Розподілена система збору і обробки інформації на базі інтелектуальних портативних приладів
Сформулированы основные требования к распределенной системе сбора и обработки информации на основе интеллектуальных портативных приборов. Разработана структура такой системы. Сформульовані основні вимоги до розподіленої системи збору і обробки інформації на основі інтелектуальних портативних приладі...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
2009
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6527 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Розподілена система збору і обробки інформації на базі інтелектуальних портативних приладів / В.О. Романов, І.Б. Галелюка, В.М. Груша, П.П. Чернега // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2009. — № 8. — С. 64-72. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859789898265919488 |
|---|---|
| author | Романов, В.О. Галелюка, І.Б. Груша, В.М. Чернега, П.П. |
| author_facet | Романов, В.О. Галелюка, І.Б. Груша, В.М. Чернега, П.П. |
| citation_txt | Розподілена система збору і обробки інформації на базі інтелектуальних портативних приладів / В.О. Романов, І.Б. Галелюка, В.М. Груша, П.П. Чернега // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2009. — № 8. — С. 64-72. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Сформулированы основные требования к распределенной системе сбора и обработки информации на основе интеллектуальных портативных приборов. Разработана структура такой системы.
Сформульовані основні вимоги до розподіленої системи збору і обробки інформації на основі інтелектуальних портативних приладів. Розроблено структуру такої системи.
In the article the requirements to the distributed system of data acquisition and processing on the base of smart portable devices are formulated and the structure of such system is developed.
|
| first_indexed | 2025-12-02T11:19:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2009, № 8 64
V. Romanov, I. Galelyuka,
V. Hrusha, P. Chernega
DISTRIBUTED SYSTEM
OF DATA ACQUISITION
AND PROCESSING
ON THE BASE OF SMART
PORTABLE DEVICES.
In the article the requirements to the
distributed system of data acquisi-
tion and processing on the base of
smart portable devices are formu-
lated and the structure of such
system is developed.
Сформулированы основные тре-
бования к распределенной сис-
теме сбора и обработки инфор-
мации на основе интеллекту-
альных портативных приборов.
Разработана структура такой
системы.
Сформульовані основні вимоги до
розподіленої системи збору і об-
робки інформації на основі інте-
лектуальних портативних прила-
дів. Розроблено структуру такої
системи.
В.О. Романов, І.Б. Галелюка,
В.М. Груша, П.П. Чернега,
2009
УДК 381.3
В.О. РОМАНОВ, І.Б. ГАЛЕЛЮКА,
В.М. ГРУША, П.П. ЧЕРНЕГА
РОЗПОДІЛЕНА СИСТЕМА ЗБОРУ
І ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ
НА БАЗІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ
ПОРТАТИВНИХ ПРИЛАДІВ
Вступ. У теперішній час в усіх сферах діяль-
ності людини актуальною є задача створення
недорогих розподілених систем збору і об-
робки інформації (СЗОІ) або інформаційно-
керуючих систем. Такі системи призначені
для збору й обробки інформації, яка поступає
від різних об'єктів, і, як правило, складають-
ся із контрольованих об'єктів, обладнання,
яке формує, оброблює, архівує інформацію,
та обладнання, яке об'єднує всі згадані об'єк-
ти в єдину систему. В Інституті кібернетики
імені В.М. Глушкова НАН України при дос-
лідженнях, розробці та створенні інтелектуа-
льних портативних приладів для експрес-
діагностики стану рослин [1] і захворюванос-
ті на гострі вірусні інфекції [2] постала необ-
хідність в розробці розподіленої СЗОІ, збір
даних в якій здійснювався би розробленими
інтелектуальними портативними приладами.
Мета і задача досліджень. Метою дослі-
джень є формулювання вимог до розподіле-
ної СЗОІ на основі інтелектуальних портати-
вних приладів та розробка основних принци-
пів її побудови. Вказана мета зумовила роз-
в'язання наступних задач:
1. Сформулювати вимоги до розподіленої
СЗОІ, елементами збору даних в якій слугу-
ють інтелектуальні портативні прилади.
2. Розробити основні принципи побудови
такої розподіленої СЗОІ, її структуру та здій-
снити попередній вибір складових елементів.
Загальна частина. Розвиток електроніки
та телекомунікаційних технологій за останні
10 років привів до того, що в багатьох сферах
РОЗПОДІЛЕНА СИСТЕМА ЗБОРУ І ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ НА БАЗІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ...
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2009, № 8 65
діяльності людини почали розроблятися та впроваджуватися електронні системи
збору інформації з дистанційним зніманням виміряних даних. Вони включали
в себе інтелектуальні сенсори, лінії зв'язку, передаючу та приймаючу апаратуру,
центральний диспетчерський пункт, в якому здійснюється збір і накопичення
інформації. Приклад типової СЗОІ показано на рис. 1.
РИС. 1. Структура типової СЗОІ
Багато в чому ефективність роботи СЗОІ визначається рівнем використаних
технологій збору даних і середовищем передачі інформації. Чим більші масшта-
би системи, тим більший внесок цих складових у загальний показник ефектив-
ності роботи СЗОІ. Відповідно, перш за все, потрібно вибрати технологію пере-
дачі даних. На даний час існуючі технології передачі даних можна поділити на
провідні та безпровідні.
У розроблюваній СЗОІ передбачено використовувати інтелектуальні порта-
тивні прилади як мобільні засоби збору інформації у будь-якій області країни.
Виміряні дані з портативних приладів поступають у диспетчерський центр, де ці
дані обробляються, аналізуються і узагальнюються. Отримані результати пред-
ставляються у графічній, табличній або іншій формі і надалі вони використову-
ються для побудови узагальненої карти стану певної території за виконаними
вимірюваннями. Карта стану може являти собою, наприклад, екологічний стан,
стан зелених насаджень, наявність захворювань на гострі вірусні інфекції на пе-
вній території або в межах цілої країни.
В.О. РОМАНОВ, І.Б. ГАЛЕЛЮКА, В.М. ГРУША, П.П. ЧЕРНЕГА
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2009, № 8 66
Описана СЗОІ має розподілену структуру і потребує надійного каналу зв'яз-
ку. Вимірювання і попередня обробка інформації інтелектуальними портатив-
ними приладами можуть здійснюватися на значній відстані від телефонних вуз-
лів і, відповідно, швидка передача даних вимірювання неможлива. Прокладка
кабельних ліній зв'язку у даному випадку недоцільна і часто неможлива.
Відповідно першу групу технологій, а саме провідні, необхідно відкинути
внаслідок великих затрат на розгортання та експлуатацію подібних систем і від-
сутність у них такої важливої властивості як мобільність точок збору даних.
Для вибору оптимальної технології безпровідної передачі даних здійснено
детальний аналіз існуючих на даний час технологій [3]. Основними критеріями
вибору технології є: покриття зв'язком максимальної території України та інших
країн; мобільність терміналів зв'язку; можливість визначення географічних ко-
ординат місця здійснення сеансу зв'язку; передача невеликих об'ємів даних; дво-
сторонній зв'язок; одночасне підключення до обладнання зв'язку диспетчерсько-
го центру кількох терміналів зв'язку; можливість швидкої, дешевої і простої мо-
дернізації і розвитку системи; можливість швидкого добавлення нових терміна-
лів зв'язку у систему.
Кожна з безпровідних технологій має свої переваги та недоліки. Так техно-
логію Bluetooth зручно використовувати для поєднання недалеко встановлених
пристроїв, наприклад в офісі чи в автомобілі. Вона забезпечує швидкість пере-
дачі 721 кбіт/с та дозволяє під'єднувати до одного основного пристрою (Маster)
до семи підлеглих (Slave) пристроїв, утворюючи пікомережу (piconet). Техноло-
гія Wi-Fi надає високошвидкісний (понад 100 Мбіт/с) та надійний зв’язок (із
64/128-бітним шифруванням), дозволяє легко інтегруватися в існуючі проводові
мережі, проте має високу вартість обладнання та велике енергоспоживання. Ти-
повий Wi-Fi маршрутизатор стандарту 802.11b або 802.11g має радіус дії 45 м
у приміщенні і 90 м на відкритому просторі. Технологія ZigBee являє собою са-
моорганізуючу і самовідновлювальну мережу, яку зручно використовувати на
промислових об’єктах, де необхідне встановлення багатьох датчиків з можливіс-
тю їх переміщення по території об’єкта. Ця технологія призначена для передачі
невеликої кількості даних і забезпечує максимальну швидкість передачі даних
разом із службовою інформацією до 250 кбіт/с. Проте усі три дані мережі є те-
риторіально обмежені радіусом дії їх передавачів і приймачів. Для одержання
даних практично з будь-якої місцевості зручно використовувати стандарт GSM/
GPRS. GSM мережі забезпечують високий рівень безпеки та велику швидкість
передачі даних (до 171 кбіт/с або до 473 кбіт/с за новими можливостями станда-
рту EDGE). Крім того, пристрої, під'єднані до GSM мережі, мають вихід у всес-
вітню мережу Інтернет. Щоправда, недоліками такої системи є необхідність
оплати за передачу даних, велике енергоспоживання в активному режимі, необ-
хідність наявності покриття GSM-мережею.
Проведений аналіз показав, що природним і найбільш оптимальним вирі-
шенням поставленої прикладної проблеми є створення безпровідної мережі на
базі стільникових терміналів через існуючі системи стільникового зв'язку, які
працюють згідно зі стандартами GSM/GPRS. В такому випадку не потрібно
РОЗПОДІЛЕНА СИСТЕМА ЗБОРУ І ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ НА БАЗІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ...
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2009, № 8 67
оформляти дозволи на використання радіочастот, купувати коштовне приймаль-
но-передавальне обладнання. До того ж мережа GSM має покриття майже на
всій території України та інших країн. Отже, частина проблем з організації без-
провідного каналу перекладається на "плечі" оператора стільникового зв'язку.
У загальному випадку система обміну даними через мережу стільникового
зв'язку складається з двох компонентів – певної кількості портативних приладів
і центрального сервера. На портативні прилади встановлюється обладнання
отримання географічних даних і передачі необхідної інформації через мережу
стільникового зв'язку. Сервер забезпечує отримання, зберігання, відображення
і аналіз отриманих даних.
Існує два способи обміну даними через мережу стільникового зв'язку: паси-
вний і активний. При пасивному способі інформація про вимірювання запису-
ється в енергонезалежну пам'ять приладу, а потім у певні моменти часу вся зіб-
рана інформація відправляється на сервер. При активному способі дані про ви-
мірювання та географічні дані передаються на центральний сервер безпосеред-
ньо після виконання вимірювання. При активному режимі можливі наступні ре-
жими передачі даних: безперервний, періодичний, по події або по запиту з
центрального сервера.
Активний спосіб обміну інформацією по каналах GSM/GPRS є найбільш
ефективним з точки зору відношення ціна/якість в регіонах з розвинутою струк-
турою мереж GSM. Типова система передачі даних до сервера через стільникову
мережу з використанням GPRS режиму представлена на рис. 2. За таким спосо-
бом передачі даних існує ймовірність втрати даних у випадку нестабільного
GPRS-каналу [4]. Задачу зберігання даних у таких випадках можна вирішити
шляхом запису цих даних у тимчасову пам'ять.
Використання стільникового зв'язку значно спрощує і здешевлює створення
СЗОІ. Все, що потрібно зробити для забезпечення радіозв'язку – це підключити
GSM-модем або, як у даному випадку, вбудувати у прилад GSM-модуль і запро-
грамувати його відповідно до прикладної задачі. При подальшій експлуатації це
не потребує спеціального обслуговування.
Можна виділити наступні переваги СЗОІ з використанням стільникового
зв'язку:
– в диспетчерському центрі не обов'язково встановлювати GSM/GPRS-
модем за рахунок безпосереднього підключення центрального сервера до мережі
Інтернет, як це вказано на рис. 2. Це зумовлює зменшення вартості трафіка через
стільниковий канал в 2 рази;
– можливість передачі даних обмежена зоною покриття стільниковим
зв'язком;
– SIM-картки на терміналах збору і передачі даних можуть належати різ-
ним операторам в залежності від зони покриття і якості GPRS;
– у випадку тимчасової відсутності послуги GPRS можна переключитися у
режим прямого GSM-з'єднання;
– подібні системи можуть функціонувати без виділення статичної
ІР-адреси оператором стільникового зв'язку або провайдером.
В.О. РОМАНОВ, І.Б. ГАЛЕЛЮКА, В.М. ГРУША, П.П. ЧЕРНЕГА
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2009, № 8 68
РИС. 2. Типова система передачі даних через стільникову мережу
Для вирішення задач створення СЗОІ, в яких дані передаються через систе-
му стільникового зв'язку, ряд компаній випускає GSM-модеми або GSM-модулі
[5], які відрізняються від мобільних телефонів конструктивним виконанням, від-
сутністю клавіатури, дисплею, антени, а також наявністю специфічних додатко-
вих можливостей. Подібні системи мають розширений набір АТ команд у відпо-
відності до ряду стандартів GSM (наприклад, GSM 07.07 і GSM 07.05), що до-
зволяє програмувати їх як звичайні мобільні телефони з використанням про-
грамного забезпечення, яке входить до складу стандартного пакета Microsoft
Windows.
GSM-модуль є базовим безкорпусним елементом, для запуску якого в робо-
ту потрібні додаткові комплектуючі й обладнання, зокрема, схеми живлення
цифрового і радіочастотного блоків, аудіосистема, інтерфейси і роз'єми для
зв'язку із зовнішніми пристроями, тримач та інтерфейс SIM-карти, гарнітура,
периферія, корпус. Слід зауважити, що комплектність вказаного додаткового
обладнання визначається прикладною задачею.
Як правило, GSM-модулі використовуються для інтеграції в обладнання ко-
ристувача, де, відповідно, виконують роль передаючого блоку. GSM-модуль
призначений для дистанційного зв'язку між сервером і обладнанням (мобільним
або стаціонарним), яке знаходиться в області покриття стільниковим зв'язком
різних стандартів, наприклад GSM 900 МГц, GSM 1800 МГц та ін. Для вводу
команд керування й отримання інформації від даного обладнання також можна
використовувати операторну станцію моніторингу на базі персонального ком-
п'ютера з модемом.
Кількість контрольованих входів і виходів, встановлення периферійних до-
даткових пристроїв, інтерфейсів обміну, вбудованих інтерфейсів, протоколів
РОЗПОДІЛЕНА СИСТЕМА ЗБОРУ І ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ НА БАЗІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ...
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2009, № 8 69
зв'язку, а також періодичність сеансів зв'язку і конфіденційність даних, що пере-
даються, визначаються характеристиками конкретного GSM-модуля та вимога-
ми прикладної задачі.
Досвід іноземних і вітчизняних фахівців у сфері створення та експлуатації
об'єктів автоматизації зі стільниковими каналами показує, що для систем з вели-
ким рівнем відповідальності доцільне використання тільки режиму "data". Хоча
цей режим і не є повністю гарантованим, але за статистикою 90 % загального
часу канали є доступні і функціонують.
Режим GPRS можна і доцільно використовувати у системах телеметрії, де
збір даних проводиться рідко і протягом короткого проміжку часу. До так звано-
го недоліку режиму GPRS можна зарахувати неможливість запиту об'єкта
з верхнього рівня. Ініціатива запиту зв'язку відбувається завжди зі сторони або-
нента. Це пов'язано з правилами ІР-адресації в операторів стільникового зв'язку.
При реєстрації у стільниковій мережі абонента йому призначається ІР адрес
внутрішньої мережі оператора стільникового зв'язку, і весь обмін інформацією
відбувається через механізми NAT (Network address translation).
Слід зазначити також, що GPRS є однією із недорогих послуг, які надаються
операторами стільникового зв'язку для передачі даних. Важлива особливість те-
хнології GPRS полягає в тому, що тарифікація здійснюється за об'ємом інфор-
мації, що передається, а не за часове з'єднання, як це робиться при використанні
технології CSD / HSCSD.
Згідно з вимогами даної прикладної задачі необхідно передавати невеликі
об'єми інформації, включаючи дані про місце здійснення вимірювань. Інфор-
мація повинна передаватися через мережу стільникового зв'язку у стандарті
GSM/GPRS на центральний сервер, де надалі вона обробляється і зберігається.
Поставленим вимогам відповідає GSM-модуль Telit GE863-GPS [6] вироб-
ництва компанії Telit Communications S.p.A. [7]. Вибраний модуль має можли-
вість приймати і передавати цифрові дані в режимі GSM, GPRS та Edge, здійс-
нювати голосові виклики, обмінюватися факсимільними і голосовими повідом-
леннями. Керування модулями відбувається з використанням АТ команд через
послідовний порт (UART або RS-232). Отримавши від зовнішнього керуючого
пристрою (мікроконтролера або комп'ютера) АТ команду, модуль виконує її
і видає назад у послідовний порт повідомлення про виконання (якщо це перед-
бачено в команді). Серед АТ команд є команди конфігурування модулів, встано-
влення зв'язку, отримання звіту про стан модулю і стільникову мережу, керу-
вання лініями портів вводу-виводу та ін.
Після встановлення з'єднання для передачі даних модуль перемикається
в режим передачі. Надалі він сприймає все, що посилається зовнішнім керуючим
пристроєм у послідовний порт, як дані, і передає їх у стільникову мережу. Також
модуль може бути ініціатором повідомлень про події, які відбулися, а саме:
вхідний дзвінок, визначення номера, отримання SMS-повідомлення, розірвання
з'єднання і деяких інших.
Для зменшення вартості і полегшення праці проектувальників програмне
забезпечення модулів Telit містить інтерпретатор програм мовою програмування
В.О. РОМАНОВ, І.Б. ГАЛЕЛЮКА, В.М. ГРУША, П.П. ЧЕРНЕГА
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2009, № 8 70
Python (Пітон). Такі модулі можуть працювати без зовнішнього мікроконтро-
лера, а тільки під керуванням написаної цією мовою програми, яка завантажу-
ється у внутрішню флеш-пам'ять. Принципи роботи модулів із зовнішнім мікро-
контролером і під керуванням програми мовою Python зображено на рис. 3.
Для зменшення вартості і полегшення праці проектувальників компанія ви-
пускає модеми і модулі з вбудованим приймачем GPS. Керування вбудованим
приймачем GPS відбувається через спеціальні АТ команди, а отримання визна-
чених координат можливе як у вигляді відповіді на команду, так і у вигляді
NMEA-сентенцій на виході послідовного порту приймача GPS.
а
б
РИС. 3. Робота модуля під керуванням мікроконтролера (а), програми мовою Python (б)
РОЗПОДІЛЕНА СИСТЕМА ЗБОРУ І ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ НА БАЗІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ...
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2009, № 8 71
Для передачі пакетів інформації з використанням технології GPRS організо-
вуються логічні канали, відмінні від класичних каналів GSM. Ці логічні канали
розміщуються у фізичних каналах, які виділено для GPRS із загального частот-
но-часового ресурсу. Абонент постійно підключений до пакетної мережі, де йо-
му надано віртуальний канал, який стає фізичним (реальним) каналом на час пе-
редачі пакета. Іншого часу цей фізичний канал використовують для передачі
пакетів інших користувачів. Схема реалізації обміну інформацією через вірту-
альний послідовний канал показана на рис. 4.
Рис. 4. Реалізація обміну інформацією через віртуальний послідовний канал
Оскільки передача інформації здійснюється, в основному, за ініціативою
портативних приладів, то доцільно в такій СЗОІ мати тільки одну статичну
ІР-адресу, яка присвоюється серверу диспетчерського центру. При вмиканні
приладу він реєструється в мережі GPRS і передає свою динамічну ІР-адресу
серверу. Надалі обмін даними відбувається за цими ІР-адресами. Слід зауважи-
ти, що при обриві GPRS-каналу або включенні/виключенні приладу йому прис-
воюється нова динамічна адреса. Це слід врахувати при розробці програмного
забезпечення. Можна також обійтися і без статичної ІР-адреси, але у цьому ви-
падку зростуть витрати на передачу даних, оскільки GPRS-канал необхідно за-
мінити режимом CSD (повністю або на початкових етапах для обміну динаміч-
ними ІР-адресами між сервером і портативними приладами).
Враховуючи фактор пріоритетів GSM-каналів зв'язку (найбільш високий
пріоритет мають канали GSM голосового зв'язку і CSD-канал, далі канал пере-
дачі SMS повідомлень, а потім GPRS-канал) і вимог надійної та економічної
ефективності передачі даних, має бути забезпечена передача даних резервним
В.О. РОМАНОВ, І.Б. ГАЛЕЛЮКА, В.М. ГРУША, П.П. ЧЕРНЕГА
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2009, № 8 72
каналом. Наприклад, якщо GPRS-канал виявився недоступним даного часу або
на даній території, то інформацію необхідно передавати каналом SMS або CSD.
Вибір основного і резервного каналів передачі даних зумовлений цінністю ін-
формації, що передається.
Висновки.
1. Для побудови системи збору й обробки інформації, яка базується на вико-
ристанні інтелектуальних портативних приладів як засобів отримання і передачі
даних, доцільно використовувати безпровідні технології передачі даних. Аналіз
безпровідних технологій дозволив виділити серед них GSM/GPRS-технології як
найбільш дешеві і прості для реалізації потрібної нам системи збору і обробки
інформації.
2. Безпровідний канал системи збору й обробки інформації може бути побу-
дований як на базі двох GSM/GPRS-модемів, так і з використанням одного
GSM/GPRS-модему і мережі Інтернет, до якої підключений сервер диспетчерсь-
кого центру. Рекомендується в такій системі мати одну статичну ІР-адресу, яка
присвоюється серверу.
3. Як основні елементи безпровідних каналів системи збору й обробки ін-
формації вибрані GSM/GPRS-модулі фірми Telit з інтегрованими приймачами
географічних координат. Вибрані модулі можуть бути легко вмонтовані в інте-
лектуальні портативні прилади користувачем.
1. Romanov V., Fedak V., Galelyuka I., Sarakhan Ye., Skrypnyk O. Portable Fluorometer for
Express-Diagnostics of Photosynthesis: Principles of Operation and Results of Experimental
Researches // Proceeding of the 4th IEEE Workshop on "Intelligent Data Acquisition and
Advanced Computing Systems: Technology and Applications", IDAACS'2007. – Dortmund,
Germany, 2007, September 6–8. – Р. 570–573.
2. Palagin O., Romanov V., Starodub M., Galelyuka I., Skrypnyk O., Skyba K. Smart portable
sensor for bird blue express-diagnostics: principles of design // Intelligent Technologies and
Applications: Intern. book series "Information Science and Computing". Number 5: Supplement
to International Journal "Information Technologies and Knowledge". – 2008. – 2. – P. 80–84.
3. Козлов А. Промышленные стандарты беспроводной передачи данных // Chip News Укра-
ина. – 2008. – № 7. – С. 18–21.
4. Проблемы передачи данных в сетях мобильной связи //
http://www.ccc.ru/magazine/depot/02_05/read.html?0302.htm.
5. Алексеев В. Приложения пользователя в GSM / GPRS модулях ведущих мировых произ-
водителей // Компоненты и технологии. – 2005. – № 2.
http://kit-e.ru/articles/wireless/2005_2_170.php
6. Скиба К. GSM/GPRS модули и модемы компании Telit // Электронные компоненты
и системы. – 2006. – № 10. – С. 35–36.
7. http://www.telit.com.
Отримано 20.07.2009
http://www.ccc.ru/magazine/depot/02_05/read.html?0302.htm�
http://kit-e.ru/articles/wireless/2005_2_170.php�
http://www.telit.com/�
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6527 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-9908 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T11:19:23Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Романов, В.О. Галелюка, І.Б. Груша, В.М. Чернега, П.П. 2010-03-05T15:13:09Z 2010-03-05T15:13:09Z 2009 Розподілена система збору і обробки інформації на базі інтелектуальних портативних приладів / В.О. Романов, І.Б. Галелюка, В.М. Груша, П.П. Чернега // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2009. — № 8. — С. 64-72. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1817-9908 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6527 381.3 Сформулированы основные требования к распределенной системе сбора и обработки информации на основе интеллектуальных портативных приборов. Разработана структура такой системы. Сформульовані основні вимоги до розподіленої системи збору і обробки інформації на основі інтелектуальних портативних приладів. Розроблено структуру такої системи. In the article the requirements to the distributed system of data acquisition and processing on the base of smart portable devices are formulated and the structure of such system is developed. uk Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України Розподілена система збору і обробки інформації на базі інтелектуальних портативних приладів Distributed system of data acquisition and processing on the base of smart portable devices Article published earlier |
| spellingShingle | Розподілена система збору і обробки інформації на базі інтелектуальних портативних приладів Романов, В.О. Галелюка, І.Б. Груша, В.М. Чернега, П.П. |
| title | Розподілена система збору і обробки інформації на базі інтелектуальних портативних приладів |
| title_alt | Distributed system of data acquisition and processing on the base of smart portable devices |
| title_full | Розподілена система збору і обробки інформації на базі інтелектуальних портативних приладів |
| title_fullStr | Розподілена система збору і обробки інформації на базі інтелектуальних портативних приладів |
| title_full_unstemmed | Розподілена система збору і обробки інформації на базі інтелектуальних портативних приладів |
| title_short | Розподілена система збору і обробки інформації на базі інтелектуальних портативних приладів |
| title_sort | розподілена система збору і обробки інформації на базі інтелектуальних портативних приладів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6527 |
| work_keys_str_mv | AT romanovvo rozpodílenasistemazboruíobrobkiínformacíínabazííntelektualʹnihportativnihpriladív AT galelûkaíb rozpodílenasistemazboruíobrobkiínformacíínabazííntelektualʹnihportativnihpriladív AT grušavm rozpodílenasistemazboruíobrobkiínformacíínabazííntelektualʹnihportativnihpriladív AT černegapp rozpodílenasistemazboruíobrobkiínformacíínabazííntelektualʹnihportativnihpriladív AT romanovvo distributedsystemofdataacquisitionandprocessingonthebaseofsmartportabledevices AT galelûkaíb distributedsystemofdataacquisitionandprocessingonthebaseofsmartportabledevices AT grušavm distributedsystemofdataacquisitionandprocessingonthebaseofsmartportabledevices AT černegapp distributedsystemofdataacquisitionandprocessingonthebaseofsmartportabledevices |