До 70-річчя Оксани Омелянівни Франко
11 квітня 2009 р. доктору історичних наук, професору Львівського національного університету Оксані Омелянівні Франко виповнилося 70 років.
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65288 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | До 70-річчя Оксани Омелянівни Франко // Археологія. — 2009. — № 3. — С. 119-121.— укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-65288 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
2014-06-24T06:09:13Z 2014-06-24T06:09:13Z 2009 До 70-річчя Оксани Омелянівни Франко // Археологія. — 2009. — № 3. — С. 119-121.— укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65288 11 квітня 2009 р. доктору історичних наук, професору Львівського національного університету Оксані Омелянівні Франко виповнилося 70 років. uk Інститут археології НАН України Археологія Хроніка До 70-річчя Оксани Омелянівни Франко Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
До 70-річчя Оксани Омелянівни Франко |
| spellingShingle |
До 70-річчя Оксани Омелянівни Франко Хроніка |
| title_short |
До 70-річчя Оксани Омелянівни Франко |
| title_full |
До 70-річчя Оксани Омелянівни Франко |
| title_fullStr |
До 70-річчя Оксани Омелянівни Франко |
| title_full_unstemmed |
До 70-річчя Оксани Омелянівни Франко |
| title_sort |
до 70-річчя оксани омелянівни франко |
| topic |
Хроніка |
| topic_facet |
Хроніка |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| description |
11 квітня 2009 р. доктору історичних наук, професору Львівського національного університету Оксані Омелянівні Франко виповнилося 70 років.
|
| issn |
0235-3490 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65288 |
| citation_txt |
До 70-річчя Оксани Омелянівни Франко // Археологія. — 2009. — № 3. — С. 119-121.— укр. |
| first_indexed |
2025-11-24T21:03:28Z |
| last_indexed |
2025-11-24T21:03:28Z |
| _version_ |
1850497429327052800 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 3 119
завідувачів бібліотеки з понад 30-річним стажем:
Є.О. Дзбановського та К.С. Корнієнко.
Тож щиро запрошуємо всіх до співпраці.
Усі зауваження, пропозиції, побажання, будь-
які форми допомоги, запропоновані захо-
ди тощо будуть сприйняті, обговорені та вра-
ховані. З цією метою створено Благодійний
фонд сприяння розвитку бубліотечної та ар-
хівної справи імені Федора Вовка (ел. адреса:
bibliarch@mail.ru) Дійсно якісні зміни можли-
ві лише за умови Вашого активного втручан-
ня, шановні читачі.
шої діяльності, планами і бажаннями. Проте
постає наступне запитання: яким чином цього
досягти і якими мають бути конкретні кроки
на цьому шляху. Багато чого ми можемо і муси-
мо зробити самі. Багато в чому подальша доля
бібліотеки залежить від того, наскільки актив-
ними, зацікавленими і спроможними будуть
усі її читачі, оскільки це НАША З ВАМИ біблі-
отека. 2009 р. во на, як і весь Інститут, відзначати-
ме своє 90-річчя. І все її теперішнє надбання —
це результат спільної роботи значної кількості
причетних до неї людей, зокрема, двох колишніх
Богза Н.Ф. Информационные ресурсы современной библиотеки: от накопления к развитию и эффективному ис-
пользованию // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудни-
чества: Труды 9-й международной конференции «Крым-2002». — М., 2002. — С. 754—758.
ГЯдов В.А. Социологическое исследование.— Самара, 1995.
Одержано 18.11.2008
11 квітня 2009 р. доктору історичних наук, про-
фесору Львівського національного університе-
ту Оксані Омелянівні Франко виповнилося 70
років.
Народилася О.О. Франко в м. Калуші на
Івано-Франківщині в родині брата Івана Фран-
ка — Онуфрія, себто є внучатою племінницею
Великого Каменяра. У 1955 р. закінчила Калусь-
ку середню школу № 1, а в 1960 р. — історичний
факультет Львівського державного університету.
З 1960 по 1968 рік проживала в Санкт-Петербурзі
(тоді Ленінграді), де працювала науковцем у цен-
тральних державних архівах, далі понад два деся-
тиліття мешкала у Києві. В ті роки (1968—1975)
Оксана Франко — старший науковий співробіт-
ник та завідувач відділу Центрального державно-
го історичного архіву в Києві.
П’ятнадцять років життя (1975—1990) Окса-
на Омелянівна присвятила українській археоло-
гії, працюючи завідувачем Наукового архіву Ін-
ституту археології в Києві, періодично виїжджа-
ла в археологічні експедиції, щоб «відчути смак»
справжнього польового дослідження. Науковий
архів Інституту археології є одним з найбільших
академічних архівів України і нараховує понад
200 тис. одиниць зберігання за ХVIII—ХХІ ст.
Щорічно, у часи роботи в архіві О.О. Франко,
до архіву надходили 180—200 звітів не тільки
українських археологів, а й союзних та інозем-
них вчених, які проводили археологічні розкоп-
ки на теренах України. Їх описували, системати-
зували, на них складали картотеку для введен-
ня інформації в обіг. Саме з архіву розпочалась
комп’ютеризація в інституті. Особливо береж-
но О.О. Франко ставилась до особових архівів і
всіляко сприяла їх збору, опрацюванню і публі-
кації матеріалів. Під її керівництвом опрацьова-
но особові архіви Л.М. Славіна, Л.Д. Дмитрова,
В.П. Петрова, Музею старожитностей при Ки-
ївському університеті та багато інших. Як спе-
ціаліст в галузі археологічного джерелознавства
та історії науки Оксана Франко написала понад
20 оглядів архівної спадщини видатних архео-
логів України, серед яких: Федір Вовк, Данило
Щербаківський, Вікентій Хвойка, Сергій Гам-
ченко, Володимир Грінченко, Микола Мака-
До 70-річчя
ОКСАНИ ОМЕЛЯНІВНИ ФРАНКО
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 3120
ренко, Дмитро Яворницький. Ці джерелознав-
чі статті ще чекають публікації. В них висвіт-
лено і відомі, і маловідомі дослідження вчених.
Оксана Омелянівна вперше на початку «пере-
будови» назвала імена та надрукувала матеріа-
ли репресованих та заборонених у 30—40-і роки
вчених–археологів: Миколи Макаренка, Петра
Курінного, Євгенії Козловської, Вадима Щер-
баківського, Ф.А. Козубовського, кілька разів
виступала на засіданнях Вченої ради з доповід-
ями про їхні дослідження. Додаткові матеріали
про українських археологів О.О. Франко вия-
вила в рукописних відділах бібліотек та архіво-
сховищах Петербурга, Москви, Одеси, Льво-
ва, Кракова, Праги, Парижа. Разом із основни-
ми вони допомагають визначити місце і внесок
кожного з цих археологів у розвиток україн-
ської археологічної науки. Особливо припав «до
душі» дослідниці особовий архів Федора Вов-
ка, аналіз документів якого став фундаментом
її докторської дисертації «Наукова і суспільно-
політична діяльність Федора Вовка» (2000 р.).
Чотири підрозділи праці присвячені розкопкам
Мізинської палеолітичної стоянки, діяльності
Ф. Вовка у сфері оцінки і популяризації досяг-
нень української археологічної науки у світі, за-
снування наукової палеоетнологічної школи в
Петербурзі тощо.
Оксана Омелянівна довгі роки активно за-
ймалась громадською та профспілковою ро-
ботою. Вона організувала зустрічі археологів
з хором «Гомін» Леопольда Ященка в Михай-
лівській церкві Видубицького монастиря, бан-
дуристом Миколою Литвином, де вперше по-
знайомились автор твору «Яничари» археолог
Борис Мозолевський і автор музики та вико-
навець пісні Микола Литвин. Відбувалися зу-
стрічі з артистами Богданом Бенюком, Ната-
лією Сумською, Анатолієм Хостікоєвим та ін.
Ювілярка організовувала екскурсії в Серед-
ню Азію, на Кавказ, до Литви, Одеси, «Золо-
тим кільцем», на Закарпаття та в інші місця.
О.О. Франко підготувала та провела наукову
конференцію «Тарас Шевченко і археологія»,
виставки наукових та художніх праць, вечори,
вікторини тощо.
З 1991 р. О.О. Франко — доцент кафедри іс-
торії та етнографії України Львівського націо-
нального університету імені Івана Франка. Піс-
ля реорганізації кафедри у 1995 р. було створе-
но окрему кафедру етнології, де Оксана Франко
працює й понині, викладаючи загальну та укра-
їнську етнологію, історію етнографічної науки,
етнографію національних меншин України, на-
родознавство, спецкурси «Наукова спадщи-
на Федора Вовка», «Наукова спадщина Вади-
ма Щербаківського», «Українська діаспора» та
інші. 1995 року вона перебувала на стажуванні
в Європейському центрі Наукового Товариства
Т. Шевченка в Парижі (Сарсель). У 2000 р. за-
хистила докторську дисертацію, з 2004 р. пра-
цює на посаді професора.
О.О. Франко автор понад 150 досліджень,
серед яких «Кирило-Мефодіївське товари-
ство» (у 3-х томах, К., 1990; у співавторстві),
«Щоденник О.Ф. Кістяківського» (у 2-х томах,
К., 1994; 1995; у співавторстві), «Федір Вовк»
(Нью-Йорк, 1997), «Листування Федора Вов-
ка з Володимиром Гнатюком» (Львів; К., 2001,
у співавторстві). У 2001 р. у видавництві Євро-
пейського університету (м. Київ) побачила світ
її книга «Федір Вовк — вчений і громадський
діяч» (за темою докторської дисертації). Вона є
одним з упорядників додаткових 51—53 томів
до видання «І. Франко. Зібрання творів у 50-ти
томах» (К., 2008). Публікувалась у США, Ан-
глії, Франції, Росії, Польщі, Чехії. Працює над
спадщиною І. Франка, Ф. Вовка, В. Гнатюка,
В. Щербаківського та ін.
Оксана Франко — громадський діяч, ініціа-
тор і одна з організаторів Музею Івана Франка
в Калуші (1992), для якого віддала власний бу-
динок. У 1997 р. за значний внесок у становлен-
ня української державності та видатні особисті
заслуги в розбудові міста їй присвоєно звання
почесного громадянина м. Калуш. 1996 року як
одна з п’яти авторів серії праць «Українське на-
ціональне відродження в документах та мему-
арах» допущена до конкурсу на здобуття Дер-
жавної премії в галузі науки і техніки за 1996
рік. У 1998 р. видано «Щоденник О.Ф. Кістя-
ківського», удостоєний премії ім. М. Грушев-
ського НАН України, в якому О. Франко була
упорядником обох томів. Серед інших її на-
город медаль Президії Верховної Ради УРСР
«В пам’ять 1500-річчя Києва» (1983), відзнака
«Незалежності України — 10 років» (2001), По-
чесна грамота Головного управління туризму і
культури Івано-Франківської облдержадміні-
страції (2007).
Публікації про діяльність ювілярки можна
знайти у наступних виданнях: «Жінки Укра-
їни. Біографічний енциклопедичний слов-
ник» (К., 2001); «Новини з Академії. Укра-
їнська Вільна Академія наук у США» (Нью-
Йорк, 1997, № 21); Р. Горак «Рід Якова» (Львів,
2001); Арсенич П. «Прикарпаття в житті Каме-
няра» (Івано-Франківськ, 1996); «Калущина в
іменах» (Дрогобич, 1999); М. Когут «Калущи-
на: люди і долі. Біографічний довідник» (Ка-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 3 121
луш, 2006, с. 212—213); «Історичний факуль-
тет Львівського національного університету
імені Івана Франка (1940—2000)» (Львів, 2000,
с. 166); «Мала енциклопедія народознавства»
(Львів, 2008) та ін.
Список праць О.О. Франко, пов’язаних з
архео логією
50 лет Институту археологии АН УССР. — К., 1984.
Академік АН УРСР П.П. Єфименко (До 100-річчя з
дня народження) // УІЖ. — 1984. — № 11 (284). —
С. 143—145.
Фонд М.Я. Рудинського в Науковому архіві Інституту
археології АН УРСР // Обласна науково-практична
конференція, присвячена 100-річчю від дня наро-
дження М.Я. Рудинського: доповіді і повідомлення
(26—28 березня 1987). — Полтава, 1987. — С. 26—
28.
Археологічні дослідження Ф.К. Вовка (Волкова) //
Матеріали і дослідження Миколаївської науково-
практичної конференції. — Миколаїв, 1989. —
С. 9—10.
Исследования на Полтавщине (по материалам личных
фондов В.В. Хвойки и Ф.К. Вовка (Волкова) //
Охрана и исследования памятников археологии
Полтавщины. — Полтава, 1989. — С. 118—121 (спі-
вавтор Ж. Кононенко).
В.В. Хвойка й черняхівська культура (до 140-річчя від
дня народження) // Охорона і дослідження па-
м’яток археології Полтавщини. — Полтава, 1990. —
С. 35—38.
Федор Кондратьевич Вовк (Волков). Биографический
очерк // СЭ. — 1990. — № 1. — С. 86—95 (співавтор
А.Д. Франко).
Огляд фонду «Музей старожитностей при Київському
університеті св. Володимира» (науковий архів Інсти-
туту археології АН УРСР) // Археологія. — 1991. —
1. — С. 145—147.
В.М. Щербаківський — дослідник Полтавщини (за ар-
хівними матеріалами) // Археологічний збірник Пол-
авського краєзнавчого музею. — Полтава, 1992. —
Вип. 2 — С. 155—158.
Археологічні дослідження Федора Кіндратовича Вов -
ка // Археологія. — 1992. — № 2. — С. 122—119.
Украинский археолог М.В. Сибилев // Материалы на-
учной конференции Института археологии. — Ле-
нинград, 1992. — С. 17—20.
Ukrainski etnograf, archeolog, antropolog F.K. Wowk //
Pra ce etnograficzne. — 1992. — Z. 30. — S. 119—131
(спів автор В.І. Наулко).
Международные научные связи Ф.К. Вовка (Волко -
ва) // Традиции отечественной палеоэтнологии:
Международная конф., посвященная 150-летию со
дня рождения Волкова (Вовка) (15—16 апр. 1997). —
СПб, 1997. — С. 19—21 (співавтор А.Д. Франко).
Іван Франко і Володимир Антонович // Іван Франко.
Письменник. Мислитель. Громадянин. — Львів,
1998. — С. 834—839.
Наукова та суспільно-політична діяльність Вадима
Щербаківського // Український вільний універси-
тет у Празі (1921—1996). — Слов’янська бібліоте -
ка. — Прага, 1998. — С. 45—55.
Федір Вовк. Українська Вільна Академія наук у США.
Джерела до новітньої історії України. — Нью-
Йорк, 1997. — Т. 4.
Федір Вовк — вчений і громадський діяч. — К., 2000.
Празький архів Вадима Щербаківського // 100 років
Державному музею українського народного деко-
ративного мистецтва. — К., 2002. — С. 43—52.
Наукова діяльність Федора Вовка // УІЖ. — 2006. —
№ 3. — С. 42—56.
Доля наукового архіву Вадима Щербаківського // Виз-
во ль ний шлях. — Лондон; К., 2006. — Кн. 4 (697). —
С. 116—125.
Міжнародні наукові зв’язки Федора Вовка: погляд че-
рез століття // Етнічна культура українців. — Львів,
2006. — С. 30—37.
До 70-річчя
АНАТОЛІЯ ДМИТРОВИЧА ПРЯХІНА
Визначний російський археолог і наш добрий
друг Анатолій Дмитрович Пряхін відзначає
свій черговий ювілей сповнений сил та енергії,
якій можуть позаздрити чимало значно молод-
ших колег. Лише цього року він вже встиг ви-
ступити опонентом на захисті Р.О. Литвинен-
ка в Києві та взяти участь у презентації кни-
ги «Археологічне надбання С.О. Локтюшева» в
Луганську. Він належить до того не надто чис-
ленного кола науковців, які роблять нашу на-
уку і водночас пишуть її історію.
Майбутній професор народився 23 серп-
ня 1939 р. в м. Єлець Липецької обл. РСФСР.
1957 р. він стає студентом Воронезького дер-
жавного університету (ВДУ), щоб уже ніко-
ли не залишати його стін. Етапи наукового
шляху, багатогранна викладацька та науково-
організаційна діяльність А.Д. Пряхіна вже ви-
|