дер­жа­ви­та­її­інсти­тутів­роз­гля­дається­у­не­роз­ривній­єдності­з­функціону- ван­ням­і­роз­вит­ком­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства­та­йо­го­еле­ментів2),­на­разі­зро­с- тає­на­уко­во-юри­дич­ний­інте­рес­і­до­політич­них­ре­жимів.­З­од­но­го­бо­ку,­це­ви­яв- ляється­у­то­му,­що­за­зна­че­не­по­нят­тя­де­далі­частіше­зустрічається­у­досліджен- нях­з­кон­сти­туційно­го­пра­ва,­а­з­іншо­го­–­во­но­міцно­увійшло­в­обіг­у­су­час­них­ розвідках­з­те­орії­дер­жа­ви­і­пра­ва. От­же,­вка­зу­ю­чи­на­ак­ту­альність­аналізу­по­нят­тя­політич­них­ре­жимів­як­од­но- го­ з­ пріори­тет­них­ пред­метів­ су­час­них­ дер­жав­но-пра­во­вих­ досліджень,­ маємо­ заува­жи­ти­ на­ таких­ мо­мен­тах.­ По-пер­ше,­ ак­ту­альність­ за­зна­че­ної­ те­ми­ зу­мов- 76 Держава і право • Випуск 57 люється­ ме­то­до­логічни­ми­ при­чи­на­ми.­ Дійсно,­ як­що­ у­ га­лузі­ політо­логії­ та­ політич­ної­ те­орії­ засвідчуємо­ існу­ван­ня­ всебічно­ роз­роб­ле­ної­ ме­то­до­логічної­ ос­но­ви­досліджен­ня­політич­них­ре­жимів,­то­у­ца­рині­на­уки­те­орії­дер­жа­ви­пра­ва­ мож­на­спо­с­теріга­ти­цілий­спектр­підходів­до­то­го,­в­який­спосіб­слід­тлу­ма­чи­ти­ та­ха­рак­те­ри­зу­ва­ти­політич­ний­ре­жим.­У­цьо­му­сенсі­мож­на­виділи­ти­що­най­мен- ше­чо­ти­ри­ка­те­горії,­які­за­сто­со­ву­ють­ся­в­юри­дичній­на­уці:­політич­ний­ре­жим,­ дер­жав­ний­ ре­жим,­ дер­жав­но-політич­ний­ ре­жим­ та­ дер­жав­но-пра­во­вий­ ре­жим.­ Звісно,­кож­не­з­них­має­своє­зна­чен­ня,­але­до­сить­ча­с­то­навіть­у­ме­жах­од­но­го­й­ то­го­ са­мо­го­ досліджен­ня­ їх­ смис­ли­ ото­тож­ню­ють­ся.­ На­при­клад,­ аналізу­ю­чи­ фе­но­мен­ дер­жав­но­го­ ре­жи­му­ і­ ха­рак­те­ри­зу­ю­чи­ йо­го­ як­ «ме­то­ди­ та­ спо­со­би­ ре­алізації­ дер­жав­ної­ вла­ди,­ які­ відповіда­ють­ пев­но­му­ політич­но­му­ ста­ну­ суспільства,­ виз­на­ча­ють­ ха­рак­тер­ існу­ван­ня­ дер­жав­них­ інсти­тутів,­ ме­ханізми­ (апа­рат)­ дер­жа­ви,­що­ ціле­с­пря­мо­ва­но­функціонує»3,­ та­кий­ відо­мий­ російський­ юрист,­ як­Р.­Ма­куєв­ зре­ш­тою­при­хо­дить­до­вис­нов­ку­про­фак­тич­ну­ то­тожність­ по­нять­дер­жав­но­го­і­політич­но­го­ре­жимів.­На­відміну­від­ньо­го,­В.­Чиркін­на­го- ло­шує,­що­по­нят­тя­політич­но­го­ре­жи­му­є­знач­но­шир­шим­за­змістом,­ніж­по­нят- тя­дер­жав­но­го­ре­жи­му,­оскільки­пер­ше­з­них­пов’яза­не­з­діяльністю­політич­них­ партій­та­інши­ми­політич­ни­ми­фак­то­ра­ми,­тоді­як­ос­таннє­сто­сується­ви­ключ­но­ дер­жав­ної­ вла­ди4.­ Схожі­ ар­гу­мен­ти­ на­ве­де­но­ й­ у­ мо­но­графії­ Г.Кур­ско­вої5.­ На­ та­ких­ са­мо­ по­зиціях­ стоїть­ і­ виз­на­ний­ вітчиз­ня­ний­ фахівець­ у­ га­лузі­ кон­сти- туційно­го­пра­ва­О.­Скрип­нюк,­який­ар­гу­мен­тує,­що­по­нят­тям­політич­но­го­ре­жи- му­охоп­люється­не­ли­ше­дер­жа­ва,­але­й­суспільство­(гро­ма­дя­ни,­їх­те­ри­торіальні­ гро­ма­ди),­ яке­ре­алізує­свою­політич­ну­во­лю­та­ за­конні­ інте­ре­си6.­На­томість­О.­ Маль­ко­зай­має­проміжну­по­зицію,­на­го­ло­шу­ю­чи­на­то­му,­що­політич­ний­ре­жим,­ як­«си­с­те­му­ме­тодів,­спо­собів­та­за­собів­здійснен­ня­політич­ної­вла­ди»7,­мож­на­ роз­гля­да­ти­ як­ по­нят­тя,­ то­тож­не­ дер­жав­но­му­ ре­жи­му,­ і­ як­ та­ке,­що­ є­шир­ше­ за­ ньо­го.­Подібна­біва­лентність­по­яс­нюється­тим,­що­го­ло­вним,­на­дум­ку­дослідни- ка,­є­те,­що­політич­ний­ре­жим­відо­б­ра­жає­ди­намічну­і­функціональ­ну­ха­рак­те­ри- с­ти­ку­ політич­ної­ си­с­те­ми,­ що­ мо­же­ вклю­ча­ти­ у­ се­бе­ як­ дер­жа­ву,­ так­ і­ всю­ су­купність­політич­них­відно­син.­То­му­на­разі­вва­жаємо­гра­нич­но­ак­ту­аль­ним­не­ ли­ше­за­про­по­ну­ва­ти­ту­чи­іншу­дефініцію­політич­но­го­ре­жи­му,­але­й­обґрун­ту­ва- ти­роль­цьо­го­по­нят­тя­для­су­час­ної­юри­дич­ної­на­уки,­а­та­кож­йо­го­зна­чен­ня­як­ спеціаль­но­го­пред­ме­та­те­орії­дер­жа­ви­і­пра­ва.­По-дру­ге,­ак­ту­альність­ком­плекс- но­го­юри­дич­но­го­досліджен­ня­по­нят­тя­політич­но­го­ре­жи­му­ зу­мов­люється­тим,­ що­ самі­ політичні­ відно­си­ни,­ як­ пред­мет­ пра­во­во­го­ ре­гу­лю­ван­ня­ (на­сам­пе­ред­ вар­то­вка­за­ти­на­та­ку­га­лузь­пра­ва,­як­кон­сти­туційне­пра­во,­яке­за­виз­на­чен­ням­ пов’яза­не­з­пра­во­ви­ми­нор­ма­ми,­що­закріплю­ють­і­ре­гу­лю­ють­суспільні­відно­си- ни,­пов’язані­з­на­бут­тям­і­ре­алізацією­публічної­вла­ди,­ор­ганізацією­і­функціону- ван­ням­дер­жав­ної­вла­ди8),­пе­ре­тво­рю­ють­ся­на­один­з­об’єктів­за­галь­но­ю­ри­дич- них­досліджень.­У­цьо­му­ас­пекті­вар­то­зга­да­ти­змісто­вну­мо­но­графію­К.­Ба­бен­ка,­ який­виділяє­та­кий­спе­цифічний­об’єкт­кон­сти­туційно­го­ре­гу­лю­ван­ня,­як­політи- ко-пра­вові­відно­си­ни,­ок­рес­лю­ю­чи­цим­по­нят­тям­«сфе­ру­су­то­політич­них­відно- син,­які­з­ог­ля­ду­на­свою­зна­чущість­для­роз­вит­ку­політич­ної­си­с­те­ми­суспільства,­ а­та­кож­на­свою­роль­у­фор­му­ванні­та­здійсненні­дер­жав­ної­вла­ди­без­по­се­ред­ньо­ ре­гу­лю­ють­ся­ нор­ма­ми­ кон­сти­туційно­го­ пра­ва­ або­ кон­сти­туційни­ми­ за­ко­на­ми­ дер­жа­ви»9.От­же,­ як­ на­ рівні­ ок­ре­мих­ га­лу­зей­ пра­ва­ (зо­к­ре­ма­ кон­сти­туційно­го­ пра­ва),­ так­ і­ з­ по­гля­ду­ за­галь­ної­ те­орії­ дер­жа­ви­ і­ пра­ва­ ак­ту­алізується­ по­тре­ба­ ком­плекс­но­го­кон­цеп­ту­аль­но­го­уза­галь­нен­ня­змісту­по­нят­тя­політич­но­го­ре­жи­му­ 77Юридичні і політичні науки в­ то­му­ ас­пекті,­ в­ яко­му­ во­но­має­ і­ по­вин­но­ бу­ти­ пред­ме­том­юри­дич­ної­ на­уки.­ По-третє,­сьо­годні­в­умо­вах­за­галь­но­го­міжна­род­но­го­ут­вер­д­жен­ня­іде­алів­де­мо- кратії­і­пра­во­вої­дер­жав­ності,­ко­ли­роз­ви­ток­суспільно­го­жит­тя­і­по­стан­ня­гро­ма- дянсь­ко­го­суспільства,­за­сло­ва­ми­Р.­Гри­ню­ка,­ста­ють­невіддільни­ми­від­ста­нов- лен­ня­і­роз­вит­ку­пра­ва­і­пра­во­вої­си­с­те­ми10,­де­далі­більш­рельєфною­стає­ко­ре- ляція­між­політи­кою­та­пра­вом.­З­цьо­го­по­гля­ду,­ус­та­ле­на­у­ми­ну­ло­му­ідея­ав­то- номії­політи­ки­від­пра­ва­по­тре­бує­своєї­ра­ди­каль­ної­ревізії­і­пе­ре­ос­мис­лен­ня,­що­ зму­шує­го­во­ри­ти­не­ли­ше­про­політичні­мо­ти­ви,­ за­со­би­та­ме­ханізми­роз­вит­ку­ політич­но­го­ре­жи­му,­але­і­про­спе­цифіку­йо­го­пра­во­вої­інсти­туціалізації.­Більш­ то­го,­ са­ме­ цей­ про­цес­ пра­во­вої­ інсти­туціалізації­ політич­них­ ре­жимів­ пе­ре­тво- рюється­на­од­ну­з­най­важ­ливіших­підстав­виз­на­чен­ня­сут­ності­цих­ре­жимів­та­їх­ кла­сифікації.­ З­ ог­ля­ду­ на­ це,­ на­бу­ває­ ак­ту­аль­ності­ на­уко­ве­ вив­чен­ня­ про­цесів­ пра­во­вої­інсти­туціалізації­політич­них­ре­жимів,­що­пря­мо­пе­ред­ба­чає­змісто­вний­ аналіз­по­нят­тя­політич­но­го­ре­жи­му­як­пред­ме­та­са­ме­юри­дич­ної­на­уки. От­же,­став­ля­чи­на­меті­на­шої­статті­обґрун­ту­ван­ня­та­уточ­нен­ня­змісту­по­нят- тя­ політич­но­го­ ре­жи­му­ як­ пред­ме­та­ дер­жав­но-пра­во­вих­ досліджень,­ маємо­ виріши­ти­такі­кон­кретні­ за­вдан­ня:­ а)­оха­рак­те­ри­зу­ва­ти­ос­новні­ те­о­ре­ти­ко-ме­то- до­логічні­підхо­ди­до­виз­на­чен­ня­змісту­по­нят­тя­політич­но­го­ре­жи­му;­б)­обґрун- ту­ва­ти­ підста­ви­ та­ ета­пи­ юри­дич­но­го­ аналізу­ по­нят­тя­ політич­но­го­ ре­жи­му;­ в)­виз­на­чи­ти­роль­по­нят­тя­політич­но­го­ре­жи­му­для­су­час­ної­дер­жав­но-пра­во­вої­ на­уки. Ви­ще­вже­ за­зна­ча­ло­ся,­що­по­нят­тя­політич­но­го­ре­жи­му­до­сить­ча­с­то­на­ле- жить­ли­ше­до­сфе­ри­досліджень­політич­ної­те­орії­та­політо­логії.­Хо­ча,­як­слуш­но­ за­ува­жує­О.­Со­ловй­ов,­прак­тич­но­завжди­бу­ли­ме­то­до­логічні­підста­ви­для­то­го,­ щоб­роз­гля­да­ти­фе­но­мен­політич­но­го­ре­жи­му­в­двох­пло­щи­нах:­а)­соціо­логічно- політо­логічній­ (ко­ли­ йдеть­ся­ про­ за­со­би,­ за­вдя­ки­ яким­ ре­алізується­ реаль­на­ публічна­ вла­да­ і­ які­ зу­мов­лені­ соціокуль­тур­ни­ми­ тра­диціями,­ си­с­те­мою­поділу­ праці,­ха­рак­те­ром­ко­мунікації­то­що);­б)­юри­дичній­(ко­ли­ак­цент­ро­бить­ся­на­фор- маль­них­нор­мах­і­пра­ви­лах­ре­алізації­вла­ди­інсти­ту­та­ми­дер­жа­ви)11.­Відповідно­ до­ цьо­го­ во­но­ от­ри­ма­ло­ цілий­ спектр­ різно­манітних­ дефініцій,­ які,­ що­прав­да,­ ма­ють­чи­ма­ло­спільних­вла­с­ти­во­с­тей.­Хо­ча,­на­дум­ку­цьо­го­ав­то­ра,­більш­пра- виль­ним­є­ли­ше­пер­ший­підхід.­Подібну­ар­гу­мен­тацію­ зна­хо­ди­мо­й­у­праці­Д.­ Зєркіна,­який,­виділя­ю­чи­юри­дич­ний­та­політо­логічний­ас­пек­ти­по­нят­тя­політич- но­го­ре­жи­му,­пи­ше,­що­за­своєю­сут­тю­це­по­нят­тя­є­на­сам­пе­ред­політо­логічним12.­ При­ цьо­му­ він­ по­си­лається­ на­ досліджен­ня­ відо­мо­го­ фран­цузь­ко­го­ ав­то­ра­ Ж.­ Кер­ман­на,­який­виз­на­чав­ос­нов­ни­ми­скла­до­ви­ми­еле­мен­та­ми­політич­но­го­ре­жи- му­три­ти­пи­по­рядків:­ іде­о­логічний,­інсти­туціаль­ний­та­соціологічний.­До­речі,­ цей­підхід­бу­ло­відтво­ре­но­у­досліджен­нях­ук­раїнських­уче­них.­Зо­к­ре­ма,­до­сить­ по­ши­ре­ною­є­дефініція­політич­но­го­ре­жи­му­як­«поєднан­ня­си­с­те­ми­партій,­спо- собів­ го­ло­су­ван­ня­ та­ прий­нят­тя­ рішень,­ інших­ еле­ментів­ іде­о­логічно­го,­ інсти- туціаль­но­го­ й­ соціологічно­го­ по­ряд­ку,­ які­ ут­во­рю­ють­ політич­ну­ вла­ду­ да­ної­ країни­на­пев­ний­період»13.­Вод­но­час­чи­ма­ло­дослідників,­які­пра­цю­ють­в­га­лузі­ політич­ної­те­орії,­схильні­виз­на­ва­ти,­що­політич­ний­ре­жим­не­роз­рив­но­пов’яза- ний­зі­здійснен­ням­дер­жав­ної­вла­ди­та­про­це­сом­інсти­туціалізації­взаємодії­між­ дер­жа­вою­ і­ суспільством14.­Оче­вид­но,­що­та­ка­ інсти­туціалізація­ре­алізується­у­ то­му­числі­й­у­пра­вовій­формі­(особ­ли­во­як­що­йдеть­ся­про­та­ку­дер­жа­ву,­в­якій­ виз­нається­і­га­ран­тується­прин­цип­вер­хо­вен­ст­ва­пра­ва,­а­та­кож­прин­ци­пи­за­кон- ності,­ поділу­ вла­ди,­ пріори­те­ту­прав­ лю­ди­ни­ і­ гро­ма­дя­ни­на­ то­що).­При­нагідно­ 78 Держава і право • Випуск 57 за­ува­жи­мо,­що­Г.­О’Дон­нел­та­Ф.­Шміттер­у­своїй­уже­фак­тич­но­кла­сичній­праці­ «Пе­рехід­від­ав­то­ри­тар­но­го­правління»­(1986­р.)­вка­зу­ва­ли,­що­прак­тич­ний­аналіз­ політич­них­ ре­жимів­ пе­ред­ба­чає­ виз­на­чен­ня­ то­го,­ в­ який­ спосіб­ на­бу­вається­ та­ пе­ре­дається­публічна­вла­да,­які­ре­сур­си­та­стра­тегії­для­цьо­го­за­сто­со­ву­ють­ся,­які­ пра­вові­нор­ми­ре­гу­лю­ють­цир­ку­ляцію­публічної­вла­ди­і­якою­мірою­во­ни­за­без- пе­чу­ють­ся­(тоб­то­чи­є­ли­ше­дек­ла­ра­тив­ни­ми,­чи­за­без­пе­чу­ють­ся­ре­аль­но). Ос­таннє­за­ува­жен­ня­має­ви­нят­ко­во­важ­ли­ве­ме­то­до­логічне­зна­чен­ня.­Справді,­ як­що­звер­ну­тись­до­клю­чо­вої­ідеї­про­те,­що­політич­ний­ре­жим­відо­б­ра­жає­ме­то- ди,­спо­со­би­та­за­со­би­здійснен­ня­публічної­(політич­ної)­вла­ди,­то­тоді­не­мож­на­ спе­ре­ча­ти­ся­з­тим,­що­у­разі­без­по­се­ред­нь­о­го­досліджен­ня­тих­чи­інших­політич- них­си­с­тем­завжди­по­стає­пи­тан­ня­що­до­спо­со­бу,­яким­ця­публічна­вла­да­кон­сти- туй­о­ва­на,­ ос­нов­ її­ ор­ганізації,­ її­ го­ло­вних­ функцій,­ а­ та­кож­ її­ став­лен­ня­ до­ суспільства­та­ок­ре­мо­взя­тих­індивідів.­Як­за­зна­ча­ють­Р.­Енгіба­рян­та­Ю.­Крас- нов,­якісні­ха­рак­те­ри­с­ти­ки­будь-яко­го­політич­но­го­ре­жи­му­пов’язані­з­тим,­чи­діє­ прин­цип­за­кон­ності,­який­з­видів­при­му­су­є­доміну­ю­чим­(пра­во­вий­або­си­ло­вий),­ чи­виз­на­ють­ся­за­са­ди­пар­ла­мен­та­риз­му­то­що15.­Утім,­що­оз­на­чає­по­ло­жен­ня­про­ те,­що­якісні­оз­на­ки­політич­но­го­ре­жи­му­не­роз­рив­но­пов’язані­з­прак­ти­кою­пар- ла­мен­та­риз­му,­за­кон­ності,­вер­хо­вен­ст­ва­пра­ва,­пра­ва­ми­лю­ди­ни­то­що?­Не­вик­ли- кає­сумніву,­що­кож­на­з­цих­ка­те­горій­має­чітке­юри­дич­не­зна­чен­ня.­Тоб­то­навіть­ праг­ну­чи­ мак­си­маль­но­ скон­цен­т­ру­ва­тись­ на­ влас­не­ політич­них­ вимірах­ (а­ точніше­–­ме­то­дах­та­за­со­бах­здійснен­ня­публічної­вла­ди),­все­од­но­ра­но­чи­пізно­ ви­ни­кає­ не­обхідність­ досліджен­ня­ пра­во­вих­ інсти­тутів,­ пра­во­вих­ прин­ципів­ та­ пра­во­вих­ас­пектів­суспільно­го­жит­тя­і­роз­вит­ку,­а­са­ме­–­ме­ханізмів­фор­му­ван­ня­ дер­жав­ної­вла­ди,­спо­собів­цьо­го­фор­му­ван­ня,­рівня­участі­гро­ма­дян­у­здійсненні­ політич­ної­ вла­ди,­ га­рантій­ цієї­ участі,­ вра­ху­ван­ня­ або­ не­вра­ху­ван­ня­ інте­ресів­ різних­ соціаль­них­ груп,­ за­без­пе­чен­ня­ прав­ і­ сво­бод­ лю­ди­ни­ і­ гро­ма­дя­ни­на­ то­що16.­З­цьо­го­по­гля­ду­по­нят­тя­«політич­ний­ре­жим»­на­бу­ває­не­про­сто­«юри- дич­но­го­ за­барв­лен­ня»,­ яке­ виз­нається­ ок­ре­ми­ми­ пред­став­ни­ка­ми­ політич­ної­ на­уки,­ а­ роз­кри­ває­ свій­ зміст­ як­ один­ з­ пред­метів­ юри­дич­но­го­ аналізу,­ що­ за­ рівнем­ своєї­ зна­чу­щості­ не­ по­сту­пається­ та­ким­ ус­та­ле­ним­ об’єктам­ дер­жав­но- пра­во­вих­ досліджень,­ як­ фор­ма­ дер­жав­но­го­ уп­равління­ та­ фор­ма­ дер­жав­но­го­ ус­т­рою.­Не­дар­ма­у­ба­га­ть­ох­су­час­них­досліджен­нях­з­те­орії­дер­жа­ви­і­пра­ва­са­ме­ політич­ний­ре­жим­ви­яв­ляється­го­ло­вним­кри­терієм­для­виз­на­чен­ня­де­мо­кра­тич- них­ або­ ан­ти­де­мо­кра­тич­них­ вла­с­ти­во­с­тей­ дер­жа­ви17.­ Більш­ то­го,­ са­ме­ че­рез­ приз­му­політич­но­го­ре­жи­му­роб­лять­ся­вис­нов­ки­що­до­сту­пе­ня­роз­вит­ку­політич- ної­де­мо­кратії­та­ре­аль­но­го­політи­ко-пра­во­во­го­ста­ту­су­осо­би18.­Дійсно,­ані­фор- ма­дер­жав­но­го­правління,­ані­фор­ма­дер­жав­но­го­ус­т­рою,­оскільки­і­те­й­інше­є­ варіатив­ни­ми­ве­ли­чи­на­ми,­не­мо­жуть­без­по­се­ред­ньо­свідчи­ти,­якою­са­ме­–­де­мо- кра­тич­ною,­ав­то­ри­тар­ною­або­то­талітар­ною­–­є­дер­жа­ва.­З­ог­ля­ду­на­те,­що­в­ході­ будь-яко­го­фун­да­мен­таль­но­го­юри­дич­но­го­ досліджен­ня­ дер­жа­ви­ та­ її­ роз­вит­ку­ виз­на­чен­ня­рівня­її­де­мо­кра­тиз­му­ста­но­вить­од­не­з­го­ло­вних­за­вдань,­то­пра­во­ва­ на­ука­зму­ше­на­звер­та­тись­і­до­та­ко­го­по­нят­тя,­як­«політич­ний­ре­жим».­Що­прав- да,­ той­факт,­що­ пе­ред­юри­дич­ною­на­укою­ ви­ни­кає­ подібне­ за­вдан­ня,­ще­ не­ є­ пря­мим­свідчен­ням­то­го,­що­це­по­нят­тя­на­справді­має­будь-який­пра­во­вий­зміст­ і­ мо­же­ ста­ва­ти­ пред­ме­том­ влас­не­юри­дич­но­го­ вив­чен­ня.­ От­же,­ виз­на­ю­чи­ важ- ливість­ цьо­го­ по­нят­тя­ для­ дер­жав­но-пра­во­вої­ на­уки­ (і­ для­ юри­дич­ної­ на­уки­ в­ ціло­му,­оскільки­де­мо­кра­тизм­дер­жа­ви­впли­ває­прак­тич­но­на­всі­суспільні­відно- си­ни,­ що­ ста­ють­ об’єктом­ пра­во­во­го­ ре­гу­лю­ван­ня­ прак­тич­но­ всіх­ без­ ви­нят­ку­ 79Юридичні і політичні науки га­лу­зей­пра­ва),­слід­по­ста­ви­ти­та­ке­пи­тан­ня­і­з’ясу­ва­ти,­чи­має­во­но­юри­дич­ний­ зміст,­і­як­що­відповідь­ви­я­вить­ся­по­зи­тив­ною,­то­вка­за­ти,­яким­са­ме­є­за­зна­че­ний­ зміст. Не­за­пе­реч­на­«про­це­су­альність»­або­«ди­намічність»­політич­но­го­ре­жи­му,­яка­ виз­нається­фак­тич­но­всіма­без­ви­нят­ку­су­ча­сни­ми­дослідни­ка­ми­доз­во­ляє­виділи- ти­ у­ змісті­ по­нят­тя­ політич­но­го­ ре­жи­му­ два­ важ­ливі­ еле­мен­ти.­По-пер­ше­ –­ це­ пра­ви­ла­ре­алізації­публічної­ (політич­ної)­ вла­ди.­Ад­же­ за­будь-яких­політич­них­ ре­жимів,­бо­дай­фор­маль­но,­у­суспільстві­вста­нов­лю­ють­ся­певні­про­це­ду­ри­(які,­ по­при­ їх­ імовірне­ по­ру­шен­ня,­ все­ од­но­ існу­ють­ як­ су­купність­ пев­них­ норм­ та­ прин­ципів),­ які­ виз­на­ча­ють­ три­ ти­пи­по­рядків:­ на­бут­тя,­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ та­ зміни­ політич­ної­ вла­ди.­ По-дру­ге­ –­ це­ пра­ви­ла­ ор­ганізації­ і­ функціону­ван­ня­ тих­ суб’єктів,­що­ пря­мо­ або­ опо­се­ред­ко­ва­но­ пов’язані­ з­ політич­ною­ вла­дою­ (во­ни­ мо­жуть­бу­ти­як­її­суб’єкта­ми­–­скажімо,­ор­га­ни­дер­жав­ної­вла­ди,­політичні­партії,­ які­от­ри­ма­ли­в­ході­пев­них­про­це­дур­не­обхідні­публічні­по­вно­ва­жен­ня­в­ча­с­тині­ ре­алізації­ дер­жав­ної­ вла­ди,­ то­що,­ так­ і­ її­ об’єкта­ми).­ По­ря­док­ ор­ганізації­ та­ функціону­ван­ня­цих­суб’єктів­важ­ли­вий­че­рез­те,­що­са­ма­по­собі­політич­на­вла- да­ існує­ не­ аб­ст­ракт­но,­ а­ за­леж­но­ від­ кон­крет­них­ дер­жав­но-суспільних­ умов.­ Тоб­то­ре­алізація­політич­ної­вла­ди­за­ле­жить­від­на­яв­ності­або­відсут­ності­ціло­го­ ря­ду­ор­ганізаційних­умов.­На­по­чат­ку­90-х­років­ми­ну­ло­го­століття­на­цю­важ­ли- ву­ об­ста­ви­ну­ звер­нув­ ува­гу­ С.­ Кашкін19.­ На­при­клад,­ без­по­се­реднім­ чин­ни­ком­ ре­алізації­політич­ної­вла­ди­є­факт­на­яв­ності­або­відсут­ності­пар­ла­мен­ту,­виз­нан- ня­або­не­виз­нан­ня­ви­мо­ги­поділу­вла­ди,­до­три­ман­ня­або­не­до­три­ман­ня­прин­ци­пу­ вер­хо­вен­ст­ва­ кон­сти­туції­ (до­ речі,­ ос­тан­ню­ із­ за­зна­че­них­ умов­ всебічно­ про- аналізу­вав­Д.­Аб­ля­зов,­який­дійшов­вис­нов­ку,­що­прин­цип­вер­хо­вен­ст­ва­кон­сти- туції­має­ пря­мий­ вплив­не­ ли­ше­на­ пра­во­ве­жит­тя­ дер­жа­ви­ і­ суспільства­ та­ їх­ взаємозв’язок,­ але­ й­ на­ те,­ як­ са­ме­ функціонує­ та­ роз­ви­вається­ дер­жа­ва,­ які­ ме­ханізми­ та­ ме­то­ди­ ре­алізації­ вла­ди­ во­на­ за­сто­со­вує20).­ Се­ред­ російських­ фахівців­ про­ це­ пи­ше­А.­Ме­ду­шевсь­кий21.­ Тоб­то­ йдеть­ся­ про­ те,­що­ на­разі­ на­ рівні­кон­сти­туційно­го­за­ко­но­дав­ст­ва­прак­тич­но­всіх­без­ви­нят­ку­країн­закріплю- ють­ся­по­ло­жен­ня,­прин­ци­пи­і­нор­ми,­які­без­по­се­ред­ньо­виз­на­ча­ють­за­гальні­пра- вові­виміри­політич­но­го­ре­жи­му,­а­та­кож­вста­нов­лю­ють­своєрідну­за­галь­ну­«пра- во­ву­ма­т­ри­цю»,­яка­зу­мов­лює­ме­то­ди­та­за­со­би­ре­алізації­публічної­вла­ди.­Звісно,­ це­не­оз­на­чає,­що­пра­во­стає­ре­гу­ля­то­ром­аб­со­лют­но­всіх­політич­них­відно­син.­ Подібний­підхід­до­сприй­нят­тя­ролі­пра­ва­у­функціону­ванні­політич­ної­си­с­те­ми­ во­че­видь­є­хиб­ним,­оскільки­спри­чи­няє­не­пра­виль­ний­вис­но­вок­про­те,­що­по­за­ сфе­рою­ пра­во­во­го­ ре­гу­лю­ван­ня­ не­ за­ли­шається­ жод­них­ суспільно-політич­них­ відно­син.­ Про­те­ це­ не­ оз­на­чає­ й­ то­го,­ що­ в­ про­цесі­ досліджен­ня­ політич­них­ ре­жимів­не­слід­бра­ти­до­ува­ги­пра­во,­ад­же,­як­ви­яв­ляється­на­пра­во­во­му­рівні­(й­ од­но­час­но­–­завдя­ки­пра­ву),­кон­сти­туюється­цілий­ряд­умов­по­стан­ня,­роз­вит­ку­і­ транс­фор­мації­ політич­них­ ре­жимів.­ На­разі­ ці­ умо­ви­ здебільшо­го­ аналізу­ють­ся­ що­до­кон­крет­них­типів­політич­них­ре­жимів.­Як­при­клад­мож­на­на­ве­с­ти­ціка­ву­ розвідку­К.­Фітісо­ва,­в­якій­на­дається­ком­плекс­на­пра­во­ва­ха­рак­те­ри­с­ти­ка­ба­зо- вих­ пра­во­вих­ вла­с­ти­во­с­тей­ де­мо­кра­тич­но­го­ політич­но­го­ ре­жи­му22.­ Схо­жий­ підхід­ обґрун­то­вує­ й­ Ю.­Ко­жевніко­ва,­ яка­ до­во­дить­ спе­цифічну­ роль­ пра­ва­ у­ функціону­ванні­де­мо­кра­тич­них­політич­них­ре­жимів23.­Про­те,­не­зу­пи­ня­ю­чись­на­ без­по­се­редніх­пра­во­вих­оз­на­ках­та­вла­с­ти­во­с­тях­де­мо­кра­тич­них­або­не­де­мо­кра- тич­них­ типів­ політич­них­ ре­жимів­ (за­раз­ ми­ навіть­ не­ бе­ре­мось­ по­ру­шу­ва­ти­ пи­тан­ня­їх­кла­сифікації),­спро­буємо­оха­рак­те­ри­зу­ва­ти­ті­за­гальні­на­пря­ми­впли- 80 Держава і право • Випуск 57 ву,­які­здійснює­пра­во­на­політич­ний­ре­жим,­які­виз­на­ча­ють­пра­во­вий­вимір­існу- ван­ня­політич­них­ ре­жимів,­ а­ от­же,­ й­ ут­во­рю­ють­ об’єктив­ну­ те­о­ре­ти­ко-ме­то­до- логічну­ос­но­ву­для­юри­дич­них­досліджень­по­нят­тя­політич­них­ре­жимів. На­сам­пе­ред,­ го­во­ря­чи­ про­ політич­ну­ діяльність,­ що­ ре­алізується­ пев­ни­ми­ ме­то­да­ми­та­за­со­ба­ми­(це,­по­суті,­й­ут­во­рює­кон­цеп­ту­аль­не­яд­ро­для­са­мо­го­вжи- ван­ня­по­нят­тя­ «політич­ний­ре­жим»),­ слід­ вка­за­ти­на­ два­ універ­сальні­ суб’єкти­ цієї­діяль­ності,­яки­ми­є­дер­жа­ва­ і­ суспільство­ (во­но­мо­же­або­бу­ти­ато­мар­ним,­ або­зна­хо­ди­тись­на­тій­чи­ іншій­стадії­втілен­ня­прин­ципів­гро­мадсь­кої­са­мо­ор- ганізації,­ яка­при­та­ман­на­ гро­ма­дянсь­ко­му­ суспільству).­ За­леж­но­ від­ то­го,­ яким­ чи­ном­ і­ на­ яких­ прин­ци­пах­ ор­ганізо­ва­на­ взаємодія­ цих­ двох­ суб’єктів,­ мож­на­ го­во­ри­ти­як­про­ха­рак­тер­політич­ної­вла­ди,­так­і­про­те,­як­са­ме­во­на­ре­алізується.­ Най­за­гальнішою­інсти­туційною­фор­мою­ор­ганізації­та­упо­ряд­ку­ван­ня­цих­відно- син­у­су­час­них­умо­вах­є­пра­во.­Мається­на­увазі­на­сам­пе­ред­найбільш­фун­да­мен- таль­ний­ рівень­ пра­во­во­го­ ре­гу­лю­ван­ня,­ яким­ є­ кон­сти­туційне­ ре­гу­лю­ван­ня,­ на­ яко­му­політич­на­вла­да­мо­же­бу­ти­ото­тож­не­на­ви­ключ­но­з­дер­жа­вою,­а­мо­же­бу­ти­ роз­поділе­на­між­дер­жа­вою­і­суспільством.­Пер­ший­тип­кон­сти­туційно­го­виз­на- чен­ня­суб’єкта­політич­ної­вла­ди­фак­тич­но­пе­ре­тво­рює­суспільство­ли­ше­в­об’єкт­ політи­ки,­ поз­бав­ляє­ йо­го­ ре­аль­них­ ва­желів­ політич­но­го­ впли­ву­ на­ дер­жа­ву­ та­ ор­га­ни­ дер­жав­ної­ вла­ди,­ відсто­ро­нює­ йо­го­ від­ політич­ної­ участі,­ ут­вер­д­жує­ політич­ний­ монізм­ дер­жа­ви,­ що­ ра­но­ чи­ пізно­ на­бу­ває­ оз­нак­ іде­о­логічно­го,­ соціаль­но­го­та­еко­номічно­го­монізму.­На­відміну­від­цьо­го,­як­що­кон­сти­туція­виз- нає­ дже­ре­лом­ публічної­ і­ політич­ної­ вла­ди­ на­род,­ який­ мо­же­ здійсню­ва­ти­ цю­ вла­ду­ без­по­се­ред­ньо­ (че­рез­ різно­манітні­ фор­ми­ без­по­се­ред­ньої­ де­мо­кратії­ та­ на­ро­до­влад­дя),­ або­ ж­ че­рез­ пред­став­ницькі­ ор­га­ни,­ то­ тоді­ між­ дер­жа­вою­ і­ суспільством­ вста­нов­лю­ють­ся­ па­ри­тетні­ взаємовідно­си­ни,­ ко­ли­ дер­жа­ва­ діє­ і­ ре­алізує­ свої­ функції­ на­ бла­го­ гро­ма­дян,­ а­ гро­ма­дя­ни­ (та­ їх­ найрізно­манітніші­ об’єднан­ня)­ от­ри­му­ють­ мож­ливість­ впли­ва­ти­ на­ виз­на­чен­ня­ пріори­тет­них­ на­прямів­дер­жав­ної­політи­ки,­виз­на­ча­ти­її­зміст­та­спря­мо­ваність,­бра­ти­участь­у­ фор­му­ванні­та­діяль­ності­ор­ганів­дер­жав­ної­вла­ди­ і­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня,­ здійсню­ва­ти­ гро­мадсь­кий­ кон­троль­ то­що.­ У­ та­ко­му­ разі­ мож­на­ го­во­ри­ти,­ що­ ос­нов­ни­ми­суб’єкта­ми­та­ко­го­політич­но­го­ре­жи­му­є,­з­од­но­го­бо­ку,­де­мо­кра­тич­на­ дер­жа­ва,­а­з­іншо­го­–­гро­ма­дянсь­ке­суспільство­як­«су­купність­до­б­ровільно­сфор- мо­ва­них­гро­мадсь­ких­інсти­тутів,­що­діють­на­са­мо­вряд­них­за­са­дах­у­ме­жах­кон- сти­туції­ та­ за­конів,­ за­ по­се­ред­ництвом­ яких­ індивіди­ ре­алізу­ють­ свої­ ос­новні­ при­родні­пра­ва­і­сво­бо­ди»24. Вод­но­час­ са­ме­ че­рез­пра­во­ ут­вер­д­жу­ють­ся­ та­ закріплю­ють­ся­най­важ­ливіші­ прин­ци­пи­за­зна­че­ної­взаємодії­дер­жа­ви­і­суспільства,­яки­ми­мо­жуть­бу­ти­прин- ци­пи:­де­мо­кра­тиз­му,­за­кон­ності,­пріори­те­ту­прав­і­сво­бод­лю­ди­ни­і­гро­ма­дя­ни­на,­ поділу­вла­ди,­га­ран­ту­ван­ня­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня,­пар­ла­мен­та­риз­му,­ре­аль- ності­прав,­спра­вед­ли­вості­то­що.­Як­що­ці­прин­ци­пи­за­ко­но­дав­чо­ар­ти­ку­ль­о­ва­но­і­ їх­ до­три­му­ють­ся­ в­ прак­тиці­ суспільно­го­ жит­тя,­ то­ тоді­ ми­ маємо­ спра­ву­ з­ політич­ним­ ре­жи­мом­ де­мо­кра­тич­но­го­ ти­пу.­ У­ цьо­му­ сенсі,­ як­ ба­чи­мо,­ пра­во­ відіграє­од­ну­з­клю­чо­вих­ро­лей­при­виз­на­ченні­ти­пу­політич­но­го­ре­жи­му­та­йо­го­ вла­с­ти­во­с­тей,­ад­же­ме­то­ди­ре­алізації­політич­ної­вла­ди­ (які­ста­нов­лять­сутність­ будь-яко­го­ політич­но­го­ ре­жи­му)­ є­ похідни­ми­ від­ тих­ прин­ципів,­ як­ найбільш­ за­галь­них­та­керівних­по­ло­жень,­що­виз­на­ють­ся­суспільством­і­дер­жа­вою­фун­да- мен­том­ суспільно-політич­но­го­ і­ дер­жав­но­го­ роз­вит­ку.­ При­ цьо­му,­ за­вдя­ки­ ме­ханізму­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­(Т.­Та­ра­хо­нич­про­по­нує­опи­су­ва­ти­це­по­нят­тя­ 81Юридичні і політичні науки як­«взя­ту­в­єдності­су­купність­пра­во­вих­за­собів,­спо­собів­та­форм,­за­до­по­мо­гою­ яких­нор­ма­тивність­пра­ва­за­без­пе­чує­впо­ряд­ку­ван­ня­суспільних­відно­син,­за­до- воль­няє­інте­ре­си­суб’єктів­пра­ва,­вирішує­конфлікти,­сприяє­до­сяг­нен­ню­соціаль- но­го­ком­промісу­в­пра­вовій­сфері»25),­пра­во­на­бу­ває­оз­нак­ре­аль­но­го­ре­гу­ля­то­ра,­ який­ не­ тільки­ про­го­ло­шує­ певні­ прин­ци­пи­ ре­алізації­ політич­ної­ вла­ди,­ але­ й­ про­по­нує­надійні­ га­рантії­ то­го,­що­цих­прин­ципів­ до­три­му­ють­ся,­ а­ от­же,­ во­ни­ де­терміну­ють­стабільність­політич­но­го­ре­жи­му.­ От­же,­ уза­галь­ню­ю­чи­ от­ри­мані­ ре­зуль­та­ти,­ мо­же­мо­ сфор­му­лю­ва­ти­ такі­ вис- нов­ки.­По-пер­ше,­роз­ви­ток­су­час­ної­юри­дич­ної­на­уки­зму­шує­пе­ре­ос­мис­лю­ва­ти­ цілий­ряд­по­нять­і­ка­те­горій,­які­ус­та­ле­но­на­ле­жа­ли­ви­ключ­но­до­політо­логічно­го­ дис­кур­су.­Од­ним­ із­ них­ є­ по­нят­тя­ політич­но­го­ ре­жи­му,­ яке­ по­ряд­ з­ по­нят­тя­ми­ фор­ми­ дер­жав­но­го­ уп­равління­ та­ фор­ми­ дер­жав­но­го­ ус­т­рою­ ста­но­вить­ од­ну­ з­ невід’ємних­скла­до­вих­фор­ми­дер­жа­ви,­а­от­же,­по­вин­но­бу­ти­пред­ме­том­вив­чен- ня­ дер­жав­но-пра­во­вих­ на­ук.­ По-дру­ге,­ аналіз­ су­час­них­ підходів­ до­ вив­чен­ня­ по­нят­тя­політич­но­го­ре­жи­му­в­юри­дичній­на­уці­доз­во­ляє­виділи­ти­у­йо­го­змісті­ влас­не­пра­во­ву­скла­до­ву,­яка­виз­на­чає­і­знач­ною­мірою­де­термінує­як­зміст­полі- тич­но­го­ре­жи­му,­так­і­йо­го­фун­да­мен­тальні­вла­с­ти­вості,­які­доз­во­ля­ють­кла­сифі- ку­ва­ти­політичні­ре­жи­ми­та­відне­с­ти­їх­до­то­го­чи­іншо­го­ти­пу.­По-третє,­влас­не­ юри­дич­ний­ вимір­ вив­чен­ня­ політич­но­го­ ре­жи­му­ виз­на­чається­ тим,­ що­ у­ йо­го­ змісті­мож­на­виділи­ти­такі­два­ас­пек­ти:­а)­пра­ви­ла­ре­алізації­публічної­(політич- ної)­вла­ди;­б)­пра­ви­ла­ор­ганізації­і­функціону­ван­ня­тих­суб’єктів,­що­пря­мо­або­ опо­се­ред­ко­ва­но­пов’язані­з­політич­ною­вла­дою.­Обид­ва­за­зна­чені­ас­пек­ти­без­по- се­ред­ньо­пов’язані­з­пра­вом­і­по­ста­ють­че­рез­пра­во­і­йо­го­нор­ма­тивність. Вод­но­час­ вар­то­ за­ува­жи­ти,­ що­ по­нят­тя­ політич­но­го­ ре­жи­му­ як­ пред­ме­та­ досліджен­ня­юри­дич­ної­на­уки­ще­по­тре­бує­сво­го­по­даль­шо­го­аналізу,­що,­на­дум- ку­ав­то­ра,­спри­я­ти­ме­фор­му­ван­ню­но­во­го­на­пря­му­юри­дич­них­студій­не­ли­ше­в­ га­лузі­те­орії­дер­жа­ви­і­пра­ва,­але­й­кон­сти­туційно­го­та­інших­га­лу­зей­пра­ва. 1. Хо мен ко С. М.­По­ли­ти­че­с­кий­ре­жим­как­эле­мент­фор­мы­го­су­дар­ст­ва:­те­о­ре­ти­ко- пра­во­вые­ и­ ме­то­до­ло­ги­че­с­кие­ осо­бен­но­с­ти­ ис­сле­до­ва­ния­ //­ Юристъ-Пра­во­ведъ.­ –­ 2010.­–­№­4.­–­С.­77-80.­2. Політич на­си­с­те­ма:­су­часні­про­бле­ми­роз­вит­ку­гро­ма­дянсь- ко­го­суспільства­і­дер­жа­ви:­У­2­т.­–­Т.­1:­Гро­ма­дянсь­ке­суспільство­в­політичній­си­с­темі:­ те­о­ре­ти­ко-ме­то­до­логічний­ і­ кон­сти­туційно-пра­во­вий­ ас­пек­ти­ досліджен­ня­ /­ За­ ред.­ О.­В.­Скрип­ню­ка.­–­К.:­Ло­гос,­2010.­–­С.­6.­3. Ма ку ев Р. Х.­Те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва:­ Учеб­ник.­–­М.:­Нор­ма,­Ин­фра-М,­2010.­–­С.­144.­4. Чир кин В. Е.­Срав­ни­тель­ное­го­су­дар- ст­во­ве­де­ние­.­–­М.:­Нор­ма,­Ин­фра-М,­2011.­–­С.­229.­5. Кур ско ва Г. Ю.­По­ли­ти­че­с­кий­ ре­жим­ Рос­сий­ской­ Фе­де­ра­ции.­ Те­о­ре­ти­ко-пра­во­вой­ ас­пект.­ –­ М.:­ За­кон­ и­ пра­во,­ ЮНИТИ-ДА­НА,­ 2008.­ –­ С.­ 9-28.­ 6. Скрип нюк О. В.­ Кон­сти­туційне­ пра­во­ Ук­раїни:­ Підруч­ник.­–­К.:­ Ін­Юре,­2010.­–­С.­198.­7. Маль ко А. В.­Те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва:­ Учеб­ник.­–­М.­:­Юристъ,­2006.­–­С.­62.­8. Кон сти туційне­пра­во­Ук­раїни­:­Підруч­ник­/­ За­ред.­В.­П.­Колісни­ка,­Ю.­Г.­Ба­ра­ба­ша.­–­Х.­:­Пра­во,­2008.­–­С.­7.­9. Ба бен ко К. А.­Кон- сти­туційні­за­са­ди­роз­вит­ку­і­ре­гу­лю­ван­ня­політи­ко-пра­во­вих­відно­син­в­Ук­раїні.­–­К.­:­ Ло­гос,­ 2008.­ –­ С.­ 9-10.­ 10. Гри нюк Р. Ф.­ Ідея­ пра­во­вої­ дер­жа­ви­ :­ те­о­ре­ти­ко-пра­во­ва­ модель­і­прак­тич­на­ре­алізація.­–­К.­:­Кон­церн­«Ви­дав­ни­чий­Дім­«Ін­Юре»,­2004.­–­С.­ 14-15.­11. Со ло вь ев А. И.­По­ли­то­ло­гия:­По­ли­ти­че­с­кая­те­о­рия,­по­ли­ти­че­с­кие­тех­но­ло­ги.­ –­М.:­Ас­пект­Пресс,­2005.­–­С.­239.­12. Зер кин Д. П.­Ос­но­вы­по­ли­то­ло­гии:­Курс­лек­ций.­ –­Рос­тов­н/Д:­Фе­никс,­1999.­–­С.­173-174.­13. Політо­логія­:­історія­та­ме­то­до­логія­/­За­ ред.­Ф.­М.­Ки­ри­лю­ка.­–­К.­:­Здо­ров’я,­2000.­–­С.­338.­14. Аляєв Г. Є.­Політо­логія:­Підруч- ник.­–­Пол­та­ва­:­ТОВ­«АСМІ»,­2010.­–­С.­72.­15. Ен ги ба рян Р. В., Крас нов Ю. К.­Те­о­рия­ го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва.­–­М.:­Нор­ма,­2007.­–­С.­194.­16. За галь на­те­орія­дер­жа­ви­і­пра­ва:­ 82 Держава і право • Випуск 57 Підруч­ник­/­За­ред.­О.­В.­Пе­т­ри­ши­на,­М.­В.­Цвіка.­–­Х.­:­Пра­во,­2009.­–­С.­116.­17. Чер- во нюк В. И.­ Те­о­рия­ го­су­дар­ст­ва­ и­ пра­ва:­ Учеб­ник.­ –­М.:­ИН­ФРА-М,­ 2007.­ –­ С.­ 165.­ 18. Ска кун О. Ф.­Те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва:­Учеб­ник.­–­Х.:­Кон­сум;­Ун-т­вну­т­рен­них­ дел,­2000.­–­С.­90.­19. Каш кин С. Ю.­По­ли­ти­че­с­кий­ре­жим:­по­ня­тие­и­ос­нов­ные­ха­рак- те­ри­с­ти­ки­//­Со­вре­мен­ное­кон­сти­ту­ци­он­ное­пра­во­за­ру­беж­ных­стран:­Сбор­ник.­–­Ч.­2.­–­ М.:­ИНИ­ОН­АН­СССР,­ 1991.­ –­С.­ 85-104.­20. Аб ля зов Д. Е.­ Те­о­ре­ти­ко-ме­то­до­логічні­ ас­пек­ти­досліджен­ня­прин­ци­пу­вер­хо­вен­ст­ва­Кон­сти­туції­//­Ак­ту­альні­про­бле­ми­політи- ки:­ Збірник­ на­уко­вих­ праць.­ Юри­дичні­ і­ політичні­ на­уки.­ –­ Оде­са:­ Фенікс,­ 2005.­ –­ №­27.­–­С.­98-109;­Аб ля зов Д.­Є.­Прин­цип­вер­хо­вен­ст­ва­кон­сти­туції­та­су­часні­про­бле­ми­ її­ре­алізації­в­Ук­раїні­//­Дер­жа­ва­і­пра­во:­Збірник­на­уко­вих­праць­Ін-ту­дер­жа­ви­і­пра­ва­ ім.­В.­М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни.­–­К.,­2005.­–­Вип.­30.­–­С.­237-246.­21. Ме ду шев ский А.­По­ли­ти­че­с­кий­ре­жим­и­кон­сти­ту­ци­он­ные­из­ме­не­ния­//­Рос­сий­ский­кон­сти­ту­ци­о­на- лизм:­ по­ли­ти­че­с­кий­ ре­жим­ в­ ре­ги­о­наль­ном­ кон­тек­с­те.­ Меж­ре­ги­о­наль­ный­ се­ми­нар,­ Ве­ли­кий­Нов­го­род,­март­2000­г.:­Сбор­ник­до­кла­дов.­–­М.­:­Изд-во­ЦКИ­МОНФ,­2000.­ –­С.­6-26.­22. Ме ду шев ский А.­По­ли­ти­че­с­кий­ре­жим­и­кон­сти­ту­ци­он­ные­из­ме­не­ния­ //­ Рос­сий­ский­кон­сти­ту­ци­о­на­лизм:­по­ли­ти­че­с­кий­ре­жим­в­ре­ги­о­наль­ном­кон­тек­с­те.­Меж- ре­ги­о­наль­ный­се­ми­нар,­Ве­ли­кий­Нов­го­род,­март­2000­г.:­Сбор­ник­до­кла­дов.­–­М.­:­Изд- во­ЦКИ­МОНФ,­2000.­–­С.­6-26.­23. Ко жев ни ко ва Ю. С.­Де­мо­кра­ти­че­с­кий­по­ли­ти­че­с- кий­ ре­жим­ и­ пра­во­ //­ Ак­ту­аль­ные­ про­бле­мы­ ис­то­рии,­ по­ли­ти­ки­ и­ пра­ва:­ Сбор­ник­ на­уч­ных­тру­дов­пре­по­да­ва­те­лей­и­адъ­юнк­тов.­–­2009.­–­Вып.­9.­–­С.­26-31.­24. Пе т ри- шин О. В.­ Гро­ма­дянсь­ке­ суспільство­ –­ підґрун­тя­ фор­му­ван­ня­ пра­во­вої­ дер­жа­ви­ в­ Ук­раїні­//­Вісник­Ака­демії­пра­во­вих­на­ук­Ук­раїни.­–­2003.­–­№­2­(33)­–­3­(34).­–­С.­149.­ 25. Там­само.­ 83Юридичні і політичні науки
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64589
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-02T11:19:09Z
publishDate 2012
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Бондарева, К.В.
2014-06-16T17:17:08Z
2014-06-16T17:17:08Z
2012
Поняття політичних режимів як предмет юридичних досліджень / К.В. Бондарева // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 76-83. — Бібліогр.: 25 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64589
Досліджується поняття політичних режимів як предмет сучасних державно-правових досліджень. Автор розкриває роль політичного режиму в юридичному аналізі форми держави, а також обґрунтовує значущість дослідження специфіки інституціалізації політичних режимів для загального вивчення процесів розвитку держави і права. Особливу увагу приділено експлікації основних правових характеристик політичних режимів.
Исследуется понятие политических режимов как предмет современных государственно-правовых исследований. Автор раскрывает роль политического режима в юридическом анализе формы государства, а также обосновывает значимость исследования специфики институционализации политических режимов для общего изучения процессов развития государства и права. Особое внимание уделяется экспликации основных правовых характеристик политических режимов.
The article examines the concept of political regimes as an object of modern state-andlegal research. The author reveals the role of the political regime in the legal analysis of the form of the state, substantiates the importance of the research of the specifics of political regimes institutionalization in the general study of the processes of state and law development. Particular attention is paid to the explication of the basic legal characteristics of political regimes.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Теорія держави і права
Поняття політичних режимів як предмет юридичних досліджень
Article
published earlier
spellingShingle Поняття політичних режимів як предмет юридичних досліджень
Бондарева, К.В.
Теорія держави і права
title Поняття політичних режимів як предмет юридичних досліджень
title_full Поняття політичних режимів як предмет юридичних досліджень
title_fullStr Поняття політичних режимів як предмет юридичних досліджень
title_full_unstemmed Поняття політичних режимів як предмет юридичних досліджень
title_short Поняття політичних режимів як предмет юридичних досліджень
title_sort поняття політичних режимів як предмет юридичних досліджень
topic Теорія держави і права
topic_facet Теорія держави і права
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64589
work_keys_str_mv AT bondarevakv ponâttâpolítičnihrežimívâkpredmetûridičnihdoslídženʹ

Схожі ресурси