З листування членів Проводу ОУН (листопад 1944 – травень 1945)
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український визвольний рух |
|---|---|
| Дата: | 2007 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64996 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | З листування членів Проводу ОУН (листопад 1944 – травень 1945) / В. Мороз // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2007. — Збірник 10. — С. 34-52. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-64996 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Мороз, В. 2014-06-21T18:35:06Z 2014-06-21T18:35:06Z 2007 З листування членів Проводу ОУН (листопад 1944 – травень 1945) / В. Мороз // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2007. — Збірник 10. — С. 34-52. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0120 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64996 uk Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України Український визвольний рух Джерела до історії визвольного руху З листування членів Проводу ОУН (листопад 1944 – травень 1945) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
З листування членів Проводу ОУН (листопад 1944 – травень 1945) |
| spellingShingle |
З листування членів Проводу ОУН (листопад 1944 – травень 1945) Мороз, В. Джерела до історії визвольного руху |
| title_short |
З листування членів Проводу ОУН (листопад 1944 – травень 1945) |
| title_full |
З листування членів Проводу ОУН (листопад 1944 – травень 1945) |
| title_fullStr |
З листування членів Проводу ОУН (листопад 1944 – травень 1945) |
| title_full_unstemmed |
З листування членів Проводу ОУН (листопад 1944 – травень 1945) |
| title_sort |
з листування членів проводу оун (листопад 1944 – травень 1945) |
| author |
Мороз, В. |
| author_facet |
Мороз, В. |
| topic |
Джерела до історії визвольного руху |
| topic_facet |
Джерела до історії визвольного руху |
| publishDate |
2007 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український визвольний рух |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
| format |
Article |
| issn |
XXXX-0120 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/64996 |
| citation_txt |
З листування членів Проводу ОУН (листопад 1944 – травень 1945) / В. Мороз // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2007. — Збірник 10. — С. 34-52. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT morozv zlistuvannâčlenívprovoduounlistopad1944travenʹ1945 |
| first_indexed |
2025-11-26T22:36:00Z |
| last_indexed |
2025-11-26T22:36:00Z |
| _version_ |
1850778570460233728 |
| fulltext |
34
35
№ 10ВОЛОДИМИР МОРОЗ З ЛИСТУВАННЯ ЧЛЕНІВ ПРОВОДУ ОУН
ВОЛОДИМИР МОРОЗ
З ЛИСТУВАННЯ ЧЛЕНІВ ПРОВОДУ ОУН
(ЛИСТОПАД 1944 — ТРАВЕНЬ 1945)
У фондах Центрального державного архіву вищих органів
влади та управління (ЦДАВО) України серед документів ОУН
і УПА зберігаються два листи Романа Шухевича — до Рома-
на Кравчука1 (листопад 1944) і Петра Дужого2 (19 травня 1945).
Комплекс із ними складають ще три листи інших членів Проводу
ОУН — два листи Петра Дужого до Романа Кравчука (обидва від
22 листопада 1944) і лист Дмитра Маївського3 до Петра Дужого
(31 травня 1945).
Ці документи вже були відомі в науковому світі (їх опрацьову-
вали і використовували дослідники Олександр Вовк, Юрій Кири-
чук, Петро Содоль, Олександра Стасюк, Євген Штендера та ін.), але
ще не публікувалися.
Усі листи є рукописними оригіналами, вони написані на малень-
ких аркушах тонкого паперу. Такі документи в підпіллі називалися
«ґрипси». На жаль, від одного з документів — листа Р. Шухевича
до Р. Кравчука — зберігся тільки перший аркуш, і текст не має за-
кінчення. Незважаючи на це, він, як і всі інші, має значну наукову
цінність, адже автори і одержувачі листів на час їхнього написання
були членами Проводу ОУН, тобто належали до вузького кола тих,
хто ухвалював рішення в організації. Це усвідомлював і ворог, що
видно з уваги до ґрипсів під час слідства проти Петра Дужого (він
на той час видавав себе за крайового референта пропаганди Марка
Дем’яна):
«Вопрос: У вас при личном обыске, в момент задержания, об-
наружено два “грипса”: одно — за подписью “Туча”, другое — за
подписью — “Курган”. Оба они адресованы “Виталию”. Объясните,
кто такие “Туча”, “Курган” и “Виталий”.
Ответ: Не знаю.
Вопрос: Ведь “грипсы” находились в вашем кармане?
Ответ: Да, это так.
Вопрос: Как же они попали к вам?
Ответ: Не знаю.
Вопрос: Тогда по крайней мере объясните, с какой целью вы но-
сили в кармане эти “грипсы”?
Ответ: Так просто, без всякой цели.
Вопрос: Где логика, Марко? У вас в карманах обнаружены де-
ловые оуновские документы, вы сами, по вашему признанию, явля-
лись руководящим членом ОУН, и вы не можете объяснить, как эти
документы попали к вам, кто их авторы и кому они адресованы?
Ответ: Да, я этого объяснить не могу.
Вопрос: Кроме того, мы располагаем ранее поступившим к вам
“грипсом” на имя “Максима”, за подписью “Дороша”. “Грипс” этот
вам предъявляется. Объясните, кто писал этот “грипс” и кому он
адресован?
Ответ: “Грипс” этот написан мной, я уже говорил, что у меня
был также псевдоним “Дорош”. Что касается адресата — “Макси-
ма”, то это краевой проводник ОУН ЗУЗ (“Западно-украинских зе-
мель”, т.е. Галиции), он же имеет псевдоним “Петро”.
Вопрос: Предъявленный вам “грипс” свидетельствует о том,
что вы являлись работником ОУН не краевого масштаба, а выше.
В частности, вы там упоминаете, что “проводником С.” вы назна-
чены на должность “Главного О. пропаганды”. Далее, в том же
1 Кравчук Роман (‘Гончаренко’, ‘Лісовий’, ‘Максим’, ‘Петро’, ‘Семен’, ‘Степовий’;
06.10.1910, м. Кам’янка-Бузька Львівської обл. – 21.12.1951, біля с. Вишнів
Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл.). Крайовий провідник ОУН Західних
Українських Земель (ЗУЗ; 12.1943–1951), заступник Голови Проводу ОУН на укра-
їнських землях (1950–1951), голова Президіяльної Колегії УГВР (1950–1951), член
Головної Команди УПА, відзначений Золотим хрестом бойової заслуги УПА 1-го класу
(з датою смерті), полковник УПА (з датою смерті).
2 Дужий Петро (‘Аркадій’, ‘Арсен’, ‘Віталій’, ‘Дорош’, ‘Орест’, ‘Павлович’, ‘Панасенко’;
07.06.1916, с. Карів Сокальського р-ну Львівської обл. – 24.10.1997, м. Львів).
Референт пропаганди крайового проводу ОУН ЗУЗ (02–10.1944), організаційний ре-
ферент Крайового проводу ОУН ЗУЗ (07–10.1944), референт пропаганди Проводу
ОУН (10.1944–06.1945), член Проводу ОУН, редактор журналу Проводу ОУН «Ідея
і чин» (1944–1945). Нагороджений Бронзовим хрестом заслуги УПА (25.04.1945).
Отруєний газом, у непритомному стані потрапив до рук НКВД (04.06.1945), засудже-
ний до смертної кари, заміненої на 25 років таборів; вийшов на волю 30 серпня 1960 р.
3 Маївський Дмитро (‘П. Дума’, ‘Зруб’, ‘Косар’, ‘Курган’, ‘Майченко’, ‘Ом’, ‘Тарас’;
08.11.1914, с. Реклинець Сокальського р-ну Львівської обл. – 19.12.1945, Чехія). Член
Проводу ОУН (1942–1945), політичний референт (1943–1945), член Бюра Проводу
ОУН (13.05.1943–12.1945), після загибелі Ростислава Волошина – єдиний заступник
Р. Шухевича, курував політичні питання. Делегат від Проводу ОУН на українських
землях до Проводу ОУН за кордоном (1945). При переході чехословацько-німецького
кордону застрілився перед загрозою арешту з боку чехословацької поліції. Відзначений
Золотим хрестом заслуги УПА (з датою смерті), генерал-політвиховник УПА (з да-
тою смерті).
36
ДЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ
37
№ 10ВОЛОДИМИР МОРОЗ З ЛИСТУВАННЯ ЧЛЕНІВ ПРОВОДУ ОУН
“грипсе” вы указываете, что вышел в свет первый номер “По-
встанца” и что подготовлен к выпуску журнал “Идея и Чин”.
Известно, что “Идея и Чин” — орган центрального провода ОУН
и, если вы являлись работником галицийского краевого провода
ОУН, то не могли отчитываться за работу центрального прово-
да. Дайте по существу исчерпывающие объяснения. Скажите, кто
такой “Проводник С.”, что такое “Главный О. Пропаганды” и во-
обще прекратите упорствовать и приступите к изложению прав-
дивых показаний.
Ответ: Я буду говорить правду. Сознаюсь в том, что я не то
лицо, за которое сначала себя выдал. Я скрыл свою настоящую фа-
милию и имя, скрыл также и действительное положение, которое
я занимал в организации украинских националистов. Зовут меня
Петр Афанасьевич Дужий, родился я в 1916 году не в Польше, а в
с. Карив Рава-Русского района, Львовской области, отец мой был
не железнодорожный служащий, как я первоначально показывал,
а крестьянин-середняк. Захваченный вместе со мной Дужий Нико-
лай является моим родным братом.
Вопрос: Какие же обязанности вы выполняли в ОУН в действи-
тельности?
Ответ: Я являлся членом центрального провода ОУН и рефе-
рентом указанного провода по пропаганде.
Вопрос: Кто такие “Туча”, “Курган” и “Виталий”, упоминаемые
в обнаруженных у вас “грипсах”?
Ответ: “Туча” — это Роман Шухевич, сейчас основной провод-
ник ОУН на Украине, известный под псевдонимом “Тур”, “Степан”,
“Чернец” и, как главнокомандующий УПА — под псевдонимом
“Тарас Чупринка”. “Курган” — он же “Зруб” и “Ом” — замести-
тель Шухевича по политической работе. “Виталий” — это я, Дужий
Петр Афанасьевич.
Вопрос: Какие еще псевдонимы вы имели?
Ответ: У меня был еще один псевдоним — “Орест”. Таким об-
разом, всего я имел пять псевдонимов.
Вопрос: Кто такой “Проводник С.”, о котором вы упоминаете в
одном из указанных выше “грипсах”?
Ответ: “Проводник С.” — это “Степан”, т. е. Роман Шухевич.
Вопрос: А “Максим” — “Петро” — это в самом деле галиций-
ский краевой проводник ОУН?
Ответ: Да, это действительно так»4.
Дослідник Петро Содоль також вважав цінною інформацію про
призначення П. Дужого на посади референта пропаганди Проводу
ОУН та редактора журналу «Ідея і чин». Про це він писав 9 липня
1995 р. в листі до самого П. Дужого:
«Після Івано-Франківська я побував у Києві, де відсидів 9 пов-
них днів в колишньому архіві Жовтневої Революції. Під час пере-
гляду матеріалів я натрапив на кілька оригінальних “грипсів”, які
будуть Вас цікавити.
Один з них — це записка від Дороша до Максима з датою 22 ли-
стопада (мабуть, 1944), з якої я виписав таке: “…Перед кількома
Петро та Микола Дужі
4 Літопис УПА. Нова серія. – К.–Торонто, 2007. – Т. 9: Боротьба проти повстан-
ського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радян-
ськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА 1944–1945. – С. 477–478;
Архів Управління Служби безпеки (далі – АУСБ) України у Львівській області. –
Спр. П-29767. – Арк. 242–243. Український переклад опубл.: Нескорена нація. –
1994. – Ч. 9. – С. 6.
38
ДЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ
39
№ 10ВОЛОДИМИР МОРОЗ З ЛИСТУВАННЯ ЧЛЕНІВ ПРОВОДУ ОУН
днями викликав мене пров. С. і
доручив мені обов’язки Голов-
ного О. Проп., звільняючи при
тому з дотеперішніх обов’язків.
Я поволі починаю латати свій
апарат. Поки що я веду і ще орг.
реф., хоч поєднання цих двох
функцій було б для мене таки
неможливо. Тому прошу когось
призначити, кому я передав
би орг. ділянку… підготовляю
«Ідею і Чин»…”
Друга цікава записка, да-
тована 31 травня 1945 є від К.
до Віт. В цій записці К. згадує
про оцінку “Ідеї і Чину” ч. 9 та
додає, що “треба також післа-
ти до Степана через Марусю”.
Нагадує про зустріч в неділю
(мабуть, чергову неділю після
31 травня 1945).
Читаючи ці записки (знаю-
чи напам’ять функції та важніші псевдоніми керівних осіб УПА та
ОУН) я зразу зорієнтувався, хто пише і кому. Знаю, що Вам це не-
потрібне (бо Ви краще орієнтуєтесь в цих записках), але подаю свої
висновки (спростуйте мене, якщо десь помиляюся): Десь в половині
листопада 1944 пров. С. (Степан = Р. Шухевич) призначив Дороша
(= П. Дужий) керівником Головного Осередку Пропаганди ОУН.
Дорош тоді почав готувати “Ідею і чин” ч. 8, а десь, мабуть, весною
1945 Віт. (Віталій = П. Дужий) виготовив манускрипт “Ідеї і Чин”
ч. 9 та переслав до К. (Курган = Д. Маївський) на оцінку чи завваги.
К. в записці, датованій 31.5.45, доручив “Ідею і Чин” ч. 9 переслати
також до Степана (= Р. Шухевич), мабуть, для остаточної апробати
(бо це ж був офіційний орган Проводу ОУН). Ці записки знаходять-
ся у фонді 3836, оп. 1, сп. 68»5.
Крім призначення П. Дужого, в листах до крайового провідника
Р. Кравчука за листопад 1944 р. піднято ще низку кадрових питань
щодо працівників провідних ланок на рівні країв і областей (про
це пишуть Р. Шухевич та П. Дужий) та округ (П. Дужий), а також
розглянуто питання устрою ОУН у Західній Україні. Зокре ма, лист
Р. Шухевича з’ясовує справу підпорядкування колишньої Волин-
ської генеральної округи, яка входила до краю Осередні і Східні
Українські Землі (ОіСУЗ): її терен включалося до складу Поділь-
ського краю, а колишнього провідника цієї округи, ‘Вереса’, при-
значалося крайовим провідником ОіСУЗ. До речі, спочатку на це
місце планували поставити П. Дужого — про це йде мова у його
спогадах6. У листі Р. Шухевича до Р. Кравчука ця інформація під-
тверджується.
Серед важливих питань, піднятих у листах П. Дужого до
Р. Кравчука від 22 листопада 1944 р.: передача організаційному су-
дові окружного провідника Самбірщини ‘Кубайчука’ за переговори
з німцями; призначення обласним провідником Дрогобиччини ‘Фе-
дора’ і переведення його попередника ‘Шпака’ на посаду заступни-
ка крайового господарчого референта ‘Зубенка’; невідповідніcть дій
обласного провідника Станіславівщини ‘Роберта’; створення рефе-
рентури політичного вишколу при Проводі ОУН; поширення під-
пільної літератури в Галичині і на Волині; проведення рейдів відді-
лів УПА зі Станіславівщини й Тернопільщини на Буковину та ін.
Два листи до П. Дужого, датовані травнем 1945 р., стосуються
різноманітних моментів політично-пропагандистської роботи. Про-
те в центрі уваги тут — визначення позиції ОУН у новій міжнарод-
ній ситуації (згодом Д. Маївський висловив її в «Декларації Прово-
ду Організації Українських Націоналістів після закінчення Другої
світової війни в Европі», врахувавши зауваги інших членів Прово-
ду, зокрема і Р. Шухевича).
Невідомо, чи П. Дужий зміг відреагувати на лист Д. Маївського
від 31 травня 1945 р., бо за кілька днів, 4 червня 1945 р., його криїв-
ку виявив ворог, а сам він разом із найближчими співробітниками
потрапив у руки радянських каральних органів. При цьому заги-
нув співробітник Головного військового штабу УПА Михайло Мед-
відь — ‘Карпович’. Серед заарештованих був і секретар Президії
Дмитро Маївський
5 Содоль П. Вп. Петрові Дужому, м. Львів // Дужий П. Українська ідея і чин. – Львів,
2003. – Т. ІІ. – С. 332–333. 6 Дужий П. Українська ідея і чин. – Львів, 2003. – Т. ІІ. – С. 339.
40
ДЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ
41
№ 10ВОЛОДИМИР МОРОЗ З ЛИСТУВАННЯ ЧЛЕНІВ ПРОВОДУ ОУН
УГВР та редактор журналу УПА «Повстанець» Микола Дужий —
рідний брат Петра7. При арешті в кишенях П. Дужого знайдено два з
опублікованих нижче листів (від Р. Шухевича та Д. Маївського). Та-
кож на слідстві фігурував один із листів П. Дужого до Р. Кравчука.
Походження іншого листа П. Дужого до Р. Кравчука, як і листа до
нього від Р. Шухевича, не встановлено.
Працюючи над коментарями до документів, автор одержав
важливі консультації від співробітника Галузевого державного ар-
хіву Служби безпеки України, к. і. н. Олександра Іщука. Цінні зау-
важення до статті висловили дослідники Олександр Вовк та Петро
Содоль. У примітках щодо конкретних осіб вказано лише інформа-
цію, яка стосується періоду листопада 1944 — травня 1945 рр.
ЛИСТИ
№ 1
Лист Петра Дужого до Романа Кравчука
з інформацією про останні події
22 листопада 1944 р.
Д[руже] Максиме!
Від того часу, як ми востаннє бачились — зайшли такі новини:
1. Був у мене1 Шпак2 разом із Сірим3 і Дубівим4. Шпакові я зако-
мунікував, що він переходить на заступника кр[айового] реф[е рента]
господ[арчого] — д. Зубенка5. До 15.ХІІ він має обов’язок передати
Федорові6 весь свій терен і людей і переїхати в осідок Зубенка7.
2. Згідно з дорученням пров[ідника] С[тепа]на8 — Кубайчук9,
який тепер перейшов з к[оманди]ром Карповичем10 і є недалеко к[о-
ло] мене, має бути переданий орг[анізаційному] судові за перегово-
ри з німаками118.
3. Б[увший] окр[ужний] Стрийщини Аскольд12 — перейшов до
Дрогобича на легальну роботу і цим дуже погано вплинув на кадри
даного терену. Зараз пости окружних Стрийщини і Самбірщини за-
ступлені більш надійними людьми13.
4. З Галича14 потіхи не буде. Я переловив одну його штафетку,
де він і до мене чує жалі, мовляв, я нещирий перед ним. Бачу, що Ви
таки мали рацію щодо його оцінки, хоч я не думав, що Ви його крив-
дите. З такими людьми ми далеко не поїдемо. Я його тепер передав
Арпадові15 і написав йому про це.
5. Федір уже пішов до праці. В сьогоднішній записці до нього я
доручив йому на майбутнє підпорядковуватися Арпадові. В записці
до Арпада я написав, щоб він, покликаючись на Ваше і моє доручен-
ня, перебрав Федора, Галича і Зенона16.
6. До Роберта17 шлю письмо через к[оманди]рів Перебийноса18 і
Андрієнка19, які тепер туди їдуть. В Роберта була облава, так що
він подався на південний схід і тому не рахую, що він буде раніше у
Вас, як в перших днях грудня ц[ього] р[оку].
Рівно ж написав до Роберта пров[ідник] С[тепан]20, тому, що
Роберт напоров «єрунди», цебто не поступає згідно з політичними
інструкціями, а робить так, як сам вважає. В тій справі прошу пере-
слухати д. Сергія21 (розвідник Шел[еста]22), який тепер саме пішов
у Ваші сторони.7 АУСБ України у Львівській області. – Спр. П-29767. – Арк. 5.
42
ДЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ
43
№ 10ВОЛОДИМИР МОРОЗ З ЛИСТУВАННЯ ЧЛЕНІВ ПРОВОДУ ОУН
7. Перед кількома днями викликав мене пров[ідник] С[тепан] і до-
ручив мені обов’язки Головного О[середка] Проп[аганди]23, звільню-
ючи при тому з дотеперішніх обов’язків24. Я поволі починаю ладнати
свій апарат. Поки що я веду ще і справи орг[анізаційного] реф[ерен-
та]25, хоча поєднання цих двох функцій було б для мене тепер немож-
ливе. Тому прошу когось визначити, кому я передав би орг[анізацій-
ну] ділянку. Справа пильна ще і тому, що в Гол[овному] О[середку]
П[ропаганди] є деякий застій і залеглості, які треба конечно і швидко
поладнати. До того часу, коли Ви когось призначите — я справу вес-
тиму і не кину роботи напризволяще. Крім того, нам треба б догово-
ритись про нашу співпрацю в майбутньому.
Як Вам уже відомо — утворився Вишкільний Відділ26, який веде
друг Галина27. Це дуже побажане і на часі, бо відчувається велике
обнизення політичного рівня кадрів. Зараз я даю майже всіх людей
з пропаганди на 2-тижневий вишкіл і стягаю обл[асних] пропаган-
дистів. Після вишколу вони повернуться домів і в себе влаштують
такі вишколи.
8. Прошу розпитати Їжа28, чи він діставляє літературу, яка
адресована Охріму29. Довідуюся, що адресат досі ще літератури від
мене не одержав, хоч я висилав. Значить, вона мала задержатися
десь в терені Їжа.
9. Вже більше тижня, як я вислав Зубенка в терен Данила30 з
метою:
а) зорганізувати собі осідок в Під[гаєч]чині;
б) перевести провірку господарки;
в) дати інструкції.
10. Я доручив Робертові вислати рейд на західну частину Бук[о-
вини]. Дав всі потрібні інструкції. Досі мені ще Роберт не зголосив,
чи рейд відбувся31.
11. Перед тижнем я вислав до Данила Руслана32, який має піти з
рейдом на схід[ну] частину Буковини33. Руслан одержав від мене всі
потрібні інструкції. Десь коло 15/ХІІ вже ми повинні мати доклад-
ний звіт про переведені рейди34.
12. Досі інструкції про кущі я ще писемно не оформив, хоч об-
л[асті] Львівська, Тернопільська, Стрийська і Перемиська дістали
від мене такі вказівки.
13. Від Зенона були люди і забрали більшу кількість літератури.
14. Вийшло 1 число «Повстанця»35. Підготовляю «Ідея і чин»36.
15. Після Вашого від’їзду були облави по моїх селах, але дуже
лагідні. Зараз зовсім спокійно. Найкраще Ви були б зробили, якщо б
були тоді залишились в мене.
Вашу кур’єрку висилаю вже тепер, бо їй ще дуже довго чекати
на Роберта. Хай вона зараз повертається назад. Я не сподіюся Ро-
берта скоріше, як 1.ХІІ або може десь к[оло] 15.ХІІ.
Здоровлю!
С[лава] У[країні]!
22/ХІ (Дорош)
ЦДАВО України. — Ф. 3836. — Оп. 1. — Спр. 68. — Арк. 23—27.
Оригінал. Рукопис.
№ 2
Лист Петра Дужого до Романа Кравчука
про конфлікт у Дрогобицькій області
22 листопада 1944 р.
Д[руже] Максиме!
До мене вплинуло письмо з терену Коссак37. Пересилаю його
Вам38. Треба таки якось дану справу полагодити, бо конфлікт далі
поширюється39.
Тепер пішов туди Федір. Поки що від нього ще не одержав жод-
ного звіту.
С[лава] У[країні]!
22/ХІ (Дорош)
ЦДАВО України. — Ф. 3836. — Оп. 1. — Спр. 22. — Арк. 39.
Оригінал. Рукопис.
№ 3
З листа Романа Шухевича до Романа Кравчука
з кадровими та організаційними розпорядженнями
[Листопад 1944 р.]
Д[руже] Петро!
У зв’язку з тим, що д[руг] Дорош перебрав цілість пропаганди
(бо Іваніва40 нема) прошу в найкоротшому часі перебрати від нього
ті справи, які він вів дотепер з Вашого рамені. Тепер, у зв’язку з
новою орг[анізаційною] схемою, Ви самі зможете легко обслужити
44
ДЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ
45
№ 10ВОЛОДИМИР МОРОЗ З ЛИСТУВАННЯ ЧЛЕНІВ ПРОВОДУ ОУН
ті 3 одиниці, які Вам підпорядковані41. Отже Вам найвигідніше бути
в терені біля Маркіяна42 і самому кермувати цією роботою. В тому
терені зовсім спокійно43.
У зв’язку з тим, що Дороша не можу дати на намірене місце44, я
призначую туди Вереса45, якого прошу звільнити. Його терен нехай
перебирає Данило46.
Думаю, що Вам конечно негайно приїхати до Дороша, бо пока-
зується, що Роберт «бере неймовірну гронду»[…]47.
ЦДАВО України. — Ф. 3836. — Оп. 1. — Спр. 22. — Арк. 25.
Оригінал. Рукопис.
№ 4
Лист Романа Шухевича до Петра Дужого
про пропагандистську роботу
19 травня 1945 р.
Д[руже] Віталій!
Ваші записки від 5 і 11/V одержав. Дякую за відомості.
Прошу на адресу Боярина48 для мене (777) присилати всі видання,
які вийшли по 15.4, бо я нічого не маю! Вистарчить по 1 примірникові!
«Балаку»49 наразі провести не можна, бо заповідається «нажим».
Я хочу зробити його десь на кінець червня — тоді вже конкретно
будемо знати форми нажиму і можливості дальшої роботи. Проте
те, ще тепер треба написати, я згідний з Вами. Вичерпуючого [лис-
та] написав про це д[ругові] Зрубові50. Отже, до зредагування тих
річей не треба цілого нашого компляту. Я доручив ту справу спільно
д[ругові] Зрубові і Вам, а опісля я і д[руг] Київський51 подамо свої
завваги і так справа вийде52. Це, зрештою, було вже нами порішене
в лютім53 і повинно було появитися54.
Не знаю, чи Ви вже зготовили новий наклад листівок до паци-
фікаційних відділів згідно з рішенням з лютня [19]45, бо в терені
ще немає нічого. Взагалі Вам конечно кромі періодичної літератури
прислухуватися до потреб терену і писати дещо позаперіодичне.
Н[а]пр[иклад], в деяких теренах конечна летючка до поляків. Та на
сьогодні це все мало актуальне — треба трохи сидіти тихо, щоби по-
бачити, як воно буде йти далі.
Приїжджати наразі до Вас не можу, бо я дуже далеко — отже
не думаю, щоби ми могли скоріше побачитися, як в червні.
Про транспорти літератури напишу до зверхників Кирила55. З
доставкою літератури в терен є взагалі фатально і це треба якось
інакше організовувати. Може давати теренови оригінали — нехай
сам перебиває56, чи щось таке подібне. Щиро дякую за Побажання
Свят. Я самий нікому не міг побажати, бо був далеко і в дорогах.
С[лава] У[країні]!
19.5 (Туча)
ЦДАВО України. — Ф. 3836. — Оп. 1. — Спр. 68. — Арк. 63—65.
Оригінал. Рукопис.
Оригінал листа Д. Маївського до П. Дужого від 31 травня 1945 р.
46
ДЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ
47
№ 10ВОЛОДИМИР МОРОЗ З ЛИСТУВАННЯ ЧЛЕНІВ ПРОВОДУ ОУН
№ 5
Лист Дмитра Маївського до Петра Дужого
про пропагандистську роботу
31 травня 1945 р.
Друже Віт[алій]!
1. На жаль, не можу Вам написати оцінки чи вражінь із техніч-
ного оформлення «І[деї] і Ч[ину]» ч[исло] 9, бо… Прикрий57 забув
мені привезти і я, очевидно, ще не бачив. Дуже зле, бо я мав тепер
безпосередню нагоду переслати число «Ідеї і Ч[ину]» до Степана, а
так пропало, висилайте Ви.
2. Співаник я одержав. Дякую. Файно він виглядає, нема що ка-
зати58.
3. Гроші одержав (гадаю, що є 50000, хоч я не розпаковував!)
Реш ту прошу задержати у себе, але вважати з видатками, бо Сте-
пан нам приділив лише по 75000, а решту треба магазинувати на
«тяжкі часи». Тому майте це на увазі і щадіть.
4. Я трохи зажурився, бо десь загубилася моя Маруся59. Якщо
ще завтра не прийде, то, можливо, що впала. Маруся мала би до-
ставити мою пошту до тієї курієрки, що забере 1.VІ пошту в Боя-
рина до Степана. Тепер я журюся, що якщо Маруся не прийде, то
я не зможу відіслати пошти до Степана. Найважніше це те, що я
вже кінчаю писати «Деклярацію» і хотів би її якнайшвидше пере-
слати до Степана, щоб якнайскорше видати. Прошу тому Вас зав-
тра вислати експресом курієра до Боярина, щоб може ще зловити
ту курієрку і написати до Степана, що тепер є пильні справи, отже
треба, що[б] та курієрка скоро приїхала знова до Боярина, бо буде
важна пошта. В неділю60 я перешлю Вам мій проєкт «Деклярації».
Ви його переглянете, переробите евентуальні61 поправки чи завва-
ження, звернете мені, я справлю чи перероблю, перепишу і тоді моя
курієрка мала би відвезти до Степана.
Розумієте мене? Тут йдеться трохи про поспіх. При тім думаю,
що і Ви щось вже написали і Вировий62, отже треба, щоб курієрка
приїхала скоро вдруге. Напишіть ще Степанови, бо я в тій хвилині
вже не маю часу.
5. Галича я відіслав. Він поїде до Максима63 до його розпоряди-
мости. Нічого спеціяльного він з себе не представляє. Пересічний!
Але нині і він повинен свою роботу робити.
6. За яйця дякую! Яєць прошу однак мені не слати, бо це утруд-
нює курієрок в дорозі.
7. З Калиною64 лагодьте собі самі.
8. У мене трохи теплувато! Раз то таки було погано, але якось
видалось. Тому і працюється дуже мляво. «Деклярація», що її пишу,
просто замучує мене. Але трудно — плюю в руки, б’ю комарів, ви-
ловлюю мурашки, що лазять куди не треба, і пишу далі.
Бажаю Вам життєвої терпеливости і доброго самопочуття. От!
Здоровлю!
С[лава] У[країні]!
31.V.45 (К[урган])
П. С. Стріча в неділю65.
ЦДАВО України. — Ф. 3836. — Оп. 1. — Спр. 68. — Арк. 66—68.
Оригінал. Рукопис.
ПРИМІТКИ
1 Петро Дужий від весни 1944 р. і до арешту 4 червня 1945 р. перебував у під-
пільному осередку «Зелений гай», який охоплював села південної частини колиш-
нього Бібрецького повіту і деякі сусідні (Дев’ятники, Юшківці, Голдовичі, Ятвяги,
Бертешів, Вибранівка, Кологури, Репехів, Ліщини, Стільсько, Борусів, Суходіл).
Криптонім «Зелений гай» стосувався Крайового осередку пропаганди ЗУЗ (вес-
на—осінь 1944) та Головного осередку пропаганди ОУН (11.1944—06.1945).
2 Благий Зенон (‘Дарій’, ‘Клич’, ‘Марко’, ‘Супрун’, ‘Шпак’; 1912, с. Голодівка,
тепер с. Луковище Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл. — ?). Обласний
провідник ОУН Дрогобиччини (1942—10.1944), заступник крайового господар-
ського референта фінансів ЗУЗ, фінансовий підреферент (11.1944—?), окружний
провідник Рогатинщини (1945—1948) і одночасно господарський референт при
Проводі ОУН. Затриманий МҐБ 5 серпня 1948 р. пораненим, пішов на співпрацю
з радянськими органами безпеки, звільнений 1955 р. Відтак працював учителем і
викладачем у Львові.
3 ‘Сірий’ (бл. 1918—1920, Стрийський р-н Львівської обл. — 26.02.1946, між
с. Коритище і Ластівка Турківського р-ну Львівської обл.). Окружний провідник
Стрийщини (1943 — поч. 1944), політвиховник Воєнної округи (ВО) «Маківка»
(поч. 1944 — кін. 11.1944), окружний провідник Самбірщини (весна 1945), надрайон-
ний провідник ОУН Самбірщини (весна 1945 — 02.1946); булавний УПА (01.10.194 4).
Справжнє ім’я, імовірно, Адам Корвіцький (інша версія — Коциловський).
4 Пекар Михайло (‘Дубів’; 04.01.1922, с. Верчани Стрийського р-ну Львівської
обл. — с. Держів Миколаївського р-ну Львівської обл.). Заступник обласного рефе-
рента пропаганди Дрогобиччини (1944—1945), вишкільний підреферент; керівни к
48
ДЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ
49
№ 10ВОЛОДИМИР МОРОЗ З ЛИСТУВАННЯ ЧЛЕНІВ ПРОВОДУ ОУН
обласного жіночого пропагандистського вишколу (02—03.1945), який викрили і
розбили більшовики, загинув під час проведення цієї операції.
5 Мороз Василь (Антін) (‘Зубатий’, ‘Зубенко’; 1890 — ?). Господарський рефе-
рент Крайового проводу ОУН ЗУЗ (літо 1944 — 08.1945), генеральний секретар
фінансів УГВР (07.1944—08.1945).
6 Тершаковець Зиновій (‘Лисий’, ‘Федір’, ‘Чагрів’, ‘Червень’, ‘Чигирин’;
19.08.1913, с. Якимчиці Городоцького р-ну Львівської обл. — 04.11.1948, біля с. Ве-
ликий Любінь Городоцького р-ну Львівської обл.). Працівник головного осередку
пропаганди ОУН (1944), обласний (відтак окружний) провідник ОУН Дрогобиччи-
ни (кін. 1944 — сер. 1945), провідник ОУН Львівського краю (поч. 1946 — 11.194 8),
в. о. командира Львівської ВО УПА «Буг»; майор-політвиховник УПА (з датою
смерті).
7 Постій крайової господарської референтури розташовувався, імовірно, на
території сучасного Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл., оскільки саме
там ‘Зубенко’ був заарештований (23.08.1945, с. Кліщівна). З Рогатинщини похо-
див і ‘Шпак’, який добре знав терен, у другій пол. 1945 р. він також був призна-
чений окружним провідником Рогатинщини. Нижче в листі також іде мова про
те, що ‘Зубенко’ мав організувати собі осідок у Підгаєччині. Чи було це реалізо-
вано — невідомо.
8 ‘Степан’ — Роман Шухевич.
9 Кузьма Богдан (‘Кубайчук’, ‘Борис’; бл. 1918, с. Хватів Буського р-ну Львів-
ської обл. — ?). Окружний провідник Самбірщини (02—11.1944).
10 Медвідь Михайло (‘Карпович’, ‘Кремінь’, ‘Микола Крем’янецький’, ‘Чеч-
кевич’; 1913, м. Тисмениця Івано-Франківської обл. — 04.06.1945, с. Дев’ятники
Жидачівського р-ну Львівської обл.). Начальник вишкільного відділу Головного
військового штабу (ГВШ; 1944—1945), заступник референта пропаганди Про-
воду ОУН по праці в УПА (1944—1945); сотник УПА (01.01.1944), підполковник
УПА (з датою смерті).
11 У цих переговорах крім Богдана Кузьми — ‘Кубайчука’ (‘Бориса’) брали
також участь заступник шефа ГВШ сотн. Олекса Гасин — ‘Дор’ (‘Іван Чорнота’),
командир УПА-«Захід-Карпати» сотн. Олександр Луцький — ‘Беркут’ (‘Богун’,
‘Андрієнко’). За переговори всі троє були усунені від виконання обов’язків і відда-
ні під слідство (див. зізнання О. Луцького: Літопис УПА. Нова серія. — К.—Торон-
то, 2007. — Т. 9: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля:
протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки ке-
рівників ОУН і УПА. 1944-1945. — С. 345—348).
12 ‘Аскольд’ (‘Арпад’). Окружний провідник Дрогобиччини (1943 — сер. 1944),
окружний провідник Стрийщини (друга пол. 1944).
13 Окружним провідником Самбірщини призначений ‘Андрій’ (?—10.02.1945);
Стрийщини — ‘Орест’ (бл. 1916 — ?), який до того був окружним організаційним
референтом (можливо, це Володимир Лико).
14 ‘Галич’ — невідомий підпільник. Можливо, це Шкреметко Лев (‘Галич’,
‘Декан’, ‘Дем’ян’, ‘Старий’; 01.01.1910, c. Тучапи Городоцького р-ну Львівської
обл. — ?) — давній член ОУН, магістр права Ягеллонського університету, окруж-
ний провідник ОУН Львівщини (1942—1944), який, за однією з версій, був убитий
поляками в першій пол. 1944, за іншою — загинув 1945 р. в бою, можливо, в За-
рудцях на Жовківщині.
15 Слюзар Дмитро (‘Арпад’, ‘Золотар’, ‘Кметь’, ‘Юліан’; 10.10.1919, с. Борт-
ники Жидачівського р-ну Львівської обл. — 19.12.1945, прис. Ладики с. Любеля
Жовківського р-ну Львівської обл.). Обласний провідник ОУН Львівщини (друга
пол. 1944), крайовий провідник Львівського краю ОУН (поч. 1945 — 12.1945); ма-
йор-політвиховник (з датою смерті).
16 Галаса Василь (‘В’юн’, ‘Зенон’, ‘О. Левенко’, ‘Назар’, ‘В. Назаревич’, ‘Орлан’,
‘Орест’, ‘З. Савченко’, ‘Д. Стрибун’, ‘Щербаченко’; 12.11.1920, с. Білокриниця Під-
гаєцького р-ну Тернопільської обл. — 05.10.2002, м. Київ). Обласний провідник
ОУН Перемищини (05.1943—05.1945), заступник крайового провідника і референт
пропаганди Крайового проводу ОУН Закерзоння (05.1945—09.1947).
17 Мельник Ярослав (‘Роберт’; 01.1920, с. Бережниця Калуського р-ну Іва-
но-Франківської обл. — 30.10.1946, на схилі г. Яворина біля с. Липа Долинсько-
го р-ну Івано-Франківської обл.). Обласний провідник ОУН Станіславівщини
(07.1942—10.194 3, 07.194 4 — кін. 1944), крайовий провідник ОУН Карпатського
краю (поч. 1945 — 10.1946); майор-політвиховник УПА (з датою смерті).
18 Грицай Дмитро (‘Бук’, ‘М. Д. Бученко’, ‘Дуб’, ‘Олег’, ‘Палій’, ‘Перебийніс’,
‘Сірко’; 01.04.1907, с. Великий Дорожів Дрогобицького р-ну Львівської обл. —
22.12.1945, м. Прага, Чехія). Військовий референт Проводу ОУН (1941—1942,
1944—1945), шеф Головного військового штабу УПА (01.1944—12.1945), член
УГВР; майор (26.01.1944), генерал-хорунжий УПА (01.10.1945).
19 Луцький Олександр (‘Андрієнко’, ‘Беркут’, ‘Богдан’, ‘Богун’, ‘Дем’ян’, ‘Кли-
менко’, ‘Марко’, ‘Чорний’; 16.10.1913, с. Боднарів Калуського р-ну Івано-Франків-
ської обл. — 13.11.1946, м. Київ). Член ГВШ УПА (1944—1945), заарештований
спецвідділом НКВД в с. Бабин Зарічний Калуського р-ну 22.01.1945; сотник УПА
(26.01.1944).
20 ‘Степан’ — Роман Шухевич.
21 ‘Сергій’ (бл. 1909, Сокальський р-н Львівської обл. — 02.12.1944). Керівник
розвідувального відділу крайового штабу УНС (1943) і Крайового військового
штабу УПА-«Захід» (194 4); хорунжий (26.01.1944), поручник (з датою смерті).
Загинув, можливо, на Золочівщині.
22 Сидор Василь (‘Вишитий’, ‘Зов’, ‘Конрад’, ‘Кравс’, ‘Крегул’, ‘Лісовик’, ‘Рости-
слав Вишитий’, ‘Шелест’; 24.02.1910, с. Спасів Сокальського р-ну Львівської обл. —
14.04.1949, біля с. Перегінське Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл.). Член
ГВШ УПА (1943—1949), командир УПА-«Захід» і член Крайового проводу ОУН
ЗУЗ (26.01.1944—14.04.1949); майор (08.07.1943), полковник УПА (22.01.1946).
33 Головний осередок пропаганди — керівний пропагандистський, редакцій-
ний, інформаційний та видавничий осередок на чолі з референтом пропаганди
Проводу ОУН.
24 Організаційного референта і пропагандистського референта (керівника
крайового осередку пропаганди) ЗУЗ.
25 З часу перебування П. Дужого на посту крайового організаційного референта
збереглася низка його інструкцій за підписом ‘Дорош’, зокрема «Актуальні вказів-
ки членам обласного проводу й окружним провідникам до виконання» (04.09.1944),
50
ДЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ
51
№ 10ВОЛОДИМИР МОРОЗ З ЛИСТУВАННЯ ЧЛЕНІВ ПРОВОДУ ОУН
«Тимчасові інструкції» (07.09.1944), «До всіх обласних провідників!» (27.09.1944),
«До обласних провідників» (19.10.1944).
26 Референтура політичного вишколу Проводу ОУН на чолі з Яковом Бус-
лом — ‘Галиною’ (‘Київським’) створена з кадрів Крайового осередку пропаганди
ЗУЗ. У ній працювали Осип Дяків — ‘Артем’, Петро Федун — ‘Волянський’ та
‘Кузьменко’, а також секретарка Марія Огоновська — ‘Віра’.
27 Бусел Яків (‘Багровий’, ‘Галина’, ‘Дніпровий’, ‘Заславський’, ‘Київський’,
‘Роман Галина’, ‘Шахтар’; 26.01.1912, м. Митава біля м. Риги, Латвія /за іншими
даним и — с. Кальварія біля м. Вільнюса, Литва/ — 15.09.1945, с. Бишки Бережан-
ського р-ну Тернопільської обл.). Член Проводу ОУН (08.1943—09.1945), референт
політичного вишколу (11.1944—1945), референт пропаганди (07—09.1945); керів-
ник політвиховного відділу ГВШ УПА (1944—09.1945); підполковник УПА (з датою
смерті).
28 Вірлик Петро (‘Береговий’, ‘Гай’, ‘Їж’; 1917, с. Гологори Золочівського р-ну
Львівської обл. — 02.1945). Окружний провідник ОУН Золочівщини (1943—1945).
29 Мова йде про транспортування підпільних видань із Галичини на Волинь
через Золочівщину (терен ‘Їжа’). ‘Охрім’ — Клячківський Дмитро (‘Блонд’, ‘Клим
Савур’, ‘Омелян Кримський’, ‘Охрім’, ‘Панас Мосур’; 04.11.1911, м. Збараж Тер-
нопільської обл. — 12.02.1945, біля с. Суськ Костопільського р-ну Рівненської
обл.) — крайовий провідник Північно-Західних Українських Земель (ПЗУЗ) і
член Проводу ОУН (1942—1945), крайовий командир УПА-«Північ» (1943—1945);
майор (22.01.1944), полковник УПА (з датою смерті).
30 Шанайда Іван (‘Данило’, ‘Нестор’, ‘Ярослав’; 1916, Тернопільська обл. —
26.03.1946, біля с. Криве Бережанського р-ну Тернопільської обл.). Обласний про-
відник Тернопільщини (1941 — кін. 1944), крайовий провідник Подільського краю
(поч. 1945 — 1946).
31 Зі Станіславівської ВО «Говерля» курінь «Карпатський» під командуван-
ням пор. Андрія Злобіна — ‘Лісового’ здійснив рейд по причеремоських селах то-
дішніх Вашковецького і Вижницького р-нів Чернівецької обл. (22—27.12.1944).
32 ‘Руслан’ — невідомий повстанець.
33 Із Тернопільської ВО «Лисоня» сотня «Сірі вовки» під командуванням
ст. бул. Петра Хамчука — ‘Бистрого’ здійснила рейд по придністрянських селах
Чернівецької обл. (27—29.11.1944).
34 Відповідно до наказу УПА-«Захід» ч. 7/44 від 1 вересня 1944 р., рейди від-
ділів УПА на Буковину і Закарпаття мали організовувати штаби груп (воєнних
округ), узгоджуючи дії з обласними проводами ОУН.
35 Робота над журналом «Повстанець» в осередку «Зелений гай» розпочалась,
імовірно, у серпні 1944 р. Перше число вийшло з датою «листопад 1944 р.» Про це
було оголошено, зокрема, в наказі УПА-«Захід» ч. 9/44 від 25 листопада 1944 р.:
«Вийшло перше число журналу УПА “Повстанець”. Редакція взиває читачів над-
силати матеріали до поміщення: описи боїв, життєписи впавших повстанців, фота
з повстанчого життя, пісні, нариси, фахові партизансько-повстанчі статті тощо.
В одній із статей пишеться: “Нас, бійців і командирів УПА, поставила доля боро-
нити життя і правди українського народу. На нас лежить нині тяжке й відпові-
дальне завдання. І це завдання ми виконаємо, яких зусиль і жертв воно від нас не
вимагало б”». Редактором «Повстанця» був пор. Микола Дужий — ‘Вирови й’, до
праці в редакції також були залучені пор. Богдан Гвоздецький — ‘Емір’ (‘Кора’),
сотн. Михайло Медвідь — ‘Карпович’ (від 08.1944), Михайло Федоришин — ‘Сте-
фаник’ (заарештований в околицях «Зеленого гаю» і повішений в кінці грудня
1944 р. в тодішньому райцентрі Нові Стрілища Дрогобицької обл.). Над першим
числом також працювали до переходу на Бережанщину в референтуру політич-
ного вишколу ст. бул. Петро Федун — ‘Волянський’ та ‘Кузьменко’. Серед авторі в
«Повстанц я» був і Роман Шухевич під псевдонімом ‘Чагар’ (докладніше про
журна л «Повстанець» див.: Літопис УПА. Нова серія. — К.—Торонто, 1995. — Т. 1:
Видання Головного Командування УПА. — 482 с.; Мороз В. Останнє число «По-
встанця» // Воля і Батьківщина. — Львів, 1998. — Ч. 2. — С. 62—71).
36 Петро Дужий як референт пропаганди Проводу ОУН був редактором жур-
налу «Ідея і чин» — друкованого органу Проводу. За його редакцією в перші місяці
1945 р. було надруковано два номери видання (8 і 9). Попереднє число журналу (7)
вийшло у червні 1944 р.
37 Терен «Коссак» — Дрогобицька область ОУН.
38 Доданого листа не виявлено.
39 Наразі невідомо, про який саме конфлікт іде мова.
40 Лоґуш Омелян (‘Євген’, ‘Іванів’, ‘Степанів’; 1912 — ?). Член Проводу ОУН
(від 08.1943), референт пропаганди (літо 1944), член УГВР (від 07.1944), редактор
журналу «Ідея і чин» (літо 1944). Восени 1944 р. за розпорядженням Д. Маївського
виїхав на Закарпаття, відтак на еміграцію.
41 Мова йде про переорганізацію ЗУЗ із 5 адміністративних одиниць (Дрого-
бицька, Львівська, Перемиська, Станіславівська, Тернопільська області) у 3 (Кар-
патський, Львівський і Подільський краї).
42 ‘Маркіян’ (‘Бистрозор’, ‘Боярин’; ?, Бережанський р-н Тернопільської
обл. — бл. 1945). Керівник зв’язку Крайового проводу ОУН ЗУЗ (1944), керівник
зв’язку Проводу ОУН (перша пол. 1945).
43 За даними НКҐБ, в березні 1945 р. осідок ‘Бистрозора’ був у с. Підбір’я (те-
пер Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл.).
44 Відповідно до мемуарів П. Дужого, він мав призначення на посаду провід-
ника ОіСУЗ.
45 Дудар Ярослав (‘Архип’, ‘Верес’, ‘Чавун’, ‘Чугайстр’; 20.03.1915, с. Карашинці
Гусятинського р-ну Тернопільської обл. — 12.12.1945, с. Романів Луцького р-ну Во-
линської обл.). Обласний провідник ОУН Кам’янець-Подільської обл. (01—04.194 2),
організаційний референт Крайового проводу ОУН ОіСУЗ (1943—1944), провідник
Волинської генеральної округи на ОіСУЗ (1944), крайовий провідник ОіСУЗ (1944—
1945), член Крайового проводу ОУН ПЗУЗ (1945); сотник-політвиховник.
46 Мова йде про включення терену Кременеччини (сучасна північна частина
Тернопільської обл.) та, імовірно, всієї Кам’янець-Подільської (Хмельницької) об-
ласті до складу Подільського краю.
47 У цьому місці текст обривається, закінчення листа невідоме.
48 ‘Боярин’ — ‘Маркіян’—’Бистрозор’.
49 «Балака» — нарада. Можливо, йде мова про плановану нараду Проводу
ОУН, яка відбулася влітку 1945 р. біля с. Голодівка Рогатинського р-ну Івано-
Франківської обл. за участі Р. Шухевича, Д. Маївського, М. Арсенича, Д. Грицая,
Р. Кравчука, В. Кука та, імовірно, Я. Бусла.
52
ДЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ
53
№ 10
50 ‘Зруб’ — Дмитро Маївський.
51 ‘Київський’ — Яків Бусел.
52 Очевидно, що названо тих членів Проводу ОУН, які ухвалювали рішення в
політично-пропагандистських справах.
53 У середині лютого 1945 р. протягом шести днів у с. Потік Бережанського р -ну
Тернопільської обл. відбулося засідання Проводу ОУН за участі Р. Шухевич а,
Д. Маївського, М. Арсенича, Я. Бусла, Д. Грицая, П. Дужого, В. Кука і Р. Кравчука.
Про це засідання див. спогади П. Дужого (Дужий П. Три листи з-за кордону //
Шлях перемоги. — 1994. — Ч. 6. — 5 лют. — С. 7) та його зізнання (Літопис УПА.
Нова серія. — Т. 9. — С. 496—499), а також дослідницько-мемуарну публікацію
В. Кука: Кук В. Постій Проводу ОУН у селі Бишках (1943—45 рр.) // Воля і Бать-
ківщина. — 1998. — Ч. 4. — С. 36—46.
54 Імовірно, мова йде про «Деклярацію Проводу Організації Українських На-
ціоналістів після закінчення Другої світової війни в Европі», яка була опублікова-
на з датою «травень 1945 р.». Автором опублікованого тексту був Д. Маївський.
55 Імовірно, мова йде про куратора над ПЗУЗ та ОіСУЗ, члена Проводу ОУН
Василя Кука — ‘Лемеша’, при якому тоді перебував ‘Кирило’ — співробітник
зв’язку Проводу ОУН і Головної Команди УПА, поручник-політвиховник УПА
(з датою смерті).
56 Згодом така схема тиражування стала дуже поширеною.
57 ‘Прикрий’ — невідомий підпільник.
58 Імовірно, мова йде про видання 1945 р. співаника «За Україну!»
59 ‘Маруся’ — зв’язкова Д. Маївського. Заарештована не пізніше 05.11.1945.
60 Неділя після 31 травня припала на 3 червня.
61 Евентуальні — «можливі» (з пол.).
62 Дужий Микола (‘Вировий’, ‘Мирослав Колос’, ‘М. К.’, ‘Микола Карівський’,
‘Мирон’; 13.12.1901, с. Карів Сокальського р-ну Львівської обл. — 17.05.1955,
м. Львів). Член Президії УГВР, її секретар. Редактор журналу УПА «Повстанець»
(кін. 1944 — 06.1945); поручник (20.01.1944), сотник УПА (25.04.1945). Отруєний га-
зом, у непритомному стані потрапив до рук НКВД (04.06.1945).
63 ‘Максим’ — Роман Кравчук.
64 Зарицька (за чол. — Сорока) Катерина (‘Калина’, ‘У. Кужіль’, ‘Легенда’,
‘Маня’, ‘Монета’, ‘Орися’; 03.11.1914, м. Коломия Івано-Франківської обл. —
29.08.1986, м. Волочиськ Хмельницької обл.). Крайовий провідник Українського
Червоного Хреста (УЧХ) на ЗУЗ (1943—1945), нагороджена Срібним хрестом за-
слуги (1945). Після розформування крайового і обласних проводів УЧХ — учас-
ниця політичного вишколу в с. Бишки Бережанського р-ну Тернопільської обл.
(03.1945), який організував Я. Бусел (взяли участь колишні заступник крайового
провідника УЧХ Ірина Савицька — ‘Бистра’, обласні УЧХ Ольга Ільків — ‘Рок-
соляна’, Галина Дидик — ‘Анна’, Ірина Козак — ‘Лада’). Після вишколу К. За-
рицька — член почту Р. Шухевича (1945—1947) і співробітник Головного осеред-
ку пропаганди ОУН (1946—1947).
65 Невідомо, чи зустріч у неділю 3 червня відбулася, оскільки в селах, які
охоп лював осередок «Зелений гай», проходила операція НКВД, яка завершилася
4 червня арештом П. Дужого та його співробітників.
ОЛЕКСАНДР ІЩУК,
НАТАЛІЯ НІКОЛАЄВА
СПОГАДИ ОХОРОНЦЯ
РОМАНА ШУХЕВИЧА
МИХАЙЛА ЗАЙЦЯ — ‘ЗЕНКА’
30 червня 2007 р. виповнилося 100 років від дня народження
Головного командира УПА, керівника Проводу ОУН Романа Йоси-
повича Шухевича. Вивчення його біографії є особливо актуальною
справою сьогодні, в сучасній Українській державі коли на порядку
денному стоїть питання про офіційне визнання учасників націо-
нально-визвольного руху.
Останніми роками у пресі та науковій літературі було опублі-
ковано чимало спогадів членів ОУН та воїнів УПА. Це пов’язано зі
зростанням цікавості українського суспільства до маловідомих сто-
рінок нашої історії, зокрема до боротьби за створення самостійної
Української держави у ХХ ст.
Публікувати спогади колишніх підпільників розпочали в україн-
ській діаспорі. Більшість відомих учасників ОУН та УПА, які опини-
лись на еміграції, хотіли, щоб пам’ять про український національно-
визвольний рух і про їхній власний внесок у нього не затерлася. Тому
вони готували до друку свої спогади, а іноді й наукові розвідки. Ще до
розпаду СРСР були видані автобіографії, спогади та роздуми відомих
оунівців Степана Бандери1, Євгена Стахова2, Миколи Климишина 3,
1 Бандера С. Мої життєписні дані // Воля і Батьківщина. – 1999. – Ч. 1 (14/30). –
С. 5–15; Державність. – 1992. – № 1 (4). – С. 47–52.
2 Стахів Є. ОУН у боротьбі з німецькими нацистами на Наддніпрянщині
(Програмові зміни в ОУН): (Спогади) // Сучасність. – 1986. – Ч. 5. – С. 86–94;
Ч. 6. – С. 100–105.
3 Климишин М. Роттердам і Житомир — діло тої самої руки [Про вбивства
Є. Коновальця, О. Сеника, М. Сціборського] // Визвольний шлях. – 1987. – Кн. 2. –
С. 154–157; Климишин М. Степан Ленкавський – його роля у визвольній боротьбі //
Визвольний шлях. – 1978. – Кн. 4. – С. 407–415; Климишин М. Степан Ленкавський:
(У десяту річницю його смерти) // Визвольний шлях. – 1987. – Кн. 11. – С. 1193–1207;
Климишин М. Українська нація в поході до волі // Визвольний шлях. – 1981. – Кн. 7. –
С. 793–798.
|