Роман Шухевич у спогадах сучасників
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український визвольний рух |
|---|---|
| Дата: | 2007 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65015 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Роман Шухевич у спогадах сучасників / М. Пелешок // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2007. — Збірник 10. — С. 257-266. — Бібліогр.: 45 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859984650025304064 |
|---|---|
| author | Пелешок, М. |
| author_facet | Пелешок, М. |
| citation_txt | Роман Шухевич у спогадах сучасників / М. Пелешок // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2007. — Збірник 10. — С. 257-266. — Бібліогр.: 45 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український визвольний рух |
| first_indexed | 2025-12-07T16:27:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
256
ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ РОМАНА ШУХЕВИЧА
257
№ 10
МАРІЯ ПЕЛЕШОК
РОМАН ШУХЕВИЧ У СПОГАДАХ СУЧАСНИКІВ
Незважаючи на значущість постаті Романа Шухевича в історії,
його діяльність ще й досі не досліджена належним чином. Однією з
причин цього є те, що величезний пласт документів та матеріалів,
пов’язаних з подіями першої половини ХХ ст., довго залишався не-
доступним1.
Кількість праць, присвячених ‘Тарасові Чупринці’, останнім ча-
сом збільшується, поступово зростає мемуарний доробок. У зв’язку з
цим необхідно систематизувати та конкретизувати деякі основні мо-
менти, від висвітлення яких залежить формування образу Головного
командира УПА не лише як політика, військовика, але й як людини2.
Глибше пізнання Шухевича-особистості допоможе ліпше зрозуміти
окремі аспекти тодішньої національно-визвольної боротьби.
Про Р. Шухевича як людину дізнаємося насамперед зі спогадів
бойових товаришів, друзів, знайомих генерал-хорунжого, з істо-
ричних джерел, що висвітлюють буремні події того часу, а також із
наукових публікацій3. Спогади про Романа Шухевича з’являлись у
різних журналах, зокрема у «Визвольному шляху» (суспільно-по-
літичний і науково-літературний місячник, який видавала «Укра-
їнська Видавнича Спілка» у Лондоні, тепер виходить у Києві) та
«Сучасності» (місячник літератури, мистецтва, суспільного життя,
що раніше виходив у Мюнхені, тепер — у Києві), а також окремими
книжками — в Нью-Йорку, Торонто, Парижі, Києві, Львові, Терно-
полі. Лише до 45-го тому «Літопису Української Повстанської Ар-
мії», який побачив світ у 2007 р., ввійшло 46 споминів про генерала4.
Біографічний матеріал у мемуарах, зазвичай, позначений
суб’єктивізмом і взагалі — «прив’язаний» до долі автора. Це робить
1 Прокоп М. Роман Шухевич-Чупринка й ОУН-УПА в 1943-1944 рр. // Сучасність. –
1976. – Ч. 1. – С. 75.
2 Літопис Української Повстанської Армії. – Торонто–Львів, 2006. – Т. 45: Генерал
Роман Шухевич – «Тарас Чупринка» Головний командир УПА. – С. 27.
3 Дашкевич Я. Роман Шухевич та його місце в історії України ХХ ст. Дослідницькі
проблеми // Роман Шухевич: постать на тлі доби Воюючої України / Упоряд. В.
Штокало. – Тернопіль, 2005. – С. 11.
4 Літопис Української Повстанської Армії. – Т. 45. – 539 с.
норматив у, а від того, наскільки фізіологічні та поведінкові власти-
вості особистості збігаються з її самосвідомістю та системою цінно-
стей, і від того, чи пощастить йому або їй знайти пару, яка потребує
людини саме такого типу, та утворити щасливий шлюб. Отже, не
тільки жінка повинна відповідати чоловікові, але й чоловік привер-
тає увагу жінки передовсім тими рисами, які важать для неї. Жінці
не менш важливо, ніж чоловікові, мати славу та авторитет. Через
суспільні закони вона, зазвичай, не може досягти такої влади, як
чоловік, тому шукає і переймає її у чоловіка. Мабуть, зайве гово-
рити, що чоловіки та жінки однаково прагнуть самоствердитися, не
змарнувати життя, — але ми звикли керуватися подвійною морал-
лю щодо статей. Усім відомо, що для жінки дуже важливо народити
дитину, але для чоловіка поява сина чи доньки також має неабияке
значення; від чоловіка ж чекають, окрім «другорядної участі у на-
родженні дитини», ще й суспільних досягнень, — заслугами перед
суспільством компенсується «меншовартість» у справі продовжен-
ня роду. Однак насправді це лише зорганізована за певними прави-
лами гра ролей, які переплітаються та навзаєм замінюються.
258
ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ РОМАНА ШУХЕВИЧА
259
№ 10МАРІЯ ПЕЛЕШОК РОМАН ШУХЕВИЧ У СПОГАДАХ СУЧАСНИКІВ
мусимо покладатись на скупі згадки та окремі фрази і робити пев-
ні виснов ки9. Оскільки ім’я генерала ‘Тараса Чупринки’ пов’язане
з УПА, то цілком природно, що висвітлення постаті Р. Шухевича,
його життя, політичної діяльності тісно перепліталося з тематикою
визвольної боротьби10.
Пропонована стаття зачіпає проблему: як сприймали та оціню-
вали особистість Р. Шухевича його сучасники. Розглядаючи споми-
ни про нього, слід пам’ятати, що йдеться про людину великої істо-
ричної ваги, тож при змалюванні її образу значну роль відігравали
і загальні соціально-політичні обставини, й індивідуальні погляди
авторів, які особисто були знайомі з генералом11.
Зі спогадів про дитинство і юність Романа Шухевича можна
зробити висновок, що виховувався він на патріотичних та гума-
ністичних традиціях свого роду. Мати Р. Шухевича, Євгенія, була
віруючою жінкою — в релігійному дусі вона виховувала й сина.
Одразу зазначимо, що в своєму житті Р. Шухевич великою мірою
керувався саме морально-релігійними принципами12.
Навчаючись у львівській Академічній гімназії, Р. Шухевич
мешкав у бабусі Герміни Шухевич, де познайомився з офіцером
УГА С. Шахом, який згодом написав цікаві спогади про цей час. Із
них ми дізнаємося, що худорлявого Романа вельми цікавили роз-
мови військовиків про військові операції, зброю. За словами С. Ша-
ха, Роман був мовчазний, часто перебував у товаристві старших,
уважно прислуховувався до розмов і завжди тривожив усіх неспо-
діваним «чому?». Також він любив відвідувати театральні (аматор-
ські) вистави13.
На формування особистості і світогляду Р. Шухевича великий
вплив мали родинні традиції, а також тогочасна міжвоєнна дійс-
ність. Як згадували пізніше його товариші по навчанню, неділями
Р. Шухевич із друзями часто відвідували львівські музеї, особливо
9 Кравців Б. Людина і вояк // Збірник на пошану ген. Романа Шухевича. – Мюнхен–
Лондон, 1990. – С. 93–95.
10 Сулима О. Історіографія про Романа Шухевича… – С. 173.
11 Там само. – С. 174.
12 Н. Н. Історія одного покоління // Визвольний шлях. – 1970. – Березень. – Кн. 3 (264). –
С. 317; Шах С. Роман Шухевич – символ незалежності // Шлях перемоги. – 1965. –
17 жовт. – Ч. 47; 5 груд. – Ч. 48.
13 Шах С. Роман Шухевич – символ незалежності. – Ч. 47–48.
спогади цінним джерелом біографічних досліджень, допомагає до-
відатися про світогляд людини, про її характер, взаємини з оточен-
ням. Слід брати до уваги, що, здебільшого, мемуарист прагне дава-
ти оцінку відтворюваним подіям і наведеним фактам з позицій, на
яких стояв тоді, коли вони відбувалися. Сказане стосується й мему-
арів про Р. Шухевича5.
Визначальною рисою таких творів є те, що автор описує насам-
перед події, у яких сам брав участь, пише про близьке і цікаве для
себе. Інші важливі ознаки — поетичність, ідеалізація, а подекуди —
надмірна критичність у зображенні. До цього типу літератури нале-
жать опубліковані у діаспорних періодичних виданнях нариси6.
Цінним та широко використовуваним джерелом для біографіч-
них досліджень, унікальність якого, втім, нині погано усвідомлю-
ють, є некрологи. Першу загальну характеристику Р. Шухевича як
людини знаходимо саме в повідомленні УПА-УГВР-ОУН про заги-
бель Головного командира УПА: «Політична й життьова принципо-
вість, безмежна особиста відвага, рухливість, жива й весела вдача,
простота в щоденному житті та поведінці, “тверда рука” й разом з
цим батьківська дбайливість про інших — ось характерні риси ха-
рактеру сл. п. генерала Шухевича — Чупринки, що ними Він скрізь
і завжди завойовував собі симпатії, створював життєрадісний, ба-
дьорий настрій, закликав на безстрашну, безкомпромісну і тверду
боротьбу з ворогами України»7. Низка подібних творів-некрологів
містять мемуарний елемент: наприклад, нарис В. Лаби «Славний
син свойого роду й рідного народу» та стаття М. Лебедя «В пам’ять
Голови Генерального Секретаріату УГВР»8.
Одначе глибоких мемуарних праць з історії визвольної бороть-
би немає, та й, зрештою, не могло бути. В умовах суворої конспірації
не розголошували інформації про особисті зустрічі, контакти. Тож
5 Сулима О. Історіографія про Романа Шухевича (за фондами науково-довідкової бібліо-
теки Державного архіву Тернопільської області) // Роман Шухевич: постать на тлі
доби Воюючої України. – С. 170–175.
6 Там само. – С. 174.
7 Літопис Української Повстанської Армії. – Т. 45. – С. 286.
8 Лаба В. Славний син свойого роду й рідного народу. Пам’яті пок. Командуючого гене-
рала УПА Романа Шухевича // Літопис Української Повстанської Армії. – Т. 45. –
С. 66–67; Лебедь М. В пам’ять Голови генерального Секретаріату УГВР // До
зброї! – 1950. – Листопад. – Ч. 8 (21). – С. 5–6; Турко Р. Роман Шухевич, якого я
знав // Вісник ОЧОСУ. – Ч. 9. – 1988. – С. 25–28.
260
ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ РОМАНА ШУХЕВИЧА
261
№ 10МАРІЯ ПЕЛЕШОК РОМАН ШУХЕВИЧ У СПОГАДАХ СУЧАСНИКІВ
коротко, чітко, прямо, але чемно і приязно. Гімназійна молодь часто
влаштовувала свята, в яких він брав активну участь19.
В. Янів писав, що Роман Шухевич був «завжди ввічливо усміх-
нений модерно вдягнений, спокійний у ході, пильний у студіях». Він
так окреслює юнацький характер Р. Шухевича: «спокійний, завжди
зрівноважений, вдумливий, енергійний, доступний, товариський,
захоплений спортовець, але притім веселої вдачі»20.
Богдан Чайківський у спогадах про пізніший період життя
Р. Шухевича показує його як веселу, товариську людину, котра
була душею будь-якої компанії. В пам’яті сучасника залишились
глибока ерудиція та музичний талант майбутнього провідника на-
ціонально-визвольних змагань на українських землях21.
У мемуарах «Історія одного покоління» невідомий автор так
описує діяльність Р. Шухевича у Закарпатській Україні: «Всі, хто
мали щастя пережити карпатську епопею, ніколи не забудуть смі-
ливих планів чотаря Щуки, його рішучости та оптимізму. Скільки
разів його веселі завваги та його самопевність рятували критичне
положення!»22.
М. Кальбі — одному з соратників Р. Шухевича в Дружинах укра-
їнських націоналістів — він запам’ятався надзвичайно релігійною,
сентиментальною та музично обдарованою людиною. М. Кальба роз-
повідає, що часто після занять до Провідника заходили старшини
і не раз були свідками, як він, утомлений, кладучись спати, ставав
на коліна та молився23. За його ж словами, Р. Шухевич був прямим
і відвертим. Невисокий ростом, він, проте, не ставав на п’єдестал,
щоб видаватися вищим духовно або фізично поміж своїх стрільців.
Р. Шухевич був вільним від комплексів і легко налагоджував кон-
такти з людьми. Ніколи не любив похвал, відзначень. Ніколи не летів
за почестями. Віддав керівництво куренем Є. Побігущому як більш
досвідченому військовику, хоча міг сам зайняти краще становище24.
19 Ярошевський Л. Спомини про Тараса Чупринку. – С. 88–89.
20 Янів В. Шухевич-Чупринка – символ і людина. – С. 304.
21 Дзира І. Успішний бізнесмен Роман Шухевич // http: // www.lviv.proua.com.
22 Н. Н. Історія одного покоління. – С. 317; Стефан А. Зустріч з пор. Б. Щукою в Хусті
// Америка. – 1970. – 6 трав.
23 Кальба М. Роман Шухевич як провідник, командир, людина // Літопис Української
Повстанської Армії. – Т. 45. – С. 351–356.
24 Там само. – С. 354.
захоплюючись історією та образотворчими мистецтвами. Він брав
участь в історичних проходах вулицями Львова та його околицями,
зокрема до Чортової Скелі, що стала місцем пластового таборуван-
ня. У багатьох споминах описано випадок, коли взимку 1923 р. на
р. Західний Буг, що протікає через Кам’янку Струмилову, Р. Шу-
хевич урятував життя підліткові, який провалився під кригу. Піс-
ля цього Р. Шухевич важко перехворів бронхітом. Про його відвагу
свідчить те, що під час 2-ї Обласної пластової зустрічі 2—6 серпня
1925 р. на скелях Довбуша коло с. Бубнище в Карпатах на важко-
доступній прямовисній скелі Вежа Роман Шухевич та Іван Сенів
закріпили український синьо-жовтий прапор на місці вивішеного
ще в часи Першої світової війни австрійського14.
Друзі Р. Шухевича з Пласту згадували, що він сумлінно і вчасно
виконував усі пластові накази та настанови, ніколи не пропускав
без поважної причини ранкової спортивної руханки на площі «Со-
кола-Батька»15.
До жінок Роман Шухевич завжди ставився з повагою, як справ-
жній джентльмен. Можна сказати, що він був спартанцем душею
і тілом. Одна з його тодішніх знайомих Оксана згадувала: «Мені
дуже імпонував цей серйозний і енергійний хлопець, що вмів також
дотепно пожартувати»16.
Професор Р. Шухевича в Академічній гімназії у Львові В. Лаба
згадував про його сильну віру в Бога, називаючи Романа «зразко-
вим практикуючим християнином»17. Л. Ярошевський писав: «Він
був скромним, але принциповим, працьовитим, дуже обов’язковим
і на свій вік серйозним, та притому веселої, погідної і нагідної вдачі,
завжди приязно успосіблений до своїх товаришів»18. Він же вказу-
вав, що Роман був уважний до викладів, на запитання відповідав
14 Підгайний Б. Спогад про юні літа Романа Шухевича // Вісті Комбатанта. –
Торонто–Нью-Йорк. – 1975. – № 2 (76). – С. 31–38; Янів В. Шухевич-Чупринка –
символ і людина // Визвольний шлях. – Лондон, 1955. – Березень. – Кн. 3. – С. 303.
15 Ярошевський Л. Спомини про Тараса Чупринку // Літопис Української Повстанської
Армії. – Т. 45. – С. 88–89.
16 Оксана. Спомин львов’янки // Визвольний шлях. – 1970. – Березень. –Кн. 3 (264). –
С. 331–334; Кр-ний Ю. [Богдан Підгайний]. Весільний марш Ґріґа. Спомин про Романа
Шухевича // Український самостійник. – 1951.– Березень – Ч. 29. – С. 3.
17 Лаба В. Славний син свойого роду. – С. 66–67.
18 Ярошевський Л. Спомини про Тараса Чупринку. – С. 88–89.
262
ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ РОМАНА ШУХЕВИЧА
263
№ 10МАРІЯ ПЕЛЕШОК РОМАН ШУХЕВИЧ У СПОГАДАХ СУЧАСНИКІВ
з батьком тепло і з любов’ю описав у споминах Ю. Шухевич-Бере-
зинський30.
П. Дужий згадував: незважаючи на те, що Р. Шухевич у струк-
турах ОУН і УПА посідав найвищі становища, у спілкуванні з людь-
ми він був завжди врівноважений, коректний, відвертий. Також
Головний командир був стриманою людиною — ніколи не підвищу-
вав голосу, хоча інколи, як військовикові, йому годилося б давати
інструкції та пояснення, а передовсім накази, більш акцентовано.
Підлеглі-упівці в бойових умовах зверталися до Шухевича словами
«друже командир», а оунівці — «друже провідник». Але в різних
випадках, і за бойових, і не бойових обставин, усі бачили в ньому
передовсім зверхника, а отже громадянина з незвичайно високим
авторитетом31.
Р. Шухевич був дуже товариський, не любив непристойних
жартів і оповідок, а про аматорів таких історій говорив, що їм «гниє
мозок». Був скромний і вдумливий та незвичайно здисциплінова-
ний і серйозний у важливих справах.
О. Логуш, згадуючи про зустріч із Р. Шухевичем на Конференції
поневолених народів 21—22 листопада 1943 р., писав: «Не виділявся
нічим зі свого оточення. Але око ніким не розпізнаного Командира
не поминуло нічого, що варте уваги. В чудесному настрої Командир
ділився спостереженнями і враженнями з дороги, розказував живо
і дотепно багато цікавих подробиць». І далі: «В його живій пам’яті
не тільки збереглися назви сіл, місцевостей, псевдо старшин і ор-
ганізаторів районів, а й відразу склалась правильна оцінка вперше
зустрінутих окремих людей […] Він нав’язував принагідні розмови
з вояками і старшинами і зручно, непомітно наводив балачки на по-
літичні теми. І тут, подібно, як в інших ситуаціях, його висока куль-
тура, товариська виробленість та вроджений дар співжити з людь-
ми створювали відразу атмосферу вояцької щирости»32.
Коли в хаті, де перебували вояки, знаходилось піаніно, Р. Шу-
хевич міг заграти якусь популярну народну чи стрілецьку пісню.
30 Шухевич-Березинський Ю. Мої зустрічі з батьком // Літопис Української
Повстанської Армії. – Т. 45. – С. 234–236.
31 Дужий П. Деякі риси характеру Романа Шухевича. До 44-х роковин трагічної загибелі
Головнокомандувача УПА // Шлях перемоги. – 1994. – 5 берез. – Ч. 10 (2082). – С. 3.
32 Логуш О. Командир Чупринка на Конференції поневолених народів (уривки зі спогадів)
// Визвольний шлях. – 1970. – Березень. – Кн. 3 (264). – С. 347–350.
Варто відзначити, що й інші тогочасні військовики змальовують
Р. Шухевича людиною неамбітною, далекою від прагнення до влади
заради влади. Майор Є. Побігущий характеризував Р. Шухевича як
людину винятково скромну, готову працювати в ім’я національно-
визвольної справи на будь-якій посаді. Водночас, дізнаємося, що
у стосунках з підлеглими він був демократичним, поділяв з ними
труднощі фронтового життя. Коли було потрібно, відвідував най-
віддаленіші пости у лісах; як простий вояк, тягнув із болота застряг-
лу машину; під час бою перев’язував та допомагав транспортувати
поранених25.
Сучасники Р. Шухевича згадують, що він «був з природи лю-
диною веселої вдачі, твердо обстоював свої погляди, але не відмов-
лявся їх ревізувати у зустрічі з переконливими аргументами»26.
Всі вони відзначали такі риси його характеру, як висока ідейність,
пильність, точний і холодний розрахунок, а також уміння налаго-
джувати стосунки з оточенням27.
Спогади, які стосуються періоду 1943—1950 рр. розповідають
лише про окремі епізоди, що пов’язано з потребами підпільної кон-
спірації.
Про зустріч із командиром розповів колишній вояк УПА ‘Сме-
река’, даючи нам немовби останню фотографію Шухевича — ‘Чу-
принки’: «В густих корчах чекає на нас група людей, між ними —
Провідник. Большевицька шинеля накинена на плечі, пиріжок
(пільотка) насунений на чоло, а з-під нього — грізні на перший
погляд очі. Але тільки на перший погляд, бо коли придивитись, то
вони добрі, лагідні і дуже веселі»28. І далі: «Поволі перестаю слухати
і дивлюся на Провідника. При денному світлі бачу, як дуже він змі-
нився за останній час. Схуд, постарів, стомився. Колір його волосся,
що так добре скривав сиві волоски, не спроможний вже їх сховати.
Їх забагато вже з’явилось…»29. Свої нетривалі, але яскраві зустрічі
25 Рен Є. Спогади про генерала Романа Шухевича // Визвольний шлях. – 1970. –
Березень. –Кн. 3. – С. 342.
26 Роман Шухевич: постать на тлі доби Воюючої України. – С. 159.
27 Кравців Б. Людина і вояк // Збірник на пошану ген. Романа Шухевича. – Мюнхен–
Лондон, 1990. – С. 93–95.
28 Смерека. Зустріч з командиром // Визвольний шлях. – 1970. – Березень. –
Кн. 3 (264 ). – С. 350–352.
29 Смерека. Зустріч з командиром. – С. 352.
264
ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ РОМАНА ШУХЕВИЧА
265
№ 10МАРІЯ ПЕЛЕШОК РОМАН ШУХЕВИЧ У СПОГАДАХ СУЧАСНИКІВ
І. Козак запам’ятала Р. Шухевича як приємного співрозмовни-
ка, котрий умів слухати і співпереживати38.
Прикметною рисою характеру ‘Тараса Чупринки’ було те, що
він вимогливо ставився до виконання обов’язків, але водночас ці-
нував людське життя й легковажно не наражав своїх підлеглих на
небезпеки, навіть якщо від цього залежала доля його власної сім’ї.
Спогади зв’язкової Г. Дидик про останній період життя генерала
цікаві щодо його особистісної характеристики. З них випливає, що
в цей час Командирові був притаманний деякий фаталізм. Г. Дидик
розповідає, як під час другої поїздки в Одесу 1949 р. Р. Шухевич,
купаючись у морі, загубив медальйончик із зображенням Божої
Матері, він сказав тоді: «Я згубив, уже не знайду. Це значить, що
я скоро загину». Цікаво, однак, що Ю. Шухевич бачив цей медаль-
йон на грудях у загиблого батька, коли проходило упі знання тіла,
про це він написав у спогадах39. Крім того, в останній період під-
пільної діяльності Р. Шухевич мав деякі проблеми зі спілкуванням:
«З людьми треба було говорити про звичайні побутові справи, про
якісь дрібниці, а йому це було важко. Хоч провідник був дуже весе-
лий, мав почуття гумору, що йому в житті дуже помагало»40. Г. Ди-
дик згадує Р. Шухевича як досить рішучу і водночас доброзичливу
людину, відзначає його широку ерудицію, добре знан ня німецької
мови, прагнення самотужки вивчити англійську. Про його велику
любов до своїх дітей свідчить епізод, який стався після невдалої
спроби визволити їх із дитбудинку: «Провідник був сам. Я побачила
сльози в його очах. То був лише момент якоїсь депресії. Але поза
тим він тримався добре. Провідник усе був душею товариства. Він і
гарно співав. Один раз ми були у Львові у людей, в яких було форте-
піано. Тоді, здається він останній раз в житті заграв. Пам’ятаю, грав
тоді Гріга. Але то були рідкісні хвилини»41.
О. Гусяк зазначає, що навіть з короткої розмови з генералом
можна було зрозуміти, що це високоосвічена людина. Вона ж згаду є,
що Провідник ніколи не погоджувався на кращі умови житт я в
38 Козак І. З політичного і людського профілю генерала Тараса Чупринки // Літопис
Української Повстанської Армії. – Т. 45. – С. 362.
39 Шухевич-Березинський Ю. Мої зустрічі з батьком. – С. 234–236.
40 Дидик Г. Спомини // Жовтень. – 1992. – № 9-10.
41 Там само.
До речі, у співавторстві з Ю. Лопатинським він створив одну з улюб-
лених маршових пісень Українського легіону «Марширують добро-
вольці». Любив співати, жартувати, а також загадувати стрільцям
дитячі загадки. Одним словом, у товаристві ‘Тараса Чупринки’ всі
почували себе вільно, невимушено і легко33.
Зрозуміло, така товариськість та людяність Р. Шухевича впли-
вали на психологічну атмосферу, в якій співпрацювали та спілку-
вались учасники визвольного руху34.
Про перебування ‘Тараса Чупринки’ у підпільно-конспіратив-
ній «хаті» в с. Княгиничі написав у споминах Л. Полюга. Він так зма-
лював образ Головного командира УПА: «Красивий, горда постава,
відкрите, приємне обличчя, обрамлене хвилястим русявим волос-
сям». Запам’яталася йому любов Романа Шухевича до дітей: «Він
узяв маленьку Дзвінку на руки, поцілував її, і я побачив, з якою
теплотою і любов’ю ставиться наш командир до дитини». Даючи мо-
ральну оцінку Р. Шухевичу, Л. Полюга зазначає: «Провідник сво-
єю поведінкою, своїм ставленням до нас завжди подавав приклад
культурної, тактовної людини. Жодної роботи не соромився»35.
Колишні зв’язкові генерала зазначають, що той виявляв до учас-
ниць визвольних змагань особливу повагу, розуміння та довіру.
О. Ільків згадує, як Р. Шухевич розповідав про свою молодість:
«Ми, молоді хлопці, любили пожартувати на тему наших подруг з
ОУН, дивилися на зовнішність, на гарні ноги. Так ми зустріли Да-
рію Ребет. Але коли ми почули, як вона виступає, здивувалися її
розуму, і тоді вже не сміли дивитися на неї інакше, як з глибокою
пошаною»36.
Р. Шухевич цікавився творчими здібностями жінок і підтриму-
вав їх. ‘Роксоляна’ зауважує: «Як прискіпливо, з увагою й радіс-
тю перечитував провідник Шухевич оповідання Богдани Світлик
(літературний псевдонім “Марія Дмитренко”), реагував на кожне
слово»37.
33 Логуш О. Командир Чупринка на Конференції поневолених народів… – С. 348.
34 Кук В. Головний командир УПА генерал-хорунжий Роман Шухевич // Літопис
Української Повстанської Армії. – Т. 45. – С. 470–480.
35 Полюга Л. Шляхами спогадів 1944-1956 рр. – Львів–К., 2003. – С. 168.
36 Ільків О. Роман Шухевич в моєму житті // Літопис Української Повстанської
Армії. – Т. 45. – С. 432.
37 Там само. – С. 433.
266
ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ РОМАНА ШУХЕВИЧА
267
№ 10
ЄВГЕН ЛУНЬО
ПОСТАТЬ РОМАНА ШУХЕВИЧА В ОПОВІДНОМУ
ФОЛЬКЛОРІ ЯВОРІВЩИНИ
Оскільки ця стаття є фольклористичною, для читачів-істориків
спочатку варто коротко з’ясувати два питання. Перше — відмін-
ність предмету дослідження в історії та фольклористиці при одно-
му об’єкті (у нашому випадку об’єктом наукового вивчення є особа
Романа Шухевича). І друге — проблема інтегральної співпраці між
дослідниками історії та фольклору.
Для істориків Р. Шухевич — реально-історична постать, чий
образ складається на основі фактів, конкретних подій, документів,
правдивих свідчень, точних дат, чисел. При цьому одне з важливих
завдань — відділити достовірні факти від неточних, помилкових та
сфальсифікованих. Тим часом фольклористи досліджують образ
цієї особи в усній народній творчості. При цьому розглядається як
логічно-смислова, так і психологічна інтерпретація постаті Р. Шу-
хевича у народному середовищі. Специфіка відображення й оціню-
вання дійсності у фольклорі, серед іншого, полягає в органічному
поєднанні міфологічного світосприйняття, яке у фантастичних об-
разах творить ілюзорну дійсність, зі світосприйняттям історичним,
що у своїй суті є більш аналітичним і критичним, заснованим на ви-
разнішому розмежуванні реального та уявного1.
Зазвичай вважають, що міфологічне мислення притаманне лише
архаїчному, казковому пластові усної народної творчості, проте, як
слушно зазначає польський учений Діонізіуш Чубала, світ усе ще не
відвернувся від магічно-міфологічного мислення й світосприйнят-
тя. Міфологізм у дещо модифікованій формі й сьогодні присутній у
масовій народній культурі, зокрема й у повстанському фольклорі,
впливаючи при цьому на людські погляди та мотивуючи вчинки2.
1 Ширше див.: Луньо Є. Дорога до свого національного «я». Кілька думок про народний
епос – замість вступу // Народний епос. Українська література: програмні тексти,
ілюстрації, пояснення, завдання, тести / Автор-упоряд. Є. Луньо. – Сер. «Усе для
школи», 10 клас. – Вип. 12. – К., 2002. – С. 4.
2 Чубала Д. В сторону новой эпики // Усна епіка: етнічні традиції та виконавство:
Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої пам’яті Ф.Колесси та
А.Лорда. – К., 1997. – Ч. 2. – С. 140.
підпілл і: харчувався, спав, одягався, як і всі інші. Не носив жодних
відзнак, але і він сам, і його оточення завжди дбали про чистоту та
охайність. Тонко відчував і сприймав гумор, любив пожартувати і
поспівати. Був музикальний, мав абсолютний слух42.
Цікаво розповідає про Р. Шухевича В. Кук: «Такий як усі, і тро-
хи не такий — виділявся своєю силою волі, сконцентрованістю дум-
ки, цілеспрямованою енергією»43. Він же відзначає толерантність
Р. Шухевича, вказуючи, що хоч той був глибоко віруючим, але не
показував цього і однаково ставився до всіх церков, а також до не-
віруючих.
Щоб бути в курсі світової політики, Р. Шухевич регулярно про-
слуховував закордонні радіопередачі. Він постійно поглиблював
свої знання, зокрема, уважно читав марксистську літературу44.
Водночас, як згадує В. Кук, Р. Шухевич сам суворо дотримував-
ся у всьому військового порядку й дисципліни, не терпів незібра-
ності. Того ж вимагав і від інших. Генерал не любив пустослів’я, а
цінував у людях діловитість та бойову мужність45.
Зі спогадів сучасників перед нами постає образ високомораль-
ної, релігійної, освіченої і вихованої людини. Саме так описують
вони ‘Тараса Чупринку’. Беручи до уваги значення Р. Шухевича в
історії визвольного руху, можна стверджувати, що це була складна
і багатогранна особистість.
Підсумовуючи, слід зазначити, що мемуарна література може
стати суттєвим доповненням до джерельної бази для всебічного до-
слідження біографії Романа Шухевича.
42 Гусяк О. Роман Шухевич – людина особлива // Літопис Української Повстанської
Армії. – Т. 45. – С. 435–437.
43 Кук В. Головний командир УПА генерал-хорунжий Роман Шухевич. – С. 475.
44 Там само. – С. 476–477.
45 Там само. – С. 470–480; Галаса В. Пам’яті великого воїна і політичного діяча Романа
Шухевича // Літопис Української Повстанської Армії. – Т. 45. – С. 463–464; Галаса
В. Штрихи до портрета Романа Шухевича-Тараса Чупринки // Визвольний шлях. –
2000. – Кн. 3. – С. 47–49.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-65015 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0120 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:27:35Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пелешок, М. 2014-06-21T18:49:36Z 2014-06-21T18:49:36Z 2007 Роман Шухевич у спогадах сучасників / М. Пелешок // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2007. — Збірник 10. — С. 257-266. — Бібліогр.: 45 назв. — укр. XXXX-0120 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65015 uk Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України Український визвольний рух Життя та діяльність Романа Шухевича Роман Шухевич у спогадах сучасників Article published earlier |
| spellingShingle | Роман Шухевич у спогадах сучасників Пелешок, М. Життя та діяльність Романа Шухевича |
| title | Роман Шухевич у спогадах сучасників |
| title_full | Роман Шухевич у спогадах сучасників |
| title_fullStr | Роман Шухевич у спогадах сучасників |
| title_full_unstemmed | Роман Шухевич у спогадах сучасників |
| title_short | Роман Шухевич у спогадах сучасників |
| title_sort | роман шухевич у спогадах сучасників |
| topic | Життя та діяльність Романа Шухевича |
| topic_facet | Життя та діяльність Романа Шухевича |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65015 |
| work_keys_str_mv | AT pelešokm romanšuhevičuspogadahsučasnikív |