Історична топографія й геоморфологія стародавнього київського Подолу ІХ—ХVIII ст. (історико-природознавчий аспект)
Статтю присвячено аналізу геологічних і кліматичних процесів, що впливали на формування тераси київського Подолу та її заселення. Киевский Подол является сложным в геоморфологическом и стратиграфическом отношениях археологическим памятником. Уникальная стратиграфия Подола, дающая широкие возможности...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65280 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Історична топографія й геоморфологія стародавнього київського Подолу ІХ—ХVIII ст. (історико-природознавчий аспект) / А.Б. Занкін // Археологія. — 2009. — № 2. — С. 61-74. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859650448943742976 |
|---|---|
| author | Занкін, А.Б. |
| author_facet | Занкін, А.Б. |
| citation_txt | Історична топографія й геоморфологія стародавнього київського Подолу ІХ—ХVIII ст. (історико-природознавчий аспект) / А.Б. Занкін // Археологія. — 2009. — № 2. — С. 61-74. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Статтю присвячено аналізу геологічних і кліматичних процесів, що впливали на формування тераси київського Подолу та її заселення.
Киевский Подол является сложным в геоморфологическом и стратиграфическом отношениях археологическим памятником. Уникальная стратиграфия Подола, дающая широкие возможности для его исследования, в частности, для хронологии, была обусловлена действием природных явлений, которые оказывали огромное влияние на развитие Подола как социального организма и на ритмику его жизнедеятельности. Образование и рост Подольской террасы были обусловлены влиянием двух причин. Во-первых, комплексом природных факторов флювиального характера вследствие климатических изменений, приведших к активизации действия селей и совпадающих в большинстве случаев с разливами Днепра, в результате увеличения количества зимних осадков и их резкого таяния весной. Этот фактор был значительно усилен активизацией тектонической деятельности. Во-вторых, фактором антропогенного характера, а именно, последствиями хищнической эксплуатации природных лесных ресурсов, в результате которой все близлежащие киевские возвышенности оказались лишенными природной растительной защиты и подвергались все большей денудационной природной активности.
Podil of Kyiv in geomorphologic and stratigraphic sense is a complex archaeological site. A unique stratigraphy of Podil, which provides wide opportunities for its research, and for instance, for chronological study, was conditioned by the influence of natural phenomena having a great impact on the development of Podil as a social organism and on the rhythm of its vital activity. Forming and development of Podil Terrace were caused by the influence of two reasons. First of all, by a set of natural factors of fluvial nature, as a result of climate changes which caused the activity of mud flows and which coincided in most cases with the overflows of the Dnipro River, as a result of increase of winter precipitation quantity and sudden melting in spring. This factor was significantly strengthened by promotion of tectonic activity. Secondly, it was caused by factor of anthropogenous nature, notably, by the consequence of predatory exploitation of natural forest sources, as a result all eminences near Kyiv were stripped of natural floral defense and underwent ever greater denudation natural activity.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:33:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 61
Київські старожитності
Проблема історичної топографії Києва і, зо-
крема, київського Подолу давно привертала
увагу дослідників. Але у вирішенні цієї про-
блеми основна увага приділялася локалізації,
тобто прив’язці до сучасної топографії певних
літописних об’єктів, і відтворенню на підставі
цього цілісної картини планування нижнього
міста. Інший аспект, а саме, вплив комплексу
природних чинників на життєдіяльність цього
важливого в соціально-економічному значен-
ні району давнього Києва, недооцінювався.
Важливість цього аспекту важко переоцінити,
оскільки дія екзогенних геологічних процесів
накладала на життєдіяльність доволі відчут-
ний відбиток, істотно впливаючи на її періо-
дичність і ритміку. Крім того, культурні наша-
рування Подолу унікальні за своєю структу-
рою, що пояснюється дією чинників флюві-
ального характеру: маючи значну потужність
(4—12 м), вони являють собою культурні та
стерильні алювіальні й пролювіальні шари
осадового характеру, які чергуються між со-
бою. З одного боку, це дає широкі можливості
для стратифікації досліджуваних об’єктів,
установлення їхньої чіткої відносної хроноло-
гії, з іншого — створює певні труднощі, тому
що неправильна інтерпретація стратиграфії й
спокуса спростити проблему можуть призвес-
ти до значних помилок в історичних рекон-
струкціях. Через те не тільки власне культурні,
але й геологічні (осадові) нашарування, необ-
хідно зробити предметом пильного вивчення.
Зрозуміти механізм нагромадження алювіа-
льних нашарувань можна лише завдяки пра-
вильній реконструкції історії розвитку рельє-
фу стародавнього Подолу.
Отже, виділяється два аспекти проблеми:
перший, історичний, пов’язаний з пробле-
мою взаємодії двох систем — соціуму й на-
вколишнього середовища, другий перебуває
в галузі методики польових археологічних до-
сліджень, тобто мова йде про правильність ін-
терпретації й осмислення археологічної дже-
релознавчої бази. Ця проблема безпосеред-
ньо пов’язана з розв’язанням таких питань:
час виникнення подільської тераси, а, отже,
й самого нижнього міста, етапи його терито-
ріального розвитку, ритміка й періодичність
життє діяльності, характер господарської ді-
яльності, архітектурні й інженерно-технічні
особливості всього Подолу в цілому і окремих
його частин. Відтак, адекватно розв’язати ці
питанння не можна без реконструкції геоло-
гічної історії подільської тераси в розгляну-
тий період, а саме, дослідження механізму дії
чинників, що створювали рельєф, і утворення
акумулятивних алювіальних і пролювіальних
відкладень, що чергуються з культурними на-
шаруваннями стародавнього Подолу, а також
реконструкції його рельєфу й гідрографічної
структури.
Незадовільний стан розробки проблеми
пояснювали відсутністю достатньої джерело-
знавчої бази, що з’явилася й була значно роз-
ширена тільки за останні 25 років. Широ-
кі систематичні розкопки на Подолі ведуть-
ся лише з середини 1970-х років, переважно в
центрі Подолу (між вул. Андріївською й Верх-
нім Валом), а його північну й північно-західну
частини (між вулицями Нижній Вал і Оленів-
ською) досліджували значно менше. Роботи
останніх 15 років практично усунули цю дис-
пропорцію. При зіставленні центральних по-
дільських кварталів з околичними поза загаль-© А.Б. ЗАНКІН, 2009
А.Б. Занкін
ІСТОРИЧНА ТОПОГРАФІЯ
Й ГЕОМОРФОЛОГІЯ СТАРОДАВНЬОГО
КИЇВСЬКОГО ПОДОЛУ ІХ—ХVIII ст.
(історико-природознавчий аспект)
Статтю присвячено аналізу геологічних і кліматичних процесів, що впливали на формування тераси київського Подолу
та її заселення.
К л ю ч о в і с л о в а: давній Київ, стратиграфія Подолу, природні процеси
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 62
ною схожістю виявляється низка специфічних
рис у характері планування та стратиграфії, зу-
мовленому особливостями топографії. Аналіз
цих особливостей дозволив внести істотні ко-
рективи в уявлення, висловлені в археологіч-
ній літературі про історію розвитку подільської
тераси як геологічного утворення.
В цілому, історичній топографії Києва, й
зокрема Подолу, присвячено значну кількість
робіт. Історію вивчення топографії Подолу
можна умовно розділити на два періоди: до і
після 1970-х років. Роботи першого періоду
ґрунтувалися переважно на літописних даних і
численніших відомостях пізньосередньовіч-
них джерел. Їх присвячено здебільшого питан-
ням локалізації літописних урочищ, рік,
струмків, храмів, будівель, доріг на сучасній
карті Києва і з’ясуванню динаміки територі-
ального розвитку міста. Реконструкції давньо-
го рельєфу Києва, як і Подолу, приділялося
набагато менше уваги. Докладний огляд цієї
літератури зробив П.П. Толочко (Толочко
1972). У роботах другого періоду як джерело
використовують також дані археологічних до-
сліджень, що значно підвищило ефективність
вивчення проблеми. Проте ще далеко до її
розв’язання. У численних статтях, присвяче-
них археологічним дослідженням на Подолі,
як правило, достатньо докладно описуються
стратиграфія й культурні шари. Констатується
наявність у нашаруваннях алювіальних про-
шарків, але найчастіше їм не надається належ-
ного значення: не описується їхній склад і
структура, сумарно визначається потужність,
часто відсутні значення абсолютних висот за
Балтійською шкалою на кресленнях страти-
графічних розрізів. Також зазвичай не приді-
ляється уваги характеру походження алюві-
альних і пролювіальних нашарувань, у кращо-
му випадку констатується як факт, що ці
нашарування є результатом або «розливів Дні-
пра», або «змиву з гір» піщаних мас.
Уперше питання про механізм нагрома-
дження осадових мас ще на початку ХІХ ст. по-
ставив М.Ф. Берлінський у роботі, присвяченій
історичній топографії Києва і зокрема Подолу.
У ній є найцінніші відомості про рельєф, гідро-
логію Подолу кінця XVIII ст., тобто до пожежі
1811 р. і наступного перепланування. Гіпотеза
дослідника зводилася до того, що «воз вышение
Подола происходит как от причин, свой ственных
жилым местам, так и от наносной с гор земли»
(Берлінський 1991, с. 223), тобто утворення
надзаплавної подільської тераси відбувалося
поступово внаслідок і антропогенної діяльнос-
ті, що виражається в нагромадженні культур-
ного шару, і відкладення де лювіально-про-
лювіальних мас ґрунту, що утворюється через
активну денудацію височин. З такого розумін-
ня процесу утворення подільської тераси логіч-
но випливає питання про час виникнення й за-
селення останньої. Автор вирішує його одно-
значно, тому що традиційно вважалося, що
Подолу «во времена Ольги еще не бывало, место
сие по всей вероятности было ниже настоящего
своего положения и во время великого весеннего
наводнения большею частию разливающеюся ре-
кою потопляемо, от чего в некоторых местах
покрыто было болотами и зыбями, которые до
последних веков были при метны» (Берлінський
1991, с. 172). Такої думки тривалий час дотри-
мувались багато дослідників і виникла вона під
впливом відомої в «Повісті минулих літ» розпо-
віді в статті під 6453 (945) р. про прибуття древ-
лянських послів до Києва. У літописі йдеться
про те, що древляни «присташа под Боричевым
в лодьи: бе бо вода текущи тогда възле горы Ки-
евьские, на Подолии не седяху людие, но на горе...»
(ПСРЛ 1962, с. 43—44; 1989, с. 28). Це повідо-
млення трактувалося надалі по-різному (Са-
гайдак 1991, с. 12—16). М.Ф. Берлінський, до-
сить точно описавши механізм руйнування ки-
ївських височин, не пояснив, та й не міг
по яснити, не маючи точних стратиграфічних
даних про структуру подільських нашарувань,
чому піщані маси покривали всю велику по-
верхню подільської тераси доволі рівномірним
шаром і чим було спричинено періодичність
таких нашарувань.
Думка про доволі пізнє (не раніше другої
половини Х ст.) заселення Подолу довго, аж до
середини минулого сторіччя, панувала в істо-
ріографії (Толочко 1972, с. 71; Сагайдак 1991, с.
15). Однак у 60—70 рр. XX ст. точка зору на цю
проблему почала змінюватися на прямо про-
ти леж ну то ж і відомості в літо писній статті 945
р. були інтерпретовані по-іншому. Цьому
сприяло дві обставини: з одного боку, подальші
тео ретичні розробки проблеми генези давньо-
руського міста, з ін шого — поява нових при-
родничо-наукових робіт, присвячених гідро-
логії й динаміці водності Дніпра (Швець 1960;
1972; 1978). Завдяки ос тан нім, стало відомо
про значне коливання водності Дніпра у
давнину, а ха рактерне для Подолу чер гування
культурних і алювіальних шарів ста ли пояс-
нювати неодноразовими розливами Дніпра
(Толочко 1972, с. 72; 1981, с. 11). Щоправда, за-
лишався незрозумілим механізм акумуляції
осадових відкладень.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 63
У теоретичних розробках київської істо-
ричної школи проблеми генези давньорусь-
кого міста чітко окреслилася тенденція до по-
давнення історії існування Києва як міста і
дже рел до цієї історії до VI ст. (Гупало 1976,
с. 12—13; Толочко 1972, с. 71; 1981а). Оскільки,
відповідно до такого розуміння суті феодаль-
ного міста, останнє не уявлялося без посаду, то
його наявність передбачалася вже a priori. Звід-
си зрозумілі спроби подавнити початок історії
Київського Подолу й посунути його нижню
хронологічну межу до середини І тис. і навіть
нижче. Як доказ існування житлових структур
на Подолі у першій половині І тис. розгляда-
лися випадкові, здебільшого монетні, знахідки
зазначеного часу (Толочко 1972, с. 53). Сумнів-
ність подібного джерела очевидна, що визна-
валося й самими дослідниками й зазнавало
справедливої критики (Гупало 1976, с. 16—18).
Потрібно ли ше додати, що всі монетні знахід-
ки, що піддаються локалізації, концентрували-
ся або уздовж підошви височин, або уз довж ру-
сел селевих потоків, що робить це джерело ще
більш сумнівним.
Джерелознавча база для вивчення Подо-
лу докорінно почала змінюватися у сімдеся-
тих роках XX ст. у зв’язку з розгортанням вели-
ких систематичних археологічних досліджень.
Уперше було отримано стратиграфічні розрі-
зи нашарувань, доведені до материка. Значно
розширилися можливості для вивчення топо-
графії нижнього міста. Проте, як і раніше, не-
достатньо уваги приділялося його геоморфо-
логії. Без наближення до суті проблеми кон-
статувалося лише, що «наростання подільських
нашарувань пов’язано, по-перше, з делювіальни-
ми виносами з київських височин, піщаними від-
кладеннями р. Дніпра і, нарешті, культурними
шарами, що утворилися внаслідок господарської
діяльності людини...» (Гупало 1976, с. 16). Також
уперше з’явилася можливість, спираючись на
дані археологічних розкопок, а не на випадко-
ві знахідки, порушувати питання про хроноло-
гію Подолу і про час виникнення подільської
тераси.
К.М. Гупало, ґрунтуючись у своїх висно-
вках на датуваннях керамічного й нумізматич-
ного матеріалу із нижніх передматерикових
шарів, переконливо датує початок виникнен-
ня Подолу IX ст. Дослідник критикує погляди
про існування Подолу вже в першій половині
І тис. Повідомлення ж літописної статті 945 р.
він розглядає як свідчення про велику весняну
повінь, що лише тимчасово перервала життє-
діяльність Подолу.
Уперше геоморфологічну модель Подолу було
запропоновано на початку 90-х років XX ст. у
статті О.О. Гойжевського й М.А. Сагайдака
(Гойжевський, Сагайдак 1993,). Най докла д-
ніше питання стратиграфії, геоморфології, гід-
рології, реконструкції давнього рельєфу і меха-
нізму дії рельєфотворчих процесів розглянуто в
монографії М.А. Сагайдака (Сагайдак 1991).
Суть його концепції зводиться до того, що По-
дільська надзаплавна тераса разом із прилегли-
ми височинами (гори Дитинка, Замкова, мис
гори Кудрявець) являла собою окремий текто-
нічний блок, що зазнавав значних коливань.
Опускання такого блоку спричиняло його за-
топлення й створення умов для нагромаджен-
ня на ньому піщаних мас, тобто сположення
рельєфу (Сагайдак 1991, с. 53—55, 127). При
цьому не заперечується дія інших факторів:
коливання водності Дніпра, ерозійно-аку му-
лятивні процеси й ін., але їм явно надається
другорядна роль. Які конкретні умови створю-
валися при опусканні гіпотетичного блоку для
нагромадження осадових алювіальних наша-
рувань і що було їхнім джерелом, автор не кон-
кретизує. У монографії зроблено спробу ре-
конструювати давній рельєф Подолу і встано-
вити час початку його заселення. Автор
стверджує, що Подільська тераса в першій по-
ловині І тис. вже існувала й була частково засе-
лена, завдяки наявності на ній височин дюн-
ного типу, й навіть намагається дати локаліза-
цію гіпотетичних поселень цього часу (Са -
гайдак 1991, с. 10—11). Крім наявності таких
височин, лінія «первинного горизонту», за ав-
тором, поступово опускалася до центру Подо-
лу (Сагайдак 1991, с. 10), що, ймовірно, виті-
кає з концепції тектонічного прогину поділь-
ського блоку.
Датування перших поселень на Подільській
терасі М.А. Сагайдак намагається обґрунтува-
ти тими самими монетними знахідками, про
які вже йшлося, а також деякими іншими ар-
хеологічними матеріалами (Сагайдак 1991,
с. 11, рис. 4). Традиційно М.А. Сагайдак звер-
тається і до літописної статті 945 р. про прибут-
тя древлянських послів до Києва. Намагаючись
розв’язати виникле протиріччя між свідчен-
ням літопису й власною концепцією, дослід-
ник приєднується до висновків П.П. Толочка й
К.М. Гупала про те, що мова в літописній стат-
ті йшла про черговий паводок, який тимчасо-
во припинив життя на Подолі. Категоричне ж
твердження літопису про те, що «на Подолии не
седяхуть людие», він вважає власною історич-
ною інтерпретацією літописцем свого джерела
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 64
(Сагайдак 1991, с. 14), що, на думку М.А. Са-
гайдака, була помилковою.
Значення монографії М.А. Сагайдака важко
переоцінити, оскільки це є перший серйозний
підхід до практично невивченої проблеми, що
перебуває на стику наук історичної та природ-
ничих. У ній уперше висунуто наукову концеп-
цію утворення Подільської тераси й формуван-
ня її рельєфу, а також впливу природних факто-
рів на життєдіяльність київського Подолу.
Однак за час, що пройшов після виходу мо-
нографії, джерелознавча база поповнилася якіс -
но новим матеріалом, що дозволить внести в
концепцію корективи. У 1989—1993 рр. значні
за площею польові дослідження зосереджува-
лись у північно-західній частині Подолу, на
околиці нижнього міста. Виявилось, що харак-
тер алювіальних нашарувань тут не такий, як у
центральній частині. Розкопано й досліджено
стерильні пролювіальні відкладення пізньосе-
редньовічного часу, які відсутні в центральній
частині Подолу. Локалізовано кілька великих і
малих водостоків і водойм. Виявлено специфі-
ку стародавньої дерев’яної архітектури, зумов-
лену місцевими природними причинами.
За традицією і з огляду на важливість факту,
повідомленого в літописі, до того ж у такій ка-
тегоричній формі, необхідно ще раз зупинити-
ся на аналізі статті під 945 р. У ній, крім опису
подій, пов’язаних із прибуттям древлянських
послів, подається топографічний коментар, да-
тований другою половиною XI ст. Тобто час на-
писання цієї частини літопису й описувані в
ній події розділяло близько півтораста років —
строк не настільки великий для того, щоб події
остаточно стерлися з людської пам’яті, але до-
статній, щоб вони набули легендарного забарв-
лення. У давньоруських літописах було чимало
пізніших редагувань текстів, інтерполяцій і на-
віть перекручувань фактів, але вони стосували-
ся, переважно, моментів, що мали ідеологічне
навантаження. Повідомлення ж літописця про
те, що Дніпро протікав безпосередньо біля ви-
сочин, позбавлено будь-якого ідеологічного за-
барвлення, й навряд чи варто вбачати в ньому
намір навмисно спотворити цей факт. Літопис-
цеві не могло бути не відомо про часті повені на
Подолі, пов’язані з паводками, імовірно, він і
сам був свідком цих явищ. Тому природно при-
пустити, що літописець, інтерпретуючи факт зі
свого джерела про те, що древлянські посли
«присташа под Боричевом в лодьи», пов’язав його
з повінню й навряд чи вигадував будь-яку іншу
версію. Понад те, він недвозначно заявляє, що
«вода текущи тогда възле горы Киевские, на По-
долии не седяху людие, но на горе». Слово «сиді-
ти» вживалось у давньоруській мові у значенні
«жити», «володіти землею». Тому тут не могла
йти мова про тимчасове переселення людей з
Подолу до узвишшя.
Без сумніву, літописцеві було достеменно
відомо про те, що майже півтораста років тому
від моменту написання тексту Поділ був неза-
селений, тобто був непридатний для житла, а
Дніпро (або його рукав Почайна) протікав без-
посередньо біля височин. Імовірно, автор спи-
рався на джерело, що повідомляло про події
945 р., в якому вони при численних переказах
уже встигли обрости напівлегендарними по-
дробицями. Це джерело повинно було виходи-
ти, у свою чергу, з якогось іншого першодже-
рела, написаного очевидцем подій 945 р. або
складеного за усними свідченнями очевидців.
Зрозуміло, що в цьому першоджерелі, а отже, і
у вторинних джерелах, не могло бути прямої
вказівки на те, що Поділ у часи подій, що від-
бувалися, ще не існував. Отже, перед літопис-
цем постала необхідність пояснити цей факт,
оскільки за його життя Поділ вже був розвине-
ним районом Києва. Думаючи, що для його
сучасників може здатися неймовірним те, що в
часи княгині Ольги Подолу не існувало, він
для посилення достовірності звертається до
загального топографічного екскурсу Києва
X—XI ст. При цьому автор «Повісті...» демон-
струє чудове знання історичної топографії,
упевнено локалізує будівлі Києва середини
X в., при в’язуючи їх до сучасних йому садиб
київських бояр. Із цього випливає, що при
складанні статті 945 р. літописець користував-
ся й іншими надійними джерелами, що місти-
ли точні топографічні відомості. Імовірно, се-
ред цих джерел були усні, або, принаймні, ті,
що походили від усних, тому що навряд чи в
X—XI ст. у Києві письмово фіксувалися всі пе-
ребудови й перепланування міської території з
такими подробицями. З іншого боку, у пам’яті
людей довго зберігаються топографічні осо-
бливості місцевості; топоніми не забуваються
довго навіть після того, як урочища або місце-
вості втрачають свої характерні риси, завдяки
яким їх було названо. Без сумніву, ці усні дже-
рела цілком заслуговують на довіру. Вочевидь,
те, що Поділ спочатку не був заселений, бо
Дніпро протікав біля височин, зберігалося в
пам’яті людей в часи складання цієї частини
літопису, яка увійшла потім до «Повісті мину-
лих літ».
Істотний недолік усіх усних джерел — роз-
митість датувань, відсутність точних прив’язок
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 65
подій до абсолютної хронологічної шкали.
Тому, визнаючи безсумнівним факт первинної
незаселеності Подолу, не можна бути певним,
що це було саме в 945 р. У всякому разі помил-
ка літописця (якщо така була) не могла бути
занадто великою, мова може йти про кілька де-
сятиліть. Однак цілком правомірно припусти-
ти, що, натрапивши у своєму джерелі про події
945 р. на факт, що древлянські посли пристали
в човні під Боричевим Узвозом, літописець ло-
гічно пов’язав його із ще одним відомим йому
з інших джерел фактом, що Поділ приблизно
за півтори сотні років до написання літопису
був незаселений.
М.А. Сагайдак намагається відшукати в
тій самій «Повісті минулих літ» іншу історич-
ну концепцію освоєння Подолу в середині
X ст. (Сагайдак 1991, с. 14—15). Дослідник по-
силається на згадку в літописній статті під
944 р. Іллінської церкви з відповідними топо-
графічними орієнтирами: водотік за назвою
Ручай, місцевості Пасинча Бесіда й Козаре.
Однак навряд чи можна сумніватися в тім, що
згадування Іллінської церкви й інших топогра-
фічних орієнтирів у статті під 944 р. є пізнішою
інтерполяцією, що належить до кінця X — пер-
шої половини XI ст., а локалізація Іллінської
церкви середини X ст. є вкрай проблематичною
(Брайчевський 1988, с. 85, 87—88). Існування
ж гавані під київськими височинами зовсім не
доводить, що Поділ у X ст. був добре освоєною
територією (Сагайдак 1991, с. 15). Навпаки, у
статті 945 р. йдеться про те, що древляни «при-
сташа под Боричевом в лодьи», що недвознач-
но передбачає наявність пристані, до якої йшла
спеціально обладнана дорога, Боричів Узвіз. А
те, що пристань перебувала безпосередньо біля
підошви височини, виявляється зі слів «под Бо-
ричевом». Безперечно, в середині X ст. уздовж
київських височин проходила вузька смуга ко-
рінної надзаплавної тераси, на якій і розташо-
вувалась київська пристань, житлові будови й,
цілком імовірно, більш монументальні спору-
ди. Наявність такої тераси відзначає й М.А. Са-
гайдак (Сагайдак 1991, с. 10).
Прямих доказів життєдіяльності на Подолі в
першій половині І тис. не існує, тобто культур-
ний шар відповідного часу не виявлено. Існує
лише низка розрізнених, найчастіше випадко-
вих знахідок, переважно монет. Топографію
цих знахідок І тис. на Подолі найбільш повно
представлено у працях П.П. Толочка (Толочко
1972) й М.А. Сагайдака (Сагайдак 1991, с. 7—11),
де вони використовувались як доказ заселенос -
ті Подолу або хоча б його окремих територій у
зазначений період. Переважна більшість цих
знахідок — монети, виявлені в XIX ст. при ви-
падкових обставинах (під час землекопних ро-
біт на невеликій глибині) і без належної доку-
ментації. При цьому навіть побіжного огляду
картографії знахідок досить, щоб визначити,
що практично всі вони концентруються уздовж
височин або трас стародавніх «струмків» (а точ-
ніше, селевих потоків), виявлених археологіч-
но протягом останніх років. Не викликає жод-
них сумнівів те, що всі ці знахідки виявлені або
в перевідкладеному стані біля русел селевих по-
токів, як ми побачимо далі, або в похованнях
чи скарбах, зроблених на первинній корінній
надзаплавній терасі, що тягнеться уздовж висо-
чин, про яку вже йшла мова.
Ця остання група знахідок концентрується
уздовж сучасної вул. Фрунзе. До них можна до-
дати ще кілька знахідок, зроблених у 1990—
2006 рр. Це пласка в перетині ручка червоно-
глиняного глечика з наколами на зовнішній
стороні (вул. Фрунзе 13Б, 1992 р.), яку можна
датувати IX—X ст. (Романчук, Сазанов, Седи-
кова 1995, с. 63), і дві складнопрофільовані ам-
форні ручки V—VIІ ст. (вул. Оболонська 16,
1989—1990 рр.). Ці знахідки теж виявлено в пе-
ревідкладеному стані в шарах XI—XII ст., тож
вони, безумовно, пов’язані з делювіальними
змивами ґрунту із прилеглих височин. Ще дві
знахідки, виявлені біля церкви Миколи Набе-
режного, М.А. Сагайдак залучає для локалізації
там поселення першої половини І тис. (Сагай-
дак 1991, с. 8—9, рис. 4). При цьому автор ствер-
джує, що воно розташовувалося тут на височи-
ні. Однак ці знахідки виявлено в шарі другої
половини XI — початку XII ст., крім того, немає
ніяких підстав відносити їх до першої полови-
ни I тис. Предмет, який М.А. Сагайдак вважає
«фрагментом дротяної сережки», цілком може
бути інтерпретований як фрагмент тринамис-
тинного скроневого кільця, що належить до
досить розповсюдженого у XI—XII ст. типу. А
керамічна посудина, фрагмент якої було вияв-
лено там само, не є ліпною. Виготовлена на по-
вільному гончарному крузі з грубого тіста, вона
може бути датована кінцем XI — першою поло-
виною XIII ст. Такі посудини, і імпортні, і місце-
вого виробництва, нерідко знаходять у давньо-
руських шарах Подолу кінця XI—XIII ст. Їхньою
характерною особливістю є значний об’єм і на-
явність наліпних валиків по корпусу, які, крім
декоративного значення, мали й суто утилі-
тарне — надавати посудині більшої міцності.
На Подолі такі посудини нерідко використову-
вали в ремісничому виробництві.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 66
Таким чином, відомі знахідки І тис. на По-
долі навряд чи можуть бути прийняті як неза-
перечний доказ існування життєдіяльності в
цьому районі до IX—X ст. Одна частина зна-
хідок пов’язана з дією природних факторів —
виносом з височин на Подільську терасу разом
з масами піску й глини археологічних матері-
алів потужними селевими потоками й делю-
віальними зсувами. Інша частина походить
із давньої надзаплавної тераси, розташованої
уздовж височин і освоєної людьми задовго до
виникнення власне Подолу.
Локалізуючи гіпотетичне поселення І тис. на
карті Подолу, М.А. Сагайдак намагається пов’я-
зати з ним локальні височини дюнного типу, які
нібито існували на території Подолу в давнину і
на яких можлива була життєдіяльність. Однак
методика реконструкції давнього рельєфу, яку
застосовує автор, викликає заперечення. Так,
стверджується, що «археологічний материк заля-
гає тут (у північно-західній частині Подолу —
А.З.) нерівномірно. Є підвищення, де він лежить
на глибині 4,5—5 м, у деяких місцях ця відмітка
сягає більше 6 м. Загалом же вказана територія
опиняється на своєрідному цоколі по відношенню
до прилеглої території Подолу. Ближче до центру
Подолу лінія первісного горизонту поступово опус-
кається, досягаючи в районі підніжжя Замкової
гори відмітки понад 10 м» (Сагайдак 1991, с. 10).
Як видно, автор ототожнює тут поняття «рівень
залягання археологічного материка» і «поверх-
ня давнього рельєфу». Якщо на відносно неве-
ликій обмеженій ділянці ці поняття дійсно мо-
жуть збігатися, то в масштабах усього Подолу
вони зовсім не тотожні; глибина залягання ар-
хеологічного материка в жодному разі не є кри-
терієм для реконструкції давнього рельєфу. По-
перше, у цьому випадку рівень археологічного
материка вимірюється від сучасної поверхні, а
вона, за абсолютними відмітками висот, неод-
накова в різних частинах Подолу. По-друге, цей
рівень не є синхронним на всій території Подо-
лу, що пов’язано з поетапним, поступовим осво-
єнням цієї частини давнього міста. Як показали
новітні дослідження, північно-західна частина
Подолу була освоєна досить пізно: не раніше
середини XI ст., у той час як у центрі забудова іс-
нувала, очевидно, уже в X ст. Тому на північно-
західній околиці Подолу археологічний мате-
рик виявляється молодшим не менш, ніж на
сторіччя. За цей проміжок часу рівень археоло-
гічного материка завдяки алювіальним відкла-
денням, що постійно накопичувалися, піднявся
за абсолютними оцінками висот на певну вели-
чину. Адже в той час, коли в центральній части-
ні вже формувався культурний шар, на ще неза-
селеній периферії відкладався стерильний алю-
вій. Тому можливо, що археологічний материк у
північно-західній частині Подолу стратиграфіч-
но відповідає культурним шарам середини XI ст.
у центральній частині, а не її археологічному
материку. Глибина ж залягання археологічного
материка відображає лише потужність культур-
но-алювіальних відкладень у тому чи іншому
місці й визначається, з одного боку, інтенсивніс-
тю накопичення культурних і алювіальних від-
кладень, а з іншого боку — тривалістю накопи-
чення. Як показують дослідження, ці фактори
зовсім не однакові для різних частин Подолу. Та-
ким чином, єдиним критерієм для реконструкції
давнього рельєфу можуть слугувати лише абсо-
лютні позначки синхронних горизонтів.
Щоправда, існують певні труднощі у виді-
ленні синхронних горизонтів. Якщо в межах од-
ного розкопу за наявності безперервного стра-
тиграфічного розрізу це зробити вдається, то
для віддалених ділянок цієї ж великої архео-
логічної пам’ятки це становить неабиякі труд-
нощі. Ані потужність, ані склад і культурних,
і алювіальних шарів не може слугувати кри-
терієм для синхронізації (ідентифікації) гори-
зонтів. Єдиним способом залишається зістав-
лення масового датувального матеріалу з куль-
турних шарів. Але часто буває, що близькі за
часом культурні шари із практично ідентич-
ним за складом матеріалом можуть бути відді-
лені один від одного алювіальним шаром зна-
чної потужності, тобто не бути стратиграфічно
синхронними. І навпаки, два культурні шари
з матеріалом, що дозволяє встановити хро-
нологічний розрив, можуть розділятися дуже
незначним за потужністю алювіальним про-
шарком, що часто місцями зникає, таким чи-
ном обидва шари стратиграфічно зливаються в
один. Проте, якщо врахувати, що максимальна
потужність алювіальних шарів XI—XII ст. рід-
ко перевищує 0,5 м, то з похибкою 0,5 і навіть
1,0 м при реконструкції рельєфу в масштабах
усього Подолу можна змиритися, тим більше
що коливання одного горизонту навіть у ме-
жах одного розкопу часто сягають 0,5 м і біль-
ше, що пояснюється деформаціями культур-
ного шару внаслідок просідання й особливос-
тями мікрорельєфу антропогенного характе-
ру. Важливо лише виявити тенденцію в зміні
рельєфу. Багаторазові порівняння глибин за-
лягання синхронних шарів, перерахованих на
абсолютну Балтійську шкалу висот, показали,
що давній рельєф, наприклад XI ст., практично
достеменно повторює рельєф сучасний. Пер-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 67
ший рівень денної поверхні в північно-західній
частині Подолу в XI ст. був нижчий, ніж у цен-
тральній, на 1,5—2 м, як і сьогодні (різниця
між позначками на Контрактовій площі і на
розі вулиць Межигірської та Оболонської ся-
гає 2 м). Таким чином, гіпотеза про наявність у
центрі Подолу певного тектонічного блоку, що
опускається, не підтверджується. Не спостері-
гається жодного зниження рельєфу до центра,
а, навпаки, поступове його підвищення з пів-
ночі на південь і зі сходу на захід (убік висо-
чин). До того ж, у жодному з досліджених стра-
тиграфічних розрізах Подолу не виявлено ви-
падків тектонічних розбіжностей. Повсюдно
спо стерігається лише плащоподібне вкриття
давніх алювіальних нашарувань новими.
Тут варто докладніше зупинитися на наяв-
ності на території Подолу так званих «струм-
ків», русла яких були неодноразово зафіксова-
ні розкопками (рис. 1). Русло одного з них було
виявлено в різних точках при розкопках на
Житньому ринку, біля Контрактової пл. (квар-
тал В-8), на вул. Волоській 17, 19 і 20, на вули-
цях Спаській 21 і 25 та Почайнинській 18. Втім,
за течією русла цього водотоку спостерігається
не зниження, що здавалося б логічним, а під-
вищення рельєфу. Це підвищення на 1—1,5 м
наявне і на сучасному рельєфі у вигляді поло-
гого гребеня між вулицями Хорива та Спаська.
Інший великий водотік і низку досить великих
водойм за його течією виявлено в північно-
західній частині Подолу. Струмок витікав з ви-
сочин на розі вул. Юрківської і Фрунзе й про-
тікав уздовж вул. Оболонської убік Дніпра.
Стратиграфічний розріз русла першо-
го струм ка дав цікаву картину. Виявилося, що
водотік не був постійним, а мав періодичний
характер. На вул. Волоській, наприклад, було
виявлено не одне, а два русла цього водотоку,
що трохи не збігаються в плані та прорізають
культурно-осадові нашарування з різних стра-
тиграфічних горизонтів. Давніше русло пе-
рекривалося алювіальним прошарком піску,
в якому не простежувалося ніякої діяльності
цього струмка. Вона виявилася трохи пізніше,
уже після наростання деяких культурних від-
кладень. Заповнення з русла — переважно гру-
бозернистий дещо відсортований пісок, ще-
бінь і гравій у придонній частині, грудки об-
катаної глини сферичної або напівсферичної
форми завбільшки до 15—20 см, кістки вели-
ких і дрібних тварин, серед яких черепи ко-
тів та собак, а також археологічний матеріал:
фрагменти кераміки, металеві предмети, відхо-
ди виробництва (шлаки). Структура заповне-
ння мала скісну шаруватість, що характерно
для тимчасових потоків передгір’їв і гірських
місцевостей. Русла мали ширину від 3,5 до 6 м.
Рис. 1. План сучасного Подолу, об’єднаний із планом вулиць до ХІХ ст.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 68
Подібну морфологію мали русла водотоків на
Контрактовій пл. (Сагайдак 1991, с. 63—64,
табл. VII, VIII). Характер водотоку, що зали-
шив таке русло, легко пояснюється — це не
що інше, як русло селевого потоку, що, з ве-
личезною швидкістю несучи маси піску, гли-
ни, рештки загиблих тварин, скочувався з вер-
шин київських височин і залишав по ходу ти-
сячі тонн осадових порід на території Подолу.
Таким чином, стає зрозумілим, завдяки чому
утворилося це гребенеподібне підвищення ре-
льєфу (вал) між вулицями Спаська та Хори-
ва. Це дов гий шлейф виносу осадових порід на
місці періодичної активності водотоку. Зовсім
недавно виявлено сліди дії незначного селевого
потоку (рис. 2) у вигляді нашарувань грубозер-
нистого залізомісткого піску жовтого й іржаво-
го кольорів та розвалів скачаної глини (рис. 3)
на місці будівництва Введенської церкви (ріг
вулиць Почайнинської та Ярославської, квар-
тал Д 10). Знахідки скачаної глини у руслах се-
левих потоків і навіть на значній від них від-
стані (30—50 м) у товщі алювіальних пісків є
досить звичними. Вони могли сягати розміру
до 15—20 см і важити 3—4 кг (рис. 4). Ці зна-
хідки являють собою грудки різнорідної скача-
ної глини з домішкою щебеню, покриті кіркою
залізомісткого піску (рис. 5). Подібні менших
розмірів були виявлені також на Контракто-
вій пл. (рис. 6) і у кварталі В-9 (рис. 7) в алю-
віальних нашаруваннях недалеко від русла.
Зрозуміло, що звичайний струмок був би не-
здатний транспортувати утворення такого роз-
міру й маси. Разом із шматками скачаної гли-
ни селі переміщали територією Подолу також
кістки тварин і археологічні матеріали, змиті з
височин. Таким чином, у культурні й алювіаль-
ні шари давньоруського часу могли потрапля-
ти більш ранні матеріали, що й було неодно-
разово зафіксовано при розкопках 1. Про силу
таких потоків свідчать також матеріали дослі-
Рис. 2. Стратиграфічний розріз русла селевого потоку
в кварталі Д-10
Рис. 3. Масив шматків скачаної глини в руслі селевого
потоку в кварталі Д-10
1 Там же в кварталі Д-10 разом зі скачаною глиною
було знайдено ручку ранньосередньовічної амфори,
ідентичну до тих двох, що були знайдені на вулиці
Оболонській 16.
Рис. 4. Скачана глина із селевого потоку в кварталі Д-10
Рис. 5. Шматок скачаної глини в перетині
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 69
джень 1984 року, проведених при будівництві
підземного каналізаційного колектора. Там був
досліджений цвинтар ХІ ст., над яким прой-
шов сель, що залишив шар супіску, змішано-
го з мулом. Шар був інтенсивного чорного ко-
льору, надзвичайно насичений органікою. При
проходженні сель зніс верхній шар ґрунту, що
перекривав поховання, навіть зірвавши віка з
деяких трун.
Але, якщо нагромадження осадових по-
рід таким способом на Подолі цілком зрозумі-
ле (поки оминаючи причини походження цих
селів), то механізм утворення горизонтальних
алювіальних нашарувань, часом значної по-
тужності, не такий очевидний. Ці нашарування
є первинними осадовими накопиченнями, що
мають нешарувату структуру чітко виражено-
го алювіального характеру з добре сортованим
матеріалом, який утворювали пісок від дрібно-
го до великого, дрібнопластичний супісок і су-
глинок. Піски мають колір від білого до світло-
жовтого, рідше іржавий (вторинне забарвлен-
ня), який трапляється переважно поблизу
русел тимчасових потоків. Усі супіски світло-
жовті, суглинки, як правило, зеленувато-сірі.
Потужність зазвичай коливається від одного
до 20—30 см, виняток становлять заглиблен-
ня в мікрорельєфі, де потужність може бути
більшою (вирівнювання рельєфу). Шари тако-
го алювію чергуються або з культурними ша-
рами, або з такими ж алювіальними шарами,
відбиваючи періодичність опадонакопичен-
ня. Усі дослідники традиційно пов’язували їх із
розливами Дніпра, тобто з паводками. Частка
істини в цих твердженнях є, оскільки такі від-
кладення з добре сортованим матеріалом, що
досить однорідно розташовується на значних
просторах, могли бути утворені тільки за допо-
могою значних рухливих водних мас.
Але, як справедливо визнає автор «тектоніч-
ної» теорії М.А. Сагайдак, тільки повені під час
паводка не достатньо, щоб намити такі вели-
чезні маси піску (Гойжевський, Сагайдак 1993,
Рис. 6. Стратиграфічний розріз нашарувань на Конт-
рактовій площі
Рис. 7. Стратиграфічний розріз нашарувань у кварта-
лі В-9
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 70
с. 70), необхідний додатковий фактор. Таким
фактором, на його думку, є тектонічне опус-
кання гіпотетичного Подільського блоку, що й
було причиною акумуляції піщаних мас при ви-
рівнюванні рельєфу. Однак реконструкція ре-
льєфу давнього Подолу цього не підтверджує.
Крім того, якщо взяти до уваги різний характер
алювіальних нашарувань у центральній части-
ні Подолу і у північно-західній, виявляється,
що механізм їхнього утворення має локаль-
ний характер: потужність, склад і вся структу-
ра нашарувань не збігаються на всій території
Подолу. Понад те, у північно-західній частині
Подолу зафіксовано алювіальні нашарування
XVIII ст., чого не спостерігається в його цен-
тральній частині. Тобто, маючи подібні меха-
нізми утворення й вплив тих же факторів, дже-
рела нагромадження піщаних мас були різні.
Це не відповідає «тектонічній» теорії, тому що
за її логікою алювіальні нашарування мали б
бути однорідними на всій території Подолу.
Ми на противагу цій теорії висуваємо «флю-
віальну» теорію, за якою джерелом піщаних
осадових мас були, переважно, два вищезга-
даних водотоки. Звичайно, крім них існували
й інші, але ці були найбільшими й найвизна-
чальнішими. Яким же чином проявлявся дво-
їстий характер дії акумулятивного механізму
цих водотоків, коли в одному випадку вони
створювали «русла», заповнені до країв осадо-
вим матеріалом (пролювієм), а в іншому — го-
ризонтальні алювіальні нашарування добре
сортованого суглинку й дрібного піску? Пер-
ший випадок очевидний, і вже розглядався
вище. Другий же випадок відбувався тоді, коли
схід селевих потоків збігався за часом з повін-
ню, тобто розливом Дніпра під час весняного
паводка й затопленням подільської території.
При цьому селеві потоки, зустрівшись із павод-
ковими водами, значно втрачали свою швид-
кість, відбувалося негайне осідання важчого
матеріалу, а легший (супісок, дрібний пісок)
підхоплювався течією Дніпра й розподілявся
по великій території. Що далі від місця впадан-
ня селю у води ріки, то, природно, менше вода
приносила опадів і легшими вони були. Цим
і пояснюється своєрідність, асиметричність і
неоднорідність структури подільських алюві-
альних нашарувань. Оскільки опади зносили-
ся за течією Дніпра, тобто до південного сходу,
нашарування в північно-західній частині По-
долу (на північ від вул. Верхній Вал) цілком ви-
значалися активністю потоків у зоні вул. Юр-
ківської, а в центральній частині — активністю
потоку, що протікав через територію ниніш-
нього Житнього ринку, а потім між вулицями
Спаська й Хорива. Також стає очевидним і те,
що товщина алювіального шару не була прямо
пропорційною величині повені, тобто висоті
рівня паводкових вод. Тут залежність, радше,
зворотна. За більшої висоти рівня паводкових
вод «рознос» осадових порід шлейфа виносу
був більшим, з розподілом їх на більшій площі
та з ретельнішим сортуванням матеріалу.
Ця своєрідність флювіальних факторів, ко-
ли паводкові води Дніпра несли колосальні ма-
си піску й глини, визначила також деякі осо-
бливості подільської архітектури в цю епоху.
Так, наприклад, паркани подільських садиб
робили дуже міцними, здатними в багатьох ви-
падках запобігти заносу піском території са-
диб. Паркани являли собою або дерев’яні пла-
хи в півстовбура дерева, вкопані глибоко в
ґрунт, або дошки, забиті в ґрунт вертикально
на глибину майже метр. При цьому дошки в
багатьох випадках розташовувалися внаклад -
ку одна на одну, що надавало додаткової міц-
ності і меншої водопроникності. Часто кути
парканних огорож були заокругленими, а не
гострими, що поліпшувало їхню обтічність,
тоді основна маса піску розтікалася по міжса-
дибних проміжках і вулицях. Цим пояснюється
розходження, часом значне, у стратиграфії
близьких за місцем розташування ділянок.
Оскільки алювій відкладався в міжсадибних
зонах практично без утворення культурних від-
кладень (сумарний шар піску сягає часом 2 м
потужності), може створюватися помилкове
враження про якусь «супер-повінь». Але при
уважному розгляді структури алювію стає ясно,
що тут наявні сліди декількох повеней різних
років, що «сіли» одна на одну. Це видно за сор-
туванням матеріалу: нижня межа алювіального
горизонту — це відносно крупний пісок, верх-
ня, як правило, дрібнопластичний супісок і
іноді тонкий шар суглинку над супіском. Далі
картина повторюється. Якщо внаслідок антро-
погенної діяльності й утворювалися тонкі гу-
мусовані прошарки між горизонтами, то при
повені вони, швидше за все, розмивалися, не
залишаючи сліду.
Отже, існувало два основні чинники: актив-
ність селевих потоків і сильні весняні паводки.
Ці фактори могли діяти і одночасно, і окремо.
Це залежало, очевидно, від конкретних умов
у кожний весняний сезон. Залишилося лише
розглянути випадки, коли повені під час вес-
няних паводків могли відбуватися без схо-
ду селевих потоків. На питання, чи залишали
такі паводки слід, який можна було б зафіксу-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 71
вати археологічно, на нашу думку, можна від-
повісти позитивно. У цьому значенні слід роз-
глядати культурні шари з «дрібношаруватою»
структурою, що, безсумнівно, зазнала впли-
ву води. Вони слабкогумусовані (світло-сірого
кольору) через вимивання легших органічних
часток, але зберігають усі інші ознаки куль-
турного шару: наявність археологічного мате-
ріалу, будівельних конструкцій та ін. Часто ці
шари містять досить дрібні й тверді органічні
частки чорного кольору, які дослідники нерід-
ко неправильно називають «вугликами». Шар
з такою структурою був досліджений, напри-
клад, при розкопках 1989 р. на вул. Межигір-
ській 43.
Що стосується повеней, викликаних весня-
ними паводками, то питання тут досить ясне, й
факт доволі частих повеней на Подолі не ви-
кликає сумнівів. Їхні причини також зрозумілі.
Ці повені продовжували загрожувати Подолові
аж до першої половини минулого століття. На-
багато складніше зрозуміти причину виник-
нення в X—XIII ст. досить частих сходів селів з
височин, що примикають до Подолу, а також
тимчасовий характер їхньої дії. Пік їхньої
актив ності припадає на X—XI ст., а в XII ст. він
різко спадає й до XIII—XIV ст. припиняється
зовсім. Лише у XVIII ст. спостерігався нетрива-
лий період їхньої дії по трасі Юрковецького
струмка. Створені при цьому алювіально-про-
лювіальні нашарування потужністю 2,0—2,5 м
перекрили цвинтар XVII ст., що існував на розі
сучасних вул. Юрківська та Фрунзе (Занкин,
Калюк 1997) .
Причиною виникнення селевих потоків у
давньоруський час є група природних і антропо-
генних факторів. Серед перших основ ним була
зміна кліматичних умов: у IX—ХІІІ ст. настало
потепління клімату, що змінилося у ХІV ст. різ-
ким похолоданням, яке тривало до ХІХ ст. (Бо-
рисенков, Пасецкий 1983; 1988). Це потепління
клімату, або малий кліматичний оптимум, ха-
рактеризувалось також збільшенням кількості
опадів у зимову пору року (Борисенков, Пасец-
кий 1982, с. 26, рис. 7). В умовах підвищення різ-
ниці літніх і зимових температур випадання й
нагромадження значної кількості снігу й різке
його танення навесні збільшували можливість
утворення великих мас талих вод на ділянці ви-
сочин. Сліди діяльності флювіальних процесів
було виявлено, наприклад, при розкопках у
верхньому місті (Киянівський пров. 4—8), а саме
«частина давнього водоймища», де були зафіксо-
вані «прошарки річкового піску, що чергувались з
прошарками намулу на всій досліджуваній ділянці»
(Мовчан, Боровський 1993). Це викликало під-
вищене наводнення водоносних горизонтів,
абразію й обвал цілих масивів порід, з яких скла-
даються височини, й утворення природних загат
на шляху водотоків. Тут діяли кілька факторів:
гідродинамічні (фільтрація й водонасичення,
ерозія, площинні змиви) і гравітаційні, які спри-
чинили обважнення порід (зсуви, обвали, осі-
дання, пластичний плин). Ці фактори діяли пев-
ною мірою до XVIII ст., що відбито в описі
М.Ф. Берлінського: «обращение утесости сих гор
к северо-востоку, может быть, есть причиною
многих у подошвы их источников и зыбей, которые
через несколько сажен везде встречаются проте-
кающими в Днепр. Сии источники, дожди и таю-
щие снега, по всей вероятности, должны умень-
шить древнюю высоту гор; обрушивающиеся
косогоры, падающие утесы, осунувшиеся впадины,
противоположенные горные слои через яры, буера-
ки и рытвины, почва земли у подошвы их и самый
грунт возвышенного Киевоподола, одинакового с
горами, но перемешанного материка, под которым
иногда глубоко следы жилых мест находят, под-
тверждают сию вероятность» (Берлінський
1991, с. 223). Дія екзогенних факторів, імовірно,
значно підсилювалася ендогенними. У руських
літописах з 1088 по 1230 р. зафіксовано 11 земле-
трусів (Зоценко 1997, с. 45). Землетруси, крім
безпосередньої руйнівної дії на височини, також
активізували зсувні явища через здатність дріб-
нопластичних супісків, що входять до складу
осадових порід, з яких утворені височини, набу-
вати підвищеної текучості за різкого механічно-
го впливу (поштовхи, вібрація). Усе це різко під-
вищувало ризик утворення селів, що призводи-
ло, залежно від умов, до формування валів,
конусів виносу або алювіальних нашарувань на
подільській терасі.
Серед антропогенних факторів превалює
різке порушення екосистеми на території ки-
ївських височин внаслідок хижацького виру-
бування лісів на їхніх схилах. Про це зазначає
у своїй монографії М.А. Сагайдак, не надаю-
чи, однак, цьому фактору вирішального зна-
чення для екології Подолу (1991, с. 68—69). Це
явище було викликано будівельним бумом, що
припадав на XI—XII ст. Дерева, переважно дуб
і сосну, вирубували у величезній кількості для
будівництва громадських і фортифікаційних
споруд, а також приватних будівель. Багато
дерева витрачали й на потреби виробництва:
стрімкий розвиток ковальського, ливарного,
скловарного ремесел вимагав значної кількості
якісного деревного вугілля. Обсяг вирубування
в XI ст. можна уявити за досить потужними ша-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 72
рами алювіального походження з величезною
кількістю трісок (Полин, Занкин, Калюк 1989,
с. 5, 8), змитих потоками зі схилів, зафіксовани-
ми на багатьох ділянках Подолу 2. Серед імовір-
них причин порушення гідрогеологічного ба-
лансу — гіпотетичне зведення, без урахування
можливих наслідків, господарських споруд на
зразок гребель, водяних млинів і т. п.
Екологічні катастрофи у вигляді потужних
селевих потоків тривали на Подолі до ХІІІ ст.,
після чого настав період стабілізації і припи-
нилося утворення алювіальних нашарувань.
Лише у XVIII ст. спостерігаються сходи селевих
потоків у місці виходу на рівнину Юрковець-
кого струмка на розі вулиць Фрунзе, Оболон-
ської та Нижньоюрківскої, про що вже згаду-
валося, а також безпосередньо в долинах уро-
чищ Гончарі та Кожум’яки. В обох випадках
осадові нашарування мали локальний характер
і не вплинули на геоморфологію Подолу в ці-
лому. На ділянці вулиць Фрунзе й Оболонської
нашарування з виносом у формі конуса мали
потужність до 2,5 м. В урочищі Кожум’яки під
час розкопок 1991 р. було виявлено підлогу бу-
дівлі XVIII ст., перекриту відкладеннями піску
більш, ніж на 3 м.
У північно-західній частині Подолу, почи-
наючи з XIV ст., у зв’язку із запустінням цієї
частини території, починають утворюватися
бо лотно-лугові ґрунти, стерильні в археологіч-
ному значенні. Виняток становлять лише ді-
лянки, що прилягають до вул. Фрунзе, де про-
ходила дорога на Вишгород, позначена на пла-
ні Ушакова 1695 р. як «мосты на грязях».
Без умовно, повені, пов’язані з паводками Дніп-
ра, відбувалися і в цю епоху, але, за відсутності
активності селевих потоків, ці повені не зали-
шили жодних слідів у стратиграфічній картині
Подолу. Стабілізація флювіальних чинників у
ХІІІ ст. пояснюється, передовсім, новою змі-
ною клімату. До того ж, імовірно, деревна рос-
линність на схилах височин поступово віднов-
лювалася. Вочевидь, це були дерева не дубових
порід, непридатні до використання в господар-
ській діяльності, а отже, і до вирубування, але
такі, що достатньою мірою захищали схили від
ерозії. Неабияке значення в цьому мав і антро-
погенний фактор. Живучи в умовах постійної
загрози заносу піском житлової території, люди
поступово навчилися боротися із цим негатив-
ним явищем. Гідротехнічні споруди у вигляді
укріплень русел водотоків існували ще в дав-
ньоруський час і неодноразово були зафіксова-
ні на Подолі. Згодом вони вдосконалювалися й
ставали більш ефективними (Сагайдак 1991,
с. 47—50). Деякі з них можна спостерігати на
плані Ушакова 1695 р. При розкопках 1991 р. в
урочищі Кожум’яки було виявлено цілу систе-
му дренажних споруд ХІХ ст., що покривала
схили височин мережею дерев’яних лотків, які
мали стік у більші, також дерев’яні, магістралі-
зливи, прокладені на дні долини.
Повертаючись до давньоруського часу, не
можна не відзначити деякі розбіжності у стра-
тиграфії й архітектурі центральної та північно-
західної частин Подолу. Північно-західна час-
тина була освоєна набагато пізніше, не раніше,
ніж у середині XI ст. Вона була значно нижчою
за абсолютними позначками висот, тобто більш
наводненою, й більшою мірою наражалася на
негативний вплив повеней. Різниця в абсо-
лютних рівнях становила близько 2 м, якщо
брати розріз рельєфу по лініях, паралельних до
височин. Розкопками у кварталі В-13 по вул.
Межигірський 43 у 1989 р. було встановлено,
що на дослідженій території до появи перших
будівель існувала ціла мережа канав, перпен-
дикулярних до височин біля Дніпра. Їх можна
інтерпретувати як дренажні канави, призначе-
ні для осушування території перед початком
заселення (Полин, Занкин, Калюк 1989, с. 14—
15). Нижче розташування цієї частини терито-
рії зумовило й певну специфіку в архітектурі.
Наприклад, тут практично немає впускних бу-
дівель, які часто фіксують у центральній части-
ні Подолу. Було виявлено будівлю виробничо-
го характеру на пальових підвалинах, що не є
характерним для Подолу (Полин, Занкин, Ка-
люк 1989, с. 30). Тут же досліджено давню до-
рогу кінця ХІ—ХІІІ ст., яка мала підвищене
над рівнем тогочасної денної поверхні полотно
з дерев’яними клітями всередині, забитими
утрамбованим ґрунтом, що, очевидно, полег-
шувало пересування по ній в умовах підйому
вод. Безперечно, ця частина Подолу заливала-
ся водами Дніпра частіше, ніж центральна,
розташована вище, але відкладення алювію тут
набагато меншої потужності. Відповідь оче-
видна: потужність дії селевих потоків, що схо-
дили по трасі Юрковецького струмка, була на-
багато меншою, ніж потоків, що проявляли
свою активність у центрі Подолу, перш за все
водотоку, що протікав між вулицями Хорива й
Спаська. Стає зрозумілою і ситуація з Оболон-
ню, тобто з відсутністю на її території алювіаль-
2 М.А. Сагайдак інтерпретує ці ділянки як територію,
яка «використовувалася жителями міста як своєрід-
ні склади, де накопичувалась і оброблялась деревина, що
прибувала в Київ водним шляхом» (Сагайдак 1991, с. 57).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 73
них нашарувань. Очевидно, це пояснюється не
різницею в тектонічних рухах Подолу й Оболо-
ні, а відсутністю в районі Оболоні височин, де
могли б діяти селеві потоки. Без сумніву, тери-
торія Оболоні, як і Поділ, не одноразово зато-
плювалася водами Дніпра, але це не призводи-
ло до відкладення на ній піщаних опадів.
У світлі викладеного правдоподібним є
твердження про відсутність, принаймні, до Х
ст. великої подільської тераси в її сучасному
вигляді. Раніше вона являла собою лише вузь-
ку смугу уздовж височин. Стає зрозумілою не-
можливість ідентифікації алювіальних на-
шарувань у різних віддалених один від одно-
го районах Подолу через їхню різнорідність і
асиметричність. Внаслідок дії всіх зазначених
природних і антропогенних факторів відбуло-
ся досить швидке з геологічної точки зору фор-
мування подільської тераси, спочатку в райо-
ні сучасної Контрактової пл. і потім на ділянці
між вул. Нижній Вал і Оболонська і, відповід-
но, її швидке освоєння й заселення в X—XI ст.
Русла Дніпра і його рукава Почайни при цьо-
му значно відступили на схід. Наявність текто-
нічних коливань не можна заперечувати, але її
поки що не доведено, хоча, за загальноприй-
нятою гіпотезою, зміна русел рік відбувається,
здебільшого, завдяки тектонічній діяльності.
Зміна русел характерна для всіх рік (утворення
меандрів і їхнє випрямлення), зокрема й для
Дніпра. Наприклад, відомий факт відходу рус-
ла Дніпра на схід у районі Видубичів на понад
півкілометра за останні півтора століття. Якщо
це відбулося внаслідок тектонічних рухів, то
варто припустити підняття правого корінного
берега, а не його опускання.
Берлінський М.Ф. Історія міста Києва. — К., 1991.
Борисенков Е.П. Климат и деятельность человека. — М., 1982.
Борисенков Е.П., Пасецкий В.М. Экстремальные природные явления в русских летописях XI—XVII веков. — Л.,
1983.
Борисенков Е.П., Пасецкий В.М. Тысячелетняя летопись необычайных явлений природы. — М., 1988.
Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. — К., 1988.
Гойжевський О.О., Сагайдак М.А. До питання впливу природних факторів на топографію давньоруських міст Київ-
ського Подніпров’я // Старожитності Південної Русі (матеріали історико-археологічного семінару «Чернігів
і його округа в ІХ—ХІІІ ст.», Чернігів, 15—18 травня 1990 р.). — Чернігів, 1993. — С. 67—72.
Гупало К.М. До питання про формування посаду давнього Києва // Археологічні дослідження стародавнього Ки-
єва.— К., 1976. — С. 12—19.
Занкин А.Б., Калюк А.П. Исследования остатков архитектурного сооружения 12—13 вв. на Киевском Подоле //
АДУ в 1993 р. — К., 1997. — С. 57—58.
Зоценко В.М. Землетруси на Середній Наддніпрянщині за доби Київської Русі // Сіверянський літопис. — 1997. —
№ 4. — С. 42—55.
Мовчан І.І., Боровський Я.Є. Дослідження Старокиївської експедиції // АДУ в 1991 р. — Луцьк, 1993. — С. 69.
Полин С.В., Занкин А.Б., Калюк А.П. Отчет о полевых исследованиях Подольской экспедиции НПК «Археолог» на
Киевском Подоле по ул. Межигорской 43 в 1989 г. // НА ІА НАНУ. — 1989/81.
Романчук Р.И., Сазанов А.В., Седикова Л.В. Амфоры из комплексов Херсона // Средневековый Херсон. История,
стратиграфия, находки. Ч. 2. — Екатеринбург, 1995.
Сагайдак М.А. Давньокиївський Поділ. — К., 1991.
Толочко П.П. Історична топографія стародавньго Києва. — К., 1972.
Толочко П.П. Исследование культурного слоя // Новое в археологии Киева. — К., 1981. — С. 8—32.
Толочко П.П. Происхождение и ранние этапы истории древнего Киева // Новое в археологии Киева. — К., 1981а. —
С. 37—78.
Швець Г.І. Водність Дніпра. — К., 1960.
Швец Г.И. Выдающиеся гидрологические явления на юго-западе СССР. — Л., 1972.
Швец Г.И. Многовековая изменчивость стока Днепра. — Л., 1978.
Одержано 23.12.2008
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 2 74
А.Б. Занкин
ИСТОРИЧЕСКАЯ ТОПОГРАФИЯ
И ГЕОМОРФОЛОГИЯ ДРЕВНЕГО КИЕВСКОГО
ПОДОЛА ІХ—ХVIII вв. (историко-природоведческий аспект)
Киевский Подол является сложным в геоморфологическом и стратиграфическом отношениях археологическим
памятником. Уникальная стратиграфия Подола, дающая широкие возможности для его исследования, в част-
ности, для хронологии, была обусловлена действием природных явлений, которые оказывали огромное влия-
ние на развитие Подола как социального организма и на ритмику его жизнедеятельности. Образование и рост
Подольской террасы были обусловлены влиянием двух причин. Во-первых, комплексом природных факторов
флювиального характера вследствие климатических изменений, приведших к активизации действия селей и со-
впадающих в большинстве случаев с разливами Днепра, в результате увеличения количества зимних осадков и
их резкого таяния весной. Этот фактор был значительно усилен активизацией тектонической деятельности. Во-
вторых, фактором антропогенного характера, а именно, последствиями хищнической эксплуатации природных
лесных ресурсов, в результате которой все близлежащие киевские возвышенности оказались лишенными при-
родной растительной защиты и подвергались все большей денудационной природной активности.
A.B. Zankin
HISTORIC TOPOGRAPHY
AND GEOMORPHOLOGY OF OLD KYIV PODIL IN
THE 9th—18th centuries (historic and natural historic aspect)
Podil of Kyiv in geomorphologic and stratigraphic sense is a complex archaeological site. A unique stratigraphy of Podil,
which provides wide opportunities for its research, and for instance, for chronological study, was conditioned by the influence
of natural phenomena having a great impact on the development of Podil as a social organism and on the rhythm of its vital
activity. Forming and development of Podil Terrace were caused by the influence of two reasons. First of all, by a set of
natural factors of fluvial nature, as a result of climate changes which caused the activity of mud flows and which coincided
in most cases with the overflows of the Dnipro River, as a result of increase of winter precipitation quantity and sudden
melting in spring. This factor was significantly strengthened by promotion of tectonic activity. Secondly, it was caused by
factor of anthropogenous nature, notably, by the consequence of predatory exploitation of natural forest sources, as a result
all eminences near Kyiv were stripped of natural floral defense and underwent ever greater denudation natural activity.
<<
/ASCII85EncodePages false
/AllowTransparency false
/AutoPositionEPSFiles true
/AutoRotatePages /None
/Binding /Left
/CalGrayProfile (Dot Gain 20%)
/CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2)
/sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1)
/CannotEmbedFontPolicy /Error
/CompatibilityLevel 1.4
/CompressObjects /Tags
/CompressPages true
/ConvertImagesToIndexed true
/PassThroughJPEGImages true
/CreateJobTicket false
/DefaultRenderingIntent /Default
/DetectBlends true
/DetectCurves 0.0000
/ColorConversionStrategy /CMYK
/DoThumbnails false
/EmbedAllFonts true
/EmbedOpenType false
/ParseICCProfilesInComments true
/EmbedJobOptions true
/DSCReportingLevel 0
/EmitDSCWarnings false
/EndPage -1
/ImageMemory 1048576
/LockDistillerParams false
/MaxSubsetPct 100
/Optimize true
/OPM 1
/ParseDSCComments true
/ParseDSCCommentsForDocInfo true
/PreserveCopyPage true
/PreserveDICMYKValues true
/PreserveEPSInfo true
/PreserveFlatness true
/PreserveHalftoneInfo false
/PreserveOPIComments true
/PreserveOverprintSettings true
/StartPage 1
/SubsetFonts true
/TransferFunctionInfo /Apply
/UCRandBGInfo /Preserve
/UsePrologue false
/ColorSettingsFile ()
/AlwaysEmbed [ true
]
/NeverEmbed [ true
]
/AntiAliasColorImages false
/CropColorImages true
/ColorImageMinResolution 300
/ColorImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleColorImages true
/ColorImageDownsampleType /Bicubic
/ColorImageResolution 300
/ColorImageDepth -1
/ColorImageMinDownsampleDepth 1
/ColorImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeColorImages true
/ColorImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterColorImages true
/ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG
/ColorACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/ColorImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000ColorACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000ColorImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasGrayImages false
/CropGrayImages true
/GrayImageMinResolution 300
/GrayImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleGrayImages true
/GrayImageDownsampleType /Bicubic
/GrayImageResolution 300
/GrayImageDepth -1
/GrayImageMinDownsampleDepth 2
/GrayImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeGrayImages true
/GrayImageFilter /DCTEncode
/AutoFilterGrayImages true
/GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG
/GrayACSImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/GrayImageDict <<
/QFactor 0.15
/HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1]
>>
/JPEG2000GrayACSImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/JPEG2000GrayImageDict <<
/TileWidth 256
/TileHeight 256
/Quality 30
>>
/AntiAliasMonoImages false
/CropMonoImages true
/MonoImageMinResolution 1200
/MonoImageMinResolutionPolicy /OK
/DownsampleMonoImages true
/MonoImageDownsampleType /Bicubic
/MonoImageResolution 1200
/MonoImageDepth -1
/MonoImageDownsampleThreshold 1.50000
/EncodeMonoImages true
/MonoImageFilter /CCITTFaxEncode
/MonoImageDict <<
/K -1
>>
/AllowPSXObjects false
/CheckCompliance [
/None
]
/PDFX1aCheck false
/PDFX3Check false
/PDFXCompliantPDFOnly false
/PDFXNoTrimBoxError true
/PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXSetBleedBoxToMediaBox true
/PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [
0.00000
0.00000
0.00000
0.00000
]
/PDFXOutputIntentProfile ()
/PDFXOutputConditionIdentifier ()
/PDFXOutputCondition ()
/PDFXRegistryName ()
/PDFXTrapped /False
/CreateJDFFile false
/Description <<
/CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002>
/CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002>
/DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e>
/DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f006300680077006500720074006900670065002000500072006500700072006500730073002d0044007200750063006b0065002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e>
/ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e>
/ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e>
/JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002>
/KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e>
/NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.)
/NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e>
/PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e>
/SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e>
/SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e>
/ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.)
>>
/Namespace [
(Adobe)
(Common)
(1.0)
]
/OtherNamespaces [
<<
/AsReaderSpreads false
/CropImagesToFrames true
/ErrorControl /WarnAndContinue
/FlattenerIgnoreSpreadOverrides false
/IncludeGuidesGrids false
/IncludeNonPrinting false
/IncludeSlug false
/Namespace [
(Adobe)
(InDesign)
(4.0)
]
/OmitPlacedBitmaps false
/OmitPlacedEPS false
/OmitPlacedPDF false
/SimulateOverprint /Legacy
>>
<<
/AddBleedMarks false
/AddColorBars false
/AddCropMarks false
/AddPageInfo false
/AddRegMarks false
/ConvertColors /ConvertToCMYK
/DestinationProfileName ()
/DestinationProfileSelector /DocumentCMYK
/Downsample16BitImages true
/FlattenerPreset <<
/PresetSelector /MediumResolution
>>
/FormElements false
/GenerateStructure false
/IncludeBookmarks false
/IncludeHyperlinks false
/IncludeInteractive false
/IncludeLayers false
/IncludeProfiles false
/MultimediaHandling /UseObjectSettings
/Namespace [
(Adobe)
(CreativeSuite)
(2.0)
]
/PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK
/PreserveEditing true
/UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged
/UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile
/UseDocumentBleed false
>>
]
>> setdistillerparams
<<
/HWResolution [2400 2400]
/PageSize [612.000 792.000]
>> setpagedevice
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-65280 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:33:29Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Занкін, А.Б. 2014-06-23T17:35:37Z 2014-06-23T17:35:37Z 2009 Історична топографія й геоморфологія стародавнього київського Подолу ІХ—ХVIII ст. (історико-природознавчий аспект) / А.Б. Занкін // Археологія. — 2009. — № 2. — С. 61-74. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65280 Статтю присвячено аналізу геологічних і кліматичних процесів, що впливали на формування тераси київського Подолу та її заселення. Киевский Подол является сложным в геоморфологическом и стратиграфическом отношениях археологическим памятником. Уникальная стратиграфия Подола, дающая широкие возможности для его исследования, в частности, для хронологии, была обусловлена действием природных явлений, которые оказывали огромное влияние на развитие Подола как социального организма и на ритмику его жизнедеятельности. Образование и рост Подольской террасы были обусловлены влиянием двух причин. Во-первых, комплексом природных факторов флювиального характера вследствие климатических изменений, приведших к активизации действия селей и совпадающих в большинстве случаев с разливами Днепра, в результате увеличения количества зимних осадков и их резкого таяния весной. Этот фактор был значительно усилен активизацией тектонической деятельности. Во-вторых, фактором антропогенного характера, а именно, последствиями хищнической эксплуатации природных лесных ресурсов, в результате которой все близлежащие киевские возвышенности оказались лишенными природной растительной защиты и подвергались все большей денудационной природной активности. Podil of Kyiv in geomorphologic and stratigraphic sense is a complex archaeological site. A unique stratigraphy of Podil, which provides wide opportunities for its research, and for instance, for chronological study, was conditioned by the influence of natural phenomena having a great impact on the development of Podil as a social organism and on the rhythm of its vital activity. Forming and development of Podil Terrace were caused by the influence of two reasons. First of all, by a set of natural factors of fluvial nature, as a result of climate changes which caused the activity of mud flows and which coincided in most cases with the overflows of the Dnipro River, as a result of increase of winter precipitation quantity and sudden melting in spring. This factor was significantly strengthened by promotion of tectonic activity. Secondly, it was caused by factor of anthropogenous nature, notably, by the consequence of predatory exploitation of natural forest sources, as a result all eminences near Kyiv were stripped of natural floral defense and underwent ever greater denudation natural activity. uk Інститут археології НАН України Археологія Київські старожитності Історична топографія й геоморфологія стародавнього київського Подолу ІХ—ХVIII ст. (історико-природознавчий аспект) Историческая топография и геоморфология древнего киевского Подола ІX—ХVIII Вв. (историко-природоведческий аспект) Historic topography and geomorphology of old Kyiv Podil In The 9th—18th Centuries (historic and natural historic aspect) Article published earlier |
| spellingShingle | Історична топографія й геоморфологія стародавнього київського Подолу ІХ—ХVIII ст. (історико-природознавчий аспект) Занкін, А.Б. Київські старожитності |
| title | Історична топографія й геоморфологія стародавнього київського Подолу ІХ—ХVIII ст. (історико-природознавчий аспект) |
| title_alt | Историческая топография и геоморфология древнего киевского Подола ІX—ХVIII Вв. (историко-природоведческий аспект) Historic topography and geomorphology of old Kyiv Podil In The 9th—18th Centuries (historic and natural historic aspect) |
| title_full | Історична топографія й геоморфологія стародавнього київського Подолу ІХ—ХVIII ст. (історико-природознавчий аспект) |
| title_fullStr | Історична топографія й геоморфологія стародавнього київського Подолу ІХ—ХVIII ст. (історико-природознавчий аспект) |
| title_full_unstemmed | Історична топографія й геоморфологія стародавнього київського Подолу ІХ—ХVIII ст. (історико-природознавчий аспект) |
| title_short | Історична топографія й геоморфологія стародавнього київського Подолу ІХ—ХVIII ст. (історико-природознавчий аспект) |
| title_sort | історична топографія й геоморфологія стародавнього київського подолу іх—хviii ст. (історико-природознавчий аспект) |
| topic | Київські старожитності |
| topic_facet | Київські старожитності |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65280 |
| work_keys_str_mv | AT zankínab ístoričnatopografíâigeomorfologíâstarodavnʹogokiívsʹkogopodoluíhhviiistístorikoprirodoznavčiiaspekt AT zankínab istoričeskaâtopografiâigeomorfologiâdrevnegokievskogopodolaíxhviiivvistorikoprirodovedčeskiiaspekt AT zankínab historictopographyandgeomorphologyofoldkyivpodilinthe9th18thcenturieshistoricandnaturalhistoricaspect |