До 70-річчя Анатолія Дмитровича Пряхіна
Визначний російський археолог і наш добрий
 друг Анатолій Дмитрович Пряхін відзначає
 свій черговий ювілей сповнений сил та енергії,
 якій можуть позаздрити чимало значно молодших колег....
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65289 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | До 70-річчя Анатолія Дмитровича Пряхіна // Археологія. — 2009. — № 3. — С. 121-124. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860195291342307328 |
|---|---|
| author | Отрощенко, В.В. |
| author_facet | Отрощенко, В.В. |
| citation_txt | До 70-річчя Анатолія Дмитровича Пряхіна // Археологія. — 2009. — № 3. — С. 121-124. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Визначний російський археолог і наш добрий
друг Анатолій Дмитрович Пряхін відзначає
свій черговий ювілей сповнений сил та енергії,
якій можуть позаздрити чимало значно молодших колег.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:08:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 3 121
луш, 2006, с. 212—213); «Історичний факуль-
тет Львівського національного університету
імені Івана Франка (1940—2000)» (Львів, 2000,
с. 166); «Мала енциклопедія народознавства»
(Львів, 2008) та ін.
Список праць О.О. Франко, пов’язаних з
архео логією
50 лет Институту археологии АН УССР. — К., 1984.
Академік АН УРСР П.П. Єфименко (До 100-річчя з
дня народження) // УІЖ. — 1984. — № 11 (284). —
С. 143—145.
Фонд М.Я. Рудинського в Науковому архіві Інституту
археології АН УРСР // Обласна науково-практична
конференція, присвячена 100-річчю від дня наро-
дження М.Я. Рудинського: доповіді і повідомлення
(26—28 березня 1987). — Полтава, 1987. — С. 26—
28.
Археологічні дослідження Ф.К. Вовка (Волкова) //
Матеріали і дослідження Миколаївської науково-
практичної конференції. — Миколаїв, 1989. —
С. 9—10.
Исследования на Полтавщине (по материалам личных
фондов В.В. Хвойки и Ф.К. Вовка (Волкова) //
Охрана и исследования памятников археологии
Полтавщины. — Полтава, 1989. — С. 118—121 (спі-
вавтор Ж. Кононенко).
В.В. Хвойка й черняхівська культура (до 140-річчя від
дня народження) // Охорона і дослідження па-
м’яток археології Полтавщини. — Полтава, 1990. —
С. 35—38.
Федор Кондратьевич Вовк (Волков). Биографический
очерк // СЭ. — 1990. — № 1. — С. 86—95 (співавтор
А.Д. Франко).
Огляд фонду «Музей старожитностей при Київському
університеті св. Володимира» (науковий архів Інсти-
туту археології АН УРСР) // Археологія. — 1991. —
1. — С. 145—147.
В.М. Щербаківський — дослідник Полтавщини (за ар-
хівними матеріалами) // Археологічний збірник Пол-
авського краєзнавчого музею. — Полтава, 1992. —
Вип. 2 — С. 155—158.
Археологічні дослідження Федора Кіндратовича Вов -
ка // Археологія. — 1992. — № 2. — С. 122—119.
Украинский археолог М.В. Сибилев // Материалы на-
учной конференции Института археологии. — Ле-
нинград, 1992. — С. 17—20.
Ukrainski etnograf, archeolog, antropolog F.K. Wowk //
Pra ce etnograficzne. — 1992. — Z. 30. — S. 119—131
(спів автор В.І. Наулко).
Международные научные связи Ф.К. Вовка (Волко -
ва) // Традиции отечественной палеоэтнологии:
Международная конф., посвященная 150-летию со
дня рождения Волкова (Вовка) (15—16 апр. 1997). —
СПб, 1997. — С. 19—21 (співавтор А.Д. Франко).
Іван Франко і Володимир Антонович // Іван Франко.
Письменник. Мислитель. Громадянин. — Львів,
1998. — С. 834—839.
Наукова та суспільно-політична діяльність Вадима
Щербаківського // Український вільний універси-
тет у Празі (1921—1996). — Слов’янська бібліоте -
ка. — Прага, 1998. — С. 45—55.
Федір Вовк. Українська Вільна Академія наук у США.
Джерела до новітньої історії України. — Нью-
Йорк, 1997. — Т. 4.
Федір Вовк — вчений і громадський діяч. — К., 2000.
Празький архів Вадима Щербаківського // 100 років
Державному музею українського народного деко-
ративного мистецтва. — К., 2002. — С. 43—52.
Наукова діяльність Федора Вовка // УІЖ. — 2006. —
№ 3. — С. 42—56.
Доля наукового архіву Вадима Щербаківського // Виз-
во ль ний шлях. — Лондон; К., 2006. — Кн. 4 (697). —
С. 116—125.
Міжнародні наукові зв’язки Федора Вовка: погляд че-
рез століття // Етнічна культура українців. — Львів,
2006. — С. 30—37.
До 70-річчя
АНАТОЛІЯ ДМИТРОВИЧА ПРЯХІНА
Визначний російський археолог і наш добрий
друг Анатолій Дмитрович Пряхін відзначає
свій черговий ювілей сповнений сил та енергії,
якій можуть позаздрити чимало значно молод-
ших колег. Лише цього року він вже встиг ви-
ступити опонентом на захисті Р.О. Литвинен-
ка в Києві та взяти участь у презентації кни-
ги «Археологічне надбання С.О. Локтюшева» в
Луганську. Він належить до того не надто чис-
ленного кола науковців, які роблять нашу на-
уку і водночас пишуть її історію.
Майбутній професор народився 23 серп-
ня 1939 р. в м. Єлець Липецької обл. РСФСР.
1957 р. він стає студентом Воронезького дер-
жавного університету (ВДУ), щоб уже ніко-
ли не залишати його стін. Етапи наукового
шляху, багатогранна викладацька та науково-
організаційна діяльність А.Д. Пряхіна вже ви-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 3122
стрічі матеріали захопили Анатолія Дмитрови-
ча настільки, що 1995 р. воронезький загін вже
висадився в Новоайдарському р-ні Луганщини.
Проте справа не обмежилась участю в польових
дослідженнях. Тоді ж ювіляр ініціював проект
«Доно-Донецький регіон за доби бронзи», роз-
рахований на п’ять років (1995—1999). Плани
сторін були оформлені Протоколом про наміри,
підписаним керівниками від ІА НАНУ та ВДУ.
Було розпочато розкопки поселення Капітано-
ве ІІ та проведено п’ять капітанівських польо-
вих науково-практичних семінарів, матеріали
яких спільними зусиллями науковців двох кра-
їн оперативно опубліковано. Підсумком резуль-
тативної співпраці стала колективна монографія
«Поселение эпохи бронзы Капитаново ІІ» за ав-
торства А.Д. Пряхіна, В.В. Отрощенка, В.І. Бесє-
діна, Ю.М. Бровендера (Воронеж, 2000).
Нове тисячоліття розширило обрії спільної
наукової діяльності. Між ІА НАНУ та ВДУ укла-
дено Договір про співпрацю. Базовим об’єктом
досліджень обрано комплекс пам’яток давньої
гірничої справи на рудопрояві Картамиш на
Луганщині. Для практичної реалізації ново-
го проекту укладено договори про співпрацю
сторін з Донбаським гірничо-мета лургійним
інститутом (нині Донбаський державний уні-
верситет) в м. Алчевськ. Проведено вже дев’ять
сезонів розкопок та вісім картамиських польо-
вих науково-практичних семінарів, матеріа-
ли яких видано зусиллями археологічної лабо-
раторії ДДТУ (Ю.М. Бровендер), за наукової
участі ІА НАНУ та ВДУ. А.Д. Пряхін виступав
впродовж цих років керівником (з російського
боку) спільної українсько-російської експеди-
ції та співголовою згаданих семінарів. За 14 по-
льових сезонів через Капітанове та Картамиш
пройшли сотні студентів-практикантів, зали-
шивши в душі найтепліші спогади про Укра-
їну, а дехто й визначившись тут із професією
археолога.
До ювілею в творчому доробку А.Д. Пряхі-
на нараховується понад 600 друкованих праць,
з них — більше ніж 20 монографій. Розгорну-
тий перелік публікацій містить видання «Про-
фессор Анатолий Дмитриевич Пряхин. Библи-
ография» (Воронеж, 2004). Він досліджував 63
пам’ятки археології на теренах Російської Фе-
дерації та України. Поза тим, брав участь в ар-
хеологічних та етнографічних дослідженнях в
Республіці Малі (1979—1981) та Індії (1993).
2007 року А.Д. Пряхін передав керівництво
кафедрою археології ВДУ своєму колишньому
студенту, професору О.П. Медведєву. Нині юві-
ляр працює директором Наукового центру іс-
світлені на сторінках нашого журналу (1999,
№ 3, с. 153—154). Тому хочеться зосередитись
на подіях останнього десятиліття в житті нау-
ковця та його зацікавленій участі в археологіч-
ному житті незалежної України.
Інтерес до наших старожитностей ювіляр
виявляв з 1958 року, з участі в розкопках літо-
писного Любеча у складі експедиції Б.О. Ри-
бакова. Переорієнтація з початку 60-х рр. на
старожитності доби бронзи в басейні Дону
ще більше заохотила дослідника до вивчення
пам’яток на суміжних територіях України та і
відповідної проблематики. З часом це відбило-
ся в кандидатській (1966) та докторській (1977)
дисертаціях. Очоливши кафедру історії дав-
нього світу та археології в рідному університеті
(1976), молодий керівник чітко й свідомо змі-
нює акценти в її роботі, трансформувавши цей
підрозділ cпочатку в кафедру археології та іс-
торії давнього світу, а далі в кафедру археоло-
гії. Тоді ж він налагоджує робочі контакти з Ін-
ститутом археології АН УРСР. Докладніше про
цей напрям зв’язків йдеться в окремому пові-
домленні П.П. Толочка і В.В. Отрощен ка, опу-
блікованому в «Археології» (2001, № 4, с. 158—
159. Нині ж минуло 33 роки цієї співпраці, що
активізувалась на початку 90-х рр. минулого
століття значною мірою завдяки ініціативі та
особистим зусиллям А.Д. Пряхіна.
Поштовхом до безпосередньої участі воро-
незьких колег у розкопках на теренах Украї-
ни стало поновлення дослідження поселення
зрубної спільноти Капітанове І на Луганщині
Ю.М. Бровендером (1993) та проведення Між-
народної робочої зустрічі з проблем археоло-
гії пізнього бронзового віку півдня Східної Єв-
ропи в листопаді того ж року в містах Луганськ,
Перевальськ, Донецьк. Репрезентовані на зу-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 3 123
торіографії вітчизняної археології ВДУ та ви-
конує звичні для себе обов’язки професора іс-
торичного факультету. Він керував і продовжує
керувати підготовкою восьми докторантів та
понад 20 кандидатів історичних наук. Останній
науковий проект ювіляра — двотомник «Доно-
Донецкая Степь—Лесостепь в эпоху бронзы.
История изучения». Книга 1 вийшла друком
2008 року. Я б назвав її російським поглядом
на цю історію. Книгу 2 з нетерпінням чека-
ємо вже поточного року. Адже в ній буде по-
дано авторське бачення українсько-російської
співпраці на ниві археології за доби незалеж-
ності. Принагідно зазначимо, що А.Д. Пряхін
очолює Наукову раду з історіографії археоло-
гії Євразії в межах програми фундаментальних
досліджень Президії РАН «Етнокультурна вза-
ємодія в Євразії». Отже, його позиція є систе-
мою поглядів не лише дослідника, а й функці-
онера — організатора російської науки.
Наукова, науково-організаційна та викла-
дацька діяльність А.Д. Пряхіна оцінені почес-
ним званням «Заслужений діяч науки Росій-
ської Федерації (1993). Він дійсний член Між-
народної слов’янської академії наук, освіти,
мистецтв та культури, Академії гуманітарних
наук (м. Санкт-Петербург), Російської акаде-
мії природничих наук, доктор Honoris Causa
Донбаського гірничо-металургійного інститу-
ту, почесний громадянин рідного міста Єлець.
Щиро зичимо ювіляру міцного здоров’я,
творчої наснаги та щедрого примноження на-
укового доробку!
В.В. ОТРОЩЕНКО
До 65-річчя
ДЕНИСА НИКОДИМОВИЧА КОЗАКА
Відомому українському археологу, доктору іс-
торичних наук, двічі лауреату Державної премії
України в галузі науки і техніки, заступнику
директора Інституту археології НАН України,
завідувачу відділу археології ранніх слов’ян
Інституту археології НАН України професорові
Денису Никодимовичу Козаку виповнилося 65
років.
Денис Никодимович народився 2 квітня
1944 р. Після закінчення з відзнакою у 1972 р.
історичного факультету Львівського державно-
го університету ім. І. Франка працював учите-
лем історії у середній школі на Львівщині. Але
зацікавлення археологією ще в студентські ро-
ки привело його до аспірантури Інституту ар-
хеології. Тема кандидатської дисертації «Пле-
мена пшеворської культури у межиріччі Дні-
стра і Західного Бугу» визначилася в ході архео-
логічних досліджень, які Д.Н. Козак проводив
поблизу сіл Підберізці, Чишки, Сокільники,
Зубра.
У 1988 р. Д.Н. Козак захистив докторську
дисертацію «Етнокультурний розвиток насе-
лення Північно-Західної України у першій по-
ловині І тис. н. е.», якій передували численні
експедиційні дослідження у західних облас-
тях України та теоретичні розробки проблем
особливостей культурно-етнічного процесу в
контактних зонах, якою є зокрема територія
Північно-Західної України.
Наукові інтереси дослідника пов’язані з ви-
вченням походження і ранньої історії слов’ян,
розвитку давньослов’янської культури. Його
ці кавлять особливості етнічного процесу в
контактних зонах, еволюція міфологічних уяв-
лень та соціально-економічний розвиток дав-
ньо сло в’янських племен, їх військова справа і
взаємо зв’язки з сусідніми народами і племена-
ми, насамперед, германцями, даками, сар ма-
та ми.
Денис Никодимович — автор понад 200 дру-
кованих праць, зокрема 8 індивідуальних та 11
колективних монографій, редактор численних
наукових видань.
За участь у розробці концепції походження
слов’ян, яка вміщена у книзі «Славяне Юго-
Восточной Европы в предгосударственный
период» (К., 1990), Д.Н. Козак разом з інши-
ми співробітниками відділу археології ранніх
слов’ян ІА НАНУ був відзначений Держав-
ною премією України в галузі науки і техніки
1991 р. Вдруге цю високу державну відзнаку
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-65289 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:08:26Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Отрощенко, В.В. 2014-06-24T06:10:47Z 2014-06-24T06:10:47Z 2009 До 70-річчя Анатолія Дмитровича Пряхіна // Археологія. — 2009. — № 3. — С. 121-124. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65289 Визначний російський археолог і наш добрий
 друг Анатолій Дмитрович Пряхін відзначає
 свій черговий ювілей сповнений сил та енергії,
 якій можуть позаздрити чимало значно молодших колег. uk Інститут археології НАН України Археологія Хроніка До 70-річчя Анатолія Дмитровича Пряхіна Article published earlier |
| spellingShingle | До 70-річчя Анатолія Дмитровича Пряхіна Отрощенко, В.В. Хроніка |
| title | До 70-річчя Анатолія Дмитровича Пряхіна |
| title_full | До 70-річчя Анатолія Дмитровича Пряхіна |
| title_fullStr | До 70-річчя Анатолія Дмитровича Пряхіна |
| title_full_unstemmed | До 70-річчя Анатолія Дмитровича Пряхіна |
| title_short | До 70-річчя Анатолія Дмитровича Пряхіна |
| title_sort | до 70-річчя анатолія дмитровича пряхіна |
| topic | Хроніка |
| topic_facet | Хроніка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65289 |
| work_keys_str_mv | AT otroŝenkovv do70ríččâanatolíâdmitrovičaprâhína |