Елементи онтологічного аналізу у цифровій економіці
Запропоновано подання знань про суб’єкти економічної діяльності у вигляді організаційних онтологій. Це спрощує встановлення контактів між цими суб’єктами або їх програмними агентами та забезпечує підвищення ефективності їх діяльності. Knowledge representation about subjects of economic activity in a...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
2007
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6472 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Елементи онтологічного аналізу у цифровій економіці / В.Л. Плескач, Ю.В. Рогушина // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2007. — № 6. — С. 29-37. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860249704630059008 |
|---|---|
| author | Плескач, В.Л. Рогушина, Ю.В. |
| author_facet | Плескач, В.Л. Рогушина, Ю.В. |
| citation_txt | Елементи онтологічного аналізу у цифровій економіці / В.Л. Плескач, Ю.В. Рогушина // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2007. — № 6. — С. 29-37. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Запропоновано подання знань про суб’єкти економічної діяльності у вигляді організаційних онтологій. Це спрощує встановлення контактів між цими суб’єктами або їх програмними агентами та забезпечує підвищення ефективності їх діяльності.
Knowledge representation about subjects of economic activity in a form of organizational ontology is proposed. This approach simplifies fixing of contacts between these subjects or their program agents and provides the increase of efficiency of their activity.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:41:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2007, № 6 29
V. Pleskach, J. Rogushina
ELEMENTS OF ONTOLOGICAL
ANALYSIS IN DIGITAL
ECONOMY
Knowledge representation about
subjects of economic activity in a
form of organizational ontology is
proposed. This approach simplifies
fixing of contacts between these sub-
jects or their program agents and
provides the increase of efficiency of
their activity.
Запропоновано подання знань про
суб’єкти економічної діяльності у
вигляді організаційних онтологій.
Це спрощує встановлення конта-
ктів між цими суб’єктами або їх
програмними агентами та забез-
печує підвищення ефективності їх
діяльності.
В.Л. Плескач, Ю.В. Рогушина,
2007
УДК 681.3(031)
В.Л. ПЛЕСКАЧ, Ю.В. РОГУШИНА
ЕЛЕМЕНТИ ОНТОЛОГІЧНОГО
АНАЛІЗУ У ЦИФРОВІЙ
ЕКОНОМІЦІ
Глобалізація світової економіки спонукає до
впровадження нових методів управління на
основі інформаційно-інтелектуальних техно-
логій. У зв’язку з цим виникає необхідність у
потужних і гнучких інтелектуальних програ-
мних системах, здатних безперервно здобу-
вати нові знання, змінювати структуру і фун-
кції, розвиваючись та адаптуючись до нових
завдань і умов зовнішнього середовища ін-
формаційної економіки. За нашим розумін-
ням, інформаційна (цифрова) економіка –
напрямок економічної науки, що вивчає гос-
подарську діяльність у сфері інформаційних
послуг, їх виробництва й обміну, де основ-
ними ресурсами є інформація та знання. Цей
новий науково-практичний напрямок пов'я-
заний з дослідженням руху інформаційних
потоків, поданих в електронній формі, в еко-
номічних системах різної складності. У за-
кордонних дослідженнях цьому терміну від-
повідає поняття "digital economy".
Сучасний період у розвитку засобів кому-
нікації, заснований на масовому застосуванні
Інтернет-технологій, створює умови для
формування нового виду економічного по-
рядку, що у самому загальному вигляді оде-
ржав назву "інформаційне суспільство", а
стосовно економічної сфери – "мережева
економіка", "мережеві форми організації ді-
яльності". Формування мережевої економіки
пов'язано з розширеним застосуванням (гло-
балізацією) нового типу механізму управлін-
ня в економіці.
В.Л. ПЛЕСКАЧ, Ю.В. РОГУШИНА
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2007, № 6 30
Постановка задачі. Пропонується методика формалізації знань про такі
суб’єкти економічної діяльності: підприємства, корпорації, галузі промисловос-
ті, державні установи тощо у вигляді організаційних онтологій. Це спрощує
встановлення контактів між цими суб’єктами або їх представниками – програм-
ними агентами, і призводить до підвищення ефективності їх діяльності.
Інформаційні потоки в економічних системах. Інформаційні потоки в
економічних системах – це система зафіксованих наукових і технічних характе-
ристик функціонування економічних об'єктів.
Існування теоретичних меж інформаційних взаємодій означає, що ймовір-
ність збереження адекватності змісту інформаційного потоку залежить
від фізичної відстані між одержувачем та джерелом;
від середньої швидкості поширення інформації в єдиному інформаційному
просторі системи;
від середньої швидкості зміни стану об'єктів системи.
Мережеві форми організації співпраці – суспільні відносини групи осіб
(юридичних/фізичних), які займаються спільною економічною діяльністю та
рівноправно взаємодіють між собою шляхом мережевих відносин.
Мережеві відносини – це відносини, моделлю яких є зв’язний неорієнтова-
ний граф (на відміну від ієрархічних відношень, моделлю яких є зв’язний ацик-
лічний орієнтований граф). У моделі мережевих відносин допускаються цикли,
тобто між двома вузлами мережі може існувати більше, ніж один можливий
шлях. У мережевих організаціях може бути відсутній централізований орган
управління.
Сучасні масові децентралізовані застосування Інтернет-технологій для вста-
новлення і використання економічних зв'язків показали, що параметри географі-
чного розташування агентів та економічних ресурсів (наприклад, "віддаленість"
і "доступ до ресурсів") мають бути замінені параметрами їхнього підключення
до мережі (мережевий доступ). Таким чином, витрати для подолання географіч-
них просторів заміняються в мережевій економіці на витрати підключення до
мережі і на організацію ефективного мережевого доступу. Так, віддалений дос-
туп до ресурсів вимагає наявності в них дистанційних регуляторів для зміни їх-
нього стану через мережу (ця технологія одержала назву "віртуальна присут-
ність"). Для агентів - наявність у мережі їх інформаційної моделі та існування
однозначного відображення між цим образом і реальним агентом (основні види
такої діяльності – "телеробота", "телеторгівля" і "телекооперація").
Створення прямих зв'язків між усіма учасниками економічної діяльності не
вимагає компактного географічного розташування учасників, а тільки витрат
ресурсів і часу на організацію інформаційних каналів та забезпечення взаєморо-
зуміння суб’єктів економічної діяльності (СЕД). Множини СЕД взаємодіють за
допомогою власних агентів (наприклад, програмних) – АСЕД.
Програмні агенти та мультиагентні системи. Програмні агенти (ПА) –
інтелектуалізовані програмні системи, що базуються на знаннях. ПА характерні
такі властивості: цілеспрямована поведінка, знання методів вирішення проблеми
для певної предметної області (ПрО); автономна і проактивна діяльність від іме-
ЕЛЕМЕНТИ ОНТОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ У ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2007, № 6 31
ні клієнта та здатність навчатися на досвіді спілкування з клієнтом або конкрет-
ною проблемою. Це визначення висуває на перший план соціальні аспекти взає-
модії між користувачем і програмними агентами, наприклад, питання довіри.
Назвемо програмний агент СЕД – АСЕД.
Взаємодія АСЕД з групами потенційних партнерів з економічної діяльності
вимагає від них конструювання та підтримки набору власних інформаційних
моделей, які відповідають стандартам певних інформаційно-економічних підп-
росторів взаємодії. АСЕД можуть підтримувати водночас кілька різних типів
власних інформаційних моделей, які дозволяють їм брати участь у різних групо-
вих взаємодіях. Одним із шляхів вирішення подібних задач можна назвати за-
стосування мультиагентних систем (МАС), що стрімко почали розвиватися в
останнє десятиліття [2 – 4]. В МАС програмні агенти здатні інтероперабельно
взаємодіяти з іншими ПА.
Онтологічний аналіз. Базовою тенденцією у створенні сучасних інтелекту-
альних систем є орієнтація на обробку знань. Один з наукових напрямків інже-
нерії знань – онтологічний аналіз – метод, що забезпечує побудову онтологічних
систем та їх використання для вирішення завдань, що стоять перед користува-
чем. Онтології забезпечують спільне розуміння термінології суб'єктами діяль-
ності для того, щоб їх взаємодія була коректною, ефективною і призводила
до очікуваних результатів. Онтології використовуються розробниками Web-
застосувань як експліцитна специфікація інтелектуальних інформаційних сис-
тем, що спрощує процес передачі інформації й обміну знаннями [2].
Онтологічний аналіз зазвичай починається із складання словника термінів,
який використовується при обговоренні та дослідженні характеристик об'єктів і
процесів, складових про дану систему, а також створення системи точних визна-
чень цих термінів. Крім того, документуються основні логічні взаємозв'язки між
відповідними введеним термінам поняттями. Результатом цього аналізу є онто-
логія системи як сукупність словника термінів, точних їх визначень і взаємозв'я-
зків між ними. База знань містить опис предметної області і представляє концеп-
туальний рівень інформації в системі, необхідний для інтеграції джерел даних та
організації змістовного пошуку в них.
Онтологічні системи можуть застосовуватися у системах електронного біз-
несу для представлення знань про потреби та можливості користувачів, характе-
ристики послуг тощо. Так, в електронній комерції, де основне завдання – це по-
шук покупцем товару або послуги, найбільш відповідного його потребі, а також
продавця, здатного запропонувати необхідний йому товар на взаємовигідних
умовах, онтології можуть використовуватися для подання знань про покупців та
продавців.
За описом потреб користувача і описом товарів, представленими продавця-
ми, треба здійснити їх зіставлення і знайти найбільш відповідні, подібно до за-
питу у пошукових системах Інтернету. При цьому доцільно враховувати не тіль-
ки явно представлені відомості, але й додаткові знання як про продавця, так і
про покупця, а також про особливості та властивості товарів/послуг, якими вони
хочуть обмінятися.
В.Л. ПЛЕСКАЧ, Ю.В. РОГУШИНА
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2007, № 6 32
Один з підходів для здійснення торгової операції пов'язаний з використан-
ням локальних онтологій програмними агентами покупців і продавців. Локальні
онтології значно простіші глобальних, вони відображають переконання окремих
суб'єктів електронного ринку (як індивідуальних, так і корпоративних). Онтоло-
гічне уявлення знань про суб'єктів електронної економічної діяльності, які вхо-
дять до складу електронного ринку, дозволяє зіставити їх інформаційні ресурси
і знайти відповідності між пропонованими товарами та послугами на семантич-
ному рівні (наприклад, описи можуть бути представлені різними мовами,
з використанням синонімії, узагальнення або уточнення) [3]. Покупець, склавши
персоніфіковану онтологію відповідної предметної області, і за наявності тор-
гових онтологій продавців, має можливість автоматично їх порівнюючи одержа-
ти найбільш відповідний тезаурус продавця і зробити найбільш оптималь-
ний вибір.
Інформаційно-економічний простір. Основне завдання підприємств –
учасників е-економіки полягає у розширенні власного інформаційно-еконо-
мічного простору (ІЕП). Це – сукупність інформації в економічній системі, тех-
нологій її обробки, зберігання та використання, й обслуговуючих її інформацій-
них систем і телекомунікаційних мереж, що функціонують на основі єдиних
принципів і за загальними правилами. Базис ІЕП складають ІР і засоби їх оброб-
ки та зберігання. Об’єднання ІЕП певної ПрО (наприклад, економічної галузі,
країни, світу) утворює її єдиний інформаційний простір (ЄІП). ЄІП – це сукуп-
ність інформації, технологій її обробки, збереження та передачі, що функціону-
ють на основі єдиних принципів і за спільними правилами для задоволення ін-
формаційних потреб користувачів. Один із напрямків розширення ІЕП підпри-
ємств базується на створенні та використанні спільних онтологій. ІЕП, в якому
функціонують розподілені суб’єкти економічної діяльності, має певну інформа-
ційну проникність, що визначається рівнем розвитку засобів комунікацій та об-
міну інформацією, тобто інформація з точки А в точку Б простору доходить за
певний час, тим більший, чим більша "відстань" між точками відповідно до то-
пології ІЕП. Чим більший час поширення інформації, тим вища ймовірність її
старіння через постійні зміни стану економічного простору в кожній його точці.
Старіння інформаційних потоків у процесі поширення в економічному просторі
знецінює інформаційний обмін між віддаленими точками.
Структура взаємодій у віртуальному просторі. У віртуальному просторі,
що є базовим середовищем для функціонування мережевої економіки, взаємодії
між АСЕД здійснюються в такий спосіб:
через поширення по простору інформаційних потоків;
у вигляді збору й обробки інформації, що надходить;
через прямий інформаційний обмін між учасниками економіки.
Усі ці процеси здійснюються за допомогою ІКТ, що є технічними засобами
взаємодій. Носіями взаємодій є інформаційні потоки, які поширюються в інфор-
маційному середовищі економічної системи. Наявність спільної термінології
може значно змінювати коефіцієнти інформаційної проникності середовища.
Звичайно розподіл інформаційної проникності у просторі економічної системи
ЕЛЕМЕНТИ ОНТОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ У ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2007, № 6 33
вважають однорідним. Однак саме онтологічний підхід робить ЕІП неоднорід-
ним, збільшуючи інформаційну проникність між АСЕД, що використовують
спільні онтології. Зараз значні кроки в цьому напрямку зроблені у проекті
Semantic Web, метою якого є перетворення Інтернет у єдину базу знань на осно-
ві існуючих ІКТ, використання онтологічного підходу до подання знань і міжна-
родних стандартів.
Онтологія – це певний опис погляду на світ у конкретній сфері інтересів,
який складається з набору термінів і правил їх використання, що обмежує їх
значення в рамках конкретної ПрО. Онтології дозволяють подати поняття так,
що вони стають придатними для машинної обробки. Використання онтологій
дозволяє перебороти проблему семантичної гетерогенності.
Онтологія СЕД. Онтологія СЕД складається з кількох типових онтологій
(рис. 1). Вона умовно розділена на онтологію макротехнології та організаційну
онтологію підприємства. Організаційна онтологія суб’єкта економічної діяльно-
сті містить загальні класи понять, що належать до його організаційно-
функціональної структури: складові штатного розпису (працівники, адміністра-
ція, обслуговуючий персонал), партнери, ресурси та відношення між ними).
Онтологія курсуОнтологія курсуОнтологія курсуОнтологія курсу
Онтологія підприємстваОнтологія підприємства
Організаційна
онтологія підприємства
Організаційна
онтологія підприємства
Онтологія
макротехнології
Онтологія
макротехнології
Онтологія галузіОнтологія галузі
Класи понятьКласи понять Класи відношеньКласи відношень
Предметні знанняПредметні знання
Конкретні поняття та відношенняКонкретні поняття та відношення
Мовні ресурсиМовні ресурси
СловникСловник
РИС. 1. Онтологічне подання знань суб’єкта економічної діяльності
Організаційна онтологія СЕД – інформаційна модель суб’єкта економічної
діяльності, яку можуть використовувати інші СЕД у своїх ментальних моделях
для планування взаємодії з цим СЕД. З появою ЄІП світової економіки підпри-
ємства через Інтернет одержують нові можливості виходу на світовий ринок:
В.Л. ПЛЕСКАЧ, Ю.В. РОГУШИНА
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2007, № 6 34
мінімальні витрати на розміщення комерційних пропозицій (у ряді випадків такі
оголошення приймаються безкоштовно); глобальна поінформованість про рин-
кову кон'юнктуру; участь в електронному ринку.
Онтологія макротехнології містить поняття, що задають структуру для опи-
су виробничого бізнес-процесу, такі як модулі, процеси – технологічні, фінансо-
ві, бізнесові, розклад роботи підприємства. Термінами онтології є такі об’єкти як
ресурс, бізнес-процес, товар, обладнання та їх властивості. Онтологія галузі ві-
дображає загальні знання предметної області (ПрО) галузі, до якої належить
суб’єкт економічної діяльності, такі як ієрархія класів понять, семантичні від-
ношення між цими класами. Предметні знання – частина знань, що містить тіль-
ки конкретні поняття і відношення. Онтологія мови документів (словник) – це
система мовних засобів, які використовуються для подання онтології ПрО.
Крім того, онтологія макротехнології дозволяє АСЕД прогнозувати, як та за
який час може один ресурс бути перетворений в інший. Це дозволяє АСЕД
визначити, на яких фазах виробничих бізнес-процесів (косорсинг та інсорсинг)
можливо (і доцільно) об’єднувати бізнес-процеси свого СЕД з іншими.
O(m, X, Y) – онтологія макротехнології m, що переводить ресурс X у продукт Y;
F(O (m, X, Y)) – вартість здійснення макротехнології, що переводить ресурс X у
продукт Y, яка визначається за її онтологією. Потрібно знайти послідовність
макротехнологій m1,…, mn, таких, що
1
( ( , , )) = min
n
i i i
i
F O m X Y
за умов, що
1
n
i
i
X X
,
1
n
i
i
Y Y
,
тобто ланцюг перетворень, пов’язаний зі здійсненням макротехнологій (парале-
льно або послідовно) приведе до перетворення ресурсу X у продукт Y.
Якщо на ринку на дії АСЕД впливають цінові сигнали, а в ієрархічній орга-
нізації – менеджер, то усі проблеми узгодження своєї діяльності мережні АСЕД
вирішують через переговори, узгоджуючи персональні цілі та уявлення про
шляхи їх досягнення. З розвитком ІКТ відбувається збільшення максимальних
відстаней, за яких можливий інформаційний обмін мережевої, ієрархічної та
ринкової форм організації співпраці. Але така модель не враховує семантику
інформації, що передається. Тому важливим фактором розвитку інформаційної
економіки є встановлення не тільки ЄІП, але й єдиного простору знань (ЄПЗ),
тобто спільної онтології (рис. 2).
Група СЕД зі спільними економічними інтересами може сконструювати
власний підпростір ІЕП для розширення інформаційних взаємодій, що задають-
ся відповідними інституціональними структурами. Для цього СЕД використо-
вують спільну базу знань, яка містить додаткові знання та правила щодо взаємо-
дії між цими СЕД, спільну термінологію ПрО тощо. Джерелами таких знань мо-
же бути організаційна онтології окремих СЕД або онтології їх макротехнологій.
ЕЛЕМЕНТИ ОНТОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ У ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2007, № 6 35
A
B1
B3
B2
C1
C2
C3
C4
D1
D2
D3
B4
B5
БЗБЗ
Онтологія
РИС. 2. Модель організації взаємодії між СЕД за наявності спільної онтології
Етапи онтологічного аналізу підприємства:
• Створення початкової організаційної онтології підприємства.
• Створення онтології ПрО, до якої належить економічна діяльність підпри-
ємства.
На цьому етапі розробляються одна або кілька онтологій, що відповідають
різним сферам роботи підприємства. Кожен термін, що використовується в ор-
ганізаційній онтології (в класах …), має бути пов’язаний з відповідним терміном
онтології ПрО.
• Створення онтологій макротехнологій, що використовуються на підприєм-
стві для виготовлення продукції.
Ці онтології мають базуватися на онтологіях ПрО й організаційній онтології
підприємства та конкретизують їх відповідно до потреб певного виробничого
процесу.
• Реалізація запитів до онтологій, які за ключовими словами дозволяють
знаходити терміни, пов’язані з ними, різними типами відношень (ієрархії, сино-
німії, взаємодії тощо).
• Вичленення з документів, що поступають до системи електронного доку-
ментообігу підприємства (ЕДО), слів, які мають використовуватися як ключові
В.Л. ПЛЕСКАЧ, Ю.В. РОГУШИНА
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2007, № 6 36
(на основі синтаксичного розбору, статистичного аналізу, користувацьких слов-
ників тощо).
Онтологічний аналіз звичайно починається зі складання словника термінів,
що використовується під час обговорення та дослідженні характеристик об'єктів
і процесів, які складають розглянуту систему, а також створення системи точних
визначень цих термінів. Крім того, документуються основні логічні взаємозв'яз-
ки між відповідними введеним термінам поняттями. Результатом цього аналізу є
словник термінів, точних їхніх визначень взаємозв'язків між ними.
Методологія побудови організаційної онтології. Побудова організаційної
онтології потребує вирішення таких важливих питань:
• позначення цілей і сфери застосування створюваної онтології;
• побудова онтології, що включає: 1) фіксування знань ПрО, тобто визна-
чення основних понять та їхніх взаємозв’язків в обраній ПрО; створення точних
несуперечливих визначень для кожного основного поняття і відношення; визна-
чення термінів, що пов'язані з цими термінами та відношеннями; 2) кодування,
тобто поділ сукупності основних термінів, використовуваних в онтології, на
окремі класи понять; 3) вибір чи розробка спеціальної мови для подання онто-
логії; 4) безпосереднє завдання фіксованої концептуалізації обраною мовою по-
дання знань;
• спільне використання людьми чи програмними агентами загального розу-
міння структури інформації;
• забезпечення можливості використання знань ПрО;
• відділення знань ПрО від оперативних знань – це ще один варіант загаль-
ного застосування онтологій;
• аналіз знань у ПрО.
Існує два основні напрями використання онтологій для підвищення ефекти-
вності функціонування СЕД. Перший підхід пов'язаний з порівнянням персона-
льних онтологій СЕД і знаходженням тих, хто має схожий "погляд на світ" для
встановлення ділових контактів. Другий напрям припускає, що різні СЕД вико-
ристовують деяку загальну онтологію як загальну термінологічну базу для дося-
гнення загального однакового розуміння деяких принципів ПрО. Така онтологія
може формуватися ними спільно, надаватися із зовнішнього середовища або
пропонуватися одним з СЕД (за згодою решти СЕД).
Алгоритм використання загальної онтології СЕД для ефективного
встановлення інформаційних зв'язків:
1. Знайти безпосередню відповідність між пропозиціями і запитами послуг
різних СЕД, що використовують загальну онтологію О.
2. Якщо не вдалося виконати п. 1, знайти терміни в описах, p pt o T O
та запитах послуг СЕД, які посилаються на одні й ті ж терміни загальної онтоло-
гії Про, і встановити зв'язок між ними.
3. Якщо в описах і запитах послуг СЕД немає посилань на одні і ті ж термі-
ни загальної онтології, то проаналізувати зв'язки між тими термінами спільної
ЕЛЕМЕНТИ ОНТОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ У ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2007, № 6 37
онтології, на які вони посилаються: 1 ( ) ( )p ro O o O o T O . Якщо це зв'яз-
ки подібності або ієрархії, то встановити зв'язок між ними.
4. Якщо не вдалося знайти яку-небудь відповідність між СЕД, що викорис-
товують загальну онтологію, то необхідно звернутися до описів послуг СЕД, що
посилаються на різні загальні онтології, але це вимагає значно складнішого ана-
лізу для встановлення відповідностей між різними онтологіями і застосуваннями
онтологій та тезаурусів вищого рівня.
Висновки. Використання знань дозволяє інтелектуалізувати встановлення
зв’язків між суб’єктами економічної діяльності шляхом урахування різних мо-
делей опису подібних об’єктів. Онтологічне подання знань про суб’єкта еконо-
мічної діяльності, що входять до складу економічної системи, можна використо-
вувати для об’єднання ІР однієї області знань у ЄІП.
1. Виттих В.А. Согласованная инженерная деятельность. Состояние, проблемы, перспек-
тивы. // Проблемы машиностроения и надежности машин. – 1997. – № 1. – С. 6–14.
2. Мошела Д. Бизнес-перспективы информационных технологий: как заказчик определяет
контуры технологического роста. – М.: МПБ ”Деловая культура”, 2004. – 252 с.
3. Гаврилова Т.А., Хорошевский В.Ф. Базы знаний интеллектуальных систем – СПб: Питер,
2000. – 384 с.
4. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В. Агентні технології: Монографія. – К.: КНТЕУ, 2005.–327 с.
Отримано 02.08.2007
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6472 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-9908 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:41:40Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Плескач, В.Л. Рогушина, Ю.В. 2010-03-04T14:23:05Z 2010-03-04T14:23:05Z 2007 Елементи онтологічного аналізу у цифровій економіці / В.Л. Плескач, Ю.В. Рогушина // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2007. — № 6. — С. 29-37. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1817-9908 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6472 681.3(031) Запропоновано подання знань про суб’єкти економічної діяльності у вигляді організаційних онтологій. Це спрощує встановлення контактів між цими суб’єктами або їх програмними агентами та забезпечує підвищення ефективності їх діяльності. Knowledge representation about subjects of economic activity in a form of organizational ontology is proposed. This approach simplifies fixing of contacts between these subjects or their program agents and provides the increase of efficiency of their activity. uk Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України Елементи онтологічного аналізу у цифровій економіці Elements of ontological analysis in digital economy Article published earlier |
| spellingShingle | Елементи онтологічного аналізу у цифровій економіці Плескач, В.Л. Рогушина, Ю.В. |
| title | Елементи онтологічного аналізу у цифровій економіці |
| title_alt | Elements of ontological analysis in digital economy |
| title_full | Елементи онтологічного аналізу у цифровій економіці |
| title_fullStr | Елементи онтологічного аналізу у цифровій економіці |
| title_full_unstemmed | Елементи онтологічного аналізу у цифровій економіці |
| title_short | Елементи онтологічного аналізу у цифровій економіці |
| title_sort | елементи онтологічного аналізу у цифровій економіці |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6472 |
| work_keys_str_mv | AT pleskačvl elementiontologíčnogoanalízuucifrovíiekonomící AT rogušinaûv elementiontologíčnogoanalízuucifrovíiekonomící AT pleskačvl elementsofontologicalanalysisindigitaleconomy AT rogušinaûv elementsofontologicalanalysisindigitaleconomy |