Генезис правової системи: критерії структурування, етапи (питання теорії та історії)
Обґрунтовано авторський погляд на проблему системності процесу генезису правових систем та оптимального критерію його структурування.
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Держава і право |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64592 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Генезис правової системи: критерії структурування, етапи (питання теорії та історії) / М.І. Мірошниченко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 10-15. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64592 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-645922025-06-03T16:28:00Z Генезис правової системи: критерії структурування, етапи (питання теорії та історії) Мірошниченко, М.І. Теорія держави і права Обґрунтовано авторський погляд на проблему системності процесу генезису правових систем та оптимального критерію його структурування. Обоснован авторский взгляд на проблему системности процесса генезиса правовых систем и оптимального критерия его структурирования. Grounded author’s view on the problem of consistency of the process of genesis of legal systems, the best criterion of its structure. 2012 Article Генезис правової системи: критерії структурування, етапи (питання теорії та історії) / М.І. Мірошниченко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 10-15. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64592 uk Держава і право application/pdf Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Теорія держави і права Теорія держави і права |
| spellingShingle |
Теорія держави і права Теорія держави і права Мірошниченко, М.І. Генезис правової системи: критерії структурування, етапи (питання теорії та історії) Держава і право |
| description |
Обґрунтовано авторський погляд на проблему системності процесу генезису правових систем та оптимального критерію його структурування. |
| format |
Article |
| author |
Мірошниченко, М.І. |
| author_facet |
Мірошниченко, М.І. |
| author_sort |
Мірошниченко, М.І. |
| title |
Генезис правової системи: критерії структурування, етапи (питання теорії та історії) |
| title_short |
Генезис правової системи: критерії структурування, етапи (питання теорії та історії) |
| title_full |
Генезис правової системи: критерії структурування, етапи (питання теорії та історії) |
| title_fullStr |
Генезис правової системи: критерії структурування, етапи (питання теорії та історії) |
| title_full_unstemmed |
Генезис правової системи: критерії структурування, етапи (питання теорії та історії) |
| title_sort |
генезис правової системи: критерії структурування, етапи (питання теорії та історії) |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Теорія держави і права |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64592 |
| citation_txt |
Генезис правової системи: критерії структурування, етапи (питання теорії та історії) / М.І. Мірошниченко // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 10-15. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
| series |
Держава і право |
| work_keys_str_mv |
AT mírošničenkomí genezispravovoísistemikriteríístrukturuvannâetapipitannâteoríítaístoríí |
| first_indexed |
2025-11-24T05:44:16Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:44:16Z |
| _version_ |
1849649326332051456 |
| fulltext |
М. І. МІРОШ НИ ЧЕН КО
ГЕНЕЗИСПРАВОВОЇСИСТЕМИ:КРИТЕРІЇСТРУКТУРУВАННЯ,ЕТАПИ
(ПИТАННЯТЕОРІЇТАІСТОРІЇ)
Обґрун то ва но ав торсь кий по гляд на про бле му си с тем ності про це су ге не зи су пра-
во вих си с тем та оп ти маль но го кри терію йо го струк ту ру ван ня.
Ключовіслова:ге не зис пра во вої си с те ми, ге не тич ний зв’язок, період, етап.
Обос но ван ав тор ский взгляд на про бле му си с тем но с ти про цес са ге не зи са пра во вых
си с тем и оп ти маль но го кри те рия его струк ту ри ро ва ния.
Ключевыеслова:ге не зис пра во вой си с те мы, ге не ти че с кая связь, пе ри од, этап.
Grounded author’s view on the problem of consistency of the process of genesis of legal
systems, the best criterion of its structure
Keywords: genesis of the legal system, genetic relationship, period, phase.
Теоретичнийаналізгенезисуправовоїсистемиєбазовоюосновоювирішення
найбільшдискусійнихпитаньпроприроду,закономірностійособливості,непе-
рервністьрозвиткунаціональнихправовихсистем,темпоральнихточоквідлікуїх
історії,зв’язкуіздержавою,суспільствомтощо.
Вважаємо,пошуквирішенняозначенихпроблеммаєзасновуватисяначіткому
розуміннісутностідинамікиструктурно-функціональнихзв’язків ізв’язківроз-
виткуправовоїсистемивсукупностіяктаку,щомаєінформаційнозаданугене-
тичну основу. Так, за оцінкою В. М. Сирих, генезис – це історія виникнення
(зародженняістановлення),розвиткуітрансформаціїправовоїсистеми,вираже-
наворганічнійєдностікількісновідміннихісторичнихетапів,щоперебувають
між собою у генетичному зв’язку. «Генетичний зв’язок, – це співвідношення,
взаємодіягенезисувціломуізйогокомпонентами,атакожвідношенняміжста-
ном, що відбувся в розвитку досліджуваного об’єкта і минулими історичними
етапами…Характеризуєвнутрішніпроцесирозвитку,«саморуху»явищаітому
неототожнюєтьсязіншимизв’язками,утомучисліпричинно-наслідковими,що
перебуваютьзовнійсправляютьпевнийвпливнарозвитокцьогоявища»1.
Правовасистеманалежитьдоскладнихсоціальнихсистемантропосоціокуль-
турного типу. Розвиток таких систем науковці кваліфікують як взаємозв’язок
правовихпроцесів.Їхосновноюхарактеристикоюєнелінійністьіздатністьвира-
жатизмінузовнішніхівнутрішніхзв’язківсистемивчасі2.
Отже, теоретичний аналіз генезису правової системи має засновуватись на
понятті, яке змістовно відображає особливості процесуальної динаміки таких
систем.Такимпоняттяммивизначаємо«про цес ге не зи су»,підякимслідрозуміти
багатоступінчастийнелінійнийпроцеспослідовноїзмінистанівправовоїсисте-
ми, якафункціонує у певному соціокультурному середовищі, характеризується
якіснимизмінамизв’язківфункціонуванняінелінійногорозвиткувчасі.
У процесуальному контексті аналізу, за влучним висловом системолога
М.С.Кагана,слідзосереджуватиакцентиякнарозвиткусистеми,такінасис-
темностісамогорозвитку3.Отже,логічнопроцесгенезисумаєсистемнийхарак-
10 Держава і право • Випуск 57
©МІРОШ НИ ЧЕН КО Марія Іванівна–кандидатісторичнихнаук,доцентІнституту
праватасуспільнихвідносинуніверситету«Україна»
тер,відтаквимагаєвідповідногоструктурування.Щодоцьогослідзауважити,що
уметодологічномуаспектісаместруктурагенезисусистемиєфакторомїїонов-
лення–кількіснихіякіснихперетворень,переходувідодногоякісногостанудо
іншого(тодіякструктурасистемиуструктурно-елементномувиміріпредставле-
наякфакторїїусталеності).Основнапроблемаполягаєувиборікритеріюструк-
турування, здопомогоюякогоможнабулобоцінювати і аналізуватинеперерв-
ністьеволюційнихпроцесівіфазовихпереходівупроцесуальнійдинаміцізмін.
У вітчизняній юридичній літературі для структурування генезису правової
системитрадиційновикористовуєтьсякритерійперіодизації,засобомякогоопи-
суютьдинамікуправовоїсистемивкоординатахпричинно-наслідковихілінійних
зв’язків. Проведений нами узагальнений аналіз літератури (Ю. Ветютнєв, В.
Капелюшний,М.Марченко, В. Сирих,П.Сорокін, Р.Халфіна,О.Шевченко та
ін.), в якій по-різному порушувалось питання підходів до структурування про-
цесівеволюціїірозвиткусоціальнихсистем,даєпідставидлявисновку,щодля
вирішення проблеми генезису в процесуальному аспекті період, як критерій
структурування,неспроможнийповноцінновиконуватисвоюпізнавальнуіеври-
стичнуфункціючерезте,щопроцесрозвиткунеобов’язковомаєбутилінійно-
прогресивним4.Вінпозбавленийчітковизначенихмеж,оскільки,яксправедливо
наголошуєтьсявлітературі,уфункціонуваннісуспільства(аводночасдержави,
праваіправовихсистем)маємісценетількинеобхідність,айісторичнавипад-
ковість,щойзумовлюєбагатовекторністьеволюційнихпроцесів5.
У такомуразі вважаємодоцільнимвикористовувати як критерій структуру-
ваннягенезисупоняття«етап»,якеуфілософськійтаісторичнійлітературітра-
диційновживаєтьсядляаналізупослідовного,неперервногопроцесуякіснихзмін
об’єктапізнаннявходіеволюціїірозвитку.Завдякиісторичнійспадкоємностів
часікожнийновийетапвиникаєнаосновіпопереднього,зберігаєзначнучастину
компонентів,притаманнихпопередніметапамізапочатковуєінший,більшзрілий
станоб’єктадослідження6.
Наведенийаргументнакористьетапузводитьсядонагальноїпотребиподола-
тинадлишковуабстрактнудетермінаціюпроцесугенезисунаціональнихправо-
вих систем, який науковці традиційно поєднують із генезисом конкретних
національнихдержав (чидержавності),методом застосування такогокритерію,
якперіод(щохарактернодлявітчизнянихдосліджень),колиперіодизаціяодно-
значнокореспондуєтьсяізвстановленнямчітковизначениххронологічнихмежу
розвитку.Зацихумовнезалишаєтьсяжодногошансудляаналізупроблемиста-
новленняірозвиткунаціональнихправовихсистемвумовахдискретногорозвит-
ку національної державності. Орієнтація наукових пошуків на тематику етапів
генезисурозширюєполезорудослідниказарахунокзастосуванняконцепціїгене-
тичнихзв’язківміжетапамигенезисуіспадкоємностіступеніврозвитку,послі-
довностіісторичнихілогічнихформучасі.
У періоді, як критерії структурування генезису, відображається лінійність
динаміки історичногорозвитку, в етапі–йогонелінійність ібагатовекторність.
Застосуванняпоняття«етап»яккритеріюструктуруванняпроцесугенезисупра-
вової системипередбачає, з одногобоку, знанняфундаментальних законів ево-
люції,властивихусійорганізованійматерії:законівзбереженняінформації,сис-
темності інформації іпринципусамозбереженнясистем,а з іншого–даємож-
ливістьаналізуватидинамікуструктурно-функціональнихзв’язківізв’язківроз-
виткуправовоїсистемивсукупностіяктаку,щомаєінформаційнозаданугене-
11Юридичні і політичні науки
тичнуоснову,демонструєнеперервністьгенезису,забезпечуєєдністьминулого,
сучасногоімайбутнього.
Слушністьзастосуванняконцепціїгенетичногозв’язкуміжетапамигенезису
правової системи переконливо демонструє діалектика категорій «синхронії» та
«діахронії», які застосовуються як інструменти теоретичного аналізу історії.
Діахронія–цепідхіддовивченняоб’єктакрізьісторію(крізьчас),асинхронія
–підхіддовивченняоб’єктавсучасному(нині).Діалектикасинхроніїтадіахронії
даєпідставидлявивченнясучасноїправовоїсистемиякрезультатуїїзародження,
становлення,виникненняірозвитку,аточніше,їїгенезису.Цезовсімнеозначає,
що сучасну правову систему слід розглядати як таку, що за формою, змістом,
структурою,функціямиєповтореннямминулого.Йдетьсяпро інше–сучасний
стан правової системи, представленої в сукупності елементно-структурних,
функціональнихзв’язківізв’язківрозвитку,зарівнемскладностійсистемностіє
моментом, актом «зняття» синхронії і діахронії. Вона виростає із системи
соціальногорегулюванняпервісногосуспільстваіеволюціонуєурізнихісторич-
них формах: архаїчної правової системи, звичаєво-правових систем (ранньої і
розвиненої),сучасноїінтегрованоїнаціональноїправовоїсистеми.
Ядром правової системи є право. Воно є базою для розуміння сутності та
якіснихперетвореньправовихявищ,якієвторинними,похіднимиутвореннями.
Унашомуконтекстіцеозначає,щонабуттяправовоюсистемоюновихвластиво-
стейіякісногостанувпроцесіїїгенезисупрямозумовлюєтьсязмінамивправі.
Генезисправа(становлення,виникненняірозвиток)відбуваєтьсяразомізгенези-
сомсуспільства(напочатковомуетапіувиглядіправил,якірегулюваливідноси-
ни в сім’ї, роді, общині, землекористуванні тощо) і у зв’язку із генезисом
публічноївлади.Отже,успіввідношеннізрегулятивнимпросторомпотестарного
ідержавноорганізованогосуспільстввонопостає,відповідно,удвохрізновидах:
яктрадиційнеправоіяккодифікованеправодержавноорганізованогосуспільства.
Утакомуразіневажкопомітитилогічнудоцільністьвиокремлюватиетапигене-
зисуправовоїсистемиуспіввіднесенніякізглобальнимиперіодамиісторіїлюд-
ства(доіпісляпочаткуцивілізації,вододіломміжякимистала«неолітичнарево-
люція»), так і з процесом інституціалізації владно-правових структур епохи
потестарностійепохидержавно-правовоїорганізаціїсуспільства.
Зурахуваннямусьоговикладеногопропонуємотрьохетапнусхему генезису
правовоїсистеми,якавключаєпримітивний(початковий),проміжнийісучасний
етапицьогопроцесу.Кожному з етапіввідповідає історичнаформа генезису.В
основуподілусаменатриетапипокладеноідеюорганічногосинтезуцивілізаційно-
го підходу (із загальнолюдською вимогоющодо панування права у відносинах
міжлюдьми,міжгромадянамиідержавою)зузвичаєнимдляєвропейськоїісто-
ричноїнаукиподіломісторіїнастародавній,середній,новийіновітнійперіоди.
Такожврахованодіюзакономірності,якаполягаєвтому,щолюдствопереживає
дві соціокультурні епохиврозвиткуправа:доцивілізаційну (дозаконодавчу або
додержавну) і цивілізаційну (законодавчу або державну). Між епохами існує
перехідна стадія трансформації звичаєвого права в право позитивне (законне).
Зазначеназакономірністьзумовленагенезисомправовихнормпервісногоічаст-
ково сучасного права – із ритуалів, ритуальнихправил і заборон, які спочатку,
згідно з припущеннями сучасних етнографів і антропологів, входили в набір
вимогтакоїсобімононормиітількипізнішедиференціювалисьтакимчином,що
перетворилисьуіндивідуалізованіюридичнівимоги,формуличипринципи7.
12 Держава і право • Випуск 57
Орієнтаціянауковихпошуківна тематику етапу, якоптимального критерію
структурування процесу генезису національних правових систем, дає підстави
для гіпотетичного припущення, що початок примітивного (початкового) етапу
генезисуправової системи збігається зпочаткомсоціокультурного становлення
людства, прикметною рисою якого є процес соціалізації (соціалізація, згідно з
домінуючою в науці концепцієюмеханізмуфункціонування суспільства Т.Пар-
сонса, є основою найскладнішого комплексу механізмів функціонування
суспільствазорієнтованогонасампереднаконтрользалюдиною).Врамкахцього
етапуможнавиокремитидвістадіїврозвиткутрадиційногоправа:1)стадіяста-
новленняірозвиткуархаїчногоправа,включаючизародженняпершихнадобщин-
нихвладнихструктуріепохутакзваної«доправовоїкультури»(співвідноситься
звиникненнямпершихпротодержав)вумовахнеолітичноїреволюції;2)стадія
такзваного«варварськогоправа»,щоспіввідноситься ізвиникненнямірозвит-
комранніхі«варварських»держав.
Генезисправовоїсистемиврамкахпримітивного(початкового)етапуздійсню-
вавсяуформі архаїчних (міфологічно-сакрально-ритуальних) правових систем,
основуякихскладализасобисаморегуляціїпервісногосуспільства(усоціокуль-
турному контексті – це стадія еволюції традиційного права). Їх ядром було
архаїчне(традиційне)право,якезароджувалосьвнадрахреальноіснуючихівиз-
нанихсамимсуспільствомвідносин8.
Якісніперетворення,якихзазнавалаправовасистемавпроцесіеволюціїіроз-
виткувженапроміжномуетапі,відбувалисьпідзнакомтривалогопроцесутранс-
формації звичаєво-правових систем у сучасні інтегровані національні правові
системи(уширокомусоціокультурномуконтексті–цеперехіднастадіявідтра-
диційногодокласичногоправа).Вінознаменувавсятим,щосуспільнівідносини,
які підпорядковувались безпосередньо соціальному регулюванню, поступово
набували особливої абстрактної форми, специфічної структури (йдеться про
структуруваннясуспільнихвідносинуконтекстіпредметаправовогорегулюван-
ня).Наційосновіказуальнірішення(якіурізнихформахфіксувалисяяктрадиції
і звичаї) поступово і в свідомості людей, і в реальній дійсності набували
закріпленняякзагальніправилаповедінки,щовимагалиофіційноговизнання і
захисту.Якнаслідок,поступовозакладалисяпідвалиниуформуванняспеціаль-
ногомеханізмувирішенняюридичнихсправіздійсненняпокарань.Відповідно,
сформуваласьокремаверствалюдей,якіздійснювалифункціїюридичноїдіяль-
ності:розшукові,слідчі,судові,касаційнітаін.
Прикметнаособливістьпроміжногоетапуполягаєвіснуваннідвохпаралель-
нодіючихсистемправа:усногозвичаєвогоіписаногоуформіпершихписаних
систематизованихзбірниківправачизаконів.Протенавітьнайбільшсистемати-
зовані з них вирізнялись казуїстичністю, відсутністю меж між правом як
об’єктивною нормою і правом як правомочністю, між публічним і приватним
правом; норма права загального характеру не відрізнялась від конкретного її
застосування; відповідно нероздільною була діяльність судді та законодавця
тощо.Длянабуттяцимигранямиправовоїформичіткостійоднозначностізнадо-
бивсятривалийісторичнийпроцессуспільноїеволюції.
Головне,щоврамкахпроміжногоетапугенезисуправовихсистемздійсню-
вався відбір, відпрацьовувались, лімітувались умови й межі майбутньої авто-
номізаціїсоціального(саморегулятивного)івладно-організаційного(юридично-
го) рівнів інтегрованої національної правової системи9. Створювалась основа
13Юридичні і політичні науки
нормативно-правовогокомплексу,здатногоінтегруватисамоорганізаційнійвлад-
но-правовімеханізмипотестарностізелементаминовихструктурдержавно-пра-
вовоїорганізаціїсуспільства.
Сучасний етап генезису позначений еволюцією і розвитком інтегрованих
національнихправовихсистем.Йогопочатокіподальшадинаміказмінознамену-
валися становленням і розвитком буржуазного (індустріального і постіндустрі-
ального)суспільства,формуваннямнацій,остаточнимоформленнямнаціональ-
них держав сучасного типу та співвідносяться зі стадією загальнодержавного
розвиненогоправа(усоціокультурномуконтексті–цестадіярозвиткукласично-
гоправа,формуваннятаутвердженняпринципівправапосткласичного).
Визначальноювластивістюцьогоетапуєостаточнийвихідправовихсистем
ізсистемикоординатпочаткових,примітивнихформеволюціїірозвитку,досяг-
неннянимивисокогорівняструктурно-функціональноїупорядкованостітапере-
творенняусамостійнийісвоєріднийправовийфеноменособливогозмісту,вира-
женого в єдності внутрішньозв’язаних і взаємозумовлених протилежностей:
природно-правового і позитивного начал. У такому сенсі реальність правової
системи (власне як правового феномену, тобто похідного від права) полягає в
тому,щоіприродно-правове,іпозитивненачалаєнепростосутьсторонами,час-
тинами,підсистемами,якіпов’язаніміжсобою,авиступаютьскладноюасимет-
ричноюцілісністю, здатною до саморозвитку і самоорганізації, завдяки інфор-
маційному обміну. Кожна із частин (підсистем) цієї цілісності зберігає певну
автономію, перебуваючи одночасно в системі корпоративних та ієрархічних
зв’язків,якіформуютьсяпідвпливомзакономірностейрозвиткусуспільства,його
потребтаінтересів.
Значну роль у формуванні інтегрованих національних правових систем
відіграєдержава,якаєтворцемюридичного(позитивного,законодавчого)права,
якедомінуєнадіншимиформамирегулюваннясуспільнихвідносин.Такедоміну-
вання спричинене посиленням тенденції до юридичної централізації права
(завдякичомудолаєтьсяпартикуляризмуправі) та активізації процесуюриди-
заціїсуспільногожиття(виявляєтьсявтому,щорегуляторинеюридичногохарак-
терупочинаютьоцінюватисякрізьпризмуюридико-правовоїполітикидержави).
Процеси юридичної централізації права і юридизації суспільного життя
заклали об’єктивну основу дляформування в правовій системі сталих якостей
комплексубагаторівневихтаієрархічнозалежнихзв’язків,уякомузв’язкиюри-
дичногоправа,уєдностійкомплексізюридичнозначимимиреаліямиуфункціо-
нальному відношенні заклали фундамент у завершення процесу формування
єдиного системного комплексу – владно-організаційного (формально-інсти-
туційного,юридичного)рівняправовоїсистеми,здатногозабезпечити їйдосяг-
неннясистемногоефектузасобамиправовоговпливуіправовогорегулювання.
Тимчасомконституційнезакріпленняпринципів«верховенствоправа»,«роз-
поділвлади»,«верховенствозакону»,«правовасвобода»врамках інтегрованих
правовихсистемзаклалооб’єктивнуосновудляостаточногоформуваннясоціаль-
ного(саморегулятивного)рівняправовоїсистеми,заснованогонаєдностізв’язків
загальносоціального права і функцій інститутів громадянського суспільства.
Соціальнийрівень,маючивластивостіавтономногоутворення(аналогічноюри-
дичномурівню),кореспондуєтьсязприродно-правовимначаломуправовійсис-
темійприродно-соціальнимиосновамисамоорганізаціїсуспільногожиття10.
Прикметно,щозаумовиеволюціїсоціального(саморегулятивного)івладно-
14 Держава і право • Випуск 57
організаційного(формально-інституційного,юридичного)рівнівуодномуключі,
інакше,колипозитивненачалоеволюціонуєутомусамомунапрямі,щойприрод-
но-правове,найбільшсистемновиявляютьсебефункціїправовоговпливуіпра-
вовогорегулювання,аправовасистемадосягаєвисокогорівнядинамічноїструк-
турно-функціональної організованості й ефективності щодо забезпечення і
реалізації прав людини і громадянина, які є, за влучноюоцінкою академікаО.
Петришина, «її (правової системи. – М. М.) соціоантропологічним фундамен-
том»11.Такийстанминазиваємоумовнопоказникомякісноївизначеностіправо-
воїсистеми.Вонакореспондуєтьсяізсоціокультурноюісоціоекономічноюаспек-
тологією традиції надання прав (східна традиція), з одного боку, та традиції
природноговолодінняправами(західнатрадиція)–зіншого,якасукупновклю-
чаєтьсявінституційнийпроцесюридичноїсфери12.
Так,головнимаргументомнакористьетапуякоптимальногокритеріюструк-
турування генезису національних правових систем є можливість розширення
предметнихрамоктеоретичногодослідженняпроблемиструктуруванняпроцесу
генезисуправовихсистемзарахунокконцепціїгенетичнихзв’язківміжетапами
генезису,щодаєможливістьдослідженнятакожіпограничнихвідрізківміжета-
пами, чого неможна досягти із застосуванням критерію «період». Істотно,що
саменацихпограничнихвідрізкахвідбуваєтьсяперехідправазодногостанув
інший,скасовуютьсязастаріліінститутиінорми,виникаютьправовідносини,які
відповідаютьвимогамсуспільства,щозазнаєзмін.Отже,зазнаєтрансформаціїі
правова система, еволюціонуючи як правова система перехідного періоду. Ця
тема вимагає подальшого дослідження, оскільки відіграє важливу роль у
розуміннімеханізмуспадкоємностіправовоїсистеми.
1. Cырых В.М.Логическиеоснованияобщейтеорииправа:В2т.–М.:Юринформ-
центр,2000.–Т.1:Элементныйсостав.–С.88. 2. Ти у но ва Л.Б.Системныесвязиправо-
войдействительности.Методологияитеория.–СПб.:Изд-воСПб.ун-та,1991.–С.68.
3.Ка ган М.С.Развитиесистемыисистемностьразвития(Вопросыисторииитеории)//
Проблемыдиалектики:Материалистическаядиалектикаисистемныйподход:Межвуз.
сб.; Под ред. В.В.Ильина, Д.А.Гущина. – Л.: Изд-во Ленингр. гос. ун-та, 1982. –
Вып.10.–С.50–61.4.Мірош ни чен ко М.І. Історико-теоретичні і методологічні засади
генезису правової системиУкраїни. – К.: Університет «Україна», 2010. –Укр.-деп. в
ДНТБУкраїни01.06.10,№32–Ук–2010.–C.259–264(ИНИОНРАН«Депонирован-
ныенаучныеработы»2010,№7Р).5. Со ро кин П.А.Социокультурнаядинамикаиэво-
люционизм//Американскаясоциологическаямысль/Подред.В.И.Добренькова.–М.:
Изд-воМГУ,1994.–С.372–392.6.До б ри я нов В.С.Методологическиепроблемытеоре-
тическогоиисторическогопознания.–М.:Мысль,1968.–С.20.7.Мірош ни чен ко М.І.
ДержавністьіправоУкраїни:генезисуєвропейськомуконтексті(Знайдавнішихчасів
допочаткуХ1Хст.).–К.:Атіка,2006.–С.70–123.8.Там са мо.–С.99–110.9.Мірош-
ни чен ко М.І. Історико-теоретичні і методологічні засади генезису правової системи
України–C.187–195.10. Там са мо.–С.209–212.11. Пе т ри шин О.Соціально-юридич-
наприродаправа//ПравоУкраїни.–2012.–№1–2.–С.19.12.Мірош ни чен ко М.І.Вдо-
сконаленняправовоїсистемиУкраїнивсучаснихекономічнихумовах:проблемамето-
дологічногозабезпечення//Економікаринковихвідносин.–2010.–№5.–С.396.
15Юридичні і політичні науки
|