Гральні кості (ІІ тис. до н. е. — XIV ст. н. е.) з колекції Національного музею історії України

Стаття вводить до наукового обігу унікальну колекцію грального приладдя (астрагалів та кубиків) зі збірки музею. В статье дана характеристика 209 астрагалов и 10 кубиков из собрания музея. В коллекции присутствуют практически все типы и виды астрагалов, а также кубики разной формы. Большинство артеф...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологія
Date:2009
Main Authors: Стрельник, М.О., Хомчик, М.А., Сорокіна, С.А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2009
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65267
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Гральні кості (ІІ тис. до н. е. — XIV ст. н. е.) з колекції Національного музею історії України / М.О. Стрельник, М. А. Хомчик, С.А. Сорокіна // Археологія. — 2009. — № 2. — С. 34-49. — Бібліогр.: 59 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860115547121778688
author Стрельник, М.О.
Хомчик, М.А.
Сорокіна, С.А.
author_facet Стрельник, М.О.
Хомчик, М.А.
Сорокіна, С.А.
citation_txt Гральні кості (ІІ тис. до н. е. — XIV ст. н. е.) з колекції Національного музею історії України / М.О. Стрельник, М. А. Хомчик, С.А. Сорокіна // Археологія. — 2009. — № 2. — С. 34-49. — Бібліогр.: 59 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологія
description Стаття вводить до наукового обігу унікальну колекцію грального приладдя (астрагалів та кубиків) зі збірки музею. В статье дана характеристика 209 астрагалов и 10 кубиков из собрания музея. В коллекции присутствуют практически все типы и виды астрагалов, а также кубики разной формы. Большинство артефактов публикуется впервые. Исследованный материал позволяет проследить процесс эволюции игрового инвентаря в течении длительного времени, а также определить место, которое принадлежало играм в повседневной жизни древнего населения Украины. The article presents a description of 209 knucklebones and 10 dice from the Museum’s collection. The collection includes practically all kinds and types of knucklebones as well as dice of various shapes. Most of artefacts are published for the first time. The material studied allows the authors to trace the process of evolution of playing stock during a long period, and also to determine the role of games in everyday life of ancient habitants of Ukraine.
first_indexed 2025-12-07T17:36:01Z
format Article
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 34 Публікації археологічних матеріалів Гра, як один з основних видів діяльності люди- ни, стала предметом дослідження багатьох на- укових дисциплін, таких як філософія, соціо- логія, культурологія; математичну теорію ігор започаткували Д. Нейман і О. Моргенштерн. Нідерландський філософ Й. Хейзинга розви- вав ідею, що гра є всеосяжним проявом культу- ри (Хейзинга 1997). Серед науковців ведуться суперечки з приводу часу появи гри і першості між трудовою й ігровою діяльністю, хоча на- явність ігор у тварин свідчить про глибоку біо- логічну вкоріненість цього явища. Гра виконує багато функцій, перш за все, навчальну під час соціалізації молодого покоління і, звичайно, розважальну для старшого. Існує багато кла- сифікацій ігор, загалом їх можна поділити на дитячі, спортивні, інтелектуальні, азартні. За стратегією виділяються такі, де перемога по- вністю залежить від щасливого випадку (кос- ті); ігри, в яких результат залежить і від збігу обставин, і від вміння гравця (на зразок сучас- них нард); і нарешті, ігри, в яких перемога по- вністю визначається мистецтвом гравця (шаш- ки, шахи) (Гутер, Полунов 1980). Археологіч- на наука зі свого боку здатна зробити значний внесок у вивчення історії ігрової діяльності, оскільки під час гри використовувався певний ігровий інвентар. Значна колекція артефактів ІІ тис. до н. е. — ХІV ст. н. е., пов’язаних з інтелектуально- азартними і розважальними іграми, зберігаєть- ся у Національному музеї історії України. Це різноманітні гральні кості та кульки, фішки, шашки та шахові фігурки. Найчисленнішу гру- пу експонатів становлять гральні кості, зокре- ма, астрагали (альчики, бабки), що нарахову- ють 209 одиниць зберігання, та кубики — кос- ті у формі куба, паралелепіпеда, біпірамідальні та неправильної форми (10 од. збер.). Гра в кості була однією з найбільш популяр- них, поширених та улюблених ігор більшості народів світу, грали в неї і на сучасній території України, що підтверджено археологічними роз- копками. Попри те, що гральні кості є доволі численним матеріалом, ця категорія знахідок так і не стала предметом спеціального розгляду. Кілька робіт присвячено гральним костям з окремих пунктів, поверхові згадки про цей ма- теріал трапляються у працях різних вчених. Гральні кості доби катакомбної культури дослі- джували Л.С. Клейн (Клейн 1997; Klejn 1999), С.М. Санжаров (Санжаров 1988), альчики зруб- ної культури вивчали І.Ф. Ковальова (Ковалева 1989), В.В. Циміданов та Н.А. Чаур (Цимида- нов, Чаур 1997; Цимиданов 2001), гральним кос- тям з Пантікапею присвячено ґрунтовну статтю Т.В. Блаватської (Блаватская 1959). Ок ремі роз- діли у своїх роботах по косторізному ремеслу присвятили іграм Б.Г. Петерс (Петерс 1986) та В.Є. Флерова (Флёрова 2001). Ігрове при- ладдя періоду Київської Русі досліджували Г.Ф. Корзухіна (Корзухина 1963) та М.С. Сер- гєєва (Сергєєва 1996). Майже повсюдно під час розкопок археоло- ги знаходять астрагали для гри в бабки. Астра- гал (від грец. στργαλος; лат. — talus) — та- ранна кістка метатарзального суглоба задніх кінцівок свійської або дикої парнокопитної тварини 1. В археологічній літературі поширено неточне визначення його, як кістки першого суглоба третього або четвертого пальця коня, бика, кози та інших тварин (Петерс 1986, с. 78; Скржинская 2000, с. 116; Черняков, Лежух © М.О. СТРЕЛЬНИК, М.А. ХОМЧИК, С.А. СОРОКІНА, 2009 М.О. Стрельник, М.А. Хомчик, С.А. Сорокіна ГРАЛЬНІ КОСТІ (ІІ тис. до н. е. — ХІV ст. н. е.) З КОЛЕКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Стаття вводить до наукового обігу унікальну колекцію грального приладдя (астрагалів та кубиків) зі збірки музею. К л ю ч о в і с л о в а: гра, гральні кості, астрагали, альчики, бабки 1 Консультація доктора біологічних наук, професо- ра, старшого наукового співробітника Музею пале- онтології НАНУ Л.І. Рековця. ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 35 2008, с. 42). У суглобі астрагал розташовувався широкою ввігнутою стороною вперед, широ- кою випуклою стороною назад, «ріжки» диви- лися вверх, пласкіша довга сторона виходила на зовнішній бік суглоба, а бокова довга нерів- на — на внутрішній. Відповідно, було дуже лег- ко розрізнити астрагали від лівої та правої кін- цівок (Громова 1950). Великі астрагали могли належати коровам, оленям, турам, дрібні — ві- вцям, козам, козулям, свиням тощо. Готуючи астрагали до гри, їх ретельно очищували від за- лишків м’яса, для чого кісточку довго виварю- вали або клали в мурашник і вже за кілька го- дин одержували придатну для гри бабку (Гор- бач 2001, с. 35). Подекуди астрагали піддавали різним видам обробки і фарбували. Ігри з астрагалами були різноманітними, але загалом їх можна розділити на дві групи: перша (суто азартні) — ігри, в яких астрагали випадали певною стороною, а гравці підрахо- вували кількість очок відповідно до «ціни» сто- рін, і друга (спортивно-азартні) — коли роз- кладені астрагали вибивалися биткою. У першому випадку, кожна зі сторін астра- гала мала свою «ціну» і назву — специфічна форма кістки дозволяла обходитися без додат- кового маркування сторін, хоч в окремих ви- падках «ціна» позначалась літерами або кіль- кома виїмками. Так, у стародавній Греції і Римі сторони астрагала під час гри у бабки (στράγαλοι, tali) мали таку ціну: широка опу- кла (πρανής, planus) — 3 очки, широка ввігнута (πτία, suppus) — 4, вузька заглиблена (χι̃ον) — 1, вузька пласка (κ̃ον) — 6. Короткі бічні сто- рони астрагала практично не враховувались, оскільки астрагал дуже рідко міг затримати- ся у такому положенні. Під час гри викорис- товували 4 астрагали, очки на них випада- ли у 35 різних комбінаціях, кожна з яких мала свою назву. Найбільш вдалим вважався удар, при якому кожна бабка падала на іншу сторо- ну (Αφροδίτη, iactus venerius), найбільш невда- лим — коли всі бабки падали на вузьку рівну сторону (κύων, canis) (Велишский 1878, с. 256— 257). Популярною була гра з чотирма астрагала- ми, які клали в посудинку, струшували, кидали на рівну поверхню та підраховували очки. В ан- тичному світі була широко відома гра з п’ятьма астрагалами, коли їх підкидали вгору і ловили на тильний бік долоні, підраховуючи очки. Цю гру вдалося прослідкувати за матеріалом розкопок некрополя Пантікапею (Блаватская 1959, с. 69). Можливо, саме для неї слугували 5 астрагалів з Пантікапею з колекції НМІУ (інв. № Б11-135). Друга група астрагальних ігор розвивала точність та спритність. Існувало багато їх варі- антів, найпопулярнішою серед них за античної доби була «τρόπα» (Блаватская 1959). Астрага- ли кидали в середину намальованого на зем- лі кола або у спеціально вирите заглиблення та вибивали бабки супротивника, розкладені в певному порядку. Переможцеві діставалися виграні кості. Для вибивання, як правило, ви- користовувався більший за розміром або важ- чий астрагал — битка. Розроблено кілька типологій астрагалів, за- снованих на способах їхньої обробки. І.А. Закі- рова на матеріалах Х—ХV ст. виділяє два типи таких виробів: прості та обважнені (битки). Перший тип, у свою чергу, поділяється на два види: пласкі обточені та необточені. Другий тип також поділено на два види: обточені та з малюнком графіті (Закирова 1988, с. 233). Роз- роблена на середньовічних матеріалах, ця ти- пологія не дає уявлення про все розмаїття на- явних варіантів. Найбільш розробленою є типологія Б.Г. Пе- терса, який поділив античні астрагали на типи, види та підвиди. До першого типу належать астрагали зі слідами обробки, поділені на три види: вид 1 — підточені з одного або кількох боків (а — без слідів іншої обробки, б — з на- скрізним отвором, в — з ненаскрізним отво- ром, г — з графіті, д — зі слідами пофарбуван- ня, е — обважнені, ж — з позначками ціни сто- рін); вид 2 — сточені до плаского стану (під види поділені за тим самим принципом, що і для виду 1); вид 3 — несточені астрагали, але зі слі- дами обробки (поділ на підвиди аналогічний двом попереднім). До другого належать астра- гали без обробки і до третього — малюнки астрагалів або їх відтиски та астрагали, виго- товлені з інших матеріалів (Петерс 1986, с. 80). Ця типологія така повна і так докладно відо- бражає характер обробки астрагалів, що нею можна скористатись не лише для античної доби, а й для всього періоду існування цієї ка- тегорії. Саме за типологією Б.Г. Петерса буде класифіковано і наш матеріал. Другий тип можна вважати найдавнішим, оскільки найраніші з відомих на сьогодні ас- трагалів не піддавалися обробці. У ранньому залізному віці обробка поверхні стає стійкою традицією. Астрагали обточували з однієї або з двох бічних сторін, стираючи природний ре- льєф кістки до гладенького, інколи до пласко- го стану. Т.В. Блаватська вважала сточені астра- гали шашками для настільних ігор і зазначала, що вони відомі в багатьох античних містах Пів- ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 36 Рис. 1. Астрагали доби бронзи і раннього залізного віку. 1 — план поховання 2 кургану 12 біля м. Сватове і на- бір із кубиків та астрагалів із нього (XVIII ст. до н. е.); 2 — набір з астрагала й битки зі скіфського поховання біля с. Первомаївка Херсонської обл., поховання 4 кургану 4; 3 — с. Холодний Яр; 4—6 — астрагали з обпиленими біч- ними сторонами зі скіфських поховань, курган 1 у с. Кожум’яки Херсонської обл.; 7—10 — оброблені астрагали античного часу з Ольвії; 11 — астрагал із поховання біля аулів Комунти та Гоміати в гірській місцевості Владикав- казької обл. (V ст. до н. е.) ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 37 нічного Причорномор’я, зокрема, в Танаїсі та Пантікапеї (Блаватская 1959, с. 70). Проте на- явність подібних астрагалів великого розміру, якими не можна грати на дошці, свідчить про те, що в цьому випадку йдеться, радше, про битки, якими вибивали астрагали з купки. В епоху Київської Русі більшість астрагалів має сліди додаткової обробки. Найдавніші гральні кості, що зберігаються у НМІУ, належать до катакомбної культурно- історичної спільноти (кінець ІІІ тис. до н. е. — початок ІІ тис. до н. е.). Їх знайдено під час ро- боти Сіверсько-Донецької археологічної екс- педиції під керівництвом С.Н. Братченка у 1974 р. (Братченко, Шарафутдинова, Смирнов 1974) поблизу м. Сватове (курган 12, поховання 2) і опубліковано С.М. Санжаровим (Санжаров 1988), який відніс це поховання до донецької катакомбної культури. У похованні виявлено два кістяки: дорослого чоловіка та дитини у зі- бганому стані на правому боці. До поховально- го інвентарю належали дві посудини, покладе- ні в головах дорослого, поряд з ними знайдено сім астрагалів вівці і грудку вохри. Біля правої руки лежало мармурове навершя булави із за- лишками дерев’яного руків’я і бронзових цвя- Рис. 2. Астрагали з різних матеріалів. 1 — червонофігурний світильник у формі астрагала, Національний музей етрусків на віллі Джулія (Рим, V ст. до н. е.); 2 — гра у бабки, Геркуланум; 3 — скляний амулет у формі астрагала, місце знахідки невідоме (I ст. до н. е. — I ст. н. е.); 4 — бурштинові астрагали, с. Чугуно-Крепінка Донецької обл. (I—II ст.); 5 — кістяні астрагали давньоруського часу (X—XIII ст.) ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 38 хів для кріплення, а біля пояса — 18 бронзових намистин, кубики, 18 астрагалів і зуби коропо- вих риб. Біля колін виявлено пляму червоної вохри. Загалом комплекс нараховує 25 астрага- лів і 3 гральні кубики, що дає можливість при- пускати наявність у похованні цілого набору для гри (або ворожіння). У 1977 р. С.Н. Брат- ченко передав усі речі з цього поховання до НМІУ (інв. № ад 204, 206). Астрагали (17 — від правої кінцівки, 8 — від лівої) приблизно одно- го розміру (довжина 32—36 мм, ширина 20— 25 мм, висота 17—21 мм), не мають слідів додат- кової обробки, за винятком фарбування черво- ною вохрою (рис. 1, 1). Це дозволяє віднести їх до типу ІІ. Наявність набору з кубиків і астрага- лів дала С.М. Санжарову підстави інтерпретува- ти пам’ятку, як поховання жерця. Він зазначає, що гра у ті часи була не лише розвагою, а й еле- ментом культової практики. У музеї зберігаються 86 астрагалів періоду раннього залізного віку. Вони репрезентують кімерійську, скіфську та сарматську добу, а та- кож античні міста Північного Причорно- мор’я. 1971 року в кіммерійському кургані ІХ—VIII ст. до н. е. Висока Могила (похован- ня 2), розкопаному поблизу с. Балки Василів- ського р-ну Запорізької обл. експедицією В.І. Бідзілі (Бидзиля, Яковенко 1974), було знайдено астрагал від лівої задньої кінцівки великої тварини без слідів додаткової оброб- ки (інв. № Б8243). Розміри: довжина 58 мм, ширина 38 мм. Тип ІІ. До скіфського періоду належать 50 астра- галів. У 1954 р. експедицією під керівництвом О.І. Тереножкіна досліджено Мелітопольсь- кий курган ІV ст. до н. е. поблизу м. Меліто- поль Запорізької обл. (Тереножкин, Мозолев- ский 1988, с. 47, 50—51, рис. 18—19, 44). У гробниці 2 у скупченні різноманітних предме- тів, що розташовувалися у південній частині, виявлено п’ять овечих астрагалів від лівої кін- цівки без слідів додаткової обробки (до музею передано три: інв. № Б54-15). Розміри: довжи- на 31—38 мм, ширина 20—21 мм, висота 19— 22 мм. Тип ІІ. Один астрагал походить з кургану № ХХVІІ (ІV ст. до н. е.) біля с. Холодний Яр (інв. № Б54а). Розкопки О.О. Бобринського (Бобринский 1887, с. 62). Довгу бічну сторону астрагала від лівої задньої кінцівки дрібної тварини підточено, а біля короткої бічної сторони зроблено наскріз- ний отвір. За публікацією відомо, що у похован- ні було 4 астрагали, але до музею потрапив тіль- ки один (рис. 1, 3). Розміри: довжина 30 мм, ши- рина 20 мм, висота 18 мм. Тип І, вид 1. У 1936 р. музейна збірка поповнилася колек- цією музею Університету св. Володимира. Се- ред експонатів виявився один астрагал від лівої кінцівки дрібної тварини, переданий К.Г. Оль- шанським у 1879 р. Його було знайдено у дру- гій половині ХІХ ст. біля аулів Комунти та Го- міати в гірській місцевості Владикавказької обл. в гробниці V ст. до н. е. (рис. 1, 11). Бічну довгу сторону астрагала підточено, а на широкій ви- пуклій стороні просвердлено наскрізний отвір (інв. № Б2553). Розміри: довжина 26 мм, шири- на 18 мм, висота 16 мм. Тип І, вид 1. До НМІУ було також передано 45 астрагалів з розкопок Краснознаменської археологічної експедиції 1980—1981 рр. під керівництвом Г.Л. Євдокимова (Евдокимов, Поруцкий, Гер- шкович 1982). Так, в курганах поблизу с. Пер- вомаївка Херсонської обл. знайдено 8 астрага- лів дрібної парнокопитної тварини без слідів додаткової обробки: один у кургані 5, похованні 5 курганної групи І (інв. № БД 4861), ще один — у похованні 13 (інв. № БД 4859); чотири астра- гали, на одному з яких збереглися сліди чорної фарби, — у кургані 1, похованні 2 курганної групи І (інв. № БД 5068/1-4) та два астрагали в кургані 4, похованні 4 курганної групи ІІ (інв. № БД 5063/1-2) (рис. 3, 2). Розміри: до- вжина 24—35 мм, ширина 12—22 мм, висота 12— 20 мм. Тип ІІ. Велику кількість дрібних астрагалів, обточе- них з одного боку (37 од. збер.; 14 — від лівої кін- цівки, 22 — від правої), було виявлено в с. Ко- жум’яки: 1 астрагал — у кургані 1, похованні 1 (інв. № Бд-4865) та 36 астрагалів у кургані 1, похованні 2 (інв. № Бд-4870/1—36). Чотири предмети обточені з обох боків і мають сліди червоної фарби (рис. 1, 4—6). Розміри: довжи- на 28—30 мм, ширина 19—20 мм, висота 16— 18 мм. Тип І, вид 1. Сарматські пам’ятки представлено двома невеличкими (завдовжки 18 та 19 мм) бурш- тиновими астрагалами-підвісками з наскріз- ним отвором посередині (рис. 2, 4) з похован- ня жриці поблизу с. Чугуно-Крепінка Шах- тарського р-ну Донецької обл. (І—ІІ ст. н. е.), виявленими експедицією Донецького держав- ного університету у 1984 р. (Моруженко, Сан- жаров, Посредников 1984). За експедиційним звітом, вони були у торбинці разом з іншими культовими предметами (інв. № Б8201, 8202). Розміри: довжина 19 мм, ширина 9 мм, висота 7 мм. Тип ІІІ. З античних міст Північного Причорномор’я походить 33 астрагали, більшість (26 од. збер.) становлять матеріали з Ольвії. ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 39 Рис. 3. Астрагали давньоруського часу (IX—XIII ст.). 1 — с. Журавна Сумської обл.; 2, 3, 9, 10, 11 — місце зна- хідки невідоме; 4 — с. Грищенці Черкаської обл.; 5 — с. Пекарі Черкаської обл.; 6, 7, 8, 16 — гора Киселівка, м. Київ; 13 — Старокиївська гора, м. Київ ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 40 З розкопок Л.М. Славіна 1935 року до му- зею надійшло 25 виробів. На 15-ти астрага- лах від дрібних парнокопитних тварин слідів додаткової обробки не виявлено (інв. № Б2- 2940—2954). Розміри: довжина — 30 мм, шири- на 10—18 мм, висота 16—20 мм. Тип ІІ. Один астрагал (інв. № Б2-2450) великого розміру, від правої кінцівки: довжина 67 мм, ширина 40— 47 мм, висота 35 мм. Тип. ІІ. Шість астрагалів від дрібних тварин (три — від лівої кінцівки, три — від правої) були підто- чені з обох боків і мали наскрізний отвір на ши- рокій випуклій стороні (рис. 1, 10) (інв. № Б2- 2902, 2904—2908). На п’яти виробах виявлено сліди червоної фарби, на одному — червоної та чорної. Розміри: довжина 30—32 мм, ширина 10—12 мм, висота 14—16 мм. Тип І, вид 3. Значний інтерес складають сточені до плас- кого стану астрагали з наскрізним отвором по центру. Один з них — від дрібної тварини (інв. № Б2-2903). Розміри: довжина 27 мм, шири- на 16—18 мм, висота 8 мм. Тип І, вид 2 (рис. 3, 9). Другий — великого розміру: довжина 64 мм, ширина 41—44 мм, висота 15 мм (інв. № Б2- 1461) (рис. 3, 8). Тип І, вид 2. Аналогічний астра гал знайдено експедицією під керівни- цтвом Л.М. Славіна 1936 року (інв. № Б3-838). Розміри: довжина 73 мм, ширина 46 мм, висота 18 мм. Тип І, вид 2. У 1992 р. у колекціонера В.П. Гриньков- ського було закуплено для музею два астрагали від лівої кінцівки дрібної тварини, сточені до плаского стану, з с. Роксолани Овідіопольсько- го р-ну Одеської обл. (інв. № Б8407, Б8408). Розміри: довжина першого і другого відповід- но 32 і 30 мм, ширина 19 і 22 мм; висота 12 і 8 мм. Тип І, вид 2. 1954 року Керченський державний істори- ко-археологічний музей передав до НМІУ 5 ас- трагалів із Пантікапея (чотири від правої кін- цівки, один від лівої) зі слідами червоної фарби (інв. № Б11-135). Розміри: довжина 26—30 мм, ширина 20 мм, висота 17 мм. Тип І, вид 1. З півдня України походить маленький астрагал (І ст. до н. е. — І ст. н. е.) з непрозорого жовтого скла з наскрізним отвором у центрі (інв. № Б 8784), переданий до музею СБУ у 2004 р. (рис. 2, 3). Розміри: довжина 11 мм, ши- рина 7 мм. Тип ІІІ. Цікаво, що маленькі аму- лети повністю повторювали форму справжніх кістяних астрагалів (Алексеева 1978, с. 74, табл. 34, 47); можна навіть визначити, до якої кінцівки вони належали. Так, бурштинові аму- лети з сарматського поховання імітували праву кінцівку, скляний амулет — ліву. Ігри з астрагалами були поширені і серед давніх слов’ян та в епоху Київської Русі. До цього періоду належить 98 різних за розміром астрагалів. Цю колекцію частково (59 предме- тів) дослідила М.С. Сергєєва (Сергєєва 1996, с. 102; 2002, с. 55). У фондах НМІУ зберігають- ся чотири астрагали (інв. № в-4542/513, 574, 575, 879) пеньківської культури VІ—VІІ ст. Вони походять із розкопок 1957 року поселен- ня у с. Пеньківка Кіровоградської обл. Всі астрагали (один від лівої задньої кінцівки, 3 — від правої) належали великим парнокопитним тваринам і знайдені в житлах: два у землянці 6 і по одному у землянках 4 та 10. Три астрагали не мають слідів обробки (тип ІІ), а один, із зем- лянки 10 (інв. № в-4542/879), трохи підточе- ний та покритий червоною фарбою. Розміри: довжина 58—64 мм, ширина 33—45 мм, висота 30—35 мм. Тип І, вид 3. Найчисленнішу групу експонатів склада- ють астрагали з поселення VІІІ—ІХ ст. біля с. Зарічне (колишнє с. Петровське) Великопи- сарівського р-ну Сумської обл. (43 од. збер., кол. список № в-23), де у 1938 р. проводив роз- копки П.М. Третяков. Усі кості від дрібної парнокопитної тварини (17 від лівої задньої кінцівки, 26 — від правої) дещо підточені з довгого пласкішого боку, крім одного, що під- точений з обох боків (інв. № в-23/245). 19 астрагалів мають маленькі (3—4 мм) наскрізні отвори на довгій пласкішій стороні, в одному випадку отвір просвердлено на боковій довгій нерівній стороні. Найімовірніше, ці отвори слугували для підвішування і зберігання на мотузці (рис. 4, 1, 5). Астрагали без отворів хо- вали в невеличкі мішечки. Так, у дитячому по- хованні 110 на Старокиївській горі було вияв- лено 175 аст рагалів, які лежали купкою (ймо- вірно, колись покладені до мішечка) з лівого боку біля стегна похованого (Каргер 1958, с. 176). На 10 предметах виявлено прокреслені графіті: на чоти рьох — зображення хреста та складних за конфігурацією хрестоподібних фігур (інв. № в-23/ 589, 590, 591, 202) (рис. 4, 12—15), на чотирьох — по кілька хаотично розташованих рисок (інв. № в-23/247, 258, 278, 279) (рис. 4, 7—9, 21), на одному — сітчастий орнамент (інв. № в-23/252) (рис. 4, 19) та літе- роподібні позначки (інв. № в-23/277) (рис. 4, 16). Такі зображення виконували звичайним ножем або спеціальним ножем-різцем і були найпростішим і найдоступнішим способом орнаментації (Флёрова 2001, с. 126). Розміри: довжина 25—39 мм, ширина 16—22 мм, висота 15—22 мм. Тип І, вид 1. ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 41 Велика група астрагалів датується періо- дом Київської Русі (ІХ—ХІІІ ст.). Значний ін- терес викликають астрагали великих парноко- питних тварин, обточені з усіх сторін до плас- кого стану, які надійшли до музею з колекції В.В. Хвойки. 1897 року Імператорська архе- ологічна комісія передала астрагал (від лівої кінцівки) з с. Грищенці Черкаської обл. (інв. № в-4537/48). На лицьовому боці прокреслено графіті у вигляді овалу (рис. 3, 4). Розміри: до- вжина 52 мм, ширина 32 мм, висота 14 мм. Тип І, вид 2. У 1914 р. на кошти музею було заку- плено ще два подібних астрагали (від правої кінцівки). Один (інв. № в-383), знайдений в с. Пекарі Черкаської обл., мав на зворо ті по- значку ціни сторін у вигляді п’яти заглиблених виїмок (рис. 3, 5). Розміри: довжи на 42 мм, ширина 39 мм, висота 12 мм. Тип І, вид 2. Дру- Рис. 4. Астрагали VIII—XIII ст. 1, 5, 7—9, 12—16, 19, 21 — с. Зарічне Сумської обл. (VIII—IX ст.); 2 — біля озера Буромка Чернігівської обл. (X—XII ст.); 3 — гора Киселівка, м. Київ (X—XIII ст.); 4, 6, 10, 11, 14, 18, 20 — Старо- київська гора, м. Київ (X—XIII ст.); 17 — місце знахідки невідоме (XI—XIII ст.) ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 42 гий походив з с. Хмельна Черкаської обл. Роз- міри: довжина 45 мм, ширина 39 мм, висота 13 мм. Тип І, вид 2. Маленький астрагал-амулет з отвором для підвішування, можливо, від ягняти або козе- няти, було придбано на кошти музею з колек- ції В.В. Хвойки у 1914 р. (інв. № в-3478). Один з «ріжків» астрагала був відбитий (рис. 4, 17). Місце знахідки виробу невідоме. Розміри: до- вжина 19 мм, ширина 9 мм, висота 10 мм, діа- метр отвору 2 мм. Тип І, вид 1. У 1899 р. музейним надбанням стали два астрагали Х ст. (від лівої кінцівки дрібної пар- нокопитної тварини) з кургану Чорна Моги - ла, що поблизу м. Чернігова (інв. № в-4445). Вони походили з розкопок Д.Я. Самоквасова у 1873 р. і були частиною грального набору (Рыбаков 1949, с. 44). Один з них мав наскріз- ний отвір на бічній довгій нерівній стороні (діаметр 4 мм) і був склеєний з чотирьох час- тин. Довжина виробу 32 мм, ширина 21 мм, висота 16 мм. Тип І, вид 1. Другий астрагал не мав слідів обробки. Його довжина 28 мм, ши- рина 22 мм, висота 16 мм. Тип ІІ. Астрагал дрібної парнокопитної тварини (від правої кінцівки) з графіті знайдено В.Є. Коз- ловською у 1910 р. при розкопках слов’янського городища ІХ—ХІІ ст. біля озера Буромка Чер- каської обл. (інв. № в-4573/215). На лицьовому боці нанесено графіті у вигляді хрестика та про- креслених ліній, на зворотному — у вигляді хреста (рис. 4, 2). Розміри: довжина 34 мм, ши- рина 9 мм, висота 18 мм. Тип І, вид 3. Астрагал великої парнокопитної тварини з наскрізним отвором у центрі (від лівої кін- цівки) передала до музею 1925 року Комісія з дослідження м. Остра Чернігівської обл. (інв. № в-3253). Розміри: довжина 43 мм, ширина 38 мм, висота 22 мм. Тип І, вид 3. Незначна кількість предметів (4 од. збер., інв. № в-4615/3049, 3050, 3051, 3052) походить із с. Кічкас (зараз — територія м. Запоріжжя), де у 1928 р. А.В. Добровольський дослідив давньоруське поселення (Древнерусские 1984, с. 103; Добровольський 1928). У різних землян- ках було знайдено два астрагали від лівої та правої задніх кінцівок великих парнокопитних тварин (інв. № в-4615/3051, 3052) та два мен- ших від лівої задньої кінцівки дрібних тварин (інв. № в-4615/3049, 3050). Розміри більших астрагалів: довжина 61—62 мм, ширина 32— 44 мм, висота 31—35 мм; менших: дов жина 31 мм, ширина 19 мм, висота 16 мм. Усі астрага- ли трохи підточені з більш пласкої довгої сто- рони. Тип І, вид 1. Дуже обточений з усіх сторін астрагал дріб- ної парнокопитної тварини (від правої кін- цівки) передав до музею Інститут археології НАНУ в 1986 р. (інв. № вд-3136). Його знайде- но при розкопках Дніпровської давньорусь- кої експедиції під керівництвом О.П. Моці у с. Журавни Сумської обл. (рис. 1, 1). Астрагал походив з могильника Х—ХІІІ ст. (курган 2). Розміри: довжина 29 мм, ширина 16 мм, висо- та 1 мм. Тип І, вид 1. Із старих музейних зібрань (депаспортизо- ваних у роки Другої cвітової війни) походить колекція з шести підточених астрагалів дріб - ної парнокопитної тварини. Чотири мали за- литі свинцем наскрізні отвори. На одному з них (інв. № вд-4133) зроблено один наскріз- ний отвір по центру, а на боковій, пласкішій, стороні — три невеликих виїмки, що мали по- значати «ціну» сторони (рис. 3, 10). Розміри: довжина 31 мм, ширина 19 мм, висота 20 мм. Тип І, вид 1. На відміну від попереднього, дру- гий астрагал (інв. № вд-4135) мав наскрізний отвір, що проходив через бокову, пласкішу, сторону до центру. Розміри: довжина 32 мм, ширина 21 мм, висота 19 мм. Тип І, вид 1. Два наскрізні отвори, які перехрещувалися в цен- тральній частині, мав третій астрагал (інв. № вд-4134). Розміри його такі: довжина 33 мм, ширина 21 мм, висота 19 мм (рис. 3, 14). Тип І, вид 1. І, нарешті, у четвертому виробі поєдну- валися між собою три наскрізні отвори (інв. № вд-4136). Розміри: довжина 33 мм, ширина 18 мм, висота 17 мм. Тип І, вид 1. Ще два ви- роби не були обтяжені свинцем. Майже до плаского стану був сточений п’ятий астрагал (інв. № вд-4137). Розміри: дов жина 28 мм, ширина 18 мм, висо та 14 мм. Тип І, вид 1 (рис. 3, 9). Шостий астрагал (інв. № вд-4138) мав маленький наскрізний отвір (діаметр 4 мм) і був пофарбований у червоний колір (рис. 3, 2). Розміри: довжина 33 мм, ширина 19 мм, висота 19 мм. Тип І, вид 1. Найцікавішою є колекція астрагалів Х— ХІІІ ст. з розкопок різних років у Києві. Знайде- ні, переважно, у центральній частині міста — на Киселівці, Андріївському узвозі та на Старо- київській горі, вони репрезентують майже всі типи та види цієї категорії матеріалу. З Киселівки походять п’ять астрагалів. По- казово, що в роботах, присвячених розкопкам на горі Киселівці, дослідники згадують про на- явність астрагалів серед інших кістяних виро- бів мимохідь, не надаючи жодної додаткової інформації про них (Шовкопляс 1958, с. 142; Кілієвич 1975). ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 43 У 1927 р. В.Є. Козловська передала до му- зею два астрагали (битки), залиті свинцем. Дуже незвичний та своєрідний вигляд мала битка, що складалася з двох астрагалів від од- нієї дрібної парнокопитної тварини, з’єднаних боковими пласкішими сторонами свинцевою заливкою (інв. № в-2050/929). Широкі довгі сторони сточено та відполіровано (рис. 3, 8). Астрагал від правої кінцівки по довгій боковій стороні оздоблено зубчиками. Кожен з астра- галів мав по три наскрізні отвори, залиті свин- цем. На астрагалі від лівої кінцівки нанесе - но графіті у вигляді хреста. Розміри: довжина 59 мм, ширина 34 мм, висота 17 мм. Діаметр отворів 4—8 мм. Тип І, вид 2. Другий астрагал (інв. № в-2050/876) був об- точений з чотирьох довгих боків (рис. 3, 6) і мав п’ять наскрізних отворів, залитих свинцем: три на широкій випуклій стороні, що сходилися на широкій увігнутій стороні в одному отворі та два отвори на пласкій довгій стороні, які сходи- лися на боковій довгій нерівній стороні. Розмі- ри: довжина 36 мм, ширина 21 мм, висота 17 мм. Тип І, вид 2. Аналогічний астрагал (інв. № в-13/1510) походить із розкопок І.В. Бондаря у 1939 р. (експедиція КДІМ). Розміри: довжина 32 мм, ширина 22 мм, висота 16 мм. Тип І, вид 2 (рис. 3, 7). Тоді ж було знайдено астрагал-битку (інв. № в-13/1509) від правої кінцівки великої парнокопитної тварини, підточений з обох широких довгих сторін (рис. 3, 16). Розміри: довжина 68 мм, ширина 46 мм, висота 33 мм. Тип І, вид 1. Ще один цікавий виріб (інв. № в-14/2713) виявив І.В. Бондар у 1940 р. Астрагал від правої задньої кінцівки був обточений з широкої дов- гої сторони і мав наскрізний отвір та невелич- ке заглиблення для заливки свинцем. Широ- ку випуклу сторону прикрашено крапчастим орнаментом, а на короткій боковій стороні на- несено графіті у вигляді сітки (рис. 4, 3). Розмі- ри: довжина 31 мм, ширина 19 мм, висота 16 мм, діаметр отвору 6 мм. Тип І, вид 1. Один необроблений астрагал дрібної пар- нокопитної тварини (від лівої кінцівки) було знайдено на Андріївському узвозі, 36 у 1958 р. Розміри: довжина 34 мм, ширина 22 мм, висо- та 17 мм. Тип ІІ. З розкопок на Старокиївській горі (вул. Во- лодимирська, 2) музей одержав 24 астрагали. Три астрагали виявив Т.М. Мовчанівський 1936 року. На одному ледь підточеному астрагалі- битці, що належав великій парнокопитній тва- рині (права кінцівка) нанесено графіті у вигляді «гральної дошки» (інв. № в-8/4695). Розміри: довжина 66 мм, ширина 45 мм, висота 38 мм. Тип І, вид 1 (рис. 4, 20). Биткою, найвірогідніше, слугував ще один великий астрагал (ліва кінців- ка) без слідів обробки (інв. № в-8/4759). Розміри: довжина 62 мм, ширина 40 мм, висота 34 мм. Тип ІІ. І, насамкінець, астрагал від лівої кінцівки дрібної парнокопитної тварини, на широкій довгій стороні якого прокреслено графіті у ви- гляді чотирьох прямих ліній (інв. № в-8/4771) (рис. 4, 10). Розміри: довжина 35 мм, ширина 21 мм, висота 18 мм. Тип І, вид 1. 13 астрагалів з трохи підточеною боковою довгою, більш пласкою, стороною було переда- но до музею з розкопок М.К. Каргера 1939 року (колекційний список в-11). Один (інв. № в-11/ 3212) належав великій парноркопитній тварині (ліва кінцівка). Розміри: довжина 58 мм, шири- на 38 мм, висота 35 мм. Тип І, вид 1. Ще 12 астра- галів належали дрібним тваринам. Із 9 астрага- лів від лівої кінцівки чотири мали сліди черво- ної фарби (інв. № в-11/3515, 3517, 3520, 3521), три були без додаткової обробки (інв. № в-11/ 3511, 3514, 3518), один — з графіті у вигляді сіт- ки (інв. № в-11/3513) (рис. 4, 18) та один — з на- скрізним отвором діаметром 6 мм по центру ви- робу (інв. № в-11/3522) (рис. 4, 6). Серед трьох астрагалів від правої кінцівки один мав сліди червоної фарби (інв. № в-11/3519), один був без додаткової обробки (інв. № в-11/3516) та один — з графіті у вигляді плетінки (рис. 4, 4), нане се ної розпеченим різцем (інв. № в-11/3510) (Флё рова 2001, с. 126). Розміри: до- вжина 28—34 мм, ширина 17—22 мм, висота 15— 19 мм. Тип І, вид 1. 1955 року Інститут археології проводив роз- копки на Старокиївській горі. Тоді до музею бу- ло переда но астрагал від правої кінцівки дріб- ної парнокопитної тварини, залитий свин- цем по широкій довгій увігнутій стороні (інв. № в-4624/441). Бокові довгі сторони сточено, в центрі, вірогідно, зроблено заглиблення для за- ливки свинцем (рис. 4, 14). Розміри: довжина 37 мм, ширина 18 мм, висота 16 мм. Тип І, вид 1. З розкопок С.Р. Кілієвич у 1969 р. музей одержав 7 астрагалів дрібної парнокопитної тварини (три від правої кінцівки, чотири — від лівої) зі слідами червоної фарби (інв. № в-4678/ 710), знайдених у заповненні житла 1 на глиби- ні 1,6 м. На широку випуклу сторону одного з астрагалів нанесено графіті у вигляді прямих хаотично розташованих ліній (рис. 4, 11), всі інші — без слідів додаткової обробки. Розміри: довжина 29—33 мм, ширина 19—20 мм, висота 17 мм. Тип І, вид 1. ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 44 Можливо, також із Києва походить астра- гал від правої кінцівки дрібної тварини (інв. № в-4625/324), одержаний музеєм 1972 року, місце та час знахідки невідомі (рис. 3, 3). Роз- міри: довжина 35 мм, ширина 19 мм, висота 18 мм, діаметр отворів 4 мм. Тип І, вид 1. Бо- кові довгі сторони та широка ввігнута сточе- ні. У нижній частині бокової пласкішої дов- гої сторони просвердлено наскрізний отвір для підвішування, а на сторонах просвердле- но три наскрізних отвори для заливки свин- цем. Широку випуклу сторону вкриває крап- частий орнамент. Подібне оздоблення часто трапляється саме на київських виробах, зокре- ма, кілька астрагалів з крапчастим орнаментом знайшов Д.В. Мілеєв у 1909 р. у похованні 110 на території садиби Десятинної церкви (Кар- гер 1958, табл. XVIII). Астрагали є доволі поширеною категорією археологічного матеріалу. Найбільша кількість знахідок пов’язана з похованнями. Нерідко ці вироби фіксують у культурному шарі поселень або міст. Певну кількість астрагалів у одній мо- гилі або у побутовому комплексі науковці роз- глядають як гральні набори. Астрагали відомі у багатьох культурах доби бронзи, хоча початок їх використання як ігро- вого інвентарю сягає давнішого часу. Вже для катакомбної культури можна засвідчити наяв- ність виразних гральних наборів. У бабинській (Литвиненко 2005) та зрубній культурах зна- ходять астрагали зі слідами обробки (підточе- ність, отвори), із графіті та у наборах з іншим гральним приладдям (Цимиданов 1998; 2004, с. 53—54, рис. 33, 12; 54, 3; 55, 1, 2; 57, 3, 4). Для згаданих культур наявність астрагалів у похо- ваннях вважається критерієм виділення осіб — носіїв жрецьких функцій (Цимиданов 2004, с. 77—78). Багато астрагалів знаходять на пізньоскіф- ських городищах та могильниках (Зубарь, Ме- щеряков 1983, с. 97—98). Так, у некрополі Усть- Альминського городища (І—ІІІ ст.) в семи по- хованнях склепу 92 було знайдено по 1, по 3 та по 4 астрагали. У двох ґрунтових могилах вияв- лено набори по 4 астрагали, що супроводжува- ли в одному випадку поховання чоловіка, а в іншому — дівчинки-підлітка (Высотская 1994, с. 123, табл. 30, 24; 31, 18, 36, 51; 32, 37). У Схід- ному могильнику Неаполя Скіфського (ІІ ст. до н. е. — ІІІ ст. н. е.), де ховали представни- ків демократичних прошарків населення піз- ньоскіфської столиці, знайдено значну кіль- кість астрагалів у таких наборах: 1 могила — 1 астрагал, 2 могили — по 3, 1 могила — 6 астра- галів, 1—14 астрагалів і 1 могила — 27. Склеп 19 містив два дитячі поховання з наборами астра- галів: 11 — у похованні 3 та 51— у похованні 1. Астрагали розташовувалися біля голів небіжчи- ків і були підпиляні та просвердлені. У могилі 20 підпиляний і просвердлений астрагал лежав у ногах дорослого чоловіка (Сымонович 1983, с. 91, табл. ХХІХ, 35, 36, 40—49). В античних містах-державах Північного При- чорномор’я велика кількість знахідок астрагалів походить із некрополів. Т.В. Блаватська поясню- вала це тим, що астрагали використовували у по- буті до «повного зношення» і тому краще збері- гаються в поховальному інвентарі (Блаватская 1959, с. 73). Таке припущення є досить сумнів- ним, оскільки астрагали з поховань не «нові», а мають сліди використання. Крім того, у жодно- му населеному пункті не знайдено астрагалів у стадії «повного зношення». Астрагали з графіті, зокрема з сітчастим ор- наментом, нерідко знаходять на пам’ятках се- редньовіччя: на давньоруських (Андреев, Ро- манцов 2005, с. 112), а також на сибірських (Мо- лодин, Ефремова 2008, с. 70). Цікаву групу виробів становлять гральні кості-кубики, на кожному боці яких нанесено позначки, що позначали «ціну» сторін. Ігри з кубиками належали до азартних і часто викли- кали осуд з боку суспільства. Активним ворогом азартних ігор була християнська церква. Б.Г. Петерс запропонував систематизува- ти кубики античної доби за формою: І тип — гральні кості у формі паралелепіпеда, ІІ — у формі куба (Петерс 1986, с. 90). Насправді іс- нує набагато більше різних форм гральних ку- биків (рис. 5, 12—15, 17) (Alfonso Х; Verweij), проте загальну детальну класифікацію цієї ка- тегорії матеріалу не розроблено. Крім зазна- чених типів, у музейній збірці наявні біпіра- мідальні кубики бронзової доби та кубики не- правильної форми античного часу. Протягом століть кубики виготовляли з різ- них матеріалів: кістки, глини, скла, каменю, металу, дерева; найбільш поширеним матері- алом була кістка. Відомі кістяні заготовки для виготовлення кубиків (рис. 5, 16). Кубики ви- користовували і для азартної гри у кості, і для настільних ігор у наборах з фішками і дошка- ми. Грецька гра у кості називалася κυβεία і про- водилася у спеціальних приміщеннях (κυβει̃α σκιραφει̃α). Гравці перемішували кілька куби- ків у посудині, яка називалась баштою (πύργος, φιμός), і викидали на дошку. Кожна комбіна- ція очок мала власну назву, яких відомо 64 (Ве- лишский 1878, с. 256). ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 45 Рис. 5. Гральні кубики. 1 — раннього залізного віку; 2 — періоду Київської Русі (X—XIII ст.); 3 — катакомбного часу; 4—8 — IV ст. до н. е. — II ст. н. е. (місце знахідки невідоме); 9, 10 — м. Київ; 11 — ворожильний пристрій «ра- мала», Східне Середземномор’я (XI ст.), 12 — видовжений кубик, Сирія (I ст.); 13 — Єгипет, період Птолемеїв (IV ст. до н. е.); 14 — Рим (II—III ст.); 15 — Україна, період Київської Русі (Х—ХІ ст.); 16 — кістяна заготовка на кубики, Національний Римський музей; 17 — мініатюра з рукопису «Книги ігор» (3—7, 9, 10 — кістка, 8 — камінь) 9 ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 46 Три гральні кістяні кубики бронзової доби, що зберігаються у НМІУ і знайдені у вже опи- саному похованні 2 кургану 12 біля м. Сватове (інв. № а379-а381), мали лише чотири функці- ональні грані (Gold 1993, S. 77). Ще дві сторо- ни мали вигляд невисоких чотиригранних пі- рамідок, що дало підстави С.М. Санжарову на- звати цю форму біпірамідальною (Санжаров 1988, с. 143, рис. 2, 10). Усі три кубики ідентич- ні за формою і розмірами (9 × 8 × 10 мм). На двох пласких гранях розташовано позначки у вигляді круглих заглиблень — очок: на пер- шій — одне, на другій — чотири, на третій — поздов жня риска, і четверта грань не має по- значок (рис. 5, 3). Часто знаходять гральні кубики і в анти- чних містах Північного Причорномор’я. У му- зеї зберігається п’ять гральних кубиків цьо- го періоду (ІV ст. до н. е. — ІІ ст. н. е.) у формі куба: чотири — виготовлено з кістки (найвіро- гідніше, слонової), один — з крейдової породи каменю (рис. 5, 1). 1992 року до музею надійшло три кубики з колекції В.П. Гриньківського. З них два кістя- ні: один завбільшки 7 × 7 мм (інв. № Б8416), тип ІІ (рис. 5, 4), другий — 8 × 8 мм (інв. № Б8417, тип ІІ) (рис. 5, 5) і один виготовлений з крейдової породи із вдалим використанням природної форми каменю (рис. 5, 8). Кубик має неправильну форму: п’ять граней пласкі, одна трохи видовжена та загострена. Розміри: 7 × 10 мм (інв. № Б8418), тип ІV. На гранях роз- ташовані позначки очок від одного до шести у вигляді невеликих заглиблень. На загостреній грані — чотири крапки, по дві з кожного боку загострення. Можна із впевненістю стверджу- вати, що цей кубик зробила незаможна люди- на з дешевого матеріалу для власних потреб. Ще два кістяні кубики (тип ІІ) було передано до музею 2005 року. Їх зовнішній вигляд майже ідентичний (рис. 5, 6, 7). Вони мають правильну кубічну форму, позначки на гранях виглядають як кола з крапками у центрі. Обидва мають на- скрізні отвори для підвішування або нанизуван- ня на спеціальний стрижень на зразок при- строю для пророкувань «рамала» (рис. 5, 11). Розміри: 7 × 7 мм та 8 × 8 мм, діаметр отворів 2 мм (інв. № Б8761, Б8762). Розташування очок на кубиках: 1—6, 2—3, 4—5. Аналогічні кубики з позначками у вигляді концентричних кіл були широко розповсюджені в античному світі (Pa- panikola-Bakirtzi 2002, P. 210—211). До періоду Київської Русі (Х—ХІІ ст.) на- лежать два гральні кубики (рис. 5, 2). Один у формі паралелепіпеда (рис. 5, 9) було зна- йдено в 1900 р. під час земляних робіт у Ки- єві біля Золотих воріт (інв. № в-4552/496), де відкрито багате воїнське поховання з ко- нем та зброєю. Поряд з кубиком, за словами робітників, було понад десяток скляних фі- шок, з яких збереглося чотири (Каргер 1958, с. 178). Кубик та фішки музей одержав у дару- нок від В.М. та Б.І. Ханенків у 1907 р. Позна- чки на гранях кубика нанесено циркульними кружками спеціальним тризубим інструмен- том. Кожна грань оточена врізним орнамен- том у вигляді прямокутника (Корзухина 1963, с. 86, рис. 1, 15). Розміри: довжина 32 мм, ши- рина 20 мм, висота 20 мм. Того ж 1907 року від Імператорської архео- логічної комісії до музею було передано граль- ну кость у вигляді куба з колекції В.В. Хвойки (інв. № вд-1692), яку було знайдено в Києві на горі Киселівці у 1897 р. (рис. 5, 10). На шести бічних сторонах циркульними кружками на- несено «ціну» — позначки від одного очка до шести. Розміри: 8 × 8 мм. Тип. І. Характерно, що сума очок на протилежних гранях кубиків із шістьма паралельними гра- нями дорівнювала, як правило, числу сім, яке в багатьох народів вважалася досконалим та щасливим. Т.В. Блаватська зазначала, що таке маркування сторін у багатьох давніх народів мало сприяти перемозі у грі (Блаватская 1959, с. 75). Трапляються і винятки з цієї системи: такими є два кубики античного часу (інв. № Б8761, Б8762) та кубик Х—ХІ ст. з Києва (інв. № в-4552/496). На останньому очки роз- ташовано так: 4—3, 5—6, 1—2. Аналоги кубикам з музейної колекції добре відомі на всій території сучасної України. Перші гральні кубики доби бронзи знайшов В.О. Городцов під час розкопок в Ізюмському повіті (Городцов 1905, табл. VI). На сьогодні ві- дома значна кількість випадків виявлення ку- биків у похованнях катакомбної культури (Клейн 1997; Kaiser 2003, S. 221—223). Усі ці вироби мають 4 грані з позначками, їхні кути виготовлені у вигляді пірамідок або заокругле- ні. Оскільки першими як кубики використову- вали астрагали, у яких так само враховували лише чотири грані, можливо, у катакомбній культурі ми маємо страву з якоюсь ранньою формою кубиків. Гральні кубики трапляються на пізньоскіф- ських пам’ятках. У некрополі Усть-Альмин сь- кого городища знайдено два кубики (по одному у могилі) з позначками очок у вигляді кіл з точ- ками всередині (Высотская 1994, с. 123, табл. 28, 21; 5, 13). Багато кубиків походить з античних ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 47 міст Північного При чор но мор’я (Наливки на 1940, с. 197, табл. XLIV, 8), пам’яток черняхів- ської культури (Магомедов 2001, с. 86, табл. 80, 14) та з давньоруських городищ і міст (Арцихов- ский 1949, с. 171, рис. 11, ж; Кызласов 1955, с. 224), зокрема кубики видовженої форми бу- ло знайдено в кургані Чорна Могила (Х ст.) у Чернігові (Рыбаков 1949, с. 43). Гральні набори, що складалися з фішок і кубика видовженої форми використовувалися для гри hnefatafl, по- ширеної в країнах Скандинавії. Так, у похован- ні знатного вікінга (початок Х ст.), розкопаному в кургані на острові Груа (Франція), було вияв- лено 12 гральних фішок з оленячого рогу та ви- довжений кубик із кістки моржа (Les Vikings 1992, кат. № 360, с. 322). Гральні кості слугували не тільки прилад- дям для гри. Науковці зазначають, що астрага- ли могли використовувати для ворожінь та пророкувань, як амулети, у знаряддях для ви- добування вогню, як лощила, як знаки, що підтверджували дружні стосунки між людьми, як штампи і навіть як застібки (Корзухина 1963, с. 101). Відомі також посудини у формі астрагалів, зокрема, червонофігурний світиль- ник V ст. до н. е. (рис. 2, 1) з Національного му- зею етрусків на віллі Джулія (Рим). Важливими функціями астрагалів та кубиків було ворожін- ня та пророкування, але, на жаль, майже не можна розділити суто ритуальні набори та на- бори для гри. Не випадково кості були обо- в’язковим атрибутом жерців, яким вони часто користувалися під час обрядів. Є знахідки епі- графічних написів античного часу з оракулом, у якому детально описано, яку волю богів ві- щує той чи інший кидок кубиків (Hein vetter 1912; Nollé 1987). Часто знаходять мічені астрагали. Позначки- графіті на них були пов’язані з ігровими, об- рядовими чи магічними функціями цих пред- метів, можливо, це були особисті мітки влас- ників. Дрібні насічки й риски могли відбивати наявність якихось дій у грі, пов’язаних з ра- хунком (Сергєєва 2002, с. 56). Привертає увагу і подібність мотивів, що побутували на значній території протягом тривалого часу. Кості перетворилися у символ талану, щастя й благополуччя, стали амулетом, що відвертає зло, захищає від пристріту. Відомі астрагали та підвіски у формі астрагалів зі скла, бурштину, халцедону, глини, свинцю, перламутру, слоно- вої кістки, дорогоцінного каміння, золота. Астрагали і кубики, а також їхні зображен- ня, виготовлені з інших матеріалів, носили на шиї, підвішуючи на мотузці, протягненій у спе ціально просвердлені отвори. У багатьох культурах, особливо у скотарських, кості були пов’язані з магією родючості та достатку. Ціка- ві відомості щодо магічного значення астрага- лів дає етнографія. Так, астрагали, що зберіга- лися вдома, приносили господареві щастя та багатство. Жителі Сибіру збирали велику кіль- кість астрагалів і закопували їх в загоні для овець, що повинно було сприяти розмножен- ню худоби. Алтайці прив’язували астрагали до колиски немовляти для його швидкого росту (Традиционное 1989, с. 60, 68). Часто кості фі- гурують у казках, легендах та переказах, що ді- йшли до нас з глибини століть. Одна з алтай- ських легенд розповідає про духів, що збира- лися у центрі Всесвіту на найвищій горі і грали в кості на душі людей і тварин. Шамани нама- галися з’ясувати, хто з духів на даний момент виграє і до кого краще звертатися по допомогу (Каруновская 1936, с. 162). В язичницькій Русі був поширеним звичай кидати жереб, щоб «випробувати долю», для чого використовували звичайні шестигранні кості-кубики, зображення яких знаходимо на мініатюрі з Радзивіллівського літопису (Кор- зухина 1963, с. 95, рис. 1, 4). У слов’ян побу- тував звичай (подекуди він зберігався до сере- дини ХІХ ст.) рахувати бабки і гроші на Чистий Четвер. Це мало принести щастя у грі та багат- ство (Сергєєва 2002, с. 56). Таким чином, музейна збірка астрагалів та кубиків дає можливість повністю охарактери- зувати цю категорію матеріалу, прослідкувати еволюцію грального приладдя протягом сто- літь та визначити місце, яке належало іграм у повсякденному житті давнього населення України. Алексеева Е.М. Античные бусы Северного Причерноморья. — САИ. — Вып. 1-12. — М., 1978. Андреев С.И., Романцов А.Н. Древнерусское поселение первой половины ХІІІ в. у с. Никольское на р. Цна // Ку- ликово поле и Юго-Восточная Русь в ХІІ—ХІV веках. — Тула, 2005. — С. 103—114. Арциховский А.В. Раскопки восточной части дворища в Новгороде // МИА. — 1949. — № 11. — С. 119—152. Бидзиля В.И., Яковенко Э.В. Киммерийские погребения Высокой Могилы // СА. — 1974. — № 1. — С. 148—159. Блаватская Т.В. Игральные кости нз Пантикапея // Listy Filologocke. — VІІ (LХХХІІ). 1959. — Eunomia ІІІ, 2. — С. 68—80. ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 48 Бобринский А.А. Курганы и случайные археологические находки близ местечка Смелы. — СПб., 1887. — Т. 1. Боровський Я.Є., Архіпова Є.І. Дослідження «міста Ярослава» у 1984—1989 рр. // Стародавній Київ. — К., 1993. — С. 206—216. Братченко С.Н., Шарафутдинова Э.С., Смирнов А.М. Отчет Левобережного отряда Северско-Донецкой экспедиции ИА АН УССР // НА ІА НАНУ. — № 1974/13а. Велишский Ф.Ф. Быт греков и римлян. — Прага, 1878. Высотская Т.Н. Усть-Альминское городище и некрополь. — К., 1994. Горбач О. Наші давні ігри // Пам’ятки України. — К., 2001. — № 1—2. — С. 22—32. Городцов В.А. Результаты археологических исследований в Изюмском уезде Харьковской губернии 1901 года // Труды ХІІ АС. — М., 1905. — Т. 1. — С. 174—340. Громова В. Определитель млекопитающих по костям скелета. — М., 1950. Гутер Р.С., Полунов Ю.Л. Джироламо Кардано. — М., 1980. Добровольський А.В. Селище з землянок: Лівий берег Дніпра в околицях с. Кічкас. 1928 // НА ІА НАНУ. — Ф. 18. — Спр. № 7. Древнерусские поселения Среднего Поднепровья. — К., 1984. Евдокимов Г.Л., Поруцкий А.Г., Гершкович Я.П. Отчет о раскопках курганов и поселения Краснознаменской ново- строечной экспедицией в Херсонской обл. 1981 г. // НА ІА НАНУ. — 1981/21. Закирова И.А. Косторезное дело Болгара // Город Болгар. Очерки ремесленной деятельности. — М., 1988. — С. 213—256. Зубарь В.М., Мещеряков В.Ф. Некоторые данные о верованиях населения Херсонеса (по материалам некрополя первых веков н. э.) // Культура Крыма в первые века н. э. — К., 1983. — С. 97—98. Каргер М.К. Древний Киев. — М.; Л., 1958. Каруновская Л.Э. Представления алтайцев о Вселенной: материалы к алтайскому шаманству // СЭ. — 1936. — № 4— 5. — С. 160—183. Кілієвич С.Р. Дослідження Старокиївської гори // Стародавній Київ. — К., 1975. — С. 28—39. Клейн Л.С. Происхождение нуля, или древнейшая эволюция игры в кости между Дунаем и Индом // Stratum plus. — 1997. — С. 47—66. Ковалева И.Ф. Срубные погребения с наборами альчиков // Исследования по археологии Поднепровья. — Дне- пропетровск, 1989. — С. 59—91. Корзухина Г.Ф. Из истории игр на Руси // СА. — 1963. — № 4. — С. 85—102. Кызласов Л.Р. Сырский чаа-тас // СА. — 1955. — Т. 24. — С. 197—256. Литвиненко Р.О. Поховання культурного кола Бабине з астрагалами // Древности. — Харьков, 2005. — С. 74—86. Магомедов Б.В. Черняховская культура. Проблема этноса. — Lublin, 2001. Молодин В.И., Ефремова Н.С. Культовый комплекс Куйлю (Кучерла — 1; преемственность иррационального опыта) // Археология, этнография и антропология Евразии. — 2008. — №1 (33). — С. 67—78. Моруженко А.А., Санжаров С.Н., Посредников В.О. Раскопки в с. Чугуно-Крепинка Донецкой области в 1984 г. // НА ІА НАНУ. — 1984/84. Наливкина М.А. Костяные изделия из раскопок Ольвии в 1935 и 1936 гг. — К., 1940. Національний музей історії України. Фотоальбом. — Київ, 2001. Петерс Б.Г. Косторезное дело в античных государствах Северного Причерноморья. — М., 1986. Розкопки в Києві на горі Киселівці в 1940 році (з матеріалів наукового архіву АН УРСР) // Археологія. — 1947. — Т. 1 — С. 141—151. Рыбаков Б.А. Древности Чернигова // МИА. — 1949. — № 11. — С. 7—103. Санжаров С.Н. Погребения донецкой катакомбной культуры с игральными костями // СА. — 1988. — № 1. — С. 140—158. Сергєєва М.С. Кістяні та дерев’яні вироби з колекції «Десятинна церква» у збірці НМІУ // Церква Богородиці Де- сятинна в Києві. — К., 1996. — С. 101—104. Сергєєва М.С. До історії гри в бабки в Київській Русі // Археологія. — 2002. — № 4. — С. 50—58. Скржинская М.В. Будни и праздники Ольвии в VI—I вв. до н. э. — СПб., 2000. Сымонович Э.А. Население столицы позднескифского царства. — К., 1983. Тереножкин А.И., Мозолевский Б.Н. Мелитопольский курган. — К., 1988. Традиционное мировоззрение тюрков Южной Сибири: человек, общество. — Новосибирск, 1989. Флёрова В.Е. Резная кость юго-востока Европы ІХ—ХІІ веков. — СПб., 2001. ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 49 Хейзинга Й. Homo Ludens: Статьи по истории культуры. — М., 1997. Цимиданов В.В. Знаки на астрагалах из срубных погребений Донетчины // Музей ХХІ столетия. — Донецк, 1998. — С. 2—4. Цимиданов В.В. Астрагалы в погребениях степных культур Восточной Европы эпохи поздней бронзы и раннего железа // Археологический альманах. — 2001. — № 10. — С. 215—248. Цимиданов В.В. Социальная структура срубного общества. — Донецк, 2004. Цимиданов В.В., Чаур Н.А. О погребениях с астрагалами срубной культурно-исторической общности // Древности Подонья. — Луганск, 1997. — С. 50—61. Черняков І.Т., Лежух І.П. Набір для гри в горщику з Ніконія // Археологія. — 2008. — № 1. — С. 41—44. Шовкопляс Г.М. Археологічні пам’ятки гори Киселівки в Києві // Праці Київського державного історичного му- зею. — 1958. — Вип. 1. — С. 133—158. Alfonso X. Book of Games // http://games.rengeekcentral.com Gold aus Kiew: Eine Austellung des Kunsthistorischen Museums. — Wien, 1993. Heinevetter F. Würfel- und Buchstabenorakel in Griechenland und Kleinasien. — Breslau, 1912. Kaiser E. Studien zur Katakombengrabkultur zwischen Dnepr und Prut. — Archäologie in Eurasien. — Mainz am Rhein, 2003. — Band 14. Klejn L.S. The Early Evolution of Dice between the Danube and the Undus. Contribution to the Early History of Mathematics // Acta Archaeologica. — 1999. — Vol. 70. — N 1, December. — P. 113—135. Les Vikings. Les Scandinaves et l’Europe 800—1200. — Paris, 1992. Nollé J. Südkleinasiatische Losorakel in der römischen Kaiserzeit // Antike Welt. — 1987. — 18, 3. — S. 41—49. Papanikola-Bakirtzi D. Everyday Life in Byzantium. — Athens, 2002. Verweij A. Gallery of Ancient Dice // http://averweij.web.cern.ch/ averweij/index.htm Одержано 25.11.2008 М.А. Стрельник, М.А. Хомчик, С.А. Сорокина ИГРАЛЬНЫЕ КОСТИ (ІІ тыс. до н. э. — ХІV в. н. э.) ИЗ КОЛЛЕКЦИИ НАЦИОНАЛЬНОГО МУЗЕЯ ИСТОРИИ УКРАИНЫ В статье дана характеристика 209 астрагалов и 10 кубиков из собрания музея. В коллекции присутствуют практи- чески все типы и виды астрагалов, а также кубики разной формы. Большинство артефактов публикуется впервые. Исследованный материал позволяет проследить процесс эволюции игрового инвентаря в течении длительного времени, а также определить место, которое принадлежало играм в повседневной жизни древнего населения Украины. M.A. Strelnyk, M.A. Khomchyk, S.A. Sorokina DICE FROM THE 2nd MILLENNIA BC TO THE 14th c. AD FROM THE COLLECTION OF THE NATIONAL MUSEUM OF HISTORY OF UKRAINE The article presents a description of 209 knucklebones and 10 dice from the Museum’s collection. The collection includes practically all kinds and types of knucklebones as well as dice of various shapes. Most of artefacts are published for the first time. The material studied allows the authors to trace the process of evolution of playing stock during a long period, and also to determine the role of games in everyday life of ancient habitants of Ukraine. << /ASCII85EncodePages false /AllowTransparency false /AutoPositionEPSFiles true /AutoRotatePages /None /Binding /Left /CalGrayProfile (Dot Gain 20%) /CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2) /sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CannotEmbedFontPolicy /Error /CompatibilityLevel 1.4 /CompressObjects /Tags /CompressPages true /ConvertImagesToIndexed true /PassThroughJPEGImages true /CreateJobTicket false /DefaultRenderingIntent /Default /DetectBlends true /DetectCurves 0.0000 /ColorConversionStrategy /CMYK /DoThumbnails false /EmbedAllFonts true /EmbedOpenType false /ParseICCProfilesInComments true /EmbedJobOptions true /DSCReportingLevel 0 /EmitDSCWarnings false /EndPage -1 /ImageMemory 1048576 /LockDistillerParams false /MaxSubsetPct 100 /Optimize true /OPM 1 /ParseDSCComments true /ParseDSCCommentsForDocInfo true /PreserveCopyPage true /PreserveDICMYKValues true /PreserveEPSInfo true /PreserveFlatness true /PreserveHalftoneInfo false /PreserveOPIComments true /PreserveOverprintSettings true /StartPage 1 /SubsetFonts true /TransferFunctionInfo /Apply /UCRandBGInfo /Preserve /UsePrologue false /ColorSettingsFile () /AlwaysEmbed [ true ] /NeverEmbed [ true ] /AntiAliasColorImages false /CropColorImages true /ColorImageMinResolution 300 /ColorImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleColorImages true /ColorImageDownsampleType /Bicubic /ColorImageResolution 300 /ColorImageDepth -1 /ColorImageMinDownsampleDepth 1 /ColorImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeColorImages true /ColorImageFilter /DCTEncode /AutoFilterColorImages true /ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG /ColorACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /ColorImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000ColorACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000ColorImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasGrayImages false /CropGrayImages true /GrayImageMinResolution 300 /GrayImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleGrayImages true /GrayImageDownsampleType /Bicubic /GrayImageResolution 300 /GrayImageDepth -1 /GrayImageMinDownsampleDepth 2 /GrayImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeGrayImages true /GrayImageFilter /DCTEncode /AutoFilterGrayImages true /GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG /GrayACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /GrayImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000GrayACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000GrayImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasMonoImages false /CropMonoImages true /MonoImageMinResolution 1200 /MonoImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleMonoImages true /MonoImageDownsampleType /Bicubic /MonoImageResolution 1200 /MonoImageDepth -1 /MonoImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeMonoImages true /MonoImageFilter /CCITTFaxEncode /MonoImageDict << /K -1 >> /AllowPSXObjects false /CheckCompliance [ /None ] /PDFX1aCheck false /PDFX3Check false /PDFXCompliantPDFOnly false /PDFXNoTrimBoxError true /PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXSetBleedBoxToMediaBox true /PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXOutputIntentProfile () /PDFXOutputConditionIdentifier () /PDFXOutputCondition () /PDFXRegistryName () /PDFXTrapped /False /CreateJDFFile false /Description << /CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002> /CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002> /DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e> /DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f006300680077006500720074006900670065002000500072006500700072006500730073002d0044007200750063006b0065002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e> /ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e> /ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e> /JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002> /KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e> /NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.) /NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e> /PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e> /SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e> /ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.) >> /Namespace [ (Adobe) (Common) (1.0) ] /OtherNamespaces [ << /AsReaderSpreads false /CropImagesToFrames true /ErrorControl /WarnAndContinue /FlattenerIgnoreSpreadOverrides false /IncludeGuidesGrids false /IncludeNonPrinting false /IncludeSlug false /Namespace [ (Adobe) (InDesign) (4.0) ] /OmitPlacedBitmaps false /OmitPlacedEPS false /OmitPlacedPDF false /SimulateOverprint /Legacy >> << /AddBleedMarks false /AddColorBars false /AddCropMarks false /AddPageInfo false /AddRegMarks false /ConvertColors /ConvertToCMYK /DestinationProfileName () /DestinationProfileSelector /DocumentCMYK /Downsample16BitImages true /FlattenerPreset << /PresetSelector /MediumResolution >> /FormElements false /GenerateStructure false /IncludeBookmarks false /IncludeHyperlinks false /IncludeInteractive false /IncludeLayers false /IncludeProfiles false /MultimediaHandling /UseObjectSettings /Namespace [ (Adobe) (CreativeSuite) (2.0) ] /PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK /PreserveEditing true /UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged /UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile /UseDocumentBleed false >> ] >> setdistillerparams << /HWResolution [2400 2400] /PageSize [612.000 792.000] >> setpagedevice
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-65267
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0235-3490
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:36:01Z
publishDate 2009
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Стрельник, М.О.
Хомчик, М.А.
Сорокіна, С.А.
2014-06-23T16:55:52Z
2014-06-23T16:55:52Z
2009
Гральні кості (ІІ тис. до н. е. — XIV ст. н. е.) з колекції Національного музею історії України / М.О. Стрельник, М. А. Хомчик, С.А. Сорокіна // Археологія. — 2009. — № 2. — С. 34-49. — Бібліогр.: 59 назв. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65267
Стаття вводить до наукового обігу унікальну колекцію грального приладдя (астрагалів та кубиків) зі збірки музею.
В статье дана характеристика 209 астрагалов и 10 кубиков из собрания музея. В коллекции присутствуют практически все типы и виды астрагалов, а также кубики разной формы. Большинство артефактов публикуется впервые. Исследованный материал позволяет проследить процесс эволюции игрового инвентаря в течении длительного времени, а также определить место, которое принадлежало играм в повседневной жизни древнего населения Украины.
The article presents a description of 209 knucklebones and 10 dice from the Museum’s collection. The collection includes practically all kinds and types of knucklebones as well as dice of various shapes. Most of artefacts are published for the first time. The material studied allows the authors to trace the process of evolution of playing stock during a long period, and also to determine the role of games in everyday life of ancient habitants of Ukraine.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Публікації археологічних матеріалів
Гральні кості (ІІ тис. до н. е. — XIV ст. н. е.) з колекції Національного музею історії України
Игральные кости (II тыс. до н. э. — XIV в. н. э.) из коллекции Национального музея истории Украины
Dice from the 2nd millennia BC to the 14th c. AD from the collection of the National museum of history of Ukraine
Article
published earlier
spellingShingle Гральні кості (ІІ тис. до н. е. — XIV ст. н. е.) з колекції Національного музею історії України
Стрельник, М.О.
Хомчик, М.А.
Сорокіна, С.А.
Публікації археологічних матеріалів
title Гральні кості (ІІ тис. до н. е. — XIV ст. н. е.) з колекції Національного музею історії України
title_alt Игральные кости (II тыс. до н. э. — XIV в. н. э.) из коллекции Национального музея истории Украины
Dice from the 2nd millennia BC to the 14th c. AD from the collection of the National museum of history of Ukraine
title_full Гральні кості (ІІ тис. до н. е. — XIV ст. н. е.) з колекції Національного музею історії України
title_fullStr Гральні кості (ІІ тис. до н. е. — XIV ст. н. е.) з колекції Національного музею історії України
title_full_unstemmed Гральні кості (ІІ тис. до н. е. — XIV ст. н. е.) з колекції Національного музею історії України
title_short Гральні кості (ІІ тис. до н. е. — XIV ст. н. е.) з колекції Національного музею історії України
title_sort гральні кості (іі тис. до н. е. — xiv ст. н. е.) з колекції національного музею історії україни
topic Публікації археологічних матеріалів
topic_facet Публікації археологічних матеріалів
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65267
work_keys_str_mv AT strelʹnikmo gralʹníkostííítisdonexivstnezkolekcíínacíonalʹnogomuzeûístorííukraíni
AT homčikma gralʹníkostííítisdonexivstnezkolekcíínacíonalʹnogomuzeûístorííukraíni
AT sorokínasa gralʹníkostííítisdonexivstnezkolekcíínacíonalʹnogomuzeûístorííukraíni
AT strelʹnikmo igralʹnyekostiiitysdonéxivvnéizkollekciinacionalʹnogomuzeâistoriiukrainy
AT homčikma igralʹnyekostiiitysdonéxivvnéizkollekciinacionalʹnogomuzeâistoriiukrainy
AT sorokínasa igralʹnyekostiiitysdonéxivvnéizkollekciinacionalʹnogomuzeâistoriiukrainy
AT strelʹnikmo dicefromthe2ndmillenniabctothe14thcadfromthecollectionofthenationalmuseumofhistoryofukraine
AT homčikma dicefromthe2ndmillenniabctothe14thcadfromthecollectionofthenationalmuseumofhistoryofukraine
AT sorokínasa dicefromthe2ndmillenniabctothe14thcadfromthecollectionofthenationalmuseumofhistoryofukraine