Євфимій Йосипович Сіцінський: життя віддане науці (до 150-річчя від дня народження)
Публікація маловідомого рукопису статті-рецензії Євфимія Сіцінського на «Известия Императорской Археологической Комиссии» (1901).
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65367 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Євфимій Йосипович Сіцінський: життя віддане науці (до 150-річчя від дня народження) / А.М. Трембіцький// Археологія. — 2009. — № 4. — С. 76-78. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859693793872183296 |
|---|---|
| author | Трембіцький, А.М. |
| author_facet | Трембіцький, А.М. |
| citation_txt | Євфимій Йосипович Сіцінський: життя віддане науці (до 150-річчя від дня народження) / А.М. Трембіцький// Археологія. — 2009. — № 4. — С. 76-78. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Публікація маловідомого рукопису статті-рецензії Євфимія Сіцінського на «Известия Императорской Археологической Комиссии» (1901).
|
| first_indexed | 2025-12-01T00:12:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 476
Пам’ять археології
У драматичній історії нашого народу є велич-
ні постаті, яких ніколи не огорне тінь забут-
тя, які завжди будуть з Україною, попри лихо-
ліття і незгоди, байдужість і духовне зубожін-
ня. До них насамперед слід віднести подоля-
нина Євфимія Йосиповича Сіцінського, який
народився 15 жовтня 1859 р. в с. Мазники Ле-
тичівського повіту на Поділлі (нині Дераж-
нянський р-н Хмельницької обл.), у родині,
де батько, дід і прадід були священиками. За-
кінчив Кам’янецьке духовне училище, Поділь-
ську духовну семінарію та Київську духовну
академію зі ступенем кандидата богослов’я. З
1889 р. — член, 1890 р. — секретар Подільсько-
го єпархіального історико-статистичного комі-
тету, 1903 р. — голова Подільського церковного
історико-археологічного товариства, в 1918 р. —
один із засновників державного українського
університету, 1918—1922 рр. — помічник бібліо-
текаря, приват-доцент кафедри археології та іс-
торії мистецтва. Дійсний член Наукового това-
риства ім. Т. Шевченка, церковно-історичного
і археологічного при Київській духовній акаде-
мії, історичного товариства Нестора-літописця,
Київського товариства старожитностей і мис-
тецтв, Всеукраїнської Археологічної Комісії,
історичної Секції ВУАН, член-кореспондент
Московського археологічного, почесний член
Кам’янець-Подільського наукового при ВУАН,
Тульчинського краєзнавчого та інших това-
риств, делегат декількох археологічних з’їздів,
в 1901—1905 рр. — активний член Старої Укра-
їнської Громади на Поділлі, 1906—1921 рр. —
один із засновників і член Подільського Укра-
їнського товариства «Просвіта», редактор ча-
сописів «Подольские Епархиальные ведомо с-
ти», «Православная Подолия», «Подолия»,
«Тру ды Подольского епархиального историко-
статистического комитета», «Труды Подоль-
ского церковного историко-археологического
общества». Помер Євфимій Йосипович Сіцін-
ський 7 грудня 1937 р. в Кам’янці-Подільському
(Трембіцький 2005).
Небагато знайдеться постатей в історії Ук-
раїни, які могли б зрівнятися з ним широтою
світогляду, багатогранністю інтересів, незгас-
ною жадобою до творчості. Його ім’я тісно
пов’язане з вітчизняними діячами, які визна-
чали феномен українського національного
відродження наприкінці ХІХ — початку ХХ ст.
Документальна наукова спадщина вченого —
це 305 праць і 1164 статті-рецензії на праці з
різних видань усієї європейської частини Ро-
сійської імперії, присвячених археології, істо-
рії, релігії, мистецтву, архітектурі, етнографії
та фольклору України. Таким чином, завдяки
саме Є. Сіцінському, збережено відомості про
понад 500 історичних та етнографічних ро-
біт. Ці дослідження залишилися б невідомими
для сучасних дослідників історії України, хоча
вони становлять дуже велику цінність, адже в
них стисло подано історію, відомості про осо-
бистості та історичні дати. Вони були і залиша-
ються невичерпним джерелом з питань україн-
ської історії.
Оцінюючи наукові здобутки Є. Сіцінсько-
го з історії України, відомий вчений, професор
М.С. Грушевський писав: «Євфимій Сіцінський,
священик в м. Кам’янці, представляє собою ти-
пичного провінціального дослідника в ліпшім зна-
чінню того слова, і для тих, що, сидячи в провін-
ціальних містах, плачуться на неможливість
щось робити, може бути прикладом, як може
чоловік робити, сидячи і в такім мало інтелі-
гентнім куті, як славний Кам’янець. Почавши
ще на академічній лавці перекладами історич-
А.М. Трембіцький
ЄВФИМІЙ ЙОСИПОВИЧ СІЦІНСЬКИЙ:
ЖИТТЯ ВІДДАНЕ НАУЦІ (до 150-річчя
від дня народження)
Публікація маловідомого рукопису статті-рецензії Євфимія Сіцінського на «Известия Императорской Археологичес-
кой Комиссии» (1901).
© А.М. ТРЕМБІЦЬКИЙ, 2009
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 4 77
ними, він і пізніше все робив над історією рідно-
го Поділля, безпретензійно збираючи той мате-
ріал, який мав під рукою, звичайно по церковній
історії й археології переважно» (Грушевський
1895, с. 16)1.
Загалом, Є. Сіцінському присвячено три
наукових форуми (наступний заплановано
провести 6—7 листопада 2009 р.), про нього
написано понад 300 праць, статей, розвідок,
спогадів, захищена дисертація, підготовлено
монографію.
Проте майже 30 праць Євфимія Сіцінсько-
го ще й досі зберігаються в рукописах і чека-
ють свого дослідника і видавця. Так, у фондах
Центрального державного історичного архі-
ву України, м. Львів, виявлено рукопис його
статті-рецензії на опубліковані в 1901 р. у ча-
сопису «Известия Императорской Археоло-
гической Комиссии» праці В.Н. Владимиро-
ва «Развалины старинного храма близ речки
Амчаты», К.Е. Думберга «Раскопки гробниц
в г. Керчи и его окрестностях в 1899 году»,
К.К. Косцюшка-Валюжинича «Извлечение из
отчета о раскопках в Херсонесе Таврическом
в 1899 году», Ю.А. Кулаковського «Аланы по
сведениям классических и византийских пи-
сателей», В.В. Латишева «Надпись о построй-
ке Херснесской стены», А.О. Спіцина «Раскоп-
ки, произведенные в 1897 г. близь д. Башмачки
Екатеринославского уезда» та «Серебряная фи-
була скандинавского типа с верховьев Дона»
(Сіцінський 1901), що вкотре підтверджують
широту його наукових захоплень, але, на жаль,
сучасні творці української науки і культури ще
не достатньо ознайомлені з творчим доробо-
ком ученого.
Враховуючи значення цієї статті-рецензії
для сучасних дослідників, з метою введення її
в науковий обіг і надання можливостей широ-
кому колу істориків та краєзнавців використо-
вувати її в своїх дослідженнях, вона подається
повністю зі збереженням стилю автора, в якій
вчений особливу увагу звертає на відсутність
координаційного і організаційного науково-
го видання, на те, що «треба би мати таке ви-
дання, котре давало би огляди розкопок і розві-
док інших, як фахових археологів так і приват-
них аматорів археології, давало би звістки про
пам’ятки, які приходять до різних музеїв, пока-
зувало би увесь рух и поступ археології і сполу-
чали би роботу всіх археологів, що працюють по
різних, поряд суміжних територіях, але зовсім
1 Тут і далі цитати наведено із збереженням мови ори-
гіналу.
самотні. Такого видання в Росії нема» (Сіцінсь-
кий 1901, арк. 75).
У незалежній Україні мрії Є. Сіцінського
про наявність координуючого і організуючо-
го наукового видання з проблем археології, на
нашу думку, втілені в життя науковим часопи-
сом ІА НАНУ «Археологія».
Рецензія на «Известия Императорской
Археологической Комиссии»
На рукописі Є. Сіцінського рукою редакто-
ра зроблено напис:
«Се в Бібліографію на 2 місце по «Записках
арх. общ.» (авт.).
Імператорська Археологічна Комісія в Пе тер-
бурзі досі мала дві серії своїх видань: «Отчеты»
(вийшло 32 томи за 1859—1898 рр.) і «Матеріали
по археології Росії» (25 томів). Обидва ті видан-
ня дуже, сказати-би важкі і по формату (№ 4-го)
і змісту. «Справоздання» Комісії обіймають со-
бою всю діяльність її за цілий рік, а також всі ті
припадкові археологічні знахідки, що доходять
до неї, тому в тих «Справозданнях» опис розслі-
дів і знахідок могли бути тільки короткі, стисну-
ті, крім того, робота по злагодженню тих спра-
воздань займала багато часу і від того вже дуже
запізнювалися (досі вийшов останній «Отчет» за
1898 р.). Щодо «Матеріалів», то в них поміщали-
ся більші монографічні, що дотикаються цілих
районів або окремих груп археологічних здобут-
ків. Таким робом Археологічна Комісія не мала
такого органа, де б можна було друкувати дріб-
ніші статті і замітки по різним археологічним
питанням та описи найдених пам’ятників ста-
рини. Щоб заповнити сю прогалину, Комісія й
взялася за нове видання під заголовком «Извес-
тия И[мператорской] Арх[еологической] Ко-
миссии». Як говорить Комісія в передмові пер-
шого випуску сього нового видання, воно буде
виходити окремими випусками в міру того, як
буде набиратися матеріалу.
Програма видання така: 1) справоздання
з археологічних розвідок і розкопок, що роб-
ляться з доручення чи коштом Комісії; 2) на-
укові огляди найменших груп археологічних
здобутків і цілих культур; 3) описи могильних
інвентарів, скарбів і знахідок, що доходять до
Комісії; 4) звістки про старинні будови в Росії
й питання про їх реставрації; 5) архівні матері-
али Комісії; 6) провідні статті по різним архео-
логічним питанням і 7) справа охорони стари-
ни в Росії і закордоном. До сих чолових поділів
думають додати потім поділи бібліографії і різ-
них звісток.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2009, № 478
Перший випуск «Известий» містить в со бі
та кі статті. Перша і найбільша стаття К. Кос-
цюшко-Валюжинича: «Виїмки з справоздан-
ня про розкопки в Херсонесі Таврійському в
1899 р.» (31 табл. і 55 рис.). Розкопки Херсонеса
проводяться вже давно, але 1899 рік був найціка-
вішим за всі роки. Крім розкопаних стін старо-
давнього міста, де ясно виявилося три верстви:
культура старогрецька (не пізніше ІV віка перед
Хр.), римська і візантійська, знайдено там кіль-
ка склепів й катакомб, котрі ще не були пору-
шені ніким і дали дуже багато цікавих, коштов-
них речей. Між епіграфічними пам’ятками зна-
йденими при розкопах Херсонеса, звертає нашу
увагу один напис на плиті, на жаль, не зовсім ці-
лий. Їй присвячена в «Известиях» стаття В. Ла-
тишева: «Напис про будування Херсонеської
стіни (з 1 рис.) при імператорі Теодосії І (379—
395 рр. по Хр.)». Власне це було тільки добуду-
вання стіни; бо перше будування її було багато
раніше, ще в старогрецьку пору. Далі йдуть стат-
ті А. Спіцина про розкопки скіфських могил
коло села Башмачки Катеринославського пов.
в 1897 р. (коротка звістка про се була в «Отчете»
Комісії за 1897 р. (див. Зап. XLVII, 2), К. Дум-
берга — «Виїмки з справоздання про розкопки
гробниць і катакомб в місті Керчі і його околи-
ці в 1899 р.» — тут знайшлися похорони різного
типа й різних епох античної культури (від V ст.
до Хр. до ІV ст. по Хр.), — і стаття без імені ав-
тора про розкопки могил на Зубовськім хуторі
в Кубанщині: тут розкопки велися якимсь мі-
щанином Забродіним, що купив собі у грома-
ди тамошної дозвіл копати могили, аби шука-
ти скарбів, розкопки його були дуже щасливі, і
коли дізналася про се Археологічна Комісія, то
послала туди свого старшого члена проф[есора]
Н. Веселовського і той перехопив багато дея-
ких коштовних речей, найбільше золотих. Між
тими речами найбільше цікава фіала грецької
роботи з написом, що вказує на V або початок
VІ ст. по Хр. Нарешті в «Известиях» поміщено
дві невеличкі статті — одна В. Владимирова про
руїни старовинної церкви коло річки Амгати на
Кубанщині і друга А. Спіцина про срібну фібу-
лу скандинавського типу, знайдену в верховині
ріки Дона.
Такий зміст першого випуску «Известій И[м-
ператорской] А[рхеологической] Комісії». Як
показує він, а також і судячи з обговореної вище
програми, можна чекати, що нова серія видань
Комісії буде дуже цікавою для археологів.
Шкода тільки, що Комісія при виданню тих
«Известий» думає обмежуватися публікацією
лише тих розвідок і розкопок, які проводять-
ся з її доручення і звістками про те, що буде до-
тикатися тільки діяльності Комісії. Тим часом
треба би мати таке видання, котре давало би
огляди розкопок і розвідок інших, як фахових
археологів, так і приватних аматорів археоло-
гії, давало би звістки про пам’ятки, які прихо-
дять до різних музеїв, показувало би увесь рух
й поступ археології і сполучали би роботу всіх
археологів, що працюють по різних, поряд су-
міжних територіях, але зовсім самотні. Такого
видання в Росії нема. Дуже старанно й чемно
продовжено археологічний літопис д. Біляшів-
ського, не може силами свого видаву, головне
вестися з відповідним накладом коштів і праці
обійняти рівно повно всю величезну територію
дослідної України. Правда, Московське Архе-
ологічне Товариство задумало було тому кілька
літ видавати часопис й видало «Археологичес-
кие известия и заметки», то покинуло, бо то,
що виходило, не відповідало своєму призна-
ченню. Журнал Археологічної Комісії, як дуже
видання археологічної інституції, міг би бути
дуже помічним і нам.
«Развалины старинного храма близ речки Амчаты»
«Раскопки гробниц в г. Керчи и его окрестностях в 1899 году»
«Извлечение из отчета о раскопках в Херсонесе Таврическом в 1899 году»
«Надпись о постройке Херснесской стены»
«Раскопки, произведенные в 1897 г. близь д. Башмачки Екатеринославского уезда»
«Серебряная фибула скандинавского типа с верховьев Дона»
Грушевський М.С. Рец. : Е. Сецинский. Город Каменец-Подольский. Историческое описание // ЗНТШ. — 1895. —
Т. VІІІ. — С. 16—18; Копія — родинний архів А.М. Трембіцького.
Сіцінський Є.Й. Рец. : Известия Императорской Археологической Комиссии. — СПб., 1901. — Вып. 1. — 4 лист,
111 с., 2 табл. // ЦДІАУЛ. — Ф. 401. — Оп.1. — Спр. 105. — Арк. 74—76; Копія — родинний архів А.М. Трем-
біцького.
Трембіцький А.М. Наукова та громадська діяльність Євфимія Йосиповича Сіцінського (70-ті рр. ХІХ — 30-ті рр.
ХХ ст.). Дис… канд. іст. наук. — Кам’янець-Подільський, 2005.
Одержано 14.05.2009
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-65367 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T00:12:27Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Трембіцький, А.М. 2014-06-24T13:35:00Z 2014-06-24T13:35:00Z 2009 Євфимій Йосипович Сіцінський: життя віддане науці (до 150-річчя від дня народження) / А.М. Трембіцький// Археологія. — 2009. — № 4. — С. 76-78. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65367 Публікація маловідомого рукопису статті-рецензії Євфимія Сіцінського на «Известия Императорской Археологической Комиссии» (1901). uk Інститут археології НАН України Археологія Пам’ять археології Євфимій Йосипович Сіцінський: життя віддане науці (до 150-річчя від дня народження) Article published earlier |
| spellingShingle | Євфимій Йосипович Сіцінський: життя віддане науці (до 150-річчя від дня народження) Трембіцький, А.М. Пам’ять археології |
| title | Євфимій Йосипович Сіцінський: життя віддане науці (до 150-річчя від дня народження) |
| title_full | Євфимій Йосипович Сіцінський: життя віддане науці (до 150-річчя від дня народження) |
| title_fullStr | Євфимій Йосипович Сіцінський: життя віддане науці (до 150-річчя від дня народження) |
| title_full_unstemmed | Євфимій Йосипович Сіцінський: життя віддане науці (до 150-річчя від дня народження) |
| title_short | Євфимій Йосипович Сіцінський: життя віддане науці (до 150-річчя від дня народження) |
| title_sort | євфимій йосипович сіцінський: життя віддане науці (до 150-річчя від дня народження) |
| topic | Пам’ять археології |
| topic_facet | Пам’ять археології |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/65367 |
| work_keys_str_mv | AT trembícʹkiiam êvfimíiiosipovičsícínsʹkiižittâvíddanenaucído150ríččâvíddnânarodžennâ |