Глобалізація як чинник трансформації права
Розглянуто проблему глобалізації та її вплив на право. Охарактеризовано зміни, які спричиняє глобалізація права. Підкреслено, що завдяки глобалізації розширюються межі правового простору. Рассматривается проблема глобализации и ее влияние на право. Охарактеризованы изменения, которые вызывает глобал...
Saved in:
| Published in: | Держава і право |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64593 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Глобалізація як чинник трансформації права / А.Г. Карась // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 88-94. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860045986783559680 |
|---|---|
| author | Карась, А.Г. |
| author_facet | Карась, А.Г. |
| citation_txt | Глобалізація як чинник трансформації права / А.Г. Карась // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 88-94. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Розглянуто проблему глобалізації та її вплив на право. Охарактеризовано зміни, які спричиняє глобалізація права. Підкреслено, що завдяки глобалізації розширюються межі правового простору.
Рассматривается проблема глобализации и ее влияние на право. Охарактеризованы изменения, которые вызывает глобализация права. Подчеркнуто, что благодаря глобализации расширяются границы правового пространства.
The article is dedicated to globalization process and its influence onto the law. The article described the changes emanating by globalization of law. It is emphasized that due to globalization process it possible to observe the expanding beyond the legal space.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:58:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
А. Г. КА РАСЬ
ГЛОБАЛІЗАЦІЯЯКЧИННИКТРАНСФОРМАЦІЇПРАВА
Роз г ля ну то про бле му гло балізації та її вплив на пра во. Оха рак те ри зо ва но зміни, які
спри чи няє гло балізація пра ва. Підкрес ле но, що за вдя ки гло балізації роз ши рю ють ся
межі пра во во го про сто ру.
Ключовіслова: гло балізація, пра во, пра ва лю ди ни.
Рас сма т ри ва ет ся про бле ма гло ба ли за ции и ее вли я ние на пра во. Оха рак те ри зо ва ны
из ме не ния, ко то рые вы зы ва ет гло ба ли за ция пра ва. Под черк ну то, что бла го да ря гло ба-
ли за ции рас ши ря ют ся гра ни цы пра во во го про ст ран ст ва.
Ключевыеслова: гло ба ли за ция, пра во, пра ва че ло ве ка.
The article is dedicated to globalization process and its influence onto the law. The article
described the changes emanating by globalization of law. It is emphasized that due to global-
ization process it possible to observe the expanding beyond the legal space.
Keywords: globalization, law, human rights.
Останнімчасомунауковійлітературівидатнінауковцітапрактикихарактери-
зуютьХХІстоліттяякстоліттяглобалізації,інформатизації,постіндустріалізації,
яківизнаютьсяодночасноідосягненнями,оскількинадаютьсвітовійспільності
значніможливостідляпроцвітаннятарозвитку,іпрокляттямдлялюдства,саме
існуванняякогоопиняєтьсяпідзагрозою.
Явищеглобалізаціїпривертаєпильнуувагуполітиків,журналістів івчених-
суспільствознавців.Спочатку глобалізаціюрозглядали, зокремаДж.Рітцер1, як
позитивнийпроцеспроникненнязахідногоспособужиттятавідповіднихцінно-
стейякнайкращихінайпрогресивнішихувсісферижиттярізнихкраїнсвіту.Під
частакогопроникненнявідбуваєтьсязміцненнязв’язківівзаємозалежностейміж
ними. Німецький соціолог У. Бек стверджує, що глобалізація – це насамперед
утворенняіпоширеннязмішанихформсоціальності,тобтоствореннямножини
різнопорядковихлокальностей,яківзаємодіютьміжсобою,щоспричинюєодно-
часніпроцеси гомогенізації і гетерогенізації.Е.Гіденс трактує глобалізаціюяк
процесзміцненняміжнароднихсоціальнихвідносиніпідкреслює,щоголовною
її ознакоює здатністьпросторово віддаленихподій впливати, нерідкомиттєво,
однанаодну.Вітчизнянісоціологи,зокремаА.Арсенко,Є.Головаха,А.Ручка,
В.Танчер, Н. Бойко, А. Малюк, Н. Толстих, М. Паращевін, О. Рєзнік, також
приділяють певну увагу вивченню глобалізаційних процесів та дослідженню
їхньоговпливунадеякісферижиттєдіяльностіукраїнськогосуспільства.
У80–90-хрокахХХстоліттядлянайпроникливішихсоціальниханалітиків
сталиочевиднимиякісніперетвореннясуспільногожиттявіндустріально-розви-
ненихкраїнахЗаходу,спричиненіпроцесамиглобалізаціїта інформатизації,які
призвели до революційних змін в економічному, політичному і культурному
життізахідноїлюдинийсуспільстватаознаменувалипочатокновоїкультурної
епохи,зумовилипоявунових,кардинальновідміннихвідпопередніхсоціокуль-
турнихреалій,щодаєпідставиговоритипрофундаментальнізрушенняувідно-
синахміжлюдьми,уставленнілюдинидосамоїсебейдонавколишньоїдіяль-
ності.
Виникнення та розвиток глобалізації викликані рядом причин, які охоплю-
ються особливостями розвитку світової спільноти. Основа глобалізації була
88 Держава і право • Випуск 57
закладенамасовоюміграцієютаінтегрованимиринкамикапіталувХІХстолітті.
А.Уткінвиділяєдвіфазирозвиткуглобалізації.Напершій–кінецьХІХіпочаток
ХХст.–світвступивуфазуактивноговзаємозближеннянапідставірозповсюд-
женняторгівлітаінвестиційуглобальномумасштабізавдякипароплаву,телефо-
ну,конвеєрутазалізницям.Другевідродженняглобалізаціїпочалосянаприкінці
1970р.напідставіреволюціївінформатиці,телекомунікаціяхіцифровихтехно-
логіях2.
Розширення європейських та євроатлантичних структур потребує чіткого
розумінняприродипроцесівглобалізації.Розуміннявказаногопроцесуєособли-
воважливимдляУкраїни,оскількивонаперебуваєвпроцесівходженнядогло-
балізаційного простору. Саме тому не є випадковим науковий інтерес до гло-
балізації в різних галузях знання, в тому числі й у сфері права. Сучасна гло-
балізація,привсіхособливостяхїїзмісту,специфічниххарактеристиках,стано-
витьсобоюпевнуновусходинкувподальшійуніверсалізаціївсесвітньоїісторії
людстватаземноїцивілізації.Дляналежногорозумінняйоцінкиїїзмісту,форм
вияву і тенденцій розвиткунеобхідне її дослідження, викладення в загальному
контексті всесвітньо-історичного розвитку, у зв’язку з попередніми етапами її
розвитку3.
Так,усферіправаглобалізаціявиявляєтьсязарахунокпоявипевнихнаукових
міркуваньпроможливістьзастосуванняувсесвітньомумасштабієдиної,універ-
сальної концепції прав людини. Зокрема, А. Робертсон стверджує, що права
людининалежатьіндивідувнаслідоксамогофактуналежностідородулюдського
імаютьбутигарантованінаосновіпринципурівності(безжодноїдискримінації).
Неприпустимимиєбудь-яківідмінностінаосновіпринципурегіоналізму:афри-
канець або американець повинен мати права, тотожні тим, якими володіють,
скажімо, європеєць чи азіат4. Таку позицію слід кваліфікувати як абсолютний
універсалізм,тобтодоктрину,яканевизнаєіснуванняжоднихобставин,якімогли
б певним чином впливати намодифікаціюреалізації прав людини залежно від
конкретнихчасово-просторовихумов.Синонімомтерміно-поняттяабсолютного
універсалізму,якетрадиційнохарактеризуєморальніпоняттяпевногосуспільства,
слідвважатипоняттямонізму(останнєвикористовуєтьсядляхарактеристикиеле-
ментів змісту прав людини). Представники цієї течії вважають, що людина як
член певного суспільства може не лише оцінювати моральні системи інших
суспільств,алейтакожвстановлювати,якежиттячижиттєвийшляхєсправжнім
людськимжиттям.
Єрізніуявленняпроглобалізацію.Невдаючисьдоаналізучисленнихвизна-
чень,зазначимо,щодослідникамивиявленотакіїїосновніриси,яксистемність
(відносно «упорядкована» охопленість глобалізацією різних сфер життя
суспільства та соціальних верств), динамізм (глобалізація – це не статика, а
динаміка(процес)ізбірність(ценеєдиний,одноразовийпроцес,щовідбувається
вокремійсфері,асукупністьбагатьохпроцесівурізнихсферахжиттясуспільства
йдержави).Відповідно,глобалізація–цесистемна,багатоаспектна,різнорівнева
інтеграція державно-правових, економіко-фінансових і суспільно-політичних
інститутів, ідей, принципів, зв’язків, морально-політичних, матеріальних та
іншихцінностей,багатоманітнихвідносин5.
Узагальнюючидослідженнявгалузіобґрунтуванняпоняттяглобалізації,про-
фесорПаризькогоінститутуполітичнихдослідженьБ.Бадістверджує,щоєдино-
говизначенняцьогофеноменунеіснує.Вінпропонуєтривиміриглобалізації,які
89Юридичні і політичні науки
уточнюютьїївтакомуплані:
цеісторичнийпроцес,щорозвиваєтьсяупродовжбагатьохстоліть;
цей процес означає уніфікацію світу, життя за єдиними принципами,
орієнтаціюнаєдиніцінності,дотриманняєдинихзвичаївінормповедінки,праг-
неннявсеуніверсалізувати;
глобалізаціюхарактеризуєвсебільшавзаємозалежність,головнимнаслідком
якоїєпідрив,руйнуваннянаціональногодержавногосуверенітетупідтискомдій
новихакторівзагальнопланетарноїсцени–глобальнихфірм,релігійнихугрупо-
вань,транснаціональнихуправлінськихструктур,щовзаємодіютьнарівнихзаса-
дах не лише між собою, але й безпосередньо з державами – традиційними
суб’єктамиміжнароднихвідносин.
Однимзвиявівглобалізаціїякявищаєпевна«ментальна»чикультурно-ідео-
логічнаглобалізація6.Вонамаєтривалуісторіюірепрезентуєкомплекснийпро-
цес, який зачіпає національні традиції, релігію, культуру та ідеологію.Процес
релігійноїглобалізаціїрозпочавсязпоявипершихмонотеїстичнихрелігій.Нині
світ«розподілений»міжшістьмарелігійнимисистемами,якіконтролюютьвладу
(християнствота іудаїзм),фінанси(іудаїзмта іслам),трудовіресурси(індуїзм і
конфуціанство),«ментальну»сферу(ісламібуддизм).
Іншим важливим аспектом «ментальної» глобалізації є безупинний процес
уніфікації культурних переваг людства. Починаючи з італійського Ренесансу,
культурна глобалізаціяпройшла через «французький», «англійський» і «амери-
канський»впливизгеографічнимареалом,щорозширюється.Ниніамерикансь-
кий вплив (вірніше, англосаксонсько-іудейський у вигляді масонського руху в
американськійоболонці) єякніколидомінуючим, зухвалим, ізусе зростаючим
опоромзбокуконтинентальнихнародівСвітовогоострова(Євразії).
Отже,глобалізаціюпредставляютьіякпроцес,іякновуідеологію,іякетап
розвиткулюдськоїцивілізації,іякневідворотнустадіюісторичноїдинаміки.За
допомогоюцихпоглядівможнапояснититічиіншіпроцесизалежновідзавдань,
поставленихпереддослідником.Безперечно,ценайвпливовішасила,щовизна-
чаєподальшийрозвитокнашоїпланети.Вонаторкаєтьсяусіхгалузейсуспільно-
гожиття,втомучислійсамогосуспільства.Глобалізаціявідображаєвзаємозв’яз-
килюдей,щопостійнозростають,загальнітенденціїрозвиткулюдства.
Зміни, які спричиняє глобалізація,підштовхуютьдопошукумеханізмів, які
урегулювали б відносини, що виникають. Завдяки цьому розширюються межі
правовогопростору.КінецьХХ–початокХХІ ст. характеризуєтьсядвома тен-
денціямивправорозумінні.Зодногобоку,сталаактуальноюпроблематикапри-
родногоправаізатвердженняміжнароднихстандартівусферізахиступравлюди-
ни. З іншого – спостерігається посилена увага до регіональних і національних
особливостей правової спадщини, які відіграють роль в утворенні різних
регіональних державних об’єднань як суб’єктів формування багатополярного
світу.Тому завдякиглобалізації вдержавно-правовійсферіможнаспостерігати
природнітенденції:доуніфікаціїісамобутності,дооб’єднанняісамовизначення.
Ниніправоєнайважливішимелементомглобалізації,їїфундаментом.
Основниминапрямамивпливуглобалізаціїнарозвитокправаєтакі:
ускладненняструктурисвітовогоправовогополя,щовключаєправовісисте-
мирізнихрівнівіякостей7;
зміназмістовнихпараметрівконцепціїправлюдини,ускладненняїїреалізації8.
Напершийпланвисуваєтьсяправонаміжнароднийпорядок,заякогоправаісво-
90 Держава і право • Випуск 57
бодиможутьбутизахищені,тобтолюдинамаєправонажиттявумовахмирута
безпеки;
інтернаціоналізація права якпроцесупоглиблення взаємного впливу різних
правовихсистем9;
правова конвергенція. Внаслідок правової конвергенції (інтеграції), за якої
відбувається взаємне збагачення права в різних ареалах, у правових системах
демократичних країн виявляються відомі риси спільності, свого роду «нової
однотипності»10.
Формами правової інтеграції є рецепція, гармонізація, уніфікація та стан-
дартизація права. На підставі проведеного дослідження можна зробити такі
висновки:
1.Сутністюглобалізаціїякпроцесу,якийхарактеризуєсучаснийетапрозвит-
кулюдства,єформуванняспільногосвітовогоекономічного,політичноготакуль-
турного простору, який функціонує на основі універсальних загальновизнаних
правовихцінностейтапринципівіопосередковуєтьсязагальнимиорганізаційни-
миформами.
2. Головними напрямами впливу глобалізації на державу є якісна зміна
національно-державногосуверенітету(йогообмеженийхарактер)іпризначення
держави(щовиражаєтьсявзмінізмістуісутностіфункційдержави).
3.Головнимнапрямомвпливуглобалізаціїнаправоєйогоуніверсалізація,яка
полягає у виробленні єдиних спільних базових принципів та інститутів права,
усуненнісуперечностейміжнаціональнимиправовимисистемами.Усвоючергу,
право стає важливим інструментом глобалізації, оскільки відсутність єдиного
правовогополя,йогонедостатнясформованістьгальмуютьпроцесиглобалізації
в різних сферах формування і функціонування світової спільноти. Окрім того,
право виступає головним ідеологічним підґрунтям глобалізації, яке покликане
стримуватинегативністорониінаслідкиостанньої.Такожможнастверджувати,
щоуніверсалізаціяіуніфікаціяправапростежуютьсяпрактичнонаусіхісторич-
них етапах державно-правового розвитку, але в умовах глобалізації вона вияв-
ляєтьсянайяскравішеймаєнееволюційний,авибуховий,революційнийхарак-
тер.
Отже, глобалізація самого права, прогресивний розвиток універсальних
характеристик,властивостей,норм,форміпроцедурправовоготипусуспільного
життяєнеобхідниметапомідемонструєспроможністьправарегулюватипроцеси
загальносуспільноїглобалізаціїурамкахзагального(загальноважливогоізагаль-
нообов’язкового)правопорядкуідлявнутрішніх,ідляміжнароднихвідносин.
Окрім незаперечного позитивного ефекту глобалізації, слід також згадати і
пропевні негативні аспекти, на якихнаголошуютьприхильники течії антигло-
балістів.Наприклад,антиглобалістизаперечуютьможливістьстворенняглобаль-
ного суспільства, наголошують на національних особливостях, традиціях. У
зв’язку зцимК.Аннану своїйдоповідінаСамміті тисячоліттярозглянув гло-
балізаціюправлюдиниуновомуконтексті.Вінзазначив,щоглобалізаціяможли-
вазавдякипрогресивномуподоланнюкордонівторгівлітасвободіпересування,
протевінзауважив,що,незважаючинаочевиднідосягнення,впливглобалізаціїє
неповним,оскількипроцесконцентруєтьсяувідносномалійкількостікраїн.Вер-
ховнийКомісарООНзправлюдиниМеріРобінсон,здійснившипереоцінкугло-
балізаціївсвітліподій11вересня,уДругійлекціїзглобальноїетики,проведеній
в Університеті Тюбінген 21 січня 2002 р., наголосила на співвідношенні гло-
91Юридичні і політичні науки
балізаціїправлюдинизглобальноюетикоютамораллю11.
Глобалізаціяправлюдинитакожтіснопов’язаназпитаннямуніверсальності
прав людини. В основі проблеми лежить те, що не всі держави підтримують
універсальнийпідхід доправ людини, якийполягає в рівності всіх людей у їх
правахтасвободах.ЦенасампередстосуєтьсякраїнСходутаАфрики.Такідер-
жави,якІран,Ірак,Колумбія,Пакистантаін.,вважаютьпринципи,закріпленів
Загальній декларації прав людини, такими, що суперечать їхнім цінностям та
відображаютьлишезахідністандарти12.Внауцііснуєдумка,щоЗагальнадекла-
раціяправлюдинивжесталазвичаєвимджереломправа13.Деяківченізазнача-
ють,що однозначної відповіді на питання, чи стали обов’язки держав у сфері
правлюдинизвичаємвідповіднодоДекларації,немає,протедеякіправалюдини
можнавважатинормамизвичаєвогоправа14.
У будь-якому разі непоміченим не може залишитися факт впливу процесів
глобалізаціїнапідвищенняроліправлюдинивміжнароднійполітиці.Якзазначав
К.Аннан,підтримуючиповітряніудариНАТОпосербськійтериторії,спрямовані
наприпиненняетнічнихчистокуКосово,вінпопередивкраїни,вякихпорушу-
ютьсяправалюдини,щовонинеможутьбільше«ховатися»заХартієюООН,що
захист прав людини повинен «домінувати над міркуваннями державного суве-
ренітету»15. Проте зазначене твердження також наражає на небезпеку, яка
криється у процесах правової глобалізації, а саме – небезпеку глобального
маніпулюванняправамилюдиниуміжнародномуконтексті.
КраїниЗаходуіСходудійшлизгодиувизначенніпевногомінімальногостан-
дарту,відповіднодоякоговизнаютьсяправонажиття,заборонакатуваньіжор-
стокогоповодження,рабстватощо. Іншимаспектомпроблемиєте,щомусуль-
манське право за своєю спрямованістю протилежне до проголошуваних у
Загальнійдеклараціїпринципівінорм.Крімтого,незважаючинависновоктаких
учених,якЛаутерпах,Шварценбергта ін.,проприматміжнародногоправанад
національним, як свідчить практика, при явній колізії норм міжнародного і
національногоправасуддявіддастьперевагунаціональномузаконодавству16.
Вартотакожзазначити,щозростаючатенденціядоміжнародно-правовоїгло-
балізаціїсприяєпоявіновихціннісниххарактеристикправа,встановленняяких
ранішеналежалодосферивнутрішніхсправсувереннихдержав.Цеістотноонов-
люєдержавно-правовісистемичленівсвітовогоспівтовариствауконтекстісучас-
нихзагальновизнанихуніверсальнихстандартівіцінностей.
Природа прав людини є універсальною, проте вона певною мірою може
зумовлюватисякультурою.ТомуДж.Донелліробитьвисновокпроте,щоправа
людиниєвідносноуніверсальними17.К.Кернавизначає,щореалізаціяміжнарод-
нихпринципівусферіправлюдиниєпроцесом,якийвсещетриває.Саметаку
мету–впровадженняпринципууніверсальностіправлюдинивжиття–переслідує
глобалізація,і,можливо,вмайбутньомуїїбудедосягнуто.
Сучасна моральна філософія відстоює ідею самоцінності людської особис-
тості.Людина–цемонада,вонаєдина,унікальна,неповторнаіналежитьнелише
світу іманентному,айтрансцендентному.Духовнепросвітлення,перетворення,
«преображення», про яке говорить християнство, належить до головних цілей
людського життя. Його найвищою цінністю проголошується не орієнтація на
успіх,адосягненняідентичності,самореалізація,можливалишезаумовсвободи.
Дляуспішногоздійсненняглобалізаціїувсесвітньомумасштабіниніособли-
ве значення має не економічна, а культурно-ідеологічна глобалізація. Саме на
92 Держава і право • Випуск 57
цьому напрямі розгортається основна і найзапекліша сучасна боротьба за
подальшішляхирозвиткутавиживаннялюдства.Основнаметакультурно-ідео-
логічноїглобалізації,щонинівідбувається,–створеннявмасштабахусьогосвіту
новоїлюдини,якалегкопіддаєтьсявпливу,керованоїчереззасобикомунікаціїз
єдиногокультурно-ідеологічногоЦентру.Експансіядалекоїкультуризавждивик-
ликаєпротидію.Напрактичномутаемоційномурівнівонавиявляєтьсявопорі
національної культури, на теоретичному рівні – у розумінні необхідності
відповідностідержавнихіправовихустановреальним,азначитьінаціональним,
умовам.
Освоєння чужого досвіду повинне бути творчим, критичним і органічним.
Щодоявищ,якізапозичуються,зауважимо,щовправовійіполітичнійсистеміє
моменти технічні й принципові. Технічні нововведення приживаються легше,
томущовонивиявляютьздатністьобслуговуватирізнізасвоєюсоціальноюпри-
родоюявища.Майжетаксамолегко,якматеріально-технічнізасоби,переймають
деякі організаційні й процедурні форми,що склались у ході розвитку західної
демократії.Складнішепостаєпитанняіззапозиченнямпринципівіцінностей,що
лежатьвосновіполітико-правовоїкультури.Протесамевонивизначають,дочого
прагнетаабоіншадержавайузв’язкуізцим,щовонахочезапозичитиздосвіду
іншихкраїн18.Взагалі,можнастверджувати,щовсучаснихміжнароднихвідно-
синах тільки процеси, подібні до процесів, які відбуваються при становленні
ЄвропейськогоСоюзу,задовольняютьспецифічнівимогиідеалуглобалізаціїпра-
ва.
Важливо також зазначити, що глобалізаційні зміни, які спостерігаються у
сучасномусуспільствіХХтаХХІстоліть,можнаохарактеризуватияксинхронні
суспільнізміни,аїх–якпевнісоціокультурнізрушення.
Отже,глобалізаціяусучасномусвітієтієюсукупністюреалій,якізмушують
кожнудержавучітковизначитисьізсвоїмгеополітичнимвибором.Особливоце
стосуєтьсятакоїмолодоїдержави,якУкраїна,яказасвоїмєвропейськимкорінням
є суто європейською державою, розташованою в центрі Європи.А відтак гло-
балізаціязмушуєУкраїнудотримуватисьєвропейськихцінностейіправовоїкуль-
тури.
1. Рит цер Дж. Современные социологические теории. – 5-е изд. –СПб.:Питер,
2002.–688с.2. Ут кин А.И.Глобализация:процессиосмысление.–М.:Логос,2001.–
С.14.3. Нер се сянц В.С.Процессыуниверсализацииправаигосударствавглобализиру-
ющемсямире//Государствоиправо.–2005.–№5.–С.39.4. Pieter Van D.ACommon
StandardofAchievement.AboutUniversalValidityandUniformInterpretationofInternational
HumanRightsNorms//HumanRights:ChineseandDutchPerspective.–TheHague,Kluwer
LawInternational,1996.–С.14.5. Мар чен ко М.Н.Государствоиправовусловияхглоба-
лизации.–М.:Проспект,2008.–С.12.6. Ефек тивністьдержавногоуправління /Ю.
Бажал,О.Кілієвич,О.Мертенс та ін.; За заг. ред. І.Роспутенка. –К.:К.І.С., 2002. –
С.140.7. Скрип нюк О.В.СоціальнаправовадержававУкраїні:проблемитеоріїіпрак-
тики.До10-річчянезалежностіУкраїни.–К.:Інститутдержавиіправаім.В.М.Корець-
кого НАН України, 2000. – С.12. 8. Удо ви ка Л. Антропологічні проблеми права під
впливомглобалізаційнихпроцесів//Підприємство,господарствотаправо.–2005.–№
6.–С.6.9. Лукь я но ва Е.Г.Основныетенденцииразвитияроссийскогоправавусловиях
глобализации//Государствоиправо.–2004.–№7.–С.84.10. Алек се ев С. С.Правона
пороге нового тысячелетия: некоторые тенденции мирового правового развития –
надеждаидрамасовременнойэпохи.–М.:Статут,2000.–С.225.11. Don nelly J.Cultural
RelativismandUniversalHumanRights//HumanRightsQuarterly.–Vol.6,No.4.–The
93Юридичні і політичні науки
Johns Hopkins University Press. – 1984. – pp. 400-419. 12. Ан то но вич M.M. Україна в
міжнародній системі захисту прав людини. – К.: KM ACADEMIA, 2000. – С.35.
13. Hannut Н. Human Rights // Guide to International Human Rights Practice,
2nded.–NewYork:HoteiPublishing,1992.–350p.14. Schachter O.InternationalLawin
Theory and Practice. – London:Martinus Nijhoff Publishers, 1991 – 433p. 15. Miller J.
SovereigntyIsn’tSoScaredAnymore//NewYourkTimes.–1999.–18april.–Sec.4.–P.4.
16. На за рен ко Е.В.Советскоеправосознаниеи советскоеправотворчество. –К.:Изд.
КГУ, 1968. – 190 с. 17. Donnelly J. Cultural Relativism and Universal Human Rights //
HumanRightsQuarterly.–Vol.6,No.4.–TheJohnsHopkinsUniversityPress.–1984.–
pp.400-419.18. Тацій В.Я.Методологічніпроблемиправовоїнаукинаетапіформування
правової, демократичної, соціальної держави // Методологічні проблеми правової
науки:Матер.міжн.наук.-правовоїконф.–Х.,2002.–С.3-12.
94 Держава і право • Випуск 57
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64593 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:58:20Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Карась, А.Г. 2014-06-16T17:33:00Z 2014-06-16T17:33:00Z 2012 Глобалізація як чинник трансформації права / А.Г. Карась // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 88-94. — Бібліогр.: 18 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64593 Розглянуто проблему глобалізації та її вплив на право. Охарактеризовано зміни, які спричиняє глобалізація права. Підкреслено, що завдяки глобалізації розширюються межі правового простору. Рассматривается проблема глобализации и ее влияние на право. Охарактеризованы изменения, которые вызывает глобализация права. Подчеркнуто, что благодаря глобализации расширяются границы правового пространства. The article is dedicated to globalization process and its influence onto the law. The article described the changes emanating by globalization of law. It is emphasized that due to globalization process it possible to observe the expanding beyond the legal space. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Теорія держави і права Глобалізація як чинник трансформації права Article published earlier |
| spellingShingle | Глобалізація як чинник трансформації права Карась, А.Г. Теорія держави і права |
| title | Глобалізація як чинник трансформації права |
| title_full | Глобалізація як чинник трансформації права |
| title_fullStr | Глобалізація як чинник трансформації права |
| title_full_unstemmed | Глобалізація як чинник трансформації права |
| title_short | Глобалізація як чинник трансформації права |
| title_sort | глобалізація як чинник трансформації права |
| topic | Теорія держави і права |
| topic_facet | Теорія держави і права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64593 |
| work_keys_str_mv | AT karasʹag globalízacíââkčinniktransformacííprava |