Історія виникнення та розвитку інституту імпічменту у зарубіжних державах
Досліджуються основні етапи становлення та розвитку інституту імпічменту, аналізуються причини появи та введення у конституційне законодавство більшості зарубіжних держав цього правового явища, а також окреслюються специфічні риси, притаманні процедурі імпічменту. Исследуются основные этапы становле...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Держава і право |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64604 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Історія виникнення та розвитку інституту імпічменту у зарубіжних державах / А.З. Шевчук // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 158-165. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859609798105890816 |
|---|---|
| author | Шевчук, А.З. |
| author_facet | Шевчук, А.З. |
| citation_txt | Історія виникнення та розвитку інституту імпічменту у зарубіжних державах / А.З. Шевчук // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 158-165. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Досліджуються основні етапи становлення та розвитку інституту імпічменту, аналізуються причини появи та введення у конституційне законодавство більшості зарубіжних держав цього правового явища, а також окреслюються специфічні риси, притаманні процедурі імпічменту.
Исследуются основные этапы становления и развития института импичмента, анализируются причины появления и введения в конституционное законодательство большинства зарубежных государств этого правового явления, а также определяются специфические черты, присущие процедуре импичмента.
In this article the main stages of formation and development of the impeachment are investigated, the causes of and input into the constitutional law of most foreign countries this legal phenomenon are analyzed and specific features inherent in the process of impeachment are delineated.
|
| first_indexed | 2025-11-28T10:30:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
А. З. ШЕВ ЧУК
ІСТОРІЯВИНИКНЕННЯТАРОЗВИТКУІНСТИТУТУІМПІЧМЕНТУ
УЗАРУБІЖНИХДЕРЖАВАХ
Досліджу ють ся ос новні ета пи ста нов лен ня та роз вит ку інсти ту ту імпічмен ту,
аналізу ють ся при чи ни по яви та вве ден ня у кон сти туційне за ко но дав ст во більшості
за рубіжних дер жав цьо го пра во во го яви ща, а та кож ок рес лю ють ся спе цифічні ри си,
при та манні про це дурі імпічмен ту.
Ключовіслова: імпічмент, ісан гелія, інсти тут імпічмен ту, відповідальність ви щих
по са до вих осіб.
Ис сле ду ют ся ос нов ные эта пы ста нов ле ния и раз ви тия ин сти ту та им пи ч мен та,
ана ли зи ру ют ся при чи ны по яв ле ния и вве де ния в кон сти ту ци он ное за ко но да тель ст во
боль шин ст ва за ру беж ных го су дарств это го пра во во го яв ле ния, а так же оп ре де ля ют-
ся спе ци фи че с кие чер ты, при су щие про це ду ре им пи ч мен та.
Ключевые слова: им пи ч мент, исан ге лия, ин сти тут им пи ч мен та, от вет ст вен-
ность выс ших долж но ст ных лиц.
In this article the main stages of formation and development of the impeachment are
investigated, the causes of and input into the constitutional law of most foreign countries this
legal phenomenon are analyzed and specific features inherent in the process of impeachment
are delineated.
Key words: impeachment, eisangelia, Institute of impeachment, the responsibility of
senior officials.
Останнімчасоммичастішейчастішезвертаємосядонашоїісторії,іцейінте-
ресможнадоситьлегкопояснити.Длятого,щоброзкритисутністьвідповідного
явища,важливойогорозглянутищодотого,якцеявищевиникло,розвивалосяі
чим воно є на сучасному етапі. Історико-правовий підхід при дослідженні та
аналізі інституту імпічменту як важливого засобу стримування і противаг
об’єктивнонеобхідний.Імпічментєоднимзмеханізмівконтролюзадіяльністю
вищих посадових осіб, як конституційно-правове явище розкриває природу і
потребу юридичної відповідальності керманичів, які покликані утверджувати
конституційнузаконністьупублічнійсфері,аневчинятирізногородуправопо-
рушення, в тому числі й злочини. В Україні інститут імпічменту є новим. Це
здебільшогоіпояснюєнаявнісуттєвіупущенняприврегулюванніцієїпроцедури
напрактиці.Безперечно,змістімпічментуповиненвідповідатизагальнимвимо-
гам юридичної відповідальності, гарантувати об’єктивність процесу, сприяти
мирномувирішеннюконституційнихконфліктів.Ацевимагаєуважногонауково-
го дослідження цієї процедури від зародження до сучасної практики. І лише
такий ґрунтовний аналіз може дати результати і запропонувати нові рішення
сучаснихпроблемнаукиконституційногоправавокресленійгалузі.
Маємо констатувати, що інтерес до вивчення інституту імпічменту зумов-
люєтьсяактивізацієюостаннімирокамиспробзастосуванняцієїпроцедурищодо
главдеякихдержав,щосвідчитьпротеоретичнутапрактичнуактуальністьфено-
мену імпічменту.Унизціпрацьвчені-конституціоналістидосліджуваний інсти-
тутрозглядаютьчерезйогофактичнемісце,атакожнормативнепризначенняу
механізмі здійсненнядержавної влади (зокрема, цепраціМ.Баглая,Л.Ентіна,
М.Сахарова,В.Чиркіна).Іншівчені,переважнопредставникианглосаксонської
політико-правовоїшколи,акцентуютьувагунапрецедентнійпрактиці,невдаю-
158 Держава і право • Випуск 57
чисьдо глибокогоприкладного аналізупрактики застосуванняцього інституту.
Окремізахіднідослідникивважаютьзадостатнєвказатинарядамериканських
прецедентів (зокрема, М. Ломаск, П. Хоффер, Д. Сміт). Серед українських
науковцівданийконституційно-правовийінститутрозглядавсяупрацяхВ.Шапо-
вала,О.Мельника,М.Оніщука,Р.Павленка,Н.Самуйликатощо.Наокремуува-
гу заслуговує колективна праця І. Кресіної,А.Коваленко,С. Балана «Інститут
імпічменту: Порівняльний політико-правовий аналіз», у якій проведено порів-
няльнедослідженняінститутуімпічментувзарубіжнихдержавах.Проте,незва-
жаючи на підвищений інтерес та увагу до інституту імпічменту політиків та
науковців,усежнинібракуєпублікацій,якідосліджувалибінститутімпічменту
вісторико-правовомуаспекті.
Інститутімпічментумаєдоситьдовгуісторіюформування,щопояснюється
усвідомленнямлюдиниважливостііснуваннятакогоінститутуі,відповідно,його
ретельною розробкою. Зауважимо, що цей інститут конституційного права у
різнихдержавахвиникврізнічаситавнеоднаковихісторичнихумовах,щоістот-
новпливаєнанинішнєйогонаповнення,однакубудь-якомуразісамезадопомо-
гою цього інструменту можна убезпечити вищі органи державної влади від
свавілляізловживаннявладою.Зрозуміло,щозавесьперіодсвогоіснуваннявін
зазнав деяких змін, трансформувався і не завжди трактується з тієї позиції,
відповіднодоякоїбувзапроваджений: історично інститут імпічментувиникяк
функціональний замінник парламентської відповідальності уряду в президент-
ськійреспубліці.Ниніданийінститутпов’язуютьнасампередзглавоюдержави.
Імпічмент утворює самостійний інститут конституційного права, являє собою
сукупністьправовихнорм,щовизначаютьпідставиімпічменту,йогомеханізмі
конституційно-значимінаслідкипримусовогоусуненнявідпосади.Вінєнайбільш
пристосованим до держав, що мають республіканську форму правління. У
країнах з парламентською формою правління імпічмент поступається місцем
політичній відповідальності, а у президентських та напівпрезидентських рес-
публікахєневід’ємнимелементом«системистримуваньіпротиваг».
Термін «імпічмент» походить від латинського «impedio-are», що означає
«захоплювати»або«вловлювати»,імаєпевнийаналогусучаснихфранцузькійта
англійськіймовах–дієслова«empecher»(запобігати)та«impede» (перешкоджати)
відповідно.Окреміджерелазазначають,щоцейтермінпоходитьвідлат.«impius»,
що означає нечестивий, злочинний, мерзотний. У період середньовіччя відомі
етимологи також пов’язували це слово (щоправда, помилково) з похідним від
латинського «imperete» (атакувати)1. Та все ж загалом смислове навантаження
поняття«імпічмент»вельмирізноманітне.Вкожнійкраїніцінність імпічменту
розумієтьсяпо-своєму.Такерізноманітнетлумаченняпояснюєтьсятим,щопро-
цедура імпічменту в окремих державах істотно відрізняється, застосовується
щодорізнихсуб’єктівімаєзначнобільшевідмінностей,ніжзагальнихрис.Тому
вартозвернутисядовитоківданогоправовогофеномену.
Окремідослідникистверджують,щоімпічментвиникщевАнтичнійГреціїу
виглядітакзваногопроцесу«eisangelia»2,особливоговидупроцесу,входіякого
позачергоюрозглядалисясправипрозлочинипротидержави,антидемократичні
змови,зприводуякихвносилися«надзвичайнізаяви».Судбуввідкритиміпри-
вселюдним.Ареопагмавправовідсторонитивідпосадибудь-якогодержавного
чиновника,чиїдіїзавдавалишкодидержаві.Нацьомупроцесімоглибутипри-
сутні не лише афіняни, але й приїжджі з інших держав. Рішення приймалося
159Юридичні і політичні науки
таємнимголосуванням,простоюбільшістюголосів.Вонобулоостаточним іне
підлягало оскарженню3. Такий процес досить віддалено нагадує імпічмент.
Однакповністюзаперечуватите,щотакапроцедурастворилапевнепідгрунття
дляпоявиумайбутньомуімпічментунемаєсенсу.
Іншілітературніджерелазауважують,щопроцедура,щослугуєпрототипом
сучасного імпічменту, з’явилася вАнглії наприкінціXIV століття – парламент,
намагаючисьпідпорядкуватисвоємуконтролюдержавнеуправління,запровадив
дану процедуру. Вона полягала в порушенні Палатою общин перед Палатою
лордів,яквищимсудом,обвинуваченняпротитієїчиіншоїпосадовоїособикоро-
лявзловживаннівладою,тодіякранішецеправобуловиключноюкомпетенцією
короля4.Нормативнезакріпленняданапроцедураотрималаприприйняттіугоди
між парламентом і королем від 1338 р. і полягала в тому, що будь-хто з
королівськихміністрівмігбутиусуненийзпосадизавчинення«тяж ких зло чинів
та про ступків».У1376р.данапроцедурабулазастосованатакзваним«Хоро-
шимпарламентом»протибаронаВільямаЛатімера–йогобулонетількипозбав-
ленотитулуЧервоногобаронаЛатімеру,айзасудженодотривалоготюремного
ув’язнення5.Процедураімпічментубулазастосована1386р.щодокоролівського
канцлераМайкладеляПоула,графаСаффолка,якогозвинуватиливпорушенні
обіцянкипередпарламентомпідготуватитадовестидовиглядуофіційногопар-
ламентського акта письмову пораду комітету дев’яти лордівщодо поліпшення
становищакороляікоролівства,атакожуневміннівитрачатикошти,направлені
парламентомдлявикупумістаГент,черезщовонобулодляАнгліївтрачено6.У
цілому,якзазначаєтьсяуюридичнійлітературі,протягомдіїцієїконституційної
угодивАнгліїзворот«тяжкі зло чи ни та про ступ ки»використовувавсяпротягом
400роківупроцедурах імпічментувпарламенті,причому інколизвинувачення
були пов’язані з простимиправопорушеннями, інколи – не лише з ними.Крім
того,напрактицімалимісцевипадкиосудувпорядкуімпічментунавітьосіб,що
не перебували на державній службі. Тут потрібно звернути увагу на те, що в
різнихджерелахпо-різномурозумієтьсяпроцедураімпічментувАнгліїтогочасу.
Однідослідникистверджують,щоімпічментсклавсявсередньовічнійАнгліїяк
кримінальний процес, що застосовувався парламентом проти урядових чинов-
ників,урезультатіякоговинніособималиабосплатитиштраф,абозасуджували-
сядотюремногоув’язненнячиждострати7.Іншівказують,щоімпічментнавіть
у ті часи, незважаючи на нормативне закріплення, мав політичний характер з
оглядунапідставийого застосування, а статтіобвинуваченняпротипосадових
осібкоронимали,якправило,індивіду аль ний ха рак тер.Інодіпідставаімпічменту
моглабутисформульованаутакийспосіб–обдарованістьміністрівувинайденні
засобіврозширеннякоролівськоївлади.Уціломуцізвинуваченняпарламентфор-
мулювавурізнийспосіб.Бралисядоувагиіпосадаобвинуваченого,іполітична
ситуаціявкраїні,ірозстановкасилупротистоянніміжпарламентомтакоролем.
Тому, на думку цих дослідників, на перших етапах застосування процедури
імпічментуполітичнаскладовавідповідальностівиразнодомінуваланадправо-
вою8.Уцьомузв’язкумаємопогодитисьізІ.О.Кресіною,А.А.КоваленкотаС.
В.Баланом,якіпояснюютьтакийстанречей існуваннямдвохтлумаченьфрази
«тяжкі зло чи ни та про ступ ки»9. Перше – особливе твердження про погану
поведінку (службовий злочин), спрямовану на підрив державної влади (непра-
вильневикористанняфондів,службовоївлади,нехтуваннярозпорядкомроботи,
посяганнянапрерогативипарламенту, корупція і зловживаннядовірою).Друге
тлумачення застосовувалося до парламентських імпічментів; воно не мало
160 Держава і право • Випуск 57
коренівузвичайномукримінальномузаконі,йособливітвердженняпрослужбо-
вийзлочинумежахданоготлумаченнянеобов’язковообмежувалисязвичайним
правомабозакріпленимиуправовихнормахдіяннями,яківважаютьсяправопо-
рушеннямитазлочинами.Поняття«тяжкізлочинитапроступки»небулочітко
визначениміцедавалозмогупарламентукористуватисямеханізмомімпічменту
длязадоволеннявласнихполітичнихамбіційутійчиіншійситуації.
У середньовічні часи британськамодель імпічменту зазнала деяких змін. З
початкузаснуванняданогоінститутуПалаталордівухвалила,щоімпічментможе
застосовуватисятількидоперів(дворян),ідворянствоможепіддаватиційпроце-
дурісобірівнихупарламенті,аПалатаобщиннемоглавикористовуватицюпро-
цедуру–процесщодочленівПалатиобщинвідбувавсяусудіприсяжних.Проте
в1681р.Палатаобщинприйняларезолюцію,відповіднодоякоїчленицієїпала-
тимогливикористовуватипроцедуруімпічментудобудь-якоїпосадовоїособив
країні.
Відомо, що протягом періоду з 1620 р. до 1649 р. понад 100 процедур
імпічментубулопорушеноПалатоюобщин.У1677р.Палатаобщинвикористала
процедуруімпічментущодопершогокоролівськогоміністраграфаДенбізапере-
говорипросоюз зкоролемФранції,протеПалаталордіввідмовилася засудити
Денбі,хочайогойзмістилизпостаінап’ятьроківув’язниливТауері10.Цікавим
єітойфакт,щотакийвидвідповідальностібувзастосованийідопершогогене-
рал-губернатораІндіїУоренаГастінгса.Сталосяцеу1786р.,протезакінчилосяу
1795р.ГастінгсзвинувачувавсяупоганомууправлінніІндією,«тяжкихзлочинах
тапроступках»,корупціїпривиконанніслужбовихобов’язківіжорстокостіщодо
населенняІндії.У1701р.закономпропрестолонаслідуваннябуловстановлено,
що міністри несуть відповідальність за всі дії короля. Тобто король може як і
ранішедіятизапорадоюсвоїхміністрів ієполітичнонейтральним.Проте,хоч
процедураімпічментубулазаконодавчозакріплена, їїхарактернеєсутоправо-
вим.Аджепідстави до притягнення до відповідальностімали суто політичний
характер. З розвитком доктрини про відповідальність міністрів у ХІХ столітті
потреба процедури імпічменту поступово відпадає. Саме тому востаннє даний
вид відповідальності був застосований у 1806 р.щодо лордаМелвіна11. Так, з
часом,коливмежахпарламентськоїсистемивиниклаполітичнавідповідальність
урядупередпредставницькиморганом,інститутімпічментувтративсвоюакту-
альністьіставзастосовуватисьдоситьрідко12.
ВжезкінцяXVIIIстоліттяінститутімпічментупоширивсявусьомусвіті.З
британськоїпрактикитазаконівданийінститутперейшовдоСША,девінзако-
нодавчо був закріплений у Конституції США 1787 р. В конституційному
закріпленніінститутуімпічментувСШАвикористанобританськіформулювання
«дер жав на зра да», «тяжкі зло чи ни та про ступ ки» (розділ4ст. ІІКонституції
США)13.Однактакезаконодавчезакріпленняневідразунабулотакоговигляду.
Звичайно, у США імпічмент також має свою передісторію. Питання введення
інституту імпічментудоКонституціїСШАсупроводжувалосядосить гарячими
дебатами тадискусіями.Спочатку автори американськоїКонституції вбачали в
ньому не стільки засіб покарання правопорушників, скільки засіб впливу на
порушників встановленого державного порядку.Далі, коли робота над текстом
наближаласядозавершення,делегатвідВірджиніїДжорджМейсонзвернувува-
гуна те,що імпічментпосадовихосібпередбаченийлише за хабарництво і за
161Юридичні і політичні науки
державнузраду,тобтозатакізлочини,щонеможутьвикликатисумніву.Але,як
говоривМейсон,єйіншіпроступки,заякіпосадовіособимаютьбутиусуненівід
посади.Він запропонував додати до зради і хабарництва «погане управління»,
але більшість делегатів конвенту не погодилися з цим, вказавши на невизна-
ченістьпоняття.Врезультатітривалихдискусійтаобговореньнаосновіпропо-
зиціїМейсонадозрадиіхабарництвадодали«інші важкі зло чи ни і про ступ ки»,
нерозшифрувавшиприцьому,щоконкретномаєтьсянаувазі14.Якнаслідок,у
КонституціїСШАз’являєтьсятакеформулювання:«Президент,віце-президенті
всі цивільніпосадові особиСполученихШтатівможутьбутиусунені з посади
післязасудженнявпорядкуімпічментузадержавнузраду,хабарництвоабоінші
тяжкізлочинитапроступки»(The President, Vice President and all civil Officers of
the United States, shall be removed from Office on Impeachment for, and Conviction of,
Treason, Bribery, or other high Crimes and Misdemeanors)15.Сутьданогоінституту
полягалаувисуваннінижньоюпалатоюобвинуваченьпередсенатомпротипоса-
довоїособи(судді,губернатораідеякихіншихосіб,утомучислійпрезидента).
Верхняпалататутвиступаєяксудоваінстанція,іпрезидентнемаєправапомилу-
ваннязарішеннямсенату.
ВпершевісторіїСШАімпічментбулооголошенополітикув1797р.Нижня
палата Конгресу прийняла рішення про оголошення недовіри сенатору штату
ТеннессіВільямуБланту,якогозвинувачувалившпигунствінакористьБразиліїі
увербуваннівцьомузв’язкуіндіанців.Щодопрезидентів,тозавсюісторіюСпо-
лученихШтатівАмерикилишедвапрезидентибулипідданіімпічментуПалатою
представників,однакпізнішевиправданіСенатом–Е.Джонсону1868р.(справа
пронезаконнувідставкувійськовогоміністра)таБ.Клінтону1998–1999роках
(справапронеправдивіпоказанняіперешкоджанняправосуддюузв’язкузвипад-
комзМонікоюЛевінські)16.ПідставоюдляімпічментуЕ.Джонсонасталотаке.
У1867р.американськийпарламентприйнявспеціальнийзакон,якимПрезидент
зобов’язанийбувнетількипризначати,айзвільнятивищихпосадовихосіблише
зазгодоюСенату.ПрезидентЕ.Джонсонрозцінивцеякзамахнайогоневід’ємне
правозвільнятичленівсвоєїадміністраціїтадемонстративновідмовивсядотри-
муватисяцьогозакону.Утомужроцівіннапорушенняположеньцьогозакону
протривалістьперебуваннянапосадізвільниввійськовогоміністраЕ.Стентона,
у результаті чого виникла гостра конфронтація міжПрезидентом і Конгресом.
ТодівпершевісторіїСШАвКонгресібулазадіянапроцедураімпічментущодо
Президента (24 лютого 1868 р.). При голосуванні в Сенаті не вистачило лише
одногоголосудлятого,щобусунутиЕ.Джонсона.ВрезультатіПрезидентуСША
вдалосявідстоятисвоєправоглавивиконавчоївладиназвільненняпризначених
нимміністрів.Цікавимєтойфакт,щочерезбільшякпівстоліття–у1926р.–
ВерховнийСудСШАвизнавзакон1867р.,щоставпідставоюдлязастосування
імпічменту, таким, що суперечить Конституції США. У 1974 р. була ще одна
спробапритягнутидовідповідальностіПрезидентаупорядкуімпічментузаспра-
вою Уотергейта. Ним став Р. Ніксон, однак він подав у відставку раніше, ніж
питаннябуловирішеноСенатом.Вочевидь,рішеннямоглобутиобвинувальним.
Імпічменттакожвисувавсядекількаразівпротиамериканськихчиновниківниж-
чогорівнятасуддів.
У подальшому досвід США був запозичений іншими державами з респуб-
ліканськоюформоюправління, де інститут імпічменту запроваджувався перед-
усім щодо глави держави. На сьогодні конституції лише небагатьох держав
162 Держава і право • Випуск 57
(наприклад,Естонії,Узбекистану)непередбачаютьімпічментупрезидента.
Протягом кінця ХІХ – початку ХХ століття за даними, які наводить
В.Є.Чиркін,процедураімпічментубуладоведенадокінцялишекількаразів–у
країнах Латинської Америки, Індонезії, Філіппінах, а також в Азербайд-
жані17. Наприкінці XX ст. можна говорити про другу хвилю спроб реалізації
імпічменту. Так, у 1993 р. Президент Венесуели К. Перес був звинувачений у
корупції.Тількизарікдоцьогокраїнапережиладвіспробивійськовогоперево-
роту.ЧерговамасштабнакризаспіткалакраїнувперіодпрезидентстваК.Переса.
Внутрішньополітичнийстанкраїнипогіршувався зднянадень–жорстканео-
ліберальнапрограмамодернізації,щопроводиласькабінетомтодішньогоПрези-
дента призвела до різкого падіння рівня життя венесуельців. На цьому фоні
корумпованість політичних еліт та їх очевидна нездатність вирішити назрілі
соціально-економічніпроблемивикликаланенавистьнетількиупересічнихгро-
мадян,айудепутатів.Утакихумовахмеханізмімпічментуспрацював–К.Перес
позбувсясвоєїпосади.Щодоєвропейськоїпрактикизастосуванняімпічменту,то
впершенатереніпострадянськихдержавданийвидвідповідальностібулозасто-
сованодоПрезидентаЛитвиР.Паскаса(цеєдинийприкладвдалогозастосування
процедуриімпічментувЄвропі).Обвинуваченнящодоньогобулидоситьрозми-
тимиібазувалисьлишенауснихпоясненнях,однакценеперешкодилоусунути
главу держави з посади в порядку імпічменту. Висновки «обвинувачувальної
комісії»булизачитаніпарламентуголовоюцієїкомісіїЮ.Сабатаускасем.Удоку-
менті зазначалося,що комісія погодилася з усімашістьма пунктами обвинува-
чень, які інкримінувалися Р. Паскасу, і рекомендувала розпочати процедуру
імпічменту. Звіт комісії обсягом понад 100 сторінок, не враховуючи додатків,
зводився до висновку, щоПрезидент порушив присягу і конституцію.Місцеві
політологирозходилисявпрогнозахрезультатівімпічменту,однакбільшість,яка
вважала,щоімпічментвсежтакивідбудетьсяненакористьпрезидента,виявила-
сяправою.Протеокреміспробизазналифіаско.Так,19квітня2007р.парламент
РумуніїоголосивімпічментПрезидентуТ.Бесеску.Причиноютакогообвинува-
ченнясталивисновкиспеціальноїпарламентськоїкомісії,якавиявила,щоусвоїх
діяхглаваРумунськоїдержави«перевищивповноваження,наданійомуКонсти-
туцією держави». При необхідних 235 голосах за імпічмент проголосували
332депутатиісенатори.19травня2007р.уРумуніїбулопроведенореферендум
щодовідставкиПрезидента.ОднакзайогорезультатамиТ.Бесескувсежнебуло
усуненозпосади(протицьогопроголосувало75%жителів).Незважаючинате,
щопроцедураімпічментудоситьрідкоініціюєтьсяідоводитьсядокінця,яквірно
зазначається в літературі, «ефективність імпічменту слід оцінювати не стільки
частотою, скількиреальноюможливістю ідоцільністювйоговикористанні»18.
Слід зауважити, що нині змінились акценти в правовій природі імпічменту –
відтепервінозначаєособливупроцедурувідстороненнявідпосади19.Соціально-
правовепризначенняінститутуімпічментунасучасномуетапірозвиткудержав-
ності не вичерпується лише розумінням його як одного з елементів механізму
стримувань та противаг. Як показала практика, під час проведення процедури
імпічментуможутьбутивиявленінетількиознакизлочиннихдіяньурядовців,а
йобставини,щоєпричиноюнеефективногодержавногоуправління.Так,підчас
імпічментуПрезидентаСШАР.Ніксонаспеціальнакомісіясенатузвернулаувагу
уряду та громадськості на серйозні недоліки в галузі дотримання державними
службовцяминорметикидержавногоуправління,які,зокрема,істалиодниміз
163Юридичні і політичні науки
важливих чинників, що викликали «Уотергейт», та запропонувала конкретні
заходищодонедопущенняумайбутньомуподібнихявищ20.
Проведенийаналізвиникненняірозвиткуінститутуімпічментувзарубіжних
державахдозволяєокреслитирядспе цифічних рис,притаманнихцьомуправово-
муявищу. Імпічмент –це: 1) елемент системиконтролю задіяльністютієї чи
іншоїпосадовоїособи;2)важливийвинятковийзасібвпливунавищихпосадових
осіб;підтвердженнямцієї тези єполітичнапрактикаряду зарубіжнихкраїн,де
випадкиусуненнявищихпосадовихосібвідпосадишляхомпроцедуриімпічмен-
тузустрічаютьсявкрайрідко;3)особливапроцедура;підставамипритягненнядо
відповідальності є вчинення державної зради та інших злочинів; 4) процедура,
яказастосовуєтьсянетількизаконкретнимипідставами,айпорядком,чітковиз-
наченимназаконодавчомурівні,інаправленанадостроковеприпиненняповно-
важеньвищихпосадовихосіб,якатількиззовнінагадуєсудову (тому її інодів
юридичній літературі визначають як квазісудову). У становленні та розвитку
даногоінститутуконституційногоправаможнавиділитикількаетапів,якімають
своїособливостіякщодонормативногозакріплення,такіпрактикиреалізаціїцієї
процедури:I етап–XIV–XVIIст.–появапрототипуімпічментувАнгліїякзасо-
буконтролюзадіямикороляздеякихособливоважливихпитаньшляхомусунен-
нязпосадикоролівськихміністрівтаанулюваннянаказів,виданихкоролівськи-
мифаворитами; II етап – кін.XVII –поч.XVIII ст. –характеризується зміною
британськоїмоделіімпічменту,щополягалоурозширенніколаосіб,щодояких
міг бути можливим імпічмент, причому ця процедура мала суто політичний
характер;III етап–кін.XVIIIст.–80-тірр.XXст.–характеризуєтьсяпоширен-
ням інституту імпічменту в усьому світі та появою так званої американської
моделі імпічменту,якатількичастковозапозичуєдосвідАнглії,вціломунадає
ційпроцедуріправовогохарактеру;IV етап–кін.ХХст.ітриваєнині,характе-
ризуєтьсявпровадженнямданогоінститутуконституційногоправаудеякихпост-
радянських країнах тамодернізацією сучасного конституційного законодавства
про імпічмент у ряді зарубіжних країн із врахуванням позитивного досвіду
провіднихдемократичнихдержавсвіту.
Отже, з історичного екскурсу виникнення імпічменту можна зрозуміти,що
шлях становлення і утвердження цього правовогофеномену є довготривалим і
непростим. Але у будь-якому разі зрозуміло, що імпічмент – це обов’язково
винятковапроцедура,появаякоїневипадкова,аджерозвитокдержавитаїїінсти-
тутіввимагавпоявимеханізмуконтролюзадіямивищихорганівдержавноївлади
абиубезпечитиїхвідзловживаньвладою.Ниніімпічментєінститутомрозподілу
влад і найбільш типовим показником правової держави, адже не випадково у
авторитарнихдержавахцейінститутяктакийвідсутній.Насамкінецьпідкресли-
мо,щопитаннязастосуванняімпічментупотребуєщедовгихроківдослідженьне
лишезточкизоруісторії,аймайбутнього.
1. Impeachment Process [Електроннийресурс] /KulbhushaanRaghuvanshi //Режим
доступу: http://www.buzzle.com/articles/impeachment-process.html 9. U.S. Constitution
Online [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.usconstitution.net/ const.
html#A2Sec4.2. Кресіна І.О., Ко ва лен ко А.А., Ба лан С.В.Інститутімпічменту:порівняль-
нийполітико-правовийаналіз.–К.:Видавництво«Юридичнадумка», 2004.–С.8.3.
Ба лух В. О.ІсторіяАнтичноїцивілізації:У3т.–Чернівці:ТОВ«Видавництво«Наші
книги»,2007.–Т.1:СтародавняГреція:Підручник.–С.204.4. Стра хов М. М.Історія
державиіправазарубіжнихкраїн:[Підручникдлястудентівюридичнихспеціальностей
164 Держава і право • Випуск 57
вищихзакладівосвіти]/МиколаМиколайовичСтрахов–Харків:Право,2001.–С.98.
5. ImpeachmentProcess[Електроннийресурс]/KulbhushaanRaghuvanshi//Режимдосту-
пу: http://www.buzzle.com/articles/impeachment-process.html. 6. Кресіна І.О., Ко ва лен ко
А.А., Ба лан С.В. Інститут імпічменту: порівняльний політико-правовий аналіз.– К.:
Видавництво«Юридичнадумка»,2004.–С.9.7. Дзид зо ев Р. М.Институтимпичмента
вРоссии.–М.:Юрлитинформ,2010.–С.4-5.8. Кресіна І.О., Ко ва лен ко А.А., Ба лан С.В.
Інститутімпічменту:порівняльнийполітико-правовийаналіз.–К.:Видавництво«Юри-
дичнадумка»,2004.–С.10.9. Тамсамо.–С.12.10. Ан дер хилл Д.Политика.Толковый
словарь.[Електроннийресурс].Общаяредакция:д.э.н.ОсадчаяИ.М.–М.:ИНФРА-М,
Издательство"ВесьМир",2001.//Режимдоступу:http://dic.academic.ru/dic.nsf/politolo-
gy/65/Импичмент. 11. Ис то рия возникновения импичмента [Електронний ресурс]. –
Режимдоступу: http://www.impeachment.ru/c/.12. Пар ла мен ты.Сравнительноеиссле-
дованиеструктурыидеятельностипредставительныхучреждений55странмира/Под
ред.АмеллерМ..–М.:Прогресс,1967.–С.445.13. Кон сти ту цияСоединенныхШта-
товАмерики(1787г.) //Конституційнезаконодавствозарубіжнихкраїн:Хрестоматія:
Навч.посіб./Упоряд.В.О.Ріяка,К.О.Закоморна.–К.:ЮрінкомІнтер,2007.–С.17.
14. Ла за рев А. Заслужил ли импичментПрезидент Клинтон? / Александр Лазарев //
Журнал«Вестник»№20(357)от29сентября2004г.[Електроннийресурс].–Режим
доступу: http://www.vestnik.com/issues/98/0929/ win/lazarev.htm. 15. Article II / U.S.
Constitution[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.law.cornell.edu/constitu-
tion/articleii.16. Ис то риявозникновенияимпичмента [Електроннийресурс].–Режим
доступу: http://www.impeachment.ru/c/ . 17. Чир кин В. Е. Современное государство:
Монография/В.Е.Чиркин.–М.:Международныеотношения,2001.–С.356.18. Мель-
ник О.ІмпічментПрезидента.Можливістьідоцільність//Віче.–2000.–№2.–С.150-
155.19. Афа на сь е ва И. А.ИмпичментвконституционноммеханизмеСША:Автореф.
дис. ...канд.юрид.наук.–М., 1982.–С.9-10.20. Классикитеориигосударственного
управления: американская школа / Под ред. Дж.Шафритца, А.Хайда. – М.: Изд-во
МГУ,2003.–С.474.
165Юридичні і політичні науки
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64604 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T10:30:13Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шевчук, А.З. 2014-06-16T17:54:17Z 2014-06-16T17:54:17Z 2012 Історія виникнення та розвитку інституту імпічменту у зарубіжних державах / А.З. Шевчук // Держава і право. — 2012. — Вип. 57. — С. 158-165. — Бібліогр.: 20 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64604 Досліджуються основні етапи становлення та розвитку інституту імпічменту, аналізуються причини появи та введення у конституційне законодавство більшості зарубіжних держав цього правового явища, а також окреслюються специфічні риси, притаманні процедурі імпічменту. Исследуются основные этапы становления и развития института импичмента, анализируются причины появления и введения в конституционное законодательство большинства зарубежных государств этого правового явления, а также определяются специфические черты, присущие процедуре импичмента. In this article the main stages of formation and development of the impeachment are investigated, the causes of and input into the constitutional law of most foreign countries this legal phenomenon are analyzed and specific features inherent in the process of impeachment are delineated. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Конституційне право Історія виникнення та розвитку інституту імпічменту у зарубіжних державах Article published earlier |
| spellingShingle | Історія виникнення та розвитку інституту імпічменту у зарубіжних державах Шевчук, А.З. Конституційне право |
| title | Історія виникнення та розвитку інституту імпічменту у зарубіжних державах |
| title_full | Історія виникнення та розвитку інституту імпічменту у зарубіжних державах |
| title_fullStr | Історія виникнення та розвитку інституту імпічменту у зарубіжних державах |
| title_full_unstemmed | Історія виникнення та розвитку інституту імпічменту у зарубіжних державах |
| title_short | Історія виникнення та розвитку інституту імпічменту у зарубіжних державах |
| title_sort | історія виникнення та розвитку інституту імпічменту у зарубіжних державах |
| topic | Конституційне право |
| topic_facet | Конституційне право |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64604 |
| work_keys_str_mv | AT ševčukaz ístoríâviniknennâtarozvitkuínstitutuímpíčmentuuzarubížnihderžavah |