Місце захоронення Головного командира УПА Романа Шухевича як предмет суспільних дискусій
Saved in:
| Published in: | Український визвольний рух |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65004 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Місце захоронення Головного командира УПА Романа Шухевича як предмет суспільних дискусій / В. В’ятрович // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2007. — Збірник 10. — С. 323-336. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859638490579337216 |
|---|---|
| author | В’ятрович, В. |
| author_facet | В’ятрович, В. |
| citation_txt | Місце захоронення Головного командира УПА Романа Шухевича як предмет суспільних дискусій / В. В’ятрович // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2007. — Збірник 10. — С. 323-336. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український визвольний рух |
| first_indexed | 2025-12-07T13:18:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
322
СИМВОЛІКА
323
№ 10
тим хрестом заслуги 14 повстанців, Золотим хрестом бойової заслу-
ги 1-го класу — 20 повстанців та Золотим хрестом бойової заслуги
2-го класу — 28 повстанців. Загалом — 62 вояки. Невелика кількість
нагороджених дає підстави стверджувати, що статус бойових наго-
род УПА був досить високим і підтримувався впродовж усього часу
функціювання нагородної системи УПА (аж до 1952).
ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ І СУЧАСНІСТЬ
ВОЛОДИМИР В’ЯТРОВИЧ
МІСЦЕ ЗАХОРОНЕННЯ
ГОЛОВНОГО КОМАНДИРА УПА
РОМАНА ШУХЕВИЧА ЯК ПРЕДМЕТ
СУСПІЛЬНИХ ДИСКУСІЙ
У столицях багатьох держав є пантеони національних героїв.
Там перепоховують тих людей, котрі найбільше спричинилися до
здобуття незалежності народу чи його державного розвитку. На
жаль, досі спорудження такого пантеону в столиці України зали-
шається у сфері ідей, досі національні герої України лежать у чу-
жій землі — в інших країнах Європи чи в Сибіру. Про могили тих,
хто полягли на полі бою, ми взагалі нічого не знаємо. Українці — на-
ція без могил.
Окремі патріоти чи громадські організації намагаються виправи-
ти цю ситуацію, проводячи багаторічні пошуки. Проте в деяких ви-
падках справа перепоховання діячів визвольного руху використову-
ється, щоб отримати політичні дивіденди. А довкола інформації про
можливе місце поховання такої знакової постаті, як Роман Шухе-
вич, останнім часом почали вирувати ще більші політичні пристрас-
ті. Кілька років тому у ЗМІ з’явилося повідомлення, начебто один
ветеран МҐБ вказав, що поховано Шухевича на подвір’ї колишньої
тюрми на вул. Лонцького1. Щоб перевірити інформацію навіть було
проведено археологічну розвідку, яка, втім, не дала жодних резуль-
татів2. Досі побутують і інші версії: що тіло Головного командира
таємно поховали десь на Янівському цвинтарі3, що його, як це було
1 Офіцер СБУ заговорив // Експрес. – 2000. – 4–12. – С. 3.
2 Дозвіл на проведення ексгумаційних робіт у місті Львові по вул. С. Бандери 1 з
16.06.00 по 24.11.00 з метою пошуку жервт політичних репресій та останків Романа
Шухевича // Архів Центру досліджень визвольного руху (далі – АЦДВР). – Папка
документів про створення меморіально-дослідницького комплексу на території ко-
лишньої тюрми на вул. Лонцького.
3 Свідчення Василя Олеськова про можливе місце поховання генерала Т. Чупринки //
АЦДВР. – Папка документів «Матеріали про місце поховання Романа Шухевича».
324
ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ І СУЧАСНІСТЬ
325
№ 10ВОЛОДИМИР В’ЯТРОВИЧ МІСЦЕ ЗАХОРОНЕННЯ РОМАНА ШУХЕВИЧА…
заведено в емґебистів, знищили в негашеному вапні4, казали навіть,
що забальзамовану голову командира відправили безпосередньо в
Москву вождеві народів Сталіну. Проте за відсутності нових фактів
щодо цього питання воно досить швидко перестало цікавити ЗМІ.
І ось 2005 р. преса знову зарясніла сенсаційними заголовками про
відкриття «останньої таємниці УПА» — місця поховання її Головного
командира. Перша публікація — «Чутки щодо місця знищення пра-
ху командира УПА Романа Шухевича підтвердилися» — з’явилась у
рівненській газеті «Волинь». Там, власне, було надруковано відповідь
керівництва СБУ депутатові В. Червонію, про яку мова піде пізніше.
Згодом в обласних та всеукраїнських газетах з’явилася ціла низка
публікацій на цю тему5. До річниці «віднайдення» могили Головного
командира УПА Хмельницька обласна державна адміністрація ви-
дала навіть спеціальну книгу-альбом «Нескорені», в якій цей факт
уже трактується як незаперечний6. Чи не найактивніше обстоює цю
тезу краєзнавець Юрій Микольський, який не обмежився газетними
і журнальними публікаціями, а навіть видав спеціальну книжку7.
Проте цього разу справа пішла значно далі, ніж публікації чи ін-
формаційний резонанс: представники національно-демократичних
партій провелина ймовірному місці поховання кілька урочистих
вшанувань . Зокрема, 25—26 травня 2006 р. в с. Гуків Чемеровець-
кого району Хмельницької області відбувся перший всеукраїн-
ський конкурс патріотичної пісні ім. Р. Шухевича8. Тут уже постав
пам’ятник — величний базальтовий хрест із доволі дивним напи-
сом: «На цьому місці 9.03.1950 вознісся на Небо (дивне формулю-
вання, адже відомо, що Шухевич загинув у Білогорщі. — В. В.) ли-
царський дух Головного командира УПА, вірного сина українського
4 Так, до прикладу, повелися з тілом Петра Федуна – ‘Полтави’, див.: Вєдєнєєв Д.,
Биструхін Г. «Повстанська розвідка діє точно й відважно…» Документальна спад-
щина підрозділів спеціального призначення ОУН та УПА. 1940-1950-ті роки. – К.,
2006. – С. 139.
5 Див., напр.: Козловський Б. Прах Романа Шухевича на дні Збруча // Високий замок. –
2005. – 2 квіт.; Музиченко Я. Кістка в пам’яті. Таємниця «збручанських останків»:
чи належать вони справді командувачу УПА і чому уряд «не помічає» 100-літ ній юві-
лей Романа Шухевича // Україна молода. – 2006. – 28 черв. та ін.
6 Слободянюк П. Нескорені (Національно-визвольна боротьб а ОУН-УПА на чолі з
Романом Шухевичем). – Тернопіль, 2006.
7 Микольський Ю. Як упав головний командир УПА генерал-хорунжий «Тарас Чупринка»-
Роман Шухевич. – Білогорща–Львів–Карпати, 2007.
8 Слободянюк П. Нескорені. – С. 66.
народу, генерал а Романа Шухевич а, який загинув 5.03.1950 року під
м. Львів у нерівному бою з московсько-більшовицькими ординцями
в результаті підлої зради. Друже командир, твоя справа не вмре, не
загине». Документи та свідчення очевидців загибелі Шухевича аб-
солютно заперечують тезу про «підлу зраду» як причину цієї тра-
гічної події9. Та, на жаль, недоречності, пов’язані з «віднайденим»
місцем поховання Командира, на цьому не завершуються.
Аби розглянути цю справу детальніше, спробуємо проаналі-
зувати усі наявні матеріали, що стали підставою для сенсаційних
заяв. Більшість із них працівники Галузевого державного архіву
Служби безпеки (ГДА СБ) України зібрали в окрему архівну пап-
ку під назвою «Копії документів МДБ УРСР про обставини заги-
белі Головнокомандуючого УПА Романа Шухевича та матеріалів
пошуку відомостей про місце його поховання»10. Авторові недавно
вдалось ознайомитися з цими матеріалами в рамках діяльності ро-
бочої групи при державній міжвідомчій комісії у справах увічнення
пам’яті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів
України11. Судячи з реєстраційних записів архіву, з цими докумен-
тами до цього часу ознайомилися директор Карпатського музею ви-
звольних змагань Юрій Микольський та відомі історики Володимир
Сергійчук і Юрій Шаповал. Сумніви щодо можливості на їхній під-
ставі точно встановити місце поховання Романа Шухевича наразі
публічно висловив лише останній.
Окрема папка матеріалів, присвячених проблемі, з’явилася в
архіві СБУ не випадково. Адже протягом 1991—2006 рр. працівни-
кам цієї установи неодноразово доводилося відповідати на числен-
ні запити родини Головного командира, громадських організацій,
народних депутатів щодо місця його поховання. Відповідь була
незмінною: на основі наявних в архіві матеріалів встановити долю
9 Про обставини загибелі Головного командира УПА див.: Вєдєнєєв Д., Шаповал Ю.
Роман Шухевич: таємниця загибелі // Дзеркало тижня. – 2002. – 16–22 лют.
10 Галузевий державний архів Служби безпеки (далі – ГДА СБ) України. – Ф. 11. –
Спр. С-7448.
11 Уже після того як було підготовлено статтю, вийшов у світ 10-й том Нової серії
«Літопису УПА», де опубліковані ці документи. Див.: Літопис УПА. Нова серія. – К.–
Торонто, 2007. – Т. 10: Життя і боротьба генерала «Тараса Чупринки» (1907-1950) –
С. 677–701. Цікаво, що серед видавців цієї книги є архів СБУ, і при цьому ось як підписа-
на одна з ілюстрацій: «Пропам’ятний хрест на місці легендованого поховання с. п. ген.
Тараса Чупринки-Романа Шухевича с. Гуків Чемеровецького р-ну Хмельницької обл.».
326
ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ І СУЧАСНІСТЬ
327
№ 10ВОЛОДИМИР В’ЯТРОВИЧ МІСЦЕ ЗАХОРОНЕННЯ РОМАНА ШУХЕВИЧА…
тлінних останків Романа Шухевича неможливо. Серед великої кіль-
кості документів, що стосуються діяльності ОУН-УПА і належать
до цього архіву, немає матеріалів, які б висвітлювали проблему.
Інформація про Романа Шухевича в архівах СБУ (не тільки Київ-
ському, але й Львівському та Тернопільському) міститься у спра-
вах його соратників та близьких родичів, а саме: у справах Галини
Дидик, Дарії Гусяк, Ольги Ільків — зв’язкових командира; Анни
Конюшик — господині будинку в Білогорщі; дружини Наталії, се-
стри Наталії, сина Юрія, а також у справі-формулярі в одному томі
на самого Шухевича (копії з окремих її документів включені в пап-
ку, про яку йде мова, зі всією справою авторові ознайомитися поки
що не вдалося). За усною інформацією, отриманою від працівників
архіву, остання зі згаданих збірок матеріалів — це все, що зали-
шилося з великої кількатомної справи на Романа Шухевича, яку,
ймовірно, знищили працівники КҐБ на зламі 1980-х/1990-х рр.
Представлені ГДА СБ України документи показують, що пра-
цівники цієї установи не тільки проводили пошук матеріалів у сво-
їх сховищах, але й намагалися віднайти живих учасників операції
5 березня 1950 р. Саме ця робота незабаром дала результати: опи-
тано сім колишніх співробітників органів держбезпеки, які прожи-
вають у Львові та Києві і 1950 р. працювали у Львівській області. Усі
вони заявили, що організацією поховання тіл убитих тоді займався
комендант Управління МҐБ Львівської області Климчик. Подальші
пошуки показали, що до 1991 р. він жив у Львові, звідки згодом пе-
реїхав до Дніпропетровської області. На жаль, на момент початку
розслідування Климчук уже помер.
Також опитано колишнього начальника відділу зовнішнього
спостереження Управління МҐБ у Львівській області полковника
у відставці В. М. Кошевського, який брав участь у білогорській опе-
рації: стояв в оточенні на відстані п’яти кілометрів від місця подій.
Він заявив, що про ліквідацію трупа Романа Шухевича нічого не
знає, натомість певну інформацію можуть мати колишні оператив-
ні співробітники Управління Іван Костянтинович Бабенко і Олек-
сандр Іванович Болдін12. Спершу співробітники СБУ зв’язалися з
12 Довідка за наявними в Державному архіві СБ України документами про місце
поховання керівника ОУН і УПА Шухевича Романа Йосиповича вбитого 5 берез-
ня 1950 ро ку в с. Білогорща Львівської області. 13.03.2004. // ГДА СБ України. –
Ф. 11. – Спр. С-7448. – Арк. 60–61.
Сторінка книжки: Слободянюк П. Нескорені (Національно-визвольна
боротьб а ОУН-УПА на чолі з Романом Шухевичем). — Тернопіль, 2006. — 76 с.
328
ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ І СУЧАСНІСТЬ
329
№ 10ВОЛОДИМИР В’ЯТРОВИЧ МІСЦЕ ЗАХОРОНЕННЯ РОМАНА ШУХЕВИЧА…
Бабенком, який розповів про те, що робили з тілом Шухевича після
його загибелі. Отже, згідно з його свідченнями, труп доставили до
Управління МҐБ Львівської області (теперішня адреса — вул. Бан-
дери, 1), де медики підготували його до упізнання (ймовірно, за-
бальзамували). В упізнанні брали участь заарештовані учасники
ОУН-УПА та син загиблого Юрко. Бабенко стверджував, що труп
залишався на території Управління протягом 5—7 днів, а що стало-
ся з ним після цього, не знав. Наостанок Бабенко зауважив цікаву
річ: на його думку, О. І. Болдін нічого про цю справу не міг знати,
оскільки «особистої участі у заходах по ліквідації Р. Шухевича не
брав»13.
Розмова з Бабенком відбулася 12 березня 2004 р., а вже мен-
ше як за два місяці на ім’я керівництва СБУ надійшов черговий
запит у цій справі — від групи народних депутатів В. Червонія,
В. Черняка, Б. Загреви, О. Тягнибока та В. Асадчева. У відповідь
було відіслано листа від імені тимчасового виконувача обов’язків
Голови СБУ Сацюка з традиційним повідомленням про відсутність
інформації щодо можливого поховання. Здавалося, що справа чер-
говий раз на тому й зупиниться. Та вона отримала несподіваний
розвиток — відгукнувся колишній співробітник МҐБ О. І. Болдін,
який заявив, що брав участь у ліквідації тіла Р. Шухевича14. Саме
його двосторінкова заява стала основою для відповіді Голови СБУ
І. Смєшка депутатові В. Червонію від 1 грудня 2004 р., а ця відпо-
відь, своєю чергою, — для сенсаційних заяв, урочистостей, від-
криття пам’ятника.
Отже, в заяві О. І. Болдіна вказується, що в грудні 1998 р. до
нього звернувся колишній працівник МҐБ полковник Олександр
Семенович Гнап із проханням розповісти, де і коли було поховано
13 Довідка про бесіду з Бабенком І. К.16.03.2004 // ГДА СБ України. – Ф. 11. –
Спр. С-7448. – Арк. 62.
14 Текст заяви колишнього співробітника МДБ УРСР Болдіна О. І. 1.04.2004 // ГДА СБ
України. – Ф. 11. – Спр. С-7448. – Арк. 68–69; після первинної перевірки цієї заяви
керівництво архіву СБУ надіслало 24.06.2006 голові СБУ І. П. Смєшку рапорт із про-
позицією здійснити подальшу перевірку викладених у заяві фактів: Голові Служби
безпеки України Смєшку І. П. Рапорт. 24.06.2004 // Там само. – Арк. 66–67; дещо
пізніше, 29 червня, керівництво СБУ надіслало народному депутатові В. М. Червонію
листа, в якому інформувало, що служба отримала додаткову інформацію, яка по-
требує уточнення, після чого її повідомлять депутатові (Народному депутатові
України Червонію В. М. 29.06.2004 // Там само. – Арк. 70).
тіло Романа Шухевича. Цікаво, що керівництво СБУ, яке з 1992 р.
займалося вирішенням цієї ж проблеми, судячи з документів, нічо-
го не знало про ініціативу ветерана МҐБ, до того ж, СБУ знадобило-
ся значно більше часу, аби вийти на учасника подій березня 1950 р.,
аніж цьому ветерану. Але йдімо далі. Про події півстолітньої дав-
ності Болдін сказав: «Нас, групу оперативних працівників 2-Н МҐБ
України, зібрав разом начальник цього управління полковник Шо-
рубалка Іван Кирилович і поставив перед нами завдання: вивезти
Шухевича за межі Західної України і конспіративно спалити йо-
го»15. Виникає запитання: навіщо так далеко вивозити труп, адже
саме це може деконспірувати операцію? Проте, як свідчить у своїй
роботі історик Дмитро Вєдєнєєв, тіло іншого визначного провідника
ОУН, Романа Кравчука, вивезли за 300 км віді Львова і кремували
в лісовому масиві Житомирської області16. На жаль, автор у своїй
публікації не покликається на конкретний документ, що послужив
джерелом інформації про цей факт. Якщо джерело достовірне, то
цілком можливо, що за межі Західної України могли вивезти й тіло
Романа Шухевича.
Виконати завдання, за словами Болдіна, мали дев’ятеро осіб,
із них, крім автора заяви, ніхто не залишився живим. Спершу
група планувала поїхати на Житомир: за твердженням колиш-
нього емґебіста, на той час це була єдина нормальна дорога. Але
вже виїхавши зі Львова, вирішили повернути на Тернопіль. «Пе-
реїхавши Збруч, група і вантажний автомобіль з військовими у
вигідному місці повернули ліворуч через неглибокий придорож-
ній кювет, піднялися вгору на ліву придорожню смугу, на околи-
цю молодого лісу, де і вирішили почати кремацію тіла Шухевича.
Усю фізичну роботу із розвантаження дрів і потім виносу тіла з
машини, яке згодом поклали на підготовлену велику купу дрів,
политу бензином, зробили солдати. Оперативні співробітники на
відстані від вогнища оточили місце, щоб уникнути появи сторон-
ніх людей. Весь процес зайняв три з половиною години. Коли згас
вогонь і охололо попелище, весь попіл було зметено на брезент,
знесено вниз до ріки Збруч і з моста викинено в річку. Це було
15 Текст заяви колишнього співробітника МДБ УРСР Болдіна О. І. 1.04.2004 // ГДА СБ
України. – Ф. 11. – Спр. С-7448.– Арк. 68.
16 Вєдєнєєв Д., Биструхін Г. «Повстанська розвідка діє точно й відважно…» – С. 132.
330
ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ І СУЧАСНІСТЬ
331
№ 10ВОЛОДИМИР В’ЯТРОВИЧ МІСЦЕ ЗАХОРОНЕННЯ РОМАНА ШУХЕВИЧА…
дев’ятого березня тисяча дев’ятсот п’ятдесятого року. Збруч роз-
лився широко, і з того місця, де проходила кремація, було видно
бурхливий потік ріки. Після завершення завдання група поверну-
лась до Львова»17.
На жаль, Болдін не вказує, як через понад п’ятдесят років було
знайдено потрібне місце, а лише наголошує, що «якби не наполег-
ливість Олександра Семеновича і його детальне знання терену, ми
не знайшли б те, чого шукали». В кінці березня 2002 р., на місці кре-
мації О. І. Болдін з О. С. Гнапом встановили хрест, на якому написа-
ли роки народження і смерті Романа Шухевича.
Проте спробуймо розібратись із сенсаційними свідченнями до-
кладніше. Болдін вказує, що кремація відбулася 9 березня, тим
часом за словами Кошевського тіло щонайменше до 10 березня, а
може й до 12 -го, залишалось на упізнанні у Львові. Далі автор за-
яви вказує, що місце кремації було знайдено 2002 р., де встановле-
но хрест, тоді як СБУ ще 2004 р. була переконана, що жодних слі-
дів місця поховання виявити неможливо. Чому про знайдене місце
О. С. Гнап, який підтримував контакт із керівництвом СБУ і навіть
був радником її голови Смєшка, не повідомив Службі безпеки? За
словами Болдіна, місце знайдено завдяки старанням Гнапа, який
добре знав цей терен. Звідки він міг знати місце кремації, якщо сам
не брав у ній участі? Щоб з’ясувати ці питання, звернімося до свід-
чень самого Гнапа.
Перше, що впадає в око при ознайомленні з документом під
назвою «Інформація ветерана органів державної безпеки Укра-
їни Гнапа О. С. про пошук і встановлення місця поховання пра-
ху Р. Шухевича»18, — це стиль тексту. На відміну від сухої заяви
Болдіна, тут маємо замалим не художній твір, який починається
словами про «багатовікові стремління українського народу до його
незалежності і державної самостійності»19. Автор зробив гостро-
актуальні пасажі, які мали б пояснити його мотивацію: «Роздуму-
ючи над нашим життям, дітей та онуків наших, особливо з обріїв
17 Текст заяви колишнього співробітника МДБ УРСР Болдіна О. І. 1.04.2004. –
Арк. 69.
18 Інформація ветерана органів державної безпеки України Гнапа О.С. про пошук і
встановлення ймовірного місця поховання праху Р. Шухевича. 7.06.2004 // ГДА СБ
України. – Ф. 11. – Спр. С-7448. – Арк. 81–83.
19 ГДА СБ України. – Ф. 11. – Спр. С-7448. – Арк. 81.
332
ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ І СУЧАСНІСТЬ
333
№ 10ВОЛОДИМИР В’ЯТРОВИЧ МІСЦЕ ЗАХОРОНЕННЯ РОМАНА ШУХЕВИЧА…
наслідкі в Оранжевої революції, звернення Президента нашої дер-
жави В.А. Ющенка, держави, що вперше за свою 900-літню істо-
рію встає з колін і оновлюється, — подати один одному руку для
загальнодержавного примирення, — я вирішив викласти свої дум-
ки в пресі»20. З подальших слів Гнапа з’ясовуємо, що шукати місце
захоронення останків Романа Шухевича він почав 1998 р. Ще до
зустрічі з Болдіним йому вдалося дізнатися про те, що тіло було
спалене за межами Західної України. Після цього Гнап розпочав
пошук «конкретних виконавців цього акту вандалізму». Він зазна-
чає, що перевірив велику кількість архівних справ, опитав сотні
свідків. Чомусь його активна пошукова діяльність залишилася не-
помітною для СБУ, котра здійснювала паралельні пошуки. В кін-
ці 1999 р. від полковника І. К. Бабенка він дізнався про склад гру-
пи, яка проводила кремацію Шухевича. Слід нагадати: в розмові
з працівниками СБУ в березні 2004 р. Бабенко твердив, що нічого
про це не знає.
20 ГДА СБ України. – Ф. 11. – Спр. С-7448. – Арк. 81.
Будинок у с. Білогорща, місце загибелі Романа Шухевича (тепер музей)
Таким чином Гнап вийшов у своїх пошуках на Болдіна, якого,
до речі, у своїх свідченнях називає, чомусь, Бородіним. Відтак по-
чалися пошуки. Спочатку — на Рівненщині, в околицях м. Корця
і р. Корчик. Гнап це пояснює так: Болдін забув, що група, яка спо-
чатку справді їхала на Житомирщину, згодом повернула на пів-
день. Більше року пошуки тривали в неправильному місці. За цей
час Болдін переніс дві важкі хвороби: інфаркт і запалення леге-
нів, але його недуги не зупиняли Гнапа, для якого головним орі-
єнтиром слугували слова про те, що «з місця, де спалювали тіло
Р. Шухевича, було добре видно повноводну річку». Користуючись
таким «точним» вказівником, Гнап «перевірив усі мостові пере-
ходи через р. Збруч аж до м. Скали Подільської Тернопільської
області. Переїхавши через Скала-Подільський міст на лівий берег
Збруча, вдивившись пильно в рельєф тамтешньої місцево сті, я по-
бачив щось подібне до місцевості, про яку мені розказував Боро-
дін О.І., де проводилася вищезгадана акція кремації. Розповівши
керівництву СБУ, я взяв з собою в Києві Бородіна О.І. та виїхав
на границю Тернопільської та Хмельницької області. Як тільки
ми переїхали р. Збруч, Бородін сказав: “Оце і є те місце, яке ми
стільки років шукали”. Кілька годин він буквально кроками мі-
ряв відстань від дороги, оприділяючи місце згарища»21. Як бачи-
мо, описаний процес пошуків викликає більше запитань, аніж дає
відповідей. Як можна було точно знайти місце, керуючись винят-
ково розповіддю про події п’ятдесятирічної давності, почутою від
дев’яностолітньої людини? Район пошуків, судячи зі слів Гнапа,
був величезний: відстань від Корця Рівненської області до с. Гу-
ків Хмельницької (де нібито знайдено місце кремації) — близь-
ко 200 км!!! Згідно зі свідченнями Гнапа, пошуки завершилися
2002 р., і про їхній результат знало керівництво СБУ. Чому жодної
інформації про ці пошуки не містять матеріали Служби безпеки, в
яких детально описано власні заходи її працівників? Звідки Гнап,
ще до зустрічі з Болдіним, знав, що Шухевича спалено за межами
Західної України?
Усі ці питання турбували не тільки автора цих рядків, але й
співробітників СБУ, які намагалися перевірити отриману інформа-
цію. В процесі пошуку вони виявили одну непевну зачіпку. Це два
21 ГДА СБ України. – Ф. 11. – Спр. С-7448. – Арк. 82.
334
ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ І СУЧАСНІСТЬ
335
№ 10ВОЛОДИМИР В’ЯТРОВИЧ МІСЦЕ ЗАХОРОНЕННЯ РОМАНА ШУХЕВИЧА…
укази керівництва МҐБ від 16 березня 1950 р., обидва — про відзна-
чення співробітників відомства за участь у важливому завданні22.
Стосовно першого працівники архіву дійшли висновку, що це —
відзначення за участь у ліквідації Романа Шухевича23. Другий на-
каз містить прізвище О. І. Болдіна та А. Г. Кагановича, якого Болдін
називає серед організаторів кремації тіла. Відповідно, висувалася
робоча гіпотеза про те, що другий наказ був відзначенням учасни-
ків кремації. Проте прізвища інших, згаданих у другому наказі та у
свідченнях Болдіна, не збігаються, перевірити ж названих у друго-
му наказі осіб неможливо через відсутність даних про них у ГДА СБ
України, так і в Російському державному військовому архіві, куди
зверталися працівники СБУ. Тому дуже важко стверджувати, що
виявлений наказ підтверджує інформацію Болдіна.
Спробою підтвердити інформацію ветерана МҐБ були пошу-
ки на дні Збруча неподалік від вказаного місця. Вони дали неспо-
діваний результат: 4 і 6 жовтня 2005 р. на дні річки було знайде-
но залишки кісток, які, згідно зі звітом шукачів, були «схожі на
людські»24. Знахідка справді дивна, адже, по-перше, відповідно до
свідчень, жодних кісток не залишилося, мова йшла винятково про
розсипаний у ріці попіл, по-друге, важко уявити, як можна знайти
у річці кістки, які мали б пролежати у воді понад п’ятдесят років.
Зрештою, чому не доведено чи спростовано «схожість» кісток на
людські, не здійснено необхідної ДНК-експертизи, щодо можливої
належності цих кісток Романові Шухевичу.
Отже, знову замість відповідей запитання.
І ось, нарешті, головне з них: чому Голова СБУ Ігор Смєшко по-
дав цю неперевірену інформацію як факт встановлення місця, де
було знищено тіло Шухевича? Відповідь можна отримати, якщо
звернути увагу на дату надісланого депутатові Червонію листа —
1 груд ня 2004 р.25. Отже, вона не була виявом бажання якнайшвид-
22 Ці накази як головний доказ істинності версії Болдіна та Гнапа наводить у своїй ро-
боті Ю. Микольський, він навіть опублікував їхні фотокопії. Див.: Микольський Ю.
Як упав головний командир УПА… – С. 232–233.
23 Довідка. 02.07.2004 // ГДА СБ України. – Ф. 11. – Спр. С-7448. – Арк. 71–72.
24 Акт проведення водолазних робіт по обстеженню дна акваторії річки Збруч. Копія //
АЦДВР. – Папка «Матеріали про місце поховання Романа Шухевича».
25 Лист за номером 24/2-2507 від 1.12.2004. Народному депутату України Черво-
нію В. М. // ГДА СБ України. – Ф. 11. – Спр. С-7448. – Арк. 80; згодом його передру-
кували у пресі (див., до прикладу, газету «Волинь»).
ше повідомит и бодай
щось: від часу отри-
мання заяви Бол діна
минуло вісім місяців.
Більше того, здійсне-
на за той час перевір-
ка не дала додатко-
вих аргументів. Тобто
не було об’єктивних
підстав вважати, що
отриманий СБУ ма-
теріал вичерпує про-
блему місця похован-
ня Шухевича. Тому
висуваємо припущен-
ня, що відповідь було
зроб лено 1 грудня 2004 р. винятково з політичних мотивів. Ке рів ниц-
тво СБУ, вже усвідомлюючи незворотній характер Помаранчевої
революції, намагалося з найкращого боку показати себе патріотич-
но налаштованій громадськості і вже майже новому президентові
В. Ющенку. Саме тому Смєшко вирішив скористатися з не до кінця
перевіреної інформації. Схоже, що справу з «віднайденням» місця
по ховання Головного командира УПА можна розглядати в одному
контексті з поширеною на початку 2005 р. через закордонні ЗМІ ін-
формацією про велику роль СБУ в тому, що Помаранчева револю-
ція не завершилася кровопролиттям.
Політичні спекуляції довкола проблеми на тому не заверши-
лись. У березні 2006 р., напередодні парламентських виборів, коло
встановленого хреста відбувся великий мітинг, влаштований на-
ціонал-демократами. Місцева влада також активно намагається
використати «збручанську» версію, щоб привернути увагу до себе.
Так, Володимир Дольний, сільський голова Гукова, розташованого
неподалік «віднайденого» місця, в одному з інтерв’ю стверджував,
що місцеві жителі давно знали, де було спалено Романа Шухевича,
але переховували цю таємницю. Нещодавно, на Покрови, тут зно-
ву відбувся величний мітинг із вшанування пам’яті загиблого ко-
мандира УПА. Дуже добре, що героїв УПА вшановують за межам и
Західно ї України, сподіваємося незабаром це не буде дивиною для
Посмертне фото Романа Шухевича
336
ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ І СУЧАСНІСТЬ
337
№ 10
всієї України. Проте у відзначенні пам’ятних подій нашого славно-
го минулого ми повинні опиратися на перевірені історичні факти.
Ми не маємо права на догоду конкретній політичній ситуації в кра-
їні перекроювати минуле. Україна перейшла уже через сім деся-
тиліть такого ставлення до своєї історії, і з неї, очевидно, досить.
Роман Шухевич заслуговує на найвище відзначення в незалежній
Україні. Тому історики і широка громадськість повинні з великою
увагою ставитися до всього, що пов’язано з його життям і смертю,
тому ми повинні докласти максимум зусиль, аби знайти справжнє
місце поховання Головного командира УПА чи місце знищення
його тіла. Адже це місце стане святим для всіх патріотів України.
УКАЗИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 420/2007
ПРО ВІДЗНАЧЕННЯ 100-РІЧЧЯ
ВІД ДНЯ НАРОДЖЕНН Я РОМАНА ШУХЕВИЧА
З метою відзначення 100-річчя від дня народження одного з
чільних провідників українського визвольного руху 20-50-х років
XX століття, визначного військового та політичного діяча Романа
Шухевича, утвердження в суспільній свідомості об’єктивної оцінки
його діяльності постановляю:
1. Кабінету Міністрів України розробити за участю Національ-
ної академії наук України та затвердити план заходів з підготовки
та відзначення 100-річчя від дня народження Романа Шухевича,
передбачивши, зокрема:
організацію та проведення протягом 2007 року в населених
пунктах, пов’язаних з життям та діяльністю Романа Шухевича,
урочистостей з нагоди 100-річчя від дня його народження за учас-
тю представників органів виконавчої влади, органів місцевого само-
врядування, науковців та громадськості;
проведення у жовтні 2007 року в місті Києві наукової конферен-
ції, присвяченої життю та діяльності Романа Шухевича, а також те-
матичних конференцій, круглих столів в інших регіонах України;
демонстрацію у кінотеатрах та на телебаченні фільмів, присвя-
чених українському визвольному руху 20-50-х років XX століття,
життю та діяльності Романа Шухевича, організацію тематичних
виставок документів та матеріалів;
вирішення разом з Львівською обласною державною адміністра-
цією в установленому порядку питань щодо спорудження пам’ят-
ника Роману Шухевичу та встановлення на будинку, в якому він
народився, меморіальної дошки;
карбування та введення в обіг у встановленому порядку ювілей-
ної монети на відзнаку 100-річчя від дня народження Романа Шу-
хевича;
випуск в обіг поштової марки і конверта, присвячених 100-річ-
чю від дня народження Романа Шухевича, та здійснення спецпога-
шення поштової марки.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-65004 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0120 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:18:36Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | В’ятрович, В. 2014-06-21T18:41:02Z 2014-06-21T18:41:02Z 2007 Місце захоронення Головного командира УПА Романа Шухевича як предмет суспільних дискусій / В. В’ятрович // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2007. — Збірник 10. — С. 323-336. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. XXXX-0120 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65004 uk Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України Український визвольний рух Визвольний рух і сучасність Місце захоронення Головного командира УПА Романа Шухевича як предмет суспільних дискусій Article published earlier |
| spellingShingle | Місце захоронення Головного командира УПА Романа Шухевича як предмет суспільних дискусій В’ятрович, В. Визвольний рух і сучасність |
| title | Місце захоронення Головного командира УПА Романа Шухевича як предмет суспільних дискусій |
| title_full | Місце захоронення Головного командира УПА Романа Шухевича як предмет суспільних дискусій |
| title_fullStr | Місце захоронення Головного командира УПА Романа Шухевича як предмет суспільних дискусій |
| title_full_unstemmed | Місце захоронення Головного командира УПА Романа Шухевича як предмет суспільних дискусій |
| title_short | Місце захоронення Головного командира УПА Романа Шухевича як предмет суспільних дискусій |
| title_sort | місце захоронення головного командира упа романа шухевича як предмет суспільних дискусій |
| topic | Визвольний рух і сучасність |
| topic_facet | Визвольний рух і сучасність |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65004 |
| work_keys_str_mv | AT vâtrovičv míscezahoronennâgolovnogokomandirauparomanašuhevičaâkpredmetsuspílʹnihdiskusíi |